UA55657A - Бальнеологічний пристрій - Google Patents

Abstract

Бальнеологічний пристрій містить ємність із гнучкого полімерного газонепроникного матеріалу. На бічній поверхні ємності додатково розташовані три отвори уздовж довгої осі пристрою, з яких два крайніх обладнані рукавами-маніпуляторами, а в центральному отворі розміщена шлюзова форкамера.

Description

Винахід належить до галузі медицини, точніше до медичної техніки і призначений для проведення бальнеологічних сухоповітряних лікувальних процедур у фізіотерапевтичних кабінетах і санаторно- курортних установах.

Є відомим пристрій для проведення природних повітряно-радонових ванн (Патент РФ Мо 2071755,

МПКб АбІ1Н33/06). Пристрій складається з камери, з'єднаної трубопроводом із пристосуванням- розприскувачем, що об'єднані в одну рециркуляційну систему. Камера, у якій здійснюється бальнеопроцедура, дозволяє розташувати пацієнта лише у сидячому положенні.

Також є відомим пристрій для проведення бальнеотерапевтичних процедур, що являє собою бокс з отвором для голови і сидінням для пацієнта (Патент РФ Мо 2066548, МПКб Аб1НЗ3/06). Пристрій містить вузол подачі лікувального газу (радон або вуглекислий газ).

Недоліком як одного, так і іншого аналога, є жорсткість, тобто немодифікованість конструкції, що задає певне (тільки сидяче) положення пацієнта, а вплив лікувальним газом можливо у цих умовах здійснювати тільки одним способом - відразу на всю поверхню тіла. Це звужує функціональні можливості бальнеотерапії, тому що не дозволяє проводити вплив на окремі частини тіла або робити напівванни, що обмежує можливості локального впливу на певні ділянки тіла. Неможливість проведення лікувальних процедур у горизонтальному положенні не дозволяє досягти м'язового розслаблення хворого, а, отже, і більшого терапевтичного ефекту, не сприяє підвищенню комфортності процедури, і, тим самим, обмежує можливість призначення процедури тим пацієнтам, що не можуть приймати процедуру в сидячому або вертикальному положенні. Крім того, зазначені бальнеотерапевтичні пристрої досить громіздкі, складні і можуть експлуатуватися тільки в умовах стаціонарних лікувальних чи лікувально-профілактичних установ.

Горизонтальне положення тіла пацієнта передбачається конструкцією ванни для проведення сухоповітряних СОг процедур (виріб чеської фірми ЕТН - див. додаток 1 - копія фрагменту з проспекту

НуагоіНегаріє. Рпузіотшегаріє). Ванна має плексигласову засувну кришку для утримання лікувального газу, пристосування для подачі газу і регулювання параметрів процедури. Хоча даний пристрій прийнятніший, ніж наведені вище, для бальнеотерапії хворих з різними медичними показаннями, проте, він також є громіздким, коштовним, має складний регулювальний вузол.

Найбільш близьким до винаходу, що заявляється, є технічне пристосування, у якому зазначені недоліки значною мірою усунуті, що становить собою камеру для сухоповітряних газових ванн, виготовлену з гігієнічної нешкідливої поліетиленової плівки, термічно стійкої для наступної обробки (див. додаток 2 - інструкція з застосування сухоповітряної камери НЕМАКО-МАК, Чехія). Камера виконана у вигляді пакета прямокутної форми, відкритого з короткої сторони пакета. Камера герметизується клейкою стрічкою навколо шиї пацієнта. Газ, що призначається для лікування, підводиться до ємності за допомогою трубки, яку вкладають в отвір ємності перед герметизацією. Створюють тиск газу 15-20мм водяного ст. Процедура відбувається в горизонтальному або сидячому положенні.

Основним недоліком бальнеологічного пристосування в процесі лікувального використання (після заповнення камери-пакета газом з подальшою герметизацією), є неможливість проведення необхідних маніпуляцій на тілі хворого усередині ємності під час процедури без розгерметизації пристосування. Це обмежує можливості функціонального використання камери.

В основу винаходу поставлено задачу розширення функціональних (лікувальних) можливостей конструкції бальнеологічного пристрою шляхом доповнення його конструктивними елементами для здійснення необхідних лікувальних маніпуляцій на тілі пацієнта під час проведення сухоповітряної ванни.

Поставлена задача досягається тим, що на бічній поверхні ємності додатково розташовані три отвори по довгій осі пристрою. Обидва крайніх отвори обладнані рукавами-маніпуляторами, котрі герметично приєднані до ємності, відстань між якими становить 35-45см. Центральний отвір розташований посередині між крайніми отворами. У центральному отворі розміщена перехідна герметична шлюзова форкамера, що забезпечує зв'язок між зовнішнім середовищем і внутрішньою частиною ємності; у такий спосіб відбувається передача усередину ємності необхідних для маніпуляції інструментів і засобів.

Форкамера або шлюзова камера може бути конструктивно виконана різним чином, переважно у вигляді рухомого пенала з поглибленням, розташованим у його центральній частині. Поглиблення призначене для розміщення у ньому інструментів, медикаментів тощо. Герметизація пеналу відбувається за рахунок направляючого кожуха (із щільного, але гнучкого полімерного матеріалу), що облямовує пенал та приєднується до ємності по краю отвору.

Бальнеологічний пристрій зі шлюзовою камерою в складі пристрою, що заявляється, може бути виконаним у вигляді конструкції, представленої на фіг.1. Шлюзова форкамера показана схематично на фіг. 2 (І, І).

На бічній поверхні бальнеологічної камери 1, виконаної з полімерного матеріалу у формі прямокутного пакета маються отвори 2, до яких герметично приєднані рукави-маніпулятори (на фігурі не показані). У центральному отворі розміщена форкамера, що складається з нерухомо закріпленого направляючого елемента З у вигляді кожуха і рухомого пенала 4, встановленого з можливістю ковзання усередині кожуха 3.

У центральній частині пенала 4 розташоване поглиблення для вкладання, наприклад, шприца або інших інструментів, необхідних при процедурі. Робота шлюзової камери забезпечується після створення в бальнеологічній камері надлишкового тиску (15-20мм води, ст.) вуглекислого чи іншого, необхідного для процедури газу або суміші. Після нагнітання лікувального газу пристосування здобуває напівсферичну форму і відносну твердість конструкції. Форкамера знаходиться в цей момент на бічній поверхні в положенні І (фіг. 2), розташованої з боку медпрацівника, що здійснює процедуру.

Необхідний інструмент (засіб) вкладається в поглиблення 5 рухомої частини (пенала) 4 шлюзової форкамери 3. Пенал 4 засовують усередину бальнеологічного пристрою 1, при цьому частина пеналу із медичним засобом (інструментом) у поглибленні 5 вивільняється усередині герметичної ємності 1, та використовується за призначенням медпрацівником за допомогою рукавів-маніпуляторів під час проведення процедури без порушення герметичності бальнеологічної камери.

По закінченні процедури проводять розгерметизацію бальнеологічного пристрою, газ відводять за допомогою трубки у витяжний пристрій. Роблять гігієнічну обробку камери, замочуючи її в дезінфікуючому розчині, вивертають її навиворіт, обполіскують проточною водою, просушують. Пристрій можна використовувати багаторазово для одного і того ж самого пацієнта впродовж курсу лікування.

Пропонована конструкція забезпечує розширення терапевтичних можливостей бальнеологічного пристрою за рахунок проведення додаткових маніпуляцій усередині камери (наприклад, внутрішньопорожнинні грязьові тампони, внутрішньовагинальні, внутрішньоміхурові або внутрішньоуретральні заливання лікарських препаратів і т.п.), що сприяє підвищенню ефективності лікування. Пристрій компактний і дешевий, не вимагає витрат електроенергії і додаткових площ, дуже простий в експлуатації і тому може використовуватися в умовах фізіотерапевтичного кабінету поліклініки, амбулаторіях. 2 3 4 2

Фіг. 1 т 1 4 3 пиши шк І лит 4

Фіг. 2

Claims (2)

1. Бальнеологічний пристрій, що містить ємність із гнучкого полімерного газонепроникного матеріалу, який відрізняється тим, що на бічній поверхні ємності додатково розташовані три отвори уздовж довгої осі пристрою, з яких два крайніх обладнані рукавами- маніпуляторами, а в центральному отворі розміщена шлюзова форкамера.

2. Бальнеологічний пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що шлюзова форкамера містить нерухомий напрямний кожух, приєднаний до ємності по краю отвору, і рухомий перехідний елемент-пенал з заглибленням у центральній частині елемента.