UA54540C2 - Спосіб одержання водного розчину вільного гідроксиламіну - Google Patents

Спосіб одержання водного розчину вільного гідроксиламіну Download PDF

Info

Publication number
UA54540C2
UA54540C2 UA2000031253A UA00031253A UA54540C2 UA 54540 C2 UA54540 C2 UA 54540C2 UA 2000031253 A UA2000031253 A UA 2000031253A UA 00031253 A UA00031253 A UA 00031253A UA 54540 C2 UA54540 C2 UA 54540C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
hydroxylamine
column
solution
distillation
differs
Prior art date
Application number
UA2000031253A
Other languages
English (en)
Russian (ru)
Inventor
Отто ВАТЦЕНБЕРГЕР
Петер МАУЕР
Еккхард Штрьофер
Хайнер Шеллінг
Ханс-Міхаель Шнайдер
Original Assignee
Басф Акціенгезелльшафт
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Басф Акціенгезелльшафт filed Critical Басф Акціенгезелльшафт
Publication of UA54540C2 publication Critical patent/UA54540C2/uk

Links

Classifications

    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C01INORGANIC CHEMISTRY
    • C01BNON-METALLIC ELEMENTS; COMPOUNDS THEREOF; METALLOIDS OR COMPOUNDS THEREOF NOT COVERED BY SUBCLASS C01C
    • C01B21/00Nitrogen; Compounds thereof
    • C01B21/082Compounds containing nitrogen and non-metals and optionally metals
    • C01B21/14Hydroxylamine; Salts thereof
    • C01B21/1409Preparation
    • C01B21/1445Preparation of hydoxylamine from its salts
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C01INORGANIC CHEMISTRY
    • C01BNON-METALLIC ELEMENTS; COMPOUNDS THEREOF; METALLOIDS OR COMPOUNDS THEREOF NOT COVERED BY SUBCLASS C01C
    • C01B21/00Nitrogen; Compounds thereof
    • C01B21/082Compounds containing nitrogen and non-metals and optionally metals
    • C01B21/14Hydroxylamine; Salts thereof

Landscapes

  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Inorganic Chemistry (AREA)
  • Organic Low-Molecular-Weight Compounds And Preparation Thereof (AREA)
  • Vaporization, Distillation, Condensation, Sublimation, And Cold Traps (AREA)

Abstract

Спосіб одержання водного розчину вільного гідроксиламіну шляхом обробки солі гідроксиламонію аміаком у протитечії у відпарній колоні, завдяки чому гідроксиламін звільняється й одночасно отриманий розчин піддається дистиляційному поділу на водний розчин гідроксиламіну і сольову фракцію. Спосіб може бути проведений просто й у м'яких умовах та у великому масштабі. Завдяки незначному термічному навантаженню, низькій концентрації гідроксиламіну і короткого часу перебування в процесі небезпека розкладання зведена до мінімуму.

Description

Опис винаходу
Даний винахід стосується до способу одержання водяних розчинів вільного гідроксиламіну, які не містять 2 іонів металу.
Гідроксиламін (ГА) є важливим проміжним продуктом хімічної промисловості. Однак при роботі з ним потрібна особлива обережність, так як він дратує очі, шкіру та слизуваті оболонки і може викликати алергію. Але насамперед він термічно нестабільний, тобто повільно або з вибухом розкладається, особливо в присутності іонів металів, у сильно кислому середовищі і при підвищених концентраціях. 70 Гідроксиламін одержують у великопромисловому масштабі у вигляді солі гідроксиламмснію, звичайно у вигляді сульфату гідроксиламмонію, і застосовують також у вигляді цих солей. Часто, однак, потрібне застосування водяного розчину вільного гідроксиламіна високої концентрації, який не містить солі й іонів металу. При одержанні розчинів гідроксиламіна, які не містять солі, намагаються уникати застосування класичних методів великої хімії для збагачення здатних до перегонки речовин, наприклад, таких методів, як 72 перегонка, щоб усунути вищезгадані проблеми і, зокрема, проблему розкладання гідроксиламіна. Перегонка гідроксиламіна, навіть у лабораторному масштабі, відноситься до числа особливо небезпечних операцій, див.
Коїр-УУеМПеп о Сеїангісне СПпетізспе Кеакіопеп, ЗіоПіпіогтайопеп Нідгохуїатіп, Зейе 3, 1984, 2,
Есотеа-Мептад. Тому в науково-технічній літературі перегонка гідроксиламіна в технічному масштабі ніколи навіть і не розглядалася. Замість цього застосовували спеціальні методи, які, однак, усі без винятку мають серйозні недоліки.
Так, робилися спроби відокремлювати вільний гідроксиламін із водяних розчинів за допомогою іонообмінників, див., наприклад, патент США ИБА-4147623, європейські заявки на патент ЕР-А-1787,
ЕР-А-237052 і 7. Апогд. СА. 288. 28-35 (1956) Однак спосіб такого роду дозволяє одержувати лише розведені розчини при низьких виходах з одиниці об'єму в одиницю часу. Крім того, гідроксиламін реагує з багатьма с 29 іонообмінниками або розкладається ними. Ге)
Ще один метод заключається у електродіалізі водяного розчину солі гідроксиламмонію в електролізерах із напівпроникними мембранами, як описано, наприклад, у німецькій заявці на патент ОЕ-А-3347259, японських заявках на патент УР-А-123771 і ОР-А-123772. Такий спосіб, однак, трудомісткий у технічному і має великі витрати в економічному відношенні і дотепер у техніці застосування не знайшов. о 30 З німецької заявки на патент ЮЕ-А-3528463 відоме одержання вільного гідроксиламіну із сульфату «Її гідроксиламмонію шляхом обробки оксидом кальцію, оксидом стронцію або оксидом барію і відділення нерозчинних сульфатів лужноземельних металів. У цьому методі велика важкість зв'язана з відділенням о сульфатів, які утворюються у вигляді тонкої дисперсії. Також варто додати, що цим методом утворюються тільки «І розведені розчини і що вільний гідроксиламін при використанні оксиду кальцію або гідроксиду кальцію містить, 35 завдяки відносно гарній розчинності сульфату кальцію, ще небажано великі кількості іонів. При використанні о сполук стронцію і барію застосуванню способу у виробництві перешкоджає відносно висока ціна і насамперед токсичність.
У німецькій заявці на патент ОЕ-А-1247282 описаний спосіб, котрий дозволяє одержувати спиртові розчини « вільного гідроксиламіну шляхом взаємодії сульфату гідроксиламмонію з аміаком у спирті в якості розчинника і З 40 відділення сульфату амонію. Подібний спосіб описаний у європейській заявці на патент ЕР-А-108294. Однак для с ряду застосувань спиртові розчини негожі і небажані. Так, при роботі з такими розчинами необхідно приймати
Із» особливі запобіжні заходи через горючість спиртів. Далі використаний спирт, як правило, повинен бути регенерований із великими витратами, так як спуск великих кількостей спирту в очисні спорудження і водоприймачі заборонений. 45 Нарешті, у німецькій заявці на патент ОЕ-А-36018033 описаний спосіб одержання водяних розчинів вільного і-й гідроксиламіну, у якому сульфат гідроксиламмонію піддають взаємодії з аміаком у нижчих спиртах, випавший в «» осад сульфат амонію відокремлюють, спиртовий розчин вільного гідроксиламіну змішують із водою і з отриманого таким чином розчину відганяють спирт. Але і цей спосіб має ті ж недоліки при роботі зі спиртом, як і-й і способи, описані вище. Крім того, приймаючи до уваги схильність гідроксиламіна до розкладання в сполученні «їз» 20 з горючістю спиртів потрібна особлива обережність на заключній стадії процесу, тобто на стадії перегонки.
Загальним для всіх способів із рівня техніки є те, що вони не придатні для їхнього здійснення в технічному с масштабі або ж вони вимагають неприпустимо високих з економічної точки зору додаткових витрат для забезпечення безпеки процесу.
Для розкладання гідроксиламіну температура вище 65"С розглядається як критична. При диференціальному термоаналізі температура початку розкладання (опзеетрегайшге) 5095-вого водяного розчину гідроксиламіну (У
ГФ) скляному тиглі) була визначена в 70"С. Кількість теплоти, яка визволилася, біля 2,2кдж/г 5095-вого (мас.) юю розчину підтверджує високий термічний потенціал речовини. Диференціальний термоаналіз є мікротермоаналітичним методом, який використовується для оцінки термічної стабільності і термічного потенціалу. Температура початку (опзеі(етрегайте) є самою низькою температурою навколишнього 60 середовища, при якій у пробі при швидкості нагрівання 1К/хв, починаючи з З0"С, протікає помітна екзотермічна реакція. З міркувань безпеки температура переробки повинна лежати явно нижче температури початку реакції,
Так, у патенті США О5-А-956168 у рамках одержання нітрату гідроксиламіну описується одержання суспензії сульфату гідроксиламіну в спирті при температурі, яка не перевищує 65"С. Ця суспензія потім обробляється аміаком при температурі, яка не перевищує 65"С, для одержання спиртового розчину гідроксиламіну. бо У патенті США 05-А-5472679 також описується спосіб одержання водяного розчину гідроксиламіну, який не містить спирт, шляхом взаємодії розчину сульфату гідроксиламіну з відповідною основою при температурі до приблизно 60"С. Отримана суміш потім піддається перегонці під зниженим тиском при температурі нижче 6570.
Одержують твердий залишок (сіль, яка утворилася при вивільненні гідроксиламіну) і в якості дистиляту водяний о /ВоЗчЧИН гідроксиламіну, який містить від 16 до 2395 (мас.) гідроксиламіну. Цей спосіб має той недолік, що він вимагає проведення робіт під вакуумом і дуже ретельного контролю температури. Інші недоліки цього способу складаються у наступному:
Наявність осаду обумовлює проведення робіт із твердими речовинами. Безупинний спосіб повинен був би відповідно передбачати і безупинне вивантаження твердої речовини. Однак у випадку сульфату натрію це може 7/0 створювати технологічно великі проблеми, якщо мова йде, наприклад, про твердий сульфат натрію, котрий, як відомо, схильний до спікання. "Перегонка" до сухого стану, яка вірніше позначається як розпарювання, протікає так, що спочатку відганяється вода, яка легко кипить. Гідроксиламін, котрий тяжко кипить, накопичується в залишку. Відомо, що схильність до розкладання гідроксиламіна зі збільшенням його концентрації зростає. Тим самим зростають і 7/5 Втрати гідроксиламіну під час процесу. Зростає ризик, що внаслідок високої концентрації гідроксиламіну розкладання, яке почалося, може протікати із вибухом. Відомо, що чистий гідроксиламін, відповідно розчин, який містить більше 7095 (мас.) гідроксиламіну, може розкладатися із вибухом. Отже, при проведенні розглянутого процесу необхідно виконання відповідних вимог безпеки.
Твердий залишок містить залишкові частки гідроксиламіну (ГА, адсорбований на поверхні, або ГА, який го знаходиться в порожнинах твердого тіла). Отже, тверда речовина повинна бути знезаражена в порядку проведення окремого способу видалення шкідливих домішок із відходів.
Отже, розпарювання не є технічно й економічно прийнятним способом, придатним для його здійснення у великопромисловому масштабі.
У міжнародній заявці на патент УМО 97/22551 описаний спосіб одержання водяних розчинів вільного сч гідроксиламіну. Спосіб передбачає обробку солі гідроксиламмонію відповідною основою у воді, необов'язкове о відділення нерозчинних компонентів з отриманого розчину, поділ перегонкою отриманого розчину при температурі вище 807"С на водяну гідроксиламінову фракцію і сольову фракцію і, при необхідності, концентрування отриманого водяного розчину гідроксиламіну в дистиляційній колоні з добором води з верху цієї колони. о зо Цей спосіб дає лише в тому випадку повний вихід вільного, якщо для звільнення гідроксиламіну застосовуються сильні основи. У великопромисловому масштабі в якості дешевої сильної основи з економічних - міркувань переважно використовується розчин гідроксиду натрію. При цьому в якості побічного продукту ю звільнення гідроксиламіну утвориться сульфат натрію. Ця сіль утвориться як побічний продукт у вигляді водяного розчину. У розглянутому способі відділення гідроксиламіну, котрий звільнився, із сольового розчину « з5 робиться шляхом відгону паром. Рідина, яка подається у відпарну колону, не повинна містити твердих речовин ю (солі, яка випала з осад), щоб не допустити забивання колони. З цієї причини вказаний процес при використанні розчину гідроксиду натрію обмежений межами розчинності сульфату натрію у водно-гідроксиламіновому розчині.
Розчинність сульфату натрію в приблизно 1095-вому (мас.) водно-гідроксиламіновому розчині складає біля 2490 (мас.) при 100"С. Через таку низьку розчинність концентрація вільного гідроксиламіну в розчині, який містить « Гідроксиламін, котрий визволився, також обмежена максимальним значенням приблизно 1095 (мас.), за умови, шщ с що цьому способові не передує стадія відділення твердої речовини. Однак у технічному масштабі, якщо . можливо, цього варто уникати внаслідок легкого розкладання гідроксиламіну, його сенсибілізуючої дії і и? схильності до спікання.
Концентрація гідроксиламіну, лімітована розчинністю сульфату натрію, обмежує максимально досяжну потужність промислової установки. Застосування розчину їдкого натрію неминуче призводить до того, що розчин с продукту завжди, хоча й у незначних кількостях, містить іони металу (іони натрію).
Великою технічною і економічною перевагою була би можливість альтернативного застосування дешевого о аміаку. Розчинність сульфату амонію у воді, яка складає 50,995 (мас.) при 100"С, більш ніж у два рази вища с розчинності сульфату натрію. Завдяки цьому, концентрація гідроксиламіну і тим самим потужність установки бр Могли б значно більше ніж подвоєні. До того ж одержуваний при нейтралізації сульфат амонію може знайти о подальше застосування в якості цінного добрива, у той час як сульфат натрію доводиться передавати на о установку обчищення стічних вод як баласт, котрий не має ніякої цінності. У результаті застосування в якості основи аміаку з метою звільнення гідроксиламіну внесення іонів металу в продукт автоматично виключається.
Аміак, однак, представляє собою значно більш слабку основу у порівнянні із розчином їдкого натрію. У той дв час як за допомогою розчину їдкого натру гідроксиламін може бути цілком витиснутий із сульфату гідроксиламмонію, з аміаком це не вдасться. У результаті рівноваги, котра встановлюється: (Ф, (МН ОН»)»ЗО,Х з 2 МНАОН «з ів 12 ко Інша кількість продовжує залишатися зв'язаною у вигляді сульфату. Відповідно до цього вищевказаний спосіб відпарки дозволяє досягати виходів гідроксиламіну лише в межах від бО до 7095. Понад 3095 бо гідроксиламіну у вигляді сульфату гідроксиламмонію ішло 6 із колони через куб у напрямку установки обчищення стічних вод і тим самим було б загублено для технічного використання. Крім того, приймаючи до уваги таку велику кількість гідроксиламмонію, який міститься в стічних водах, прийшлося б споруджувати дорогу установку для обчищення стічних вод. Таким чином, для простого способу відпарки застосування аміаку не представляє собою економічну альтернативу. 65 Тому в основу даного винаходу покладена задача створити спосіб одержання водяних розчинів вільного гідроксиламіну, котрі не містять іонів металу, який може бути здійснений легко й у технічному масштабі і який дозволяє застосовувати недорогий аміак із метою повного звільнення і відділення гідроксиламіну у вільному від іонів металу вигляді.
Зненацька вирішення цієї задачі було знайдено в тому, що сіль гідроксиламмонію обробляють аміаком протитоком у водяній фазі і при цьому отриманий розчин розділяють шляхом відгонки парою на водяний розчин гідроксиламіну і сольову фракцію.
Предметом даного винаходу є тому спосіб одержання водяного розчину вільного гідроксиламіну шляхом обробки розчину солі гідроксиламмонію основою і дистиляційним поділом отриманого розчину на водяний розчин гідроксиламіну і сольову фракцію, який відрізняється тим, що розчин обробляють у протитоку аміаком 70 або аміачною водою в якості основи й одночасно роблять поділ шляхом обробки водою і/або водяною парою.
У якості солі гідроксиламмонію можуть застосовуватися, як правило, гідроксиламмонієвої солі мінеральних кислот, таких як, наприклад, сірчана кислота, фосфорна кислота або соляна кислота, звичайно у водяному розчині.
Сіль гідроксиламмонію обробляють аміаком або аміачною водою у водяному розчині в протитоку. Замість аміаку придатні також інші леткі основи. Придатними леткими основами є, наприклад, моно-, ди- або триалкіламіни, такі як метиламін, диметиламін, триметиламін, етиламін, диетиламін або триетиламін, моно-, ди- або триапканоламіни, такі як диетаноламін, і циклічні аміни, такі як пірролідин або піперидін. Кількість основи вибирають так, щоб сіль гідроксиламмонію цілком або щонайменше здебільшого переводилася у вільний гідроксиламін. Це може бути здійснене безупинно або періодично при температурах у межах приблизно від 107 дО 1207С. Одержують водяний розчин, котрий містить вільний гідроксиламін, і розчин, який не містить гідроксиламіну, але містить сіль, утворену з катіону основи й аніону кислоти, котрий присутній у гідроксиламмонієвій солі.
Звільнення гідроксиламіну і поділ отриманого розчину на водяний розчин гідроксиламіну і сольову фракцію переважно робиться шляхом обробки в протитоку аміаком і водяною парою за допомогою відпарної колони с ов (стрипінг-колона). Остання має звичайні розділювальні тарілки, таки як, наприклад, сітчаті або ковпачкові тарілки, або звичайною насадкою, наприклад кільцями Рашига, кільцями Палячи, сідлами, і так далі, і має (8) переважно число теоретичних тарілок у межах від 10 до 60. Подача розчину гідроксиламмонієвої солі, який, при необхідності, може бути змішаний із стабілізатором, робиться в головну частину колони (у верхню частину насадки, відповідно на саму верхню або на одну із самих верхніх тарілок). о зо У відпарній колоні відбувається нейтралізація і розкладання розчину таким чином, що сольова фракція відбирається з куба колони, а водяний розчин гідроксиламіну відбирається на висоті тарілки, яка живить, або - вище цієї тарілки. Щоб цього досягти, необхідно обробляти розчин гідроксиламмонієвої солі шляхом подачі ю аміаку або аміачної води та води і/або водяної пари протитоком у куб колони. При введенні води і/або аміачної води куб необхідно відповідно обігрівати за допомогою теплообмінників, щоб випарувати водяні розчини. При « застосуванні аміачної води подавана кількість води або водяної пари може бути знижена або взагалі ю необхідність у них відпасти. Однак і тоді в деяких випадках може знадобитися обігрів куба.
При концентрації сульфату гідроксиламмонію в межах від 5 до 8095 (мас.) у розчині, котрий живить, витрати води, відповідно водяної пари, в загальному випадку складає 1-8-кратний, переважно 1-5-кратний розмір живильної кількості. Температура пари, яка вводиться, в загальному випадку знаходиться в межах від 80 до « 1807С. в с Тиск у відпарній колоні в загальному випадку знаходиться в межах від 5 до ЗООкпа (від 0,05 до Збар), . переважно, від 10 до 110кпа (0,1 до 1,1бар). Особливо переважно експлуатувати відпарну колону при тиску в и? межах від 50 до 110Окпа (від 0,5 до 1,1бар) і, зокрема, при нормальному тиску.
Температури, котрі переважають у відпарній колоні, визначаються тиском, при якому працює колона. У
Загальному випадку вони знаходяться в межах від ЗО до 130"С, переважно, від 80 до 13070. с Водяна (пароподібна або рідка) гідроксиламінова фракція, яка відбирається з верха відпарної колони, містить звичайно від 20 до ЗОбг/л гідроксиламіну і, при необхідності, може бути піддана концентруванню в ве дистиляційній колоні звичайного технічного виконання. Переважна колона з числом теоретичних тарілок від 4 до с 30. При цьому доцільне додавання стабілізатора.
Отриманий розчин гідроксиламіну може бути, при необхідності, підданий концентруванню в дистиляційній пи колоні. Може виявитися доцільним додати перед дистиляцією ще стабілізатор. Розчин гідроксиламіну подається о в дистиляційну колонну переважно на висоті однієї третини числа теоретичних тарілок цієї колони. При перегонці одержують із верха колони практично воду, яка не містить гідроксиламіну, а з куба - розчин гідроксиламіну, концентрація якого залежить від умов дистиляції.
У загальному випадку режим роботи дистиляційної колони характеризується тиском у межах від 1 до 200кпа (від 0,01 до 2бар), переважно від 5 до 120кпа (0,05 до 1,2бар), особливо переважно від 10 до 110Окпа (від 0,1
Ф) до 1,1бар). Чим вище необхідно сконцентрувати гідроксиламін, тим більше м'якими (низький тиск і низька ка температура) повинні бути умови перегонки. Перегонка може проводитися безупинно або періодично.
Вода, яка відбирається з верха дистиляційної колони, відповідно сокова пара, можуть бути знову повернуті, во безпосередньо або після стиску або перегріву, у вигляді гострої пари в куб відпарної колони або вони можуть бути спрямовані у вигляді стоків на установку обробки стічних вод.
При необхідності, над тарілкою, котра живить, може бути встановлений ще один пристрій для відділення захоплених крапельок (наприклад, капле-отбійник).
Відповідно до одного особливо переважного варіанту реалізації даного способу нейтралізація робиться 65 аміаком у опротитоці а відпарка гідроксиламіну із сольового розчину - у комбінації з частковим концентруванням розчину гідркоксиламину тільки в одній колоні, а саме у відпарній дистиляційній колоні. При цьому вода відганяється зверху, а сконцентрований розчин гідроксиламіну відбирається приблизно на одну-три тарілки вище місця вводу сольового розчину, який містить сульфат гідроксиламмонію. Живлення сольовим розчином робиться приблизно в середню частину колони (приблизно на висоті 10 - 40 теоретичних тарілок над кубом). Необхідний аміак, відповідно аміачна вода, вводяться або безпосередньо в куб, або переважно на 1 - 5 тарілок вище куба. Останній варіант має ту перевагу, що тарілки нижче місця вводу аміаку служать для того, щоб цілком відігнати аміак нижче місця його вводу з тим, щоб розчин, який виходить із куба, був вільний від аміаку.
Сольова фракція, яка не містить гідроксиламіну, відбирається з куба колони. Число теоретичних тарілок 70 відпарної дистиляційної колони складає в загальному випадку від 20 до 50, а флегмове число в зміцнювальній частині колони підбирається так, щоб воно знаходилося в межах від 0,5 до 3. В іншому режим роботи відпарної дистиляційної колони такий же, як описано вище.
Перевага способу за винаходом складається в тому, що цей спосіб може бути здійснений легко й у м'яких умовах. Забруднення продукту іонами металів надійно запобігається. Застосування пальних матеріалів та 7/5 робота з твердими речовинами виключаються. Концентрація гідроксиламіну невисока протягом усього процесу.
Наприклад, вона складає у відпарній колоні, відповідно у відпарній дистиляційній колоні, менше 3095 (мас.).
Режим роботи відпарної колони, відповідно відпарної дистиляційної колони, такий, що затримка (Ноїідир) рідини, котра переганяється, у колоні мінімальна, а час перебування в процесі відносно коротко. До цього варто додати, що режим роботи відларної колони, відповідно відпарної дистиляційної колони дозволяє працювати як при підвищених тисках, так і, зокрема, при нормальному тиску.
Звільнення гідроксиламіну у відпарній колоні, відповідно у відпарній дистиляційній колоні може відбуватися, завдяки відносно коротким часам перебування, і, якщо це потрібно, також і без додавання стабілізатора. При цьому відбувається розкладання, що, однак, лише незначно вище того рівня, що спостерігається в стабілізованих розчинах. сч
Додавання відповідних стабілізаторів, як воно описується в міжнародній заявці МО 97/22551, може звести о розкладання гідроксиламіну до мінімального значення.
Більш високі концентрації гідроксиламіну з'являються лише при концентруванні в дистиляційній колоні.
Концентрація гідроксиламіну може бути встановлена довільно, наприклад у межах від 30 до 7095 (мас.), Щоб при цьому зменшити ризик розкладання, у розчин, котрий переганяється, може бути доданий стабілізатор. о зо Апаратура, необхідна для здійснення способу відповідно до даного винаходу, може бути виготовлена з неметалічних матеріалів, таких як скло, кераміка, пластмаси. Завдяки цьому виключається розкладання, яке - ініціюється іонами металів. Однак несподіваним способом виявилося, що апаратура може бути виготовлена ю також із спеціальних металевих матеріалів, таких як платина або золото, при цьому не спостерігається значно підвищеного розкладання гідроксиламіну. «
Завдяки простому, але при цьому надійному апаратурному оформленню процесу здійснення способу за ю винаходом у промисловому масштабі вимагатиме лише незначних капіталовкладень. При цьому спосіб допускає майже необмежене східчасте збільшення масштабу виробництва.
Далі даний спосіб пояснюється на технологічній схемі, показаній на Фіг.1 і 2.
Відповідно до Фіг.1 звільнення гідроксиламіну і відділення гідроксиламіну відбувається у відпарній колоні «
А, причому розчин 1 солі гідроксиламмонію подається в головну частину колони. У куб колони вводять аміак 2 і з с водяну пару 3. Поділ відбувається таким чином, що з куба колони відбирається сольовий розчин 4, який практично не містить гідроксиламіну, а з верха колони відбирається водяна гідроксиламінова фракція 5 ;» (пароподібна або рідка), яка не містить солі. При необхідності в головну частину відпарної колони може бути доданий стабілізатор 6.
Відповідно до Фіг.2 розчин 1 солі гідроксиламмонію подається у відпарну дистиляційну колону А ї- В. Нижня с частина колони складається з відпарної ділянки А, а верхня частина - із дистиляційної ділянки В. Розчин 1 солі гідроксиламмонію вводиться в колону між цими двома ділянками, тобто в головну частину відпарної ділянки. ве Звільнення гідроксиламіну і відділення гідроксиламіну у відпарній дистиляційній колоні відбувається таким с чином, що з куба колони відбирається практично сольовий розчин 4, який не містить гідроксиламіну, а з верха 5р Колони відбирається вода 8, яка практично не містить гідроксиламіну. Приблизно 595 - 6095 (мас.) розчин 5 пи гідроксиламіну, який не містить солі, відбирається через бічний відвід. При необхідності, у головну частину о відпарної колони А 6 і/або в головну частину дистиляційної колони В 7 може бути доданий стабілізатор 6.
Нижче винахід пояснюється на прикладах його здійснення, які не обмежують цей винахід.
Досвіди проводилися на дослідній лабораторній установці, яка складається, в основному, із казана з мішалкою, скляної відпарної колони і включеної послідовно за нею скляної дистиляційної колони з відповідними витратними ємностями, дозуючими насосами, ємностями для продукту на вагах, приєднанням паропроводу на
Ф) кубі колони і включеними за ними холодильниками. Відпарна колона мала внутрішній діаметр 5Омм, висоту ка ЗО00Омм і була заповнена насадкою, яка складається з елементів діаметром 5мм. Дистиляційна колона являла собою колону з подвійними стінками, мала внутрішній діаметр 45мм, висоту 2,5м і була заповнена насадкою, яка бо складається з елементів діаметром 5мм.
Вихідним продуктом був 2590-вий (мас.) розчин сульфату гідроксиламмонію. У розчин сульфату гідроксиламмонію, при необхідності, добавлявся стабілізатор. У порівняльних прикладах розчин безупинно закачувався насосом у проточний скляний казан із мішалкою місткістю 10О0мл. Одночасно в казан безупинно подавалося насосом основа в такій кількості щоб установлювалася потрібна точка нейтралізації, яка 65 визначається за значенням рн.
Основа (гідроксиламін) вивільнялася в результаті взаємодії з розчином їдкого натра, відповідно з аміаком.
Основа (гідроксиламін) у вільному вигляді відганялася паром із водяного розчину солі у відпарній колоні (витрата пари: приблизно від 1 до бкг на 1їкг завантаження). Пара вводилася безпосередньо в куб колони.
Розчин солі безупинно відбирався з куба колони.
Сокова пара з відпарної колони, яка містить приблизно 2 - 1095 (мас.) гідроксиламіну, вводився на саму нижню тарілку дистиляційної колони, включеної послідовно за відпарною колоною. З верха дистиляційної колони відбирався дистилят (практично вода, яка не містить гідроксиламіну). Частина конденсату поверталася назад в головну частину колони у вигляді флегми. З куба відбирався водяний розчин гідроксиламіну, який містить від З до 4090 (мас.) ГА. 70 Порівняльний приклад 1:
Одержання вільного гідроксиламіну із сульфату гідроксиламмонію за реакцією із розчином їдкого натра і наступне відділення водяного розчину гідроксиламіну від розчину сульфату натрію шляхом відгону водяною парою у колоні. 1012г/годину стабілізованого розчину сульфату гідроксиламмонію і 296бг/годину 5090-вого (мас.) розчину 7/5 їдкого натра безупинно змішували в казані з мішалкою і витікаючий розчин безпосередньо подавали в головну частину відпарної колони. Живільний розчин містив 8,290 (мас.) гідроксиламіну. У куб відпарної колони вводили 3500 г/годину пари. Вихідна із верха відпарної колони сокова пара безпосередньо потрапляла в дистиляційну колону. Остання працювала із флєгмовим числом біля 0,6 при нормальному тиску. Куб дистиляційної колони не обігрівався. Витікаючу з куба рідину охолоджували і збирали. Ця рідина містила біля 795 (мас.) гідроксиламіну.
Витікаючий із куба відпарної колони розчин містив біля 0,2905(мас.) гідроксиламіну. Втрати гідроксиламіну в масштабі всієї дослідної установки в результаті розкладання складали біля 3,395 (мас.). Вихід гідроксиламіну складав 9495 (масбс.).
Порівняльний приклад 2:
Одержання вільного гідроксиламіну із сульфату гідроксиламмонію за реакцією з аміаком і наступне сч 2гв Відділення водяного розчину гідроксиламіну від розчину сульфату амонію шляхом відгону за допомогою водяної о пари в колоні.
Дослід проводився аналогічно прикладу 1. Застосовували 710г/годину розчину сульфату гідроксиламмонію і 541г/годину аміачної води (24,995 (мас.) МНз). Живільний розчин містив біля 6,195 (мас.) гідроксиламіну. Умови досліду - рН, температура і тиск - були тими ж, що й у прикладі 1. Кубова рідина з дистиляційної колони о зо Містила лише 3,390 (мас.) гідроксиламіну. Кубова рідина відпарної колони, навпроти, містила біля 2,595 (мас.) гідроксиламіну. Розкладання гідроксиламіну склало приблизно 6,690 (мас.). Вихід гідроксиламінк склав лише 59 -
Фо (мас.). У результаті того, що аміак представляє собою слабку основу, гідроксиламін у казані з мішалкою ю вивільнявся лише частково і біля 3295 введеного гідроксиламіну не прореагувало і покидало відпарну колону у вигляді сульфату гідроксиламмонію разом із кубовою рідиною. «
Приклад 1: ю
Одержання вільного гідроксиламіну із сульфату гідроксиламмонію за реакцією з аміаком у протитоку шляхом безпосереднього введення в куб відпарної колони при одночасному відділенні водяного розчину гідроксиламіну від розчину сульфату амонію шляхом відгону за допомогою водяної пари. 710г/годину стабілізованого розчину сульфату гідроксиламмонію вводили безпосередньо в головну частину « Відпарної колони. У куб відпарної колони вводили 3500 г/годину пари під тиском 1,5бар (біля 1307) і одночасно п) с б631г/пгодину аміачної води. Витікаючий із куба відпарної колони розчин містив біля 0,16 905 (мас. . гідроксиламіну. Кубова рідина з дистиляційної колони містила 5,3595 (мас.) гідроксиламіну. Розкладання а гідроксиламіну склало приблизно 3,595 (мас.). Вихід гідроксиламіну склав тим самим 9495 (мас.). У результаті протиточної обробки, навіть при тому, що аміак є слабкою основою, вдалося майже цілком здійснити звільнення гідроксиламіну й одночасне його відділення. Збільшення розкладання не спостерігалося. с Цей результат є тим більше несподіваним, що аміак в умовах проведення даного досліду лише дуже слабко розчинений у воді. пи Приклад 2: с Одержання вільного гідроксиламіну із сульфату гідроксиламмонію за реакцією з аміаком аналоп'чно прикладу 5р 1, але при більш високому навантаженні колони і лише при стехіометричній добавці аміаку. ве 1421г/годину стабілізованого розчину гідроксиламмонію вводили безпосередньо в головну частину відпарної о колони. У куб відпарної колони вводили З500г/годину пари під тиском 1,5бар і одночасно 37Ог/годину аміачної води. Витікаючий із куба відпарної колони розчин містив біля 1,795 (мас.) гідроксиламіну. Кубова рідина з дистиляційної колони містила 8,795 (мас.) гідроксиламіну. Розкладання гідроксиламіну склало приблизно 4,490 дов (мас.). Вихід гідроксиламіну склав тим самим 8275 (мас.). Навіть при додаванні стехіометричної кількості аміаку і помітно більш високому навантаженню колони був досягнутий вихід гідроксиламіну, який значно
Ф) перевищував рівноважне значення (див. порівняльний приклад 2). При оптимальному розрахунку відпарної ка колони і навантаження на колону можуть бути досягнуті ще помітно більш високі виходи гідроксиламіну.
Приклад 3: во Одержання вільного гідроксиламіну із сульфату гідроксиламмонію за реакцією з аміаком у протитоку шляхом безпосереднього введення в куб відпарної колони при одночасному відділенні водяного розчину гідроксиламіну від розчину сульфату амонію шляхом відгону водяною парою у відсутності стабілізатора.
Був повторений аналогічним способом дослід із прикладу 1 (541г/годину замість 631г/годину аміачної води).
Однак у розчин сульфату гідроксиламмонію стабілізатор не добавляли. Іншими словами, вивільнення і 65 відділення гідроксиламіну відбувалися при повній відсутності стабілізатора. Витікаючий із куба відпарної колони розчин містив також лише біля 0,169о (мас.) гідроксиламіну. Стік із куба дистиляційної колони містив
5,295 (мас.) гідроксиламіну. Розкладання гідроксиламіну склало лише біля 4,495 (мас.). Вихід гідроксиламіну тим самим склав 9495 (мас.). Цей досвід показав, що в результаті протиточної обробки у відпарній колоні, завдяки невеликому часу перебування, навіть без додавання стабілізатора, може бути досягнутий звичайний високий
Вихід. Розкладання збільшується лише дуже незначно.

Claims (11)

  1. Формула винаходу 70 1. Спосіб одержання водного розчину вільного гідроксиламіну шляхом обробки розчину солі гідроксиламонію основою і дистиляційним поділом отриманого розчину на водний розчин гідроксиламіну і сольову фракцію, який відрізняється тим, що розчин солі гідроксиламонію обробляють у протитечії аміаком або аміачною водою - як основою й одночасно роблять поділ шляхом обробки водою і/або водною парою.
  2. 2. Спосіб згідно з пунктом 1, який відрізняється тим, що протитечійну обробку і дистиляційний поділ роблять за допомогою відпарної колони.
  3. 3. Спосіб згідно з пунктом 2, який відрізняється тим, що отриманий розчин обробляють шляхом введення води і/або водяної пари й аміаку, і/або аміачної води протитечією у куб колони.
  4. 4. Спосіб згідно з пунктом 2 або 3, який відрізняється тим, що водний розчин гідроксиламіну відбирають із верху відпарної колони.
  5. 5. Спосіб згідно з одним із пп. 2-4, який відрізняється тим, що працюють при тиску у відпарній колоні в межах від 5 до З00 кПа, переважно, від 10 до 110 кПа.
  6. 6. Спосіб згідно з одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що отриманий водний розчин гідроксиламіну концентрують у дистиляційній колоні.
  7. 7. Спосіб згідно з пунктом 6, який відрізняється тим, що працюють при тиску в дистиляційній колоні в межах сч від 1 до 200 кПа, переважно, від 10 до 110 кПа.
  8. 8. Спосіб згідно з пунктом 6 або 7, який відрізняється тим, що воду, яку відбирають з верху дистиляційної (о) колони, необов'язково в газоподібному вигляді, знову повертають у куб відпарної колони.
  9. 9. Спосіб згідно з пунктом б, який відрізняється тим, що відгін вільного гідроксиламіну із сольового розчину і концентрування розчину гідроксиламіну виконують у відпарній дистиляційній колоні. о зо
  10. 10. Спосіб згідно з пунктом 9, який відрізняється тим, що відбір сконцентрованого розчину гідроксиламіну виконують на 1-3 тарілки вище місця вводу сольового розчину, воду відбирають із верху колони, а сольову « фракцію - із куба колони. ю
  11. 11. Спосіб згідно з одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що в усі розчини, які містять вільний гідроксиламін, добавляють стабілізатор розкладання. « І в)
    - . и? 1 щ» 1 щ» (42) іме) 60 б5
UA2000031253A 1997-08-04 1998-04-08 Спосіб одержання водного розчину вільного гідроксиламіну UA54540C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
DE19733681A DE19733681A1 (de) 1997-08-04 1997-08-04 Verfahren zur Herstellung einer wäßrigen Lösung von freiem Hydroxylamin
PCT/EP1998/004850 WO1999007637A1 (de) 1997-08-04 1998-08-04 Verfahren zur herstellung einer wässrigen lösung von freiem hydroxylamin

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA54540C2 true UA54540C2 (uk) 2003-03-17

Family

ID=7837953

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA2000031253A UA54540C2 (uk) 1997-08-04 1998-04-08 Спосіб одержання водного розчину вільного гідроксиламіну

Country Status (19)

Country Link
US (1) US6299734B1 (uk)
EP (1) EP1012114B1 (uk)
JP (1) JP3421013B2 (uk)
KR (1) KR100522063B1 (uk)
CN (1) CN1131843C (uk)
AT (1) ATE220386T1 (uk)
AU (1) AU748827B2 (uk)
BR (1) BR9811119A (uk)
CA (1) CA2299475C (uk)
DE (2) DE19733681A1 (uk)
ES (1) ES2180194T3 (uk)
IL (1) IL134094A (uk)
MY (1) MY123175A (uk)
NO (1) NO327773B1 (uk)
RU (1) RU2189350C2 (uk)
TR (1) TR200000299T2 (uk)
TW (1) TW440540B (uk)
UA (1) UA54540C2 (uk)
WO (1) WO1999007637A1 (uk)

Families Citing this family (28)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
DE19936594A1 (de) * 1999-08-04 2001-02-08 Basf Ag Verfahren zur Herstellung von hochreinen stabilisierten Hydroxylaminlösungen
DE10004818A1 (de) * 2000-02-04 2001-08-09 Basf Ag Verfahren zum Recycling hydroxylaminhaltiger Stripperlösungen
JP3394980B2 (ja) * 2000-03-13 2003-04-07 東レ・ファインケミカル株式会社 フリーヒドロキシルアミン水溶液の製造方法
JP3394981B2 (ja) * 2000-03-13 2003-04-07 東レ・ファインケミカル株式会社 フリーヒドロキシルアミン水溶液の製造方法
JP4582602B2 (ja) * 2000-03-24 2010-11-17 ビーエーエスエフ ソシエタス・ヨーロピア ヒドロキシルアミン水溶液およびその製造方法
JP3503115B2 (ja) * 2000-06-27 2004-03-02 東レ・ファインケミカル株式会社 フリーヒドロキシルアミン水溶液の製造方法
DE10131787A1 (de) * 2001-07-04 2003-01-16 Basf Ag Verfahren zur Herstellung einer salzfreien, wässrigen Hydroxylaminlösung
DE10131788A1 (de) * 2001-07-04 2003-01-16 Basf Ag Verfahren zur Herstellung einer salzfreien, wässrigen Hydroxylaminlösung
DE10134389A1 (de) * 2001-07-04 2003-01-16 Basf Ag Verfahren zur Herstellung einer salzfreien, wässrigen Hydroxylaminlösung
DE10314492B4 (de) * 2003-03-27 2008-10-16 Domo Caproleuna Gmbh Verfahren zur Herstellung einer wässrigen Lösung von Hydroxylamin
FR2856400A1 (fr) * 2003-06-18 2004-12-24 Jean Pierre Schirmann Procede de fabrication de l'oxime de la methyl ethyl cetone et de l'hydroxylamine base
WO2005016817A2 (en) * 2003-08-13 2005-02-24 Showa Denko K. K. Process for producing hydroxylamine
TW200508176A (en) 2003-08-13 2005-03-01 Showa Denko Kk Process for producing hydroxylamine
JP4578885B2 (ja) * 2003-08-13 2010-11-10 昭和電工株式会社 ヒドロキシルアミンの製造方法
FR2860223B1 (fr) * 2003-09-26 2005-12-16 Jean Pierre Schirmann Procede de fabrication de solutions aqueuses d'hydroxylamine base
US7396519B2 (en) * 2004-01-26 2008-07-08 San Fu Chemical Company, Ltd. Preparation of a high purity and high concentration hydroxylamine free base
RU2253612C1 (ru) * 2004-01-27 2005-06-10 Закрытое Акционерное Общество "Альянс-Гамма" Способ получения гидроксиламина
JP2005239702A (ja) * 2004-01-28 2005-09-08 Showa Denko Kk ヒドロキシルアミンの製造方法
RU2256606C1 (ru) * 2004-08-04 2005-07-20 Закрытое акционерное общество "Койоми Интернэшнл" Способ получения водного раствора гидроксиламина
JP2006056742A (ja) * 2004-08-19 2006-03-02 Hosoya Fireworks Co Ltd 硝酸ヒドロキシルアミン水溶液の製造方法
CN103539742B (zh) * 2013-10-15 2015-08-05 河北工业大学 一种离子液体型羟胺盐的制备方法
RU2561372C1 (ru) * 2014-04-24 2015-08-27 Федеральное государственное унитарное предприятие "Российский научный центр "Прикладная химия" Способ получения концентрированных растворов нитрата гидроксиламина
WO2017204936A1 (en) 2016-05-26 2017-11-30 Exxonmobil Chemical Patents Inc. Production of cyclic imides suitable for oxidation catalysis
WO2017204935A1 (en) 2016-05-26 2017-11-30 Exxonmobil Chemical Patents Inc. Production of cyclic imides suitable for oxidation catalysis
WO2018075176A1 (en) 2016-10-18 2018-04-26 Exxonmobil Chemical Patents Inc. Cyclic imide slurry compositions
RU2656663C1 (ru) * 2017-08-01 2018-06-06 Федеральное государственное унитарное предприятие "Российский научный центр "Прикладная химия" Способ обезвреживания нитрата гидроксиламина в сточных водах
CN107539966B (zh) * 2017-09-29 2019-02-01 江苏艾科维科技有限公司 硫酸羟胺的制备方法
KR102782581B1 (ko) * 2020-10-05 2025-03-14 주식회사 엘지화학 스트리핑 장치 및 스트리핑 방법

Family Cites Families (14)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
BE621960A (uk) 1961-08-31
US4147623A (en) 1977-10-28 1979-04-03 Allied Chemical Corporation Hydroxylamine purification via ion exclusion
US4202765A (en) 1977-10-28 1980-05-13 Allied Chemical Corporation Hydroxylamine purification via cation exchange
DE3382155D1 (de) 1982-11-01 1991-03-14 Allied Signal Inc Herstellung von alkoholischen hydroxylaminloesungen aus hydroxylammoniumsulfat, von oximen, hydroxamsaeuren und von anderen hydroxylammoniumsalzen mittels alkoholischer hydroxylaminloesungen.
US4956168A (en) 1983-01-28 1990-09-11 The United States Of America As Represented By The Secretary Of The Navy Synthesis of hydroxylamine salts
DE3347259A1 (de) 1983-12-28 1985-07-11 Basf Ag, 6700 Ludwigshafen Verfahren zur herstellung von waessrigen hydroxylaminloesungen
US4654579A (en) 1984-08-17 1987-03-31 Ken Hayashibara Frequency divider
DE3528463A1 (de) 1985-08-08 1987-02-19 Basf Ag Verfahren zur herstellung von waessrigen loesungen von freiem hydroxylamin
DE3601803A1 (de) 1986-01-22 1987-07-23 Basf Ag Verfahren zur herstellung von waessrigen loesungen von freiem hydroxylamin
DE3608495A1 (de) 1986-03-14 1987-09-17 Basf Ag Verfahren zur herstellung von waessrigen loesungen von hydroxylamin
US5266290A (en) * 1992-07-10 1993-11-30 Thiokol Corporation Process for making high purity hydroxylammonium nitrate
US5510097A (en) * 1994-05-19 1996-04-23 Olin Corporation Hydroxylammonium nitrate free of ammonium nitrate
HRP960601B1 (en) 1995-12-20 2001-12-31 Basf Ag Process for separating medium boiling substances from a mixture of low, medium and high boiling substances
US5837107A (en) * 1995-12-20 1998-11-17 Basf Aktiengesellschaft Process for production of aqueous solutions of free hydroxylamine

Also Published As

Publication number Publication date
CA2299475A1 (en) 1999-02-18
BR9811119A (pt) 2000-07-18
KR20010022591A (ko) 2001-03-26
KR100522063B1 (ko) 2005-10-18
EP1012114A1 (de) 2000-06-28
ATE220386T1 (de) 2002-07-15
US6299734B1 (en) 2001-10-09
EP1012114B1 (de) 2002-07-10
DE19733681A1 (de) 1999-02-11
TW440540B (en) 2001-06-16
ES2180194T3 (es) 2003-02-01
NO327773B1 (no) 2009-09-21
NO20000551D0 (no) 2000-02-03
IL134094A0 (en) 2001-04-30
IL134094A (en) 2003-11-23
AU748827B2 (en) 2002-06-13
CN1131843C (zh) 2003-12-24
TR200000299T2 (tr) 2001-01-22
NO20000551L (no) 2000-04-04
JP3421013B2 (ja) 2003-06-30
MY123175A (en) 2006-05-31
RU2189350C2 (ru) 2002-09-20
JP2001513479A (ja) 2001-09-04
CA2299475C (en) 2008-12-02
AU9158698A (en) 1999-03-01
WO1999007637A1 (de) 1999-02-18
CN1271331A (zh) 2000-10-25
DE59804740D1 (de) 2002-08-14

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA54540C2 (uk) Спосіб одержання водного розчину вільного гідроксиламіну
KR100479395B1 (ko) 유리히드록실아민수용액의제조방법
CA2239253C (en) Preparation of aqueous solutions of free hydroxylamine
US4362603A (en) Continuous acetonitrile recovery process
US4663490A (en) Process for the production of dinitrotoluene
US2444527A (en) Method for recovering organic acids from sour sewage sludge
KR100494065B1 (ko) 매우 순수한 히드록실아민 수용액의 제법
GB1123184A (en) Improved method for recovering alumina from aluminate liquor
MXPA00000993A (en) Method for producing an aqueous solution of free hydroxylamine
JPS58157751A (ja) モノメチルヒドラジンの回収方法
UA78150C2 (en) Method for producing aqueous solution of hydroxylamine
RU2069657C1 (ru) Способ получения карбамида
MXPA98004788A (en) Preparation of aqueous solutions of hydroxylamine li
US1955016A (en) Process for obtaining substances in purified condition by alpha special treatment with miscible liquids of different solvent power and volatility
JPS6154023B2 (uk)
US4138559A (en) Recovery of chlorine and cyanuric acid values from polychloroisocyanuric acids and salts thereof
SU430057A1 (ru) Способ дистилляции фильтровой жидкости содового производства
SU1087524A1 (ru) Способ извлечени @ , @ -диметилдитиофосфорной кислоты
JPH0244302B2 (uk)