UA32023U - Спосіб визначення напрямку руху та побудови зображення джерел енергетичних елементарних частинок або іонізуючого випромінювання - Google Patents

Спосіб визначення напрямку руху та побудови зображення джерел енергетичних елементарних частинок або іонізуючого випромінювання Download PDF

Info

Publication number
UA32023U
UA32023U UAU200800795U UAU200800795U UA32023U UA 32023 U UA32023 U UA 32023U UA U200800795 U UAU200800795 U UA U200800795U UA U200800795 U UAU200800795 U UA U200800795U UA 32023 U UA32023 U UA 32023U
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
detectors
image
ionizing radiation
matrix
particles
Prior art date
Application number
UAU200800795U
Other languages
English (en)
Russian (ru)
Inventor
Валерий Алексеевич Остапенко
Original Assignee
Валерий Алексеевич Остапенко
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Валерий Алексеевич Остапенко filed Critical Валерий Алексеевич Остапенко
Priority to UAU200800795U priority Critical patent/UA32023U/uk
Publication of UA32023U publication Critical patent/UA32023U/uk

Links

Landscapes

  • Analysing Materials By The Use Of Radiation (AREA)
  • Apparatus For Radiation Diagnosis (AREA)

Abstract

Спосіб визначення напрямку руху та побудови зображення джерел енергетичних елементарних частинок або іонізуючого випромінювання за допомогою матричних детекторів, підключених до системи обробки даних. При цьому фіксацію місця і часу прольоту частинок або іонізуючого випромінювання здійснюють з наступним формуванням зображення віддаленого джерела.

Description

Опис винаходу
Корисна модель належить до технічної фізики і може бути використана при створенні телескопів для 2 спостереження і побудови зображень віддалених космічних об'єктів, що випромінюють потоки жорсткого випромінювання та енергетичних елементарних частинок під час різкої зміни їх структури (гравітаційного колапсу) у Всесвіті та відеокамер для контролю режиму робочої зони реактору на електростанціях.
Відомий спосіб, у якого для визначення положення радіоактивного джерела використовуються ПЗЗ - детектор як фотоплівка, яка розміщується у задній стінці камери - обскури (1,21.
У камери цих пристроїв, стінки яких є непрозорими для випромінювання, що досліджується, проти отвору - обскури після оптичного затвору, прозорого для іонізуючого випромінювання (ІВ), розміщується плівка, яка спочатку реєструє оптичне зображення, а потім, після закриття оптичного затвору, плями потоку від радіоактивного джерела ІВ. Сумарне зображення виявляє, якоюсь мірою, локалізацію джерела ІВ. Спосіб може дати позитивний ефект тільки для невеликих по розміру наземних джерел ІВ, оскільки вхідне вікно для ІВ має 72 розмір діаметру оптичного затвору.
Недоліками цього способу є те, що для віддалених космічних джерел ІВ цей спосіб взагалі непридатний, оскільки потік ІВ від такого джерела є плоским фронтом значного (кілометри) поперечного перетину. Пляма на плівці від такого джерела ІВ рівномірно засвітить весь кадр плівки.
Відомий спосіб, у якого для реєстрації форми джерела ІВ оптичний затвор виконаний у вигляді обтюратора, що синхронізує свою роботу з детектором ІВ ІЗ). Тут плівка замінена сцинтилятором для заданого ІВ і ПЗЗ - детектором з числовою обробкою даних за допомогою відповідної електроніки та комп'ютера. Позитивним аспектом у порівнянні з раніше зазначеним способом є значне підвищення темпу вимірювань, за рахунок використання більш сучасної елементної бази і обчислювальної техніки, що дозволить оцінювати вже і форму джерела ІВ.
Недоліки зазначеного способу такі ж самі, що і в попередньому способі. 2
Найбільш близьким способом того ж призначення, що і спосіб, який заявляється, є спосіб, за допомогою якого здійснюють вимірювання щільності потоку та енергії елементарних частинок типу нейтрино -продуктів розпаду атомних ядер та суб'ядерних частинок в ядерних і термоядерних реакціях за допомогою Я - детектора |4). Детектор містить двошаровий екран з пластмаси та свинцю, в якому розміщений контейнер з о 3о робочою речовиною і детектор ІВ та, за межами екрана, реєструюче електронне обладнання з/без нейтронного с активатора. Як робочу речовину використовують природні радіоактивні (або активовані нейтронним активатором) атомні ядра у хімічних сполуках. У зазначеному способі запропонований принципово новий тип о детекторів, які можуть використовуватись для виявлення продуктів розпаду нейтрино - гіронів. Зазначений сеч спосіб вибраний як прототип.
До причин, що перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату при використанні відомого о способу слід віднести те, що термін існування нейтрино залежить від властивостей їхнього джерела і становить від 109 до 1079 секунд, а тому діючі нейтринні детектори, які використовуються у зазначеному способі реєструють нейтрино, які виникають на відстані не більше 300 метрів. Зазначене свідчить про те, що нейтринні « 70 детектори, що використовуються у цьому способі не придатні для експериментів фундаментальної фізики і вони З не можуть бути використані для вирішення поставленої задачі. с В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення відомого способу. :з» Поставлена задача вирішується тим, що визначення напрямку руху енергетичних елементарних частинок або іонізуючого випромінювання здійснюють за допомогою матричних детекторів (типу ПЗ3), підключених до системи 415 обробки даних, при цьому фіксацію місця і часу прольоту частинок або іонізуючого випромінювання здійснюють з с наступним формуванням зображення віддаленого джерела, матричні детектори розташовані послідовно один за одним, при цьому використовують щонайменше три матричних детектора, які розташовані між собою на кз однаковій відстані, на матричних детекторах здійснюють послідовну фіксацію місця і часу прольоту частинки або о іонізуючого випромінювання, а матричний детектор складений із детекторів, рознесених у просторі, 5р розрахованих на різні частинки чи кванти одночасно. ке Система трьох ПЗЗ - матриць, послідовно розташованих одна за одною, дає змогу визначити траєкторію прольоту іонізуючої частики (або кванту) і імітувати, за всіма законами геометричної оптики, принцип роботи с» двоякоопуклої лінзи. Зображення формується у файлі віддаленого комп'ютера із сцинтиляторів для різних частинок, які з'являються після прольоту кожної частинки через всі три ПЗЗ - матриці. Напрям руху кожної дв астинки визначається за номерами "пікселів" першої та третьої ПЗЗ -матриць. Номери "пікселів" (координати) середньої ПЗЗ - матриці є контрольними, слугують аналогом схеми співпадання і дають можливість відкинути всі с інші побічні сплески сцинтилятора. Спосіб дає можливість використовувати системи детекторів (об'єктивів, телескопів) у якості одного об'єктива ("зведеного" телескопа). Окремі детектори (окремі телескопи) можуть бути розташовані у просторі як завгодно, складаючи віртуальну матрицю з неповним заповненням "пікселів". во Синхронізація у часі роботи сильно рознесених у просторі детекторів (телескопів) може здійснюватися з використанням атомного стандарту частоти.
Основна особливість способу, що заявляється заключається у принципово іншому підході до використання системи детекторів. Спосіб направлений на імітацію роботи оптичної системи телескопів і замінює цю систему.
Система детекторів, причому для любих іонізуючих частинок (або квантів) чи набору різних частинок (наприклад, дб Гамма - кванти, антинейтрино та відео - кванти одночасно), працює як звичайний оптичний телескоп і формує одне сумарне зображення. Це дозволяє вирішувати більш легко проблему виявлення і ототожнення, наприклад,
наднової зірки під час її колапсу на фоні мільйонів оптичних зірок галактики.
Суть способу, що заявляється, продемонстровано на Фіг.1 та Фіг.2.
Спосіб, що заявляється, може бути реалізований наступним чином.
Спосіб побудови зображення джерела іонізуючої частинки (кванту) базується на імітації принципу (за законами геометричної оптики) роботи камери - обскури та двоякоопуклої лінзи (Фіг. 1). Зображення у камери обскури являє собою геометричне місце розташування одиничних променів зору на об'єкт з усіх точок "фокальної" площини, що прийшли вздовж побічних осей без відхилення. Лінза, за принципом роботи, відрізняється від камери - обскури лише тим, що через її поперечний переріз проходить цілий пучок (набір 7/0 одиничних променів зору). За законами геометричної оптики, всі проміні, що паралельні центральному променю, збираються в одному місці - місці перетину центрального променю з фокальною площиною. Цього принципу достатньо для вирішення завдання щодо формування зображення за способом, що заявляється. Розіб'ємо лінзу на множину елементарних "отворів" камери - обскури або, що те саме, замість лінзи поставимо двовимірну наприклад, ПЗЗ - матрицю. Факт прольоту іонізуючої частинки (кванту) зафіксується одним із детекторів ПЗЗ 7/5 "матриці - через сплеск світла сцинтилятора. Для цього реєструючі детектори - матриці покриваються пластом сцинтилятора з захисним пластом речовини від механічних пошкоджень та впливу зовнішнього середовища на сцинтилятор. Захист необхідний для МаЇ, який може бути використаний як сцинтилятор, наприклад, для реєстрації гамма - квантів з енергією в декілька МеВ. На Фіг. 2 представлена базова схема реалізації способу, яка розрахована на моніторинг режиму робочої зони реактора. Для можливості визначити траєкторію прольоту 2о частинки потрібно три однакових матриці - детекторів, що розташовані послідовно один за одним.
Фактом прольоту іонізуючої частинки вважається момент одночасної реєстрації сигналу від двох детекторів з номерами (Ми, К.) і (Мо, Ко) матриць П3З3. та ПЗЗ», що зареєстрували сплески випромінювання сцинтилятора (Фіг.2). Цих даних вже цілком достатньо для визначення траєкторії частинки і визначення місцеположення джерела сигналу (координат (Ма, Ка) у "віртуальній" фокальній площині телескопу (у файлі комп'ютера).
Координати відповідної точки на зображенні знаходяться за наведеними формулами, для чого достатньо знати лише номери (координати) "пікселів" у матриці: -
Зворотне зображення лінзи (т - 2) Пряме зображення (т - 1)
Ма-Мео ж Мо-М1; Ма - Мо-М2 к М/; со
Ка - Ко к Ко -КІ; Ка - Ко - Ко жк К1у;
Ма - МУЇМе ж (-1у7 ях (Мо - М1)), де М (-1) - масштаб а т - 1 або 2 - тип зображення. с о
Кадр кожної ПЗ3 - матриці на Фіг.2 зчитується одночасно окремими процесорами, для прискорення обробки і зменшення терміну експозиції або накопичення інформації - забезпечення потрібної роздільної здатності у часі. с
Завдання кожного процесора записати номери всіх "пікселів"'/) де виявлені сплески. Інформація з кожного со процесора надходить до головного процесора, який аналізує всі виявлені сплески і, за приведеними формулами, відкидає випадкові сплески, розраховує реальні траси прольоту частинок і розміщує у файлі зображення відповідної точки.
Роздільна просторова здатність, наприклад, базової моделі на Фіг.2 для реєстрації гамма - квантів робочої « зони реактору, може бути підвищена шляхом накладання зображення відео - камери у оптичному діапазоні. 2 с Такий прилад ми назвали гамма - відео - камерою. й Спосіб побудови зображення може бути застосований для любого матричного набору детекторів, що "» імітують, подібно гамма - відео -камери, роботу лінзи. Наприклад, конструкція Баксанського нейтринного монітора потоків антинейтрино дає змогу створити 5 окремих телескопів для побудови зображень джерел антинейтрино і обстеження практично всієї небесної сфери одночасно. Кожний телескоп являє собою одну пару со протилежно розташованих матриць детекторів (21хХ21).
Джерела інформації і 1. Патент США Мо 3107276, 1963. о 2. Патент США Мо 4797701, 1989. 3. Патент Російської Федерації Мо 2140092, опуб. 10.20.1999, ко 4. Патент України Мо 14277, бюл. Моб, 2006.
Се

Claims (7)

Формула винаходу
1. Спосіб визначення напрямку руху та побудови зображення джерел енергетичних елементарних частинок с або іонізуючого випромінювання, що включає виявлення та фіксацію прольоту іонізуючої частинки, який відрізняється тим, що визначення напрямку руху енергетичних елементарних частинок або іонізуючого випромінювання здійснюють за допомогою матричних детекторів (типу ПЗ3), підключених до системи обробки бо даних, при цьому фіксацію місця і часу прольоту частинок або іонізуючого випромінювання здійснюють з наступним формуванням зображення віддаленого джерела.
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що матричні детектори розташовані послідовно один за одним.
3. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що використовують щонайменше три матричні детектори.
4. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що матричні детектори розташовані між собою на однаковій 65 відстані.
5. Спосіб за пп. 1, 2, який відрізняється тим, що на матричних детекторах здійснюють послідовну фіксацію місця і часу прольоту частинки або іонізуючого випромінювання.
6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що матричний детектор складений із детекторів, рознесених у просторі.
7. Спосіб за п. б, який відрізняється тим, що матриці із рознесеними у просторі детекторами містять детектори на різні частинки чи кванти одночасно. що з (зе) с («в») с Зо «о -
с . и? (55) ко («в») ко Се с 60 б5
UAU200800795U 2008-01-23 2008-01-23 Спосіб визначення напрямку руху та побудови зображення джерел енергетичних елементарних частинок або іонізуючого випромінювання UA32023U (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU200800795U UA32023U (uk) 2008-01-23 2008-01-23 Спосіб визначення напрямку руху та побудови зображення джерел енергетичних елементарних частинок або іонізуючого випромінювання

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU200800795U UA32023U (uk) 2008-01-23 2008-01-23 Спосіб визначення напрямку руху та побудови зображення джерел енергетичних елементарних частинок або іонізуючого випромінювання

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA32023U true UA32023U (uk) 2008-04-25

Family

ID=39820065

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAU200800795U UA32023U (uk) 2008-01-23 2008-01-23 Спосіб визначення напрямку руху та побудови зображення джерел енергетичних елементарних частинок або іонізуючого випромінювання

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA32023U (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Tanaka et al. Development of an emulsion imaging system for cosmic-ray muon radiography to explore the internal structure of a volcano, Mt. Asama
US8519343B1 (en) Multimode imaging device
Hellfeld et al. Real-time free-moving active coded mask 3D gamma-ray imaging
ES2897650T3 (es) Detección de imágenes de rayos gamma
US8304737B2 (en) Apparatus and method to achieve high-resolution microscopy with non-diffracting or refracting radiation
Llosá SiPM-based Compton cameras
Byrd et al. Nuclear detection to prevent or defeat clandestine nuclear attack
WO2008134757A1 (en) Method and apparatus for shadow aperture backscatter radiography (sabr) system and protocol
JP2019502900A5 (uk)
Sato Radioactivity estimation of multiple radiation sources using a Compton camera to investigate radioactively contaminated objects
He et al. Simulation and experimental comparison of the performance of four-corner-readout plastic scintillator muon-detector system
Morishima et al. Development of an automated nuclear emulsion analyzing system
UA32023U (uk) Спосіб визначення напрямку руху та побудови зображення джерел енергетичних елементарних частинок або іонізуючого випромінювання
Stadnikia et al. Data fusion for a vision-aided radiological detection system: Calibration algorithm performance
US4135089A (en) Method of and apparatus for producing images for stereoscopic viewing of annihilation radiation sources
Poitrasson-Rivière et al. Monte Carlo investigation of a high-efficiency, two-plane Compton camera for long-range localization of radioactive materials
Vanier et al. Forming images with thermal neutrons
Finocchiaro From nuclear physics to applications: detectors for beam handling, medical diagnostics and radioactive waste monitoring
Niknami et al. Compton Imaging Systems Based on CdZnTe/CdTe Detectors
Kim Analytic simulator and image generator of multiple-scattering Compton camera for prompt gamma ray imaging
Catalano Cherenkov light for gamma astronomy and not only
Holler Photon reconstruction for the HESS 28 m telescope and analysis of Crab Nebula and galactic centre observations
Jackson The HERMES dual-radiator RICH detector
Farber et al. Coded-aperture Compton camera for Gamma-ray imaging
Paradiso Development of a portable gamma camera for accurate 3-D localization of radioactive hotspots