UA81299C2 - Method for treating pain by administering a nerve growth factor antagonist and an nsaid and composition containing thereof - Google Patents

Method for treating pain by administering a nerve growth factor antagonist and an nsaid and composition containing thereof Download PDF

Info

Publication number
UA81299C2
UA81299C2 UAA200508778A UA2005008778A UA81299C2 UA 81299 C2 UA81299 C2 UA 81299C2 UA A200508778 A UAA200508778 A UA A200508778A UA 2005008778 A UA2005008778 A UA 2005008778A UA 81299 C2 UA81299 C2 UA 81299C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
antibody
pain
antagonist
nsaid
mob
Prior art date
Application number
UAA200508778A
Other languages
English (en)
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed filed Critical
Priority claimed from PCT/US2004/005162 external-priority patent/WO2004073653A2/en
Publication of UA81299C2 publication Critical patent/UA81299C2/uk

Links

Landscapes

  • Medicines Containing Antibodies Or Antigens For Use As Internal Diagnostic Agents (AREA)
  • Medicines That Contain Protein Lipid Enzymes And Other Medicines (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Acyclic And Carbocyclic Compounds In Medicinal Compositions (AREA)

Description

Опис винаходу
За цією заявкою вимагається пріоритет за попередніми заявками на видачу |патенту США Мо 60/448823, поданою 19 лютого 2003Зр., і 60/448853, поданою 19 лютого 2003р.|, які повністю включені в даний опис як посилання.
Винахід відноситься до способів і композицій для профілактики або лікування болю у пацієнта введенням комбінації антагоніста фактора росту нервів і НСПЗ3.
В даний час для полегшення болю рекомендується ряд способів лікування, що передбачають введення 70 нестероїдних протизапальних засобів (НСПЗЗ3). Було показано, що введення НСПЗЗ виявляє властивості полегшення болю. Однак відомі недоліки лікування НСПЗЗ3, що включають небажані побічні ефекти, такі як подразнення шлунково-кишкового тракту і нирок і токсична дія на печінку. Більш того, НСПЗЗ не можуть досягнути адекватного полегшення болю навіть в їх максимальних терапевтично допустимих дозах при деяких хворобливих станах. 12 Фактор росту нервів (МОРЕ) був першим ідентифікованим нейротропіном, і його роль в розвитку і виживанні і периферичних, і центральних нейронів була досить охарактеризована. Було показано, що МОРЕ являє собою вирішальний фактор виживання і підтримки при розвитку периферичних симпатичних і ембріональних сенсорних нейронів і холінергічних нейронів основи переднього мозку |Зтеупе, еї аїЇ., Маїцге 368:246-249 (1994);
Стгеомеу, еї а!., Сеї! 76:1001-1011 (19943). МОРЕ здійснює стимулюючу регуляцію на експресію нейропептидів в сенсорних нейронах Ц(іпазау, еї аЇ., Майте 337:362-364 (1989)), ії його активність опосередкована через 2 різних рецептори, зв'язаних з мембраною, рецептор ТКА тирозинкінази і рецептор р7/5, який структурно зв'язаний з іншими членами сімейства рецепторів фактора некрозу пухлин |Снао, еї аї., Зсіепсе 232:518-521 (1986).
У доповнення до його впливів на нервову систему, МОЕ все більше залучався до процесів поза нервовою с 29 системою. Наприклад, було показано, що екзогенно введений МОГ посилює проникність судин (ОНеп, еї аї, Ге)
Ешиг.9У.Рпаптасої. 106:199-201 (1984)), посилює Т- і В-клітинні імунні відповіді (ОМеп, еї аї.,, Ргос. Май.
Асай. Зсі. О.5.А. 86:10059-10063 (1989)), викликає диференціювання лімфоцитів і проліферацію тучних клітин і спричиняє вивільнення розчинних біологічних сигналів з тучних клітин (Маїзида, еї аі., Ргос. Май). Асад. зсі.
О.Б.А. 85:6508-6512 (1988); Реагсе, еї а), .РПувіої 372:379-393 (1986); Візспой, еї аї., Віосй Ме. 30 79:2662-2669 (1992); Ногідоте, еї аї., 9. Віої Спет. 268:14881-14887 (19933). МОРЕ продукується рядом типів Ге»! клітин, включаючи тучні клітини Ц(еоп, ей аїЇ.,, Ргос. Май. Асай. Зсі. О.5Б.А. 91:3739-3743 (1994),
В-лімфоцити (Тогсіа, ей аї.,, Сей! 85:345-356 (1996), кератиноцити (Оі Масго, еї аї.,, У. ВіоЇї. Спет. сч 268:22838-22846)), гладком'язеві клітини (еуата, еї аїЇ., 9. Нурегіепе. 11:1061-1065 (1993)), фібробласти «--
Шепапоїт, ей аїЇ., Еиг. 9. Мешгозсі. 2:795-801 (1990)), бронхіальні епітеліальні клітини (Каззеї, еї аї., 35 іп. Ехр. АйПегау 31:1432-40 (2001)), ниркові мезангіальні клітини |(Зіеіпег, еї аїЇ, Ат. 3. РпНувзіо). со 261:г792-798 (1991))| і трубочки скелетних м'язів (Зспмагіл, еї а, У. РІіоїоспет. РПоіобріоІ. У 66:195-200 (2002))Ї. Рецептори МОР були виявлені на різних типах клітин поза нервовою системою. Наприклад, ТКА був виявлений на моноцитах, Т- і В-лімфоцитах і тучних клітинах людини. «
Зв'язок між підвищеними рівнями МО і різними запальними станами спостерігався у пацієнтів, а також в З 70 декількох експериментальних моделях на тваринах. Ці запальні стани включають системний червоний вовчак с ІВгассі-іацаїего, ей аЇ., Мейгогерогі 4:563-565 (1993)), розсіяний склероз |Вгассі-іацайєг, еї аї.,
Із» Меишгівсі Гек. 147:9-12 (1992)), псоріаз (Кауспацанпигі, еї аїЇ.,, Асіа Юегт. ІепегеоЇ. 78:84-86 (1998), артрит ЦРаїсіті, еїг аїЇ., Апп. КПпецт. ЮОів. 55:745-748 (1996)), інтерстиціальний цистит |ОКгадіуу, еї аї., 5.
Огоїоду 161:438-441 (1999))| і астму ІВгацп, еї аї., Єшиг. У Іттипої. 28:3240-3251 (1998). 45 Отже підвищений рівень МОЕ в периферичних тканинах пов'язаний з гіперальгезією і запаленням, і він бо спостерігався при ряді форм артриту. Синовіальна оболонка пацієнтів, уражених ревматоїдним артритом, - експресує високі рівні МОР в той час, як повідомлялося, що в незапаленій синовіальній оболонці МОЄ не виявляється Ц|АЇое, еї а), Агсй. КПпешт. 35:351-355 (1992)). Аналогічні результати спостерігалися у щурів з о експериментально викликаним ревматоїдним артритом ЦАїое, еї аЇ., Сіп. Ехр. Кдешитаїйо!. 10:203-204 (1992), (Те) 20 Повідомлялося про підвищені рівні МОЕ у трансгенних мишей з артритом нарівні із збільшенням кількості тучних кліток ІАіое, еї аї., Іпї. 9. Тізвие Кеасіопе-Ехр. Сіїп. Азресів 15:139-143 (1993)|. с Існують 2 загальні категорії медикаментозної терапії для лікування болю, причому кожна діє за допомогою різних механізмів і чинить різні ефекти, і вони обидві мають недоліки. Перша категорія включає нестероїдні протизапальні засоби (НСПЗ3), які використовуються для лікування незначного болю, але терапевтичне застосування яких обмежене небажаними впливами на шлунково-кишковий тракт, такими як ерозія слизової
ГФ) оболонки шлунка, утворення пептичної виразки або запалення 12-палої кишки і товстої кишки і токсична дія на нирки при тривалому застосуванні. Друга категорія включає опіоїдні анальгетики, такі як морфін, які о застосовуються для лікування болю від помірного до сильного, але терапевтичне застосування яких обмежене в зв'язку з небажаними ефектами, такими як закреп, нудота і блювота, пригнічення дихання, психічні порушення, 60 ниркова коліка, стійкість до тривалого застосування і ризик розвитку залежності.
Очевидно, що існує необхідність в поліпшеному лікуванні болю, яке забезпечує поліпшену терапевтичну вигоду (наприклад, знижену силу і/або частоту болю) і/або знижує частоту виникнення небажаних побічних ефектів, викликаних багатьма сучасними схемами лікування.
Всі наведені в даному описі посилання, включаючи патентні заявки і публікації, повністю включені як бо посилання.
Даний винахід заснований на відкритті того, що антагоністи МОРЕ ефективні при лікуванні болю в поєднанні з
НСПЗ3. Така терапія приводить до несподівано посиленого лікування болю. Крім того, така терапія загалом забезпечує можливість застосування зниженого дозування НСПЗЗ для отримання такої ж кількості зменшення болю і/або інших форм посилення лікування болю НСПЗ3.
У першому аспекті даний винахід характеризує спосіб лікування (або в інших варіантах здійснення профілактики) болю, що включає введення деякої кількості антагоніста фактора росту нервів і деякої кількості
НСПЗ3 так, що в поєднанні вони забезпечують ефективне полегшення болю. Відносні кількості і співвідношення антагоніста МОЕ і НСПЗЗ можуть варіюватися. У деяких варіантах здійснення вводиться кількість антагоніста 70 МОР, достатня для того, щоб забезпечити можливість зниження звичайної дози НСПЗЗ, необхідної для отримання такого ж ступеня ефекту полегшення болю. У деяких варіантах здійснення вводиться кількість антагоніста МОБ, достатня для того, щоб забезпечити можливість зниження звичайної дози НСПЗ3, необхідної для отримання такого ж ступеня ефекту полегшення болю, щонайменше, приблизно на 596, щонайменше, приблизно на 1095, щонайменше, приблизно на 2095, щонайменше, приблизно на 3095, щонайменше, приблизно у/5Б На 4095, щонайменше, приблизно на 5095, щонайменше, приблизно на 6095, щонайменше, приблизно на 70905, щонайменше, приблизно на 8095, або, щонайменше, приблизно на 9095, або більше. Це зменшення може відбуватися з точки зору кількості, введеної в дане введення, і/або кількості, введеної протягом даного періоду часу (знижена частота).
В іншому аспекті винахід характеризує способи посилення лікування болю НСПЗЗ, що передбачають 2о введення ефективної кількості НСПЗЗ в поєднанні з ефективною кількістю антагоніста МОР. Використовуваний в даному описі термін "введення в поєднанні" включає одночасне введення і/або введення в різний час. Введення в поєднанні також охоплює введення у вигляді спільної композиції (тобто антагоніст МОЕ і НСПЗЗ присутні (комбінуються) в одній і тій самій композиції) і/або введення у вигляді окремих композицій. Використовуваний в даному описі термін "введення в поєднанні" охоплює будь-яку обставину, при якій НСПЗЗ і антагоніст МОГ сч ов ВВОДЯТЬСЯ В ефективній кількості індивідууму. Як далі обговорюється в даному описі, зрозуміло, що антагоніст
МОБ ї НСПЗЗ можуть вводитися з різною частотою і/або інтервалами введення. Наприклад, антитіло проти МОГ і) можна вводити 1 раз/тиждень, тоді як НСПЗЗ можна вводити частіше. Зрозуміло, що антагоніст МОЕ і НСПЗЗ можуть вводитися одним і тим самим шляхом введення або різними шляхами введення, і що різні схеми введення можуть змінюватися протягом ходу введення (введень). Введення може відбуватися перед початком б зо болю.
В іншому аспекті винахід забезпечує способи зниження частоти виникнення болю, полегшення болю, б» зменшення болю і/або затримки розвитку або прогресування болю у індивідуума, причому вказані способи с передбачають введення ефективної кількості антагоніста МОЕ в поєднанні з ефективною кількістю НСПЗ3.
Способи винаходу прийнятні для лікування або профілактики будь-якого болю будь-якої етіології, включаючи -- біль, при якому загалом призначається застосування НСПЗ3. У деяких варіантах здійснення біль являє собою со післяопераційний біль. У деяких варіантах здійснення біль являє собою біль, пов'язаний з опіком. В інших варіантах здійснення біль являє собою біль, пов'язаний з ревматоїдним артритом. В інших варіантах здійснення біль являє собою біль, пов'язаний з остеоартритом.
Антагоніст МОР, прийнятний для застосування в способах винаходу, являє собою будь-який засіб, який може « прямо або опосередковано привести до зниженої біологічної активності МОР. У деяких варіантах здійснення з с антагоніст МОБ зв'язує (фізично взаємодіє з) МОРЕ (наприклад, антитіло), зв'язується з рецептором МО (таким як рецептор ІїКА і/або р75) і/або знижує (гальмує і/або блокує) низхідну передачу сигналів від рецепторів МОГ з (наприклад, інгібітори передачі сигналів кінази або іншої низхідної передачі сигналів, викликаної МОРЕ, в клітині-мішені). В інших варіантах здійснення антагоніст МО інгібує (знижує) синтез і/або вивільнення МОР. В
Інших варіантах здійснення антагоніст МОГ зменшує експресію або функцію рецепторів МОРЕ ТКА і/або р75. В
Го! іншому варіанті здійснення антагоніст МОРЕ являє собою антагоніст МОРЕ, який не є імуноадгезином ТКА (тобто відрізняється від імуноадгезину ТКА). У деяких варіантах здійснення антагоніст МОЄ вибраний з будь-якого - одного або більше з наступних: антитіло проти МОРЕ, антисмислова молекула, направлена на нуклеїнову кислоту, ко що кодує МОГ (включаючи антисмислову молекулу, направлену на нуклеїнову кислоту, що кодує МОБ), 5р антисмислова молекула, направлена на рецептори МОР (такі як ТКА мабо р75), речовину, що інгібує МОБ, ік структурний аналог МОР, домінантно-негативна мутація рецептора ТКА і/або р75, яка зв'язує МОЕ, антитіло
Ге) проти ТІТКА, антитіло проти р75 і інгібітор кінази. У деяких варіантах здійснення антагоніст МОРГ (такий як антитіло проти МОР) зв'язує МОРЕ (такий як АМОБ) і значно не зв'язується із спорідненими нейротропінами, такими як МТ-3, МТ-4/5 і/або ВОМЕ. В іншому варіанті здійснення антагоніст МОРЕ являє собою антитіло проти дв МОР. У ще одних варіантах здійснення антитіло проти МОРЕ специфічно зв'язується з МОР. У ще одних варіантах здійснення антитіло проти МОЇ розпізнає людський МОР. У ще одних варіантах здійснення антитіло проти МОГ
Ф) специфічно зв'язує людський МОБ. У ще одних варіантах здійснення антитіло специфічно зв'язує той самий ка епітоп 6 МОБ, що і антитіло, вибране з одного або більше з наступних: Мар 911, Маб 912 і Маб 938 Ідив. Ноподо, еї аї., Нубгідота 19:215-227 (2000) У ще одних варіантах здійснення антитіло проти МОР гуманізоване бо (включаючи гуманізоване Маб 911, таке як антитіло ЕЗ, описане в даному описі). У ще одних варіантах здійснення антитіло проти МОБ являє собою антитіло ЕЗ (як описано в даному описі). В інших варіантах здійснення антитіло проти МОРЕ включає один або більше СОК антитіла ЕЗ (наприклад, 1, 2, 3, 4, 5 або, в деяких варіантах здійснення, всі 6 СКО з ЕЗ). В інших варіантах здійснення антитіло проти МОРЕ є людським. У ще одних варіантах здійснення антитіло проти МОРЕ включає амінокислотну послідовність варіабельної області важкого 65 ланцюга, показану в таблиці 1 (5ЕО ІЮ МО:1), ії амінокислотну послідовність варіабельної області легкого ланцюга, показану в таблиці 2 (ЗЕО ІЮ МО:2). У ще одних варіантах здійснення антитіло проти МОРЕ включає амінокислотну послідовність варіабельної області важкого ланцюга, показану в таблиці 1 (ЗЕО ІО МО:1). У ще одних варіантах здійснення антитіло проти МОБ включає амінокислотну послідовність варіабельної області легкого ланцюга, показану в таблиці 2 (ЗЕО ІО МО:2). У ще одних варіантах здійснення антитіло включає
Модифіковану константну область, таку як константна область, яка є імунологічно інертною, наприклад, не запускає лізис, опосередкований комплементом, або не стимулює антитілозалежну клітинноопосередковану цитотоксичність (АЮОСС). В інших варіантах здійснення константна область модифікована, як описано в |(Єиг. .).
Іттипої. (1999) 29:2613-2624; заявці РСТ МоРСТ/5899/01441; і/або в заявці на патент Великобританії
Мео9809951. 81. 70 У деяких варіантах здійснення антагоніст МОРЕ зв'язується з молекулою МОБ. У ще одних варіантах здійснення антагоніст МОРЕ являє собою антитіло, яке специфічно зв'язується з МОР. Однак антагоніст МОЕ може альтернативно зв'язуватися з рецептором ТКА. Антагоніст МОР може являти собою моноклональне антитіло проти людського МОРЕ (анти-пМОР), яке здатне зв'язувати АМОЕ і ефективно інгібувати зв'язування МОБ з людським ТТКА (ТКА).
Афінітет зв'язування антитіла проти МОРЕ з МОРЕ (таким як АИМОРГ) може складати від приблизно О,1ОнНМ до приблизно 0,75НМ, від приблизно 0,15НМ до приблизно 0,75НнМ і від приблизно 0,18нМ до приблизно 0,72нМ. В одному варіанті здійснення афінітет зв'язування становить приблизно 2 пкМ і 22 пкМ. У деяких варіантах здійснення афінітет зв'язування становить приблизно 1ОНМ. В інших варіантах здійснення афінітет зв'язування складає менш, ніж приблизно 1ОнНМ. В інших варіантах здійснення афінітет зв'язування становить приблизно лм або приблизно 0,07нНМ. В інших варіантах здійснення афінітет зв'язування складає менше за приблизно 0 1нМ або менше за приблизно 0,07нМ. В інших варіантах здійснення афінітет зв'язування становить приблизно 100ОнНМ, приблизно 5ОНМ, приблизно 1ОНМ, приблизно 1нНМ, приблизно 500пкМ, приблизно 100пкМ або приблизно від 5О0пкМ до будь-якого з приблизно 2пкМ, приблизно б5пкМ, приблизно 1ОпкМ, приблизно 15пкМ, приблизно 20пкМ, приблизно 40пкМ або приблизно 5О0пкМ. У деяких варіантах здійснення афінітет зв'язування складає сч будь-яку величину з приблизно 100нНМ, приблизно 5ОНМ, приблизно 1ОнНМ, приблизно 1НМ, приблизно 500пкм, приблизно 100пкМ або приблизно 5О0пкМ або менше за приблизно 5ОпкМ. У деяких варіантах здійснення афінітет і) зв'язування складає менше, ніж будь-яка величина з Т00НМ, приблизно 5ОНМ, приблизно 1ОНМ, приблизно 1нМ, приблизно 5О00пкМ, приблизно 100пкМ або приблизно 5ОпкМ. У ще одних варіантах здійснення афінітет зв'язування становить приблизно 2пкМ, приблизно бпкМ, приблизно 1ОпкМ, приблизно 15пкМ, приблизно 20пкМ, Ге! зо приблизно 40пкМ або більше за приблизно 40пкМ. Як добре відомо в даній галузі, афінітет зв'язування може бути виражений у вигляді К р або константи дисоціації, і збільшений афінітет зв'язування відповідає Ме зниженій Ку . Афінітет зв'язування мишачого моноклонального антитіла 911 проти МСЕ |Нопоо еї а!., Нубгідота с 19:215-227 (2000)) з людським МОР становить приблизно 1ОНМ, а афінітет зв'язування гуманізованого антитіла «- проти МОЕ ЕЗ (описаного в даному описі) з людським МОРЕ становить приблизно 0,07нМ.
У випадках, коли антагоніст МОРЕ являє собою антитіло, антитіло може являти собою фрагмент антитіла, со включаючи фрагмент антитіла, вибраний з групи, що складається з фрагментів Бар, Раб, (аб) », РУ, діатіл, одноланцюгових молекул антитіла і мультиспецифічних антитіл, утворених з фрагментів антитіла, і одноланцюгової молкули Ем (зсЕм). «
НСПЗЗ може являти собою будь-яку нестероїдну протизапальну сполуку. НСПЗЗ класифікуються за їх - 70 здатністю інгібувати циклооксигеназу. Циклооксигеназа 1 і циклооксигеназа 2 являють собою 2 основні ізоформи с циклооксигенази, а найстандартніші НСПЗЗ являють собою змішані інгібітори обох ізоформ. Найстандартніші з» НСПЗ3 відносяться до однієї з наступних п'яти структурних категорій: (1) похідні пропіонової кислоти, такі як ібупрофен, напроксен, напросин, диклофенак і кетопрофен; (2) похідні оцтової кислоти, такі як толметин і сліндак; (3) похідні фенамової кислоти, такі як мефенамова кислота і меклофенамова кислота; (4) похідні біфенілкарбонової кислоти, такі як дифлунізал і флуфенізал; і (5) оксиками, такі як піроксим, судоксикам і
Ме ізоксикам. - Був описаний інший клас НСПЗЗ, які вибірково інгібують циклооксигеназу 2. Інгибітори Сох-2 були описані, наприклад, в |(патентах США МоМо 5616601; 5604260; 5593994; 5550142; 5536752; 5521213; 5475995; 5639780; де 5604253; 5552422; 5510368; 5436265; 5409944 і 5130311), які всі включені в даний опис як посилання. Певні (се) 20 ілюстративні інгібітори СОХ-2 включають целекоксиб (5С-58635), рофекоксиб, ОВОР-697, флозулід (СсоР-28238), мелоксикам, б-метокси-2-нафтилоцтову кислоту (6-ММА), МК-966, набуметон (проліки для 6-ММА), нимезулід, с Мм5-398, 50С-5766, 5С-58215, Т-614; або їх комбінації.
У деяких варіантах реалізації винахід надає способи, в яких аспірин/або ацетомінофен застосовуються в поєднанні з антагоністом МОБ (таким як антитіло проти МОБ).
Антагоніст МОЕ і/або НСПЗЗ можуть вводитися індивідууму будь-яким прийнятним шляхом. Наприклад, їх
ГФ) можна вводити разом або окремо і/або одночасно, і/або послідовно, перорально, внутрішньовенно, сублінгвально, підшкірно, внутрішньоартеріально, ректально, в спинний мозок, інтраторакально, по внутрішньоочеревинно, в шлуночки головного мозку, сублінгвально, трансдермально або шляхом інгаляції.
Введення може бути системним, тобто внутрішньовенним або локалізованим. 60 У другому аспекті даний винахід характеризує композиції, що включають антагоніст фактора росту нервів і
НСПЗ3. Антагоніст фактора росту нервів і НСПЗЗ можуть бути присутніми разом з одним або більше фармацевтично прийнятними носіями або ексципієнтами, або можуть бути присутніми в окремих композиціях. В іншому аспекті даний винахід надає синергічну композицію антагоніста МОРЕ і НСПЗ3.
У третьому аспекті даний винахід характеризує набір для застосування в будь-якому з способів, розкритих в бо даному описі, причому вказаний набір передбачає антагоніст МОЕ і НСПЗ3. Набір може, крім того, включати інструкції для будь-якого з описаних в даному описі способів. Інструкції можуть включати введення антагоніста
МОР (такого як антитіло проти МОР) в поєднанні з НСПЗЗ (тобто одночасне введення і/або введення в різний час). У деяких варіантах здійснення антагоніст МОРЕ і НСПЗ3З упаковані разом, але вони можуть бути або можуть не бути в одному і тому самому контейнері. Так, в деяких варіантах здійснення набір включає антагоніст МОБ і
НСПЗ3, присутні в одному і тому самому контейнері, і інструкції по застосуванню в будь-якому з описаних в даному описі способів. В інших варіантах здійснення набір включає антагоніст МОЕ і НСПЗ3З, що знаходяться в окремих контейнерах.
В інших варіантах здійснення винахід надає спосіб лікування болю у індивідуума, що передбачає введення 7/0 індивідууму ефективної кількості антитіла проти фактора росту нервів (МОР) ії НСПЗЗ. В інших варіантах здійснення НСПЗЗ вибраний з групи, що складається з ібупрофену, напроксену, напросину, диклофенака, кетопрофену, толметину, сліндака, мефенамової кислоти, меклофенамової кислоти, дифлунізала, флуфенізала, піроксиму, судоксикаму, ізоксикаму, целекоксибу, рофекоксибу, ЮИШР-697, флозуліду, мелоксикаму, б-метокси-2-нафтилоцтової кислоти, МК-966, набуметону, німезуліду, М5-398, 5С-5766, 50-58215, Т-614. У /5 деяких варіантах здійснення НСПЗЗ є ібупрофеном. У деяких варіантах здійснення антитіло проти МОБ зв'язує людський МОБ. У деяких варіантах здійснення антитіло проти МОРЕ зв'язує людський МОБ з афінітетом зв'язування приблизно 1ОнНМ або менш ніж приблизно 1ОНМ. У деяких варіантах здійснення антитіло проти МОГ являє собою людське антитіло. У деяких варіантах здійснення антитіло проти МОРЕ являє собою гуманізоване антитіло. У деяких варіантах здійснення гуманізоване антитіло являє собою антитіло, що включає варіабельну область важкого ланцюга, показану в ЗЕО ІЮ МО/1 і варіабельну область легкого ланцюга, показану в ЗЕО ІЮ
МО:2. У деяких варіантах здійснення біль являє собою післяопераційний біль.
У деяких варіантах здійснення винахід забезпечує фармацевтичну композицію для лікування болю, що включає ефективну кількість антитіла проти МОБ ії НСПЗЗ і фармацевтично прийнятний носій.
У деяких варіантах здійснення винахід надає набір для лікування болю, що включає антитіло проти МОБ, сч дв НСПЗЗ і інструкції по введенню антитіла проти МОР в поєднанні з НСПЗЗ для лікування болю.
Фіг1 демонструє, що кумулятивна оцінка болю в балах знижена у тварин, що отримували лікування і)
ЗІЧібупрофеном в дозі 10 або ЗОмг/кг в комбінації з антагоністом МОЕ (антагоністом проти МОЕ Ма 911; див.
Коподо, еї аї., Нубргідота 19:215-227 (2000)). Тварини були розділені на дві групи (контрольна і яка отримувала лікування антитілами). Антагоніст МОР вводили за 15 годин перед операцією, внутрішньоочеревинно (зу зо (час - -15 годин) в дозі мг/кг. Операцію виконували, як описано у час 0. Біль у спокої оцінювали через 24 години після операції (0" на графіку). Потім всіх тварин лікували ібупрофеном (З0Омг/мл в 45965 рідині б» бета-циклодекстрину) в концентрації 1Омг/кг або ЗОмг/кг маси тіла. Тварин, що не отримували лікування с антитілом, також лікували ібупрофеном в дозі 1Омг/кг, ЗОмг/кг, 1ООмг/кг ії ЗООмг/кг. Ібупрофен вводили підшкірно в задню частину шиї. Через 1 годину після введення дози ібупрофену оцінювали біль у спокої. --
Лікування антагоністом проти МОЕ плюс ібупрофеном більш ефективне в зменшенні болю, ніж лікування або со одним ібупрофеном, або одним антитілом проти антагоніста МОР.
Фіг.2 являє собою графік, що показує кумулятивну оцінку болю в балах у тварин, що отримували лікування диклофенаком в дозі бмг/кг, в комбінації з антагоністом МОРЕ (антитіло Мар 911 проти антагоніста МОБ; |див.
Копоо, еї аї., Нубгідота 19:215-227 (200031). Тварини були розділені на дві групи (контрольна і що отримувала «
Лікування антитілами). Антагоніст МОР вводили за 15 годин перед операцією, внутрішньоочеревинно (час --15 Ж) с годин) в дозі Тмг/кг. Операцію виконували, як описано у час 0. Біль у спокої оцінювали через 24 години після . операції (0" на графіку). Потім всіх тварин лікували диклофенаком в дозі 5мг/кг маси тіла. Тварин, що не и?» отримували лікування антитілом, також лікували диклофенаком в дозі 5мг/кг. Диклофенак вводили підшкірно в задню частину шиї.
Через 1 годину після введення диклофенака оцінювали біль у спокої.
Го! Заявники виявили, що біль можна попередити або лікувати введенням ефективної кількості антагоніста МОГ (такого як антитіло проти МОРЕ) в поєднанні з НСПЗЗ3. Способи і композиції даного винаходу можна - використовувати для лікування або профілактики болю, включаючи будь-який біль, при якому загалом ко призначається застосування НСПЗ3З3. Застосуванням антагоніста фактора росту нервів | НСПЗЗ в поєднанні, відповідно до даного винаходу, тепер можна лікувати біль меншою дозою НСПЗЗ, знижуючи, за допомогою се) цього, імовірність побічних ефектів, пов'язаних з лікуванням НСПЗ3. В деяких варіантах здійснення вводиться
Ге) кількість антагоніста МОР, достатня для того, щоб забезпечити можливість зниження звичайної дози НСПЗЗ, необхідної для отримання такого ж ступеня ефекту полегшення болю, щонайменше, приблизно на 5960, щонайменше, приблизно на 1095, щонайменше, приблизно на 2095, щонайменше, приблизно на 3095, щонайменше, приблизно на 5095, щонайменше, приблизно на 6095, щонайменше, приблизно на 7095, щонайменше, приблизно на 9095, або більше. (Ф) Лікування болю НСПЗЗ можна також посилити, як описано в даному описі, введенням НСПЗЗ в поєднанні з ка антагоністом МОР.
В одному аспекті винахід надає способи лікування або профілактики болю у індивідуума (такого як ссавець, во і людина, і не людина), що передбачають введення ефективної кількості антагоніста МОБ в поєднанні з ефективною кількістю НСПЗ3. В іншому аспекті винахід надає способи посилення лікування або профілактики
М5АО болю у індивідуума, що передбачають введення ефективної кількості антагоніста МОБ (такого як антитіло проти МОРЕ) в поєднанні з ефективною кількістю НСПЗ3. В іншому аспекті винахід надає способи профілактики, полегшення і/або профілактики розвитку або прогресування болю. 65 У деяких варіантах здійснення антитіло проти МОБ здатне зв'язувати МОБ і ефективно інгібувати зв'язування
МОБ з його рецептором ТтгКсА або р75 іп мімо, або ефективно інгібувати активацію МОРЕ його рецептора ТКА або р75. У деяких варіантах здійснення афінітет зв'язування антитіла проти МОРЕ складає від приблизно 0,01 до приблизно 1,008М або від приблизно 0,05нНМ до приблизно 0,25нМ. В інших варіантах здійснення афінітет зв'язування становить приблизно 1пкМ, приблизної 2пкМ, приблизно 5пкМ, приблизно 1ОпкМ, приблизно 15пкМ, приблизно 20пкМ, приблизно 5О0пкМ, приблизно 100пкМ, або більше. В одному варіанті здійснення афінітет зв'язування становить приблизно 2пкМ і 22пкМ. У деяких варіантах здійснення антитіло зв'язує по суті той самий епітоп 6 МОБ, що і антитіло, вибране з одного або більше з наступних: Ма 911, Маб 912 і Маб 938 |див.
Нопоо, еї аї., Нубгідота 19:215-227 (2000).
Антитіло може також являти собою фрагмент антитіла, такий як фрагмент антитіла, вибраний з одного або 70 більше з наступних фрагментів: ЕРаб, Раф, Е(ар)», Ем, діатіл, одноланцюгових молекул антитіла і мультиспецифічних антитіл, утворених з фрагментів антитіла, і одноланцюгової молекули Ем (зсЕм). Антитіло може також бути химерним, і воно може бути гуманізованим або людським. Антитіло може також бути біспецифічним.
Ілюстративні НСПЗЗ, які можна застосовувати в даному винаході, включають, але не обмежуються, (1) /5 похідні пропіонової кислоти, такі як ібупрофен, напроксен, напросин, диклофенак і кетопрофен; (2) похідні оцтової кислоти, такі як толметин і сліндак; (3) похідні фенамової кислоти, такі як мефенамова кислота і меклофенамова кислота; (4) похідні біфенілкарбонової кислоти, такі як дифлунізал і флуфенізал; і (5) оксиками, такі як піроксим, судоксикам і ізоксикам. Був описаний інший клас НСПЗ3, які вибірково інгібують циклооксигеназу 2. Інгибітори Сох-2 були описані, наприклад, в |(патентах США МоМо 5616601; 5604260; 5593994; 5950142; 5536752; 5521213; 5475995; 5639780; 5604253; 5552422; 5510368; 5436265; 5409944 і 5130311), які всі включені в даний опис як посилання. Певні ілюстративні інгібітори СОХ-2 включають целекоксиб (5С-58635), рофекоксиб, ОШР-697, флозулід (СОР-28238), мелоксикам, б-метокси-2-нафтилоцтову кислоту (6-ММА), МК-966, набуметон (проліки для 6-ММА), німезулід, М5-398, 50-5766, 50-58215, Т-614; або їх комбінації. У деяких варіантах здійснення аспірин і/або ацетомінофен застосовуються в поєднанні з антагоністом МОРЕ (таким як сч ов антитіло проти МОР).
Способи і композиції даного винаходу можна застосовувати для лікування болю будь-якої етіології, (8) включаючи гострий і хронічний біль, будь-який біль із запальним компонентом і біль, при якому звичайно призначаються НСПЗЗ3. Приклади болю включають післяопераційний біль, біль після хірургічних втручань (включаючи зубний біль), мігрень, головний біль і невралгію трійчастого нерва, біль, пов'язаний з опіком, б зо раною або нирковим каменем, біль, пов'язаний з травмою (включаючи травматичне пошкодження голови), нейропатичний біль, біль, пов'язаний з м'язово-сселетними розладами, такими як ревматоїдний артрит, Ме) остеоартрит, вісцеральний біль, коліт, панкреатит, гастрит, анкілозуючий спондиліт, серо-негативні с (неревматоїдні) артропатії, не суглобовий ревматизм і навколосуглобові розлади і біль, пов'язаний з раком (включаючи "нападоподібний біль" і біль, пов'язаний з термінальними стадіями раку), периферичну нейропатію, --
Зв постгерпетичну невралгію і біль, пов'язаний з серповидноклітинним кризом. Приклади болю із запальним со компонентом (в доповнення до деяких з видів болю, описаних вище) включають ревматичний біль, біль, пов'язаний з мукозитом, і дисменорею. В деяких варіантах здійснення способи і композиції даного винаходу використовуються для лікування або профілактики післяопераційного болю і/або ракового болю. В інших варіантах здійснення біль являє собою больове показання, з приводу якого НСПЗЗ загалом не призначаються, « такий як нейропатичний біль. В інших варіантах здійснення способи і композиції, описані в даному описі, в с використовуються для лікування і/або профілактики болю, пов'язаного з опіком. В інших варіантах здійснення . способи і композиції, описані в даному описі, використовуються для лікування і/або профілактики болю, и?» пов'язаного з ревматоїдним артритом. В інших варіантах здійснення способи і композиції, описані в даному описі, використовуються для лікування і/або профілактики болю, пов'язаного з остеоартритом.
В іншому аспекті винахід забезпечує композиції і набори для лікування болю, що включають антагоніст МОГ
Го! (такий як антитіло проти МОРЕ) і НСПЗ3, прийнятні для застосування в будь-якому з способів, описаних в даному описі. - При відсутності інших вказівок, в практиці даного винаходу повинні використовуватися звичайні методики ко молекулярної біології (включаючи рекомбінантні методики), мікробіології, клітинної біології, біохімії і імунології, які знаходяться в межах можливостей фахівців в даній галузі. Такі методики повністю пояснені в ік літературі, такій як ІМоїекшаг сіопіпд: А Іарогаїгу Мапиа), зесопа еайіоп (ЗатргооК еї аї., 1989) Соїа
Ге) Зргіпд Нагрог Ргевзв; ОІідописіеоййде 5упіпевіз (М.9У. Саїй, ей. 1984); Меїйодз іп Моіесшіаг Віоіоду, Нитапа
Ргезв; СеїІ Віоіоду: А Іарогаїогу МоїероокК (Е. СеїЇїв, едй.,, 1998) Асадетіс Ргевзв; Апіта! Се Сийиге (К..
Егезппеу, ейд., 1987); Іпігодисіоп їо СеїЇ апа Тіввце СиМиге (О.Р. МаШйег апа Р.Е. Корбегів, 1998) Ріепит
Ргезв; Се апа Тіввце СиМйиге: Іарогаїгу Ргоседигез (А. Юоуїе, 9.В. гів, апа 0.0. Мемеї, еав., 1993-8) У. МПеу апа опе; Меїйодз іп Епгутоіоду (Асадетіс Ргевзв, Іпс.); Напдрсок ої Ехрегітепіа| ІттипоЇоду (Ф) (О.М. УУеїг апа С.С. ВіасКууеїЇ, едв.); Сепе Тгапеїег Месіогз ог Маттаїййап СеїЇв ().М. МіМПег апа М.Р. Саїов, ка едз., 1987); Сицтепі Ргоїосоіїв іп Моіесшаг Віооду (Г.М. А!Єзибреї еї аїЇ., едв., 1987); РСК: Тпе Роїутегазе
Спаіїп Кеасійоп, (Миїйїв ей аї., ев. 1994); Сиптепі Ргоїосоіїв іп Іттипоіоду (9.Е. Соїїдап еї аї., едв., бо 1991); Зпог Ргоїсоії іп Моїесшаг Віоїюду (УУпеу апа Зопв, 1999); Іттипобріоюду (С.А. дапемау апа Р.
Тгамеге, 1997); Апіїродіев (Р. Ріпспй, 1997); Апііродіев: а ргасіїсаї арргоаспи (ОО. Сацу., ейд., ІК Ргезв, 1988-1989); Мопосіопа! апіїбодіев: а ргасіїсаї арргоаспй (Р. ЗПперпега апа С Оеап, еадв.,, Ожхгога Опімегайу
Ргезв, 2000); Овіпд апіродіев: а Іабогаїіу тапцуа! (Е. Нагомж апа О. Гапе (Соїй Зргіпд Нагброг Іарогайфіу
Ргеззв, 1999); Тне Апііродієз (М. 7апеці апа 9.0. Сарга, едв., Наглоод Асадетіс Рибіїзпегв, 1995)). 65 Визначення "Антитіло" (що взаємозамінно використовується у множинній формі) являє собою молекулу імуноглобуліну,
здатну специфічно зв'язуватися з мішенню, такою як вуглеводень, полінуклеотид, ліпід, поліпептид і т.д., за допомогою, щонайменше, однієї ділянки розпізнавання антигену, розташованого у варіабельній області молекули імуноглобуліну. Використовуваний в даному описі термін охоплює не тільки інтактні поліклональні або моноклональні антитіла, але також їх фрагменти (такі як Раб, Рар, К(ар)», Ем, одноланцюговий (СЕУ), їх мутанти, гібридні білки, що включають антитільну частину, гуманізовані антитіла, химерні антитіла, діатіла, лінійні антитіла, одноланцюгові антитіла, мультиспецифічні антитіла (наприклад, біспецифічні антитіла) і будь-яку іншу модифіковану конфігурацію молекули імуноглобуліну, яка включає сайт розпізнавання антигену необхідної специфічності. Антитіло включає антитіло будь-якого класу, таке як дО, ІДА або ДМ (або його /о підклас), Її антитіло не повинно бути з якого-небудь конкретного класу. В залежності від амінокислотної послідовності антитіла константного домену його важких ланцюгів, імуноглобуліни можуть бути віднесені до різних класів. Існує 5 основних класів імуноглобулінів: ДА, 90, ІДЕ, Ід і ІМ, і декілька з них можливо, крім того, розділені на підкласи (ізотипи), наприклад, ІДдсі, Ідс2, ІдсЗ, Ідс4, ІдАї! і ІдДА2. Константі домени важкого ланцюга, які відповідають різним класам імуноглобулінів, називаються відповідно альфа, дельта, /5 епсилон, гамма і мю. Структури субодиниць і тримірні конфігурації різних класів імуноглобулінів добре відомі. "Моноклональне антитіло" відноситься до гомогенної популяції антитіл, в якій моноклональне антитіло складається з амінокислот (що природно зустрічаються і що зустрічаються штучно), які беруть участь у вибірковому зв'язуванні антигену. Моноклональні антитіла високо специфічні, причому вони направлені проти одного антигенного сайта. Термін "моноклональне антитіло" охоплює не тільки інтактні моноклональні антитіла і моноклональні антитіла повної довжини, але також їх фрагменти (такі як Раб, Раб", К(ар)», Ем,) одноланцюговий (Зсгм), їх мутанти, гібридні білки, що включають антитільну частину, гуманізовані моноклональні антитіла, химерні моноклональні антитіла і будь-яку іншу модифіковану конфігурацію молекули імуноглобуліну, яка включає сайт розпізнавання антигену необхідної специфічності і здатності зв'язуватися з антигеном. Немає наміру обмежуватися відносно джерела антитіла або способу, яким воно отримане (наприклад, гібридомою, с ов фаговою селекцією, рекомбінантною експресією, трансгенними тваринами і т.д.). "Гуманізовані" антитіла відносяться до молекули, що має сайт зв'язування антигену, який по суті і) позбавлений імуноглобуліну з нелюдських видів, і іншу структуру імуноглобуліну молекули, засновану на структурі і/або послідовності людського імуноглобуліну. Сайт зв'язування антигену може включати або повні варіабельні домени, злиті на константні домени, або тільки області, що визначають комплементарність (СОК), Ге! зо трансплантовані на відповідні каркасні регіони у варіабельних доменах. Сайти зв'язування антигену можуть бути дикого типу або модифіковані одним або більше заміщеннями амінокислот, наприклад, модифіковані для того, Ме) щоб ближче нагадувати людський імуноглобулін. Деякі форми гуманізованих антитіл зберігають всі послідовності с
СОК (наприклад, гуманізоване мишаче антитіло, яке містить всі 6 СОК з мишачих антитіл). Інші форми гуманізованих антитіл мають одну або більше СОК (1, 2, 3, 4, 5, 6), які змінені відносно вихідного антитіла. --
У деяких випадках залишки каркасної області (ЕК) або інші залишки людського імуноглобуліну, заміщені со відповідними нелюдськими залишками. Крім того, гуманізовані антитіла можуть включати залишки, які не виявляються в антитілі реципієнта або в антитілі донора.
Використовуваний в даному описі термін "фактор росту нервів" і "МОРЕ" відноситься до фактора росту нервів і його варіантів (включаючи, наприклад, сплайсингові варіанти і варіанти білкової переробки), які мають, « щонайменше, частину активності МОР. Термін "МОЕ", що використовується в даному описі, включає всі види з с нативної послідовності МОРЕ ссавців, включаючи людей, нелюдиноподібних мавп, собак, кішок, коней або корів. "Рецептор МОР" відноситься до поліпептиду, який зв'язаний з МОРЕ або активований ним. Рецептори МОГ ;» включають рецептор ТКА і рецептор р75 будь-якого виду ссавців, включаючи, але не обмежуючись, людей, собак, кішок, коней, приматів або корів. "Антагоніст МОРЕ" відноситься до будь-якої молекули, яка блокує, пригнічує або знижує (включаючи значно)
Го! біологічну активність МОБ, включаючи низхідні шляхи, опосередковані передачею сигналів МОР, такі як зв'язування з рецепторами і/або викликана клітинна реакція на МОР. Термін "антагоніст не має на увазі - якого-небудь специфічного механізму біологічної дії, і вважається, що він явно включає і охоплює всі можливі ко фармакологічні, фізіологічні і біохімічні взаємодії з МОР, і прямі, і опосередковані, або які взаємодіють з 5р МОБ, його рецептором, або за допомогою іншого механізму, і його наслідки, які можуть бути досягнуті різними і ік хімічно різнорідними композиціями. Ілюстративні антагоністи МОР включають, але не обмежуються, антитіло
Ге) проти МОРЕ, антисмислову молекулу, направлену на МОРЕ (включаючи антисмислову молекулу, направлену на нуклеїнову кислоту, що кодує МОР), сполуку, що інгібує МОРЕ, структурний аналог МОРЕ, домінантно-негативну мутацію рецептора ТКА, яка зв'язує МОБ, і імуноадгезин ТКА, антитіло проти р/5, антисмислову молекулу, ов направлену на будь-який або обидва з рецепторів ТКА і/або р/5 (включаючи, антисмислову молекулу, направлену на нуклеїнову кислоту, що кодує ТІКА або р7б5) і інгібітор кінази. Для мети даного винаходу
Ф) потрібно ясно розуміти, що термін "антагоніст" охоплює всі раніше ідентифіковані терміни і функціональні ка стани і характеристики, за допомогою яких сам МОБ, біологічна активність МОРЕ (включаючи, але не обмежуючи його здатність опосередковувати будь-який аспект болю) або послідовності біологічної активності по суті бр анулюються, зменшуються або нейтралізуються будь-якою значною мірою. У деяких варіантах здійснення антагоніст МОР зв'язує (фізично взаємодіє) з МОРЕ (наприклад, антитіло), зв'язується з рецептором МО (таким як рецептор ТКА або рецептор р75) знижує (гальмує і/або блокує) низхідну передачу сигналів рецептора МОБ, і/або інгібує (знижує) синтез, продукцію або вивільнення МОР. У деяких варіантах здійснення антагоніст МОГ зв'язує (фізично взаємодіє) з МОРЕ (наприклад, антитіло), зв'язується з рецептором МОБ (таким як рецептор ТІТКА 65 або рецептор р7б5) і/або знижує (гальмує і/або блокує) низхідну передачу сигналів рецептора МОР. В іншому варіанті здійснення антагоніст МОРЕ зв'язується з МОРЕ і запобігає димеризації рецептора ТКА і/або аутофосфорилюванню ТКА. В інших варіантах антагоніст МОБ інгібує або знижує синтез МОР. В інших варіантах здійснення антагоніст МОРЕ інгібує або знижує синтез і/або продукцію (вивільнення). Приклади типів антагоністів МОЕ надані в даному описі.
Використовуваний в даному описі термін "антитіло проти МО" відноситься до антитіла, яке здатне зв'язуватися з МОБ і інгібувати біологічну активність МОРЕ і/або низхідний шлях (шляхи), опосередкований передачею сигналів МОР. "Імуноадгезин ТІТКА" відноситься до розчинної химерної молекули, що включає фрагмент рецептора ТКА, наприклад, позаклітинний домен рецептора ТКА і послідовність імуноглобуліну, яка зберігає специфічність /о зв'язування рецептора ТКА. "Біологічна активність" МОРЕ загалом відноситься до здатності зв'язувати рецептори МОР і/або активувати шляхи передачі сигналів рецепторів МОБ. Без обмеження біологічна активність включає будь-яку одну або більше з наступних: здатність зв'язувати рецептори МОРЕ (такі як р7Уб і/або ТКА); здатність сприяти димеризації і/або аутофосфорилюванню рецепторів ТКА; здатність активувати шляхи передачі сигналів /5 рецепторів МОР; здатність сприяти клітинному диференціюванню, проліферації, виживанню, росту та іншим змінам клітинної фізіології, включаючи (у разі нейронів, включаючи периферичні і центральні нейрони) зміну морфології нейронів, синаптогенез, синаптичну функцію, вивільнення нейромедіаторів і/або нейропептидів і регенерацію після пошкодження і здатність опосередковувати біль.
Термін "епітоп' використовується для позначення сайтів зв'язування для (моноклональних або поліклональних) антитіл на антигенах, таких як білкові антигени.
Термін "лікування", що використовується в даному описі, являє собою підхід для отримання сприятливих або бажаних клінічних результатів. Для цілей даного винаходу сприятливі або бажані клінічні результати включають, але не обмежуються, один або більше з наступних: ослаблення або полегшення будь-якого аспекту болю, включаючи гострий, хронічний, запальний, нейропатичний або післяопераційний біль. Для цілей даного винаходу с об сприятливі або бажані клінічні результати включають, але не обмежуються, один або більше з наступних: включаючи зменшення тяжкості, полегшення одного або більше симптомів, пов'язаних з болем, включаючи і) будь-який аспект болю (такий як зменшення тривалості болю і/або зменшення больової чутливості або больового відчуття). "Зниження частоти виникнення" болю означає будь-яке зниження тяжкості (що може включати зниження Ге! зо необхідності і/або кількості (наприклад, впливу) інших засобів і/або способів лікування, що загалом використовуються з приводу цих станів, тривалості і/або частоти (включаючи, наприклад, затримку або б» збільшення часу до виникнення болю у індивідуума). Як зрозуміло фахівцям в даній галузі, індивідууми можуть с варіюватися з точки зору їх реакції на лікування, і також, наприклад, "спосіб зниження частоти виникнення болю у індивідуума" відображає введення антагоніста МОР, описаного в даному описі, в поєднанні з НСПЗЗ, як --
Зз5 описано в даному описі, на основі доцільного очікування, що таке введення може, ймовірно, спричинити таке со зменшення частоти виникнення у цього конкретного індивідуума. "Полегшення" болю або одного або більше симптомів болю означає зменшення або пом'якшення одного або більше симптомів болю, в порівнянні з відсутністю введення антагоніста МОБ в поєднанні з НСПЗ3. "Полегшення" також включає покоротшання або зменшення тривалості симптому. « "Пом'якшення" болю або одного або більше симптомів болю означає зменшення ступеня одного або більше в с небажаних клінічних проявів болю у індивідуума або популяції індивідуумів, що отримували лікування антагоністом МОБ в поєднанні з НСПЗЗ відповідно до винаходу. ;» Використовуваний в даному описі термін "затримка" розвитку болю означає відстрочення, перешкоджання, сповільнення, затримку, стабілізацію і/або відкладене прогресування болю. Ця затримка може бути різної тривалості, в залежності від анамнезу захворювання і/або індивідуумів, що одержують лікування. Як очевидно
Го! для фахівця в даній галузі, достатня або значна затримка може насправді охоплювати профілактику в тому, що у індивідуума не розвивається біль. Спосіб, який "затримує" розвиток симптому, являє собою спосіб, який знижує - імовірність розвитку симптому в даній часовій рамці і/або знижує ступінь симптомів в даній часовій рамці, в ко порівнянні з відсутністю застосування способу. Такі порівняння звичайно засновані на клінічних дослідженнях з Використанням статистично значущої кількості індивідуумів. ік "Розвиток" або "прогресування" болю означає вихідні прояви і/або наступне прогресування розладу. Розвиток
Ге) болю може бути виявлений і оцінений з використанням стандартних клінічних методик, які добре відомі в даній галузі. Однак розвиток також відноситься до прогресування, яке може бути таким, що не виявляється. З метою даного винаходу, розвиток або прогресування відноситься до біологічного перебігу симптомів. "Розвиток" дв Включає виникнення, рецидив і початок. Використовуваний в даному описі термін "початок" або "виникнення" болю включає вихідний початок і/або рецидив. (Ф) "Ефективна кількість" являє собою кількість, достатню для отримання сприятливих або бажаних клінічних ка результатів, включаючи полегшення або зниження больового відчуття. Для цілей даного винаходу, ефективна кількість антагоніста МОР (такого як антитіло проти МОРЕ) і НСПЗЗ включає кількість, достатню для лікування, бо полегшення, зниження інтенсивності або профілактики болю (включаючи сприйняття болю і відчуття болю) будь-якого типу, включаючи гострий, хронічний, запальний, нейропатичний або післяопераційний біль. У деяких варіантах здійснення ефективну кількість НСПЗЗ і антагоніста МОР, здатну модулювати поріг чутливості до зовнішніх стимулів до рівня, порівнянного з рівнем, що спостерігається у здорових індивідуумів. В інших варіантах здійснення цей рівень може не бути порівнянним з рівнем, що спостерігається у здорових 65 індивідуумів, але знижений, в порівнянні з індивідуумами, що не отримували комбіновану терапію. Ефективна кількість антагоніста МОРЕ також охоплює кількість антагоніста МОР, достатню для посилення лікування болю
НСПЗ3 (терапевтичного ефекту), як описано в даному описі, або для зниження дози НСПЗ3, необхідної для лікування або профілактики болю, як описано в даному описі. Відповідно до уявлень в даній галузі, ефективна кількість антагоніста МОРЕ в поєднанні з НСПЗЗ може варіюватися, нарівні з іншими причинами, в залежності від типу болю (і анамнезу пацієнта, а також інших чинників, таких як тип (і/або дозування) або використовуваного антагоніста МОРЕ і/або НСПЗ3). Ефективна кількість в контексті даного винаходу може також являти собою таку кількість антагоніста МОБ і НСПЗЗ, при якій досягається синергізм. Ефективна кількість антагоніста в контексті даного винаходу загалом означає кількість, достатню для того, щоб привести до посилення терапевтичного ефекту НСПЗ3З, що застосовується по підведенню болю (що, в свою чергу, означає, що знижена 7/0 доза і/або спостерігається який-небудь інший сприятливий ефект) і/або привести до сприятливого ефекту, в порівнянні з лікуванням одним НСПЗЗ. "Ефективна кількість? антагоніста МОР може також привести до синергіченого ефекту, в порівнянні з введенням з одним антагоністом МОЕ або НСПЗ3. "Індивідуум' є хребетним, переважно, ссавцем, переважніше, людиною. Ссавці включають, але не обмежуються, сільськогосподарських тварин, спортивних тварин, домашніх тварин, приматів, коней, корів, собак, /5 мишей і щурів.
Термін "НСПЗЗ3" відноситься до нестероїдної протизапальної сполуки. НСПЗЗ діляться на категорії в залежності від їх здатності інгібувати циклооксигеназу. Циклооксигеназа 1 і циклооксигеназа 2 являють собою дві основні ізоформи циклооксигенази, і більшість стандартних НСПЗЗ являють собою змішані інгібітори цих двох ізоформ. Більшість стандартних НСПЗЗ відносяться до однієї з наступних п'яти структурних категорій: (1) 2о похідні пропіонової кислоти, такі як ібупрофен, напроксен, напросив, диклофенак і кетопрофен; (2) похідні оцтової кислоти, такі як толметин і сліндак; (3) похідні фенамової кислоти, такі як мефенамова кислота і меклофенамова кислота; (4) похідні біфенілкарбонової кислоти, такі як дифлунізал і флуфенізал; і (5) оксиками, такі як піроксим, судоксикам і ізоксикам.
Був описаний інший клас НСПЗЗ, які вибірково інгібують циклооксигеназу 2. Інгибітори Сох-2 були описані, с ов наприклад, в І(патентах США МоМо 5616601; 5604260; 5593994; 5550142; 5536752; 5521213; 5475995; 5639780; 5604253; 5552422; 5510368; 5436265; 5409944 і 5130311), які всі включені в даний опис як посилання. Певні (8) ілюстративні інгібітори СОХ-2 включають целекоксиб (5С-58635), рофекоксиб, ОВОР-697, флозулід (СсоР-28238), мелоксикам, б-метокси-2-нафтилоцтову кислоту (6-ММА), МК-966, набуметон (проліки для 6-ММА), нимезулід,
Мм5-398, 50С-5766, 5С-58215, Т-614; або їх комбінації. Ге! зо У деяких варіантах здійснення аспірин і/або ацетомінофен застосовуються в поєднанні з антагоністом МОГ (таким як антитіло проти МОРЕ). Аспірин являє собою інший тип нестероїдної протизапальної сполуки. Ме
Використовуваний в даному описі термін "в поєднанні" включає одночасне введення і/або введення в різний с час. Введення в поєднанні також охоплює введення у вигляді спільної композиції (тобто антагоніст МОРЕ і НСПЗЗ присутні (комбінуються) в одній і тій самій композиції) і/або введення у вигляді окремих композицій. --
Використовуваний в даному описі термін "введення в поєднанні" призначений охоплювати будь-яку обставину, со при якій НСПЗЗ і антагоніст МОЕ вводяться в ефективній кількості індивідууму, яке може відбуватися одночасно і/або окремо. Як далі обговорюється в даному описі, зрозуміло, що антагоніст МОЕ і НСПЗЗ можуть вводитися з різною частотою і/або інтервалами введення. Наприклад, антитіло проти МОРЕ можна вводить 1 раз/тиждень, тоді як НСПЗЗ можна вводити частіше. Зрозуміло, що антагоніст МОЕ і НСПЗЗ можуть вводитися одним і тим самим « 70 шляхом введення або різними шляхами введення. в с "Післяопераційний біль" (що взаємозамінно іменується "болем після розрізу" або "посттравматичним болем") . відноситься до болю, який виникає або походить від зовнішньої травми, такої як поріз, прокол, розріз, розрив и?» або рана тканини індивідуума (включаючи біль, який виникає внаслідок хірургічних процедур, інвазивних, або не інвазивних). Термін "післяопераційний біль", що використовується в даному описі, не включає біль, який
Виникає (з'являється або відбувається) без зовнішньої фізичної травми. У деяких варіантах здійснення о післяопераційний біль є внутрішнім або зовнішнім (включаючи периферичний) болем, і рана, поріз, травма, розрив або розріз можуть виникнути випадково (як при травматичній рані) або умисно (як при операційному - розрізі). Використовуваний в даному описі термін "біль" включає сприйняття болю | відчуття болю, і біль можна
ГІ оцінювати об'єктивно з використанням бальних оцінок болю та інших способів, добре відомих в даній галузі.
Використовуваний в даному описі термін "післяопераційний біль" включає алодинію (тобто підвищену реакцію ік (тобто сприйняття болю) у відповідь на звичайно не больовий подразник) і гіпералгезію (тобто підвищену
Ге реакцію на звичайно больовий або неприємний подразник), які, в свою чергу, можуть бути термічними або механічними (тактильними) за природою. В деяких варіантах здійснення біль характеризується термічною чутливістю, механічною чутливістю і/або болем в спокої. В деяких варіантах здійснення післяопераційний біль
Включає механічно викликаний біль або біль в спокої. В інших варіантах здійснення післяопераційний біль включає біль в спокої.
Ф) Лікування болю НСПЗЗ "посилюється", коли аспект лікування НСПЗЗ поліпшується (в порівнянні з введенням ка НСПЗЗ без введення антагоніста МОР). Наприклад, ефективність лікування НСПЗЗ можна збільшити в присутності антагоніста МОРЕ відносно ефективності НСПЗЗ у відсутність антагоніста МОР. Як інший приклад, бо лікування або профілактика болю НСПЗЗ може бути "посилена" застосуванням антагоніста МОРЕ в поєднанні з
НСПЗЗ, коли це застосування забезпечує можливість кращого полегшення болю (наприклад, коли застосовується доза НСПЗ3, яка не забезпечує можливість ефективного лікування або профілактики болю).
Відносно всіх способів, описаних в даному описі, посилання на антагоністи МОРЕ і НСПЗЗ також включають композиції, що включають одне або декілька цих засобів. Даний винахід можна застосовувати для лікування 65 болю у індивідуумів, що включають всіх ссавців, і людини, і не людини.
В одному аспекті винахід надає способи лікування болю у індивідуума, що включають введення ефективної кількості антагоніста МОБ (такого як антитіло проти МОР) в поєднанні з ефективною кількістю НСПЗ3. В деяких варіантах здійснення вводиться кількість антагоніста МОРЕ, достатня для того, щоб забезпечити можливість зниження звичайної дози НСПЗЗ, необхідної для отримання такого ж ступеня ефекту полегшення болю, щонайменше, приблизно на 595, щонайменше, приблизно на 1095, щонайменше, приблизно на 2095, щонайменше, приблизно на 3095, щонайменше, приблизно на 5095, щонайменше, приблизно на 6095, щонайменше, приблизно на 7095, щонайменше, приблизно на 8095, або, щонайменше, приблизно на 9095, або більше.
В іншому аспекті винахід надає способи посилення лікування болю НСПЗЗ у індивідуума, що передбачають /о введення ефективної кількості антагоніста МОРЕ в поєднанні з ефективною кількістю НСПЗ3.
У деяких варіантах здійснення біль включає один або декілька з наступних: гострий і/або хронічний біль, будь-який біль із запальним компонентом, післяопераційний біль (включаючи зубний біль), мігрень, головний біль і невралгію трійчастого нерва, біль, пов'язаний з опіком, раною або нирковим каменем, біль, пов'язаний з травмою (включаючи травматичне пошкодження голови), нейропатичний біль, біль, пов'язаний з серповидноклітинним кризом, біль, пов'язаний з дисменореєю або кишковою дисфункцією, і біль, пов'язаний з раком (включаючи "нападоподібний біль" і біль, пов'язаний з термінальними стадіями раку). В інших варіантах здійснення біль являє собою біль, який звичайно лікують НСПЗЗ (таким як ібупрофен). В інших варіантах здійснення біль пов'язаний з опіком. В інших варіантах здійснення біль пов'язаний з ревматоїдним артритом. В інших варіантах здійснення біль пов'язаний з остеоартритом.
В іншому аспекті винахід надає способи профілактики, полегшення і/або профілактики розвитку або прогресування болю. Так, в деяких варіантах здійснення, антагоніст МОР, такий як антитіло проти МОБ, і/або
НСПЗ3З вводяться перед болісною подією (такою як операція). Наприклад, антагоніст МОЄ можна ввести за 30 хвилин, за 1 годину, за 5 годин, за 10 годин, за 15 годин, за 24 години або навіть більше, наприклад, за 1 день, декілька днів або навіть 1 тиждень, 2 тижні, З тижні або більше перед видами активності, які, ймовірно, сч приведуть або пов'язані з ризиком викликаного болю, такі як зовнішня травма або операція.
Лікування або профілактика болю оцінюється з використанням способів, добре відомих в даній галузі. Оцінку і) можна виконувати на основі об'єктивного показника, такого як спостереження поведінки, такої як реакція на подразники, вирази обличчя і тому подібні. Оцінка може бути також заснована на суб'єктивних показниках, таких як характеристика пацієнтом болю з використанням різних шкал болю |(|див., наприклад, Каї? еї аї!., 5!иго Сіїп Ге!
Мой Ат. (1999) 79 (2):231-52; Сагасепі еї а). У Рат Зутіот Мападе (2002) 23(3):239-55).
Діагностика і оцінка болю при ревматоїдному артриті добре встановлена в даній галузі. Оцінку можна Ме виконати на основі показників, відомих в даній галузі, таких як характеристика пацієнтом болю з використанням су різних шкал болю |див., наприклад, Каї еї аїЇ., З!игд Сіїп Мой Ат. (1999) 79 (2):231-52; Сагасепі еї аї. у
Раїп Зутіот Мападе (2002) 23 (3): 239-55). Існують також шкали вимірювання патологічного стану, що звичайно (87 зв ВИиКОристовуються, такі як (Ше Атегісап СоПеде ої КПеитайюіоду (АСК) (Реївоп, еї аї., Агійгйів апа со
КПпеитаїйізт (1993) 36 (6)) (729-740) (Ше Неакйй Авзеззтепі Опцевзіоппаійе (НАС) (Ргіев, еї аї., (1982) 9.
КПпептаїйоі!. 9:789-793), Ше Рашивз Зсаіе (Рашив, еї аї., Агійгйів апа КПеийтаїйізт (1990) 33: 477-484), апа
Ше Агійгіїїз Ітрасі Меазиге Зсаїіе (АІМ5) (Меепап, еї аї., Агійгйз апа Кпеитаїйоіоду (1982) 253(1048-1053)|.
Діагностика та оцінка болю при остеоартриті добре встановлена в даній галузі. Оцінку можна виконати на « основі показників, відомих в даній галузі, таких як характеристика пацієнтом болю з використанням різних шкал з с болю |див., наприклад, Каї еї аіІ., Зигу Сіп Мой Ат. (1999) 79 (2):231-52; Сагасепі еї а). У Раіп Зутіот
Мападе (2002) 23(3):239-55). Наприклад, шкалу МОМАС болю при підйомі після операції (включаючи біль, ;» тугорухливість і фізичну функцію) і 100мм зорову аналогову шкалу (МА5) можна використати для оцінки болю і оцінки реакції на лікування.
Зрозуміло, що коли антагоніст МОРЕ (такий як антитіло проти МОР) і НСПЗЗ вводяться в поєднанні, або у
Го! вигляді однієї, або окремої композиції (композицій), антагоніст фактора росту нервів і НСПЗЗ представлені у співвідношенні, яке узгоджується з виявом бажаного ефекту. В деяких варіантах здійснення співвідношення по - масі між антагоністом фактора росту нервів і НСПЗЗ може становити приблизно 1 до 1. В деяких варіантах ко здійснення співвідношення може складати від приблизно 0,001 до приблизно 1 і від приблизно 1000 до приблизно 1, від приблизно 0,01 до приблизно 1 і від приблизно 100 до приблизно 1, або від приблизно 0,1 до се) приблизно 1 і від приблизно 10 до приблизно 1. Передбачені інші співвідношення.
Ге) Потрібно розуміти, що кількість антагоніста фактора росту нервів і НСПЗ3З, необхідна для застосування при лікуванні або профілактиці болю, буде варіюватися не тільки в залежності від вибраних конкретних сполук або композицій, але також від шляху введення, природи стану, що підлягає лікуванню, і віку і стану пацієнта, і,
Зрештою, буде вибиратися за розсудом лікуючого лікаря.
Антагоністи МОГ (Ф) У способах винаходу використовується антагоніст МОР, який відноситься до будь-якої молекули, яка блокує, ка пригнічує або знижує (включаючи значно) біологічну активність МОРЕ, включаючи низхідні шляхи, опосередковані передачею сигналів МОР, такі як зв'язування з рецепторами і/або клітинна реакція, викликана МОР. Термін во "антагоніст не має на увазі специфічний механізм безвідносної біологічної дії, і вважається, що він явно включає і охоплює всі можливі фармакологічні, фізіологічні і біохімічні взаємодії з МОР і їх наслідки, які можуть бути досягнуті різноманітними різними і такими, що хімічно відрізняються, композиціями. Ілюстративні антагоністи МОЕ включають, але не обмежуються, антитіло проти МОР, поліпептид (включаючи поліпептид, що включає домен, що зв'язує МОРЕ, отриманий з антитіла проти МОР, наприклад, зв'язувальний домен, що включає 65 області СОК, достатні для зв'язування МОРГ), антисмислову молекулу, направлену на МОРЕ (включаючи антисмислову молекулу, направлену на нуклеїнову кислоту, що кодує МОР), антисмислову молекулу,
направлену на обидва рецептори ТКА і/або р75 (включаючи антисмислові молекули, направлені на молекулу нуклеїнової кислоти, що кодує ТКА або р7б5) сполуку, яка інгібує МОРЕ, структурний аналог МОБ, домінантно-негативну мутацію рецептора ТКА і/або р75, яка зв'язує МОР, антитіло проти ТКА, який зв'язує
МОР, імуноадгезин ТтТКА, антитіло проти ТКА, антитіло проти р75 і інгібітор кінази. Для мети даного винаходу потрібно чітко розуміти, що термін "антагоніст" охоплює раніше ідентифіковані терміни, назви і функціональні стани і характеристики, за допомогою яких сам МОР, біологічна активність МОБ (включаючи, але не обмежуючись, здатність опосередковувати будь-який аспект болю) або наслідки біологічної активності по суті анулюється, зменшується або нейтралізується в будь-якій значній мірі. У деяких варіантах здійснення /о антагоніст МОР (наприклад, антитіло проти МОР) зв'язує (фізично взаємодіє з) МОР, зв'язується з рецептором
МОР (таким як рецептор ТгТКА і/або р75) і/або знижує і/або блокує) низхідну передачу сигналів рецептора МОР.
Відповідно, в деяких варіантах здійснення антагоніст МОРЕ зв'язує (фізично взаємодіє з) МОР. В інших варіантах здійснення антагоніст МОР зв'язується з рецептором МОБ (таким як рецептор ТКА і/або р75).
В інших варіантах здійснення антагоніст знижує (гальмує і/або блокує) низхідну передачу сигналів /5 рецептора МОРГ (наприклад, передачу сигналів інгібіторів кінази). В інших варіантах здійснення антагоніст інгібує (знижує) синтез і/або вивільнення МОР. В іншому варіанті здійснення антагоніст МОРЕ являє собою імуноадгезин ТКА. В іншому варіанті здійснення антагоніст МОР відрізняється від антитіла проти МОР. В деяких варіантах здійснення антагоніст МОР зв'язує МОРЕ (такий як МОБ) і значно не зв'язується із спорідненими нейротропінами, такими як МТ-3, МТ-4/5 і/або ВОМЕ. В деяких варіантах здійснення антагоніст зв'язує людський
МОБ і значно не зв'язує МОР від інших видів хребетних (в деяких варіантах здійснення ссавців). В деяких варіантах здійснення антагоніст МОРЕ зв'язує людський МОР, а також один або декілька МОБ від інших видів хребетних (в деяких варіантах здійснення ссавців). В деяких варіантах здійснення антагоніст МОРЕ зв'язує МОБЕ, а також, щонайменше, один інший нейротропін. В деяких варіантах здійснення антагоніст МОРЕ зв'язується з МОГ видів ссавців, таких як кінь або собака, але значно не зв'язується з МОБ від інших видів ссавців. сч
Антитіла проти МОГ
У деяких варіантах здійснення винаходу антагоніст МОРЕ включає антитіло проти МОР. Антитіло проти МОЄ і) повинно проявляти будь-яку одну або декілька з наступних характеристик: (а) зв'язування з МОБ і інгібування біологічної активності МОЕ і/або низхідного шляху (шляхів), опосередкованого функцією передачі сигналів МОРЕ; (Б) лікування або профілактика будь-якого аспекту болю, зокрема, в поєднанні з НСПЗЗ; (с) блокада або Ге! зо Зменшення активації рецепторів МОР (включаючи димеризацію і/або аутофосфорилування рецепторів ІгКА); (4) збільшення виведення МОБ; (є) посилення лікування болю НСПЗ3. Ме
Антитіла проти МОБ відомі в даній галузі |див., наприклад, заявки РСТ МоМо УМО 02096458; УУО 01/78698, УМО с 01/64247, патенти США МоМо 5844092, 5877016 і 6153189; Нопоо еї а!., Нубгідота, 19:215-227 (2000); СеїІ. Моїес.
Віої. 13:559-568 (1993); номери доступу СепВапк 039608, 039609, І 17078 або І 17077). --
В деяких варіантах здійснення антитіло проти МОРЕ специфічно зв'язується з МОР. У ще одних варіантах со здійснення антитіло є гуманізованим (таким як описане в даному описі антитіло ЕЗ). У деяких вариантах здійснення антитіло проти МОБ являє собою антитіло ЕЗ (як описано в даному описі). В інших варіантах здійснення антитіло проти МОРЕ включає один або більше СОК антитіла ЕЗ (наприклад, 1, 2, 3, 4, 5 або, в деяких варіантах здійснення, всі 6 СКО з ЕЗ). В інших варіантах здійснення антитіло проти МОРЕ є людським. У ще одних « варіантах здійснення антитіло проти МОРЕ включає амінокислотну послідовність варіабельної області важкого з с ланцюга, показану в таблиці 1 (5ЕО ІЮ МО:1), і амінокислотну послідовність варіабельної області легкого ланцюга, показану в таблиці 2 (ЗЕО ІЮ МО:2). У ще одних варіантах здійснення антитіло проти МОРЕ включає ;» амінокислотну послідовність варіабельної області важкого ланцюга, показану в таблиці 1 (ЗЕО ІО МО:1). У ще одних варіантах здійснення антитіло проти МОБ включає амінокислотну послідовність варіабельної області легкого ланцюга, показану в таблиці 2 (ЗЕО ІЮ МО:2). У ще одних варіантах здійснення антитіло включає о модифіковану константну область, таку як константна область, яка є імунологічно інертною, наприклад, не запускає лізис, опосередкований комплементом, або не стимулює антитілозалежну клітинноопосередковану - цитотоксичність (АЮОСС). В інших варіантах здійснення константна область модифікована, як описано в |(Єиг. .). ко Іттипої. (1999) 29:2613-2624; заявці РСТ МоРСТ/5899/01441; і/або в заявці на патент Великобританії
Ме9809951.8). В інших варіантах здійснення антитіло проти МОРЕ являє собою будь-яке антитіло, описане в заявці ік на (патент США під серійним Мо10/7457 75).
Ге) У деяких варіантах здійснення антитіло проти МОБ являє собою гуманізоване мишаче моноклональне антитіло проти МОРЕ, зване антитілом "ЕЗ", яке включає константну область важкого ланцюга людського Ідслга, що містить наступні мутації: від АЗЗОРЗ31 до 53305331 (нумерація амінокислот з посиланням на послідовність дв 9с2а дикого типу; |див. Еиг. У. Іттипої. (1999) 29:2613-2624)); капа константної області людського легкого ланцюга і варіабельних областей важкого і легкого ланцюгів, показані в таблиці 1 і 2.
Ф) іме) 60 б5
Таблиця 1
Бо Варіабельна область важкого ланцюга
ОМОГОБ5ОРОЇ МУКРУЕТІ ЗІТСТУВО ЕБЛОУО ММК ОРРОКО ЕМО УСОСТТ б РУМБАУКВКУПОКОТУКМОВЗІКІЗ5УТААРТАУУУСАВОСУ УХАТЗУУВОУ МУ
ОСТІ УТУВ(ЗЕО ТО МО).
Таблиця 2 15 .
Варіабельна область легкого ланцюга
ПІОМТОБ5РЗВЇ ЗАУСРКУТИ СВАБОВІЗММ ГУ У ООКРОКАРКІЛ ТУ УТУВЕНЯ
СУРБЗКЕЗО5О5ОТОЕТЕТІВ5ІОРЕОТАТУ УСООБНТІ РУТЕСОСТКІ ЕКВТ(СВО
Ю МО-2).
А я ти нерв тт тжжю с
Таблиця 1 о
Й Варіабельна область важкого ланцюга (22) зо ОМОГОБ5ОРСІМУКРОЕТІ ЗІТСТУЗСЕЗ СУПІ МУКОРРОКО ЕМ ооо б»
РУМБАУКВКУПОКОТУКМОВЗІКІЗ5УТААРТАУУУСАВОСУ УХАТЗУУВОУ МУ сч
СОТ УТУ (БЕ ІЮ МО). м г)
Таблиця 2
Варіабельна область легкого ланцюга « - о, с ПІОМТОБ5РЗВЇ ЗАУСРКУТИ СВАБОВІЗММ ГУ У ООКРОКАРКІЛ ТУ УТУВЕНЯ хз» ОУРУКЕВО5БОБСТОЕТЕТІВ5І ОРЕ АТУУСООЕНТІ РУТЕСОСТКІ ЕК ВТ(5ВО
Ю МО-2).
Ге | Наступні полінуклеотиди, що кодують варіабельну область важкого ланцюга ЕЗ або легкого ланцюга ЕЗ, були з депоновані в АТСС 8 січня 2003Зр.: ю мен 01111111 едоюттултсс|дат депонування) я.
Ф с
Вектор ЕБ.911.3Е являє собою полінуклеотид, що кодує варіабельну область легкого ланцюга, показаного в таблиці 2; Вектор ЕБ.риг.911.3Е являє собою полінуклеотид, що кодує, варіабельну область легкого ланцюга, показаного в таблиці 2, і Вектор ОБ.911.3Е являє собою полінуклеотид, що кодує варіабельну область важкого (Ф) ланцюга, показаного в таблиці 1. Ці полінуклеотиди також кодують константні домени. г Існує, щонайменше, дві методики для визначення СОК: (1) підхід, заснований на перехресно-видовій мінливості послідовностей (тобто Караї еї а). бЗедцепсез ої Ргоївіпв ої Іттипоіодіса! Іпіегеві, (5 ей., во 1991, Майопаї! Іпзішіез ої Неайй, Веїпезда Ма); і (2) підхід, заснований на кристалографічних дослідженнях комплексів антиген-антитіло |Споїйіа еї аЇ. (1989) Маїшге 342:877; АЇІ-Іагікапі еб аі (1997) 9. Моїес. Віо)|. 273:927-948))|. Використовуваний в даному описі термін "СОК" може відноситися до СОК, визначених будь-яким підходом або комбінацією обох підходів.
В іншому варіанті здійснення антитіло проти МОЕ включає один або декілька СОК антитіла ЕЗ (наприклад, 1, в5 2, 3, 4, 5 або в деяких варіантах здійснення всі 6 СОК з ЕЗ3). Визначення областей СОК досить відоме в даній галузі. СОК можуть являти собою Кабаї, Споїпіа або комбінацію КарБбаї і Споїпіа.
Антитіла, які можна застосовувати в даному винаході, можуть охоплювати моноклональні антитіла, поліклональні антитіла, фрагменти антитіл (наприклад, Раб, Раб, (аб), Ем, Ес ії т.д.), химерні антитіла, біспецифічні антитіла, гетерокон'югатні антитіла, одноланцюгові (ЗсЕм), їх мутанти, гібридні білки, що
Включають антитільну частину, гуманізовані антитіла і будь-яку модифіковану конфігурацію молекули імуноглобуліну, яка включає сайт розпізнавання антигену необхідної специфічності, включаючи варіанти глікозилювання антитіл, варіанти амінокислотної послідовності антитіл і ковалентно модифіковані антитіла.
Антитіла можуть бути мишачими, щурячими, людськими або будь-якого іншого походження (включаючи химерні і гуманізовані антитіла). Для цілей даного винаходу антитіло взаємодіє з МОРЕ таким чином, який інгібує МОГ 70 і/або низхідні шляхи, опосередковані функцією передачі сигналів МОР. В одному варіанті здійснення антитіло являє собою людське антитіло, яке розпізнає один або декілька епітопів на людському МОР. В іншому варіанті здійснення антитіло являє собою мишаче або щуряче антитіло, яке розпізнає один або декілька епітопів на людському МОБ. В іншому варіанті здійснення антитіло розпізнає один або декілька епітопів на МОРЕ, вибраному з групи, що складається з: гризунів, собак, кішок, коней і корів. В іншому варіанті здійснення антитіло включає 7/5 Модифіковану константну область, таку як константна область, яка є імунологічно інертною (тобто не запускає опосередкований комплементом лізис) або не стимулює антитілозалежну клітинноопосередковану цитотоксичність (АЮОСС). Активність АОСС можна оцінити з використанням способів, розкритих в |(патенті США
Мо55003621. В інших варіантах здійснення константна область модифікована, як описано в (Еншг. 9. Пгапипо). (1999) 29:2613-1624; публікації РСТ МоРСТ/З899/01441 і/або в заявці на патент Великобританії Мо9809951.81.
Афінітет зв'язування антитіла проти МОРЕ з МОРЕ (таким як АИМОРГ) може складати від приблизно О,01нМ до приблизно 1ТнНМ, від приблизно 0,05НМ до приблизно 0,25НМ, від приблизно О,1ОнНМ до приблизно 0,80ОнНМ, від приблизно 0,15НМ до приблизно 0,75НМ і від приблизно 0,18нМ до приблизно 0,72нМ. В інших варіантах здійснення афінітет зв'язування становить приблизно ТпкМ, приблизно 2пкМ, приблизно бпкМ, приблизно 1ОпкмМ, приблизно 15пкМ, приблизно 20пкМ, приблизно 40пкМ або більш ніж приблизно 40пкМ. В одному варіанті с здійснення афінітет зв'язування складає між приблизно 2нкМ і 22пкМ. В інших варіантах здійснення афінітет зв'язування складає менше за приблизно 100НМ, приблизно 5ОНМ, приблизно 1ОНМ, приблизно 1нНМ, приблизно і) 5О0ОпкМ, приблизно 100пкМ, приблизно 5ОпкМ, приблизно ТОпкМ. У деяких варіантах здійснення афінітет зв'язування становить приблизно 1ОнНМ. В інших варіантах здійснення афінітет зв'язування складає менше за приблизно 1ОНМ. В інших варіантах здійснення афінітет зв'язування становить приблизно 0,1нМ або приблизно Ге! зо 0,07нНМ. В інших варіантах здійснення афінітет зв'язування складає менше за приблизно О,1нМ або менше за приблизно 0,07нМ. В інших варіантах здійснення афінітет зв'язування складає будь-який з від приблизно 100ОНМ, Ме) приблизно 5ОНМ, приблизно 1ОНМ, приблизно 1НМ, приблизно 500пкМ, приблизно 100пкМ, приблизно 5ОпкМ до с будь-якого з приблизно 2пкМ, приблизно бпкМ, приблизно 1ОпкМ, приблизно 15пкМ, приблизно 20пкМ або приблизно 40пкМ. У деяких варіантах здійснення афінітет зв'язування складає будь-який з приблизно 100ОнНМ, -- приблизно 5ОНМ, приблизно 1ОНМ, приблизно 1НМ, приблизно 500пкМ, приблизно 100пкМ або приблизно 5ОпкмМ, со або менше за приблизно 5О0пкМ. У ще одних варіантах здійснення афінітет зв'язування становить приблизно 2пкМ, приблизно 5пкМ, приблизно 1ОпкМ, приблизно 15пкМ, приблизно 20пкМ, приблизно 40пкМ або більше за приблизно 4ОпкмМ.
Одним способом визначення афінітету зв'язування антитіл з МОБ є вимірювання афінітету « Монофункціональних фрагментів Рар антитіла. Для отримання монофункціональних фрагментів Раб антитіло з с (наприклад, Ід) можна розщепити папаїном або експресувати рекомбінантно. Афінітет фрагмента Бар проти
МОР антитіла можна визначити поверхневим резонансом плазмона (пристрій для визначення поверхневого ;» резонансу плазмона (ЗРК) ВіАсоге З00Отм, ВІАсоге, ІМС, Рівсажшау М) Чіпи СМ5 можна активувати гідрохлоридом М-етил-М'-(З3-диметиламінопропіл)карбодіїміду (ЕОС) і М-гідроксисукцинімідом (МН) відповідно до інструкцій постачальника. Людський МОРЕ можна розвести в 10мМ ацетаті натрію при рН 4,0 і ін'єкувати зверху о активованого чіпа в концентрації О,005мг/мл. Використовуючи варіабельний час потоку по окремих каналах чіпа, можна досягнути два діапазони щільності антигену: 100-200 одиниць реакції (КО) для детальних кінетичних - досліджень і 500-600 Ки для скринінгових аналізів. Чіп можна блокувати етаноламіном. Дослідження регенерації ка показали, що суміш елюційного буфера Ріегсе (продукт Мо21004, Ріегсе Віоїесппооду І) ії 4М Маа (271) ефективно видаляє зв'язаний Раб, одночасно зберігаючи активність НМОЕ на чіпі протягом 200 ін'єкцій. Буфер ее, НВБВЗ-ЕР (0,01М НЕРЕ5, рН 7,4, 0,15 Масі ЗмМ ЕДТА, 0,00595 поверхнево-активна речовина Рг20) (Че) використовують як робочий буфер для аналізів ВіІАсоге. Серійне розведення (0,1-10 х певний Кр) зразків очищеного Раб ін'єкують протягом їхв. в концентрації 1О0Омкл/хв. і допускаються величини часу дисоціації до 2год. Концентрації білків РГар визначають ЕЇГ ІЗА і/або електрофорезом 505-РАСЕ з використанням Раб відомої
Концентрації (за даними визначення амінокислотним аналізом) як стандарт. Швидкості кінетичної асоціації (К оп) і швидкості дисоціації (Кої) отримують одночасно підгонкою даних до моделі зв'язування І апдтиїг 1:1 (Кагізвоп, о К. Коов, Н. Радегзіат, І. Реїйегезоп, В. (1994). Меїйодз Епгутоіоду 6:99-110) з використанням програми оцінки ко ВІА. Величини константи рівноважної дисоціації (Ко) можна розрахувати у вигляді К ов/Кол. Цей протокол підходить для використання при визначенні афінітету зв'язування антитіла з МОР будь-якого виду, включаючи бо людський МОРЕ, МОБ інших хребетних (в деяких варіантах здійснення, ссавців) (такий як мишачий МОРЕ, щурячий
МОР, МОЄ приматів), а також для використання з іншими нейротропінами, такими як споріднені нейротропіни
МТЗ, МТА/5 і/або ВОМЕ.
В деяких варіантах здійснення антитіло зв'язує людський МО і значно не зв'язує МОР від інших видів хребетних (в деяких варіантах здійснення, ссавців). В деяких варіантах здійснення антитіло зв'язує людський 65 МОР, а також один або декілька МОБ від інших видів хребетних (в деяких варіантах здійснення, ссавців, таких як гризуни). У ще одних варіантах здійснення антитіло зв'язує МОБ і не вступає в значну перехресну взаємодію з іншими нейротропінами (такими як споріднені нейротропіни МТЗ, МТ4/5 і/або ВОМЕ). В деяких варіантах здійснення антитіло зв'язує МОР, а також, щонайменше, один інший нейротропін. В деяких варіантах здійснення антитіло зв'язується з МОРЕ видів ссавців, таких як кінь або собака, але значно не зв'язується з МОБ від інших видів ссавців.
Епітопи можуть бути безперервними або переривистими. В одному варіанті здійснення антитіло зв'язує по суті той самий епітоп АМОБЕ, що і антитіло, вибране з групи, що складається з МАБ 911, МАБ 912 і МАБ 938, як описано в (публікації Нопдо, еї аї., Нубгідота 19:215-227 (2000). В іншому варіанті здійснення антитіло зв'язує по суті той самий епітоп РМОР, що і МАБ 911. У ще одному варіанті здійснення антитіло зв'язує по суті 70 той самий епітоп РМОР, що і МАБ 909 |див. Нопоо, еї а!., вище). Наприклад, епітоп може включати один або декілька з: КЗ2, КЗ4 і ЕЗ5 в межах варіабельної області 1 (амінокислоти 23-35) МОРЕ; залишки Е79 і Т81 в межах варіабельної області 4 (амінокислоти 81-88) ПМС; залишки Н8в4 і КВ8 в межах варіабельної області 4; залишок К103 між варіабельною областю 5 (амінокислоти 94-98) АМОБЕ і С-кінцем (амінокислоти 111-118) ЯМОК; залишок Е11 в межах преваріабельної області 1 (амінокислоти 10-23) АМОЕ; У52 між варіабельною областю 2 7/5 (амінокислоти 40-49) ПМОБЕ і варіабельною областю З (амінокислоти 59-66) МОН; залишки 1112 і 5113 в межах
С-кінця АИМОЕ; залишки КБУ і К69 в межах варіабельної області З АМОЕ; або залишки МІВ, М20 і (323 в межах преваріабельної області 1 ПМОР. Крім того, епітоп може включати одну або декілька з варіабельної області 1, варіабельної області З, варіабельної області 4, варіабельної області 5, М-кінцевої області і/або С-кінця
МОР. У ще одному варіанті здійснення антитіло значно знижує доступність для розчинника залишку К103 МОГ.
Зрозуміло, що хоч описані вище епітопи відносяться до людського МОР, середній фахівець в даній галузі може сумістити структури людського МОЕ з МОБ інших видів і ідентифікувати вірогідні копії цих епітопів.
В одному аспекті антитіла (наприклад, людські, гуманізовані, мишачі, химерні), які можуть інгібувати МОБ, можна отримати використанням імуногенів, які експресують повну довжину або часткову послідовність МОР. В іншому аспекті можна використовувати імуноген, що включає клітину, яка надмірно експресує МОР. Інший сч ов приклад імуногену, який можна використати, являє собою білок МОРЕ, який містить МОЕ повної довжини або частину білка МОР. і)
Антитіла проти МОРЕ можна отримати будь-яким способом, відомим в даній галузі. Шлях і схема імунізації тварини-хазяїна загалом узгоджуються з прийнятими і звичайними методиками для стимуляції і продукції антитіл, як далі описано в даному описі. Загальні методики для продукції людських і мишачих антитіл відомі вданій Ге! зо галузі і описані в даному описі.
Передбачається, що можна маніпулювати будь-яким ссавцем індивідуумом, включаючи людей або отримані б» у них клітини, що продукують антитіла, для того, щоб служити як основа для продукції лінії клітин гібридоми с ссавців, включаючи людину. Звичайно тварина-хазяїн інокулюється внутрішньоочеревинно, внутрішньом'язово, перорально, підшкірно, внутрішньопідошовно і/або внутрішньошкірно деякою кількістю імуногену, включаючи те, --
З5 Як описано в даному описі. со
Гібридоми можна отримати з лімфоцитів і іморталізованих клітин мієломи з використанням загальної методики гібридизації соматичних клітин ІКойіег, В. Апа Міївівїй, С. (1975) Маїшге 256:495-497|) або в модифікації (Виск, О.МУ., еї аЇ. п Міїго, 18:377-381 (1982)). При гібридизації можна використовувати доступні лінії мієломи, включаючи, але не обмежуючись, Х63-А98.653 і лінії з Бак Іпзійше, Се! Оівігіршіоп Сепіег, « зап Оіедо, Саїїї., ОБА. Загалом, методика включає злиття клітин мієломи і лімфоїдних клітин з використанням з с фузогену, такого як поліетиленгліколь, або електричними засобами, добре відомими фахівцям в даній галузі. . Після злиття клітини відділяють від середовища злиття і вирощують у селективному ростовому середовищі, и?» такому як середовище гіпоксантину-аміноптерину-тимідину (НАТ), для видалення негібридизованих батьківських клітин. Для культивування гібридом, які секретують моноклональні антитіла, можна використовувати будь-яке з описаних в даному описі середовищ з добавкою сироватки або без неї. Як іншу альтернативу методиці злиття
Го! клітин, можна використовувати В-клітини, іморталізовані ЕВМ (вірусом Епштейна-Барра), для продукції моноклональних антитіл проти МОРЕ даного винаходу. При бажанні, гібридоми розповсюджуються і - субклонуються, і надосадові рідини аналізують для виявлення антиіїмуногенної активності звичайними ко процедурами імуноаналізу (наприклад, радіоїмуноаналізу, ферментного імуноаналізу або флюоресцентного 5ор імуноаналізу). се) Гібридоми, які можна використовувати як джерело антитіл, охоплюють всі похідні, клітини потомства
Ге) батьківських гібридом, які продукують моноклональні антитіла, специфічні для МОРЕ, або їх частини.
Гібридоми, які продукують такі антитіла, можна вирощувати іп мійго або іп мімо з використанням відомих процедур. При бажанні, моноклональні антитіла можна виділити з культурального середовища або біологічних ов рідин звичайними процедурами очищення імуноглобуліну, такими як осадження сульфатом амонію, гель-електрофорез, діаліз, хроматографія і ультрафільтрація. Небажану активність у разі її присутності можна (Ф, видалити, наприклад, проведенням отримання над адсорбентами, виготовленими з імуногену, прикріпленого до ка твердої фази, і елююванням або вивільненням бажаних антитіл з імуногену. Імунізація тварини-хазяїна людським
МОР або фрагментом, що містить амінокислотну послідовність-мішень, кон'юговану з білком, який є імуногенним бо У видів, що підлягають імунізації, наприклад, гемоціанін в формі замочної щілини або блюдця, сироватковий альбумін, бичачий тиреоглобулін або інгібітор трипсину соєвих бобів з використанням біфункціонального або дериватизуючого засобу, наприклад, складного малеімідобензоїлового ефіру сульфосукциніміду (зв'язане зв'язування Через цистеїнові залишки), М-гідроксисукциніміду (через лізинові залишки), глутаральдегіду, янтарного ангідриду, СОСІ» або К'М-С-МЕ, де К і КЕ! являють собою різні алкільні групи, може дати популяцію 65 антитіл (наприклад, моноклональних антитіл).
При бажанні, антитіло проти МОЕ (моноклональне або поліклональне), яке цікавить, можна секвенувати, і полінуклеотидну послідовність, що кодує поліпептид антитіла проти МОР, можна потім клонувати у вектор для експресії або поширення. Послідовність, що кодує антитіло, яке представляє інтерес, може підтримувати у векторі в клітині-хазяїні, і клітини-хазяїни можна потім розмножувати і заморозити для майбутнього
Застосування. В альтернативі, полінуклеотидну послідовність можна використати для генетичного маніпулювання для "гуманізації" антитіла або для поліпшення афінітету або інших характеристик антитіла.
Наприклад, константну область можна піддати маніпуляціям генної інженерії для того, щоб вона більше нагадувала людські константні області для уникнення імунної реакції, якщо антитіло використовується в клінічних випробуваннях і способах лікування у людей. Може бути бажано піддати генетичним маніпуляціям 7/0 послідовність антитіла для отримання більшого афінітету до МОБ і більше ефективності при інгібуванні МОР. Для фахівця в даній галузі буде очевидно, що можна зробити одне або декілька змін полінуклеотиду в антитілі проти
МОБ і все ж зберегти його здатність зв'язуватися з МОР.
Існує 4 загальні стадії для гуманізації моноклонального антитіла. Вони являють собою: (1) визначення нуклеотиду і прогнозованої амінокислотної послідовності легкого і важкого варіабельних доменів вихідного /5 антитіла, (2) проектування гуманізованого антитіла, тобто рішення, яку каркасну область антитіла використати під час процесу гуманізації; (3) дійсні методології!/методики гуманізації; і (4) трансфекція і експресія гуманізованого антитіла |див., наприклад, патенти США МоМо 4816567, 5807715, 5866692, 6331415, 5530101, 5693761, 5693762, 5585089 і 6180370|. Був описаний ряд молекул "гуманізованого" антитіла, що включають зв'язувальний антигенний сайт, отриманий з надлюдського імуноглобуліну, включаючи химерні антитіла, що го мають області М гризунів або модифіковані області М гризунів і їх асоційовані області (СОК), що визначають комплементарність, злиті з людськими константними доменами |див., наприклад, УМіпігег еї а. Майте 349:293-299 (1991), Горидію еї аЇ. Ргос. Маї. Асад. Зсі. ОБА 86:4220-4224 (1989), Зпнам/ еї аїЇ. 9д.Іттипої. 138:4534-4538 (1987) і Вгомп еї а! Сапсег Кез. 47:3577-3583 (1987)). Інші посилання описують СОК гризунів, пересаджений в людську опорну каркасну область (ЕК) перед злиттям з константним доменом відповідного людського антитіла сч ов |див., наприклад, Кіесптапп еї аЇ. Майте 332:323-327 (1988), Мегпоеуеп еї а). Зсіепсе 239:1534-1536 (1988) і д9опев еї а). Маїшге 321:522-525 (1986)). Інше посилання описує СОК гризунів, підтримувані рекомбінантно і) облицьовані каркасні області гризунів |див., наприклад, європейську патентну публікацію Мо519596). Ці "гуманізовані" молекули призначені для мінімізації небажаної імунологічної реакції відносно молекул антилюдських антитіл гризунів, яка обмежує тривалість і ефективність терапевтичних видів застосування цих Ге! зо частин у людей-реципієнтів. Наприклад, константну область антитіла можна сконструювати методами генної інженерії так, що вона буде імунологічно інертною (наприклад, не запускає лізис комплементом (|див., Ме наприклад, РСТ/5899/01441; заявка на патент Великобританії Мо 9809951.81). Інші способи гуманізації антитіл, с які можна також використати, розкриті (Оацопегіу еї аї., Мисі. Асід5. Кев. 19:2471-2476 (1991) і в патентах
США МоМо 6180377, 6054297, 5997867, 5866692, 6210671, 6350861, і в публікації РСТ Ме01/27160. Інші способи їж" описані в заявці на патент США під серійним Мо10/745775). со
У ще одній альтернативі повністю людські антитіла можна отримати використанням мишей, що є в продажу, які були піддані модифікації генною інженерією для експресії специфічних білків людського імуноглобуліну.
Трансгенні тварини, які призначені для продукції більш бажаних (наприклад, повністю людських антитіл) або більш доцільної імунної відповіді, можна також використовувати для генерування гуманізованих або людських « антитіл. Прикладами такої технології є Хепотоизетм від Ардепіх, Іпс. (Егетопі, СА) і НИиИМАБ-Моизео і ТО Мошетм з с від Меадагех, Іпс. (Ргіпсеїоп, МУ). й Очевидно, що хоч наведене вище обговорення відноситься до гуманізованих антитіл, загальні обговорені "» принципи застосовні для отримання антитіл для використання, наприклад, у собак, кішок, приматів, коней і корів. Крім того, очевидно, що один або декілька описаних в даному описі аспектів гуманізації антитіл можуть
Комбінуватися, наприклад, пересадка СОК, мутація каркаса і мутація СОК. о В альтернативі, антитіла можна отримати рекомбінантно і експресувати з використанням будь-якого способу, відомого в даній галузі В іншій альтернативі, антитіла можна виготовити рекомбінантно технологією - відтворення фага |див., наприклад, патенти США МоМо 5565332, 5580717, 5733743, 6265150 і Міпієег еї аі!., Аппи. ка Кему. Іттипої. 12:433-455 (1994)). Альтернативно, можна використати технологію відтворення фага |МсСайПепу еї 5о а. Майте 348:552-553 (1990) для продукції людських антитіл і фрагментів антитіл іп мйго з генних о репертуарів варіабельного (М) домену імуноглобуліну від імунізованих донорів. Відповідно до цієї методики, (Че) гени домену М антитіла клонуються всередину рамки або в ген або великого, або маленького білка покриття ниткоподібного бактеріофага, такого як М13 або га, і виявляються у вигляді функціональних фрагментів антитіла на поверхні частинки фага. У зв'язку з тим, що ниткоподібна частинка містить копію однониткової ДНК генома фага, селекції, засновані на функціональних властивостях антитіла, також приводять до відбору гена, що кодує антитіло, що проявляє ці властивості. Таким чином, фаг імітує деякі з властивостей В-клітини. Відтворення іФ) фага можна виконати в різних форматах (огляд |див., наприклад, в публікації доппзоп, Кеміп 5. апа Спізумеї, ко ОБамій 9., Сшитепі Оріпіоп іп ЗігисішгаІ! Віоіоду З, 564-571 (1993)). Декілька джерел сегментів М гена можна використати для відтворення фага. |Сіасквоп еї аі., Майшге 352:624-628 (1991)| виділили різноманітний ряд бо антитіл проти оксазолону з маленької, випадкової комбінаторної бібліотеки генів М, отриманої з селезінок імунізованих мишей. Можна сконструювати репертуар генів М від імунізованих людей-донорів, і антитіла до різноманітного ряду антигенів (включаючи аутоантигени) можна виділити, по суті слідуючи методикам, описаним
ІМагк еї аї., У. Мої. ВіоІ. 222:581-597 (1991) або СгіййАй еї аі., ЕМВО 3. 12:725-734 (1993)). При природній імунній відповіді гени антитіла нагромаджують мутації з високою швидкістю (соматична гіпермутація). Деякі з б5 введених змін додадуть більш високий афінітет, і В-клітини, що виявляють високо афінний поверхневий імуноглобулін, переважно реплікуються і диференціюються під час введення подальшої дозволяючої дози антигену. Цей природний процес можна імітувати використанням методики, відомої як "перетасовування ланцюга" ІМагкв5, еї аї., Віо/ГТесппої. 10:779-783 (1992) В цьому способі афінітет "первинних" людських антитіл, отриманих відтворенням фага, можна поліпшити послідовним заміщенням генів області М важкого і легкого ланцюга репертуарами варіантів (репертуарів) генів домену, що природно зустрічаються У, отриманих у неімунізованих донорів. Ця методика забезпечує можливість продукції антитіл і фрагментів антитіл з афінітетами в діапазоні пкМ-нМ. Стратегія виготовлення дуже великих репертуарів антитіл фага (також відомих, як "джерело всіх бібліотек) була описана (МУафекгпоизе еї аїЇ., Мисі. Асіаз Кев. 21:2265-2266 (1993)|.
Перетасовування гена можна також використати для отримання людських антитіл з антитіл гризунів, де людське /о антитіло має афінітети і специфічність, аналогічні вихідному антитілу гризунів. Відповідно до цього способу, який також іменується "вдруковуванням епітопу", ген домену М важкого або легкого ланцюга антитіл гризунів, отриманих методикою відтворення фага, заміняється репертуаром генів людського домену М, створюючи химери гризуна-людини. Відбір на антигені приводить до виділення людських, варіабельних областей, здатних відновити сайт, який зв'язує функціональний антиген, тобто епітоп управляє (вдруковує) вибором партнера. Коли процес 7/5 повторюється для заміщення домену М гризунів, що залишається, виходить людське антитіло |див. патентну заявку РСТ УУО 9306213, опубліковану 1 квітня 1993р.). На відміну від традиційної гуманізації антитіл гризунів, які не мають каркаса або залишки СОК, що походять від гризунів. Очевидно, що хоч приведене вище обговорення відноситься до гуманізованих антитіл, загальні обговорені принципи застосовні до отримання на вимогу антитіл для використання, наприклад, у собак, кішок, приматів, коней і корів.
Антитіла можна виготовити рекомбінантно спочатку виділенням антитіл і клітин, що продукують антитіла, від тварин-хазяїнів, отримуючи генну послідовність, і використовуючи генну послідовність для рекомбінантної експресії антитіла в клітинах-хазяїнах (наприклад, клітинах СНО). Інший спосіб, який можна використати, являє собою експресію послідовності антитіл у рослин (наприклад, тютюну) або трансгенного молока. Були розкриті способи рекомбінантної експресії антитіл у рослин або молока |див., наприклад, Рееїег5, еї аЇ. Массіпе сч 19:2756 (2001); Гопрегд, М. апа 0. Низглаг ІпіКем.Іттипо! 13:65 (1995); і РоїосК, еї а), 9) Іттипо!ї Мейподвз 231:147 (1999)). Способи отримання похідних антитіл, наприклад, гуманізованих, одноланцюгових і т.д., відомі (8) в даній галузі.
Імунні аналізи і методики сортування проточною цитометрією, такі як сортування клітин, активоване флюоресценцією (РГАС5), можна також використати для виділення антитіл, які специфічні для МОР. Ге! зо Антитіла можуть бути зв'язані з багатьма різними носіями. Носії можуть бути активними і/або інертними.
Приклади добре відомих носіїв включають поліпропілен, полістирол, поліетилен, декстран, нейлон, амілази, Ме) скло, природна і модифікована целюлоза, поліакриламіди, агарози і магнетит. Природа носія може бути або с розчинною, або нерозчинною для цілей винаходу. Фахівцям в даній галузі відомі інші відповідні носії для зв'язування антитіл або способи встановити їх з використанням звичайного експериментування. --
ДНК, що кодує моноклональні антитіла, легко ізолюється і секвенується з використанням звичайних процедур со (наприклад, використанням олігонуклеотидних зондів, які здатні специфічно зв'язуватися з генами, що кодують важкий і легкий ланцюги моноклональних антитіл). Клітини гібридоми служать як переважне джерело такої ДНК.
Після ізоляції ДНК можна вмістити у вектори експресії, які потім трансфікуются в клітини-хазяїни, такі як клітини Е.соїї, мавп'ячі клітини СО5, клітини яєчників китайського хом'ячка (СНО) або клітини мієломи, які « інакше не продукують білок імуноглобуліну для отримання синтезу моноклональних антитіл в рекомбінантних з с клітинах-хазяїнах. ДНК може також бути модифікованою, наприклад, заміщенням кодуючої послідовності на константні домени важкого і легкого ланцюга людини замість гомологічних мишачих послідовностей |Могтгізоп еї ;» аІ.,, Ргос. Маї. Асад. Зсі. 81:6851 (1984)| або ковалентним приєднанням до імуноглобуліну, що кодує всю або частину кодуючої послідовності, на неімуноглобуліновому поліпептиді. Таким чином, виходять "химерні" або "гібридні" антитіла, які мають специфічність зв'язування описаного в даному описі моноклонального антитіла
Го! проти МОР. ДНК, що кодує антагоністичне антитіло проти МОБ (таке як гуманізоване антагоністичне антитіло проти людського МОР), можна використати для доставки і експресії антагоністичного антитіла проти людського - МОР бажаною клітиною, як описано в даному описі. Методики доставки ДНК далі описані в даному описі. ко Антитіла проти МОР можна характеризувати з використанням способів, добре відомих в даній галузі. 5р Наприклад, один спосіб являє собою ідентифікацію епітопу, з яким воно зв'язується, званий "картування ік епітопу". Існує багато способів, відомих в даній галузі, для картування і характеристики локалізації епітопів
Ге на білках, включаючи розчинення структури кристала комплексу антитіло-антиген, конкурентні аналізи, аналізи експресії генних фрагментів і аналізи на основі синтетичних пептидів, як описано, наприклад, в |11 розділі
Нагпомж апа ІГапе, Овіпд Апііродіез, а І арогаїгу Мапиа!ї, Соїй Зргіпд Нагрог І арогаїогу Ргевзв, Соїй 5ргіпд ов Нагрог, Мему Хогк, 1999). У додатковому прикладі картування епітопу можна використовувати для визначення послідовності, з якою зв'язується атитіло проти МОР. Картування епітопу є в продажу з багатьох джерел,
Ф) наприклад, |Рерзсап Зувіетз (Едеїпегімед 15, 8219 РН І еіузіад, Тпе Ме Ппепапа3з)). Епітоп може являти собою ка лінійний епітоп, тобто що міститься в одному фрагменті секвенування амінокислот, або конформаційний епітоп, утворений тримірною взаємодією амінокислот, які необов'язково можуть міститися в одному фрагменті бо секвенування. Пептиди різної довжини (наприклад, щонайменше, довжиною 4-6 амінокислот) можна виділити, або синтезувати (наприклад, рекомбінантно) і використати для аналізів зв'язування з антитілом проти МОР. В іншому прикладі епітоп, з яким зв'язується антитіло проти МОРЕ, можна визначити при систематичному скринінгу використанням перекриваючих пептидів, отриманих з послідовності МОР, і визначенням зв'язування антитілом проти МОР. Відповідно до аналізів експреси генних фрагментів, відкрита рамка зчитування, що кодує МОБ, 65 Ффрагментована або випадково, або специфічними генетичними конструкціями, і визначається реактивність експресованих фрагментів МОБ з антитілом, що підлягає тестуванню. Генні фрагменти можуть, наприклад,
продукуватися РСК (полімеразною реакцією синтезу ланцюга), а потім транскрибуватися і транслюватися в білок іп мійго в присутності радіоактивних амінокислот. Потім визначається зв'язування антитіла з радіоактивно міченими фрагментами МОБ імунопреципітацією і гель-електрофорезом. Певні епітопи можна також ідентифікувати використанням великих бібліотек випадкових пептидних послідовностей, що виявляються на поверхні частинок фага (бібліотек фатів). Альтернативно, певну бібліотеку перекриваючих фрагментів пептидів можна тестувати на зв'язування з випробовуваним антитілом в простих аналізах зв'язування. У додатковому прикладі мутагенез домену, що зв'язує антиген, експерименти обміну доменів і скануючий мутагенез аланіну можна виконати для ідентифікації необхідних залишків, достатніх і/або необхідних для зв'язування епітопу. 7/0 Наприклад, експерименти обміну доменів можна виконати з використанням мутантного МОРЕ, в якому різні фрагменти поліпептиду МОРЕ були заміщені (обмінені) послідовностями з близько спорідненого, але антигенно відмінного, білка (такого як інший член сімейства білків нейротропінів). Оцінкою зв'язування антитіла з мутантним МОР можна оцінити значення певного фрагмента МОБ для зв'язування антитіла.
Ще одним способом, який можна використати для характеристики антитіла проти МОРЕ, є використання 7/5 Конкурентних аналізів з іншими антитілами, які, як відомо, зв'язуються з тим самим антигеном, тобто різними фрагментами на МОР, для визначення того, чи зв'язується антитіло проти МОБ з тим самим епітопом, що й інші антитіла. Конкурентні аналізи добре відомі фахівцям в даній галузі Приклади антитіл, які можна використовувати в конкурентних аналізах для даного винаходу, включають Мар 911, 912, 938, як описано в (публікації Нопоо, еї а!., Нубгідота 19:215-227 (2000).
Інші антагоністи МОГ
Можна використовувати антагоністи МОРЕ, відмінні від антитіл проти МОР. У деяких варіантах здійснення винаходу антагоніст МОРЕ включає, їцонайменше, одну антисмислову молекулу, здатну блокувати або зменшувати експресію функціонального МОРЕ, або функціонального рецептора їКА і/або р75. Нуклеотидні послідовності МО, (КА і р7б5 відомі і легко доступні із загальнодоступних баз даних |див., наприклад, сч
Вогзапі ей аі!, Мис. Асіаз Кевз. 1990, 18, 4020; Ассезвіоп Митбрег ММ 002506; Шігісп еї аїЇ, Майшге 303:821-825 (1983)). Загальновідоме отримання молекул антисмислового олігонуклеотиду, які специфічно зв'язують мРНК і)
МОР, КА або р7/5 без перехресної взаємодії з іншими полінуклеотидами. Ілюстративні сайти наділення включають, але не обмежуються, кодон ініціації, регуляторні області 5, кодуючу послідовність і нетрансльовану область 3. В деяких варіантах здійснення олігонуклеотиди мають довжину приблизно від 10 до Ге! зо 100 нуклеотидів, мають довжину приблизно від 15 до 50 нуклеотидів, мають довжину приблизно від 18 до 25 нуклеотидів, або більше. Олігонуклеотиди можуть включати модифікації каркаса, такі як, наприклад, Ме) фосфортіоатні зв'язки, і модифікації 2-0 цукрів, добре відомі в даній галузі ((див., наприклад, Аадгажма! апа с 7пао (1998), Апіізепзе 5 Мисіеіс) Асійа Огид ЮОемеіортепі 8, 135-139). Ілюстративні антисмислові молекули включають антисмислові молекули МО, описані в (патентній публікації США Мо20010046959; див. також (7 "7
НЕру/ЛМмллми, гпа-іес.сот/гераїг. піт. со
Альтернативно, експресію і/або вивільнення МОРЕ можна зменшити з використанням "оглушення" гена, морфоліно олігонуклеотидів, ІРНК або рибосом, способів, які добре відомі в даній галузі. |Див., наприклад,
Козві, 9). ей аї., еав., "ІпігасеїшШіаг Кірогуте Арріїсайопе: Ргіпсіріевг апа Ргоїосоїв, "Ногігоп Зсіепійіс
Ргезз (Оцагіе, СА, 1999); 5 6506559; УМО 02/244321; МО 01/192513; МО 01/290581. «
В інших варіантах здійснення антагоніст МОРЕ включає, щонайменше, одну сполуку, що інгібує МОБ. з с Використовуваний в даному описі термін "сполука, що інгібує МОРЕ", відноситься до сполуки, відмінної від антитіла проти МОР, яка прямо або непрямо знижує, інгібує, нейтралізує або усуває біологічну активність МОР. ;» Сполука, що інгібує МОБ, повинна проявляти будь-яку одну або декілька з наступних характеристик: (а) зв'язування з МОБ і інгібування біологічної активності і/або низхідного шляху (шляхів), опосередкованого функцією передачі сигналів МОН; (Б) лікування або профілактика будь-якого аспекту болю, зокрема, в поєднанні
Го! з НСПЗЗ3; (с) блокування або зменшення активації рецепторів МОБ (включаючи димеризацію і/або аутофосфорилювання рецепторів ІїКА); (4) збільшення виведення МОБ; (е) інгібування (зниження) синтезу, - продукції або вивільнення МОБ; (Її) посилення лікування болю НСПЗ3. Ілюстративні сполуки, що інгібують МОБ, ко включають дрібномолекулярні інгібітори МОРЕ, описані в (патентній публікації США Мо20010046959); сполуки, які інгібують зв'язування МОБ з р7б5, як описано в (публікації РСТ МоуУУО 00/69829); сполуки, які інгібують ік зв'язування МОБ з ТІКА/р75, як описано в (публікації РСТ МоуУУО 98/17278)|. Додаткові приклади сполук, що
Ге) інгібують МОРЕ, включають сполуки, описані в (публікаціях РСТ МоМо МО 02/17914, УМО 02/20479, в патентах США
МоМо 5342942, 6127401 і 6359130). Інші ілюстративні сполуки, що інгібують МОРЕ, являють собою сполуки, які є конкурентними інгібіторами МОЕ |див. патент США Моб291247). Крім того, фахівець в даній галузі може отримати дво Інші дрібномолекулярні сполуки, що інгібують МОР.
В деяких варіантах здійснення сполука, що інгібує МОР, зв'язує МОР. Ілюстративні сайта наділення
Ф) (зв'язування) включають, але не обмежуються, частину МОРЕ, яка зв'язується з рецептором ТтКА і/або рецептором ка р7б5, і ті частини МОР, які прилягають до області, що зв'язує рецептори, і які частково відповідальні за правильну тримірну форму частини, що зв'язує рецептори. В іншому варіанті здійснення сполука, що інгібує МОБ, бо Зв'язується з рецепторами МОР (такими як ТКА імабо р75) і інгібує біологічну активність МОР. Ілюстративні сайти наділення включають ті частини ТКА і/або р75, які зв'язуються з МОР.
У варіанті здійснення, що включає маленьку молекулу, маленька молекула може мати молекулярну масу приблизно будь-якої величини від 100 до 20000 дальтон, від 500 до 15000 дальтон або від 1000 до 10000 дальтон. Бібліотеки маленьких молекул є в продажу. Маленькі молекули можна вводити з використанням 65 будь-яких засобів, відомих в даній галузі включаючи інгаляцію, введення внутрішньоочеревинно, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, підшкірно, підоболонково, в шлуночки головного мозку, перорально,
ентерально, парентерально, інтраназально або дермально. У деяких варіантах здійснення, коли антагоніст МОГ являє собою маленьку молекулу, він вводиться в кількості від 0,1 до Зб0Омг/кг маси пацієнта, розділеній на 1-3 або більше доз. Для дорослого пацієнта з нормальною масою тіла можна вводити дози в діапазоні від 1мг до 5г на 1 дозу.
В інших варіантах здійснення антагоніст МОБ включає, щонайменше, один структурний аналог МОБ. "Структурні аналоги МОЕ" в даному винаході відносяться до сполук, які мають однакову тримірну структуру у вигляді частини структури МОБ і які зв'язуються з рецептором МО в фізіологічних умовах іп міїго або іп мімо.
В одному варіанті здійснення структурний аналог МОРЕ зв'язується з рецептором ТКА і/або р75. Ілюстративні /о бтруктурні аналоги МОРГ включають, але не обмежуються, біциклічні пептиди, описані в (публікації РСТ МоуУУО 97/15593); біциклічні пептиди, описані в (патенті США Моб291246); циклічні сполуки, описані в (патенті США
Мо60178781, і пептиди, отримані з МОР, описані в (публікації РСТ МоуУуО89/09225). Відповідні структурні аналоги
МОРЕ можуть також конструюватися і синтезуватися за допомогою молекулярного моделювання зв'язування рецепторів МОР, наприклад, способом, описаним в (публікації РСТ МоуУУО 98/06048). Структурні аналоги МОГ /5 Можуть являти собою мнономери або димери/олігомери в будь-якій бажаній комбінації їх або інших структур для отримання поліпшених афінітетів і біологічних ефектів.
В інших варіантах здійснення винахід надає антагоніст МОБ, що включає, щонайменше, один домінантно-негативний мутант рецептора ТІКА і/або рецептора р75. Фахівець в даній галузі може отримати домінантно-негативні мутанти, наприклад, рецептора ТгКА, так що рецептор буде зв'язувати МОР, і, таким чином, діяти як "злив" для захоплення МОР. Однак домінантно-негативні мутанти не будуть мати нормальної біологічної активності рецептора (такого як рецептор ТКА) після зв'язування з МОР. Ілюстративні домінантно-негативні мутанти включають, але не обмежуються, мутанти, описані в наступних посиланнях: |і еї аіЇ, Ргос. Маї! Асад.
Зсі. ОБА 1998, 95, 10884; Еїде еї аїЇ, 9У. Меийгозсі. 1996,16, 3123; іш еї аїЇї, У. Мецйгозсі 1997, 17, 8749;
КіІвіїп еї аї, СеїЇ 1990, 61, 647; МаЇеплцеїа еї аі, Мецйгоп 1993, 10, 963; Твоціаз ей аі, Мецйгоп 1993, 10, сч 975; і І атбаїІе еї аї, ЕМВО 3. 1993, 12, 3083), кожна з яких повністю включена в даний опис як посилання.
Домінантно-негативні мутанти можна вводити в білковій формі або в формі вектора експресії, так що і) домінантно-негативний мутант (наприклад, мутантний рецептор ТКА) експресований іп мімо. Білок або вектор експресії можна вводити з використанням будь-якого засобу, відомого в даній галузі, такого як введення внутрішньоочеревинно, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, підшкірно, підоболонково, в шлуночки головного Ге! зо мозку, перорально, ентерально, парентерально, інтраназально, дермально або шляхом інгаляції. Наприклад, введення вектора експресії включає локальне або системне введення, включаючи ін'єкцію, пероральне б» введення, введення у вигляді частинок з використанням ін'єкційного пістолета або катетера і місцеве введення. с
В інших варіантах здійснення білок або вектор експресії вводиться прямо в симпатичний або сенсорний стовбур або ганглій. Фахівець в даній галузі знайомий з введенням векторів експресії для отримання експресії --
Зв екзогенного білка іп мімо |див., наприклад, патенти США МоМо 6436908; 6413942; 63764711. со
Можна також використовувати націлену доставку терапевтичних композицій, що містять антисмисловий полінуклеотид, вектор експресії або субгеномні полінуклеотиди. Опосередковані рецепторами методики доставки ДНК описані, наприклад, в (публікаціях Ріпдеїз еї аї, Тгепаз Віоїеспто! (1993) 11:202; Спіои еї а).
Селі Тпегареціїсв: Меїйодз Апа Арріїсайопе ОЇ Оігесі Сепе Тгапвезїег (УА. Мой, ей.) (1994); МУи еї аї, 9. «
Віо! Спет. 1988) 263:621; МУм еї аї, У. Віої. Спет. (1994) 269:542; 7епКе ей ай, Ргос. Май. Асай. Зсі. (ОА) У с (1990) 87:3655; МУи еї аї., 9. Віої. Спет. (1991) 266:338). Терапевтичні композиції, що містять полінуклеотид, . вводяться в діапазоні від приблизно 10Онг до приблизно 200Омг (або більше) ДІЖ для локального введення в и?» протоколі генної терапії. У деяких варіантах здійснення в ході протоколу генної терапії можна також використати діапазони концентрації менше за приблизно 5О0Онг, від приблизно 50Онг до приблизно 5БОнг, від приблизно 1мкг до приблизно 2мг, від приблизно 5мкг до приблизно 5О0Омкг і від приблизно 20мкг до приблизно
Го! 100мкг або більше за ДНК. Терапевтичні полінуклеотиди і поліпептиди даного винаходу можна доставити з використанням носіїв генної доставки. Носії генної доставки можуть бути вірусного або невірусного походження - Їдив. в цілому ЦдоПу, Сапсег Сепе Тпегару (1994) 1:51; Кітига, Нитап Сепе Тпегару (1994) 5:845; Соппеїу, ко Нитап Сепе ТПпегару (1995) 1:185; і Карій, Майте Сепеїйїсв (1994) 6:148). Експресію таких кодуючих послідовностей можна викликати з використанням ендогенних промотерів і/або підсилювачів ссавців або ік гетерологічних промотерів і/або підсилювачів. Експресія кодуючої послідовності може бути або констутивною,
Ге або регульованою.
Вектори на вірусній основі для доставки бажаного полінуклеотиду і експресії в бажаній клітині добре відомі в даній галузі. Ілюстративні вектори на вірусній основі включають, але не обмежуються, рекомбінантні ретровіруси |див., наприклад, публікації РСТ МоМо УУО 90/07936; УМО 94/03622; МО 93/25698; МО 93/25234; МО 93/11230; УМО 93/10218; МО 91/02805; патенти США МоМо 5219740, 4777127; патент Великобританії Мо2200651 і
Ф) патент Іспанії Мо03452421, вектори на основі альфа-вірусу (наприклад, вектори на основі вірусу Синдбіс, вірусу ка лісу Семліки (АТОС МК-67; АТСС Мр-1247), вірусу ріки Росе (АТС МК-373; АТСС Мр-1246) і вірусу венесуельського кінського енцефаліту (АТСС МК-923; АТС Мт-1250; АТСС МкК-1249; АТСС Мр-532), і во адено-асоційованого вірусу (ААМ) |див., наприклад, публікації РСТ МоМо УУО 04/12649, УМО 93/03769, МО 93/19191; МО 94/28938; МО 95/11984 і МУО 95/00655). Можна також використати введення ДНК, зв'язаної з убитим аденовірусом, як описано в |публікації Сигієї, Нит. Сепе ТНег. (1992) 3:147).
Можна також використати невірусні носії доставки, включаючи, але не обмежуючись, полікатіонну, конденсовану ДНК, сполучену з одним убитим аденовірусом |див., наприклад, Сигієї Нит. Сепе Тпег. (1992) 65 3:147), ДНК, сполучену з лігандом |див., наприклад, МУи, 9. Віої Спет. (1989) 264:16985); клітини-носії доставки еукаріотичних клітин (див., наприклад, патент США Мо5814482; публікації РСТ МоМо УУО 95/07994; МО
96/17072; МО 95/30763; і УМО 97/42338) і нейтралізацію нуклеїнового заряду або злиття з клітинними мембранами. Можна також використати депротеїнізовану ДНК. Ілюстративні способи введення депротеїнізованої
ДНК описані в (публікації РСТ Мо М/О 90/11092 і в патенті США Мо 5580859). Ліпосоми, які можуть діяти як носії генної доставки, описані в (патенті США Мо 5422120; публікаціях РСТ МоМо УУО 95/13796; УМО 94/23697; МО 91/14445 і патенті Іспанії Мо0524968). Додаткові підходи описані в (публікації РНїїр, Мої. СеїІ. Вісі. (1994) 14:24119 і в публікації УуоПепаїп, Ргос. Май). Асад-зсі. (1994) 91:15811.
Також очевидно, що вектор експресії можна використати для напряму експресії будь-якого з антагоністів МОГ на основі білка, описаних в даному описі (наприклад, антитіло проти МОР, імуноадгезин ТІКА і т.д.). 7/0 Наприклад, полінуклеотид, що кодує антагоністичне антитіло проти МОР, можна також використовувати для доставки і експресії антагоністичного антитіла проти МОБ в бажаній клітині. Очевидно, що вектор експресії можна використовувати для напряму експресії антагоністичного антитіла проти МОР. Вектор експресії можна вводити внутрішньоочеревинно, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, підшкірно, підоболонково, в шлуночки головного мозку, перорально, ентерально, парентерально, інтраназально, дермально або шляхом інгаляції. 7/5 Наприклад, введення векторів експресії включає локальне або системне введення і місцеве введення. Як далі обговорюється в даному описі, фахівець в даній галузі знайомий з введенням векторів експресії для отримання експресії екзогенного білка іп мімо |див., наприклад, патенти США МоМо 6436908; 6413942 і 6376471). У даній області відомі інші фрагменти рецептора ТКА, які здатні блокувати МОРЕ (від часткової до повної блокади) і/або біологічну активність МОР.
В іншому варіанті здійснення антагоніст МОБ включає, щонайменше, один імуноадгезин ТКА.
Використовувані в даному описі імуноадгезини ТКА відносяться до розчинних химерних молекул, що включають позаклітинний домен рецептора ТКА (або його частину), і послідовності імуноглобуліну, яка зберігає специфічність зв'язування (в деяких варіантах здійснення, по суті зберігає специфічність зв'язування) рецептора ТКА і здатна зв'язуватися з МОР. Імуноадгезин ТКА здатний блокувати (знизити і/або подавити) с біологічну активність МОР, як описано в даному описі.
Імуноадгезини ТгКА відомі в даній галузі, Її було виявлено, що вони блокують (знижують або пригнічують) о зв'язування МОРЕ з рецептором ТКА |див., наприклад, патент США Моб153189). В одному варіанті здійснення імуноадгезин ТІКА включає злиття амінокислотної послідовності рецептора ТКА, здатної зв'язувати МОРЕ (або амінокислотну послідовність, яка по суті зберігає специфічність зв'язування рецептора ТтКА) і послідовність Ге») імуноглобуліну (або амінокислоту, яка по суті зберігає специфічність зв'язування рецептора ТКА). У деяких варіантах здійснення рецептор ТгКА являє собою послідовність людського рецептора ТГгКА, і злиття відбувається іа з послідовністю константного домену імуноглобуліну. В інших варіантах здійснення послідовність константного Га домену імуноглобуліну являє собою послідовність константного домену важкого ланцюга імуноглобуліну. В інших варіантах здійснення асоціація двох злиттів рецептора ТІТКА важкого ланцюга імуноглобуліну (наприклад, через -
Ковалентний сполучення дисульфід ним зв'язком (зв'язками)) приводить до структури, подібної гомодимерному Ге) імуноглобуліну. Легкий ланцюг імуноглобуліну може, крім того, бути асоційований з однією або обома химерами імуноглобуліну рецептора ТІКкА в зв'язаний дисульфідом димер для отримання гомотримерної або гомотетрамерної структури. Приклади відповідних імуноадгезинів ТКА включають імуноадгезини, описані в (патенті США Моб153189). «
В іншому варіанті здійснення антагоніст МОГ включає, щонайменше, одне антитіло проти ТКА, здатне шщ с блокувати, пригнічувати, змінювати і/або знижувати фізичну взаємодію МОРЕ з рецептором ТГКА і/або низхідну й передачу сигналів, за допомогою чого біологічна активність МОРЕ знижується і/або блокується. Антитіла проти «» ТКА відомі в даній галузі. Ілюстративні антитіла проти ТКА включають антитіла, описані в (публікаціях РСТ
МоМо УМО 97/21732, МО 00/73344, УМО 02/15924 і патентній публікації США Мо20010046959). В іншому варіанті здійснення антагоніст МОЄ включає, щонайменше, одне антитіло проти р75, здатне блокувати, пригнічувати і/або о знижувати фізичну взаємодію МОБ з рецептором р75 і/або низхідну передачу сигналів, за допомогою чого біологічна активність МОЕ знижується і/або блокується. - В іншому варіанті здійснення антагоніст МОР включає, щонайменше, один інгібітор кінази, здатний ка інгібувати низхідну передачу сигналів кінази, пов'язаних з активністю рецепторів ТКА і/або р75. Ілюстративні 5ор інгібітори кінази являють собою К252а або К252Б, які відомі в даній галузі і описані в (публікаціях Кпивеї! еї іс, ап, 9. Мецгоспет. 59:715-722 (1992); Кпиве! еї аїЇ, У. Мепгоспетівігу 57:955-962 (1991); Коїігиті еї аї,
Ге) Меипгозсіепсе 8:715-721 (1988); Нігаїа еї аї, Спетіса! Абзігасів 111:728, ХРОО204135, див. резюме і 121п
СоПесіїме СПетіса! Зирвеіапсе Іпадех, р.34237, з 3 (5-7), 55-60, 66-69), р.34238, с.1 (41-44), с.2 (25-27, 32-33), р.3423, с.3 (48-50, 52-53); патент США Моб6306849).
Очікується, що кліницист при пошуку зможе ідентифікувати ряд інших категорій антагоністів МОР.
Ідентифікація антагоністів МОГ іФ) Антитіла проти МОБ та інші антагоністи МОЕ можна ідентифікувати або охарактеризувати з використанням ко способів, відомих в даній галузі, за допомогою чого виявляється і/або вимірюється зниження, полегшення або нейтралізація біологічної активності МОРГ. Наприклад, аналіз активації рецепторів кінази (КІКА), описаний в бо Іпатентах США МоМо 5766863 і 5891650), можна використовувати для ідентифікації засобів проти МОР. Цей аналіз типу ЕПІЗА підходить для якісного або кількісного вимірювання активації кінази вимірюванням аутофосфорилювання домену кінази тирозинкінази білка рецептора (що далі іменується "ТРТК"), наприклад, рецептора ТІТКА, а також для ідентифікації і характеристики потенційних антагоністів вибраного гРТК, наприклад, ТКА. Перша стадія аналізу включає фосфорилювання домену кінази рецептора кінази, наприклад, б5 рецептора ТКА, причому рецептор присутній в клітинній мембрані еукаріотичної клітини. Рецептор може являти собою ендогенний рецептор або нуклеїнову кислоту, що кодує рецептор, або конструкт рецептора може бути трансформований в клітину. Звичайно перша тверда фаза (наприклад, ямка першої аналітичної планшети) покривається по суті однорідною популяцією таких клітин (звичайно лінії клітин ссавців) так, що клітини прилипають до твердої фази. Часто клітини є прикріпленими до субстрату, і, за допомогою цього, вони природно прикріплюються до першої твердої фази. Якщо використовується "конструкт рецептора", він звичайно включає злиття рецептора кінази і сигнальний поліпептид. Сигнальний поліпептид розпізнається засобом захоплення, часто антитілом захоплення, в частині ЕГІЗА аналізу. Речовина, що аналізується, така як перспективне антитіло проти МОБ або інший антагоніст МОБ, потім додається разом з МОЕ в ямку, що має прикріплені клітини, так що рецептор тирозинкінази (наприклад, рецептор ТКА) зазнає впливу (або контактує) з МОБ і речовиною, що /о аналізується. Цей аналіз забезпечує можливість ідентифікації антитіл (або іншого антагоніста МОР), які інгібують активацію ТКА його лігандом МОР. Після контакту з МОЕ і речовиною, що аналізується, прикріплені клітини солюбілізуються з використанням буфера лізису (який містить в собі солюбілізуючий детергент) і обережного перемішування, вивільняючи за допомогою цього клітинний лізат, який може бути підданий безпосередньо частині ЕГІЗА аналізу без необхідності концентрації або освітлення клітинного лізату.
Отриманий таким чином клітинний лізат потім готовий бути підданим стадії ЕГІЗА аналізу. Як перший етап стадії ЕГІ5ЗА, другу тверду фазу (звичайно ямку титрувальної планшети ЕГІЗА) покривають засобом захоплення (часто антитілом захоплення), який специфічно зв'язується з рецептором тирозинкінази або, у разі конструкта рецептора, з сигнальним поліпептидом. Покриття другої твердої фази проводиться так, що засіб захоплення прикріплюється до другої твердої фази. Засіб захоплення являє собою в цілому моноклональне антитіло, але, як го описано в прикладах в даному описі, можуть також використовуватися поліклональні антитіла. Отриманий клітинний лізат потім зазнає впливу або контактує з прикріплювальним засобом захоплення так, що рецептор або конструкт рецептора прикріплюється до (або захоплюється у) другу тверду фазу. Потім проводиться етап промивання з тим, щоб видалити незв'язаний клітинний лізат, залишаючи захоплений рецептор або конструкт рецептора. Прикріплений або захоплений рецептор або конструкт рецептора потім зазнає впливу або контактує з с ов антитілом проти фосфотирозину, яке ідентифікує фосфорильовані залишки тирозину в рецепторі тирозинкінази.
В одному варіанті здійснення антитіло проти фосфотирозину зв'язано пов'язане (прямо або непрямо) з і) ферментом, який каталізує зміну кольору нерадіоактивного колірного реактиву. Відповідно, фосфорилювання рецептора можна виміряти подальшою зміною кольору реагенту. Фермент може бути безпосередньо зв'язаний з антитілом проти фосфотирозину, або кон'югуча молекула (наприклад, біотин) може бути кон'югована з антитілом Ге! зо проти фосфотирозину, ії фермент може бути в подальшому зв'язаний з антитілом проти фосфотирозину за допомогою кон'югуючої молекули. Нарешті, вимірюють зв'язування антитіла проти фосфотирозину із захопленим Ме рецептором або конструктом рецептора, наприклад, зміною кольору у кольорового реагенту. с
Антагоністи МОБ можна також ідентифікувати інкубацією перспективного засобу з МОРЕ і моніторингом будь-якої однієї або декількох з наступних характеристик: (а) зв'язування з МОБ і інгібування біологічної -- активності МОРЕ і/або низхідного шляху (шляхів), опосередкованого функцією передачі сигналів МОР; (Б) со блокування або зменшення активації рецепторів МОБ; (с) збільшення виведення МОБ; (а) інгібування активації рецепторів МОРЕ (включаючи димеризацію і/або аутофосфорилювання ТКА); (е) лікування, полегшення або профілактика будь-якого аспекту болю, зокрема, в поєднанні з НСПЗЗ; (Її) 50 інгібування (зниження) синтезу, продукції або вивільнення МОБ; (9) посилення лікування болю НСПЗ3. У деяких варіантах здійснення антагоніст «
МОР ідентифікується інкубацією перспективного засобу з МОБ і моніторингом зв'язування і супутнього з с зменшення або нейтралізації біологічної активності МОР. Аналіз зв'язування можна виконати очищеним . поліпептидом (поліпептидами) МОРЕ або клітинами, які природно експресують або трансфіковані для експресії и?» поліпептиду (поліпептидів) МОБ. В одному варіанті здійснення аналіз зв'язування являє собою аналіз конкурентного зв'язування, де оцінюється здатність перспективного антитіла конкурувати з відомим антагоністом
МОР за зв'язування МОР. Аналіз можна виконувати в різних форматах, включаючи формат ЕГІЗА. В інших
Го! варіантах здійснення антагоніст МОРЕ ідентифікується інкубацією перспективного засобу з МОБ і моніторингом супутнього інгібування димеризації і/або аутофосфорилювання рецептора ТтКкА. - Після первинної ідентифікації активність перспективного антагоніста проти МОЕ можна далі підтвердити і ко уточнити біологічними аналізами, які, як відомо, тестують націлені види біологічної активності. 5ор Альтернативно, біологічні аналізи можна використати для прямого скринінгу кандидатів. Наприклад, МОРЕ сприяє і, ряду морфологічно розпізнаваних змін в клітинах, що реагують. Вони включають, але не обмежуються, сприяння
Ге) диференціюванню клітин РС 12 і посилення росту нейритів з цих клітин (Опег еї аї!., Віоспет. 36:4775-4781 (1997); Твоцаз еї аІЇ., Мешгоп 10:975-990 (1993)), сприяння розростанню нейритів з експлантатів, реагуючих сенсорних і симпатичних гангліїв, (Гемі-МопіаїЇсіпі, К. Ап Апдеїеці, Р. Мегме дгоуй Тасіог. РНузіоЇ. Кем. 48, 534-569, 1968) і сприяння виживанню нейронів, залежних від МОР, таких як нейрони ембріонального дорсального кореневого ганглію, трійчастого ганглію або симпатичного ганглію |наприклад, Спип 4: Райцеггоп,
Ф) Оем. Вісі. 75:705-711, (1977); Висптап 5 ЮОаміез, Оемеортепі 118:989-1001, (1993)). Таким чином, аналіз на ка інгібування біологічної активності МОРЕ тягне за собою культивування клітин, що реагують на МОРЕ, з МОЄ плюс речовина, що аналізується, така як перспективне антитіло проти МОРЕ і перспективний антагоніст МОР. Після бо Відповідного часу треба аналізувати реакцію клітин (диференціювання клітин, розростання нейритів або виживання клітин).
Визначення здатності антагоніста перспективного МОРЕ блокувати або нейтралізувати біологічну активність
МОР можна також провести моніторингом здатності перспективного засобу інгібувати опосередковане МОГ виживання в біологічному аналізі виживання ембріональних щурячих дорсальних кореневих гангліїв, як описано 65 В (публікації Копдо, еї аї., Нубгідота 19:215-227 (2000)). Спосіб ідентифікації модуляторів активності МОЄ описаний в |РСТ/О52004/016091.
Композиції
Композиції винаходу включають ефективну кількість антагоніста МОБ (такого як антитіло проти МОР) і НСПЗ3З, як описано в різних варіантах здійснення, описаних в даному описі. У деяких варіантах здійснення композиції, крім того, містять фармацевтично прийнятний ексципієнт. У деяких варіантах здійснення композиція призначена для застосування в будь-якому з способів, описаних в даному описі (таких як способи лікування післяопераційного болю). Приклади таких композицій, а також те, як їх складати, також описані в попередньому розділі і нижче. Антагоніст МОРЕ ії НСПЗЗ можуть бути присутніми в одній композиції або бути присутніми у вигляді окремих композицій. Відповідно, в деяких варіантах здійснення антагоніст МОЕ і НСПЗЗ присутні в одній тю! тій самій композиції. В інших варіантах здійснення антагоніст МОЕ і НСПЗЗ присутні в окремих композиціях.
В іншому аспекті винахід надає синергічну композицію антагоніста МОРЕ і НСПЗ3З.
У деяких варіантах здійснення винахід надає фармацевтичні композиції, що включають антагоніст МОРЕ, для застосування при лікуванні болю (такого як післяопераційний біль), причому вказане застосування включає одночасне і/або послідовне введення НСПЗЗ. У деяких варіантах здійснення винахід надає фармацевтичні 7/5 Композиції, що включають НСПЗЗ для лікування болю, причому вказане застосування включає одночасне і/або послідовне введення антагоніста МОР. У деяких варіантах здійснення винахід надає фармацевтичні композиції, що включають антагоніст МОБ і НСПЗЗ для окремого, одночасного і/або послідовного застосування для лікування болю. У деяких варіантах здійснення антагоніст МОР являє собою антитіло проти МОР (таке як антитіло ЕЗ, як описано в даному описі). В інших варіантах здійснення НСПЗЗ являє собою ібупрофен. У ще одних варіантах здійснення антагоніст МОРЕ являє собою антитіло проти МОР, і НСПЗЗ являє собою ібупрофен.
Зрозуміло, що композиція може включати більше одного антагоніста МОР. Наприклад, композиція може включати більше одного члена класу антагоністів МОРЕ (наприклад, суміш антитіл проти МОБ, які розпізнають різні епітопи МОБ), а також члени різних класів антагоністів МОРЕ (наприклад, антитіла проти МОБ і сполуки, що інгібує МОР). Інші ілюстративні композиції включають більше одного антитіла проти МОБ, які розпізнають один і сч той самий епітоп (епітопи), різні види антитіл проти МОБ, які зв'язуються з різними епітопами МОБ, або різні сполуки, що інгібують МОР. В інших варіантах здійснення композиція включає один або декілька антагоністів і)
МОР, вибраних з групи, що складається з антагоніста, який зв'язує (фізично взаємодіє з) МОРЕ (наприклад, антитіло), антагоніст, який зв'язується з рецептором МОБ (таким як рецептор ТІкКА або рецептор р7Б), і антагоніст, який знижує (гальмує і/або блокує) низхідну передачу сигналів рецептора МОР. Ге! зо Композиція, що застосовується в даному винаході, може, крім того, включати фармацевтично прийнятні носії, ексципієнти або стабілізатори (Кетіпдіоп: Те Зсіепсе ап Ргасіісе ої Рпагтасу 201 Еа. (2000) Іірріпсой Ме
МУйШіате апа УМіїкіп5, Еа. К. Е. Ноомег)|), в формі ліофілізованих композицій або водних розчинів. Прийнятні с носії, ексципієнти або стабілізатори є нетоксичними для реципієнтів у використовуваних дозуваннях і концентраціях і можуть включати буфери, такі як фосфат, цитрат і інші органічні кислоти; антиоксиданти, --
Зз5 Включаючи аскорбінову кислоту і метіонін; консерванти (такі як хлорид октадецилдиметилбензиламонію; хлорид со гексаметонію; хлорид бензалконію, хлорид бензетонію; фенол, бутиловий або бензиловий спирт; алкілпарабени, такі як метил або пропілпарабен; катехол; резорцинол; циклогексанол; З-пентанол і м-крезол); поліпептиди низької молекулярної маси (менше за приблизно 10 залишків), білки, такі як сироватковий альбумін, желатин, або імуноглобуліни; гідрофільні полімери, такі як полівінілпіролідон; амінокислоти, такі як гліцин, глутамін, « аспарагін, гістидин, аргінін або лізин; моносахариди, дисахариди та інші вуглеводні, включаючи глюкозу, п-ва) с манозу або декстрани; хелатоутворювальні агенти, такі як ЕДТА; цукор, такий як сахароза, маніт, трегалоза або сорбіт; протиїони, що створюють сіль, такі як натрій; комплекси металів (наприклад, комплекси 7п-білок); ;» іабо неіонні поверхнево-активні речовини, такі як ТМУЕЕМ тм, РІ КОС тм або поліетиленгліколь (РЕб).
Фармацевтично прийнятні ексципієнти, крім того, описані в даному описі.
Композиції описані в даному описі, можуть містити додаткові сполуки, які, як відомо, можна о використовувати для лікування болю. Антагоніст МОРЕ і НСПЗЗ і їх композиції можна також застосовувати в поєднанні з іншими засобами, які служать для посилення і/або доповнення ефективності засобів. - В інших варіантах здійснення даний винахід надає композиції (описані в даному описі) для застосування в ко будь-якому з способів, описаних в даному описі, або в контексті застосування як лікарський засіб, і/або 5р використання для виготовлення лікарського засобу. о Набори (Че) Винахід також надає набори для застосування в даних способах. Набори винаходу включають один або декілька контейнерів, що включають антагоніст МОР (такий як антитіло проти МОРЕ), НСПЗЗ і в деяких варіантах здійснення, крім того, включають інструкції по застосуванню відповідно до будь-якого з способів, описаних в даному описі. У деяких варіантах здійснення набір включає антитіло проти МОБ (таке як антитіло ЕЗ, описане в даному описі). В інших варіантах здійснення набір включає антитіло проти МОР, що включає один або декілька (Ф, СОК антитіла ЕЗ (наприклад, 1, 2, 3, 4, 5 або, в деяких варіантах здійснення, всі 6 СОК з ЕЗ). Набір може, ко крім того, включати опис відбору індивідуума, що підлягає лікуванню, на основі ідентифікації того, чи є у індивідуума біль або чи є у індивідуума ризик болю. В деяких варіантах здійснення винахід надає набори для бо застосування з будь-яким із способів, описаних в даному описі, причому вказаний набір включає антагоніст МОР.
У ще одних варіантах здійснення набір включає антитіло проти МОР. У ще одних варіантах здійснення набір включає гуманізоване антитіло проти МОБ (таке як антитіло ЕЗ, описане в даному описі). У ще одних варіантах здійснення інструкції включають опис введення антагоніста МОБ в поєднанні з НСПЗЗ для лікування, профілактики і/або полегшення будь-якого болю (такого як післяопераційний біль, біль, пов'язаний з опіком, б5 ревматоїдним артритом або остеоартритом).
У деяких варіантах здійснення набір включає антагоніст МОБ (такий як антитіло проти МОР), НСПЗЗ і інструкції по введенню антагоніста МОЕ і НСПЗЗ одночасно і/або послідовно для ефективного лікування болю. В іншому варіанті здійснення набір включає антагоніст МОРЕ (такий як антитіло проти МОР) і інструкції по введенню антагоніста МОБ (такого як антитіло проти МОР) і НСПЗЗ в поєднанні один з одним для ефективного лікування болю. В інших варіантах здійснення набір включає антагоніст МОРЕ (такий як антитіло проти МОБ), і
НСПЗ3З (такий як ібупрофен) і інструкції по введенню антагоніста МОРЕ ії НСПЗЗ в поєднанні один з одним для ефективного лікування болю. Відповідно, будь-які способи, описані в даному описі, можуть бути відображені в інструкціях.
У деяких варіантах здійснення набір включає антитіло проти МОР. В інших варіантах здійснення антитіло 7/0 проти МОР являє собою антитіло, що включає варіабельну область важкого ланцюга, показану в таблиці 1, і варіабельну область легкого ланцюга, показану в таблиці 2. В ще одних варіантах здійснення антитіло проти
МОР являє собою антитіло ЕЗ, як описане в даному описі.
Антагоніст МОБ (такий як антитіло проти МОРЕ) і НСПЗЗ можуть бути присутніми в окремих контейнерах або в одному контейнері. Зрозуміло, що набір може включати одну окрему композицію або дві або більше композицій, 7/5 причому одна композиція включає антагоніст МОРЕ і одна композиція включає НСПЗЗ.
Набори даного винаходу знаходяться у відповідній упаковці. Відповідна упаковка включає, але не обмежується, флакончики, пляшки, банки, гнучку упаковку (наприклад, запаяні мішечки Муїаг або пластикові мішечки) і їм подібні. Набори можуть необов'язково містити додаткові компоненти, такі як буфери і інтерпретаційна інформація.
Інструкції, що відносяться до застосування антагоніста МОРЕ, загалом включають інформацію по дозуванню, схемі введення і шляху введення для передбачуваного лікування. Контейнери можуть являти собою стандартні дози, насипні упаковки (наприклад, багатодозові упаковки) або субстандартні дози. Інструкції, що поставляються в наборах винаходу, являють собою звичайно письмові інструкції на етикетці або вкладиші упаковки (наприклад, лист паперу, включений в набір), але також прийнятні інструкції, що зчитуються машиною сч об (наприклад, інструкції на магнітному або оптичному диску зберігання інформації).
Етикетка або вкладиш упаковки вказує, що композиція застосовується для лікування, полегшення і/або і) профілактики болю (включаючи післяопераційний біль). Інструкції можуть бути надані для здійснення будь-якого з способів, описаних в даному описі.
Набори даного винаходу знаходяться у відповідній упаковці. Відповідна упаковка включає, але не Ге! зо обмежується, флакончики, пляшки, банки, гнучку упаковку (наприклад, запаяні мішечки Муїаг або пластикові мішечки) і їм подібні. Передбачені також упаковки для використання в комбінації зі спеціальним пристроєм, Ме таким як інгалятор, пристрій для інтраназального введення (наприклад, розпилювач) або інфузійний пристрій, с такий як мінінасос. Набір може мати стерильний канал доступу (наприклад, контейнер може являти собою мішечок або флакончик з розчином для внутрішньовенного введення, що має пробку, що проколюється голкою --
Зв ДЛЯ підшкірних ін'єкцій). Контейнер може також мати стерильний канал доступу (наприклад, контейнер може со являти собою мішечок або флакончик з розчином для внутрішньовенного введення, що має пробку, що проколюється голкою для підшкірних ін'єкцій). Щонайменше, один активний засіб в композиції являє собою антагоніст МОРЕ, такий як антитіло проти МОРГ. Контейнер може, крім того, включати другий фармацевтично активний засіб. «
Набори можуть необов'язково надавати додаткові компоненти, такі як буфери і інтерпретаційна інформація. з с Звичайно набір включає контейнер і етикетку або вкладиш (вкладиші) упаковки на контейнері або зв'язані з ним.
У деяких варіантах здійснення винахід надає виготовлені вироби, що включають вміст описаних вище ;» наборів. В деяких варіантах здійснення набори включають антагоніст МОРЕ (такий як антитіло проти МОРЕ) і/або
НСПЗ3 з інформацією, що вказує застосування для лікування болю (в поєднанні один з одним).
Введення антагоніста МОР і НСПЗЗ і оцінка лікування
Го! Антагоніст МОРЕ і НСПЗЗ можна вводити індивідууму будь-яким прийнятним шляхом. Наприклад, їх можна вводити разом або окремо, перорально, внтурішньовенно, сублінгвально, підшкірно, внутрішньоартеріально, - внтурішньом'язово, інтраназально, ректально, інтраторакально, внутрішньоочеревинно, в шлуночки головного ко мозку, трансдермально або шляхом інгаляції. їх можна вводити перорально, наприклад, в формі таблеток, 5р пастилок, капсул, еліксирів, суспензій, сиропів, вафель, жувальної гумки, льодяників на паличці, супозиторіїв ік або їм подібних, отриманих процедурами, визнаними в даній галузі. Для фахівця в даній галузі буде очевидно,
Ге що описані в даному описі приклади не призначені бути такими, що обмежують, але лише ілюструють методики, що Є.
Відповідно, в деяких варіантах здійснення антагоніст МОРЕ, такий як антитіло проти МОРЕ, вводиться індивідууму відповідно до відомих способів, таких як внутрішньовенне введення, наприклад, у вигляді болюсу або безперервним вливанням протягом періоду часу, внутрішньом'язовим, внутрішньоочеревинним, в спинний
Ф) мозок, підшкірним, внутрішньосуглобовим, внутрішньосиновіальним, підоболонковим, пероральним, інгаляційним ка або місцевим шляхами. Наявні в продажу розпилювачі для рідких композицій, включаючи струменеві розпилювачі і ультразвукові розпилювачі, можна використовувати для введення. Рідкі композиції можуть бо розпилюватися безпосередньо, а ліофілізований порошок може розпилюватися після розчинення.
Альтернативно, антагоніст МОРЕ (такий як антитіло проти МОРЕ) може бути введений у вигляді аерозолю з використанням фторкарбонової композиції і інгалятора відміряної дози, або інгаляційно у вигляді ліофілізованого і меленої порошка.
Методики сайт-специфічної або націленої локальної доставки можна також використовувати для введення. 65 Приклади методик сайт-специфічної або націленої локальної доставки включають різні імплантовані депоновані джерела антагоніста МОР і/або НСПЗ3, або катетери локальної доставки, такі як інфузійні катетери, катетер, що імплантується, або голковий катетер, синтетичні трансплантати, адвентиційнв обгортки, шунти або інші пристрої, що імплантуються, сайт-специфічні носії, пряму ін'єкцію, використання методики або пристрою анальгезії, керованої пацієнтом (РСА), і/або пряме нанесення |див., наприклад, публікацію РСТ Мо 00/53211 ї патент США Мо59815681І.
Для введення можна застосовувати різні композиції засобів (антагоністів МОР), таких як антитіла проти
МОР, або їх фрагменти. У деяких варіантах здійснення засоби, такі як антитіла проти МОР, або їх фрагменти, можна вводити без добавок. У деяких варіантах здійснення засоби, що включають антитіло проти МОРЕ, можуть бути в різних композиціях, включаючи композиції що включають фармацевтично прийнятний ексципієнт. 7/0 Фармацевтично прийнятні ексципієнти відомі в даній галузі і являють собою відносно інертні речовини, які сприяють введенню фармакологічно активної речовини. Наприклад, ексципієнт може додати форму або консистенцію або діяти як розріджувач. Відповідні ексципієнти включають, але не обмежуються, засоби, що стабілізують, змочувальні і емульгуючі засоби, солі для зміни осмолярности, інкапсулючі засоби, буфери і підсилювачі проникності шкіри. Ексципієнти, а також композиції для парентеральної і непарентеральної доставки 7/5 лікарських засобів викладені в (керівництві Кетіпдіоп, еї аІЇ., Те Зсіепсе апа Ргасіїсе ої Рпаптасу 201п Еа.
Маск Рибіїзпіпо (2000)).
В деяких варіантах здійснення ці засоби (антагоністи МОР) складені в композиції для введення ін'єкцією (наприклад, внутрішньоочеревинно, внутрішньовенно, підшкірно, внутрішньом'язово і т.д.). Відповідно, ці засоби можна комбінувати з фармацевтично прийнятними носіями, такими як сольовий розчин, розчин Рінгера, 2о розчин декстрози і їм подібні. Конкретна схема дозування, тобто доза, час введення і повторення, будуть залежати від конкретного індивідуума і медичного анамнезу цього індивідуума. Схема введення (включаючи використовуваний антагоніст (антагоністи) МОРЕ) може варіюватися з часом.
Антитіла проти МОРЕ можна вводити з використанням будь-якого відповідного способу, включаючи ін'єкцію (наприклад, внутрішньоочеревинно, внутрішньовенно, підшкірно, внутрішньом'язово і т.д.). Антитіла проти МОГ сч об Можна вводити інгаляцією, як описано в даному описі. Загалом, для введення антитіл проти МОЕ початкове можливе дозування може складати приблизно 0,2мг/кг або приблизно 2мг/кг. У деяких варіантах здійснення (8) звичайне добове дозування може знаходитися в діапазоні приблизно від Змкг/кг до ЗОмкг/кг, до ЗООмкг/кг, до
Змг/кг, до ЗОмг/кг, до 10Омг/кг або більше, в залежності від згаданих вище чинників. Для повторних введень протягом декількох днів або більше, в залежності від стану, лікування продовжується доти, поки не станеться б зо бажане пригнічення симптомів захворювання або доти, поки не будуть досягнуті терапевтичні рівні, достатні для зменшення болю. Ілюстративна схема введення включає введення початкової дози приблизно 2мг/кг з б» подальшою щотижневою підтримуючою дозою приблизно мг/кг антитіла проти МОБ або з подальшою с підтримуючою дозою приблизно імг/кг кожен другий тиждень. Однак можна використовуватії інші схеми введення, в залежності від типу фармакокінетичного розпаду, якого бажає досягнути лікар. Інші схеми введення --
Зз5 Включають схему до 1 разу в день, від 1 до 4 разів на тиждень, або менш часто. В деяких варіантах здійснення со сполуки вводяться приблизно однократно на тиждень, приблизно від 1 до 4 разів на місяць. Дозування антитіл проти МОБ описане в даному описі. Хід лікування легко контролюється звичайними методиками і аналізами.
В деяких варіантах здійснення, коли він не являє собою антитіло, антагоніст МОРЕ відповідно до винаходу можна вводити в кількості від 0,1 до ЗбОмг/кг маси тіла пацієнта, розділеній на 1-3 дози або як розкрито в « даному описі. У деяких дорослих пацієнтів з нормальною масою тіла можна вводити дози в діапазоні приблизно пт) с від 0,3 до 5,00мг/кг. Конкретна схема дозування, тобто доза, час введення і повторення, будуть залежати від . конкретного індивідуума і медичного анамнезу цього індивідуума, а також від властивостей окремих засобів и?» (таких як період напіввиведення засобу та інші міркування, добре відомі в даній галузі).
НСПЗ3 можна вводити на рівні дозування до звичайних рівнів дозування для таких анальгетиків. У деяких варіантах здійснення НСПЗЗ вводиться на зниженому рівні. Відповідні рівні дозування будуть залежати від
Го! знеболювального ефекту вибраного НСПЗЗ, але звичайно прийнятні рівні складають приблизно від 0,001 до 25мг/кг/день, приблизно від 0,005 до 1Омг/кг/день, або приблизно від 0,05 до 1мг/кг/день, або менше. Сполуку - можна вводити по схемі до 6 разів на день (або більше), 1-4 рази на день, або її можна вводити менш часто. В ко деяких варіантах здійснення НСПЗЗ вводиться безперервно або дуже часто (наприклад, як при РСА).
При введенні в комбінації або у вигляді однієї, або у вигляді окремої композиції (композицій), антагоніст ік фактора росту нервів і НСПЗЗ присутні в співвідношенні, яке узгоджується з проявом бажаного ефекту. В деяких
Ге) варіантах здійснення співвідношення по масі між антагоністом фактора росту нервів і НСПЗЗ становитиме приблизно 1 до 1. В деяких варіантах здійснення це співвідношення може складати між приблизно 0,001 до приблизно 1 і приблизно 1000 до приблизно 1, приблизно 0,01 до приблизно 1 і 100 до приблизно 1, або вв приблизно 0,1 до приблизно 1 і приблизно 10 до приблизно 1. Передбачені інші співвідношення. Потрібно розуміти, що кількість антагоніста фактора росту нервів і НСПЗ3З, необхідна для застосування при лікуванні аїю
Ф) профілактиці болю, буде варіюватися не тільки в залежності від конкретних вибраних сполук або композицій, але ка також від шляху введення, природи стану, що піддається лікуванню, і віку і стану пацієнта, курсу або стадії лікування, і в кінцевому результаті, воно буде визначатися за розсудом лікуючого лікаря. Наприклад, бо Відповідне дозування антагоніста МОР (такого як антитіло проти МОР) буде залежати від використовуваного антагоніста (антагоністів) МОРЕ (або їх композицій), типу і тяжкості болю, який передбачається лікувати, від того, чи вводиться засіб в профілактичних або терапевтичних цілях, попередньої терапії, клінічного анамнезу пацієнта і реакції на засіб і за розсудом лікуючого лікаря. Звичайно клініцист буде вводити антагоніст МОГ (такий як антитіло проти МОР) доти, поки не буде досягнуте дозування, яке отримує бажаний результат. 65 Емпіричні міркування, такі як період напіввиведення, загалом будуть впливати на визначення дозування.
Наприклад, антитіла, які сумісні з імунною системою людини, такі як гуманізовані антитіла або повністю людські антитіла, можна застосовувати для подовження періоду напіввиведення антитіла і для профілактики атаки антитіла імунною системою хазяїна. Частоту введення можна визначити і підібрати протягом курсу лікування, і вона загалом, але необов'язково, заснована на лікуванні і/або пригніченні, і/або полегшенні, і/або затримці виникнення болю. Альтернативно, можуть бути доцільні композиції антагоніста МОРЕ і/або НСПЗЗ тривалого безперервного вивільнення. В даній галузі відомі різні композиції і пристрої для досягнення тривалого вивільнення.
В одному варіанті здійснення дозування для антагоніста МОЄ можна визначити емпірично у індивідуумів, яким було зроблене одне або декілька введень засобу, який інгібує активність МОР, для лікування болю. 70 Індивідуумам вводять зростаюче дозування засобу, який інгібує МОРЕ, наприклад, антитіла проти МОБ, в поєднанні з НСПЗ3. Для оцінки ефективності лікування можна стежити за показником болю.
Введення антагоніста МОБ і/або НСПЗЗ у відповідності зі способом даного винаходу може бути безперервним або переривистим, в залежності, наприклад, від фізіологічного стану реципієнта. Від того, чи є мета введення терапевтичною або профілактичною, і від інших чинників, відомих досвідченим практикам. /5 Введення антагоніста МОР може бути по суті безперервним протягом заздалегідь вибраного періоду часу, або воно може виготовлятися у вигляді серії доз, що вводяться через проміжок часу, наприклад, або до, під час або після розвитку болю; до і після; під час і після; до і під час; або до, під час і після розвитку болю.
Наприклад, введення може здійснюватися до, під час і/або після поранення, порізу, травми, операції і будь-якого іншого явища, яке, ймовірно, викличе розвиток болю.
В деяких варіантах здійснення можуть бути присутніми більше одного антагоніста МОР, такого як антитіло.
Антагоністи можуть бути однаковими або відрізнятися один від одного. Можуть бути присутніми, щонайменше, 1, щонайменше, 2, щонайменше, 3, щонайменше, 4, щонайменше, 5 або більше різних антагоністів МОР. Загалом, ці антагоністи МОЄ мають додаткову активність, яка не чинить їх несприятливого ефекту один на одного.
Антагоністи МОЕ можна також застосовувати в поєднанні з іншими засобами, які служать для посилення і/або сч об доповнення ефективності засобів.
В деяких варіантах здійснення можуть бути присутнім більше одного НСПЗ33. НСПЗЗ можуть бути однаковими і) або відрізнятися один від одного. Можуть бути присутніми, щонайменше, 1, щонайменше, 2, щонайменше, 3, щонайменше, 4, щонайменше, 5 або більше різних НСПЗ3. В цілому, ці НСПЗЗ мають додаткову активність, яка не чинить їх несприятливого ефекту один на одного. НСПЗЗ можна також застосовувати в поєднанні з іншими Ге! зо засобами, які служать для посилення і/або доповнення ефективності засобу (засобів).
Терапевтичні композиції антагоніста МОРЕ (такого як антитіло) ії НСПЗЗ, що застосовуються відповідно до Ме даного винаходу, готують для зберігання змішуванням антитіла, що має бажаний ступінь чистоти, з с необов'язковими фармацевтично прийнятними носіями, ексципієнтами або стабілізаторами |Кетіпдіюп, еї аї.,
Тне Зсієпсе апа Ргасіїсе ої Рпагтасу 201 Еа. Маск Рибіїзпіпд (2000)) в формі ліофілізованих композицій або (-ї-7
Зв ВОДНИХ розчинів. Прийнятні носії, ексципієнти або стабілізатори нетоксичні для реципієнтів у використовуваних со дозуванні і концентраціях і можуть включати буфери, такі як фосфат, цитрат та інші органічні кислоти; солі, такі як хлорид натрію, антиоксиданти, включаючи аскорбінову кислоту і метіонін; консерванти (такі як хлорид октадецилдиметилбензиламонію; хлорид гексаметонію; хлорид бензалконію, хлорид бензетонію; фенол, бутиловий або бензиловий спирт; алкілларабени, такі як метил- або пропілпарабен; катехол; резорцинол; « Чиклогексанол; З-пентанол і м-крезол); поліпептиди низької молекулярної маси (менше приблизно 10 залишків), шву) с білки, такі як сироватковий альбумін, желатин, або імуноглобуліни; гідрофільні полімери, такі як полівінілпіролідон; амінокислоти, такі як гліцин, глутамін, аспарагін, гістидин, аргінін або лізин; ;» моносахариди, дисахариди та інші вуглеводні, включаючи глюкозу, манозу або декстран; хелатоутворювальні агенти, такі як ЕДТА; цукор, такий як сахароза, маніт, трегалоза або сорбіт; протиїони, що утворюють сіль, такі як натрій; комплекси металів (наприклад, комплекси 2п-білок); і/або не іонні поверхнево-активні
Го! речовини, такі як ТУМЕЕМ тм, РІ ОКОМІСЗтм або поліетиленгліколь (РЕС).
Ліпосоми, що містять антагоніст МОРЕ (такий як антитіло) отримують способами, відомими в даній галузі, - такими як описано в (публікаціях Ерзіеєїп, еї аіЇ, Ргос. Май. Асад. Зсі. ОБА 82:3688 (1985); Нуапо, еї аї, ка Ргос. Маї! Асад. Зсі. ОА 77:4030 (1980); і патентах США МоМо 4485045 і 4544545). Ліпосоми із збільшеним часом 5о циркуляції розкриті в (патенті США Мо5013556)Ї. Особливо корисні ліпосоми можна генерувати способом о випарювання в оберненій фазі ліпідною композицією, що включає фосфатидилхолін, холестерин і
Ге) дериватизований РЕС фосфатидилетаноламін (РЕС-РЕ). Ліпосоми піддають екструзії через фільтри з певним розміром пор для отримання ліпосом з бажаним діаметром.
Активні інгредієнти можуть також укладатися в мікрокапсули, отримані, наприклад, методиками коацервації або міжповерхневої полімеризації, наприклад, відповідно гідроксиметилцелюлозні або желатинові мікрокапсули і полі(метилметацилатні) мікрокапсули, в колоїдних системах доставки лікарських засобів (наприклад, ліпосомах, іФ) альбумінових мікросферах, мікроемульсіях, наночастинках і нанокапсулах) або в макроемульсіях. Такі методики ко розкриті в (керівництві Кетіпадіоп, еї аіЇ., Те 5сіепсе апа Ргасіїсе ої Рпагтасу 201п Ед. Маск Рибіїзпіпо (2000)).
Можна отримати засоби пролонгованого вивільнення. Відповідні приклади засобів пролонгованого бо вивільнення включають напівпроникні матриці твердих гідрофобних полімерів, що містять антитіло, причому матриці представлені у вигляді виробів, що мають певну форму, наприклад, плівки або мікрокапсули. Приклади матриць пролонгованого вивільнення включають поліефіри, гідрогелі (наприклад, полі(2-гідроксіетгилметакрилат) або полівініловий спирт)), полілактиди (патент США Мо3773919), співполімери І-глутамінової кислоти і 7-етил-І -глутамату, етиленвінілацетат, що не розкладається, співполімери молочної кислоти-гліколевої кислоти, б5 що розкладаються, такі як ГОРКОМ ОЕРОТ тм (мікросфери, які вводяться ін'єцією, що складаються з співполімера молочної кислоти-гліколевої кислоти і ацетату лейпроліду), ацетатізобутират сахарози і полі-Ю-(-)-3-гідроксимасляна кислота.
Композиції, що підлягають застосуванню для введення іп мімо, повинні бути стерильними. Це легко здійснюється, наприклад, фільтрацією через мембрани стерилізуючої фільтрації. Терапевтичні композиції антагоніста МОР (такого як антитіло проти МОР) загалом вміщуються в контейнер, що має канал стерильного доступу, наприклад, мішечок з розчином для внутрішньовенних ін'єкцій або флакончик, що має пробку, що проколюється голкою для підшкірних ін'єкцій.
Композиції відповідно до даного винаходу можуть бути представлені у вигляді стандартних лікарських форм, таких як таблетки, пілюлі, капсули, порошки, гранули, розчини або суспензії або супозиторії, для 7/0 перорального, парентерального або ректального введення, або введення інгаляцією або інсуфляцією.
Для отримання твердих композицій, таких як таблетки, основний активний інгредієнт змішують з фармацевтичним носієм, наприклад, звичайними таблетуючими інгредієнтами, таким як кукурудзяний крохмаль, лактоза, сахароза, сорбіт, тальк, стеаринова кислота, стеарат магнію, дикальційфосфат або смоли, та іншими фармацевтичними розріджувачами, наприклад, водою, для утворення твердої заздалегідь складеної композиції, 7/5 що містить однорідну суміш сполуки даного винаходу або її нетоксичну фармацевтично прийнятну сіль. При назві цих фармацевтичних композицій "однорідними" мається на увазі, що активний інгредієнт рівномірно диспергирований по всій композиції так, що композицію можна легко поділити на однаково ефективні стандартні лікарські форми, такі як таблетки, пілюлі і капсули. Цю тверду заздалегідь складену композицію потім поділяють на стандартні лікарські форми описаного вище типу, що містять від приблизно 0,01мг до приблизно 0О,1мг до приблизно 50Омг активного інгредієнта даного винаходу. Таблетки або пілюлі нової композиції можна покрити або компаундувати іншим чином для надання лікарської форми, що має перевагу пролонгованої дії.
Наприклад, таблетка або пілюля може включати компонент внутрішнього дозування і зовнішнього дозування, причому останній представлений в формі оболонки навколо першого. Ці два компоненти можуть відділятися ентеросолюбільним шаром, який служить для протидії руйнуванню в шлунку і забезпечує можливість сч ов Внутрішньому компоненту пройти інтактним в 12-палу кишку або відстрочити вивільнення. Для таких ентеросолюбільних шарів або покриттів можна використати різноманітні матеріали, причому такі матеріали і) включають ряд полімерних кислот і сумішей полімерних кислот з такими матеріалами, як шелак, цетиловий спирт і ацетат целюлози.
Рідкі форми, в яких композиції даного винаходу можуть бути включені для перорального введення або Ге! зо ін'єкцією, включають водні розчини, відповідним чином ароматизовані сиропи, водні або масляні суспензії і ароматизовані емульсії з харчовими оліями, такими як олія сім'я бавовни, кунжутна олія, кокосова олія або Ме арахісова олія, а також еліксири і аналогічні фармацевтичні носії. Відповідні диспергуючі або суспендуючі с засоби для водних суспензій включають синтетичні і природні смоли, такі як трагакант, акація, альгінат, декстран, карбоксиметилцелюлоза натрію, метилцелюлоза, полівінілпіролідон або желатин. Активні інгредієнти (87 з5 Можуть також бути включені в продукти контрольованого вивільнення, що мають високу в'язкість, такі як со ацетатізобутират сахарози або інші. Ці композиції можна використати або для перорального введення, або для ін'єкцій. Ін'єкція може привести до утворення локального депо засобу, який вивільняється локально протягом періоду від 1 дня до З місяців.
Композиції для введення ін'єкцією включають композиції, що містять антагоніст МОЕ і НСПЗЗ як активні « інгредієнти в поєднанні з поверхнево-активним агентом (або змочувальним агентом, або поверхнево-активною 7) с речовиною) або в формі емульсії (у вигляді емульсії води в маслі або масла у воді).
Відповідні поверхнево-активні агенти включають, зокрема, неіонні агенти, така як поліоксіетиленсорбітани з (наприклад, Тмеептм 20, 40, 60, 80 або 85) та інші сорбітани (наприклад, Зраптм 20, 40, 60, 80 або 85).
Композиції з поверхнево-активним агентом можуть містити від 0,05 до 595 поверхнево-активного агента, або від 01 до 2,595. Слід розуміти, що при необхідності можна додавати інші інгредієнти, наприклад, маніт або інші о фармацевтично прийнятні носії.
Відповідні емульсії можна отримати з використанням жирових емульсій, що є в продажу, таких як Іпігаїїріа м, - ПОрозуптм, Іпгопцігої"м, | Іроїипаїптм і І Ірірпузаптм. Активний інгредієнт може бути або розчинений в заздалегідь ко змішаній емульсійній композиції, або, альтернативно, він може бути розчинений в олії (наприклад, олії соєвих с 50 бобів, олії сафлора, олії сім'я бавовни, кунжутній олії, кукурудзяній олії або мигдалевій олії) і емульсії, утвореній після змішування з фосфоліпідом (наприклад, яєчними фосфоліпідами, фосфоліпідами соєвих бобів іЧе) або лецитином соєвих бобів) і водою. Потрібно розуміти, що можна додати інші інгредієнти, наприклад, гліцерин або глюкозу, для доведення тонічності емульсії. Відповідні емульсії звичайно повинні містити до 2095 олії, наприклад, від 5 до 2095. Жирова емульсія може включати капельки жиру від 0,1 до 1,Омкм, зокрема, від 0,1 до 0,5мкм, і мати рН в діапазоні від 5,5 до 8,0.
В деяких варіантах здійснення композиції являють собою композиції, отримані змішуванням антагоніста о фактора росту нервів з ІпігаїЇрідтм або його компонентів (олії соєвих бобів, яєчних фосфоліпідів, гліцерину і води). їмо) Композиції для інгаляції або інсуфляції включають розчини і суспензії в фармацевтично прийнятних, водних або органічних розчинниках, або їх суміші і порошки. Рідкі або тверді композиції можуть містити відповідні бо фармацевтично прийнятні ексципієнти, як викладено вище. Композиції вводять пероральним або інтраназальним респіраторним шляхом для локального або системного ефекту. Композиції в переважно стерильних фармацевтично прийнятних розчинниках можуть розпилюватися використанням газів. Розпилені розчини можуть вдихатися безпосередньо з розпилювального пристрою, або розпилювальний пристрій може бути прикріплений до лицьової маски, тенту або апарату періодичної штучної вентиляції легень під позитивним тиском. Композиції 65 у вигляді розчину, суспензії або порошка можна вводити (включаючи перорально або інтраназально) з пристроїв, які доставляють композицію відповідним чином.
Ефективність лікування можна оцінити способами, добре відомими в даній галузі.
Наступні приклади представлені для ілюстрації, а не обмеження винаходу.
Приклади
Приклад 1
Лікування моноклональним антитілом проти МОБ в поєднанні з НСПЗЗ з приводу післяопераціного болю
Заявники використовували модель болю, яка імітує післяопераційний біль, для оцінки ефективності антитіла проти МОРЕ в поєднанні з НСПЗЗ, ібупрофеном. Для кожного експеримента 16 самців дорослих щурів Зргадце
ОБаулеу з масою тіла від 200 до 220г (Напап; Іпаіапароїїв, ІМ) утримували в нормальних світлових умовах 7/0 протягом, щонайменше, 1 тижня перед використанням при доступі без обмежень до їжі і води. Після 2-годинного періоду акліматизації в камерах тестування в день операції щурів ділили на дві групи: одна отримувала антитіло за 15 годин перед операцією, інша в це час отримувала носій (595 декстрозу/0,4596 сольовий розчин по
Фармакопеї США). Антитіло 911 проти антагоніста МОБ |див. Нопоо, еї аі., Нубгідота 19:215-227 (2000)| вводили в дозі Тмг/кг маси тіла. Ібупрофен вводили в різних концентраціях в діапазоні від 10, 30, 100 до ЗООмг/кг 7/5 (підшкірно) через 24 години після операції всім тваринам.
Операція була заснована на процедурі, описаній |Вгеппап, еї а, Раіїп 64:493-501 (1996)). Тварин анестезували 295 ізофлюраном і повітряною сумішшю, яку підтримували під час операції, через носову воронку.
Підошовну поверхню правої задньої лапи готували тампоном з повідоном-йодом, проводили центральний поздовжній розріз довжиною 1см через шкіру і фасцію, починаючи в 0,5см від краю п'ятки і продовжуючи до 2о пальців стопи. Вимірювання проводили лінійкою при стопі, що утримується в зігненому положенні. Підошовний м'яз підіймали з використанням пінцета із зігненими браншами, і в ньому проводили поздовжній розріз. М'яз розрізали на повну глибину, між місцем його відходження і ділянкою прикріплення. Кровотечу зупиняли під час всієї операції тиском, що чинився за допомогою марлевого тампона. Рану закривали двома матрацними швами (чорна одноволоконна нитка "Е(Пісоп" 5-0). Ці шовні нитки зав'язували вузлами 5-6 разів при першому вузлі, сч ов Затягнутому нещільно. Ділянку рани протирали розчином бацитрацину. Тваринам давали можливість відновитися і знаходитися в спокої в чистих клітках протягом 22 годин перед тим як починалося поведінкове і) тестування.
Для кожного експерименту тварин ділили на дві групи (контрольну і що отримувала лікування антитілом).
Антитіло проти МОРЕ вводили за 15 годин перед операцією. Біль в спокої оцінювали через 22 години після Ге! зо операції в обох групах (вихідний стан' в наступних графіках). Через 20 годин після операції всіх тварин потім лікували ібупрофеном в дозі 10, 30, 100 або ЗбОмг/кг (підшкірно). Біль в спокої оцінювали, починаючи Ме через 1 годину після лікування ібупрофеном. с
Біль в спокої оцінювали в різний час після операції з використанням кумулятивної бальної оцінки болю.
Щурів вміщували на пластикову сітку (решітку: мм?) в прозорій пластиковій клітці і давали можливість -- акліматизуватися протягом 15-20 хвилин. Поведінку оцінювали по шкалі від О до 2. Бальну оцінку Одавали, якщо о тварина спиралася на розрізану лапу, за даними оцінки, якщо зазначалося, що лапа блідніла або упиралася в решітку. Бальну оцінку 17 давали, якщо тварина щадила лапу при шкірі, що лише торкалась решітки без збліднення або поглиблень шкіри. Бальну оцінку 2 давали, якщо лапа утримувалася, повністю не торкаючись « решітки. Кожну тварину спостерігали протягом 1 хвилини через кожні 5 хвилин протягом ЗО хвилин. Суму з 6 70 балів (всього 0-12), отриману протягом 1/2 години використовували для оцінки болю в розрізаній стопі. - с Результати цих експериментів показані в таблиці 1 і на Фіг.1.
І»
ЗОмг/кг, 10Омг/кг або ЗООмг/кг через 1 день після операції. Дані показані у вигляді середньої величини ( стандартне відхилення). Дані аналізували з використанням однофакторного дисперсійного аналізу, а потім окремі пари аналізували з використанням корекції Вопіеггопі (ее) для множинних порівнянь з використанням програмного забезпечення Ргілт з 1 виодняюрняй | лом 00 зом | зоомкє 00 зом з
Ф і3е) Як показано в таблиці 1, бальна оцінка болю в спокої для щурів, що отримували лікування Ма 911 (в дозі 1мг/кг), була суттєво нижче, ніж в контролі без ібупрофену (р«0,001). Аналогічним чином, бальна оцінка болю в спокої при лікуванні Мар 911 в дозі мг/кг і 1Омг/кг ібупрофену була суттєво нижче, ніж при лікуванні одним ібупрофеном в дозі 1Омг/кг (ре0,001); і бальна оцінка болю в спокої при лікуванні Маб 911 в дозі мг/кг і о ЗОомг/кг ібупрофена була суттєво нижче, ніж при лікуванні одним ібупрофеном в дозі ЗОмг/кг (р«0,05). На Фіг.1 представлена бальна оцінка болю в спокої, виміряна у тварин при лікуванні антитілом проти МОБ в дозі мг/кг і ко без нього і при лікуванні різними дозами ібупрофену і без нього. Передопераційне лікування антитілом проти
МОР ї ібупрофеном більш ефективне в зменшенні болю в спокої, ніж один ібупрофен або лікування одним 60 антитілом. Вважається, що лікування Маб 911 (мг/кг) в комбінації з ібупрофеном в дозі 1Омг/кг, щонайменше, також ефективне, як один ібупрофен в дозі Зб0Омг/кг.
Для випробування ефекту лікування моноклональним антитілом 911 проти МОБ в поєднанні з диклофенаком для лікування післеопераційного болю експерименти проводили, як описано вище, за винятком того, що тваринам вводили носій або диклофенак в дозі мг/кг замість ібупрофену. Результати показані на Фіг.2. 65 Зменшення бальної оцінки болю спостерігалося для середньої величини при лікуванні і 911 в дозі мг/кг, і диклофенаком в дозі 5мг/кг, в порівнянні з лікуванням одним диклофенаком в дозі 5мг/кг.
Хоч представлений вище винахід був описаний з певними деталями як ілюстрація і приклад з метою ясності розуміння, описи і приклади не повинні розглядатися як такі, що обмежують діапазон винаходу.

Claims (15)

2 Формула винаходу
1. Спосіб лікування болю у індивідуума, що включає введення індивідууму ефективної кількості антитіла проти фактора росту нервів (МОРЕ) і НСПЗ3, при якому антитіло проти (МОРЕ) і НСПЗЗ у поєднанні забезпечуть 70 ефективне полегшення болю.
2. Спосіб за п. 1, в якому НСПЗЗ вибраний з групи, що складається з ібупрофену, напроксену, напросину, диклофенаку, кетопрофену, толметину, суліндаку, мефенамової кислоти, меклофенамової кислоти, дифлунізалу, флуфенізалу, піроксикаму, судоксикаму, ізоксикаму, целекоксибу, рофекоксибу, БИР-697, флозуліду, мелоксикаму, б-метокси-2-нафтилоцтової кислоти, МК-966, набуметону, німезуліду, М5-398, 50-5766, 5О-58215, Т-614.
З. Спосіб за п. 1, в якому НСПЗЗ являє собою ібупрофен.
4. Спосіб за пп. 1, 2 або 3, в якому антитіло проти МОРЕ зв'язує людський МОР.
5. Спосіб за п. 4, в якому антитіло проти МОРЕ зв'язує людський МО при афінітеті зв'язування приблизно 10 НМ або менше приблизно 10 нМ.
6. Спосіб за будь-яким з пп. 1-5, в якому антитіло проти МОРЕ являє собою людське антитіло.
7. Спосіб за будь-яким з пп. 1-5, в якому антитіло проти МОРЕ являє собою гуманізоване антитіло.
8. Спосіб за п. 7, в якому гуманізоване антитіло являє собою антитіло, що включає варіабельну ділянку важкого ланцюга, показану в ЗЕО ІЮ МО:1, і варіабельну ділянку легкого ланцюга, показану в ЗЕО ІЮ МО:2.
9. Спосіб за будь-яким з пп. 1-8, в якому біль являє собою післяопераційний біль. сч
10. Спосіб за пунктом 1, де індивідуумом є людина.
11. Фармацевтична композиція для лікування болю у індивідуума, що включає ефективну кількість антитіла (о) проти МОБ ї НСПЗЗ і фармацевтично прийнятний носій.
12. Фармацевтична композиція за п. 11, у якій антитіло проти МОРЕ являє собою антитіло, що включає варіабельну ділянку важкого ланцюга, показану в ЗЕО ІЮО МО:1, і варіабельну ділянку легкого ланцюга, показану о зо В ЗБОЮ МО:2. Фармацевтична композиція за пунктом 11, де індивідуумом є людина. б»
13. Набір для лікування болю у індивідуума, що включає антитіло проти МОБ і НСПЗЗ і інструкції по с введенню антитіла проти МОЕ в поєднанні з НСПЗЗ для лікування болю у індивідуума.
14. Набір за п. 14, у якому антитіло проти МОРЕ являє собою антитіло, що включає варіабельну ділянку -- з5 важкого ланцюга, показану в ЗЕО І МО, і варіабельну ділянку легкого ланцюга, показану в ЗЕО ІЮ МО:2. со
15. Набір за п. 14, де індивідуумом є людина. ші с ;» (ее) - іме) о 50 іЧе) Ф) іме) 60 б5
UAA200508778A 2003-02-19 2004-02-19 Method for treating pain by administering a nerve growth factor antagonist and an nsaid and composition containing thereof UA81299C2 (en)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US44882303P 2003-02-19 2003-02-19
PCT/US2004/005162 WO2004073653A2 (en) 2003-02-19 2004-02-19 Methods for treating pain by administering a nerve growth factor antagonist and an nsaid and compositions containing the same

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA81299C2 true UA81299C2 (en) 2007-12-25

Family

ID=37444425

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA200508778A UA81299C2 (en) 2003-02-19 2004-02-19 Method for treating pain by administering a nerve growth factor antagonist and an nsaid and composition containing thereof

Country Status (4)

Country Link
CN (1) CN1871028A (uk)
ES (1) ES2355558T3 (uk)
UA (1) UA81299C2 (uk)
ZA (1) ZA200506509B (uk)

Cited By (1)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
RU2549679C2 (ru) * 2009-05-04 2015-04-27 Эбботт Рисерч Б.В. Антитела против фактора роста нервов (фрн), обладающие повышенной стабильностью in vivo

Families Citing this family (4)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
EP3417708B1 (en) * 2009-03-12 2020-06-17 Cumberland Pharmaceuticals, Inc. Administration of intravenous ibuprofen
US8871810B2 (en) 2009-07-15 2014-10-28 Cumberland Pharmaceuticals Inc. Treating critically ill patients with intravenous ibuprofen
US9072710B2 (en) 2012-03-16 2015-07-07 Cumberland Pharmaceuticals Inc. Injectable ibuprofen formulation
CN108949699B (zh) * 2018-08-03 2020-09-04 江南大学 一种分泌美洛昔康单克隆抗体的杂交瘤细胞株及其应用

Cited By (1)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
RU2549679C2 (ru) * 2009-05-04 2015-04-27 Эбботт Рисерч Б.В. Антитела против фактора роста нервов (фрн), обладающие повышенной стабильностью in vivo

Also Published As

Publication number Publication date
ZA200506509B (en) 2006-12-27
ES2355558T3 (es) 2011-03-28
CN1871028A (zh) 2006-11-29

Similar Documents

Publication Publication Date Title
RU2338555C2 (ru) Способы лечения послеоперационной боли введением антагониста фактора роста нервов и композиции, содержащие фактор роста нервов
EP1575522B1 (en) Methods for treating pain by administering an antagonist antibody against the nerve growth factor and an opioid analgesic and compositions containing the same
US8034346B2 (en) Methods for treating pain by administering a nerve growth factor antagonist and an NSAID and compositions containing the same
US7255860B2 (en) Methods for treating post-surgical pain by administering an anti-nerve growth factor antagonist antibody
JP2006517524A5 (uk)
JP2006504744A5 (uk)
UA81299C2 (en) Method for treating pain by administering a nerve growth factor antagonist and an nsaid and composition containing thereof
HK1074173B (en) Methods for treating post-surgical pain by administering an antibody against nerve growth factor and compositions containing the same