UA129940C2 - Пристрій для генерування аерозолю - Google Patents

Abstract

Розкрито пристрій для генерування аерозолю. Пристрій для генерування аерозолю містить подовжений контейнер, що складається з внутрішньої стінки та зовнішньої стінки, у якому внутрішня стінка визначає простір для введення, виконаний із можливістю розміщення елемента, який генерує аерозоль, у якому камера, виконана із можливістю зберігання рідини, визначена між внутрішньою стінкою та зовнішньою стінкою; ґніт, розташований наприкінці простору для введення; нагрівач, виконаний із можливістю нагріву ґнота; прохід, утворений між простором для введення та ґнотом; та інфрачервоний датчик, розташованим поруч із простором для введення.

Description

Галузь техніки

Цей винахід відноситься до пристрою для генерування аерозолю.

Попередній рівень техніки

Пристрій для генерування аерозолю являє собою пристрій, що витягує певні компоненти із середовища або субстрату шляхом утворення аерозолю. Середовище може містити багатокомпонентний субстрат. Субстрат, що міститься в середовищі, може являти собою багатокомпонентну ароматизуючу речовину. Наприклад, субстрат, що міститься в середовищі, може містити нікотиновий компонент, рослинний компонент та/або кавовий компонент. Останнім часом проводяться різні дослідження пристроїв для генерування аерозолю.

Сутність винаходу

Технічне завдання

Завданням цього винаходу є розробка пристрою для генерування аерозолю, що вирізняється підвищеною ефективністю використання простору, виконаного з можливістю зберігання в ньому рідини.

Іншим завданням цього винаходу є розробка пристрою для генерування аерозолю, у якому гніт і нагрівач розташовані близько до стика для підвищення ефективності передачі тепла аерозолю.

Наступним завданням цього винаходу є розробка пристрою для генерування аерозолю, який має збільшений простір для зберігання рідини та розташований на зовнішній поверхні простору для зберігання рідини простір, у якому розміщені різні компоненти, такі як датчик, і який є зручним для захвату користувачем.

Наступним завданням цього винаходу є розробка пристрою для генерування аерозолю, здатного визначати стан стіка без входу в простір, у який вставлений стік, або без втручання в процес введення стіка.

Технічне рішення

Згідно з першим аспектом цього винаходу, для розв'язання вищезазначених та інших завдань запропоновано пристрій для генерування аерозолю, який містить подовжений контейнер, що складається з внутрішньої стінки та зовнішньої стінки, у якому внутрішня стінка визначає простір для введення, виконаний із можливістю розміщення елемента, який генерує аерозоль, у якому камеру, виконану із можливістю зберігання рідини, визначено між внутрішньою стінкою та зовнішньою стінкою; гніт, розташований наприкінці простору для введення; нагрівач, виконаний з можливістю нагріву гніту; прохід, утворений між простором для введення і гнітом; та інфрачервоний датчик, розташований поруч із простором для введення.

Корисні ефекти винаходу

Щонайменше в одному з варіантів здійснення цього винаходу можна створити пристрій для генерування аерозолю, виконаний з можливістю вставляння стіка в контейнер, який містить камеру, виконану з можливістю зберігання в ній рідини, що підвищує ефективність використання простору, виконаного з можливістю зберігання в ньому рідини.

Крім того, згідно з щонайменше одним із варіантів здійснення цього винаходу, можна створити пристрій для генерування аерозолю, виконаний із можливістю зменшення відстані між нагрівачем, виконаним із можливістю нагрівання гніту, приєднаного до камери, у якій зберігають рідину, з метою генерування аерозолю, та стіком, щоб тим самим зменшити прохідну для аерозолю відстань, у такий спосіб підвищуючи ефективність передавання тепла для утворення аерозолю.

Крім того, щонайменше в одному з варіантів здійснення цього винаходу в пристрої для генерування аерозолю, переважно, контейнер, що містить камеру для зберігання рідини, має зовнішні поверхні різної форми для формування просторів, у яких розміщені різні компоненти, з метою збільшення простору для зберігання рідини та зручності захвату пристрою користувачем.

Крім того, щонайменше, в одному з варіантів здійснення цього винаходу в пристрої для генерування аерозолю, переважно, датчик розташований поза контейнером, тобто не входить до простору для введення, у який вставляють стік, і не перешкоджає введенню стіка, а світло проникає до камери та відбивається, даючи змогу визначити стан стіка на підставі розпізнаного датчиком значення.

Додаткові варіанти здійснення цього винаходу стануть очевидними з наступного докладного опису.

Проте, оскільки фахівцям у даній галузі техніки будуть безсумнівно зрозумілі різні зміни та модифікації в межах сутності й обсягу цього винаходу, слід розуміти, що докладний опис і конкретні варіанти здійснення, зокрема переважні варіанти здійснення цього винаходу, наведені тільки як приклад.

Опис креслень

Вищенаведені та інші цілі, ознаки та інші переваги цього винаходу будуть більш зрозумілі з наведеного нижче опису винаходу з посиланням на креслення, що додаються, на яких зображено:

На Фіг. 1-22 зображені види, що ілюструють пристрій для генерування аерозолю згідно з одним із варіантів здійснення цього винаходу.

Кращий варіант здійснення винаходу

Далі наведено докладний опис відповідно до ілюстративних варіантів здійснення цього винаходу,

розкритих у цьому документі, з посиланням на креслення, що додаються. Для стислості опису з посиланням на креслення однакові або еквівалентні компоненти мають однакові довідкові позначення, і їхній опис не повторюватиметься.

Загалом, такі назви, як "модуль" і "Олок", можуть використовуватися для позначення елементів або компонентів. Використання таких назв у цьому документі призначене лише для полегшення опису характеристик, і ці назви не мають будь-якого спеціального значення або функції.

У цьому описі ті відомості, які добре відомі фахівцям у відповідній галузі техніки, зазвичай опущені для стислості. Креслення, що додаються, використовуються для полегшення розуміння різних технічних особливостей, і слід розуміти, що представлені тут варіанти здійснення винаходу не обмежуються кресленнями, що додаються. Таким чином, цей опис слід розглядати як такий, що охоплює будь-які зміни, еквіваленти та замінники на додачу до тих, що зазначені на кресленнях, що додаються.

Також слід розуміти, що, хоча терміни "перший", "другий" тощо можуть використовуватися для опису різних елементів, описувані елементи не можуть обмежуватися цими термінами. Ці терміни використовуються виключно для відрізнення одного елемента від іншого.

Слід розуміти, що, коли елемент згадується як "з'єднаний з" іншим елементом, можуть бути присутніми проміжні елементи. Навпаки, слід розуміти, що, коли елемент згадується як "безпосередньо пов'язаний з" іншим елементом, проміжні елементи відсутні.

Подання в однині може містити подання в множині, якщо контекст явно не вказує інше.

Надалі напрямки пристрою для генерування аерозолю можуть бути визначені на основі ортогональної системи координат, показаної на Фіг. 1-10. В ортогональній системі координат напрямок осі х може бути визначено як напрямки вліво і вправо пристрою для генерування аерозолю. У цьому документі, виходячи з початку координат, напрямок осі їх може бути напрямком вправо, а напрямок осі -х може бути напрямком вліво. Крім того, напрямок осі у може бути визначено як напрямки вгору і вниз пристрою для генерування аерозолю. У цьому документі, виходячи з початку координат, напрямок осі ту може бути напрямком вгору, а напрямок осі -у може бути напрямком вниз.

Як показано на фіг. 1, контейнер 10 може бути виконаний з можливістю проходження по вертикалі.

Контейнер 10 може бути виконаний порожнистим. Контейнер 10 може мати форму циліндра, що проходить по вертикалі.

Контейнер 10 може містити зовнішню стінку 11 і внутрішню стінку 12. Зовнішня стінка 11 може проходити по вертикалі. Зовнішня стінка 11 може проходити по зовнішній поверхні контейнера 10.

Зовнішня стінка 11 може проходити по окружності таким чином, щоб мати форму циліндра. Контейнер може проходити в поздовжньому напрямку. Тому під "поздовжнім напрямком" контейнера 10 може розумітися напрямок, за яким проходить контейнер 10. Поздовжній напрямок контейнера 10 може бути вертикальним.

Внутрішня стінка 12 може проходити по вертикалі. Внутрішня стінка 12 може проходити по внутрішній поверхні контейнера 10. Внутрішня стінка 12 може проходити по окружності таким чином, щоб мати форму циліндра.

Внутрішня стінка 12 може бути розташована на деякій відстані всередину від зовнішньої стінки 11.

Внутрішня стінка 12 може бути розташована на деякій відстані радіально всередину від зовнішньої стінки 11. Зовнішня стінка 11 і внутрішня стінка 12 можуть бути з'єднані одна з одною своїми верхніми частинами.

Камера 101 може бути визначена між зовнішньою стінкою 11 і внутрішньою стінкою 12. Камера 101 може проходити по вертикалі. Камера 101 може проходити по окружності вздовж зовнішньої стінки 11 і внутрішньої стінки 12. Камера 101 може мати циліндричну форму. У камері 101 може зберігатися рідина.

Прохід 20 може бути виконаний у внутрішній і нижній частині внутрішньої стінки 12. Всмоктуване повітря може проходити через прохід 20.

Гніт 31 може бути з'єднаний із внутрішньою частиною камери 101. Гніт 31 може поглинати рідину, що перебуває в камері 101. Гніт 31 може бути розташований поруч з одним кінцем простору 102 для введення в поздовжньому напрямку контейнера 10.

Стік 40 може проходити по вертикалі. Стік 40 може мати циліндричну форму. Стік 40 може бути вставлений у контейнер 10. Стік 40 може бути вставлений у внутрішню стінку 12 контейнера 10.

Аерозоль, що генерується на гніті 31, може передаватися на стік 40 через прохід 20. Стік 40 може називатися елементом 40, що генерує аерозоль.

Отже, камера в контейнері 10, у якій зберігається рідина, може оточувати стік 40 для підвищення ефективності використання простору для зберігання рідини.

Відповідно, оскільки відстань між гнітом 31, сполученим із камерою 101, або нагрівачем 32 (див.

Фіг. 2), виконаним із можливістю нагріву рідини для генерування аерозолю, і стіком 40 зменшується, можна підвищити ефективність передавання тепла до аерозолю.

Основний корпус 50 може проходити по вертикалі. Основний корпус 50 може мати порожнисту форму. Основний корпус 50 може мати форму циліндра, що проходить по вертикалі.

Контейнер 10 і основний корпус 50 можуть бути з'єднані один з одним. Контейнер 10 може розташовуватися над основним корпусом 50. Контейнер 10 може бути з'єднаний з основним корпусом 50 з можливістю від'єднання. Контейнер 10 і основний корпус 50 можуть утворювати безперервну поверхню.

Контролер 50 може бути розташований всередині основного корпусу 50. Контролер 50 може активувати та деактивувати пристрій для генерування аерозолю. Контролер 51 може бути електрично з'єднаний із нагрівачем 32 (див. Фіг. 2) таким чином, щоб керувати подаванням живлення на нагрівач 32 для нагрівання гніту 31. Контролер 51 може бути розташований нижче нагрівача 32. Контролер 51 може бути розташований поруч із нагрівачем 32.

Акумулятор 52 може бути розташований всередині основного корпусу 50. Акумулятор 52 може подавати живлення на пристрій для генерування аерозолю. Акумулятор 52 може бути електрично з'єднаний із контролером 51 та/або клемою 53. Акумулятор 52 може бути розташований нижче контролера 51. Акумулятор 52 може проходити по вертикалі.

Клема 53 може бути розташована в кінці основного корпусу 50. Клема 53 може бути електрично з'єднана із зовнішнім джерелом живлення для одержання та передавання живлення до акумулятора 52. Клема 53 може бути розташована в нижній частині основного корпусу 50. Клема 53 може бути розташована нижче акумулятора 52.

Як показано на Фіг. 2, внутрішня стінка 12 може проходити по окружності і по вертикалі таким чином, щоб створити всередині простір 102 для введення. Простір 102 для введення може бути утворений шляхом відкриття верхнього та нижнього кінців внутрішньої частини внутрішньої стінки 12.

Стік 40 (див. Фіг. 1) може бути вставлений у простір 102 для введення. Внутрішня стінка 12 може бути розташована між камерою 101 і простором 102 для введення. Внутрішня стінка 12 може визначати простір для введення.

Простір 102 для введення може мати форму, відповідну до частини стіка 40, вставленої в простір 102 для введення. Простір 102 для введення може проходити по вертикалі. Простір 102 для введення може мати циліндричну форму. Коли стік 40 вставлений у простір 102 для введення, стік 40 може бути оточений внутрішньою стінкою 12 і перебувати в тісному контакті з внутрішньою стінкою.

Зовнішня стінка 11 і внутрішня стінка 12 можуть бути з'єднані одна з одною через верхню частину контейнера 10. Камера 101 може бути утворена зовнішньою стінкою 11, внутрішньою стінкою 12, верхньою частиною 15 і нижньою частиною 16 контейнера 10.

Гніт 31 може бути розташований нижче простору 102 для введення. Гніт 31 може бути розташований нижче проходу 20. Гніт 31 може бути з'єднаний з камерою 101 з можливістю поглинання рідини, що зберігається в камері 101. Гніт 31 може бути розташований між внутрішньою стінкою 12 і нижньою частиною 16 контейнера 10. Гніт 31 може проходити в одному напрямку. Гніт 31 може бути орієнтований по горизонталі.

Нагрівач 32 може бути розташований навколо гніту 31. Нагрівач 32 може бути намотаний навколо гніту 31 у напрямку, в якому проходить гніт 31. Нагрівач 32 може нагрівати гніт. Нагрівач 32 може генерувати аерозоль із рідини, поглиненої гнітом 31, шляхом нагрівання електричним опором.

Нагрівач 32 може бути з'єднаний із контролером 51 (див. Фіг. 1) з можливістю керувати подачею живлення на нього.

Прохід 20 може бути сформований між простором 102 для введення та гнітом 31. Аерозоль, що генерується на гніті 31, може надходити до простору 102 для введення через прохід 20. Прохід 20 може бути виконаний таким чином, щоб він звужувався і потім розширювався в напрямку руху аерозолю. Напрямок руху аерозолю може бути орієнтований угору.

Прохід 20 може бути оточений верхньою стінкою 220 проходу, що виступає всередину від внутрішньої стінки 12. Верхня частина проходу 20 може бути оточена верхньою стінкою 220 проходу, а нижня частина проходу 20 може бути оточена нижньою стінкою 210 проходу. Нижня стінка 210 проходу може бути з'єднана з нижньою частиною верхньої стінки 220 проходу. Гніт 31 може бути розташований між нижньою стінкою 210 проходу і нижньою частиною 16 контейнера 10.

Як показано на фіг. 3, прохід 20 може бути розділений на перший прохід 21, другий прохід 22 і третій прохід 23.

Перший прохід 21 може бути розташований поруч із гнітом 31. Перший прохід 21 може бути розташований над гнітом 31. Другий прохід 22 може бути розташований поруч із простором 102 для введення. Другий прохід 22 може бути з'єднаний із простором 102 для введення.

Третій прохід 23 може бути розташований між першим проходом 21 і другим проходом 22. Третій прохід 23 може бути розташований над першим проходом 21. Другий прохід 22 може бути розташований над третім проходом 23. Третій прохід 23 може бути з'єднаний із першим проходом 21 за допомогою другого проходу 22.

Ширина М/З третього проходу 23 може бути меншою за ширину М/1 першого проходу 21. Ширина

МУЗ третього проходу 23 може бути меншою за ширину М/2 другого проходу 22. Максимальна ширина першого проходу 21 і максимальна ширина М/2 другого проходу 22 можуть дорівнювати або майже дорівнювати одна одній. Максимальна ширина УМУ1ї першого проходу 21 може бути більшою за максимальну ширину М/2 другого проходу 22. Ширина М/2 другого проходу 22 може бути меншою за ширину М/О простору 102 для введення.

Прохід 20 може звужуватися в напрямку третього проходу 23 від першого проходу 21. Прохід 20 може розширюватися в напрямку другого проходу 22 від третього проходу 23. Ширина М/2 другого проходу 22 може поступово збільшуватися в напрямку простору 102 для введення.

У результаті аерозоль може збиратися в третьому проході 23, який має малу ширину, з першого проходу 21, і може потім розпорошуватися через другий прохід 22. Відповідно, навіть якщо аерозоль не генерується рівномірно на гніті 31, аерозоль може рівномірно вводитися через нижню частину стіка 40 (див. Фіг. 1 і 6).

Ширина М/1 першого проходу 21 може зменшуватися в напрямку третього проходу 23. Ширина М2 другого проходу 22 може зменшуватися в напрямку третього проходу 23.

Ухил, з яким ширина УУ1 першого проходу 21 зменшується в напрямку третього проходу 23 може бути меншим, ніж ухил, з яким ширина М/2 другого проходу 22 зменшується в напрямку третього проходу 23. Відстань 1 між максимальною шириною М/1 першого проходу 21 і шириною М/З третього проходу 23 може бути меншою, ніж відстань 2 між максимальною шириною М/2 другого проходу 22 і шириною МУЗ третього проходу 23. Інакше кажучи, зміна ширини відносно довжини може бути більшою в напрямку до третього проходу 23 від першого проходу 21, ніж у напрямку до третього проходу 23 від другого проходу 22.

Якщо припустити, що ширина за горизонталлю першого проходу 21 дорівнює М/1, ширина за горизонталлю другого проходу 22 дорівнює УУМ2, ширина за горизонталлю третього проходу 23 дорівнює МУЗ, довжина за вертикаллю першого проходу 21 дорівнює 1/1 і довжина за вертикаллю другого проходу 22 дорівнює 12, то можна вивести рівняння (МУ1-М/3)/-1) » (М/2-ММ3)ХІ-2), що зв'язує зазначені змінні.

Довжина 1 по вертикалі першого проходу 21 може бути меншою за довжину 12 по вертикалі другого проходу 22(11 «12).

Відповідно, можна створити простір для направлення розпиленої рідини до третього проходу 23, якщо зменшити довжину першого проходу 21, і аерозоль, що накопичується в третьому проході 23, може надходити через другий прохід 22 у простір 102 для введення, при цьому рівномірно розпорошуючись (див. Фіг. б).

Довжина по вертикалі третього проходу 23 може бути меншою за довжину Ї1 по вертикалі першого проходу 21. Довжина по вертикалі третього проходу 23 може бути меншою за довжину 12 по вертикалі другого проходу 22.

Другий прохід 22 може бути виконаний таким чином, щоб його ширина М/2 по горизонталі поступово збільшувалася в напрямку простору 102 для введення та згодом зберігалася по суті незмінною від точки максимальної ширини М/2 в напрямку простору 102 для введення.

Перший прохід 21 може бути оточений поверхнею 211 першого проходу. Другий прохід 22 може бути оточений поверхнею 221 другого проходу. Третій прохід 23 може бути оточений поверхнею 231 третього проходу.

Поверхня 211 першого проходу може визначати внутрішню поверхню нижньої стінки 210 проходу.

Поверхня 221 другого проходу та поверхня 231 третього проходу можуть визначати внутрішню поверхню верхньої стінки 220 проходу.

Поверхня 211 першого проходу і поверхня 231 третього проходу можуть бути відокремлені одна від одної, а не утворювати безперервну поверхню. Поверхня 211 першого проходу може проходити по окружності. Поверхня 211 першого проходу може бути виконана у формі кільця.

Перший прохід 21 може проходити до третього проходу 23, при цьому маючи переважно постійну ширину М/1, ії може поступово звужуватися до ширини М/З3 третього проходу 23 в області третього проходу 23.

Отже, оскільки простір у першому проході 21 утворений між поверхнею 211 першого проходу та гнітом 31, аерозоль може ефективно генеруватися та легко проходити в частину між поверхнею 211 першого проходу та гнітом 31.

Поверхня 231 третього проходу та поверхня 221 другого проходу можуть утворювати безперервну поверхню. Поверхня 231 третього проходу може проходити по вертикалі. Поверхня 231 третього проходу може проходити по окружності. Поверхня 231 третього проходу може мати форму кільця.

Поверхня 221 другого проходу може містити частину, яка проходить до простору 102 для введення, і при цьому поступово розширюється в радіальному напрямку назовні. Поверхня 221 другого проходу може містити частину, яка нахилена радіально назовні в напрямку простору 102 для введення. Поверхня 221 другого проходу може містити частину, яка проходить до простору 102 для введення, і при цьому поступово розширюється в радіальному напрямку назовні. Поверхня 221 другого проходу може бути виконана таким чином, щоб мати форму, наближену до форми воронки або трубки Вентурі.

Поверхня 221 другого проходу може проходити до простору 102 для введення від поверхні 231 третього проходу, при цьому поступово розширюючись назовні, і може потім проходити до простору

102 для введення від точки максимальної ширини М/2, при цьому зберігаючи по суті постійною зазначену ширину УМ2.

Поверхня 221 другого проходу може містити частину, яка проходить до простору 102 для введення, при цьому закруглюючись назовні. Поверхня 221 другого проходу може проходити наверх від поверхні 231 третього проходу, при цьому закругляючись назовні в радіальному напрямку.

Отже, опір потоку може зменшуватися під час розпилення аерозолю в напрямку другого проходу 22 від третього проходу 23.

Ширина М/2 другого проходу 22 може бути більшою у верхньому кінці другого проходу 22, який сполучається з нижнім кінцем простору 102 для введення. Ширина УУ2 верхнього кінця другого проходу 22 може бути меншою за ширину М/О простору 102 для введення.

Поверхня 17 з уступом може розташовуватися на нижньому кінці простору 102 для введення і верхньому кінці другого проходу 22. Поверхня 17 з уступом може виступати всередину з внутрішньої стінки 12 контейнера 10. Поверхня 17 з уступом може слугувати опорою для поверхні нижнього кінця стіка 40. Поверхня 17 з уступом може виступати всередину і може визначати максимальну ширину М/2 другого проходу 22.

Поверхня 17 з уступом може утворювати верхню поверхню верхньої стінки 220 проходу, яка виступає всередину з внутрішньої стінки 12. Поверхня 17 з уступом може проходити по суті перпендикулярно внутрішній поверхні 121 внутрішньої стінки 12. Поверхня 17 з уступом і внутрішня поверхня 121 можуть бути звернені до простору 102 для введення. Поверхня 221 другого проходу може проходити вниз від поверхні 17 з уступом.

Довжина І З виступання поверхні 17 з уступом може бути переважно визначена таким чином, щоб поверхня 17 з уступом слугувала опорою для нижнього кінця стіка 40 (див. Фіг. 1), ії щоб звести до мінімуму опір потоку аерозолю.

Гніт 31 може бути розташований таким чином, щоб проходити в поперечному напрямі першого проходу 21, а нагрівач 32 може бути оповитий навколо гніту 31 у напрямі, в якому проходить гніт 31.

Ширина М/1 першого проходу 21 може бути більшою за ширину У/4 нагрівача 32. Ширина УЗ третього проходу 23 може бути меншою за ширину УМ4 нагрівача 32. Якщо контейнер 10 проходить по вертикалі, поперечний напрямок проходу 20 може являти собою напрямок "вправо-вліво".

Відповідно, навіть коли в частині гніту 31, що генерує аерозоль, виникає відхилення в кількості аерозолю, коли нагрівач 32 нагріває рідину, поглинуту гнітом 31, для генерування аерозолю, аерозоль може збиратися в третьому проході 23 і може рівномірно розпилюватися в напрямку простору 102 для введення з другого проходу 22.

Як показано на фіг. З і 4, перша вигнута зона 222 і друга вигнута зона 223, утворені на другій поверхні 221 проходу, можуть мати увігнуту форму.

Перша вигнута зона 222 може бути сформована в нижній частині другої поверхні 221 проходу.

Перша вигнута зона 222 може бути сформована поруч із третім проходом 23. Перша вигнута зона 222 може бути вигнута з утворенням опуклості в напрямку всередину контейнера 10 від поверхні 231 третього проходу.

Друга вигнута зона 223 може бути сформована у верхній частині поверхні 221 другого проходу.

Друга вигнута зона 223 може бути сформована поруч із простором 102 для введення. Друга вигнута зона 223 може бути вигнута з утворенням опуклості в напрямку назовні контейнера 10 від першої зігнутої зони 222. Друга вигнута зона 223 може бути вигнута з утворенням опуклості в напрямку назовні контейнера 10 і може містити частину, розташовану поруч із простором 102 для введення, яка розширюється в напрямку простору 102 для введення зі збереженням по суті постійної ширини.

Отже, аерозоль може розпорошуватися назовні вздовж першої вигнутої зони 222 поверхні 221 другого проходу, і може бути введений просто в простір 102 для введення вздовж другої вигнутої зони 223 поверхні 221 другого проходу (див. Фіг. б).

Відповідно, можна зменшити опір потоку аерозолю, що розпилюється в другий прохід 22 із третього проходу 23.

Верхня стінка 220 проходу може проходити вниз від внутрішньої стінки 12. Верхня стінка 220 проходу може виступати всередину від внутрішньої стінки 12. Поверхня 221 другого проходу та поверхня 231 третього проходу можуть визначати внутрішню поверхню верхньої стінки 220 проходу.

Нижня стінка 210 проходу може бути з'єднана з нижньою частиною верхньої стінки 220 проходу.

Поверхня 211 першого проходу може визначати внутрішню поверхню нижньої стінки 210 проходу.

Паз 226 може бути виконаний у нижній частині верхньої стінки 220 проходу. Паз 226 може бути сформований у напрямку вгору у вигляді заглиблення в нижній частині верхньої стінки 220 проходу.

Частина 216, що вставляється, може бути сформована на верхній частині нижньої стінки 210 проходу. Частина 216, що вставляється, може бути сформована над першою поверхнею 211 проходу.

Частина 216, що вставляється, може бути виконана у формі спрямованого вгору виступу від верхньої частини нижньої стінки 210 проходу. Частина 216, що вставляється, може бути вставлена в паз 226 таким чином, щоб перебувати в тісному контакті з ним. Коли частина 216, що вставляється, вставлена в паз 226, верхня стінка 220 проходу і нижня стінка 210 проходу можуть бути з'єднані одна з одною. Нижня стінка 210 проходу може бути з'єднана з нижньою частиною верхньої стінки 220 проходу з можливістю роз'єднання.

Нижня стінка 210 проходу може визначати ширину М/1 (див. Фіг. 3) першого проходу 21. Ширина

М/1 першого проходу 21 може змінюватися залежно від ступеня заглиблення в першій поверхні 211 проходу, що визначає внутрішню поверхню нижньої стінки 210 проходу, у правому та лівому напрямках.

Що ближче до осі виконано поверхню 211 першого проходу нижньої стінки 210 проходу, то менша ширина М/1 першого проходу 21. Що далі від осі виконано поверхню 211 першого проходу нижньої стінки 210 проходу, то більоша ширина М/1 першого проходу 21. Відповідно, ширина МТ першого проходу 21 може бути визначена або змінена шляхом вставки нижньої стінки 210 проходу, що має певний розмір, у верхню стінку 220 проходу.

У результаті площу гніту 31, на якій розпилюється рідина, може бути визначено шляхом зміни довжини М/1 частини гніту 31 (див. Фіг. 3), що знаходиться в першому проході 21, і ширини Ум4 частини нагрівача 32 (див. Фіг. 3), намотаного навколо гніту 31.

Поверхня 211 першого проходу може проходити по вертикалі. Поверхня 211 першого проходу може бути сформована, по суті, перпендикулярно до гніту 31. Поверхня 211 першого проходу може визначати довжину І 1 першого проходу 21.

Розширена поверхня 212 може являти собою частину внутрішньої поверхні верхньої стінки 220 проходу і частину внутрішньої поверхні нижньої стінки 210 проходу. Розширена поверхня 212 може бути сформована між поверхнею 211 першого проходу і поверхнею 231 третього проходу.

Розширена поверхня 212 може бути з'єднана з верхнім кінцем поверхні 211 першого проходу.

Розширена поверхня 212 може бути з'єднана з нижнім кінцем поверхні 231 третього проходу.

Розширена поверхня 212 може проходити по горизонталі від верхнього кінця поверхні 211 першого проходу. Розширена поверхня 212 може проходити по горизонталі від нижнього кінця поверхні 231 третього проходу.

Розширена поверхня 212 може перебувати на деякій відстані вгору від гніту 31. Розширена поверхня 212 може бути орієнтована в поперечному напрямку першого проходу 21. Розширена поверхня 212 може проходити в бік третього проходу 23 від верхнього кінця поверхні 211 першого проходу. Розширена поверхня 212 може з'єднувати поверхню 211 першого проходу з поверхнею 231 третього проходу. Подовжена поверхня 212 може перебувати на деякій відстані від гніту 31 і бути звернена до гніту 31.

Відстань між розширеною поверхнею 212 і гнітом 31 може бути по суті рівною висоті 1 першого проходу 21. Розширена поверхня 212 може бути звернена до гніту 31, причому між ними розташований перший прохід 21. Розширена поверхня 212 може бути орієнтована по суті паралельно гнуту 31. Розширена поверхня 212 може бути сформована, по суті, перпендикулярно до поверхні 211 першого проходу. Розширена поверхня 212 може бути сформована, по суті, перпендикулярно до поверхні 231 третього проходу.

Кінець першого проходу 21 може бути оточений поверхнею 211 першого проходу, гнітом 31 і розширеною поверхнею 212. Аерозоль, що розпилюється на кінці гніту 31, може застоюватися в кінці першого проходу 21.

Відповідно, може бути утворено простір для збору аерозолю, що розпилюється на кінці гніту 31, і сила всмоктування може легко діяти на кінець гніту 31.

У даному випадку, оскільки турбулентний потік виникає в кінці першого проходу 21 під дією аерозолю, що розпилюється на кінці гніту 31, можливе рівномірне перемішування аерозолю навіть у разі зміни кількості аерозолю в частині гніту 31, яка генерує аерозоль (див. Фіг. б).

Між поверхнею 211 першого проходу та розширеною поверхнею 212 може бути сформована перша кромкова частина 213. Перша кромкова частина 213 може прилягати до кромкової частини верхнього кінця першого проходу 21. Перша кромкова частина 213 може проходити в бік розширеної поверхні 212 від поверхні 211 першого проходу, при цьому закруглюючись.

Між розширеною поверхнею 212 і поверхнею 231 третього проходу може бути сформована друга кромкова частина 214. Друга кромкова частина 214 може бути сформована між першим проходом 21Її третім проходом 23. Друга кромкова частина 214 може проходити в бік поверхні третього проходу від розширеної поверхні 212, при цьому закругллюючись.

Отже, можна зменшити опір потоку аерозолю, що розпилюється в третій прохід 23 з першого проходу 21.

Поверхня 215 для вставки гніту може визначати нижній кінець нижньої стінки 210 проходу.

Поверхня 215 для вставки гніту може проходити в поперечному напрямку першого проходу 21.

Поверхня 215 для вставки гніту може визначати отвір, що відповідає формі кінця гніту З1, таким чином, щоб гніт 31 вставлявся в отвір. Поверхня 215 для вставки гніту може бути з'єднана з поверхнею 211 першого проходу.

Гніт 31 може бути вставлений між поверхнею 215 для вставки гніту і нижньою частиною 16 контейнера 10. Коли гніт 31 вставлений, поверхня 215 для вставки гніту може перебувати в безпосередньому контакті з верхнім кінцем гніту 31. Поверхня 215 для вставки гніту може перебувати в тісному контакті з гнітом 31, тим самим запобігаючи витіканню рідини назовні.

Як показано на Фіг. 5, верхня стінка 220 проходу (див. Фіг. 4) і нижня стінка 210 проходу (див. Фіг. 4), що були описані вище, можуть бути не з'єднані одна з одною, а інтегровані таким чином, щоб утворити стінку 220а проходу. Стінка 220а проходу може мати по суті ту саму форму, що й комбінований корпус, у якому верхня стінка 220 проходу з'єднана з нижньою стінкою 210 проходу.

Отже, етап з'єднання компонентів один з одним може бути опущений, що дає змогу запобігти витіканню рідини через зазор між з'єднаними компонентами.

Як показано на Фіг. 7, перша розширена поверхня 212а може являти собою частину внутрішньої поверхні нижньої стінки 2106 проходу. Перша розширена поверхня 212а може прилягати до першого проходу 21. Перша розширена поверхня 212а може бути з'єднана з верхнім кінцем поверхні 211 першого проходу. Перша розширена поверхня 212а може проходити по горизонталі від верхнього кінця поверхні 211 першого проходу. Між поверхнею 211 першого проходу та першою розширеною поверхнею 212а може бути сформована перша кромкова частина 213.

Друга розширена поверхня 2126 може являти собою частину внутрішньої поверхні верхньої стінки 2206 проходу. Друга розширена поверхня 2125 може прилягати до першого проходу 21. Друга розширена поверхня 21265 може бути з'єднана з нижнім кінцем поверхні 231 третього проходу. Друга розширена поверхня 2126 може проходити по горизонталі від нижнього кінця поверхні 231 третього проходу. Між першою розширеною поверхнею 21205 і поверхнею 231 третього проходу може бути сформована друга кромкова частина 214.

Між першою розширеною поверхнею 212а і другою розширеною поверхнею 21265 може бути утворене заглиблення 212с, втиснуте вгору на задану глибину. Заглиблення 212с може бути утворено між нижньою стінкою 21006 проходу і верхньою стінкою 2206 проходу. Заглиблення 212с може бути звернене до верхньої частини першого проходу 21.

Отже, оскільки в місці, прилеглому до заглиблення 212с, турбулентний потік посилюється під дією аерозолю, що розпилюється на кінці гніту 31, можливе рівномірне перемішування аерозолю навіть за умови зміни кількості аерозолю в частині гніту 31, що генерує аерозоль.

Як показано на Фіг. 8, верхня частина 15 контейнера 10 може бути виконана на верхніх сторонах зовнішньої стінки 11 ї внутрішньої стінки 12 таким чином, щоб вона з'єднувала зовнішню стінку 11 і внутрішню стінку 12. Верхня частина 15 контейнера 10 може закривати верхню сторону камери 101.

Верхня частина 15 контейнера 10 може проходити по окружності й оточувати простір 102 для введення.

Внутрішня поверхня 121 контейнера 10 може являти собою внутрішні поверхні внутрішньої стінки 12 і верхньої частини 15. Внутрішня поверхня 121 контейнера 10 може проходити по вертикалі.

Між верхньою торцевою поверхнею 151 і внутрішньою поверхнею 121 контейнера 10 може бути утворена похила поверхня 152, що слугує для з'єднання верхньої торцевої поверхні 151 із внутрішньою поверхнею 121. Похила поверхня 152 може проходити до внутрішньої поверхні 121 від верхньої торцевої поверхні 151 контейнера 10, плавно згинаючись. Похила поверхня 152 може проходити до верхньої торцевої поверхні 151 від внутрішньої поверхні 121, постійно збільшуючись радіально назовні. Похила поверхня 152 може бути нахилена назовні таким чином, що отвір, який визначається похилою поверхнею 152, звужувався в напрямку вниз. Внутрішня поверхня 121, верхня торцева поверхня 151 і похила поверхня 152 можуть утворювати безперервну поверхню.

Ширина У/0 нижнього кінця похилої поверхні 152 може бути меншою за ширину М/5 верхнього кінця похилої поверхні 152. Ширина УМО нижнього кінця похилої поверхні 152 може по суті дорівнювати ширині МО внутрішньої поверхні 121.

Це спрощує введення стіка 40 у простір 102 для введення.

Як показано на Фіг. 9, у нижній частині стіка 40 розташована заглушка 41. Фільтрувальна частина 43 може бути розташована у верхній частині стіка 40. Між заглушкою 41 і фільтрувальною частиною 43 у стіку 40 може бути розміщена частина 42 з гранулами. У частині 42 з гранулами може міститися середовище.

Користувач може вдихати повітря, утримуючи фільтрувальну частину 43 стіка 40, вставлену в контейнер 10, у роті. Коли користувач вдихає повітря через стік 40, аерозоль, що утворюється на гніті 31, може потрапляти до частини 42 з гранулами через прохід 20 і заглушку 41. Аерозоль, введений у частину 42 з гранулами, може містити середовище в частині з гранулами і введений у фільтрувальну частину 43, тим самим проходячи через неї з фільтрацією. Відфільтроване повітря може надходити до користувача.

Як показано на Фіг. 10, основний корпус 50' може проходити по горизонталі. Контейнер 10 може бути з'єднаний із правою або лівою стороною основного корпусу 507. Контейнер 10 може бути з'єднаний із внутрішньою частиною основного корпусу 50".

Контролер 51 може бути розміщений в основному корпусі 50". Контролер 51 може бути розташований під нагрівачем 32. Контролер 51" може бути розташований поруч із нагрівачем 32.

Акумулятор 52" може бути розташований в основному корпусі 50. Акумулятор 52" може бути розташований на одній бічній поверхні контейнера 10. Акумулятор 52 може проходити по вертикалі вздовж контейнера 10.

Клема 53 може бути розташована всередині основного корпусу 50. Клема 53 може бути розташована поруч із контролером 51 і акумулятором 52.

Як показано на фіг. 11, верхній корпус 60 може бути розташований поруч із контейнером 10 або 100. Верхній корпус 60 може бути розташований поруч з однією бічною поверхнею зовнішньої стінки 11 або 110. Верхній корпус 60 може бути виконаний як єдине ціле з основним корпусом 50. Верхній корпус 60 може розташовуватися над основним корпусом 50. Верхній корпус 60 і контейнер 10 або 100 можуть розташовуватися паралельно один одному над основним корпусом 50.

Контейнер 10 або 100 може бути виконаний з можливістю заміни. Контейнер 10 або 100 може бути з'єднаний із верхньою торцевою поверхнею основного корпусу 50 і однією поверхнею верхнього корпусу 60 з можливістю від'єднання.

У верхньому корпусі 60 може бути визначено приймальний простір 63. Датчик 62 може бути розташований у приймальному просторі 63 у верхньому корпусі 60. Різні компоненти можуть бути розташовані в приймальному просторі 63 у верхньому корпусі 60.

Датчик 62 може бути розташований зовні зовнішньої стінки 11 або 111. Датчик 62 може бути розташований таким чином, щоб він був звернений до зовнішньої стінки 11 або 110. Датчик 62 може розпізнавати світло, що випромінюється зсередини контейнера 100.

Контролер 51 може бути електрично з'єднаний із датчиком 62. Контролер 51 може керувати роботою датчика 62. Контролер 51 може отримувати інформацію, прийняту від датчика 62. Контролер 51 може визначати інформацію про стік на підставі інформації, отриманої датчиком 62.

Зовнішня стінка 11 або 110 і внутрішня стінка 12 можуть бути виготовлені зі світлопроникного матеріалу. Зовнішня стінка 11 або 110 і внутрішня стінка 12, переважно, можуть бути виготовлені з матеріалу з низьким коефіцієнтом оптичного віддзеркалення і заломлення та високою світлопропускною здатністю. Зовнішня стінка 11 або 110 і внутрішня стінка 12 можуть бути виготовлені з полімерного матеріалу для датчика світла. Зовнішня стінка 11 або 110 і внутрішня стінка 12 можуть бути виготовлені з поліетилену, полістиролу, тефлону або іншого подібного матеріалу. Проте матеріал, що становить зовнішню стінку 11 або 110 і внутрішню стінку 12, не обмежується цим варіантом.

Кришка 70 може бути розташована над основним корпусом 50. Кришка 70 може бути розташована зовні контейнера 10 або 100 і верхнього корпусу 60 таким чином, щоб вона оточувала контейнер 10 або 100 і верхній корпус 60. Зовнішня поверхня кришки 70 може бути виконана врівень із зовнішньою поверхнею основного корпусу 50. Зовнішня поверхня кришки 70 може утворювати поверхню, що продовжує зовнішню поверхню основного корпусу 50. Зовнішня поверхня кришки 70 може бути розташована на уявній площині, що проходить від зовнішньої поверхні основного корпусу 50.

Кришка 70 може бути з'єднана з верхньою стороною основного корпусу 50 з можливістю від'єднання. Заміна контейнера 10 або 100 може бути можлива при знятій кришці 70.

Як показано на Фіг. 12 і 13, напрямок осі 7 може бути визначено як напрямок "вперед-назад" пристрою для генерування аерозолю. Виходячи з початку координат, напрямок осі 47 може бути напрямком вперед, а напрямок осі -2 може бути напрямком назад.

Контейнер 100 може бути виконаний з можливістю проходу по вертикалі. Контейнер 100 може бути виконаний порожнистим. Контейнер 100 може мати праву поверхню, виконану плоскою, що проходить по вертикалі.

Контейнер 100 може містити зовнішню стінку 110. Зовнішня стінка 110 може бути розташована на деякій відстані від внутрішньої стінки 12. Зовнішня стінка 110 може проходити по вертикалі по зовнішній поверхні контейнера 100.

Перша поверхня 111 може бути сформована на правій стороні зовнішньої стінки 110. Перша поверхня 111 може проходити по вертикалі.

Друга поверхня 112 може бути сформована на лівому боці зовнішньої стінки 112. Друга поверхня 112 може бути розташована навпроти першої поверхні 111.

Перша поверхня 111 і друга поверхня 112 можуть мати різну форму. Друга поверхня 112 може бути заокруглена з утворенням опуклості назовні. Перша поверхня 111 може не мати заокруглення.

Перша поверхня 111 може містити плоску частину. Перша поверхня 111 може мати частину, що проходить у напрямку вгору-вниз та/або вперед-назад.

Верхній корпус 60 може бути сформований поруч із першою поверхнею 111. Верхній корпус 60 може бути звернений до першої поверхні 111. Верхній корпус 60 може стикатися з контейнером 100.

Третя поверхня 611 може бути сформована на лівій поверхні верхнього корпусу 60. Третя поверхня 611 може розташовуватися поруч із першою поверхнею 111 і бути звернена до першої поверхні 111. Третя поверхня 611 може проходити по вертикалі. Третя поверхня 611 може мати форму, що відповідає першій поверхні 111, і стикатися з першою поверхнею 111. Третя поверхня 611 може містити частину, що проходить у напрямку вгору-вниз та/або вперед-назад. Перша поверхня 111 і третя поверхня 611 можуть бути виконані паралельно одна одній.

Четверта поверхня 612 може бути сформована на правій поверхні верхнього корпусу 60. Четверта поверхня 612 може бути розташована навпроти третьої поверхні 611. Четверта поверхня 612 може бути заокруглена з утворенням опуклості назовні.

Датчик 62 може бути розташований у верхньому корпусі поруч із третьою поверхнею 611 верхнього корпусу 60. Частина датчика 62 може виступати назовні з верхнього корпусу 60. Датчик 62 може бути відкритий з боку третьої поверхні 611. Датчик 62 може бути звернений до першої поверхні 111.

Отже, користувачеві буде зручно тримати в руці пристрій для генерування аерозолю, і можна збільшити об'єм камери 101 (див. Фіг. 11), тим самим збільшуючи розмір простору для зберігання рідини та забезпечуючи достатній простір для розміщення датчика 62.

Як показано на Фіг. 14, вібродвигун 54 може передавати за допомогою вібрації різну інформацію, яка стосується, наприклад, активації/деактивації джерела живлення, активації або деактивації нагрівача 32, стану стіка та стану рідини. Контролер 51 може бути електрично з'єднаний із вібродвигуном 54. Контролер 51 може керувати вібродвигуном 54 для передачі користувачеві різної інформації, отриманої від компонентів, за допомогою вібрації.

Користувач може вводити різні команди, наприклад, команди активації/деактивації джерела живлення і роботи нагрівача 32, через пристрій 57 введення. Контролер 51 може бути електрично з'єднаний із пристроєм 57 введення. Контролер 51 може керувати роботою компонентів у відповідь на команди, що передаються з пристрою 57 введення.

Пристрій 55 виведення може відображати різну інформацію про активацію/деактивацію джерела живлення, активацію або деактивацію нагрівача 32, стан стіка та стан рідини, і передавати інформацію користувачеві. Контролер 51 може бути електрично з'єднаний із пристроєм 55 виведення. Контролер 51 може керувати пристроєм 550 виведення для відображення різної інформації, що передається від компонентів, щоб у такий спосіб передавати інформацію користувачеві.

У запам'ятовуючому пристрої 56 можуть зберігатися дані, що містять інформацію. Контролер 51 може бути електрично з'єднаний із запам'ятовуючим пристроєм 56. Запам'ятовувальний пристрій 56 може приймати дані про різну інформацію від контролера 51 і зберігати їх. Крім того, запам'ятовувальний пристрій 56 може передавати збережені дані на контролер 51. Контролер 51 може керувати роботою компонентів на підставі даних, отриманих із запам'ятовуючого пристрою 56.

Датчик 62 (див. Фіг. 11) може являти собою інфрачервоний датчик 62. Інфрачервоний датчик 62 може розпізнавати інфрачервоні промені, що випромінюються зсередини контейнера 100.

Інфрачервоний датчик 62 може містити світловипромінювальну частину 621 і світлоприймальну частину 622. Світловипромінювальна частина 621 може випромінювати інфрачервоні промені всередину контейнера 100. Інфрачервоні промені, що випромінюються світловипромінювальною частиною 621, можуть проходити через зовнішню стінку 110, камеру 101 і внутрішню стінку 12 у зазначеному порядку та відбиватися від стіка. Відбиті інфрачервоні промені можуть передаватися до світлоприймальної частини 622 через внутрішню стінку 12, камеру 101 і зовнішню стінку 110 у зазначеному порядку. Світлоприймальна частина 622 може розпізнавати інфрачервоні промені, відбиті від об'єкта.

Коли рідина зберігається в камері 101, інфрачервоні промені можуть проходити через рідину.

Рідина може мати заданий коефіцієнт відбиття і заломлення по відношенню до інфрачервоного променю. Кількість інфрачервоного випромінювання, що передається на світлоприймальну частину 622, коли інфрачервоні промені проходять через рідину, може бути меншою за кількість інфрачервоного випромінювання, що передається на світлоприймальну частину 622, коли інфрачервоні промені не проходять через рідину.

Значення, що визначається світлоприймальною частиною 622, може змінюватися залежно від кількості інфрачервоного випромінювання, що визначається світлоприймальною частиною 622.

Наприклад, чим більша кількість інфрачервоного випромінювання, відбитого до світлоприймальної частини 622, тим більше знайдене значення. Крім того, чим менша кількість інфрачервоного випромінювання, відбитого до світлоприймальної частини 622, тим менше знайдене значення.

Кількість відбитого інфрачервоного випромінювання може залежати від відбивної здатності та коефіцієнта заломлення і відбиття об'єкта.

Контролер 51 може бути з'єднаний з інфрачервоним датчиком 62. Контролер 51 може приймати сигнал, що стосується знайденого значення, від інфрачервоного датчика 61. Контролер 51 може визначати інформацію на підставі значення, знайденого інфрачервоним датчиком 62. Контролер 51 може визначати інформацію шляхом порівняння значення, знайденого інфрачервоним датчиком 62, з еталонним значенням. Як еталонне, так і знайдене значення може бути поточним значенням.

Як показано на Фіг. 14 і 15, світловипромінювальна частина 621 може випромінювати інфрачервоні промені в напрямку об'єкта 623. Інфрачервоні промені можуть відбиватися від об'єкта 623 і передаватися на світлоприймальну частину 622.

Світлоприймальна частина 622 може розпізнавати інфрачервоні промені, відбиті від об'єкта, і визначати величину струму. Світлоприймальна частина 622 може являти собою фототранзистор.

Світлоприймальна частина 622 може містити колектор 622а та емітер 6225.

Світлоприймальна частина 622 може перетворювати знайдене значення у величину струму.

Наприклад, чим більша кількість інфрачервоного випромінювання, відбитого від світлоприймальної частини 622, тим вища сила струму, що протікає в колекторі 622а світлоприймальної частини 622. навпаки, чим менша кількість інфрачервоного випромінювання, відбитого від світлоприймальної частини 622, тим менша сила струму, що протікає в колекторі 622а світлоприймальної частини 622.

Контролер 51 може визначати стан стіка та/або стан рідини на підставі величини струму, що відповідає знайденому значенню. Контролер 51 може визначати стан стіка та/або стан рідини шляхом порівняння величини струму, що відповідає знайденому значенню, з еталонною величиною струму.

Як показано на Фіг. 16, у нижній частині стіка 40 може бути розташована заглушка 41. Між заглушкою 41 і фільтрувальною частиною 43 може бути розміщена частина 42 з гранулами. Стік 40' може називатися елементом 40", що генерує аерозоль.

Фільтр 411 може бути розташований у заглушці 41. Фільтр 411 може бути виготовлений із паперу.

Фільтр 411 може бути утворений шляхом м'яття довгого паперового аркуша. Оскільки фільтр 411 зім'ятий, між складками зім'ятого паперу можуть утворюватися зазори.

Отже, коли аерозоль проходить через фільтр 411, частина аерозолю може потрапляти в частину 42 з гранулами, змочуючи фільтр 411, а частина аерозолю, що залишилася, може потрапляти в частину 42 з гранулами, проходячи через зазори між складками у фільтрі 411.

Відповідно, у міру свого руху аерозоль може змочувати фільтр 411 і, тим самим, частину поверхні стіка 40".

Частина 42 з гранулами може містити середовище. Пристрій для генерування аерозолю може витягувати певний інгредієнт із середовища за допомогою аерозолю. Частина 42 з гранулами може бути розташована над заглушкою 41.

Фільтрувальна частина 43 може бути розташована над частиною 42 з гранулами. Фільтр може входити до складу фільтрувальної частини 43. Фільтр може являти собою фільтр з ацетату целюлози.

Порожниста частина 44 може розташовуватися над фільтрувальною частиною 43. Порожниста частина 44 може бути виконана у формі порожнистої трубки.

На верхній кінцевій частині стіка 40 може бути розташований мундштук 45. Мундштук 45 може розташовуватися над порожнистою частиною 44. Мундштук 45 може містити фільтр. Фільтр може являти собою фільтр з ацетату целюлози. Заглушка 41, частина 42 з гранулами, фільтрувальна частина 43, порожниста частина 44 і мундштук 45 можуть бути обгорнуті оболонкою. Оболонка може бути виготовлена з паперу. Оболонка може мати білий колір.

Як показано на Фіг. 16 і 17, коли стік 40 вставлений в простір 102 для введення (див. Фіг. 2), заглушка 41 може бути розташована на нижньому кінці простору 102 для введення. Коли стік 40' вставлений у простір 102 для введення, частина 42 з гранулами може бути розташована в просторі 102 для введення. Коли стік 40 вставлений у простір 102 для введення, щонайменше частина фільтрувальної частини 43 може бути розташована в просторі 102 для введення.

Коли стік 40' вставлений у простір 102 для введення, порожниста частина 44 може бути відкрита назовні. Коли стік 40 вставлений у простір 102 для введення, мундштук 45 може бути відкритий назовні.

Простір 102 для введення може бути виконаний із висотою Н, за якої щонайменше частина фільтрувальної частини 43 розташована в просторі 102 для введення, коли стік 40 повністю вставлений у простір 102 для введення. Висота Н простору 102 для введення може перевищувати відстань між нижнім кінцем заглушки 41 і верхнім кінцем частини 42 з гранулами. Висота Н простору 102 для введення може бути меншою за відстань між нижнім кінцем заглушки 41 і верхнім кінцем фільтрувальної частини 43.

Довжина І/1 по вертикалі заглушки 41 може становити близько 7 мм. Довжина 12 по вертикалі частини 42 з гранулами може становити близько 10 мм. Довжина ІЗ по вертикалі фільтрувальної частини 43 може становити близько 7 мм. Довжина 14 по вертикалі порожнистої частини 44 може становити близько 12 мм. Довжина І 5 по вертикалі мундштука 45 може становити близько 12 мм.

Висота Н простору 102 для введення може становити 17 мм і більше. Висота Н простору 102 для введення може становити 24 мм і менше. Висота Н простору 102 для введення може становити 22

ММ.

Стік 40 може бути розділений на першу зону АТ і другу зону А2. Перша зона АЇ може бути розташована в просторі 102 для введення, коли стік 40' вставлений у простір 102 для введення. Друга зона А2 може бути відкрита назовні, коли стік 40' вставлений у простір 102 для введення. Довжина першої зони АТ може відповідати висоті Н простору 102 для введення.

Перша зона А! може містити заглушку 41 і частину 42 з гранулами. Перша зона А! може містити щонайменше частину фільтрувальної частини 43. Друга зона А2 може містити порожнисту частину 44 і мундштук 45. Друга зона А2 може містити щонайменше частину фільтрувальної частини 43.

На оболонці стіка 40" може бути сформований маркер 46. Маркер 46 може бути надрукований на частині оболонки або по всій поверхні оболонки.

Маркер 46 може бути розташований на поверхні щонайменше тієї частини стіка 40', яка вставлена в простір 102 для введення. Маркер 46 може бути сформований у першій зоні А! стіка 40. Маркер 46 може бути сформований у місці, що відповідає заглушці 41 та/або частині 42 з гранулами, та/або фільтрувальній частині 43 у першій зоні А1.

Маркер 46 може мати колір, що відрізняється від кольору оболонки стіка 40'. Маркер 46 і оболонка можуть мати різну здатність до відбиття інфрачервоного випромінювання. Наприклад, оболонка може мати білий колір, а маркер 46 - синій колір.

Інфрачервоний датчик 62 може бути розташований на висоті, що відповідає маркеру 46, коли стік 40 вставлений у простір 102 для введення.

Наприклад, маркер 46 може являти собою зону оболонки. В альтернативному варіанті маркер 46 може являти собою зону, в яку потрапляє світло, що випромінюється світловипромінювальною частиною інфрачервоного датчика 62.

Наприклад, маркер 46 може являти собою смугу, сформовану по поверхні стіка 40". Отже, інфрачервоний датчик 62 здатний розпізнавати маркер 46 незалежно від орієнтації стіка 40, вставленого в простір 102 для введення.

Як показано на фіг. 17, інфрачервоний датчик 62 може бути розташований зовні контейнера 10 або 100. Інфрачервоний датчик 62 може бути розташований зовні зовнішньої стінки 11 або 110 контейнера або 100. Інфрачервоний датчик 62 може бути розташований таким чином, щоб він був звернений до зовнішньої стінки 11 або 110. Інфрачервоний датчик 62 може бути розташований впритул до зовнішньої стінки 11 або 110. Інфрачервоний датчик 62 може бути звернений до простору 102 для введення (див. Фіг. 2). Інфрачервоний датчик 62 може розпізнавати інфрачервоні промені, що випускаються зсередини контейнера 10 або 100.

Інфрачервоний датчик 62 може розташовуватися на висоті, близькій до висоти маркера 46.

Щонайменше один інфрачервоний датчик 62 може бути розташований між верхнім і нижнім кінцями камери 101 зовні контейнера 10 або 100. Щонайменше один інфрачервоний датчик 62 може бути розташований між верхнім і нижнім кінцями простору 102 для введення зовні контейнера 10 або 100.

Щонайменше один інфрачервоний датчик 62 може бути розташований вище поверхні 17 з уступом зовні контейнера 10 або 100.

Як показано на Фіг. 18, інфрачервоний датчик 62 може містити світловипромінювальну частину 621, виконану з можливістю випромінювання інфрачервоних променів усередину контейнера 10 або 100. Інфрачервоний датчик 62 може містити світлоприймальну частину 622, виконану з можливістю приймання інфрачервоних променів.

Світловипромінювальна частина 621 може випускати інфрачервоні промені всередину простору 102 для введення. Світловипромінювальна частина 621 може випромінювати інфрачервоні промені в напрямку стіка 40 або 40", вставленого в простір 102 для введення. Світловипромінювальна частина 621 може випромінювати інфрачервоні промені в напрямку маркера 46 стіка 40".

Інфрачервоні промені, що випускаються світловипромінювальною частиною 621, можуть відбиватися від об'єкта. Інфрачервоні промені можуть відбиватися від стіка 40 або 40. Інфрачервоні промені можуть бути відбиті маркером 46 стіка 40". Світлоприймальна частина 622 може приймати відбитий інфрачервоний промінь.

Зовнішня стінка 11 або 110 і внутрішня стінка 12 можуть бути виготовлені з матеріалу, що пропускає інфрачервоне випромінювання. Зовнішня стінка 11 або 110 і внутрішня стінка 12, переважно, можуть бути виготовлені з матеріалу з низьким коефіцієнтом відбиття і заломлення та високою здатністю до пропускання інфрачервоного випромінювання.

Інфрачервоні промені, що випускаються світловипромінювальною частиною 621, можуть проходити через зовнішню стінку 11 або 110, камеру 101 і внутрішню стінку 12 у зазначеному порядку.

Інфрачервоні промені, що пройшли через компоненти, можуть бути відбиті стіком 40 або 40, після чого пройти через внутрішню стінку 12, камеру 101 і зовнішню стінку 11 або 110 у зазначеному порядку. Відбиті інфрачервоні промені можуть потрапляти у світлоприймальну частину 622.

Як показано на Фіг. 19, кількість відбитого інфрачервоного випромінювання може змінюватися залежно від відбивної здатності та коефіцієнта заломлення об'єкта. Світлоприймальна частина 622 може визначати значення, що відповідає кількості відбитого інфрачервоного випромінювання.

Згідно з (а) на Фіг. 19, коли стік 40 або 40' не вставлений у простір 102 для введення, кількість відбитого інфрачервоного випромінювання може бути нульовою або близькою до нуля.

Стік 40, що не має маркера 46, може називатися першим стіком 40, а стік 40, що має маркер 46, може називатися другим стіком 40". Перший стік 40 може називатися елементом 40 першого типу, що генерує аерозоль. Другий стік 40' може називатися елементом 40' другого типу, що генерує аерозоль.

Згідно з частинами (Б) і (с) Фіг. 19, інфрачервоне випромінювання, що випускається інфрачервоним датчиком 62, може відбиватися від стіка 40 або 40' і передаватися на інфрачервоний датчик 62, коли стік 40 або 40' буде вставлений в простір 102 для введення. Кількість інфрачервоного випромінювання, відбитого маркером 46 другого стіка 40' ((с) на Фіг. 19), може бути меншою, ніж кількість інфрачервоного випромінювання, відбитого першим стіком 40 ((Б) на Фіг. 19).

Отже, значення, що визначається інфрачервоним датчиком 62, може змінюватися залежно від того, чи вставлений стік 40 або 40, а також від виду стіка 40 або 40.

Як показано на Фіг. 20, коли аерозоль надходить у другий стік 40, маркер 46 може бути змочений аерозолем і, таким чином, може змінити колір. Що більша кількість аерозолю, що вводиться, то більш насичений колір маркера 46. Здатність маркера 46 до відношення інфрачервоних променів може змінюватися внаслідок зміни кольору маркера 46.

У разі другого стіка 407, який не використовується ((а) на Фіг. 20), колір маркера 4ба може не змінюватися і, таким чином, маркер може мати максимальну яскравість. У разі другого стіка 40", у який введено аерозоль ((Б) на Фіг. 20), колір маркера 466 може бути більш насиченим, ніж колір маркера в (а) на Фіг. 20, тобто відбивна здатність може бути знижена. У разі другого стіка 40", у який введено більшу кількість аерозолю ((с) на Фіг. 20), колір маркера 46бс може бути більш насиченим, ніж колір маркера в (Б) на Фіг. 20, тобто відбивна здатність може бути додатково знижена.

Отже, значення, що визначається інфрачервоним датчиком 62, може змінюватися залежно від рівня використання стіка 40".

Як показано на Фіг. 21, коли інфрачервоний датчик 62 активований (510), інфрачервоний датчик 62 може виявляти інфрачервоний промінь. Крім того, коли інфрачервоний датчик 62 активований (510), контролер 51 може отримувати значення Х, знайдене інфрачервоним датчиком 62. Знайдене значення Х може змінюватися залежно від кількості інфрачервоного випромінювання, що передається на інфрачервоний датчик 62.

Контролер 51 може порівнювати значення Х, знайдене інфрачервоним датчиком 62, з еталонними значеннями Кобп (п-1, 2, 3, ...) (520). У запам'ятовуючому пристрої 56 може зберігатися еталонне значення Ко5п. Контролер 51 може отримувати еталонне значення Кз5п із запам'ятовуючого пристрою 56 і обробляти еталонне значення Кп. Еталонне значення стіка може називатися еталонним значенням.

Контролер 51 може порівнювати знайдене значення Х з еталонним значенням К5бп (520) і визначати стан стіка (530). Контролер 51 може порівнювати знайдене значення Х з еталонним значенням Ко5п і визначати визначити діапазон, до якого належить знайдене значення Х.

Контролер 51 може керувати під'єднаними до нього компонентами на підставі інформації, знайденої на етапі 530. Контролер 51 може керувати пристроєм 55 виведення для відображення інформації, отриманої на етапі 530.

Коли інфрачервоний датчик 62 буде деактивований ("Так" на етапі 540) після того, як контролер 51 визначить стан стіка (530), контролер 51 може завершити етап. Коли інфрачервоний датчик 62 деактивований ("Ні" на етапі 540) після того, як контролер 51 визначить стан стіка, контролер 51 може порівнювати знайдене значення Х з еталонним значенням К5п стіка (520), і визначати стан стіка (530).

Як показано на Фіг. 22, коли інфрачервоний датчик 62 активований (510) і виявляє інфрачервоні промені, контролер 51 може порівнювати знайдене значення Х з еталонним значенням КЗп (520).

Контролер 51 може визначити, чи вставлений стік, вид вставленого стіка і ступінь використання стіка на підставі результату порівняння знайденого значення Х з еталонним значенням Кзп.

Коли стік 40 або 40 вставлений в простір 102 для введення, знайдене значення Х може перевищувати еталонне значення КЗІ стіка. Коли знайдене значення Х перевищує еталонне значення К51 першого стіка ("Так" на етапі 521), контролер 51 може визначити, що стік 40 або 40' вставлений в простір 102 для введення.

Коли стік 40 або 40 не вставлений у простір 102 для введення, знайдене значення Х може дорівнювати або бути меншим за перше еталонне значення К51 стіка. Коли знайдене значення Х дорівнює або є нижчим за еталонне значення К51 першого стіка (Ні" на етапі 521), контролер 51 може визначити, що стік 40 або 40' не вставлений у простір 102 для введення (5312).

Коли перший стік 40 вставлений в простір 102 для введення, знайдене значення Х може перевищувати еталонне значення К52 другого стіка. Коли знайдене значення Х перевищує еталонне значення КЗ2 другого стіка ("Так" на етапі 522), контролер 51 може визначити, що перший стік 40 вставлений в простір 102 для введення (5321).

Коли другий стік 40' вставлений в простір 102 для введення, знайдене значення Х може дорівнювати або бути нижчим за еталонне значення КЗа2 другого стіка. Іншими словами, коли другий стік 40" вставлений в простір 102 для введення, знайдене значення Х може перевищувати еталонне значення К51 першого стіка, але може бути рівним або нижчим за еталонне значення К52 другого стіка.

Знайдене значення Х, коли другий стік 40' вставлений в простір 102 для введення, може являти собою знайдене значення Х, зумовлене відбиттям інфрачервоних променів маркером 46 на другому стіку 40". Коли знайдене значення Х дорівнює або є нижчим за еталонне значення К52 другого стіка

СНІ" на етапі 522), контролер 51 може визначити, що другий стік 40' вставлений у простір 102 для введення (5322).

На етапі визначення стану стіка контролер 51 може визначати діапазон еталонних значень К5п стіка, у якому перебуває знайдене значення Х, і необхідність у виконанні етапу у вищезгаданій послідовності відсутня.

Еталонне значення КЗІ1 першого стіка може бути встановлене таким чином, щоб відрізняти випадок, коли стік 40 або 40' вставлений у простір 102 для введення, від випадку, коли стік 40 або 40' не вставлений у простір 102 для введення. Кількість інфрачервоного випромінювання, відбитого на інфрачервоний датчик 62, може бути меншою в тому випадку, коли стік 40 або 40' не вставлений у простір 102 для введення, ніж у випадку, коли стік 40 або 40' вставлений у простір 102 для введення.

Еталонне значення К51 першого стіка може бути встановлене таким чином, щоб перебувати в діапазоні між знайденим значенням Х, коли стік 40 або 40' вставлений в простір 102 для введення, і знайденим значенням Х, коли стік 40 або 40' не вставлений в простір 102 для введення.

Еталонне значення К5З2 другого стіка може бути встановлене таким чином, щоб відрізняти випадок, коли перший стік 40 вставлений у простір 102 для введення, від випадку, коли другий стік 40' вставлений у простір 102 для введення. Кількість інфрачервоного випромінювання, відбитого на інфрачервоний датчик 62, може бути меншою в тому випадку, коли другий стік 40' вставлений у простір 102 для введення, ніж у випадку, коли перший стік 40 вставлений у простір 102 для введення.

Еталонне значення К52 другого стіка може бути встановлене таким чином, щоб перебувати в діапазоні між знайденим значенням Х, коли перший стік 40 вставлений у простір 102 для введення, і знайденим значенням Х, коли другий стік 40' вставлений у простір 102 для введення.

Коли інфрачервоний датчик 62 буде деактивований після того, як контролер 51 визначить стан стіка (Так" на етапі 540), контролер 51 може завершити етап. Коли інфрачервоний датчик 62 деактивований після того, як контролер 51 визначить стан стіка ("Ні" на етапі 540), контролер 51 може знову визначати стан стіка шляхом порівняння еталонного значення Ко5п стіка зі знайденим значенням

Х.

Кількість інфрачервоного випромінювання, що передається на інфрачервоний датчик 62, коли інфрачервоні промені проходять крізь рідину в камері 101, і кількість інфрачервоного випромінювання, що передається на інфрачервоний датчик 62, коли інфрачервоні промені не проходять крізь рідину в камері 101, можуть відрізнятися одна від одної. Коли інфрачервоні промені проходять через рідину в камері 101, кількість інфрачервоного випромінювання, що передається на інфрачервоний датчик 62, може змінюватися внаслідок коефіцієнта заломлення рідини. Еталонне значення К5п може бути встановлене таким чином, щоб відповідати знайденому значенню Х, яке змінюється залежно від наявності рідини.

По суті, згідно з Фіг. 1-22, пристрій для генерування аерозолю згідно з одним з аспектів цього винаходу містить подовжений контейнер 10 або 100, який складається з внутрішньої стінки 12 та зовнішньої стінки 11 або 110, в якому внутрішня стінка визначає простір 102 для введення, виконаний з можливістю розміщення елемента, який генерує аерозоль, в якому камера 101, виконана з можливістю зберігання рідини, визначена між внутрішньою стінкою 12 та зовнішньою стінкою 11 або 110; гніт 31, розташований наприкінці простору 102 для введення; нагрівач 32, виконаний з можливістю нагріву гніту 31; прохід 20, утворений між простором 102 для введення та гнітом 31; та інфрачервоний датчик 62, розташований зовні поряд з простором 102 для введення.

В іншому аспекті цього винаходу зовнішня стінка контейнера міститьх першу поверхню, розташовану поруч з інфрачервоним датчиком; і другу поверхню, розташовану навпроти першої поверхні, що має форму, відмінну від першої поверхні.

В іншому аспекті цього винаходу друга поверхня заокруглена.

В іншому аспекті цього винаходу пристрій для генерування аерозолю додатково містить верхній корпус, розташований поруч із першою поверхнею, який містить приймальний простір, причому третя поверхня верхнього корпусу звернена до першої поверхні, причому інфрачервоний датчик розташований у приймальному просторі верхнього корпусу таким чином, щоб він був звернений до першої поверхні.

В іншому аспекті цього винаходу перша поверхня і третя поверхня паралельні одна одній.

В іншому аспекті цього винаходу верхній корпус містить четверту поверхню, розташовану навпроти третьої поверхні, яка має форму, що відрізняється від третьої поверхні.

В іншому аспекті цього винаходу четверта поверхня закруглена.

В іншому аспекті цього винаходу пристрій для генерування аерозолю додатково містить контролер, виконаний з можливістю визначення стану елемента, що генерує аерозоль, на підставі порівняння значення, знайденого інфрачервоним датчиком, і еталонного значення.

В іншому аспекті цього винаходу, у якому контролер виконаний із можливістю визначення наявності елемента, що генерує аерозоль, у просторі для введення на підставі знайденого значення, яке перевищує перше еталонне значення, і визначення відсутності елемента, що генерує аерозоль, у просторі для введення на підставі знайденого значення, яке є меншим або дорівнює першому еталонному значенню.

В іншому аспекті цього винаходу контролер виконаний з можливістю: визначення наявності елемента першого типу, що генерує аерозоль, у просторі для введення на підставі знайденого значення, яке перевищує як перше еталонне значення, так і друге еталонне значення; і визначення наявності елемента другого типу, що генерує аерозоль, у просторі для введення на підставі знайденого значення, яке перевищує перше еталонне значення, але є меншим або таким, що дорівнює другому еталонному значенню.

В іншому аспекті цього винаходу положення інфрачервоного датчика відносно довжини простору для введення відповідає положенню маркера на поверхні елемента, що генерує аерозоль, коли елемент, що генерує аерозоль, вставлений в простір для введення.

В іншому аспекті цього винаходу, пристрій для генерування аерозолю за п. 1, у якому зовнішня стінка і внутрішня стінка контейнера виготовлені зі світлопроникного матеріалу.

Деякі варіанти здійснення або інші варіанти здійснення винаходу, описані вище, не є взаємовиключними або відмінними один від одного. Будь-які або всі елементи варіантів здійснення описаного вище винаходу можуть бути об'єднані один з одним або іншими елементами за конфігурацією або функцією.

Наприклад, конфігурація "А", що описана в одному варіанті здійснення винаходу і кресленнях, і конфігурація "В", що описана в іншому варіанті здійснення винаходу і кресленнях, можуть бути об'єднані одна з одною. Навіть якщо комбінація конфігурацій прямо не описана, вона залишається можливою за винятком випадків, у яких явно вказано на неможливість комбінації.

Хоча варіанти здійснення винаходу були описані з посиланням на низку ілюстративних варіантів здійснення винаходу, слід розуміти, що фахівці в даній галузі техніки можуть розробити безліч інших модифікацій і варіантів здійснення винаходу, які підпадатимуть під дію принципів цього винаходу.

Зокрема, можливі різні варіанти і зміни складових частин та/або компоновок розглянутого комбінованого пристрою в межах обсягу опису, креслень і доданої формули винаходу. Крім варіантів і змін складових частин та/або компоновок, фахівцям у даній галузі техніки також будуть очевидні альтернативні варіанти використання.

о

І | Те дин . ї т Й я

Й | ; п 30 и ! Я тс "| 5 Тк З , я ДИТ вікч й - Я З ще ча й ТЕ г щі пе З о

ОК

КК в ях

Я м я хх їх Кк

Ії і

І й і : я Ж :

Я я : : - і ; є ЩЕ й і ;

Я щ- де 5 що 4 ; 4 : с. 3 Є :

У ї З їх га ЩЕ у і ; 1 Кк : й і я зу 4 й У і й ;

Мк КА я

ЕМ і. «| Ттх їх

Друк усктсукктсуєтя е -у

Фіг. 1

В пптттттттнттттттн

І Е

! . Е ! ГО дет Е в ра р. й я І

Еш пт ав отит пили

І а є й Е

ОО я ї: ШІ ше Я Га

Мф ння

Яд Й я й ра ая- А Я / І-й ви ; пн а 1 й А рят--я т-е-к «КК. 00.1... 3 ех --

ІОУ А - М

ГК Я

Кк я 7 й Бий

І х К. Ї липллпллплллалллллалллтиЯ я Е

Я ТЯ и 224 | кпк 4 ки ча | й дсЕ ета -

Ен мо що | Я 4-2

ОЙ дання фе 1 і 16 | І Кк шо АК ї З му -- тх що ріг. 2 й Мо , по нн ню Ір А х ЕІ г й / т-х -й інт - й горя тя ЕТ и, 18» Те с й : ч ! ! я 2 и ! А . 1 кА тн : : щі я рій

М АА ! Кі м ефе, й ка х ' їм ж І її : Ка х ЩІК и і да

З ті й ко Гр | ле щі З р і а ях ї с і ї й . шкі шк ме; Я Ук: Ко її й динь ка

От ОО авяхса ат и

ОК. нм ТЕТ сосок іа). вк. ЯВ, Ме Я.Я же щу - денній фер пул рт я пише я

У і й еру Деней зер кар - я зок -й

СОГЛи ОКУ

М є их мн п еВ Й мит. лю яко

З г ши Ї ї ЕК: НИ Її і КІ М: Її у р ща і у рез

Ор 16 2 22 нннннннни нення і х ' що -- -ї

Фіг. З й аз, тлу

Я, ши ! й Мн ії я ' ши 92 ти 7 (2 вт 7 є я В ой | " спот щі р з | пе ! х у ом

Е що В ші пиши пла Й оо ай х шоооший у-тгі- зі в М» і гі ХЕ у зо і що -- ях фіг. 4 с і з , Е і ; Е з ; К- І і ! і 2,

Мои 29 ' о 4 | й

З Кк я І: і | й я : днини 3. к - я а : з " . | Кк р а 2 зп є з що | ; ра у ' ! И У Дня З й й є Ка з Е і з З 1 і реєссссссой й М Ка Е і і ра ях ; «і у -214 7 . а " . є. А - 215 З і пе

З ча зу -Ж -- жк зу

Фіг. 5 че пенні ки нин Ї пр | 42

Е й й " Н

Е я | І ' Е 12 ; -- 7 ' ли

Е -- ла тр ШІ їз / АК УКХ т о ОК, В Е і т

В | МУ, І - Ї р ж --АА----ж655 4577 І ьї и | іш ши 32 зу - ккд «у

Фіг. 6 іа '

Ку фам я тя і | сен ! й т, і - ї- І о

З я у у шо і я Кай й я І і ж р ! . з ; І

З а а я У : . х ! а го ! ' р Ж чу ш І. пюре й я рт й і а Ка у 5 а | Є п-20- р х ї Ї " т. й ня Ка й 1 й 4 І; ші | , й Кк | ЩІ 23

Ши | ТТ лезі ! о» . в) Че і ; ах те | Цесі ке - т Гі

З ; й ши і. і потен Же фо певне теє нос пу ес збу ве, ве ее че, пе еег гіга | 2 о щі 213 зу -- -у

Фіг. 7

В

ШІ є ; ' ' І ; ря що я

Е роро--- тНттЯ-6- тхл Ос-я ! (х То а ! К м Е | ; и рн Я є ж сів арени и т» А бу и мл

Е | К ра р Ще й Ко, і | и бої А ; А щ А : | ра г Ка - ра

К ї я Е

К шк є хи що --- - -'Кх 351 7 ї і Сх " 18 1й3 18 їх 11 зу --- «у

Фіг. 5

Ин А Й рн я чи у ІЙ

З : ї іо її пз «ЧЩЙ й А ' заиттннкЙ з- я

КЕ і

ША

БІ 11,

КО нь - / а. ту зу

Фіг. З сніг ВО ії

З й Я "ех ри -5 ЩІ ї 1 ї і . | і :

Ця ми ен 4

Се се ту -у

Фіг. 10 вн ни ВО

ТОК Он

Же 00 Берн, -- га п й

ШИ ї | її тн ее "ТБ

МЕ сл ; ї ї (І : ту р ї Ва ! -- і

Фіг. 11

12 105

Ї ши

ЩО ОА

ОО У зе НИ ї МІ Ше дн еТЕКек - / З

Мотя | ! / і- ва і , - ет ї ну ті і | І т-» у | ! / «і Сл з і -й ве лі

Фіг. 12

12 ; ; ! к - з т ЦП я ь ч Я . Їх и ж хм і у Ж Я і ЛІ Й у і Й

ГІ. її Ш. й ; й ія а шт же ; ; ФО чен шия ; , ще «ВІЗ пасеу ! --ВИ що те -х їх що

Фіг. 15

Ві во ЩЕ 5БЕ- 0 ДИСПЛЕЙ М дан - жання | свтТлопРИЙНАЛЬНА : ЧАСТИН дркіденняй у ПТИЛЬНИЙ ПВИСТВЯН че ВИВЕЗЕННЯ І

ХОНТРОДЕР ПпРИЄТИ В шу ке вд ектенястя няня Й бе

Ддденн вне пороороводвовіввоввоввввовввввнй

І зАпоюеятовеючий | с , ; пеистеВХ о

Й ннььньньньниьниьньнаьниьниьнимі чАГРЕАУ Ї зе

Ба КЛЕКА.

Фіг. 14

І

БА 7 б. ту. я ВИ , | ( ба вів Бога цоов

Фіг. 15

Я іш дв:

Й І поведінки х3 1 т а і шк З и опт

ТИВ ко ет ВІВ п н ав ре сетите

ЩА: соску ХО БУВВ те ВН -

НН вовк ОЙ о. 2 і2 м п ЩІ йо я и -- -й

Фіг. 16 ще дитино нею я дн- А 15 . сх є шив ци Квт Е і

ЗА ДЩ-- 12 ін яви їн дай ИЙ я із

І-Ш ї пиття Те те "

Й "ГИ: Б; 22ю и тен то Пт и

ЛЕ у

Я

ЕКС Е Я

Ів За Ще й -- «у

Фіг. 17

: чі бив с, в Е - гос

ЗаЕЕЕ - о о о о о о шо о і. ех о - -к

С о - -к іс о щ-

ЗБае о о -

Воро о й вена; т ВЕ дес Ед У - о чел ща о - - сек - о п о з о - о ані - З 4 Й с - о і сте с нка стелі І! о н в г с й о Я ста КЕ . в. З й МО т г ї ах г : | ! -Ща1 і і "без зх 1 Що я 0 т. Ф с ' с ІГ

Ки " 48 дк її - зі я и си їй : ї 1 сс, 1 1 Е І т пе Мі ї Кк в мк ях і зт. щі ї ак щи " ї я кт сн : Що

М У Ь дк їде М щі

І ї їй х я 14 й ;

Ще Етуо « Е й ТІ ин НК ї хкккх те я ог Б МЕ Й НЕ ї і : я

Кф У ІЗ : А Х хг їх Гн

Ще ях Ж ї А ІЗ х у КХ св ' а ій в й 7 й : ї -е шу з пл о і. де т т о Ту ' -

Я. ря г но ' шк х я й : ї ія дуритть, А х 3 з . . я Ко - х ; й ї : шкі мит й я 3 ке ї тнл і ц я ї - с і жк КІ 13 КЗ ї ї 1 « щит ще й пк 1 13 З Те Я ц 5 рій че се - МК З т т и «ВК о пе 3 КО тк В що о ЦІ їн - Ще гаку ще шт н пе . во шо щи Б ям т -жх М тя г Що о; я Ме с ше Ме ие

З дон й в й сек ! і і я ЗЕ се

Е й Ж 1 Ти 7 2 1 1 з слюїі

З І я- Ка "В і ! а г А Ки : Ех я Кі 4 Мт їві че й ! ще ж с КІ р ще ТЯ іг - Ж сх уаоне г ний ям МК «З .13 Кк ЯК. т

І З их А й с

М їх іі нан - ан фун ш- - Е хх КУ Е А -

Я ме ле, ооггогеето якфрянюо0|еллялллля - с Е з Кк і у Ях аву снінойі нь - --- Звня- ер с Ф х. і зх те у в Ах бер Ель тру т

Ку, склу ї кн ще Ко ех стаю КОТ - Ло Я дрятен| Ген зді і Ци ті / пейїИ як, М Кн мини Й ТЕ

Пред ур т. ке 1 . Кох ї ї м шк КУ а КІ о ЩО ел риє ВХ Кене пиття АЕН Ко тав СЕЗ СЕ я - тя МО ою ння к дян у а й КОМ т -х ОВ де змі ; ВО В зх М яше Я чех БК: ЕТ рення і дет 5 гасити -К3 . нку с х ях сії Ей к щ- - -445345: Ох А ний най шн Тривиб ння Фон

КО лек ВК Я ОК н БОЯХ току ДОК пенек шення 1 питні ік

М Не ш ї: Й х ІЗ ЩЕ ІФ с 1 т -к шен дні М ау К погллгго я Кр фун МУ я БЕрооренненуї ха

Не Я 1 1 мої я КА г є ж ї Ж іно ті ам о ший

АВ МІ ва а

Р ЖК мана о, т 14 Кожанькк 3. щі а хг г рий у ери Мі СЕР ге екю МКК З рев ВО іх ОК За

Й НЕ ІК Ха ЕЕ км ІА

ЕЕ КЕ КО ка й З КЛ Ган Кі - ? спек 1 3 . 2 5 ж же гі (в і! те ямі

ПОЧАТ Ок фосососєсєоєюсосєсєюєюсюсєсєюсюсюсєсєюсюсосєс Де юсссєсєюсюсюсєоєюсюсссєсєюсосесєсєюсюсюсес паті мету НКИ ска ря

ДАТЧИК АКТ НЕОБАННИ песо т З : !

Н

Н

Н

Н '

Н ососсосососососоесососососоесососососоеоесос Кососоеоесосососоеоесососососоеоесосссссссс, : -х Ух хи з 3 ми с з вкаже г і ПОРІЗНЯННЯ ЕГАЛОСННЯХ ЗНАМЕНЬ

І пет І Осло МК пи хіх иа що Ки ! СТАВІ ЗІ ЗНАЙДЕНИМ шо і сих кс гля : ЗНАЧЕННЯМ

Н

Н й

Н З

Н

Н

Н

Н

Н

Н

Н

Н

Н

Н

Н

: .

Н

Н

Н

Н

Н

Н

Н

І кіш сте кгух і ВИЗНЯЧЕННЯ СТАНУ СТ КА поки

Н

Н

Н

Н

Н

Н

Н З

Н

Н

Н

Н

Н

Н

Н

Н

Н

Н

Н

Н

: ;

Н З их : ек, соч

Н де ок і Шини дня ї ал ди й че і Во нт Ми пкт пі дм тру чи км ча

Р нннннннттнннд ДАТЧИК ДЕАХТНВОВАНИМІ

І ТАК

Кк "

руту і под хі

С жостгіякт . оттжт зсвік З шо

ДАТЧИх ЕТИВЦВАНИХ нний Ма і 1 КОДИ : я : дн щої ра

З дає ж! ї дя пн, МУ і де сс й г ії дике теж, р ї дн дет БИ і в й п ; вижчамення ВІДСУТНОСТІ 3 рих хХккаліїї пожтата А ЖАТАТАчВ Тени ВІКУ М лтлятят і . Же . ї вотаВлЕнНЦОсткА 1 и - . -е Е

Н

Н ,

Н : 1 їх

Н

1 м 3 ТАК

Н

Н

Н

Н

Н

Н

1 нинннннннннннннннннннннннння,

Н -

Н :

З НН : у о : ВИШНАЧЕННЯ НАЯВНОСТІ ки ї доиташтуи ит нею і і ЕСІАЕКЕНД НО ТКА ї

Н Я

Н

Н

Н

Н і паля ї сх 3 х Ко ток, шт : пкт сн ше я і дент екв - :

Н де один ші г

Н де ц Е : дк ; в: ; пакетні пихи 3 здетя кожиптух Ши ; виднаАчЕчНня наявності ї о «ект нт сдлтлемих ши та шпдьоуєич ту.

Н а кеК5 й ї ДРЕОГО ВС ТЬВЦЕНОГО СТА 1 г в х

Н

1 т р. ї г ї Шк 1 ї Я й ї й ї й ї й і тку ї 1 ІВ 1 1 : ї й ї й ї й ї й ї й ї й ї й ї й і АААААХАКАКАААААААКАКААААЛААА В КААААЛАААКАКААЛАКААКАКАААААА :

Н . В ї ; 1 ї ; 1

З дю хід ІК дит : ше З і ВИЗНАЦЕННЯ НАЯВНІ сни і : ПЕРШОГО ВСТАВЛЕНОГО С ТЕА Я ї ї ; й ї Я й ї й 1 ї Й й ї й ї й

Н . : пат т т т т т т т т т т т тт тт тт тт

Н ;

Н

Н

Н

Н

Н

: Я дп

Ії шен чно о : дит тежсу плн 1 ві вени пкт не ї Божкиит ДАЧ у во ква ДЕЛЕТИВОВАНУК тні раною

КЕ ох сії х МНЕЦЬ,

Claims (12)

1. Пристрій для генерування аерозолю, що містить: подовжений контейнер, що містить внутрішню стінку, зовнішню стінку та камеру, у якому внутрішня стінка визначає простір для введення для приймання елемента, що генерує аерозоль, і в якому камера для зберігання рідини визначена між внутрішньою стінкою та зовнішньою стінкою; гніт, розташований у кінці простору для введення; нагрівач для нагріву гнота; прохід, сформований між простором для введення і гнотом; і інфрачервоний датчик, розташований поруч із простором для введення, при цьому інфрачервоний промінь, що випускається інфрачервоним датчиком, проходить через зовнішню стінку, камеру і внутрішню стінку в зазначеному порядку.

2. Пристрій для генерування аерозолю за п. 1, у якому зовнішня стінка контейнера містить: першу поверхню, розташовану поруч з інфрачервоним датчиком; і другу поверхню, розташовану навпроти першої поверхні, що має форму, відмінну від форми першої поверхні.

3. Пристрій для генерування аерозолю за п. 2, у якому друга поверхня заокруглена.

4. Пристрій для генерування аерозолю за п. 3, який додатково містить верхній корпус, розташований поруч із першою поверхнею, та містить приймальний простір, у якому третя поверхня верхнього корпусу звернена до першої поверхні, причому інфрачервоний датчик розміщений у приймальному просторі верхнього корпусу таким чином, щоб він був звернений до першої поверхні.

5. Пристрій для генерування аерозолю за п. 4, у якому перша поверхня і третя поверхня паралельні одна одній.

б. Пристрій для генерування аерозолю за п. 4, у якому верхній корпус містить четверту поверхню, розташовану навпроти третьої поверхні, що має форму, відмінну від форми третьої поверхні.

7. Пристрій для генерування аерозолю за п. 6, у якому четверта поверхня заокруглена.

8. Пристрій для генерування аерозолю за п. 1, який додатково містить контролер, виконаний із можливістю визначення стану елемента, що генерує аерозоль, на підставі порівняння значення, знайденого інфрачервоним датчиком, і еталонного значення.

9. Пристрій для генерування аерозолю за п. 8, у якому контролер виконано з можливістю визначення наявності елемента, що генерує аерозоль, у просторі для введення на підставі знайденого значення, яке перевищує перше еталонне значення, та визначення відсутності елемента, що генерує аерозоль, у просторі для введення на підставі знайденого значення, яке є меншим або дорівнює першому еталонному значенню.

10. Пристрій для генерування аерозолю за п. 9, у якому контролер виконано з можливістю: визначення наявності елемента першого типу, що генерує аерозоль, у просторі для введення на підставі знайденого значення, що перевищує як перше еталонне значення, так і друге еталонне значення; і визначення наявності елемента другого типу, що генерує аерозоль, у просторі для введення на підставі знайденого значення, яке перевищує перше еталонне значення, але є меншим або рівним другому еталонному значенню.

11. Пристрій для генерування аерозолю за п. 10, у якому положення інфрачервоного датчика відносно довжини простору для введення відповідає положенню маркера на поверхні елемента, що генерує аерозоль, коли елемент, що генерує аерозоль, вставлений в простір для введення.

12. Пристрій для генерування аерозолю за п. 1, у якому зовнішня стінка та внутрішня стінка контейнера виготовлені зі світлопроникного матеріалу.