UA50463A

UA50463A - Ринопневмометр

Info

Publication number: UA50463A
Application number: UA2002010447A
Authority: UA
Inventors: Юрій Володимирович Мітін; Юрий Владимирович Митин; Лілія Романівна Джурко; Андрій Борисович Чернов
Original assignee: Національний Медичний Університет Ім О.О. Богомольця; Национальный Медицинский Университет Им. А.А. Богомольца
Priority date: 2002-01-17
Filing date: 2002-01-17
Publication date: 2002-10-15

Abstract

Ринопневмометр складається з корпусу, повітрозабірної трубки у вигляді капіляра, датчика тиску та реєструючого приладу. Повітрозабірна трубка виконана прямою, має довжину та діаметр відповідно не більше 40 мм та 0,8 мм і жорстко з'єднана з датчиком тиску, до якого під'єднаний підсилювач сигналу.

Description

Опис винаходу

Винахід стосується медицини, а саме оториноларингології, і може бути використаний при діагностиці 2 захворювань носа і приносових пазух.

За допомогою ринопневмометра вимірюють динамічний тиск повітря - опір повітряного потоку, який виникає у передній частині носа, а саме у ділянці клапана носа під час вдиху й видиху. При цьому виникає необхідність визначати зміни у перерозподілі повітряного потоку, що виникають при захворюваннях носа та приносових пазух. 70 Відомий ринопневмометр |1) оснований на реєстрації різниці температур вдихнутого і видихнутого повітря, що складається з маски апаратного дихання з вмонтованим датчиком температури який підключений до вимірювального приладу, який забезпечує можливість графічного запису отриманого сигналу.

Недоліком цього приладу є те, що вимірюється опір вдихнутого повітря (динамічний тиск) загалом носової порожнини. 12 Найбільш близьким до запропонованого винаходу за технічною суттю є ринопневмометр |2)|, який дає можливість вимірювати окремі повітряні потоки кожного носового ходу; що складається з повітрязабірної трубки, робочого корпусу еластичне з'єднаного з датчиком тиску, регістратора та приладу для продувки.

Пристрій працює наступним чином - у порожнину носа вводиться капіляр повітрязабірної трубки, проводиться продувка системи, сигнал поступає у датчик тиску перетворюється і фіксується регістратором. При досліджені дистальний кінець повітряного капіляру вводять у носові ходи під контролем зору. Пацієнту пропонують дихати спокійно і рівномірно, пропонуючи по З секунди на вдих і видих.

Недоліком відомого ринопневмометру є неможливість провести виміри у ділянці клапана носа за конструкційної особливості повітрязабірної трубки - довга та зігнута під кутом. Також робоча частина приладу з'єднана з датчиком тиску еластичною трубкою що знижує достовірність вимірювань. 29 В основу заявленого винаходу поставлена задача визначати у передніх відділах носу, а саме у ділянці « носового клапану зміни у перерозподілі повітряних потоків.

Технічний результат, що досягається полягає у можливості ранньої діагностики та профілактики захворювань носа та приносових пазух, завдяки визначенню змін у перерозподілі повітряних потоків.

Поставлена задача вирішується тим, що у відомому ринопневмометрі, що складається з корпусу, о повітрязабірної трубки у вигляді капіляру, датчика тиску та реєструючого приладу, згідно винаходу - Ге) повітрязабірна трубка виконана прямою, має довжину та діаметр відповідно не більше 40 мм та 0О,вмм і жорстко з'єднана з датчиком тиску, до якого під'єднаний підсилювач сигналу. При довжині повітрязабірної трубки більше в 40мм та її діаметрі більше 0,8мм втрачається точність аеродинамічної картини за рахунок некоректності виміру «З епюри перерозподілу швидкості повітряного потоку. 3о Відмінною особливістю заявленого ринопневмометра є вирішення проблеми вимірювання динамічного тиску о у клапані носа, за рахунок зміни конструкції повітрязабірної трубки (капіляру) та жорсткого його з'єднання з датчиком тиску і введення у конструкцію підсилювача сигналу.

Це дозволяє отримати достовірну аеродинамічну картину клапана носу, що дає змогу ранньої діагностики та /«ф профілактики захворювань носа та приносових пазух. З 70 Сутність винаходу пояснюється малюнком (см. Фіг.), на якому представлено заявлений ринопневмометр с (загальний вигляд), де:

Із» 1 - корпус, 2 - повітрязабірна трубка, З - капіляр, 4 - датчик тиску, 5 - підсилювач сигналу, 6 - гнучкі провідники.

Працює ринопневмометр наступним чином: фіксують корпус 1 у руці і капіляр З із повітрязабірною трубкою 2 жорстко з'єднану із датчиком тиску 4, вводять пацієнту у ніс, при цьому слідкують за тим, щоб вона не торкалася підсилювач сигналу 5. Дослідження повторюють для різних відділів клапана носу. Дешифрування і-й запису отриманих ринопневмограм дозволяє скласти картину аеродинаміки клапана носу. ав | Ринопневмометр у відповідності до заявленого винаходу, апробований у центральній міській клінічній лікарні Національного медичного університету протягом одного року при обстеженні 300 хворих. Він показав е себе зручним та простим у використанні, з'явилась можливість проводити ранню діагностику та профілактику б 20 захворювань носа і приносових пазух.

Література: с» 1. Д. О. Михайловский. Нейровегетативная форма вазомоторного ринита (вопрось! патогенеза и терапии).

Диссертация канд. мед. наук. Киев, 1990. 2. Патент Российской Федерации Мо 1572505 и Мо 16002472 МПК Аб185/00.

Claims

» Формула винаходу

Ринопневмометр, що складається з корпусу, повітрозабірної трубки у вигляді капіляра, датчика тиску та

60 реєструючого приладу, який відрізняється тим, що повітрозабірна трубка виконана прямою, має довжину та діаметр відповідно не більше 40 мм та 0,8 мм і жорстко з'єднана з датчиком тиску, до якого під'єднаний підсилювач сигналу.

б5