UA128806C2

UA128806C2 - Інгібітори kras g12c

Info

Publication number: UA128806C2
Application number: UAA202201784A
Authority: UA
Inventors: Серж Луіс Буле; Серж Луис Буле; Кевін Чарлз Фотнер; Кевин Чарлз Фотнер; Декі Гуо; Деки Гуо; Девід Майкл Хайман; Дэвид Майкл Хайман; Шен-бінь Пен; Шен-бинь Пен; Чонг Сі; Чонг Си
Original assignee: Елі Ліллі Енд Компані; Эли Лилли Энд Компани
Priority date: 2019-12-11
Filing date: 2020-12-04
Publication date: 2024-10-23
Also published as: EP3886991A1; IL293394B2; JOP20220142B1; CN117820333A; IL304534A; NZ788613A; TW202136274A; AR120700A1; AU2020402701B2; US11731984B2; KR20220087566A; EP3886991B1; PL3886991T3; CN114828964A; AU2020402701A1; JOP20220142A1; CO2022008091A2; LT3886991T; WO2021118877A1; MD3886991T2

Abstract

Цим винаходом надані сполуки формули I: , де R1, R2, R3, R4, R5, A, B та Y розкриті у цьому описі, їх фармацевтично прийнятні солі та способи застосування цих сполук і солей для лікування хворих на рак.

Description

їі

С її

НАМ

2 е в у-

З в. де Ні, Н», Нз, Не, Н5, А, В та М розкриті у цьому описі, їх фармацевтично прийнятні солі та способи застосування цих сполук і солей для лікування хворих на рак.

Цей винахід стосується нових трициклічних гетероциклічних сполук та їх фармацевтично прийнятних солей, фармацевтичних композицій, які містять згадані трициклічні гетероциклічні сполуки та солі, і способів застосування згаданих сполук і солей для лікування ракових захворювань, таких як рак легенів, колоректальний рак, рак підшлункової залози, рак сечового міхура, рак шийки матки, рак ендометрія, рак яєчників, холангіокарцинома або рак стравоходу.

Сигнальний шлях МАРК/ЕНК передає позаклітинні стимули до ядра, таким чином регулюючи різноманітні клітинні реакції, включаючи клітинну проліферацію, диференціацію та апоптоз. Білок КВах є ініціатором сигнального шляху МАРК/ЕВНК і функціонує як перемикач, відповідальний за спричинення поділу клітин. У неактивному стані КНаб5 зв'язує гуанозиндифосфат (СОР), ефективно посилаючи негативний сигнал для пригнічення поділу клітин. У відповідь на позаклітинний сигнал КАа5 алостерично активується, що забезпечує нуклеотидний обмін СОР на гуанозинтрифосфат (СТР). У своєму активному стані, зв'язаному з

СТР, КАКа5 залучає та активує білки, необхідні для поширення сигналізації, спричиненої фактором росту, а також інших сигнальних рецепторів клітини. Прикладами білків, залучених

КРаз-ОТР, є с-Наї і РІЗ-кіназа. КВах, як СТР-аза, перетворює зв'язаний СТР назад на СОР, таким чином повертаючись у неактивний стан і знову поширюючи сигнали для пригнічення поділу клітин. Функціональні мутації посилення КНаб5 демонструють підвищений ступінь зв'язування СТР і знижену здатність перетворювати СТР на СОР. Результатом є посилення сигналу МАРК/ЕНК, що сприяє росту ракових клітин. Міссенс-мутації КАа5 на кодоні 12 є найпоширенішими мутаціями та помітно знижують активність СТР-ази.

Онкогенні мутації КРаз були ідентифіковані в приблизно 3095 випадків раку людини, і було продемонстровано, що вони активують численні низхідні сигнальні шляхи. Незважаючи на поширеність мутацій КАах, це була важка терапевтична мішень. (Сох, А.О. Юпадіпу Ше

Опагиддабіеє ВА5: Мівзіоп Розвіріеє? Маї. Неу. ЮОга Оівс. 2014, 13, 828-851; Руіауема-Ссиріа, Ми., еїа). ВА5 Опсодепез: М/єаміпд а Титогідепіс Уеб. Маї. Нем. Сапсег 2011, 11,761-774).

У МО2015/054572 та МО2016/164675 розкриті певні похідні хіназоліну, здатні зв'язуватись з

КВаз 120. У МО2016/044772 також розкриті способи застосування таких похідних хіназоліну.

У МО2020/0081282 розкриті інгібітори КАаз Сс120. У МО2018/206539 та УМ/О2020/178282 розкриті певні гетероарильні сполуки, здатні зв'язуватись з білками КНаз С120 ВА.

Залишається потреба у наданні альтернативних дрібномолекулярних інгібіторів КВав.

Зокрема, існує потреба в наданні більш сильнодійних пероральних інгібіторів КВаз, придатних для лікування раку. Більш конкретно, існує потреба в наданні дрібномолекулярних інгібіторів

КАав, які специфічно інгібують активність КАаз (СТР. Також існує потреба в наданні дрібномолекулярних інгібіторів КРав, які демонструють більшу ефективність відносно КВаз СТР або знижену інгібіторну активність щодо КНав. Існує також бажання створення інгібіторів КРав, які демонструють кращі фармакокінетичні/фармакодинамічні властивості. Крім того, існує потреба в наданні більш потужних інгібіторів КВав, які демонструють підвищену ефективність зі зменшенням або мінімізацією несприятливих або небажаних ефектів. Цей винахід задовольняє одну або декілька з цих потреб шляхом надання нових інгібіторів КВав.

Цим винаходом надана сполука Формули

А. г

А М

Н й в і у

З г й. ; Формула або її фармацевтично прийнятна сіль, де:

А являє собою -ОСНе-, -М(Нв)СНе-, -ОСНеСНе-, -МЩАв)СНегСНе-, -СНгОСН»- або -СНа.М(Нв)СНе-

В являє собою -СНо- або -С(О)-;

У являє собою -С(СМ)- або -М-;

А: являє собою -СМ, -С(03ОС-Рв або групу формули

Ка

Вг являє собою Н, метил або -СН»СМ; кожен з-посеред Нз та Н5 незалежно являє собою Н, галоген, -Соз-алкілциклопропіл, -С1-6- алкіл, факультативно заміщений 1-3 рази замісником В:о, або -О-С:-в-алкіл, факультативно заміщений 1-3 рази замісником Мо;

Ва являє собою Н, галоген або -С|і-в-алкіл, факультативно заміщений 1-3 рази замісником

Во;

Ве являє собою Н або --С..в-алкіл, факультативно заміщений 1-3 рази замісником Во;

В? являє собою Н, галоген, -МАн1Віг2, -«СН2МАн.1Ві2, -С:-в-алкіл, факультативно заміщений 1-3 рази замісником НКіо або Віз, -Соз-алкілциклопропіл, або -0О-С:і--алкіл, факультативно заміщений 1-3 рази замісником Но або Віз;

Ав являє собою Н, -Сі-4-алкіл, факультативно заміщений 1-3 рази замісником Во, або -Сз-6- циклоалкіл, факультативно заміщений 1-3 рази замісником Ро;

В» являє собою Н, галоген, -СМ, -Со-з-алкіл-Сз-є-циклоалкіл, або -С:-в-алкіл, ракультативно заміщений 1-3 рази замісником Мо;

Віо у кожному разі незалежно являє собою галоген, кисень, гідроксигрупу, -С1-4-алкіл або -О-

Сі-«-алкіл; кожен з-посеред Ві: та Ві2 незалежно являє собою Н, -Сч.4-алкіл, або -С-:-4-гетероалкіл, де

Віз та Ві2 можуть бути об'єднані для одержання гетероциклоалкілу; та

Віз у кожному разі незалежно являє собою -М-С--4-алкіл.

У значенні, вживаному у цьому описі, термін галоген означає фтор (РЕ), хлор (СІ), бром (Вг) або йод (І). У значенні, вживаному у цьому описі, термін алкіл означає насичені лінійні або розгалужені одновалентні вуглеводневі радикали, які містять від одного до шести атомів вуглецю, наприклад, "-Сі-вє-алкіл". До прикладів алкілів належать, але без обмеження ними, метил, етил, пропіл, 1-пропіл, ізопропіл, бутил, пентил і гексил. У значенні, вживаному у цьому описі, термін гетероалкіл означає насичені лінійні або розгалужені одновалентні вуглеводневі радикали, які містять від двох до п'яти атомів вуглецю і щонайменше один гетероатом, наприклад, "-С:.4--гетероалкіл". У значенні, вживаному у цьому описі, термін циклоалкіл означає насичені одновалентні циклічні молекули з трьеома-шістьма атомами вуглецю, наприклад, "-Сз-6- циклоалкіл". До прикладів циклоалкільних груп належать, але без обмеження ними, циклопропіл, циклобутил, циклопентил і циклогексил. У значенні, вживаному у цьому описі, термін циклогетероалкіл означає насичені одновалентні циклічні молекули з двома-п'ятьма атомами вуглецю і щонайменше одним гетероатомом, наприклад, "-Сз-є-циклогетероалкіл".

Приклади циклогетероалкільних груп включають, але без обмеження ними, піролідин, піперидин, імідазолідин, піразолідин та піперазин.

У випадках, коли вказаний нуль, наприклад, -Со-з-алкіл-Сз---циклоалкіл, алкільний компонент замісної групи може бути відсутнім, таким чином, якщо Но Формули | являє собою циклопропільну групу без алкільного компонента, замісник буде описаний як -Соз- алкілциклопропільний замісник, як описано для Не (тобто замісною групою буде -Со- циклопропіл).

Стосовно Ні: і В':2, дві згадані групи можуть бути поєднані з азотом, до якого вони приєднані, коли хімія дозволяє утворювати гетероциклоалкіл. До прикладів згаданих гетероциклоалкільних груп, але без обмеження ними, належать піперидин, піперазин і морфолін.

В одному з варіантів здійснення цього винаходу надана сполука Формули Іа а

Ва

А

Н пл в ,

У

З

СГ

Кк. ; Формула Іа де ВІ, Аг, Нз, На, Н5, А, В і МУ відповідають визначенню, наведеному вище, або її фармацевтично прийнятна сіль.

В одному з варіантів здійснення цього винаходу надана сполука Формули І або Формули Іа, де А являє собою -ОСНе-, -М(Нв)СНе-, -ОСНоСН»-, -М(Нв)СНеаСНег-, або її фармацевтично прийнятна сіль. У ще одному з варіантів здійснення цього винаходу надана сполука Формули або Формули Іа, де А являє собою -ОСНг- або -ОСНоСН»-, або її фармацевтично прийнятна сіль. У ще одному з варіантів здійснення цього винаходу надана сполука Формули | або

Формули Іа, де А являє собою -ОСНеСНег-, або її фармацевтично прийнятна сіль.

У ще одному з варіантів здійснення цього винаходу надана сполука Формули І або Формули

Іа, де В являє собою -С(0О)-, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де ХУ являє собою -С(СМ)-, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де У являє собою -М-, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де Ві являє собою -СМ, -С(0)С-Св, або її фармацевтично прийнятна сіль. У ще одному з варіантів здійснення цього винаходу надана сполука Формули І або Формули Іа, де АВ: являє собою групу формули

Ре або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де В?» являє собою Н або метил, або її фармацевтично прийнятна сіль. У ще одному з варіантів здійснення цього винаходу надана сполука Формули І або Формули Іа, де В: являє собою Н, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де Вз являє собою Н, галоген, метил, метоксигрупу, етил, ізопропіл або циклопропіл, або її фармацевтично прийнятна сіль. У ще одному з варіантів здійснення цього винаходу надана сполука Формули | або Формули Іа, де Аз являє собою галоген (переважно Е або СІ), або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де Ва являє собою Н або галоген, або її фармацевтично прийнятна сіль. У ще одному з варіантів здійснення цього винаходу надана сполука Формули І або Формули Іа, де НВ. являє собою Н або Е, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де Р5 являє собою галоген (переважно СІ), або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де Рє являє собою Н або СН», або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де Ве являє собою Н, ЕК, СІ, -СНеЕ, -СЕз або -СНОН, або її фармацевтично прийнятна сіль. У ще одному з варіантів здійснення цього винаходу надана сполука Формули І або Формули Іа, де

АВ» являє собою Н, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де В? являє собою Н, -СНЕ», -СНе2Е, -СНг2ОН, -СНгОоснН», -«СНаМ(СНз)г або -СНо-морфолін, або її фармацевтично прийнятна сіль. У ще одному з варіантів здійснення цього винаходу надана сполука Формули І або Формули Іа, де В; являє собою Н, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де В» являє собою Н, а В; являє собою Н, -СНЕ», -СНеЕ, -СНгОН, -СНгОсСнН», -СНаМ(СнНв)»г або -СНо-морфолін, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де Но являє собою Н, Е, СІ, -СН»аЕ, -СЕз або -СН2ОН, а В; являє собою Н, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де обидва Р»; і Ро являють собою Н, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де Ві являє собою -СМ, -С(0)С-СВв, а Нв являє собою Н, метил, -СН»Е або -СНоОН, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де Ві являє собою групу формули

А в обидва В; та Ро являють собою Н, або її фармацевтично прийнятна сіль.

У ще одному варіанті здійснення цього винаходу надана сполука Формули І або Формули Іа, де Ві являє собою групу формули

Кк 9

В; являє собою трет-бутил, Взявляє собою -СМ, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де А являє собою -ОСН»-, -М(Нв)СНег-, -ОСН:СНе-, -М(Не)СНеСнНе-, В являє собою -С(0)-, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де А являє собою -ОСНо- або -ОСНоСН»о-, В являє собою -С(0)-, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де А являє собою -«ОСНоСН»-, В являє собою -С(О)-, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де А являє собою -ОСН»-, -М(Вв)СНг-, -ОСНаСНе-, -М(Рв)СНеаСНег-, В являє собою -Ф(0)-, В» являє собою Н або -СН3з, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де А являє собою -ОСН»г2- або -ОСНоСНо-, В являє собою -С(0)-, В являє собою Н або метил, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де А являє собою -ОСНеСН»о-, В являє собою -С(0)-, Н2 являє собою Н або метил, або її фармацевтично прийнятна сіль.

БО Іа, де А являє собою -ОСН»-, -М(Нев)СНег-, -ОСНегСНе-, -М(Не)СНеСнНе-, В являє собою -С(О)-, В2 являє собою Н, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де А являє собою -ОСНо- або -ОСНеСН»-, В являє собою -С(0)-, Во являє собою Н, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де А являє собою -ОСНоаСіНо-, В являє собою -С(0)-, Но? являє собою Н, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де А являє собою -«ОСНоСН»-, Рг являє собою Н або метил, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де А являє собою -ОСНеСН»-, Рг являє собою Н, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де В являє собою -С(О)-, Вг2 являє собою Н або метил, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де В являє собою -С(О)-, Вг являє собою Н, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де кожен з-посеред РЕз і В5 незалежно вибраний з-посеред Н, галогену або метилу, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де Вз або В5 являє собою галоген, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де Вз і В5 являють собою галоген, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де кожен з-посеред Рз і В5 незалежно вибраний з-посеред Е або СІ, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де М являє собою -С(СМ)-, В. являє собою Н або галоген (переважно Е або СІ), або її фармацевтично прийнятна сіль.

Зо Іа, де М являє собою -М-, Ні. являє собою Н або галоген (переважно Е або СІ), або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де У являє собою -С(СМ)-, кожен з-посеред РВз і В5 незалежно вибраний з-посеред метилу або галогену, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де Х являє собою -С(СМ)-, кожен з Вз і В5 являє собою галоген (переважно Е або СІ), або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де У являє собою -М-, кожен з Із та Н5 незалежно вибраний з-посеред метилу або галогену, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де М являє собою -М-, кожен з Кз і В5 являє собою галоген (переважно Е або СІ), або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де А являє собою -ОСН»-, - ОСН»СН»-, -М(Вв)СНеСНе-, -«СНгОСН»- або -СНа.М(Нв)СН»г; В являє собою -СНо- або -С(0)-; У являє собою -С(СМ)- або -М-; Ві являє собою -СМ, -С(0)С-СВАв або групу формули

А в

Вг2 являє собою Н або метил; кожен з Нз та Н5 являє собою Н, Е, СІ або метил; Н4 являє собою Н або Е; Рє являє собою Н або метил; НК; являє собою Н, -СНЕ», -СН»Е, -СНгОН, -

СнНгоснН», -СНаМ(СНз)г, -СНо-морфолін або трет-бутил; Вв являє собою метил, -СНоЕ або -

СНОН; і ЕЕ»: являє собою Н, ЕК, СІ, -СНеЕ, -СЕз, -СНгОН або СМ; або її фармацевтично прийнятна сіль.

Іа, де А являє собою -ОСН»- або -ОСНоСН»-; В являє собою -СНео- або -С(0)-; У являє собою -

С(СМ)- або -М-; кожен з В», ІВ; і Рв являє собою Н; Ва являє собою Н або галоген; кожен з Вз та

В5 являє собою галоген; або її фармацевтично прийнятна сіль.

Окрім того, цим винаходом надана сполука Формули ЇЇ о

СІ о т

М

Кк щу о

Х ; Формула ІІ

НАМ НАМ СМ нм см к-т --- -щ-- 5 | рів 5 г 5 г

Е Е . де АВ являє собою ; або ;

Х являє собою СІ або Е; і т дорівнює 1 або 2, або її фармацевтично прийнятна сіль.

Цим винаходом надана сполука Формули Іа о

СІ о т

М

Кк щу о х ; Формула Іа нм нм СМ нм см к-т - -- 5 | ду 5 рів 5 ду

Е Е . де АВ являє собою ; або ;

Інший спосіб описання сполуки Формули ІІ полягає у її описанні через Формулу Ір б о п о

А М нм 7 сі

З її Кз

Кк. ; Формула Ір або її фармацевтично прийнятну сіль, де:

А являє собою -ОСН»- або -«ОСНоСН»-;

У являє собою -С(СМ)- або -М-;

Аз являє собою СІ або Е;

Ва являє собою Н або Е у разі, коли У являє собою С(СМ); і

Ви являє собою Е у разі, коли У являє собою М.

Інший спосіб описання сполуки Формули Іа полягає у її описанні через

Формулу ІБ, де А являє собою

МУ, або .

Цим винаходом також надана сполука, вибрана з-посеред будь-якої з наведених нижче сполук Формул ПІ-МІ хи ) т и о й о й

НА М М

СІ нм СМ сі у 8 о - о

З

Ф СІ Е

Е

Формула ІІ Формула ІМ о о

М і ном СМ СІ о М п З нм СМ СІ її й

Е

Або Р ,

Формула У Формула МІ або її фармацевтично прийнятна сіль.

Крім того, цим винаходом надана сполука Формули ЇЇ, яка являє собою хи т о и нм 7 СІ -М о 5 Р ; Формула ПІ або її фармацевтично прийнятна сіль.

Крім того, цим винаходом надана сполука Формули ІМ, яка являє собою о

У й

М нм см с

З її г ; Формула ІМ або її фармацевтично прийнятна сіль.

Крім того, цим винаходом надана сполука Формули У, яка являє собою о ож

У и

М

Н.М СМ СІ - і о і і

Е

; Формула У або її фармацевтично прийнятна сіль.

Крім того, цим винаходом надана сполука Формули МІ, яка являє собою 5

Ух -- " о у ни см с

Ф й сення

З

СЯ і

Е

; Формула МІ. або її фармацевтично прийнятна сіль.

Цим винаходом також надана фармацевтична композиція, яка містить сполуку за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятну сіль і фармацевтично прийнятний носій, розріджувач або наповнювач.

Цим винаходом також наданий спосіб лікування раку, який включає введення пацієнту, що цього потребує, ефективної кількості сполуки за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятної солі. У різних варіантах здійснення цього винаходу рак являє собою рак легенів, колоректальний рак, рак підшлункової залози, рак сечового міхура, рак шийки матки, рак ендометрія, рак яєчників, холангіокарциному або рак стравоходу. У варіантах здійснення цього винаходу, яким віддають перевагу, рак являє собою недрібноклітинний рак легенів, рак підшлункової залози або колоректальний рак. У варіантах здійснення цього винаходу, яким віддають ще більшу перевагу, раком є недрібноклітинний рак легенів.

Цим винаходом також наданий спосіб лікування раку, який включає введення пацієнту, що цього потребує, ефективної кількості сполуки за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятної солі, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВаз С120. У іншому варіанті здійснення цього винаходу згаданий рак являє собою недрібноклітинну карциному легенів, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КАазх С112б. У іншому варіанті здійснення цього винаходу згаданий рак являє собою колоректальну карциному, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КАВа5 С120. У іншому варіанті здійснення цього винаходу згаданий рак являє собою мутантний рак підшлункової залози, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВаз 120.

У іншому варіанті здійснення цього винаходу наданий спосіб лікування раку іншого походження, що несе мутантний білок Кгаз 120.

Цим винаходом також наданий спосіб лікування пацієнта з раком, що має мутацію КНаз

Сс12С, який включає введення пацієнту, що цього потребує, ефективної кількості сполуки за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятної солі.

Цим винаходом також наданий спосіб модулювання мутантного ферменту КАаз с120 у пацієнта, що цього потребує, шляхом введення сполуки за будь-якою з Формул І-МіІ або її фармацевтично прийнятної солі. Переважно згаданий спосіб включає інгібування мутантного людського ферменту КНаз (120.

Цим винаходом також наданий спосіб лікування раку у пацієнта, що цього потребує, при цьому пацієнт має рак, який, як було визначено, експресує мутантний білок КАВаз Сс120.

Згаданий спосіб включає введення пацієнту ефективної кількості сполуки за будь-якою з

Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятної солі. Мутаційний статус (120 однієї або декількох ракових клітин можна визначити із застосуванням ряду досліджень, відомих у цій галузі. Як правило, відбирають один або декілька біоптатів, що містять одну або декілька ракових клітин, і піддавали їх секвенуванню та/або полімеразній ланцюговій реакції (РСВ).

Можна також використовувати циркуляційну безклітинну ДНК, наприклад, при задавнених формах раку. До необмежувальних прикладів методів секвенування та полімеразної ланцюгової реакції, які використовують для визначення мутаційного статусу (наприклад, мутаційний статус

С120 в одній або декількох ракових клітинах або в циркуляційній безклітинній ДНК), включають пряме секвенування, секвенування наступного покоління, полімеразну ланцюгову реакцію зі зворотною транскрипцією (АТ-РСЕ), мультиплексну полімеразну ланцюгову реакцію, а також піросеквенування та мультианалітне профілювання.

Цим винаходом також надана сполука або її фармацевтично прийнятна сіль за будь-якою з

Формул І-МІ для застосування в терапії. Сполуку або її фармацевтично прийнятну сіль можна застосовувати для лікування раку. Переважно згаданий рак являє собою рак легенів, колоректальний рак, рак підшлункової залози, рак сечового міхура, рак шийки матки, рак ендометрія, рак яєчників, холангіокарциному або рак стравоходу. У варіантах здійснення цього винаходу, яким віддають перевагу, згаданий рак являє собою недрібноклітинний рак легенів, рак підшлункової залози або колоректальний рак. У варіантах здійснення цього винаходу, яким віддають ще більшу перевагу, згаданий рак являє собою недрібноклітинний рак легенів. У інших варіантах здійснення цього винаходу згаданий рак має одну або декілька ракових клітин, які експресують мутантний білок КВаз 120. Переважно згаданий рак вибирають з-посеред: КВаз с12С мутантного недрібноклітинного раку легенів, КВаз5 2120 мутантного колоректального раку та КВа5 с12С мутантного раку підшлункової залози. У іншому варіанті здійснення цього винаходу згаданий рак являє собою недрібноклітинний рак легенів, і одна або декілька клітин експресують мутантний білок КАазх (120. У іншому варіанті здійснення цього винаходу згаданий рак являє собою колоректальний рак, і одна або декілька клітин експресують мутантний білок КВаз С120. У іншому варіанті здійснення цього винаходу згаданий рак являє собою рак підшлункової залози, і одна або декілька клітин експресують мутантний білок КВаз5 с126. У іншому варіанті здійснення цього винаходу пацієнт має рак, який був визначений таким, що має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок ККах С12С, до введення сполуки або її фармацевтично прийнятної солі.

Цим винаходом також надане застосування сполуки за будь-якою з Формул І-Мі або її фармацевтично прийнятної солі у виробництві лікарського засобу для лікування раку.

Переважно згаданий рак являє собою рак легенів, колоректальний рак, рак підшлункової залози, рак сечового міхура, рак шийки матки, рак ендометрія, рак яєчників, холангіокарциному або рак стравоходу. У варіантах здійснення цього винаходу, яким віддають перевагу, згаданий рак являє собою недрібноклітинний рак легенів, рак підшлункової залози або колоректальний рак. У варіантах здійснення цього винаходу, яким віддають ще більшу перевагу, згаданий рак являє собою недрібноклітинний рак легенів. У інших варіантах здійснення цього винаходу згаданий рак має одну або декілька ракових клітин, які експресують мутантний білок КВаз5

С12бФб. Переважно згаданий рак вибирають з-посеред КАа5 (01120 мутантного недрібноклітинного раку легенів, КАВаз 120 мутантного колоректального раку і КВаз (1120 мутантного раку підшлункової залози.

Цим винаходом також наданий спосіб лікування раку, який включає введення пацієнту, що цього потребує, ефективної кількості сполуки за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятної солі та одного або декількох з-посеред інгібітора РО-1, інгібітора РО-11, інгібітора

Сра/Сркб або його фармацевтично прийнятної солі, інгібітора ЕСЕВ або його фармацевтично прийнятної солі, інгібітора ЕВК або його фармацевтично прийнятної солі, препарату платини та пеметрекседу або його фармацевтично прийнятної солі, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВа5 2120. Цим винаходом також надана сполука за будь-якою з Формул І-МіІ або її фармацевтично прийнятна сіль для використання в одночасній, окремій або послідовній комбінації з одним або декількома інгібіторами РО-1 або бо РО-І 1, інгібітором СО4/СОКб або його фармацевтично прийнятною сіллю, інгібітором ЕСЕВ або його фармацевтично прийнятною сіллю, інгібітором ЕВК або його фармацевтично прийнятною сіллю, препаратом платини та пеметрекседом або його фармацевтично прийнятною сіллю у лікуванні раку. Цим винаходом також надана комбінація, яка містить сполуку за будь-якою з

Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятну сіль і один або декілька інгібіторів РО-1 або РО-І 1, інгібітор СО4/С0ОКб або його фармацевтично прийнятну сіль, інгібітор ЕСЕАВ або його фармацевтично прийнятну сіль, інгібітор ЕНК або його фармацевтично прийнятну сіль, препарат платини та пеметрексед або його фармацевтично прийнятну сіль, для одночасного, окремого або послідовного застосування в лікування раку.

Цим винаходом також наданий спосіб лікування раку, який включає введення пацієнту, що цього потребує, ефективної кількості сполуки за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятної солі та інгібітора РО-1 або РО-11, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВа5 120. Цим винаходом також надана сполука за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятна сіль для використання в одночасній, окремій або послідовній комбінації з інгібітором РО-1 або РО-І 1 для застосування в лікуванні рака. Цим винаходом також надана комбінація, яка містить сполуку за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятну сіль та інгібітор РО-1 або РБО-І1, для одночасного, окремого або послідовного застосування в лікуванні рака. В одному з варіантів здійснення цього винаходу сполука являє собою сполуку Формули І-МІ або її фармацевтично прийнятну сіль. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором РО-1 або РО-1І1 є пембролізумаб. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором РО-1 або РО-11 є ніволумаб. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором РО-1 або РО-І1 є циміплімаб. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором РО-1ї або РО-І1 є синтилімаб. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором РО-1 або РО-І1 є атезолізумаб. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором РО-1 або РО-І| 1 є авелумаб. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором РО-1 або РО-І11 є дурвалумаб. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором РО-1 або РО-/Ї1 є лодапілімаб. У іншому варіанті здійснення цього винаходу рак являє собою недрібноклітинну карциному легенів, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КАВа5 С120. У іншому варіанті здійснення цього винаходу згаданий рак являє собою колоректальну карциному, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВаз Сс126. У іншому варіанті здійснення цього винаходу згаданий рак являє собою мутантний рак підшлункової залози, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВаз (120. У іншому варіанті здійснення цього винаходу наданий спосіб лікування раку іншого походження, який несе мутацію КВа5 с120.

Цим винаходом також наданий спосіб лікування раку, що включає введення пацієнту, що цього потребує, ефективної кількості сполуки за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятної солі та інгібітора СОКА/СОКб або його фармацевтично прийнятної солі, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВа5 120. Цим винаходом також надана сполука за будь-якою з Формул І-МіІ або її фармацевтично прийнятна сіль для використання в одночасній, окремій або послідовній комбінації з інгібітором

СОоКаА/СОКЄ або його фармацевтично прийнятною сіллю для застосування в лікування раку, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КНВаз 120.

Цим винаходом також надана комбінація, яка містить сполуку за будь-якою з Формул І-Мі або її фармацевтично прийнятну сіль і інгібітор СОКА/СОКб або його фармацевтично прийнятну сіль, для одночасного, окремого або послідовного застосування в лікування раку, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВаз Сс126. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором СОК4А/СОКб є абемацикліб. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором СОК4/СОКб є палбоцикліб. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором СОКА/СОКб є рибоцикліб. У іншому варіанті здійснення цього винаходу згаданий рак являє собою недрібноклітинну карциному легенів, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВаз Сс126. У іншому варіанті здійснення цього винаходу згаданий рак являє собою колоректальну карциному, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВахз 120. У іншому варіанті здійснення цього винаходу рак являє собою мутантний рак підшлункової залози, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КАаз С120. У іншому варіанті здійснення цього винаходу цим винаходом наданий спосіб лікування раку іншого походження, що несе мутацію КРаз 2120.

Цим винаходом також наданий спосіб лікування раку, який включає введення пацієнту, що цього потребує, ефективної кількості сполуки за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично 60 прийнятної солі та інгібітора ЕСЕАВ або його фармацевтично прийнятної солі, при цьому згаданий рак мас одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВаз 120. Цим винаходом також надана сполука за будь-якою з Формул 1-МІ або її фармацевтично прийнятна сіль для використання в одночасній, окремій або послідовній комбінації з інгібітором ЕСЕВ або його фармацевтично прийнятною сіллю для лікування раку. Цим винаходом також надана комбінація, яка містить сполуку за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятну сіль і інгібітор ЕСЕВ або його фармацевтично прийнятну сіль, для одночасного, окремого або послідовного застосування в лікуванні раку. В одному з варіантів здійснення цього винаходу згадана сполука являє собою сполуку Формули І-МІ або її фармацевтично прийнятну сіль. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором ЕСЕВ є ерлотиніб. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором ЕСЕВ є афатиніб. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором ЕСЕ є гефітиніб. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором

ЕСЕВ є цетуксимаб. У іншому варіанті здійснення цього винаходу рак являє собою недрібноклітинну карциному легенів, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВа5 2120. У іншому варіанті здійснення цього винаходу рак являє собою колоректальну карциному, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КАа5 (120. У іншому варіанті здійснення цього винаходу згаданий рак являє собою мутантний рак підшлункової залози, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВа5 С120. У іншому варіанті здійснення цього винаходу наданий спосіб лікування раку іншого походження, який несе мутацію КВаз5 сате2б.

Цим винаходом також наданий спосіб лікування раку, який включає введення пацієнту, що цього потребує, ефективної кількості сполуки за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятної солі та інгібітора ЕКК або його фармацевтично прийнятної солі, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВа5 120. Цим винаходом також надана сполука за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятна сіль для використання в одночасній, окремій або послідовній комбінації з інгібітором ЕНК або його фармацевтично прийнятною сіллю в лікуванні раку, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВа5 2120. Цим винаходом також надана комбінація, яка містить сполуку за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятну сіль і інгібітор ЕВК або його фармацевтично прийнятну сіль, для одночасного, окремого або послідовного застосування в лікуванні раку. В одному з варіантів здійснення цього винаходу згадана сполука являє собою сполуку Формули І-МІ або її фармацевтично прийнятну сіль. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором ЕНК є ІУ3214996. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором ЕВК є І 71462. У іншому варіанті здійснення цього винаходу інгібітором ЕВК є КО-947. У іншому варіанті здійснення цього винаходу згаданий рак являє собою недрібноклітинну карциному легенів, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КАВаз С120. У іншому варіанті здійснення цього винаходу згаданий рак являє собою колоректальну карциному, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВа5 1260. У іншому варіанті здійснення цього винаходу згаданий рак являє собою мутантний рак підшлункової залози, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КНВаз 1120.

У іншому варіанті здійснення цього винаходу наданий спосіб лікування раку іншою походження, який несе мутацію КВаз Сс120.

Цим винаходом також наданий спосіб лікування раку, який включає введення пацієнту, що цього потребує, ефективної кількості сполуки за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятної солі та препарату платини, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВаз С120. Цим винаходом також надана сполука за будь-якою з

Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятна сіль для використання в одночасній, окремій або послідовній комбінації з препаратом платини або його фармацевтично прийнятною сіллю для лікування раку, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВа5 120. Цим винаходом також надана комбінація, яка містить сполуку за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятну сіль і препарат платини, для одночасного, окремого або послідовного застосування в лікуванні раку. В одному з варіантів здійснення цього винаходу сполука являє собою сполуку Формули І-МІ або її фармацевтично прийнятну сіль. У іншому варіанті здійснення цього винаходу препаратом платини є цисплатин.

У іншому варіанті здійснення цього винаходу препаратом платини є карбоплатин. У іншому варіанті здійснення цього винаходу препаратом платини є оксаліплатин. У іншому варіанті здійснення цього винаходу рак являє собою недрібноклітинну карциному легенів, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВаз Сс126. У 60 іншому варіанті здійснення цього винаходу згаданий рак являє собою колоректальну карциному, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВахз 120. У іншому варіанті здійснення цього винаходу рак являє собою мутантний рак підшлункової залози, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВаз (120. У іншому варіанті здійснення цього винаходу наданий спосіб лікування раку іншого походження, який несе мутацію КВа5 Сс120.

Цим винаходом також наданий спосіб лікування раку, який включає введення пацієнту, що цього потребує, ефективної кількості сполуки за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятної солі та пеметрекседу, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВаз С120. Цим винаходом також надана сполука за будь-якою з

Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятна сіль для використання в одночасній, окремій або послідовній комбінації з пеметрекседом для лікування раку, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВаз 2120. Цим винаходом також надана комбінація, яка містить сполуку за будь-якою з Формул І-МІ або її фармацевтично прийнятну сіль і пеметрексед, для одночасного, окремого або послідовного застосування в лікуванні раку, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВаз 120.

В одному з варіантів здійснення цього винаходу сполука являє собою сполуку Формули І-МІ або її фармацевтично прийнятну сіль. У іншому варіанті здійснення цього винаходу рак являє собою недрібноклітинну карциному легенів, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВаз С12С, У іншому варіанті здійснення цього винаходу пацієнту також вводять препарат платини. У іншому варіанті здійснення цього винаходу препаратом платини є цисплатин. У іншому варіанті здійснення цього винаходу препаратом платини є карбоплатин. У іншому варіанті здійснення цього винаходу препаратом платини є оксаліплатин.

У іншому варіанті здійснення цього винаходу згаданий рак являє собою колоректальну карциному, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КАВа5 (120. У іншому варіанті здійснення цього винаходу згаданий рак являє собою мутантний рак підшлункової залози, при цьому згаданий рак має одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВаз С1260. У іншому варіанті здійснення цього винаходу наданий спосіб лікування раку іншого походження, який несе мутацію КВаз 120.

Термін "фармацевтично прийнятна сіль" у значенні, вживаному у цьому описі, стосується солі сполуки, яка вважається прийнятною для клінічного та/або ветеринарного застосування.

Приклади фармацевтично прийнятних солей та загальну методологію їх одержання можна знайти в "Напабсок ої Ріпаппасешііса! Зайве: Ргорепіє5, ЗеІесіоп апа Ов5е" Р. ані, еї аї., 2па

Вемізей Еайоп, УМпПеу-МСН, 2011 та 5.М. Вегде, єї аї., "Рпаптасешііса! Заїйв", Чоитаї! ої

Ріпаптасеціїйса! бсіепсевз, 1977, 66(1), 1-19.

Фармацевтичні композиції для цього винаходу можна одержати з використанням фармацевтично прийнятних домішок. Термін "фармацевтично прийнятна домішка" у значенні, вживаному у цьому описі для фармацевтичних композицій, стосується одного або декількох носіїв, розріджувачів і наповнювачів, які є сумісними з іншими домішками композиції або рецептури та не є шкідливими для пацієнта. Приклади фармацевтичних композицій та способів їх одержанням можна знайти в "Бетіпдіоп: Те 5сієепсе апа Ргасіїсе ої Рнаптасу", І суд, У., вї аї.

Еаз.,, 22па Ба. Маск Рибіїзніпяа Со., 2012. Необмежувальні приклади фармацевтично прийнятних носіїв, розріджувачів та наповнювачів включають: фізіологічний розчин, вода, крохмаль, цукор, маніт і похідні кремнезему; зв'язувальні речовини, такі як карбоксиметилцелюлоза, альгнати, желатин і полівінілпіролідон; каолін і бентоніт; і поліетилгліколі.

У значенні, вживаному у цьому описі, термін "ефективна кількість" стосується кількості, яка є дозою, що є ефективною в лікуванні розладу або захворювання, такого як ракове ураження або прогресування аномального росту клітин та/або поділу клітин. Лікар, який здійснює лікування, як фахівець в цій галузі, може легко визначити ефективну кількість із застосуванням звичайних методів і шляхом спостереження за результатами, одержаними за аналогічних обставин. Дози на добу лікування зазвичай становлять від приблизно 1 мг на добу або двічі на добу до 1000 мг на добу або двічі на добу, за варіантом, якому віддають більшу перевагу, 100 мг на добу або двічі на добу і 900 мг на добу або двічі на добу. До факторів, які враховуються при визначенні ефективної кількості або дози сполуки, належать: чи буде введена сполука або її сіль; одночасне застосування інших засобів, якщо вони використовуються; вид пацієнта, який підлягає лікуванню; розмір, вік і загальний стан пацієнта; ступінь залучення або стадія та/або тяжкість розладу; реакція окремого пацієнта; спосіб введення; характеристики біодоступності введеного препарату; обраний режим дозування; та застосування інших супутніх лікарських препаратів.

Лікар, ветеринар або інший медичний працівник, що здійснює лікування, зможе визначити ефективну кількість сполуки для лікування пацієнта, що цього потребує. Фармацевтичним композиціям, яким віддають перевагу, може бути наданий вигляд таблеток або капсул для перорального введення, розчину для перорального введення або розчину для ін'єкцій.

Таблетка, капсула або розчин можуть містити сполуку за цим винаходом в кількості, ефективній для лікування пацієнта, що потребує лікування від раку.

У значенні, вживаному у цьому описі, терміни "лікування" або "лікувати" включають уповільнення, зменшення або зворотний розвиток прогресування або тяжкості наявного симптому, розладу, стану, що може включати безпосередньо уповільнення росту ракової пухлини, ураження або прогресування аномального росту клітин та/або поділу клітин.

У значенні, вживаному у цьому описі, термін "пацієнт" стосується ссавця, який потребує лікування. Переважно пацієнтом є людина, що потребує лікування від раку, наприклад, раку, що має мутацію КВаз 1120.

Деякі скорочення визначені нижче: "АСМ" означає ацетонітрил; "АВМ" означає азобісізобутиронітрил; "Вос-Сіу-ОН" означає М-трет-бутоксикарбоніл)гліцин; "ОСМ" означає дихлорметан; "ОІЕА" означає М,М-діїізопропілетиламін; "ОМАР" означає 4-диметиламінопіридин; "ОМЕМ" означає модифіковане за способом Дульбекко середовище Ігла; "ОМЕ" означає М,М- диметилформамід; "ОМ5О" означає диметилсульфоксид; "ДНК" означає дезоксирибонуклеїнову кислоту; "ОРЕРНозРасіг" означає дихлорбісідифенілфосфінофеніл)ефір паладію (І); "ОТ" означає дитіотреїтол; "ЕСТА" означає етилендіамінтетраоцтову кислоту; "ЕСТА" означає етиленгліколь-біс(р-аміноетиловий ефір)-М,М,М'М'--етраоцтову кислоту; "ЕЇ БА" означає твердофазний імуноферментний аналіз; "ЕНК" означає кінази, регульовані позаклітинним сигналом; "Е(ОАс" означає етилацетат; "ЕН" означає етанол; "ЕВ5" означає фетальну бичачу сироватку; "БОР" означає гуанозиндифосфат; "ЯТР" означає гуанозинтрифосфат; "НРІ С" означає рідинну хроматографію високої ефективності; "НАР" означає пероксидазу хрону; "РА" означає ізопропіловий спирт; "ІРАт" означає ізопропіламін; "/С-Е5Б/М5" означає рідинну хроматографію/електророзпилення/мас-спектрометрію; "7 6-мМ5" означає рідинну хроматографію/мас-спектрометрію; "МАРК" означає мітоген-активовані протеїнкінази; "МеОН" означає метанол; "МаОМе" означає метоксид натрію; "МВ5" означає М-бромсукцинімід; "МС5" означає М-хлорсукцинімід; "ММР" означає 1-метилпіролідин-2-он; "РСВ" означає полімеразну ланцюгову реакцію; "АРМІ" означає живильне середовище ЕРМІ 1640 (інститут рака Розуєла

Парка); "5СХ" означає сильний катіонний обмін; "ТЕА" означає триєтиламін; "ТЕА" означає трифтороцтову кислоту; і "ТНЕ" означає тетрагідрофуран.

Окремі ізомери, енантіомери, діастереомери та атропізомери можуть бути розділені або відокремлені в будь-якій зручній точці синтезу сполук, перелічених нижче, із застосуванням таких методів, як методи селективної кристалізації або хіральна хроматографія (Дивись, наприклад, .). дасдипезв, еї аї!., "Епапіотег5, Васетаїез, апа Везоїшіоп5", допп У/Пеу апа 5опв5,

Іпс., 1981, та Е.І... Ейеї! апа 5.Н. УМіеп," ЄтегеосНетівігу ої Огдапіс Сотроипав", М/Пеу-Іпіегзсівепсе, 1994). Цей винахід охоплює певні сполуки, які є атропізомерами, і які можуть існувати в різних конформаціях або у вигляді різних ротомерів. Атропізомери являють собою сполуки, які існують у різних конформаціях, що виникають внаслідок обмеженого обертання навколо одного зв'язку.

Атропізомери можна виділити як молекули окремих хімічних видів, якщо енергетичний бар'єр обертання навколо одинарного зв'язку достатньо високий, а швидкість взаємоперетворення достатньо повільна, щоб дозволити окремим ротомерам відокремитись один від іншого. У цьому винаході розглядаються всі ізомери, енантіомери, діастереомери та атропізомери, розкриті у цьому описі або які можуть бути одержані з використанням сполук, розкритих у цьому описі.

Сполука будь-якої з Формул І-МІ легко перетворюється на фармацевтично прийнятну сіль і може бути виділена як фармацевтично прийнятна сіль. Утворення солі може відбуватись при додаванні фармацевтично прийнятної кислоти для одержання солі приєднання кислоти. Солі також можуть утворюватися одночасно після зняття захисту азоту або кисню, тобто видалення захисної групи. Приклади, реакції та умови утворення солі можна знайти в (зоціа, Р.Ї., "Заїй! зеїесійоп ог равіс агодв", Іпіегпайопаї! дошитаї ої Рпаппасешісв, 33: 201-217 (1986); Вавзін, А.у., еї а!., "Зак ЗеІесіїоп апа Оріїтігайоп Ргоседигез Тог Рнаппасешіса! Мем Спетіса! Епійіев", Огдапіс

Ргосе55 Незеагсй апа ОемеІортепі, 4: 427-435 (2000); та Вегде, 5.М., єї аї., "Рнаптасешісаї заїїв", Чошигпаї! ої Рнаптасецшіїса! Зсіепсевз, 66: 1-19, (1977).

Сполуки за цим винаходом або їх солі можуть бути одержані за різноманітними процедурами, деякі з яких проілюстровані в наведених нижче Препаративних методиках і

Прикладах. Конкретні етапи синтезу для кожного з описаних шляхів можна комбінувати різним 60 чином або поєднувати з етапами різних шляхів для одержання сполук або солей за цим винаходом. Продукти кожного етапу в Препаративних методиках, наведених нижче, можна відновити звичайними методами, включаючи екстрагування, випарювання, осадження, хроматографування, фільтрування, розтирання та кристалізування.

Схема 1

Вг Вг Вг

ЕтапА Вг Етапв С, ЕтапС -- - ть ---к М. (ж

Вг Вг Вг 1 2 З

Х о о о / в у-9 о 5 о й З ЕтапО ЕтапЕ | М

М т | М - Й н пн пн в в их х

Ве М г М о со М ' " АК 6 4 5

На Схемі І, етап А, зображено бромування сполуки (1) з використанням МВ5 та АЇВМ у прийнятному розчиннику, такому як ССії, для одержання сполуки (2). Етап В показує нуклеофільне заміщення сполуки (2) шляхом нагрівання ціаніду калію зі зворотним холодильником у прийнятній системі розчинників, такій як ЕОН та вода, для одержання сполуки (3). На етапі С показано додавання етоксикарбонілізотіоціанату до сполуки (3) з використанням гідриду натрію у прийнятному розчиннику, такому як ОМЕ, і подальше циклізування до сполуки (4). На етапі О показано основне депротектування сполуки (4) водним розчином МаонН при нагріванні ОМ5О зі зворотним холодильником та подальшим повторним захистом з використанням ди-трет-бутилдикарбонату з прийнятною основою, такою як ОіІЕА, та каталітичним ОМАР, у системі розчинників, такій як ТНЕ і ОМЕ, для одержання сполуки (5). Етап

Е показує реакцію брому сполуки (5) з біс(пінаколато)удибором, з використанням прийнятної основи, такої як ацетат калію, і системи каталізатор-ліганд, такої як ацетат паладію та 1,1- біс(дізопропілфосфіно)фероцен, у прийнятному розчиннику, такому як 1,4-діоксан, для одержання сполуки (6). Фахівець у цій галузі зрозуміє, що для здійснення цієї реакції можна використовувати різноманітні комбінації каталізатор-ліганд.

Схема 2

Вг о Вг Вг

Н Етапд ОН Етапв СІ Етап С ----»- -- - -Н-Щ - жк

Вг Вг 7 8 З

Ве б/у 8 у-о щУ Етап О М Етап Е

М. пл | Мн ж

Вг

Вг М

М

З 4 о у о о З о

З Етап Е | М

М -- Й чн

Мн в

Иисжк

Вг м о о М " --- в 5 Схема 2 зображує альтернативний шлях синтезу сполуки (6). Етап А зображує відновлення бензальдегіду (7) з використанням відповідного відновника, такого як боргідрид натрію, у відповідному розчиннику, такому як ЕТОН, для одержання сполуки (8). Етап В показує хлорування сполуки (8) з використанням тіонілхлориду у відповідному розчиннику, такому як

ОСМ, для одержання сполуки (9). Етап С зображує нуклеофільне заміщення в сполуці (9) з використанням ціаніду калію у відповідному розчиннику, такому як ЮОМ5О, для одержання сполуки (3). Додавання етоксикарбонілізотіоціанату до сполуки (3) з використанням гідриду натрію у прийнятному розчиннику, такому як ОМЕ, і подальша циклізація з використанням | - проліну та Си для одержання сполуки (4) показано на етапі ОЮ. Основне зняття захисту сполуки (4) з використанням водного розчину МасОнН при нагріванні ОМ5О зі зворотним холодильником з подальшим повторним захистом з використанням ци-трет-бутилдикарбонату з прийнятною основою, такою як ОІЕА та каталітичним ОМАР, у розчиннику, такому як ТНЕ, для одержання сполуки (5), зображено на етапі Е. Етап Б показує реакцію брому сполуки (5) з біс(пінаколато)дибором з використанням прийнятної основи, такої як ацетат калію, та системи каталізатор-ліганд, такої як ацетат паладію та біс(2-дифенілфосфінофеніл)ефір, у прийнятному розчиннику, такому як 1,4-діоксан, для одержання сполуки (б). Фахівець у цій галузі зрозуміє, що для здійснення цієї реакції можна використовувати різноманітні комбінації каталізатор-ліганд.

Схема З

Вг о Вг о Вг

М

ЕтапА о ХУ Етап В С ЕтапС --» -н-- Мо -- ЗЄС - я 2 -к

Е Е Е

Е Е Е м 12

Е о

Е о /гх Е о У в у о у- у ) 5 в о | , М

М Етап 0О М Етап Е

Й н І и-к в М тк

М «М р

М

13 14 15 5

На Схемі 3, етап А, зображено відновлення альдегіду сполуки (10) боргідридом натрію в

Меон ї подальше мезилювання з використанням метансульфонового ангідриду з прийнятною основою, такою як ОІЕА, у розчиннику, такому як ТНЕ, для одержання сполуки (11). Умови, які використовуються для перетворення сполуки (11) на сполуку (12), по суті аналогічні тим, які 10 описані на Схемі 1, етап В. Додавання етоксикарбонілізотіоціанату до сполуки (12) з використанням трет-бутоксиду калію у прийнятному розчиннику, такою як ОМЕ, та подальше циклізування до сполуки (13) показані на етапі С. Умови, які використовуються для перетворення сполуки (13) на сполуку (14), по суті аналогічні тим, які описані на Схемі І, етап 0.

Етап Е показує реакцію брому сполуки (14) з біс(неопентилгліколато)дибором, використовуючи відповідну основу, таку як ацетат калію, і систему каталізатор-ліганд, таку як ОРЕРНозРасі», у прийнятному розчиннику, такому як 1,4-діоксан, для одержання сполуки (15). Фахівець у цій галузі зрозуміє, що для здійснення цієї реакції можна використовувати різноманітні комбінації каталізатор-ліганд.

Схема 4 о 7о 7о

З Н дей М 5 М

М ЕтапА ва Етап В х ЕтапС - --»к з МН. (---Жк

Мн. в

НВг

Е Е

16 17 18 х х -

У-нн, Етап 0 іх М Етап Е --х Н -65---О

НВг з

Е

19 Р 20 оф Но. УвиОН у ої о о У М о Нн

М Етап Е х М м С 5 Е о

Е

2 22 5 На Схемі 4, етап А, зображено одержання тіосечовини в результаті реакції сполуки (16) і 5- фтор-2-метоксіаніліну при підтриманні прохолодної температури реакційної суміші, з подальшим основним зняттям захисту для одержання сполуки (17). Етап В показує циклізацію сполуки (17) у хлороформі після додавання брому для одержання сполуки (18). Етап С описує деметилювання сполуки (18), яке може бути досягнуто додаванням ВВгіз при підтриманні прохолодної температури реакційної суміші в інертній атмосфері для одержання сполуки (19).

Етап О показує захист сполуки (19) ди-трет-бутилдикарбонатом з використанням відповідної основи, такої як ТЕА та каталітичною ОМ АР, у системі розчинників, такій як 1,4-діоксан, для одержання сполуки (20). Сполуку (20) обробляли основою, такою як піридин, після чого трифторметансульфоновим ангідридом у розчиннику, такому як ОСМ, для одержання сполуки (21), як показано на етапі Е. Етап БЕ зображує реакцію трифлату сполуки (21) з біс(пінаколато)ддибором з використанням прийнятної основи, такої як ацетат калію, та каталізатора, такого як тетракіс(трифенілфосфін)паладій(0), у прийнятному розчиннику, такому як 1,4-діоксан, для одержання сполуки (22). Фахівець у цій галузі зрозуміє, що для здійснення цієї реакції можна використовувати різноманітні комбінації каталізатор-ліганд.

Схема 5 о Вг Вг дв Н док М 5 м

М ЕтапА К Етап В х Етап С -- - -жк - з» МН. (----

Мн. в

Е Е

23 24 25

НО Йон

Вг в о І.

М у--о М

У-йй Етап О У-й у

Н ---3- 8 8 Й--

Е Е ? 26 22

На Схемі 5 зображений альтернативний шлях синтезу сполуки (22). Етап А зображує одержанням тіосечовини в результаті реакції сполуки (23) і 2-бром-5-фтораніліну в розчиннику, такому як ТНЕ, з подальшим основним зняттям захисту для одержання сполуки (24). Етап В показує бромування та циклізацію сполуки (24) з використанням відповідної бромувальної речовини, такої як трибромід піридинію, у розчиннику, такому як сірчана кислота, для одержання сполуки (25). Етап С показує захист сполуки (25) ди-трет-бутилдикарбонатом з використанням прийнятної основи, такої як ОМАР, у системі розчинників, такій як ОСМ, для одержання сполуки (26). Етап Ю зображує перетворення сполуки (26) на сполуку (22) шляхом обробляння гідридом натрію в розчиннику, такому як ТНЕ, при низьких температурах з подальшим додаванням н-бутиллітію та триїзопропілборату.

Схема 6

Бо Бо вот он

СІ СІ СІ

О Етапд О Е тапв ОО Етапо о -н-- --кь ---Щ3к --

НА нм ! !

СІ СІ СІ

27 28 23 Зо

На схемі 6, етап А зображено хлорування сполуки (27) з використанням МО5 у відповідному розчиннику, такому як ОМЕ, для одержання сполуки (28). Етап В показує реакцію Зандмейєра для перетворення азоту аніліну сполуки (28) на йод, умови якої будуть відомі фахівцю в цій галузі, для одержання сполуки (29). Етап С показує основний гідроліз складного ефіру сполуки (29) до кислоти сполуки (30).

Схема 7 вот Бо вот он жу ЕтапА О Е тапв О Етапо о - - 5-ж ---е --4« нм НА ! !

СІ СІ СІ

31 32 33 34

Етапи А-С Схеми 7 виконуються по суті методом, аналогічним методам, які базуються на етапах А-С Схеми 6, для одержання сполуки (32-34).

Схема 8

Бо Бо вот он

СІ СІ СІ

О Етапд О г тапв О Етапс о -- - -я ---- --

НМ нм Вг Вг

Е Р Е Е

35 36 37 38

Етап А Схеми 8 виконують по суті методом, аналогічним методу на етапі А Схеми 6, для одержання сполуки (36). Етап В показує реакцію Зандмейєра для перетворення азоту аніліну сполуки (36) на бром, умови якої будуть відомі фахівцю в цій галузі, для одержання сполуки (37). Етап С виконують по суті у спосіб, аналогічний методу на етапі С Схеми 6, для одержання сполуки (38).

Схема 9

Е он Е он Е он

Е Е Е

О Етапд о Етап В о ---«я --- ьх нл нл Вг

СІ СІ

39 40 41

Етап А Схеми 9 виконують по суті у спосіб, аналогічний методу на етапі А Схеми 6, для одержання сполуки (40). Етап В виконують по суті методом, аналогічним методу на етапі В

Схеми 8, для одержання сполуки (41).

Схема 10 о З о о ЕтапА МН Етап В г Етап С -- Щ що - ю-ж --

Неї В кн

Мн, -. о о 42 43 44 Ж жест ЕтапО І он Етап Е су Етап Е ко М о Х У ко М

Н 5 М А о о 47 ду в СМ де 48

Схема 10, етап А, зображує відновне амінування між сполукою (42) і бензальдегідом у прийнятному розчиннику, такому як ОСМ, з прийнятним відновником, таким як триацетоксиборогідрид натрію, для одержання сполуки (43). Етап В показує амідне сполучення між сполукою (43) ії рос-захищеною амінокислотою з використанням пропілфосфонового ангідриду з прийнятною основою, такою як ТЕА, у розчиннику, такому як ОСМ, для одержання сполуки (44). Етап С зображує кислотне депротектування та перегрупування сполуки (44) з використанням ТЕА у розчиннику, такому як ОСМ, для одержання сполуки (45). Етап Ю показує загальне відновлення амідом сполуки (45) з використанням відновника, такого як алюмогідрид літію, у розчиннику, такому як ТНЕ, для одержання сполуки (46). Етап Е зображує захист сполуки (46) з використанням ди-трет-бутилдикарбонату у водному розчині бікарбонату натрію для одержання сполуки (47). Етап Е показує депротектування сполуки (47) шляхом гідрування для одержання сполуки (48).

Схема 11 щи о Ї о о ж а /

М З

З "

М І

Нн о- ро он о 49 50-кК

На схемі 11 показана циклізація сполуки (49) з використанням тіонілхлориду та імідазолу в розчиннику, такому як ЮОСМ, при -78"С з подальшим оброблянням перйодатом натрію та хлоридом рутенію (І) в АСМ для одержання сполуки (50-НК). 5-енантіомер (50-5) синтезують у тих самих умовах.

Схема 12 р р

АХ Ж Ї о МН ЕтапА о МН Етап В ер Етап С х ОН --- х М --- -05-Ш

Ст Ст ХК й я о о о о о о о Її о 51 52 53 о но ЕтапО но втапе ОО А Ж о ма в, тут тут о / х що й що пот 54 55 56

На Схемі 12, етап А, показано амідне сполучення між сполукою (51) і етиловим складним ефіром бензилгліцину з використанням прийнятної сполучної речовини, такої як М,М'- дициклогексилкарбодіїмід, у розчиннику, такому як ОСМ, для одержання сполуки (52). Етап В зображує циклізацію сполуки (52) та сполуки (53) з використанням кислоти, такої як ТЕА, у розчиннику, такому як ОСМ. Етап С описує загальне відновлення аміду та зняття захисту сполуки (53) з використанням відновника, такого як алюмогідрид літію, у розчиннику, такому як

ТНЕ, для одержання сполуки (54). Етап ЮО показує гідрування сполуки (54) до сполуки (55) з використанням прийнятного каталізатора, такого як РЯА(ОН)»:, у розчиннику, такому як Меон.

Етап Е зображує захист сполуки (55) ди-трет-бутилдикарбонатом і подальше утворення солі з використанням фосфорної кислоти для одержання сполуки (56).

Схема 13 о о хг з

М

Е он о о Хо ій о Ж й ЕтапА он ЕтапВ Кв РИ

М - - - еЕ М 12 - щу в М

Кк х С Ду» о х

Кз Й це о х Кз

Кз 57 58 Бо во

На Схемі 13 сполука (57) показує бензойні кислоти зі Схем 6-9, а також наявні у продажу бензойні кислоти. На етапі А показано амідне сполучення між сполукою (57) і сполукою (58) з використанням НАТИ та відповідної основи, такої як ОІЕА, в розчиннику, такому як ТНЕ, для одержання сполуки (59). Як альтернатива, амідне сполучення здійснюють з використанням 2- хлор-4,6-диметокси-1,3,5-триазину і відповідної основи, такої як 4-метилморфолін, у розчиннику, такому як ТНЕ. Фахівцю у цій галузі буде зрозуміле існування найрізноманітніших умов, за яких можна виконувати амідне сполучення. Етап В зображує внутрішньомолекулярну циклізацію сполуки (59) та сполуки (60) з використанням відповідної основи, такої як гідрид натрію, у розчиннику, такому як ОМЕ.

Схема 14 ва х. х.

Мн. он о о Ж М о о що ве С А, Х,

М а. М М х С у ЕтапА Мн, М чан Етап В є и

В . В-8-- -- - М х М і ми он о сі н о о

Ве Вг Ве сі сі сі 61 62 63 64 65

Стадію А Схеми 14 виконують методом, по суті аналогічним методу на етапі А Схеми 13, для одержання сполуки (63). Етап В складається з циклізації сполуки (63) методом, по суті аналогічним методу на етапі В Схеми 13, з подальшим метилюванням йодистим метилом.

Сполуки (64) і (65) відновлюють після цього етапу.

Схема 15

Вг

Ве ЕтапА Етапв В" Ве

Е с фе ТО а Ор ру ом НА о о М, 66 67 68 69 о о З он ж

В Вг Мах М Х

ЕтапЕ х Етап о Етапо о 0 008ЗН8В---ке- о- - 65 --жк ОН неї --

СІ СІ Ї о о о-Щ79 о о Вг

СІ

70 71 50-кК 72 о М.

Ж ша и о

Вг

СІ

73

На Схемі 15, етап А, зображена циклізація сполуки (66) шляхом обробляння 5 трифторацетатом талію (І) в ТРА з подальшим додаванням оксиду магнію, хлориду літію та

Меон з каталізатором, таким як хлорид паладію (ІІ), в атмосфері монооксиду вуглецю для одержання сполуки (67). Етап В показує нітрування сполуки (67) з використанням нітрату калію в концентрованій сірчаній кислоті для одержання сполуки (68). На етапі С показано гідрування нітрогрупи на сполуці (68) з використанням РУС в системі розчинників, такій як ОСМ і ТЕА, для одержання сполуки (69). Етап О показує реакцію Зандмейєра, умови якої відомі фахівцю в цій галузі, для перетворення азоту аніліну сполуки (69) на хлор для одержання сполуки (70). Етап Е зображує гідроліз сполуки (70) з використанням прийнятної основи, такої як водний розчин

Маон, з нагріванням для одержання сполуки (71). На етапі Е показано алкілування сполуки (71) сполукою (50-Е) з використанням прийнятної основи, такої як Ман, у системі розчинників, такій як ОМЕ та ТНЕ, для одержання сполуки (72). Етап с зображує внутрішньомолекулярне амідне сполучення в сполуці (72) з використанням НАТО та відповідної основи, такої як ОІЕА, у розчиннику, такому як ОМЕ, для одержання сполуки (73).

Схема 16 о о а а а он 2 У ЕтапА Етап В Етап С й Ж З Етап О о --- о 0 --- о 0 --- й н, о т а СІ СІ М о о о о о--й-о

І

74 75 76 77 5--к в

М о М.

Ай -у

Н о он Неї т СІ и а о о

І

І а

СІ

78 79

Етап А Схеми 16 виконують методом, по суті аналогічним методу на етапі А Схеми 6, для одержання сполуки (75). Етап В показує реакцію Зандмейєра, умови якої відомі фахівцю в цій галузі, для перетворення азоту аніліну сполуки (75) на йод для одержання сполуки (76). Етапи

С-Е виконуються методом, по суті аналогічним методу на етапах Е-С Схеми 15, для одержання сполуки (77-79).

Схема 17 о о о о оно оно т Че я а он о о ЕтапА ок Сг Етап В х сук ЕтапС

Вг Вг сі

Е Е ;

Е Вг 80 81 82 83 о, у. о

З ух пе о х Я -ккК ЕтапО но суку ле, 5 А д- о о М --ж Н с

Вг

Е Ве й Ве Е 84 85 86

На Схемі 17, етап А, зображено хлорування сполуки (80) відповідною хлорувальною сполукою, такою як МО5, у відповідному розчиннику, такому як оцтова кислота, з нагріванням для одержання сполуки (81). Етап В зображує реакцію Міцунобу між сполукою (81) і сполукою (82) з використанням трифенілфосфіну та діізопропілазодикарбоксилату в розчиннику, такому як ТНЕ, для одержання сполуки (83).

Етап С показує дебензилювання сполуки (83) з використанням діїзопропіламіну та 1- хлоретилхлорформіату у відповідному розчиннику, такому як ОСМ, для одержання сполуки (84).

Етап 0 зображує основний гідроліз складного ефіру на сполуці (84) з використанням відповідної основи, такої як гідроксид літію, в системі розчинників, такій як ТНЕ і вода, для одержання сполуки (85). На етапі Е зображено внутрішньомолекулярне амідне сполучення сполуки (85) з використанням пропілфосфонового ангідриду з прийнятною основою, такою як ТЕА, у розчиннику, такому як ОСМ, для одержання сполуки (86).

Схема 18 -й о М

Х с й о . 07 я М я п - --»к СІ

Вг у я папи

Е

37 87 88

На Схемі 18 показано сполучення сполуки (37) і сполуки (87), ії подальша циклізація для одержання сполуки (88) з використанням відповідної основи, такої як карбонат цезію, у розчиннику, такому як ОМЕ, для нагрівання.

Схема 19 в

Вг " МОВг р ЕтапА р Етап В р Етап С р - --»тю» р - - -т тт ро-НШВН-Н р р

Вг р 89 90 91 о он о СІ

Хо зо

Етап 0 р -В-6-- р р р р р 92 93

Етап А Схеми 19 показує перетворення сполуки (89) на сполуку (90) шляхом обробляння прийнятною основою, такою як КОН, у системі розчинників, такій як дейтерований ЕЮН у 020.

Етап В зображує реакцію Гріньяра сполуки (90) з магнієм у розчиннику, такому як ТНЕ, для одержання сполуки (91). Карбоксилювання сполуки (91) за допомогою "3СбО2 в розчиннику, такому як ТНЕ, для одержання сполуки (92) показано на етапі С. Етап О показує реакцію сполуки (92) з оксалілхлоридом у розчиннику, такому як ЮОСМ з каталітичним ЮОМЕ для одержання сполуки (93).

Схема 20 в «І гу щи

Х Т у С Т що в Ї Ї нд ї ї -

З ) ре: ду

В. Ф то ва т

За 96 97 Формула

С

КІ х

В, 95

На Схемі 20 сполука (94) зображає трициклічні ядра, описані на Схемах 13-18. На стадії А амід у сполуці (94) відновлюють з використанням прийнятного відновника, такого як борандиметилсульфідний комплекс у ТНЕ, для одержання сполуки (95). Сполука (94) і сполука (95) можуть бути піддані реакції перехресного сполучення Сузукі з боронатами, як описано на

Схемах 1-5, з використанням прийнятного каталізатора, такого як дихлорид 1,1'-біс(ди-трет- бутилфосфіно)фероценпаладію, з прийнятною основою, такою як ортофосфат калію, в системі розчинників, такій як 1,4-діоксан і вода, для нагрівання для одержання сполуки (96). Як альтернатива, це сполучення можна здійснити з використанням прийнятного каталізатора, такого як ОРЕРНо5РафбСі», з основою, такою як карбонат цезію, у розчиннику, такому як толуол, для нагрівання. Фахівцю у цій галузі зрозуміло, що існує багато комбінацій каталізатора, основи та розчинника, які можна використовувати для здійснення такого типу перетворення. Етап С показує кислотне зняття захисту сполуки (96) з використанням кислоти, такої як ТЕА, у розчиннику, такому як ОСМ, для одержання сполуки (97). Етап О показує сполучення сполуки (97) і партнера для одержання сполук Формули І. Партнером може бути хлорангідрид, карбонова кислота або ціаногенбромід. У випадках із хлорангідридом використовували відповідну основу, така як ТЕА або ОІЕА, у розчиннику, такому як ОСМ. Хлорангідрид також можна використовувати з карбонатом калію як основою у двофазній системі розчинників, такій як ЕЮДАс, ТНЕ і вода. У випадках, коли партнером є карбонова кислота, умови включають прийнятний сполучний реагент, такий як ангідрид пропілфосфонової кислоти, з відповідною основою, такою як ОІЕА, у розчиннику, такому як ОМЕ. Якщо партнером є ціаногенбромід, прийнятну основу, таку як водний розчин Маон, використовують у розчиннику, такому як ОСМ.

Препаративні методики та Приклади

Наведені нижче Препаративні методики та Приклади додатково ілюструють цей винахід і являють собою типовий синтез сполук за цим винаходом, але їх не слід тлумачити як обмеження обсягу винаходу будь-яким чином. Реагенти та початкові матеріали є легкодоступними або можуть бути легко синтезовані або за відомими процедурами, або з використанням різних модифікацій, які можуть бути зроблені фахівцем у цій галузі.

Сполуки можуть бути охарактеризовані із застосуванням рідинної хроматографії/мас- спектрометрії з іонізацією електророзпиленням (ІС-ЕБ/М5), виконаної на системі рідинної хроматографії Адієпі НР 1100. Мас-спектрометричні вимірювання з /іонізацією електророзпиленням (зроблені в позитивному та/або негативному режимі) виконували на квадрупольному мас-спектрометрі з мас-селективним детектором, підключеним до НРІ100

НРІ С. Умови І С-М5 (низький рН): колонка: РНЕМОМЕМЕХ?У СЕМІМІЄ МХ 0-18 2,1х50 мм 3,0 мкм; градієнт: 5-100 95 В протягом З хв, потім 100 95 В протягом 0,75 хв, температура колонки: 50-10 С; швидкість потоку: 1,2 мл/хв; Розчинник А: деіонізована вода з 0,195 НСООН;

Розчинник В: АСМ з 0,1 95 мурашиної кислоти; довжина хвилі 214 нм. Альтернативні умови І С-

М5 (високий рН): колонка: МАТЕНОЯ"М ХТЕННАЄ М5 С-18, 2,1х50 мм, 3,5 м; градієнт: 5 95 розчинника А протягом 0,25 хв, градієнт від 5 95 до 100 95 розчинника В протягом З хв і 100 95 розчинника В протягом 0,5 хв, або від 10 95 до 100 95 розчинника В протягом З хв і 100 95 розчинника В протягом 0,75 хв; температура колонки: 50-10 "С; швидкість потоку: 1,2 мл/хв;

Розчинник А: 10 мм МНАНсСОз рн 9; Розчинник В: АСМ; довжина хвилі: 214 нм.

Препаративну хроматографію з оберненою фазою проводили на апараті Адіїепі 1200 І С-

ЕБ/М5, обладнаному мас-спектрометром із мас-селективним детектором і автосамплером/колектором фракцій І ЕАР ТесПппоіодіеє. Методи з високим рН проводили на колонці РНЕМОМЕМЕХ? СЕМІМІЄ-МХ, 75х30 мм, з розміром частинок 5 мкм, з передколонкою 10х20 мм. Швидкість потоку 85 мл/хв. Елюентом є 10 мМ розчин бікарбонату амонію (рН 10) в

АСМ.

Препаративна методика 1 1,3-Дибром-2-(бромметил)бензол

Вг бр

Ве

МВ (35,0 г, 195 ммоль) додавали до розчину 2,6-дибромтолуолу (50,0 г, 194 ммоль) у чотирихлористому вуглецю (500 мл). Суміш нагрівали до 80 "С, і додавали АЇІВМ (3,20 г, 19,1 ммоль). Суміш кип'ятили зі зворотним холодильником протягом 16 год. Після збігання цього часу суміш охолоджували до температури навколишнього середовища, і фільтрували. Фільтрат розбавляли ЕІОАс, і промивали водою, насиченим водним розчином бікарбонату натрію та насиченим водним розчином хлориду натрію. Органічні речовини сушили над сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масио. Одержаний залишок сушили у високому вакуумі для одержання вказаної в заголовку сполуки (67,5 г, 84 95). ІН ЯМР (СОСІз) б 7,58 (2Н, а), 7,04 (1

Н, У, 4,86 (2Н, 5).

Препаративна методика 2 (2,6-Дибромфеніл)метанол

Вг

Зо

Боргідрид натрію (7,83 г, 207 ммоль) додавали трьома порціями з інтервалом в 10 хв до розчину 2,6-дибромбензальдегіду (148,7 г, 552,3 ммоль) в ЕН (1,4 л) при перемішуванні при 0 С. Після останнього додавання суміш перемішували протягом 30 хв перед обережним гасінням насиченим водним розчином МНАСІ (600 мл). Додавали ОСМ (1,75 л) і воду (200 мл), і шари розділяли. Водний шар додатково екстрагували з використанням ОСМ. Об'єднані органічні речовини сушили над сульфатом натрію, і фільтрували через шар діоксиду кремнію, промиваючи ЕОАс (2х500 мл). Фільтрат концентрували іп масисо, розчиняли у толуолі, та знову концентрували іп масио для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді білої твердої речовини (148,7 г, 99 95). "Н ЯМР (0М50-а6) 5 7,66 (2Н, а), 7,17 (ІН, 0, 5,20 (ІН, 0, 4,74 (2Н, а).

Препаративна методика З 1,3-Дибром-2-(хлорметил)бензол

Вг со

Вг

До розчину (2,6-дибромфеніл)метанолу (199,3 г, 749,4 ммоль) у ОСМ (1,5 л), обробленому

ОМЕ (0,5 мл), при 0 "С краплями протягом 1 год. додавали тіонілхлорид (160 мл, 2196 ммоль).

Після збігання цього часу суміш витримували для нагрівання до температури навколишнього середовища, після чого нагрівали до 50 "С протягом ночі. Нагрівання припиняли, і реакційну суміш охолоджували до 0 "С перед обережним гасінням водою (500 мл). Суміш розбавляли

ОСМ, ї шари розділяли. Органічні речовини промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, водою і знову насиченим водним розчином хлориду натрію. Органічні речовини сушили над сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масиа для одержання вказаного в заголовку продукту у вигляді білої твердої речовини (206,98 г, 95 95). "Н ЯМР (ОМ50-а6) 6 7,75 (2Н, 9), 7,26 (1Н, У, 4,95 (2Н, 5).

Препаративна методика 4 2-(2,6-Дибромфеніл)ацетонітрил

Вг що бр

Вг

Суміш 1,3-дибром-2-(бромметил)бензолу (57,0 г, 137 ммоль) і ціаніду калію (28,0 г, 417 ммоль) в ЕН (350 мл) і воді (90 мл) кип'ятили зі зворотним холодильником протягом 5 год.

Потім суміш охолоджували до температури навколишнього середовища, і концентрували іп масца. Залишок розчиняли в ЕОАс, і промивали насиченим розчином бікарбонату натрію.

Водну фазу екстрагували Е(ОАс. Об'єднані органічні екстракти промивали водою і насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масца. Одержаний залишок очищали флеш-хроматографією на силікагелі, елююючи 10-100 Фо

ОСМ/гексану для одержання вказаної в заголовку сполуки (34,5 г, 87 95). "Н ЯМР (СОСіз) б 7,62 (2Н, 9), 7,12 (ІН, У, 4,14 (2Н, 5).

Альтернативна Препаративна методика 4

Ціанід калію (142,2 г, 2183,5 ммоль) додавали до розчину 1,3-дибром-2-(хлорметил)бензолу (206,98 г, 727,83 ммоль) у ОМ5О (600 мл), і перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 2 днів. Після збігання цього часу суміш виливали у воду з льодом, і перемішували протягом 2 год. для одержання білого осаду. Осад фільтрували, і тричі промивали водою перед висушуванням у вакуумній печі. Одержану тверду речовину очищали хроматографією на колонках із силікагелем, елююючи 10-70 95 ЮОСМ/гексанів, для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді білої твердої речовини (189,23 г, 94 95). "ІН ЯМР (0М50- аб) 6 7,78 (2Н, а), 7,28 (ІН, У), 4,22 (ОН, 5).

Препаративна методика 5

Етил-М-(4-бром-3-ціанобензотіофен-2-іл)укарбамат

Вг см о

Ор

У м

Н

З

Розчин 2-(2,6-дибромфеніл)ацетонітрилу (20,0 г, 71,3 ммоль) у ОМЕ (200 мл) охолоджували до 0 "С. Порціями додавали гідрид натрію (60 о (мас.) в парафіновому маслі) (2,85 г, 71,3 ммоль). Після завершення додавання суміш перемішували при 0 "С протягом 10 хв, потім краплями додавали етоксикарбонілізотіоціанат (8,60 мл, 71,4 ммоль) при 0-50. Після завершення додавання суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 1 год., потім гріли при 100 "С протягом 4 год. Після збігання цього часу розчинник випарювали іп хасца. Залишок перемішували у суміші Е(ОдАс і насиченого розчину бікарбонату натрію. Одержаний осад відфільтровували, промивали водою, і сушили у вакуумній печі при 60- 65 "С протягом ночі для одержання вказаної в заголовку сполуки (10,5 г, 45 95). ЕБ/М5 т/2 (7Вг/8'ВІ) 322,8/324,8 |М-НІ.

Альтернативна Препаративна методика 5

Гідрид натрію (60 95 (мас.) у парафіновому маслі) (24,85 г, 621,3 ммоль) суспендували у

ОМЕ (500 мл), і охолоджували до 0 "С. До холодної суспензії краплями додавали розчин 2-(2,6- дибромфеніл)ацетонітрилу (169,14 г, 615,19 ммоль) у ЮОМЕ (600 мл) протягом 1 год. таким чином, щоб температура не підвищувалась вище 7"С. Через 30 хв додавали етоксикарбонілізотіоціанат (77,81 мл, 646,0 ммоль) протягом 30 хв, все ще при 0 "С. Суміш перемішували при 0 С протягом 10 хв, перш ніж знімати з льодяної бані, і додатково перемішували ще протягом 20 хв. Після збігання цього часу додавали І -пролін (14,16 г, 123,0 ммоль) та йодид міді (11,71 г, 61,49 ммоль), і суміш нагрівали до 65 "С протягом 4,5 год. Суміш обробляли 0,5 М водним розчином ЕЮОТА (4 л), розбавленим ЕЮАс (1,6 л), і енергійно перемішували протягом ночі. Після збігання цього часу одержану каламутну суспензію фільтрували, і зібрану тверду речовину промивали водою та ЕТАс. Тверду речовину висушували іп масца протягом 1,5 год., потім додатково сушили у вакуумній печі протягом 2 год. для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді білої твердої речовини (187,24 г, 77 95).

ІН ЯМР (О0М50-а6) 6 11,76 (1Н, 5), 8,01 (1Н, са), 7,65 (ІН, а), 7,27 (1Н, У), 4,90 (2Н, а), 1,91 (ЗН, У.

Препаративна методика 6 2-Аміно-4-бромбензотіофен-3-карбонітрил

Вг СМ

З

5 н. МабнН (765 мл, 3825 ммоль) додавали до розчину етил-М-(4-бром-3-ціанобензотіофен-2- іл)укарбамату (155 г, 476,6 ммоль) у ОМ5О (480 мл). Суміш нагрівали до 125 "С протягом ночі.

Після збігання цього часу нагрівання припиняли, реакційну суміш виливали у воду з льодом (4,2 л), і енергійно перемішували протягом 10 хв. Утворювався осад, який відфільтровували, промивали водою, і сушили у вакуумній печі протягом 2 днів для одержання вказаного в заголовку продукту у вигляді жовтої твердої речовини (73,6 г, 61 95). "Н ЯМР (0М50-а6) б 7,96 (2Н, 5), 7,70 (1Н, а), 7,46 (1Н, а), 7,02 (1Н, У.

Препаративна методика 7 трет-бутил-М-бром-3-ціанобензотіофен-2-іл)укарбамат

Ве см со У

М

5 й-5 зо о

Розчин 2-аміно-4-бромбензотіофен-З-карбонітрилу (20 г, 79,2 ммоль), ОІЕА (21 мл, 120 ммоль) і ОМАР (800 мг, 6,55 ммоль) у ТНЕ (270 мл) і ЮОМЕ (40 мл) обробляли ди-трет- бутилдикарбонатом (19,6 г, 87,1 ммоль). Суміш перемішували в атмосфері азоту при температурі навколишнього середовища протягом 18 год. Реакційну суміш розбавляли водою, розчином бікарбонату натрію та ЕІЮАс, потім перемішували протягом 10 хв. Одержаний осад відфільтровували, промивали холодним Е(ОАс, і сушили у вакуумній печі при 60 "С протягом ночі для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді бежевої твердої речовини (10,8 г, 38,6 95). Далі фільтрат двічі екстрагували ЕЮАс. Об'єднані органічні екстракти промивали водою і насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масо. Одержаний залишок очищали флеш-хроматографією на силікагелі, елююючи 20-100 95 ОСМ/гексану, для одержання додаткової кількості сполуки (12,5 г, 95), що давало загальний вихід 23,3 г (83 95). ЕБ/М5 п/з (79Вг/8'ВІ) 351/353 |М-НГ.

Альтернативна Препаративна методика 7 45 До розчину 2-аміно-4-бромбензотіофен-З-карбонітрилу (74,5 г, 294 ммоль) у ТНЕ (2 л) додавали спочатку ЮІЕА (77 мл, 441 ммоль) і ОМАР (2 г, 16 ммоль), після чого ди-трет- бутилдикарбонат (73,1 г, 325 ммоль). Суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом ночі. Після збігання цього часу суміш розбавляли водою, Ес і

Зо насиченим водним розчином бікарбонату натрію, який потім фільтрували для одержання не зовсім білої твердої речовини. Цю тверду речовину промивали водою та Е(ОАс, потім сушили протягом ночі для одержання вказаного у заголовку продукту (32 г, 31 95). Потім шари фільтрату розділяли, і водний шар двічі екстрагували ЕТОАс. Об'єднані органічні речовини промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масо. Одержаний залишок розчиняли у ОСМ (260 мл), обробляли ультразвуком, додатково розбавляли гексаном (275 мл), обробляли ультразвуком, розтирали, і фільтрували для одержання додаткової кількості вказаного у заголовку продукту (60,5 г, 58 905) і загального виходу 92,5 г (89 95). ЕБ/М5 т/я (79ВІ/8'Вг) 351/353 М-НІ..

Препаративна методика 8 трет-Бутил-М-ІЗ-ціано-4-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан-2-іл)бензотіофен-2- іл|карбамат о о

А в см со У.

М

З й-5 о

Розчин трет-бутил-М-(4-бром-3-ціанобензотіофен-2-іл)укарбамату (10,90 г, 30,7 ммоль), біс(пінаколато)дибору (23,50 г, 92,54 ммоль) та ацетату калію (9,05 г, 92,2 ммоль) в 1,4-діоксані (150 мл) барботували азотом при 50"С протягом 30 хв. У колбу завантажували 1,1'- біс(дізопропілфосфіно)фероцен (2,25 г, 5,38 ммоль) та ацетат паладію (0,700 г, 3,12 ммоль), після чого нагрівали при 100 С в атмосфері азоту. Через 2 год. суміш охолоджували до температури навколишнього середовища, розбавляли ЕЇОАс, фільтрували через діатомову землю, і промивали ЕІАс. Фільтрат обробляли силікагелем (150 г), концентрували насухо, після чого завантажували у картридж. Неочищений продукт очищали флеш-хроматографією на силікагелі, елююючи 0-50 95 ОСМ/гексану, для одержання вказаної в заголовку сполуки (9,15 г, 67 У). ЕБ/М5 т/: 399,2 (М-Н).

Альтернативна Препаративна методика 8 1,4-діоксан (500 мл) нагрівали зі зворотним холодильником при барботуванні азотом протягом 1 год. Потім температуру знижували до 80 "С, продовжуючи барботування азотом.

При цій температурі додавали трет-бутил-М-(4-бром-3-ціанобензотіофен-2-іл)укарбамат (32 г, 90,59 ммоль), біс(пінаколато)дибор (60 г, 236 ммоль), ацетат калію (26,67 г, 271,8 ммоль) і, нарешті, ацетат паладію (2,03 г, 9,04 ммоль) і біс(2-дифенілфосфінофеніл)ефір (8,54 г, 15,9 ммоль). Суміш гріли при 100 "С протягом З год. Після збігання цього часу нагрівання припиняли, і суміш розбавляли ЕЇАс, фільтрували через діатомову землю, і концентрували іп маспца.

Одержаний залишок розчиняли у ЮОСМ, обробляли 200 г кремнезему, та концентрували іп масио. Цей діоксид кремнію поміщали у заповнену колонку, і матеріал очищали хроматографією на силікагелі, елююючи 10-95 95 ОСМ і попередньо змішаним 95 95 розчином ОСМ/ЕЮАс.

Одержані фракції розділяли на основі відносної чистоти. Кожен набір окремо концентрували іп масио, обробляли ультразвуком в гептанах, розтирали, фільтрували, і промивали гептанами.

Одержані тверді речовини сушили протягом ночі, потім об'єднували для одержання вказаної в заголовку сполуки (23,86 г, 65 95). "Н ЯМР (0М50-аб6) б 11,32 (1Н, 5), 8,02 (1Н, а), 7,59 (1Н, а), 7,34 (1Н, У, 1,53 (9Н, 5), 1,37 (12Н, 5).

Препаративна методика 9 6-Бром-2,3-дифторбензолметанол

Е

Е он

Вг б6-бром-2,3-дифторбензальдегід (20,0 г, 88,7 ммоль) розчиняли у МеОнН (250 мл), і порціями додавали боргідрид натрію (6,70 г, 177 ммоль). Після охолодження екзотермічної реакції до температури навколишнього середовища (-1 год.) реакційну суміш виливали у насичений розчин хлориду амонію, та тричі екстрагували ОСМ. Об'єднані органічні екстракти промивали водою і насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масо. Залишок сушили у високому вакуумі протягом ночі для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді білої твердої речовини (19,5 г, 97 95). "Н ЯМР (СОСІз) 6 7,37 (1Н, т), 7,07 (1Н, т), 4,88 (2Н, т), 2,13 (1Н, т).

Препаративна методика 10 (6-Бром-2,3-дифторфеніл)метилметансульфонат

Вг о

М ло

З ох

Е

6-Бром-2,3-дифторбензолметанол (19,5 г, 85,7 ммоль) розчиняли у ТНЕ (200 мл), і додавали

СІЕА (18,0 мл, 103 ммоль) Суміш оохолоджували до 0"С, після чого обробляли метансульфоновим ангідридом (17,1 г, 94,2 ммоль). Після перемішування при температурі навколишнього середовища протягом 18 год. суміш розбавляли Е(Ас метил-трет-бутиловим простим ефіром (1:11), і промивали холодною водою. Шари розділяли, і водний шар двічі екстрагували ЕЮАс:метил-трет-бутиловим простим ефіром (1:1). Об'єднані органічні шари промивали водою і насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над сульфатом магнію і карбонатом калію, фільтрували, і концентрували іп масо для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді жовтого масла (26,0 г, 99-95). ІН ЯМР (СОСІз) б 7,44 (1Н, т), 7,18(1 Н, т), 5,43 (2Н, а), 3,12 (ЗН, 5).

Препаративна методика 11 2-(6-бром-2,3-дифторфеніл)ацетонітрил

Е

Бо

Вг

Зо

Суміш (б-бром-2,3-дифторфеніл)метилметансульфонату (26,0 г, 82,0 ммоль) і ціаніду калію (6,06 г, 90,3 ммоль) в ЕН (200 мл) і воді (40,0 мл) кип'ятили зі зворотним холодильником протягом 30 хв, після чого охолоджували до температури навколишнього середовища.

Розчинник видаляли іп масиа, і залишок суспендували у ЮОСМ. Суміш промивали водою, насиченим розчином бікарбонату натрію та насиченим водним розчином хлориду натрію.

Органічні речовини сушили над сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп маспиа.

Неочищений продукт очищали флеш-хроматографією на колонках із силікагелем, елююючи 10- 100 55 ОСМ/гексану, для одержання вказаної в заголовку сполуки (17,9 г, 94 95). "ІН ЯМР (СОСіз) б 7,44 (ІН, т), 7,15 (1Н, т), 3,91 (2Н, а).

Препаративна методика 12

Етил-М-(4-бром-3-ціано-7-фторбензотіофен-2-іл)укарбамат

Вг

СМ о /т-

Хо

Хм

Н

З

Е

Розчин 2-(6-бром-2,3-дифторфеніл)ацетонітрилу (17,9 г, 77,2 ммоль) у ОМЕ (200 мл) охолоджували на льодяній бані, після чого обробляли порціями трет-бутоксиду калію (9,30 г, 81,2 ммоль). Після завершення додавання суміш перемішували протягом 10 хв (реакційна суміш набувала темно-червоного кольору), і краплями додавали етоксикарбонілізотіоціанат (9,80 мл, 81,4 ммоль). Реакційну суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 1 год., після чого нагрівали при 100 "С протягом 30 хв. Потім суміш охолоджували на крижаній бані протягом 10 хв, і повільно з перемішуванням додавали воду (500 мл). Одержаний осад відфільтровували, промивали водою та гексанами, і сушили на повітрі. Тверду речовину далі сушили у вакуумній печі при 60 "С протягом ночі для одержання вказаної в заголовку сполуки (24,5 г, 84 95). ЕБ/М5 т/ ("Вг/Ві) 340,8/342,8 |М-НІ.

Препаративна методика 13 2-Аміно-4-бром-7-фторбензотіофен-3-карбонітрил

Вг СМ

М МН.

З

Е

Суміш етил-М-(4-бром-3-ціано-7-фторбензотіофен-2-іл)укарбамату (24,5 г, 71,4 ммоль), 0ОМ50 (100 мл) і 5 н. МаОнН (80,0 мл, 400 ммоль) кип'ятили зі зворотним холодильником протягом 4 год. Суміш охолоджували до температури навколишнього середовища, і обробляли холодною водою при інтенсивному перемішуванні. Одержаний осад відфільтровували, промивали водою, і сушили у вакуумній печі при 65 "С протягом ночі для одержання вказаної в заголовку сполуки (15,5 г, 80 95). ЕБ/М5 т/ (7Вг/'Вг) 268,8/270,8 |М-НІ.

Препаративна методика 14 трет-Бутил-М-(4-бром-3-ціано-7-фторбензотіофен-2-іл)укарбамат

Ве см о /.

У о

М м

Н

5

Е

Вказану в заголовку сполуку одержували з 2-аміно-4-бром-7-фторбензотіофен-3- карбонітрилу за методом по суті аналогічним методу Препаративної методики 7. ЕБ/М5 т/: (7Вг/8'ВІ) 314,8/316,8 І М-А-Ви--НІ.

Препаративна методика 15 трет-Бутил-М-ІЗ-ціано-4-(5,5-диметил-1,3,2-діоксаборинан-2-іл)-7-фторбензотіофен-2- іл|карбамат ово

СМ о

У о

М м

Н

З

Е трет-Бутил-М-(4-бром-3-ціано-7-фторбензотіофен-2-іл)ікарбамат (16,0 г, 41,4 ммоль) і біс(неопентилгліколато)дибор (37,0 г, 157 ммоль) розчиняли в 1,4-діоксані (300 мл) в атмосфері азоту. Додавали ацетат калію (12,2 г, 124 ммоль), і суміш барботували азотом протягом 1 год. при 50 "С. Додавали ОРЕРНозРавФсіг» (3,0 г, 4,2 ммоль), і колбу нагрівали при 95 "С протягом 1 год. Потім суміш охолоджували до температури навколишнього середовища, концентрували іп масо до «100 мл, розбавляли гептаном (200 мл), перемішували протягом 10 хв, після чого фільтрували через діатомову землю, промиваючи гептаном і сумішшю гептану:метил-трет- бутилового простого ефіру (1:11). Фільтрат концентрували, розчиняли у мінімальній кількості

ОСМ, і фільтрували через шар силікагелю, промиваючи ЕфтАс:гептаном (1:1). Фільтрат промивали насиченим розчином хлориду амонію і насиченим водним розчином хлориду натрію.

Органічні речовини сушили над сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масио.

Залишок очищали флеш-хроматографією на колонках із силікагелем, елююючи сумішшю 5- 50 95 (20 У5 ацетону у ОСМ)/гексану, для одержання вказаної в заголовку сполуки (13,0 г, 78 У).

ІН ЯМР (0М50-а6) 6 11,6 (1Н, 5), 7,61 (1Н, т), 7,20 (1Н, т), 3,78 (АН, 5), 1,54 (9Н, 5), 1,03 (6Н, 5).

Препаративна методика 16 (5-Фтор-2-метоксифеніл)тіосечовина

Е

Ж ї МН, о то

Бензоїл ізотіоціанат (110 г, 671 ммоль) і ТНЕ (875 мл) об'єднували, і охолоджували до 5 "С в атмосфері азоту. Краплями додавали 5-фтор-2-метоксіанілін (83,2 мл, 705 ммоль), підтримуючи внутрішню температуру реакційної суміші нижче 10 С. Суміш нагрівали до температури навколишнього середовища, і перемішували протягом 30 хв. Додавали 5 н. Маон (161 мл, 805 ммоль) та воду (200 мл), і суміш нагрівали зі зворотним холодильником протягом 3,5 год. Після збігання цього часу додавали воду (500 мл) та ізопропілацетат (800 мл), і суміш охолоджували до температури навколишнього середовища. Додавали концентрований водний розчин НСІ для доведення рН до -9-10. Шари відокремлювали. Органічний шар сушили над безводним сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масио. До залишку додавали ЕЮАс (360 мл) та гексани (840 мл), і суміш кип'ятили зі зворотним холодильником протягом 5 хв. Після збігання цього часу суміш охолоджували до -20 "С, і відстоювали протягом ночі. Одержану тверду речовину відфільтровували, і зібрану тверду речовину промивали холодним гексаном для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді безбарвної твердої речовини (118 г, 88 9б5).

ЕБ/М5 т/: 201 (МАН).

Препаративна методика 1 7

Гідробромід 7-фтор-4-метокси-1,3-бензотіазол-2-аміну

Е

З р-н»

М

НВг ще

Розчин (5-фтор-2-метокси-феніл)тіосечовини (118 г, 571 ммоль) і СНСіз (2 л) охолоджували до 5"С в атмосфері азоту. Краплями додавали бром (30,1 мл, 582 ммоль), підтримуючи внутрішню температуру реакційної суміші нижче 7 "С. Суміш перемішували при 0 "С протягом

ЗО хв перед нагріванням зі зворотним холодильником протягом 2,25 год. Після збігання цього часу суміш охолоджували до -20 "С, і відстоювали протягом ночі. Одержану тверду речовину відфільтровували, і промивали холодними гексанами для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді жовтої твердої речовини (141 г, 89 95). ЕБ/МоОт/: 199 (М.-Н).

Препаративна методика 18

Гідробромід 2-аміно-7-фтор-1,3-бензотіазол-4-олу

Е

З

,--нн,

М

НВг он

ВВіз (150 мл, 1589 ммоль) додавали через канюлю до ОСМ (1,5 л) при 0 "С в атмосфері азоту. Гідробромід 7-фтор-4-метокси-1,3-бензотіазол-2-аміну (141 г, 506 ммоль) додавали порціями протягом 15 хв, і реакційну суміш витримували з повільним нагріванням до температури навколишнього середовища та при перемішуванні протягом ночі. Суміш охолоджували до 0 "С, і обережно гасили МеОнН, підтримуючи внутрішню температуру нижче 10 "С. Під час гасіння вихідним газом барботували холодний 5 н. розчин МаонН. Одержану тверду речовину фільтрували, і промивали холодним ОСМ для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді безбарвної твердої речовини (117 г, 87 95). ЕБ/М5 пп/7: 185 (МН).

Препаративна методика 19 трет-Бутил (7-фтор-4-гідрокси-1,3-бензотіазол-2-іл)укарбамат

Е

З

Н

Д-

М й-

Гідробромід 2-аміно-7-фтор-1,3-бензотіазол-4-олу (117 г, 441 ммоль) в 1,4-діоксані (1,5 л) охолоджували до 10 "С. Додавали ТЕА (129 мл, 926 ммоль), підтримуючи внутрішню температуру реакційної суміші нижче 15 "С. Додавали ОМАР (2,7 г, 22 ммоль) та ди-трет- бутилдикарбонат (228 г, 1014 ммоль), реакційну суміш повільно нагрівали до температури навколишнього середовища, і перемішували протягом двох днів. Суміш розбавляли водою,

ЕТЮАс та насиченим водним розчином хлориду натрію, і шари розділяли. Органічний шар концентрували іп масиа. Додавали МеоН (900 мл) та МаОМе (5М в Меон, 132 мл), і суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом ночі. Додавали додаткову кількість МаОМе (5М в Меон, 10 мл), і суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом З год. перед концентруванням іп масио. Додавали воду та ЕЮАс, і шари розділяли. Органічний шар сушили над безводним сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масио до утворення твердих речовин. Додавали гексани, одержані тверді речовини фільтрували, і промивали гексанами для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді твердої речовини світло-коричневого кольору (97,2 г, 78 Ув). ЕБ/М5 т/: 283 (М-Н).

Препаративна методика 20 2-Ктрет-Бутоксикарбоніл)аміно|-7-фтор-1,3-бензотіазол-4-ілтрифторметансульфонат

Е

З

Н

Д-

М й- о

М до о рай

Е З

М

Е о

Е трет-Бутил-(7-фтор-4-гідрокси-1,3-бензотіазол-2-іл)укарбамат (116 г, 407 ммоль), ОСМ (1,4 л) і піридин (66 мл, 814 ммоль) об'єднували, і охолоджували до 5 "С в атмосфері азоту. Краплями додавали трифторметансульфоновий ангідрид (83 мл, 488 ммоль), підтримуючи внутрішню температуру реакційної суміші нижче 10 С. Суміш розбавляли водою, і шари розділяли.

Органічний шар промивали 10 95 водним розчином лимонної кислоти. Органічний шар сушили над безводним сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп маса. Одержаний залишок очищали нормально-фазовою хроматографією, елююючи градієнтом 25-28 90 В в А (А: гексани,

В: 2595 ОСМ в ЕЮАс), для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді жовтої твердої речовини (123 г, 73 У). ЕБ/М5 т/: 415 (М-Н).

Препаративна методика 21

М-К2-Бром-5-фторфеніл)карбамотіоїл|рензамід

Е

Фі СА

Ж

Н Н

Вг шо

Розчин 2-бром-5-фтораніліну (250 г, 1289,4 ммоль) у ТНЕ (400 мл) перемішували верхньою механічною мішалкою. Бензоїлізотіоціанат (130 г, 780,6 ммоль) у ТНЕ (800 мл) додавали протягом 30 хв із застосуванням краплинної лійки. Для підтримування внутрішньої температури нижче 30 "С під час додавання використовували водяну баню. Через 1,5 год. реакційну суміш порівну розливали у три 4-літрові колби з водою (3 л). Одержані тверді речовини відфільтровували під вакуумом через лійку зі спеченим склом. Тверді речовини промивали деіонізованою водою (8 л), і сушили на повітрі під вакуумом для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді коричневої твердої речовини (456 г, 99-95). ЕБ/М5 т/ (""Ві/'Ву) 353/355 |М-

НІ.

Препаративна методика 22 (2-Бром-5-фторфеніл)тіосечовина

Е

ХК

М Мн,

Вг

До суспензії М-(2-бром-5-фторфеніл)карбамотіоліл|рензаміду (1600 г, 4,53 моль), ТНЕ (бл) і

Меон (1,6 л) додавали водний 5 н. розчин МаоОнН (1 л). Після 18 год. перемішування при температурі навколишнього середовища реакційну суміш фільтрували через шар діатомової землі для видалення великодисперсних частинок чорного кольору. Шар діатомової землі промивали ТНЕ/МеОН, потім 10095 МеоН. Розчинник видаляли іп маса для одержання жовтувато-коричневої твердої речовини. До згаданої твердої речовини додавали суміш води з льодом (4 л), та із застосуванням верхньої механічної мішалки додавали 5 н. розчин НСІ (-300 мл) порціями по 100 мл для доведення рН до 7. Додавали додаткову кількість суміші води з льодом, і суміш перемішували протягом «1 год. Додавали воду (4 л), і суспензію фільтрували під вакуумом через велику лійку зі спеченим склом. Тверді речовини промивали деіонізованою водою, і після видалення більшої частини води тверді речовини промивали гексанами (8 л), та сушили на повітрі. Тверді речовини поміщали у вакуумну піч при 50 "С на 24 год. для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді не зовсім білої твердої речовини (1035 г, 92 95). ЕБ/М5 т/2 (79ВІ/8'Вг) 249/251 ІМ-НГ.

Препаративна методика 23 4-Бром-7-фтор-1,3-бензотіазол-2-амін

Е

З р-н

М

Вг

Сірчану кислоту (350 мл), охолоджену на ванні із сумішшю льоду/хлориду натрію, перемішували верхньою механічною мішалкою. Порціями протягом 5 хв додавали (2-бром-5- фторфеніл)тіосечовину (130,5 г, 523,9 ммоль). Через 10 хв внутрішня температура досягала рівня «1 "С. В атмосфері азоту 8 порціями протягом «15 хв додавали трибромід піридинію (185 г, 549,53 ммоль), підтримуючи внутрішню температуру нижче 5 "С. Пару, що утворювалася, барботували через охолоджений на льоду уловлювач з Маон. Після перемішування при 0 С протягом 75 хв реакційну суміш нагрівали до температури навколишнього середовища. Потім реакційну суміш нагрівали до початкової внутрішньої температури 50 "С, після чого поступово нагрівали до 59"С. Через 1,5 год. реакційну суміш охолоджували до температури навколишнього середовища. Реакційну суміш виливали у велику колбу, яка містила лід. рн обережно доводили до 7 із застосуванням 18,9 н. МаОН (620 мл). Тверді речовини відфільтровували через лійку зі спеченим склом, і промивали деіонізованою водою доти, доки рН фільтрату не стане відповідати рН деїіонізованої води. Тверду речовину сушили на повітрі, потім поміщали у вакуумну піч при -50 С на 24 год. для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді жовтувато-коричневої твердої речовини (129,3 г, 99-95). ЕБ/М5 т/г (7Вг/'ВІ) 247/249 МАНІ".

Препаративна методика 24 трет-Бутил-М-(4-бром-7-фтор-1,3-бензотіазол-2-іл)укарбамат

Е

З

Н

Д- ув

Вг о С

До перемішуваної суспензії 4-бром-7-фтор-1,3-бензотіазол-2-аміну (370,6 г, 1500 ммоль) і

ОМАР (36,6 г, 300 ммоль) у ОСМ (1500 мл) порціями додавали розчин ди-трет- бутилдикарбонату (388 г, 1724 ммоль), розчиненого у ОСМ (150 мл), через краплинну лійку з такою швидкістю, щоб контролювати виділення газу. Реакційну суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 1 год., після чого додавали додаткову порцію ди-трет-бутилдикарбонату (5,0 г, 23 ммоль). Реакційну суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 30 хв, після чого додавали 10 95 водний розчин лимонної кислоти (800 мл), і шари розділяли. Водний шар двічі екстрагували ОСМ, і об'єднані органічні екстракти один раз промивали насиченим водним розчином бікарбонату натрію. Органічний шар концентрували іп маса, і до залишку додавали ЮОСМ (200 мл) і гексани (1800 мл).

Одержану суспензію фільтрували, сушили на повітрі, і зібрану тверду речовину зберігали.

Фільтрат концентрували іп маспа, і до залишку додавали Мен (500 мл) і метоксид натрію (20 мл, 5 н. в МеонН, 100 ммоль). Суміш концентрували іп масца при 45 "С. До залишку додавали

Меон (500 мл) і 5 н. Маон (100 мл, 500 ммоль). Суміш концентрували іп масца при 45 "С. До залишку додавали воду і ОСМ, і шари розділяли. Водний шар екстрагували один раз ОСМ.

Органічні речовини сушили над безводним сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масца. До залишку додавали 100 мл ОСМ і 900 мл гексанів, одержану тверду речовину суспендували, фільтрували, сушили на повітрі та об'єднували з одержаною на початку твердою речовиною для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді не зовсім білої твердої речовини (489,55 г, 94 95). ЕБ/М5 т/ (7ВІ/'Ві) 290,8/292,8 ІМА-ВиНГ.

Препаративна методика 25 (2-«трет-Бутоксикарбоніламіно)-7-фтор-1,3-бензотіазол-4-іл|Ірсоронова кислота

Е

З

/-

Й

М й-9 о

АВ С но он 2-Ктрет-Бутоксикарбоніл)аміно|-7-фтор-1,3-бензотіазол-4-ілтрифторметансульфонат (20,0 г, 48,1 ммоль), ацетат калію (14,2 г, 144 ммоль), біс(пінаколато)удибор (97,7 г, 385 ммоль), тетракіс(трифенілфосфін)паладій (0) (5,55 г, 4,8 ммоль) і 1,4-діоксан (240 мл) об'єднували, і барботували азотом протягом 10 хв. Суміш нагрівали при 80 С протягом ночі перед охолодженням до температури навколишнього середовища та розведенням водою та ЕЮАс.

Шари відокремлювали. Органічний шар сушили над безводним сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масио. Додавали ацетон (500 мл), воду (500 мл) і ацетат амонію (112 г, 1443 ммоль). Після цього додавали МаїЇОх (309 г, 1443 ммоль), підтримуючи внутрішню температуру реакційної суміші у межах 18-23"С. Суміш енергійно перемішували при температурі навколишнього середовища протягом ночі. Після збігання цього часу додавали

ЕЮАс. Суміш перемішували протягом ЗО хв, фільтрували через діатомову землю, і шари розділяли. Органічний шар концентрували іп масо. Водний шар розбавляли насиченим водним розчином хлориду натрію, і двічі екстрагували ЕТАс. Ці органічні екстракти об'єднували з попередньо сконцентрованим органічним шаром. Об'єднані екстракти промивали водою, насиченим водним розчином хлориду натрію, водою та насиченим водним розчином бікарбонату натрію. Органічний шар сушили над безводним сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масо. Залишок суспендували у гексанах з невеликою кількістю ОСМ.

Одержану тверду речовину фільтрували, і промивали гексанами для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді жовтувато-коричневої твердої речовини (13,4 г, 89 95). ЕБ/М5 т/л: 313 (МАН).

Альтернативна Препаративна методика 25

До суспензії гідриду натрію (60 95 у парафіновому маслі) (34,6 г, 865 ммоль) у ТНЕ (2000 мл) при внутрішній -17 "Сб протягом 15 хв додавали розчин трет-бутил-М-(4-бром-7-фтор-1,3- бензотіазол-2-ілукарбамату (250,18 г, 720,6 ммоль), розчиненого у ТНЕ (500 мл), підтримуючи внутрішню температуру протягом додавання у межах від -10 "С до -15 "С. Після додавання суміш перемішували при температурі у межах від -10 "С до -15 "С протягом 15 хв, після чого виділення газу припинялося. Реакційну суміш охолоджували до внутрішньої температури - 65 "С, після чого краплями додавали н-бутиллітій (350 мл, 2,5 М у гексані, 875 ммоль) протягом 30 хв з такою швидкістю, щоб підтримувати внутрішню температуру у межах від -60 "С до - 65 "С. Після додавання реакційну суміш перемішували при цій температурі протягом 20 хв, після чого краплями протягом 15 хв додавали триїзопропілборат (416 мл, 1800 ммоль),

підтримуючи внутрішню температуру нижче -60 "С. Реакційну суміш витримували для нагрівання до внутрішньої температури 0 С протягом 5 год. 45 хв, після чого обережно додавали насичений водний розчин хлориду амонію (400 мл) для контролю виділення газу. До суміші додавали воду (400 мл) та Ес (400 мл), і шари розділяли. До водного шару додавали достатню кількість 1 н. водного розчину НСІ для доведення рН до 3-4, після чого водний шар двічі екстрагували ЕТАс. Об'єднані органічні екстракти сушили над безводним сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масла. До залишку додавали н-гептан (500 мл), і суміш концентрували іп масио при 55 "С. До залишку додавали додаткову порцію н-гептану (500 мл), і суміш концентрували іп масо при 55 "С. До твердого залишку додавали 200 мл ОСМ і 1800 мл гексанів, їі суміш суспендували. Тверду речовину відфільтровували, промивали гексанами, і сушили на повітрі для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді не зовсім білої твердої речовини (217,2 г, 94 95). ЕБ/М5 т/:: 313 (М.-Н).

Препаративна методика 26

Метил-4-аміно-3,5-дихлор-2-фторбензоат

Е бо

СІ о

НОМ

СІ

Метил-4-аміно-2-фторбензоат (27,0 г, 160 ммоль) і МО5 (46,3 г, 336 ммоль) розчиняли у

ОМЕ (300 мл), і нагрівали при 80 "С. Через 40 хв реакційну суміш виливали у суміш води з льодом, і двічі екстрагували ЕЮАс. Об'єднані органічні екстракти промивали один раз 5 н.

МаонН, двічі 0,2 н. водним розчином ГЇСІ, сушили над безводним сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масио для одержання вказаної в заголовку сполуки (37,0 г, 97 95). ЕБ/М5 т/л (3501/3721) 238/240 |М НІ».

Таблиця 1

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 26

Препаративна

Е он

Р о ІН ЯМР. (0М5О-96) 5 27 4-Аміно-5-хлор-2,3- 12,96 (5, 1Н), 7,54 (аа, дифторбензойна кислота у-2,1 Гц, 6,9 Гц, МН), нм 6,56 (рз, 2Н)

СІ

Е 7о

ІН ЯМР (СОС13) 5 7,80 28 О |Метил-4-аміно-5-хлор-2- (а, 9-7,2 Гц, 1Н), 4,56 фтор-3-метилбензоат (65, 2Н), 3,16 (5, ЗН), ж 2,14 (а, зн)

СІ

Препаративна методика 29

З3,5-Дихлор-2-фтор-4-йодбензойна кислота

Е он

СІ о

Ї

СІ

Йодид міді (10,0 г, 51,5ммоль), АСМ (128 мл) і трет-бутилнітрит (13,6 мл, 103 ммоль) об'єднували, і суміш нагрівали при 50 "С протягом 30 хв, після чого до суміші додавали метил-4- аміно-3,5-дихлор-2-фторбензоат (6,11 г, 25,7 ммоль). Відзначалося виділення газу. Через 1 год. 40 хв при 50 "С розчинник видаляли іп масио. Додавали воду, ЕОАс і 1 н. водний розчин НСІ.

Водний шар двічі екстрагували ЕТАс. Об'єднані органічні екстракти промивали водним розчином бісульфіту натрію, сушили над безводним сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масио. Неочищену суміш очищали флеш-хроматографією на силікагелі, елююючи 3-5 95 ЕОАс у гексанах. Найчистіші фракції об'єднували, і концентрували іп хасио для одержання проміжного хімічного продукту, метилового складного ефіру (5,85 г, 65 У).

До метил-3,5-дихлор-2-фтор-4-йодбензоату (5,85 г, 16,8 ммоль) додавали МеОнН (170 мл) і 1 н. водний розчин МасОН (17 мл). У процесі перемішування при температурі навколишнього середовища протягом 40 хв матеріал повністю розчинявся. МеОН видаляли іп масио. До залишку додавали ЕОАс і 1 н. водний розчин НСІ. Водний шар двічі екстрагували ЕС, і об'єднані органічні екстракти сушили над безводним сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масио для одержання вказаної в заголовку сполуки (5,56 г, 99 95): "Н ЯМР (СОСІз) 5 8,063-8,08 (а, 1Н, У-6,34 Гц).

Препаративна методика 30

Метил-5-хлор-2-фтор-4-йод-3-метилбензоат

Е бо о

Ї

СІ

Метил-4-аміно-5-хлор-2-фтор-3-метилбензоат (14,8 г, 68,0 ммоль) в АСМ (100 мл) додавали до перемішуваної суміші йодистої міді (15,7 г, 82,4 ммоль), АСМ (100 мл) і трет-бутилнітриту (12,3 мл, 103 ммоль). Суміш нагрівали в атмосфері М2 при 40 "С протягом 18 год. Суміш концентрували іп масо до половини початкового об'єму, розбавляли Ес, і двічі фільтрували через діатомову землю. Зібраний фільтрат концентрували іп масо. Неочищену суміш очищали флеш-хроматографією на силікагелі елююючи Е(ОАс у гексанах. Найчистіші фракції об'єднували, і концентрували іп масио для одержання вказаної в заголовку сполуки (22,46 г, 52,8 96). "Н ЯМР (СОСІз) б 7,91 (а, 9-6,6 Гц, 1Н), 3,95 (5, ЗН), 2,53 (а, 9-3,1 Гц, ЗН).

Препаративна методика 31

Метил-4-аміно-3-хлор-2,5-дифторбензоат

Е о

СІ

97 нам

ЗБ Е

До розчину метил-4-аміно-2,5-дифторбензоату (25 г, 127 ммоль) у ОМЕ (100 мл) додавали

МО5 (19,9 г, 146 ммоль) при температурі навколишнього середовища, після чого суміш нагрівали при 45 "С. протягом 18 год. Реакційну суміш виливали у суміш води (1,5 л) та діетилового ефіру (1,2 л) і шари відокремлювали. Водний шар екстрагували діетиловим ефіром (1 л). Об'єднані органічні екстракти промивали холодним 1 н. водним розчином Маон, водою і насиченим водним розчином хлориду натрію. Органічні речовини сушили над безводним сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масио. Залишок очищали флеш- хроматографією на колонках із силікагелем, елююючи сумішшю 10-30 905 (75590 ЕЮАс в

ОСМ)у/гексану для одержання вказаної в заголовку сполуки (24,5 г, 87 95). ЕБ/М5 т/;: 222,2 (МАН).

Препаративна методика 32

Метил-4-бром-3-хлор-2,5-дифторбензоат

Е о

СІ о

Вг

Е

Метил-4-аміно-3З-хлор-2,5-дифторбензоат (24,5 г, 111 ммоль) в АСМ (100 мл) додавали до холодної суміші броміду міді (6,2 г, 28 ммоль) і трет-бутилнітриту (20 мл, 168 ммоль) в АСМ (100 мл). Суміш зеленого кольору нагрівали до температури навколишнього середовища протягом 18 год. Потім реакційну суміш розбавляли АСМ, фільтрували через шар діатомової землі, та промивали ОСМ. Фільтрат концентрували, і розбавляли ОСМ, знову фільтрували через діатомову землю, і промивали ОСМ. Фільтрат промивали водою, насиченим розчином хлориду амонію (2х), насиченим водним розчином хлориду натрію (2х), сушили над сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масио. Залишок очищали флеш-хроматографією на колонках із силікагелем, елююючи сумішшю 0-50 95 (10 95 ЕТОАс в ОСМ)/гексану для одержання вказаної в заголовку сполуки (23,5 г, 70 95). "Н ЯМР (СОСІз) б 7,68 (1 Н, т), 9,99 (ЗН, 5).

Таблиця 2

Сполука, синтезована методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 32

Препаративна

Е ОН

Е за о дифторбонасино "Н ЯМР (0М5О-96) 5 7,89 (аа, 9У-2,2,6,2 Гц, 1Н) кислота

Вг

СІ

Препаративна методика 34 4-Бром-3-хлор-2,5-дифторбензойна кислота

Е о

СІ он

Вг

Е

Зо

До розчину метил-4-бром-3-хлор-2,5-дифторбензоату (10,8 г, 37,8 ммоль) у ТНЕ (100 мл) додавали МеоОН (50 мл). Однорідний розчин охолоджували на льодяній бані, і краплями додавали 2 н. Маон (бомл, 120 ммоль). Після додавання суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 30 хв. Органічний розчинник видаляли іп маса. Водний розчин охолоджували льодом, і рН доводили до -2,0 з використанням 5 н. НСІ (24 мл). Водний розчин екстрагували ЕТОАс (Зх). Об'єднані органічні екстракти промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масо. Одержаний залишок сушили у вакуумній печі при 60 "С протягом ночі для одержання вказаної в заголовку сполуки (10,3 г, 99 95). "Н ЯМР (ОМ50-а6б) 5 7,81 (аа, 9У-6,0 Гц, 8,6 Гц, 1Н).

Таблиця З

Сполука, синтезована методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 34

Препаративна

Е он о . в. п хллва | НО ЯМР О (0М50-аб) б 35 метипбеноойна кислота 13,62 (в, М), 784 (9, 9у-6,7 Гц, 1Н), 2,45 (а, ЗН).

СІ

Препаративна методика 36

Метил-4-бром-3-хлор-5-фтор-2-гідроксибензоат

СІ Он

Оо0-2.:.

Вг о

Е

До розчину метил-4-бром-5-фтор-2-гідроксибензоату (9 г, 34,3 ммоль) в оцтовій кислоті (70 мл) додавали МО5 (14 г, 104,8 ммоль), і суміш нагрівали до 55 "С. Через 18 год. додавали додаткову кількість МОЗ (5,5 г, 37,7 ммоль), і суміш перемішували протягом 24 год. при 55 С.

Потім реакційну суміш охолоджували до температури навколишнього середовища, і надлишок оцтової кислоти видаляли іп масиа. Залишок очищали флеш-хроматографією на колонках із силікагелем, елююючи 10095 ЮОСМ, для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді твердої речовини (7,1 г, 73 95). ЕБ/М5 ті/а (79Вг/8'Вг) 281/283 ІМ-НГ.

Препаративна методика 37 трет-Бутил-(ЗайН)-1,1-діоксо-За,4,6,7-тетрагідро-ЗН-оксатіазоло|З3,4-а|піразин-5-карбоксилат 9 у у, т й оо

До суспензії імідазолу (24,9 г, 362 ммоль) у ОСМ (181 мл) при 0 "С краплями додавали тіонілхлорид (8,0 мл, 110 ммоль). Суміш перемішували при 0 "С протягом 5 хв і при температурі навколишнього середовища протягом 1 год. Суміш охолоджували до -78 "С, і додавали краплями протягом 45 хв розчин трет-бутил-(3Н)-3-(гідроксиметил)піперазин-1-карбоксилату (8,00 г, 36,2 ммоль) у ОСМ (181 мл). Суміш нагрівали до температури навколишнього середовища, і перемішували протягом 2,5 днів. Реакцію гасили насиченим водним розчином хлориду амонію, і розбавляли водою та ОСМ. Шари розділяли, і водний шар знову екстрагували

ОСМ. Об'єднані органічні шари промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масо для одержання бурштинового сиропу. До розчину сиропу в ацетонітрилі (282 мл) при 0 "С додавали розчин перйодату натрію (10,2 г, 47,6 ммоль) у воді (92 мл). Додавали хлорид рутенію (ПІ) (76 мг, 0,37 ммоль). Одержану суспензію перемішували при 0 "С протягом 5 хв і при температурі навколишнього середовища протягом 5 год. Реакційну суміш гасили насиченим водним розчином хлориду амонію, і розбавляли водою та Е(Ас. Шари розділяли, і водний шар знову екстрагували ЕОАс. Об'єднані органічні шари промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над сульфатом натрію, і фільтрували через фільтрувальний папір, після чого через тонкий шар силікагелю. Фільтрат концентрували іп масо. До залишку додавали ОСМ. суміш концентрували іп масио, і поміщали у вакуум на ніч для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді жовтувато-коричневої твердої речовини (9,39 г, 93 95). "ІН ЯМР (СОСіз) 6 4,63 (ІН, ад), 423 (ІН, У, 4,23 (1Н, ре 5), 4,07 (1Н, Біг 5), 3,64 (1Н, т), 3,45 (1Н, а), 3,13 (1Н, т), 2,96 (2Н. ПО), 1,47 (9Н, 5).

Таблиця 4

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічно методу Препаративної методики 37

Препаративна

У

4,63 (1Н, аа), 4,23 (ІН,

Хо трет-бутил-(За5)-1,1- У, 4,23 (ІН, Бе 5), 4,07 з8 В діоксо-За,4,6,7-тетрагідро- | (ТН, Бе 5), 3,64 (1Н, т), 7 й ЗН-оксатіазолої|3,4- 3,45 (ІН, а), 3,13 (1Н, о М а|Іпіразин-5-карбоксилат т), 2,96 (2Н, ід), 1.47

Зв7 ОН, 5 8 (ЗН, 5) йо о о

Препаративна методика 39 5Б-Бром-4-метил-ЗН-ізобензофуран-1-он

Вг о о

До суспензії (3-бром-2-метилфеніл)метанолу (15,0 г, 73,1 ммоль) у ТЕА (75 мл) додавали трифторацетат талію (ІІІ) (41,8 г, 73,1 ммоль). Додаткову порцію ТЕА (25 мл) використовували для промивання трифторацетату талію (ІІ) в реакційній посудині. Суміш перемішували в атмосфері азоту при температурі навколишнього середовища протягом ночі, концентрували іп масо, та сушили під вакуумом для одержання світло-коричневої твердої речовини. Тверду речовину поміщали в атмосферу азоту, і об'єднували з оксидом магнію (6,01 г, 149 ммоль), хлоридом літію (6,32 г, 149 ммоль) і МеОнН (300 мл). Додавали хлорид паладію (Ії) (1,32 г, 7,38 ммоль). Суміш п'ять разів продували монооксидом вуглецю, і поміщали в атмосферу монооксиду вуглецю (під тиском газу з еластичної камери). Суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 2 год., і додавали хлорид паладію (ІІ) (262 мг, 1,46 ммоль) і оксид магнію (1,18 г, 29,2 ммоль). Суміш тричі продували монооксидом вуглецю, і поміщали в атмосферу монооксиду вуглецю (під тиском газу з еластичної камери). Суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 30 хв, і додавали хлорид паладію (І) (262 мг, 1,46 ммоль) і оксид магнію (1,18 г, 29,2 ммоль). Суміш чотири рази продували монооксидом вуглецю, і поміщали в атмосферу монооксиду вуглецю (під тиском газу з еластичної камери). Суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 1,5 год., і додавали хлорид паладію (Ії) (327 мг, 1,83 ммоль) і оксид магнію (1,77 г, 43,9 ммоль). Суміш продували монооксидом вуглецю, і поміщали в атмосферу монооксиду вуглецю (під тиском газу з еластичної камери). Суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 1,5 год., фільтрували через діатомову землю, і промивали через діатомову землю Е(ОАс. Фільтрат концентрували іп масо для одержання залишку. Неочищений продукт очищали флеш-хроматографією на силікагелі, елююючи 0-30 956 ЕЮдАс/гексанів. Фракції, що містили продукт, концентрували іп масио для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді білої твердої речовини (14,48 г, 70 95). ЕБ/М5 п/з (7Вг/8ВІ) 227,0/229,0 (М--НІ".

Препаративна методика 40 5-Бром-4-метил-6-нітро-ЗН-ізобензофуран-1-он

Вг о

ОМ о

Розчин 5-бром-4-метил-ЗН-ізобензофуран-і-ону (14,4 г, 50,7 ммоль, чистота 8095) у концентрованій сірчаній кислоті (160 мл) охолоджували до -5 "С, і додавали нітрат калію (9,62 г, 95,2 ммоль). Суміш перемішували в атмосфері азоту протягом 2,5 год., і при перемішуванні додавали лід (750 г). Суміш тричі екстрагували ЕЮАс. Об'єднані органічні шари промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масио. Неочищений матеріал очищали флеш-хроматографією на силікагелі, елююючи 10-70 95 ЕЮдс/гексанів. Фракції, що містили продукт, концентрували іп масо для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді твердої речовини, забарвлену у кольори від не зовсім білого до жовтого/оранжевого (11,98 г, 87 95). ЕБ/М5 т/ (ВІ/'Ві) 289,0/291,0 (МАНІ.

Препаративна методика 41 6-Аміно-5-бром-4-метил-ЗН-ізобензофуран-1-он

Вг о

НОМ о

У реакційну посудину високого тиску додавали 5-бром-4-метил-6б-нітро-ЗН-ізобензофуран-1- он (11,98 г, 44,04 ммоль), ОСМ (1000 мл), ТЕА (300 мл, 4 моль) і платину (5 95 на вуглеці, сульфуризована, 3,00 г, 0,769 ммоль). Суміш продували воднем, і піддавали дії тиску до 45 фунт/дюйм: (0,31 МПа) протягом 1,25 год. Реакційну суміш фільтрували через діатомову землю, і промивали ОСМ. Фільтрат концентрували іп масио для одержання залишку. Залишок сушили під вакуумом, і очищали флеш-хроматографією на силікагелі, елююючи 10-60 95 ЕЮАсС/ОСМ.

З5 Фракції, що містили продукт, концентрували іп масио для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді твердої речовини персикового кольору (9,86 г, 96 95). ЕБ/М5 т/г (7Вг/8'ВІ) 242,0/244.0 МАНІ".

Препаративна методика 42 5Б-Аміно-4,6-дихлор-ЗН-ізобензофуран-1-он

СІ нм о

СІ о

До розчину 5-аміно-ЗН-ізобензофуран-1-ону (10,44 г, 68,60 ммоль) у ОМЕ (100 мл) при температурі навколишнього середовища додавали МС (20,56 г, 150,9 ммоль). Суміш перемішували при 50 "С протягом 2,5 год. і при температурі навколишнього середовища протягом ночі. Суміш виливали у воду (1 л), і осад відфільтровували через фільтрувальну фриту, двічі промивали водою, після чого діетиловим простим ефіром, і сушили протягуванням повітря через фриту. Осад поміщали в Е(Ас, сушили над сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масио для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді жовтувато- помаранчевої твердої речовини (14,27 г, 93 95). ЕБ/М5 т/ (3501/3721) 218,2/220,0 МАНІ".

Препаративна методика 43 4,6-Дихлор-5-йод-ЗН-ізобензофуран-1-он

СІ

Ї о

СІ о

До суспензії 5-аміно-4,6-дихлор-ЗН-ізобензофуран-1-ону (8,00 г, 35,6 ммоль) в ацетонітрилі (237 мл) при -15 "С краплями додавали концентровану сірчану кислоту (6,5 мл, 120 ммоль).

Повільно додавали розчин нітриту натрію (4,96 г, 71,2 ммоль) у воді (36 мл). Суміш перемішували при 0С протягом 30 хв. Краплями додавали розчин калію йодиду (23,6 г, 142 ммоль) у воді (36 мл). Суміш перемішували при 0 "С протягом 15 хв і при температурі навколишнього середовища протягом 30 хв. Суміш розбавляли насиченим водним розчином сульфіту натрію, і частково концентрували іп масо для видалення більшої частини ацетонітрилу. Суміш розбавляли ЕТОАс, і шари розділяли. Органічний шар промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масио. Неочищений матеріал очищали флеш-хроматографією на силікагелі, елююючи 0-25 95 ЕІЮдАс/гексанів. Фракції, що містили неочищений продукт, концентрували іп масо, та додатково очищали флеш-хроматографією на силікагелі, елююючи 10095 ОСМ.

Фракції обох хроматографічних оочищень, що містили чистий продукт, об'єднували, концентрували іп масио, та поміщали у вакуум на ніч для одержання вказаної в заголовку

Зо сполуки у вигляді блідо-жовтої твердої речовини (6,62 г, 51 95). "Н ЯМР (СОСІз) б 7,89 (1Н, 5), 5,25 (ОН, 5).

Препаративна методика 44

Б-Бром-6-хлор-4-метил-ЗН-ізобензофуран-1-он

Вг о

СІ

ЗБ о

До суспензії хлориду міді (5,85 г, 43,5 ммоль) в ацетонітрилі (150 мл) на бані з охолодженою водою протягом 5 хв додавали трет-бутилнітрит (12,9 мл, 108 ммоль). Суміш перемішували протягом 10 хв, і видаляли баню з охолодженою водою. Суміш додатково перемішували в атмосфері азоту протягом 25 хв. Додавали краплями розчин б-аміно-5-бром-4-метил-ЗН-

ізобензофуран-1-ону (8,73 г, 36,1 ммоль) в ацетонітрилі (550 мл), і суміш перемішували в атмосфері азоту протягом 1,5 год. Суміш частково концентрували іп масио для зменшення об'єму до приблизно до 275 мл. Суміш розбавляли насиченим водним розчином хлориду натрію (300 мл) і 1М НСІ (500 мл), і двічі екстрагували ЕЮАс. Об'єднані органічні шари двічі промивали насиченим водним розчином бікарбонату натрію, двічі промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масио.

Неочищений матеріал очищали флеш-хроматографією на силікагелі, елююючи 5-30 9о

ЕЮАСсС/ОСМ. Фракції, що містили продукт, концентрували іп масо для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді блідо-жовтої твердої речовини (9,03 г, 96 95). ЕБ/М5 пт/2 (79Вг/8'Вг) 278,0/280,0 МАНІ".

Препаративна методика 45 4-бром-5-хлор-2-(гідроксиметил)-3-метилбензоат натрію

Он

Вг Ма" о-

СІ о

У флакон із гвинтовою кришкою з мішалкою додавали 5-бром-6б-хлор-4-метил-ЗН- ізобензофуран-1-он (2,459 г, 8,557 ммоль) і 1М Маон (9,4 мл, 9,4ммоль). Флакон закривали кришкою, і нагрівали при 100 "С протягом 2 год. Реакційну суміш охолоджували до температури навколишнього середовища, і переносили у 1 л колбу. Додавали толуол (100 мл), і суміш концентрували іп масо, та поміщали у вакуум на З дні для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді жовтувато-коричневої твердої речовини (2,81 г, 99-95). ЕБ/М5 т/з2 (79Вг/8'ВІ) 276,8/278,8 |М-НІ.

Таблиця 5

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічному методу Препаративної методики 45

Препаративна

СІ он

І ня

Ма |З3,5-дихлор-2- 46 ог (гідроксиметил)-4- 3448/3468 йодбензоат натрію

СІ о

Препаративна методика 47

Бензил-(35)-4-І(бензил-(2-етокси-2-оксоетил)аміно|-3-(трет-бутоксикарбоніламіно)-4- оксобутаноат о, ро ; М

Ст Х о о о С

У реакційну посудину додавали 4-бензиловий складний ефір Вос-І -аспарагінової кислоти (114 г, 352,6 ммоль). Додавали ОСМ (950 мл) та М,М'-дициклогексилкарбодіїмід (74,5 г, 361 ммоль), і суміш охолоджували до 10-20"С. Краплями додавали етиловий складний ефір бензилгліцину (68,2 г, 353 ммоль), підтримуючи температуру нижче 20 "С. Суміш перемішували при 10-20 "С протягом 17 год., потім фільтрували, і концентрували іп масо. Додавали МТВЕ (230 мл), і суміш перемішували протягом 0,5 год. Суміш фільтрували, і концентрували іп масо для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді масла (174,4 г, 99 95).

Препаративна методика 48

Бензил-2- (25) -4-бензил-3,6-діоксопіперазин-2-іл| ацетат о о

М о 5 о

Бензил-(35)-4-І(бензил-(2-етокси-2-оксоетил)аміно|-3-(трет-бутоксикарбоніламіно)-4- оксобутаноат (174,4 г, 349,8 ммоль) додавали у реакційну посудину разом з ОСМ (500 мл) і ТЕА (230 мл). Суміш перемішували при 15-20 "С протягом 16 год., потім концентрували іп масо насухо. Залишок розчиняли в ізопропанолі (500 мл), і нагрівали до 80 "С протягом 1 год. Суміш концентрували іп масис, потім розбавляли водою (230 мл). Суміш нейтралізували 15 95 Маон у воді до рН 8-9 (використовують 109 г 1595 водного розчину Маон). Суміш фільтрували, і промивали водою (2 х 100 мл). Тверді речовини сушили у вакуумі при 50-55 "С протягом 2 днів для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді твердої речовини (95,9 г, 78 95). ІН ЯМР (СОСІз) б 7,44-7,29 (т, 8Н), 7,32-7,23 (т, 2Н), 6,91 (Бг 5, 1Н), 5,18 (а, 9-12,1 Гу, 1Н), 5,14 (а,

У-12,2 Гц, 1Н), 4,64 (а,9-14,5 Гц, 1Н), 4,54 (й, 9-14,5 Гц, 1Н), 4,44 (Бга, 2-7,9 Гц, 1Н), 3,88 (а, удЕ17,7 Гц, 1Н), 3,62 (а, 9-17,7 Гц, 1Н), 3,15 (ад, 9У-17,5 Гц, 3,4 Гц, 1Н), 2,93 (да, 9-17,5 Гц, 8,3 Гц, 1Н).

Препаративна методика 49 2-К(25)-4-Бензилпіперазин-2-іл| етанол но ма ой

Зо

Алюмогідрид літію (13 г, 342,5 ммоль) додавали у реакційну посудину разом з ТНЕ (200 мл).

Суміш охолоджували до -5-0"С. У другу посудину додавали бензил-2-|((25)-4-бензил-3,6- діоксопіперазин-2-іл|ацетат (50 г, 141,9 ммоль) разом з ТНЕ (400 мл). Розчин бензил-2-(25)-4-

бензил-3,6б-діоксопіперазин-2-ілїіацетату повільно додавали до розчину алюмогідриду літію, підтримуючи температуру у межах від -5 "С до 0 "С. Реакційну суміш нагрівали до 60-65 "С, і перемішували протягом 2 год. Суміш охолоджували до 20-30 "С, і перемішували протягом 16 год. Додавали воду (13 г), потім додавали 4 95 розчин Маон у воді (52 г). Суміш перемішували протягом 1 год., фільтрували, і концентрували іп масио. Додавали ізопропілацетат (200 мл) і 2М

НСІ (150 г). Шари розділяли, і водний шар знову промивали ізопропілацетатом (100 мл). Водний шар доводили до рН 11-12 з використанням Маон, і додавали ОСМ (150 мл). Шари розділяли, і органічний шар промивали водою (100 мл). Шари розділяли, і органічний шар концентрували іп масцо для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді твердої речовини (20,1 г, 64 95).

ІН ЯМР (СОСІЗ»з) 5 7,44-7,20 (т, 5Н), 3,81 (І, 9-5,2 Гц, 2Н), 3,50 (5, 2Н), 3,08-2,93 (т, 2Н), 2,93- 2,82 (т, 1Н), 2,76 (а, 9-11,5 Гц, 2Н), 2,02 (ід, 9-11,1, 3,3 Гц, 1Н), 1,85 (Її, 9У-10,4 Гц, 1Н), 1,67-1,52 (т, 2Н).

Препаративна методика 50 2-К25)-піперазин-2-іл|етанол но ой

У промиту Не реакційну посудину додавали 2-|((25)-4-бензилпіперазин-2-іл|етанол (20 г, 91 ммоль). Додавали МеонН (200 мл), і додавали РЯ(ОН)2 (2 г). Суміш промивали Н», потім піддавали дії тиску Нг до 45 фунт/дюйм2 (0,31 МПа). Суміш нагрівали до 50 "С, і перемішували протягом 44 год. Реакційну суміш фільтрували, і концентрували іп масио для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді масла (12,7 г, 99-95). "Н ЯМР (СОСІ»в) 6 3,84-3,65 (т, 2Н), 3,44 (5, 1Н), 2,99-2,83 (т, 4Н), 2,78 (Ід, 9У-11,6 Гц, 2,5 Гц, 1Н), 2,68 (Ід, 9У-11,4 Гц, 2,8 Гц, 1Н), 2,54-2,42 (т, 1Н), 1,65-1,43 (т, 2Н).

Препаративна методика 51 трет-Бутил-(35)-3-(2-гідроксіетил)піперазин-1-карбоксилат; фосфорна кислота

Г о г Ж тя о но он

У

2-К25)-піперазин-2-іл|Істанол (9,2 г, 70,4 ммоль) додавали у реакційну посудину разом з

Меон (83 мл) і водою (9 мл). Суміш перемішували протягом 0,5 год. при 15 70. Ди-трет- бутилдикарбонат (15,4 г, 70,6 ммоль) додавали у другу посудину разом з МеОнН (92 мл). Розчин ди-трет-бутилдикарбонату додавали до розчину 2-(25)-піперазин-2-іл|ієтанолу протягом 0,5 год., підтримуючи температуру нижче 15 "С. Суміш перемішували протягом 2 год. при 15 С.

Фосфорну кислоту (85 95 міцність, 8,11 г, 70,4 ммоль) і ЕЮН об'єднували в окремій посудині, і розчин фосфорної кислоти додавали до реакційної суміші протягом 30 хв. Суміш перемішували протягом 20 хв при 15 "С, потім охолоджували до -5 "С протягом З год. Суміш перемішували при -5 "С протягом 1 год., фільтрували, і промивали ЕН, потім сушили при 50 "С протягом 4 год. для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді твердої речовини (5,82 г, 25 96). "Н

ЯМР (020) 5 4,11-4,03 (т, 1Н), 4,00 (ре 5, 1Н), 3,75-3,62 (т, 2Н), 3,43-3,30 (т, 2Н), 3,30-3,18 (т, 1Н), 3,17-2,95 (т, 2Н), 1,86-1,78 (т, 2Н), 1,38 (5, 9Н).

Препаративна методика 52 (35)-3-(Бензиламіно)тетрагідрофуран-2-он

Суспензію гідрохлориду І-гомосерину лактону (100 г, 726,93 ммоль, 4А порошкоподібних молекулярних сит (178 г) і бензальдегіду (57 мл, 561,3 ммоль) в ОСМ (2500 мл)) перемішували протягом ночі в атмосфері азоту при 35 "С. Після збігання зазначеного часу нагрівання припиняли, і суміш охолоджували до 20 "С. Триацетоксиборогідрид натрію (208 г, 981,41 ммоль) додавали до суміші, яку потім витримували для нагрівання до температури навколишнього середовища через 20 хв, і перемішували протягом 2 год. Після збігання зазначеного часу суміш охолоджували до -10 "С, і обережно гасили насиченим водним розчином бікарбонату натрію (400 мл). рН доводили до 8 шляхом додавання насиченого водного розчину бікарбонату натрію та твердого бікарбонату натрію. Суміш фільтрували через шар діатомової землі, та промивали

ОСМ. Шари розділяли, і водний шар додатково екстрагували ОСМ (1 л). Об'єднані органічні речовини сушили над сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масио для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді прозорого масла (87 г, 66,5 95, 81 90 (мас.)). ЕБ/М5 ті/г: 192,2 (МН). Для подальшої аналітичної роботи зразок вказаної в заголовку сполуки (1 г) очищали флеш-хроматографією на силікагелі, елююючи 10-50 95 ЕТОАсС/ОСМ, для одержання 422 мг очищеної вказаної в заголовку сполуки. Цей матеріал піддавали аналізу із застосуванням СпігаІракф ІС, 4,6 х 150 мм, 10 95 ІРА (0,2 95 ЕРАтуСоО», 5 мл/хв, 225 нм, який показав »98 9о е.е.

Препаративна методика 53 трет-Бутил-М-(2-І(бензил-|(35)-2-оксотетрагідрофуран-3З-іл|аміно-2-оксоетилІкарбамат ни о Н о

Суміш (35)-3-(бензиламіно)тетрагідрофуран-2-ону (86 г, 364,27 ммоль, 81 95 (мас.)), Ббос-С1у-

ОН (97 г, 553,71 ммоль) і ТЕА (103 мл, 739 ммоль) в ОСМ (700 мл) охолоджували до «5 "С. До суміші протягом 1 год. краплями додавали пропілфосфоновий ангідрид (50 95 (мас.) в ЕЮАсС) (430 мл, 737 ммоль), підтримуючи внутрішню температуру «10 "С. Після додавання суміш витримували для нагрівання до температури навколишнього середовища. Через 7 год. суміш охолоджували до 10 "С, і додавали додаткову кількість Бос-С1у-ОнН (3,1г, 1вммоль), ТЕА (5 мл, 35,9 ммоль) і пропілфосфонового ангідриду (50 9Уо (мас.) в ЕЮАс) (22 мл, 37,7 ммоль). Суміш нагрівали до температури навколишнього середовища, і перемішували протягом ночі. Після збігання цього часу суміш охолоджували до 8 "С, і додавали додаткову кількість бос-С1у-ОН (9,6 г, 25 ммоль), ТЕА (10 мл, 71,7 ммоль) і пропілфосфонового ангідриду (50 95 (мас.) в ЕЮАс) (42 мл, 71,9 ммоль). Суміш нагрівали до температури навколишнього середовища, і перемішували протягом --7 год. Після збігання цього часу суміш виливали на лід, і обережно гасили насиченим водним розчином бікарбонату натрію (1л). рН доводили до 8 твердим бікарбонатом натрію, і шари розділяли. Водний розчин ще двічі екстрагували ЮОСМ. Об'єднані органічні речовини промивали насиченим водним розчином хлориду натрію (500 мл). Органічний шар фільтрували через шар діатомової землі та сульфату натрію. Органічні речовини концентрували іп масио до 1 л об'єму, і двічі промивали насиченим водним розчином хлориду натрію. Органічні речовини сушили над сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масо для одержання вказаної в заголовку сполуки, яку слід використовувати без подальшого очищення (194 г, 53,5 95, 35 У (мас.)). Е5Б/М5 т/2: 249,0 (М-А-Ви--Н)

Таблиця 6

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 53

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 методика руктур У т/2 (МАН)

М трет-бутил-М-(15)-2-І(бензил-|(35)-2- 54 о о оксотетрагідрофуран-3-іл|аміно|-1- 263,0 о метил-2-оксоетилі карбамат

Но

М трет-бутил-М-(18)-2- |бензил-(35)-2- 55 о о оксотетрагідрофуран-3-іл|іаміно|-1- 263,0 о метил-2-оксоетилІкарбамат ек 4

Но

Препаративна методика 56 (65)-1 -бензил-6-(2-гідроксіетил)піперазин-2,5-діон ва

М о

Н

ТЕА (10бмл, 1310 ммоль) додавали до суміші трет-бутил-М-(2-(бензил-((35)-2- оксотетрагідрофуран-3-іл|аміно|-2-оксоетилІ|карбамату (194 г, 194,9 ммоль, 35 95 (мас.)) у ОСМ (500 мл). Суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом ночі.

Після збігання цього часу додавали додаткову кількість ТЕА (50 мл, 653 ммоль), і суміш перемішували при температурі навколишнього середовища. Через 2 год. додавали додаткову кількість ТЕА (50 мл, 653 ммоль), і суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом ночі. Після збігання цього часу суміш концентрували іп масо. Одержаний залишок розбавляли водою (600 мл), і двічі промивали діетиловим простим ефіром. рн доводили до 7 шляхом додавання 1 н. водного розчину Маон, і додатково доводили до рН 12 шляхом додавання 5 н. водного розчину МасднН. Додавали Меон (-10 мл), і суміш перемішували при температурі навколишнього середовища. До суміші з інтервалом у 5 хв додавали додаткову кількість 5 н. водного розчину Маон для доведення рН до 12. Загалом суміш перемішували при рН 12 протягом 35 хв. Після збігання цього часу рН доводили до 8 за допомогою 10 95 водного розчину НОСІ, і екстрагували ОСМ (5 х 1 л). Потім рН водного розчину доводили до 5 шляхом додавання 1095 водного розчину НСІ, і знову екстрагували ОСМ (1 л). Об'єднані органічні речовини сушили над сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масио для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді світло-коричневої твердої речовини (17 г, 33,4 Об).

Додаткові екстракції водного розчину проводять почергово 25 95 ІР А/лороформу та ОСМ доти, доки за даними І С/М5 вказаний в заголовку продукт не буде видалений з водного розчину. До об'єднаних органічних речовин додавали ІРА (150 мл). Органічні шари двічі промивали 5О0 насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над сульфатом натрію та сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масио для одержання додаткової кількості вказаної в заголовку сполуки (17,2 г, 35,5 95) із загальним виходом 34,2 г (68,9 95). ЕБ/М5 т/27: 249,0 (М.-Н).

Таблиця 7

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 56

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/? (М методика руктур У - Н) (35, 65)-1-бензил-6-(2-гідроксіетил)- 97 ро З-метилпіперазин-2,5-діон 263,0

М о

Н

(З8,65)-1-бензил-6-(2-гідроксіетил)- 58 о З-метилпіперазин-2,5-діон 263,0 ом о

Н

Препаративна методика 59 2-К25)-1-Бензилпіперазин-2-іл| етанол у

М

Н

До 2М розчину алюмогідриду літію в ТНЕ (131 мл, 262 ммоль) при 45 "С краплями додавали розчин (68)-1-бензил-6-(2-гідроксіетил)піперазин-2,5-діону (34 г, 131,5 ммоль) у ТНЕ (200 мл).

Після завершення додавання суміш нагрівали до 60 "С. Через -3,5 год. додавали додаткову кількість 2М розчину алюмогідриду літію в ТНЕ (33 мл, 66 ммоль), і суміш перемішували при 60 "С. Через 1 год. додавали додаткову кількість 2М розчину алюмогідриду літію в ТНЕ (131 мл, 262 ммоль), і суміш перемішували при 60 "С протягом ночі. Після збігання цього часу додавали 2М розчин алюмогідриду літію у ТНЕ (6 мл, 12 ммоль), і суміш перемішували при 60 "С. Через 4 год. додавали 2М розчин алюмогідриду літію у ТНЕ (бмл, 12 ммоль), і суміш перемішували протягом 2 год. при 60 "С. Нагрівання припиняли, і суміш охолоджували до 10 "С. Краплями додавали воду (16 мл), потім краплями додавали 3,75М водного розчину Маон (16 мл), потім

ТНЕ (300 мл). Додавали воду (48 мл), і одержану суміш перемішували протягом ночі при температурі навколишнього середовища. Після збігання цього часу суміш фільтрували через шар діатомової землі, і промивали Е(Ас. Фільтрат концентрували іп масио для одержання вказаної в заголовку сполуки (28,8 г, 67,6 90, 68 905 (мас.)). ЕБ/М5 т/7: 221,0 (МАН).

Таблиця 8

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 59

Препаративна Структура Назва сполуки ЕЗ/М5 т/2 (М методика руктур У я Н) 2-К25,55)-1-бензил-5- 2350 у метилпіперазин-2-іл| етанол '

АД

Н

2-К25,5Н8)-1-бензил-5- 61 у метилпіперазин-2-іл|етанол 235,0 и М

Н

Препаративна методика 62 трет-Бутил (35)-4-бензил-3-(2-гідроксіетил)піперазин-1-карбоксилат у

М д

Бікарбонат натрію (80 г, 952 ммоль) у воді (500 мл) додавали до 2-(25)-1-бензилпіперазин- 2-іл|Ю|Сстанолу (28 г, 86,43 ммоль) у 1,4-діоксані (500 мл) при температурі навколишнього середовища. Додавали ди-трет-бутилдикарбонат (26,6 г, 122 ммоль), і суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 20 хв. Після збігання цього часу додавали лід (400 мл), воду (200 мл) та ЕЮдДс (1 л), і розділяли шари. Водний розчин ще раз екстрагували

ЕЮАс (1л). Об'єднані органічні речовини промивали водою (250 мл) і насиченим водним розчином хлориду натрію (250 мл), сушили над сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масо. Одержане масло очищали флеш-хроматографією на силікагелі, елююючи 10-70 96 ЕЮДАс/гексани, для одержання вказаної в заголовку сполуки (20,79 г, 74 9б5).

ЕБ/М5 т/2: 321,2 (М.Н). Цей матеріал піддавали аналізу із застосуванням СпігаІракф ІС, 4,6 х 150 мм, 15 95 ЕРА (0,2 95 ІР;Ат)у/СО-, 5 мл/хв, 225 нм, який показав 96 95 6.6.

Б2

Таблиця 9

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 62

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/:2 методика руктур У (МАН)

М он трет-бутил-(25, 55) 74-бензил- 63 Б-(2-гідроксіетил)-2- 335,0

М метилпіперазин-1 -карбоксилат де

М он трет- бутил-(28, 55)-А- б4 . бензил-5-(2-гідроксіетил)-2- 335,0

Ум М метилпіперазин-1 -карбоксилат де

Препаративна методика 65 трет-Бутил-(35)-3-(2-гідроксіетил)піперазин-1-карбоксилат

Н у

М д 20 5 РА(ОН): на вуглеці (24,39 г, 176,4 ммоль) додавали у посудину, яку продували азотом.

У посудину додавали спочатку ЕН (620 мл), потім трет-бутил-(35)-4-бензил-3-(2- гідроксіетил)піперазин-1-карбоксилат (61,93 г, 193,3 ммоль) і ЕЮН (620 мл). Посудину герметизували, продували азотом, продували воднем, і створювали підвищений тиск водню (60 фунт/дюйме (0,42 МПа)). Посудину поміщали на шейкер Парра на 15 год. при температурі навколишнього середовища. Після збігання цього часу реакційну суміш фільтрували, і концентрували іп масио для одержання вказаної в заголовку сполуки (42,74 г, 98 95). ЕБ/М5 т/2 231,0: (МАН).

Таблиця 10

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 65 методика руктур У МАН у

Ж трет-бутил-(25,55)-5-(2-

А гідроксіетил)-2-метилпіперазин-1- 245,0 о о карбоксилат

Н

Су ек трет-бутил-(28,55)-5-(2- 67 А гідроксіетил)-2-метилпіперазин-1- 245,0 о о карбоксилат

Препаративна методика 68 трет-Бутил-(35)-4-(3,5-дихлор-2-фтор-4-йодбензоїл)-3-(2-гідроксіетил)піперазин- 1- карбоксилат но о Ж в о щу

Е

СІ СІ

Ї

До ОІЕА (2 мл, 11,5 ммоль) у ТНЕ (22 мл) додавали спочатку 3,5-дихлор-2-фтор-4- йодбензойну кислоту (0,80 г, 2,4 ммоль), потім НАТО (0,84 г, 2,2 ммоль), і перемішували протягом 1 год. Потім додавали треот-бутил-(35)-3-(2-гідроксіетил)піперазин-1-карбоксилат (0,50 г, 2,2 ммоль), і реакційну суміш кип'ятили зі зворотним холодильником протягом ночі.

Після збігання цього часу додавали 5 н. Маон, і реакційну суміш перемішували протягом 1 год.

Додавали ЕАс і воду. Водний шар двічі екстрагували ЕАс. Об'єднані органічні екстракти сушили над безводним сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масо. Неочищену суміш очищали флеш-хроматографією на силікагелі, елююючи сумішшю ЕЮдАс: гексану (30:70), для одержання вказаної в заголовку сполуки (0,858 г, 72 95). ЕБ/М5 т/а (3501/3701) 491/493 |М-І-

Ви--НІ.

Таблиця 11

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 68

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/:2 методика (М - Н) но о Ж

ХХ, о щу трет-бутип-(35)-4-(4-бром-5- хлор-2,3-дифторбензоїл)-3-(2- 4270/4290

Е гідроксіетил)піперазин-1- карбоксилат

Е СІ

Вг но о Ж

ХХ, о щу трет-бутил-(35)-4-(4-бром-5- 70 хлор-2-фторбензоїл)-3-(2- 408,8/410,8

Е гідроксіетил)піперазин-1- карбоксилат

СІ

Вг но о Ж

Х, о щу трет-бутил-(35)-4-(4-бром-3- 71 хпор-2-фторбензоїл)-3-(2- 408,9/411,0

Е гідроксіетил)піперазин-1- карбоксилат сі

Вг он о й бути» о й трет-бутил-(3НА)-4-(5-3-хлор-2- 72 фтор-4-йод-5-метил-бензоїл)-3- 4570/4592

Е (гідроксиметил)піперазин-1- карбоксилат

СІ

І

Таблиця 11

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/:2 методика руктур У (М - Н) он о й бути о й трет-бутил-(3НА)-4-(5-хлор-2,3- 73 дифтор-4-йодбензоїл)-3- 461,0/463,0

Е (гідроксиметил)піперазин-1- карбоксилат

Е СІ

І

ОН о й вана о щу трет-бутил-(3НА)-4-(3,5-дихлор-2- 74 фтор-4-йодбензоїл)-3- 476,8/478,8

Е (гідроксиметил)піперазин-1- карбоксилат сі сі

І он о й зу» о о й трет-бутил-(3Н)-4-(4-бром-5- хлор-2-фторбензоїл)-3- 75 . . 394,8/396,8

Е (гідроксиметил)піперазин-1- карбоксилат

СІ

Вг он о й бути» о щу трет-бутил-(3Н8)-4-(4-бром-3- хлор-2-фторбензоїл)-3- 76 . . 394,8/396,8

Е (гідроксиметил)піперазин-1- карбоксилат сі

Вг

Таблиця 11

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/:2 методика руктур У (М - Н) он о й бути» о щу трет-бутил-(3НА)-4-(З-хлор-2,5- 77 дифтор-4-йодбензоїл)-3- 461,0/463,0

Е (гідроксиметил)піперазин-1- карбоксилат сі Е

І

" о й ери о щу трет-бутил-(35)-4-(З-хлор-2,5- 78 дифтор-4-йодбензоїл)-3- 461,2/463,0

І

" о й ер о щу трет-бутил-(35)-4-(3,5-дихлор-2- 79 фтор-4-йодбензоїл)-3- 477,0/478,9

І но

АЖ ер о щу трет-бутил-(3НА)-4-(3,5-дихлор-2- фтор-4-йодбензоїл)-3-(2- 490,9/492,8

Е гідроксіетил)піперазин-1- карбоксилат сі сі

І

Таблиця 11

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/:2 методика руктур У (М - Н) їй о й ер» о щу трет-бутил-(35)-4-(5-хлор-2,3- дифтор-4-йодбензоїл)-3-

ВІ Е (гідроксиметил)піперазин-1- 461,0/4163,0 карбоксилат

Е СІ

І їй о ух ери о щу трет-бутил-(35)-4-(4-бром-5- во хлор-2-фторбензоїл)-3- 394 8/396 8

Е (гідроксиметил)піперазин-1- " " карбоксилат

СІ

Вг но 1 АХ ер о щу трет-бутил-(3Н8)-4-(4-бром-5- 83 хлор-2-фторбензоїл)-3-(2- 408,8/410,8

Е гідроксіетил)піперазин-1- карбоксилат

СІ

Вг но о Ж

С о о й трет-бутил-(35)-4-(2-аміно-4- ва бром-5-хлорбензоїл)-3-(2- 406,0/408,0 на гідроксіетил)піперазин-1- ? карбоксилат сі

Вг

Препаративна методика 85 трет-Бутил-(35)-4-(4-бром-3-хлор-2,5-дифторбензоїл)-3-(2-гідроксіетил)піперазин-1- карбоксилат но о Ж

Х, о щу

Е сі Е

Вг

Розчин 4-бром-3-хлор-2,5-дифторбензойної кислоти (10,2 г, 37,6 ммоль) і 4-метилморфоліну (7,50 мл, 68,0 ммоль) у ТНЕ (200 мл) охолоджували до 0 "С на льодяній бані, і обробляли 2- хлор-4,6-диметокси-1,3,5-триазином (9,10 г, 50,8 ммоль). Суміш перемішували на льодяній бані протягом 30 хв, після чого через краплинну лійку краплями додавали трет-бутил-(35)-3-(2- гідроксіетил)піперазин-1-карбоксилат (0,93М в ТНЕ, 40,0 мл, 37,2 ммоль). Через 1 год. при 0 С додавали 5 н. Ман (35,0 мл, 180 ммоль), і суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 30 хв. Суміш розбавляли ЕАс, обробляли насиченим розчином бікарбонату натрію, і перемішували протягом 15 хв. Органічну фазу відокремлювали, промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масио. Залишок очищали флеш-хроматографією на колонках із силікагелем, елююючи сумішшю 0-90 95 (20 96 ацетон у ОСМ)/гексан), для одержання вказаної в заголовку сполуки (16,0 г, 88 95). ЕБ/М5 ті/ (7Вг/8'ВІ) 427/429 |М-А-Ви--НІ".

Таблиця 12

Сполука, синтезована методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 85

Препаративна Структура Назва сполуки Е5/М5 т/2 методика руктур У (М я Н) он о Ж си, о й трет-бутил-(3Н)-4-(4-бром-3-хлор- 2,5-дифторбензоїл) -3- 4128/4148

Е (гідроксиметил)піперазин- 1- карбоксилат

СІ Е

Вг

Препаративна методика 87 трет-Бутил-(35)-4-(2-аміно-4-бром-5-хлорбензоїл)-3-(2-(р-толілсульфонілокси)етил піперазин-1-карбоксилат о ; ДІ з-о0 ща о ХХ бути» о й нм

СІ

Вг

До розчину трет-бутил-(35)-4-(2-аміно-4-бром-5-хлорбензоїл)-3-(2-гідроксіетил)піперазин-1- карбоксилату (1 г, 2,16 ммоль) і ТЕА (1 мл, 7,14 ммоль) в ОСМ (25 мл) при 0 "С додавали ОМАР (45 мг, 0,36 ммоль) і р-толуолсульфонілхлорид (469 мг, 2,39 ммоль). Реакційну суміш перемішували при 0 "С протягом 15 хв перед витримуванням для нагрівання до температури навколишнього середовища. Через З год. додавали додаткову кількість р- толуолсульфонілхлориду (122 мг, 0,62 ммоль). Через 1 год. реакційну суміш розбавляли ОСМ, і промивали насиченим водним розчином бікарбонату натрію. Органічні речовини промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над сульфатом натрію, і концентрували іп масо. Одержаний залишок очищали флеш-хроматографією на силікагелі для одержання вказаної в заголовку сполуки (473 мг, 35 95). ЕБ/М5 т/з (7Вг/8'Вг) 616,0/618,0 (МАНІ.

Препаративна методика 88

Гідрохлорид 4-бром-2-((2А)-4-трет-бутоксикарбонілпіперазин-2-іл|метоксиметил|-5-хлор-3- метилбензойної кислоти р: ит

МН

Неї о

Вг он

СІ о

До 4-бром-5-хлор-2-(гідроксиметил)-3-метилбензоату натрію (2,05 г, 6,39 ммоль) у 250 мл колбі додавали толуол (50 мл), і суміш концентрували іп масио. Залишок розчиняли у ОМЕ (21 мл) і ТНЕ (11 мл), і охолоджували до 0 "С. Додавали гідрид натрію (60 95 (мас.) у парафіновому маслі) (511 мг, 12,8 ммоль). Після завершення додавання суміш перемішували при 0"сС протягом 10 хв. До трет-бутил-(Зав)-1,1-діоксо-За,4,6,7-тетрагідро-ЗН-оксатіазоло|3,4-а|піразин-

Б-карбоксилату (1,96 г, 7,04 ммоль) у другій колбі додавали толуол (20 мл), і суміш концентрували іп масио. Залишок розчиняли у ТНЕ (11 мл), і додавали краплями до вмісту першої колби при 0 "С. Суміш нагрівали до температури навколишнього середовища, і перемішували протягом 1,5 год. Повільно додавали 5М НС (7 мл), і суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 5 хв, після чого гасили насиченим водним розчином бікарбонату натрію. Повільним додаванням 5М НСІ1 рН знижували до рн 2, і суміш розбавляли ЕОАс. Шари розділяли, і водний шар тричі екстрагували ЕТОАс. Об'єднані органічні шари сушили над сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масо. Залишок розчиняли у ТНЕ (40 мл), і додавали 5М НОСІ (б мл). Суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 20 хв. Суміш розбавляли насиченим водним розчином хлориду натрію та ЕОАс, і шари розділяли. Органічний шар сушили над сульфатом натрію, фільтрували, концентрували іп масиосо, і поміщали у вакуум на 2 год. для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді жовтувато-коричневої твердої речовини (4,27 г, 73 95). ЕБ/М5 т/2 (79ВІ/8'ВІ) 477,2/479,2 МАНІ».

Таблиця 13

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 88

Препаративна Структура Назва сполуки Е5/М5 т/2 методика руктур У (МАН) р й

МН гідрохлорид 2-І(2В)-4-трет- бутоксикарбонілпіперазин-2-іл

НС метоксиметил|-3,5-дихлор-4- 945,2/54т,2

СІ о йодбензойної кислоти ! о сі о р чит

Ї. мн гідрохлорид 2-ІК25)-4-трет- : неї бутоксикарбонілпіперазин-2- 5450/5472

К іл|метоксиметил|-3,5-дихлор-4-

СІ о йодбензойної кислоти ! он ло о

Препаративна методика 91 трет-Бутил-(35)-4-бензил-3-(2-(3-бром-2-хлор-4-фтор-6- метоксикарбонілфенокси)етил|піперазин-1-карбоксилат

- М

З

СІ о оОо--

Вг о

Е

Розчин метил-4-бром-3-хлор-5-фтор-2-гідроксибензоату (3,0 Г, 11,Оммоль), трифенілфосфіну (4,19 г, 16б,О0ммоль) і трет-бутил-(35)-4-бензил-3-(2-гідроксіетил)піперазин- 1- карбоксилату (12 мл, 1,039М в ТНЕ) у ТНЕ (50 мл) охолоджували до 0 "С протягом 10 хв.

Краплями додавали діїзопропілазодикарбоксилат (3,1 мл, 16 ммоль), і суміш витримували для нагрівання до температури навколишнього середовища. Після вичерпання спиртового вихідного матеріалу додавали лід, і реакційну суміш розбавляли ЕОАс. Суміш двічі промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, і органічний шар сушили над сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масио до масла бурштинового кольору. Залишок очищали хроматографією на колонках із силікагелем, елююючи 0-10 95 ЕЮАс/гексанів, для одержання вказаної в заголовку сполуки (6,2 г, 99-95). Аналітичний зразок 7-95 95 чистоти одержували із застосуванням хроматографії на колонках із силікагелем, елююючи сумішшю 25-50 95 (1:1

ЕТЮАсС:ОСМ)/гексанів, для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді безбарвного масла. ЕБ/М5 ті/з ("Вг/8'Вг) 585/587 |М--НІ».

Препаративна методика 92 трет-Бутил-(35)-3-(2-(3-бром-2-хлор-4-фтор-6б-метоксикарбонілфенокси)етил|піперазин- 1- карбоксилат 9 / У -- М МН / о

СІ о оОо--

Вг о 2о Е

До розчину трет-бутил-(35)-4-бензил-3-(2-(3-бром-2-хлор-4-фтор-6- метоксикарбонілфенокси)етил|піперазин-1-карбоксилату (7,0 г, 11,35ммоль) у ОСМ (75 мл) додавали М,М-дізопропіламін (5,94 мл, 34,1 ммоль). Розчин охолоджували на льодяній бані, і краплями додавали 1-хлоретилхлорформіат (3,7 мл, 34 ммоль). Після завершення додавання льодяну баню видаляли, і реакційну суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 18 год. Додаткову кількість 1-хлоретилхлорформіату (2 мл, 17 ммоль) і

М,М-діїізопропіламіну (3 мл, 17 ммоль) додавали краплями при температурі навколишнього середовища, і через 7 год. додавали додаткову кількість 1-хлоретилхлорформіату (0,60 мл, 5,67 ммоль) і М,М-діїізопропіламін (1 мл, 5,67 ммоль) для вичерпання залишку початкового матеріалу.

Реакційну суміш концентрували іп масио. До залишку додавали толуол, і суміш концентрували (повторювали 2х). Одержану напівтверду речовину розбавляли Меон (100 мл), і перемішували при температурі навколишнього середовища до завершення утворення продукту. Розчинник видаляли іп масо для одержання залишку бурштинового кольору. Залишок очищали хроматографією на колонках із силікагелем, елююючи 0-10 95 МеонН/ОсСМ, для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді твердої речовини (5,11 г, 91 95). ЕБ/М5 т/г (7ВІ/8'ВІ) 495/497 МАНІ.

Препаративна методика 93 4-Бром-2-(2-(25)-4-трет-бутоксикарбонілпіперазин-2-іл|Іетокси|-3-хлор-5-фторбензойна кислота 9 7 х - МН о З

СІ о

Он

Вг о

Е

Розчин трет-бутил-(35)-3-(2-(3-бром-2-хлор-4-фтор-6- метоксикарбонілфенокси)етил|піперазин-1-карбоксилату (5 г, 10,08 ммоль) у ТНЕ (100 мл) і

Меон (12 мл) охолоджували на льодяній бані. Додавали водний розчин гідроксиду літію (6,5 мл, 6б,25М) і деіонізовану воду (10 мл). Льодяну баню видаляли, і суміш перемішували при температурі навколишнього середовища. Через З год. до реакційної суміші додавали лід, і регулювали рН 5-6 шляхом додавання 10 95 лимонної кислоти (12 мл). Додавали насичений водний розчин хлориду натрію (100 мл), суміш розбавляли Е(ЮАс (400 мл), і шари розділяли.

Водний шар знову екстрагували ЕТАс (300 мл), і об'єднані органічні речовини сушили над сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масио для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді твердої речовини (4,83 г, 98 95). ЕБ/М5 ті/ (7"Вг/8'Вг) 481/483 |М АНІ».

Препаративна методика 94 трет-Бутил-(1За5)-8,10-дихлор-9-йодо-6-оксо-1,3,4,12,13,1За-гексагідропіразиноїЇ2,1- а|1,5|бензоксазоцин-2-карбоксилат о -.

Хо т о що

СІ о

Ї

СІ трет-Бутил-(35)-4-(3,5-дихлор-2-фтор-4-йодбензоїл)-3-(2-гідроксіетил)піперазин- 1- карбоксилат (4,438 г, 8,110 ммоль) у ОМЕ (100 мл) охолоджували до 0 "С, після чого до розчину додавали твердий гідрид натрію (60 95 (мас.) у парафіновому маслі) (0,81 г, 20 ммоль). Через 1 год. при 0"С реакційну суміш гасили насиченим водним розчином бікарбонату натрію.

Додавали воду та ЕТОАс. Водний шар двічі екстрагували Е(Ас. Об'єднані органічні екстракти двічі промивали. 0,2М водним розчином хлориду літію, сушили над безводним сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масио. Неочищену суміш очищали флеш- хроматографією на силікагелі, елююючи 30-50 95 ЕЮдАс/гексанів, для одержання вказаної в заголовку сполуки (3,394 г, 79 95). ЕБ/М5 ту/г (35СУЗ7С1) 471/473 (М--Ви--НІ.

Таблиця 14

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 94

Препаративна Структура Назва сполуки Е5/М5 т/2 методика руктур У (МАН) і

Хо трет-бутил-(1За5)-9-бром-10- т хлор-8-фтор-6-оксо- о - 95 и 1,3,4,12,13,1За 407,0/409,0 сі гексагідропіразиної|2,1-

У а1(11,5)бензоксазоцин-2- карбоксилат

Вг

Е і

Хо трет-бутил-(1За5)-9-бром-8- ль хлор-10-фтор-6-оксо- о - и 1,3,4,12,13,13а 406,9/409,0

Е гексагідропіразиної|2,1-

У а|11,5|бензоксазоцин-2- карбоксилат

Вг

СІ і

Мо трет-бутил- (1За5)-9-бром- и хлор-6-оксо-1,3,4,12,13,13а- 97 М гексагідропіразиної2,1- 388,8/390,8 4|11,5)бензоксазоцин-2- () карбоксилат

Вг

СІ

3

Хо трет-бутил-«1За5)-9-бром-10- ль хлор-6-оксо-1,3,4,12,13,13а- о и гексагідропіразиної|2,1- 389,0/391,0 сі а|11,5|бензоксазоцин-2- карбоксилат о

Вг

Таблиця 14

Препаративна Структура Назва сполуки Е5/М5 т/2 методика (МАН)

У у

М трет-бутил-(4аН)-8-бром-7- о хлор-9-фтор-11-оксо-2,4 4а,5- о М ; тетрагідро-1Н-піразино (2,1--. 393,0/395,0 сі с ,4|бензоксазепін-3- карбоксилат о

Вг

Е у-а

М трет-бутил-(4аН)-7-хлор-8- я йодо-7-метил-11-оксо-2,4 4а,5- 100 о м и тетрагідро-1Н-піразиної|2,1- 9437,0 с ,4|бензоксазепін-3- карбоксилат (є; ! сі 5 у-9

М трет-бутил-(4аН)-9-хлор-7- о » фтор-8-йодо-11-оксо-2,4 4а,5- 101 о М тетрагідро-1 Н-піразиної|2,1-. 441,0/443,0

Е с ,4|бензоксазепін-3- карбоксилат о ! сі

У у-а

М трет-бутил-(4аН)-7,9-дихлор-8- я йодо-11-оксо-2,4 4а,5- 102 о м тетрагідро-1 Н-піразиної|2,1- 456,6/458,8 сі с ,4|бензоксазепін-3- карбоксилат о ! сі

Таблиця 14

У- у

М трет-бутип-(4аН)-8-бром-9- о хлор-11-оксо-2,4 4а,5- 103 о М ) тетрагідро-1Н-піразино (2,14. 374,8/376,6 с ,4|бензоксазепін-3- карбоксилат о

Вг

СІ

У у трет-бутил-(4аН)-8-бром-7-

М хлор-11-оксо-2,4 4а,5- 104 , тетрагідро-1Н-піразиної2,1 - 374,8/376,8 о М с ,4|бензоксазепін-3- сі карбоксилат о

Вг

У у»

М трет-бутил-(4аН)-7-хлор-9- я фтор-8-йодо-11-оксо-2,4 4а,5- 105 Ге) М тетрагідро-1Н-піразиної|2,1- 441,0/443,0 сі с ,4|бензоксазепін-3- карбоксилат о

І

Е

5 У- у-9

М трет-бутил-(4а5)-7-хлор-9- ун фтор-8-йодо-11-оксо-2,4 4а,5- 106 Ге) М тетрагідро-1Н-піразино (2,14. 441,0/443,0 сі с ,4|бензоксазепін-3- карбоксилат о

І

Е

Таблиця 14

Препаративна Структура Назва сполуки Е5/М5 т/2 методика руктур У (МАН) у

М трет-бутил-(4ав5)-7,9-дихлор-8- их йодо-11-оксо-2,4 4а,5- 107 о М | тетрагідро-1 Н-піразиної|2,1- 456,9/458,9 сі с ,4|бензоксазепін-3- карбоксилат о ! сі о У. ут Мо трет-бутил-(1Зан)-8,10-дихлор- с й 9-йодо-6-оксо-1,3,4,12,13,13а- 108 с М гексагідропіразино (2,14 470,8/472,6 а|(1,5|Ібензоксазоцин-2- о карбоксилат

І

СІ

5 у

М трет-бутил-(4а5)-9-хлор-7- ух фтор-8-йодо-11-оксо-2,4 4а,5- 109 Ге) М тетрагідро-1Н-піразино (2,1-. 441,0/443,0

Е с ,4|бензоксазепін-3- карбоксилат о ! сі щи і

М трет-бутил-(4а5)-8-бром-9- их хлор-11-оксо-2,4 да,Б- 110 о М тетрагідро-1Н-піразино (2,1-. 374,8/376,8

СІ 4 бензоксазепін-3- карбоксилат о

Вг сі

Таблиця 14

Препаративна Структура Назва сполуки Е5/М5 т/2 методика руктур У (МАН) о У.

У о

М п трет-бутил-(1Зан)-9-бром-8- т " ) хлор-6-оксо-1,3,4,12,13,13а- 111 М гексагідропіразиної|2,1- 388,8/390,8 о а1(11,5)бензоксазоцин-2- карбоксилат о

Вг

СІ

)

Хо трет-бутил-(35,1За5)-9-бром-

ТК 10-хлор-8-фтор-3-метил-6- о - - 112 и оксо 1,342, 15, За 421,0/423,0 сі гексагідропіразиної|2,1- о а1(11,5)бензоксазоцин-2- карбоксилат

Вг

Е

Препаративна методика 113 трет-Бутил-(1За5)-9-бром-8-хлор-11-метил-6б-оксо-1,3,4,12,13,1За-гексагідропіразиної|2,1- а|1,5|бензодіазоцин-2-карбоксилат і трет-бутил-«1За5)-9-бром-8-хлор-6-оксо-3,4,11,12,13,1За- гексагідро-1Н-піразиної|2,1-411,5|бензодіазоцин-2-карбоксилат о о но р и є и ! о о

Вг Вг

СІ і СІ трет-Бутил-(35)-4-(2-аміно-4-бром-5-хлорбензоїл)-3-(2-(р- толілсульфонілокси)етил|піперазин-1-карбоксилат (473 мг, 0,767 ммоль) в ОМЕ (15 мл) охолоджували до 0 "С, після чого до розчину додавали твердий гідрид натрію (60 95 (мас.) у парафіновому маслі) (49 мг, 1,225 ммоль). Реакційну суміш перемішували при 0 "С протягом 2 год., після чого витримували для нагрівання до температури навколишнього середовища, і додатково перемішували протягом 2 год. Після збігання цього часу реакційну суміш охолоджували до -78 "С, і додавали метилйиодид (50 мкл, 0,803 ммоль). Через 30 хв реакційну суміш нагрівали до 0 "С, перемішували протягом 18 год., і нагрівали до температури навколишнього середовища. Суміш знову охолоджували до 0 "С, і додавали додаткову кількість йодистого метилу (50 мкл, 0,803 ммоль). Через 1 год. додаткового метилювання не спостерігалося, реакційну суміш нагрівали до температури навколишнього середовища, і додавали триєтиламін (100 мкл, 0,717 ммоль). Ще через 1 год. реакційну суміш гасили водою, і розбавляли насиченим водним розчином МНАСІ та ЕЮОАс. Шари розділяли, і водний шар ще двічі екстрагували ЕІОАс. Об'єднані органічні речовини промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над сульфатом натрію, і концентрували іп масио. Одержану тверду речовину розтирали з АСМ, і сушили іп масо без будь-якого подальшого очищення для одержання суміші згаданих у заголовку сполук (3:2 МН до ММе, 345 мг, 9995). ЕБ/М5 т/2 (79Вг/8'Ві) 444,0/446,0 (М.-НІ" та 458,0/460,0 МАНІ».

Препаративна методика 114 трет-Бутил-(1Зан)-9-бром-8-хлор-10-метил-б-оксо-1,3,4,11,13,1За-гексагідропіразиної|2,1- а|((2,5|бензоксазоцин-2-карбоксилат

У у я

М

І

М о

Вг

СІ

Розчин гідрохлориду 4-бром-2-І(2А)-4-трет-бутоксикарбоніллшеразин-2-іл|Іметоксиметилі-5- хлор-3-метилбензойної кислоти (500 мг, 0,749 ммоль) і ОІЕА (0,39 мл, 2,2ммоль) у ОМЕ (3,7 мл) краплями додавали до розчину НАТИ (581 мг, 1,50 ммоль) у ОМЕ (3,7 мл) при 0 "С. Суміш перемішували при 0 "С протягом 1 год. і протягом 30 хв при температурі навколишнього середовища. в окремій колбі розчин гідрохлориду 4-бром-2-І(2А)-4-трет- бутоксикарбонілпіперазин-2-іл|Іметоксиметил|-5-хлор-3-метилбензойної кислоти (2,62 г, 3,92 ммоль, 77 9о чистота) і ОІЕА (2,1 мл, 12 ммоль) у ОМЕ (20 мл) краплями додавали до розчину

НАТИ (3,04 г, 7,84 ммоль) у ОМЕ (20 мл) при 0 "С. Суміш перемішували при 0 "С протягом 1 год. і протягом 30 хв при температурі навколишнього середовища. Дві реакційні суміші об'єднували, розбавляли ЕОАс, і промивали 0,5М НС, водою, насиченим водним розчином бікарбонату натрію та насиченим водним розчином хлориду натрію. Органічний шар сушили над сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масо. Неочищений матеріал очищали флеш- хроматографією на силікагелі, елююючи 0-65 95 Е(ОАс/гексанів. Чисті фракції концентрували іп масцо. До залишку додавали ОСМ, суміш концентрували іп масис, і поміщали у вакуум на 3 год. для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді білої твердої речовини (1,95 г, 86 95).

ЕБ/М5 т/» (7Вг/8'Вг) 459/461 |М НІ».

Таблиця 15

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 114

Препаративна Структура Назва сполуки Е5/М5 т/2 методика руктур У (МАН)

У у г

М ек у трет-бутил-(1Зан)-8,10-дихлор-9- о й -6- - - 115 - йодо 6 оксо 1,3,4,11,13,1За 5272/5290 гексагідропіразино (2,1- я а|(2,5|бензоксазоцин-2-карбоксилат сі ! сі

У у

М ях у трет-бутил-(1За5)-8,10-дихлор-9- о й -6- - - 116 м йодо 6 оксо 1,3,4,11,13,1За 471,0/473,0 гексагідропіразиної2,1-

З а|(2,5|бензоксазоцин-2-карбоксилат сі ! сі

Препаративна методика 117 трет-Бутил-(1За5)-9-бром-10-хлор-8-фтор-6-оксо-1,3,4,12,13,1За-гексагідропіразино / (2,1-а)

П,5|бензоксазоцин-2-карбоксилат о

Х.

ТК

З й

М

СІ о

Вг

Е

До розчину 4-бром-2-(2-(25)-4-трет-бутоксикарбонілпіперазин-2-іл|етокси|-З-хлор-5- фторбензойної кислоти (4,8 г, 10 ммоль) у ОСМ (50 мл), охолодженого на льодяній бані, додавали ТЕА (2,8 мл, 20 ммоль). Краплями додавали пропілфосфоновий ангідрид (11 мл, 18,8 ммоль, 50 95 (мас.) в ЕТОАс). Після додавання суміш перемішували протягом 10 хв. Додавали

ОСМ (250 мл) і насичений розчин хлориду амонію (100 мл). Водний шар видаляли, і екстрагували ОСМ (100 мл), а об'єднані органічні шари промивали насиченим водним розчином хлориду натрію (100 мл), сушили над сульфатом натрію, і фільтрували. Фільтрат обробляли активованим вугіллям (3,5 г), і перемішували протягом 10 хв. Суміш фільтрували через шар діатомової землі, і концентрували іп масо до масла. Додавали хлороформ, і концентрували іп масцо (повторювали 2х) для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді твердої речовини (4,64 г, 99 95). ЕБ/М5 т/з (79Вг/'Вг) 407/409 (М--Ви--НІ.

Препаративна методика 118 трет-Бутил-(ЗВ,1За5)-9-бром-10-хлор-8-фтор-3-метил-б-оксо-1,3,4,12,13,1За- гексагідропіразиної|2,1-4111,5|бензоксазоцин-2-карбоксилат м

Ж,

ТК о за и "

СІ о

Вг

Е

Розчин метил-4-бром-3-хлор-2,5-дифторбензоату (1,00 г, 3,50 ммоль) і трет-бутл-(28,55)-5- (2-гідроксіетил)-2-метилпіперазин-і-карбоксилату (1,07 г, 4,38 ммоль) у ОМЕ (17,5 мл) охолоджували на льодяній бані. Додавали карбонат цезію (2,31 г, 7,01 ммоль). Реакційну суміш витримували для нагрівання до температури навколишнього середовища протягом ночі. Через 18 год. реакційну суміш нагрівали до 80 "С протягом 24 год. Після охолодження до кімнатної температури додавали напівнасичений водний розчин хлориду натрію (50 мл), суміш розбавляли ЕІЮАс (100 мл), і шари розділяли. Водний шар екстрагували ще два рази ЕІЮАс (50 мл), об'єднані органічні речовини промивали водою (2 х 50 мл), насиченим водним розчином хлориду натрію (50 мл), після чого сушили над сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масо. Неочищений матеріал очищали флеш-хроматографією на силікагелі, елююючи 0- 100 96 МТВЕ/гексану, для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді твердої речовини (690 мг, 41 95). ЕБ/М5 пі/г (79ВІ/8'ВІ) 476,0/478,0 МАНІ».

Препаративна методика 119 трет-Бутил-(1За5)-8,10-дихлор-9-йодо-3,4,6,12,13,1За-гексагідро-1Н-піразино|2,1- а1|1,5|бензоксазоцин-2-карбоксилат

У

У т- / о

СІ

Ї

СІ

1М комплексу борандиметилсульфіду в ТНЕ (2 мл, 2 ммоль) додавали до перемішуваної суміші трет-бутил-(1За5)-8,10-дихлор-9-йодо-6-оксо-1,3,4,12,13,1За-гексагідропіразиної2,1- а|1,5|бензоксазоцин-2-карбоксилату (1,0 г, 1,9 ммоль) у ТНЕ (20 мл), і нагрівали зі зворотним холодильником протягом 18 год. Після збігання цього часу до суміші додавали додаткову кількість ТМ комплексу борандиметилсульфіду в ТНЕ (2 мл, 2 ммоль), і додатково перемішували для нагрівання зі зворотним холодильником протягом 5 год. Суміш охолоджували до температури навколишнього середовища, обережно гасили Меон, і концентрували іп масио. Залишок очищали флеш-хроматографією на колонках із силікагелем,

елююючи 30-70 95 ЕІЮАс/гексану, для одержання вказаної в заголовку сполуки (900 мг, 90 9б5).

ЕБ/М5 т/лг (3501/3701) 512,8/514,8 МАНІ -,

Таблиця 16

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 119 методика руктур У МАН

У

У о

М трет-бутил-«1За5)-9-бром-8- ) хлор-3,4,6,12,13,1За-гексагідро- 120 М 1Н-піразино (2,14 430,9/433,0 о а|11,5|бензоксазоцин-2- карбоксилат

Вг

СІ у

М трет-бутип-(4аН)-1,9-дихлор-8- я йодо-1,2,4 4а,5,11- 121 о гексагідропіразиної|2,1- 498,8/500,8

М . сі с ,4|бензоксазепін-3- карбоксилат ! сі 5 у

М трет-бутил-(4аН)-7-хлор-9-фтор- я В-йодо-1,2,4,4а,5,11- 122 о М гексагідропіразиної|2,1- 483,2/485 2 сі с ,4|бензоксазепін-3- карбоксилат !

Е

Таблиця 16

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 119

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/:2 методика (МН) -- у

М трет-бутил-(4аКк)-9-хлор-7-фтор- я 8-йодо-1,2,4,4а,5,11- 123 о М гексагідропіразиної|2,1- 483,0/485,0

Е с ,4|бензоксазепін-3- карбоксилат

І

СІ

5 у трет-бутил-(4аН)-8-бром-7-хлор-

М 1,2,4,да,511- 124 , гексагідропіразиної|2,1- 417,0/419,0 о М с ,4|бензоксазепін-3- ве карбоксилат

Вг

У у»

М трет-бутил-(4ав5)-7-хлор-9-фтор- й 8-йодо-1,2,4 4а,5,11- 125 о М гексагідропіразино (2,1- 4832/4852 сі с ,4|бензоксазепін-3- карбоксилат

І

Е

У у

М трет-бутил-(4а5)-7,9-дихлор-8- и йодо-11-оксо-2,4 4а,5- 126 о М тетрагідро-1Н-піразиної|2,1- 499,0/501,0 сі с ,4|бензоксазепін-3- карбоксилат

І

СІ

Таблиця 16

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/:2 методика рУктур У (МАН) у ут М о трет-бутил-(1ЗаНВ)-8,10-дихлор- с Що 9-йодо-3,4,6,12,13,13а- 127 сі М гексагідро-1Н-піразиної2,1- 512,9/514,8 а1(11,5)бензоксазоцин-2- карбоксилат ! сі щит ід

М трет-бутил-(4ав5)-9-хлор-7-фтор- рак 8-йодо-1,2,4 4а,5,11- 128 о М гексагідропіразиної|2,1- 483,0/485,0

Е с ,4|бензоксазепін-3- карбоксилат

І

СІ у

М трет-бутил-(4а5)-8-бром-9-хлор- ух 1,2,4 4а,5,11- 129 о М гексагідропіразиної|2,1- 416,8/419,0 с ,4|бензоксазепін-3- карбоксилат

Вг сі о М о М трет-бутип-(1Зан)-9-бром-8- й хлор-10-метил-3,4,6,11,13,1.. За- 130 М гексагідро-1Н-піразиної|2,1- 4452/4472 а|((2,5|бензоксазоцин-2- карбоксилат

Вг

СІ

Таблиця 16

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/:2 методика рУктур У (МАН) мує о М о трет-бутил-(1ЗаНВ)-8,10-дихлор- й 9-йодо-3,4,6,11,13,13а- 131 с М гексагідро-1Н-піразиної2,1- 513,2/5152 а|((2,5|бензоксазоцин-2- карбоксилат ! сі

Препаративна методика 132 трет-Бутил-(1За5)-9-(2-«трет-бутоксикарбоніламіно)-7-фтор-1,3-бензотіазол-4-іл|-8,10-дихлор-6- оксо-1,3,4,12,13,1За-гексагідропіразиної|2,1-4| П1,5|бензоксазоцин-2-карбоксилат і М б йо

К т о

НМ М

СІ

- М в о її СІ

Е

У герметичну пробірку з гвинтовою кришкою з мішалкою додавали трет-бутил-(1За5)-8,10- дихлор-9-йодо-6б-оксо-1,3,4,12,13,1За-гексагідропіразиної/2,1-411,5|Ібензоксазоцин-2-карбоксилат (750 мг, 1,423 ммоль), (2-(«трет-бутоксикарбоніламіно)-7-фтор-1,3-бензотіазол-4-іл|Ірорну кислоту (650 мг, 2,083 ммоль), ортофосфат калію (450 мг, 2,12 ммоль) і дихлорид 1,1 -біс(ди-трет- бутилфосфіно)фероценпаладію (100 мг, 0,15 ммоль). Додавали попередньо змішані та знегажені 1,4-діоксан (15 мл) та воду (5 мл), і суміш продували азотом протягом 20 хв. Пробірку закривали кришкою, і нагрівали при 80 С протягом 1 год. Потім вміст реакційної суміші виливали у воду, насичений водний розчин хлориду натрію та Е(Ас. Шари розділяли, а водний шар один раз екстрагували ЕТОАс. Об'єднані органічні екстракти сушили над безводним сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масио. Неочищений матеріал очищали флеш-хроматографією на силікагелі, елююючи 30-70 96 Е(Ас/гексану, для одержання вказаної в заголовку сполуки (724 мг, 76 95). ЕБ/М5 т/2 (35С1/37СІ) 667/669 МАНІ. Співвідношення атропізомерів 45:55 (І С).

Таблиця 17

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 132

Препаративна Структура Назва сполуки Е5/М5 ті/2 (М ях методика руктур У н о У. трет-бутил-(4ак)-8-(2-

У о (трет- ) / М бутоксикарбоніламіно)-

У - 7-фтор-1,3-бензотіазол- о . о М 4-іл|-З-хлор-7-фтор-11- 133 НК ; оксо-2,4 да, в- 5372/5392 дк о тетрагідро-1Н- 8 піразиної2,1-с

ГП ,Ябензоксазепін-3- й карбоксилат

Е

У трет-бутил-(4ак)-8-(2- (трет- о У " бутоксикарбоніламіно)-

У о і 7-фтор-1,3-бензотіазол- 134 НК 9 М 4-іл|-9-хлор-7-фтор- 623,2/625,2 -- Е 1,2,4 да,5,11- и Ще її гексагідропіразиної2,1-с

ГП ,Ябензоксазепін-3-

Ще ї карбоксилат

Е ща с трет-бутил-(4а5)-8-(2- м (трет- о у. бутоксикарбоніламіно)-

У и і 7-фтор-1,3-бензотіазол- 135 НК о М 4-іл|-9-хлор-7-фтор- 623,2/625,2 -- Е 1,2,4 да,5,11-

Що Ф гексагідропіразиної2,1-с

ГП ,Ябензоксазепін-3-

Ще карбоксилат

СІ

Е

9 ра трет-бутил-(1За5)-9-(2-

Ж (трет- с Х т бутоксикарбоніламіно)-

У о о й 7-фтор-1,3-бензотіазол- 136 п Е 4-іл|-8-хлор-10-фтор-6- 551,1/553,1 сн с о оксо-1,3,412,13,13а- 5 гексагідропіразино!ї2,1-а) с І1,5Ібензоксазоцин-2-

Е ч карбоксилат

Таблиця 17

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 132 методика Н)

У

У о трет-бутил-(4ан)-8-(2- (трет- о у " бутоксикарбоніламіно)-

У о - 7-фтор-1,3-бензотіазол- 137 НК 9 М 4-іл|-7-хлор-9-фтор-11- 537,2/539,2

Ус сі оксо-2,4,4а,5-тетрагідро- с Щи - о 1Н-піразино!|2,1-сі

ГП ,Ябензоксазепін-3- - і карбоксилат

Е

У

У о трет-бутил-(4а5)-8-(2- (трет- о у " бутоксикарбоніламіно)-

У о м 7-фтор-1,3-бензотіазол- 138 НК 9 М 4-іл|-7-хлор-9-фтор- 623,4/625,4 у ч 1,24 ,4а,5,11-

К Щи - гексагідропіразиної2,1-с

ГП ,Ябензоксазепін-3- - і карбоксилат

Е

У

У трет-бутил-(4аВ)-8-(2-

М (трет- о У бутоксикарбоніламіно)-

У о - 7-фтор-1,3-бензотіазол- 139 НМ о Д; 4-іл|-9-хлор-7-метил-11- 533,2/534,2

Ун-т оксо-2,4,4а,5-тетрагідро- т - о 1Н-піразино!|2,1-с

ГП ,Ябензоксазепін-3-

Ф Ї карбоксилат

Е о ра трет-бутил-(1За5)-9-(2- у ХХ, (трет- 5 т бутоксикарбоніламіно)-

У о о и 7-фтор-1,3-бензотіазол- 140 щ сі 4-іл|-10-хлор-8-фтор-6- | 551,0/553,0 нт Фф о оксо-1,3,4,12,13,13а- 5 гексагідропіразино!ї2,1-а)

ФІ І1,5Ібензоксазоцин-2- є г карбоксилат

Таблиця 17

У

У о трет-бутил-(1За5)-9-(2-

М (трет-

НУ бутоксикарбоніламіно)- у- й М 7-фтор-1,3-бензотіазол- 141 ох ло д-іл|-10-хлор-6-оксо- 533,0/535,0

Ід сі і о 1,3,4,12,13,13а-

М гексагідропіразино!ї2,1-а) зе І1,5Ібензоксазоцин-2- с карбоксилат

Е

У

У трет-бутил-(4ан)-8-(2- (трет- о у " бутоксикарбоніламіно)-

У о - 7-фтор-1,3-бензотіазол- 142 НК о М 4-іл|-7-хлор-11-оксо- 519,0/521,0

Ус 9 2,4 4а,5-тетрагідро-1Н- с Щи - о піразино!|2,1-с)

ГП ,Ябензоксазепін-3- -ї карбоксилат

Е о ра трет-бутил-(1За5)-9-(2-

ХМ, (трет- о у ве бутоксикарбоніламіно)-

У о о Що З-ціанобензотіофен-4- 143 М емо " іл|-10-хлор-6-оксо- 539,0/541,0 - ФІ Я 1,3,4,12,13,13а- 5 гексагідропіразино!ї2,1-а) і І1,5Ібензоксазоцин-2- карбоксилат у трет-бутил-(4а5)-8-(2- (трет- о у С бутоксикарбоніламіно)-

ИЙ" і З-ціанобензотіофен-4- 144 У о с о М іл|-7,9-дихлор- 645,4/647 4

Нм Сі 1,2,4 4а,5,11- сте с гексагідропіразиної2,1-с

З ГП ,Ябензоксазепін-3- с карбоксилат

СІ

Таблиця 17

З У трет-бутил-(4ан)-8-(2- у (трет-

У М бутоксикарбоніламіно)- - З-ціанобензотіофен-4- 145 Хо с У М іл|-7-хлор-9-фтор-11- 587,2/589,2

Не см оксо-2,4 4а,5-тетрагідро- - с о 1Н-піразино!|2,1-сі

З ГП ,Ябензоксазепін-3- с і карбоксилат о М трет-бутил-(1ЗавВ)-9-(2-

Ж (трет- о у. ге бутоксикарбоніламіно)- у о о Що 7-фтор-1,3-бензотіазол- 146 що Й 4-іл|-8-хлор-6-оксо- 533,0/535,0

Ун-т ФІ Я 1,3,412,13,13а- 5 гексагідропіразино!ї2,1-а)

ФІ І1,5Ібензоксазоцин-2-

Е а карбоксилат о ра трет-бутил-(1За5)-9-(2-

ХМ (трет-

ІК у "ль бутоксикарбоніламіно)- у о о й 7-фтор-1,3-бензотіазол- 147 нк " 4-іл|-8-хлор-6-оксо- 533,0/535,0 к-т Фф . 1,3,4,12,13,13а- 5 гексагідропіразино!ї2,1-а)

Фф І1,5Ібензоксазоцин-2-

Е сі карбоксилат у трет-бутил-(4ан)-8-(2- (трет- о у М бутоксикарбоніламіно)-

У о - 7-фтор-1,3-бензотіазол- 148 як о М 4-іл|-9-хлор-11-оксо- 519,0/521,0 2,4 4а,5-тетрагідро-1Н- - о піразино|2,1-с)

З І1,4Ібензоксазепін-3- її карбоксилат

СІ

Е

Таблиця 17

Препаративна Структура Назва сполуки Е5/М5 ті/2 (М ях методика руктур У Н) у трет-бутил-(4аН)-8-(2- (трет- о У. м бутоксикарбоніламіно)-

У ; 7-фтор-1,3-бензотіазол- 149 НК о М 4-іл|-7,9-дихлор-11-оксо-| 553,0/555,0 сі 2,4 4а,5-тетрагідро-1Н- -- о піразино|2,1-сі

З ГП ,Ябензоксазепін-3- карбоксилат

СІ

Е

У / трет-бутил-(4а5)-8-(2- (трет- о у М бутоксикарбоніламіно)-

У о ИЙ: і 7-фтор-1,3-бензотіазол- 150 як о М 4-іл|-7,9-дихлор-11-оксо-| 553,0/555,0 у- с 2,4,4а,5-тетрагідро-1Н- --к о піразино|2,1-с)

З П1,4Ібензоксазепін-3- карбоксилат

СІ

Е

У о и і 7-фтор-1,3-бензотіазол- 151 НК о М 4-іл|-9-хлор- 605,0/607,0 1,2,4 да,5,11- т гексагідропіразиної2,1-с

З П1,4Ібензоксазепін-3- карбоксилат

СІ

Е

/ трет-бутил-(4ан)-8-(2- ) (трет- о у М бутоксикарбоніламіно)-

У о і 7-фтор-1,3-бензотіазол- 152 ик о М 4-іл|-9-хлор- 605,0/607,0 ун 1,2,4 да,5,11- й гексагідропіразиної2,1-с

З П,4|бензоксазепін-3- карбоксилат

СІ

Е

Таблиця 17

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 132 методика Н) у трет-бутил-(4а5)-8-(2- (трет- о у М бутоксикарбоніламіно)-

У о м, 7-фтор-1,3-бензотіазол- 153 НК о М 4-іл|-7,9-дихлор- 639,0/641,0 а 1,2,4 да,5,11- а гексагідропіразиної2,1-с

З И,4Ібензоксазепін-3- її карбоксилат

СІ

Е ух трет-бутил-(4а5)-8-(2- (трет- о У М бутоксикарбоніламіно)-

У о - 7-фтор-1,3-бензотіазол- 154 НК о М д-іл|-7,9-дихлор- 639,0/641,0 а 1,2,4 да,5,11-

Ун-т гексагідропіразиної2,1-с

З И,4Ібензоксазепін-3- її карбоксилат

СІ

Е о у. трет-бутил-(4айн)-8-(2-

У (трет-

М бутоксикарбоніламіно)- о у. - З-ціано-7-

У о фторбензотіофен-4-іл|- 155 НМ СМ Г 9-хлор-7-фтор-11-оксо- 605,0/607,0 - ФІ о 2,4 4а,5-тетрагідро-1Н- є піразиної2,1-с

ГП ,Ябензоксазепін-3- ія сі карбоксилат

Е о ра трет-бутил-(1За5)-9-(2-

ХХ, (трет- (в; у М бутоксикарбоніламіно)- у о і З-ціанобензотіофен-4- 156 що см " іл|-В-хлор-6-оксо- 639,2/641,2 - ФІ о 1,3,4,12,13,13а- гексагідропіразино!ї2,1-а) с І1,5Ібензоксазоцин-2- се карбоксилат

Таблиця 17

Препаративна Структура Назва сполуки Е5/М5 ті/2 (М ях методика руктур У Н) о трет-бутил-(1За5)-9-(2-

УМ бек о у мо бутоксикарбоніламіно)- у о т 7-фтор-1,3-бензотіазол- о .

НК М 4-іл|-8,10-дихлор- 157 у сі 3,46,12,13,13а- 653,0/655,2 є ФІ гексагідро-1 Н- піразиної2,1-а) с І1,5Ібензоксазоцин-2-

Р карбоксилат о трет-бутил-(1Зай)-9-(2-

УЖ ех о о м/о бутоксикарбоніламіно)-

У /7 Ку 7-фтор-1,3-бензотіазол- о .

НК М 4-іл|-8,10-дихлор- 158 у сі 3,46,12,13,13а- 653,0/655,0 є Фф гексагідро-1 Н- піразиної2,1-а) в І1,5Ібензоксазоцин-2-

Р карбоксилат о ) трет-бутил-(4ав)-8-(2-

У о (трет- о , / М бутоксикарбоніламіно)-

У. І З-ціанобензотіофен-4- 159 9 9 М іл|-7,9-дихлор-11-оксо- 603,0/605,0 мс 2,4 да,5-тетрагідро-1Н- -- с о піразиної2,1-с

З П1,4Ібензоксазепін-3- с М карбоксилат о ра трет-бутил-(1За5)-9-(2-

ХМ о (трет- 9 т бутоксикарбоніламіно)-

У о -к Що 7-фтор-1,3-бензотіазол- 160 ще " 4-іл|-8-хлор-11-метил-6б- 646,2/648,2

У--е Я оксо-1,3,4,12,13,1За- гексагідропіразино!ї2,1-а) с І1,5Ібензодіазоцин-2-

Е з карбоксилат о трет-бутил-(1За5)-9-(2-

УЖ о У м/о бутоксикарбоніламіно)- у о тк 7-фтор-1,3-бензотіазол- нм :

Нв М 4-іл|-8-хлор-6-оксо- 161 у з41и2и3,13а- 6322/6342 2 с о гексагідро-1 Н- піразиної2,1-а) й І1,5Ібензодіазоцин-2-

Е карбоксилат

Таблиця 17

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 132 методика Н) о ра трет-бутил-(1ЗавВ)-9-(2-

ХМ о (трет-

Ч У же бутоксикарбоніламіно)- у о Що 7-фтор-1,3-бенютіазол- 162 ще " 4-іл|-З-хлор-10-метил-6- 645,2/647,2

Ун-т ФІ о оксо-1,3,4,11,13,13а- 8 гексагідропіразино!ї2,1-а) с (2,5|бензоксазоцин-2-

Е з карбоксилат о трет-бутил-(1Зай)-9-(2- р ра (трет- о у мо бутоксикарбоніламіно)- о .

У о т 7-фтор-1,3-бензотіазол-

НМ М 4-іл|-В-хлор-10-метил- 163 уся 3,4,85и113и13- 633,4/635,4 8 ФІ гексагідро-1 Н- піразиної2,1-а) с й (2,5|бензоксазоцин-2-

Е карбоксилат о ра трет-бутил-(1ЗавВ)-9-(2-

ХМ о (трет- о У же бутоксикарбоніламіно)- у о Що 7-фтор-1,3-бензотіазол- 164 ня сі и 4-іл|І-8,10-дихлор-б-оксо-| 665,2/667,2 дн ФІ о 1,3,411,13,13а- 8 гексагідропіразино!ї2,1-а) с (2,5|бензоксазоцин-2-

Е з карбоксилат о трет-бутил-(1Зан)-9-(2-

УЖ |в о у. мо бутоксикарбоніламіно)- у о ще 7-фтор-1,3-бензотіазол-

НК М 4-ілІ|-8,10-дихлор- 165 у сі 346и1и3,13а- 653,4/655,2 є - гексагідро-1 Н- піразиної2,1-а) в (2,5|бензоксазоцин-2-

Р карбоксилат о трет-бутил-(1За5)-9-(2-

УЖ о У т М о бутоксикарбоніламіно)- у о Р КО 7-фтор-1,3-бензотіазол- ни М 4-ілІ|-8,10-дихлор- 166 у сі 346и13,13а- 665,2/667,2 2 с о гексагідро-1 Н- піразиної2,1-а) - й (2,5|бензоксазоцин-2-

Е карбоксилат

У деяких випадках замість КзРО« використовували КгСО3з.

Препаративна методика 167 трет-Бутил-(1За5)-9-(2-«трет-бутоксикарбоніламіно)-3-ціанобензотіофен-4-іл|-10-хлор-8-фтор-6- оксо-1,3,4,12,13,1За-гексагідропіразиної|2,1-4| П1,5|бензоксазоцин-2-карбоксилат в но о у. ль

У о о й

М

НМ СМ с п- о

З щі

У герметизовану колбу додавали толуол (300 мл). трет-бутил-(1За5)-9-бром-10-хлор-8- фтор-6-оксо-1,3,4,12,13,1За-гексагідропіразиної|2,1-4| (1,5|бензоксазоцин-2-карбоксилат (6,20 г, 11,0 ммоль) і трет-бутил-М-(З-ціано-4-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан-2-іл)бензотіофен- 2-іл|карбамат (6,20 г, 15.5 ммоль). Суміш барботували азотом протягом 30 хв, після чого додавали спочатку ОРЕРПозРасі» (1,20 г, 1,68 ммоль), після чого карбонат цезію (9,00 г, 27,6 ммоль). Колбу герметизували, і перемішували при 105 "С протягом 6 год. Суміш охолоджували до температури навколишнього середовища, і фільтрували через діатомову землю, промивали

ЕТОАс, і фільтрат концентрували іп масо. Залишок очищали флеш-хроматографією на колонках із силікагелем, елююючи 0-30 95 ацетону/гексану. Потрібний діастереомер елюювали після небажаного, одержуючи вказану в заголовку сполуку (основна, 3,50 г, 49 95). ЕБ/М5 т/2 (350187) 657,0/659,0 (МАНІ.

Таблиця 18

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 167

Препаративна Структура Назва сполуки Е5/М5 т/2 методика руктур У (М я Н) а трет-бутил-(1За5)-9-(2-

Ло (трет- о у. М бутоксикарбоніламіно)-3-

У о о й ціано-7-фторбензотіофен- 168 нк см сі М 4-іл|І-О-хлор-8-фтор-6- 675,2/677,2 оксо-1,3,4,12,13,1За- пт о гексапдропіразино!|2,1-а) 5 І1,5) бензоксазоцин-2- карбоксилат

Е

Таблиця 18

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 167 методика (М я Н)

У ув трет-бутил-(4ан)-8-(2-

М (трет- о у. ко бутоксикарбоніламіно)-3-

У о о і ціано-7-фторбензотіофен- 169 М 4-іл|-7-хлор-9-фтор-11- 605,2/607,2

Нм см а оксо-2,4,4а,5-тетрагідро- пит о 1Н-піразино!|2,1-сі

ГП ,Ябензоксазепін-3- і карбоксилат

Е

Е о У трет-бутил-(1За5)-9-

У о (2«трет- о У ль бутоксикарбоніламіно)-3-

У о й ціано-7-фторбензотіофен- 170 НМ СМ Е и 4-іл|-В-хлор-10-фтор-6- 675,2/677,2 -- оксо-1,3,4,12,13,1За- є о гексагідропіразино!ї2,1-а) 1,51 бензоксазоцин-2-

ФІ сі карбоксилат

Е ня

У о трет-бутил-(4ан)-8-(2-

М (трет- о у. я бутоксикарбоніламіно)-7-

У о о Ї фтор-3З-метилбензотіофен- 171 М 4-іл|-9-хлор-7-метил-11- 601,2/603,3

Нм СМ оксо-2,4,4а,5-тетрагідро- пот о 1Н-піразино!|2,1-сі 5 ГП ,Ябензоксазепін-3- - карбоксилат сі

Е

У ув трет-бутил-(4ан)-8-(2-

М (трет- о Х - бутоксикарбоніламіно)-3- метилбензотіофен-4-іл|-9- 172 У о о М хлор-7-метил-11-оксо- 583,2/585,2 що см 2,4, дла,5-тетрагідро-1Н- шоп о піразиної2,1-с є ГП ,Ябензоксазепін-3- карбоксилат сі

Таблиця 18

Препаративна Структура Назва сполуки Е5/М5 т/2 методика руктур У (М я Н) я трет-бутил-(ЗА,1За5)-9-(2- ув (трет-

М бутоксикарбоніламіно)-3- о ко нена ціано-7-фторбензотіофен- 173 У о о М 4-іл|І-О-хлор-8-фтор-3- 689,2/691,2

НМ СМ СІ метил-6-оксо- о 1,3,4,12,13,1За- є т гексагідропіразино!ї2,1-а)

І1,5Ібензоксазоцин-2- сі Е карбоксилат

Е о у трет-бутил-(35,1За5)-9-(2-

У о (трет- х М бутоксикарбоніламіно)-3- о : -

У о КК ціано-7-фторбензотіофен- 174 сема й аллІлохлор-В-фтор-3- | 6334/6354 метил-6-оксо- ко с о 1,3,4,12,13,1За-

З гексагідропіразиної2,1-а 1,5) бензоксазоцин-2- є Й карбоксилат

Препаративна методика 175 (1За5)-9-(2-Аміно-7-фтор-1,3-бензотіазол-4-іл)-8,10-дихлор-2,3,4,12,13,1За-гексагідро-1Н- піразино|2,141| 1,5|бензоксазоцин-6б-он 5 тку 5 и пом СІ

У-- г: о і СІ

Е трет-Бутил-(1За5)-9-(2-«трет-бутоксикарбоніламіно)-7-фтор-1,3-бензотіазол-4-іл|-8,10- дихлор-6-оксо-1,3,4,12,13,1За-гексагідропіразиної2,1-а4| (1,5) бензоксазоцин-2-карбоксилат (724 мг, 1,084 ммоль) розчиняли у ОСМ (4 мл) та ТЕА (2 мл, 26,45 ммоль), і перемішували при температурі навколишнього середовища. Через б год. суміш концентрували іп масио.

Неочищений продукт завантажували на колонку 5СХ, промивали МеОнН та елюювали 7 н. МНз в

Меон. Фільтрат концентрували іп масио для одержання вказаної в заголовку сполуки (500 мг, 98 95). ЕБ/М5 т/аг (3501/8701) 467/469 МАНІ».

Таблиця 19

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 175

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/:2 методика (М - Н) лу о и 4-(1За5)-10-хлор-8-фтор-6- ни см СІ оксо-2,3,4.12,13, 1За-гексагідро- 1Н-піразиної|2,1-а) 176 т і о П,5|бензоксазоцин-9-іл|-2-аміно- 475,0/477,0

З 7-фторбензотіофен-3- і і карбонітрил

Е нН

А о у (4ан)-8-(2-аміно-7-фтор-1,3-

Нм сі бензотіазол-4-іл)-7-хлор-9-фтор- 177 к-т 1,2,3,4 да,5- 4372/4392 є о гексагідропіразиної2,1-с

П,4бензоксазепін-11-он

Фі

Е нН

М уд , о М 4-К4авз)-7-хлор-9-фтор-

НОМ сі 2,3,4,4а,5,11-гексагідро-1 Н- 178 к- піразиної2,1-с| 4232/4252 є П.Я бензоксазепін-в-іл|-7-фтор- 1,3-бензотіазол-2-амін

Фі

Е нН

М

М я ; А-(4ан)-9-хлор-7-метил-11- щк М " оксо-1,2,3,4 да, Б- 2 гексагідропіразиної2,1-с 179 щ-о-- о П,4бензоксазепін-в-іл|-2-аміно- 457,2/459,2 7-фторбензотіофен-3- карбонітрил сі

Е нН

А о у (4ан)-8-(2-аміно-7-фтор-1,3-

Нм бензотіазол-4-іл)-9-хлор-7- 180 -- метил-1,2,3,4 4а,5- 433,2/435,2 є о гексагідропіразиної2,1-с

П,4бензоксазепін-11-он

Е

Таблиця 19

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/:2 методика (М - Н)

АС о М (4ан)-8-(2-аміно-3- ном СМ метилбензотіофен-4-іл)-9-хлор- 181 7-метил-1,2,3,4,4а,5- 439,1/441, 2

Шк о гексагідропіразиної2,1-с

П,4бензоксазепін-11-он

Фа нН т ри о , А-(4а5)-7,9-дихлор- нм сто! 2,3,4,4а,5,11-гексагідро-1Н- 182 піразиної2,1-с| 445,0/447,0 т П,4бензоксазепін-в-іл|-2-

З амінобензотіофен-3-карбонітрил з нН

А о / А-(4ан)-7-хлор-9-фтор-11-оксо- нм смс! 1,2,3,4 да,5- 183 о гексагідропіразиної2,1-с| 4432/4452 лет П,«бензоксазепін-8-іл|-2- 5 амінобензотіофен-3-карбонітрил щі т нм о и 4-(1За5)-8,10-дихлор- 7 сі 1,2,3,4,6,12,13,1За- 184 ке октагідропіразино|2,1-а) 453,0/455,0 з П,5|бензоксазоцин-9-іл|-7-фтор- 1,3-бензотіазол-2-амін сі

Е ту нм о и 4-(1Зав)-8,10-дихлор- 7 сі 1,2,3,4,6,12,13,1За- 185 ке октагідропіразино|2,1-а) 453,0/455,0 з П,5|бензоксазоцин-9-іл|-7-фтор- 1,3-бензотіазол-2-амін сі

Е

Таблиця 19

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/:2 методика руктур У (М я Н)

АС о Но, 4-К(Яан)-7,9-дихлор-11-оксо-

НОМ СМ сі 1,2,3,4 4а,5- 186 гексагідропіразиної2,1-с| 458,9/460,9 т о П,4бензоксазепін-в-іл|-2-

З амінобензотіофен-3-карбонітрил

Препаративна методика 187

А-(1За5)-10-Хлор-8-фтор-6-оксо-2,3,4,12,13,1За-гексагідро-1Н-піразино!|2,1-а 11,51 бензоксазоцин-9-іл|-2-амінобензотіофен-З-карбонітрил тк 5 й

М нм СМ сі шк о

З і Е

До суспензії трет-бутил- (1За5)-9-(2-«трет-бутоксикарбоніламіно)-3-ціанобензотіофен-4-іл|- 10-хлор-8-фтор-6б-оксо-1,3,4,12,13,1За-гексагідропіразино!|2,1-а) І1,5|Ібензоксазоцин-2- карбоксилату (2,64 г, 4,02 ммоль) у ОСМ (10,0 мл) при 0 "С краплями додавали ТЕА (10 мл).

Суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 1 год. Суміш концентрували іп маса, розчиняли в ЕАс, і знову концентрували іп масо. Цю процедуру повторювали ще один раз. Одержаний залишок очищали флеш-хроматографією на колонках із силікагелем, елююючи спочатку 0-80 95 (10 95 МеОоН в ОСМ)УОСМ, після чого - 0-100 Фо (10 Фо (7 н. МНз в МеоНн) в ОСМУОСМ, для одержання вказаної в заголовку сполуки (1,58 г, 86 95). ЕБ/М5 т/2 ("СІ//СІ) 457,0/459,0 МАНІ".

Таблиця 20

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Препаративної методики 187

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/? (М методика - Н)

Н

АС

Ге) у А-((4ан-9-хлор-7-фтор-11- нм сто! оксо-1,2,3,4 4а,5- 2 гексагідропіразино І(2,1- 188 пшо- о с ,4|бензоксазепін-8в-іл|-2- 461,0/463,0 г: аміно-7-фторбензотіофен-3- карбонітрил

Е

Н я о / (4ан)-8-(2-аміно-7-фтор-1,3-

Нм Е бензотіазол-4-іл)-9-хлор-7- 189 --к фтор-1,2,3,4,4а,5- 437,0/439,0 о гексагідропіразиної2,1-с

З П,4бензоксазепін-11-он

Е

Н

А-С о / 4-(К4анв|-9-хлор-7-фтор-

Нм Е 2,3,4,4а,5,11-гексагідро-1 Н- 190 тт піразиної2,1-с| 423,0/425,0

П.Я бензоксазепін-в-іл|-7-

З фтор-1,3-бензотіазол-2-амін

Е

Н

М о М 4-(4а5)-9-хлор-7-фтор-

НМ Е 2,3,4 да,5,11-гексагідро-1 Н- 191 - піразиної(2,1-с| 423,0/425,0

А П.Я бензоксазепін-в-іл|-7- фтор-1,3-бензотіазол-2-амін

ФІ

Е

Таблиця 20

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/? (М методика - Н) ту о М й А-(1За5)-8-хлор-10-фтор-6- нм СМ оксо-2,3,4,12,13,13За- гексагідро-1Н-піразиної2,1-а 192 ле і о П,5|бензоксазоцин-9-іл|-2- 475,0/477,0

З аміно-7-фторбензотіофен-3- карбонітрил

СІ

Е

Ку

І п М (1За5)-9-(2-аміно-7-фтор- 7 Р 1,3-бензотіазол-4-іл)-8-хлор- 193 - М о 10-фтор-2,3,4,12,13,1За- 451,0/453,0 гексагідро-1Н-піразиної2,1-а -ї П,5|бензоксазоцин-6-он

СІ

Е лу о и 4-(1Зав5)-8-хлор-10-фтор-6- нм СМ оксо-2,3,4,12,13,13а- гексагідро-1Н-піразиної2,1-а 194 т її о П,5|бензоксазоцин-9-іл|-2- 457,0/459,0

З амінобензотіофен-3- карбонітрил

СІ

Н тк нд Ч и (13а5)-9-(2-аміно-7-фтор- 7 с 1,3-бензотіазол-4-іл)-10- 195 - М хлор-8-фтор-2,3,4,12,13,1За-| 451,0/453,0 5 о гексагідро-1Н-піразиної2,1-а -ї П,5|бензоксазоцин-6-он

Е

Таблиця 20

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/? (М методика рУктур У ян)

Н

М

НУ о (13а5)-9-(2-аміно-7-фтор- о 1,3-бензотіазол-4-іл)-10- 196 нм в хлор-2,3,4,12,13,13а- 433,0/435,0 2 -М гексагідро-1Н-піразиної2,1-а

П,5|бензоксазоцин-6-он в

Е

Н я о у (4ай)-8-(2-аміно-7-фтор-1,3-

Нм СІ бензотіазол-4-іл)-7-хлор- 197 -- 1,2,3,4 да,5- 419,0/421,0 є о гексагідропіразиної2,1-с

Ф П,4бензоксазепін-11-он

Е

ТК о й 4-1 За5)-10-хлор-6-оксо- нм СМ сі М 2,3,4,12,13,1За-гексагідро- -- 1Н-піразиної|2,1-а) 198 о П,5|бензоксазоцин-9-іл|-2- 439,0/441,0 амінобензотіофен-3- -ї карбонітрил тт щу

НА М (1Зан)-9-(2-аміно-7-фтор- 1,3-бензотіазол-4-іл)-8-хлор- 199 -м о 2,3,4,12,13,1За-гексагідро- 433,0/435,0 5 1Н-піразиної|2,1-а) -ї П,5|бензоксазоцин-6-он

СІ

Е

Таблиця 20

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/? (М методика руктур У я Н) лу

І

НА М (1За5)-9-(2-аміно-7-фтор- 1,3-бензотіазол-4-іл)-8-хлор- 200 - М 2,3,4,12,13,1За-гексагідро- 432,9/435,0 8 о 1Н-піразино|2, 1-4 - П,5|бензоксазоцин-6-он

СІ

Е

Н я о Но, (4ан)-8-(2-аміно-7-фтор-1,3- ном бензотіазол-4-іл)-9-хлор- 201 -- 1,2,3,4 да,5- 418,9/420,9 є о гексагідропіразиної2,1 -с

П,4бензоксазепін-11-он

Е

Н я о / (4ав)-8-(2-аміно-7-фтор-1,3-

Нм СІ бензотіазол-4-іл)-7,9- 202 --к дихлор-1,2,3,4,4а,5- 452,8/454,8 о гексагідропіразиної2,1-с

З П,4бензоксазепін-11-он

Е

Н

М ух ; о М (4а5)-8-(2-аміно-7-фтор-1,3-

Нм СІ бензотіазол-4-іл)-7,9- 203 -к дихлор-1,2,3,4 4а,5- 452,8/454,8 о гексагідропіразиної2,1-с

З П,4бензоксазепін-11-он

Е

Таблиця 20

Н

ЩІ

ИЙ о ш

Н.М 4-(45)-9-хлор-2,3,4 4а,5,11- 7 гексагідро-1Н-піразиної2,1-с 204 Ук ІК А|бензоксазепін-8-іл|-7- 405,0/407,0 фтор-1,3-бензотіазол-2-амін

Е

Н ряд о у нм 4-(4ан)-9-хлор-2,3,4 4а,5,11- 7 гексагідро-1Н-піразиної2,1-с 205 -- ІК А|бензоксазепін-8-іл|-7- 405,0/407,0 5 фтор-1,3-бензотіазол-2-амін

Е

Н

М ух ; о М 4-І(4а5)-7,9-дихлор-

НОМ СІ 2,3,4,4а,5,11-гексагідро-1 Н- 206 --к піразиної2,1-с| 438,9/441,0

П.Я бензоксазепін-в-іл|-7-

З фтор-1,3-бензотіазол-2-амін

Е

Н рад о / 4-К4ан)-7,9-дихлор- нм СІ 2,3,4,4а,5,11-гексагідро-1 Н- 207 --к піразиної2,1-с| 438,8/440,9

П.Я бензоксазепін-в-іл|-7-

З фтор-1,3-бензотіазол-2-амін

Е

Таблиця 20

Препаративна Структура Назва сполуки Е5/М5 т/г (М методика я Н)

Н

А о у 4((4ан)-9-хлор-7-фтор-11- нм см Е оксо-1,2,3,4 4а,5- 2 гексагідропіразиної2,1-с 208 п- о П,4бензоксазепін-в-іл|-2- 461,0/463,0 гЗ аміно-7-фторбензотіофен-3- карбонітрил

СІ

Е лу о й А-((1За5)-8-хлор-6-оксо- нм СМ М 2,3,4,12,13,1За-гексагідро- п 1Н-піразиної|2,1-а) 209 о І1,5|бензоксазоцин-9-іл|-2- 439,0/441,0 амінобензотіофен-3- карбонітрил

СІ

МН с Що 4-(ЗВ,13а5)-10хлор-8-фтор-

М 170)8-метил-6-оксо- нм см с 2,3,4,12,13,1За-гексагідро- 210 пот о 1Н-піразиної|2,1-а)| 489,0/491,0 5 П,5|бензоксазоцин-9-іл|-2- аміно-7-фторбензотіофен-3-

Е карбонітрил

Е

МН й - 4-((35,13а5)-10-хлор-8-фтор-

М З-метил-6-оксо- нм М с 2,3,4,12,13,1За-гексагідро- 211 пт о 1Н-піразиної|2,1-а) 489,2/491,2 5 І1,5Ібензоксазоцин-9-іл|-2- аміно-7-фторбензотіофен-3-

Е карбонітрил

Е

Н тт нд ще и (13а5)-9-(2-аміно-7-фтор- 7 1,3-бензотіазол-4-іл)-8-хлор- 212 - М 11-метил-2,3,4,12,13,1За- 446,0/448,0 5 о гексагідро-1Н-піразиної2,1-а -ї П,5Ібензодіазоцин-6б-он

СІ

Е

Таблиця 20

Н

ТК в й (13а5)-9-(2-аміно-7-фтор- ни М - и р 1,3-бензотіазол-4-іл)-8-хлор- 213 -М 1,2,3,4,11,12,13,1За- 432,0/434.0 о октагідропіразино|2,1-а)

П,5Ібензодіазоцин-6б-он

СІ

Е нН же нм и (1зан)-9-(2-аміно-7-фтор- 1,3-бензотіазол-4-іл)-8-хлор- 214 -к 10-метил-2,3,4,11,13,1За- 4472/4492 5 о гексагідро-1Н-піразиної2,1-а її (2,5|бензоксазоцин-6-он

СІ

Е нН же нм и 4-(1Ззан)-8-хлор-10-метил- 1,2,3,4,6,11,13,1За- 215 -М октагідропіразино|2,1-а) 433,2/435,2 5 (2,5|бензоксазоцин-9-іл|-7- -ї фтор-1,3-бензотіазол-2-амін

СІ

Е

Н же

Н.М и (1Зан)-9-(2-аміно-7-фтор- 7 сі 1,9-бензотіазол-4-іл)-8,10- 216 -М дихлор-2,3,4,11,13,1За- 467,2/469,2 5 о гексагідро-1Н-піразиної2,1-а (2,5|бензоксазоцин-6-он

СІ

Е

Н же нм сі и А-(1Занг)-8,10-дихлор- 1,2,3,4,6,11,13,1За- 217 -М октагідропіразиної2,1-а)| 4532/4552 5 (2,5|бензоксазоцин-9-іл|-7- фтор-1,3-бензотіазол-2-амін

СІ

Е

Таблиця 20

Препаративна Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/? (М методика руктур У - В) я нм и (1За5)-9-(2-аміно-7-фтор- ? СІ 1,3-бензотіазол-4-іл)-8,10- 218 -М дихлор-2,3,4,11,13,1За- 467.2/469,2 о гексагідро-1Н-піразиної2,1-а (2,5|бензоксазоцин-6-он

СІ

Е

Препаративна методика 219

А-(1За5)-10-Хлор-2-(2-ціаноацетил)-8-фтор-6-оксо-1,3,4,12,13,1За-гексагідропіразиної|2,1-а) 1,5) бензоксазоцин-9-іл|-2-аміно-7-фторбензотіофен-3З-карбонітрил 5

М о

М еВ 5 и

НО СМ с її Е

Е

Ціанооцтову кислоту (138 мг, 1,61 ммоль), 1-гідроксибензотриазол (222 мг, 1,61 ммоль),

ОРІЕА (0,5 мл, З ммоль) і гідрохлорид 1-(З-диметиламінопропіл)-3-етилкарбодіїміду (306 мг, 1,60 ммоль) додавали до суспензії 4-1(1За5)-10-хлор-8-фтор-6б-оксо-2,3,4,12,13,1За-гексагідро-1Н- піразино (2,1-4| (П1,5|бензоксазоцин-9-іл|-2-аміно-7-фторбензотіофен-З-карбонітрилу (500 мг, 1,05 ммоль) у ОСМ (10 мл). Реакційну суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 18 год. перед розбавленням ЮОСМ і промиванням насиченим водним розчином хлориду амонію та насиченим водним розчином хлориду натрію. Органічні речовини сушили над сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп маса. Залишок розчиняли у

ОСМ (5 мл), додавали декілька крапель Меон, потім додавали гексан для осадження продукту.

Осад фільтрували для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді білої твердої речовини (410 мг, 72 95). ЕБ/М5 т/г (3201/3701) 5424/5444 |М.-НІ".

Препаративна методика 220 1-Бром-1,2,2-тридейтеріоетилен

Вг р р р 1,2-Диброметан-ая (25,0 г, 130,28 ммоль) додавали краплями до розчину гідроксиду калію (15,19г, 243,63 ммоль) у 9595 етанолі-«0О (95 мл) ії 020 (5 мл) при 33 "С. Суміш спочатку перемішували при 60 "С протягом 1,5 год., після чого при 63 "С протягом 1,5 год. для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді безбарвного масла, яке безперервно відганяли з реакційної суміші під час нагрівання, та збирали в приймальну колбу, охолоджувану на бані із сухим льодом і ацетоном (7,3 г, 50 95).

Препаративна методика 221 2,3,3-Тридейтеропроп-2-енова кислота- С о ТА

З р р р

У колбу поміщали магнієві стружки (1,67 г, 69,71 ммоль), кристал йоду та безводний ТНЕ (20 мл). Тим часом готували розчин 1-бром-1,2,2-тридейтеріоетилену (7,3 г, 66,39 ммоль) у безводному ТНЕ (30 мл). Суміш, яка містила магній, нагрівали до 50 "С, і додавали порцію розчину вінілброміду (2 мл). Суміш нагрівали при 50 "С, доки не починалася реакція Гріньяра, і суміш не починала кипіти (65 "С). Залишок розчину вінілброміду в ТНЕ додавали краплями при 55-65 С протягом 1,5 год. Одержану суміш гріли при 65 "С протягом 1,5 год. для того, щоб переконатись у завершенні реакції. Цей свіжоприготований розчин (1,2,2- тридейтеріовініл)/броміду магнію в ТНЕ охолоджували до кімнатної температури, і негайно використовували.

Газоподібний діоксид вуглецю-!"ЗС барботували через безводний ТНЕ (50 мл) при -65 С протягом 5 хв. Згаданий вище свіжоприготований розчин (1,2,2-тридейтеріовініл)броміду магнію в ТНЕ (66,39 ммоль) додавали краплями, при цьому температура реакційної суміші підвищувалася до -20 "С. Суміш нагрівали до -10 "С, і перемішували протягом 10 хв. Суміш додатково барботували діоксидом вуглецю- С протягом 2 хв. Суміш нагрівали до температури навколишнього середовища, і перемішували протягом 10 хв. Додавали спочатку гідрохінон (10 мг) з подальшим додаванням краплями 6бМ сірчаної кислоти (6,5 мл) для гасіння реакції, підтримуючи температуру нижче 20 "С. Суміш розбавляли діетиловим простим ефіром (400 мл), і додавали сульфат натрію (100 г). Суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 5 хв, фільтрували, і концентрували іп масио при температурі у межах від 0 С до 5 "С для одержання неочищеного продукту (7,5 г) у вигляді жовтого масла. Неочищений продукт очищали вакуумною перегонкою на короткому шляху для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді безбарвної олії (1,2 г, 24 9).

Препаративна методика 222 2,3,3- Тридейтеропроп-2-енової кислоти хлорид-!ЗС о ХХ 3 р р р

Оксалілхлорид (0,24 мл, 2,85 ммоль) додавали до розчину 2,3,3-тридейтеропроп-2-енової кислоти-ЗС (0,181 г, 2,38 ммоль) і ОМЕ (1 крапля) у безводному ОСМ (10 мл) при 0 "С, і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 1 год. Вказану в заголовку сполуку використовували безпосередньо на наступному етапі як розчин.

Препаративна методика 223

Зонд ККА5

М-(2-(2-(2-(16-хлор-8-фтор-7-(З-гідроксинафталін- 1-іл)-4-(4-«(проп-2-еноїл)піперазин-1- іл)хіназолін-2-ілліаміно)етокси|етоксизетил)-5-(За5,45,6аВ)-2-оксогексагідро-1 Н-тієної|3,4- дФензоксазе-4-іл|пентанамід.

Е о

М М о Ж. но | Б ма аа ик н. В, дн - в ні

М у

М с "

Етап А: трет-Бутил-4-(7-бром-2,6-дихлор-8-фторхіназолін-4-іл)упіперазин-ії -карбоксилат (0,51г, 1,1 ммоль) та ІРА (5 мл) об'єднували у НВЧ-флаконі. Додавали ОІРЕА (0,55 мл, 3,3 ммоль) і 5-КЗа5,45,6баВ)-2-оксогексагідро-1Н-тієно|3,4-«|ензоксазе-4-іл|-Н-(2-(2-(2- аміноетокси)етокси|Іетил|пентанамід (0,48 г, 1,32 ммоль), і суміш нагрівали до 120" в мікрохвильовому реакторі протягом б год. Після збігання цього часу суміш розбавляли насиченим водним розчином хлориду амонію та 25 95 ІРА в СНІ», і шари розділяли. Органічний шар промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над безводним сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масиа. Одержаний залишок очищали хроматографією з нормальною фазою, елююючи градієнтом 50-100 95 В в А (А: гексани, В: 10 Фо

Меон в ОСМ), для одержання трет-бутил-4-/77-бром-6-хлор-8-фтор-2-(2-(2-(2-(5-(За5,45,6бан)- 2-оксогексагідро-1 Н-тієно|ЇЗ3,4-«|ензоксазе-4- іл)|пентаноїл)аміно)етокси|етокси)етил)аміно)Їхіназолін-4-іліпіперазин-1-карбоксилату у вигляді жовтої твердої речовини (0,68 г, 78 У). ЕБ/М5 т/27: 819 (М.--Н).

Етап В: об'єднували треет-бутил-4-(7-бром-6-хлор-8-фтор-2-К2-12-(2-(5-(За5,45,6аН)-2- оксогексагідро-1 Н-тієно|3,4-«|ензоксазе-4- іл|Іпентаноїл)аміно)етокси|єетокси)етил)аміноїхіназолін-4-іл)піперазин-1-карбоксилат (0,30 г, 0,37 ммоль), 1,4-діоксан (4 мл) і воду (0,75 мл). Додавали карбонат калію (0,24 г, 1,11 ммоль), 4- (4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан-2-іл)нафталін-2-ол (0,20 Г, 0,74 ммоль) і тетракіс(трифенілфосфін)паладій (0) (0,085 г, 0,074 ммоль), і суміш перемішували при 85 "С в атмосфері азоту протягом 12 год. Після збігання цього часу суміш охолоджували до температури навколишнього середовища, і фільтрували для видалення твердих частинок.

Фільтрат розбавляли насиченим водним розчином хлориду амонію та ЕАс, і шари розділяли.

Органічний шар промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над безводним сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масца. Одержаний залишок очищали звичайно-фазовою хроматографією, елююючи градієнтом 90-100 95 В в А (А: гексани,

В: 10 95 МеОнН в ОСМ), для одержання трет-бутил-4-(6б-хлор-8-фтор-7-(З-гідроксинафталін-1-іл)- 2-К2-2-(2-(5-КЗав, 45, бан)-2-оксогексагідро-1Н-тієно|3,4-4|ензоксазе-4- іл|Іпентаноїл)аміно)етокси|єетокси)етил)аміноїхіназолін-4-іліпіперазин-1-карбоксилату у вигляді жовтої твердої речовини (0,31 г, 96 95). ЕБ/М5 т/27: 881 (М.--Н).

Етап С: Розчин трет-бутил-4-(6-хлор-8-фтор-7-(3-гідроксинафталін-1-іл)-2-(2-(2-(2-Ц5-

ІЗа5,45,бавВ)-2-оксогексагідро-1 Н-тієно|3,4-«|ензоксазе-4- іл|Іпентаноїл)іаміно)етокси|етокси)етил)аміноїхіназолін-4-іл)іпіперазин-і-карбоксилату (0,31 "т, 0,35 ммоль) у МеонН (4 мл) охолоджували до 0 "С. Додавали НСІ (ЗМ у Меон, 6 мл, 17,5 ммоль), і суміш перемішували при 0 "С протягом 30 хв перед витримуванням для нагрівання до температури навколишнього середовища. Через -18 год. реакційну суміш концентрували іп масо. Залишок розбавляли ОСМ. і знову концентрували іп масо. Одержаний залишок розбавляли гексаном, і перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 2 год. Одержану тверду речовину відфільтровували, і сушили іп масо для одержання гідрохлориду М-(2-(2-(2-116-хлор-8-фтор-7-(3-гідроксинафталін-1-іл)-4-(піперазин-1-іл)хіназолін- 2-іл|Іаміно)етокси)етокси|етил)-5-((Зає, 45, бав)-2-оксогексагідро-1 Н-тієноЇ3,4-«|ензоксазе-4-

іл|Іпентанаміду. Цю гідрохлоридну сіль (0,19 г, 0,23 ммоль) нейтралізували шляхом об'єднання з

СІЕА (0,16 мл, 0,92 ммоль) у ОСМ (2,5 мл). Суміш охолоджували до -78 "С, і додавали акрилоїлхлорид (0,5М у ОСМ, 0,4 мл, 0,21 ммоль). Через 30 хв суміш нагрівали до температури навколишнього середовища. Через 1 год. суміш розбавляли Меон (1 мл), і концентрували іп масо. Одержаний залишок очищали хроматографією з оберненою фазою, елююючи градієнтом 35-60 905 В в А (А: 10 мм водний розчин МНАНСО: з 5 95 Меон; В: АСМ), для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді білої твердої речовини (0,027 г, 14 95). ЕБ/М5 т/: 835 (М--Н).

Приклад 1 (1За5)-9-(2-Аміно-7-фтор-1,3-бензотіазол-4-іл)-8,10-дихлор-2-проп-2-еноїл-1,3,4,12,13,1За- гексагідропіразиної|2,1-4| (1,5|бензоксазоцин-6б-он у ль и нм СІ

У-- в о і СІ

Е

(1Зав8)-9-(2-Аміно-7-фтор-1,3-бензотіазол-4-іл)-8,10-дихлор-2,3,4,12,13,1За-гексагідро-1Н- піразино|2,1а4) 1,5|бензоксазоцин-б-он (500 мг, 1,070 ммоль) розчиняли у ОСМ (5 мл) і ТЕА (0,75 мл, 5,4 ммоль). Суміш охолоджували до -78 "С, потім додавали акрилоїлхлорид (0,085 мл, 1,0 ммоль), і суміш перемішували при -78 "С. Через 5 хв додавали декілька крапель ізопропілового спирту при -78 "С, після чого суміш концентрували іп масо, та піддавали хроматографії з оберненою фазою для одержання суміші двох атропізомерів. Суміш атропізомерів розділяли із застосуванням СпПігаІрак? ІС, 4,6 х 150 мм, 40 95 ЕЮН/СО», 5 мл/хв, 225 нм. Другу сполуку з колонки ідентифікували як активний атропізомер (165 мг, 55 95). ЕБ/М5 т/з2 (3501/3701) 521/523

ІМАНІ" (598 95 е.е.). Першим з колонки виходив менш активний атропізомер (133 мг, 44 Об).

ЕБ/М5 т/я (35С1/87СІ) 521/523 МАНІ" (298 905; е.е.).

Таблиця 21

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Прикладу 1 у

М ра у (дав)-8-(2-аміно-7-фтор-1,3- о м бензотіазол-4-іл)-7-хлор-9- 2 нм сі фтор-З-проп-2-еноїл-2,4,4а,5-| 4912/4932 кт тетрагідро-1Н-піразиної2,1-с

Е о І1,Ябензоксазепін-11-он о

Е

Таблиця 21

М

1-К4а5)-8-(2-аміно-7-фтор- кл 1,3-бензотіазол-4-іл)-7-хлор-

М 9-фтор-1,2,4 4а,5,11-

З Нам сі гексагідропіразино!|2,1-с) аТТ ет, к-т о ГП ,Ябензоксазепін-3-іл|Іпроп- 2-ен-1-он

Фо

Е у

М

4-К4ан)-9-хлор-7-метил-11- /ї о оксо-3-проп-2-еноїл-2,4 4а,5-

М тетрагідро-1Н-піразиної|2,1-с 4 пом ГП, бензоксазепін-в-іл|-2- 511,0/513,0 о - о аміно-7-фторбензотіофен-3- 5 карбонітрил г

Е у

М

(4ат)-8-(2-аміно-7-фтор-1,3- о бензотіазол-4-іл)-9-хлор-7-

М метил-З-проп-2-еноїл-

З пл 2,4 4а,5-тетрагідро-1Н- 187,0/489,0 кт о піразиної|2,1-с 5 П «бензоксазепін-11-он -ї сі

Е у

М . (4ан)-8-(2-аміно-3- метилбензотіофен-4-іл)-7- о М хлор-9-метил-3-проп-2-еноїл-

Нам т 2,4 4а,5-тетрагідро-1Н- 433,0/495,0 плит о піразиної2,1-с 5 ПА бензоксазепін-11-он г

Таблиця 21

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Прикладу 1 о ож (13а5)-9-(2-аміно-7-фтор-1,3- о / бензотіазол-4-іл)-10-хлор-8- нм сі М фтор-2-проп-2-еноїл- 7 Уч 1,3,412,13,13а- 505,2/507,2 є о гексагідропіразино!ї2,1-а)

П1,5|бензоксазоцин-6б-он

Е

Е у І

М т, (1За5)-9-(2-аміно-7-фтор-1,3- о бензотіазол-4-іл)-10-хлор-2- о проп-2-еноїл-1,3,4,12,13,13а- | 487,0/489,0 нд СІ гексагідропіразино!2,1-а) й П1,5|бензоксазоцин-6б-он

А

Е

У

М я У (4аВ)-8-(2-аміно-7-фтор-1,3- о М бензотіазол-4-іл)-7-хлор-3- ном сі проп-2-еноїл-2,4,4а,5- 473,0/475,0 к-т тетрагідро-1Н-піразиної2,1-с

К о І1,Ябензоксазепін-11-он

Е с о и

М 4-К1Заз5)-10-хлор-6-оксо-2- о / проп-2-еноїл-1,3,4,12,13,1За- на СМ сі М гексагідропіразино!ї2,1-а) п П1,5|бензоксазоцин-9-іл|-2- 493,0/495,0 є о амінобензотіофен-3- - карбонітрил

Таблиця 21

М п А-(4ав5)-7,9-дихлор-3-проп-2-

ТУ еноїл-1,2,4 4а,5,11- 14 о М гексагідропіразиної2,1-с| 499 2/501 2 ном смс! И,4Ібензоксазепін-8-ілІ-2- ' ' пт амінобензотіофен-3- їч карбонітрил у у

М

4-М(4ан)-7-хлор-9-фтор-11- о оксо-3-проп-2-еноїл-2,4 4а,5- 12 М тетрагідро-1Н-піразиної2,1-с| 497 2/499 2

Ном смс И,4Ібензоксазепін-8-ілІ-2- ' ' шт о амінобензотіофен-3- їч карбонітрил

З о и /т7 А (13аВ)-9-(2-аміно-7-фтор-1,3- нк і и бензотіазол-4-іл)-8-хлор-2- 13 7 проп-2-еноїл-1,3,4,12,13,1За- 487,0/489,0 --к З гексагідропіразино!ї2,1-а)

З П1,5|бензоксазоцин-6б-он

СГ

Е о

Хл т А (13а8)-9-(2-аміно-7-фтор-1,3- нк і и бензотіазол-4-іл)-8-хлор-2- 14 7 проп-2-еноїл-1,3,4,12,13,1За- 487,0/489,0 -- З гексагідропіразино!ї2,1-а)

З П1,5|бензоксазоцин-6б-он

СГ

Е

Таблиця 21

М к- у (4аВ)-8-(2-аміно-7-фтор-1,3- о М бензотіазол-4-іл)-9-хлор-3- 15 ном проп-2-еноїл-2,4,4а,5- 473,0/475,0 -к тетрагідро-1Н-піразино|(2,1--с)

К о І1,Ябензоксазепін-11-он г

Е

У

М я У (4ав)-8-(2-аміно-7-фтор-1,3- о М бензотіазол-4-іл)-7,9-дихлор- 16 ни сі З-проп-2-еноїл-2,4,4а,5- 507,0/509,0 кт 5 тетрагідро-1Н-піразино|2,1-с) є І1,Ябензоксазепін-11-он

СГ

Е

У

М ух , (4а5)-8-(2-аміно-7-фтор-1,3- о м бензотіазол-4-іл)-7,9-дихлор- 17 нм сі З-проп-2-еноїл-2,4,4а,5- 506,9/508,8 к-к тетрагідро-1Н-піразино|2,1-с) є о І1,Ябензоксазепін-11-он «ГІ

Е у

М

1-К4а5)-8-(2-аміно-7-фтор-

КД 1,3-бензотіазол-4-іл)-9-хлор- 18 ня Й тай мази т: 459,0/461,0 гексагідропіразиної2,1-с -к ГП ,Ябензоксазепін-3-іл|Іпроп- 2-ен-1-он г

Е

Таблиця 21

М

1-К4ан)-8-(2-аміно-7-фтор- о 1,3-бензотіазол-4-іл)-9-хлор-

М 1,2,4 да,5,11- 19 пок гексагідропіразино!|2,1-с| 459,0/461,0 -к ГП ,Ябензоксазепін-3-іл|Іпроп- 2-ен-1-он г

Е

5

М

1-К4аз5)-8-(2-аміно-7-фтор-

Кл 1,3-бензотіазол-4-іл)-7,9-

М - - нл сі дихлор-1,2,4 да, 91 493,0/495,0 гексагідропіразиної2,1-с к-т ГП ,Ябензоксазепін-3-іл|Іпроп- 5 2-ен-1-он

Е

У

М

1-К4ан)-8-(2-аміно-7-фтор- о 1,3-бензотіазол-4-іл)-7,9-

М - - 21 ж сі дихлор-1,24ма, 11 493,0/495,0 гексагідропіразиної2,1-с к-т ГП ,Ябензоксазепін-3-іл|Іпроп- 5 2-ен-1-он

Е о

Я

М А-(1Заз)-8-хлор-6-оксо- у й 2,3,А12,13,13а-гексагідро-1Н-

НА см М піразино|2,1-а 22 --- П1,5|бензоксазоцин-9-іл|-2- 493,0/495,0 є о амінобензотіофен-3- карбонітрил

СІ

Таблиця 21

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Прикладу 1 о хи ль 1-К1За5)-9-(2-аміно-7-фтор- о ЩУ 1,3-бензотіазол-4-іл)-8,10- 23 НА с М дихлор-3,4,6,12,13,13а- 5О7 0/509 0 --х гексагідро-1Н-піразиної2,1-а| " " є П1,5Ібензоксазоцин-2-іл|проп- 2-ен-1-он

СІ

Е о

Ха ут М 1-(1Зан)-9-(2-аміно-7-фтор- о й 1,3-бензотіазол-4-іл)-8,10- 24 нм с М дихлор-3,4,6,12,13,13а- 5О7 0/509 0 -- гексагідро-1Н-піразиної2,1-а| " " 8 П1,5Ібензоксазоцин-2-іл|проп- 2-ен-1-он

СІ

Е ул

М

А-(4ан)-7,9-дихлор-11-оксо- о З-проп-2-еноїл-2,4 4а,5-

М тетрагідро-1Н-піразиної2,1-с 25 Нм см с И,4Ібензоксазепін-8-ілІ-2- 513,0/515,0 по о амінобензотіофен-3- г: карбонітрил

З о

Как А-(ЗА,1За5)-10-хлор-8-фтор- т З-метил-6-оксо-2-проп-2-

М що еноїл-1,3,4,12,13,13а- 26 Нам СМ с гексагідропіразиної|2,1-а| 543,0/545,0 пи і о П1,5Ібензоксазоцин-9-іл|-2- 5 аміно-7-фторбензотіофен-3- с карбонітрил

Е

Е о

Я т (13а5)-9-(2-аміно-7-фтор-1,3- --к й бензотіазол-4-іл)-8-хлор-11- нм М метил-2-проп-2-еноїл- 27 Ус 1,3,412,13,13а- 5О0,0/502,0 є о гексагідропіразино!ї2,1-а)

П,5Ібензодіазоцин-6б-он

СІ

Е

Таблиця 21

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Прикладу 1 о

ХА ль (13а5)-9-(2-аміно-7-фтор-1,3-

Нм / бензотіазол-4-іл)-8-хлор-2-

НА М проп-2-еноїл- 28 Ус з4м1и2и3,13а-гексагідро- | /796,0/488,0 є о 1Н-піразино!|2,1-а)

П,5Ібензодіазоцин-6б-он сі

Е о

Не (13зав)-9-(2-аміно-7-фтор-1,3- и бензотіазол-4-іл)-8-хлор-10-

НОМ метил-2-проп-2-еноїл- 23 У 1,3,411,13,13а- 501,0/503,0 є о гексагідропіразиної2,1-а1| (2,51 бензоксазоцин-6-он сі

Е о

Не 1-К1Зав)-9-(2-аміно-7-фтор- и 1,3-бензотіазол-4-іл)-8-хлор- нм 10-метил-3,4,6,11,13,13а- 487,0/489,0 -к гексагідро-1Н-піразиної|2,1- є а|(2,5|бензоксазоцин-2- іл|Іпроп-2-ен-1-он сі

Е о

Не (13аВ8)-9-(2-аміно-7-фтор-1,3- и бензотіазол-4-іл)-8,10-

НМ дихлор-2-проп-2-еноїл- 31 Уннк сі 1,3,411,13,13а- 5212/5232 є о гексагідропіразино|2,1-4(2,51 бензоксазоцин-6-он сі

Е

Таблиця 21

Не 1-(йЗав)-9-(2-аміно-7-фтор- и 1,3-бензотіазол-4-іл)-8,10- вари сі дихлор-3,4,6,11,13,13а- 507,0/509,0 к-т гексагідро-1Н-піразиної2,1-а є (2,5|бензоксазоцин-2-проп-2- ен-1-он сі

Е о и (1За5)-9-(2-аміно-7-фтор-1,3- и бензотіазол-4-іл)-8,10- нм дихлор-2-проп-2-еноїл-

ЗЗ у СІ 1,3,41113,13а- 521,0/523,0 є о гексагідропіразиної|2,1-а| (2,5) бензоксазоцин-6-он сі

Е

У деяких випадках замість ТЕА використовували ОІЕА.

Приклад 34

А-(1За5)-10-Хлор-8-фтор-6-оксо-2-проп-2-еноїл-1,3,4,12,13,1За-гексагідропіразиної2,1-а)

П,5|бензоксазоцин-9-іл|-2-амінобензотіофен-3-карбонітрил о и

З й нм см М

СІ її Р

В суспензію 4-(1Заб5)-10-хлор-8-фтор-6-оксо-2,3,4,12,13,1За-гексагідро-1Н-піразиної|2,1-а)

П,5Ібензоксазоцин-9-іл|-2-амінобензотіофен-З-карбонітрилу (1,58 г, 3,46 ммоль) в ЕЮАс (35 мл), ТНЕ (15 мл) і воді (40 мл) додавали карбонат калію (1,90 г) 13,7 ммоль). Суміш швидко перемішували, і охолоджували до 0"С. Краплями через краплинну лійку додавали акрилоїлхлорид у ОСМ (13,0мл, 3,25 ммоль, 0,25М). Після 10 хв перемішування на льодяній бані суміш розбавляли ЕЮАс, і виливали у ділильну лійку. Шари розділяли, і водний шар знову екстрагували ЕАс. Об'єднані органічні екстракти промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над сульфатом магнію, фільтрували, і концентрували іп масио.

Залишок очищали флеш-хроматографією на колонках із силікагелем, елююючи спочатку 0- 100 у5 (10 96 МеОН в ОСМ)/ОСМ, після чого 0-100 95 (10 95 (7 н. МНз в МеоНн) в ОСММУИОСМ, для одержання бажаного продукту у вигляді пухкої твердої речовини. Тверду речовину обробляли ультразвуком в простому ефірі протягом 30 хв, фільтрували, і сушили у високому вакуумі для одержання вказаної в заголовку сполуки (1,60 г, 91 95). ЕБ/М5 пі/а (35С1/37СІ) 511,0/513,0 (МАНІ.

Таблиця 22

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Прикладу 34

Е5/М5 т/2

Приклад Структура Назва сполуки Мен о

Бак 4-(13а8)-10-хлор-8-фтор-6- оксо-2-проп-2-еноїл- мем 4 М 1,5,412,13,13а- 35 7 СІ гексагідропіразиної2,1- 529,0/531,0 - а|П,5|бензоксазоцин-9-іл|-2- о аміно-7-фторбензотіофен-3- її карбонітрил

Е

Ух

М х ряд 4-(4ан)-7-хлор-9-фтор-11- оксо-3-проп-2-еноїл-2,4 да, 5- 36 нм см о М тетрагідро1Н-піразиної2,1-с| 5150/5170 2 СІ П1,4Ібензоксазепін-8-іл|-2- ' ' пщ-овр- о аміно-7-фторбензотіофен-3- г: карбонітрил

Фі

Е

У

М ряд / (4ай)-8-(2-аміно-7-фтор-1,3- о М бензотіазол-4-іл)-9-хлор-7- 37 нм фтор-З-проп-2-еноїл-2,4,4а, | 491,0/493,0

Е Б-тетрагідро-1Н-піразиної|2,1- -к Ф о с1Й1,4|бензоксазепін-11-он

З

Е

Таблиця 22

Прикла Структура Назва сполуки ЕБ/М5 пуг р д руктур У (Мен) о у

М

М 7-фтор-1,2,4 да, 5,11- 38 Н.М Е гексагідропіразиної2,1- 477,0/479,0 -- с|/11,4|бензоксазепін-3- є іл|Іпроп-2-ен-1-он

Е у

М па. 1-К4а5)-8-(2-аміно-7-фтор- 7 1,3-бензотіазол-4-іл)-9-хлор- 39 |НА г Т-фтор-1.2,4 ма, 913 д77,0/479,0

Е гексагідропіразиної2,1 - н-к с|1,4бензоксазепін-3- є іл|Іпроп-2-ен-1-он

Е о

ХА

М 4-К1Заз5)-8-хпор-10-фтор-6- оксо-2-проп-2-еноїл- нмсм 5 М 1,5,4,12,13,13а- 40 7 Е гексагідропіразино!ї2,1-а)| 529,0/531,0 я--- П1,5|бензоксазоцин-9-іл|-2- о аміно-7-фторбензотіофен-3-

Ф карбонітрил сі

Е о р а м (13а8)-9-(2-аміно-7-фтор-1,3- о и бензотіазол-4-іл)-8-хлор-10-

НОМ фтор-2-проп-2-еноїл-

А Ус Е 1,3,412,13,13а- 505,0/507,0 є о гексагідропіразино (21 4 а|П,5|бензоксазоцин-6б-он

Е

Таблиця 22

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Прикладу 34 п Е5/М5 т/2 риклад Структура Назва сполуки (Мен) о

ХА

М А-(1За5)-8-хлор-10-фтор-6-

КО оксо-2-проп-2-еноїл- щк 5 М 1,3,4,12,13,13а- 42 2 СМ є гексагідропіразиної2,1-4| 11,51. 511,0/515,0 ех З бензоксазоцин-9-іл|-2- амінобензотіофен-3- карбонітрил сі

Ух

Ох рад 4-К4ан)-9-хлор-7-фтор-11- оксо-3-проп-2-еноїл-2,4 4а,5- 43 нм о М тетрагідро-1Н-піразиної2,1-с| 5150/5170 2 СМ Е П1,4Ібензоксазепін-8-іл|-2- " " пощо- о аміно-7-фторбензотіофен-3- г карбонітрил

Е о

КО 7 4-((38, 13а8)-10-хлор-8- о ой- фтор-3-метил-6-оксо-2-проп- нм с М 2-еноїл-1,3,4,12,13,13а- 44 по гексагідропіразино (2,1-4| 542,4/544 4

Е о І1,5| бензоксазоцин-9-іл|-2- аміно-7-фторбензотіофен-3- її карбонітрил

Е

Е о її 130. о 14-1(1За5)-10-хлор-8-фтор-6-

М оксо-2-(2,3,3- и р тридейтеропроп-2-еноїл)- ня М 1,3,4,12,13,1За- " Рис гексагідропіразино!|2, 1-9) 5331/1535 т о П1,5|бензоксазоцин-9-іл|-2- 5 аміно-7-фторбензотіофен-3- с карбонітрил- ЗС

Е

Приклад 46

У

-- ; нм 4 Й 7 сі -М о

З її СІ

Е

До розчину (дав)-8-(2-аміно-7-фтор-1,3-бензотіазол-4-іл)-7,9-дихлор-1,2,3,4,4а,Б- гексагідропіразино(|(2,1-с| П1,4|бензоксазепін-11-ону (46 мг, 0,10 ммоль), 2-фторпроп-2-енової кислоти (11 мг, 0,12 ммоль), ОІЕА (53 мкл, 0,30 ммоль) у ОМЕ (1 мл), охолодженого на льодяній бані при 0 "С, додавали 50 95 (мас.) розчин пропілфосфонового ангідриду в ЕІОАс (91 мкл, 0,15 ммоль). Через 45 хв реакційну суміш концентрували іп масиа. Неочищену суміш очищали хроматографією з оберненою фазою, елююючи градієнтом 20-80 95 В в А (А: 10 мМ водний розчин МНАНСО: з 5 95 Меон; В: АСМ), для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді білої твердої речовини (25 мг, 47 95). ЕБ/М5 тп/2: 525 (М.-Н).

Таблиця 23

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Прикладу 46

Прикла Структура Назва сполуки ЕЗ/М5 туг р д руктур У (М я ) о

М ху яр. ол. 4-(1За5)-10-хлор-2-КЕ)-4,4 / дифторбут-2-еноїл|-8-фтор- їх М Е.О в-оксо-1,3,4,12,13,13а- 47 нм СМ сі гексагідропіразино (2,1-4| 579,5/581,4 -- о И,5| бензоксазоцин-9-іл|-2- є аміно-7-фторбензотіофен-3- ї- карбонітрил

Е

Е ол

Е

М А-(1За5)-10-хлор-8-фтор-6-

КО оксо-2-(2- о , (трифторметил)проп-2- еноїл|-1,3,4,12,13,1За- 48 ни СМ сі гексагідропіразино / (2,1-а) 597,5/599,5 -- о И,5| бензоксазоцин-9-іл|-2- є аміно-7-фторбензотіофен-3- - карбонітрил

Е

Таблиця 23

Прикла Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/г р д руктур У (М я ) о

М М А-(1За5)-10-хлор-2-КЕ)-4-

Е о

Ох тт 4-(13а5)-10-хлор-8-фтор-2- й КЕ)-4-фторбут-2-еноїл|-6-

З М Е | оксо-1,3,4,12,13,13а- нм СМ сі гексагідропіразино|2,1-а) 561,5/563,5 -- о П,5|бензоксазоцин-9-іл|-2- аміно-7-фторбензотіофен-3- 5 карбоні рбонітрил

З

Е о а 4-К1За5)-10-хлор-8-фтор-2- / КЕ)-4-гідроксибут-2-еноїл|- 5 М ОН | б-оксо-1,3,4,12,13,13а- 51 нм СМ сі гексагідропіразиної2,1-а)| 559,4/561,4 -- о П,5|бензоксазоцин-9-іл|-2-

КЕ аміно-7-фторбензотіофен-3- - карбонітрил

Е

Е о он

М А-((1За5)-10-хлор-8-фтор-2- тк (2-(ідроксиметил)проп-2- о М еноїл)|-6-оксо- 1,3,4,12,13,1За- 2 зна а гексагідропіразино|2, 1-4) 559,4/561,4 - 0 о И,5| бензоксазоцин-9-іл|-2- 8 2 аміно-7-фторбензотіофен-3- і карбонітрил

Е

Таблиця 23

Сполуки, синтезовані методом, по суті аналогічним методу Прикладу 46 п ЕБ/М5 т/:2 риклад Структура Назва сполуки (М я н) о

Е тт А-(1За5)-10-хлор-8-фтор-2- о (2-фторпроп-2-еноїл)-6-

М оксо-1,3,4,12,13,13а- 53 нм СМ сі гексагідропіразиної2,1-а)| 547,0/549,0 о П,5|бензоксазоцин-9-іл|-2- що аміно-7-фторбензотіофен-3-

З карбонітрил щі

Е о

Е

Е о

М М А-(1За5)-10-хлор-8-фтор-2- тк МКЕ)-4-морфолінобут-2- 3 й ТВА 1 1 1 а- 595 пам Га о с гексагідропіразино (2,1-а 628,6/630,6 -К67- о И,5| бензоксазоцин-9-іл|-2- 3 аміно-7-фторбензотіофен-3- і Е карбонітрил

Е о

ХМ с-м шшш 4-(13а5)-10-хлор-8-фтор-2- й (4-гідроксибут-2-іноїл)-6-

М оксо-1,3,4,12,13,1За- 56 нм СМ сі гексагідропіразиної2,1-а)| 557,5/559,4 - о П,5|бензоксазоцин-9-іл|-2- 8 аміно-7-фторбензотіофен-3- і карбонітрил

Е

Таблиця 23

Приклад Структура Назва сполуки ЕЗ/М5 туг (М' М)

Х -

М А-(1Заб)-2-бут-2-іноїл-10- й хлор-8-фтор-6-оксо- 9 М 1,3,4,12,13,13а- 57 ном СМ сі гексагідропіразино / (2,1-4| 541,4/543,4 -- о И,5| бензоксазоцин-9-іл|-2- аміно-7-фторбензотіофен-3-

З - - карбонітрил щі

Е

Приклад 58

А-(1За5)-10-Хлор-8-фтор-2-(4-фторбут-2-іноїл)-6-оксо-1,3,4,12,13,1За- гексагідропіразиної|2,1-4а| (1,5|бензоксазоцин-9-іл|-2-аміно-7-фторбензотіофен-З-карбонітрил о

М ш- - тк о и

Нм СМ сі

З НЕ і і

Е

Трифторид діетиламіносірки (0,03 мл, 0,2 ммоль) краплями із застосуванням шприца додавали в герметичний флакон, в якому містився розчин 4-М1За5)-10-хлор-8-фтор-2-(4- гідроксибут-2-іноїл)-6-оксо-1,3,4,12,13,1За-гексагідропіразиної|2,1-41(11,5)|бензоксазоцин-9-іл|-2- аміно-7-фторбензотіофен-3-карбонітрилу (0 "С, 120 мг, 0,215 ммоль) у ОСЕ (2 мл). Реакційну суміш перемішували протягом 30 хв, після чого розбавляли водою і 2595 розчином ІР

А/хлороформу. Органічні речовини відокремлювали, сушили над безводним сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масо. Одержаний залишок очищали флеш-хроматографією на силікагелі, елююючи 0-100 95 10 95 7М МНз в ОСМ/ОСМ, і додатково очищали хроматографією з оберненою фазою для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді білої твердої речовини (7 мг, 6 95). ЕБ/М5 т/з (3501/3721) 559,4/561,4 І МАНІ.

Таблиця 24:

Сполука, синтезована методом, по суті аналогічним методу Прикладу 57

Прикла Структура Назва сполуки ЕБ/М5 т/г р д руктур У (Мен) о

Е і А-((1За5)-10-хлор-8-фтор-

М 2-(2--(фторметил)проп-2- й еноїл|-6-оксо-

К М 1,3,4,12,13,13а- 59 ном СМ сі гексагідропіразиної|2,1- 561,4/563,5 -- о а|01,5)|) бензоксазоцин-9-

Е іл|-2-аміно-7- ї- фторбензотіофен-3-

Е карбонітрил

Е

Приклад 60 (1Зав8)-9-(2-Аміно-3-ціано-7-фторбензотіофен-4-іл)-10-хлор-8-фтор-6-оксо-1,3,4,12,13,1За- гексагідропіразиної|2,1-41(1,5)| бензоксазоцин-2-карбонітрил

М й тт

Нм СМ сі

З Нд і і

Е

У колбу, в якій містився 4-(1За5)-10-хлор-8-фтор-6-оксо-2,3,4,12,13,1За-гексагідро-1 Н- піразиної(2,1-41(1,5|бензоксазоцин-9-іл)-2-аміно-7-фгорбензотіофен-3-карбонітрил (100 мг, 0,211 ммоль) і 1 н. МабнН (1 мл) в ОСМ (1 мл), додавали ціаногенбромід (ЗМ в ОСМ, 0,15 мл, 0,45 ммоль). Суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 18 год., потім розбавляли водою і 2595 розчином ІР А/хлороформу. Органічні речовини відокремлювали, сушили над безводним сульфатом натрію, фільтрували, і концентрували іп масца. Одержаний залишок піддавали хроматографії з оберненою фазою для одержання вказаної в заголовку сполуки у вигляді білої твердої речовини (29 мг, 27 95). ЕБ/М5 т/: (3501/8721) 517,0/519,0 |М.-НІ".

Приклад 61

А-(1За5)-10-Хлор-2-КЕ)-2-ціано-4,4-диметилпент-2-еноїл|-8-фтор-6-оксо-1,3,4,12,13,1 За- гексагідропіразиної2,1-41(11,5|бензоксазоцин-9-іл|-2-аміно-7-фторбензотіофен-З-карбонітрил о дк т й

ЧІ, де СМ сі -- і о

З щі

Е

У 20 мл НВЧ-флакон завантажували 4-(1За5)-10-хлор-2-(2-ціаноацетил)-8-фтор-6-оксо- 1,3,4,12,13,1За-гексагідропіразино|2,1-4|. П,5|бензоксазоцин-9-іл|-2-аміно-7-фторбензотіофен-3- карбонітрил (0,410 г, 0,756 ммоль), ЕЮН (8 мл), піперидин (0,15 мл, 1,5 ммоль) та триметилацетальдегід (0,7 мл, б ммоль), і герметично закривали перегородкою. Реакційну суміш гріли у мікрохвильовому реакторі при 120 "С протягом 60 хв, додатково протягом 90 хв при 120"С і ще протягом 1 год. при 100 "С перед концентруванням іп маса. Одержаний залишок очищали флеш-хроматографією на силікагелі, елююючи сумішшю 0-50 95 ацетон:ОСМ для одержання вказаного в заголовку продукту у вигляді блідо-жовтої твердої речовини (117мг, 25 У). ЕБ/М5 п/з (35С187/ СІ) 610,6/612,6 |М.-НІ».

Біологічні дослідження

Наведені нижче дослідження демонструють, що наведені як приклад сполуки є інгібіторами

КВа:з С125 та інгібують ріст певних пухлин іп міїто та/або іп міма.

Застосування зонда КВазх с12С при проведенні дослідження на основі ТВ-ЕВЕТ

Метою цього дослідження є визначення здатності інгібітора конкурувати з зондом за зв'язування та ковалентне модифікування КНаз (120 на кодоні 12. Сигнал генерується шляхом перенесення енергії флуоресценції з роздільною здатністю у часі між європієм на антитілі проти

КАаз (012С, зв'язаному з міченим європієм антитілом до Нів-мітки І апінабсгееєп, і флуоресцентною міткою Тгасег 647 (АІеха Рійог"М), зв'язаною з КВа5 С12С через стрептавідин та біотинілований інгібітор ("Зонд КВавз", дивись Препаративну методику 223).

Інгібітори тестували у форматі відповіді на дозу з 10 мМ вихідних розчинів у 100 95 ЮМ50О,

Для розведення та перенесення 100 нл на лунку, в якій містилося 10-точкове, 2,8-кратне серійне розведення, на аналітичний планшет використовували Іабрусуїе ЕспоФ 555. Два аналітичні планшети готували для визначення ефективності через 5 хв і 60 хв інкубування інгібітора з КВаз5 120. Ніз-мічений КВаз Сс120 (20 нМ) на планшети додавали в аналітичному буфері (20 мМ Трис-НСІ, рН 7,5, 0,01 95 ТХ-100 ї 1 мм ОТ). Після 5 хв або 60 хв інкубування додавали 1 мкМ зонда Кгаз, і надавали можливість ковалентно модифікувати вільний КНаз

С12С протягом 1 год. Його піддавали 4-кратному розведенню в буфері, який містив мічене європієм антитіло до Ніз-мітки та сенсибілізовану стрептавідином флуоресцентну мітку Тгасег 647 (обидва від І їе ТесппоЇодіеєє) для одержання КВах5 С126 (5 НМ), анти-Ні5 антитіла (2 НМ), зонда КНаз (300 нМ) і сенсибілізованої стрептавідином мітки Соаїей Тгасег 647 (500 нМ). Через 30 хв флуоресцентний сигнал зчитували на планшет-рідері Епмізіоп' (збудження при 340 нМ, випромінювання маркера (ет) при 665 нМ і емісія антитіл при 615 нМ). У максимальних контрольних лунках відсутні інгібітори, а в мінімальних контрольних лунках відсутні як інгібітор, так і КВа5 2120. Відношення сигналу (ет при 66б5/ет при 615) перетворюється на відсоток інгібування за таким рівнянням: 95 інгібування-100-((Сигнал експериментальної сполуки - медіанний мінімальний сигнал)у(медіанний максимальний сигнал - медіанний мінімальний сигнал)х100|. ІСоо визначали шляхом підгонки відсотка інгібування при кожній концентрації інгібітора до чотирипараметричного нелінійного логістичного рівняння із застосуванням

Сепедаїа бсгеєепеї!?: у-(Ан(В-А)1--(С/х)"О)))), де у - 95 інгібування, А - мінімальна асимптота, В - максимальна асимптота, С - відносна ІСзо або концентрація інгібітора, яка викликає 50 95 інгібування в межах встановленого діапазону обох асимптот, і О - кутовий коефіцієнт Хілла.

Сполуки в рамках цього винаходу оцінювали в цьому дослідженні по суті так, як описано вище. Наведені як приклад сполуки за цим винаходом, оцінені в цьому дослідженні, демонстрували інгібіторну активність щодо КАВаз5 С12С, конкуруючи з зондом за зв'язування та ковалентне модифікування КНаз 120 на кодоні 12. Сполука Прикладу 1, наприклад, яка була оцінена в цьому дослідженні, продемонструвала ІСзо менше ніж 0,015 мкМ, через 5 хв і 60 хв, п-4.

Дослідження АїІрнаї! ІЗАФ для кількісного визначення фосфо-ЕНК в клітинах НЗ58

Метою цього дослідження є визначення здатності досліджуваних сполук інгібувати фосфорилювання р-ЕНКІ/2, низхідного ефектора КНаз у клітинах раку легенів людини НЗ58 (АТСС СВІ -5807). Стисло, дослідження АїІрна! ІЗА? бигеРіге? Ойгатм р-ЕВК 1/2 (Тпг202/Туг204) являє собою сендвіч-імуноферментне дослідження для кількісного визначення фосфо-ЕВК 1/2 (фосфорилованого на ТНг202/Туг204 в ЕВК!Т або Тнг185/ГТуг187 в ЕВК2З) в клітинних лізатах з використанням технології АІрга (Реткіп ЕЇІтег, номер за каталогом А 50-РЕВК-АБОК).

Клітини НЗ58 висівали з розрахунку 40К клітин на лунку в 100 мкл середовища (АРМІ 1640,

СІВСО, номер за каталогом 22400-071), яке містило 10 95 ЕВ5 (СІВСО, номер за каталогом: 10082-147) на 96-лункові планшети (Совіаг Мо 3596), і поміщали в інкубатор на ніч у вологих лотках при 37"С, 595 ССь. Наступного ранку 10 мкл серійно розведених (у З рази) досліджуваних сполук (максимальна концентрація 50 мкМ) і 10 мкл контролю (Максимальні сигнальні лунки: 55 ОМ5О та Мінімальні сигнальні лунки: 2 мкМ М-(3-(3-циклопропіл-5-(2- фтор-4-йодфеніл)аміно|-6,8-диметил-2,4,7-триоксо-3,4,6,7-тетрагідропіридоІ4,3-Ф|піримідин- 1(2Н)-ілуфеніл)лацетаміду (траметиніб як позитивний контроль)) додавали на планшет для клітинних культур, та інкубували протягом 2 год. у вологих лотках при 37 "С/5 95 СО». Лізисний буфер готували при температурі навколишнього середовища; він містив протеазу і коктейль інгібіторів протеаз. Культуральне середовище видаляли шляхом перевертання та струшування планшета для клітинних культур в раковині з подальшим промоканням паперовим рушником.

Лізисний буфер додавали до планшета для клітинних культур (50 мкл на лунку), і планшет інкубували при температурі навколишнього середовища протягом 10 хв на шейкері. Для визначення р-ЕНК акцепторні гранули розводили у суспензійній суміші з буфером. Із застосуванням рідинного маніпулятора 5ТГАВІєЇї 5 мкл акцепторних гранул і 2 мкл клітинного лізату переносили шляхом одноетапного розведення у наконечнику дозатора на 384-лунковий аналітичний планшет. Аналітичний планшет герметизували фольгою, та інкубували при температурі навколишнього середовища протягом 2 год. Донорні гранули розводили у суспензійній суміші з буфером. Використовуючи 5ТАВІєї, 5 мкл донорних гранул додавали на аналітичний планшет, який потім герметизували, загортаючи фольгою. Планшет інкубували при температурі навколишнього середовища протягом 2 год. у темряві. Потім аналітичний планшет зчитували із застосуванням планшет-рідера Епмівзіоп"М (Регкіп ЕІтег), використовуючи програму люмінесценції.

Сигнал перетворювали на відсоток інгібування за таким рівнянням: 95 інгібування: 100-

Сигнал експериментальної сполуки - медіанний мінімальний сигнал) /(медіанний максимальний сигнал - медіанний мінімальний сигнал)х100). Максимальний сигнал - контрольна лунка без інгібітора. Мінімальний сигнал - контрольна лунка, в якій містився еталонний інгібітор, достатній для повного пригнічення активності. ІСво визначали шляхом підгонки відсотка інгібування при кожній концентрації інгібітора до чотирипараметричного нелінійного логістичного рівняння із застосуванням Сепеадаїа бстеепе!?: у-(Ан(В-АІН(С/х)О)))), де у - 95 інгібування, А - мінімальна асимптота, В - максимальна асимптота, С - відносна ІСсо або концентрація інгібітора, яка викликає 50 95 інгібування в межах встановленого діапазону обох асимптот, і О - кутовий коефіцієнт Хілла.

Сполуки в рамках цього винаходу оцінювали в цьому дослідженні по суті так, як описано вище. Сполуки Прикладів демонстрували здатність інгібувати фосфорилювання р-ЕВКІ/2.

Наприклад, сполука Прикладу 1 демонструвала відносну ІС5о у цьому дослідженні, яка становила 0,00178 мкМ п-3. Ці дані показали, що сполуки Прикладів виявляли активність інгібування КВах С12С у цьому клітинному дослідженні.

БО Дослідження ЕЇГ І5А на інгібування активності НА5 СТРаве в клітинах НЗ58

Метою цього дослідження є визначення здатності досліджуваних сполук інгібувати конститутивну активність ГГФази ВА5 у клітинах раку легенів людини НЗ5вВ (АТСС СВІ -5807).

Набір ВА5 СТрРазе ЕГІ5ЗА (Асіїме Моїй, номер за каталогом 52097) включав в себе 96-лунковий планшет, попередньо сенсибілізований глутатіоном для захоплення білка С51-Наї-НВО, який надався в наборі. Активований НАБ5 (С01Р-зв'язаний) в клітинних екстрактах специфічно зв'язувався з Наї-НВО. Зв'язаний ВАб5 виявляли з використанням першого антитіла, яке розпізнавало людський КНа5. Друге антитіло, кон'юговане з НАР (пероксидаза з хрону), розпізнавало перше антитіло, і розчин для проявлення забезпечував хемілюмінесцентне зчитування.

Клітини НЗ5О8 висівали з розрахунку 80000 клітин/лунка в 90 мкл безсироваткового середовища (АРМІ 1640, СІВСО), та інкубували протягом ночі при 37 "С/5 95 СО». Наступною ранку 10 мкл серійно розведених (у Зрази) досліджуваних сполук (максимальна концентрація 500 мкМ) і 10 мкл контролю (Максимальні сигнальні лунки: 5 95 ОМ5О та Мінімальні сигнальні лунки: 500 мкм На446-хлор-8-фтор-7-(3-гідрокси-1-нафтил)хіназолін-4-іл|Іпіперазин-! -іл|Іпроп-2- ен-1-ону, М/О2015054572 у як інгібітор) додавали на планшет для клітинних культур, та інкубували протягом 2 год. при 37 "С/5 95 СО». Готували лізисний/зв'язувальний буфер повного складу, який містив коктейль інгібіторів протеаз та Я5тТ-РНаї-ВВО, і зберігали на льоду. За 1 год. до завершення інкубування планшета для клітинних культур в лізисному/зв'язувальному буфері розводили 50 мкл 251Т-Наї-ВВО, і буфер додавали на аналітичний планшет для проведення

ЕПЗА, і інкубували протягом 1 год. при 4 "С з обережним погойдуванням. Через 2 год. клітини промивали 100 мкл РВ5, який мав температуру танення льоду, і лізували 100 мкл лізисного/зв'язувального буфера. Планшет для клітинних культур струшували протягом 10 хв при температурі навколишнього середовища. Потім планшет для клітинних культур центрифугують при 1500об/хв протягом 10 хв при температурі навколишнього середовища.

Протягом цього часу при температурі навколишнього середовища Готували їх промивний буфер, який у подальшому використовували для промивання (3 х 100 мкл) аналітичного планшета, сенсибілізованого Се1Т-На!-АВО. Після промивання на аналітичний планшет, сенсибілізований С51-Наї!-ВВО, додавали 50 мкл клітинного лізату, та інкубували протягом 1 год. при температурі навколишнього середовища з обережним струшуванням. Протягом цього інкубаційного періоду Готували їх буфер для зв'язування антитіл, і доводили його до температури навколишнього середовища. Аналітичний планшет промивали З х 100 мкл їх промивним буфером, після чого додавали 50 мкл першого антитіла (розведеного 1:500 в їх буфері для зв'язування антитіл). Планшет інкубували протягом 1 год. при температурі навколишнього середовища. Аналітичний планшет промивали З х 100 мкл їх промивним буфером, після чого додавали 50 мкл другого антитіла (розведеного 1:5000 в їх буфері для зв'язування антитіл), та інкубували протягом 1 год. при температурі навколишнього середовища. Аналітичний планшет промивали 4 х 100 мкл їх промивним буфером, після чого при температурі навколишнього середовища додавали 50 мкл хемілюмінесцентного робочого розчину. Після цього аналітичний планшет зчитували із застосуванням планшет-рідера Епмівзіоп (Режіп ЕІтег), використовуючи програму люмінесценції.

Сигнал перетворювали на відсоток інгібування за таким рівнянням: 95 інгібування-100-

КСигнал досліджуваної сполуки - медіанний мінімальний сигнал)/медіанний максимальний сигнал - медіанний мінімальний сигнал)х100)Ї. Максимальний сигнал контрольна лунка без інгібітора. Мінімальний сигнал контрольна лунка, в якій містився еталонний інгібітор, достатній для повного пригнічення активності. ЇСво визначали шляхом підгонки відсотка інгібування при кожній концентрації інгібітора до чотирипараметричного нелінійного логістичного рівняння із застосуванням Сепедайа Зсгеепег?: у-(Ан(В-АУ(1-4(С/х)0)))), де у - 905 інгібування, А - мінімальна асимптота, В - максимальна асимптота, С - відносна ІСхо або концентрація інгібітора, яка викликала 50 95 інгібування в межах встановленого діапазону обох асимптот, і О - кутовий коефіцієнт Хілла.

Сполуки в рамках цього винаходу оцінювали в цьому дослідженні по суті так, як описано вище. Сполуки Прикладів продемонстрували здатність інгібувати конститутивну активність ВА5

СтТРазе. Наприклад, сполука Прикладу 1 продемонструвала відносну ІСхо у цьому дослідженні, яка становила 0,00672 мкМ, п-3. Ці дані показали, що сполуки Прикладів виявляють активність інгібування Кгаз5-СТР у цій культурі клітин раку легенів людини.

ЗО-дослідження проліферації клітин НЗ5В

Метою цього дослідження є оцінювання здатності інгібування досліджуваної сполуки в тривимірному дослідженні проліферації з використанням клітин раку легенів людини НЗ58 (АТСС СВІ -5807). Сигнал, який відображає проліферацію клітин, виявляли з використанням реагенту СеїїТегЗІо? 30 (Рготеда (09683). Клітини вирощували у середовищі АРМІ 1640 (СІВСОУ), доповненому 10 95 термоінактивованої ЕВ5 та 0,1 мг/мл пеніциліну/стрептоміцину.

Клітини НЗ58 культивували у фазі росту, і п'ять тисяч клітин на лунку висівали на круглодонний прозорий 9б-лунковий планшет з чорними лунками та наднизьким рівнем прикріплення (Согпіпа?, номер за каталогом 4520) з 80 мкл/лунка культурального середовища. Клітини інкубували протягом ночі при 37 "С у вологій камері. На планшет додавали 20 мкл/лунка серійно розведеної досліджуваної сполуки, після чого планшет далі інкубували протягом 96 год.

Планшет доводили до температури навколишнього середовища, і додавали рівний об'єм реагенту СеПТйетксіо? 30 з температурою навколишнього середовища. Планшет струшували зі 60 швидкістю 750 об/хв протягом 10 хв при температурі навколишнього середовища. Після 1 год.

інкубування при температурі навколишнього середовища для стабілізації сигналу, люмінесцентний сигнал зчитували із застосуванням планшет-рідера Епмівіоп'М,. Сигнал перетворювали на відсоток інгібування за таким рівнянням: 95 інгібування-100-((Сигнал досліджуваної сполуки - медіанний мінімальний сигнал)/медіанний максимальний сигнал - медіанний мінімальний сигнал)х100|Ї. Максимальний сигнал контрольна лунка без інгібітора.

Мінімальний сигнал - контрольна лунка, в якій містився еталонний інгібітор (траметиніб), достатній для повного пригнічення проліферації клітин. ІСхо визначали шляхом підгонки відсотка інгібування при кожній концентрації інгібітора до чотирипараметричного нелінійною логістичного рівняння із застосуванням Сепедаїа бстеепеї?: у-(Ан(В-АМ1-(С/х)"0)))), де у 95 інгібування, А мінімальна асимптота, В максимальна асимптота, С - відносна ІСзо або концентрація інгібітора, яка викликає 50 95 інгібування в межах встановленого діапазону обох асимптот, і О - кутовий коефіцієнт Хілла.

Сполуки в рамках цього винаходу оцінювали в цьому дослідженні по суті так, як описано вище. Наприклад, сполука Прикладу 1 продемонструвала відносну ІСво у цьому дослідженні, яка становила 0,0083 мкМ, п -3. Ці дані показали, що сполука Прикладу 1 пригнічує проліферацію клітин раку легенів людини НЗ58.

Дослідження проліферації клітин СеїїПпегсіо?

Метою цього дослідження є оцінювання росту КВаз 12С мутантних пухлинних ліній після обробляння досліджуваною сполукою. Зібрана панель ліній пухлинних клітин, які містили КВаз

Сс120 або інші мутації КВах (Таблиця 25). Усі клітинні лінії одержані від АТСС або з інших згаданих джерел. Зазвичай клітини культивували у середовищі АЕРМІ1640 або модифікованому за способом Дульбекко середовищі Ігла (ОМЕМ, СІВСО), доповненому 1095 ЕВ5 (СІВСО,

Іпийгодеп). Для одержання двовимірної системи (20), клітини (4 х 103/лунка), які підтримували у ростовому середовищі, описаному вище, висаджували на 9б-лункові планшети для культур тканин (Согпіпао?, номер за каталогом 3603) за день до обробляння. Клітини обробляли сполукою протягом 96 год., після чого досліджували на життєздатність із застосуванням набору

СепТйетксіо? І утіпезсепі Сеї! Міабійу Аззау? (Рготеда, номер за каталогом 27572 для 20) відповідно до інструкцій виробника та планшет-рідера ЕпМізіоп. Для розрахунку половини максимальної інгібувальної концентрації (ІСзо) із застосуванням програми СтарпРаай Р'гізт 49 використовували криві нелінійної регресії та сигмоїдальної залежності "доза-ефект".

Таблиця 25

Антипроліферативна активність іп міго сполук Прикладу 1 й Прикладів 34-36 на панелі КНаз

С12С мутантних пухлинних ліній клітин

Клітинна Чо Чо Чо Чо

Ф 10 мкм Ф 10 мкм Ф 10 мкм Ф 10 мкм (легені)

ЗМ1463 (товста 95,3 0,006 90,1 0,004 94,3 0,005 82,7 0,014 кишка)

МіаРаса-2 (підшлунко 717,2 0,018 82,9 0,01 85,8 0,011 79,6 0,081 ва залоза) н2З(легени| 982 |0045| 968 |00256| 98 /|0024| 967 | 0

Ша вве аю) се пли) свв ол) ввів легені

ЗМ837 (пряма 60,8 0,25 59,6 0,2 642 0,33 58,7 0,57 кишка) (легені) (легені) сш | в 11 ти |ое| т |991 ве | тов (легені)

Таблиця 25

С12С мутантних пухлинних ліній клітин

Клітинна Чо Чо Чо Чо

Ф 10 мкм Ф 10 мкм Ф 10 мкм Ф 10 мкм ї-е | ме |з |ме вм не) ою (шийка 51,9 1,63 56,9 1,08 56,7 1,55 581 2,52 матки) (легені) (легені)

ОМ-0О0-3 (сечовий 543 0,73 56,1 0,51 80,4 1,09 91,6 1,86 міхур) (стравохід)

Пт | ев тве) йо вле оон везе й 68,8 1,813 67,7 6,739 86,3 3,544 82,6 5,494 (легені) (легені) (легені) (легені)

Дані вказують на те, що сполуки Прикладу 1 й Прикладів 34-36 пригнічують ріст багатьох

КВаз 120 мутантних пухлинних клітинних ліній, наведених у Таблиці 26.

Як підсумовано в Таблиці 25, сполуки Прикладу 1 й Прикладів 34-36 виявляли антипроліферативну активність у більшості пухлинних клітин з мутацією КАа5 120 в умовах 2О-кульури. У клітинах А549 з мутацією КАаз 2125 сполуки Прикладу 1 й Прикладів 34-36 виявляли незначну активність, що свідчить про те, що сполуки Прикладу 1 й Прикладів 34-36 селективно інгібують пухлинні клітини з мутацією КВаз 1126.

Інгібування фармакодинамічних (РО) маркерів КВаз С12С у ксенотрансплантатній моделі

НЗ58 та ксенотрансплантатній моделі раку підшлункової залози МіаРаса-2

Метою цих досліджень є оцінювання цільового інгібування іп мімо перорально введеної досліджуваної сполуки. Клітини НЗ58 раку легенів людини або клітини МіаРаса-2 раку підшлункової залози імплантують у ксенотрансплантатні моделі пухлин у "голих" мишей.

Клітини НЗ58 або МіаРаса-2 (10х105 у суміші Маїйгде!? 1:1, загальний об'єм 0,2 мл) імплантували шляхом підшкірної ін'єкції в задню лапу "голих" мишей-самиць (Наїпап І арогаїогіе5). В кожній групі використовували всього 3-4 миші для цільового залучення і дослідження РО. Обробляння починали з перорального введення (через шлунковий зонд) досліджуваної сполуки або носія (2095 Саріїзоіб, 25 мМ розчин фосфату, рН 2,0 в 0,2 мл), коли розмір пухлини досягав приблизно 300 мг.

Для цільового інгібування мішені іп мімо та дослідження РО пухлини розтирали товкачиком у ступці на сухому льоду, і фрагменти пухлини додавали до 800 мкл лізисного буфера, який містив 1 95 Т/йоп'М Х-100, 25 мМ Трис, рН 7,5, 150 мм хлориду натрію, 1 мМ ЕОТА та 1 мм

ЕСТА з фосфатазою Наї та коктейлем інгібіторів протеаз (Тнепто 5сієпійіс, номер за каталогом 1861281), у пробірках лізувальної матриці ОО (МР ВіотеаваісаієЄ, номер за каталогом 6913-5000) з однією додатковою великою кулькою (МР Віотеаіса!є, керамічна кулька 1/4" (6,35 мм), номер за каталогом 6540-412) на пробірку. Фрагменти пухлини гомогенізували у гомогенізаторі ТНегто

Віо 1019 газі ргер (ЕР120) при уставці 4 протягом 15 хв у холодному стані в цілому 2 рази. Лізати центрифугували при 14000 об/хв протягом 10 хв при 4 "С. Оцінювання білка проводили на супернатанті лізату із застосуванням білкового дослідження ВіоВаай Ос, і лізати розводили у лізисному/зв'язувальному буфері повного складу з набору Ваз СТРазе Спеті ЕГІ5А КІЇЄ (Асіїме

Моїй, номер за каталогом 52097). Активний КВаз ЕГІЗА виконували таким чином: лунки для

ЕНЗА, сенсибілізовані глутатіоном, інкубували З розведеним ВАБГ1-ОС51 в лізисному/звязувальному буфері повного складу протягом 1 год. при 4 "С з обережним перемішуванням. Лунки тричі промивали промивним буфером, в кожну лунку додавали по 100 мкг лізатів, і інкубували при температурі навколишнього середовища протягом 1 год. при помірному перемішуванні. Лунки додатково промивали З рази, потім до кожної лунки додавали перше антитіло, розведене в буфері, який зв'язував антитіла. Планшети інкубували протягом 1 год. Лунки промивали ще З рази перед додаванням до кожної лунки другого антитіла, кон'югованого НАР, розведеного в буфері, який зв'язував антитіла. Планшети інкубували при температурі навколишнього середовища протягом 1 год. Лунки ЕГІЗА промивали 4 рази, додавали хемілюмінесцентний реагент, після чого зчитували люмінесценцію. Для РЕНК Мезо зсаіе Різсомегу ЕІЗА використовували 25 мкг білка, який містив 0,1 95 505 (додецилсульфату натрію); набір Мезо Зсаіє Оізсомегу МУпоїє СеїІЇ Гузаїе Киї для рЕВК наданий Мезо 5саїє рівсомегу.

Дозозалежне інгібування мішені іп мімо та фармакодинамічні ефекти у ксенотрансплантатній моделі НЗ88 раку легенів:

Метою цього дослідження є оцінювання дозозалежного інгібування мішені іп мімо та фармакодинамічних ефектів у моделі раку легенів. Досліджувану сполуку вводили в мишачу ксенотрансплантатну модель раку легенів НЗ5О8 в діапазоні доз від 12,5 мг/кг до 100 мг/кг.

Зразки пухлини відбирали через 8 год. після разової дози. Готували пухлинні лізати, та визначали інгібування рРЕНК та активного КАа5, як описано вище. Результати наведені в

Таблиці 26; сполука Прикладу 34 продемонструвала дозозалежне інгібування рЕВК і активного

Ка: після обробляння разовою дозою від 12,5 мг/кг до 100 мг/кг через 8 год. Сполука Прикладу 35 також продемонструвала хороше інгібування рЕНК і активного КВа5 після обробляння разовою дозою від 12,5 мг/кг до 100 мг/кг. При цих рівнях доз спостерігалося інгібування РЕВК на рівні 82,2 95-90,6 95 і активне інгібування КНВаз на рівні 73,4 95-94 9.

Таблиця 26

Дозозалежне інгібування РЕВК, рМЕК та активного Кгах у ксенотрансплантатній мишачій моделі нз5в 018 0 щЩщ (0 г

Носій 125 | 8 ЇЇ 77777811 822

Прикладз5 335325 1338 | 734 | 7.777853 щДщмВвзЗ 750 | 8 ЇЇ щхМ 94 6 ющ її 906 г 700 | 8 ЇЇ юЮющК 959 2 щ ЗБюКиКЖ | (889 ЩДщ ЛЖ ЖК 125 | 8 | щБК 142 «17770269 447 725 | 8 ЇЇ ...71717171795и771111177171111111111532

Прилад ГОово 0071781 31533154... 1 лою | 8 | ЮюЮюБ 653 2 щ.77171717110с774871щЩ

Часозалежне інгібування мішені іп мімо та фармакодинамічні ефекти у ксенотрансплантатній моделі НЗ88 раку легенів:

Метою цього дослідження є оцінювання часозозалежного інгібування мішені іп мімо та фармакодинамічних ефектів у моделі раку легенів. Сполуки Прикладу 35 і Прикладу 36 також вводили у дозі ЗО мг/кг у дослідженні зі зміною за часом. Після разової дози зразки пухлини збирали через 2 год., 4 год., 8 год., 12 год. та 24 год. після введення. Пухлинні лізати готували та інгібування рЕРВК і активного Кгаз5 визначали так, як описано вище. Результати наведені в

Таблиці 27. Сполука Прикладу 35 продемонструвало часозалежне інгібування рЕВНК та активного КАаз після обробляння разовою дозою 30 мг/кг. При дозі 30 мг/кг через 8 год. спостерігалося інгібування рЕНК на рівні 82,695, а через 24 год. інгібування рЕВК зменшувалося до рівня 65,2 95. Для активного КВаз через 8 год. досягалося інгібування на рівні 80,2 У, а через 24 год. інгібування активного КНКах зменшувалося до рівня 54,9 95. Сполука

Прикладу 36 також продемонструвала часозалежне інгібування рЕВК та активного КВавх після разового обробляння у дозі 30 мг/кг. При дозі 30 мг/кг через 8 год. спостерігалося інгібування

РЕВК на рівні 82,6 95, а через 24 год. інгібування РЕВК зменшувалося до рівня 48,8 95. Для активного КВазх через 8 год. досягалося інгібування на рівні 88,5 95, а через 24 год. активне інгібування КВах зменшувалося до рівня 43,2 95.

Таблиця 27

Часозалежне інгібування рЕКВК та активного КРаз у моделі НЗ5В8

Носій | 0 | 4абов8 | о 07777777 ї11111110с1

Приклад35 / 30 8 17777777 80277777 11111111 8261

Приклад 36 780 1 8 | щ 885 2 щ | 8698 щ мЗЄМ «із

Інгібування мішені іп мімо та фармакодинамічні ефекти у ксенотранспланіатній мишачій моделі МіаРаса-2 раку підшлункової залози:

Метою цього дослідження є оцінювання дозозалежного та часозалежного інгібування мішені та фармакодинамічних ефектів іп мімо у моделі раку підшлункової залози. Сполуку Прикладу 35 при проведенні дослідження зі зміною за часом вводили у дозі 5 мг/кг, 10 мг/кг або 30 мг/кг.

Після разової дози зразки пухлини збирали через 2 год., 4 год., 8 год., 12 год. та 24 год. після введення. Пухлинні лізати готували, і інгібування РЕВК та активного Кгазх визначали так, як описано вище. Результати наведені в Таблиці 28. Сполука Прикладу 35 продемонструвала дозозалежне та часозалежне інгібування рЕВК та активного КРаз після обробляння разовою дозою 5 мг/кг, 10 мг/кг або 30 мг/кг. При дозі 5 мг/кг через 4 год. спостерігалося інгібування активного Ваз на рівні 63,8 95 і інгібування рЕРАК на рівні 50,9 95. При дозі 10 мг/кг через 4 год. спостерігалося інгібування активного Назв на рівні 85,5 95 і інгібування рЕВК на рівні 58,5 95. При дозі 30 мг/кг через 4 год. спостерігалося інгібування активного Нав на рівні 90,9 95 і інгібування рЕАК на рівні 58,7 905, а через 24 год. інгібування активного Наз зберігалося на рівні 60,7 95.

Таблиця 28

Дозозалежне і часозалежне інгібування рЕВК та активного КВа:х у моделі МіаРаса-2 а4111111111о01111ї1о01 51111178 Ї111111111571 11111159 21017116 1711111111789 17711111 5761 028017 Ї1111117171714 11111171 171111111909... 1115871 228017 Г11111111717611111171171111171117189111 11111153

Активність щодо протипухлинного росту у ксенотрансплантатній мишачій моделі НЗ58 раку легенів:

Метою цього дослідження є визначення протипухлинної активності досліджуваних сполук (Приклад 34, Приклад 35 і Приклад 36) у ксенотрансплантатній мишачій моделі НЗ58 раку легенів. Клітини пухлини легенів НЗ58 (10 х 109) імплантували шляхом підшкірної ін'єкції в задню ногу "голих" мишей-самиць (Тасопіс Віозсіепсе5). В кожній групі для дослідження ефективності використовували всього 4 миші. Обробляння починали з перорального введення (через шлунковий зонд) досліджуваної сполуки або носія (20 95 Саріїзо!б, 25 мМ фосфату, рН 2,0 в 0,2 мл об'ємі) один раз або двічі на добу протягом 28 днів, коли розмір пухлини досягав приблизно 300 мг. З перебігом часу контролювали ріст пухлини та масу тіла для оцінювання ефективності та ознак токсичності. Узагальнені результати наведені в Таблиці 29. При дозі сполуки Прикладу 34, яка становила 100 мг/кг, за графіком дозування один раз на добу спостерігався регрес росту пухлини від -6,28 9Уо до -30,96 95. При дозі сполуки Прикладу 35, яка становила 30 мг/кг, за графіком дозування двічі на добу спостерігався регрес росту пухлини від -67,68 96 до -72,14 95. При дозі сполуки Прикладу Зб, яка становила 30 мг/кг за графіком дозування двічі на добу був досягнутий рівень прогресування пухлини на рівні -68,96 95.

Протягом усього дослідження цих сполук значної втрати маси тіла тварини не спостерігалось.

Таблиця 29

Активність протипухлинного росту у ксенотрансплантатній мишачій моделі НЗ58 раку легенів

Активність щодо протипухлинного росту в інших моделях раку легенів і моделях колоректального раку, раку підшлункової залози, раку сечового міхура та раку стравоходу

На додаток до ксенотрансплантатної моделі НЗ5О8, сполуку Прикладу 35 випробували на інших ксенотрансплантатних моделях або одержаних від пацієнтів ксенотрансплантатів (РОХ) раку легенів, колоректального раку, раку підшлункової залози, раку сечового міхура та раку стравоходу в різних дозах. Для ксенотрансплантатних моделей НІ1І373, НОС44, МіаРаса-2,

ЗМУ1463, КУ5Е-410 ї ЮОМ-0О0-3 зазвичай 5-10х105 клітин у суміші матригелю 1:1 (загальний об'єм 0,2 мл) імплантували шляхом підшкірної ін'єкції в задню ногу "голих" мишей. Як правило, для дослідження ефективності в кожній групі використовували всього 4 миші. Обробляння починали з перорального введення (через шлунковий зонд) досліджуваної сполуки або носія (20 95

СаріїзоІє, 25 ММ фосфату, рН 2,0) в 0,2 об'ємі, коли розмір пухлини досягав приблизно 200-300 мг. Ріст пухлини та масу тіла контролювали з перебігом часу для оцінювання ефективності та ознак токсичності. Для моделі ЕЇ 3187 РОХ заморожені флакони, що містили фрагменти пухлини, розморожували при 37 "С на водяній бані. Фрагменти пухлини переносили у пробірку

ЕРаІсоп об'ємом 50 мл, в яку повільно додавали середовище ОМЕМ при температурі танення льоду до загального об'єму 35 мл. Потім фрагменти пухлини центрифугували при 130х49 протягом 2 хв при 4 "С, і супернатант відсмоктували. Цей етап промивання повторювали двічі, і фрагменти пухлини повторно суспендували в 10 мл ОМЕМ для імплантації безтимусним "голим" мишам Еохпіпи (Еплідо ЕМ5, Іпс., Моипі Соптіогпї, штат Індіана). Після того як об'єм пухлини досягав 800-1000 мм3, тварин умертвляли, і збирали пухлини із застосуванням асептичної техніки. Свіжі пухлини розрізали на фрагменти розміром від 10 мм до 15 мм", і поміщали в охолоджувальне середовище Сібсо НІВЕВМАТЕ М. Фрагменти пухлини імплантували тваринам підшкірно із застосуванням троакарної голки 10 д. Коли розмір пухлини досягав 200-300 мм, тварин рандомізували для комплексного лікування.

Активність щодо протипухлинного росту або регресійна активність сполуки Прикладу 35 узагальнена в Таблиці 30. Серед моделей, наведених у Таблиці З1, Е!/3187 є ксенотрансплантатна модель, одержана від пацієнта (РОХ), а всі інші є ксенотрансплантатні пухлинни моделі. Як показано в Таблиці 31, сполука Прикладу 35 демонструвала дозозалежну протипухлинну активність у всіх моделях, що свідчить про те, що сполука Прикладу 35 є активною проти раку з мутацією КВазс12С, включаючи рак легенів, колоректальний рак, рак підшлункової залози, рак сечового міхура та рак стравоходу.

Таблиця 30

Активність щодо протипухлинного росту сполуки Прикладу 35 в ксенотрансплантатних моделях або РОХ моделях раку легенів, колоректального раку, раку підшлункової залози, раку сечового міхура та раку стравоходу

Інгібування пухлинного росту (95) або регресу (25) у разі сполуки Прикладу

Ксенотрансплан- 35 татна/|РОХ модель мг/кг | Змг/кг | бмг/кк | ЧОмг/к | ЗОмгкг пе Ов В в двори х28 х28 х28 х28 х28 х28 х28 х28 х28 х28 ніз7З(леєен) 17777171 17771717 1979|-26,3| 213) 49 | 497|.Ющ СЗ нссСад(леен)ї/// | 11717117 12835751 327 | 618 77 | вал

ЕСЗ187(леген) | 52 |892|-398| -91 | | | 96| 96 ідшлунювазаоз 00000006 2752) 236 (підшлункова залоза) солорекельийсню 01001525 ||| | вв вве (колоректальний рак) солорекельийсню 10109286) ева | вв ге (колоректальний рак) стаю 01010110 рвви вв стравоходу)

Шенна 11011 ев» ввів сечовою міхура)

Об-один раз на добу; ВІО-двічі на добу;

Комбінована ефективність сполуки Прикладу 35 іп мйго з іншими цільовими лікарськими засобами

На додаток до монотерапії, сполуку Прикладу 35 оцінювали з точки зору її комбінованої ефективності з іншими цільовими лікарськими засобами, такими як інгібітор СОКА і СОКб абемацикліб, дрібномолекулярні інгібітори ЕСЕВ ерлотиніб або афатиніб, моноклональне антитіло ЕСЕВ цетуксимаб і інгібітор ЕВКОУ І М9614. Одинадцять клітинних ліній для цього дослідження одержані від АТСС, і вирощені в рекомендованих АТСС умовах. Усі лінії клітин мають мутацію КВА5 (12, і це шість клітинних ліній раку легенів (НЗ58, НІ373, НІ1792, НгО30,

Н2г122, 5МУ1573 і НОС44), дві лінії клітин колоректального раку (5837 і 5М/1463), одна лінія клітин раку підшлункової залози (МіаРаса-2) і одна лінія клітин раку стравоходу (КУ5Е410).

Аналіз проліферації виконували як 4-денний аналіз росту з використанням Сеї! Тіїегсіо? у ролі показника. Коротко кажучи, клітини висівали на 9б-лункові планшети для клітинних культур, і залишали для прикріплення на ніч при 37 "С. Наступного дня клітини обробляли сполуками, або окремими обробляннями, або комбінованими обробляннями. Спочатку досліджувані сполуки серійно розводили у ОМ5О, потім розводили у середовищі у 5-кратній концентрації з 1 95 ОМ5О і, нарешті, додавали до клітин у середовищі для розведення до їх. Клітини додатково інкубували при 37 С протягом 4 днів. Після збігання інкубаційного періоду змішували, і додавали у лунки реагент Сеї! ТіегОіІоб. Через Юхв люмінесценцію зчитували приладом Реткіп

ЕІтег Епмібіоп. Із застосуванням 4-параметричної логістичної моделі для окремогго та комбінованого обробляння визначали абсолютні значення ІСбсо з подальшим визначенням комбінованих індексів для кожного комбінованого обробляння та клітинної лінії. Значення ІСво комбінованих обробляннь коригували на основі загальної концентрації кожної сполуки при сумісному додаванні. (Приклад: для співвідношення концентрації сполуки 1 і сполуки 2 1:1 комбінація ІСзо збільшується у 2 рази). Комбінований індекс (СІ) визначає ступінь, до якого ефективність комбінованої терапії відрізняється від очікуваної адитивної ефективності, і грунтується на визначенні адитивності І оєеме. сі- лу у Єву

ІСду ІСву

Фу Сву - і - концентрації препаратів А та В, які спричиняють ефект, у, при комбінованому застосуванвбв у

ІСду і ІСву концентрації А та В, які спричиняють ефект, у, при їх окремому введенні.

У деяких випадках, якщо для розрахунку СІ використовували оцінене значення ІСво, розрахований СІ називається індексом потенціювання. Біологічна інтерпретація комбінованого індексу або індексу потенціювання така: синергетична, якщо комбінований індекс або індекс потенціювання «0,5, адитивна, якщо комбінований індекс або індекс потенціювання становить від 0,5 до 2, і антагоністична, якщо комбінований індекс або індекс потенціювання 22.

Як показано в Таблиці 31, комбінація сполуки Прикладу 35 і абемациклібу мала адитивну або синергетичну ефективність щодо інгібування пухлинних клітин з мутацією КНаз(а120.

Серед одинадцяти досліджених клітинних ліній адитивні ефекти спостерігалися у п'яти клітинних лініях з комбінованим індексом (СІ) між 0,5 та 1,2, а синергетичний ефект спостерігався у шести клітинних лініях із СІ «0,5, що свідчило про те, що комбінація сполуки

Прикладу 35 і абемациклібу може принести користь хворим на рак з мутацією КВаз 1126.

Таблиця 31

Комбінація іп мїго сполуки Прикладу 35 та інгібітора СОКА/СОКб абемациклібу

Назва клітинної с ІСво (мкМ) ІСво (МКМ) Комбінована |. Комбінований пінії полука сполуки п сполуки ІСво (МКМ) індекс або індекс рикладу 35 потенціювання

Як показано в Таблиці 32, комбінація сполуки Прикладу 35 та дрібномолекулярного інгібітора ЕСЕВ ерлотинібу або афатинібу має адитивний або синергетичний ефект щодо інгібування пухлинних клітин, які містили мутацію КАКазс120. Для комбінації ерлотинібу, з- посеред одинадцяти досліджених клітинних ліній, адитивний ефект спостерігався у п'яти клітинних лініях з комбінованим індексом або індексом потенціювання від 0,5 до 1,15, а синергетичний ефект спостерігався у шести клітинних лініях з комбінованим індексом або індексом потенціювання «0,5. Для комбінації афатинібу, з-посеред дев'яти досліджених клітинних ліній адитивний ефект спостерігався в чотирьох клітинних лініях з СІ відбО0,5 до1,11, а синергетичний ефект спостерігався у п'яти клітинних лініях з СІ «0,5, Ці дані свідчили про те, що комбінація сполуки Прикладу 35 та дрібномолекулярного інгібітора ЕСЕВ може принести користь хворим на рак з мутацією КВаз 120.

Таблиця 32

Комбінація іп міго сполуки Прикладу 35 та дрібномолекулярного інгібітора ЕСЕВ ерлотинібу або афатинібу

Комбінований

Назва ІСво (мкМ) ІСво (МКМ) Комбінована індекс або клітинної лінії Сполука сполуки п сполуки ІСво (мкМ) індекс рикладу 35 : потенціювання

Як показано в Таблиці 33, комбінація сполуки Прикладу 35 і антитіла проти ЕСЕВ цетуксимабу мала адитивну або синергетичну ефективність щодо інгібування пухлинних клітин з мутацією КНаз с120. З-посеред одинадцяти досліджених клітинних ліній п'ять клітинних ліній мали адитивний ефект з індексом потенціювання (СІ) від 0,5 до 1,06, а шість клітинних ліній мали синергетичний ефект з індексом потенціювання «0,5, що свідчило про те, що комбінація сполуки Прикладу 35 і цетуксимабу може принести користь хворим на рак з мутацією

КВаза 126.

Таблиця 33

Комбінація іп міго сполуки Прикладу 35 та антитіла проти ЕСЕЕ цетуксимабу

Назва с ІСво (МКМ) ІСво (МКМ) Комбінована | . клітинної лінії полука сполуки п сполуки ІСво (МКМ) ндекс потенціювання рикладу 35

Як показано в Таблиці 34, комбінація сполуки Прикладу 35 і інгібітора ЕВК І У3219446 мав адитивну або синергетичну ефективність щодо інгібування пухлинних клітин з мутацією КНаз

С120. З-посеред десяти досліджених клітинних ліній адитивний ефект спостерігався у 5 клітинних ліній з Сі від 0,5 до 1,2, а синергетичний ефект, який спостерігався у 5 клітинних ліній, які мали синергетичний ефект з комбінованим індексом або індексом потенціювання «0,5, свідчив про те, що комбінація сполуки Прикладу 35 та інгібітора ЕВК може принести користь хворим на рак з мутацією КВаза120.

Таблиця 34

Комбінація іп міго сполуки Прикладу 35 та інгібітора ЕВК І 3214996

Назва с ІСво (МКМ) ІСво (МКМ) Комбінована |. Комбінований . пиши полука сполуки індекс або індекс клітинної лінії сполуки ІСво (МКМ) й

Прикладу 35 потенціювання

ЗМ1463 І м3214996 0,42099 0,001089 0,001225 0,563579

ЗМ 837 І м3214996 34288 0,413148 0,149674 0,202965 нзов І м3214996 1,67124 0,001854 0,004485 1,210955 носС44 І м3214996 3,26824 1,764025 1,988401 0,867799

МСІ-НІ1373 І м3214996 9,2603 0,403993 0,304663 0,393514

МО1-Н1792 І м3214996 3,51533 0,862901 1,310947 0,946077

МСІ-Н2г122 І м3214996 1,60091 0,108719 0,068988 0,338821 51573 І 3214996 10,7632 8,05786 0,374325

КУЗЕ-410 І м3214996 4,59338 4,896185 2.178332 0,459569

МІАРАСА2 І м3214996 0,8405 0,00628 0,014545 1,166658

Комбінована ефективність сполуки Прикладу 35 з хіміотерапевтичними препаратами іп мйко

Сполуку Прикладу 35 також комбінували з хіміотерапевтичними препаратами, включаючи пеметрексед, карбоплатин або цисплатин, у трьох лініях клітин раку легенів, Н1Т792, НЗ58 та

Н2г122, іп мішо. Як показано в Таблиці 35, для комбінації пеметрекседу, виходячи з СІ, спостерігалися адитивні або синергетичні ефекти. Подібні комбінаційні ефекти спостерігалися при комбінації карбоплатину та цисплатину.

Таблиця 35

Комбінація іп міго сполуки Прикладу 35 та хіміотерапевтичних препаратів (комбінований індекс)

МСІ-НІ1792 МСІ-НЗБВ МСІ-Нат22

АВ5 ІС5О Сполука Прикладу 35 (мкМ) 0,8399 0,001 0,209 нию"нввкнинининининнинншншшшнишишишиии

АВВ ІС50 пеметрексед (мкМ) 0,003739

АВ8 ІС50 Комбінація (мкМ) 1,305 0,001 0,000084 0,809 0,011 22202200

АВ5 ІС5О карбоплатин (мкМ)

АВ5 ІС5О Комбінація (мкм) 0,001 0,0363 1,616 0,087 нию"ннєпнниинн нини

АВ8 ІС50 цисплатин (мкМ) 0,912 0,773 1,163

АВ5 ІС50 Комбінація (мкм) 0,134 0,001 0,296 0,422

Комбінована ефективність сполуки Прикладу 35 іп мімо з іншими цільовими лікарськими засобами

Сполуку Прикладу 35 оцінювали у комбінації з інгібітором СОКА/СОКб абемациклібом, дрібномолекулярними інгібіторами ЕСЕВ ерлотинібом або афатинібом, моноклональним антитілом проти ЕСЕВ цетуксимабом або інгібітором ЕВК ІУ3214996 на моделі РОХ на тваринах. Всього використовували шість ксенотрансплантатних моделей або моделей РОХ іп мімо - чотири легеневі моделі (НЗ58, Н1Т373, 1099 і ЕІ 3187 РОХ), одна колоректальна модель

(5М/1463) і одна модель підшлункової залози (МіаРаса-2). Таблиця 36 є підсумком усіх цих результатів комбінованого дослідження іп мімо.

Комбінацію сполуки Прикладу 35 та інгібітора СОК4/6 абемациклібу досліджували у всіх шести моделях. У всіх шести моделях згадана комбінація була кращою, аніж окремо для сполуки Прикладу 35 або абемациклібу. У чотирьох моделях раку легенів та в одній моделі раку підшлункової залози для згаданої комбінації спостерігалася синергія та значний регрес росту пухлини. У колоректальній моделі 5М/1463 спостерігалася краща протипухлинна активність, ніж окремо для сполуки Прикладу 35 або абемациклібу.

Дослідження комбінації сполуки Прикладу 35 та дрібномолекулярного інгібітора ЕСЕН ерлотинібу проводили у всіх шести моделях. У всіх шести моделях комбінація є кращою, ніж окремо для сполуки Прикладу 35 або для ерлотинібу. У трьох моделях раку легенів і в одній моделі раку підшлункової залози для згаданої комбінації спостерігалася синергія та значний регрес росту пухлини. У моделі колоректального раку 5М/1463 та моделі раку легенів 099 комбінація є кращою, ніж окремо для сполуки Прикладу 35 або для ерлотинібу. У ксенотрансплантатній моделі раку легенів НЗ58 спостерігалися адитивний ефект і краща протипухлинна активність при комбінації сполуки Прикладу З та дрібномолекулярного інгібітора

ЕСЕВ афатинібу у порівнянні з будь-якою зі сполук окремо.

Комбінаційні дослідження іп мімо сполуки Прикладу 35 та антитіла проти ЕСЕВ цетуксимабу проводили на ксенотрансплантатній моделі раку легенів НЗ58 і ксенотрансплантатній моделі колоректального раку 5МУ1463. В обох моделях для згаданої комбінації спостерігалися регрес росту пухлини та краща комбінаційна ефективність. Комбінація є кращою, ніж окремо сполука

Прикладу 35 або цетуксимаб.

Комбінацію сполуки Прикладу 35 та інгібітора ЕВК (ЕВКІ) І 3214996 досліджували у всіх шести моделях. У всіх шести моделях для згаданої комбінації спостерігається синергетичний або адитивний ефект, і комбінація є кращою, ніж окремо сполука Прикладу 35 або інгібітор ЕВК.

У трьох моделях раку легенів (НЗ58, НІ1373 і ЕІ 3187), одній моделі раку підшлункової залози та одній колоректальної моделі спостерігався значний регрес росту пухлини.

Таблиця 36

Протипухлинна активність сполуки Прикладу 35 іп мімо в поєднанні з іншими цільовими лікарськими засобами в ксенотрансплантатних пухлинних моделях або моделях РОХ

Пригнічення росту (95) і регресу (95) пухлин в ксенотрансплантатних пухлинних моделях або моделях РОХ

Міа . Доза ЗМ/1463

Лікування (мг/кг) Доза НІВ | няізз | ЕСЗ187) Раса-2 (Колорек- | І 099 (Легені) -| (Легені | (Підшлу й . (Легені) РОХ нкова тальний | (Легені) ) рак) залоза) 8 (орхгві - | - 1 - | 852 | - | - | -! -

Сполука

Прикладуз5 (10 100х28 749 |466| 985 | | 27 | 44 |687.ЙД кмл зо |орхгв|і - | - Її - | - | - | - | - | 762

ЕВНКІ | 700 |0рх28і ЛИ | - | 852 | 854 / 465 | - |927| 28,6

Абемацикліб | 50 (|00х28і 77 | - | 776 | 413 | 451 | 53| - |С25

Ерлотиніб | 25 |00х28, 76,9| - | 506 | 295 (777 |409| Сезлу

Цетуксимаб | 20 (|00х28і - | 87 | - | - | - 1|979Щ|947| -

Афатиніб | 25 |0рх2ві - |774| - | - ( - |- | -ї -

Сполука пе нн

З35-ЕВКІ

Сполука

Прикладу 35-44 10-50 -61,8 -54,4 -59,8 81 -37,4 абемацикліб

Сполука

Прикладу З5- 10-25 -64 -48,9 -89,9 -62,2 88 98,9 ерлотиніб

Сполука

Прикладу З5- 30-20 -34,6 -20,2 | -42,8 цетуксимаб

Таблиця 36

Міа . Доза ЗМ/1463

Сполука

Прикладу З5- 10-25 91,3 афатиніб " Вказує, що середній об'єм пухлини був більшим, ніж у контрольній груш, яка одержувала носій

Комбінована ефективність з імунотерапевгичними препаратами, антитілами проти РО-1 або антитілами проти РО-Ї 1

Для оцінювання ефектів інгібування КАаб5 (112С та комбінації імунотерапевтичних препаратів використовували мишачу сингенну модель. У цій моделі мутацію КАаз Сс120 перетворювали на мутацію КбКаз СТ12С шляхом введення СВІ5РЕА в лінію клітин СТ-26 лінію клітин колоректальної пухлини мишей. Введення КВа5 с12С підтверджувалося визначенням генетичних та функціональних характеристик. Сконструйована лінія клітин має назву СтТ-26-

На/ЖвВа:х С126. Ці клітини імплантували мишам ВаїБ/с, і лікування сполукою починали через 6 днів після імплантування пухлинних клітин. У цьому дослідженні сполуку Прикладу 35 поєднували або з антитілом проти РО-І 1 (ВМР (ВіоХсеїІ, номер за каталогом ВЕО146)), або з антитілом проти РО-1 (НоІтдаага АВ, еї аї., 9. Іттипоїпегару Сапсег 2018; 6(47): 1-15), зі схемою дозування, наведеною в Таблиці 37. Як показано в Таблиці 37, сполука Прикладу 35 демонструвала значну самостійну активність із середнім рівнем інгібування росту пухлини 89,4 95 ії без повної відповіді при дозі 30 мг/кг наприкінці З-тижневого періоду введення дози.

Антимишаче антитіло 17807 проти РО-І1 демонструвало пригнічення росту пухлини на рівні 36,1 95 без повної відповіді, а анти-РО-І антитіло ВМРІ1 демонструвало 70,7 95 пригнічення росту пухлини і 10 95 (1 з 10) повну відповідь в кінці періоду введення дози (21 день) або на 59 день.

Однак комбінація сполуки Прикладу 35 з антитілом проти РО-І1 або антитілом проти РО-1 забезпечувала досягнення значно кращої протипухлинної активності. Наприкінці З-тижневого періоду введення дози комбінація сполуки Прикладу 35 з антитілом проти РО-Ї 1 або антитілом проти РО-1 показала -33,9 95 і -19,4 95 регрес пухлини і З0 95 та 4095 повну відповідь, відповідно. Через З тижні лікування сполукою і препаратами припинили, і всі пухлини в групах монотерапії, за винятком 1 тварини в групі анти-РО-Ї, почали відновлювати ріст. Однак багато пухлин у двох комбінованих групах не мали ознак повторного росту. Через 38 днів після останньої дози (день 59) комбіновані групи мали 40 95 та 60 95 повну відповідь, що вказувало на те, що багато пухлин у комбінованих групах були ліквідовані. Ці результати свідчили про те, що лікування сполукою Прикладу 35 у поєднанні з антитілом проти РО-І 1 або антитілом проти РО-1 може бути корисним для хворих на рак з мутацією КВаз 1126.

Зо

Таблиця 37

Протипухлинна активність іп мімо сполуки Прикладу 35 у поєднанні з імунотерапевтичними препаратами (антитіло проти РО-1 або антитіло проти РО-І 1) у сингенній моделі СТ-26-

На/Кваза120 . Частота ТО (Т/С) Повний Повний регрес

Лікування Доза /о регресу регрес введення дози (о) (день 21) (день 59)

Носій. | (РОМ ООха1 | - | - | оо оло

Сполука столу роко: еаитя| 01010 оло

Антитіло проти РО- 500 36,1

Антитіло проти РО-1 250 -70,7

РО, Орхгі | - | -35,9 | зло 4ло

Прикладу 35 5О0

Антитіло проти РО- / ІР, 907Ох3

Ії (17807 мкпмита

РО, О0Хх21

Прикладу 35 .

Антитіло проти РО-1 по ІР, ВІМ/ХЗ 19,4 4ло в/о

ВМР1-14 мкг/миша

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Сполука формули: ї СУ Ії нм 7 в в -х З її Кз Ки де: А являє собою -ОСНе-, -М(Вв)СНг-, -ОСНегСНе-, -М(Вв)СНаСНег-, -СНгОСН»- або -СНагМ(Вв)СНе-; В являє собою -СНо- або -С(0)-; У являє собою -С(СМ)- або -М-; А: являє собою -СМ, -С(О)СЕСК» або групу формули Ка и тт ; Вг являє собою Н, метил або -СН»СМ; кожен з Кз та Ко незалежно являє собою Н, галоген, -Соз-алкілциклопропіл, -С--в-алкіл,

факультативно заміщений 1-3 рази замісником Ко, або -О-С:.в-алкіл, факультативно заміщений 1-3 рази замісником Ко; Ва являє собою Н, галоген або -С:1-в-алкіл, факультативно заміщений 1-3 рази замісником Ко; Ве являє собою Н або -С..в-алкіл, факультативно заміщений 1-3 рази замісником Ко; АВ? являє собою Н, галоген, -МАч1Ві2, -СН2МНА 12, -С1-в-алкіл, факультативно заміщений 1-3 рази замісником Ко або Кіз, -Соз-алкілциклопропіл або -0-С:-в-алкіл, факультативно заміщений 1-3 рази замісником Ко або Кіз; Ав являє собою Н, -С:1-4-алкіл, факультативно заміщений 1-3 рази замісником Ко, або -Сз-6- циклоалкіл, факультативно заміщений 1-3 рази замісником Ко; Во являє собою Н, галоген, -СМ, -Со-з-алкіл-Сзє-циклоалкіл або -С:--алкіл, факультативно заміщений 1-3 рази замісником Ко; Віо у кожному разі незалежно являє собою галоген, кисень, гідроксигрупу, -С1-4-алкіл або -0-С- «-алкіл; кожен з Вії та Ві2 незалежно являє собою Н, -С:-4-алкіл або -С1.4-гетероалкіл, де Вії та Ві2 можуть об'єднуватись для одержання гетероциклоалкілу; та Віз у кожному разі незалежно являє собою -М-С.-4-алкіл, або її фармацевтично прийнятна сіль.

2. Сполука за п. 1, де А являє собою -«ОСНеСНе-, або її фармацевтично прийнятна сіль.

3. Сполука за п. 1 або 2, де В являє собою -2(0)-, або її фармацевтично прийнятна сіль.

4. Сполука за будь-яким з пп. 1-3, де М являє собою -С(СМ)-, або її фармацевтично прийнятна сіль.

5. Сполука за будь-яким з пп. 1-3, де У являє собою -М-, або її фармацевтично прийнятна сіль.

6. Сполука за будь-яким з пп. 1-5, де Ві являє собою групу формули Ав иа і де А; являє собою Н, Е, Сі, метил, етоксигрупу, етил, ізопропіл або циклопропіл, або її фармацевтично прийнятна сіль.

7. Сполука за будь-яким з пп. 1-5, де Ві являє собою групу формули Ав виш , і де Ро являє собою Н, Е, СІ, -СНЕ», -СЕз або -СНгОН, або її фармацевтично прийнятна сіль.

8. Сполука за будь-яким з пп. 1-5, де Ві являє собою -СМ, -С(О0)СЕСВ», або її фармацевтично прийнятна сіль.

9. Сполука за будь-яким з пп. 1-8, де В? являє собою Н або метил, або її фармацевтично прийнятна сіль.

10. Сполука за будь-яким з пп. 1-9, де Аз являє собою Н, Е, Сі, метил, метоксигрупу, етил, ізопропіл або циклопропіл, або її фармацевтично прийнятна сіль.

11. Сполука за будь-яким з пп. 1-10, де Ка« являє собою Н, Е або СІ, або її фармацевтично прийнятна сіль.

12. Сполука за будь-яким з пп. 1-11, де В5 являє собою Н, -СНЕ», -СНоЕ, -«СНг2ОН або -СНгОСН 5», або її фармацевтично прийнятна сіль.

13. Сполука за п. 1 формули:

о п г А М нм 7 сі - о З і Кз Ки де: А являє собою -ОСН»г- або -ОСНеСНе-; М являє собою -С(СМ)- або -М-; Аз являє собою Сі або Е; Ва являє собою Н або Е, у разі, якщо У являє собою С(СМ); і Ва являє собою НЕ, у разі, якщо У являє собою М, або її фармацевтично прийнятна сіль.

14. Сполука за п. 13, де А являє собою ч х, 4 Ша або .

15. Сполука за п. 1, вибрана з: о хи Ха о й о и М нм с нм см сі -М - о З о З сі ше СІ г ' ' о о -х М ТК Х ряд ) о о и М нм смс Нам СМ о і с ---- о -- З З ще ФІ. Р або Р ;

або її фармацевтично прийнята сіль.

16. Сполука за п. 15, яка являє собою: чи 9 Що | я Нм М нм СМ сі СІ 2 -М Я пш--О-- І) З 5 Е СІ Е о о - Ох о о М и нм см сі Нм СМ с о неп, о пня, 5 5 РЕ або Р .

17. Фармацевтична композиція, яка містить сполуку за будь-яким з пп. 1-16 або її фармацевтично прийнятну сіль і фармацевтично прийнятний носій, розріджувач або наповнювач.

18. Фармацевтична композиція за п. 17 для використання при лікуванні пацієнта з раком, який вибрано з групи, яку складають рак легенів, рак підшлункової залози, рак шийки матки, рак стравоходу, рак ендометрія, рак яєчників, холангіокарцинома або колоректальний рак.

19. Сполука або її фармацевтично прийнята сіль за будь-яким з пп. 1-16 для використання при лікуванні пацієнта з раком, який вибрано з групи, яку складають рак легенів, рак підшлункової залози, рак шийки матки, рак стравоходу, рак ендометрія, рак яєчників, холангіокарцинома або колоректальний рак.

20. Сполука або її фармацевтично прийнята сіль за п. 19, причому рак являє собою недрібноклітинний рак легенів, і при цьому одна або декілька клітин експресують мутантний білок ККаз 01260.

21. Сполука або її фармацевтично прийнята сіль за п. 19, причому рак являє собою колоректальний рак, і при цьому одна або декілька клітин експресують мутантний білок ККаз сате2б.

22. Сполука або її фармацевтично прийнята сіль за п. 19, причому рак являє собою рак підшлункової залози, і при цьому одна або декілька клітин експресують мутантний білок КВав5 «126.

23. Сполука або її фармацевтично прийнята сіль за п. 19, причому пацієнт має рак, який, як було визначено, мав одну або декілька клітин, які експресують мутантний білок КВаз 1120 перед введенням сполуки або її фармацевтично прийнятної солі.

24. Сполука або її фармацевтично прийнята сіль за будь-яким з пп. 1-16 для застосування при лікуванні пацієнта з раком, який має мутацію КНА5 с120.

25. Сполука або її фармацевтично прийнятна сіль за будь-яким з пп. 1-16 для застосування в терапії.

26. Сполука або її фармацевтично прийнятна сіль за будь-яким з пп. 1-16 для застосування в лікуванні раку.

27. Сполука або її фармацевтично прийнятна сіль за будь-яким з пп. 1-16 для застосування при виготовленні лікарського засобу для лікування раку.

28. Сполука або її фармацевтично прийнятна сіль за п. 26 або 27, при цьому рак вибрано з групи, яку складають рак легенів, рак підшлункової залози, рак шийки матки, рак стравоходу, рак ендометрія, рак яєчників, холангіокарцинома та колоректальний рак.

29. Сполука або її фармацевтично прийнятна сіль за будь-яким з пп. 1-16 для застосування в комбінації - одночасно, окремо або послідовно - з одним або декількома з: інгібітора РО-1 або РО-І1, інгібітора СЮО4/СОКб або його фармацевтично прийнятної солі, інгібітора ЕСЕК або його фармацевтично прийнятної солі, інгібітора ЕКК або його фармацевтично прийнятної солі, препарату платини та пеметрекседу або його фармацевтично прийнятної солі, в лікуванні раку.

30. Сполука або її фармацевтично прийнятна сіль за п. 28, де рак є раком легенів.