UA129923C2 - Спосіб одержання сталевого листа з покриттям та оцинкований сталевий лист - Google Patents

Спосіб одержання сталевого листа з покриттям та оцинкований сталевий лист

Info

Publication number
UA129923C2
UA129923C2 UAA202204569A UAA202204569A UA129923C2 UA 129923 C2 UA129923 C2 UA 129923C2 UA A202204569 A UAA202204569 A UA A202204569A UA A202204569 A UAA202204569 A UA A202204569A UA 129923 C2 UA129923 C2 UA 129923C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
steel
steel sheet
temperature
layer
thickness
Prior art date
Application number
UAA202204569A
Other languages
English (en)
Inventor
Ранбір Сінґх Джамвал
Хасан Ґассемі-Армакі
Анірбан Чакраборті
Венкатасурія Паван Чалла
Original Assignee
Арселорміттал
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Арселорміттал filed Critical Арселорміттал
Publication of UA129923C2 publication Critical patent/UA129923C2/uk

Links

Classifications

    • B—PERFORMING OPERATIONS; TRANSPORTING
    • B32—LAYERED PRODUCTS
    • B32B—LAYERED PRODUCTS, i.e. PRODUCTS BUILT-UP OF STRATA OF FLAT OR NON-FLAT, e.g. CELLULAR OR HONEYCOMB, FORM
    • B32B15/00—Layered products comprising a layer of metal
    • B32B15/01—Layered products comprising a layer of metal all layers being exclusively metallic
    • B32B15/013—Layered products comprising a layer of metal all layers being exclusively metallic one layer being formed of an iron alloy or steel, another layer being formed of a metal other than iron or aluminium
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D1/00—General methods or devices for heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering
    • C21D1/18—Hardening; Quenching with or without subsequent tempering
    • C21D1/19—Hardening; Quenching with or without subsequent tempering by interrupted quenching
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D1/00—General methods or devices for heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering
    • C21D1/18—Hardening; Quenching with or without subsequent tempering
    • C21D1/25—Hardening, combined with annealing between 300 degrees Celsius and 600 degrees Celsius, i.e. heat refining ("Vergüten")
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D1/00—General methods or devices for heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering
    • C21D1/26—Methods of annealing
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D1/00—General methods or devices for heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering
    • C21D1/56—General methods or devices for heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering characterised by the quenching agents
    • C21D1/613—Gases; Liquefied or solidified normally gaseous material
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D1/00—General methods or devices for heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering
    • C21D1/74—Methods of treatment in inert gas, controlled atmosphere, vacuum or pulverulent material
    • C21D1/76—Adjusting the composition of the atmosphere
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D11/00—Process control or regulation for heat treatments
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D8/00—Modifying the physical properties of ferrous metals or ferrous alloys by deformation combined with, or followed by, heat treatment
    • C21D8/02—Modifying the physical properties of ferrous metals or ferrous alloys by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips
    • C21D8/0247—Modifying the physical properties of ferrous metals or ferrous alloys by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips characterised by the heat treatment
    • C21D8/0257—Modifying the physical properties of ferrous metals or ferrous alloys by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips characterised by the heat treatment with diffusion of elements, e.g. decarburising, nitriding
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D8/00—Modifying the physical properties of ferrous metals or ferrous alloys by deformation combined with, or followed by, heat treatment
    • C21D8/02—Modifying the physical properties of ferrous metals or ferrous alloys by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips
    • C21D8/0247—Modifying the physical properties of ferrous metals or ferrous alloys by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips characterised by the heat treatment
    • C21D8/0273—Final recrystallisation annealing
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D8/00—Modifying the physical properties of ferrous metals or ferrous alloys by deformation combined with, or followed by, heat treatment
    • C21D8/02—Modifying the physical properties of ferrous metals or ferrous alloys by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips
    • C21D8/0278—Modifying the physical properties of ferrous metals or ferrous alloys by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips involving a particular surface treatment 
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D9/00—Heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering, adapted for particular articles; Furnaces therefor
    • C21D9/52—Heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering, adapted for particular articles; Furnaces therefor for wires; for strips ; for rods of unlimited length
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D9/00—Heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering, adapted for particular articles; Furnaces therefor
    • C21D9/52—Heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering, adapted for particular articles; Furnaces therefor for wires; for strips ; for rods of unlimited length
    • C21D9/54—Furnaces for treating strips or wire
    • C21D9/56—Continuous furnaces for strip or wire
    • C21D9/561—Continuous furnaces for strip or wire with a controlled atmosphere or vacuum
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D9/00—Heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering, adapted for particular articles; Furnaces therefor
    • C21D9/52—Heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering, adapted for particular articles; Furnaces therefor for wires; for strips ; for rods of unlimited length
    • C21D9/54—Furnaces for treating strips or wire
    • C21D9/56—Continuous furnaces for strip or wire
    • C21D9/573—Continuous furnaces for strip or wire with cooling
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/02—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing silicon
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/04—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing manganese
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/06—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing aluminium
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/18—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/18—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium
    • C22C38/22—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with molybdenum or tungsten
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/18—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium
    • C22C38/26—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with niobium or tantalum
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/18—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium
    • C22C38/34—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with more than 1.5% by weight of silicon
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/18—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium
    • C22C38/38—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with more than 1.5% by weight of manganese
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/18—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium
    • C22C38/40—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with nickel
    • C22C38/58—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with nickel with more than 1.5% by weight of manganese
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C23—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; CHEMICAL SURFACE TREATMENT; DIFFUSION TREATMENT OF METALLIC MATERIAL; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL; INHIBITING CORROSION OF METALLIC MATERIAL OR INCRUSTATION IN GENERAL
    • C23C—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; SURFACE TREATMENT OF METALLIC MATERIAL BY DIFFUSION INTO THE SURFACE, BY CHEMICAL CONVERSION OR SUBSTITUTION; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL
    • C23C2/00—Hot-dipping or immersion processes for applying the coating material in the molten state without affecting the shape; Apparatus therefor
    • C23C2/02—Pretreatment of the material to be coated, e.g. for coating on selected surface areas
    • C23C2/022—Pretreatment of the material to be coated, e.g. for coating on selected surface areas by heating
    • C23C2/0224—Two or more thermal pretreatments
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C23—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; CHEMICAL SURFACE TREATMENT; DIFFUSION TREATMENT OF METALLIC MATERIAL; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL; INHIBITING CORROSION OF METALLIC MATERIAL OR INCRUSTATION IN GENERAL
    • C23C—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; SURFACE TREATMENT OF METALLIC MATERIAL BY DIFFUSION INTO THE SURFACE, BY CHEMICAL CONVERSION OR SUBSTITUTION; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL
    • C23C2/00—Hot-dipping or immersion processes for applying the coating material in the molten state without affecting the shape; Apparatus therefor
    • C23C2/04—Hot-dipping or immersion processes for applying the coating material in the molten state without affecting the shape; Apparatus therefor characterised by the coating material
    • C23C2/06—Zinc or cadmium or alloys based thereon
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C23—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; CHEMICAL SURFACE TREATMENT; DIFFUSION TREATMENT OF METALLIC MATERIAL; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL; INHIBITING CORROSION OF METALLIC MATERIAL OR INCRUSTATION IN GENERAL
    • C23C—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; SURFACE TREATMENT OF METALLIC MATERIAL BY DIFFUSION INTO THE SURFACE, BY CHEMICAL CONVERSION OR SUBSTITUTION; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL
    • C23C2/00—Hot-dipping or immersion processes for applying the coating material in the molten state without affecting the shape; Apparatus therefor
    • C23C2/04—Hot-dipping or immersion processes for applying the coating material in the molten state without affecting the shape; Apparatus therefor characterised by the coating material
    • C23C2/12—Aluminium or alloys based thereon
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C23—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; CHEMICAL SURFACE TREATMENT; DIFFUSION TREATMENT OF METALLIC MATERIAL; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL; INHIBITING CORROSION OF METALLIC MATERIAL OR INCRUSTATION IN GENERAL
    • C23C—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; SURFACE TREATMENT OF METALLIC MATERIAL BY DIFFUSION INTO THE SURFACE, BY CHEMICAL CONVERSION OR SUBSTITUTION; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL
    • C23C2/00—Hot-dipping or immersion processes for applying the coating material in the molten state without affecting the shape; Apparatus therefor
    • C23C2/26—After-treatment
    • C23C2/28—Thermal after-treatment, e.g. treatment in oil bath
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C23—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; CHEMICAL SURFACE TREATMENT; DIFFUSION TREATMENT OF METALLIC MATERIAL; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL; INHIBITING CORROSION OF METALLIC MATERIAL OR INCRUSTATION IN GENERAL
    • C23C—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; SURFACE TREATMENT OF METALLIC MATERIAL BY DIFFUSION INTO THE SURFACE, BY CHEMICAL CONVERSION OR SUBSTITUTION; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL
    • C23C2/00—Hot-dipping or immersion processes for applying the coating material in the molten state without affecting the shape; Apparatus therefor
    • C23C2/34—Hot-dipping or immersion processes for applying the coating material in the molten state without affecting the shape; Apparatus therefor characterised by the shape of the material to be treated
    • C23C2/36—Elongated material
    • C23C2/40—Plates; Strips
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C23—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; CHEMICAL SURFACE TREATMENT; DIFFUSION TREATMENT OF METALLIC MATERIAL; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL; INHIBITING CORROSION OF METALLIC MATERIAL OR INCRUSTATION IN GENERAL
    • C23C—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; SURFACE TREATMENT OF METALLIC MATERIAL BY DIFFUSION INTO THE SURFACE, BY CHEMICAL CONVERSION OR SUBSTITUTION; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL
    • C23C28/00—Coating for obtaining at least two superposed coatings either by methods not provided for in a single one of groups C23C2/00 - C23C26/00 or by combinations of methods provided for in subclasses C23C and C25C or C25D
    • C23C28/30—Coatings combining at least one metallic layer and at least one inorganic non-metallic layer
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C23—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; CHEMICAL SURFACE TREATMENT; DIFFUSION TREATMENT OF METALLIC MATERIAL; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL; INHIBITING CORROSION OF METALLIC MATERIAL OR INCRUSTATION IN GENERAL
    • C23C—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; SURFACE TREATMENT OF METALLIC MATERIAL BY DIFFUSION INTO THE SURFACE, BY CHEMICAL CONVERSION OR SUBSTITUTION; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL
    • C23C28/00—Coating for obtaining at least two superposed coatings either by methods not provided for in a single one of groups C23C2/00 - C23C26/00 or by combinations of methods provided for in subclasses C23C and C25C or C25D
    • C23C28/30—Coatings combining at least one metallic layer and at least one inorganic non-metallic layer
    • C23C28/32—Coatings combining at least one metallic layer and at least one inorganic non-metallic layer including at least one pure metallic layer
    • C23C28/321—Coatings combining at least one metallic layer and at least one inorganic non-metallic layer including at least one pure metallic layer with at least one metal alloy layer
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C23—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; CHEMICAL SURFACE TREATMENT; DIFFUSION TREATMENT OF METALLIC MATERIAL; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL; INHIBITING CORROSION OF METALLIC MATERIAL OR INCRUSTATION IN GENERAL
    • C23C—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; SURFACE TREATMENT OF METALLIC MATERIAL BY DIFFUSION INTO THE SURFACE, BY CHEMICAL CONVERSION OR SUBSTITUTION; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL
    • C23C28/00—Coating for obtaining at least two superposed coatings either by methods not provided for in a single one of groups C23C2/00 - C23C26/00 or by combinations of methods provided for in subclasses C23C and C25C or C25D
    • C23C28/30—Coatings combining at least one metallic layer and at least one inorganic non-metallic layer
    • C23C28/32—Coatings combining at least one metallic layer and at least one inorganic non-metallic layer including at least one pure metallic layer
    • C23C28/322—Coatings combining at least one metallic layer and at least one inorganic non-metallic layer including at least one pure metallic layer only coatings of metal elements only
    • C23C28/3225—Coatings combining at least one metallic layer and at least one inorganic non-metallic layer including at least one pure metallic layer only coatings of metal elements only with at least one zinc-based layer
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C23—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; CHEMICAL SURFACE TREATMENT; DIFFUSION TREATMENT OF METALLIC MATERIAL; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL; INHIBITING CORROSION OF METALLIC MATERIAL OR INCRUSTATION IN GENERAL
    • C23C—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; SURFACE TREATMENT OF METALLIC MATERIAL BY DIFFUSION INTO THE SURFACE, BY CHEMICAL CONVERSION OR SUBSTITUTION; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL
    • C23C28/00—Coating for obtaining at least two superposed coatings either by methods not provided for in a single one of groups C23C2/00 - C23C26/00 or by combinations of methods provided for in subclasses C23C and C25C or C25D
    • C23C28/30—Coatings combining at least one metallic layer and at least one inorganic non-metallic layer
    • C23C28/34—Coatings combining at least one metallic layer and at least one inorganic non-metallic layer including at least one inorganic non-metallic material layer, e.g. metal carbide, nitride, boride, silicide layer and their mixtures, enamels, phosphates and sulphates
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C23—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; CHEMICAL SURFACE TREATMENT; DIFFUSION TREATMENT OF METALLIC MATERIAL; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL; INHIBITING CORROSION OF METALLIC MATERIAL OR INCRUSTATION IN GENERAL
    • C23C—COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; SURFACE TREATMENT OF METALLIC MATERIAL BY DIFFUSION INTO THE SURFACE, BY CHEMICAL CONVERSION OR SUBSTITUTION; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL
    • C23C28/00—Coating for obtaining at least two superposed coatings either by methods not provided for in a single one of groups C23C2/00 - C23C26/00 or by combinations of methods provided for in subclasses C23C and C25C or C25D
    • C23C28/30—Coatings combining at least one metallic layer and at least one inorganic non-metallic layer
    • C23C28/34—Coatings combining at least one metallic layer and at least one inorganic non-metallic layer including at least one inorganic non-metallic material layer, e.g. metal carbide, nitride, boride, silicide layer and their mixtures, enamels, phosphates and sulphates
    • C23C28/345—Coatings combining at least one metallic layer and at least one inorganic non-metallic layer including at least one inorganic non-metallic material layer, e.g. metal carbide, nitride, boride, silicide layer and their mixtures, enamels, phosphates and sulphates with at least one oxide layer
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D2211/00—Microstructure comprising significant phases
    • C21D2211/001—Austenite
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D2211/00—Microstructure comprising significant phases
    • C21D2211/002—Bainite
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D2211/00—Microstructure comprising significant phases
    • C21D2211/005—Ferrite
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D2211/00—Microstructure comprising significant phases
    • C21D2211/008—Martensite

Landscapes

  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Mechanical Engineering (AREA)
  • Materials Engineering (AREA)
  • Metallurgy (AREA)
  • Thermal Sciences (AREA)
  • Physics & Mathematics (AREA)
  • Crystallography & Structural Chemistry (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Inorganic Chemistry (AREA)
  • Oil, Petroleum & Natural Gas (AREA)
  • Coating With Molten Metal (AREA)
  • Heat Treatment Of Sheet Steel (AREA)
  • Heat Treatment Of Strip Materials And Filament Materials (AREA)
  • Resistance Welding (AREA)

Abstract

Винахід стосується способу виготовлення сталевого листа з регульованою глибиною зневуглецювання з покриттям, оцинкованого сталевого листа та з'єднання точковим зварюванням. Винахід придатний для автомобільної промисловості завдяки покращенню стійкості до рідко-металічного окрихчування (LME) разом з цільовими механічними властивостями.

Description

зварюванням. Винахід придатний для автомобільної промисловості завдяки покращенню стійкості до рідко-металічного окрихчування (МЕ) разом з цільовими механічними властивостями. 18,
ТА сво ет родні ни нені.
Ши 16-75 бетдиюве ов Ве
НН; ів ро
Фіг. 7
Цей винахід відноситься до способу виготовлення сталевого листа, з'єднання точковим зварюванням і використання зазначеного сталевого листа або зазначеного з'єднання точковим зварюванням. Цей винахід особливо підходить для автомобільної промисловості завдяки покращенню стійкості до рідко-металічного окрихчування (МЕ) сучасних високоміцних сталей.
Для зниження ваги транспортних засобів автомобільної промисловості використовуються високоміцні сталі, зокрема, для конструкційних деталей. Такі марки сталі містять легуючі елементи, що значно покращує їхні механічні властивості.
В процесі виготовлення перед нанесенням покриття, сталі максимальної твердості піддають відпалювання, що збільшує їх баланс міцності і пластичності. На цій стадії сталь нагрівають і витримують вище температури рекристалізації в контрольованій атмосфері і потім охолоджують до температури цинкування для нанесення цинкового покриття на сталеву поверхню методом гарячого цинкування зануренням.
Наприклад, загальноприйнятою практикою є нагрівання сталі максимальної твердості від температури навколишнього середовища до температури рекристалізації (стадія нагрівання) і потім підтримування цієї температури (стадія витримування). Обидві стадії проводять в атмосфері, яка містить, наприклад, 5 95 об. Но разом з 95 95 М», яка має точку роси не менше - "С. Потім сталь швидко охолоджують до шуканої температури.
В секціях нагрівання і витримування при температурі вище 700 "С точка роси регулюється так, що кисень, присутній в атмосфері з високою точкою роси в печі, дифундує у приповерхневу 20 область сталі з більшою швидкістю, ніж швидкість дифузії утворюючих оксиди легуючих елементів сталі, таких як-от (Мп), алюміній (АЇ), кремній (51) або хром (Сг) до поверхні сталі.
Присутність С разом з іншими легуючими елементами сталі, які утворюють оксиди, такими як-от Мп, 5і, Сг і АІЇ, призводить щонайменше до двох типів реакцій.
По-перше, як показано на Фіг. 1 кисень вступає в реакцію з вуглецем і утворює гази (Фіг. А і
В), такі як-от СО» і СО, що призводить до збіднення на атомами вуглецю внутрішньої області сталі і утворення зневуглецьованого шару 1 (Фіг. С і Ю). Зниження вмісту вуглецю тим вище, чим ближче до поверхні 2. На додаток до вищевикладеного, атоми вуглецю з об'єму З дифундують в збіднену на вуглець зону 1 (Фіг. Е). Всі ці явища відбуваються одночасно (Фіг. Е). Якщо кількість атомів вуглецю, які залишають приповерхневий шар сталі більше, ніж кількість атомів вуглецю, о які дифундують у зазначений шар, то приповерхневий шар сталі зневуглецьовується і/або утворює області, збіднені на вуглець, порівняно із загальним вмістом вуглецю в основній частині сталі.
По-друге, як показано на Фіг. 2, кисень реагує з легуючими елементами сталі, такими як-от марганець (Мп), алюміній (АїЇ), кремній (51) і хром (Сг), які мають більш високу спорідненість до кисню, ніж залізо, що призводить до утворення оксидів в основному в приповерхневій області сталі, які відомі як внутрішні виділювані оксиди і які позначаються як 4, і дуже незначна кількість на поверхні, які відомі як зовнішні оксиди, які позначаються як 5. Ці оксиди, наприклад, є оксидами елементів, такими як-от МпО, 510». Крім того, утворюють складні змішані оксиди, такі як-от Мп5іОз, МпзібОа. Ці оксиди можуть бути у вигляді переривчастих вузликів або суцільного шару на границях зерен у приповерхневому шарі сталі. Ці внутрішні оксиди в основному присутні за границями зерен, а також всередині зерен.
На наступній стадії процесу ці сталі зазвичай покривають іншим металом або металевим сплавом, наприклад покриттям на основі цинку, для покращення їх властивостей, таких як-от корозійна стійкість, фосфатованість тощо. Металеві покриття можуть наносити методом гарячого занурення або методом гальванічного покриття. Покриття на основі гарячого цинкування, також відоме як гаряче цинкування, зазвичай містить від 0,1 до 0,4 масових відсотка алюмінію. Зазначений алюміній переважно взаємодіє з залізом і утворює інгібуючий шар на поверхні розділу сталь/покриття. Цей інгібуючий шар в основному складається з Ре і А і утворює інтерметалічне з'єднання ЕРегАЇ5х2пх(О«х«1). Зазначений інгібуючий шар може містити декілька атомів 7п.
При застосуванні в автомобільній промисловості оцинковані сталеві листи зазвичай зварюють разом методом контактного точкового зварювання (К5МУМ). Під час цього процесу рідкий цинк або рідкий цинковий сплав проникає у приповерхневу область сталі і спричиняє рідко-металічне окрихчування сталі (МЕ). Це призводить до зниження пластичності сталі і викликає передчасний вихід її з ладу.
Що стосується зневуглецьованого шару то, чим товщий зневуглецьований шар, тим вища його стійкість до МЕ. Однак зневуглецьований шар погіршує механічні властивості сталі. В основному це пов'язано з утворенням м'якої феритної фази в приповерхневій області сталі.
Товщина зневуглецьованого шару повинна контролюватись так, щоб вона забезпечувала бо відповідну стійкість до МЕ, а також відповідала цільовим механічним властивостям. В цілому,
атмосферу відпалювання необхідно контролювати так, щоб вона забезпечувала оптимальну глибину зневуглецьованого шару, яка задовольняє як придатній стійкості до відповідного І МЕ, так і заданим механічним властивостям. Завдання цього винаходу полягає в тому, щоб запропонувати рішення, яке усуває зазначені вище проблеми.
Це завдання досягається за рахунок пропозиції способу за п. 1. Спосіб також може містити будь-які ознаки пп. 2-9. Ця мета також досягається пропозицією сталевого листа за пп. 10-13, з'єднання точковим зварюванням згідно з п. 14. Поставлене завдання досягається також за рахунок пропозиції переважно використовуваного сталевого листа або точкового зварювання.
Інші характеристики і переваги винаходу стануть очевидними з подальшого докладного опису винаходу.
Для ілюстрації винаходу будуть описані різні здійснення і випробування необмежувальних прикладів, зокрема, з посиланням на наступні фігури:
На Фіїг. 1 показані різні реакції, що відбуваються в печі відпалювання.
На Фіг. 2 показано внутрішнє і зовнішнє окиснення легуючих елементів сталі.
На Фіг. З показаний варіант здійснення печі відпалювання і установки для нанесення покриття зануренням у розплав.
На Фіг. 4 показане друге здійснення печі відпалювання і установки для нанесення покриття зануренням у розплав.
Фіг. 5 ілюструє здійснення циклу відпалювання згідно винаходу.
Фіг. 6 ілюструє друге здійснення циклу відпалювання згідно винаходу.
На Фіг. 7 представлене перше здійснення сталевого листа з цинковим покриттям.
На Фіг. 8 показане друге здійснення заявленого сталевого листа з цинковим покриттям.
На Фіг. 9 представлені дві СЕМ фотографії, які показують вплив процесу на зневуглецьований шар сталі першої марки (досліди А! і Аг").
На Фіг. 10 представлені дві СЕМ фотографії., які показують вплив заявленого процесу на внутрішні оксиди, інгібуючий шар і гальванічне покриття на сталі першої марки |дослід А! (ліва фотографія.) і дослід А2" (права фотографія)).
На Фіг. 11 представлені дві СЕМ фотографії, які показують вплив заявленого процесу, на зневуглецьований шар (ліва фотографія) і на внутрішні оксиди, інгібуючий шар і гальванічне о покриття (права фотографія) на сталі другої марки (дослід В1").
На Фіг. 12 представлені дві СЕМ фотографії., які показують вплив заявленого процесу, на зневуглецьований шар (ліва фотографія) і на внутрішні оксиди і відпалене гальванічне покриття (права фотографія) на сталі першої марки (експеримент АЗ"У).
На Фіг. 13 СЕМ фотографії, які показують вплив заявленого процесу, на зневуглецьований шар (ліва фотографія) і на внутрішні оксиди і відпалене гальванічне покриття (права фотографія) на сталі другої марки (дослід В27).
На Фіг. 14 показаний процес контактного точкового зварювання в 3З-шаровому пакеті, який показує імовірне місце утворення І МЕ-тріщини.
На Фіг. 15 показане здійснення випробувань контактного точкового зварювання.
Винахід відноситься до способу виготовлення сталевого листа, на який нанесене покриття на основі цинку або на основі алюмінію, який включає:
А) Підготовку сталевого листа, який має такий хімічний склад у масових відсотках: 0,01: Аї1,0 95, 0,07«Сх0,50 95,
О,З3иМпх5,0 95,
М«0,2 96, 0,01:5і:2,45 96, 0,35:5іАЇ3,5
М-0,01 96, 5О Ре«0,02 95, 550,01 95 і, необов'язково, щонайменше один з таких елементів у масових відсотках:
В:х0,004 95,
Сох0,1 95, 0,001:Сте:1,00 9,
Сих0,5 9, 0,001:Мох0,5 9,
МЬх0,1 96,
Мі«1,0 9, бо Тіх0,1 95,
решта складу складається із заліза і неминучих домішок, які виникають у процесі виготовлення,
В) Відпалювання зазначеного сталевого листа, який включає в такому порядку: і) стадію попереднього нагрівання, на якій зазначений сталевий лист нагрівають від кімнатної температури до температури Ті між 550 "С і Ас1-50 С, і) стадію нагрівання, на якій зазначений сталевий лист нагрівають від температури Ті до температури рекристалізації Т2 720-1000 С в атмосфері АТ, яка містить 0,1-1595 об. Н; і залишок з інертного газу, НгО, ОО» і неминучих домішок, яка має точку роси ОРІ від -10 "С до 30 с, ії) стадію витримування, на якій зазначений сталевий лист витримують при температурі рекристалізації То в атмосфері Аг, яка включає 0,1-15 95 об. Н», і залишок з інертного газу, НО,
О; і неминучих домішок, яка має точку роси ОР» між -30 "С і 0 "С, при цьому зазначена точка роси ОР; вище зазначеної точки роси ОР? і, їм) стадію охолодження,
С) Покриття зазначеного сталевого листа покриттям на основі цинку або алюмінію.
В подальших параграфах обговорюватиметься і пояснюватиметься обсяг заявленого винаходу.
Запропонована сталь має заявлений склад з таких причин: - 0,01хАїЇ«1,0 95 мас. АІ підвищує температуру М5 і тим самим дестабілізує залишковий аустеніт. Крім того, при збільшенні вмісту АІ вище 1,0 95 температура Ас3 підвищується, що ускладнює промислове виготовлення. - 0,07:С:0,50 95 мас: якщо вміст вуглецю нижче 0,07 95, існує ризик не досягнення границі міцності на розтяг. Крім того, якщо в мікроструктурі сталі є залишковий аустеніт, її стабільність, яка необхідна для досягнення достатнього подовження, не може бути досягнута. При вмісті більше 0,5 95 зміцнюваність шва збільшується. - 0,35 Мпх5,0 95 мас. Марганець є елементом, що забезпечує твердорозчинне зміцнення, що сприяє одержанню високої границі міцності на розтяг. Однак при вмісті Мп вище 5,0 95 він може сприяти утворенню структури з надмірно вираженими зонами сегрегації, що може негативно вплинути на механічні властивості зварних швів. Переважно, вміст марганцю знаходиться в о) діапазоні 1,5-3,0 95 мас. Це дозволяє одержати задовільну механічну міцність без ускладнення промислового виготовлення сталі і підвищення зміцнюваності зварних швів. -М«0,2 95 мас. Ванадій утворює виділення, викликаючи твердіння і зміцнення. - 0,01х5іх2,45 95 мас. 5і затримує утворення карбіду і стабілізує аустеніт. При вмісті 5і більше 2,45 95 пластичність і ударна в'язкість сталі значно знижуються.
Сталі можуть необов'язково містити такі елементи, як МБ, В, Мі, Ті, Си, Мо і/або Со з таких причин.
Бор необов'язково може утримуватися в сталі у кількостях, зазначених небільше 0,004 905 мас. За рахунок сегрегації на границі зерен В знижує енергію границі зерен і, в такий спосіб, сприяє підвищенню стійкості до рідко-металічного окрихчування.
Хром може бути присутнім у кількості не більше 1,00 95 мас. Хром дозволяє затримати утворення доевтектоїдного фериту на стадії охолодження після витримування при максимальній температурі в циклі відпалювання, що дозволяє досягти більш високого рівня міцності. Його вміст обмежений 1,0095 мас. з міркувань собівартості і для запобігання надмірного зміцнення.
Мідь може бути у кількості не більше 0,5 95 мас. для зміцнення сталі шляхом виділення металевої міді.
Молібден у кількості не більше 0,595 мас. є ефективним для підвищення зміцнення і стабілізації залишкового аустеніту, оскільки цей елемент затримує розпад аустеніту.
Нікель необов'язково може міститися в сталі у кількості не більше 1,095 мас. для покращення ударної в'язкості.
Титан і ніобій також є елементами, які можуть бути додатково використані для досягнення підвищення твердості і зміцнення шляхом утворення виділень. Однак, коли кількість МЬ перевищує 0,1 95 і/або вміст Ті перевищує 0,1 95 мас., існує ризик того, що надмірне виділення може спричинити зниження ударної в'язкості, чого слід уникати.
Р ї 5 вважаються залишковими елементами, які виникають внаслідок виготовлення сталі. Р може бути у кількості не більше 0,04 95 мас. 5 може бути присутнім у кількості не більше 0,01 905 мас.
Переважно в хімічний склад сталі не входить вісмут (Ві). Справді, не бажаючи бути пов'язаними будь-якою теорією, вважають, що, якщо сталевий лист містить Ві, змочуваність і, бо отже, адгезія покриття зменшуються.
Для відповідного розуміння розкритого винаходу буде визначено декілька термінів. Точка роси є температурою, до якої необхідно охолодити повітря, щоб воно стало насиченою водяною парою. В сталеплавильному виробництві Асі відповідає температурі, коли під час нагрівання починає формуватися аустеніт. М5 відповідає температурі, за якої при швидкому охолодженні аустеніт починає утворювати мартенсит.
Декілька стадій процесу можуть відбуватися в печах, як показано на Фіг. З або 4. Обидві печі містять секцію попереднього нагрівання 6, секцію нагрівання 7, секцію витримування 8 і секцію охолодження 9. Піч, як показано на Фіг. 4 також містить секцію поділу 10.
Стадія попереднього нагрівання зазвичай відбувається після того, як сталь була піддана холодній прокатці, що також відомо як умови максимальної твердості. Під час цього попереднього нагрівання сталевий лист нагрівають від кімнатної температури до температури
Ти між 550 "С і Ас1450 "С у неокислювальній атмосфері. Це може бути виконано у будь-якому засобі нагрівання, здатному нагрівати сталь до температури Ті: без утворення оксиду заліза або утворення в обмеженій кількості. Наприклад, цю стадію можна проводити в КТЕ (радіаційна трубчаста піч), в якій атмосфера складається з М», Но і неминучих домішок, при нагріванні за допомоги індукційних засобів або ОЕЕ (піч з прямим нагріванням), в якій є атмосфера, яка має відношення повітря/паливний газ «1. Однак можливе в ОРЕ, яка складається з декількох зон, наприклад, 5 зон, відношення повітря/паливний газ »1 в останній або в двох останніх зонах.
Під час стадії нагрівання сталевий лист нагрівають від температури Ті до температури рекристалізації Т2 720-1000 "С в атмосфері АТ, яка містить 0,1-15 95 об. Но, а решту становлять інертний газ, НО, О5 і неминучі домішки, яка має точку роси ОР між -10 "С і 430 "С. Азот можна використовувати як інертний газ.
Під час стадії витримування сталевий лист нагрівають при зазначеній температурі рекристалізації Т2 в атмосфері А2, яка містить 0,1-15 95 об. Но з залишком, що складається з інертного газу, НгО, ОО»; і неминучих домішок, яка має точку роси ЮР» між -30 "С і 0 "С, при цьому зазначена точка роси ОР: вище, ніж зазначена точка роси ЮР». Азот можна використовувати як інертний газ.
Атмосфери АТ і А2 можуть бути приготовлені шляхом використання попередньо нагрітої пари і введення газів Мо-Но в піч, обладнану пірометром, датчиками Н» і точки роси в різних о секціях, які контролюють Н», точку роси атмосфери і температуру.
Охолодження може бути виконане в атмосфері, яка містить 20-50 95 Но разом з М». Ця газова суміш обдуває сталеву поверхню з допомогою високошвидкісного вентилятора.
Охолодження також може бути досягнуто за допомоги будь-яких інших засобів охолодження, таких як-от охолоджувальні валки.
В наступній частині, не обмежуючись будь-якою теорією, будуть пояснені фізичні процеси на стадіях нагрівання і витримування, щоб роз'яснити сутність винаходу.
На стадії нагрівання поступове підвищення температури поряд із порівняно високою точкою роси дозволяє мати високий розг (парціальний тиск кисню), що призводить до дифузії кисню в сталь. Ця підвищена дифузія кисню має два основні наслідки. По-перше, це дозволяє глибоко зневуглецювати приповерхневий шар сталі рахунок реакції з міжвузловим вуглецем. По-друге, кисень реагує з утворювальними оксиди елементами, які заміщують такими як-от Ми, 5і, АЇ і Ст, і утворює внутрішній оксид в приповерхневій області сталі, що знижує кількість легуючого елемента, доступного для утворення поверхневих оксидів. Ці внутрішні оксиди переважно утворюються на границі зерен через більш швидку дифузію цих легуючих елементів.
Наприкінці стадії нагрівання приповерхнева область сталі містить: - частково зневуглецьований шар товщиною 10-30 мкм з вмістом вуглецю 5-20 95; мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі, - зневуглецьований шар, зовнішній стосовно частково зневуглецьованому шару, який має товщину 30-70 мкм і вміст вуглецю 5 95; мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі.
Ці значення дані лише для одержання порядку величини. Такі параметри, як тривалість нагрівання, температура наприкінці нагрівання, вміст вуглецю в основній частині сталі, а також точка роси, яка визначається ро, впливають на товщину як повністю, так і частково зневуглецьованого шарів. На стадії витримування порівняно зі стадією нагрівання температура вища, але точка роси нижча. Це дає кілька ефектів у приповерхневій ділянці сталі.
Через порівняно нижчу точку роси на ділянці витримування кількість кисню також нижча і, таким чином, він може дифундувати тільки на обмежену (меншу) глибину в приповерхневу область сталі, викликаючи реакцію зневуглецювання на обмеженій глибині приповерхневої області. При цьому атоми вуглецю дифундують з об'єму в збіднену вуглецем приповерхневу область сталі (частково зневуглецьований шар, за яким слідує зневуглецьований шар). 60 Фактично атоми вуглецю, присутні в частково зневуглецьованій області, дифундують в
А зневуглецьовану область, і частково зневуглецьована область знову заповнюється атомами вуглецю з об'єму. Таким чином, утворюється зневуглецьований шар дуже близько до поверхні сталі. Зазначена реакція зневуглецювання залежить від кількох факторів, таких як-от температура витримування, точка роси (рог2), тривалість витримування і кількість вуглецю, наявного в основній частині сталі.
Отже, наприкінці стадії витримування приповерхнева область сталі має: - частково зневуглецьований шар завтовшки близько 30 мкм і вмістом вуглецю 5-20 95; мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі. - зневуглецьований шар, зовнішній відносно частково зневуглецьованого шару, має товщину близько 20 мкм і вміст вуглецю менше 5 95; мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі.
Ці значення наведені лише для одержання порядку величини.
Через більш високий парціальний тиск кисню (роО») в секції нагрівання більша кількість О2 може легко дифундувати у приповерхневу область сталі і утворювати внутрішній оксид і, таким чином, фіксувати 5і, Мп, Ст, АЇ набагато глибше у приповерхневій області. Це має місце на ранній стадії рекристалізації в секції нагрівання. В секції витримування в основному відбувається зростання зерен і утворення великих зерен фериту у приповерхневій ділянці сталі.
За рахунок утворення внутрішніх оксидів глибше у приповерхневій ділянці сталі з подальшим зростанням зерна на поверхні сталі утворився шар фериту, вільний від внутрішніх оксидів. Цей шар може легко вступати в реакцію з алюмінієм у ванні для покриття під час цинкування і утворює задовільний інгібуючий шар.
На відміну від відомого рівня техніки, в цьому процесі відпалювання точка роси на стадії нагрівання вища, ніж на стадії витримування, що дозволяє покращити властивості сталі з точки зору стійкості до рідко-металічного окрихчування (МЕ), як пояснювалося раніше. Очевидно, винахід також має ту перевагу, що дозволяє одержати контрольовану глибину повного зневуглецьованого шару з вмістом вуглецю менше 5 95; мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі.
Переважно, точка роси ОР» знаходиться між -25 70 і 410 "С. Переважно, точка роси ОР» знаходиться між -20 "С і 0 "С. Переважно, точка роси ЮР» знаходиться між -25 С і -57С. Ще більш переважно точка роси знаходиться між -25 "С і -5:76. о) Переважно, на зазначеній стадії охолодження, зазначений сталевий лист охолоджують до температури Тз між Ме і Ме--150 "С і витримують при температурі Тз протягом, щонайменше, 40 с в атмосфері АЗ, яка містить 1-30 95 об. Н» і інертний газ, яка має точку роси ОР»з не більше - 40 "С. Ще більш переважно зазначена температура Тз знаходиться між Ме5-10 "С і Ме-150 "С.
Це дозволяє мати розподілену мікроструктуру.
Переважно після зазначеної стадії охолодження ім) зазначений сталевий лист додатково охолоджують до температури Тот між (М5-5 "С) ї (М5-170 "С) і потім піддають стадії повторного нагрівання у), на якій зазначений сталевий лист повторно нагрівають до температури Та 300- 550 "С протягом 30-300 с. Така стадія також відома як стадія розподілу. Ще більш переважно зазначений сталевий лист необов'язково витримують при Тот протягом часу 2-8 с. Ще більш переважно зазначений сталевий лист повторно нагрівають до температури Т4 330-490 "б.
Переважно після зазначеної стадії охолодження ім) і зазначеної стадії повторного нагрівання м), на стадії витримування мі) зазначений сталевий лист нагрівають при температурі 300-500 7 в атмосфері А4, що включає 1-30 95 об. Но і, щонайменше інертний газ, що має точку роси ОР4 не вище -40 "С.
Переважно зазначений сталевий лист на стадії А) має, щонайменше, у масових відсотках: 0,001:Ст-Мох1,000 95.
Переважно зазначені стадії нагрівання і витримування тривають 100-500 с. Крім того, на зазначених стадіях нагрівання і витримування атмосфера А! і А? включає 3-8 95 об. Н».
Переважно, зазначена ОР: на 5-40 "С вище, ніж ОР». Ще більш переважно зазначена ОР: на 10-30 "С вище, ніж ОР».
Переважно на зазначеній стадії С) зазначене покриття наносять гальванопокриттям або гарячим зануренням.
Переважно на зазначеній стадії С) зазначене покриття наноситься методом гарячого занурення, і зазначений сталевий лист витримується при температурі на 5-10 С вище за температуру ванни цинкування, при цьому вміст алюмінію становить 0,15-0,40 95 мас. при температурі 450-470 "С.
Переважно на зазначеній стадії С) зазначене покриття наноситься методом гарячого занурення, і зазначений сталевий лист витримують при температурі на 5-107С вище температури ванни цинкування, при цьому вміст алюмінію становить 0,09-0,15 95 мас. при 60 температурі 450-470 С, а потім нагрівають до температури 470-550 С після виходу із зазначеної ванни цинкування. Такі стадії процесу дозволяють виготовляти оцинкований відпалений сталевий лист.
На Фіг. 5 і б показані два типові термічні цикли, описаних вище. На Фіг. 5 попереднє нагрівання сталевого листа високої твердості починається з кімнатної температури і триває 146 с до досягнення температури сталі 575 "С. Потім під час стадії нагрівання сталь нагрівають від 575 до 715"С протягом 131 с, а потім від 715 7С до температури витримування (800 С) протягом 174 с. Після цього лист піддається стадії витримування, де температура підтримується рівною 800 "С протягом 146 с. Наприкінці лист швидко охолоджують шляхом загартування до температури 190 "С. Після цього лист піддають стадії нагрівання, також відомої як стадія розподілу термообробкою при 365 "С протягом 105 с і потім охолоджують до 465 "С.
Нарешті сталь оцинковують у ванні 2п-0,2 95 мас. АІ при температурі 460 "С.
Як показано на Фіг. 6, попереднє нагрівання сталевого листа високої твердості починається з кімнатної температури і триває 146 с, поки температура сталі не досягне 675 "С. Потім під час стадії нагрівання сталь нагрівають від 675 "С до 815 "С протягом 131 с, а потім від 8157 температури витримування (880 С) потягом 174 с. Після цього лист піддається стадії витримування, на якій температура підтримується рівною 880 С, при цьому витримування проводять протягом 146 с. Нарешті лист швидко охолоджують шляхом загартуванням до температури 280 "С. Після цього лист піддається стадії повторного нагрівання, також відомої як стадія розподілу термообробкою при 450 "С протягом 105 с, а потім охолоджується до 460 "с.
Нарешті сталь оцинковують у ванні 2п-0,2 95 мас. АІ при температурі 460 "С.
Як показано на Фіг. 7, винахід відноситься до оцинкованого сталевого листа, виготовленого як описано вище, який містить: - основну частину сталі 18, яка має описаний раніше склад, - частково зневуглецьований шар 17 поверх зазначеної основної частини сталі 18, який має товщину 20-40 мкм і вміст вуглецю 5-20 95; мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі, яка має мікроструктуру, що містить, щонайменше 5095 фериту і, щонайменше один з таких компонентів: бейніт, мартенсит і/або залишковий аустеніт, - зневуглецьований шар 16 поверх зазначеного частково зневуглецьованого шару 17, який має товщину 5-40 мкм і вміст вуглецю менше 5 95; мас. від вмісту вуглецю в основній частині о сталі, і має мікроструктуру, яка містить, щонайменше 90 95 фериту, причому верхня частина зазначеного зневуглецьованого шару 16 має внутрішній оксидний шар 15 товщиною 2-12 мкм і містить оксиди елементів Мп, 5і, АЇ і Ст і змішані оксиди, 5Іі, АЇ і Ст, - інгібуючий шар 14 поверх внутрішнього оксидного шару 15 товщиною 100-500 нм, - шар 13 покриття на основі цинку поверх зазначеного інгібуючого шару 14 товщиною 3-30
МКМ.
Зазначений внутрішній оксидний шар знаходиться на зовнішній частині зневуглецьованого шару, ближче до інгібуючого шару, як показано на Фіг. 7. Внутрішній оксидний шар містить зазначені вище оксиди і має вміст вуглецю менше 595 мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі і, щонайменше 90 95 фериту.
Як показано на Фіг. 8, винахід відноситься до оцинкованого відпаленого сталевого листа, виготовленого як описано вище, який містить: - основну частину сталі 18, яка має описаний раніше склад, - частково зневуглецьований шар 17 поверх зазначеної основної частини сталі 18, який має товщину 20-40 мкм і вміст вуглецю 5-20 95; мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі, яка має мікроструктуру, яка містить, щонайменше 5095 фериту і, щонайменше один з таких компонентів: бейніт, мартенсит і/або залишковий аустеніт, - зневуглецьований шар 16, зовнішній по відношенню до частково зневуглецьованому шару 17, має товщину 5-40 мкм і вміст вуглецю менше 5 95 мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі, і має мікроструктуру, яка містить щонайменше 90 95 фериту, причому верхня частина зазначеного зневуглецьованого шару 16 має внутрішній оксидний шар 15 товщиною 2-12 мкм і містить оксиди елементів Мп, 5і, АЇ ї Ст і змішані оксиди Мп, 5і, АЇ і Ст, - шар 12 покриття на основі заліза і цинку поверх зазначеного внутрішнього оксидного шару 15, який має товщину 3-30 мкм і містить 10-20 95 мас. заліза.
Внутрішній оксидний шар не може бути товщим від зневуглецьованого шару. Отже, якщо зневуглецьований шар має товщину "х" мкм, причому х становить 5-12 мкм, внутрішній оксидний шар має товщину між 2 і "х". Зазначений внутрішній оксидний шар знаходиться на зовнішній частині зневуглецьованого шару, ближче до інгібуючого шару, як показано на фіг. 8.
Внутрішній оксидний шар містить зазначені вище оксиди і має вміст вуглецю менше 5 95; мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі і, щонайменше 90 95 фериту. 60 Переважно зазначений сталевий лист має товщину 0,5-3,0 мм.
Переважно зазначений сталевий лист має границю міцності на розтяг (ШТ5) більше 900
Мпа.
Винахід відноситься до точкового зварного з'єднання, щонайменше двох металевих листів, яке включає, щонайменше сталевий лист, як описано вище, при цьому зазначене з'єднання не містить тріщин розміром більше 100 мкм.
Переважно зазначене точкове зварне з'єднання складається з двох або трьох металевих листів. Переважно зазначене точкове зварне з'єднання також включає алюмінієвий лист або сталевий лист.
Винахід відноситься до використання будь-якого раніше описаного сталевого листа з покриттям або будь-якого раніше описаного точкового зварного з'єднання для виготовлення автомобільного транспортного засобу.
Результати експериментів
В наступному розділі розглядаються експериментальні результати, що демонструють покращені поверхневі і приповерхневі властивості. Експерименти проводилися на двох різних марках сталі (сталь А і сталь В) з товщиною листа 1,4-1,6 мм.
Різні експериментальні параметри наведено у таблиці 1.
Першу серію експериментів (А1 і А2") було проведено, щоб показати вплив різниці точок роси в секціях нагрівання і витримування на поведінку сталі при зневуглецюванні для першої марки сталі (Сталь А). Сталь відпалюють і потім оцинковують у ванні для покриття 2п-0,20 905 мас. АІ відповідно до термічних циклів, представлених на Фіг. 5, тому термічні цикли обох експериментів аналогічні. В експерименті АїЇ майже однакові дві точки роси зберігалися в секціях нагрівання (-5 С) і витримування (-3 "С). Тоді як в експерименті А2" вища точка роси застосовувалася в секції нагрівання (-1 "С) порівняно з секцією витримування (-9 С). В обох експериментах концентрацію водню 4-5 95 підтримують в обох секціях.
Другий експеримент (АЗ") був проведений зі сталлю А. Сталь відпалюють з подальшим цинкуванням у ванні для покриття 2п-0,129 95 мас. А! відповідно до термічних циклів, представлених на Фіг. 5. Одразу після цинкування термічну обробку, також відому як відпалювання оцинкованих виробів, проводили при 480 "С. В цьому експерименті в секції нагрівання (0 7С) також застосовувалася більш висока точка роси порівняно з секцією о витримування (-10 "С) в обох секціях вміст водню становив близько 5 95.
Третій експеримент (В1") провели з іншою маркою сталі (Сталь В). Сталь відпалюють з подальшим цинкуванням у ванні для покриття 2п-0,20 95 мас. АЇ цинку відповідно до термічних циклів, представлених на Фіг. б. Пікова температура відпалювання вища для сталі В у порівнянні зі сталлю А. В цьому експерименті більш висока точка роси також застосовувалася в секції нагрівання (-5 "С) порівняно з секцією витримування (-20 "С) і в обох секціях вміст водню становив близько 5 95.
Четвертий експеримент (827) був також проведений зі сталлю В. Сталь відпалюють з подальшим цинкуванням у ванні покриття 2п-0,129 95 мас. А! відповідно до термічних циклів, представлених на Фіг. б. Одразу після цинкування термічну обробку, також відому як відпалювання оцинкованих виробів, проводили при 510 "С. В цьому експерименті в секції нагрівання (14 "С) була також застосована вища точка роси порівняно з секцією витримування (-5 "С) і в обох секціях вміст водню становив близько 5 95.
Експерименти А2", АЗ", В1" ії В2" відповідають цьому винаходу, в якому точка роси в секції нагрівання вище, ніж у секції витримування.
Таблиця 1
Різні експериментальні параметри
Сталь А: Сталь В: . . С: 0,24, Мп: 2,02, Ві: 1,02, А: 0,44, Сі: | Є: 0,23, Мп: 2,10, ЗІ: 1,08, ЛІ:
Склад сталі «у 95 мас.) , й , , 0,47, Мо: 0,30, МО: 0,02, М: 0,18, МБ: 0,031, М: 0,001, М: 0,003, Р: , . , 0,007, 5: 0,002 0,001, М: 0,003, Р: 0,007, 5: 0,002 оРІЄС 111115 17711110 5 | 4 нагріванні
ОР2СС) 77777111 31111910 1120 |15 витримуванні
Температура охолодження 190 190 190 280 280 (загартування) (С)
Температура повторного нагрівання 365 365 365 450 450 після загартування (розподіл) (С) покриття мас. АЇ мас. АЇ мас. АЇ мас. АЇ мас. АЇ тизннтя 00 рівно оіннснени оно ЕТ
Тип покриття ОцинкованийОцинкований| - - | Оцинкований . . відпалений відпалений
Температура оцинкованого і 480 510 відпаленого виробу (С) "Відповідно до цього винаходу
Зневуглецьований шар
На Фіг. 9 порівнюються СЕМ мікрофотографії зневуглецьованого шару, сформованого в приповерхневій зоні сталі, одержаної відповідно до експерименту А! (ліва фігура) і А2" (права фігура) з використанням сталі А.
На мікрофотографії А2" сталевої приповерхневої зони відповідно з цим винаходом представлені: - основна частина сталі 18, - частково зневуглецьований шар завтовшки близько 17-30 мкм, що має вміст вуглецю 5- 20 95 мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі, - зневуглецьований шар товщиною 16 близько 20 мкм, що має вміст вуглецю менше 5 95 мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі.
Навпроти, мікрофотографія АТ приповерхневої області сталі відомого рівня техніки, яка показує лише основну частину сталі 18 і частково зневуглецьований шар завтовшки близько 17- 45 мкм. Це порівняння демонструє переваги заявленого способу відносно формування зневуглецьованого шару у приповерхневій ділянці сталі, що сприяє одержанню цільових механічних властивостей, а також стійкості до рідко-металічного окрихчування.
На Фіг. 10 показані СЕМ мікрофотографії зразків сталі А, виготовлених в ході експериментів
Ат (ліва фігура) і А?" (права фігура), які демонструють наявність внутрішніх оксидів 15 інгібуючого шару 14 і цинкового покриття 13.
На Фіг. 11 показані дві СЕМ мікрофотографії зразка сталі В, одержаного в ході експерименту
В1. Мікрофотографія приповерхневої області сталі представляє: - основну частину сталі 18, - частково зневуглецьований шар завтовшки близько 17-30 мкм, який має вміст вуглецю 5- 20 95 мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі, - зневуглецьований шар товщиною 16 близько 15 мкм, який має вміст вуглецю менше 5 95 вмісту вуглецю в основній частині сталі, - інгібуючий шар 14, внутрішній оксидний шар 15 і шар цинкового покриття 13.
На Фіг. 12 показані дві СЕМ мікрофотографії зразка сталі А, одержаного в ході експерименту о АЗ. На мікрофотографії зліва приповерхневої області сталі представлені: - основну частину сталі 18, - частково зневуглецьований шар завтовшки близько 17-30 мкм, який має вміст вуглецю 5- 20 95 мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі, - зневуглецьований шар товщиною 16 близько 20 мкм, який має вміст вуглецю менше 5 95 від вмісту вуглецю в основній частині сталі.
Цей експеримент демонструє переважний заявлений спосіб, в якому ОР: на 5-30 "С вище, ніж ОР».
На Фіг. 13 показані дві СЕМ мікрофотографії зразка сталі В, одержаного в ході експерименту
В2. На мікрофотографії зліва приповерхневої області сталі представлені: - основну частину сталі 18,
- частково зневуглецьований шар завтовшки близько 17-30 мкм, який має вміст вуглецю 5- 20 95 мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі, - зневуглецьований шар товщиною 16 близько 15 мкм, який має вміст вуглецю менше 5 95 від вмісту вуглецю в основній частині сталі,
Оцинкований і оцинкований і відпалений лист з покриттям
Як показано на Фіг. 9-10 для експерименту Аг і Фіг. 11 для експерименту В1", заявлений спосіб забезпечує відповідну поверхню реакційного змочування під час цинкування. Як зазначено в Таблиці 1, під час цинкування сталі А і сталі зберігався склад ванни для покриття 211-0,20 95 мас. АІ. Під час цинкування на поверхні розділу сталь/покриття утворюється безперервний інгібуючий шар, що свідчить про хороше реакційне змочування.
В експериментах АЗ" і В2" оцинкована і відпалена сталь А і сталь В одержані відповідно після цинкування в ванні для покриття 2п-0,129 95 мас. АІ з подальшою термічною обробкою покриття (також відомою як обробка оцинкованого і відпаленого виробу) при 480 "С для сталі А їі 510 С для сталі В. На Фіг. 12-13 представлені мікрофотографії БЕМ поперечного перерізу оцинкованих і відпалених сталі А і сталі В відповідно. Ці мікрофотографії показують, що заявлений спосіб придатний для виготовлення оцинкованого і відпаленого сталевого листа.
Оцінка стійкості до рідко-металічного окрихчування
Схильність до рідко-металічного окрихчування (МЕ) вищевказаної оцинкованої сталі і оцинкованої відпаленої сталі, виготовленої відповідно до термічних циклів, представлених в таблиці 1, оцінюють методом контактного точкового зварювання на сталі, виготовленої в умовах експериментів А2", АЗ", В1" і В27". Тип електрода був за І5О Туре В з діаметром торцевої сторони б мм; зусилля притискання електродів становило 5 кН, швидкість потоку води становить 1,5 г.хв"". Цикл зварювання зазначений у таблиці 2:
Таблиця 2
Режим зварювання визначення стійкості до І МЕ.
Тріщиностійкість І МЕ оцінюють із використанням умови тришарового накладання. В цьому стані три сталевих листа з покриттям зварюють разом контактним точковим зварюванням, як показано на Фіг. 14, де є область вм'ятини 19, область, деформована через вм'ятину 20, зона термічного впливу (З3ТВ) 21, зона ЗТВ/ядро зварної точки міжфазної зони 22 і спряжених о поверхонь в зоні 23 ЗТВ. Проводять всі випробування контактного точкового зварювання, включаючи серйозний рівень шуму, такі як-от зазор 24 між двома сталевими листами, зсув між 25 зварювальним електродом і зазначеним сталевим листом і кут електрода 26 між зварювальним електродом і зазначеним сталевим листом, які схематично представлені на Фіг. 15. Потім з допомогою оптичного мікроскопа оцінюють кількість тріщин розміром більше 100 мкм, як зазначено в таблиці 3, у всіх 5 місцях, як показано на Фіг. 14. Відповідна стійкість до
ІМЕ спостерігається в широкому діапа зоні товщини листа і без високого рівня шуму при зварюванні через наявність певної товщини зневуглецьованого шару.
Таблиця З
Деталі тріщиноутворення І МЕ після контактного точкового зварювання (умови тришарового накладання)
Число І МЕ тріщин Число І МЕ тріщин
Товщина довжиною більше 100 | довжиною більше 100
Експеримент Рівні шуму сталевого мкм при мкм при листа (мм) |зварювальному струмі |зварювальному струмі (Ітах) (Ітах-10 УбІтах)
Відсутнє |09,16бі2мм|! 07777777 17771110 2 мм зсувіЗз "С |0,951,612 мм кут електрода 1 АЗХ | Відсутнє | 14 | ::(К0 г юЮЩ | 0 г
2 мм Зазор, 2 мм зсуві 3" 1,4 кут електрода
Відсутнє | 16 | (0. | щЮДЮЙК(«:М0.ДЙ:К Й 2 мм зсуві 3" 1,6 кут електрода
Відсутнє | 16 | (0. | щЮДЮЙК(«:М0.ДЙ:К Й 2 мм зсуві 3" 1,6 кут електрода

Claims (15)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Спосіб виготовлення сталевого листа з покриттям, на який нанесене покриття на основі цинку, який включає: А) забезпечення сталевого листа, який має наступний хімічний склад, 95 мас.: 0,01:АїЇ«1,0, 0,07«хС:0,50, 0,35:Мп5,0, М«0,2, 0,0155і:2,45, 0,3555інАЇ3,5, М50,01, Р«е0,02, 5:0,01, о 0015Ст:1,00, МЬх0,1, решта складу складається з заліза і неминучих домішок, що виникають в результаті обробки, В) відпалювання зазначеного сталевого листа, що включає, в наступному порядку: ії) стадія попереднього нагрівання, на якій зазначений сталевий лист нагрівають від кімнатної температури до температури Ті: між 550 "С і Ас1-50 "С, і) стадія нагрівання, на якій зазначений сталевий лист нагрівають від температури Ті до температури рекристалізації То - 720-1000 "С в атмосфері А, яка містить 0,1-15 95 об. Н; і залишок з інертного газу, НгО, ОО»; і неминучих домішок, яка має точку роси ОР від -10 "С до 30 с, ії) стадія витримування, на якій зазначений сталевий лист витримують при температурі рекристалізації То в атмосфері А», яка включає 0,1-15 95 об. Н», і залишок з інертного газу, НО, О; і неминучих домішок, яка має точку роси ОР» між -30 "С ї 0 "С, при цьому зазначена точка роси ОР; вище зазначеної точки роси ОР? і, їм) стадія охолодження, С) покривання зазначеного сталевого листа покриттям на основі цинку.
2. Спосіб за п. 1, за яким сталевий лист додатково містить щонайменше один із таких елементів, 95 мас.: 8:0,004, Сох0,1, Сих0О,5, 0,001:Мох0,5, Мі«1,0, Тіх0,1.
3. Спосіб за п. 1 або 2, за яким на зазначеній стадії охолодження зазначений сталевий лист охолоджують до температури Тз між М5 і М5-150 С і витримують при температурі Тз, щонайменше протягом 40 с в атмосфері Аз, яка містить 1-30 95 об. Н;» і інертний газ, яка має точку роси ОРз не вище -40 "С. о)
4. Спосіб за п. 3, за яким після зазначеної стадії охолодження ім) зазначений сталевий лист додатково охолоджують до температури Тот між Ме5-57С і М5-170 "С їі потім піддають стадії повторного нагрівання у), на якій зазначений сталевий лист знову нагрівають до температури Т4 - 300-550 "С, протягом 30-300 с.
5. Спосіб за п. 4, за яким зазначений сталевий лист необов'язково витримують при Тот протягом 2-86.
б. Спосіб за будь-яким з пп. 1-5, який включає після зазначеної стадії охолодження ім) і зазначеної стадії повторного нагрівання ум) стадію вирівнювання мі), на якій зазначений сталевий лист нагрівають до температури 300-500 С в атмосфері Аг, яка містить 1-30 95 об. Н; і щонайменше інертний газ, з точкою роси ЮОРа не більше -40 "С.
7. Спосіб за будь-яким з пп. 1-6, за яким ОР: на 5-40 "С вище, ніж ОР».
8. Спосіб за п. 7, за яким ОР: на 10-30 "С вище, ніж ОР».
9. Спосіб за будь-яким з пп. 1-8, за яким на зазначеній стадії С) зазначене покриття наносять методом гарячого занурення і при температурі зазначеного сталевого листа на 5-10 "С вище температури ванни цинкування з вмістом алюмінію 0,15-0,40 95 мас., при температурі 450- 4706.
10. Спосіб за будь-яким з пп. 1-8, за яким на зазначеній стадії С) зазначене покриття наносять методом гарячого занурення і при температурі зазначеного сталевого листа на 5-10 "С вище температури ванни для цинкування, яка дорівнює 450-470 "С, з вмістом алюмінію 0,09-0,15 905 мас., і потім нагрівають до температури 470-550 С після виходу із зазначеної ванни для цинкування.
11. Оцинкований сталевий лист, одержаний способом за будь-яким з пп. 1-9, який містить: основну частину сталі (18), яка має хімічний склад, зазначений в п. 1; частково зневуглецьований шар (17) поверх зазначеної основної частини сталі (18), який має товщину 20-40 мкм і вміст вуглецю 5-20 95 мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі і має мікроструктуру, яка містить щонайменше 50 95 фериту і щонайменше один з таких компонентів: бейніт, мартенсит і/або залишковий аустеніт; зневуглецьований шар (16) поверх зазначеного частково зневуглецьованого шару (17), який має товщину 5-40 мкм і вміст вуглецю менше 5 95 мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі і має мікроструктуру, яка містить щонайменше 90 95 відсотків фериту, причому верхня частина зазначеного зневуглецьованого шару (16) містить внутрішній оксидний шар (15) товщиною 2-12 мкм і оксиди елементів Мп, 5і, АЇ і Ст ії змішані оксиди Мп, 5і, А ї Ст; інгібуючий шар (14) поверх зазначеного внутрішнього оксидного шару (15) товщиною 100-500 нм; і шар покриття (13) на основі цинку поверх зазначеного інгібуючого шару (14) товщиною 3-30
МКМ.
12. Оцинкований відпалений сталевий лист, одержаний способом за п. 10, який містить: основну частину сталі (18), що має хімічний склад, зазначений у п. 1; частково зневуглецьований шар (17) поверх зазначеної основної частини сталі (18), який має товщину 20-40 мкм і вміст вуглецю 5-20 95 мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі, яка має мікроструктуру, яка містить щонайменше 5095 фериту і щонайменше один з таких компонентів: бейніт, мартенсит і/або залишковий аустеніт; зневуглецьований шар (16), зовнішній відносно частково зневуглецьованого шару (17), який має товщину 5-40 мкм і вміст вуглецю менше 5 95 мас. від вмісту вуглецю в основній частині сталі, і має мікроструктуру, яка містить щонайменше 9095 фериту, причому верхня частина зазначеного зневуглецьованого шару (16) містить внутрішній оксидний шар (15) товщиною 2-12 мкм, який містить оксиди елементів Мп, 5і, АЇ ії Ст ії змішані оксиди Мп, 5Іі, АЇ і Сг; і шар покриття (12) на основі цинку поверх зазначеного внутрішнього оксидного шару (15), який має товщину 3-30 мкм і містить 10-20 95 мас. заліза. о)
13. Сталевий лист за п. 11 або 12, товщина якого становить 0,5-3,0 мм.
14. Сталевий лист за п. 11 або 13, границя міцності на розтяг якого перевищує 900 МПа.
15. Точкове зварне з'єднання щонайменше двох металічних листів, яке містить щонайменше сталевий лист за будь-яким з пп. 12-14, причому зазначене з'єднання не містить тріщин розміром більше 100 мкм.
-к я ге д Б сх їх . ТО : ж : Шнур, дуету її ї Ж : ї ш тож од г ще ще : се Я ше ї Її Х ; ї її Її СТ її КО ї ї х. Як х. Ме ї Н Мем СВ хе Ж Її Її її Ї Її ї- ТО: З ї зе їх : ї М Ми Ж ну й ї шт - їз г кОї Х їж -- ее: ї до ще зе ї В ОМ М. Кк 1 ром ж шо Я ї ше а : ї к жк ш ї х х Її : х х ш ї с т ї ко ко По Тож ах де їх дк ше їх х Ї їде - мої ОО до їх Її їх М що х К- 2 ит я а я я з ту Я ї - ще ї . Я : . З ААААААААА АКА АААААА КК КАААА ЖАКА КАМАМАККМ дуккААААААААААККААААААККАААААКККАААААКККААНК г 7 ї ТЕ Е ПАК : ск с б ї ї - х х І : ї г: І жу ЩА ОжО їх ї Ко: х ще. каеЯ ї ї СЯ І : : ж Її Е - Ї со бот Тит дл ож я г х Ж В Е о: х х І х те хх ЕОМ хо х її : де. де. їх ї ж - ї : ї х ї Е 3. : пе ек їх Е ХХ Хе я Її ак 4 їх Ж же де ої ї її є є « Ж ЖЕ 2 Ко: : Ж х Же Х йо ке Хе Її Кк їх ях хх БО Ка як МЕ ож ой ДУ ТТ ТТ а а а ї ї ТЯ ку и не т 7 ї -- ї Ж дах ох Ж сечу Ї : ї ї ВК : Ї ї З 1 Її Хата: ж КК : у: ї Хжлиж, У ї : ух Х Її хе у :
с. ч сх х ї ЖК. У ї Денна Вужентнннної Е Я М : ща - ж ОЖе т под т ї-- : їй ; ож : їх їобе 3 їх Ж К ї е ї ї т ше З ї т а Я . : : х ХУ Ху. ї ї г Хе ї хо : о Ка з їж т - ї їх Хе М 3 ОК КМ ке : ян Ка х ря с ее о о. о в А ач на (З : м ря : : ; : : тя Ї 7 ши у дет уеететі су тт со ект тет сс сосрсся практ лір лйкнн т у У 7 ї я - у Еш жі 7 їж т т ІЗ ї Я ГК У Є й 1 г ож х ох й І ї Х ї ї у Е З й х їі ї у Її 0. 3 : ї ї у Її рф ї : 1 У у ро й - Га: х х : і і ї І 5 5 ! ! її її т ! 3 ї 1. Е х ї ' Ї і ї з ! НИ: є ї р х 5 і їх її У Бе от Од х Яни ОО рету я ої як чи ох тво дит о я ої т т плиляннК й» - й зняЙи ек оно нКл, ; З Ї З і шрот окт се З гарт ту з ШЕУ зеніт АВ Н Ма ва вл ма окя Ма я Кк ОКЯ З КБ) АХ ' БІК КРБ 11, З 7 ОХ ' БІ Ір: 11, ож А Н ти 11: Ір ода Ах . тРфБРРЕ БІР: р: жопа . ' тРфБРРЕ ТЕБЕ РІ КО М ' тРфБРРЕ РЕ Еті р: жо не ' БІК КРБ 11, З З ох ' рф ТЕБЕ РІ З х АХ соби рі гри 11 З БОС вче пт Біти ГРІ 11 Од дення МЕ Мрія фік 1: рр КОСУ ТТ БР БІР: р: Оу і ? У ї фі РЕ Еті р: з х і х ш фа рії 11, з Ві | ч і БІ РІ РІ З є і У, Ж : БР ТЕБЕ РІ КОХ. і я ' : тРфБРРЕ ТЕБЕ РІ Ж і Я ' : тРфБРРЕ ТЕБЕ РІ КО і й -і : тРфБРРЕ ТЕБЕ р: жо пе ! я, ! : фа рії 11, ок | й х : ріки КІ: р: З х З ! че : БР БІР: р: з . 1 ! я : ру Кі: р: І х 1 і : :РГРІВІ БЕРЕ НА рі: Р нт 1 і : ні МАО Би м НЕ и М М ІЛ ! ї ОК ок ки ЖК жи КХ КЗ Кх ШИ ОЇ ! : шен ХХ; Ж ХМ ши МК МАХ МОЖ К.С і І ; ; ! : 7 - 5 з ох е 7 Е їк
Фіг. З
ІГ. »
в
Фіг. 4 ГО апа й зо зо ще їі
Фіг. 5 го 5ОВ -і- і ; або --и зо кю ко
Фіг. б ро. ЕЕ тя «ран нен ши; вер
Фіг. 7 Роз 16,7 шо пис
Фіг. 8 пе кі дХ
Фіг. З я . . З я Ек
Фіг. 10 че ПИжДНИНУуНинненит У т ж КК ХВ ОК КОКО : З що. ооо ВЕ В с оососососнннннНоноСсСс їж: с о МЕ КО ЗОВ В с : с є с п яті ЗУ с с г с с с с ти їх - ОК ОК М М МЕ Кв ОКХ ЕН . с с МОЖ с ОКХ с ОК Ех с 000 нн, ОО п. с -- АВ я Ох ОК ЗХ ООН я вн ох ях МОЯ ПН КВ ЕНН Я она М
Фіг. ЇВ й ох ХВ КВ с КДщЯ ЕКОН с ОО се ОО КОХ о ХО «Я ВЕБ ї с с п. ОВ п . В г - я: є с с й Ку нт с о І Я кеВ ВХ о. В ОКХ с . с о. ОО с КО Зх МК ОХ У ХХ х о
Зх . с с о с о Коня ОХ п о З с. С о ; УЗ МКМ ОХ З с. З й Мк З не ПА ОК я В У й осв Й ДОМА Фі в іг. 2 со КО о ДО В
СЕ. БМ ка по ОХ ХВО НИ В с ПШОНА х У с ПОМ Ке о г ех с : ве - ХХ с Со що З с ос й кое ух є осно ха -77 КО ОКХ ОКО ОКА с є с. г ойййЙЙЦЙЦЙЦЙЦ( Й 12 ЗО КО З ХК с - ХУ с ТЕХ Я с ОХ с. КХ ОО щх с ХК с ОКО В с А КО Ме З Ох ОКХ Ух КО с їй - А В Ох КО о ха п с о о. п. я о г БЕ МО 7 м овен ха | -е-- 15 пеое ви : а
Фіг. 13
Р КЕ по ре ос і о: ра . ї М в
Фіг. 14 Мет ДПК кі ве ШУ 24 є ЕЕ ї ПИШПИИНИНИ НИ ї НН : НКИ 28 с
Фіг. 15
UAA202204569A 2020-05-07 2021-04-22 Спосіб одержання сталевого листа з покриттям та оцинкований сталевий лист UA129923C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
PCT/IB2020/054322 WO2021224662A1 (en) 2020-05-07 2020-05-07 Annealing method of steel
PCT/IB2021/053333 WO2021224707A1 (en) 2020-05-07 2021-04-22 Annealing method of steel

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA129923C2 true UA129923C2 (uk) 2025-09-10

Family

ID=70680557

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA202204569A UA129923C2 (uk) 2020-05-07 2021-04-22 Спосіб одержання сталевого листа з покриттям та оцинкований сталевий лист

Country Status (11)

Country Link
US (1) US20230257862A1 (uk)
EP (1) EP4146835A1 (uk)
JP (1) JP7656632B2 (uk)
KR (1) KR102827360B1 (uk)
CN (1) CN115516117B (uk)
BR (1) BR112022021048A2 (uk)
CA (1) CA3180099A1 (uk)
MX (1) MX2022013936A (uk)
UA (1) UA129923C2 (uk)
WO (2) WO2021224662A1 (uk)
ZA (1) ZA202211114B (uk)

Families Citing this family (7)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
WO2023094856A1 (en) * 2021-11-24 2023-06-01 Arcelormittal Zinc coated mn-containing advanced high strength steel and method of manufacturing the same
KR20230094376A (ko) * 2021-12-21 2023-06-28 주식회사 포스코 점용접성이 우수한 고강도 고성형성 강판 및 그 제조방법
US20250154633A1 (en) * 2022-02-25 2025-05-15 Nippon Steel Corporation Zinc-plated steel sheet and method for producing same
TWI863444B (zh) * 2023-07-20 2024-11-21 中國鋼鐵股份有限公司 汽車用鋼材及其製造方法
KR20250072674A (ko) * 2023-11-16 2025-05-26 주식회사 포스코 알루미늄 도금강판 및 이의 제조방법
KR20250093756A (ko) * 2023-12-15 2025-06-25 주식회사 포스코 열간성형용 강판, 열간 성형 부재 및 이들의 제조방법
EP4707411A1 (de) * 2024-09-06 2026-03-11 ThyssenKrupp Steel Europe AG Stahl mit exzellenter lokaler und globaler dehnung und gleichzeitig geringer lme-empfindlichkeit und verfahren zur herstellung

Family Cites Families (17)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
FR2876711B1 (fr) * 2004-10-20 2006-12-08 Usinor Sa Procede de revetement au trempe a chaud dans un bain de zinc des bandes en acier fer-carbone-manganese
CN101287854B (zh) * 2005-10-14 2011-04-20 新日本制铁株式会社 含Si钢板的连续退火热浸镀方法以及连续退火热浸镀装置
JP5370244B2 (ja) * 2009-03-31 2013-12-18 Ｊｆｅスチール株式会社 高強度溶融亜鉛めっき鋼板の製造方法
WO2010114142A1 (ja) * 2009-03-31 2010-10-07 Ｊｆｅスチール株式会社 高強度溶融亜鉛めっき鋼板およびその製造方法
JP5392116B2 (ja) * 2010-01-28 2014-01-22 新日鐵住金株式会社 合金化溶融亜鉛めっき鋼板およびその製造方法
DE102011051731B4 (de) * 2011-07-11 2013-01-24 Thyssenkrupp Steel Europe Ag Verfahren zur Herstellung eines durch Schmelztauchbeschichten mit einer metallischen Schutzschicht versehenen Stahlflachprodukts
DE102012101018B3 (de) * 2012-02-08 2013-03-14 Thyssenkrupp Nirosta Gmbh Verfahren zum Schmelztauchbeschichten eines Stahlflachprodukts
WO2015001367A1 (en) * 2013-07-04 2015-01-08 Arcelormittal Investigación Y Desarrollo Sl Cold rolled steel sheet, method of manufacturing and vehicle
JP5799997B2 (ja) * 2013-09-12 2015-10-28 Ｊｆｅスチール株式会社 外観性とめっき密着性に優れる溶融亜鉛めっき鋼板および合金化溶融亜鉛めっき鋼板ならびにそれらの製造方法
JP6094507B2 (ja) * 2014-02-18 2017-03-15 Ｊｆｅスチール株式会社 高強度溶融亜鉛めっき鋼板およびその製造方法
DE102014109943B3 (de) * 2014-07-16 2015-11-05 Thyssenkrupp Ag Stahlprodukt mit einer Korrosionsschutzbeschichtung aus einer Aluminiumlegierung sowie Verfahren zu dessen Herstellung
JP6020605B2 (ja) * 2015-01-08 2016-11-02 Ｊｆｅスチール株式会社 合金化溶融亜鉛めっき鋼板の製造方法
BR112018012606A2 (pt) 2016-02-25 2018-12-04 Nippon Steel & Sumitomo Metal Corporation chapa de aço galvanizada por imersão a quente de alta resistência com excelente resistência ao destacamento por impacto e resistência à corrosão em seção trabalhada
WO2017182833A1 (en) * 2016-04-19 2017-10-26 Arcelormittal Method for producing a metallic coated steel sheet
WO2018234839A1 (en) * 2017-06-20 2018-12-27 Arcelormittal ZINC COATED STEEL SHEET HAVING HIGH STRENGTH POINTS WELDABILITY
US10329639B2 (en) * 2017-08-04 2019-06-25 Gm Global Technology Operations Llc. Multilayer steel and method of reducing liquid metal embrittlement
WO2019092468A1 (en) * 2017-11-08 2019-05-16 Arcelormittal A hot-dip coated steel sheet

Also Published As

Publication number Publication date
KR20220156089A (ko) 2022-11-24
US20230257862A1 (en) 2023-08-17
CN115516117B (zh) 2024-03-08
BR112022021048A2 (pt) 2022-12-06
ZA202211114B (en) 2023-11-29
CN115516117A (zh) 2022-12-23
WO2021224662A1 (en) 2021-11-11
JP7656632B2 (ja) 2025-04-03
WO2021224707A1 (en) 2021-11-11
KR102827360B1 (ko) 2025-07-01
JP2023525519A (ja) 2023-06-16
CA3180099A1 (en) 2021-11-11
EP4146835A1 (en) 2023-03-15
MX2022013936A (es) 2022-11-30

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA129923C2 (uk) Спосіб одержання сталевого листа з покриттям та оцинкований сталевий лист
CN110892087B (zh) 具有高可电阻点焊性的经锌涂覆的钢板
CN108431273B (zh) 表面质量及点焊性优异的高强度热浸镀锌钢板及其制造方法
RU2610995C2 (ru) Способ изготовления деформационно-упрочненных стальных деталей с покрытием и листы с предварительно нанесенным покрытием для изготовления этих деталей
CA2904131C (en) Hot-dip zinc alloy coated steel sheet excellent in coating adhesion, and method for producing the same
JP6475840B2 (ja) 表面品質、メッキ密着性、及び成形性に優れた高強度溶融亜鉛メッキ鋼板、並びにその製造方法
CN109072394B (zh) 高强度熔融镀锌钢板的制造方法
WO2018030500A1 (ja) 高強度薄鋼板およびその製造方法
JP2016529392A (ja) 冷間圧延鋼板、製造方法および車両
US10087500B2 (en) Method for manufacturing high-strength galvannealed steel sheet
CA2905623A1 (en) High-strength plated steel plate for welded structural member, and method for producing the same
JP2025163170A (ja) 腐食保護コーティングを施された平鋼製品からシート金属コンポーネントを製造するための方法
US11136641B2 (en) Mn-containing galvannealed steel sheet and method for producing the same
US20250043407A1 (en) Zinc Coated Mn-containing advanced high strength steel and method of manufacturing the same
RU2807620C1 (ru) Способ получения стального листа с покрытием, оцинкованный стальной лист (варианты) и применение оцинкованного стального листа