UA57712C2 - Фармацевтична композиція, що містить похідну гідроксамової кислоти, спосіб лікування з її використанням та протектор мітохондріального геному та/або мітохондрій - Google Patents

Abstract

Винахід відноситься до фармацевтичних композицій, що корисні для захисту мітохондріального геному та/або мітохондрій від пошкоджень або для лікування захворювань, які пов'язані з цими пошкодженнями. Вищезгадані композиції містять похідну гідроксамової кислоти формули (І) або її фармацевтично прийнятну кислотну адитивну сіль.

Description

Опис винаходу

Винахід відноситься до фармацевтичних композицій, що корисних для захисту мітохондріального геному 9 та/або мітохондрій від пошкоджень або для лікування захворювань, які пов'язані з такими пошкодженнями, причому ці композиції, включають похідну гідроксамової кислоти формули:

ХЕ У

В! то ва. овлвоїястьк

Тед

В де то В! є атомом водню або Сі.5 алкільною групою,

В2 є атомом водню, Сі 5 алкільною групою, Сз.в циклоалкільною групою або фенільною групою, яка може бути заміщена гідроксильною або фенільною групами, або

В! та В, сумісно з атомом азоту, до якого вони приєднані, утворюють п'яти-восьмичленне кільце, що може містити ще один або більше атом(ів) азоту, кисню або сірки, та вищезгадане кільце може бути сполучене з бензольним кільцем,

ВЗ є атомом водню, фенільною групою, нафтильною групою або піридильною групою, причому вказані групи можуть бути заміщені одним або більше атомом(ами) галогену або Сі. алкоксильною(ними) групою (групами),

У є гідроксильною групою, с

Х є аміногрупою, о

Е утворює з В хімічний зв'язок,

А є Су далкіленовою групою або хімічним зв'язком або групою формули в' ві 8 с зо (сни (СНО, - ча ча де В7 є атомом водню або фенільною групою,

ВЗ є атомом водню або фенільною групою, юю т має значення 0, 1 або 2, п має значення 0, 1 або 2, або його фармацевтично придатну кислотну адитивну сіль в якості активного інгредієнта. «

НО-Р Мо. 177 578 та його еквівалент Ш5-Р Мо. 4,308,399 описує похідні гідроксамової кислоти, що З т0 відносяться до групи сполук формули І, які є корисними для лікування діабетичної ангіопатії. с НО-Р Мо. 207 998 та його еквівалент Е-Р Мо. 417 210 також описують галогеніди гідроксамової кислоти, що з» мають вибірковий бета-блокуючий ефект, таким чином, являються корисними для лікування діабетичної ангіопатії.

Заявка НО-Р Мо. 2385/92, що опублікована під Мо. Т/66350 описує Інші похідні гідроксамової кислоти, Ці відомі сполуки можуть бути використані в лікуванні судинних деформацій, в основному, в терапії цукрового і-й діабету. -І Добре відомо, що геном ядра людських клітин кодує біля 10000 генів, але в цитоплазмі також існує невеликий, незалежний мітохондріальний геном Л/УеїІасе. а/с/., Зсіепсе, 256, 628-632 (19923/. і Мітохондріальний геном кодує всього 13 генів /Сіауп, О.А., СеїЇ, 28, 693-705 (198239/, але без них - 0 клітина нездатна вживати кисень, тому, як наслідок пошкоджень мітохондріального геному, клітина стає анаеробною. На відміну від ядерного геному, мітохондріальний геном не володіє здатністю до репарації ДНК та ї» мітохондріальна ДНК (мтДНК) не стабілізована гістонами, що робить мітохондріальні гени значно більш уразливими, ніж гени, що кодуються ядром /Ггадоіойї, А., Муег, А.М., Аіти. Кему. Віоспет., 55, 249-285 (19869/. Поглинання більш, ніж 9095 кисню клітиною проходить у внутрішній мітохондріальній мембрані, де, окрім 25 нормального оксидування, також формується вільні радикали кисню /5ігуег, І, Віоспетівігу, 4, видання, МУ.Н.

ГФ) Егеетап апа Со., Мем МогК, 1995/, Такі вільні радикали можуть легко модифікувати мітохондріальні ДНК у юю безпосередній близькості від їх формування. Формування вільних радикалів реактивного кисню значно підвищується, наприклад, під час реоксигенації внаслідок ішемії, при якій підвищена концентрація вільних радикалів може призвести до значних та незворотних пошкоджень мітохондріальної ДНК /МагкКкічпа, 5.І.., У. Мої. 60 сеї, Сагаїйої, 20, (Додаток ІІ), 23-30 (1988)/. Навіть за нормальних умов вільні радикали спричиняють малі, але кумулятивні пошкодження мтДНК. Тому, вірогідно, що пошкодження мтДНК підвищуються з віком Л//еїЇІасе,

О0.С., Аппи. Кем. Віоспет., 61 1175-1212 (1992393, хоча рівень пошкоджень залежить від індивідуального організму, та що такі пошкодження мтТДНК можуть легко приводити до розвитку кардіоміопатії та нейродегенеративних захворювань у людей похилого віку /Сопіораззві, С.А., АгпПпеїт, М., Мисівїс Асідз Кезв., 18, бо 8027-6033 (1990.

Через порушення метаболізму енергії клітини пошкодження мітохондріального геному можуть викликати тяжкі захворювання, таю як міопатії ЛШ, К., Ргос. Май), Асад. Зсі, ОБА, 91, 8731-8738 (19943/, розширені або гіпертрофічні кардіоміопатії/с)2ама, Т. ег аі, Віоспет. Віорпуз. Кевз. Соттип., 170. 830-836 (1990), надалі

Можуть грати роль в кількості нейродегенеративних захворювань, що збільшуються з віком (таких, як хвороба

Паркінсона, хвороба Хантінгтона, хвороба Альцгеймера) та у важких симптомах діабету /Л ший. К.. процитована публікація/.

До деяких з вище перерахованих захворювань (наприклад, міопатії) застосовується лікування з антиоксидантами (лікування коферментом 0 та вітаміном С) /Зпойіїег, У.М., УУаМасе, ОЮ.С., Аду. Нит. Сепеї, 19, 7/о 257-330 (1990),. Це лікування приносить результат тільки зрідка. Подальші тести лікування були проведеш, щоб уникнути пошкоджень реоксигенації, що наступила після ішемії. застосовуючи антиоксидантну та метаболічну терапію з використанням ліпоамідів Ліпоаміди коригують пошкодження серця, що викликані ішемією, з однієї сторони, шляхом їх антиоксидантного ефекту, з другої сторони, шляхом з позитивного впливу на мітохондріальний метаболізм /Зитеді, Ваїа;5 еї а!.. Віоспет. 9., 297, 109-113 (19943/, Без глибокого знання 7/5 процесу пошкодження до сих пір не було розроблено ефективної терапії.

Базуючись на вищевикладеному, існує потреба у розвитку фармацевтичного продукту, який може захистити мітохондріальний геном від пошкоджень та. також, запобігти таким пошкодженням.

Було виявлено, що сполуки формули І здатні захищати мітохондрільний геном від пошкоджень, таким чином, вони корисні для захисту мітохондріального геному та/або мітохондрій від пошкоджень або для лікування 2о Захворювань, які пов'язані з такими пошкодженнями. Прикладами захворювань мітохондріального походження;

КЗЗ (Синдром Кернса-Сайера)

МЕККЕ (міоклональна епілепсія та синдром шорсткуватого червоного волокна)

ІГНОМ (спадкова оптична нейропатія Лебера)

МЕГАЗ (мітохондріальна міопатія, енцефалопатія, лактозний ацитоз та параліч-подібш епізоди) сч

Хвороба Лея

СРЕО (хронічна прогресивна зовнішня фтальмофлет) і)

Синдром Альпера.

Приклади залежних від віку дегенеративних захворювань, при яких пошкоджено мітохондріальний геном:

Нейродегенеративні захворювання; с зо Хвороба Альцгеймера,

Хвороба Паркінсона, --

АЇ 5 (аміотрофний латеральний склероз) ї-

НО (Хвороба Хантінгтона),

Кардюміопатії та інші міопатії. в.

Таким чином, винахід відноситься до фармацевтичних композицій, що містять від 0,1 до 9595 по масі похідної ю гідроксамової кислоти формули І! або її фармацевтичне придатної кислотної адитивної солі в якості активного інгредієнта у суміші з одним або більше традиційним(ми) носієм(носіями).

В описі та формулі Сі.5 з алкільною групою є, наприклад, метальна, етильна, н-пропільна, ізопропільна, н-бутильна або н-пентильна групами, переважно, метильна або етильна група. «

Сз.в циклоалкільною групою є, наприклад, циклопропільна, циклопентильна, циклогексильна, циклогептильна пе) с або циклооктильна групи, переважно, циклопентильна або циклогексильна групи.

П'яти-восьмичленним кільцем, що містить один або більше гетероатомів), може бути, наприклад, пірол, з піразол, імідазол, оксазол, тіазол, пірідин, гаршазин пірімідин, піперазин, морфолін, індол, хінолін і т.ін. кільце.

Атомом галогену є, наприклад, атом фтору, хлору, брому або йод» переважно, атом хлору або брому.

Фармацевтично прийнятними кислотними адитивними солями сполук формули І є кислотні адитивні солі, які с утворені з фармацевтичне прийнятних неорганічних кислот, таких, як соляна, сірчана І Інші або з фармацевтичне прийнятними органічними кислотами, такими, як оцтова кислота, фумарова кислота, молочна кислота і т.ін.

Ш- Переважна підгрупа сполук формули І складається з похідних гідроксамової кислоти формули в о к Ії щ Що

Кз ключа в носно мМ-о-св ї З о де В", 22, ВЗ вл Б», т та п такі, як позначено у відношенні формули І, Х представляє собою атом галогену або аміногрупу, У означає гідроксигрупу. ю Особливо переважними сполуками формули ІІ являються ті, в яких Б та ВК, сумісно з атомом азоту, до якого вони приєднані, формують піперидиногрупу, ВЗ означає піридильну групу, т та п мають значення 0, Х є 60 таким, як позначено вище. З цих сполук переважними зразками є наступні: 0-(З-піперидино-2-гідрокси-1-пропіл)нікотинамідоксим (сполука "В").

Сполуки формули І можуть бути виготовлені у відповідності із способами, які відомі з НО-Р Моз. 177 578.

Фармацевтична композиція винаходу містить від 0.1 до 9595 по масі, переважно, від 1 до 5090 по масі, особливо переважно, від 5 до 3095 по масі похідної гідроксамової кислоти формули І! або її фармацевтичне бо прийнятної кислотної адитивної солі в якості активного інгредієнту та один або більше традиційний носій (носії).

Фармацевтичні композиції винаходу можуть бути корисними для періорального, парентерального або ректального введення або для локального застосування, та можуть бути твердими або рідкими.

Тверді фармацевтичні композиції, що підходять для перорального введення, можуть бути порошками, капсулами, таблетками, що вкриті плівкою таблетками, мікрокапсулами і т.ін., та можуть містити зв'язуючі агенти, такі, як желатин, сорбітол, полі (вінілпіролідон) і т.інї; наповнюючи агенти, такі, як лактоза. глюкоза, крохмаль, фосфат кальція і т.ін.; додаткові субстанції для таблетування. такі, як стеарат магнію, тальк, полі(етиленгліколь), силікат та т.ін.; зволожуючі агенти, такі, як лаурилсульфат натрію і т.д. в якості носія.

Рідкими фармацевтичними композиціями, що підходять для перорального введення можуть бути розчини, 70 суспензії або емульсії та можуть містити, наприклад, суспендуючі агенти, такі як желатин, карбоксиметилцелюлоза і т.д.; емульгатори, такі, як моноолеат сорбітана і т.Ін.; розчинники, такі, як вода, олії, пропіленгліколь, етанол і т.ін.; презерванти, такі, як метил-п-гідроксибензоат і т.д. в якості носія.

Фармацевтичні композиції, що підходять для парентерального введення, в основному, містять в якості активного інгредієнта стерильні розчини активного інгредієнта.

Дозування форм, які перераховані вище, як і інші лікарські форми, відомі як такі, див., наприклад,

Кетіпдіоп'є Рпаптасеціїса! Зсіепсев, 184п Едйіоп, Маск Рибіїзпіпд Со., Еавіоп, ОЗА (1990).

Фармацевтичні композиції винаходу містять, звичайно, одиничну дозу. Типова щоденна доза для дорослих пацієнтів складає від 0,1 до 1000мг сполуки формули І або його фармацевтичне придатні кислотні адитивні солі.

Вищезгадана доза може бути введена в одній порції або у декількох порціях. Реальна доза залежить від багатьох факторів та визначається лікарем.

Фармацевтичні композиції винаходу виготовляють шляхом змішування сполуки формули | або його фармацевтичне прийнятної кислотної адитивної солі з одним або більше носієм (носіями), та шляхом перетворення отриманої суміші в фармацевтичну композицію відомим способом. Корисні способи відомі з літератури, наприклад, з Кетіпдіоп Ріпагтасеціїса| 5сіепсев. сч

Інше перетворення винаходу заключається у застосуванні сполуки формули І, де К, К 1, 2,83, Х, У, А та

В такі, як позначено у відношенні формули І, або її фармацевтичне прийнятної кислотної адитивної солі, і9) можливо, у суміші з одним або більше носієм (носіями), що часто використовуються у фармацевтичних композиціях для виготовлення фармацевтичної композиції, яка корисна для захисту мітохондріального геному та/або мітохондрій від пошкоджень. с

Інше перетворення винаходу заключається у застосуванні сполуки формули І, де К, де К 1,82,89Х, мМ, А та В такі, як позначено у відношенні формули І. або її фармацевтично прийнятної кислотної адитивної солі, -- можливо, у суміші з одним або більше носієм (носіями), що часто використовуються в фармацевтичних - композиціях для виготовлення фармацевтичної композиції, яка корисна для лікування захворювань, що пов'язані з пошкодженнями мітохондріального геному та/або мітохондрії. Такі захворювання включають, особливо, - мюпатію, кардіоміопатію, як і нейродегенеративні захворювання, такі як хвороба Альцгеймера, хвороба юю

Паркінсона або хвороба Хантінгтона.

Переважною реалізацією винаходу є застосування похідних гідроксамової кислоти формули ІІ, де В 7, В, в, в, в, Х, М, т та п такі, як позначено у відношенні формули ІІ, або їх фармацевтично прийнятних « кислотних адитивних солей. 70 Найбільш переважною реалізацією винаходу є застосування сполук формули ІІ, де Б! та В, сумісно з 8 с атомом азоту, до якого вони приєднані, формують піперидинову групу, т та п мають значення 0, Х та У, як з» вказано у відношенні формули ІІ, або їх фбармацевтичне прийнятних кислотних адитивних солей.

Особливо переважною реалізацією винаходу є застосування /0-(3-гаперидино-2-гідрокси-1 -пропіл)нікотинамідоксима або його фармацевтично прийнятної кислотної адитивної солі.

Тести іп міго і-й Захисний ефект похідних гідроксамової кислоти формули | на мітохондріальний геном тестували за їх -І здатністю захищати окисне фосфорилювання іп міго. Теоретичною основою тестів є те, що енергія, яка необхідна для клітин, продукується аденозин-трифосфатом (АТФ), який синтезується в мітохондріях. Порушення і транспорту субстрату, цитратного шляху, дефект респіраторних комплексів та порушення зв'язку в окисному -к 70 фосфорилюванні призводить до порушень постачання клітини енергією. В тесті окисне фосфорилювання було пошкоджено шляхом обробки клітин дріжджів Засспаготусевз сегемізіде та еритролейкемічних клітин К5б62 і» людини тепловим шоком, та визначали захисний ефект сполуки "В".

Відомо, що один з пошкоджуючих ефектів теплового шоку, який розвивається зразу ж, тобто на протязі декількох хвилин, зачіплює мітохондрію шляхом відриву дихального ланцюгу від окисного фосфорилювання. 25 Тести з використанням хімічних роз'єднувачів показали, що протони, які внесені ферментними комплексами

ГФ) дихального ланцюгу під час електронного транспорту у простір між внутрішньою та зовнішньою мембранами мітохондрій, попадають назад у внутрішній простір внаслідок ефекту роз'єднувачів, таким чином, АТФ не по синтезується. Внаслідок теплового шоку відбувається схожий процес, який призводить до швидкого зниження живлення клітин енергією. 60 Матеріали, що використовувались в тестуванні:

Культура клітин Засспаготусез сегемізіае. Гаплоїдну клітинну лінію типу 5288С культивували в середовищі

МРО, що містить 1956 дріжджового екстракту, 296 пептона та Зо гліцерину. Культуру вирощували при встряхувашп у рідкому середовищі на водяній бані при 25"С, при аеробних умовах.

Культура К5б62. бо Клітинну лінію К562 еритролейкемічного типу походження від клітин хронічної мієлогенної лейкемії людини культивували у рідкому середовищі КРМІ 1640 у присутності 1095 телячої сироватки при температурі 37"С, у суміші рідкого газу, що містить 9595 повітря та 595 диоксида вуглецю.

Олігоміцин.

Виробник карбонілціанід-т-хлорофенілгідразона (СІ-ССР):

Зідта Спетіса!з Со., 91. І оців, ОБА)У/ Споживання кисню вимірювали слідуючим чином:

Клітини на їх логарифмічній фазі росту центрифугували та, у випадку Засспаготусез сегемівіае, брали у десятикратній кількості середовища УРО. що містить 195 манози замість 295 гліцерину. У випадку К5б62, після розділення клітини брали у концентрації 4х10 У клітин/мл у середовищі ЕРМІ 1640, що містить 20ММ НЕРЕЗ. 70 Споживання кисню вимірювали у термостатичній кюветі на 2мл електродом Клера. Деталі метода описані у наступній статті: Раїгагса, Е.). та Магезса, В. Ехрегітепіа! Сей! Кезеагсп, 190 57-64 (1990). Стимуляція респіраторного рівню представлена у 95 з використанням формули: (мМ СІ ССОР ду Ов) 1х100

За одну годину до теплового шоку, після сепарації, до середовища додавали, відповідно, 105, 2,5Х1075, 75 5Х10-5М сполуки "В" та розчинник (РВ5, тобто фізіологічний розчин хлориду натрію, що містить фосфатний буфер). Тепловий шок проводили, витримуючи культуру при 42"С на протязі 5 хвилин замість звичайної температури 25"С. У випадку клітин К562 культуру витримували при 48"С на протязі 10 хвилин замість звичайної температури 37760.

Під час експериментів було відмічено, що тепловий шок значно роз'єднував електронний транспортний ланцюг від синтезу АТФ та у Засспаготусез сегемізіає. тау клітин К 562.

Отримані результати показані у Таблиці 1 та 2, де спосіб лікування показаний разом зі стимуляцією в 9о та отриманим захистом в 9. сч о

В НИ НИ астми 00000810 сч щ - ща ча з ю с нс: НИ ав'єтрююнинх 00012310 « п з с ;»

Дані Таблиць 1 та 2 демонструють, що використання сполуки "В" незаперечне забезпечувало підвищений

Захист клітин шляхом запобігання роз'єднання мітохондріальних дихальних комплексів. сл В досліджуваному проміжку оптимальною концентрацією сполуки "В" була 25 мікромоль. У доповнення до збереження певної клітинної функції, найбільш можливе непряме запобігання формування вільних радикалів -і кисню. З цього ми можемо заключити, що сполука "В" забезпечує захист проти пошкоджень мітохондріального -1 геному.

Захист мітохондрій від роз'єднання, що індуковане тепловим шоком. -й За нормальних умов дихальні комплекси виштовхують протони під час окислення МАОН, створюючи

Кз протонний градієнт з двох сторін внутрішньої мітохондріальної мембрани. Цей протонний градієнт забезпечує енергію для синтезу АТФ з АДФ та неорганічного фосфату. Протони здатні знову увійти до простору внутрішньої мембрани тільки через Е-ЕзоАТФазу, утилізуючи енергію протонного градієнту для синтезу АТФ з АДФ та неорганічного фосфату (Рі). У відсутність АДТ або Рі підвищується протонний градієнт та дихальні комплекси, і мітохондріальне поглинання кисню інгібується. Однак, якщо існує яке-небудь у внутрішній мембрані, протони (Ф) здатні знову увійти до простору внутрішньої мембрани, та енергія протонного градієнту не утилізується г Е«ЕРчіоАТФазою, і, таким чином, мітохондріальне окислення стає незалежним від АДФ (мітохондрії стають роз'єднаними). во Добре відомо, що тепловий стрес може індукувати роз'єднання мітохондріального окислення від продукції мітохондріальної енергії (АТФ), що є наслідком теплового стресу, який індукований пошкодженням внутрішньої мембрани мітохондрій. У пошкоджених областях мембран протони протікають зворотно з міжмембранного простору до компартаменту внутрішньої мембрани, таким чином, мітохондріальне окислення стає незалежним від АТФ. ве Для тесту, мітохондрії ізолювали з контрольних пацюків або з пацюків, що оброблені 4Омг/кг сполуки "В" за 6 годин до отримання, яке здійснювали як описано З!итеаі еї аї., 9. Віої. Спет., 259, 8748 (1984). Поглинання кисню визначали електродом Кларка у камері при 370С. Визначали рівень поглинання кисню у присутності 5ММ

АДФ, як і у відсутності АДФ, як показано в Таблиці 3, для як необроблених мітохондрій, так і для мітохондрій, що преінкубовані на протязі 8 хвилин при 4270. зорову о

Показані дані є середнім значенням « стандартна похибка за трьома експериментами.

Із таблиці З видно, що за нормальних умов мітохондріальне окислення у присутності АДФ відбувається, приблизно у б разів швидше, ніж у середовищі. яке вільне від АДФ, демонструючи добре поєднання між мітохондріальним окисленням та синтезом АТФ. Однак, тепловий стрес значно знижуї об'єднання мітохондрій, та в контрольних випадаках це значення знижувалось (2,7), але в мітохондріях з тварин, попередньо оброблених сполукою "В", все ж зберігалось відносно високий рівень об'єднання (5.1), Ці дані демонструють, що сполуки формули ! та, особливо, сполука "В" захищали продукцію мітохондріальної енергії (синтез АТФ) від пошкодження, що викликане тепловим стресом.

Захист холінергічних нейронів від індукованої пероксидом водню клітинної дегенерації.

Добре відомо, що пероксид водню наносить окисне пошкодження клітинам із-за утворення у клітинах вільних радикалів кисню. Тому, індуковане пероксидом водню клітинне пошкодження може бути використано у якості сч ре загальної моделі дегенерації нейронів. Були використані гібрид 5Мб6.10.2.2, клітинна лінія септальних нейронів

М18752-Е0О15 /ЛНаттопа еї аї., Зсіепсе, 234, 1237 (1986)/ для вивчення захисного ефекту сполук формули | (о) проти вільних радикалів кисню, які викликають клітинне пошкодження, що г головним механізмом у більшості нейродегенеративних захворювань.

Для тесту клітини розділили на дві групи на платі на 96 лунок. Одну з груп підтримували у середовищі, що сч 20 містить сполуку "В" (40мг/л), іншу підтримували в основному середовищі. Обробку починали через 24 години після розділу. Обидві групи оброблювали середовищем, що містить різні концентрації пероксиду водню. Тестна «7 виживання проводили через 48 годин після періодів обробки. М

Тест на виживання:

Видаляли середовище з лунок, клітини промивали стерильним РВ5 та потім до кожної лунки додавали ї- 15О0цг субстрату лужної фосфатази, розчиненого у 150цг свіжого диетиноламінного буферу (рН 9,8). Плашки ю інкубували при З300"С та зупиняли реакцію додаванням до кожної лунки 50 МП гідрохлорида натрію. Поглинання вимірювали при 405нм рідером плат Оупай(есі ЕГІЗА, для визначення фону використовували периферичні лунки кожної плати, що містять тільки середовище. Отримані результати показані у Таблиці 4. « й З - 1 середовище | Середовищезіололуюют ї» в 1

Таблиця 4 демонструє, що протестована сполука формули | (тобто сполука "В") ефективно захищає - холінергічні нейрони від індукованого пероксидом водню лізису клітин. Оскільки пероксид водню убиває клітини -І завдяки утворенню великої кількості вільних радикалів кисню, сполука "В" здатна захищати нейрони при любих захворюваннях, коли нейрональне пошкодження пов'язане з вільними радикалами кисню. Тому сполуки - формули | можуть успішно використовуватись при хворобі Паркінсона, аміотрофічному латеральному склерозі

Із (АГ 5), хвороби Хантінгтона та при різному слабкому розумінні змішаного походження //їе Зсіепсев, 56, 1151-1171 (19953/,

Тести іп мімо 5Б Захисний ефект на мітохондріальний геном похідних гідроксамової кислоти формули І! тестували іп мімо на пацюках. Пацюків Мізіаг оброблювали щоденно А7Т (3'-азидотимідином, виробник :Зідта Спетісаї!5 Іпс.) у дозі (Ф) БОмг/кг на протязі 14 днів. Певні тестові групи оброблювали А7Т у комбінації зі сполукою "В" (щоденна доза ка 4Омг/кг). Проводили різні виміри під час та після обробки. 1) ЕКГ БспШег АТ-6 використовували для моніторингу кардіологічної функції тварин, на всіх чотирьох 60 кінцівках. Параметри ЙОГ оцінювали, використовуючи стандартний метод, що описаний у технічній літературі /Камжаї, С. Такаїви, Т.. Мем ЕпоіІ.).Меа., 293, 592 (1975); Апдеїаковз, Е.Т., Вегпагаїпі, Р.). Аррі.Рпузіої., 18,261-263 (19639). Ми визначили інтервали КК, РК, ТО та точки депресій У). Отримані результати показані у

Таблиці 5, де значення представлені як середні 5 вимірів хх стандартне відхилення. 65 Ефект сполуки "В" на індуковані відхилення кардіологічних функцій (кардіоміопатій)

лова (Рв (отв оту

Дані Таблиці 5 демонструють, що, як наслідок впливу обробки А7Т у порівнянні з контрольною групою, частота серцевих скорочень у тварин була значно збільшена (КК) та також були збільшені інтервали РО). Далі. значення ОТ значно збільшувалось та на піках І та МІ, які представляють основну мускульну масу лівого шлунку, 70 були винайдеш значні точки депресії /) (більше 0,1тМм). Ці параметри характеризують міокардіальну ішемію, що розвивається, або порушення поглинання кисню. Проте, у випадках, коли до АТ пацюкам вводили також сполуку "В" в щоденній дозі 40мг/кг АТ, параметри серця повертались до нормального рівня, що свідчить про те, що сполук "В" захищає серце від відхилень, що індуковані А2Т. 2) Визначали дихальну активність тварин. Для цього визначали активності МАН: цитохром С /5 Зксидоредуктази, цитохром оксидази та цитрат синтази методами, що описані у технічній літературі(вішіебі,

Ваїалв сеї аї.; Сіпй. Сіт. Асіа., 192, 9-18, (1990)/ (МАН: нікотинової кислоти аденін динуклеотид, відновлена форма). Отримані результати показані в Таблиці 6. 2 с 29 В Таблиці 6 добре продемонстровано, що обробка А7Т значно знижує активність дихальних комплексіву (9 мітохондріях серця. У цьому випадку, АТ істотно знижує продукцію окисної енергії у серці, що може привести до стану, коли серце не здатне відповідним чином здійснювати його основну функцію (див. Таблицю 5, дані ЕКТ).

Окрім того, знижена ємність мітохондріального дихання може привести до порушення мітохондріального метаболізму, що в свою чергу може привести до наступних ушкоджень серця. сч 30 Коли А/7Т вводили тваринам зі сполукою "В", його ефект, що знижує дихальну активність, практично зникав, че та значення дихальної активності були близькими до норми. Цей вплив був здійснений протестованими сполуками формули І, які значно знижували індуковані АТ пошкодження мітохондріальної мембрани шляхом - захисту дихальних комплексів. -

З) Досліджували пошкодження мітохондріального геному. Пошкодження мітохондріального геному визначали 32 за допомогою методу ПЛР (ПЛР: полімеразна ланцюгова реакція). Були відібрані праймери шляхом юю ампліфікування набору від компоненту І цитохром оксидази до цитохрому В, щоб визначити делеції. (Праймери були придбані у КапзоппїїЇ Віозсіепсе Со). Використаний метод був описаний в публікації Зитедві, Ваїаз еї а). /В.В.А. (1996)/, публікація знаходилась на стадії видання. Використовуючи ПЛР праймери в ампліфікації району « з 4929 до 16298 мітохондріального геному, було показано, що райони 0.5 та 1.5 тисяч пар основ (т.п.о.) значно З7З ампліфіковані у пацюків, що оброблені АТ. У той же час, ампліфікації таких коротких ділянок у тварин с контрольної групи не спостерігалось. Вірогідно, що непошкоджений геном не ампліфікує короткі ділянки ДНК, як "з в цих тестах, коли праймери розташовані на більш, ніж 11,3 т.п.о. один від одного. Факт, що такі короткі ділянки ДНК ампліфікуються в оброблених А7Т пацюків показує, що внаслідок обробки АТ, ділянки розміром 10т.п.о. делетовані з мітохондріального геному, та саме в таких пошкоджених геномах праймери стають ближче один до одного, як 0.5-1.5т.п.о. Як наслідок, ділянка ДНК може бути ампліфікована. Ампліфікація таких ділянок і-й ДНК показує пошкодження мітохондріального геному, яке є частковою або повною делеціею генів, що кодують -І підгрупи І, ЇЇ та І цитохром оксидази, генів, що кодують АТФ 6 та 8, генів, які кодують Комплекс | або

МАОН: убіхінон оксидоредуктазу 2, 4, 41, 5 та 6, та цитохром В. - Коли А/ЛТ вводили тваринам в комбінації зі сполукою "В", ампліфікація вищезгаданих коротких ділянок ДНК - 20 значно знизилась, та певні фрагменти ДНК не могли бути визначені.

Це означає, що сполука "В" захищала вищезгадані гени від індукованих АТ пошкоджень або, принаймні, о значно знижувала ці пошкодження. Необхідно відмітити, що штучні пошкодження, які індуковані АТ, вищезгаданим генам також можуть з'являтися як ефект ішемічної кардіоміопатії або кардюміопатії людей похилого віку. 99 Вплив сполук формули І на спадкові мітохондріальні кардіоміопатії.

ГФ) Були проведені тести з використанням пацюків зі спадковою мітохондріальною міопатією, що оброблені т щодобовою дозою 4Омг/кг сполуки "В" на протязі 14 днів. Функцію серця пацюків оцінювали по ЕКГ. Отримані дані ЕКГ контрольної групи та групи, що оброблена сполукою "В", вказані у Таблиці 7. Значення представлені як о середнє З вимірюваньх стандартне відхилення. зі спадковою мітохондріальною кардіоміопатією / врова | я | ек отут) лтт) 65

Були проведені тести на пацюках зі спадковою кардіоміопатією, які мали порушення функції серця. Цей факт добре можна побачити з Таблиці 7. Ці кардіоміопатичні пацюки є відмінною моделлю ішемічної кардіоміопатії та кардіоміопатії людей похилого віку. Як наслідок впливу 14-добової обробки сполукою "В", функції серця тварин значно покращились, та параметри ЕКГ повернулись до нормального рівня.

Ці тести вказують, що похідні гідроксамової кислоти формули | здатні захищати мітохондріальний геном проти різних пошкоджень. У випадку використаних тваринних моделей, вони, фактично, усунули індуковані АТ пошкодження серця, і це може мати велике значення в медицинській науці, приймаючи за увагу, що на даний час / більш, ніж сто тисяч людей у світі отримують лікування АТ.

Іншою важливою якістю цих сполук є те, що у випадку кардіоміопатії, що розвивається (коли мітохондріальні пошкодження подібні до таких ішемічної кардіоміопатії та кардіоміопатії людей похилого віку), вони усувають відхилення функції серця та відновлюють нормальні параметри ЕКГ.

Грунтуючись на вищезгаданих тестах можна сказати, що фармацевтичні композиції винаходу, які містять в 75 якості активного інгредієнту сполуку формули І!, здатні захищати мітохондріальний геном або мітохондрії від пошкоджень, більш того, за їх допомогою можна лікувати захворювання | пошкодженнями такого типу, що вже розвинулись.

Claims (14)

Формула винаходу

1. Фармацевтична композиція для захисту мітохондріального геному та/або мітохондрії від пошкоджень або для лікування захворювань, що пов'язані з такими пошкодженнями, яка включає від 0,1 до 95 мас.9о похідної гідроксамової кислоти формули І: ХЕ Її В! і о ВЗА -О-М-О-СНА-СНАСНА-М в с Е «- де В! є атомом водню або Сі.5 алкільною групою, че В? є атомом водню, Сі.5 алікільною групою, Сзв циклоалкільною групою або фенільною групою, яка м необов'язково може бути заміщена гідроксильною або фенільною групою, або Зо В" та В? разом з атомом азоту, до якого вони приєднані, утворюють п'яти-восьмичленне кільце, що може Щео, містити один або більше атом(ів) азоту, кисню або сірки, та вищезгадане кільце може бути сполучене з бензольним кільцем, ВЗ є атомом водню, фенільною групою, нафтильною групою або піридильною групою, причому вказані групи « можуть бути заміщені одним або більше атомом(ами) галогену або С.і.4 алкоксильною(ими) групою (групами), З У є гідроксильною групою, с Х є аміногрупою, з» Е утворює з В хімічний зв'язок, А є С..4 алкіленовою групою або хімічним зв'язком або групою формули: , кі КЗ 1 о (сні - (св), -і -о 70 де В7 є атомом водню або фенільною групою, Кз ВЗ є атомом водню або фенільною групою, т має значення 0, 1 або 2, п має значення 0, 1 або 2, або її фармацевтично прийнятної кислотно-адитивної солі як активного інгредієнта у суміші з одним або 22 більше традиційним(и) носієм(носіями). ГФ) 2. Фармацевтична композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що похідна гідроксамової кислоти являє собою сполуку формули ІІ: іме) 4 КЕ Е 60 тесть - Хх ві М- о0--сн.- он - сн 7А-М в б5 т ї,

де В", 2, КЗ, Вл, ВУ, т та п такі, як вказано в п. 1, Х являє собою аміногрупу, У означає гідроксигрупу або її фармацевтично прийнятну кислотно-адитивну сіль.

3. Фармацевтична композиція за п. 1 або п. 2, яка відрізняється тим, що похідна гідроксамової кислоти являє собою сполуку формули ІІ, де В! та В2 разом з атомом азоту, до якого вони приєднані, утворюють піперидинову групу, т та п мають значення 0, Х та У такі, як вказано в п. 2, або її фармацевтично прийнятну кислотно-адитивну сіль.

4. Фармацевтична композиція за будь-яким з пунктів 1-3, яка відрізняється тим, що похідна гідроксамової кислоти являє собою О-(3-піперидино-2-гідрокси-1-пропіл)нікотинамідооксим або його фармацевтично прийнятну 70 кислотно-адитивну сіль.

5. Застосування сполуки похідної гідроксамової кислоти формули І, де К, 7, в, в, Х, У, А та В такі, як вказано у п. 1, або її фармацевтично прийнятної адитивної солі як протектора мітохондріального геному та/або мітохондрій.

6. Застосування за п. 5, яке відрізняється тим, що похідна гідроксамової кислоти являє собою сполуку 75 формули ІІ, де В", 2, 23, Вл, 25, Х, М, т та п такі, як визначено в п. 2, або її фармацевтично прийнятну адитивну сіль.

7. Застосування за п. 5 або п. б, яке відрізняється тим, що похідна гідроксамової кислоти являє собою сполуку формули Ії, де В! і В2 разом з атомом азоту, до якого вони приєднані, утворюють піперидинову групу, т та п мають значення 0, Х та У такі, як вказано в п. 2. 20

8. Застосування за будь-яким з пунктів 5-7, яке відрізняється тим, що похідною гідроксамової кислоти є О-(3-піперидино-2-гідрокси-1-пропіл)нікотинамідоксим або його фармацевтично прийнятна кислотно-адитивна сіль.

9. Спосіб лікування захворювань, пов'язаних з пошкодженнями мітохондріального геному та/або мітохондрій, при якому використовують фармацевтичну композицію за п. 1, що як активний компонент містить похідну с 25 гідроксамової кислоти формули І або її фармацевтично прийнятну кислотно-адитивну сіль. Ге)

10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що захворюванням, пов'язаним з пошкодженнями мітохондріального геному та/або мітохондрій, є міопатія та/або кардіоміопатія.

11. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що захворюваннями, пов'язаними з пошкодженнями мітохондріального геному та/або мітохондрій, є нейродегенеративні захворювання, зокрема, хвороба с 30 Альцгеймера, хвороба Паркінсона, хвороба Хантінгтона. «--

12. Спосіб за будь-яким з пунктів 9-11, який відрізняється тим, що використовують фармацевтичну композицію за п. 2, що як активний компонент містить похідну гідроксамової кислоти формули І! або її - фармацевтично прийнятну кислотно-адитивну сіль. ча

13. Спосіб за будь-яким з пунктів 9-12, який відрізняється тим, що використовують фармацевтичну 35 композицію за п. 3, що як активний компонент містить похідну гідроксамової кислоти формули ІІ, де В та 2 й разом з атомом азоту, до якого вони приєднані, утворюють піперидинову групу, т та п мають значення 0, Х та У такі, як вказано в п. 2, або її фармацевтично прийнятну кислотно-адитивну сіль.

14. Спосіб за будь-яким з пунктів 9-13, який відрізняється тим, що використовують фармацевтичну « дю композицію за п. 4, що як активний компонент містить О-(3-піперидино-2-гідрокси-1-пропіл)нікотинамідооксим з с або його фармацевтично прийнятну кислотно-адитивну сіль. :з» Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2003, М 7, 15.07.2003. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. 1 -І -І - 50 Ко) Ф) іме) 60 б5