UA82864C2

UA82864C2 - Spermicidal and/or antifungal composition and methods of using the same

Info

Publication number: UA82864C2
Application number: UAA200508141A
Authority: UA
Priority date: 2003-01-24
Filing date: 2004-01-23
Publication date: 2008-05-26
Also published as: US7544696B2; ES2359814T3; DE602004031588D1; US20040147539A1; JP2010202671A; EP1585732B1; BRPI0406572A; ATE499914T1; CN1751027A; US20090149490A1; NO20053913L; IL169784A0; JP4597136B2; ZA200505870B; US8193213B2; MXPA05007892A; AU2004207436A1; AU2004207436B2; KR20050103282A; WO2004066934A3

Description

Опис винаходу

Даний винахід стосується гексагідроінденопіридинових сполук, які мають активність як сперміцидні та/або 2 протигрибкові засоби, сперміцидних та протигрибкових композицій, що їх містять, та способів знищення рухливих сперматозоїдів або грибів із застосуванням сполук і композицій.

У США і великій частині Західного світу високий та зростаючий попит на протизаплідні засоби - результат вибору способу життя, у той час як у багатьох країнах, що розвиваються, контроль за народжуваністю являє собою значне занепокоєння служби охорони здоров'я. Приймаючи до уваги, що контрацепція є глобальною 70 потребою з погляду здоров'я, з різних причин у різних частинах світу, загальний ринок чоловічих протизаплідних засобів міг би бути набагато більшим, ніж він становить у тільки США. У Західному світі за останні 50 років ринок протизаплідних засобів змінився відносно несильно, з "пігулкою (протизаплідним засобом)", яка була розроблена в 1951 і до сих пір не має собі рівних як популярний вибір для контрацепції.

Новітні розробки в дослідженні контрацепції запропонували додатково лише декілька засобів, всі для жінок, які 12 історично несли головний тягар відповідальності, витрат, і ризику для здоров'я (зокрема ризиків серцево-судинної хвороби і певних типів раку, пов'язаних з тривалим використанням гормональних протизаплідних засобів) від контрацепції. Презерватив, винайдений в 16-му сторіччі, є єдиною переважною формою контрацепції, доступною для чоловіків (окрім "вилучення (зупинки статевого акту)" і вазектомії). Єдине реально новаторське вдосконалення, що стосувалося презервативів, прийшло з вулканізацією каучуку в 19-му сторіччі ІЗ Мем Зсіепііві, 20 Аргії 1994, Мої 142 Мо 1923).

Оскільки фармацевтичні компанії розробляють засоби для лікування статевих порушень (наприклад, Міадга для еректильної дисфункції), попит на протизаплідні засоби, як очікують, буде зростати. Протягом 1999 року продажі презервативів в США зросли на 5,895, привівши до доходів в 260 мільйонів доларів США, що деяких виданнях назвали новою Американською сексуальною революцією (Огад Біоге Мемув, Мом 29,1999 м21 119 р29.). с

Хоча більшість жінок дітородного віку вже практикують контрацепцію (58 бо всіх одружених жінок у світі (3 репродуктивного віку використовують певного виду протизаплідні методи | пе Роршіайоп Оімівіоп ої (пе Опіей

Маїйопз ЮОерагітепі ої Есопотіс апа Босіа! АйПаїгз 2000)), усе ще половина всіх вагітностей є випадковою

ІМІСНО, Сопігасеріп апа Кергодисіїме Неайй Вгапси: Керогі Ю Ше МАСННО Соипсі! Зеріетрег 19994). Існує постійне звернення від служби здоров'я та груп споживачів у щодо збільшення кількості альтернатив, особливо Я альтернатив, які дозволяли б чоловікам нести більшу частину протизаплідної відповідальності. Загальні «се занепокоєння привели організації, такі як МУогпа Неакйп Огдапігайоп та БРатіу Неайкй Іпіегпайопа! до запровадження ініціатив, спрямованих на розвиток чоловічих протизаплідних засобів. Протягом цього со десятиліття принаймні дві компанії, Зспегіпд і Огдапоп, інвестують великі капітали з метою забезпечення сі гормональної чоловічої контрацепції на ринку. Безпечні і ефективні перорально активні чоловічі протизаплідні 3о препарати розробляються вже багато років. Однак, розробка лікарського засобу, який би міг безпечно перервати со сперматогенез, не впливаючи на лібідо, і у такий спосіб функціонувати як чоловічий протизаплідний засіб, виявилося дуже складним завданням.

Ідеальним протизаплідним засобом для чоловіка був би такий засіб, який би ефективно зупиняв « продукування сперматозоїдів, блокував їх здатність до запліднення, не впливаючи на лібідо або допоміжні статеві органи та їх функції, тал"або знищував рухливі сперматозоїди. Крім того, він повинен мати широкий т с інтервал між ефективною і токсичною дозами, та цей спосіб повинен бути оборотним. Такий ідеальний чоловічий з» протизаплідний засіб на сьогоднішній день недоступний.

Деякі загальні клітинні токсичні речовини, такі як протипухлинні засоби та алкілюючі агенти впливають на сперматогенез, але очевидно є не прийнятними як протизаплідні засоби. Сполуки, які заважають енергетичним процесами у клітині, такі як тіосахари також заважають сперматогенезу, але є не достатньо селективними. со Андрогени, такі як тестостерон та його аналоги, коли їх застосовують у досить великих дозах, заважають ко сперматогенезу, імовірно через механізм, що включає гіпоталамо-гіпофізарну вісь. Ці стероїдні сполуки успішно використовувались в клінічних дослідженнях. Однак, анаболічні властивості цих стероїдів можуть призвести до со небажаних побічних ефектів. б 20 Аналоги гормону вивільнення гонадотропіну (ЗзМАКН) були активно досліджені як сполуки, які ефективно блокують сперматогенез. Однак, аналоги ОМКН заважають ендогенному продукуванню тестостерону та у такий у» спосіб зменшують лібідо, якщо не застосовуються додаткові андрогени.

Один з підходів до чоловічих протизаплідних засобів оснований на ідентифікації та використанні біохімії репродуктивного процесу чоловіка. Чоловіча статева залоза (яєчко) складається із трьох функціональних частин. 52 Перша частина, відповідальна за продукування сперми, складається із сім'яних канальців, які містять зародкові о клітки, що розвиваються. Друга частина являє собою клітину Сертолі, також розташовану у сім'яному канальці, що робить внесок в організаційну й функціональну координацію сперматогенного процесу та ймовірно відіграє ко паракринну та аутокринну ролі. Через складний організаційний взаємозв'язок між клітиною Сертолі та зародковими клітинами, що розвиваються, та наявність непроникних перегородок між сусідніми клітинами 60 Сертолі, утворюється кров'яний яєчковий бар'єр, що розділяє сім'яний канадець на області, які ізольовані від прямого доступу хімічних речовин або живильних речовин, що переносяться з кров'ю. Оточення канальців, у інтерстиціальній тканині, являє собою клітини Лейдига, які мають декілька ендокринних і паракринних функцій, серед яких найкраще описане продукування тестостерону.

Зародкові клітини діляться та диференціюються прогресивно, рухаючись, після того, як вони дозрівають, від бо базальної мембрани до порожнини канальця. Сперматогонії знаходяться в основній частині, та селективно дозріла сперматогонія ділиться мітотично, щоб стати або клітинами, які зберігаються як сперматогонія, або диференціюються в первинні сперматоцити. Первинні сперматоцити мігрують через перегородки між клітинами

Сертолі та діляться мейотично з утворенням вторинних сперматоцитів. Вторинні сперматоцити діляться з утворенням сперматидів. Далі сперматиди диференціюються в зрілу сперму. Диференціонування сперматидів часто називають сперматогенезом. Однак, з метою цього застосування, "сперматогенез", як визначено, охоплює весь процес формування і дозрівання (диференціонування) сперми, причому "протисперматогенна сполука" це така сполука та, що порушує будь-яку частину цього процесу.

Сумарно функціями клітин Сертолі є наступні: (а) підтримання та живлення епітелію сім'яного канальця, (Б) 7/0 вивільнення сперматидів, що дозрівають, у порожнину канальця, (с) формування морфологічного та фізіологічного кров'яного яєчкового бар'єру, (4) фагоцитоз зародкових клітин, що вироджуються, та (е) регулювання циклу епітелію сім'яного канальцю.

Клітина Лейдига також підтримує сперматогенез. Лютеїнізуючий гормон (ІН) з гіпофізу стимулює продукування тестостерону клітиною Лейдига. Тестостерон та його метаболіт, дигідротестостерон, є /5 необхідними для підтримання нормального сперматогенезу. Рецептори тестостерону присутні на різних типах зародкових клітин. Тестостерон доставляється через кров'яний яєчковий бар'єр, імовірно через транспортування у клітину Сертолі, де він метаболізується у естрадіол, дигідротестостерон, або залишається незмінним. Деякі, якщо не всі типи зародкових клітин, взаємодіють із клітиною Лейдига та/або клітиною Сертолі. Ці взаємодії відбуваються у формі хімічних месенджерів, які продукуються клітиною(ами) Сертолі, Лейдига, та зародковою Клітиною(ами). Наприклад, пахітеновий сперматоцит модулює секрецію білкового фактору клітин Сертолі, що у свою чергу стимулює стероїдогенез клітиною Лейдига. Прикріплення сперматидів відбувається тільки до клітин

Сертолі, які стають прийнятними або функціональними при взаємодії з ЕЗН (фолікулостимулюючий гормон).

Клітина Сертолі пацюків секретує кілька білків циклічним способом, з максимальним продукуванням, що має місце на певній стадії епітелію сім'яного канальцю; тобто, коли вона знаходиться у зв'язку з певною групою с ов зародкових клітин. Кластерін виробляється максимально клітинами Сертолі, коли епітелій сім'яного канальцю перебуває у Стадії МІЇ або МІ! конфігурації яка не залежить від ЕЗН стимуляції, пропонуючи місцеве (8) регулювання секреторної функції Сертолі зародковими клітками.

Було показано, що гексагідроіїінденопіридинова сполука Мо20-438, розроблена бЗапдо;, Ца. (сполука 1 на

Фіг.1), забезпечує оборотне інгібування сперматогенезу при пероральному застосуванні до тварин. |Дивись Агсй. «г зо Тохісо!ї. З,Хррі., 1984, 7: 171-173; Агоп. Тохісої. З,Їррі, 1978, 1: 323-326; та Мшайцоп Кезеагсп, 1979, 66: 113-127).

Синтез цілого ряду інденопіридинових сполук у вигляді рацемічних сумішей відомий та описаний, (наприклад, ре) у Патентах США МоМо 2 470 108; 2 470 109; 2 546 652; 3 627 773; 3 678 057; 3 462 443; З 408 353; З 497 517; З со 574 686; 3 678 058 та 3 991 066). Ці інденопіридинові сполуки мають широкий спектр застосувань, включаючи застосування як антагоністів серотоніну, з протизапальними та болезаспокійливими властивостями, інгібіторів с агрегації тромбоцитів, седативних засобів, та нейролептичних сполук, так само як і захищаючих від виразки, со гіпотензивних та анорексигенних сполук. (Патенти США МоМо 5 319 084 та 5 952 336) розкривають гексагідроїнденопіридинові сполуки, що мають протисперматогенну активність, у яких 5-положення заміщене фенільним кільцем, яке має замісник у пара-положенні.

Незважаючи на значні дослідження в цій галузі, продовжує існувати потреба у активних оборотних чоловічих « протизаплідних препаратах, які мають обмежені побічні ефекти. Довготривалою проблемою є потреба в з с застосуванні відомих сполук при рівнях доз, які можуть викликати побічні ефекти. Додатковою проблемою в цій галузі є недостатня кількість прийнятних радіофармацевтичних засобів, що мають специфічні зв'язуючі сайти на з або в яєчках. Продовжує існувати потреба у сполуках, які можуть використовуватися як радіофармацевтичні засоби у дослідженні тестикулярної функції та у діагностиці тестикулярної дисфункції. Додатково до чоловічих пероральних протизаплідних засобів існує потреба і в більш ефективних сперміцидних композиціях для оо застосування в традиційній місцевій/зовнішній контрацепції.

Відповідно, одна ціль даного винаходу полягає в забезпеченні перорально активного чоловічого ко протизаплідного лікарського засобу, що не впливає на лібідо, має високу ефективність та активність, і має о мінімальні побічні ефекти або токсичність. Додаткова ціль даного винаходу полягає в забезпеченні перорально активного чоловічого протизаплідного лікарського засобу, що пригнічує сперматогенез, та способу пригнічення (22) сперматогенезу, з застосуванням цього лікарського засобу. ль Додаткова ціль даного винаходу полягає в забезпеченні композиції, яка діє як сперміцид, знищуючи рухливу сперму, і, таким чином, є ефективною як протизаплідний засіб для зовнішнього застосування.

Ще одна додаткова ціль даного винаходу полягає в забезпеченні композиції, яка діє як протигрибкова в Композиція.

Ці та інші цілі даного винаходу були досягнуті з винайденням гексагідроінденопіридинових сполук даного (Ф) винаходу та з встановленням, що ці сполуки є дуже ефективними, переривають сперматогенез і діють на

Ф рухливу сперму як сперміцидний засіб, та показують ефективні протигрибкові властивості.

Сполуки даного винаходу вирішують проблеми, описані вище. Сполуки винаходу показують високу во ефективність при більш низьких відносних дозах, ніж відома сполука 1, та знижують можливість виникнення побічних ефектів, таких як седативні ефекти, що спостерігаються при застосуванні цієї сполуки. Крім того, сполуки винаходу взаємодіють із макромолекулярним сайтом у яєчках. Сполуки винаходу, які містять мітку, таку як радіоактивна мітка, вирішують проблему радіофармацевтичних засобів, що не відповідають вимогам, забезпечуючи радіофармацевтичний засіб, який є корисним у дослідженні тестикулярної функції та для 65 діагностики тестикулярної дисфункції. Також було встановлено, що сполуки даного винаходу діють як сперміцидний засіб, знищуючи рухливу сперму дуже ефективним та дієвим способом, передбачаючи їх застосування в цілому ряді сперміцидних композицій. Також знайдено, що сполуки даного мають протигрибкову активність.

На ФІГ.1 показано структуру трьох гексагідроіїнденопіридинових сполук та зображено систему нумерації цих сполук.

На ФІГ.2 показано спосіб одержання проміжних сполук даного винаходу.

На ФІГ.З показано енантіоселективний синтез проміжних сполук для сполук даного винаходу.

На ФІГ.4 показано схему синтезу для йодування проміжних сполук, одержаних як показано на ФІГ.2 та ФІГ.3, та перетворення цих йодних сполук на додаткові сполуки, що входять в область винаходу. 70 Було знайдено, що гексагідроїнденопіридинові сполуки, що мають структуру (а), представлену нижче, переважно відповідають структурі, показаній у (Ь) нижче: 4

Кк

Е І з и 8 щх рай

Кк Ще - І.М е 9н 1 4 5-х 4 / в

Кк -- і с 7 ко о з

Кк (Та) ч 4

Е (Се) (ге)

Н І в щк ' ЕЕ с т и . --

КК 7 9 ІМ со а ов ще фа 127 Н з 5 4

Н ! ' - с - : ЧЕ

І» 4. со з

КЕ ко (Тв, со де атоми водню у положеннях 4а, 5 та 96 мають показану відносну стереохімію (атоми водню у положеннях б» 4а та 5 знаходяться у транс положенні, атоми водню у положеннях 4а та 95 знаходяться у цис положенні один до

С» другого; Формула І(Б)); або відносна стереохімія у положенні ЗБ може бути обернена таким чином, що атоми водню у положеннях 4а та 5 знаходяться у транс положенні, атоми водню у положеннях 4а та 965 знаходяться у транс положенні один до другого; або всі три атоми водню можуть знаходитися у цис положенні один до другого; або де пунктирна лінія між 4а та 5 показує, що сполука також може бути 4а,5-дегідро сполукою, таким чином,

Ф, маючи подвійний зв'язок між атомами вуглецю 4а та 5 та де Б! являє собою атом водню або лінійний або розгалужений С. валкіл, переважно С. .залкіл, або Сз-Св циклоалкіл; являє собою атом водню, лінійний або ко Й Сів | Сі з | б Сз Св | в2 б іній Й б розгалужений С. валкіл, переважно С. .з алкіл; ЕЗ та ЕВ? являють собою незалежно атом водню, галоген, ЗОЗН, 60 дінійний або розгалужений С. валкіл, СН»ОН, СНоОМе, лінійний або розгалужений С. валкокси, карбоксил (СООН) або групу, яка може бути перетворена у фізіологічних умовах ссавця в карбоксильну групу, складноефірну карбоксильну групу (СООК, де К являє собою С 4валкіл, Свлоарил, С7.ораралкіл), гідроксиметильну складноефірну групу (СНОС(О)-К, де К приймає значення, указані вище), СОМН», СОМНК, в Сомко», СНООСОМНК, СМ, СНАМНМНСОМНА та галоген; і ВЕ являє собою атом водню, галоген, К»з5і або СОК є не тільки протисперматогенними та мають активності приблизно в 40 разів більші, ніж пероральна протисперматогенна активність найбільш відомих сполук, які описано у |попередньому Патенті США 5 319 0841, але також діють як сперміциди для того, щоб знищити рухливу сперму, та також діють як протигрибковий засіб.

У контексті даного винаходу, термін "протисперматогенний" відноситься до здатності порушувати продукування сперми у яєчках, у той час як термін "сперміцид" або "сперміцидний" відноситься до здатності знищувати рухливу сперму після її продукування та, більш переважно, після еякуляції.

Сполуки даного винаходу мають відносну стереохімію, показану у структурі (І). Цей винахід включає як окремі енантіомерні форми (головним чином оптично чисті), також як і будь-які суміші цих форм, наприклад, рацемічну суміш. 70 Фармацевтично прийнятні солі сполук, що мають структуру (І), представлену вище, також включені в область даного винаходу. Фармацевтично прийнятні солі включають, але не обмежуються ними, солі основної функціональної групи (такої як, але не обмежуючись нею, аміно група) з неорганічними кислотами, такі як гідрохлорид, гідройодид, сульфат, фосфат, дифосфат, гідробромід та нітрат або солі основної функціональної групи з органічними кислотами, такі як ацетат, малат, малеат, фумарат, тартрат, сукцинат, цитрат, лактат, /5 метансульфонат, п-толуолсульфонат, пальміат, саліцилат та стеарат; або солі кислотної функціональної групи з іонами металів, такими як (але не обмежуючись ними) Ма, К, Са або солі кислотної функціональної групи з іоном амонію, або солі кислотної функціональної групи з органічними іонами, такими як (але не обмежуючись ними) аміни та тетразаміщені іони амонію.

Замісник Б! являє собою переважно лінійну алкільну (н-алкільну), ізо-алкільну або циклоалкільну групу, 2о таку як метил, етил, н-пропіл, ізо-пропіл, н-бутил, ізо-бутил, н-пентил, ізо-пентил, н-гексил, ізо-гексил, циклопропіл, циклопентил, циклогексил.

Найбільш переважно, КЕ" являє собою етил.

Замісник ВК? також являє собою переважно лінійну або ізо-алкільну групу, як описано для замісника Б. 7, представленого вище. с 25 Замісник ЕЗ знаходиться переважно у пара або 4 положенні кільця та являє собою переважно групу, вибрану Ге) з груп: гідроксиметил (СНоОН), форміл (СНО), карбоксил (СООН), складноефірна карбоксильна група (СООК, де

К являє собою С..40о алкіл, Своарил, С; оаралкіл), та гідроксиметильну складноефірну групу (СНь ОС(О)-К, де

Е приймає значення, вказані вище), СОМНо, СОМНЕК, СОМ, СНООСОМНЕ, СМ, СНАМНМНСОМН», та галоген.

Замісник В? являє собою переважно галоген, включаючи І, Вг, СІ та ЕР. Сильна активність цих сполук є Я 30 неочікуваною. Галоген може являти собою радіоактивний ізотоп, наприклад, 231, 725І, або "|, Звичайні «ОО (нерадіоактивні) ізотопи у описаних вище сполуках можуть бути заміщені на інші радіоактивні ізотопи, такі як, наприклад, "С, трітій (ЗН) або "ЗЕ, або радіоактивні ізотопи брому та хлору. со

Сполука 1 являє собою рацемічну суміш. Структура сполуки 1 показана на ФІГ.1, сполука 1. Ге 35 Гексагідроїнденопіридини мають три асиметричні центри, які можуть бути визначені, використовуючи відому со номенклатуру. Альтернативно, відносна стереохімія може бути визначена цис-транс відношеннями атомів водню, прикріплених до вуглецевох системи у положеннях 4а, 5 та 905 трициклічної кільцевої системи, що веде до стереохімічного розподілення. Відповідно до номенклатури Кана-Інгольда-Прелога, стереохімія та назва сполуки 1 є наступною «КК (дак5,55К,ОрКБ5)-2-етМ-2,3,4,4а,5,9р-гексагідро-7-метил-5-(4-метилфеніл)-1Н-інденої|1,2-с|Іпіридин. З7З с Сполука 1 має гідрофобний метильний замісник на 5-фенільній групі, що відповідає заміснику ВЗ у структурі (І), представленій вище. Протисперматогенна активність сполуки 1 притаманна головним чином з виключно (Ж) ізомеру (оптичне обертання є право обертаючим при вимірюванні в умовах, описаних у СоокК та інших, 1995), який є ефективним протисперматогенним лікарським засобом для мишей. Протисперматогенна активність інших сполук цього ряду також притаманна головним чином виключно одному оптичному ізомеру. со Виміряне оптичне обертання цих сполук, однак, може бути (т) або (-), в залежності від системи замісників та умов вимірювання, які відомі спеціалісту, кваліфіцированому у стереохімії. З іншого боку, протигрибкові ко властивості сполук даного винаходу є не стереоспецифічними, з активними як (жк) так і (-) ізомерами, хоча їх о відносні активності можуть відрізнятися.

Сперміцидна дія сполук даного винаходу знайдена у протисперматогенних ізомерів та, як очікується, є також (22) і у інших ізомерів. ль Дуже полярна карбоксильна група або групи, які можуть бути метаболізовані у фізіологічних умовах ссавця до карбоксильної групи можуть знаходитися у будь-якому положенні, переважно пара-положенні, 5-фенільного кільця сполук винаходу із збереженням сперміцидної та/або протигрибкової активності. Наприклад, сполуки, у дв яких пара-положення заміщене гідроксиметильною (СН2ОН), формільною (СНО), карбоксильною (СООН) та метоксикарбонільною (С(0)ОСН») групами, зберігають сильну активність. Ці сполуки показують активність

ГФ) незважаючи на присутність полярного замісника у пара-положенні 5-фенільного кільця. з Під "метаболізована у фізіологічних умовах ссавця" розуміють функціональну групу КУ, яка перетворюється на карбоксильну групу, коли сполуку, що має структуру (І), застосовують до живого ссавця, якому необхідна бо протисперматогенна обробка. Застосування може бути здійснене будь-яким зручним способом або шляхом, включаючи, але не обмежуючись ними, пероральний, внутрішньочеревинний, внутрішньовенний, підшкірний, внутрішньом'язовий шлях застосування, інгаляції, буккальний шлях застосування та проникнення через шкіру.

Такі ж самі шляхи застосування підходять сперміцидного та/або протигрибкового лікувань, поряд з місцевим застосуванням. Перетворення групи Б З в карбоксильну групу легко визначається шляхом контролювання 65 метаболітів сполуки, що має структуру (І), у крові або у сечі. Метаболіти можна контролювати, використовуючи звичайні методи аналізу, такі як мас-спектрометрія (М5), газова хроматографія (С), тощо.

Переважно, принаймні, 5095, краще, принаймні, 8095 та навіть ще краще 9095, 9595 або 10095 функціональних груп КЗ метаболізуються до карбоксильної групи при застосуванні до ссавця, хоча це не є необхідним для того, щоб одержати сперміцидні та/або фунгіцидні властивості. Відсоток перетворення може бути визначений

Кількісно, аналізуючи зразок крові або сечі для того, щоб визначити відносні кількості неперетворених сполук, що містять функціональну групу КУ, по відношенню до сполук, у яких КЗ перетворилася на карбоксильну групу, використовуючи один з прийнятних методів аналізу, зазначених вище.

Протисперматогенна активність сполуки 1 спостерігається після застосування одноразової пероральної дози в ЗОмг/кг до пацюків, що після цього значно втрачають вагу яєчок протягом 24 годин. Спостерігаються 70 дегенеративні зміни у сім'яних канальцях. Сперматиди стають пікнотичними, періодично утворюючи багатоядерні утворення. Виявилося, що клітини Сертолі є цитологічно нормальними. Що вказує на те, що сполука 1 вражає сперматиди або клітину Сертолі, зв'язану з цими сперматидами, так як насамперед у цих сперматидах спостерігаються гістологічні зміни.

Сполука 1 спричиняє деяку загальмованість та заспокоєння у мишей при пероральному застосуванні дози в 75 ЗОмг/кг та надзвичайну загальмованість при тій же дозі, введеній підшкірно. Загальмованість та заспокоєння є очевидно небажаними побічними ефектами у контрацептивних засобів. На відміну від загальмованості та заспокоєння, що спостерігаються при застосуванні сполуки 1, сполуки даного винаходу призводять до мінімальної загальмованості.

Сполуки даного винаходу дозволяють розділити протизаплідну активність від заспокійливої активності, що спостерігається при застосуванні сполуки 1. Тому, сполуки винаходу є ефективними протизаплідними лікарськими засобами, у яких небажані побічні ефекти заспокоєння та загальмованості є помітно зменшеними.

Сполуки винаходу випробовували на мишах за їх впливом на сперматогенез через три дні після одиничної пероральної дози з допомогою процедури, описаної у СоокК та інші (1995), представленої нижче. Показано, що сполуки, активні у цьому випробуванні, також є протизаплідними сполуками. се

Сполуки піддали випробуванням на протисперматогенну активність шляхом введення через зонд дози о мишам чоловічої статі у день 1 з дозою: контрольного наповнювача, позитивного контролю (сполука 1) або сполуки винаходу. Через 72 годин після введення дози, тварин умертвили та яєчки вирізали, очистили від жиру та зважили. Одне яєчко перевіряли гістологічно та оцілювали на сперматогенний потенціал, використовуючи

Сперматогенний Показник (Зрептайдепіс Іпадех) (У. М. МУпіївзекф, Р. Р. Модеп, У. Спегту та А. О. Іаумоп, У. чЕ Кергод. Репії., 72, 277 (19843), який являє собою напівкількісну оцінку здатності яєчок продукувати сперму.

Цей показник оснований на гістологічному прояві сперматогенних клітин у сім'яних канальцях. Використовують і-й шкалу від 1 до 6, із значенням 5-6, що позначує нормальний статус. Друга оцінка основана на масі яєчок. В с

Таблиці 1 та 2 показано відповідні біологічні результати, виходячи зі зміни у масі яєчок (ТУ) та сперматогенного показника (51) по відношенню до контролю, що містить тільки застосовуваний наповнювач, а не сч

Інденопіридин. У Таблиці 1 та 2, ВЗ та В" відносяться до структур ІБ, де К знаходиться у пара положенні; К (с в) являє собою етил; БК. являє собою метил; та КЕ? являє собою атом водню.

З 8-йод-7-метил-4-карбокси або 4"-карбометокси структурою замісників, пероральна доза 2 цмоль/кг (1 мг/кг) рацемата привела до 57-6796 зниження сперматогенного показнику та була, принаймні, такою ж « ефективною, як і 79 умоль/кг (ЗОмг/кг) доза відповідного аналогу без 8-йод замісника. У випадку 8-бром або 8-хлор аналогів, найнижча доза, яку тестували, (6 або 2 умоль/кг; З або мг/кг) також була, принаймні, такою ж - с ефективною, як і 79 цмоль/кг (ЗОмг/кг) доза негалогенованого аналогу (дивись Таблицю 1). Порівняння активного

Із» (лівообертаючого) енантіомеру 8-йод-7/-метил-4-карбометокси аналогу з активним енантіомером 8-Н-7-метил-4"-карбометокси аналогу (Таблиця 2) показало, що перша сполука має той самий або більший ефект при 0,6 та 2 цмоль/кг (0,3 та мг/кг), що і друга сполука при 25 та 7/5умоль/кг (10 та ЗОмг/кг). Таким 395 чином, приблизно 40-разове збільшення у молярній ефективності досягнуто шляхом галогенування со 8-положення. ко со

ФО ть я 61101001 6 в101001003 ЖЖ 00008101 аж00100ж

ТИНИ ПИ: ТИНИ ПОН «ННЯ НООСННННЯ ПОНННННСТОННННН ПОН ЗА НО сс вн яв 65 20 сон сі 1 -1695 -ББУря а Значення розраховують з середнього (п-5) як (100(тестконтроль)/контроль|.

Для сполук, які були неактивні, показана тілька найбільша доза. Одноразова доза інденопіридину або наповнювача була введена мишам через зонд при 1Омл/кг. Наповнювач складався з 9095 води, 795 Гмеепг0О, та З 95 етанолу. Аутопсію проводили на день З, починаючи приблизно через 72 годин після введення дози.

Ь Маса яєчок (до зміни від контрольного наповнювача 217,8--46,0 (5.Е..) мг) с Сперматогенний Показник (95 зміни від контрольного наповнювача 5,8-40,2 (5.Е 3) 70 "Значно відрізняється від контрольного наповнювача; односторонній Т критерій Данетта (Осппей 5 опеїаїйеа Т іеві), р «0,05.

Статистичний аналіз проводили, використовуючи вихідні дані до перетворення в 95 зміни.

Таблиця 2

Вплив 8-йодування на протисперматогенний ефект хіральних інденопіридинових сполук на дорослих 5м/із5 мишах чоловічої статі (сполука 1 є рацематом; сполуки З та 18 являють собою лівообертаючі (1) ізомери дова (мік) ТМ зміна (36) 8іЄ Зміна (5) зо) то то

ТОННИ НИ: УНН НОМ ПОН НН ПОН НО ІН ШИ є ОДН они НН НОТ НО НО с НО за КВ обом 01000100100000330001100000ж000010000ж обом 01000101 а Значення розраховували з середнього (п-5) як (100 (тестконтроль / контроль). Одноразова доза інденопіридину або наповнювача була «І зо введена мишам через зонд при 1Омл/кг. Аутопсію проводили на День З, починаючи приблизно через 72 годин після введення дози. Наповнювач складався з 195 Гуееп20 у воді. (Се)

Ь Маса яєчок (бо зміни від контрольного наповнювача 227,5--8,6бмг). со с Сперматогенний Показник (95 зміни від контрольного наповнювача 5,7--0,2)

Яп-в см еп-4

З5 " Значно відрізняється від контрольного наповнювача; односторонній Т критерій Данетта,р «х 0,05. Статистичний аналіз проводили, (се) використовуючи вихідні дані до перетворення в 95 зміни.

Сперміцидна активність сполук даного винаходу явно спостерігається вже при разовому застосуванні композиції до еякуляту, при цьому концентрація композиції складає лише З (М значно знижуючи рухливість, при « 470 цьому рухливість падає до нуля після застосування композиції даних сполук з концентрацією тільки 100 ЦМ. - с Сперміцидна композиція даного винаходу може мати будь-яку концентрацію, достатню для зниження рухливості хз сперматозоїдів до рівня, недостатнього для здійснення запліднення, переважно концентрацію від 1 до 500 уМ, " краще від З до ЗО0уМ, найкраще від 10 до 200/М. Сперміцидну активність визначили, використовуючи спосіб, описаний нижче.

Спосіб визначення прямого ефекту засобу на рухливість сперми о Прямий ефект засобу на рухливість сперми визначали, використовуючи наступні протоколи. В основному, т сперму одержують з хвосту придатку яєчка (Сацда ерідідутів), у випадку пацюка, або еякульовану сперму, зібрану, з використанням штучної піхви, у випадку кролика. Початкову рухливість сперми вимірюють вручну або (се) використовуючи Натійоп Тйогп ІМО5 аналізатор сперми. Потім сперму зберігають при постійній температурі б 20 З4еС, розбавлену до постійної концентрації 10х10б/мл, та додають до приблизно З мл буферу або середовища.

Рухливість вимірюють знову на цій стадії та будь-яку зміну записують. Потім до підготовленої сперми додають ї» різні концентрації засобу, який необхідно випробувати. Потім зразки сперми тримають при тій же температурі протягом однієї години та визначають рухливість. Результати записують як відсоток рухливої сперми у зразку.

Протокол визначення прямого ефекту засобу на рухливість сперми Загальний: 52 Сперму тримали при 342С протягом всього періоду випробувань. Концентрація сперми становила приблизно

Ф! 10х105/мл (зауважте, що може бути необхідно розбавити зразок буфером або середовищем для досягнення цієї концентрації). Для досліджень пацюків: (Використовуючи сперму з хвосту придатку яєчка) 1ММ вихідний розчин кі інденопіридину у НВЗ5 буфері«ВЗА (5мг у 10-0,5уг/цл; О,5дг/мл--1 М) приготували та додали як описано нижче: во ТИМ. ул вихідного розчинунк949цл НВЗЗ буферуВЗАж5Оцл розбавленої сперми

ЗиМеЗул вихідного розчинун947цл НВЗЗ буферуВ5Аж5Оцл розбавленої сперми 1о0умМел1оул вихідного розчинук940цл НВЗЗ буферуВ5ЗАж5ОЦл розбавленої сперми

З0иМ-ЗОул вихідного розчинук920ул НВЗ5 буферуВЗАж5ОЦл розбавленої сперми 100 уМ-100ул вихідного розчину«в850цл НВЗ5 буферуВЗАж5ОЦл розбавленої сперми 65 Зо0иМ-ЗООбул вихідного розчинутб5О0цл НВЗЗ буфер-ВЗАж5Оцл розбавленої сперми 1000 1мМ-1000ул вихідного розчинуй5Оул розбавленої сперми

Рухливість сперми вимірювали через 1 годину.

Для досліджень кроликів: (Використовуючи еякульовану сперму) 1мММ вихідний розчин інденопіридину у М-199 середовищі з ВЗА (2,5мг у 5-0,5цдг/цл; 0,5иг/млАе1уМ) приготували та додали як описано нижче: 1ТиМ-трул вихідного розчинук949ул М-199 середовища з ВЗАж5Оцл розбавленої сперми

ЗиМ-Зул вихідного розчинун947ул М-199 середовища з ВЗАж5Оул розбавленої сперми 1о0умМел1Оул вихідного розчинун940цл М-199 середовища з ВБАж5ОуЦл розбавленої сперми

ЗОМ ЗОрл вихідного розчинут920ул М-199 середовища з ВБАж5О0ул розбавленої сперми 100 уМ-100ул вихідного розчину«850ул М-199 середовища з ВБАж50ул розбавленої сперми зобиМ-ЗОбцл вихідного розчинунб5Оцл М-199 середовища з ВЗАж5ОуЦл розбавленої сперми 1000 1мМ-1000ул вихідного розчинуй5Оул розбавленої сперми

Для визначення морфології змін зробили слайди та додали еозин для визначення загибелі клітин. 12 Результати сперміцидних випробувань показані у Таблиці З (еякулят кролика) та Таблиці 4 (сперма хвосту придатку яєчка пацюка), які представлені нижче. і (мл) (х1о6) рухли-вість хвилин (о) вірні іній ПОНИНІ ННЯ МО Ж ПОН ННІ КО 110) яма 00000010 темою 00000011 лем 06 зам 0000998 юооламаю 00111052 змо 9 пюімоті 01001199 : "" Сперма виглядає "такою, що розпадається"- головки сперматозоїдів містять багато вакуолей та мембрани не завжди непошкоджені с : хвосту придатку яєчка пацюка з (клюють сю черезвохити з с г» й со ко бо Протигрибкова активність сполук даного винаходу може бути виявлена за будь-якої концентрації, достатньої 5р для зниження грибкового рівня до рівня, недостатнього для спричинення грибкової інфекції, та в основному б» виявлена при концентраціях від 1 до 500 цМ, краще при концентраціях від 20 до З00 М, найкраще при

Т» концентраціях від 20 до 200ЦМ.

Випробування на протигрибкову сприйнятливість (Апійипда! зизсеріїрійу (езііпд) виконували, відповідно до рекомендації МСОСІ 5 із незначними модифікаціями. Коротко, суспензію Сапаїда аїірісапз клітин готували з чистих культур, вирощених протягом ночі на дріжджово-солодовому екстракті (УМ) агару при 3520. Декілька маленьких колоній вилучили з планшету ММ агару та перенесли у бмл 0,8595 сольового розчину. Клітини іФ) суспендували 15 секундним струшуванням та густину клітин одержаної суспензії вимірювали, використовуючи ко спектрофотометр. Густину клітин регулювали додаванням 0,8595 сольового розчину до досягнення коефіцієнту протускання, який відповідає 0,5 стандарту Макфарленда (МеРагпапа) при вимірюванні при довжині хвилі 5ЗОнм. бо Аліквоту цієї суспензії розбавили 1:1000 у КРМІ-МОРБ5 з одержанням робочої суспензії. Подібну суспензію

АзрегойШиз Титідацев спор одержали, використовуючи спори, які зберігали при 402 у 0,8595 сольовому розчині.

Ці спори розбавили у 0,8596 сольовому розчині для досягнення стандартного коефіцієнту протускання

Макфарленда. Цю суспензію потім додатково розбавили 1:50 у КРМІ-МОРЗ з одержанням робочої суспензії посівного матеріалу. Серії розбавлень тестових сполук робили у КРМІ-МОР5, що містить 295 ЮОМ5О. Аліквоту бо кожного розбавлення додали у двох екземплярах до комірок стерильного 96-коміркового, плоскодонного титраційного мікропланшету. Потім, аліквоту або суспензії С. аІрісапз клітин або суспензії А. тТтідайе спор додали до кожної комірки для одержання кінцевого об'єму 200 дл. Потім планшети інкубували при 35920. Через 19 годин інкубації, планшети, інокульовані з С. аЇрісапз, розглядали неозброєним оком для визначення мінімальної інгібуючої концентрації (МІС), концентрації, для якої не спостерігався ріст. Подібне визначення провели для А. Шштідайв планшетів через 48 годин. Для всіх розбавлень, які не показали росту тестового організму, мінімальну фунгіцидну концентрацію (МЕС) визначали шляхом проведення посіву штрихом 100 дл середовища з репрезентативної комірки на планшеті УМ агару для вирощування С. аірісапз або на планшеті картопляного агару з декстрозою для вирощування А. їштідайв5. Число колонієутворюючих одиниць (СЕ) підрахували та ці значення використовували для розрахунку відсотку виживання клітин або спор у інокуляті по 70 Відношенню до числа колонієутворюючих одиниць у робочій суспензії інокуляту. Мінімальною фунгіцидною концентрацією (МЕС) була найнижча концентрація тестової сполука з відсотком виживання менше, ніж 2905.

Результати фунгіцидних випробувань показані у Таблицях 4-6, представлених нижче. : активність проти С. А ВІСАМ5

Слолуа ІНайника сводлямтс

С дямвровю0оо лю, ю пветоює ово ває 1 оввтою | ооо ее авватовв | зо бій автомо мА зввтовю МА 000 сч о автомо мА зввтовеі| оо 00счя ска « зо аввтою МА зввтозі | зо свя Ф авто МА со зввтовт | МА 00000 см со « 000 сша |. наше 100 смс 0,001 З с ам 0011000000003ю000000010000ю00010000ю5 лює 00000011 ї» же 00000001 у РЕ ННЯ ПОТ УНН ПОЛОН ПОЛЯ ПОЛ со авта 111СМА 111111 м со

СДН РЕ ІННИ ПОН У УНН ПОН НОЯ ПОН

Ф ль датою 00000000 рететуваляюя 0010000сеаі 01000000 ато 0000000000000009ю000001000000вяє00001000св0100000000 же 00000001 с РЕ ТЯ ПОН УНН ПОН НОЯ ПОН о

МЕС - мінімальна фунгіцидна концентрація

СР - колонієутворюючі одиниці 60 Сідаі-29895 загинуло

Зіайс - комірка виглядає прозорою, але «9895 вбитих "колоній були занадто близько одна до одної для одержання доброго рахунку. Можливо вона є близькою до фунгіцидної. Зауважимо, що з'явився якийсь осад у комірках 0734 та 1. Можливо РРТ "захопили" спори. Жодна інша сполука не показала такого РРТ. бо Таблиця 6

Порівняння найбільш протигрибково активних сполук

А. тштідайв

Най-нижча Най-нижча Най-нижча Най 9 нижча аБвт ов

Жежюнают 111117111»0111111111110186011

МІС «- найнижча концентрація (д/мл), для якої не спостерігався ріст.

МЕС - найнижча концентрація, що знищує »-9895 клітин у комірці.

Фунгістатична - сполука з МІС, але «9895 клітин знищено

Жирний шрифт - сполука активна тільки у випадку А. Ритідайв

Концентрація для 062: припустимо 0,1мг у 50 ул таких кінцевих концентрацій аналізу складає 1/5,що було описано. Тим не менше, ці концентрації являють собою грубі оцінки.

Різні сполуки, використані У випробуваннях у представлених вище таблицях, показані нижче: і. 7 о (Се) (ге) с со - . и? со ко со (22) ко 60 б5

ІНДЕНОПІРИДИНОВІ АНАЛОГИ

ВТІ-4587-02(4) ),--7 ВТІ-4587-29 ум

Н М НС Н М Не

З З

2 ВЛІ-4587-02 (|) ,/- ЕТІ-4587-30 ум

Мо На нм На ух - о Н - Я . Н сно Га

Н о

ВТІ-4587-10 на ВЕ ТІ-4587-37 Я ца

Ж Фе н со ч й Н й - со й се

КТІ-4587-11 / ЕТІ-4587-38 ,/ со нм НО нм она

Н Н

Й . о с В; з

ВТІ-4587-24 ,ї- ВТІ-4587-40 / со Нн М на нм на м | ФІ їй й ві з і» (Ф; ко 60 65

ІНДЕНОПІРИДИНОВІ АНАЛОГИ

ВТІ-4587-02(4) ),--7 ВТІ-4587-29 ум

Н М НС Н М Не

З З

2 ВЛІ-4587-02 (|) ,/- ЕТІ-4587-30 ум

Мо На нм На ух - о Н - Я . Н сно Га

Н о

ВТІ-4587-10 на ВЕ ТІ-4587-37 Я ца

Ж Фе н со ч й Н й - со й се

КТІ-4587-11 / ЕТІ-4587-38 ,/ со нм НО нм она

Н Н

Й . о с В; з

ІНДЕНОПІРИДИНОВІ АНАЛОГИ

ВТІ-4587-02(4) ),--7 ВТІ-4587-29 ум

Н М НС Н М Не

З З

2 ВЛІ-4587-02 (|) ,/- ЕТІ-4587-30 ум

Мо На нм На ух - о Н - Я . Н сно Га

Н о

ВТІ-4587-10 на ВЕ ТІ-4587-37 Я ца

Ж Фе н со ч й Н й - со й се

КТІ-4587-11 / ЕТІ-4587-38 ,/ со нм НО нм она

Н Н

Й . о с В; з

КТІ-4587-26 /т КТІ-4587-41 /ло н -М НС Н -М неї

Ко; со н тн

Я у : 70 Щ

ВТІ-4587-28 -- В ТІ-4587-42 У "Ши Ше ном ооне н н 20 7

Е

КТІ-4587-45 КТІ-4587-58 /т

Є ще ну она сч 25 Н. й В, хе Ї 7 і)

Ї я ш? н са /

С - зо

Мокме, ї-о со

КТІ-4587-46 У- КТІ-45857-59 / ж на сі й М : 35 ни-М о он и, со 40 щ В. 2 с з спос МНМе

КТІ1-4587-54 / ли КТІ-4587-60 / я со н-М на нм на

Як я я тн 4 чн г: З я, ї» соон см

Ф) іо) во 65

КТІ-4587-26 /т КТІ-4587-41 /ло н -М НС Н -М неї

Ко; со н тн

Я у : 70 Щ

ВТІ-4587-28 -- В ТІ-4587-42 У "Ши Ше ном ооне н н 20 7

Е

КТІ-4587-45 КТІ-4587-58 /т

Є ще ну она сч 25 Н. й В, хе Ї 7 і)

Ї я ш? н са /

С - зо

Мокме, ї-о со

КТІ1-4587-54 / ли КТІ-4587-60 / я со н-М на нм на

Як я я тн 4 чн г: З я, ї» соон см

Ф) іо) во 65

КТІ-4587-54(4) /т КТІ-4587-61 т нм на нм вна т я тн 70 -

СОН

КТІ-4587-55 ,/тТ КТІ-4587-62 / ли но -М НО но -кМ на ко со; : ШІ нн -4 н ! ) ! у снюн СОР

КТІ-4587-56 (І) ли КТІ-4587-63 ,/Т с ря нм на но - Мона ко о 17 н н

СооМе снучн-мисомн, оо с

КТІ1-4587-57 КТІ-4557-64 н ЧІ Не н с на со чі ; со; со я в н « й х і - с ло ;» сомн, СОМ ВЛІ-4587-65 Гл КТІ-4587-77 ,/т со ну на а нм оНеа я: » со; о (с он Що ль на

Он сон (Ф, ко бо 65

ІНДЕНОПІРИДИНОВІ АНАЛОГИ

ВТІ-4587-02(4) ),--7 ВТІ-4587-29 ум

Н М НС Н М Не

З З

2 ВЛІ-4587-02 (|) ,/- ЕТІ-4587-30 ум

Мо На нм На ух - о Н - Я . Н сно Га

Н о

ВТІ-4587-10 на ВЕ ТІ-4587-37 Я ца

Ж Фе н со ч й Н й - со й се

КТІ-4587-11 / ЕТІ-4587-38 ,/ со нм НО нм она

Н Н

Й . о с В; з

КТІ-4557-68 / КТІ-4587-78 /

НН оА-М на н М Неї ще снос 7 | я : дО Н н 50, сон

ВЕТІ-4587-73 (4) й ВК ТІ-4587-79 --

М НС Ин М НС ! пе РАС шо | | - й Н до он щі; с п-Н-

СООМе сон

ЕТІ-4587-73() й ВТІ-4587-80 - ном На н/-М на вон со й їй не о , 2 ! 7 «

СОоОМе Ве «со

КТІ-45857-74

І СД НС ге)

І ій

Що / їй д Н оо « й соон З с ВТІ-4587-75 А на

Із» - А й рей В, н (ее) т

Ох » а (ог) сон

Ф ВТІ-4587-76 ,-7т ль ним На

Й о | ; н

Ф жк км С сооН 60 65

КТІ-4557-68 / КТІ-4587-78 /

НН оА-М на н М Неї ще снос 7 | я : дО Н н 50, сон

ВЕТІ-4587-73 (4) й ВК ТІ-4587-79 --

М НС Ин М НС ! пе РАС шо | | - й Н до он щі; с п-Н-

СООМе сон

СОоОМе Ве «со

КТІ-45857-74

І СД НС ге)

І ій

Що / їй д Н оо « й соон З с ВТІ-4587-75 А на

Із» - А й рей В, н (ее) т

Ох » а (ог) сон

Ф ВТІ-4587-76 ,-7т ль ним На

Й о | ; н

Ф жк км С сооН 60 65

Ра нн.

Но ЗТ сі н.с З їн

Н сн, ц о

КТІ-4587-003 зо (Відносна стереохімія) т ть :

НК , н со ма «

З с з

Ко : щі Н. (ог) ко (ог)

ФУ 50 їз» сн, о КТ1-4587-006 ко о (Відносна стереохімія)

КТІ-4587-26 / К11І-4587-41 /т н -М НС н -М на ; ко со н тн я с.

В ТІ-4587-28 ,т ВТІ-4587-42 т н М НС Н М неї н н жк 20

Е

КТІ-4587-45 / КТІ-4587-58 /т

НН оА-М на

Н М Не - с 25 й те о й Ї р 7

Ї я н ря Н Й 2 й х о «І 30

СсОоМме, їн (ге)

КТІ-4587-46 КТІ 4587-59 /т с и М не 35 ноА-М а | " і; со вон, н н - « 40 4 - с ; з» СНОМ НМе

КТІ-4587-54 / КТІ-4587-60 т н М не но А-к Неї ех | Ше

Ф - - с н 4 н со ; Я

Ф СА С ї» сон Ск

Проміжні сполуки для сполук винаходу можуть бути одержані з допомогою способу, |описаного у Патенті (Ф) США Мо 5,319,084|, використовуючи модифікації способу, (розкритого у Патенті США Мо 3,678,057). Ці патенти з повністю включені в цей опис шляхом посилання. КЗ замісники вводять у молекулу використовуючи відповідний реагент Грін'яра або феніллітієвий реагент. Суміші енантіомерів, одержані таким способом, розділяють на чисті бо енантіомери шляхом утворення солі, що супроводжується селективною кристалізацією або хроматографією.

Наприклад, відділення сполуки 1 може бути здійснене шляхом утворення солі з 5З(к) та

К(-)-2,2-(1,Г-бінафтил)фосфорною кислотою та відділення сполуки З може бути здійснене шляхом утворення солі з К- та 5З-мигдальною кислотою, як |описано у С. Е. СооК та інших, у). Мей. Спет., 38: 753 (1995)|).

Оптична чистота досягається з допомогою високо-ефективної рідинної хроматографії (НРІ С) на СНІКАСЕГ-О0О 65 КОоЛлОНці.

Сполуки даного винаходу можуть бути одержані виходячи з карбонової кислоти 2 або одного з її складних ефірів (наприклад, 3). Сполуки, такі як 2 та З, одержують як (описано у Патенті США Мо 5,319,084).

Альтернативно, вони можуть бути отримані способом, опоказаним у ФіІГ.2, де складний ефір

М-заміщений-3-арилгексагідропіридин-4-карбонової кислоти (4) гідролізують до карбонової кислоти 5, яку далі обробляють тіонілхлоридом з одержанням хлорангідриду кислоти 6. Обробка цієї сполуки за допомогою АЇСІ з приводить до циклізації сполуки до трициклічного кетону 7. Реакція кетону 7 з п-галоген-заміщеним фенілмагнійгалогенідом або п-галоген-заміщеним феніллієм (4-бромфеніллітєм) приводить до утворення третинного спирту 8, який після обробки триалкілсиланом, наприклад, три-С 4 валкілсиланом, таким як триетилсилан та ВЕз, відновлюється до сполуки 9, яку далі нагрівають зі зворотним холодильником з сильною 7/0 основою (наприклад, КОН) у спиртовому розчиннику, переважно високо киплячому, такому як н-бутанол з одержанням бромфенільної сполуки 10, що має бажану стереохімію. Перетворення бромфенільної групи до літійфенільної групи, наприклад, з допомогою С. валкіл Гі сполуки, та карбоксилювання (СО5), використовуючи відомі реагенти, приводить до одержання карбонової кислоти 2, яка може бути естерифікована з допомогою звичайного способу, добре відомого у даному рівні техніки, наприклад, реакцією з С. валканолом, з одержанням 7/5 бкладного ефіру 3.

Синтез, представлений вище, може бути модифікований для забезпечення енантіоселективного синтезу активних енантіомерів сполук 2 та З, які далі можуть використовуватися для синтезу активних енантіомерів даного винаходу, як показано у ФІГ.3. Таким чином, М-заміщену 1,2,5,6-тетрагідропіридин-4-карбонову кислоту (наприклад, 12) перетворюють у її хлорангідрид і останню сполуку використовують для ацилювання 20. 1К()-(2,10)-камфорсултаму або 15(-)-(-2,10)-камфорсултаму. Коли одержаний еноїлсултам (13) обробляють за допомогою арилмагнійгалогеніду, він піддається 1,-приєднанню з високою діастереоповерхневою селективністю для введення арильної групи у З-положення з високим енантіомерним надлишком. Кристалізація приводить до одержання чистого енантіомеру 14. Амідну функціональну групу гідролізують та хіральний ад'ювант далі може бути відновлений. Карбонову кислоту далі перетворюють у трициклічний кетон 7, як описано с ов вище. Ця сполука може бути перетворена до надзвичайно енантіомерно чистих 2 та З шляхом обробки бромфеніллітієм та наступних стадій, як показано у ФІГ.2. Альтернативно, хіральний кетон 7 може бути (8) перетворений до енантіомернозбагачених 2 та З за допомогою процедури, описаної для синтезу рацематів У

Патенті США Мо5,319,084). Ступінь збагачення залежить від каталізатора та температури при відновленні енантіомерного тетрагідроінденопіридину, подібного до проміжної сполуки 5. |Дивись ФІГ.З3 Патенту США «г зо Мо5,319,084). Таким чином, одержали 7395 енантіомерний надлишок (ее) при 232С з РОСЬ /Мавн,/Затм. Но», але повну рацемізацію при 552С; тоді як з Рус/Но енантіомерний надлишок при 602С був порівняний до надлишку при со 2390. (6790 та 70905, відповідно). со

Або карбонова кислота 2 або її складні ефіри, такі як метиловий складний ефір З, можуть бути йодовані з одержанням 8-йод-аналогів 17 або 18 реакцією з йодом у окиснюючих умовах або з окисненою формою йоду с (ФІГ.4). Наприклад, реакція сполуки З з приблизно 1 молем йоду у присутності оксиду ртуті приводить до со високого виходу 8-йодної сполуки 18. Складний ефір та кислота є взаємооберненими з допомогою стандартних хімічних способів, добре відомих у даному рівні техніки. Можуть бути використані або рацемати або енантіомери. Також може використовуватися радіоактивний ізотоп йоду, такий як 1291, 23| або 731) з одержанням « радіо-поміченого аналогу сполук 17 або 18. Такі сполуки є корисними для визначення локалізації та місця дії цих сполук та можуть бути використані як радіофармацевтичні засоби для діагностики репродуктивних розладів й с у чоловіків. в Йодні сполуки, закрема 8-йод кислота 17, можуть бути перетворені до бром та хлор сполук шляхом ,» утворення металічної солі кислоти, наприклад, натрієвої солі, та далі шляхом утворення 8-метал проміжної сполуки, де метал являє собою метал, такий як літій, або заміщений відомими реагентами метал, такий як 1-Вші. Реакція 8-метал проміжної сполуки з джерелом галогену, таким як гексахлоретан або 1,2-диброметилен (ее) приводить до одержання відповідних 8-заміщених аналогів, таких як сполуки 19 або 20, показані у ФІГ.4.

Відповідні фторовмісні сполуки можуть бути одержані реакцією 8-метал проміжної сполуки з о хлортриметилсиланом для утворення відповідної 8-триметилсилільної сполуки та потім введенням у реакцію цієї (се) сполуки з тетра-ацетатом свинцю у присутності ВЕ3-ЕБО. |Дивись ЮОе Міо та інші, 1993, Тейгапеагоп, 49: 8129-8138).

Ф Спеціаліст може одержати радіоактивні аналоги різних предметних сполук шляхом, наприклад, обробки і» 8-метал проміжної сполуки з реагентом, що містить електрофільний галогеновий атом як його радіоактивний ізотоп або, як вказано раніше, спеціаліст може одержати радіоактивні аналоги сполук 17 або 18 шляхом заміщення радіоактивного ізотопу йоду у синтезі сполук, описаних вище. Тритій-мічена сполука винаходу може бути одержана, наприклад, шляхом відновлення 8-йод сполук з допомогою тритієвого газу, що каталізується благородним металом, таким як паладій або платина. Аналоги вуглецю-14 можуть бути одержані, наприклад, о використовуючи "С мічений діоксид вуглецю у стадії "д" синтезу сполуки 2, як показано у ФІГ.2. Також іо) можуть застосовуватися інші способи введення ізотопної мітки сполук, що зазвичай використовують у рівні техніки радіохімічного синтезу. 60 Сполуки даного винаходу корисні як чоловічі протизаплідні лікарські засоби для контролювання народжуваності у ссавців, включаючи людей. Крім їх потенційного застосування у плануванні сім'ї, сполуки винаходу також є корисними для контролювання народжуваності у домашніх, диких або здичавілих тварин, де знищувальні заходи є неможливими або небажаними. Наприклад, контроль популяції оленів є проблемою на деяких територіях Сполучених Штатів. Пероральне застосування сполук даного винаходу до тварин, що сезонно бо розмножуються, таких як олені, з допомогою приманної їжі, що містить ці сполуки, у відповідний час значно знизить репродуктивні можливості тварин. Інші цільові тварини включають гризунів, таких як миші, пацюки,

лугові собачки, тощо, також як і здичавілих кіз, свиней, коней, тощо. Застосування сполук даного винаходу до тварин, що утримують у зоопарку, забезпечує засоби контролювання репродуктивності у видів, які стають перенаселеними.

Під "контролюванням народжуваності? як використано у даному описі, слід розуміти зниження репродуктивних можливостей або народжуваності обробленого ссавця. Тривалість безпліддя є функцією дози з умови, що відповідними дозами спеціаліст може подовжити період безпліддя з тим, щоб ефективно використовувати сполуки даного винаходу для здійснення стерилізації; таким чином, сполуки винаходу можуть замінити хірургічну вазектомію як засіб стерилізації тварин чоловічої статі. При проведенні такої 70 стерилізації, сполуки винаходу застосовують одиничною дозою або декількома (дві або більше) дозами, де дози є достатніми для зниження здатності ссавця до вироблення сперми (сперматогенний показник) до рівня безпліддя. Тобто, сполуки винаходу застосовують у кількості та протягом періоду часу, достатніх для зниження кількості сперми до рівня, який є недостатнім для розмноження.

Для зазначених вище застосувань, доза сполуки винаходу буде природно змінюватися в залежності від певної використовуваної сполуки, способу застосування та тривалості бажаного безпліддя. Однак, задовільні результати одержані у тварин при пероральних дозах від приблизно 0,02 до приблизно 1Омг/кг, переважно приблизно 0,1-Змг/кг маси тіла на день. Для більших тварин, кількість денної дози приблизно 10-100мг може застосовуватися як одинична пероральна доза або у поділених одиничних дозах, що містять приблизно 0,1-10мг сполуки даного винаходу. При застосуванні одного активного енантіомеру, може застосовуватися в основному 2о менша доза, ніж при застосуванні рацемічної сполуки. Якщо бажано або необхідно, сполуки винаходу можуть застосовуватися разом з твердими або рідкими носіями або розріджувачами або у формі повільного вивільнення. Утворення цих форм лікарських засобів добре відоме у даному рівні техніки та будь-який звичайний спосіб одержання твердих, рідких композицій та композицій повільного вивільнення може бути використаний зі сполуками даного винаходу. Сполуки винаходу також можуть застосовуватися з допомогою звичайних сч об імплантатів або шкірних пластирів, які добре відомі у даній галузі техніки. Сполуки винаходу можуть використовуватися у контрацепції людей чоловічої статі або шляхом оборотного блокування сперматогенезу або (8) у нехірургічній стерилізації. У останньому використанні, застосування прийнятно високих доз реалізує ефекти вазектомії без використання хірургії та з усуненням потенційних побічних ефектів вазектомії.

Сполуки винаходу є також корисними у контролюванні розмноження домашніх, диких, здичавілих або «г зо Зоопаркових тварин. Наприклад, сполуки можуть використовуватися у контролюванні розмноження у тварин, що утримуються у зоопарку. Популяції диких та здичавілих тварин, що знаходяться близько до місць проживання ре) людей, наприклад, оленів, або популяції тварин, які сильно впливають на природну екологію, наприклад, дикий с мустанг та здичавілі свині, можуть контролюватися шляхом селективного підгодовування без використання знищувальних заходів, таких як відстріл або отруєння. с

Цей процес не впливає на поведінку тварин, а тільки на народжуваність. со

Коли В" являє собою радісоактивну мітку, сполуки винаходу є корисними для вивчення тестикулярної функції та діагностики тестикулярної дисфункції. Застосування сполук у дозах, зазначених вище, приводить до зв'язування з тестикулярною тканиною.

У їх протисперматогенних властивостях, високий ступінь хіміо-, стерео- та енантіоселективності сполук « 70 разом з відсутністю в них загальних впливів, таких як на лібідо, показує, що вони взаємодіють з певними з с макромолекулами у яєчку. Обробка яєчка або фракцій яєчка радіоактивним похідним сполук, що й супроводжується визначенням радіоактивності за способами, добре відомими у рівні техніки радіохімії, що "» дозволяють спеціалісту визначити місце знаходження та ідентифікувати частину яєчка та макромолекули, залученої у протисперматогенний ефект. Це може бути використано для визначення та ідентифікування 775 важливої складової частини яєчка, руйнування якого може призвести до ефекту безпліддя. Порівняння здатності

Го! інших сполук (таких як аналоги даних сполук або сполук з комбінаторних серій) інгібувати зв'язування радіоміченої сполуки може призвести до навіть більш селективних та сильних протисперматогенних сполук. Крім ко того, шляхом застосування малої дози (занадто малої для того, щоб мати клінічний ефект на здатність до

Го! запліднення) радіоміченої сполуки до тварини або людини та потім вимірювання величини радіоактивності у яєчках або певних областях яєчок, спеціаліст може показати, чи існуюча проблема безпліддя пов'язана з (22 недостатністю цієї макромолекули. Радіоактивність може бути виміряна у живої тварини або людини,

Ль використовуючи технології, такі як РЕТ та 5РЕСТ, які є добре відомими у рівні техніки створення зображення біологічних тканин. Ці сполуки є також корисними як внутрішні стандарти для аналітичних цілей. Таким чином, наприклад, сполука, така як 20, може бути додана у відомій кількості до зразку крові, плазми або тканини, ВЗЯТОЇ у тварини або людини, що одержали дозу сполуки 17. Зразок крові, плазми або тканини потім може бути екстрагований органічним розчинником та екстракт підданий аналітичній високо ефективній рідинній (Ф) хроматографії або газовій хроматографії, або з або без перетворення до похідного, такого як метиловий з складний ефір. Вимірювання площин хроматографічних піків, пов'язаних зі сполуками 17 та 20, та порівняння відношень площин відомих кількостей сполук 17 та 20, що піддали таким же умовам, дозволяють спеціалісту бо визначити концентрацію сполуки 17 у зразку крові, плазми або тканини. Завдячуючи близькій структурній схожості між сполуками 17 та 20, фізико-хімічні властивості цих двох сполук будуть однаковими для екстрагування, таким чином, роблячи один майже ідеальним стандартом для іншого.

Для використання як сперміцид, сполуки даного винаходу можуть бути приготовлені у багатьох різних формах для застосування. Звичайні сперміцидні композиційні форми легко готують, використовуючи відомі 65 способи. Такі сперміцидні композиції можуть приймати форму гелів, пін, желе, кремів, мазей, бальзамів, тощо.

Для одержання композицій використовують звичайні носії. Дані сперміцидні композиції можуть бути застосовані окремо або у комбінації з одним або більше бар'єрними способами контрацепції, такими як діафрагма, губка або презерватив. Композиція може бути нанесена безпосередньо на діафрагму, губку або презерватив одразу перед використанням, або може бути завчасно скомпонована з губкою або презервативом (або навіть діафрагмою, хоча більшість діафрагм створені для багаторазового використання та їх очищують між використаннями).

Для використання як протигрибковий засіб, композиція даного винаходу може бути одержана у будь-якій прийнятній формі для застосування до області, яка цього потребує. Форми застосування включають, але не обмежуються ними, форми, перераховані вище для сперміцидних композицій, також як і рідкі суміші. Також можливо, щоб протигрибкові та сперміцидні властивості використовувались у комбінації, застосовуючи одну з 7/0 Відомих форм застосування.

Інші відмітні ознаки даного винаходу стануть очевидними у ході наступних описів прикладів виконання, які представлені для ілюстрації винаходу та не обмежують його.

Приклад 1

Синтез (дак5,55К,ОЬКБ) 2-Етил-7-метил-2,3,4 4а,5,9р-гексагідро-5-(п-карбоксифеніл-1Н-індено|1,2-с піридину гідрохлориду.

Йодетан (540г, 3,41 моль) у метанолі (500мл) додали до етил-ізонікотинату (500г, 3,31моль). Суміш обережно нагрівали зі зворотним холодильником протягом ночі. Натрію боргідрид (140г) додали частинами до описаного вище розчину при охолодженні (льодяна баня). Після закінчення додавання Мавн 4, суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Більшу кількість метанолу випарили, воду та ефір 2о додали до цього розчину та шар ефіру відділили. Випарювання шару сухого ефіру (Ма 25035) привело до одержання масла. Перегонка цього червоного масла привела до одержання жовтуватого масла 470Ог, 7896): температура кипіння 1602 при 0,5мм.

Зазначену вище сполуку (146бг, О,бмоль) у сухому ефірі (200мл) додали по краплях до 1М п-толілмагнійброміду у ефірі (ббОмл, 1,бмоль при -102). Після перемішування впродовж З годин, реакційну с суміш вилили у 1095 водний розчин МНАСІ (200мл). Водний шар екстрагували ефіром. Випарювання шару сухого ефіру (Ма»ЗО)) привело до одержання жовтувато-коричневого масла. Це масло розчинили у 1895 водній НСІ і9) (500мл) та екстрагували ефіром. Водний розчин НСЇ нагрівали зі зворотним холодильником впродовж 2 годин.

Випарювання розчиннику привело до одержання відповідної аміно кислоти (181г, вихід 8090), яку (32г) змішали з поліфосфорною кислотою (500г) та енергійно перемішували при 1402С впродовж З годин. Реакційну суміш «ф охолодили та обережно додали 50956 КОН водний розчин. Підлужений розчин екстрагували ефіром.

Випарювання шару сухого ефіру (Ма 2304) привело до одержання і-й 2-етил-7-метил-2,3,4 4а.альфа.,5,96.альфа.-гексагідро-1Н-індено|1,2-с|Іпіридин-5-ону у вигляді масла (22,6г, с 8790). Аналітичний зразок одержали шляхом пропускання через маленьку колонку БІО 5, використовуючи градієнт МеОН у СНСІз (0-596): "Н ЯМР (90МГц, СОСІв) 5 7,5 (1Н, в, Н-6), 7,3 (2Н, т, Н-8, Н-9), 3,5 (ІН, т), ся

Зо 3,0 (ІН, т), 2,6 (2Н, т), 2,3 (ЗН, 8, 7-Ме), 2,2 (ЗН, т), 1,9-1,7 (ЗН, т), 1,1 (ЗН, 6 Ме); НКЕМ5 (Мас-спектрометрія високої роздільної здатності) (Мк): Розраховано для С 45Нл9МО: пт/2 229,1467. Знайдено: т/7 229,1466.

До механічно перемішуваного розчину пара-бромбензойної кислоти (1,6г, 8,0ммоль) у тетрагідрофурані (ТНЕ) « (15мл) при -782С додавали н-бутиллітій (16,2ммоль, бмл 2,5М розчину у гексані) по краплях протягом 45 хвилин.

Після перемішування суміші протягом додаткових 1,5 години, трициклічний кетон (1,1г, 5, ммоль) додавали як - с розчин у ТНЕ (5мл) по краплях впродовж 30 хвилин та перемішування продовжували ще 2,5 години при -78 20. "з Суміш вилили у льодяну 1М НС (75мл) та екстрагували ефіром (2 рази, ЗОмл). " Кислий водний шар перемішували протягом 15 годин при кімнатній температурі та концентрували при зниженому тиску з одержанням твердої сполуки. Цю тверду сполуку очистили з допомогою флеш колоночної хроматографії на силікагелі з градієнтом оелюювання 10-2095 МеоОнН у СНОСЦ та отримали со 2-етил-7-метил-2,3,4,9р-тетрагідро-5-(п-карбоксифеніл)-1Н-індено|1,2-с|Іпіридину гідрохлорид у вигляді жовтої ка твердої речовини (1,1г, 5895). "Н ЯМР (250МГц, СОСІв), 5 1,54 (ЗН, 6, 9-7,2Гц), 2,35 (ЗН, бв), 2,25-2,42 (1Н, т), 2,50-2,72 (1Н, т), 2,94-3,0 (1Н, т), 3,15-3,30 (2Н, т), 3,50-3,80 (2Н, т), 4,17-4,30 (1Н, т), 4,40-4,52 со (ІН, т), 7,0-7,12 (2Н, т), 7,32 (1Н, а, 9-7,5Гц), 7,45 (2Н, а, у-84Гу), 8,20 (2Н, а, о-84Гц). НКМ5 (Ме) б 20 Розраховано молекулярну масу для С22НозМО»: т/2 333,1729. Знайдено: т/7 333,1725.

До розчину зазначеної вище сполуки (37Омг, 1,0З3ммоль) у суміші етанол/вода (4Омл 1:1 суміші) додали Масі ї» (81мг), РаСІ» (9вмг), Мавн, (10Омг) та концентровану НСІ (10 крапель). Після струшування суміші на апараті

Парра у атмосфері водню (45 псі) при 509С протягом 15 годин, суміш відфільтрували через СеїйЩе та вв бконцентрували при зниженому тиску. Одержану тверду речовину суспендували у абсолютному етанолі, відфільтрували через Сеїїе, та фільтрат сконцентрували при зниженому тиску з одержанням (4акз5,5к5,9Ьк5)

ГФ) 2-етил-7-метил-2,3,4,4а,5,9р-гексагідро-5-(п-карбоксифеніл)-1Н-індено|1,2-с|Іпіридину гідрохлориду. 'Н ЯМР т (250МГц, СОСІ5): 5 1,4 (ЗН, 6 7,2ГЦ), 1,50-1,60 (1Н, т), 1,85-2,00 (ІН, т), 2,20 (ЗН, 5), 2,20-2,40 (1Н, т), 2,70-2,90 (ЗН, т) 2,90-3,15 (2Н, т), 3,50-3,65 (1Н, т), 3,90-4,10 (ІН, т), 4,50 (1Н, а, 9-7,3Гц), 6,95 (1Н, во Б8), 7,10 (1Н, а, 9-7,5Гц), 7,20 (1Н, а, 9ю-7,5Гц), 7,30 (2Н, а, У-8,0Гц), 8,00 (2Н, а, У-8,0Гц). НМ (Ме)

Розраховано молекулярну масу для С22НоБМО» : т/72 335,18853. Знайдено: т/2 335,1887.

До розчину гідроксиду калію (15г) у н-бутанолі (бОмл) додали зазначену вище сполуку (2,99г, 8,0ммоль) однією порцією. Після нагрівання зі зворотним холодильником протягом 20 годин, темно-коричневу суміш охолодили до 02С та підкислили до рН-1 з допомогою 1895 НС. Розчинник видалили у вакуумі з одержанням 65 жовтої твердої речовини. Цю тверду сполуку перенесли у СНСІз, відфільтрували через Сеїйе, та фільтрат сконцентрували у вакуумі з одержанням сирого (дак5,55К,ОЬКБ)

2-етил-7-метил-2,3,4 4а,5,9р-гексагідро-5-(р-карбоксифеніл)-1Н-індено|2,2-с|Іпіридину гідрохлориду у вигляді брудно-білої твердої речовини. Цю тверду сполуку очистили з допомогою флеш колоночної хроматографії, використовуючи 10956 Меон-СНеСІз, та одержали 1,23г (4195) заглавної сполуки у вигляді білої твердої речовини. Температура плавлення - 2809 (розклад). "ЯН яЯМР (250МГц, СОСІЗ - СО530О0). 5 1,45 (ЗН, Б

У-7,3ГЦ), 1,8 (ІН, ра, о-14,7ГЩ), 2,2 (ЗН, 8), 2,4-2,7 (2Н, т), 3,0-3,4 (4Н, т), 3,4-3,7 (2Н, т), 3,7-4,0 (ІН, т), 4,2 (1Н, а, 11Гц), 6,6 (1Н, р), 7,0-7,2 (4Н, т), 8,0 (ІН, а, 90-7,7Гц8). НКМ5 (Мк) Розраховано молекулярну масу для С 22Но5МО»: т/2 335,18853. Знайдено: т/2 335,18830. Аналіз: розраховано для

Со22НовСІМО» 1/2Н20: С, 69,37; Н, 7,14; М, 3,68. Знайдено: С, 69,72; Н, 7,15; М,3,55.

Приклад 2 (4ак5,55К,ОЬрКЗ)-2-Етил-7-метил-2,3,4,4а,5,9р-гексагідро-5-(п-карбометоксифеніл)-1Н-інденол/і1,2-с|Іпіридину гідрохлорид

До розчину карбонової кислоти Прикладу 1 (3,бг, 9,69ммоль) у метанолі (бОмл) при -109С додавали тіонілхлорид (1,1мл, 14,5ммоль) протягом 10 хвилин. Отриманий розчин залишили стояти у холодильнику при 75 59С на 68 годин, протягом цього часу продукт почав викристалізовуватися у вигляді тонких білих голочок. Три частини одержали та об'єднали з одержанням 2,65 г заплавної сполуки, температура плавлення - 204 260. (сублімована). "Н ЯМР (250МГц, СОСІв): 5 1,1 (ЗН, 6 9-7,2Гц), 1,6 (1Н, Бра, 9-14,2Гц), 1,80-2,00 (2Н, т), 2,1-2,2 (1Н, т), 2,2 (ЗН, 8), 2,4 (2Н, а, 9У-7,2ГцЦ), 2,5-2,6 (1Н, т), 2,7-2,8 (ІН, т), 2,9 (ІН, аа, 9-5,94, 11,64Гц), 3,3-3,4 (ІН, т), 3,9 (ЗН, 8), 42 (1Н, а, 9-10,0Гц), 6,7 (ІН, ре), 7,0 (ІН, а, о-7,5Гщ, 7,2 (1Н, а, 9-7,5Гщ), 7,3 (2Н, а, 9-8,0Гу), 8,0 (2Н, а, 8,0Гуц). Аналіз: розраховано для С 23НовСІМО» 1/4Н50: С, 70,75; Н, 7,36; М, 3,59. Знайдено: С, 70,67; Н, 7,36; М, 3,59.

Приклад З

Синтез (4ак5,55К,ОЬКБ)-2-етил-2,3,4 4а,5,9р-гексагідро-8-йод-7-метил-5-(4-карбо-метоксифеніл)-1Н-інденої|1,2-с|Іпіриди с ну гідрохлориду (18) та його (1)-енантіомеру (01)-18) До перемішуваного розчину (У (4ак5,55К,ОрКБ)-2-етил-2,3,4 4а,5,9р-гексагідро-7-метил-5-(4-карбометокси-феніл)-1Н-індено|1,2-с|Іпіридину (341мг, О,8в8ммоль) у льодяній оцтовій кислоті (2мл) додали 6295 НСІО, (мл), а потім НоаО (205мг, 0,95ммоль).

Суміш коротко обробили ультразвуком для того, щоб досягнути гомогенного розчину. Розчин йоду (235мгГ, 0,925ммоль) у льодяній оцтовій кислоті (17мл) додавали по краплях впродовж 15 хвилин та отриману суміш - перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Помаранчево-червону суміш вилили у воду (100мл), (Те охолодили до 5923, підлужили до рН-12 з допомогою 30956 Маон, та екстрагували ефіром (Зх75мл). Прозорі, безбарвні екстракти ефіру об'єднали, промили послідовно водою (20О0мл) та сольовим розчином (ЗОмл), со висушили (МазС)), відфільтрували, та сконцентрували у вакуумі з одержанням сирої вільної основи 18 с (448мг). Цей матеріал трансформували у НСЇ сіль, використовуючи 395 метанольний розчин соляної кислоти та перекристалізували з ЕЮАс-Меон. Вихід - 400мг (8995). Температура плавлення -»1902С. (розклад). "Н ЯМР со (250МГц, СОСІ5, у вигляді вільної основи); 5 1,15 (ЗН, 5 9У-7,2ГЦ), 1,65 (1Н, Ба), 1,8-2,1 (ЗН, т), 2,32 (ЗН, 8), 2,48 (ЗН, а, 9-7,2ГЦ, нт), 2,80 (ІН, Ба), 2,97 (1Н, да, 0-11,8, 5,8ГЦ), 3,41 (ІН, т), 3,91 (ЗН, в), 4,19 (ІН, а, 2-9,8Гу), 6,78 (1Н, в), 7,22 (2Н, а, 9-8,93Гц), 7,73 (1Н, в), 8,00 (2Н, а, 9-8,3Гц). НКМ5: Розраховано для «

СозНовМО»і (що відповідає вільній основі): т/2 475,1008. Знайдено: пт/ 475,1004. з с Аналіз: розраховано для С 23Н.7СИМО» 1/2Н20: С, 53,04; Н, 5,42; М, 2,69. Знайдено: С, 52,70; Н, 5,60; М, 2,57. Активний енантіомер, (1)-18, синтезували подібним способом, починаючи з (1)-3. (сдо --5,6 (с-1,18, СНО»). з Приклад 4

Синтез (4ак5,55К,ОЬКБ)-2-етил-2,3,4 4а,5,9р-гексагідро-8-йод-7-метил-5-(4-карбокси-феніл)-1Н-індено|1,2-с|Іпіридину оо гідрохлориду (17)

До (4ак5,55К,90К5)-2-етил-2,3,4 4а,5,9р-гексагідро-7-метил-5-(4-карбоксифеніл)-1Н-інденої|1,2-с|Іпіридину ко гідрохлориду (250мг, 0,67З3ммоль) у 2мл оцтової кислоти додали бмл 1:1 суміші оцтової кислоти та перхлорної со кислоти. Нас (1,35ммоль) додали та реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі до розчинення 5р Не. Розчин І» (427мг, 1,6вммоль) у 4мл оцтової кислоти та б л СН2СІ2 додали по краплях до реакційної суміші (22) з допомогою додавальної лійки. Реакційну суміш перемішували протягом ночі при кімнатній температурі та потім

Ть відфільтрували через Сеїйе. Червону тверду речовину промили водою та СНоСі». Обєднаний двофазний фільтрат розділили з допомогою ділильної лійки. Органічну фазу промили насиченим розчином бісульфату натрію, висушили над сульфатом натрію (безводний), відфільтрували та сконцентрували з одержанням 234мг Жжовто-коричневої твердої речовини, перетворили у гідрохлорид звичайним способом. "Н ЯМР (250МГЦ,

СОСІУСОЗОН) 5 1,28 (ЗН, 6 9У-7,2Гц), 20-21 (ІН, т), 2,9 (ЗН, 5), 2,56 (2Н, т), 8,04 (ЗН, т), 3,24 (1Н,

Ф, т), 3,46 (2Н, т), 4,18 (1Н, а, 9-11ГЦ), 6,73 (1Н, 8), 7,13 (2Н, а, 9-8,2ГЦ), 7,71 (ІН, в), 7,89 (2Н, а,

Кз У-8,2Гц). НКМ5 Розраховано для С 22Н24МО»! (що відповідає вільній основі): т/2 461,0852. Знайдено: т/7 461,0857. 6о0 Приклад 5

Синтез (дак5,55К,ОЬрКЗ)-2-етил-8-бром-7-метил-2,3,4 4а,5,9р-гексагідро-5-(4-карбоксил-феніл)-1Н-інденої|1,2-с|Іпіридину гідрохлориду (19) (4ак5,55КОЬКЗ)-2-Етил-8-йод-7-метил-2,3,4 4а,5,9р-гексагідро-5-(4-карбоксилфеніл)-1Н-інденої/1,2-с|Іпіридин 65 у гідрохлорид (200мг, 0,402ммоль) розчинили у 20мл ТНЕ та О4мл гексаметилфосфораміду. До цього розчину додали 5Омг гідриду натрію (6095 у мінеральному маслі). Суміш нагрівали зі зворотним холодильником протягом

1 години та потім охолодили до -782С. Повільно додали розчин трет-бутиллітію (0,7З3мл, 1,1М у пентані, 0,804ммоль). Після додавання суміш перемішували при -78 «С протягом 20 хвилин. Додали 1,2-диброметилен (Імл). Суміш перемішували при -782С впродовж ще 30 хвилин та потім нагріли до кімнатної температури. 590 соляну кислоту додавали до розчину, поки розчин не стане кислим. Суміш екстрагували метиленхлоридом.

Метиленхлоридний розчин промили сольовим розчином та висушили над М95О5. Сирий продукт очистили з допомогою флеш колоночної хроматографії (силікагельх; метиленхлорид та метанол, 10:11) з одержанням заглавної сполуки: ЗОмг, 1790 вихід, температура плавлення: 169,6-170,3 26. "ІН яЯМР (250МГц, 0020-СОСІ»), 5 1,25 (ЗН, 6 9-7,0ГЦЩ), 1,72 (1Н, а, 9-15ГЦ), 1,90-2,15 (ІН, т), 2,19 (ЗН, 8), 2,36 (ІН, б 9-12,5Гу), 70. 2,5-2,65 (1Н, т), 2,7-3,0 (ЗН, т), 3,2-3,4 (4Н, т), 3,4-3,6 (ІН, т), 4,13 (ІН, а, 9-10,5Гц), 6,71 (1Н, в), 7,11 (2Н, а, 20-8,0Гу), 7,43 (1Н, в), 7,89 (2Н, а, 9-8,0Гц). М: 413 (М). Анал. (С22Но5О2ВГСІМ 1,8Н20): Розраховано

С 54,68, Н 5,22, М 2,90; Знайдено С 54,77, Н 5,52, М 2,57. НКМ5 Розраховано для С22Н2МО»Вг (що відповідає вільній основі): т/2 413,0990. Знайдено: пт/ 413,0994.

Приклад 6

Синтез (дак5,55К,ОрКЗ)-2-етил-8-хлор-7-метил-2,3,4,4а,5,9р-гексагідро-5-(4-карбоксил-феніл)-1Н-інденої|1,2-с|Іпіридину гідрохлориду (20) (4ак5,55КОЬКЗ)-2-Етил-8-йод-7-метил-2,3,4 4а,5,9р-гексагідро-5-(4-карбоксилфеніл)-1Н-інденої/1,2-с|Іпіридин у гідрохлорид (250мг, О0,5ммоль) розчинили у 25мл ТНЕ та 0.5мл НМРА. До цього розчину додали бомг гідриду натрію (6095 у мінеральному маслі). Суміш нагрівали зі зворотним холодильником протягом 1 години та потім охолодили до -782С. Повільно додали розчин трет-бутиллітію (0,9їмл, 1,1М у пентані, 1,04ммоль). Після додавання суміш перемішували при -782С протягом 20 хвилин. Додали розчин гексахлоретану (2,46г, 10 4ммоль) у 2мл ТНЕ. Суміш перемішували при -782С протягом ще З0 хвилин та потім нагріли до кімнатної температури. 590 соляну кислоту додавали до розчин поки розчин не став кислим. Суміш екстрагували метиленхлоридом. Розчин сч 29 метиленхлориду промили сольовим розчином та висушили над М95О). Сирий продукт очистили з допомогою (3 флеш колоночної хроматографії (метиленхлорид та метанол, 10:1) з одержанням заглавної сполуки, бОмг, 3090 вихід. "Н ЯМР (250МГц, 020-СОСІв) 5 1,35 (ЗН, ї, 9-7,25ГЦ), 1,75-1,95 (1ІН, т), 2,30 (ЗН, в), 2,45-2,75 (2Н, т), 2,80-3,15 (2Н, т), 3,20-3,50 (4Н, т), 3,50-3,70 (1ІН, т), 4,25 (1ІН, а, 9У-10Гц), 6,80 (1Н, в), 7,25 (2Н, а, «з 20 9У-7,5ГЦ), 7,32 (1Н, в), 8,0 (2Н, а, 2-7,5Гц). М: 370 (М). Анал. (СооНовО2СіІ»М): Розраховано С 65,50, Н 6,20, М 3,455; Знайдено С 65,65, Н 6,73, М 3,59. НКМ5 Розраховано Со2НоМО»СсІ (що відповідає вільній основі); т/2 «0 369,1495,. Знайдено: т/7 369,1494, п 7 со риклад

Синтез (дак5,9рК5)-2-етил-1,2,3,4 4а,9Б-гексагідро-1Н-інденої|1,2-с|Іпіридин-5-ону (7) Сирий метил ЄеЧ 1-етил-3-(4-метилфеніл)-4-піридинкарбоксилат (одержаний як описано у Патенті США Мо 5,319,084 для со аналогічного етилового складного ефіру) з 165г метил 1-етил-1,2,5,6-тетрагідропіридинкарбоксилату розчинили у 1л водної 1895 НСІ та екстрагували ефіром (З0Омл) для видалення бітолілу, що залишився як побічний продукт з його синтезу. Потім водний розчин нагрівали зі зворотним холодильником протягом 48 годин та далі сконцентрували при зниженому тиску з доданим ацетонітрилом (азеотроп) з одержанням сирого гідрохлориду « 20 1-етил-1,2,5,6-тетрагідропіридинкарбонової кислоти (283г), який повністю висушили при 100 9С у високому З с вакуумі. Так як цей матеріал є дуже гігроскопічним, його зберігали у атмосфері азоту. Тіонілхлорид (15Омл) обережно додали до нерозбавленої сполуки 7 (45г, 159ммоль) при 5920. Після додавання, льодяну баню з видалили; та одержаний гомогенний розчин перемішували при кімнатній температурі впродовж 4 годин.

Надлишок 5ОСІ» видалили у вакуумі з одержанням темної, густої, пастоподібної маси. До цього матеріалу додали 1,2-дихлоретан (250мл) та ЗОмл розчиннику видалили у вакуумі для того, щоб усунути будь-який со залишковий 5ОСІ». До мутної суміші додавали АїІСіІз (53г, 397ммоль) частинами впродовж 45 хвилин.

Температуру контролювали з допомогою водяної бані при приблизно 25 9С. Після додавання, темний, ко червоно-коричневий розчин перемішували при 35-40 протягом години та потім вилили у хімічну склянку, що о містить приблизно 400г подрібненого льоду та 5Омл концентрованої НОСІ. Водний шар підлужили до рн приблизно 12 з допомогою 3095 Маон (приблизно З5О0мл) з охолодженням у водно-льодяній бані. Отриману

Ме, суміш екстрагували з охолодженням у водно-льодяній бані. Отриману суміш екстрагували ефіром (З х40Омл), та

С» об'єднані ефірні шари промили послідовно водою та сольовим розчином, висушили (Мо5О,), відфільтрували, та сконцентрували при зниженому тиску з одержанням помаранчево-червоного масла. Це масло відігнали, використовуючи апарат Кугельрора (Кидеїгойг аррагайв5) (125-1359С при О0,5мм На) з одержанням 21,6бг (5990) кетону 7 у вигляді світло-жовтої твердої речовини, з ЯМР властивостями, ідентичними до справжнього матеріалу.

Ф) Приклад 8

Кз Синтез енантіомерів (дак5,55К,ОЬКЗ)-2-етил-7-метил-5-(4-карбометоксифеніл)-2,3,4,4а,5,9р-гексагідроіндено|1,2-с|Іпіридину та 60 (дакз,55К,ОрКБ)-2-етил-7-метил-5-(4-карбоксифеніл)-2,3,4 4а,5,9р-гексагідроінденої|1,2-с|Іпіридину

Енантіомери описані як (4) або (1), виходячи з оптичного обертання при О лінії натрію у даному розчиннику. Сполуки, що мають те ж саме позначення обертання, необов'язково мають таку ж абсолютну конфігурацію. 1-Етил-4-карбокси-1,2,5,6-тетрагідропіридину гідрохлорид. Метил 65 1-етил-1,2,5,6-тетрагідропіридинкарбоксилат (11) нагрівали зі зворотним холодильником у 250мл 1,5М НС впродовж 4 годин. Суміш сконцентрували досуха, використовуючи тепло та струмінь азоту з одержанням високо-кристалічної твердої речовини. Тверду речовину перекристалізували з МеонН та одержали 19,6бг НОСІ солі сполуки 12; температура плавлення - 26529 (розклад). Аналіз: розраховано для С 8НСІМО»: С, 50,14; Н, 7,36; М, 7,31. Знайдено: С, 50,23; Н, 7,36; М, 7,28. ()-Еноїл-султам ((1)-13), одержаний з 15(-)-(2,10)камфорсултаму. До гідрохлориду сполуки 12 (1,3г, 6,79ммоль) додали тіонілхлорид (15мл), та отриману суміш нагрівали до зрошення впродовж 2 годин. Надлишок

ЗОСІ» видалили у вакуумі, та осад розтерли з 1Омл сухого толуолу та сконцентрували у вакуумі. Процес розтирання повторили ще два рази з одержанням жовтої порошкоподібної твердої речовини. У окремій посудині, н-бутиллітій (15ммоль, б,Омл 2,5М розчин у гексані) додали по краплях до розчину 15-(-)-2,10-камфорсултаму 70. (3,16г, 14,7ммоль) у ТНЕ (ЗОмл) при 520. Після додавання, прозорий, безбарвний розчин довели до кімнатної температури та перемішували протягом ще 45 хвилин. Розчин аніону султаму потім перенесли з допомогою трубочки у колбу, що містить хлорангідриду амінокислоти гідрохлорид при 59С. Після додавання, помаранчеву суміш залишили для досягнення кімнатної температури та перемішували протягом 18 годин. Реакцію зупинили додаванням насиченого МН СІ (приблизно мл) та сконцентрували у вакуумі до коричневого смолистого осаду. 75 Цей осад розподілили між ефіром та водою, та ефірний шар промили ще раз водою. Ефірний шар потім промили розбавленою водною НС (приблизно 595) та відділили. Вільний султам (ефірний шар) одержали (1,2г) при перекристалізації з абсолютного ЕН. Продукт ((1)-13) одержали шляхом підлуження кислого водного шару з допомогою конц. МНАОН до рН 12, екстрагування ефіром та перекристалізації з н-гексану осаду з Випарювання ефірного шару. Це привело до одержання 1,9г сполуки (1)-13 у вигляді білих, товстих голочок; температура плавлення - 12090, Ів" т -74,89 (с-1,0, СНО»), ІН ЯМРЕ ідентичний з його антиподом (дивись нижче). Аналіз: розраховано для СВН29М2035: С, 61,33; Н, 8,01; М, 7,95. Знайдено: С, 61,35; Н, 8,06; М, 7,89. (4)-Еноїлсултамовий енантіомер сполуки 13 одержаний з 1Р(жн)-(2,10)-камфорсултаму. Його отримали з гідрохлориду амінокислоти 12 (6,5г, 34,1ммоль) та ІК-(ж)-2,10-камфорсултаму (15,4г, 71,4ммоль) за процедурою, подібною до описаної для антиподу (дивись вище) з 8695 виходом. Температура плавлення - 118,52С-119,6260, с (перекристалізований з гексану у вигляді товстих, блідо-жовтих пластинок); (о|02 - 74,19 (с-1,0, СНСІв); 7Н Ге)

ЯМР (25О0МГц, СОС15): 6 1,00 (ЗН, 85), 1,12 (ЗН, 6 9-7,1ГЦ), 1,22 (ЗН, 8), 1,3-1,5 (2Н, т), 1,8-2,1 (5Н, т), 2,2-2,4 (1Н, т), 2,55 (2Н, а, 9У-7,1Гщ), 2,6-2,7 (ЗН, т), 3,1-3,3 (2Н, т), 3,38 (1Н, а, 9-13,6Гц), 3,50 (1Н, а, 9У-13,6Гц), 4,0-4,1 (1 й, т), 6,5-6,6 (1Н, т); Аналіз: розраховано для Си8НовМоОз: С, 61,33; Н, 8,01; М, 7,95. зо Знайдено: С, 61,48; Н, 8,02; М, 7,98. Кристалічна форма цього матеріалу змінювалася в залежності від того, як ча швидко він випадає в осад з гексану та концентрації протягом стадії очищення. (Се) 1,4-Аддукт (1)-14 одержаний з (1)-13. До розчину еноїлсултаму (1)-13 (5,6г, 16б,0ммоль) у толуолі (200мл) при -782С додавали п-толілмагнійбромід (33,бммоль, 33,бмл 1.0М розчину у ефірі) впродовж 10 хвилин. Після со перемішування додаткових 30 хвилин при -782С, реакційну суміш помістили у холодильник (-1022) на ніч та «Є потім нагрівали до 59 впродовж ще двох годин. Реакцію у суміші зупинили додаванням його до насиченого со

МНАСІ (200мл). Після екстракції водного шару ефіром (40Омл), шар ефіру екстрагували з допомогою 390 НС (3Зх200мл). Кислі шари об'єднали, зробили лужними з допомогою концентрованої МН.АОН (рн-12), екстрагували ефіром (Зх20Омл), та ефірні шари промили сольовим розчином, висушили (Мо5зО,)), відфільтрували, та сконцентрували при зниженому тиску з одержанням помаранчевої твердої речовини (7,12г). Цю тверду сполуку « перекристалізували з суміші ефір-гексан (приблизно 40мл приблизно 1:2 суміші, відповідно). Вихід - З,64Г. пт») с Другий збір привів до одержання ще 1,24г. Загальний вихід - 4,68г (6690). Температура плавлення - ч» 150,5-151,720. (ефір-гексан; щільні, товсті, блідо-жовті призми); Ір! т 26,29 (с-1,14, СНО»); ІН ЯМР (5оОМгГц, " СОСІв); 5 0,44 (ЗН, 5), 0,82 (ЗН, 85), 1,13 (ЗН, б, 9-7,16ГцЦ), 1,20-1,30 (2Н, т), 1,40-1,55 (1Н, т), 1,62-1,65 (ІН, т), 1,70-1,85 (ЗН, т), 1,95-2,05 (1ІН, т), 2,05-2,10 (ІН, т), 2,27 (ЗН, 8), 2,55 (2Н, а, 9У-7,16Гу), 49 2,55-2,62 (1Н, т), 2,68-2,72 (1Н, т), 2,82 (1Н, да, У-10,64, 3,47Гц), 3,12 (1Н, 5 у-10,8Гц), 3,24-3,28 (1Н, со т), 3,30 (1Н, а, о0-14,0Гу), 3,32 (1Н, а, 9-14,0ГцЦ), 3,55-3,60 (1Н, т), 3,67-3,71 (ІН, т), 7,02 (2Н, а, з -7,96Гц), 7,15 (2Н, а, 9-7,96Гц); Аналіз: розраховано для Со5НаєМоОзе: С, 67,53; Н, 8,16; М, 6,30. Знайдено:

С, 67,58; Н, 8,15; М,6,30. со Енантіомерно чистий кетон (4)-7 одержаний з (1)-14. До розчину 1,4-аддукту (1)-14 (6,86г, 15,45ммоль) у

Ф 20 ТНЕ (4О0мл) додали свіжо приготовлений розчин ГІОН.тийіаоі.НоО (6,43г, 153ммоль) у воді (40мл). Одержану гетерогенну суміш енергійно перемішували при обережному нагріванні зі зворотним холодильником впродовж 26 ї» годин. Суміш охолодили до приблизно 152, підкислили до рН-О концентрованою НОСІЇ, та більшу частину летких компонентів видалили направленням помірно сильного струменю газу азоту над поверхнею суміші, в той час як суміш занурили у теплу водяну баню (температура - 5022). Тверду речовину, що залишилася, повність 59 висушили у високому вакуумі. Одержаний сирий матеріал циклізували до кетону (4)-7 за способом, подібним до

ГФ) рацемічного матеріалу (дивись вище), використовуючи тіонілхлорид та потім АїІСіІз у 1,2-дихлоретані. Це привело до одержання 1,12 г вільного основного кетону (а4)-7 у вигляді масла, яке затверділо при стоянні і впродовж ночі. Частину цього матеріалу очистили після виділення з наступної стадії для того, щоб одержати во фізичні дані. (93979 - 95.92 (вільна основа, с-1,2, СНСІв); (9Ч079 - 71,92 (НОСІ сіль, с-1,1, СНСІв5).

Енантіомерно чистий олефін(а)-15 одержаний з кетону (4)-7. Цей матеріал одержали з кетону (а9)-7 (1,12г, 4,89ммоль) за способом, подібним до рацемічної процедури |дивись Патент США Мо5,319,0841|. Вихід склав 85ОМг (4795). І З - 21,29 (с-1,24, СНІВ). Синтез (1)-2-етил-7-метил-2,3,4 4а,5,9р-гексагідро-5-(4-бромфеніл)-5-гідрокси-1Н-інденої|1,2-е|Іпіридин. До енергійно 65 перемішуваного розчину 4-бромйодбензолу (13,8г, 48,9ммоль) у 1б6бмл ТНЕ при -782С дуже повільно додали розчин н-бутиллітію (19,бмл, 2,5М у пентані, 4У9ммоль). Після додавання, розчин перемішували при -78 С протягом 10 хвилин. Розчин став жовтим та мутним. Додали розчин (а)-2-етил-7-метил-1,2,3,4,4а,5,9р-гексагідроіндено|1,2-с|Іпіридин-5о-ону (8г, 34,9ММ) у 4Омл ТНЕ. Суміш далі перемішували при -782С впродовж 2 годин. Охолоджуючу баню забрали та реакцію у суміші зупинили водою. Органічну фазу відділили та водну фазу екстрагували метиленхлоридом. Органічні фази об'єднали, промили сольовим розчином та висушили над М950,.. Випарювання розчиннику привело до отримання сирого продукту, який перекристалізували з метиленхлориду для одержання заглавної сполуки (10,8г, 8090). температура плавлення: 169,6-170,3 «С. "Н ЯМЕ (250МГц, СОСІв), 5 1,00 (ЗН, 5, 9-7,3ГЦ), 1,70-2,00 (2Н, т), 2,15-2,30 (ІН, т), 2,29 (ЗН, в), 2,38 (2Н, а, 9У-7,3ГЦ), 2,5-2,7 (2Н, т), 2,70-2,85 (1ІН, т), 2,85-3,00 (ІН, т), 3,30 - 70 3,50 (ІН, т), 6,84 (1Н, 5), 7,17 (2Н, а, 9У-7,5Гц), 7,91 (2Н, а, 9-11Гу), 7,43 (2Н, а, оО-11Гц). мМ: 386 (М), 230 (10090). (сДо - -11,59 (с-1,03, СНОСЇІз5). Аналіз (Со2Но(ОВгМ): Розраховано С, 65,28, Н 6,26, М 3,62; Знайдено С 65,11, Н 6,21, М 3,64.

Синтез (і)-енантіомеру (дак, 9Ь5К)-2-етил-7-метил-2,3,4,4а,5,9р-гексагідро-5-(4-бромфеніл)-1Н-індено|1,2-с|Іпіридину (1). Розчин 15. (1)-10-2-етил-7-метил-2,3,4,4а,5,9р-гексагідро-5-(4-бромфеніл)-5-гідрокси-1Н-індено|1,2-с|Іпіридину (4,5г, 1Зммоль) та 100мл триетилсилану у ЗООмл безводного метиленхлориду охолодили до -782С. Газ трифторборану барботували у розчин протягом 10 хвилин. Безбарвний розчин перетворився у помаранчевий. Суміш нагріли до кімнатної температури та додали 10 г карбонату калію, а потім воду. Органічну фазу відділили та водну фазу екстрагували метиленхлоридом. Органічні фази об'єднали, промили сольовим розчином та висушили над

Мо50,. Розчинник випарили з одержанням сирого продукту.

Сирий продукт розчинили у 40мл н-бутанолу. Додали гідроксид калію (9г). Суміш нагріли до зрошення при перемішуванні. Після нагрівання зі зворотним холодильником протягом 20 годин, суміш охолодили до кімнатної температури та вилили у лід. Суміш екстрагували метиленхлоридом. Розчин метиленхлориду промили сольовим розчином та висушили над Мо5О,. Розчинник випарили та сирий продукт розподілили міждиетиловим ЄМ ефіром та 1895 розчином соляної кислоти. Шари розділили та водний розчин промили ще один раз диетиловим о ефіром. Водний розчин охолодили до 02С та підлужили з допомогою 50 95 розчину гідроксиду натрію до рН»14.

Суміш екстрагували метиленхлоридом три рази. Органічний розчин промили сольовим розчином та висушили над Ма95О,. Випарювання розчиннику привело до одержання сирого продукту, який очистили з допомогою флеш колоночної хроматографії (силікагель, СНоСіо та Меон, 100:3) з отриманням заглавної сполуки (1)-10, З,2г, - 6795 вихід (за дві стадії). Гідрохлоридну сіль одержали звичайним способом, температура плавлення 2402С «о (розклад). "Н ЯМР (250МГЦц, СОСІв), 5 1,12 (ЗН, Б 9-7,25), 1,6-1,8 (1Н, т), 1,80-2,05 (2Н, т), 2,15-2,40 (2Н, т), 2,26 (ЗН, 8), 2,70-2,85 (1ІН, т), 2,90-3,10 (ІН, т), 3,30-3,45(1Н, т), 4,12 (1Н, а, 9У-1025Гц), 6,72 со (ТН, 5), 7,00-7,30 (4Н, т), 7,44 (2Н, а, 9-9,0Гцщ). М5: 370 (М). Годо - -7,82 (с-0,83, МеонН). Аналіз (С24Но«ВІМНСІ): с

Розраховано С 62,00, Н 6,19, М 3,44; Знайдено С 61,96, Н 6,23, М 3,35. ! (ге)

Синтез (І)-енантіомеру (4ак5,55К,ОЬКБ)-2-егаїї-2,3,4 4а,5,9р-гексагідро)-7-метил-5-(4-карбоксифеніл)-1Н-інденої|1,2-с|Іпіридину гідрохлориду Ї(1)-2). Розчин 10Омг (0,27ммоль) (1)-10 сполуки у 5мл ТНЕ охолодили до -782С. До цього розчину додали 0,54 мл розчину н-бутиллітію (2,5М у пентані, 1,3бммоль). Розчин перемішували при -782С протягом 30 « 70 Хвилин. Газ диоксиду вуглецю барботували у розчин впродовж 10 хвилин через голку. Суміш перемішували при - с -189С0 впродовж ще 10 хвилин та нагріли до кімнатної температури. ТНЕ випарили та осад підкислили з й допомогою 1895 розчину соляної кислоти. Суміш екстрагували метиленхлоридом. Метиленхлоридний розчин «» промили сольовим розчином та висушили над МаоазоО). Осушуючий реагент відфільтрували та розчин сконцентрували з одержанням сирого продукту. Колоночна хроматографія (силікагель, СН Сі» та Меон, 10:11 до 171) сирого продукту привела до одержання 72мг (71905 вихід) (-)-2. (о - -15,952 (с-1,24, МеОН). со Синтез (сі)-енантіомеру (4ак5,55К,ОЬКБ)-2-етп-2,3,4 4а,5,9р-гексагідро-7-метил-5-(4-карбометоксифеніл)-1Н-інденої/1,2-с|Іпіридину де гідрохлориду ((4)-3Ї1. Розчин (1)-2 (20мг) у їмл метанолу охолодили до -109С (льодяний ацетон). Додали о надлишок тіонілхлориду.

Після додавання, суміш нагріли до кімнатної температури та перемішували протягом ночі. б» Надлишок тіонілхлориду та розчинник видули струменем азоту та осад висушили у вакуумі. Сирий продукт

С» проаналізували з допомогою НРІ С (Зитіспігаі, ОА-4900, 4ммх25см; Розчинники: 53,895 1,2-дихлоретану, 4490 гексану, 2,290 етанолу, та 0,195 ТЕА;

Швидкість потоку: О,вмл/хвилину; Х-254нм), яка показала 297905 ее (а)-3.

Синтез (4)-енантіомеру(4ак5,55К,оЬК5)-2-етил-2,3,4 4а,5,9р-гексагідро-7-метил-5-(4-карбоксифеніл)-1Н-інденої|1,2-с|пір іФ) идину гідрохлориду Ка)-21 та ()-енантіомеру

Кз (4ак5,55К,ОЬКБ)-2-етил-2,3,4 4а,5,9р-гексагідро-7-метил-5-(4-карбометоксифеніл)-1Н-інденої/1,2-с|Іпіридину гідрохлориду 1)-3). Ці дві сполуки можуть бути синтезовані починаючи з еноїлсултаму (4)-13, описаного вище, 60 та виконуючи послідовні стадії, використані вище для синтезу їх енантіомерів. їх властивості описані вище.

ІДивись Соок та інші, У. Мед. Спет., 38: 753-763 (1995)).

Очевидно, численні модифікації та варіації даного винаходу є можливими у світлі описаних вище ідей. Тому, слід розуміти, що в області доданої формули винаходу, винахід може бути застосований іншим способом, ніж це конкретно описано у описі. б5

Claims

Формула винаходу

1.Спосіб знищення рухливих сперматозоїдів, у якому: 2 суміш, що містить сперматозоїди, приводять у взаємодію зі сперміцидною композицією, що містить сполуку формули (а): в вот (У тий б з 2 іа з а, ве ; т Ма, у якій В" являє собою атом водню, лінійний або розгалужений С. 6 алкіл або Сз-Св циклоалкіл; В? являє собою атом водню, лінійний або розгалужений С. в алкіл; ВЗ та ЕК? кожний незалежно являє собою атом водню, 50 3Н, лінійний або розгалужений С. в алкіл, СН2ОН, сСнНооМе, лінійну або розгалужену С..6 алкоксигрупу, карбоксил (СООН), не складноефірну групу, яка може бути с 29 перетворена у фізіологічних умовах ссавця в карбоксильну групу, складноефірну карбоксильну групу (СООК, де (У К являє собою С.4.40о алкіл, Св.4о арил, С7.4о аралкіл), гідроксиметильну складноефірну групу (СН»ОС(О)-К, де Кк приймає значення, вказані вище), СОМНо, СОМНЕ, СОМ», СНООСОМНЕ, СМ, СНАМН!МНСОМН» і галоген; та ВЕ" являє собою атом водню, галоген, Кз5Бі або СОК. «г

2. Спосіб за пунктом 1, який відрізняється тим, що сполука являє собою сполуку формули (Б): в (Се) Н ! со 2 Я ! я пи й й сч б з 2 є із -Н, з о нн " ве « о хай з - жк Іс.

" З. Спосіб за пунктом 1, який відрізняється тим, що в вибраний з групи, яка включає водень, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, н-пентил, ізопентил, н-гексил, ізогексил, циклопропіл, циклопентан та 15 циклогексил; бо В? вибраний з групи, яка включає водень, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, н-пентил, кз ізопентил, н-гексил та ізогексил; с ВЗ знаходиться у 4 положенні і вибраний з групи, яка включає водень, ЗОН, лінійний або розгалужений Сч.6 алкіл, СН2ОН, СНоОМе, лінійну або розгалужену С..6 алкоксигрупу, карбоксил (СООН), не складноефірну групу, (22) яка може бути перетворена у фізіологічних умовах ссавця в карбоксильну групу, гідроксиметильну групу ль (СНоОН), формільну груп (СНО), карбоксил (СООН), складноефірну карбоксильну групу (СООК, де К являє собою С..4о алкіл, Св.4о арил, С7.4о аралкіл), гідроксиметильну складноефірну групу (СНЬОС(О)-К, де К приймає значення, вказані вище), СОМНо, СОМНЕ, СОМ», СНООСОМНЕ, СМ, СНАМНМНСОМН» та галоген; ВЕ? являє собою водень; та В" вибраний з групи, яка включає водень і галоген. іФ)

4. Спосіб за пунктом 3, який відрізняється тим, що ЕВ" являє собою метил, етил, н-пропіл або ізопропіл; ке В? являє собою метил, етил, н-пропіл або ізопропіл; ВЗ являє собою 4-СООН або 4-СООВР, де ВЕ приймає значення, вказані вище; бо В являє собою водень; та В" являє собою галоген.

5. Сперміцидна композиція, що містить ефективну сперміцидну дозу сполуки формули (а): б5 в а ЕЕ! 9 " ї, ні зь ро іа з Би те що хай т Ма, у якій щі В" являє собою атом водню, лінійний або розгалужений С. в алкіл або Сз-Св циклоалкіл; В? являє собою атом водню, лінійний або розгалужений С. в алкіл; ВЗ та ЕК? кожний незалежно являє собою атом водню, 50 3Н, лінійний або розгалужений С. в алкіл, СН2ОН, сСнНооМе, лінійну або розгалужену С..6 алкоксигрупу, карбоксил (СООН), не складноефірну групу, яка може бути перетворена у фізіологічних умовах ссавця в карбоксильну групу, складноефірну карбоксильну групу (СОСОК, де К являє собою С..40о алкіл, Св.4о арил, С7.4о аралкіл), гідроксиметильну складноефірну групу (СНЬОС(О)-К, де К приймає значення, вказані вище), СОМНо, СОМНЕ, СОМ», СНООСОМНЕ, СМ, СНАМН!МНСОМН» і галоген; та ВЕ" являє собою атом водню, галоген, Кз5і або СОК, та прийнятний носій. Га

6. Сперміцидна композиція за пунктом 5, яка відрізняється тим, що композиція представлена у формі, о вибраній з групи, яка включає гелі, желе, креми, піни, мазі та бальзами.

7. Сперміцидна композиція за пунктом 5, яка відрізняється тим, що сполука являє собою сполуку формули (в): ЕЕ «І Н ї і-й ве---й ш ие й со б зь 2 ще -Н, з сч не. со й: « ез Ісв3. шщ с ! ! с.

8. Сперміцидна композиція за пунктом 5, яка відрізняється тим, що ;» В" вибраний з групи, яка включає водень, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, н-пентил, ізопентил, н-гексил, ізогексил, циклопропіл, циклопентил та циклогексил; В? вибраний з групи, яка включає водень, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, н-пентил, Го | ізопентил, н-гексил та ізогексил; т ВЗ знаходиться у 4 положенні і вибраний з групи, яка включає водень, ЗОН, лінійний або розгалужений Сч.6 алкіл, СН2ОН, СНоООМе, лінійну або розгалужену С..6 алкоксигрупу, карбоксил (СООН), не складноефірну групу, (о) яка може бути перетворена у фізіологічних умовах ссавця в карбоксильну групу, гідроксиметильну групу о 20 (СНоОН), формільну групу (СНО), карбоксил (СООН), складноефірну карбоксильну групу (СООК, де К являє собою С..4о алкіл, Св.4о арил, С7.4о аралкіл), гідроксиметильну складноефірну групу (СНЬОС(О)-К, де К приймає і» значення, вказані вище), СОМНо, СОМНЕ, СОМ», СНООСОМНЕ, СМ, СНАМНМНСОМН» та галоген; В являє собою водень; та В" вибраний з групи, яка включає водень і галоген.

9. Сперміцидна композиція за пунктом 8, яка відрізняється тим, що Ф! В являє собою метил, етил, н-пропіл або ізопропіл; т В? являє собою метил, етил, н-пропіл або ізопропіл; ВЗ являє собою 4-СООН або 4-СООВР, де ВЕ приймає значення, вказані вище; во В являє собою водень; та В" являє собою галоген.

10. Сперміцидно оброблений пристрій для контрацепції, що включає: ефективну сперміцидну дозу сполуки формули (а): б5 в а ЕЕ! 9 " ї, ні зь ро іа з а, те що т Ма, у якій щі В" являє собою атом водню, лінійний або розгалужений С. в алкіл або Сз-Св циклоалкіл; В? являє собою атом водню, лінійний або розгалужений С. в алкіл; ВЗ та ЕК? кожний незалежно являє собою атом водню, 50 3Н, лінійний або розгалужений С. в алкіл, СН2ОН, сСнНооМе, лінійну або розгалужену С..6 алкоксигрупу, карбоксил (СООН), не складноефірну групу, яка може бути перетворена у фізіологічних умовах ссавця в карбоксильну групу, складноефірну карбоксильну групу (СОСОК, де К являє собою С..40о алкіл, Св.4о арил, С7.4о аралкіл), гідроксиметильну складноефірну групу (СНЬОС(О)-К, де К приймає значення, вказані вище), СОМНо, СОМНЕ, СОМ», СНООСОМНЕ, СМ, СНАМН!МНСОМН» і галоген; та ВЕ" являє собою атом водню, галоген, Кз5і або СОК, та прийнятний носій; і Га! бар'єрний пристрій для контрацепції.

11. Сперміцидно оброблений пристрій для контрацепції за пунктом 10, який відрізняється тим, що сполука о являє собою сполуку формули (Б): в у «г р йв зх ' тен со - внз со З ї нят с ре с со « ез ю ІК. - с

12. Сперміцидно оброблений пристрій для контрацепції за пунктом 10, який відрізняється тим, що й В" вибраний з групи, яка включає водень, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, н-пентил, "» ізопентил, н-гексил, ізогексил, циклопропіл, циклопентил та циклогексан; В? вибраний з групи, яка включає водень, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, н-пентил, ізопентил, н-гексил та ізогексил; о ВЗ знаходиться у 4 положенні і вибраний з групи, яка включає водень, гідроксиметильну групу (СН ОН), з формільну групу (СНО), карбоксил (СООН), складноефірну карбоксильну групу (СООК, де К являє собою С 1.19 алкіл, Св.1о арил, С7.4о аралкіл), гідроксиметильну складноефірну групу (СНЬОС(О)-К, де К приймає значення, (ее) вказані вище), СОМНо, СОМНЕ, СОМКо, СНООСОМНЕ, СМ, СНАМНМНСОМН» та галоген; о 20 ВЕ? являє собою водень; та В" вибраний з групи, яка включає водень і галоген. у»

13. Сперміцидно оброблений пристрій для контрацепції за пунктом 12, який відрізняється тим, що ВЕ" являє собою метил, етил, н-пропіл або ізопропіл; В? являє собою метил, етил, н-пропіл або ізопропіл; ВЗ являє собою 4-СООН або 4-СООВР, де ВЕ приймає значення, вказані вище; (Ф) В являє собою водень; та ко В" являє собою галоген.

14. Сперміцидно оброблений пристрій для контрацепції за пунктом 10, який відрізняється тим, що бар'єрний 60 пристрій для контрацепції вибраний з групи, яка включає діафрагми, контрацептивні губки і презервативи.

15. Спосіб знищення грибів, у якому: вводять пацієнту, який потребує такої протигрибкової обробки, композицію, що містить протигрибково ефективну кількість сполуки формули |(а): б5 в а ЕЕ! Е2 ЩО - СМ в хай т Ма, у якій щі В" являє собою атом водню або лінійний або розгалужений С. 6 алкіл або Сз-Св циклоалкіл; В? являє собою атом водню, лінійний або розгалужений С. в алкіл; ВЗ та ЕК? кожний незалежно являє собою атом водню, 50 3Н, лінійний або розгалужений С. в алкіл, СН2ОН, сСнНооМе, лінійну або розгалужену С..6 алкоксигрупу, карбоксил (СООН), не складноефірну групу, яка може бути перетворена у фізіологічних умовах ссавця в карбоксильну групу, складноефірну карбоксильну групу (СОСОК, де К являє собою С..40о алкіл, Св.4о арил, С7.4о аралкіл), гідроксиметильну складноефірну групу (СНЬОС(О)-К, де К приймає значення, вказані вище), СОМНо, СОМНЕ, СОМ», СНООСОМНЕ, СМ, СНАМН!МНСОМН» і галоген; та ВЕ" являє собою атом водню, галоген, Кз5і або СОК, та прийнятний носій. Га

16. Спосіб за пунктом 15, який відрізняється тим, що сполука являє собою сполуку формули (Б): о в Н 1 ве---й ш ие й « зо Е ул й ще -Н, з «се не со в сч ко й с жк Іс.

17. Спосіб за пунктом 15, який відрізняється тим, що в вибраний з групи, яка включає водень, метил, етил, « 70 н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, н-пентил, ізопентил, н-гексил, ізогексил, циклопропіл, циклопентил та - с циклогексил; ц В? вибраний з групи, яка включає водень, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, н-пентил, "» ізопентил, н-гексил та ізогексил; ВЗ знаходиться у 4 положенні і вибраний з групи, яка включає водень, гідроксиметильну групу (СН ОН), формільну групу (СНО), карбоксил (СООН), складноефірну карбоксильну групу (СОСОК, де К являє собою С 1.19 о алкіл, Св.1о арил, С7.4о аралкіл), гідроксиметильну складноефірну групу (СНЬОС(О)-К, де К приймає значення, з вказані вище), СОМНо, СОМНЕ, СОМКо, СНООСОМНЕ, СМ, СНАМНМНСОМН» та галоген; В являє собою водень; та со В" вибраний з групи, яка включає водень і галоген. б 50

18. Спосіб за пунктом 17, який відрізняється тим, що ЕВ" являє собою метил, етил, н-пропіл або ізопропіл; ль В? являє собою метил, етил, н-пропіл або ізопропіл; ВЗ являє собою 4-СООН або 4-СООВР, де В. приймає значення, вказані вище; ВЕ? являє собою водень; та В" являє собою галоген.

19. Спосіб за пунктом 15, який відрізняється тим, що застосування є місцевим застосуванням. (Ф,

20. Спосіб за пунктом 15, який відрізняється тим, що застосування є внутрішнім застосуванням. Го)

21. Спосіб контрацепції, що включає: пероральне введення пацієнту композиції, що містить ефективну сперміцидну кількість першої сполуки 60 формули (а): б5 в а ЕЕ! й й ві чь б - - із з а, Б - т Ма, /5 у якій В" являє собою атом водню, лінійний або розгалужений С. в алкіл або Сз-Св циклоалкіл; В? являє собою атом водню, лінійний або розгалужений С. в алкіл; ВЗ та ЕК? кожний незалежно являє собою атом водню, 50 3Н, лінійний або розгалужений С. в алкіл, СН2ОН, сСнНооМе, лінійну або розгалужену С..6 алкоксигрупу, карбоксил (СООН), не складноефірну групу, яка може бути перетворена у фізіологічних умовах ссавця в карбоксильну групу, складноефірну карбоксильну групу (СОСОК, де К являє собою С..40о алкіл, Св.4о арил, С7.4о аралкіл), гідроксиметильну складноефірну групу (СНЬОС(О)-К, де К приймає значення, вказані вище), СОМНо, СОМНЕ, СОМ», СНООСОМНЕ, СМ, СНАМН!МНСОМН» і галоген; та ВЕ" являє собою атом водню, галоген, Кз5і або СОК, у фармакологічно прийнятному носії; та Га паралельне застосування зазначеним пацієнтом сперміцидно обробленого пристрою для контрацепції, що о включає: ефективну сперміцидну кількість другої сполуки формули (а): в «І СЕ 1 2 й зх те (се) є зь 2 - - із з с а, с деоут со жк газ ч ' 2 с у якій й В" являє собою атом водню, лінійний або розгалужений С. в алкіл або Сз-Св циклоалкіл; "» В? являє собою атом водню, лінійний або розгалужений С. в алкіл; ВЗ та ЕК? кожний незалежно являє собою атом водню, 50 3Н, лінійний або розгалужений С. в алкіл, СН2ОН, СНноОМе, лінійну або розгалужену С..6 алкоксигрупу, карбоксил (СООН), не складноефірну групу, яка може бути о перетворена у фізіологічних умовах ссавця в карбоксильну групу, складноефірну карбоксильну групу (СОСОК, де з К являє собою С..40о алкіл, Св.4о арил, С7.4о аралкіл), гідроксиметильну складноефірну групу (СНЬОС(О)-К, де К приймає значення, вказані вище), СОМНо, СОМНЕ, СОМ», СНООСОМНЕ, СМ, СНАМН!МНСОМН» і галоген; та (ее) ВЕ" являє собою атом водню, галоген, Кз5і або СОК, о 20 та носій; і бар'єрний пристрій для контрацепції; і» причому зазначена перша сполука формули (а) і зазначена друга сполука формули Ма) можуть бути однаковими або різними.

22. Спосіб за пунктом 21, який відрізняється тим, що перша сполука являє собою сполуку формули (Б): Ф) ко 60 б5 в Н Е! 9 " ї, ні я р - ще -Н, з нн ' 170 т Ко хай жк Іс. /5

23. Спосіб за пунктом 21, який відрізняється тим, що перша сполука являє собою сполуку формули (а), у якій В" вибраний з групи, яка включає водень, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, н-пентил, ізопентил, н-гексил, ізогексил, циклопропіл, циклопентил та циклогексил; В? вибраний з групи, яка включає водень, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, н-пентил, ізопентил, н-гексил та ізогексил; ВЗ знаходиться у 4 положенні і вибраний з групи, яка включає водень, гідроксиметильну групу (СН ОН), формільну групу (СНО), карбоксил (СООН), складноефірну карбоксильну групу (СООК, де К являє собою С 1.19 алкіл, Св.1о арил, С7.4о аралкіл), гідроксиметильну складноефірну групу (СНЬОС(О)-К, де К приймає значення, вказані вище), СОМНо, СОМНЕ, СОМК», СНООСОМНЕ, СМ, СНЕМНМНСОМН» та галоген; ВЕ? являє собою водень; та се В" вибраний з групи, яка включає водень і галоген. о

24. Спосіб за пунктом 23, який відрізняється тим, що перша сполука являє собою сполуку формули (а), у якій ВЕ" являє собою метил, етил, н-пропіл або ізопропіл; В? являє собою метил, етил, н-пропіл або ізопропіл; зо ВЗ являє собою 4-СООН або 4-СООВР, де ВЕ приймає значення, вказані вище; - ВЕ? являє собою водень; та (Се) В" являє собою галоген. с

25. Спосіб за пунктом 21, який відрізняється тим, що бар'єрний пристрій для контрацепції вибраний з групи, яка включає діафрагми, контрацептивні губки і презервативи. с твор посів за пунктом 21, який відрізняється тим, що друга сполука являє собою сполуку формули (Б): со Н 1 ре ді ш ие й « є зь 2 -- а -Н з - с Н',

ц . І» ре з жа со з з Кк свт.

27. Спосіб за пунктом 21, який відрізняється тим, що друга сполука являє собою сполуку формули |(а), у якій со 50 В" вибраний з групи, яка включає водень, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, н-пентил, (ге) ізопентил, н-гексил, ізогексил, циклопропіл, циклопентил та циклогексил; ль В? вибраний з групи, яка включає водень, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, н-пентил, ізопентил, н-гексил та ізогексил; ВЗ знаходиться у 4 положенні і вибраний з групи, яка включає водень, гідроксиметильну групу (СН ОН), формільну групу (СНО), карбоксил (СООН), складноефірну карбоксильну групу (СООК, де К являє собою С 14.10 алкіл, Св.1о арил, С7.4о аралкіл), гідроксиметильну складноефірну групу (СНЬОС(О)-К, де К приймає значення, (Ф; вказані вище), СОМНо, СОМНЕ, СОМКо, СНООСОМНЕ, СМ, СНАМНМНСОМН» та галоген; ко ВЕ? являє собою водень; та В" вибраний з групи, яка включає водень і галоген. 60

28. Спосіб за пунктом 27, який відрізняється тим, що у вказаній другій сполуці формули (а) ВЕ" являє собою метил, етил, н-пропіл або ізопропіл; В? являє собою метил, етил, н-пропіл або ізопропіл; ВЗ являє собою 4-СООН або 4-СООВР, де ВЕ приймає значення, вказані вище; бе ВЕ? являє собою водень; та В" являє собою галоген.

29. Спосіб за пунктом 21, який відрізняється тим, що вказана перша сполука формули (а) і вказана друга сполука формули (а) являють собою однакові сполуки.

30. Спосіб за пунктом 21, який відрізняється тим, що вказана перша сполука формули (а) і вказана друга сполука формули (а) являють собою різні сполуки.

31. Спосіб за пунктом 22, який відрізняється тим, що вказана перша сполука формули (а) і вказана друга сполука формули (а) являють собою однакові сполуки.

32. Спосіб за пунктом 22, який відрізняється тим, що вказана перша сполука формули (а) і вказана друга сполука формули (а) являють собою різні сполуки. 70

33. Спосіб за пунктом 23, який відрізняється тим, що вказана перша сполука формули (а) і вказана друга сполука формули (а) являють собою однакові сполуки.

34. Спосіб за пунктом 23, який відрізняється тим, що вказана перша сполука формули (а) і вказана друга сполука формули (а) являють собою різні сполуки.

35. Спосіб за пунктом 24, який відрізняється тим, що вказана перша сполука формули (а) і вказана друга 7/5 бполука формули (а) являють собою однакові сполуки.

36. Спосіб за пунктом 24, який відрізняється тим, що вказана перша сполука формули (а) і вказана друга сполука формули (а) являють собою різні сполуки.

37. Спосіб за пунктом 25, який відрізняється тим, що вказана перша сполука формули (а) і вказана друга сполука формули (а) являють собою однакові сполуки.

38. Спосіб за пунктом 25, який відрізняється тим, що вказана перша сполука формули (а) і вказана друга сполука формули (а) являють собою різні сполуки.

39. Спосіб за пунктом 26, який відрізняється тим, що вказана перша сполука формули (а) і вказана друга сполука формули (а) являють собою однакові сполуки.

40. Спосіб за пунктом 26, який відрізняється тим, що вказана перша сполука формули (а) і вказана друга с ов сполука формули (а) являють собою різні сполуки.

41. Спосіб за пунктом 27, який відрізняється тим, що вказана перша сполука формули (а) і вказана друга (8) сполука формули (а) являють собою однакові сполуки.

42. Спосіб за пунктом 27, який відрізняється тим, що вказана перша сполука формули (а) і вказана друга сполука формули (а) являють собою різні сполуки. «г зо

43. Спосіб за пунктом 28, який відрізняється тим, що вказана перша сполука формули (а) і вказана друга сполука формули (а) являють собою однакові сполуки. ре)

44. Спосіб за пунктом 28, який відрізняється тим, що вказана перша сполука формули (а) і вказана друга со сполука формули (а) являють собою різні сполуки. с Зо со -

с . и? со ко со (22) чь ко 60 б5