UA124662C2 - Консервант для сіна і спосіб консервації сіна - Google Patents

Abstract

Винахід належить до способу обробки сіна для запобігання і/або зменшення псування сіна з високим вмістом вологи в результаті теплового впливу, а також для його консервації, причому цей спосіб включає додавання в сіно консерванту для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю або окремо, або в комбінації з ефективною для консервації сіна і зменшення їх нагрівання кількістю дріжджів роду Pichia або бактерій роду Pediococcus. Також запропонований спосіб обробки сіна для запобігання і/або зменшення псування сіна з високим вмістом вологи в результаті теплового впливу, а також для його збереження, де спосіб включає додавання в сіно консерванту для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість дріжджів роду Pichia.

Description

(57) Реферат:

Винахід належить до способу обробки сіна для запобігання і/або зменшення псування сіна з високим вмістом вологи в результаті теплового впливу, а також для його консервації, причому цей спосіб включає додавання в сіно консерванту для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю або окремо, або в комбінації з ефективною для консервації сіна і зменшення їх нагрівання кількістю дріжджів роду Ріспіа або бактерій роду Редіососсив. Також запропонований спосіб обробки сіна для запобігання і/або зменшення псування сіна з високим вмістом вологи в результаті теплового впливу, а також для його збереження, де спосіб включає додавання в сіно консерванту для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість дріжджів роду Ріспіа.

ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ, ДО ЯКОЇ НАЛЕЖИТЬ ВИНАХІД

МЇ Даний опис стосується консерванту для сіна. Зокрема, консерванту для сіна, призначеного для консервації сіна з високим вмістом вологи, і способу використання консерванту для сіна для консервації призначеного для зберігання сіна з високим вмістом вологи.

РІВЕНЬ ТЕХНІКИ

(2Ї Пров'ялювання сіна до оптимального рівня вологості на полі перед пресуванням в тюки було б оптимальним для зменшення втрати сухої речовини (СР), ріст плісняви і дихання рослинних клітин під час пресування в тюки і зберігання сіна. Однак цей процес приводить до значних втрат поживних речовин через продовжуване дихання рослин, руйнування листя від механічних пошкоджень і через вилуговування під час дощу. Визнання цього факту, а також непередбачувані погодні умови примушує багатьох виробників сіна упаковувати сіно підвищеної, відносно оптимальної, вологості (20-3095), щоб звести до мінімуму ризик псування від дощу і втрати листя від механічних пошкоджень. Однак ця практика приводить до втрат, викликаних активністю дріжджів і плісняви, а іноді і бактерій, і, як результат, нагріванням сіна, і низької поживної цінності сіна до моменту його використання як корм для тварин.

ЇЗЇ Одним з простих підходів є розпилення на вологе сіно під час його зберігання органічної кислоти, наприклад пропіонової. Незважаючи на те, що органічні кислоти, як правило, ефективні в запобіганні розмноженню грибів в сируватому сіні, вищі рівні нанесення, збільшене поле, витрати на обробку, а також екологічні проблеми приводять до того, що більшість виробників сіна неохоче користуються такими методами.

ЇЇ Хоча згідно з результатами проведених досліджень, органічні кислоти, які використовуються для консервації сіна, спресованого в тюки при вмісті вологи, вище оптимального рівня, можуть бути потенційно замінені інокулянтами на основі бактерій (Ваай єї а!., Авіа-Аиві., У. Апіт. 5сі., 18: 649-660, 2005), результати інших досліджень силосу і сінажу були суперечливими (7анпйігоааіпі єї а!., Авіа-А!йві., у. 19: 10: 1429-1436, 2006, Миск, Ттапз. АБАЕ 47: 1011-1016, 2004). Існує множина даних того, що виявлена невідповідність у відповідях на інокулянти зумовлена взаємодією між організмами різних видів в окремих інокулянтах і популяціями епіфітних мікробів (бактерій, дріжджів і плісняви), які містяться в сіні до інокуляції.

Зо ЇЇ Було б бажано надати поліпшений консервант для сіна, зокрема для запобігання і зменшення псування сіна з високим вмістом вологи під час його зберігання внаслідок теплового впливу, а також для його консервації.

СУТЬ ВИНАХОДУ

ІЄЇ Дане розкриття надає спосіб збереження якості сіна з високим вмістом вологи під час його зберігання. Спосіб оснований на використанні консерванту для сіна, здатного запобігати іабо зменшувати псування сіна з високим вмістом вологи під час його зберігання внаслідок теплового впливу. Використовуваний консервант для сіна запобігає і/або зменшує нагрівання сіна з високим вмістом вологи настільки ж ефективно або краще, ніж органічні кислоти.

Г/Л В одному з аспектів запропонований спосіб обробки сіна для запобігання і/або зменшення псування сіна з високим вмістом вологи в результаті теплового впливу, а також для його консервації, причому цей спосіб включає додавання в сіно консерванту для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю або окремо, або в комбінації з ефективною для консервації сіна і зменшення їх нагрівання кількістю дріжджів роду Рісніа або бактерій роду

Редіососсих. В іншому аспекті запропонований спосіб обробки сіна для запобігання і/або зменшення псування сіна з високим вмістом вологи в результаті теплового впливу, а також для його консервації, причому цей спосіб включає додавання в сіно консерванту для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю.

ІВ) В іншому аспекті запропонований спосіб обробки сіна для запобігання і/або зменшення псування сіна з високим вмістом вологи в результаті теплового впливу, а також для його консервації, причому цей спосіб включає додавання в сіно консерванту для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю в комбінації з ефективною для консервації сіна і зменшення їх нагрівання кількістю дріжджів роду Ріспіа.

ІЗЇ В іншому аспекті запропонований спосіб обробки сіна для запобігання і/або зменшення псування сіна з високим вмістом вологи в результаті теплового впливу, а також для його консервації, причому цей спосіб включає додавання в сіно консерванту для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного бо ферменту з хітиназною активністю в комбінації з ефективною для консервації сіна і зменшення їх нагрівання кількістю бактерій роду Редіососсив. 19) В іншому аспекті запропонований спосіб обробки сіна для запобігання і/або зменшення псування сіна з високим вмістом вологи в результаті теплового впливу, а також для його консервації, причому цей спосіб включає додавання в сіно консерванту для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість дріжджів роду Рісніа. 1) У наступному аспекті представлений консервант для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю. 12) У ще одному додатковому аспекті запропонований консервант для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю в комбінації з ефективною для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількістю дріжджів роду Рісніа або бактерії роду Редіососсив.

П1З3| В іншому додатковому аспекті запропонований консервант для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю в комбінації з ефективною для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількістю дріжджів роду Ріспіа. 14) В іншому аспекті запропонований консервант для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю в комбінації з ефективною для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількістю бактерії роду Реаососсив. (15) У ще одному аспекті всі вищезазначені аспекти можуть додатково містити щонайменше один фермент, який має пектин-ліазну активність, глюканазну активність або їх суміш. (16) В іншому аспекті надається консервант для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість дріжджів роду Ріспіа.

І17| У ще одному аспекті надається сіно з високим вмістом вологи, що містить або тільки ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість дріжджів щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю, або в комбінації з ефективною для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість дріжджів роду Рісніа або бактерій роду Реаїососсив. Сіно з високим вмістом вологи може додатково містити щонайменше один фермент, що має пектин-

Зо ліазну активність, глюканазну активність або їх суміш. (18) В іншому аспекті надається сіно з високим вмістом вологи, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість дріжджів роду Рісніа.

КОРОТКИЙ ОПИС КРЕСЛЕНЬ

П19| Після наведеного у загальному вигляді опису суті винаходу, далі дається опис супровідних креслень, що ілюструють переважний варіант здійснення, де: (20) На Фіг. 1 показана середньотижнева температура зберігання тюків сіна люцерни, оброблених дріжджами роду Ріспіа (Р. апотава;, або щонайменше одним ферментом з хітиназною активністю (фермент); в порівнянні з тюками сіна люцерни, обробленими і не обробленими пропіоновою кислотою (проп. кислота); (211) На Фіг. 2 показана середньодобова температура під час зберігання тюків сіна люцерни, оброблених щонайменше одним ферментом з хітиназною активністю в комбінації з ефективною для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількістю дріжджів роду Ріспіа (РіспСпід або бактерій роду Реаїососсив (Реаіо ре) в порівнянні з тюками сіна люцерни, обробленими і не обробленими пропіоновою кислотою (Проп); (22) На Фіг. З наведена діаграма порівняння часу (в хвилинах), протягом якого під час зберігання (2012) тюки сіна знаходилися при температурі вище 40"С, для тюків люцерни, оброблених щонайменше одним ферментом з хітиназною активністю в комбінації з дріжджами роду Рісніа (РіспіанФерма) або бактеріями роду Реаіосіссих (РедіонФерма), і тюків сіна люцерни, оброблених пропіоновою кислотою (Проп. кислота) і не оброблених пропіоновою кислотою (контроль); і (23) На Фіг. 4 наведена діаграма порівняння часу (в хвилинах), протягом якого під час зберігання (2013) тюки сіна знаходилися при температурі вище 40"С, для тюків сіна люцерни, оброблених щонайменше одним ферментом з хітиназною активністю в комбінації з дріжджами роду Рісніа (РіспіанФерма) або бактеріями роду Реаіосіссих (РедіонФерма), і тюків сіна люцерни, оброблених тільки дріжджами роду Рісніа (Ріспіа), бактеріями роду Реаіосіссиагопе (Редіо) пропіоновою кислотою (Проп. кислота) і не оброблені пропідоновою кислотою (контроль).

ДОКЛАДНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ

(24) Однією з проблем, яка виникає у випадку сіна з високим вмістом вологи, є його бо псування і гниття, що викликається спонтанним виділенням тепла. Такі нагріті тюки звичайно мають більш блідий колір, меншу поживну цінність і більш помітну плісняву. Один з підходів полягає в розпиленні на сирувате сіно під час його зберігання органічної кислоти, такої як, наприклад, пропіонова кислота. Незважаючи на те, що органічні кислоти, як правило, ефективні в запобіганні розмноженню грибів у вологому сіні, вищі рівні нанесення, збільшене поле, витрати на обробку, а також екологічні проблеми приводять до того, що більшість виробників сіна неохоче користуються такими методами.

І25| Хоча згідно з результатами проведених досліджень, органічні кислоти, які використовуються для консервації сіна, спресованого в тюки при вмісті вологи, вище оптимального рівня, можуть бути потенційно замінені інокулянтами на основі бактерій, результати інших досліджень силосу і сінажу були суперечливими. Існує множина свідоцтв того, що виявлена невідповідність у відповідях на інокулянти зумовлена взаємодією між організмами різних видів в окремих інокулянтах і популяціями епіфітних мікробів (бактерій, дріжджів і плісняви), що містяться в сіні до інокуляції.

І26| У самому широкому аспекті дане розкриття надає спосіб збереження якості сіна і запобігання або зменшення псування сіна з високим вмістом вологи під час його зберігання внаслідок теплового впливу, причому спосіб включає обробку свіжого сіна консервантом для сіна в аеробних умовах. (27| Консервант для сіна містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного ферменту з хітиназою активністю. Несподівано було виявлено, що консервуюча дія консерванту для сіна і його здатність запобігати і/або зменшувати псування сіна з високим вмістом вологи під час його зберігання внаслідок теплового впливу ще більше посилюється у випадку комбінування щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю з дріжджами роду Рісніа або бактеріями роду Реаіососсив.

Коли щонайменше один фермент з хітиназною активністю об'єднаний з дріжджами роду Ріспіа або бактеріями роду Реаїососсивз, то, як видно на Фіг. 4, температура сіна з високим вмістом вологи значно зменшується в порівнянні з використанням кожного компонента комбінації окремо. (28)| Альтернативно, консервант для сіна може містити тільки дріжджі роду Рісніа в кількості, ефективній для консервації сіна і зменшення його нагрівання.

Зо І29| Використовуваний в даному описі термін «ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість» стосується кількості, яка є щонайменше достатньою для збереження якості сіна. Таким чином, кількість є щонайменше достатньою для запобігання і/або зменшення псування сіна з високим вмістом вологи в результаті теплового впливу, а також для його консервації.

ЇЗОЇ Використовуваний в даному описі термін «сіно» потрібно розуміти як такий, що стосується всіх форм сіна, оскільки цей термін звичайно використовується в сільському господарстві. Сіно частіше всього складається з люцерни, трави або сумішей люцерни і трави, зібраної при цільовому рівні вологи нижче 2095.

ЇІЗ1| Спосіб обробки сіна для запобігання і/або зменшення псування сіна з високим вмістом вологи в результаті теплового впливу, а також для його консервації включає додавання в сіно консерванту для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю. Як згадувалося раніше, щонайменше один фермент з хітиназною активністю може бути об'єднаний з дріжджами роду

Рісніа або бактеріями роду Рейїососсив.

ІЗ2І) В одному з варіантів здійснення спосіб обробки сіна для запобігання і/або зменшення псування сіна з високим вмістом вологи в результаті теплового впливу, а також для його консервації включає додавання в сіно консерванту для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю в комбінації з ефективною для консервації сіна і зменшення їх нагрівання кількістю дріжджів роду Рісніа.

ІЗ3Ї В іншому варіанті здійснення спосіб обробки сіна для запобігання і/або зменшення псування сіна з високим вмістом вологи в результаті теплового впливу, а також для його консервації, включає додавання в сіно консерванту для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю в комбінації з ефективною для консервації сіна і зменшення їх нагрівання кількістю бактерій роду Реаїососсив.

ІЗ4| Альтернативно, спосіб обробки сіна для запобігання і/або зменшення псування сіна з високим вмістом вологи в результаті теплового впливу, а також для його консервації включає додавання в сіно консерванту для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення бо його нагрівання кількість тільки дріжджів роду Ріспіа.

ІЗ5Ї Дріжджі роду Рісніа включають, без обмеження, Ріснпіа апотаїа 5р. В одному з варіантів здійснення дріжджі роду Ріспіа можуть являти собою Рісніа апота/а 5р., що мають всі відмітні характеристики штаму Ріспіа апотаїа з номером доступу ОВМРО 3003. Зрозуміло, що мова йде про будь-який ізолят, що має відмітні ознаки штаму Р/сніа апота!а з номером доступу ОВМРО 3003, включаючи його субкультури і варіанти, які мають вказані відмітні ознаки і активність.

Штам Ріспіа апотала з номером доступу ОВМРО 3003 депонований в промисловій колекції дріжджів ОВМРО в Віоїодіа Медеїаіє е Віоїеспоїодіє Адгоатбіепіаїй е 7ооіеспісне, Зегіопе ді

Місгобріоїодіа Адгоаїйтепіаге ей АтбіепіаІє, пер/лллмилми.адг.ипірд.й/аБбмиро, Університет Перуджії,

Італія.

ІЗЄЇ Бактерії роду Редіососсих включають, без обмеження, Редіососсив репіозасеиз 5р. У варіанті здійснення бактерії роду Рейїососсих можуть являти собою Реаїососсив репіозасеив 5р, що мають всі відмітні ознаки штаму Редіососси5 репіозасеих ВТОС328 (з номером доступу

МСІМВ 12674). В іншому варіанті здійснення бактерії роду Реаїососсивх можуть являти собою

Реайососсив репіозасеив о5р, які мають всі відмітні характеристики штаму Реа/ососси5 репіозасеих ВТС401 (з номером доступу МСІМВ 12675). Зрозуміло, що мова йде про будь-який ізолят, що має відмітні характеристики штаму Реаїососсиз репіозасеиз ВТС328 або ВТС401, включаючи їх субкультури і варіанти, які мають вказані відмітні ознаки і активність, як розкрито в даному описі. Штами Редіососсив репіозасеиз з номерами доступу МСІМВ 12674 і 12675 були депоновані в Національній колекції промислових, харчових і морських бактерій ЦЯ, Регди5зоп

Вийаїпа, Стаірвіопе Евіаїе, Виск5рит, Арегаєєп АВ21 9ХУА.

ІЗ7| В одному з варіантів здійснення способу для обробки сіна звичайно використовується кількість від 105 до 1015 життєздатних організмів дріжджів або бактерій на тонну сіна, переважно від 107 до 103 життєздатних організмів дріжджів або бактерій на тонну сіна і більш переважно від 109 до 1012 життєздатних організмів дріжджів або бактерій на тонну сіна. Використовуваний в даному описі термін «тонна» потрібно розуміти як такий, що стосується метричної тонни (1000

КГ).

ЇЗ8| Щонайменше один фермент з хітиназною активністю може мати хітиназну активність в діапазоні від приблизно б до приблизно 300 одиниць (Ш) активності ферменту на тонну підлягаючого обробці сіна. В одному з варіантів здійснення хітиназна активність може

Зо знаходитися в діапазоні від приблизно Є до приблизно 100) на тонну підлягаючого обробці сіна.

Одиничне значення Ш визначається як кількість ферменту, що забезпечує визначену кількість хітиназної активності. Кожна одиниця (/) активності ферменту може вивільняти близько 1,0 мг

М-ацетил-О-глюкозаміну з хітину (г) на годину при рН-б,0 і при температурі 25"С протягом 2 годин аналізу.

ІЗ9| Консервант для сіна згідно з даним описом може додатково містити щонайменше один фермент з пектин-ліазною активністю, глюканазною активністю або їх суміш.

І4ОЇ Консервант для сіна згідно з даним описом може знаходитися або в рідкій, або в твердій формі. Консервант для сіна згідно з даним описом може містити придатний носій або може бути використаний в тому вигляді, в якому він представлений. У твердій формі консервант для сіна може містити тверді носії або фізичні наповнювачі. Придатний носій може бути в рідкій формі на основі води або в рідкій формі, що не містить воду, або в твердій формі.

Необмежувальні приклади носія в рідкій формі на основі води або в рідкій формі, що не містить воду, включають воду, олії і парафін. Необмежувальні приклади носіїв в твердій формі включають органічний або неорганічний носій, такий як, наприклад, мальтодекстрин, крохмаль.

Тверда форма може наноситися безпосередньо на сіно шляхом напилювання легкого порошку або шляхом обприскування сіна, якщо знаходиться в рідкому носії. Зрозуміло, що для цілей даного опису може використовуватися будь-який інший придатний носій. Також зрозуміло, що консервант для сіна відповідно до даного винаходу може бути нанесений на сіно стандартними методами, що звичайно використовуються фахівцями в даній галузі техніки. Консервант для сіна також можна наносити до, під час і/або після пресування сіна в тюки. Даний винахід буде зрозумілішим з наведених нижче прикладів, які наведені для ілюстрації винаходу, а не для обмеження його об'єму.

ІЇ41| ПРИКЛАДИ

Приклад 1:

І421 Сіно, умови обробки і пресування в тюки

І43|Ї Використовували сіно третього покосу, що складається з 9095 люцерни і 1095 трави.

Сіно косили дисковою косою Мем/-НоїПапа "м 17 вересня 2011 року і залишали для сушіння не проводячи обробки і без ворушіння. Рівень вологості оцінювали за допомогою приладу для визначення рівня вологості сіна Гагппех "м (1205 Баппег Огіме, Аєйгога, ОН) через п'ять днів після 60 покосу, який знаходився в діапазоні від 20 до 3595. В цей же час готували консерванти для сіна шляхом попереднього зважування інокулянтів і змішування кожного інокулянту в окремій ємності, що містить 6,5 л попередньо виміряної дистильованої води, а потім струшували протягом 1 хвилини. Ємність розпилювача і штангу з розпилювальними насадками з одним соплом встановлювали на великий квадратний сінний прес 4790 Неззіоп. Шланг розміщували таким чином, щоб розпилення покривало 9095 валка з мінімальним дрейфом.

І44| Для визначення часу, необхідного для завершення нанесення добавки на один пакунок, а також для більш точного визначення рівня вологості пресованого в тюки матеріалу було виготовлено два випробувальних тюки. Рівень вологості тюка визначали, використовуючи зонд для сіна. Середній час виготовлення одного тюка (0,91 м х 1,22 м х 2,44 м) виявився таким, що дорівнює 2 хвилинам 30 секундам, а середня вага тюка становила 820 кг. Кількість, Р. апота|а, що наноситься, дорівнювала 10"! КУО/л на тонну сіна. Фермент з хітиназною активністю наносили в кількості 1,5 г (суспендованих в 1 л води) на тонну сіна, що відповідає приблизно 6 од. на тонну сіна. Продукт пропіонової кислоти, що складається на 6895 (об./06.) з пропіонової кислоти, наносили з концентрацією 2,72 л/т і використовували як позитивний контроль.

Негативним контролем служила вода, яку наносили з концентрацією 1 л на тонну сіна. Р. апотаї!а і фермент з хітиназною активністю були придбані в компанії І айетапа Зресіаїйіевз Іпс. (Мім"аКеє, УМ, ОА), а пропіонова кислота була придбана в компанії М/аизаи Спетісаї

Согрогайоп (Умаизац, УМ, ОА). Для кожного виду обробки було виготовлено по п'ять тюків.

Після кожної обробки брали зразки Р. апота!а для перевірки життєздатності і визначення кількості організмів. Цю процедуру виконували для підтвердження кількості, нанесених організмів. Кожний пакунок маркували відразу ж після його виходу з преса, використовуючи аерозольну фарбу, після чого маркували за допомогою бірок, які прикріплювали пластиковими хомутиками. Всі тюки зважувалися через день після пресування в тюки і взяття зразків за допомогою свердла. Для зменшення ризику займання тюки після пресування залишали в полі на 2 тижні перед їх транспортуванням і вміщенням на зберігання в один шар у відкритому з одного боку сараї. На день 90 з тюків знов брали за допомогою свердла зразки з 4 сторін (виключаючи верхню і нижню частини тюків), і перекладали їх вгору (стопи з двох тюків). На день 180 знов брали зразки за допомогою свердла.

І45) Визначення хімічних і мікробіологічних показників

Зо І46| Виконували хімічний і мікробіологічний аналізи зразків сіна, взятих з шести різних ділянок поля, і композитних зразків, отриманих за допомогою свердла, з чотирьох різних місць кожного тюка в дні зберігання 1, 90 і 180. Для підрахунку загальної кількості бактерій, бактерій, які продукують молочну кислоту (МКБЕ), дріжджів і плісняви використовували процедури, описані у МСеАЇЇївбієг єї аї. (1995 ІпакКке, адідевійріїйу апа аєгобіс віарійу ої рапеу 5іїаде іпосшаїеа мій тіхішгез ої І асіюобасійив5 ріапіагит апа Епієегососсив Таесійт. Сап. 9. Апіт. 5сі. 75:425-432). Суху речовину (СР), органічну речовину (ОР) і сирий протеїн (СП) визначали згідно з процедурами

АОАС (1990), а нейтральне детергентне волокно (НДВ), кислотне детергентне волокно (КДВ) і кислотний детергентний нерозчинний азот (КДНА) визначали методами, описаними в Мап боеві еї а. (1991. Меїтод ог адієїагу їірег, пеціга! дехтегдепі апа поп-еїагси роїузасспагтіадез іп геіайоп ї0 апіта! пиийіоп. у. Оаїгу сі. 74: 3583-3597).

ГЛ

Таблиця 1

Хімічний склад (СР, 95), рН і мікробіологічний склад (КУО, Іодіо) сіна через 90 днів після обробки різними консервантами для сіна під час пресування в тюки.! вН77777717171717171717171711711116е5 71161 17711624 600 111636

Р 11111111 -1111111174411711116бо0117111 бло 11111751

ОР 77771717 8789 | 8805 | 852852 | 86,2 | 88025 мк) 77777771 17771717117-011111171бо5Бі6 17009417 0099977 | 2. 01298 (

НндВ 77777777 4552 | 71111111

ІРА-Ріспіа апотаіа; СЕ-Фермент з хітиназною активністю; ВРА-Пропіонова кислота;

СОМ-Контроль 2гТВ:-бактерії, які ростуть на поживному агарі без складних поживних потреб; І АВ-бактерії, які ростуть на МЕК5, ймовірно Гасіобасіїй; ОР-органічна речовина; МНз-аміачний азот;

ОА-загальний азот; МК-Молочна кислотах КДВ-кислотне детергентне волокно;

КДНА:кислотний детергентний нерозчинний азот

І48) У таблиці 1 показаний вплив обробки консервантами для сіна на хімічні і мікробіологічні профілі зразків сіна, зібраних в день 0 (день пресування в тюки) і через 90 днів після пресування в тюки. Крім молочної кислоти і кислотного детергентного нерозчинного азоту (КДНА), різні види обробки не чинили впливу ні на один з оцінюваних факторів, тобто на рн, загальний азот, аміачний азот і КДВ. Концентрація молочної кислоти була нижчою при обробці

Р. апотаїа в порівнянні з іншими видами обробки. У порівнянні з іншими видами обробки рівень

КДНА (95 СР) був вищим при обробці Р. апота/а. У зразках сіна, отриманих через 90 днів, обробка не чинила ніякого впливу на популяції всіх бактерій (бактерій, які ростуть на поживному агарі без складних поживних потреб), дріжджів і плісняви. У порівнянні з іншими видами обробки популяції молочнокислих бактерій були більш численними в тюках, оброблених Р. апотаї!а і в контролі, кількість яких збільшилася з Іодіо 3,80 КУО/г в день пресування до Іодто 5,42 і до 6,29 КУО/г, відповідно в день 90.

І49І

Таблиця 2

Хімічний склад (95 СР), рН і мікробіологічний склад (КУО Іод:о) сіна через 180 днів після обробки різними консервантами для сіна при пресуванні в тюки.!

ОР 77777771 8859 | 8793 | 8780 | 8763

ЖКДНА СБОА) 7777/1777 803 | 7 727 | 696 |. 758 2щ КД

ІРАЕРІіспіа апотаіа; СЕ-Фермент з хітиназною активністю; ВРА-Пропіоновая кислота;

СОМ-Контроль "ТВебактерії, які ростуть на поживному агарі без складних поживних потреб; І АВ-бактерія, які ростуть на МК5, ймовірно Гасіобасіїй; ОР-органічна речовина; МНз-аміачний азот;

ОА-загальний азот; МК-Молочна кислотах КДВ-кислотне детергентне волокно;

КДНА:кислотний детергентний нерозчинний азот

Ї5ОЇ У хімічному і мікробіологічному складах зразків, отриманих через 180 днів, не спостерігалося ніяких відмінностей між видами обробки, крім величини рН і популяції дріжджів (див. Таблицю 2). У порівнянні з всіма іншими видами обробки величина рН була самою низькою у Р. апотаї!а (6,00). Популяція дріжджів була самою численною у випадку обробки ферментами з хітиназною активністю. (51І б

Таблиця З

Концентрації летючих жирних кислот (ЛЖК) в зразках сіна, отриманих за допомогою свердла, через 90 і 180 днів після обробки різними добавками при пресуванні в тюки!

Ацетатію)ї 11111111 777717111790д,77777777 |. 895 .2.ЮЩ | 855 | 1053 | 697 11 .л18бд.7777 | 77777969 | 958 | 838 | 728

Пропіонат(/ю) 11777111 7777.7.7.7и790д.777 | 0333 | 0267 | 046673 | 01467 и 1 зв юр (г/кг) 71111171 90д.77777777 77771794 | 872 | 1504 | 717 1РА-Рісніа апотаіа; СЕ-фермент з хітиназною активністю; ВРА-Пропіоновая кислота;

СОМ-Контроль

І52| З Таблиці З видно, що загальна концентрація ЛЖК (летючих жирних кислот) і концентрація ацетату в зразках, отриманих через 90 ї 180 днів, не змінилася після обробки.

Переважаючим серед ЛЖК, отриманих через 180 днів зберігання, був ацетат, частка якого становила від 9495 до 9895 від загальної кількості ЛЖК, отриманих в тюках. Через 180 днів зберігання спостерігалася тенденція до збільшення кількості ацетату і загальної кількості ЛЖК в тюках, оброблених Р. апота!а і ферментами з хітиназною активністю. Концентрація ацетату і загальна концентрація ЛЖК в тюках через 180 днів обробки Р. апота/а і ферментами з хітиназною активністю виявилася щонайменше на 1495 вищою, ніж у випадку інших видів обробки, що вказує на те, що обидві ці обробки індукували в тюках вищий ступінь анаеробного мікробного бродіння в порівнянні з іншими видами обробки. У порівнянні з контрольною обробкою, загальна концентрація ЛЖК і концентрація ацетату в тюках через 180 днів обробки Р.

Апотаї!а в комбінації з ферментами з хітиназною активністю були вищими приблизно на 32965.

Як і очікувалося, концентрація пропіонату в тюках, оброблених пропіоновою кислотою, була відповідно вищою через 90 і 180 днів в зразках інших видів обробки (див. таблицю 3). (53)

Таблиця 4

Оцінка якості сіна, обробленого різними добавками, після 180 днів зберігання 1 5 18 10 17 2 17 18 5 5

З 17 10 12 5

КОЛІР 4 5 - 10 10 5 17 0 7 15

Середнє 122 15,3 8,8 10,4 1 2 12 12 12 2 10 15 0 0

З 7 5 12 0

ЗАПАХ 4 10 о 5 о 5 17 0 5 12

Середнє 112 10,7 6,8 4,8 1 7 30 22 23 2 27 З3 5 5

ЗАГАЛЬНИЙ З 34 15 24 5

СТАН 4 15 0 15 10 5 34 0 12 27

Середнє 23,5 26 15,6 15,2

Продовження таблиці 4 1 Р а Р А 2 УР а УР УР

ОЦІНКА З а Р Р УР 4 а - УР УР с - Р Р

РА-Ріспіа апотаіа; СЕ-фермент з хітиназною активністю; ВРА-Пропіоновая кислота;

СОМ-Контроль

Колір/запах визначені на основі Інформаційного бюлетеня Мо 644, що випускається службою пропаганди знань при університеті штату Меріленд (Магуїапа Соорегаїме Ехіепзіоп Расі Зпее), 5 «Оцінка якості сіна» (пер/лумлму.ехіепзіоп.ита еди/рибіїсайопв/раїв/5644. рай.

Колір

Сіно яскраво-зеленого кольору (15-20).

Сіно від золотисто-жовтого до жовтого кольору - від 5 до 15 балів

Сіно від коричневого до чорного кольору - від 0 до 5 балів.

Запах

Запах свіжоскошеного сіна має самий високий бал (від 15 до 20 балів).

Сіно із затхлим або іншим запахом отримує від 5 до 15 балів.

Сіно з пліснявілим або незвичайним запахом пилу має дуже низькі бали (від 0 до 5 балів)

Оцінка

Оцінка основана на загальній оцінці експерта, яка мала наступні градації: дуже погане (МР), погане (Р), середнє (А), хороше (С), дуже хороше (МО) і відмінне (Е).

І54Ї Всі тюки розкривали через 180 днів, і їх якість оцінювали на основі Інформаційного бюлетеня Мо 644, який випускається службою пропаганди знань при університеті штату

Меріленд (Магуїапа Соорегайме Ехіепзіоп Расі Зпеєї). Виходячи з візуальної і сенсорної оцінки, сіно найгіршої якості виявилося в контролі і у випадку обробки пропіоновою кислотою, сіно, оброблене іншими способами, було середньої і хорошої якості (таблиця 4).

І55| Термостійкість

І56Ї Термостійкість тюків контролювали шляхом постійного вимірювання температури всередині кожного тюка за допомогою трьох контактних кнопок Оаїйаз Тпегтоспгоп (Етбреадаеєа

Брага бувіетв, І амгепсериго, КУ), які були вставлені в отвори, зроблені за допомогою свердла, на наступний ранок після пресування. Контактні кнопки були виконані з можливістю запису температури кожної години протягом перших 60 днів терміну зберігання. Оскільки результати вимірювання температури не виявили подальшого нагрівання, зонди не були вміщені назад в

Зо тюки через 60 днів. Тюки відкривали і проводили візуальну оцінку псування і наявності плісняви в кінці періоду зберігання (180 днів) на основі Інформаційного бюлетеня Мо 644, що випускається службою пропаганди знань при університеті штату Меріленд (Магуїапа Соорегаїїме

Ехіепвіоп Расі Зпееї) (пир://Лумлиу.ехіепвіоп. та. еди /рибіїсанопв/раїв/ 5644. рай.

І57| Як показано на Фіг. 1, середня тижнева температура навколишнього середовища (зона зберігання тюків) знижувалася з максимальної, яка дорівнювала приблизно 16"С протягом першого тижня зберігання, до мінусових температур після 7 тижня. Проте, протягом перших трьох тижнів періоду зберігання температура у всіх купах залишалася вищою 20"С. Найвища тижнева температура (приблизно 34"С) була зареєстрована на другому тижні в контрольних тюках. Середня температура в контрольних тюках протягом перших трьох тижнів становила приблизно 30"С. Температура в тюках, оброблених ферментами з хітиназною активністю послідовно знижувалася в порівнянні з контрольними тюками з 1 по 7 тиждень (Фіг. 1).

Аналогічна тенденція (за винятком другого тижня) спостерігалася при порівнянні з обробкою пропіоновою кислотою (Фіг. 2). Хоча всі види обробки вплинули позитивним чином на пониження температури в тюках під час зберігання, найбільш ефективною обробкою, в порівнянні з контролем і обробкою пропіоновою кислотою, виявилася обробка ферментами з хітиназною активністю. У порівнянні з контрольними тюками і тюками, обробленими пропіоновою кислотою, середня температура в тюках, оброблених ферментами з хітиназною активністю, була на 6-87 і 4-57С нижчою температури в контрольних тюках і тюках, оброблених пропіоновою кислотою, протягом одного і того ж періоду часу.

І58) Експеримент за участі тварин

І59УЇ Швидкість іп 5йи і ступінь зникнення СР їі НДВ в зразках сіна через 180 днів визначали за участі трьох корів з встановленою на рубець канюлею, яких перед цим годували стандартним для загону кормом, що складається з 5095 тимофіївки і 5095 ячмінного силосу (основа СР). Додаткові зразки, взяті із зразків сіна через 180 днів, отриманих з тюків, оброблених тим же самим консервантом, збирали і подрібнювали, пропускаючи через 4 мм сито. Приблизно 4 г кожного композитного зразка зважували в мішках басгоп й інкубували в трьох повторах в кожній корові протягом 0, 2, 6, 12, 24, 48, 72, 96 і 120 годин. Мішки були виготовлені з моноволокнистої поліефірної сітки (розмір пор 53 мкм, 5 см х 20 см, АпКот,

Еаїгрогі, Мем МогК). Протягом двох тижнів до початку інкубації корови отримували цей корм для адаптації до цього корму. Відразу після інкубації мішки промивали холодною водопровідною водою до повного видалення вмісту рубця із зовнішньої сторони мішків. Мішки прали в побутовій пральній машині в холодній воді протягом трьох хвилин, використовуючи цикл делікатного прання без мийного засобу і віджимання. Процедуру прання виконували один раз.

Дубльовані набори неінкубованих сумок, що містять зразки кожної обробки, промивали з вказаними вище мішками і використовували для оцінки 0 год зникнення для кожної обробки.

Потім всі мішки сушили в печі з повітряною конвекцією при 557С протягом 48 годин. Перед проведенням аналізу на вміст НДВ згідно з описаними вище методами, залишки з трьох мішків з однаковою обробкою, інкубованих в одній корові, об'єднували і подрібнювали, пропускаючи через 1 мм сито. Виражене в процентах зникнення СР ії НДВ розраховували, виходячи з вмісту, того, що залишився в мішках після кожного часу інкубації. Дані про зникнення СР і НДВ адаптували до модифікованої версії експонентної моделі Орскова і Макдональда (Ог5Ком апа

Меропайа (1979)) з лаг-фазою:

ІБОЇ р-ань(1-ес(нав)) для ї » Ід

ІЄТІЇ де р - зникнення СР або НДВ (95) через ї годин, а - швидко зникаюча фракція (95), Б - повільно зникаюча фракція (95), с - швидкість зникнення (год") фракції Ю. Параметри оцінювали за допомогою ітеративної нелінійної процедури (метод Маркардта (Магдчагаю)), використовуючи пакет програмного забезпечення ЗАЗ (1990). Ефективне зникнення (ЕРЕО,95) через 48 годин інкубації оцінювали, виходячи з передбачуваної 695 частки виходу фракції.

Іб2І

Таблиця 5

Вплив консерванту для сіна! на зникнення іп 5йи СР (95)? сіна, що складається з люцерни і стоколосу, інкубованого в рубці корів Джерсі (Чегзеу). ше | я | як | яю о яю о показники а 77777117 71711843 3465 | 73369417 3437

Баба 431 | 46588 177774

ІЄЗ| "РА-Рісніа апота!а; СЕ-фермент з хітиназною активністю; ВРА-пропіонова кислота;

СОМе-контроль

ІЄ4Ї "Середнє значення в одному рядку з різними надрядковими індексами відрізняються (Р«е0,05).

ІЄ5| "Параметри, розраховані за рівнянням: р-азб(|1-ес(На9 для ї » Іад; де р - частка (95)

НДВ, що зникає з нейлонових мішків через ї годин інкубації; а - швидко зникаюча фракція (95); 5 - повільно зникаюча фракція (95); с - швидкість зникнення (год") фракції б.

І66)| Зникнення сухої речовини в сумці

І6Є7| Вплив консервантів на зникнення СР через 12, 24 і 48 год, включаючи кінетику зникнення, наведений в таблиці 5. Зникнення СР відбувалося без лаг-періоду. Зразки сіна, оброблені мікробною добавкою (Р. апотаї!а), мали вищу швидкість зникнення СР у всіх часових точках інкубації (12, 24 і 48 год) в порівнянні з контролем і обробкою пропіоновою кислотою; за винятком 48 годин, коли всі добавки (включаючи ферменти з хітиназною активністю і пропіонову кислоту) були вищими, ніж в контролі. Аналогічно, і швидкість, і ефективність зникнення СР були вищі в зразках сіна, оброблених мікробними добавками, в порівнянні з контролем і обробкою пропіоновою кислотою. У порівнянні з всіма іншими видами обробки зразки сіна з тюків, оброблених Р. апота/а, мали найвищу швидкість зникнення СР (0,114 год").

Найнижча швидкість 0,083 год" і 0,087 год" спостерігалася у випадку обробки пропіоновою кислотою і в контролі. Всі добавки збільшували потенційно переварювану фракцію СР, за винятком ферментів з хітиназною активністю, в якій вона була аналогічною фракції в контролі.

Проте ефективне зникнення СР в зразку, обробленому Р. апотаї!а, було вищим, ніж в контролі і при обробці пропіоновою кислотою. (68)

Таблиця 6

Вплив консервантів! для сіна на зникнення іп 5йи НДВ (95)? сіна, що складається з люцерни і стоколосу, інкубованого в рубці корів Джерсі (дегвеу).

Ше | зи | яко во вдо показники а 7777777 |771711771928 171711 196,90.77 | леї 177771 18802ЮщШ-: 67711111 Ї717111714048 17717111 3767. | 43,59 2 щ | 454 94

ІЄ9|Ї "РА-Ріспіа апотаїа; СЕ-фермент з хітиназною активністю; ВРА-пропіонова кислота;

СОМ-Контроль

Ї70)Ї "Середнє значення в одному рядку з різними надрядковими індексами відрізняються (Р«е0,05).

Ї711| ЗПараметри, розраховані за рівнянням: р-а--б(|1-ес(Нао) для ї » Іад; де р - частка (95)

НДВ, що зникає з нейлонових мішків через ї годин інкубації; а - швидко зникаюча фракція (95); 5 - повільно зникаюча фракція (95); с - швидкість зникнення (год") фракції р.

Ї/2| Незважаючи на відсутність відмінностей між обробками з точки зору швидкості зникнення НДВ, швидко зникаючої фракції і повільно зникаючої фракції, самим ефективним було зникнення в сіні, обробленому Р. апотаї!а, в порівнянні з всіма іншими видами обробки (таблиця 6). Самий тривалий лаг період в зникненні НДВ спостерігали в сіні, обробленому ферментами з хітиназною активністю (3,67 год), а самий короткий лаг період 1,89 год спостерігали у випадку обробки Р. апотаї!а. Однак останній лаг період не відрізнявся від лаг періоду для інших видів обробки. Загальний показник зникнення НДВ через 12, 24 і 48 год знаходився в межах від 37,2895 (найнижче значення) в сіні, обробленому ферментами з хітиназною активністю, до 41,0695 (найвище значення) в сіні, обробленому Р. апотаї!а, при

Зо цьому сіно, оброблене іншими методами, мало проміжні значення. Аналогічна тенденція спостерігалася і для 24 год зникнення. Зникнення НДВ через 48 годин було найнижчим у випадку обробки ферментами з хітиназною активністю в порівнянні з всіма іншими видами обробки.

ІЇ7/3Ї Дані зі зникнення СР з мішків свідчать про те, що Р. апотаї!а збільшує потенційно переварювану фракцію, а також швидкість і ефективність зникнення цієї фракції сіна в порівнянні з контролем. Фактично, значення ефективного зникнення в сіні, обробленому Р. апотаїца, були вищі, ніж в контролі і при обробці пропіоновою кислотою.

ІЇ7/4| Приклад 2:

І751 Сіно, умови обробки і пресування в тюки

ІГ76Ї Сіно являло собою сіно люцерни і було зібране 15 серпня 2012 року в Форт-Маклеод,

Альберта, Канада. Сіно люцерни сушили в полі до рівня вологості від приблизно 2495 до приблизно 3095. Вологість тюка визначали згідно з тим, як описано в прикладі 1.

І7/7| Кількість комбінації Р. апотаї!а, яка наноситься, з ферментом з хітиназною активністю становила відповідно 10"! КУО і 1,5 г на 1 л води на тонну сіна. Відповідно, кількість, комбінації

Р. репіозасеи5, яка наноситься, в комбінації з ферментом, що має хітиназну активність, становила 10" КУО і 1,5 г на 1 л води на тонну сіна. Продукт пропіонової кислоти, що становить з 6895 (0об./06.) пропіонової кислоти, наносили з концентрацією 2,72 л/т і розглядали як позитивний контроль. Негативним контролем була вода, яку наносили з концентрацією 1 л на тонну сіна. Для кожного виду обробки в той же день виготовляли п'ять великих круглих тюків вагою приблизно 800 кг відповідно до прикладу 1. Зразки, отримані з тюків за допомогою свердла, збирали для кожного виду обробки в дні 0, 90 і 180 після пресування в тюки для оцінки їх харчової цінності, продукту ферментації і мікробних змін.

І/8) Отримані за допомогою свердла зразки, зібрані в дні 0 ї 90, 180 після пресування в тюки, були піддані мікробіологічному і хімічному аналізу. Мікробіологічний аналіз проводили з метою визначення кількості, виділення і характеристик мікроорганізмів (загальної кількості бактерій, дріжджів і плісняви) на відповідних планшетах методом серійного розведення. (79)

Таблиця 7

Кількість мікробів в сіні люцерни, обробленої різними консервантами для сіна при пресуванні в тюки

Сооозюнео ле. шеюж Гн, Гоетн Е ферменти | ферменти кислота

Загальнакількістьбактерій, --0---1---92. 1 528 | 622 | 634 « 9 КУСІК ОМ о Сбво 1 из | тає | вве 1 849 0 11 494 | 498 | 586 | 549 ле 00000 сю ови | 4071 35-23 0 1 483 | 479 | 499 | 466

ПЛІСНЯВА 90 | 589 | 581 | 585 | 59

ІЇЗОЇ Під час пресування в тюки мікробіологічний профіль сіна після кожної обробки залишався аналогічним відносно загальної кількості бактерій, дріжджів і плісняви, навіть у випадку реєстрації кількісних відмінностей. Через 90 днів після пресування тюків загальна кількість бактерій при обробці ферментами з хітиназною активністю в комбінації з Реаїососсив репіозасеивх, зменшилась в порівнянні з контролем і обробкою пропіоновою кислотою, тоді як обробка ферментами з хітиназною активністю в комбінації з Р/спіа апота/ла привела до зменшення кількості бактерій. Було відмічене відновлення чисельності дріжджів в двох видах обробки ферментами з хітиназною активністю, як в комбінації з Ріспіа апота/а, так і в комбінації з Рейїососсив репіозасеивз, на відміну від контролю і обробки пропіоновою кислотою. Обробка зразків не вплинула ніяким чином на кількість плісняви, крім зразків, отриманих через 180 днів, в яких кількість плісняви зменшилась у випадку обробки пропіоновою кислотою.

ІЗ! Проводили хімічні аналізи для визначення величини рН, ЧВ, загального азоту, аміачного азоту, НДВ, КДВ, кислотного детергентного нерозчинного азоту (КДНА),

Зо водорозчинних вуглеців, летючих жирних кислот (ЛЖК) і молочної кислоти (МК).

ІВ2І

Таблиця 8

Хімічний склад сіна люцерни в дні 0, 90 і 180 після обробки консервантом для сіна при пресуванні в тюки

Обробка Контроль Ріспіа-- Редіо-- Пропіонова ферменти | ферменти кислота 0 | 68 | 7ббе | 80де | 669

СРО 90 | 8267 | 8562 | 87За | 7986 КНК 0 11 393 | 396 | 386 | 401 К( ндвоо 90 | 5ББа | 47,79 | 4524 | БОЮ 0 | 283 | 294 | 289 | 287 и

Кдвоь 90 | зола | збе | зб5 | зе 637,62 01 57 | 37 | 35 | 398

Одо 90 | 37 | 97 | 38 | «5 0 | 728 | 50 | 5» | 738

КДНАЗЬ М 90 | 1788 | 06 | 8 | 18,88 Цц (

ЇЗ3З|Ї ферменти з хітиназною активністю в комбінації з Р/спіа апотаа або Редіососсив репіозасеи» з хітиназною активністю в комбінації з Р/сніа апота!а або Редіососсив репіозасеив, ферменти з хітиназною активністю в комбінації з Ріспіа апота/а або Реаіососсив репіозасеийв. 84)

Таблиця 9

Продукт ферментації сіна люцерни, обробленої різними консервантами для сіна при пресуванні в тюки ферменти | ферменти кислота 0 | 66 | база | безе | 60 рН 90 | 7,645 | 5» | 5877 | 8 ( меж. 0000-88-06 0-0 -с-

МКК сг бурштинова кислота 0-55 0600 бурштинова кислота оцтовакислота 000-55-00 80 оллва пелотВ опропоновакислота | 90 | МА | МА / МА | 008 11111111 во 1111 мА | МА 7/7 МА | 004 щЩ ль 90 | 004 | 031 | 033 | 050 ( багальнаклькоть ТИЖ гло | 029 | 029 | 0661. 076

ІВ5Ї На процес ферментації сіна сильно не вплинула обробка ферментами з хітиназною активністю в комбінації з Р/сніа апота/а або Реаїососсив репіозасеив, оскільки цей кормовий матеріал не схильний до ферментації. Однак нижчий рН, що спостерігається через 90 днів у випадку обробки ферментами з хітиназною активністю в комбінації з Р/існіа апота!а або

Редіососсив репіозасеийв.

ІЇЗЄЇ Отримані за допомогою свердла зразки сіна збирали в день 180 і оцінювали його поживну цінність методами /л 5йи і /л МПто.

І87| Проводили експерименти /л 5/Ли для оцінки впливу консервантів для сіна на швидкість і ступінь переварювання зразків сіна, зібраних через 180 днів після пресування тюків. Для цього використовували трьох корів з встановленою на рубець канюлею, яких перед цим годували стандартним для загону кормом. Приблизно 4 г кожного композитного зразка з кожного тюка (з повтором) на кожну обробку зважували в мішках Ббасгоп і інкубували в трьох повторах в кожній корові протягом 0, 2, 6, 12, 24, 48, 72, 96 і 120 годин. Мішки витягували після інкубації і обробляли згідно з І КС 5ОР для визначення /л 5Ли зникнення СР і НДВ.

ІВ8)

Таблиця 11

Параметри іп 5йи для сіна люцерни, обробленої консервантами для сіна при пресуванні тюків. си . Пропіонова а 77777711 | 2ббтє 17 зб» | 3379817 23642 67711111 |7111146б8Оь 0171438 | 39672 7 51,693 2 щ а-швидко переварювана фракція

Бр-повільно переварювана фракція с-швидкість переварювання і (/год)

Іад-лаг період (год)

ІВО|Ї Дані /п 5Лйи, наведені в таблиці 11, показують, що сіно, оброблене ферментами з хітиназною активністю в комбінації з Р/ісп/а апота/а або Редіососсивх репіозасеийв.

І2ОЇ Також проводили експеримент /л7 мйго для оцінки впливу мікробних інокулянтів на утворення газу і кінетичні характеристики зразків сіна через 180 днів. Виконували два тести змішаної рідини з рубця трьох корів з встановленою на рубець канюлею, яких перед цим годували стандартним для загону кормом. Для кожної обробки у флаконах зважували приблизно 0,5 г кожного композитного зразка сіна, отриманого через 180 днів зберігання, й інкубування в трьох повторах для кожного тесту, а газ вимірювали через 3, 6, 9, 12, 24 і 48 годин. Флакони витягували після інкубації і обробляли згідно з КС 5ОР для визначення /лп уйго зникнення СР, утворення газу, аміаку і ЛЖК. (91.

Таблиця 12

Іп міго переварюваність сіна люцерни, обробленого консервантами для сіна при пресуванні в тюки с. . Пропіонова а 77777777 |7771111746 | 777 лвве | 7771965 | 17: азасимптотичне утворення газу (мл/г СР) с-швидкість ферментації фракції, швидкість утворення кількості газу (мл/год)

Іад-лаг період (год)

ІЗ92| /п мігто переварюваністьть і ферментованість сіна через 180 днів підтвердили /л 5йи результати підвищеної засвоюваності для обох видів обробки сіна ферментами з хітиназною активністю в комбінації як з Р/сніа апотаї!а, так і Реаїососсив репіозасеийв.

І93| Термостійкість 94 Температуру кожного тюка контролювали шляхом безперервного вимірювання внутрішньої температури протягом всього періоду зберігання за допомогою трьох (3) контактних кнопок баМаз Тпегтоспгоп (Етбредаєй бага Зузіетв, І амтепсериго, КУ), введених у внутрішню частину кожного тюка відразу ж після збору урожаю (показано на кресленнях). Температуру реєстрували з інтервалом 4 години протягом 10 тижнів. 95) Як показано на фіг. 2, обробка ферментами з хітиназною активністю в комбінації як з

Ріспіа апота/а, так і з Рейїососси5 репіозасеиз мала знижену середню температуру протягом 60 днів після пресування в тюки. При обробці пропіоновою кислотою середня температура у всіх часових точках була найвищою.

І96| Значущість цього ефекту добре видна на фіг. 3. На Фіг. З показано наскільки довго температура була вищою 40"С при кожному виді обробки. Оскільки ця температура загальновизнана як порогова для пошкоджень, показником яких є рівень КДНА, вона показує інтенсивність внутрішньої температури тюків сіна. Для обробки пропіоновою кислотою період, при якому температура залишалася вищою 40"С, виявився самим тривалим. У випадку обробки ферментами з хітиназною активністю в комбінації з Редйіососсив репіозасеих час знаходження при температурі вище 40"С був самим коротким, за яким слідував час для обробки ферментами з хітиназною активністю в комбінації з Р/сніа апота!а, причому для обох видів обробки, що проводяться ферментами з хітиназною активністю в комбінації з Р/сніа апотаа або

Редіососсив репіозасеиз, час знаходження при температурі вище 40"С був коротшим, ніж в контролі.

І97| На закінчення потрібно зазначити, що комбінація ферментів з хітиназною активністю з

Рісніа апотаІа або Реаїососсив репіозасеиє знижувала внутрішню температуру тюків сіна, величину рН ії загальну кількість бактерій в порівнянні з контролем і обробкою пропіоновою кислотою під час зберігання. Ці види обробки також привели до збільшення /п 5Ли зникнення сухої речовини (ОМО) і швидкості розщеплення, а також /л міто ОМО і швидкості газоутворення.

Це можна пояснити зниженим вмістом НДВ і КДВ у випадку цих двох обробок.

ІЗ98Ї Приклад З

І99| Цей приклад показує, що консервуючу дію ферменту з хітиназною активністю і його здатність запобігати і/або зменшувати псування сіна з високим вмістом вологи в результаті теплового впливу ще більше посилюється, якщо щонайменше один фермент з хітиназною активністю об'єднаний з дріжджами роду Рісніа або бактеріями роду Реаїососсив. Сіно було

Зо збирали і сушили в полі до рівня вологості, як описано в прикладі 2. 100) Кількість комбінації Р. апота!/а, що наноситься, з ферментом з хітиназною активністю становила відповідно 10"! КУО і 1,5 г на 1 л води на тонну сіна. Відповідно, кількість, комбінації

Р. репіозасеи5, що наноситься, в комбінації з ферментом з хітиназною активністю становила 107 КУО і 1,5 г на 1 л води на тонну сіна. Кількість тільки Р. апота!а, що наноситься, дорівнювала 10"! КУО в 1 л на тонну сіна. Кількість тільки Р. апота/а, що наноситься, дорівнювала 10" КУО в 1 л на тонну сіна. Фермент з хітиназною активністю наносили кількості 1,5 г (суспендованої в 1 л води) на тонну сіна. Продукт пропіонової кислоти, який складається з 6895 (06./06.) пропіонової кислоти, наносили з концентрацією 2,72 л/т і розглядали як позитивний контроль. Негативним контролем була вода, яку наносили з концентрацією 1 л на тонну сіна. Для кожного виду обробки в той же день виготовляли п'ять великих круглих тюків вагою приблизно 800 кг відповідно до прикладу 1.

ПО1) Як ї в прикладі 2, температуру кожного тюка контролювали шляхом безперервного вимірювання внутрішньої температури протягом всього періоду зберігання за допомогою трьох (3) контактних кнопок баазх Тпептоспгоп (Етреадеа баїа Зузіетв, І амтепсериго, КУ), введених у внутрішню частину кожного тюка відразу після збору урожаю (показано на кресленнях).

Температуру реєстрували з інтервалом 4 години протягом 10 тижнів. Як показано на фіг. 4, коли щонайменше один фермент з хітиназною активністю об'єднують з Р. апотаа або Р. репіозасецив, то внаслідок такого комбінування зниження температури сіна з високим вмістом вологи несподівано значуще збільшується в порівнянні з використанням кожного компонента окремо. 102) Приклад 4 1103) Задача випробування 1104) Це випробування розширює набір доказів на користь концепції добавки для сіна, яка зменшила б нагрівання тюків, виготовлених в складних умовах прибирання (вміст вологи, вище оптимального рівня). Воно відповідало аналогічному випробуванню, що проводиться в масштабі лабораторії. Аналізували профіль температури невеликих квадратних тюків (25 кг, 79,995 СР), інокульованих з використанням різних комбінацій двох мікроорганізмів (Рі/сніа апота!а або Редіососсив репіозасеиз) з двома ферментами (чиста хітиназа або комерційний фермент, що має пектин-ліазну, глюканазну і хітиназну активності). 60 105) Метод дослідження

106) Випробування проводили, використовуючи невеликі квадратні тюки суміші люцерни з травою (45:55) з середньою вагою на момент збирання урожаю 25,0 кг. Середній рівень вологості тюків становив 79,9956 СР, в межах очікуваного рівня сухої речовини (80-8395 СР).

Тюки обробляли різними інокулянтами за допомогою апарату Дормана для внесення бактеріального розчину після обприскування корму перед камерою різання тюка. Згідно з планом експерименту наносили контрольну і чотири різні додаткові суміші мікробних добавок (без добавок, Рі/спіа апота!/атхітиназа, Ріснпіа апота/!ансуміші ферментів, Реаїососсив5 репіозасеив-хітиназа, Реайїососсив репіозасеиз-суміші ферментів). 107| У кожному виді обробки розпилення виконували, використовуючи шість квадратних тюків, розбитих на три групи по два тюки. Тюки перевозилися в сховищі, зважували і вміщували на піддони за попередньо визначеною повністю рандомізованою схемою таким чином, щоб тюки не контактували один з одним. Кожний пакунок оснащували температурним зондом, який вміщували в геометричний центр тюка. Тюки зберігали протягом 100 днів. 108) Результати.

І109| Кажучи загалом, ті види обробки, які включали Р/сніа апота/а (Мо2 і З в табл. 13), показали повільніше нагрівання тюків, але суміш Ріспіа апота/а з хітиназою (МеЗ3) значно сповільнювала нагрівання і час, протягом якого температура тюків на 5"С і на 10" перевищувала температуру навколишнього середовища (таблиця 13). Ця обробка також показала нижчу температуру між 400 ії 600 годинами інкубації. Додавання суміші ферментів з штамом Рісніа апота!а приводило до деякого кількісного поліпшення, хоча поліпшення було нижчим, ніж у випадку використання суміші з хітиназою.

М191| До початку нагрівання тюків, оброблених сумішами Редіососсив репіозасеив (Ме4 і 5) проходила більша кількість часу. Використання ферментів обох типів давало порівнянні переваги по зменшенню часу, проведеному при температурі на 10"С вище в порівнянні з температурою навколишнього середовища (таблиця 13).

ПІ

Таблиця 13

Опис обробки і дані профілю температури залежно від часу

Час перебування при! Час перебування

Номер Мікробна добавка | ферментна добавка температурі на с при температурі на обробки вище навколишньої 102С вище (год) навколишньої (год) репіозасеи5 репіозасеи5 в 1

ЗЕМ-58,24 ЗЕМ-50,43 1121) Хоча винахід був описаний на прикладі конкретних варіантів здійснення, повинно бути

Зо зрозуміло, що він може бути модифікований, і цей опис охоплює будь-які зміни, застосування або адаптацію винаходу, загалом, згідно з принципами винаходу і включає такі відхилення від даного розкриття, які входять у відому або звичайну практику в галузі, до якої належить винахід, і які можуть бути застосовані до істотних ознак, викладених вище, і знаходяться в об'ємі прикладеної формули винаходу.

Claims (22)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Консервант для сіна, який містить або тільки ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю, або в 40 комбінації з ефективною для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількістю дріжджів роду Рісніа або бактерії роду Реаїососсив, в якому а) щонайменше один фермент з хітиназною активністю має хітиназну активність в інтервалі від приблизно 6 О до 300 | на тонну сіна, що підлягає обробці, і Б) ефективна для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість дріжджів роду Р/сніа або бактерій роду Реайососсив становить від 105 до 10!» життєздатних організмів дріжджів або бактерій на тонну сіна, що підлягає обробці, при цьому кожна одиниця ()) активності ферменту вивільнює близько 1,0 мг М-ацетил-О-глюкозаміну з хітину (г) на годину при рН 6,0 і за температури 25 "С протягом 2 годин аналізу.

2. Консервант для сіна за п. 1, в якому дріжджі роду Ріспіа являють собою Ріспіа апотаїа 5р.

3. Консервант для сіна за будь-яким з пп. 1-2, в якому дріжджі роду Рісніа являють собою Рісніа апота/а 5р, що мають всі відмітні характеристики штаму Ріспіа апота!/ з номером доступу рвура 3003.

4. Консервант для сіна за п. 1, в якому бактерії роду Редіососсих являють собою Реаїососсив репіозасеих 5р.

5. Консервант для сіна за п. 1 або 4, в якому бактерії роду Реайососсих являють собою Редіососсив репіозасеи» 5р, що має всі відмітні характеристики штаму Реаїососсив репіозасеив ВТСО328 з номером доступу МСІМВ 12674 або штаму ВТС401 з номером доступу МСІМВ 12675.

6. Консервант для сіна за п. 1, в якому щонайменше один фермент з хітиназною активністю знаходиться в комбінації з ефективною для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількістю Рісніа апотаїа 5р.

7. Консервант для сіна за п. 1, в якому щонайменше один фермент з хітиназною активністю знаходиться в комбінації з ефективною для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількістю Реаїососсив репіозасеивз 5р.

8. Консервант для сіна за пп. 1-7, що додатково містить щонайменше один фермент з пектинліазною активністю, глюканазною активністю або їхню суміш.

9. Спосіб обробки сіна для запобігання і/або зменшення псування сіна з високим вмістом вологи в результаті теплового впливу, а також для його консервації, причому цей спосіб включає додавання в сіно консерванту для сіна, що містить або тільки ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю, або в комбінації з ефективною для консервації сіна і зменшення нагрівання кількістю дріжджів роду Рісніа або бактерій роду Реаїососсих, в якому щонайменше один фермент з хітиназною активністю має хітиназну активність в діапазоні від приблизно б ОО до 300 Ш на тонну підлягаючого обробці сіна, і де ефективна для консервації сіна і зменшення його нагрівання Зо кількість дріжджів роду Ріспіа або бактерій роду Реаососсиз становить від 105 до 1015 життєздатних організмів дріжджів або бактерій на тонну сіна, що підлягає обробці, при цьому кожна одиниця (Ш) активності ферменту вивільнює близько 1,0 мг М-ацетил-О-глюкозаміну з хітину (г) на годину при рН 6,0 і за температури 25 "С протягом 2 годин аналізу.

10. Спосіб за п. 9, в якому дріжджі роду Рісніа являють собою вид Рісніа апота)а.

11. Спосіб за будь-яким з пп. 9 або 10, в якому дріжджі роду Рісніа являють собою вид Рісніа апотаї!а, що має всі відмітні характеристики штаму Ріспіа апота/а з номером доступу ОВМРО 3003.

12. Спосіб за п. 9 або 10, в якому дріжджі роду Реаїососсих являють собою вид Реаїососсив репіозасеийв.

13. Спосіб за п. 9 або 12, в якому дріжджі роду Реаїососсих являють собою вид Реаїососсив репіозасеивх, що має всі відмітні характеристики штаму Реаїососси5 репіозасеиє ВТС328 з номером доступу МСІМВ 12674 або штам ВТС401 з номером доступу МСІМВ 12675.

14. Спосіб за пп. 9-13, що додатково містить щонайменше один фермент, який має пектинліазну активність, глюканазну активність або їхню суміш.

15. Сіно з високим вмістом вологи, що містить консервант для сіна за будь-яким з пп. 1-8.

16. Консервант для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість дріжджів роду Рісніа, де ефективна для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість дріжджів роду Ріспіа або бактерій роду Реаїососсив становить від 105 до 1075 життєздатних організмів дріжджів або бактерій на тонну сіна, що підлягає обробці, причому вказаний консервант для сіна містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю, де щонайменше один фермент з хітиназною активністю має хітиназну активність в діапазоні від приблизно 6 до 300 І на тонну підлягаючого обробці сіна, і де кожна одиниця (/)) активності ферменту вивільнює близько 1,0 мг М-ацетил-О-глюкозаміну з хітину (г) на годину при рН 6,0 ї за температури 25 "С протягом 2 годин аналізу.

17. Консервант для сіна за п. 16, в якому дріжджі роду Рісніа являють собою Рісніа апотаї!а 5р.

18. Консервант для сіна за п. 16 або 17, в якому дріжджі роду Ріспіа являють собою Рісніа апота!/а 5р, що мають всі відмітні характеристики штаму Рі/іспіа апота/а з номером доступу рвура 3003. 60

19. Сіно з високим вмістом вологи, що містить консервант для сіна за будь-яким з пп. 16-18.

20. Спосіб обробки сіна для запобігання і/або зменшення псування сіна з високим вмістом вологи в результаті теплового впливу, а також для його збереження, що включає додавання в сіно консерванту для сіна, що містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість дріжджів роду Ріспіа, де вказаний консервант для сіна містить ефективну для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість щонайменше одного ферменту з хітиназною активністю, де щонайменше один фермент з хітиназною активністю має хітиназну активність в діапазоні від приблизно 6 ОО до 300 ) на тонну підлягаючого обробці сіна, і де ефективна для консервації сіна і зменшення його нагрівання кількість дріжджів роду Рісніа або бактерій роду Реаососсиєх становить від 105 до 105 життєздатних організмів дріжджів або бактерій на тонну сіна, що підлягає обробці, і, де кожна одиниця ()) активності ферменту вивільнює близько 1,0 мг М-ацетил-О-глюкозаміну з хітину (г) на годину при рН 6,0 ї за температури 25 "С протягом 2 годин аналізу.

21. Спосіб за п. 20, в якому дріжджі роду Ріснпіа являють собою Рісніа апотаїа 5р.

22. Спосіб за п. 20 або 21, в якому дріжджі роду Ріспіа являють собою Ріснпіа апота!а 5р, що мають всі відмітні характеристики штаму Ріспіа апота/а з порядковим номером ОВУРО 3003. і Як нн і зо дор і і ж ї 4-Й Ер с Ж Б ре кое БОШ ВВ «о х . . - . Ес ЗВ Р. апотаіа с. 20 о - В ХА, подання

Б . Ех о а з. лою фермент й ! ії шкки Прошонова кислота я Ов КК ДК АК чну ШК: БОШ 5 ЩЕ ї

Б . . Д . | . В знснме середня температура ні о - хе с 0 -Щ- нн навколишнього середовніц: і щи БОШ ШЕ ОО Б з ЖЕ ГК КО У ще. ї п на й і т КО ЗЗ ЗВ що ОО і Б З ще о о - і о і. й. і. ЇВ й й. ; і. Їх. й ж. 1 2 З 4 і г В і - тити і тижні після пресування в'тюки

Фіг.

Гб рент -і о одн ! й і ей ри Й хі Мт З г 30 4 Я вдовою Ин тво шт стен - жк . З ту в ее еКОНТрОЛЬ ЩЕ ж, ен скох ох Рефі ву теут "з 5 | Ред ре ! -Е 3 нини ПТ ожжок жРіВСВИ іш Кк шо Пропіонова е , с ях Пропіонова. і | ши: кислота ! ЙО бр : і ; тах ху х Хати ин й пьщ Е ж, і Пи ннинжкнакитнскиниккиманки нини кни вки кии ванню йинкювани ин І 1 4 7 М 13161922 2528 31 34 37 30 43 46 49 52 55 58 Бі Б : дні

Фіг. 2 З0000. пря ' 25000 20000 «контроль 15000 шин ш Прошонова кнелота ш і 1 юю | Редіо-ферм п я Ріспіазнферм доня КК- ВАМ 5 «ВН , Контроль ротонова Редіо- Рісніач ! кислота і ферм ферм фіг. 3

Ето нен В В Пенн нн КОН- о Пропіонова рісріа Редіо РісвіаеСНій Рефо-Стйі СР І кислота троль

Фіг. 4