UA36283C2 - Спосіб вибухового дроблення скельних гірських порід (варіанти) - Google Patents

Abstract

Винахід може бути використаний при руйнуванні скельних гірських порід. Особливістю запропонованого способу вибухового дроблення скельних гірських порід є розміщення заряду вибухової речовини (ВР) з не менш, ніж одним зазором відносно стінки свердловини по її довжині, при цьому об'єм заряду становить 0,3-0,95 об'єму активної ділянки свердловини; варіант виконання способу - площу поперечного перерізу заряду ВР вибирають з умови де S з - площа поперечного перерізу заряду, м2; rсв - радіус свердловини, м; інший варіант - радіус поперечного перерізу заряду ВР вибирають з умови де Rз – радіус заряду, м; rсв – радіус свердловини, м.

Description

координатах зі штучною в'язкістю середовищ. При цьому фронт ударної хвилі замінюється тонким перехідним шаром, в якому значення його параметрів змінюються швидко, але без розриву. Розрахунок виконано для характерних умов вугільних родовищ, покривні породи яких відпрацьовуються з використанням енергії вибуху.

Графічні залежності, що доводять підвищення коефіцієнта корисного використання енергії вибуху (радіуса зони дроблення) при наявності зазору і при виконанні умови Нз-(0,55-0,95)гсв наведено на фіг.9. Відносно ж підвищення коефіцієнта корисного використання енергії вибуху при співвідношенні об'єму заряду та об'єму активної ділянки свердловини, що дорівнює 0,3-0,95, а також при співвідношенні площі поперечного перерізу заряду і радіуса свердловини, що дорівнює 1,13-2,84, то шляхом нескладних математичних перетворень можна одержати аналогічні графічні залежності. Аналіз показує, що наявність водного або повітряного зазору між зарядом та стінкою свердловини приводить до збільшення радіуса зони дроблення на 18-2395.

Пропонована технологія вибухового дроблення була апробована на вугільних розрізах Кузбасу (Росія), а також на залізорудному кар'єрі Полтавського ГЗК при підриванні як сухих, так і обводнених свердловин з використанням зарядів, розміщених в оболонках (плівкових рукавах).

Практичне використання пропонованого технічного рішення підтвердило теоретичні дослідження авторів гаданого винаходу, про що свідчать графічні залежності, наведені на фіг.10.

Слід відзначити, що всі залежності (див фіг.9 і 10) характеризуються наявністю нечіткого оптимуму. Для слабкіших порід (алевролітів) ефект збільшення розмірів зони дроблення вибухом зарядів із зазором трохи вищий, ніж для міцних порід (пісковиків, кварцитів). Наприклад, розрахунок щільності породи (алевроліту) після вибуху при Г-41їз показує, що найменше кінцеве значення щільності, а, отже, максимальний ступінь руйнування породи відповідає зазору при гГев/їз-1,22-1,38. Це пояснює оптимальність теоретичних та експериментальних залежностей радіуса руйнування від величин зазору, наведених на фіг.9 і 10.

Джерела інформації 1. Пат. України Ме24117, МПКУ Е 42 0 3/00. 2. Волобуев В.К., Шаф И.Х. Технология взрьівания обводненньїхх пород на разрезах: Обзор/днизиуголь. -

М., 1986. - З8с. 3. Ратушньй В.М., Радченко И. С. Определение радиального воздушного зазора между стенкой скважинь! и зарядом при взрьівоподготовке окисленньх руд // Разработка рудньїх месторождений. - Киев, 1987. - С.60- 63.

Вид А ще хі на. й. Вид А ва. г 2 зош ву ' с, ее

Е й Е и р 5-4 не.

Боб З я і фе. ж в щи

Фіг1 Фіг.2 й А ей здачі, й

Ку сою 2 ВидА

І ви ; ее, : ее рос й росу м 3 о о й и 4 не. ої 6, рос о нео реео ик ; ще ; м

Її КЕ Ж

Фіг.3 Фіг.4

З рові, 2 є робо Шан з й ни сн дО нн й СОЯ І ння , й шок нн о с с ох се Й 3

Х ни винен оф ; Я т Я ооеекно і вротвоотв пет г ун

Фі не іг.5 У о ви я нн - ЗУ

До Фі Й рококо С іг.6 вени . рі оо» мання З

Б шен

Я ро я я ОК у 1 с рооо кі ро вк

Я ч. в ин з ся З о мо о? і 5 ; ро 4 ооо ех й х і 7, А у

Кк, Фіг.7 ; оо 12 Я ; се сяде у запи сш литий али ча ї й лк -6 милиш о я ------

Й г и иБИЕБЕБе нини » про

ЕК для - 12 13 10 вити ин ше в пйавни 1,5 ,а

Фіг.9 ' РоВ/з 0,8 --Ь5.2- - -- 3 З я БВБ---- м 48 чи ШІ

Фіг.10 | 15 л/т