UA123633C2 - Сполуки інгібітору jak-кінази для лікування респіраторного захворювання - Google Patents

Abstract

Винахід стосується сполук формули (І): де X являє собою і змінні мають значення, як визначені в описі, або їх фармацевтично прийнятних солей, які є корисними як інгібітори JAK-кінази. Винахід також стосується фармацевтичних композицій, які містять такі сполуки, способів використання таких сполук для лікування респіраторних захворювань, а також способів і проміжних сполук, придатних для одержання таких сполук.

Description

я ве дея ке ие а ДЗЗ

Ах і Мо :х3 де Х являє собою КЕ МК Її змінні мають значення, як визначені в описі, або їх фармацевтично прийнятних солей, які є корисними як інгібітори ЗАК-кінази. Винахід також стосується фармацевтичних композицій, які містять такі сполуки, способів використання таких сполук для лікування респіраторних захворювань, а також способів і проміжних сполук, придатних для одержання таких сполук.

Рівень техніки винаходу

Галузь техніки, до якої належить винахід

Винахід стосується діаміносполук, корисних як інгібітори ЗАК-кінази. Винахід також стосується фармацевтичних композицій, які містять такі сполуки, способів використання таких сполук для лікування респіраторних захворювань, а також способів і проміжних сполук, придатних для одержання таких сполук.

Існуючий рівень техніки

Астма являє собою хронічне захворювання дихальних шляхів, для якого немає профілактики або лікування. Захворювання характеризується запаленням, фіброзом, гіперчутливістю і ремоделюванням дихальних шляхів, усі з яких сприяють обмеженню повітряного потоку. По оцінках, 300 мільйонів людей в усьому світі страждають від астми, і по оцінках, до 2025 року число людей з астмою виросте більше ніж на 100 мільйонів людей. У

Сполучених Штатах астмою страждає від б 95 до 895 населення, що робить її одним з найпоширеніших хронічних захворювань у країні. Хоча більшість пацієнтів можуть контролювати симптоми астми з використанням інгаляційних кортикостероїдів, які можуть поєднуватися з модифікатором лейкотриєну і/або бета-агоністом тривалої дії, залишається підгрупа пацієнтів з важкою астмою, захворювання яких не контролюється традиційними методами лікування.

Важка персистуюча астма визначається як захворювання, яке залишається неконтрольованим при високих дозах інгаляційних кортикостероїдів. У той час як важкі астматики, по оцінках, становлять приблизно 5 95 усіх страждаючих астмою, вони мають високий ризик захворюваності і смертності і відповідають за непропорційну частку використання ресурсів охорони здоров'я серед астматиків. Існує потреба в нових методах лікування цих пацієнтів.

Цитокіни є міжклітинними сигнальними молекулами, які включають хемокіни, інтерферони, інтерлейкіни, лімфокіни і фактор некрозу пухлин. Цитокіни мають вирішальне значення для нормального росту клітин і імунорегуляції але також сприяють імуноопосередкованим захворюванням і сприяють росту злоякісних клітин. Підвищені рівні багатьох цитокінів були залучені в патологію загострення астми. Наприклад, було показано, що терапія на основі антитіл, націлена на інтерлейкіни (1І)-5 і 13, дає клінічний ефект у підгрупах пацієнтів з важкою формою астми. Серед цитокінів, що беруть участь у загостренні астми, багато які діють через

Зо сигнальні шляхи, що залежать від сімейства дапи5 тирозинкіназ (АК), які передають сигнал за допомогою сигнального трансдуктора і активатора транскрипції (ЗТАТ) сімейства факторів транскрипції. Цитокіни, що беруть участь у загостренні астми, які передають сигнал через канал

УАК-5ТАТ, включають 1-2, 1-3, 11 -4, 11 -5, 11 -6, 1-9, 1-11, 1-13, 1-23, 1-31, 11-27, тимусний стромальний лімфопоетин (Т5ІР), інтерферон-у (ІЕМу) і гранулоцитарно-макрофагальний колонієстимулюючий фактор (СМ-С5БЕ).

Сімейство ЧЗАК складається із чотирьох членів: "АК1, ЧАК2, УАКЗ ії тирозинкінази 2 (ТУК2).

Зв'язування цитокіну з "АК-залежним цитокіновим рецептором індукує димеризацію рецептора, що приводить до фосфорилування залишків тирозину на кіназі "АК, що приводить до активації

ЧАК. Фосфориловані ЧАК, у свою чергу, зв'язують і фосфорилують різні ЗТАТ-білки, які димеризують, інтерналізують у ядрі клітини і безпосередньо модулюють транскрипцію гена, що приводить, серед інших ефектів, до зменшення ефектів, пов'язаних із запальним захворюванням. ДАК звичайно зв'язуються із цитокіновими рецепторами в парах як гомодимери і гетеродимери. Специфічні цитокіни пов'язані з конкретними УАК спарюваннями. Кожний із чотирьох членів сімейства ЗАК бере участь у передачі сигналу щонайменше одного із цитокінів, пов'язаних із загостренням астми. Отже, хімічний інгібітор з пан-активністю проти всіх членів сімейства "АК може модулювати широкий спектр прозапальних шляхів, які сприяють важкій астмі.

Однак широка протизапальна дія таких інгібіторів може пригнічувати нормальну функцію імунних клітин, що потенційно призводить до збільшення ризику інфікування. Доказ підвищеного ризику інфікування спостерігався з інгібітором ЗАК тофацитиніб, який вводять перорально для лікування ревматоїдного артриту. При астмі запалення локалізується в дихальних шляхах.

Запалення дихальних шляхів характерне для інших респіраторних захворювань на доповнення до астми. Хронічна обструктивна хвороба легенів (СОРО), кістозний фіброз (СЕ), пневмоніт, інтерстиціальні захворювання легенів (включаючи ідіопатичний легеневий фіброз), гостре ушкодження легенів, гострий респіраторний дистрес-синдром, бронхіт, емфізема і облітеруючий бронхіоліт також є захворюваннями дихальних шляхів, у яких патофізіологія, як вважаються, пов'язана з ЧАК у передачі сигналів від цитокінів. Місцеве введення інгібітору УАК у легені шляхом інгаляції забезпечує потенційно можливий терапевтично ефективний шлях доставки сильного антицитокінового засобу безпосередньо в місце дії, обмежуючи системний вплив і, бо отже, обмежуючи потенціал побічної загальної імуносупресії. Залишається потреба в потужному інгібіторі "АК, придатному для місцевого введення в легені для лікування респіраторних захворювань.

СУТЬ ВИНАХОДУ

В одному аспекті винахід стосується нових сполук, які мають активність як інгібітори ЗдАК- кінази.

Відповідно, даний винахід стосується сполуки формули (1):

Е о р (А 2 нк-м М

Ф де:

Х являє собою групу формули (І): в'в: зв

М. ві ве ве (1) , п дорівнює 0 або 1;

А! являє собою водень або С.-залкіл;

Вг являє собою водень або С.-залкіл;

ВЗ являє собою водень або С--залкіл; або В: і ВУ, узяті разом, утворюють Сг-алкілен; або, коли п дорівнює 1, КЗ вибраний з водню, -ОН, -ОС:-залкілу, галогену, -С(О)ОС: залкілу і

Сі -залкілу, де С:-залкіл необов'язково заміщений -ОН;

В" являє собою водень або С--залкіл;

В» вибраний з водню, Сі-залкілу, -С(О)ОС: -залкілу і фенілу; або, коли п дорівнює 1, КЗ і КУ, узяті разом, утворюють С -залкілен;

А? являє собою водень або С.-залкіл;

В" являє собою водень або С.-залкіл, або, коли п дорівнює 0, КЗ і К"7, узяті разом, утворюють С.-залкілен, або

В Її КУ, узяті разом, утворюють Сг-залкілен або Сіалкілен-О-Сгалкілен; або, коли п дорівнює 1, В: і К", узяті разом, утворюють Сгалкілен, необов'язково заміщений

С:і-залкілом або ЕХ, або ВК ії КУ, узяті разом, утворюють Сі-залкілен або -О-Сгалкілен;

В? вибраний з (а) водню,

Зо (р) метилу, необов'язково заміщеного -СМ, фенілом або Сз-єциклоалкілом; (с) Сг-валкілу, де Сговалкіл необов'язково заміщений одним або двома замісниками, вибраними з -ОН, -ОСізалкілу, -СМ, -5С:і-залкілу, фенілу, Сзециклоалкілу, галогену, і необов'язково, додатково, двома замісниками на одному вуглецевому атомі, узятими разом з утворенням Сг-залкілену; (а) Сз-єциклоалкілу, де Сзєциклоалкіл необов'язково заміщений -ОН, -СМ, -ОС.-залкілом або

С:ізалкілом, де Сі-залкіл необов'язково заміщений -ОС:-залкілом або одним або двома галогенами, (є) оксетанілу, (І) тетрагідропіранілу, (9) тетрагідротіофеніл-1,1-діоксиду, і (п) фенілу, або Кі 8, узяті разом, утворюють Сззалкілен або Сгалкілен-О-Сгалкілен; де Сз-галкілен необов'язково заміщений одним або двома ЕХ;

Ах вибраний з -ОН, -СМ, -ОС:-залкілу, галогену, фенілу і Сі-залкілу, де Сізалкіл необов'язково заміщений -ОС:-залкілом або -ОН, або два замісники ЕХ, узяті разом, утворюють С.-5алкілен або -СНгОСН»е-,

або, коли п дорівнює 1 і 2 і 7, узяті разом, утворюють Сгалкілен, К? і замісник Ех на

Сгалкілені, узяті разом, утворюють Сгалкілен; за умови, що два замісники ЕХ на одному і тому ж атомі вуглецю не є обидва фтором, і за умови, що, коли Ах приєднаний до атома вуглецю, суміжного з атомом азоту, Ех не є -ОН, -ОС.: залкілом або галогеном; або її фармацевтично прийнятної солі.

Як використовується далі в даному описі вираз "сполука формули (І) " означає сполуку формули (І) або її фармацевтично прийнятну сіль; тобто, якщо не зазначене інше, даний вираз означає сполуку формули (І) у формі вільної основи або у формі фармацевтично прийнятної солі.

Винахід також стосується фармацевтичної композиції, яка містить сполуку за винаходом і фармацевтично прийнятний носій.

В іншому аспекті винахід стосується конкретної сполуки формули (І) у вигляді кристалічного гідрату вільної основи. Було виявлено, що кристалічний гідрат 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1- метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1 Н-індазол-б6-ілуфенолу має температуру плавлення в діапазоні від близько 206 "С до близько 216 "С, звичайно від близько 209 "С до близько 214 "С, початок розкладання при близько 245 "С, і демонструє зміни маси менше ніж близько 0,12 95 при впливі діапазону відносної вологості від близько 5 95 до близько 90 95 при кімнатній температурі.

Винахід також стосується способу лікування респіраторного захворювання, зокрема астми, у ссавця, причому спосіб включає введення ссавцю терапевтично ефективної кількості сполуки або фармацевтичної композиції за винаходом. В окремих і визначених аспектах винахід також забезпечує способи синтезу і проміжні сполуки, описані в даному документі, які застосовні для одержання сполук за винаходом.

Винахід також пропонує сполуку за винаходом, як описано в даному документі, для використання в медичній терапії, а також використання сполуки за винаходом при одержанні препарату або лікарського засобу для лікування респіраторного захворювання у ссавця.

Короткий опис креслень

Різні аспекти даного винаходу проілюстровані з посиланням на прикладені креслення.

Зо На фігурі 1 показана порошкова рентгенівська дифрактограма (РХКО) кристалічного гідрату

Б-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)- 1Н-індазол-б-ілуфенолу.

На фігурі 2 показана термограма диференціальної скануючої калориметрії (055) кристалічного гідрату 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)/фенолу.

На фігурі З показаний графік термічного гравіметричного аналізу (ТОА) кристалічного гідрату

Б-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)- 1Н-індазол-б-ілуфенолу.

На фігурі 4 показана ізотерма динамічної сорбції вологи (ОМ5) кристалічного гідрату 5-етил- 2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|піридин-2-іл)-1 Н- індазол-б-іл)уфенолу, спостережувана при температурі близько 25 "С.

Докладний опис винаходу

Серед інших аспектів винахід пропонує інгібітори ЗАК-кінази формули (І), їх фармацевтично прийнятні солі і проміжні сполуки для їх одержання. Наступні замісники і значення представлені як ілюстративні приклади різних аспектів даного винаходу. Зазначені зразкові значення призначені для подальшого визначення подібних аспектів і не передбачають виключення інших значень або обмеження обсягу даного винаходу.

У конкретному аспекті Х являє собою групу формули (І): вк вк

Му вів щу (1)

В іншому конкретному аспекті, Х вибраний з во в вояк ве Ф Са су

Ко я се КЕ а де а на и ще Що 5.

М ГАК ль

С : Є : н ша с й Ки г їі кі

Ів й їі : 5х дк: АН М «дяк, ех па. «Й ци Ко шк А ока щі в: же У в о фен в. о то в во й ди Я р й вати ій я режи й нин Щ коней - 1 Но ва де змінні ЕК", В», В", В? ї Ех мають значення, як визначено у формулі (І), або мають значення, як визначено нижче, КЕ? являє собою водень або С.-залкіл, і Ка вибраний з водню, -ОН, -ОС- залкілу, галогену, -С(О0)ОС.-залкілу і Сі-залкілу, де Сі-залкіл необов'язково заміщений -ОН. В іншому аспекті, За вибраний з водню, -ОН, -ОС.-залкілу, галогену, -С(О)ОС: залкілу і Сі-залкілу.

У ще одному аспекті, Х вибраний з: . з ді , са « А ї ня АВ героя й н Зо де Ям шк Хв еп я нн иа

Зртни й. щ

І Кия

З ;

Х г де змінні Ба, Д" і 28 мають значення, як я СУ безпосередньо вище, або де, зокрема, и, . ни . . заг являє собою галоген і піролідинове кільце необов'язкове заміщене С.-залкілом.

У ще одному аспекті, Х вибраний з:

Х с де З г с й

Уют де:

В" являє собою С.-залкіл; і я / --5-0

В? вибраний з водню, метилу, Сг-галкілу, Сз «циклоалкілу і .

У конкретному аспекті п дорівнює 0 або 1. В іншому конкретному аспекті п дорівнює 0. У ще одному конкретному аспекті п дорівнює 1.

У конкретному аспекті, В' являє собою водень або Сі-залкіл. В іншому конкретному аспекті

В' являє собою водень.

У конкретному аспекті, К? являє собою водень або Сі-залкіл. В іншому конкретному аспекті

В: являє собою водень.

У конкретному аспекті, БЕЗ являє собою водень або Сі-залкіл; або К2? і КЗ, узяті разом, утворюють Сг-алкілен; або, коли п дорівнює 1, КЗ вибраний з водню, -ОН, -ОСі-залкілу, галогену, -С(О0)ОС. залкілу і Сі-залкілу, де С:і-залкіл необов'язково заміщений -ОН.

В іншому конкретному аспекті КЗ являє собою водень або С.-залкіл; або, коли п дорівнює 1,

ВЗ вибраний з водню, -ОН, -ОС.-залкілу, галогену, -С(0)ОС. залкілу і Сі-залкілу.

У конкретному аспекті, К2 і КУ, узяті разом, утворюють Сзалкілен.

Конкретні значення ЕЗ включають водень, -СНз, -ОН, -СН2ОН і фтор.

У конкретному аспекті, ЕК" являє собою водень або Сі-залкіл. В іншому конкретному аспекті

В" являє собою водень.

У конкретному аспекті, КЕ? вибраний з водню, Сі-залкілу, -«С(О)ОС.-залкілу і фенілу, або, коли п дорівнює 1, В: і Р», узяті разом, утворюють С. -залкілен.

В іншому конкретному аспекті КЗ: і Є", узяті разом, утворюють Салкілен.

В іншому конкретному аспекті К? являє собою водень або Сізалкіл. У ще одному конкретному аспекті, КЕ? являє собою водень.

У конкретному аспекті, КУ являє собою водень або Сі-залкіл. В іншому конкретному аспекті,

В? являє собою водень.

У конкретному аспекті, В" являє собою водень або Сі-залкіл, або, коли п дорівнює 0, З і В, узяті разом, утворюють Сі-залкілен, або КК" ії Б", узяті разом, утворюють Сг-лалкілен або

Стіалкілен-О-Сгалкілен; або, коли п дорівнює 1, К2 і В", узяті разом, утворюють Сгалкілен, необов'язково заміщений Сі-залкілом, або Е-" і В", узяті разом, утворюють С.:-залкілен або -0О-

Сгалкілен. В іншому конкретному аспекті, коли п дорівнює 1, ЕК" і К", узяті разом, утворюють -О-

Сгалкілен.

В іншому конкретному аспекті К" являє собою водень або Сі -залкіл.

У конкретному аспекті КУ вибраний з (а) водню, (Б) метилу, необов'язково заміщеного -СМ, фенілом або Сз-єциклоалкілом; (с) Сго-вгалкілу, де Сговалкіл необов'язково заміщений одним або двома замісниками, вибраними з -ОН, -ОС.-залкілу, -СМ, -5С:-залкілу, фенілу, Сз-єциклоалкілу, галогену, і необов'язково, додатково, двома замісниками на одному вуглецевому атомі, узятими разом з утворенням Сг-залкілену; (4) Сзеєциклоалкілу, де Сзециклоалкіл необов'язково заміщений -ОН, -СМ, -ОС.і-залкілом або С.-залкілом, де С:-залкіл необов'язково заміщений -ОС:- залкілом або одним або двома галогенами, (е) оксетанілу, (Її) тетрагідропіранілу, (9) тетрагідротіофеніл-1,1-діоксиду, і (п) фенілу; або ВЕ: і РУ, узяті разом, утворюють Сззалкілен або

Сгалкілен-О-Сгалкілен.

В іншому конкретному аспекті КЗ вибраний з (а) водню, (Б) метилу, необов'язково заміщеного Сз-вциклоалкілом; (с) Сго-алкілу, де Сгалкіл необов'язково заміщений одним замісником, вибраним з -ОН, -ОС:-залкілу, -СМ, -5С1-залкілу, Сзациклоалкілу і галогену, і необов'язково, додатково, двома замісниками на одному атомі вуглецю, узятими разом з утворенням Сгалкілену; (4) Сз.4циклоалкілу, де Сз--циклоалкіл необов'язково заміщений -ОН, -

СМ, -ОС:-залкілом або С.і-залкілом, де С:ізалкіл необов'язково заміщений -ОС;:-залкілом або одним або двома галогенами; (є) оксетанілу; (ї) тетрагідропіранілу; і (д) тетрагідротіофеніл-1,1- діоксиду.

Конкретні значення РЗ включають водень, -СНз, -СеНб5б, ізопропіл, циклопропіл, циклобутил, -

СнН(СНз)СеН5, -СНг)2 СМ, -СНоСНеЕ, -СНегізопропіл, -СНациклопропіл, -(СНг)29ОН, (СНг)23ОСснН5.,- (СНг)235СНз, -"СН2г)2СН(СНз)ЗСН», тетрагідропіран-4-іл, піридин-4-іл,

Се що Б ка и и А

Жиконо он зон жен ОБфроно со ре

Е --еаооов : о ен шЕя Ж оо т, і | ГУ у но Ота я ,/х конкретних аспектах, ва вийди водню, метилу, Сг-залкілу, Сз.-циклоалкілу і - - -о0 й -0-о ;і водню, метилу, Сг-залкілу і є .

У ще одному конкретному аспекті, КЗ вибраний з водню, метилу, Сг-залкілу і Сз--циклоалкілу або водню, метилу, Сг-4алкілу і Сзциклоалкілу.

У визначеному аспекті, винахід стосується сполук формули (ПП):

Е но

ФІ -в8

Щі ри,

М по / - М

НМ-М Н (ІП) де змінна КЗ має значення, визначені в даному описі.

В іншому аспекті винахід стосується сполук формули (ІМ):

Е но в у ІЙ 29; нм-к М

ПМ) де змінна РУ має значення, визначені в даному описі.

У ще одному аспекті винахід стосується сполук формули (М):

Е но сі йхИ (Ф ру нк-КМ і (ХУ) де змінні К" і КЗ мають значення, визначені в даному описі.

В іншому аспекті, винахід стосується сполуки, вибраної з наступних сполук:

Б-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилазетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2- іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенол, 4-(3-(5-(азетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазої|4,5-с|піридин-2-іл)-1 Н-індазол-б-іл)-5- етил-2-фторфенол,

Б-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-ізопропілазетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин- 2-іл)-!Н-індазол-б-іл)уфенол, 4-(3-(5-(1-(втор-бутил)азетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|піридин-2-іл)-1 Н- індазол-б-іл)-5--етил-2-фторфенол, 4-(3-(5-(1-циклопропілазетидин-з3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|піридин-2-іл)-1 Н- індазол-б-іл)-5--етил-2-фторфенол,

Б-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|піридин-2- іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенол, 4-(3-(5-(2-(диметиламіно)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-6- іл)у-5-етил-2-фторфенол,

Б-етил-2-фтор-4-(3-(5-(2-((3-метоксициклобутил)аміно)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|піридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенол,

Б-етил-4-(3-(5-(2-(етил(метил)аміно)етил)-4,5,6, 7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|піридин-2-іл)- 1Н-індазол-6-іл)-2-фторфенол, 4-(3-(5-(2-(втор-бутил(метил)аміно)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1 Н- індазол-б-іл)-5--етил-2-фторфенол, (5)-5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіролідин-2-іл)метил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазої|4,5- с|піридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенол, 4-(3-(5-(3-(диметиламіно)-2-фторпропіл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1 Н-

Зо індазол-б-іл)-5--етил-2-фторфенол, (5)-5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(морфолін-3-ілметил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|піридин-2- іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенол, (А)-5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(морфолін-3з-ілметил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|піридин- 2-іл)-!Н-індазол-б-ілуфенол, (5)-5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(2-(2-метилпіролідин-1-іл)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазої|4,5- с|піридин-2-іл)-1Н-індазол-6-іл)уфенол і їх фармацевтично прийнятних солей.

В одному аспекті винахід стосується сполук прикладів 1-18 і таблиць 1-19 нижче.

У конкретному аспекті винахід стосується сполук 3-19, 3-28 і 3-29, зазначених у таблиці 3, які не включені у формулу (1).

Хімічні структури в даному описі одержали назву відповідно до конвенцій ІРАС, які застосовані в програмному забезпеченні СпетОгам/ (РегКкіпЕІтег, Іпс., Сатрбгідде, МА).

Наприклад, сполука прикладу 1

Е но

Ф и

СА Уфі

НМ М

Н позначена як 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилазетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5- с|піридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенол.

Крім того, імідазольний фрагмент тетрагідроімідазопіридинового фрагмента в структурі формули (І) існує в таутомерних формах, показаних нижче для фрагмента сполуки прикладу 1 п я

ЩЕ нен г Моетене щ Шу ШИ

А ве; ех

Відповідно до конвенції ІШРАС, представлені структури приводять до різної нумерації атомів імідазольного фрагмента: 2-(1Н-індазол-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин (структура А) у порівнянні з 2-(1Н-індазол-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридином (структура В). Слід розуміти, що, хоча структури зображені або названі в конкретній формі, даний винахід також включає їх таутомери.

Сполуки за винаходом можуть містити один або декілька хіральних центрів, і, відповідно, такі сполуки (і їх проміжні сполуки) можуть знаходитися у вигляді рацемічних сумішей; чистих стереоізомерів (тобто енантіомерів або діастереомерів); стереоізомерзбагачених сумішей і таке інше. Описані або зазначені в даному документі хіральні сполуки без визначеної стереохімії хірального центру включають будь-який або всі можливі стереоізомерні варіанти невизначеного стереоцентру, якщо не зазначене інше. Опис або позначення конкретного стереоізомера має на увазі, що зазначений стереоцентр має визначену стереохімію, виходячи із припущення, що може також бути присутня незначна кількість інших стереоізомерів, якщо не зазначене інше, за умови, що ефективність описаних або зазначених сполук не виключається з присутністю іншого стереоізомера.

Сполуки формули (І) також містять декілька основних груп (наприклад, аміногруп), і, відповідно, такі сполуки можуть бути у вигляді вільної основи або у вигляді різних форм солей, наприклад у вигляді монопротонованої солі, у вигляді дипротонованої солі, у вигляді трипротонованої солі або їх сумішей. Усі такі форми включені в обсяг даного винаходу, якщо не зазначене інше.

Даний винахід також включає ізотопно мічені сполуки формули (І), тобто сполуки формули (І), де атом був замінений на атом або збагачений атомом, який має такий же атомний номер, але атомна маса якого відрізняється від атомної маси, що переважає в природі. Приклади

Зо ізотопів, які можуть бути включені в сполуку формули (І), включають, але ними не обмежуються, 2Н, ЗН, "С, 7190, 10, 19М, 15М, 150, 170, 180, 555, 360 і 18г. Особливий інтерес представляють сполуки формули (І), збагачені тритієм або вуглецем-14, сполуки, які можуть бути використані, наприклад, у дослідженнях розподілу лікарського препарату в тканинах. Також особливий інтерес представляють сполуки формули (І), збагачені дейтерієм, особливо на ділянці метаболізму, сполуки, які, як очікують, будуть мати більшу метаболічну стабільність. Також особливий інтерес представляють сполуки формули (І), збагачені позитронно-активними ізотопами, такими як "С, 8Е, 750 і ЗМ, сполуки, які можуть бути використані, наприклад, у дослідженнях із застосуванням позиційно-емісійної томографії (РЕТ).

Визначення

При описі даного винаходу, включаючи його різні аспекти і варіанти здійснення, наступні терміни мають наступні значення, якщо не зазначене інше.

Термін "алкіл" позначає моновалентну насичену вуглеводневу групу, яка може бути лінійною або розгалуженою або їх комбінацією. Якщо не зазначене інше, такі алкільні групи звичайно містять від 1 до 10 атомів вуглецю. Характерні алкільні групи включають, наприклад, метил (Ме), етил (ЕО, н-пропіл (п-Рг або пРг), ізопропіл (і-Рг або іРг), н-бутил (п-Ви або пВи), втор- бутил, ізобутил, трет-бутил (І-Ви або ІВи), н-пентил, н-гексил, 2,2-диметилпропіл, 2-метилбутил,

З-метилбутил, 2-етилбутил, 2,2-диметилпентил, 2-пропілпентил і таке інше.

Термін "алкілен" позначає дивалентну насичену вуглеводневу групу, яка може бути лінійною або розгалуженою або їх комбінацією. Якщо не визначене інше, такі алкіленові групи звичайно містять від 1 до 10 атомів вуглецю. Характерні алкіленові групи включають, наприклад, -СНе»., -

СнНесн»., -СНЕСНСН ». і таке інше.

Коли конкретна кількість атомів вуглецю передбачається для конкретного терміна, кількість атомів вуглецю зазначена перед терміном. Наприклад, термін "С:-залкіл" позначає алкільну групу, що має від 1 до З атомів вуглецю, де атоми вуглецю знаходяться у будь-якій хімічно прийнятній конфігурації, включаючи лінійні або розгалужені конфігурації.

Термін "циклоалкіл" позначає моновалентну насичену карбоциклічну групу, яка може бути моноциклічною або поліциклічною. Якщо не визначене інше, такі циклоалкільні групи звичайно містять від З до 10 атомів вуглецю. Типові циклоалкільні групи включають, наприклад, циклопропіл (СРг), циклобутил (сВи), циклопентил, циклогексил, циклогептил, циклооктил, адамантил і таке інше.

Терміни "гетероцикл", "гетероциклічний" або "гетероциклічне кільце" позначають одновалентну насичену або частково ненасичену циклічну неароматичну групу, що має в циклі від З до 10 атомів, причому цикл містить від 2 до 9 кільцевих атомів вуглецю і від 1 до 4 кільцевих гетероатомів, вибраних з атома азоту, кисню і сірки. Гетероциклічні групи можуть бути моноциклічними або поліциклічними (наприклад, конденсованими або місточковими). Типові гетероциклічні групи включають, як приклад, піролідиніл, піперидиніл, піперазиніл, імідазолідиніл, морфолініл, тіоморфоліл, індолін-З-іл, 2-імідазолініл, тетрагідропіраніл, 1,2,3,4- тетрагідроізохінолін-2-іл, хінуклідиніл, 7-азанорборнаніл, нортропаніл і таке інше, де місцем приєднання є будь-який доступний атом вуглецю або азоту циклу. Якщо з контексту точка приєднання гетероциклічної групи очевидна, то подібні групи, як альтернатива, можуть бути зазначені як невалентні хімічні сполуки, зокрема як піролідин, піперидин, піперазин, імідазол, тетрагідропіран і т. п.

Термін "галоген" позначає фтор, хлор, бром і йод.

Термін "сольват" позначає комплекс або агрегат, утворений однією або декількома молекулами розчиненої речовини, тобто сполукою винаходу або її фармацевтично прийнятною сіллю, і однією або декількома молекулами розчинника. Такі сольвати являють собою звичайно кристалічні тверді речовини, що мають в основному визначене молярне співвідношення розчиненої речовини і розчинника. Характерні розчинники включають, наприклад, воду, метанол, етанол, ізопропанол, оцтову кислоту і таке інше. Коли розчинником є вода, утворений сольват конкретно називають гідратом.

Зо Термін "терапевтично ефективна кількість" позначає кількість, достатню для ефективного лікування при введенні пацієнту, що потребує лікування.

Термін "лікування", як використовується в даному описі, означає лікування захворювання, розладу або медичного стану у пацієнта (як, наприклад, захворювання органів дихання), такого як ссавець (зокрема, людина), яке включає одну або декілька з наступних дій: (а) запобігання виникненню захворювання, розладу або медичного стану, зокрема запобігання повторному захворюванню або медичному стану, або профілактичне лікування пацієнта, який схильний до захворювання або медичного стану; (б) полегшення захворювання, розладу або медичного стану, тобто усунення або викликання регресії захворювання, розладу або медичного стану, у пацієнта, включаючи протидію ефектам інших терапевтичних засобів; (с) пригнічення захворювання, розладу або медичного стану, тобто уповільнення або зупинення розвитку захворювання, розладу або медичного стану, у пацієнта; або (а) полегшення симптомів захворювання, розладу або медичного стану у пацієнта.

Термін "фармацевтично прийнятна сіль" означає сіль, яка є прийнятною для введення пацієнту або ссавцю, такому як людина (наприклад, позначає сіль, що має прийнятну безпеку для ссавців при заданому режимі дозування). Типові фармацевтично прийнятні солі включають солі оцтової, аскорбінової, бензолсульфонової, бензойної, камфорсульфонової, лимонної, етансульфонової, едизилової, фумарової, гентизинової, глюконової, глюкуронової, глутамінової, гіпурової, бромистоводневої, хлористоводневої, ізетіонової, молочної, лактобіонової, малеїнової, яблучної, мигдалевої, метансульфонової, слизової, нафталінсульфонової, нафталін-1,5-дисульфонової, нафталін-2,б-дисульфонової, нікотинової, азотної, оротової, памової, пантотенової, фосфорної, бурштинової, сірчаної, винної, п-толуолсульфонової і ксинафоєвої кислоти і таке інше.

Термін "її сіль" означає сполуку, яка утворюється, коли атом водню кислоти заміняється катіоном, таким як катіон металу або органічний катіон і таке інше. Наприклад, катіон може являти собою протоновану форму сполуки формули (І), тобто форму, у якій одна або декілька аміногруп протоновані кислотою. Як правило, сіль є фармацевтично прийнятною сіллю, однак це необов'язково для солей проміжних сполук, які не призначені для введення пацієнту.

Термін "амінозахисна група" означає захисну групу, придатну для запобігання небажаним бо реакціям атома азоту аміногрупи. Типові амінозахисні групи включають, однак цим не обмежуючись, форміл; ацильні групи, наприклад алканоїльні групи, такі як ацетил і трифторацетил; алкоксикарбонільні групи, такі як трет-бутоксикарбоніл (Вос); арилметоксикарбонільні групи, такі як бензилоксикарбоніл (Сб2) і 9-флуоренілметоксикарбоніл (Етос); арилметильні групи, такі як бензил (Вп), тритил (Тт) і 1,1-ди-(4-метоксифеніл)метил; силільні групи, такі як триметилсиліл (ТМ5), трет-бутилдиметилсиліл (ТВОМ5), (|2- (триметилсиліл)етокси|метил (ЗЕМ); і таке інше. Численні захисні групи, а також їх введення і видалення описані в сСгеепе Т. МУ. апа Ууці5 Р.о.М., Ргоїесііпд Сгоимрз іп Огдапіс Зупіпевів, Тпіга

Едйіоп, УМіеу, Мем Могк.

Загальні методи синтезу

Сполуки за даним винаходом і їх проміжні сполуки можуть бути одержані згідно з наступними загальними способами і методиками з використанням комерційно доступних або легкоодержуваних вихідних сполук і реагентів. Замісники і змінні (наприклад, ЕК", 82, НУ, В" і т. д.), використовувані в наступних схемах, якщо не зазначене інше, мають ті ж значення, які зазначені в інших розділах даного опису. Крім того, сполуки, що мають кислий або основний атом або функціональну групу, можуть бути використані або можуть бути одержані у вигляді солі, якщо не зазначене інше (у деяких випадках, перед проведенням реакції використання солі в конкретній реакції буде вимагати перетворення солі в несольову форму, наприклад у форму вільної основи, з використанням стандартних процедур).

Незважаючи на те, що конкретний варіант здійснення даного винаходу може бути наведений або описаний у наступних методиках, фахівцям у даній галузі техніки повинно бути зрозуміло, що інші варіанти здійснення або аспекти даного винаходу також можуть бути реалізовані за допомогою подібних методик або за допомогою інших методів, реагентів і вихідних речовин, відомих фахівцям у даній галузі. Зокрема, слід розуміти, що сполуки за даним винаходом можуть бути одержані різними технологічними шляхами, у яких реагенти об'єднують у різному порядку для забезпечення різних проміжних сполук, необхідних для одержання кінцевих продуктів.

У загальному способі одержання кінцевих сполук за винаходом використовують ключову проміжну сполуку 1, як показано на схемі 1. Змінні К2, ВУ, В" і Е" мають значення, як визначено у формулі (І), Е" являє собою водень, Род являє собою амінозахисну групу, як правило Вос, і Ка ї

Ве визначені так, що група З утворюється після завершення реакції, тобто К8а-С(Н)-В85 являє собою 8. Наприклад, коли БЕЗ являє собою метил, змінні ба ії Б85 являють собою, кожний, водень, так що К8а-С(-0О)-НВ» являє собою формальдегід. Для КУ, визначеного як ізопропіл, Ка і

Ве» являють собою, кожний, метил, так що К8а-((-0)-В8» являє собою ацетон.

Схема 1 ве шен щу фі фі М ке ня-к Й й 90 в ра нм-к По 1 Е З но.

ФІ вдів нк-м М вів Н 4 о но. ї нд» Ф ве

МВ8В--- (Я мо й

Ннм- М ві ві в

ЗБ ау

На схемі 1 проміжну сполуку 1 піддавали реакції відновлювального М-алкілування шляхом взаємодії з альдегідом або кетоном 2 для одержання захищеної проміжної сполуки 3. Реакцію звичайно проводять шляхом контактування проміжної сполуки 1 з від приблизно 1 до приблизно 2 еквівалентами сполуки 2 у придатному інертному розріджувачі, такому як дихлорметан, метанол, тетрагідрофуран або диметилформамід, у присутності від приблизно 2 до приблизно 4 еквівалентів відновника. Від приблизно 2 до приблизно З еквівалентів оцтової кислоти можуть бути необов'язково включені в реакцію. Реакцію звичайно проводять при температурі в інтервалі від приблизно 20 "С до приблизно 40 "С протягом від приблизно 2 до приблизно 48 годин або доти, поки реакція практично не буде завершена. Типові відновники включають триацетоксиборгідрид натрію і ціаноборгідрид натрію.

Захисну групу видаляють із проміжної сполуки З у типових умовах. Наприклад, Вос-групу можна видалити стандартною обробкою кислотою, звичайно трифтороцтовою кислотою або хлористоводневою кислотою в діоксані для одержання проміжної сполуки 4, яку піддають взаємодії зі сполукою формули Н8Ва-С(-0)-8Я? при аналогічних умовах відновлювального алкілування як на першій стадії для одержання кінцевої сполуки (1).

Для сполук, у яких група формули (ІІ) включає третинний азот, наприклад, де В і РУ, узяті разом, утворюють Сззалкілен або Сгалкілен-О-Сгалкілен, кінцеві сполуки можуть бути безпосередньо одержані шляхом взаємодії проміжної сполуки 1 з проміжною сполукою 2":

Е2 в

Ся 8 ве3 в Кк ' 2 ; у якій амінозахисна група Рд сполуки формули 2 замінена на Р8. Наприклад, як показано в прикладах б і 17 нижче, кінцеві сполуки формули (ІМ) можуть бути одержані взаємодією проміжної сполуки 1 зі сполукою формули 2": о-0 т 7"

Використовуваний спосіб одержання проміжної сполуки 1 проілюстрований на схемі 2.

Схема 2 оон ном т сх я не уевя --- З

Ве М - НМ. Мн 5 6 7

Ве Впо. І

У З з рон

НМ ді м 8 9

Ії но. І

Впо Ф ФІ // го нк-М М

Ннм-М Н н 10 1

Як докладно описано в Одержаннях 9 і 10, а також 13 і 14, нижче, броміндазолальдегід 5 піддають взаємодії з бензилзахищеною імінною сполукою 6 для одержання проміжної сполуки 7.

Реакцію звичайно проводять у присутності бісульфіту натрію при температурі від близько 130 "Сб до близько 140 "С протягом від близько 1 до близько 6 годин або доти, поки реакція не буде практично завершена. Продукт може бути виділений шляхом осадження з реакційної суміші з наступним одержанням вільної основи і перекристалізацією. Сполуку 7 відновлюють з використанням відновника, такого як боргідрид натрію, для одержання сполуки 8. Реакцію сприятливо проводять у розріджувачі, що складається з метилтетрагідрофурану, метанолу і води.

Виділення продукту 8 у вигляді вільної основи або у вигляді гідрохлоридної солі забезпечує продукт гарної чистоти. Проміжну сполуку 8 об'єднують із захищеним фенілтрифторборатом 9 у типових умовах сполучення Сузукі-Міяура для одержання проміжної сполуки 10. Реакцію

Зо звичайно проводять при підвищеній температурі в присутності паладієвого каталізатора.

Необов'язково, реакції сполучення Сузукі сприяють включенням додаткового агента, одержаного реакцією біс(пінаколато)борону з калійводеньдифторидом, як описано в одержанні 16. Нарешті, бензильні групи проміжної сполуки 10 видаляють у типових умовах, наприклад в атмосфері водню в присутності паладієвого каталізатора, для одержання проміжної сполуки 1.

Імінну сполуку б, використовувану на першій стадії схеми 2, звичайно одержують шляхом взаємодії піридиндіаміну з бензилбромідом, і постачають у вигляді гідробромідної солі. Як описано в Одержанні 8, партнер 9 реакції Сузукі, показаний на схемі 2 у вигляді калієвої солі трифторборату, може бути одержаний взаємодією бензильної захисної групи 4-бром-5-етил-2- фторфенолу з бензилбромідом і взаємодією бензилзахищеного фенолу з біс(пінаколатоддибороном для одержання боронату, який потім піддають взаємодії з калійводеньднифторидом з одержанням проміжної сполуки 9. Як альтернатива, замість трифторборату 9 можна використовувати проміжну сполуку боронату.

Відповідно, в аспекті способу даний винахід стосується способу одержання сполуки формули (І) або її фармацевтично прийнятної солі, причому спосіб включає (а) взаємодію сполуки формули 1 зі сполукою формули 2 з одержанням проміжної сполуки формули 3, (Б) видалення захисної групи проміжної сполуки З для одержання проміжної сполуки 4, і (с) взаємодію проміжної сполуки 4 з К8а-С(-03)-ЩЯЄ з одержанням сполуки формули (!) або її фармацевтично прийнятної солі. Крім того, даний винахід стосується способу одержання сполуки формули (ІМ) або її фармацевтично прийнятної солі, при цьому спосіб включає взаємодію сполуки формули 1 зі сполукою формули 2" з одержанням сполуки формули (ІМ) або її фармацевтично прийнятної солі.

У ще одному аспекті способу даний винахід стосується способу одержання сполуки формули 1, який включає (а) взаємодію сполуки формули 8 зі сполукою формули 9 з одержанням сполуки формули 10, і (Б) видалення захисної групи сполуки формули 10 з одержанням сполуки формули 1.

У ще одному аспекті винахід стосується сполуки формули 8 і її гідрохлоридної солі, придатних для одержання проміжної сполуки 1.

Кристалічна форма

В іншому аспекті винахід забезпечує кристалічний гідрат 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1- метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1 Н-індазол-б-ілуфенолу.

Кристалічний гідрат за винаходом являє собою кристалічну вільну основу сполуки прикладу 6. В одному аспекті кристалічний гідрат характеризується порошковою рентгенівською дифрактограмою (РХКО), що має виражені дифракційні піки, серед інших піків, при значеннях 28 6,20-0,20, 9,58-0,20, 17,53-0,20, 19,28-0,20 і 21,51-0,20. Кристалічний гідрат може додатково характеризуватися картиною РХКО, що має два або більше додаткових дифракційних піків, включаючи три або більше і чотири або більше додаткових дифракційних піків при значеннях 28, вибраних з 10,34--0,20, 11,54--0,20, 12,77--0,20, 13,01-0,20, 16,94-0,20, 20,61-60,20 і 22,10-0,20. В іншому аспекті кристалічний гідрат характеризується картиною РХКО, що має дифракційні піки при значеннях 209 6,20-0,20, 9,58-0,20, 10,34-0,20, 11,54--0,20, 12,77-0,20, 13,01--0,20, 16,94--0,20, 17,53-0,20, 19,28--0,20, 20,61--0,20, 21,51-0,20 і 22,10--0,20.

Як добре відомо в галузі рентгенівської порошкової дифрактометрії, положення піків у спектрі РХКО відносно менш чутливі до експериментальних деталей, таких як подробиці одержання зразка і геометрія приладу, ніж відносна висота піків. Таким чином, в одному аспекті кристалічний гідрат характеризується порошковою рентгенівською дифрактограмою, на якій положення піків по суті відповідає тим, які показані на фіг. 1.

В іншому аспекті кристалічний гідрат характеризується своєю поведінкою при впливі високої температури. Як показано на фіг. 2, графік диференціальної скануючої калориметрії (055), реєстрований зі швидкістю нагрівання 10 "С на хвилину, демонструє ендотермічність десольватації з початком при близько 83 "С і піком при близько 128 "С і пік ендотермічного теплового потоку, ідентифікований як перехід плавлення в діапазоні від близько 206 "С до близько 216 "С, у тому числі від близько 209 "С до близько 214 "С. Графік термогравіметричного аналізу (ТОА) на фіг. З показує початок десольватації при температурі близько 112 "С і початок розкладання при температурі близько 250 "С. Графік ТОА показує втрату маси близько 3,86 95 при 190 "С, що може бути пояснене як втрата води і порівняно з теоретичним масовим відсотком води для моногідрату 3,65 95. Відповідно, вважається, що даний кристалічний гідрат є моногідратом.

Було продемонстровано, що даний кристалічний гідрат має оборотний профіль сорбції/десорбції з виключно малою схильністю до гігроскопічності. Форма І показала менше ніж 0,12 95 приросту маси в діапазоні вологості від 5 95 до 90 95 відносної вологості, як показано на фігурі 4. Гістерезис не спостерігався у двох циклах сорбції і десорбції. Кристалічний гідрат вважається негігроскопічним.

Кристалічний гідрат 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-ілуфенолу звичайно одержують шляхом перетворення суспензійної форми суспензії продукту реакції відновлювального М-алкілування проміжної сполуки формули 1 з 1-метилпіперидин-4-оном. Після початкового гасіння реакції бо відновлювального М-алкілування аміаком у воді, одержану суспензію розбавляли протонним розчинником, наприклад метанолом, етанолом, ізопропіловим спиртом або н-пропіловим спиртом, і нагрівали при температурі від близько 40 "С до близько 60 "С протягом від близько 1 до близько 24 годин або до повного перетворення в сольватовану форму. Поки гаряча, воду додавали як антирозчинник для осадження сольвату продукту реакції, який охолоджували, наприклад, до близько 10 "С. Осад промивали сумішшю 1:1 води із протонним розчинником. Як правило, сольват включає розріджувач, у якому була проведена реакція відновлювального алкілування, протонний розчинник і воду.

Перетворення суспензійної форми в кристалічний гідрат за винаходом здійснюють шляхом утворення суспензії або сольвату, одержаного, як описано вище, або аморфного 5-етил-2-фтор- 4-(3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|піридин-2-іл)-1Н-індазол-6- іл)фенолу в розріджувачі, що включає від близько 1 до близько 30 95 об./0б. води разом з органічним розчинником. Корисні органічні розчинники для перетворення форми включають, але не обмежуються ними, метанол, тетрагідрофуран, трет-бутиловий спирт, ацетонітрил, ізопропілацетат і ацетон. Перетворення форми необов'язково включає нагрівання, наприклад нагрівання при температурі від близько 40 "С до близько 60 "С, протягом від близько 1 години до близько 2 днів або до завершення перетворення форми. Як описано в прикладі 17, метанол є корисним як протонний розчинник на початковій стадії, тоді як ацетон є особливо корисним для перетворення суспензійної форми.

Відповідно у аспекті способу даний винахід стосується способу одержання кристалічного гідрату 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5- с|піридин-2-іл)-1Н-індазол-б6-іл)уфенолу, який включає (а) утворення суспензії 5-етил-2-фтор-4- (3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1 Н-індазол-6- іл)фенолу в сольватованій або аморфній формі в розріджувачі, що включає від близько 1 до близько 3095 0об./0б. води разом з органічним розчинником, вибраним з метанолу, тетрагідрофурану, трет-бутилового спирту, ацетонітрилу, ізопропілацетату і ацетону, (Б) нагрівання суспензії при температурі від близько 40 "С до близько 60 "С протягом від близько 1 години до близько 2 днів, і (с) виділення кристалічного гідрату із суспензії.

Фармацевтичні композиції

Сполуки за винаходом і їх фармацевтично прийнятні солі звичайно використовують у формі

Зо фармацевтичної композиції або лікарської форми. Такі фармацевтичні композиції можуть переважно вводитися пацієнту шляхом інгаляції. Крім того, фармацевтичні композиції можуть вводитися будь-яким прийнятним способом введення, включаючи, але не обмежуючись ними, пероральний, ректальний, назальний, місцевий (у тому числі трансдермальний) і парентеральний способи введення.

Відповідно до одного з аспектів, що стосуються композицій, винахід стосується фармацевтичної композиції, яка містить фармацевтично прийнятний носій або ексципієнт і сполуку формули (І), де, як визначено вище, "сполука формули (І) " означає сполуку формули (І) або її фармацевтично прийнятну сіль. Необов'язково, такі фармацевтичні композиції можуть містити інші терапевтичні і/або препаратоутворювальні засоби, при необхідності. Під час обговорення композицій і їх застосування, "сполука за винаходом" також може згадуватися в даному описі як "активний агент". Як використовується в даному описі термін "сполука за винаходом" включає всі сполуки, охоплювані формулою (І), а також хімічні сполуки, представлені формулами (ІІ), (ІМ) ї (М), і їх фармацевтично прийнятні солі.

Фармацевтичні композиції за винаходом звичайно містять терапевтично ефективну кількість сполуки за даним винаходом. Однак, фахівцям має бути зрозуміло, що фармацевтична композиція може містити більше, ніж терапевтично ефективну кількість, тобто являти собою композицію з наповнювачем, або менше, ніж терапевтично ефективну кількість, тобто являти собою окремі одиничні дози, призначені для багаторазового введення, з метою одержання терапевтично ефективної кількості.

Як правило, такі фармацевтичні композиції будуть містити від близько 0,01 до близько 95 95 мас. активного агента; включаючи, наприклад, від близько 0,05 до близько 30 95 мас. і від близько 0,1 до близько 10 95 мас. активного агента.

Будь-який звичайний носій або ексципієнт може бути використаний у фармацевтичних композиціях за винаходом. Вибір конкретного носія або ексципієнта або комбінацій носіїв або ексципієнтів буде залежати від способу введення, використовуваного для лікування конкретного пацієнта, або типу медичного стану або стадії захворювання. У зв'язку із цим одержання придатної фармацевтичної композиції для конкретного способу введення цілком під силу фахівцям в галузі фармацевтики. Крім того, носії або ексципієнти, використовувані у фармацевтичних композиціях за даним винаходом, є комерційно доступними. Як додаткова бо ілюстрація традиційні способи приготування складів описані в Кетіпдіоп: Те бсіепсе апа

Ргасіїсе ої Рпаптасу, 20 Едйоп, Гірріпсой УМіШат5 є М/пйе, Вайітоге, Магуїапа (2000); апа

Апзеї Н.С. єї аіІ., Рнаппасешііса! Оозаде Бопт5 апа Ота Овєїїмегу Зузіетв5, 7 Едйоп, І ірріпсоїйї

Матв 8 М/піїе, Вайітоге, Магуїапа (1999).

Типові приклади речовин, які можуть служити як фармацевтично прийнятні носії, включають, але не обмежуються ними, наступні речовини: цукри, такі як лактоза, глюкоза і сахароза; крохмалі, такі як кукурудзяний крохмаль і картопляний крохмаль; целюлози, такі як мікрокристалічна целюлоза і її похідні, такі як карбоксиметилцелюлоза натрію, етилцелюлоза і ацетат целюлози; порошок трагаканту; солод; желатин; тальк; ексципієнти, такі як масло какас і воски для супозиторіїв; олії, такі як арахісова олія, бавовняна олія, сафлорова олія, кунжутна олія, маслинова олія, кукурудзяна олія і соєва олія; гліколі, такі як пропіленгліколь; поліоли, такі як гліцерин, сорбіт, маніт і поліетиленгліколь; складні ефіри, такі як етилолеат і етиллаурат; агар; буферні агенти, такі як гідроксид магнію і гідроксид алюмінію; альгінова кислота; апірогенна вода; ізотонічний сольовий розчин; розчин Рінгера; етиловий спирт; фосфатні буферні розчини і інші нетоксичні сумісні речовини, використовувані у фармацевтичних композиціях.

Фармацевтичні композиції звичайно одержують шляхом ретельного і рівномірного змішування або блендингу активного агента з фармацевтично прийнятним носієм і одним або декількома необов'язковими інгредієнтами. Одержану рівномірно змішану суміш потім можна формувати або завантажувати в таблетки, капсули, пігулки і таке інше з використанням звичайних методик і обладнання.

В одному аспекті фармацевтична композиція придатна для інгаляційного введення.

Фармацевтичні композиції для інгаляційного введення звичайно знаходяться у формі аерозолю або порошку. Такі композиції звичайно вводять із використанням інгаляційних засобів доставки, таких як порошковий інгалятор (ОРІ), дозуючий інгалятор (МОЇ), інгалятор-небулайзер або аналогічний пристрій доставки.

У конкретному варіанті здійснення фармацевтичну композицію вводять шляхом інгаляції з використанням порошкового інгалятора. Такі порошкові інгалятори звичайно вводять фармацевтичну композицію у вигляді вільнотекучого порошку, який диспергується в потоці повітря під час вдиху пацієнта. Для одержання композиції вільнотекучого порошку, терапевтичний засіб звичайно об'єднують з придатним ексципієнтом, таким як лактоза, крохмаль, маніт, декстроза, полімолочна кислота (Рі А), полілактид-ко-гліколід (РІ СА) або їх комбінації. Звичайно терапевтичний засіб мікронізують і об'єднують з придатним носієм для утворення композиції, придатної для інгаляції.

Типова фармацевтична композиція для використання в порошковому інгаляторі містить лактозу і сполуку за винаходом в мікронізованій формі. Така композиція сухого порошку може бути одержана, наприклад, шляхом об'єднання сухої меленої лактози з терапевтичним засобом і потім сухим змішуванням компонентів. Потім композицію звичайно завантажують у дозатор сухого порошку або в картриджі або капсули для інгаляції для наступного їх використання в пристроях доставки сухого порошку.

Пристрої для доставки сухого порошку інгаляцією, придатні для введення терапевтичних засобів шляхом інгаляції, описані в даній галузі, і приклади таких пристроїв є комерційно доступними. Наприклад, типові пристрої для доставки сухого порошку інгаляцією або препарати включають Аеоїїгег (Момапів); Аїіптах (МАХ); СіїсКкНаІег (Іппомаїа Віотеа); Бі5Кпаїег (СпахозтійНКіІїпе); ОізКив/Ассийаїег (СіахозтіКІЇїпе); ЕїПіріа (СПіахозтіНКіїпе); Еазупа!пег (Огіоп

Рпагта); Есіїрве (Амепіїв); РіожшСарв (Номіопе); Напаїнаїіег (Военгіпдег ІпдеІНеїт); Риміпаї! (СПієзі);. Воїапавег (СіахозтіНКіїпе);. ЗКуеНайег/Сепінаіег (ЗКуеРпапта); Тмівіпаіег (5спегіпд-

Ріоцдп); Тигрийаїйег (Азігагепеса); Шігана!ег (Амепії5) і таке інше.

В іншому конкретному варіанті здійснення фармацевтична композиція вводиться шляхом інгаляції з використанням дозуючого інгалятора. Такі дозуючі інгалятори звичайно вивантажують виміряну кількість терапевтичного засобу з використанням стисненого газу- витіснювача. Відповідно, фармацевтичні композиції, що вводяться з використанням дозуючого інгалятора, звичайно містять розчин або суспензію терапевтичного засобу в зрідженому пропеленті. Може бути використаний будь-який придатний зріджений пропелент, що включає гідрофторалкани (НЕА), такі як 1,1,1,2-тетрафторетан (НЕА 134а) ії 1,1,1,2,3,3,3-гептафтор-н- пропан (НЕА 227); і хлорфторвуглеці, такі як ССіІзб. У конкретному варіанті здійснення пропелент являє собою гідрофторалкани. У деяких варіантах здійснення композиція гідрофторалкану містить співрозчинник, такий як етанол або пентан, і/або поверхнево-активну речовину, таку як сорбітантриолеат, олеїнова кислота, лецитин і гліцерин.

Типова фармацевтична композиція для використання в дозуючому інгаляторі містить від 60 близько 0,01 до близько 5 95 мас. сполуки за винаходом; від близько 0 до близько 20 95 мас.

етанолу і від близько 0 до близько 5 95 мас. поверхнево-активної речовини; при цьому іншу частину складає пропелент НЕА. Такі композиції звичайно одержують шляхом додавання охолодженого або під тиском гідрофторалкану в придатний контейнер, що містить терапевтичний засіб, етанол (якщо присутній) і поверхнево-активну речовину (якщо присутня).

Для одержання суспензії терапевтичний засіб мікронізують і потім об'єднують із пропелентом.

Потім композицію завантажують в аерозольну ємність, яка звичайно утворює частину дозуючого інгалятора.

Пристрої дозуючого інгалятора, придатні для введення терапевтичних засобів шляхом інгаляції, описані в даній галузі, і приклади таких пристроїв є комерційно доступними.

Наприклад, типові пристрої дозуючого інгалятора або вироби включають АеговВіа Іппаіег Зубіет (Гогезі РНаптасеціїсаІ!є); АйШомепі Іппаіайоп о Аегобзої (ВоеєеПгіпдег ІпдеІНеїйт); Ріомепі (СпахозтійНКіІїпе); Махаїг ІпнаїІег (ЗМ); Ргомепії Іппаїег (5спегіпду); Зегемепі ІпНаїайоп Аегозої (Сі(ахозтіййКіїпе) і таке інше.

В іншому конкретному аспекті фармацевтична композиція вводиться шляхом інгаляції з використанням інгалятора-небулайзера. Такі пристрої-небулайзери звичайно створюють високошвидкісний потік повітря, що змушує фармацевтичну композицію розпилятися у вигляді аерозолю, який надходить у дихальні шляхи пацієнта. Відповідно, при складанні для використання в інгаляторі-небулайзері терапевтичний засіб може бути розчинений в придатному носії для утворення розчину. Альтернативно, терапевтичний засіб може бути мікронізований або підданий тонкому подрібнюванню і об'єднаний з придатним носієм для утворення суспензії.

Типова фармацевтична композиція для використання в інгаляторі-небулайзері містить розчин або суспензію, що містить від близько 0,05 мкг/мл до близько 20 мг/мл сполуки за винаходом і ексципієнти, сумісні з розпилюваними препаратами. В одному варіанті здійснення розчин має рнН від близько З до близько 8.

Пристрої-небулайзери, придатні для введення терапевтичних засобів шляхом інгаляції, описані в даній галузі, і приклади таких пристроїв є комерційно доступними. Наприклад, характерні пристрої-небулайзери або вироби включають Кезрітаї Зойтіві ІппаїаІег (Воепгіпдег

ІпдеІнеіт); АЕНХ Риїтопагу Оеєїїмегу Зувівт (Агадідт Согр.); РАВІ ІС Ріиб5 Неизабіє Мебриїї2ег

Зо (Рагі ОТЬН) і таке інше.

У ще одному аспекті фармацевтичні композиції за винаходом можуть альтернативно бути одержані в лікарській формі, призначеній для перорального введення. Придатні фармацевтичні композиції для перорального введення можуть бути у формі капсул, таблеток, пігулок, льодяників, саше, драже, порошків, гранул або у вигляді розчину або суспензії у водній або неводній рідині, або у вигляді рідкої емульсії масло-у-воді або вода-в-маслі, або у вигляді еліксиру або сиропу і таке інше, при цьому кожна форма містить попередньо установлену кількість сполуки за даним винаходом як активного компонента.

У випадку призначення для перорального введення у твердій лікарській формі, фармацевтичні композиції за винаходом звичайно містять активний агент і один або декілька фармацевтично прийнятних носіїв, таких як цитрат натрію або дикальцію фосфат.

Необов'язково або альтернативно такі тверді лікарські форми можуть також містити: наповнювачі або розріджувачі, зв'язувальні речовини, зволожувачі, засоби, що уповільнюють розчинення, прискорювачі абсорбції, змочувальні агенти, абсорбенти, лубриканти, барвники і буферні агенти. Агенти вивільнення, змочувальні агенти, покривні агенти, підсолоджувачі, смакові і ароматизуючі агенти, консерванти і антиоксиданти також можуть бути присутні у фармацевтичних композиціях за винаходом.

Альтернативні лікарські форми можуть також включати композиції з контрольованим вивільненням, рідкі лікарські форми для перорального введення, трансдермальні пластири і парентеральні препарати. Звичайні ексципієнти і способи одержання таких альтернативних лікарських форм описані, наприклад, у посиланні Кептіпдіоп, див. вище.

Наступні необмежувальні приклади ілюструють типові фармацевтичні композиції за даним винаходом.

Композиція сухого порошку

Мікронізовану сполуку формули (І) (1 г) змішують з подрібненою лактозою (25 г). Потім цю змішану суміш завантажують в окремі блістери блістерної упаковки зі знімним шаром у кількості, достатній для забезпечення від близько 0,1 мг до близько 4 мг сполуки формулий(І) на дозу.

Вміст блістерів вводять з використанням порошкового інгалятора.

Композиція сухого порошку

Мікронізовану сполуку формули (І) (1 г) змішують з подрібненою лактозою (20 г) з бо утворенням сипкої композиції, що має масове відношення сполуки до подрібненої лактози 1:20.

Змішану композицію упаковують в пристрій порошкового інгалятора, здатний доставляти від близько 0,1 мг до близько 4 мг сполуки формули (І) на дозу.

Композиція для дозуючого інгалятора

Мікронізовану сполуку формули (І) (10 г) диспергують у розчині, одержаному розчиненням лецитину (0,2 г) у демінералізованій воді (200 мл). Одержану суспензію висушують розпиленням і потім мікронізують з утворенням мікронізованої композиції, що містить частинки із середнім діаметром менше приблизно 1,5 мкм. Потім мікронізовану композицію завантажують у дозовані інгаляторні картриджі, що містять 1,1,1,2-тетрафторетан під тиском, у кількості, достатній для забезпечення від близько 0,1 мг до близько 4 мг сполуки формулийІ) на дозу при введенні за допомогою дозуючого інгалятора.

Композиція для небулайзера

Сполуку формули (І) (25 мг) розчиняють у розчині, що містить 1,5-2,5 еквівалента хлористоводневої кислоти, з наступним додаванням гідроксиду натрію для доведення значення

РН до 3,5-5,5 і З 95 мас. гліцерину. Розчин добре перемішують до розчинення всіх компонентів.

Розчин вводять з використанням пристрою-небулайзера, який забезпечує від близько 0,1 мг до близько 4 мг сполуки формулийї) на дозу.

Корисність

Інгібітори УЗАК за винаходом були розроблені для лікування запальних і фіброзних захворювань дихальних шляхів. Зокрема, сполуки були розроблені для забезпечення доставки потужного антицитокінового агента безпосередньо в місце дії респіраторного захворювання в легеню, одночасно обмежуючи системний вплив.

Було показано, що сполуки за винаходом є потужними інгібіторами сімейства ОАКкК- ферментів: "АК1, УЗАК2, УАКЗ і ТУК2. Крім того, сполуки продемонстрували сильне інгібування прозапальних і профіброзних цитокінів без прояву цитотоксичності в клітинних аналізах. Було визнано, що широкий протизапальний ефект інгібіторів ЧАК може пригнічувати нормальну функцію імунних клітин, що потенційно призводить до збільшення ризику інфікування. Тому дані сполуки були оптимізовані для обмеження абсорбції з легені в плазму, що зводить до мінімуму ризик імуносупресії.

Як описано в експериментальному розділі нижче, абсорбція і розподіл типових сполук були

Зо профільовані у доклінічних аналізах. Відібрані сполуки, протестовані на мишах, показали у той же час високу концентрацію в легеневій тканині і низьку абсорбцію в плазмі. Сполуки, протестовані на мишах, показали експозицію в легенях від одного до двох порядків більше, ніж експозиція в плазмі. Сполуки також проявляли значне утримання в легені миші, про що свідчить період напіввиведення в легенях, що перевищує приблизно 5 годин. Важливо відзначити, що концентрація тестованої сполуки в легені миші корелює із прогнозованим фармакодинамічним ефектом інгібування ферменту УАК. Було показано, що сполуки за винаходом інгібують дію прозапального цитокіну ІЇ/-13 у тканині легені миші. Зокрема, сполуки продемонстрували залежне від дози і концентрації інгібування ІІ -13-індукованого фосфорилування ЗТАТ у тканині легені, що свідчить про локальне зв'язування з мішенню ОАК легені іп мімо. Цей ефект спостерігався, коли прозапальний цитокін І/-13 вводився через 4 години після введення тестованої сполуки, що давало додаткові докази значного утримання в легенях.

Було продемонстровано, що протестовані сполуки проявляють як сильну інгібувальну активність на клітинному рівні, так і значне утримання в легеневій тканині. Велике дослідження, проведене авторами даного винаходу, показало, що, хоча можна ідентифікувати сполуки, які є потужними на клітинному рівні, або сполуки, які проявляють значне утримання в легенях, набагато складніше виявити сполуки, які демонструють обидві бажані характеристики одночасно.

Було показано, що діамінова структура сполук за даним винаходом, включаючи два атоми аміноазоту, має вирішальне значення для задоволення обох критеріїв клітинної активності і утримання в легенях. Як описано в розділі аналізу нижче, сполука, у якій атом азоту в групі формули (ІЇ) заміщений атомом вуглецю, не задовольняє обидва критерії. Крім того, що така моноаміносполука значно менш ефективна на клітинному рівні, ніж відповідна діаміносполука, вона не проявляє значного інгібування у фармакодинамічному аналізі і не демонструє високу концентрацію в тканині легені при тих же умовах аналізу, у яких дані сполуки показують значне утримання в легені.

Крім того, було продемонстровано, що сполуки за винаходом демонструють достатню розчинність при значеннях рН, сумісних зі складами для введення шляхом розпилення.

Розчинність може також мати відношення до дослідження на токсичність сполук, призначених для введення шляхом інгаляції. Було виявлено, що введення нерозчинних твердих частинок бо шляхом інгаляції може бути пов'язане з несприятливими ефектами для легені при дослідженні на токсичність (опез еї аї., Хепобріоїїса, 2011,1-8). Розчинність сполук даного винаходу також може сприяти оцінці токсичності при інгаляції.

Протизапальна активність інгібіторів "АК була достовірно продемонстрована в доклінічних моделях астми (Маїаміууа еї аї., Іпї. Іттипорпагтасої, 2010, 10, 829-836; Маїзипада еї аї.,

Віоснет апа Віорпуз Ве5 Соттип, 2011, 404, 261-267; Кидіася єї аї!., Єиг ) Рнаптасої, 2008, 582, 154-161.) Відповідно, сполуки винаходу, як очікується, будуть корисні для лікування запальних захворювань дихальних шляхів, зокрема астми. Запалення і фіброз легені характерні для інших запальних захворювань дихальних шляхів на доповнення до астми, таких як хронічна обструктивна хвороба легенів (СОРО), кістозний фіброз (СЕ), пневмоніт, інтерстиціальні захворювання легенів (включаючи ідіопатичний легеневий фіброз), гостре ушкодження легенів, гострий респіраторний дистрес-синдром, бронхіт, емфізема і облітеруючий бронхіоліт. Отже, також передбачається, що дані сполуки будуть корисні для лікування хронічної обструктивної хвороби легенів, кістозного фіброзу, пневмоніту, інтерстиціальних захворювань легені (включаючи ідіопатичний легеневий фіброз), гострого ушкодження легенів, гострого респіраторного дистрес-синдрому, бронхіту, емфіземи і облітеруючого бронхіоліту.

Таким чином, в одному аспекті винахід стосується способу лікування респіраторного захворювання у ссавця (наприклад, людини), причому спосіб включає введення ссавцю терапевтично ефективної кількості сполуки за винаходом або фармацевтичної композиції, яка містить фармацевтично прийнятний носій і сполуку за винаходом.

В одному аспекті, респіраторне захворювання являє собою астму, пневмоніт, хронічну обструктивну хворобу легенів (СОРО), кістозний фіброз (СЕ), пневмоніт, інтерстиціальні захворювання легенів (включаючи ідіопатичний легеневий фіброз), гостре ушкодження легенів, гострий респіраторний дистрес-синдром, бронхіт, емфізему або облітеруючий бронхіоліт. В іншому аспекті, респіраторне захворювання являє собою астму або хронічну обструктивну хворобу легенів.

Крім того, даний винахід стосується способу лікування астми у ссавця, який включає введення ссавцю терапевтично ефективної кількості сполуки за винаходом або фармацевтичної композиції, яка містить фармацевтично прийнятний носій і сполуку за винаходом.

При використанні для лікування астми сполуки за винаходом звичайно вводять у вигляді однієї добової дози або у вигляді декількох доз на день, хоча можуть використовуватися інші форми введення. Кількість активного агента, що вводиться у вигляді однієї дози, або загальну кількість активного агента, що вводиться, на день, як правило, визначає лікар з урахуванням відповідних умов, у тому числі стану, що підлягає лікуванню, вибраного шляху введення, конкретної сполуки, що вводиться, і її відносної активності, віку, маси тіла і відповідної реакції конкретного пацієнта, тяжкості симптомів у пацієнта і таке інше.

Було продемонстровано, що сполуки за винаходом є потужними інгібіторами ферментів

УАКІТ, ЗАК2, З9АКЗ ії ТуУК? у ферментних аналізах зв'язування, мають сильну функціональну активність без цитотоксичності в клітинних аналізах і виявляють фармакодинамчні ефекти інгібування ДАК у доклінічних моделях, як описано в наступних прикладах.

Приклади

Наступні синтетичні і біологічні приклади представлені для ілюстрації даного винаходу і їх ніяким чином не слід розглядати як обмежуючі обсяг даного винаходу. У наведених нижче прикладах використовувані наступні скорочення мають наступні значення, якщо не зазначене інше. Скорочення, визначення яких не наведені нижче, мають свої загальноприйняті значення.

АСМ-ацетонітрил,

СРМЕ-циклопентилметиловий ефір,

ОСМ-дихлорметан,

ПІРЕА-М,М-діїзопропілетиламін,

ОМАс-диметилацетамід,

ОМЕ-М,М-диметилформамід,

ЕОАс-етилацетат, год.-годинаци),

ІРАс-зопропілацетат,

КОАс-ацетат калію,

МеОнН-метанол,

МеТНеЕ-2-метилтетрагідрофуран, хв.-хвилинаци),

МТВЕ-метил-трет-бутиловий ефір,

ММР-М-метил-2-піролідон, бо Ра(атрноз)2Сіг-біс(ди-трет-бутил(4-диметиламінофеніл)-фосфін)дихлорпаладійцІЇ),

Ра(аррі)Сіг-дихлор(1,1"-бісідифенілфосфіно)фероцен)-дипаладійцІ),

РДА(РРПз)4-тетракис(трифенілфосфін)паладій(0),

РаДЙ-ВизР)2г-біс(три-трет-бутилфосфін)паладій(0),

К. т--кімнатна температура,

ТЕА-триетиламін,

ТЕА-трифтороцтова кислота,

ТНЕ-тетрагідрофуран, біс(пінаколато)диборон-4,4,5,5,44,5,5'-октаметил-|2,2116і(Ц1,3,2|діоксабороланілі.

Реагенти і розчинники придбавали з комерційних джерел (АїЇдгісп, Ріка, Зідта і т.д.) і використовували без подальшого очищення. За ходом реакції сумішей спостерігали за допомогою тонкошарової хроматографії (ТШХ), аналітичної високоефективної рідинної хроматографії (аналітичної ВЕРХ) і мас-спектрометрії. Реакційні суміші піддавали обробці, як описано конкретно для кожної реакції; звичайно їх очищали шляхом екстракції і з використанням інших методів очищення, таких як кристалізація і осадження при різній температурі і у різних розчинниках. Крім того, реакційні суміші звичайно очищали за допомогою колонкової хроматографії або препаративної ВЕРХ, як правило, з використанням попередньо заповнених колонок С18 або ВО5 і звичайних елюентів. Типові умови проведення препаративної ВЕРХ описані нижче.

Характеристику продуктів реакції звичайно проводили за допомогою мас-спектрометрії і "Н-

ЯМР-спектрометрії. Для ЯМР-аналізу зразки розчиняли в дейтерованому розчиннику (такому як

СОзОр, СОСІз або ає-ОомМ509), і "Н-ЯМР-спектри були одержані за допомогою приладу Магіап

Сетіпі 2000 (400 МГЦ) у стандартних умовах спостереження. Мас-спектрометричну ідентифікацію сполук проводили методом електророзпилювальної іонізації (Е5М5) з використанням приладу Арріїей Віозубіетв5 (Бовієг Сйу, СА) моделі АРІ 150 ЕХ або приладу

Умаїег»5 (Міїога, МА) 3100, з'єднаного із системами автоочищення.

Умови препаративної ВЕРХ

Колонка: С18, 5 мкм, 21,2х150 мм, або С18, 5 мкм, 21х250 мм, або С14, 5 мкм 21х150 мм.

Температура колонки: кімнатна температура.

Швидкість потоку: 20,0 мл/хв.

Зо Рухомі фази: А-водажО,05 95 ТЕА; В-АСМ--0,05 95 ТЕА.

Об'єм проби: 100-1500 мкл.

Довжина хвилі детектора: 214 нм.

Неочищені сполуки розчиняли в суміші 1:11 вода:оцтова кислота при близько 50 мг/мл. 4-

Хвилинний аналіз в аналітичному масштабі проводили з використанням колонки 2,1х50 мм С18 з наступним 15- або 20-хвилинним аналізом у препаративному масштабі з використанням об'єму ін'єкції 100 мкл у градієнті, залежно від 95 утримання В, одержаному на стадії проведення дослідження в аналітичному масштабі. Точні градієнти залежать від зразка. Зразки з домішками, що проходять близько, з метою кращого розділення, перевіряли на колонці 21х250 мм С18 і/або колонці 21х150 мм С14. Фракції, що містять бажаний продукт, ідентифікували мас- спектрометричним аналізом.

Умови аналітичної ВЕРХ

Спосіб А

Колонка: Аамапсеа Маїегіа! Тесппоїоду НАГО"? С18 (2), 150х4,60 нм, 2,7 мікрона.

Температура колонки: 30 "С.

Швидкість потоку: 1,0 мл/хв.

Об'єм проби: 5 мкл.

Підготовка зразка: розчинення в суміші 1:11 АСМ:вода.

Рухомі фази: А-вода:-АСМ:ТЕА (98:2:0,1); В-вода"АСМ:ТЕА (30:70:0,1).

Довжина хвилі детектора: 254 нм.

Градієнт: загалом 22 хв. (час (хв.)/95 В): 0/30, 15/100, 18/100, 20/30, 22/30.

Спосіб В

Колонка: Адііепі 7ограх Вопи5-АР С18, 150х4,60 нм, 3,5 мікрона.

Температура колонки: 40 "с.

Швидкість потоку: 1,5 мл/хв.

Об'єм проби: 5 мкл.

Підготовка зразка: розчинення в суміші 1:11 АСМ:1М НС.

Рухомі фази: А-вода:ТЕА (99,95:0,05); В-АСМ:ТЕА (99,95:0,05).

Довжина хвилі детектора: 254 нм і 214 нм.

Градієнт: загалом 26 хв. (час (хв.)/9о В): 0/5, 18/90, 22/30, 22,5/90, 26/5. (510) Спосіб С

Колонка: Адіїіепі Рогозпеї! 120 Вопи5-АР, 4,6х150 мм, 2,7 мкм.

Температура колонки: 30 "С.

Швидкість потоку: 1,5 мл/хв.

Об'єм проби: 10 мкл.

Рухомі фази: А:АСМ:вода:ТРЕА (2:98:0,1); ВХАСМ:вода:ТЕА (90:10:0,1).

Підготовка зразка: розчинення в рухомій фазі В.

Довжина хвилі детектора: 254 нм і 214 нм.

Градієнт: загалом 60 хв. (час (хв.)/95 В): 0/0, 50/100, 55/100, 55,1/0, 60/0.

Одержання 1: 1-(бензилокси)-4-бром-5-етил-2-фторбензол

Е

Бпо

Вг (а) З-Етил-2-фторфенол

Суміш сполуки 5-бром-2-фторфенолу (80 г, 419 ммоль) у сухому тетрагідрофурані (800 мл) дегазували і продували азотом З рази, і додавали Ра(І-ВизР)» (4,28 г, 8,38 ммоль). До суміші по краплях додавали діетилцинк (114 г, 921 ммоль) при 252С, і реакційну суміш перемішували при 502С протягом 12 год. в атмосфері азоту і повільно виливали в льодяну воду (1 л). Додавали

ЕКОДАс (350 мл) і реакційну суміш перемішували протягом 20 хв. і фільтрували. Фільтрувальний корж промивали ЕОАс (3х500 мл). Об'єднані органічні шари промивали насиченим сольовим розчином (600 мл), сушили над сульфатом натрію, концентрували і очищали хроматографією на силікагелі з одержанням зазначеної в заголовку проміжної сполуки (85 г, неочищена) у вигляді жовтого масла. (р) 2-(Бензилоксі)-4-етил-1-фторбензол

До розчину продукту попередньої стадії (85 г, 606 ммоль) в АСМ (850 мл) додавали бензилбромід (124 г, 728 ммоль) і К»СОз (126 г, 909 ммоль). Реакційну суміш перемішували при "С протягом 12 год., виливали у воду (1 л) і екстрагували ЕЮАс (4х500 мл). Об'єднані 25 органічні шари промивали насиченим сольовим розчином (600 мл), сушили над сульфатом натрію, концентрували і очищали хроматографією на силікагелі з одержанням зазначеної в заголовку проміжної сполуки (100 г) у вигляді жовтого масла. (с) 1-«"Бензилокси)-4-бром-5-етил-2-фторбензол

До розчину продукту попередньої стадії (100 г, 434 ммоль) в АСМ (1,0 л) додавали

Зо частинами М-бромсукцинімід (85 г, 477 ммоль). Реакційну суміш перемішували при 25 "С протягом 5 год., виливали у воду (1,3 л) і екстрагували ЕЮАс (3х500 мл). Об'єднані органічні шари промивали насиченим сольовим розчином (800 мл), сушили над сульфатом натрію, концентрували і очищали хроматографією на силікагелі з одержанням зазначеної в заголовку сполуки (83 г) у вигляді жовтого масла. "Н-ЯМР (СОСіз, 400 МГц) б (ррт) 7,27-7,43 (м, 6Н), 6,86 (д, 9-8,4 Гц, 1Н), 5,10 (с, 2Н), 2,64 (кв, У-7,6 Гц, 2Н), 1,15 (т, У-7,2 Гц, 1Н).

Одержання 2: 2-(4-(бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)-4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан

Е

Во. ро)

В зе

Суміш сполуки одержання 1 (83 г, 268 ммоль), біс(пінаколато)диборону (102 г, 402 ммоль) і

КОАс (79,0 г, 805 ммоль) у діоксані (830 мл) дегазували і продували азотом З рази, і додавали

Ра(аррісСі» (3,93 г, 5,37 ммоль). Реакційну суміш перемішували при 1202С протягом 4 год. в атмосфері азоту. Суміш охолоджували до 25 "С, виливали у воду (1 л), і екстрагували ЕІАсС (З3х500 мл). Об'єднані органічні шари промивали насиченим сольовим розчином (800 мл), сушили над сульфатом натрію і очищали хроматографією на силікагелі. Продукт промивали метанолом (200 мл), фільтрували і фільтрувальний корж сушили з одержанням зазначеної в заголовку сполуки (65 г) у вигляді білої твердої речовини. "Н-ЯМР (СОСіз, 400 МГц) б (ррт) 7,26-7,42 (м, 5Н), 6,74 (д, 9У-7,6 Гц, 1Н), 5,08 (с, 2Н), 2,76 (кв, У-7,2 Гц, 2Н), 1,25 (с, 12 Н), 1,06 (т, -7,6 Гц, ЗН).

Одержання 3: 1-бензил-4-іміно-1,4-дигідропіридин-3-амін

Нм

До розчину піридин-3,4-діаміну (200 г, 1,8 моль) в АСМ (17,0 л) додавали бензилбромід (306 г, 1,79 моль) і реакційну суміш перемішували при 15 "С протягом 12 год., фільтрували і фільтрувальний корж висушували під вакуумом з одержанням зазначеної в заголовку сполуки (250 г) у вигляді білої твердої речовини. "Н-ЯМР (а6-0ОМ5О, 400 МГу) б (ррт) 8,02 (дд, 9-72, 1,6

Гц, ТН), 7,66 (с, 1Н), 7,34-7,41 (м, 5Н), 6,79 (д, У-6,8 Гц, 1Н), 5,62 (с, 2Н), 5,36 (с, 2Н).

Одержання 4: 5-бензил-2-(6-бром-1Н-індазол-3-іл)-5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин

ВГ.

Вп

НМ д аа (а) 6-Бром-1Н-індазол-3-ілкарбальдегід

Розчин Мамо» (704 г, 10,2 моль) у воді (1 л) додавали по краплях до розчину 6-бром-1Н- індолу (400 г, 2,0 моль) в ацетоні (7 л) при 10 "С. Реакційну суміш перемішували при 10 С протягом 30 хв., водний ЗМ НСЇІ (437 мл) повільно додавали при інтенсивному перемішуванні, підтримуючи внутрішню температуру між 10 ї 25 "С. Розчин перемішували при 20 "С протягом З год., ії концентрували при збереженні температури нижче 352С. Тверду речовину збирали фільтруванням. Фільтрувальний корж промивали сумішшю 1:2 петролейний ефір:МТВЕ (800 мл). Тверді речовини збирали фільтруванням і сушили під вакуумом з одержанням зазначеної в заголовку проміжної сполуки (450 г) у вигляді твердої речовини чорно-коричневого кольору. "Н-

ЯМР (СнзОбр, 400 МГц) б (ррт) 7,77 (д, У-8,8 Гц, 1Н), 7,69 (с, 1Н), 7,22 (дд, У-8,4, 2,4 Гц, 1Н), 5,70 (с, 1Н). (5) 5-Бензил-2-(6-бром-1Н-індазол-3-іл)-5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин

До перемішуваного розчину б-бром-1Н-індазол-3-ілкарбальдегіду (150,0 г, 666 ммоль, ) і 1- бензил-4-іміно-1,4-дигідропіридин-3-аміну (127,5 г, 639,9 ммоль) в ОМЕ (750 мл) завантажували

Манзоз (83,2 г, 799,9 ммоль) і реакційну суміш перемішували протягом 6 год. при 140 "С і виливали у воду (3,5 л). Осад фільтрували і промивали водою (1 л) з одержанням зазначеної в заголовку сполуки (180 г) у вигляді твердої речовини чорно-коричневого кольору. "Н-ЯМР (ав- рМ5О, 400 МГ) б (ррт) 8,69 (с, 1Н) 8,71 (д, 9У-7,2 Гц, 1Н) 8,37 (д, У-8,4 Гц, 1Н) 8,07 (д, У-6,4 Гу, 1Н) 7,97 (с, 1Н) 7,38-7,43 (м, ЗН) 7,50-7,54 (м, АН) 5,87 (с, 2Н).

Одержання 5: 5-бензил-2-(6-бром-1Н-індазол-З3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазої|4,5- с|піридин

ВГ.

М мВ" »-х

Нм кі М

Зо й

До розчину 5-бензил-2-(6-бром-1Н-індазол-3-іл)-5Н-імідазо|(4,5-с|Іпіридину (23,0 г, 56,9 ммоль) в МеонН (200 мл) і ТНЕ (1 л) додавали Мавнх» (12,9 г, 341,3 ммоль) частинами і реакційну суміш перемішували при 50 "С протягом 2 год. Додавали оцтову кислоту (10 екв.), розчин концентрували досуха і очищали хроматографією на силікагелі (30 г силікагелю, 0-10 95

Меон/ОсСМ з 0,195 ТЕА) з одержанням зазначеної в заголовку сполуки (6,0 г). "Н-ЯМР (ав-

РМ5О, 400 МГц) б (ррт) 8,24 (д, У-8,0 Гц, 1Н), 7,77 (с, 1Н), 7,28-7,37 (м, 7Н), 3,74 (с, 2Н), 3,48 (шир.с, 2Н), 2,80 (с, 2Н), 2,66 (с, 2Н).

Одержання 6: 5-бензил-2-(6-(4-(бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)-1Н-індазол-З3-іл)-4,5,6,7- тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин

Е

Впо г «Вп я ї фі нМ-- М пон (а) Трет-бутил-5-бензил-2-(6-бром-1-(трет-бутоксикарбоніл)-1Н-індазол-З-іл)-4,5,6,7- тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-1-карбоксилат

Дві реакції проводили паралельно. Суспензію 5-бензил-2-(6-бром-1Н-індазол-З3-іл)-4,5,6,7- тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридину (80 г, 196 ммоль), ди-трет-бутилдикарбонату (128 г, 587,8 ммоль, 135 мл) і ТЕА (79,3 г, 784 ммоль, 109 мл) в ОСМ (1 л) перемішували при 202С протягом 12 год. Дві реакційні суспензії об'єднували, концентрували досуха і очищали хроматографією на силікагелі (петролейний ефір:Е(Ас 10:1-0:1) з одержанням зазначеної в заголовку проміжної сполуки (170,0 г). (5) 5-Бензил-2-(6-бром-1Н-індазол-З3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин

Дві реакції проводили паралельно. Розчин продукту попередньої стадії (85 г, 140 ммоль) і

АМ НОСІЇ в Меон (400 мл) в ОСМ (400 мл) перемішували при 252С протягом 12 год. Реакційні суміші об'єднували і концентрували досуха, ОСМ (250 мл) додавали при перемішуванні, і реакційну суміш перемішували протягом 30 хв. і фільтрували. Фільтрувальний корж промивали

ОСМ (2х20 мл) і сушили з одержанням зазначеної в заголовку сполуки (85 г) у вигляді не зовсім білої твердої речовини. (с) 5-Бензил-2-(6-(4-(бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)-1Н-індазол-З-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин

Вісімдесят п'ять реакцій проводили паралельно. Продукт попередньої стадії (1,0 г, 2,5 ммоль), 2-(4-(бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)-4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан (873 мг, 2,5 ммоль) і РД(РРПз)4 (227 мг, 196 мкмоль) розчиняли в суміші води (4 мл) і діоксану (10 мл).

Реакційний флакон барботували азотом протягом 2 хв. і швидко додавали МагСОз (779 мг, 7,4 ммоль) в атмосфері азоту. Реакційну суміш нагрівали при 130 "С протягом 1,5 год. 85 реакційних сумішей об'єднували і концентрували при зниженому тиску. Залишок розчиняли в

ОСМ (500 мл) і очищали хроматографією на силікагелі (150 г силікагелю, елюйований ОСМ:ТНЕ (6:1-3:1)) з одержанням зазначеної в заголовку сполуки (50 г) у вигляді не зовсім білої твердої речовини.

Одержання 7: 5-етил-2-фтор-4-(3-(4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1 Н- індазол-б-ілуфенол

Е а

Ф Уфі

Нк-к М

Суміш 5-бензил-2-(6-(4-(бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)-1Н-індазол-3-іл)-4,5,6,7- тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридину (44,5 г, 79,8 ммоль), РЯ(ОН)г/С (25 г, 2,7 ммоль, 50 95

Зо чистота) і ТЕА (44,5 г, 390 ммоль, 28,9 мл) в Меон (500 мл) перемішували в атмосфері водню (50 фунтів на кв. дюйм) протягом 4 год. і фільтрували. РЯ(ОН) 2/С (25 г, 2,7 ммоль, 50 95 чистота) додавали до фільтрату і одержану суспензію перемішували в атмосфері водню (50 фунтів на кв. дюйм) при 25 "С протягом 12 год. Суспензію об'єднували із суспензією з попередньої реакції в масштабі 5,5 г і фільтрували. Фільтрувальний корж промивали 20:11 Меон:ТРА (2х200 мл).

Об'єднаний фільтрат концентрували і додавали 4М НСІ в МеонН (200 мл) до залишку при перемішуванні. Одержану суспензію концентрували, суспендували МеонН (80 мл) і перемішували протягом 30 хв. Біла тверда речовина випала в осад. Тверду речовину фільтрували, фільтрувальний корж промивали МеоН (2х10 мл) і сушили у вакуумі з одержанням НСіІ-солі зазначеної в заголовку сполуки (24,8 г) у вигляді не зовсім білої твердої речовини; (Іт/2): (МАНІ обчислено для СгіНгоєМ5О 378,17, знайдено 378,1. "Н-ЯМР (аб-ОмМ50, 400 МГц) б (ррт) 8,23 (д, 9У-8,4 Гу, 1Н), 7,59 (с, 1Н), 7,35 (д, 9У-11,2 Гц, 1Н), 6,90-6,97 (м, 2Н), 4,57 (с, 2Н), 3,72 (т, У-6,0 Гц, 2Н), 3,22 (т, У-6,0 Гц, 2Н), 2,51 (кв, У-7,6 Гц, 2Н), 1,04 (т, 9У-7,6 Гу,

ЗН).

Одержання 8: (4-(бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)-трифторборат, калій

Е

Впо

ВЕзК (а) 1-(Бензилокси)-4-бром-5-етил-2-фторбензол

До суміші 4-бром-5-етил-2-фторфенолу (50 г, 228 ммоль) і ОМЕ (200 мл) додавали карбонат калію (34,7 г, 251 ммоль) при кімнатній температурі. Реакційну суміш перемішували протягом 15 хв.; додавали по краплях бензилбромід (25,8 мл, 217 ммоль); реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі і виливали у воду (1 л). Додавали етилацетат (1 л); фази розділяли; органічний шар промивали насиченим сольовим розчином (1 л) і сушили над сульфатом натрію з наступним видаленням розчинника з одержанням неочищеної зазначеної в заголовку проміжної сполуки (71 г) у вигляді густого масла. Метод ВЕРХ А, час утримання 17,37

ХВ. (5) 2-(4-(Бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)-4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан

Суміш продукту попередньої стадії (70 г, 226 ммоль) і діоксану (800 мл) продували азотом і потім додавали біс(пінаколато)диборон (86 г, 340 ммоль), а потім ацетат калію (66,7 г, 679 ммоль). Реакційну суміш продували азотом; додавали Ра(аррОСіІ» (3,31 г, 4,53 ммоль); реакційну суміш нагрівали при 120 "С в атмосфері азоту протягом 4 год.; охолоджували до кімнатної температури і перемішували протягом ночі. Реакційну суміш концентрували ротаційним випаровуванням і розділяли між водою (800 мл) і етилацетатом (800 мл).

Органічний шар промивали насиченим сольовим розчином (800 мл) і сушили сульфатом натрію з наступним видаленням розчинника. Неочищений продукт розчиняли в ОСМ (400 мл) і очищали хроматографією на силікагелі (1 кг силікагелю, елюйований 20 95 етилацетат у гексанах (2 л)). Розчинник видаляли ротаційним випаровуванням з одержанням зазначеної в заголовку проміжної сполуки (81 г) у вигляді ясно-жовтого масла. (с) (4-(Бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)трифторборат, калій

Продукт попередньої стадії (81 г, 227 ммоль) змішували з ацетоном (400 мл) до повного розчинення і додавали метанол (400 мл) з наступним додаванням ЗМ калійводеньдифториду у воді (379 мл, 1137 ммоль) і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі. Більшу частину розчинника видаляли ротаційним випаровуванням. Додавали воду (500 мл) і одержану густу суспензію перемішували протягом 30 хв. і фільтрували. Флакон і осад промивали водою (2х100 мл) і тверду речовину сушили протягом ночі. Додавали толуол (400 мл), з якого 200 мл видаляли ротаційним випаровуванням при 502С. Реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури, перемішували протягом 30 хв. і фільтрували. Тверду речовину сушили з одержанням зазначеної в заголовку сполуки (69,7 г, 205 ммоль, 90 95 вихід) у вигляді білої твердої речовини. Метод ВЕРХ А, час утримання 10,90 хв.

Зо Одержання 9: 5-бензил-2-(6-бром-1Н-індазол-3-іл)-5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин

ВГ. (а) 1-Бензил-4-іміно-1,4-дигідропіридин-3-амін

Суміш піридин-3,4-діаміну (700 г, 6,414 моль) і АСМ (15,5 л) перемішували протягом 80 хв. при від 25 "С до 15 "С. Розчин бензилброміду (763 мл, 6,414 моль) в АСМ (1 л) додавали за 10 хв. і реакційну суміш перемішували протягом 1 години при 25 "С і при 20 "С протягом ночі.

Реакційну суміш фільтрували. Реактор і осад на фільтрі промивали АСК (8 л) і нагрівали до 25 "С, і знову промивали АСМ (8 л) і нагрівали до 25 "С. Тверді речовини сушили на фільтрі протягом З год. в атмосфері азоту, при 50 "С під вакуумом протягом 2 год. і потім при кімнатній температурі протягом ночі з одержанням НВЕ-солі зазначеної в заголовку проміжної сполуки (1659 г, 5,922 моль, 92 95 вихід). Метод ВЕРХ В, час утримання 3,74 хв. (5) 5-Бензил-2-(6-бром-1Н-індазол-3-іл)-5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин

Розчин 6-бром-1Н-індазол-3-карбальдегіду (558 г, 2,480 моль), продукту попередньої стадії (746 г, 2,529 моль) і ОМЕ (4,75 л) перемішували протягом 80 хв. і бісульфіт натрію (261 г, 2,504 моль) додавали при перемішуванні. Реакційну суміш нагрівали до 135 "С і витримували протягом 2 год. і давали остудитися до кімнатної температури протягом близько З год., охолоджували до 2 "С і витримували протягом 1 год. при 0-5 "С. Суспензію фільтрували на фільтрі під тиском шляхом повільної фільтрації. У реактор додавали ОМЕ (1 л) і реакційну суміш охолоджували до 5 "С. Осад на фільтрі промивали і процедуру повторювали з іншою частиною

ОМЕ (4 л). Осад на фільтрі промивали АСМ (1 л) і сушили в атмосфері азоту і під вакуумом протягом ночі з одержанням зазначеної в заголовку сполуки (1080 г, 2,591 моль, 105 95 вихід, 97 95 чистота) у вигляді ясно-жовтої твердої речовини. Метод ВЕРХ В, час утримання 7,83 хв.

Суміш зазначеної в заголовку сполуки (1000 г, 2,474 моль) і МеТНЕ (6 л) нагрівали до 55 "С і 1М гідроксиду натрію (3,216 л) додавали протягом 5 хв. Температура знижувалася до 45 "С і суміш розбавляли холодним розчином гідроксиду натрію. Шарам давали можливість відділитися, а потім водний шар зливали. Суміш охолоджували до кімнатної температури і потім до 52С і витримували протягом ночі. Суміш фільтрували і реактор і осад на фільтрі промивали

МетнНЕ (1 л). Одержану бежево-жовту тверду речовину сушили на фільтрі протягом З днів з одержанням зазначеної в заголовку сполуки (700 г, 1,680 моль, 67,9 95 вихід, 97 9о чистота) у вигляді блідо-жовтої твердої речовини. Метод ВЕРХ В, час утримання 7,84 хв.

Одержання 10: 5-бензил-2-(6-бром-1Н-індазол-З3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазої|4,5- с|піридин

ВГ

«Вп дл н

В 15 л флакон додавали 5-бензил-2-(6-бром-1Н-індазол-3-іл)-5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин (350 г, 866 ммоль) з наступним додаванням МетнНЕ (4 л), метанолу (2 л) і води (1 л). Суспензію перемішували при 25 "С протягом 45 хв. і додавали Мавна» (197 г, 5195 ммоль) у двох частинах.

Реакційну суміш перемішували при 25 "С протягом 18 год. Додавали воду (1 л) з наступним додаванням 20 95 мас. розчин хлориду натрію (2 л) і реакційну суміш перемішували протягом 30 хв. і шари залишали відділятися. Водний шар зливали; додавали Маон (1,732 л) і реакційну суміш перемішували протягом 30 хвилин; шари залишали відділятися і водний шар зливали.

Органічний шар об'єднували із продуктом другої партії в тому ж масштабі і концентрували приблизно до половини об'єму ротаційним випаровуванням при 55 "С. Шарам давали осісти і водний шар зливали. До органічного шару додавали ЗМ НСІ в СРМЕ (1,732 л) при 35 "С, потім

МетнНЕ (4 л) і Меон (4 л) і суміш нагрівали до 60 "С з утворенням густої суспензії, охолоджували до 25 "С за 5 год. і витримували при цій температурі протягом ночі. Суспензію переносили у фільтр під тиском і вологий осад на фільтрі переносили на два сушильні підноси при 55 "С і сушили у вакуумі і в атмосфері азоту протягом 6 год. і потім при 35 "С протягом 2 днів з одержанням ЗНСЇІ-солі зазначеної в заголовку сполуки (609 г, 1153 ммоль, 66,6 95 вихід, 9895 чистота) у вигляді жовтого/бежевого голчастого твердого тіла. Метод ВЕРХ В, час утримання 5,93 хв.

Одержання 11: 5-бензил-2-(6-(4-(бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)-1Н-індазол-З3-іл)-4,5,6,7- тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин

Е

Впо ФІ «Вп

С «фі нк-К М

В 5 л колбу додавали карбонат цезію (123 г, 377 ммоль) і воду (455 мл) при перемішуванні при 22 "С, потім 5-бензил-2-(6-бром-1Н-індазол-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин,

Зо ЗНСІ (65 г, 126 ммоль) і МеоН (1365 мл). Суспензію нагрівали до кипіння зі зворотним холодильником протягом 0,5 год. і додавали карбонат цезію (127 г, 389 ммоль), а потім (4- (бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)трифторборат, калій (52,8 г, 157 ммоль). Суспензію продували азотом три рази, додавали біс(ди-трет-бутил(4-диметиламінофеніл/фосфін)дихлорпаладій (ІІ) (8,89 г, 12,56 ммоль) і реакційну суміш нагрівали при кипінні зі зворотним холодильником протягом 42 год. Додавали додатково (4-(бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)трифторборат, калій (5,28 г, 15,7 ммоль), і карбонат цезію (16,4 г, 50,3 ммоль) і реакційну суміш перемішували при кипінні зі зворотним холодильником протягом додаткових 18 год. і охолоджували до 25 70.

До реакційної суміші додавали 1М НСЇ у воді (502 мл, 502 ммоль), потім воду (3 л).

Одержану суспензію перемішували при 22 "С протягом 1 год. і фільтрували. Фільтрувальний корж промивали водою (1 л) і сушили у вакуумі і в атмосфері азоту для одержання ЗНСІ-солі зазначеної в заголовку сполуки (88 г, 132 ммоль, 10595 вихід), яку використовували безпосередньо на наступній стадії. Метод ВЕРХ В, час утримання 10,07 хв.

Одержання 12: 5-етил-2-фтор-4-(3-(4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|піридин-2-іл)-1 Н- індазол-б-ілуфенол

Е но Ф

Ф фі, нм--кі М

Розчин 5-бензил-2-(6-(4-(бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)-1Н-індазол-3-іл)-4,5,6,7- тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридину (70,6 г, 127 ммоль) в ЕН (845 мл) і 1,25М НСІ в меон (203 мл, 253 ммоль) перемішували в атмосфері азоту протягом 10 хв. при нагріванні до 50 "С і потім негайно додавали 10 95 мас. Ра/С (8,45 г), потім газоподібний водень. Реакційну суміш герметизували під воднем (50 фунтів на кв. дюйм) при 50 "С протягом З год., фільтрували через целіт, і концентрували до 169 мл. Додавали етилацетат (845 мл), реакційну суміш концентрували до 169 мл, додавали ЕОАс (1521 мл) і реакційну суміш перемішували при 22 70 протягом 1 год., охолоджували до 0 "С, потім витримували протягом 1 год. і фільтрували. Осад на фільтрі промивали ЕАс (100 мл) і сушили у вакуумі і в атмосфері азоту з одержанням

ЗНОЇ-солі зазначеного в заголовку продукту (52 г, 107 ммоль, 70,5 95 вихід). Метод ВЕРХ В, час утримання 6,06 хв.

Одержання 13: 5-бензил-2-(6-бром-1Н-індазол-З3-іл)-5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин

Ве

НМ Оу (а) 5-Бензил-2-(6-бром-1Н-індазол-3-іл)-5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин

Розчин 6б-бром-1Н-індазол-З-карбальдегіду (550 г, 2,444 моль), 1-бензил-4-іміно-1,4- дигідропіридин-3-аміну, НВг (721 г, 2,333 моль), і ОМАс (2,65 л) перемішували протягом 60 хв. і додавали бісульфіт натрію (257 г, 2,468 моль). Реакційну суміш нагрівали до 135 "С і витримували протягом З год., і давали остудитися до 20 "С і витримували при 20 "С протягом ночі. Додавали ацетонітрил (8 л) і реакційну суміш перемішували протягом 4 год. при 15 "С.

Суспензію фільтрували на фільтрі під тиском при середній швидкості фільтрації. У реактор додавали АСМ (1 л). Осад на фільтрі промивали АСМ, реактор промивали і сушили в атмосфері азоту протягом ночі і потім під вакуумом при 50 "С протягом 24 год. для одержання НВг-солі зазначеної в заголовку сполуки (1264 г, 2,444 моль, 100 95 вихід, 94 95 чистота) у вигляді густої вологої бежевої/коричневої твердої речовини. Метод ВЕРХ В, час утримання 8,77 хв.

Суміш продукту попередньої стадії (1264 г, 2,444 моль), МетНЕ (6 л) і води (2,75 л) нагрівали до 65 "С і додавали гідроксид натрію 50 95 мас. (254 г, 3,177 моль) протягом 5 хв. і реакційну суміш перемішували при 65 "С протягом 1 год., охолоджували до кімнатної температури, потім до 5 "С і витримували протягом 2 год. Суспензію фільтрували і реактор і

Зо осад на фільтрі промивали МетТНЕ (1 л). Одержану бежево-жовту тверду речовину сушили на фільтрі в атмосфері азоту протягом З днів з одержанням зазначеної в заголовку сполуки (475 г, 1,175 ммоль, 48 95 вихід) у вигляді бежевої/жовтої твердої речовини. Маточний розчин (близько 8 л) концентрували до близько 2 л, після чого тверді речовини почали випадати в осад.

Суспензію нагрівали до 50 "С, витримували протягом 2 год., охолоджували до 5 "С протягом 2 год., перемішували протягом ночі і фільтрували. Осад на фільтрі промивали МетнНЕ (100 мл) і сушили протягом ночі під вакуумом при 40 "С з одержанням додаткової зазначеної в заголовку сполуки (140 г, 0,346 моль, 14 95 вихід).

Суміш загального продукту попередньої стадії в комбінації із продуктом другої партії в тому ж масштабі (1500 г, 3,710 моль) і МетНЕ (4 л) перемішували при 202С протягом 2 год. і фільтрували. Реактор і осад на фільтрі промивали МетнНЕ (1,5 л). Одержану бежево-жовту тверду речовину сушили в атмосфері азоту протягом З днів з одержанням зазначеної в заголовку сполуки у вигляді бежевої жовтої твердої речовини (1325 г, 3,184 моль, 86 95 вихід (загальний 68 95 вихід), 97 95 чистота). Метод ВЕРХ В, час утримання 8,77 хв.

Одержання 14: 5-бензил-2-(6-бром-1Н-індазол-З3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазої|4,5- с|Іпіридин

ВГ.

М «Вп

НМ) М

Нн

В 15 л флакон додавали 5-бензил-2-(6-бром-1Н-індазол-3-іл)-5Н-імідазо|4,5-с|піридин (440 г, 1,088 моль), а потім МетТнНЕ (4,5 л), метанол (2,25 л) і воду (1,125 л). Суспензію охолоджували до 20 "С, перемішували протягом 1 год., і додавали Мавна (247 г, 6,530 моль). Реакційну суміш перемішували при 252С протягом 18 год. Додавали воду (1,125 л), а потім 20 95 мас. розчин хлориду натрію (1,125 л) і суміш перемішували протягом 30 хв. і шари залишали відділятися.

Водний шар зливали. Додавали попередньо змішаний розчин Маон (522 г) Її води (5 л) і реакційну суміш перемішували протягом 60 хв.; шари залишали відділятися і водний шар зливали. Були підготовлено дві додаткові партії в тому ж масштабі.

Органічний шар з однієї партії концентрували при зниженому тиску в реакторі з 15 л оболонкою, установленою при 50 "С, внутрішньою температурою 20 "С. Додаткові партії додавали в реактор і концентрували по одному, що приводило до утворення суспензії близько 6 л в об'ємі. Суспензію нагрівали до 50 "С, додавали ІРАс (6 л) і суміш витримували при 60 "С протягом 1,5 год., охолоджували до 20 "С протягом 10 год., нагрівали до 60 "С протягом 50 год., охолоджували до 20 "С за 5 год., потім охолоджували до 5 "С і витримували протягом З год.

Суміш фільтрували і реактор і осад на фільтрі промивали попередньо змішаним розчином ІРАс (1 л) ії МеТНЕ (1 л), попередньо охолодженим до 5 "С. Тверді речовини сушили в атмосфері азоту на фільтрі при 40 "С протягом З днів з одержанням зазначеної в заголовку сполуки (1059 г, 2,589 моль, 79 95 вихід) у вигляді не зовсім білої твердої речовини. Потім матеріал далі сушили у вакуумній печі при 50-60 "С протягом 8 год. і при 27 "С протягом 2 днів з одержанням зазначеної в заголовку сполуки (1043 г, 2,526 моль, 77 95 вихід, 99 95 чистота). Метод ВЕРХ В, час утримання 6,73 хв.

Одержання 15: (4-(бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)-трифторборат, калій

Е

Впо

ВЕК

(а) 2-(4-(Бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)-4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан

Суміш 1-(бензилокси)-4-бром-5-етил-2-фторбензолу (520 г, 1682 ммоль) і діоксану (5193 мл) продували азотом і потім додавали біс(пінаколато)диборон (641 г, 2523 ммоль), потім ацетат калію (495 г, 5046 ммоль). Реакційну суміш продували азотом; додавали Ра(аррОСі» (41,2 г, 50,5 ммоль); реакційну суміш продували азотом, нагрівали при 103 "С в атмосфері азоту протягом 5

Зо год.; і охолоджували до кімнатної температури. Реакційну суміш концентрували вакуумною дистиляцією і розділяли між етилацетатом (5204 мл) і водою (5212 мл). Реакційну суміш фільтрували через целіт; органічний шар промивали насиченим сольовим розчином (2606 мл) з наступним видаленням розчинника вакуумною дистиляцією з одержанням неочищеного продукту у вигляді густого чорного масла (--800 г).

Неочищений продукт розчиняли в ОСМ (1289 мл) і очищали хроматографією на силікагелі (2627 г силікагелю, попередньо розчиненого в гексані, елюювали 20 95 етилацетатом у гексані (10,35 л)). Розчинник видаляли вакуумною дистиляцією для одержання ясно-жовтого масла (600 г). Метод ВЕРХ С, час утримання 33,74 хв. (5) (4-(Бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)трифторборат, калій

Продукт попередньої стадії (200 г, 561 ммоль) змішували з ацетоном (1011 мл) до повного розчинення і додавали метанол (999 мл), потім додавали ЗМ калійводеньдифторид (307 г, 3930 ммоль), розчиний у воді (1310 мл). Реакційну суміш перемішували протягом 3,5 год. Більшу частину органічного розчинника видаляли вакуумною дистиляцією. Додавали воду (759 мл) і одержану густу суспензію перемішували протягом ЗО хв. і фільтрували. Осад на фільтрі промивали водою (506 мл) і тверді речовини сушили на фільтрі протягом 30 хв. Тверді речовини суспендували в ацетоні (1237 мл) і перемішували протягом 1 год. Одержану суспензію фільтрували і тверді речовини промивали ацетоном (247 мл). Розчин ацетону концентрували вакуумною перегонкою і постійний об'єм (2 л) підтримували повільним додаванням толуолу (2983 мл) доти, поки весь ацетон і вода не були перегнані. Розчин толуолу переганяли до густої жовтої суспензії шляхом ротаційного випаровування, за цей час продукти осаджувався у вигляді білих твердих речовин. До суміші додавали додаткову порцію толуолу (477 мл) і перемішували протягом 1 год. Суміш потім фільтрували і промивали толуолом (179 мл) і сушили у вакуумі при 50 "С протягом 24 год. з одержанням зазначеної в заголовку сполуки (104 г, 310 ммоль, 55 95 вихід) у вигляді вільнотекучої, пухкої, не зовсім білої твердої речовини. Метод ВЕРХ С, час утримання 27,71 хв.

Одержання 16: 5-бензил-2-(6-(4-(бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)-1Н-індазол-З3-іл)-4,5,6,7- тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин

Е

ВпО Ф «Вп

ФІ го нк--й М (а) 5-Бензил-2-(6-(4-(бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)-1Н-індазол-З-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин

Суміш біс(пінаколато)удиборону (250 г, 984 ммоль) і ІРА (1,88 л) перемішували до розчинення і потім додавали розчин калійводеньдифториду (538 г, 6,891 моль) у воді (2,31 л) частинами протягом 10 хв. Реакційну суміш перемішували протягом 1 год. і фільтрували.

Гелеподібні тверді речовини суспендували водою (1,33 л) доти, поки суміш не утворювала прозорий гідрогель, і потім протягом ще 45 хв. Одержані тверді частинки/гель фільтрували, потім повторно суспендували в ацетоні (1,08 л), фільтрували, висушували на повітрі на фільтрі протягом 30 хв. і сушили протягом ночі для одержання пухкої білої твердої речовини (196,7 г).

В 5 л флакон додавали 5-бензил-2-(6-бром-1Н-індазол-З3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин (135 г, 331 ммоль), (4-(бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)утрифторборат, калій (133 г, 397 ммоль), і білий твердий продукт попередньої стадії (40,5 г), потім МеТНЕ (1,23 л) ії Меон (1,75 л). Одержану суспензію тричі дегазували азотом. До суспензії додавали дегазований розчин карбонату цезію (431 г, 1,323 моль) у воді (1,35 л). Суспензію двічі дегазували, додавали Ра(атрнов5)2Сіг (11,71 г, 16,53 ммоль), суспензію знову дегазували двічі і реакційну суміш перемішували при 67 "С протягом ночі і охолоджували до 20 "С. Шари розділяли і зворотно екстрагували МетТНЕ (550 мл). Органічні шари об'єднували і концентрували ротаційним випаровуванням до осадження твердих частинок. Додавали МетНЕ (700 мл) і реакційну суміш перемішували при 65 "С. Шари розділяли і водну фазу зворотно екстрагували

МетнНЕ (135 мл). Органічні фази об'єднували і концентрували до приблизно 300 мл, одержуючи густу оранжеву суспензію. До суспензії додавали Меон (270 мл), потім 1М НСЇІ (1,325 л) при 20 "С зі швидким перемішуванням. Реакційну суміш перемішували протягом 5 хв. і додавали воду

Зо (1 л) і одержану суспензію перемішували протягом 1 години. Тверді речовини фільтрували, промивали водою (150 мл), сушили на фільтрі протягом 10 хв. і при 45 "С в атмосфері азоту протягом 16 год. з одержанням 2НСЇІ-солі зазначеної в заголовку сполуки (221,1 г, 351 ммоль, 92,2 95 чистота) у вигляді ясно-жовтої твердої речовини. Метод ВЕРХ С, час утримання 23,41

ХВ.

Одержання 17: 5-етил-2-фтор-4-(3-(4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|піридин-2-іл)-1 Н- індазол-б-ілуфенол

Е ше

Я ся нм-к М

В 1 л флакон додавали 5-бензил-2-(6-(4-(бензилоксі)-2-етил-5-фторфеніл)-1Н-індазол-3-іл)- 4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо(|4,5-с|піридин, 2НСЇІ (40 г, 63,4 ммоль), у вигляді суспензії в етанолі (348 мл) і 1,25М НСІ в Меон (101 мл) і воду (17,14 мл). Реакційну суміш дегазували азотом протягом 5 хв. і додавали 10 95 мас. Ра/С, 50 95 мас. НгО (4,05 г, 1,903 ммоль). Реактор герметизували, продували Не, під тиском до 1-2 фунтів на кв. дюйм., нагрівали до 50 "С, |і реакційну суміш перемішували протягом ночі і фільтрували через целіт. Реактор і фільтр промивали метанолом (100 мл).

Відфільтрований розчин об'єднували із продуктом другої партії в масштабі 98 ммоль і концентрували до 390 г. ЕІАс (2,04 л) повільно додавали при перемішуванні і потім розчин охолоджували до 5 "С при перемішуванні. Тверді речовини фільтрували, промивали Е(Ас (510 мл) і сушили протягом ночі при 45 "С в атмосфері азоту з одержанням 2НСЇІ-солі зазначеної в заголовку сполуки (58 г, 80 95 вихід) у вигляді не зовсім білої твердої речовини. Метод ВЕРХ С, час утримання 12,83 хв.

Приклад 1: 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилазетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5- сІпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-ілуфенол

Е но

Ф и

Я сс в нк-к М (а) 4-(3-(5-(Азетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1 Н-індазол-б6-іл)-5- етил-2-фторфенол

Суміш 5-етил-2-фтор-4-(3-(4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо-(4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б- ілуфенолу, НСІ (300 мг, 0,795 ммоль), трет-бутил-3-оксоазетидин-1-карбоксилату (272 мг, 1,590 ммоль) і оцтової кислоти (0,137 мл, 2,385 ммоль) у суміші ТНЕ (6 мл) і ОМЕ (2 мл) нагрівали при 40 "С протягом 30 хв. Реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури, обробляли триацетоксиборгідридом натрію (505 мг, 2,385 ммоль) і нагрівали при 40 "С протягом 2 год.

Реакційну суміш об'єднували з паралельною реакцією в масштабі 0,132 ммоль і концентрували.

Одержаний залишок розділяли між ЕТОАс (200 мл) і насиченим хлоридом амонію (30 мл).

Органічний шар промивали водою (2х20 мл), сушили над сульфатом натрію, фільтрували, концентрували і очищали хроматографією на силікагелі (24 г силікагелю, 0-15 525 Меон/ОосСмМ).

Бажані фракції об'єднували і концентрували, одержуючи білу тверду речовину.

Тверду речовину обробляли 4н НСІ в 1,4-діоксані (3,97 мл) і воді (1 мл) при кімнатній температурі протягом 2 год., концентрували, і сушили виморожуванням з одержанням НСІ-солі зазначеної в заголовку проміжної сполуки (388 мг, 0,768 ммоль, 83 95 вихід) у вигляді білої твердої речовини; (т/7): (МАНІ обчислено для Сг4Нг5ЕМвО 433,21, знайдено 433. (б) 5-Етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилазетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин- 2-іл)-ІН-індазол-б-ілуфенол

До розчину продукту попередньої стадії (259,4 мг, 0,513 ммоль) в Мен (7 мл) при кімнатній температурі додавали 37 о розчин формальдегіду у воді (0,076 мл, 1,026 ммоль). Реакційну суміш перемішували протягом 5 хв. і потім додавали ціаноборгідрид натрію (129 мг, 2,053 ммоль) і суміш залишали стояти протягом ночі. Наступного дня додавали при кімнатній температурі боргідрид натрію (194 мг, 5,13 ммоль). Через 1 год. реакцію гасили повільним додаванням оцтової кислоти (5 мл) і води (2 мл). Реакційну суміш перемішували протягом 30

Зо хв., концентрували і додавали додаткову воду (З мл). Реакційну суміш фільтрували, очищали препаративною ВЕРХ, їі ліофілізували з одержанням солі ТЕА зазначеної в заголовку сполуки (132 мг) у вигляді жовтуватої твердої речовини; (тп/2): (МАНІ обчислено для Сг25На7ЕМвО 447 22, знайдено 447. "Н-ЯМР (400 МГц, метанол-да) б 8,17 (дд, 9У-8,5, 0,9 Гц, 1Н), 7,56 (дд, У-1,4, 0,8

Гу, 1Н), 7,33 (дд, уУ-8,5, 1,4 Гц, 1Н), 6,94 (д, 9У-11,6 Гц, 1Н), 6,90 (д, 9У-8,9 Гу, 1Н), 4,58-4,43 (м, 1Н), 4,41-4,28 (м, 1Н), 4,23-3,97 (м, 2Н), 3,81-3,67 (м, ЗН), 3,00 (с, ЗН), 2,97-2,88 (м, 4Н), 2,53 (кв, 9У-7,5 Гц, 2Н), 1,05 (т, У9-7,5 Гц, ЗН).

Приклад 2: 4-(3-(5-(азетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1 Н- індазол-б-іл)-5-етил-2-фторфенол

Е но с у

Фі го нм-к М

До розчину 5-етил-2-фтор-4-(3-(4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол- б-іл)уфенолу (50 мг, 0,132 ммоль) і трет-бутил-3-оксоазетидин-1-карбоксилату (68,0 мг, 0,397 ммоль) у метанолі (2 мл) додавали ціаноборгідрид натрію (50,0 мг, 0,795 ммоль) і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі, розчиняли в 5 мл 2:1 оцтова кислота:вода (5 мл) і очищали препаративною ВЕРХ. Фракції продукту об'єднували і розчинник випарювали. До чистого сухого продукту додавали АСМ (1 мл) їі 4н НСЇІ у діоксані (1 мл). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 30 хв., концентрували і очищали препаративною ВЕРХ з одержанням солі ТЕА зазначеної в заголовку сполуки (20 мг); (т/г):

ІЇМ-АНІ" обчислено для СгаНг5ЕМеО 433,21, знайдено 433.

Приклад З: 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-ізопропілазетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенол

Е но

С де бю нм-к і

До розчину 4-(3-(5-(азетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1 Н- індазол-б-іл)-5--етил-2-фторфенолу (15 мг, 0,035 ммоль) і ацетону (10,07 мг, 0,173 ммоль) в

Меон (2,0 мл) додавали ціаноборгідрид натрію (17,44 мг, 0,277 ммоль) і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі, концентрували під вакуумом і очищали препаративною ВЕРХ з одержанням солі ТЕА зазначеної в заголовку сполуки (10,4 мг); (т/2):

ІЇМ-АНІ" обчислено для С27НаїЕМеО 475,25, знайдено 475,1.

Приклад 4: 4-(3-(5-(1-(втор-бутил)азетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|піридин- 2-іл)-!Н-індазол-б-іл)-5-етил-2-фторфенол

Е но

Ф де

М ес нк-М М

Використовуючи спосіб, аналогічний способу прикладу 3 у масштабі 0,045 ммоль із реагентом 2-бутаноном замість ацетону, була одержана сіль ТЕА зазначеної в заголовку сполуки (10 мг); (т/2): (МАНІ: обчислено для СгвНззЕМеО 489,27, знайдено 489,2.

Приклад 5: 4-(3-(5-(1-циклопропілазетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин- 2-іл)-!Н-індазол-б-іл)-5-етил-2-фторфенол

Е но

Ф де

М й го і щ М

НМ--М Н

До розчину 4-(3-(5-(азетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1 Н- індазол-б-іл)-5--етил-2-фторфенолу (349 мг, 0,807 ммоль), (|(1-етоксициклопропіл)окси|- триметилсилану (0,811 мл, 4,03 ммоль) і оцтової кислоти (0,185 мл, 3,23 ммоль) у метанолі (4,03 мл) додавали ціаноборгідрид натрію (507 мг, 8,07 ммоль) у метанолі (4,03 мл). Реакційну суміш перемішували при 65 "С протягом 2 год., концентрували ротаційним випаровуванням, і очищали препаративною ВЕРХ. Фракції об'єднували з одержанням солі ТЕА зазначеної в заголовку сполуки (62 мг); (т/27): МАНІ обчислено для С27НгоЕМеО 473,24, знайдено 473,2.

Приклад 6: 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5- с|піридин-2-іл)-1Н-індазол-6-іл)уфенол

Е но

З с в по

Нк--к М

До розчину 5-етил-2-фтор-4-(3-(4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол- б-ілуфенолу, НСІ (0,80 г, 1,93 ммоль), оцтової кислоти (0,33 мл, 5,80 ммоль) і 1-метилпіперидин- 4-ону (0,29 мл, 2,32 ммоль) в ОМЕ (30 мл) додавали триацетоксиборгідрид натрію (1,229 г, 5,680 ммоль). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 48 год., концентрували і очищали препаративною ВЕРХ з одержанням зазначеної в заголовку сполуки (612 мг); (т/2): (МАНІ обчислено для С27НаЕМвО 475,25, знайдено 475,1. "Н-ЯМР (400 МГц, метанол-ая) б 8,19 (дд, У-8,5, 1,0 Гц, 1Н), 7,51 (д, 9У-1,4 Гц, 1Н), 7,26 (дд, 9У-8,5, 1,5 Гц, 1Н), 6,94 (д, 9-11,7 Гу, 1Н), 6,89 (д, 9У-8,9 Гц, 1Н), 4,22 (с, 2Н), 3,75-3,61 (м, 2Н), 3,53-3,37 (м, 4Н), 3,22- 3,08 (м, 1Н), 3,07-3,00 (м, 2Н), 2,91 (с, ЗН), 2,52 (кв, 9-7,5 Гц, 2Н), 2,43-2,30 (м, ЗН), 2,19-2,01 (м,

ЗН), 1,05 (т, У-7,5 Гц, ЗН).

Приклад 7: 4-(3-(5-(2-(диметиламіно)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)- 1Н-індазол-6-іл)-5-етил-2-фторфенол

Е но

Ф й

Фі ру нм-к їх (а) Трет-бутил-(2-(2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-3-іл)-1,4,6,7-тетрагідро-

БН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-5-іл)етил)укарбамат

До суспензії 5-етил-2-фтор-4-(3-(4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1 Н-індазол- б-іл)уфенолу, НСІ (600 мг, 1,5 ммоль) в ОМЕ (20 мл) додавали трет-бутил-(2- оксоетил)укарбамат (277 мг, 1,74 ммоль) і оцтову кислоту (0,25 мг, 4,35 ммоль), потім триацетоксиборгідрид натрію (922 мг, 4,35 ммоль) порціями протягом декількох хвилин і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 96 год. Реакційну суміш концентрували ротаційним випаровуванням і очищали препаративною ВЕРХ з одержанням солі

ТЕА зазначеної проміжної сполуки (364 мг). (6). 4-(3-(5-(2-Аміноетил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо-(4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)-5- етил-2-фторфенол

До продукту попередньої стадії (364 мг, 0,57 ммоль) додавали 4М НСІ у діоксані (З мл) і воду (0,1 мл). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 30 хв., концентрували ротаційним випаровуванням, випарювали ЕфОАс (З3х5 мл) ротаційним випаровуванням, і сушили у високому вакуумі з одержанням НСІіІ-солі зазначеної в заголовку проміжної сполуки (283 мг), яку безпосередньо використовували на наступній стадії. (с) 4-(3-(5-(2--(Диметиламіно)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|піридин-2-іл)-1 Н- індазол-б-іл)-5-етил-2-фторфенол

До розчину продукту попередньої стадії (283 мг) в МеонН (11 мл) при кімнатній температурі додавали 3795 розчин формальдегіду у воді (0,171 мл, 2,30 ммоль). Реакційну суміш перемішували протягом 5 хв. і потім додавали ціаноборгідрид натрію (252 мг, 4,02 ммоль).

Через 1 годину 15 хв., додавали боргідрид натрію (152 мг, 4,02 ммоль). Через 1 год., реакційну суміш концентрували ротаційним випаровуванням і очищали препаративною ВЕРХ з одержанням солі ТЕА зазначеної в заголовку сполуки (141 мг) у вигляді жовтого порошку; (т/2):

ІЇМ-АНІ" обчислено для Сг5НгоЕМеО 449,24, знайдено 449. "Н-ЯМР (400 МГц, метанол-а») б 8,16

Зо (дд, У-8,5, 0,9 Гц, 1Н), 7,55 (д, 9У-1,3 Гц, 1Н), 7,32 (дд, 9-84, 1,4 Гц, 1Н), 6,94 (д, 9У-11,6 Гц, 1Н), 6,90 (д, У-9,0 Гц, 1Н), 3,89 (с, 2Н), 3,40 (дд, У-6,5, 5,0 Гц, 2Н), 3,12 (т, 9У25,7 Гц, 2Н), 3,06 (т, 9У-5,8

Гц, 2Н), 2,98-2,86 (м, 8Н), 2,52 (кв, У-7,5 Гц, 2Н), 1,05 (т, У-7,5 Гц, ЗН).

Приклад 8: 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(2-((3З-метоксициклобутил)-аміно)етил)-4,5,6,7-тетрагідро- 1Н-імідазої|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б6-іл)уфенол

Е но сі 5 !

М пошея

А. ям н (а) Трет-бутил-(2-(2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-3-іл)-1,4,6,7-тетрагідро-

БН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-5-іл)етил)укарбамат

До суспензії 5-етил-2-фтор-4-(3-(4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1 Н-індазол- б-ілуфенол, НСЇІ (600 мг, 1,45 ммоль), в ОМЕ (20 мл) додавали трет-бутил-(2-оксоетил)карбамат (277 мг, 1,74 ммоль) і оцтову кислоту (0,25 мг, 4,35 ммоль), потім триацетоксиборгідрид натрію (922 мг, 4,35 ммоль) порціями протягом декількох хвилин і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 96 год. Реакційну суміш концентрували і очищали препаративною ВЕРХ (10-70 95 АСМ/вода) з одержанням солі ТЕА зазначеної проміжної сполуки (507 мг). (6). 4-(3-(5-(2-Аміноетил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо-(4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)-5- етил-2-фторфенол

Продукт попередньої стадії (505 мг, 0,80 ммоль) розчиняли в діоксані (8 мл) і воді (1,6 мл) і потім додавали 4М НСІ у діоксані (8 мл, 32 ммоль). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 20 хв., заморожували і ліофілізували з одержанням НСіІ-солі зазначеної проміжної сполуки, яку безпосередньо використовували на наступній стадії. (с) Б-Етил-2-фтор-4-(3-(5-(2-(3-метоксициклобутил)аміно)-етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенол

Продукт попередньої стадії (393 мг, 0,80 ммоль) і оцтову кислоту (0,14 мл, 2,39 ммоль) розчиняли в ЮОМЕ (10 мл), потім додавали З-метоксициклобутан-1-он (0,094 мл, 0,88 ммоль).

Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 30 хв. і додавали триацетоксиборгідрид натрію (507 мг, 2,39 ммоль). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі, концентрували і очищали препаративною ВЕРХ з одержанням солі

ТЕА зазначеної проміжної сполуки (56 мг); (т/2): (МАНІ обчислено для СгвНззЕМеО» 505,26, знайдено 505,3.

Приклад 9: 5-етил-4-(3-(5-(2-«етил(метил)аміно)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазої|4,5- с|піридин-2-іл)-1Н-індазол-6-іл)-2-фторфенол

Е ще

А

М

(А пр нк--к і (а) Трет-бутил-(2-(2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-3-іл)-1,4,6,7-тетрагідро-

БН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-5-іл)етилу(метил)карбамат

Оцтову кислоту (0,166 мл, 2,90 ммоль), трет-бутилметил(2-оксоетил)карбамат (201 мг, 1,160 ммоль) їі /5-етил-2-фтор-4-(3-(4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо(|4,5-с|піридин-2-іл)-1 Н-індазол-6- іл)фенол, НСІ (400 мг, 0,966 ммоль), об'єднували в ЮОМЕ (3,65 мл). Додавали частинами триацетоксиборгідрид натрію (615 мг, 2,90 ммоль) протягом п'яти хвилин. Реакційну суміш перемішували протягом ночі і розбавляли ЕЮАс (50 мл). Органічний розчин промивали насич.

Мансоз (2х20 мл). Органічну фазу збирали, сушили (Ма5О54) і концентрували під вакуумом.

Неочищений залишок очищали хроматографією на силікагелі (0-45 96 МеоН в ОСМ). Чисті фракції об'єднували і концентрували з одержанням зазначеної в заголовку проміжної сполуки (491 мг) у вигляді безбарвної аморфної твердої речовини; (т/27): (МАНІ обчислено для

СгоНза5ЕМвОз 535,28, знайдено 536. (Б) 5-ЄЕтил-2-фтор-4-(3-(5-(2-(метиламіно)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо(|4,5-с|Іпіридин-2- іл)-1Н-індазол-б-ілуфенол

Продукт попередньої стадії (0,491 г, 0,918 ммоль) розчиняли в діоксані (4,59 мл) і воді (4,59

Зо мл) і 4н НСЇ у діоксані (4,59 мл, 18,36 ммоль) повільно додавали протягом 5 хв. Реакційну суміш перемішували протягом 1 год., розбавляли водою (20 мл), сушили виморожуванням при -78 С і ліофілізували з одержанням ди-НСї-солі зазначеної в заголовку проміжної сполуки (413 мг). (с) 5-Етил-4-(3-(5-(2-(етил(метил)аміно)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо(|4,5-с|Іпіридин-2- іл)-1Н-індазол-б-іл)-2-фторфенол

Продукт попередньої стадії (0,2 г, 0,394 ммоль) розчиняли в Меон (1,971 мл), додавали ацетальдегід (0,11 мл, 1,971 ммоль), потім ціаноборгідрид натрію (248 мг, 3,94 ммоль).

Реакційну суміш перемішували протягом ночі, розчиняли в 2:1 оцтова кислота:вода, відфільтровували шприцом і очищали препаративною ВЕРХ. Чисті фракції об'єднували і ліофілізували з одержанням солі ТЕА зазначеної в заголовку сполуки (25 мг); (т/2): (МАНІ обчислено для Сг6НзіЕМеОз 436,28, знайдено 436,2.

Приклад 10: 4-(3-(5-(2-(втор-бутил(метил)аміно)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазої|4,5- с|піридин-2-іл)-1Н-індазол-6-іл)-5-етил-2-фторфенол

Е ше 9

Фі го нк-к М

Додержуючись загальної методики прикладу 9, використовуючи бутан-2-он (0,177 мл, 1,971 ммоль) замість ацетальдегіду на стадії (с), одержували ТЕА-сіль зазначеної в заголовку сполуки (66 мг); (т/2): (МАНІ обчислено для СгвНа5ЕМеОз 491,29, знайдено 492.

Приклад 11: (5)-5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіролідин-2-іл)метил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенол

Е но нм--к їх (а) Трет-бутил-(5)-2-((2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-3-іл)-1,4,6,7- тетрагідро-5Н-імідазої|4,5-с|Іпіридин-5-іл)уметил)піролідин-1-карбоксилат

До суспензії 5-етил-2-фтор-4-(3-(4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1 Н-індазол- б-іл)уфенолу (50 мг, 0,132 ммоль) їі (5)-трет-бутил-2-формілпіролідин-1-карбоксилату (34,3 мг, 0,172 ммоль) у метанолі (1,34 мл) додавали ціаноборгідрид натрію (33,3 мг, 0,530 ммоль) і реакційну суміш перемішували при 25 "С протягом ночі. Додавали додатково ціаноборгідрид натрію (33,3 мг, 0,530 ммоль) і реакційну суміш нагрівали при 70 "С протягом 30 хв. Наступного дня додавали дві додаткові частини (5)-трет-бутил-2-формілпіролідин-1-карбоксилату (34,3 мг, 0,172 ммоль), кожну з наступним нагріванням, доданим при 70 "С протягом 1 год. Реакційну суміш розчиняли в суміші 8:22 ОСМ:метанол (8 мл) і очищали хроматографією на силікагелі (100 95 ОСМ 15 хв., 0-5 95 ОСМ:метанол, 20 хв., 5 95 ОСМ: метанол, 20 хв.). Фракції об'єднували і концентрували з одержанням зазначеної в заголовку проміжної сполуки у вигляді білої воскоподібної твердої речовини (167 мг); (т/27): (МАНІ обчислено для СзіНа7ЕМеОз 561,29, знайдено 561,3. (р) (5)-5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(піролідин-2-ілметил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5- с|піридин-2-іл)-1Н-індазол-6-іл)уфенол

До продукту попередньої стадії (167 мг, 0,298 ммоль) додавали ОСМ (14,9 мл), потім ТЕА (14,9 мл) і реакційну суміш перемішували протягом 1 год., концентрували і розчиняли в 4:1 вода:оцтова кислота (8 мл) з 8 краплями метанолу і очищали препаративною ВЕРХ. Фракції об'єднували і концентрували з одержанням солі ТЕА зазначеної проміжної сполуки (70 мг) у вигляді склоподібної білої твердої речовини; (Ітп/72): (МАНІ обчислено для СовНооЕМвО 461,24, знайдено 461,1. (с) (5)-5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіролідин-2-іл)метил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенол

До розчину продукту попередньої стадії (70 мг, 0,152 ммоль) і 37 о розчину формальдегіду у воді (0,023 мл, 0,304 ммоль) у метанолі (15,2 мл) додавали ціаноборгідрид натрію (38,2 мг, 0,608 ммоль) і реакційну суміш перемішували при 25 "С протягом ночі. Додавали додаткову порцію формальдегіду (0,023 мл, 0,304 ммоль) і реакційну суміш перемішували при 25 7

Зо протягом ночі і концентрували. Додавали метанол (1,52 мл) і ціаноборгідрид натрію (382 мг, 6,08 ммоль); реакційну суміш перемішували протягом З год.; додавали додатково ціаноборгідрид натрію (382 мг, 6,08 ммоль); реакційну суміш перемішували при 25 "С протягом вихідних; концентрували; розчиняли 1:11 оцтова кислота:вода (4 мл), фільтрували і очищали препаративною ВЕРХ з одержанням солі ТЕА зазначеної в заголовку сполуки (36,4 мг); (т/г2):

ІЇМ-АНІ" обчислено для С27Наї ЕМеО 475,25, знайдено 475,2.

Приклад 12:4-(3-(5-(3-(диметиламіно)-2-фторпропіл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазої|4,5- с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)-5-етил-2-фторфенол

Е но І р

Ще рр й Е ня-м М (а) Трет-бутил-(3-(2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-3-іл)-1,4,6,7-тетрагідро-

БН-імідазо|4,5-с|піридин-5-іл)-2-фторпропіл)укарбамат

До розчину БІРЕА (0,505 мл, 2,90 ммоль) і 5-етил-2-фтор-4-(3-(4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)/фенолу, НСІ (400 мг, 0,966 ммоль), в ОМЕ (2,416 мл) додавали по краплях розчин трет-бутил-(3-бром-2-фторпропіл)-карбамату (248 мг, 0,966 ммоль) в ОМЕ (2,416 мл). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі.

Додавали додатково трет-бутил-(3-бром-2-фторпропіл)укарбамат (248 мг, 0,966 ммоль) і реакційну суміш перемішували протягом ночі, концентрували під вакуумом і очищали хроматографією на силікагелі (МеОН:ОСМ) з одержанням зазначеної в заголовку проміжної сполуки (286 мг, 0,518 ммоль, 54 95 вихід); (т/727): МАНІ" обчислено для СгоНзаР2МеОз 553,27,

Зо знайдено 553. (р) 4-(3-(5-(3-Аміно-2-фторпропіл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1 Н- індазол-б-іл)-5-етил-2-фторфенол

Продукт попередньої стадії (0,286 г, 0,518 ммоль) розчиняли в діоксані (2,15 мл) і воді (0,48 мл) і 4М НСІ у діоксані (2,15 мл, 8,60 ммоль) повільно додавали протягом 5 хв. і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 30 хв., заморожували і ліофілізували з одержанням НСі-солі зазначеної проміжної сполуки (261 мг); (т/2): (МАНІ обчислено для

СгаНгвЕбг5МеО 453,21, знайдено 453. (с). 4-(3-(5-(3-"Диметиламіно)-2-фторпропіл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)- 1Н-індазол-6-іл)-5-етил-2-фторфенол

Продукт попередньої стадії (0,261 г, 0,497 ммоль) і 37 95 розчин формальдегіду у воді (0,083 мл, 1,043 ммоль) об'єднували в Мен (4,97 мл). Додавали ціаноборгідрид натрію (0,156 г, 2,484 ммоль) і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом декількох годин.

Додавали боргідрид натрію. Реакційну суміш концентрували і очищали препаративною ВЕРХ.

Чисті фракції об'єднували і ліофілізували з одержанням солі ТЕА зазначеної в заголовку сполуки (30 мг); (т/2): (МАНІ обчислено для СгвНзог2МеО 481,24, знайдено 481.

Приклад 13: (5)-5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(морфолін-з-ілметил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенол

Е но ус ;

М Тв,

ОО нк-к М о

До розчину 5-етил-2-фтор-4-(3-(4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол- б-іл)фенолу, ТЕА (100 мг, 0,203 ммоль), і трет-бутил-(2)-3-формілморфолін-4-карбоксилату (285 мг, 1,325 ммоль) в МеонН (5 мл) додавали ціаноборгідрид натрію (167 мг, 2,65 ммоль) і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі.

Реакційну суміш концентрували і додавали ТЕА (3 мл) при 0 "С. Через 30 хв., реакційну суміш концентрували і очищали препаративною ВЕРХ (2-70 95 АСМ/вода) з одержанням солі

ТЕА зазначеної в заголовку сполуки (55,2 мг); (т/27): (МАНІ обчислено для СгвНгоЕМвевО» 477,23, знайдено 477,1. "Н-ЯМР (400 МГц, метанол-ая) б 8,16 (дд, У-8,5, 0,9 Гц, 1Н), 7,55 (д, 9У-1,2 Гц, 1НУ, 7,31 (дд, У-8,5, 1,4 Гц, 1Н), 6,94 (д, У-11,6 Гу, 1Н), 6,90 (д, 9У-9,0 Гц, 1Н), 4,04 (ддд, 9-15,8, 12,7, 3,4 Гц, 2Н), 3,97-3,72 (м, 4Н), 3,66 (тд, У-8,2, 7,3, 3,1 Гу, 1Н), 3,57 (дд, 9У-12,5, 9,1 Гц, 1Н),

Зо 3,35-3,32 (м, 1Н), 3,28-3,12 (м, 2Н), 3,07-2,96 (м, 1Н), 2,96-2,90 (м, 2Н), 2,88 (д, 9У-7,3 Гц, 2Н), 2,52 (кв, У-7,5 Гц, 2Н), 1,05 (т, 9У-7,5 Гц, ЗН).

Приклад 14: (К)-5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(морфолін-З-ілметил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенол

Е но і і зо нм-к М (в)

Використовуючи спосіб, аналогічний способу прикладу 13, у масштабі 0,159 ммоль, одержували ТЕА-сіль зазначеної в заголовку сполуки (29,1 мг); (т/2): ІМАНІ" обчислено для

СгвНгоЕМеО» 477,23, знайдено 477,1.

Приклад 15: (5)-5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(2-(2-метилпіролідин-1-іл)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенол

Е но й в зош / нем н (а). 4-(3-(5-(2,2-Диметоксіетил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1 Н-індазол-6- іл)у-5-етил-2-фторфенол

До суміші 5-етил-2-фтор-4-(3-(4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|піридин-2-іл)-1 Н-індазол-б- іл)/фенолу, НСІ (200 мг, 0,483 ммоль), і 2,2-диметоксіацетальдегіду (0,146 мл, 0,966 ммоль) в

Меон (4,83 мл) додавали ціаноборгідрид натрію (121 мг, 1,933 ммоль) і реакційну суміш перемішували протягом ночі при кімнатній температурі, концентрували і очищали хроматографією на силікагелі (10956 МеоОН в ОСМ) з одержанням зазначеної в заголовку проміжної сполуки (210 мг); (т/2): (МАНІ обчислено для С2БНгвЕМ5Оз 466,22, знайдено 466. (р) 2-(2-(6-(2-Етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З-іл)-1,4,6,7-тетрагідро-5Н- імідазо(4,5-с|Іпіридин-5-іл)етан-1,1-діол

Продукт попередньої стадії (210 мг, 0,0,451 ммоль) розчиняли в МетнНЕ (4 мл) і додавали Зн

НОЇ у воді (4 мл, 12 ммоль). Реакційну суміш перемішували протягом 4 днів, концентрували, розчиняли в суміші 1:11 оцтова кислота:вода, і очищали препаративною ВЕРХ. Чисті фракції об'єднували і ліофілізували з одержанням зазначеної в заголовку проміжної сполуки (150 мг"); (т/2): (МАНІ обчислено для СгзНгаЕМ5О:з 438,19, знайдено 438. (с) (5)-5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(2-(2-метилпіролідин-1-іл)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенол

До суміші продукту попередньої стадії (20 мг, 0,046 ммоль) і (5)-2-метилпіролідину (19 мг, 0,229 ммоль) в Меон (0,5 мл) додавали ціаноборгідрид натрію (28,7 мг, 0,457 ммоль) в МеЕОН (0,5 мл). Реакційну суміш перемішували протягом ночі, розчиняли в 2:1 оцтова кислота:вода і очищали препаративною ВЕРХ з одержанням солі ТЕА зазначеної в заголовку сполуки (6 мг, 0,0084 ммоль, 18 95 вихід); (т/2): (М-АНІ" обчислено для СгвНззЕМеО 489,27, знайдено 489,2.

Приклад 16: 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(2-(піролідин-1-іл)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо!|4,5- сІпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-ілуфенол

Е о,

Фі пр нк-М М

До розчину 5-етил-2-фтор-4-(3-(4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол- б-іл)уфенолу (30 мг, 0,079 ммоль) в ОМЕ (500 мкл) додавали 1-(2-брометил)піролідин (21,23 мг, 0,119 ммоль) і СІРЕА (69,2 мкл, 0,397 ммоль). Реакційну суміш закривали і перемішували при кімнатній температурі протягом 1 год., концентрували, розчиняли в 1:1 оцтова кислота:вода, і очищали препаративною ВЕРХ з одержанням солі ТЕА зазначеної в заголовку сполуки (18 мг, 0,026 ммоль, 32 95 вихід); (т/2): (МАНІ: обчислено для Сг7На ЕМО 475,25, знайдено 475,2.

Зо Використовуючи аналогічні способи синтезу, були одержані сполуки з таблиць 1-19. У наступних таблицях пробіл у будь-якому стовпці вказує атом водню, " у структурі заголовка таблиці вказує на хіральний центр, а позначення (КК) або (5) перед замісником позначає конфігурацію атома вуглецю, до якого приєднаний замісник.

Таблиця 1

Е но. в й

М М

7 нк-к во

Прикл. з Обчислено Знайдено

Ле тро совюула | м | ер --СНг2Оон 0 ІСовНоЕМеО» 477,23 477,2 шишки ко 447,22 1-3 -б;нв77777777771 77771717 |ОСоНеєМмео 461,24 461,2 -(СНег)збСНз ПТ СовНззЕМвО5 521,24 Бо, -(СНг2гОсН» 1 С27НаіЕМвО» 491,25 491,1 -(СНг)зОсСН» 0 СовНззЕМвО» 505,27 5ОБ,2 -(СНг2СеМ ПТ С27НавЕМ;О 486,23 486,1 -(СНг)25СНз 1 С27НаіЕМвО5 507,23 507,2

ЕТ С: я НО Коти о 487,25 487,2 1-1 -бнаРИГ///7777 77771717 |ОСовнаємео 489,27 489,2 1-12 |оксетанєЗ-іл./////// | 77777777 |Оо7НеєМео» 489,23 489,1 -«СНАгСН(СНзі)ЗСНз ТСН ЕМвО5 535,26 535,1

СовНооЕМеО 461,24 о

Цій тетрагідропіран-4-іл. (10333111... |СгеНазЕМеО» 517,27 517,3 у 1-18 |бНРі | 77777777 |СовнаиєМмео 487,25 487,2

Таблиця 2

Е ве но 4

У груд

М М ви / з во нМ-к Н

Обчисленої! Знайдено 4 5 х1 х2

В-С(О)ОСН» СоеНззЕМеОз | 533,26 221 1ВА--ФООСН СгеНззЕМеОз | 533,26 533,1 293 | 77777777 |ОСонНавмоО | 461,24 | 4612 241 1В-(ВСНУ С27НзіЕМеО | 475,25 475,2 воі-(В)СН 26 (сви 17777771 |ОСзонаеМоО | 515,29 Біб 2-7 бНиРК ОС 17777771 |СзоНа МО | 517,30 172 19) й 820 СзоНаЕМвОз (2-9 |оксетанеЗ-іл.//// | 77717171 |ОсеНазєМеО»| 51727 172

Продовження Таблиця 2 230 (-СНефенл.//// | 77717171 |СзНаРМО | 55129 | 5512 271 |-СнесМм 0000000 |СеНоєМю | 51427 | 5142 тетрагідро-піран-Яіл| 77777111 (Са На вМеО»| 545,30 | 5453 аЗ сб 77777711 |СеНавєМО | 50127 | 5012

Ве ії Ве утворюють -(СНг)2- | СзїНзаБ2МеОг| 561,27 561,2 2-15 | тетрагідро-піран-4-іл | В: і Ве утворюють -(СНг)»- | СззНзвР2МеОг) 589,30 589,2

Ве ії ве утворюють -(СНг)»- | СзгНзєБР2МеО | 559,29 5592

Ки 28 -б3нь 17777171 |СеНаеєМО | 48927 | 4892 02-19. |-СНеСНоЕ 0 ІСовНаобоМвО | 507,26 507,3 220 РК 77777771 |СееНаЕМО | 503,29 | 5039

Таблиця З

Е но с я зов / М ек нМ-м д

Прикл 2 вз р4 В « Обчислено Знайден

НИ УВУ АУН Формула | Імені. |оменр між синенмо по й

З |свВи 77770 |В8б-СНі 7777 | |СеНавєМеО) 48927 | 4892 8-3 Р; 77777771 (В'-СНіІі77777777 | |СсНаєМмеО) 47727 | 4772

В83--СНз, 3-4 |-СНз В --СНз, С27НззЕМвО | 477,27 4771

В'--СНз

ВЗ--СН»з, 87 77711111 |ОзНовєМеО| 42121 | 421 213 - - 891 77777177 |85-АСНіІ 7 8) |СаНовєМО | 435,22

ЗА ІсвВи 77777711 |СеНеаєМмеО) 47525 | 4752

С27НззЕМвО 3-12 |-"СНг)з5СНз в 509,24 509,1 3-13 Ї-(СНгрсмМ 11111111 Сена) 47423 | 474 85І-бНнь 77777711 171 |СНевєМеО) 44924 | 4492 816 І-бНі 77777771 11 |СеНовєМеО| 43522 | 435

З. і3-ж19| и 183А-СН(ВСНЗЮН (А) |ЇСовНозЕМеО»| 465,23

Продовження Таблиця З 2--

Е в3-(В)СНеОН, В/--СНз | СоНаєМеОг 479,25 3. 3-31 |тетрагідро-піран-4іл |В/--СНз.//////7777777770 | |ОСсеНаЕМеО» 519,28 3-32 |оксетан-3-л. 0 |В8'АСНІ 7777777 | |СагНаєМеО» 491,25 | 4912 3-33|-СНаРі 0 |В8'-СНе 7777777 | |СеНаємОо!| 48927 3-34 |сРІ 7777 |В8'АСНІ 7777777 | |СеНеєМмО) 47525 | 4753 (3-35 |піридинЯсіл. |В8'-СНзе 77777777 | |СеНоєМм) 51225 | 5122

Таблиця 4

Е но

Ф с 1 ша

А

НМ-М Н и Обчислено Знайдено те, 771 | ся обере | оре. шили шин ГИ КоЕя ЕК) 461,24 461,2 42 | 77777118) 7 ОСвжНовмо 461,24 461,2 43 |бне (8) 77 СеНавємо 415,25 415,2 44 |бьне (8) 77 СеНаемо 489,27 489,2

АБО |бНаР (8) 77 |СзонатємеО 517,30 5172 46 |сви (8) 7 |СзоНоБеМмеО 515,29 515,2

Ат (Р 77777777 (8) 77 ОСоНаемо 503,29 503,2 4-8 фоксетан-Зііл.///// ОА) 7 СеНазбМеО» 517,27 5172

СзоНз"єМеО 517,30 5172

СзоНззЕМеО 515,29 515,2 тетрагідропіран-4-іл Са НагЕМеО» 55,30 5АБ,?

СевНазЕМеО 489,27 489,2 43 |-бНоРі (8) 7 |СзоНоБеМеО 515,29 515,2

СгаНазЕМеО 503,29 503,2

СзоНззЕМеО 515,29 515,2

СгаНазЕМеО» 517,27 5172 47 о |фенл.//////// (8) 7 СеиНеовмо 538,27 538,2

СзіНзгєМ?О 538,27 538,2

СгаНазЕМеО 501,27 501,2 йо |сРе 77777108) 77 |СеНаємео 501,27 501,2

Таблиця 5

Е

Ф її

СЯ ря ч 3 лов н-й м ві в й

Прикл. ВЗ, Ве, В, В Обчислено Знайдено

В8З--СН», 5-1. | СНз Н--СНз СгвНаЕМеО 491,29 491,2

В/--СНз в3--он 5-2 | іРт В'--СНа СовНазЕМеО» 505,27 5ОБ в3--он 5-3 -СНз В'-- сна СгвНаї ЕМеО»г 479,25 479 -оН 5-4 | СНз Н--СНз С27НазЕМеО» 493,27 493 вВ'--СНз

Продовження Таблиця 5 в--он

ГО ен зе | неБюеня |схнитю вп | вл я 17777 неБюН сло | аа | 49 зе | ве-ЮН |слнитьо; | зво | 29

В--ОН,

Мосс ен ее

В/--СНз вз--онН, мас ее ее

В/--СНз вз--онН, нн

В/--СНз вз--онН,

Ес ее Я

В/--СНз

ВЗ--СН»з, мс ее

В/--СНз ва 77771855 |елнєо зва |з

Таблиця 6

Е но

Ф т ! хА М со нк-К М о

С27НатЕМеО» 491,25 4911 62 |-бнв ОА) (Со Наємео» 491,25 491,2 63 |-СНефеніл. (А) | СззНаБЕМеО» 567,28 567,2 -СНСнНгоН (В) С |СгвНззЕМеОз 521,26 521,3

Таблиця 7

Е но. і ве КК де (я чу ї

НК й

ВУ, Ве, Ве, де Обчислено МЕНІ | Знайдено (МЕНІ.

С27Назог2 МО 493,25 493,2

С27Назог2 МО 493,25 493,2 78 | 77777777 |Сенаиємео 415,25 415,2 де ії вх утворюють -СНе- | СевНаі ЕМО 487,25 487,6 ди--СНгОСНз СгоНаЕМеОг 519,28 519,2

С27НатЕМеО» 491,25 491,2

СгаНазЕМеО 503,29 5О3,е

СззНавЕМеО 551,29 551,2 е-(5)СНгОоН СгвНоазЕМеО»г 505,27 5ОБ,2

СзоНа7ЕМеО» 533,30 533,2 де--СНгОсСНз СгоНаЕМеОг 519,28 519,2

Таблиця 8

Е но. божу

Нк-к Й

Прикл.Ме| -/рИ// б | Формула | Обчислено ІМАНГ| Знайдено ІМЕНІ 8 77777111 |Свнаоємео 447,22 4472

СовНозЕМеО 461,24 461,2

СгаНазЕМеО 501,27 БО

СгаНазЕМеО 501,27 БО

СгвНазЕМеО 489,27 489,1

І 008-6 | тетрагідропіран-4-іл СзоНа5ЕМеО»г 531,28 531,2

СгаНазЕМеО 503,29 5О3,е

С27НатЕ МО 415,25 415,1 8-9 |фенл.//////////// |СвоНзвмоО 524,25 524

СвНатЕМеО 487,25 487,2

СовНатЕМеО» 503,25 5О3,е

Таблиця 9

Е не й еру

Й М

НнМ-М Н

Прикл.Ме| //--/-/ 88 | Формула, | Обчислено (МАНІ Знайдено МЕНІ ших ко; 447,22 дат

СовНозЕМеО 461,24 461,2

СвНатЕМеО» 503,25 503,

Снів МвО 503,29 503,2 о 9-6 |сви 77777777 |СоНаемо 501,27 501,

С27НатЕ МО 415,25 415,2 9-8. (Р; 77777777 |СовНазеєМмеО 489,27 489,2 8-9, |-бСНоР 77777 |СоНаемо 501,27 БО тетрагідропіран-4-іл СзоНа5ЕМеО»г 531,28 531,2

СвНатЕМеО 487,25 487,2

СзоНзоє М?7О 524,25 524

Таблиця 10

Е

М

Фе 5-4 С нМ-м М ве

СгаНазЕМеО 503,29 5О3,е

СзоНз"єМеО 517,30 172

СзоНззЕМеО 515,29 Біб

СгвНазЕМеО 489,27 489,2

СзоНззЕМеО 515,29 Біб

СгаНазЕМеО» 517,27 172 тетрагідропіран-4-іл СзіНз?ЕМвО» 5АБ,30 545,2

С27НатЕ МО 415,25 415,2

СгаНазЕМеО 501,27 БО 10-10 СзіНзгЕМ?7О 538,27 538,2

Таблиця 11

Е но

Ф т !

М й его нк-к т

Прикл.Ме| б | Формула /|Обчислено МАНІ Знайдено МЕНІ"

СгвНазЕМеО 489,27 489,2

СгаНазЕМеО 503,29 5О3,е

СзоНзвЕМеО» 531,28 531,2

СзіНзеєМеО 531,32 531,2

СзіНз"єМеО 529,30 529,2

СзіНз"єМеО 529,30 529,2 тетрагідропіран-4-іл СзаНзеЕМвО» 559,31 559,2

СзоНз"єМеО 517,30 172

СзоНззЕМеО 515,29 Біб 1-0 1 ЇС На ЕМО 475,25 475,2

Таблиця 12

Е но

З «

СХ дих моя м нМ-М Н

Прикл х1 х2 хЗ хі у "Мо вх, ве, Во, В Формула Обчислено (МАНІ: | Знайдено (МАНІ:

С27НавЕМ?О 486,23 486,1 ве--СМ, Ви--СНз СгвНаоєМ70 500,25 5О0,2 ди--СНз, В2--СНз СгвНазЕ МО 489,27 489,2

С27НатЕ МО 415,25 415,1 ве--СНз, ВИ--ОСНЗз СгвНоазЕМеО»г 505,27 5ОБ,2 до--СНаСНаОоН СгвНоазЕМеО»г 505,27 5ОБ,2

Ве--СНз, В--СНз СгвНазЕ МО 489,27 489,2

В--СНгОС»Н5 СгоНаЕМеОг 519,28 519,2

СзаНазЕМеО 537,27 537,2 12-10| В--СНз, ВИ--ОН С27Наі ЕМеО» 491,25 491,2 12211111 ТОеневМмео 461,24 461,2 12-12| ВЯ--СН»2ОН С27НаїЕМвО» 491,25 4911 12-13| Ве ї Ех утворюють -(СНг)5- Сз3з1Наі?7ЕМО 529,30 529,2 12-14| В ї Ех? утворюють -СНгОСН»- | СевНаії ЕМеОг 503,25 503,2 12-15 СзаНазЕМеО 537,27 536,6

Таблиця 13

Е но о не

ФІ Су

Я вик

МО нк-К їх 134 17777771 Совназеємео 489,27 489,2

СгвНазЕМвО» 505,27 БОБ,

В--ОСНз СгоНаЕМеОг 519,28 519,2

СгвНзгба2МеО 507,26 507,2

СгаНзгєМ?О 51427 Біде де--СНгОоН СгеНа5ЕМеОг 519,28 519,2 де і вх утворюють -(СНг)з-. | СзіНа?7ЕМеО 529,30 529,3 де--СНгОН СгеНа5ЕМеОг 519,28 519,2

СгвНззЕ МО» 505,27 БОБ,2

Таблиця 14

Е но

І С 3

М ня- М 144 | 77777717 1-ОСні 7 |СоНеємео; 41723

СовНгзЕМвО» 41723 143 | 77717111 01онНно11177717 ОН ємо» 463,22

С27НатЕМвО» 491,25 145 |бні | |СоНоємео 461,24 461,1

СовНевгьМеО 419,23 шллинннншшишш ко 447,22 за 148 | 7777777 1Р 777 |СНовромо 465,21 149 |сРі | 77777777 |СоНаємео 487,25 487,2 14-10. 1-(СНг»СсМ І СовНаоє М 500,25 500,2 шубу 01000000 бонєкою 0 ввтов -Е ло зви 00201011... |ОзНиюєМо 501.27 501.3 14-13. |-«СНг)зОсСН» ЇЇ СгеНзвЕМвО» 519,28 519,3 14-14. |«СНАгОСН» ЇЇ СовНззЕМеО» 505,27 5ОБ,2 14-15 оксетан-З-іл. | 00000000 СовНаіЕМвО» 503,25 503,2

А

Таблиця 15

Е но.

У в -

М М ж М

І, ще т нНМ-М Н я Обчислено -

Прикл. Мо в Формула Мане Знайдено (МАНІ: 151 |Сне СОН о 77 Се НаєМео» 491,25 1552.Ї.Й.Б.Ц../Щ Й Й/7КЩСФЬИЬО ФОН 7 СеНеємМео» 477,23 1555 | Ю.Б БМ (У (8) |СвнНаємо 461,24 461 154 (РК 77777 Ї7771171771717 ОенаБеМеО 503,29 503,6 154 |сВи. | 77771177 |СзонаєМО 515,29 515,6 157 |сРг 7777/7771 |СенНаємо 501,27 501,2 -СНаСНоєЕ 1 Ї СовНаоб» МО 507,26 507,1 159 |Сне | 7771717 |Сениємо 475,25 475,2 15-10 І|тетрагідро-піран-4-іл| | |СзіНз"ЕМеО» 545,30 5ІБ,2

Таблиця 16

Е ж, -в3 бо нМ-м М

Прикл.МеЇ ве | 7" | Формула | ОбчисленоїМенІ | Знайдено ІМЕНІ 16-41 |-бнз 8) 7 |СеНяємео» 491,25 491,2 7162 | Ю.М, (8 |СеНеємео» 477,23 4712 7163 | ЮюЮБл..ЮюЮ 15) / |СеНеємео» 477,23 4712

СвоНаРМеО» 531,28 531,2

СгеНаз Ме» 517,27 517,3

СгеНавМеО» 519,28 519,6

Таблиця 17

Е

Ще проь / в вх нМ-м М

Прикл. з х и Обчислено Знайдено 774 | он 77777711) |СеНяаємео» 491,25 172| ОН | ..ЮЮ/ЮюЮ/78я) 77777 |СеНяємео 491,25 173| (| сне | 7777777 |СвНяавєамо 525,25 525,2

Таблиця 18

Е но

З я

М.

ФІ рук в нк-М М пет я военяє | систе | зетентмня

Сг"НатЕМеО 475,25 475,2

Во--СНв, В/--СНзе | СевНазЕМєО 489,27

Еш пи Ко Ко, 447,22 441.2

Таблиця 19

Е но й фі пр нк-к М авт 19-2 " СгоНзаБ2МеО 521,28 5211 1 ен | я | -

Приклад 17: кристалічний гідрат 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7- тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б6-іл)уфенолу но в І

А,

М

?- 1 ) ше т

Н

В З л флакон додавали ММР (239 мл) і 5-етил-2-фтор-4-(3-(4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5- с|Іпіридин-2-іл)-1 Н-індазол-б-іл)уфенол, 2НСЇ (74,5 г, 165 ммоль), при перемішуванні, потім ММР (74 мл). Додавали оцтову кислоту (31,3 мл) і реакційну суміш нагрівали до 55 "С протягом 10 хв. і потім охолоджували до 25 "С. 1-Метилпіперидин-4-он (61,0 мл, 496 ммоль) додавали однією порцією і реакційну суміш перемішували при 25 "С протягом 30 хв. і охолоджували до 15 "С.

Додавали триацетоксиборгідрид натрію (98 г, 463 ммоль) і зовнішню оболонку встановлювали на 20 "С після 5 хв. Через З год., гідроксид амонію (365 мл, 5790 ммоль) додавали по краплях протягом 45 хв., підтримуючи температуру нижче 25 "С. Реакційну суміш перемішували протягом 1,5 год. при 20 "С, утворюючи не зовсім білу суспензію. Додавали метанол (709 мл) і реакційну суміш повільно перемішували протягом ночі при 55 "С. Додавали воду (1,19 л) протягом 30 хв. при 55 "С і суміш охолоджували до 10 "С, перемішували протягом 2 год. і фільтрували. Осад на фільтрі промивали 1:11 МеонН:вода (334 мл), сушили на фільтрі протягом хв. і при 452С під вакуумом з відведенням азоту для одержання жовтої твердої речовини (87 20 г).

До твердої речовини додавали 595 води/ацетону (1,5 л) при 50 "С при повільному перемішуванні і реакційну суміш нагрівали при 55 "С протягом 6 год., охолоджували до 10 "С, фільтрували і промивали 5 95 водою/ацетоном (450 мл). Тверді речовини сушили протягом ночі при 50 "С під вакуумом з відведенням азоту, зрівноважували на повітрі протягом 20 годин, сушили у вакуумній печі протягом 48 годин і зрівноважували повітрям з одержанням зазначеної в заголовку сполуки (71,3 г, 91 95 вихід) у вигляді вільнотекучої блідо-жовтої твердої речовини.

Метод ВЕРХ С, час утримання 12,29 хв.

Приклад 18: кристалічний гідрат 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7- тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б6-іл)уфенолу

У флакон додавали 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|піридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенол (45,4 г, 95 ммоль) і воду (450 мл) і 37 95 МНАОН (11,25 мл) і суспензію перемішували протягом 10 хв. і фільтрували. Вологий осад на фільтрі переносили у флакон 2 л і додавали 2,5 95 вода/ацетон (900 мл) і суспензію перемішували протягом ночі. Додавали додаткову воду (23 мл) і суміш перемішували протягом 48 год., нагрівали до 55 "С і перемішували при 55 "С протягом ночі. Додавали додаткову воду (69 мл) і суспензію перемішували при 25 "С протягом ночі і нагрівали до 55 "С. Через З год. додавали додаткову порцію води (23 мл), суміш охолоджували до кімнатної температури, фільтрували і промивали 15 95 вода/ацетон (250 мл). Тверді речовини сушили протягом ночі у вакуумній печі при 50 "С з одержанням зазначеної в заголовку сполуки (32,4 г, 68,3 ммоль, 72 95 вихід, 99/2 9о чистота). Метод ВЕРХ С, час утримання 12,27 хв. "Н-ЯМР (400 МГц, метанол-д) б 8,24 (дд, 98,4, 0,68 Гц, 1ТН), 7,39 (т, 9-11 Гу, 1Н), 7,13 (дд, 9У-8,4, 1,4 Гу, 1Н), 6,93 (д, 9У-11,7 Гц, 1Н), 6,88 (д, 9-9,0 Гу, 1Н), 3,78 (с, 2Н), 3,00 (дд, У-10,0, 4,0 Гц, 4Н), 2,81 (т, У-5,8 Гц, 2Н), 2,68-2,57 (м, 1Н), 2,53 (кв, У9-7,5 Гц, 2Н), 2,30 (с, ЗН), 2,18-2,06 (м, 2Н), 1,99 (д, 9У-11,9 Гу, 2Н), 1,75 (тд, 9-12,4, 3,7 Гц, 2Н), 1,05 (т, 9-7,5 Гц, ЗН).

Порівняльний приклад С-1: 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(З-метилциклобутил)-4,5,6,7-тетрагідро- 1Н-імідазої|4,5-с|піридин-2-іл)-1Н-індазол-б6-іл)уфенол

Е но Ф

М рий ва

І; нМ-м М

До розчину 5-етил-2-фтор-4-(3-(4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол- б-іл)фенолу, ТЕА (60 мг, 0,122 ммоль), і З-метилциклобутан-1-ону (51 мг, 0,610 ммоль) в Меон (1,221 мл) додавали ціаноборгідрид натрію (77 мг, 1,221 ммоль) і реакційну суміш перемішували протягом 4 год. Реакційну суміш концентрували ротаційним випаровуванням, розчиняли в 2:1 оцтова кислотагвода (1,5 мл) і очищали препаративною ВЕРХ з одержанням солі ТЕА зазначеної в заголовку сполуки (40 мг); (т/2): (МАНІ обчислено для СгбНовЕМ5О 446,23, знайдено 446,1.

Зо Використовуючи аналогічний процес, заміняючи відповідний реагент на З-метилциклобутан- 1-он, були одержані наступні порівняльні сполуки.

Порівняльні сполуки С-2-0-4

Е а

Й ди нк--ї М б-3 о С27НзоєМ5О» 476,24 476,2 (8)

Приклади 19-21: властивості твердої форми за винаходом

Зразки кристалічного гідрату 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7-

тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-ілуфенолу прикладу 18 аналізували за допомогою порошкової рентгенівської дифракції (РХКО), диференціальної скануючої калориметрії (ОС), термогравіметричного аналізу (ТОА) і динамічної сорбції вологи (ОМ5).

Приклад 19: порошкова рентгенівська дифракція

Порошкову рентгенівську дифрактограму на фігурі 1 одержували на рентгенівському дифрактометрі Вгикег О8-Адмапсе, використовуючи лінію випромінювання Си-Ка (А-1,54051 А), з вихідною напругою 45 кВ і величиною струму 40 мА. Інструмент працював у геометрії Брегга-

Брентано з набором щілин вхідними, розбіжності і розсіювальними, установленими для максимізації інтенсивності на зразку. Для вимірювання невелику кількість порошку (5-25 мг) обережно притискали до тримача зразка для утворення гладкої поверхні і піддавали впливу рентгенівського випромінювання. Зразок сканували в режимі 29-28 від 2? до 40? в 28 з величиною кроку 0,022 і швидкістю сканування 0,302 на хвилину. Збирання даних контролювали програмним забезпеченням для вимірювання ВгиКег Оійтасбийе і аналізували програмним забезпеченням аде (версія 7.5.1). Інструмент калібрували стандартом корунду в межах 0,022 кута 2-тета.

Спостережувані положення піків РХКО у величинах 2-тета і а-відстані наведені в таблиці 20.

Таблиця 20

Дані РХКО для кристалічного гідрату

Приклад 20: термічний аналіз

Диференціальну скануючу калориметрію (053) виконували з використанням модуля ТА

Іпвіпитепів Моде! О-100 з контролером Тпепта! Апаїубї. Дані збирали і аналізували за допомогою програмного забезпечення ТА Іпбзігитепі5 Тпептаї! Апаїузі5 зоїймаге. Зразок кожної кристалічної форми точно зважували в закритій алюмінієвій чаші. Після 5-хвилинного періоду ізотермічного зрівноважування при 5 "С зразок нагрівали з використанням нагрівання за лінійним законом 10 "С/хв. від 0 "С до 250 "С. Характерна О5С-термограма Форми кристалічної вільної основи за винаходом показана на фіг. 2.

Вимірювання термогравіметричного аналізу (ТА) проводили з використанням модуля ТА

Іпвігитепів Моде! 0-50, забезпеченого можливістю високого розрізнення. Дані були зібрані з використанням контролера термічного аналізу ТА Іпзігитепів5 Тпегтаї Апаїуві і проаналізовані з

Зо використанням програмного забезпечення ТА Іпбігитепів Опімегза! Апаїузіз. Зважений зразок поміщали в платинову чашу і сканували зі швидкістю нагрівання 10 "С від температури навколишнього середовища до 300 "С. Балансувальні камери і камери печі були очищені потоком азоту під час використання. Характерний графік ТОА Форми І кристалічної вільної основи за винаходом показаний на фіг. 3.

Приклад 21: аналіз динамічної сорбції вологи

Вимірювання динамічної сорбції вологи (0ОМ5) проводили з використанням системи атмосферного мікробалансу МТІ, системи ЗСА-100 (МТ! Согр., Ніаєан, РІ 33016).

Використовували зважений зразок, і вологість на початку аналізу була найменшою можливою величиною (близькою до 0 95 КН (відносної вологості)). Аналіз ОМ5 складався з початкової стадії сушіння (0 95 КН) протягом 120 хвилин з наступним двома циклами сорбції і десорбції зі швидкістю сканування 5 95 КН/крок у діапазоні вологості від 5 96 КН до 90 95 КН. Аналіз ОМ5 проводили ізотермічно при 25 "С. Характерний графік ОМ5 для Форми І кристалічної вільної основи за винаходом показаний на фіг. 4.

Біологічні аналізи

Сполуки за винаходом були охарактеризовані одним або декількома з наступних біологічних аналізів.

Аналіз 1. Біохімічні аналізи ЗАК і нецільової кінази

Панель із чотирьох біохімічних аналізів І апійазсгеєп УАК (9АКТ, 2, З і Тук2) переносили в загальний кіназний робочий буферний розчин (50 мМ НЕРЕБ5, рН 7,5, 0,01 95 Вгі|-35, 10 мМ

Мас» і 1 мМ ЕСТА). Рекомбінантні 5Т-мічені ферменти УАК і СЕР-мічений ЗТАТІ1-пептидний субстрат одержували з І їе Тесппоіодіев.

Серійно розведені сполуки попередньо інкубували з кожним із чотирьох ферментів АК і субстратом у білих 384-ямкових мікропланшетах (Согпіпду) при температурі навколишнього середовища протягом 1 години. Потім АТР додавали для ініціювання кіназних реакцій у загальному об'ємі 10 мкл, з 1 956 ЮОМ50О. Кінцеві концентрації ферментів для ЧАК, 2, З і Тук2 становили 4,2 нМ, 0,1 нМ, 1 нМ і 0,25 нМ, відповідно; відповідні використовувані концентрації

Кт АТР становили 25 мкМ, З мкМ, 1,6 мкМ і 10 мкМ; у той час як концентрація субстрату становить 200 нМ для всіх чотирьох аналізів. Реакціям кінази давали можливість протікати протягом 1 год. при температурі навколишнього середовища до одержання 10 мкл препарату

ЕОТА (кінцева концентрація 10 мМ) і додавали антитіло Тр-апі-р5ТАТІ (ртТуг701) (Ше

Зо Тесппоодіе5, 2 нМ кінцевої концентрації) у буфері для розведення ТЕ-ЕВЕТ (І е ТесНпоїодієв).

Планшетам давали можливість інкубуватися при температурі навколишнього середовища протягом 1 години перед зчитуванням на рідері Епмізіоп (РегКіп ЕІтег). Сигнали відношення емісії (520 нм/495 нм) реєстрували і використовували для розрахунків відсоткових значень інгібування на основі ОМ5О і фонового контролю.

Для аналізу доза-відповідь дані відсотка інгібування були нанесені на графік у порівнянні з концентраціями сполук, а значення ІСзо визначали по 4-параметричній стійкій підібраній моделі із програмним забезпеченням Ргізт (сСгарпРай Зоймаге). Результати були виражені як ріСво (негативний логарифм ІСво) і потім були перетворені в рК;і (негативний логарифм константи дисоціації, Кі) з використанням рівняння Ченга-Прусоффа.

Тестовані сполуки, що мають більш високе значення рК; у кожному із чотирьох аналізів ЗАК, показують більше інгібування активності "АК. Сполуки за винаходом, протестовані в цьому аналізі, звичайно демонстрували значення ркК; від близько 9 до близько 10,5.

За допомогою аналогічної методології була розроблена панель аналізів нецільової тирозинкінази (РІЗ, ВЕТ, РСЕН2, ТІКА і РОСЕКВ) з рекомбінантними ферментами, одержаними з Ме Тесппоіодіе5, і біотинільованими пептидними субстратами, синтезованими в Апазрес. Усі аналізи проводили при температурі навколишнього середовища з кінцевою концентрацією АТР 100 мкМ. Реагенти для виявлення, включаючи антитіло Еи-анти-фосфотирозин (руго) і зЗигеі ід АРС-5А, були придбані у РегКіп ЕІтег. Сигнали відношення емісії (665 нм/615 нм) реєстрували і використовували для аналізу даних, і кінцеві результати були виражені як ріСво.

Аналіз 2. Аналіз клітинний активності УАК1

Аналіз клітинної активності "АКТ АІрпазстееп проводили шляхом вимірювання інтерлейкіну- 13 (1-13, КО Зуєіетв5) індукованого ЗТАТЄ фосфорилування в бронхіальних епітеліальних клітинах людини ВЕА5Б-2В (АТСС). Антитіло проти ЗТАТб (СеїЇ Зідпаїйпуд Тесппоїподіев5) кон'югували з акцепторними частинками АЇІрпазсгееєп (РеїКіп ЕІтег), тоді як антитіло проти ротТАТЄ (ртТугб41) (Сеї! Зідпаіййпуд Тесппоїодіе5) біотинілювали з використанням Е2-ГійкК Зийо-

МН5З-Віоїнп (Тнегто зсіепійіс).

Клітини ВЕАБ-2В вирощували при 37 "С в 595 СО» інкубаторі в середовищі 50 95

ОМЕМ/50 Фо Е-12 (Се ТесппоїІодієз), доповненому 10 96 ЕВ5 (Нусіопе), 100 од./мл пеніциліну, 100 мкг/мл стрептоміцину (Ге Тесппоїодіе5) і 2 мМ СішамаАХ (СШе Тесппоїодіє5). На 1-й день бо аналізу клітини висівали при густині 7500 клітин/ямку в білі покриті полі-О-лізином 384-ямкові планшети (Согпіпод) з 25 мкл середовища і давали прикріпитися протягом ночі в інкубаторі. На другий день аналізу середовище видаляли і заміняли 12 мкл аналітичного буфера (збалансований сольовий розчин Хенкса/НВ55, 25 мМ НЕРЕЗ і 1 мг/мл бичачого сироваткового альбуміну/В5А), що містить дозозалежні тестовані сполуки. Сполуки серійно розводили в ОМ5О і потім розводили ще 1000-кратно в середовищі, доводячи кінцеву концентрацію ОМ5О до 0,1 95. Клітини інкубували з тестованими сполуками при 37 "С протягом 1 год. і потім додавали 12 мкл попередньо нагрітого ІЇ/-13 (80 нг/мл в аналітичному буфері) для стимуляції. Після інкубації при 37 "С протягом 30 хв. аналітичний буфер (що містить сполуку і 1-13) видаляли і додавали 10 мкл буфера для лізису клітин (25 мМ НЕРЕЗ5, 0,1 95 505, 1 95 МР-40, 5 мМ Масі», 1,3 мМ ЕОТА, 1 мм ЕСТА, і доповнювали інгібіторами протеаз Сотрієїе Онга тіпі і Рио55ТОР від Коспе Оіадповіїс5). Планшети струшували при температурі навколишнього середовища протягом 30 хв. перед додаванням реагентів для виявлення. Спочатку додавали суміш біотин- анти-рОТАТб і анти-ЗТАТб кон'югованих акцепторних частинок і інкубували при температурі навколишнього середовища протягом 2 год. з наступним додаванням стрептавідинових кон'юЮгованих донорних частинок (РегКкіп ЕІтег). Після інкубації мінімум 2 год. аналітичні планшети зчитували на планшет-рідері Епмізіоп. Сигнали люмінесценції АїІрпазсгеєеп реєстрували і використовували для розрахунків значень відсотка інгібування на основі ОМ5О і фонових контролів.

Для аналізу доза-відповідь дані відсотка інгібування були нанесені на графік у порівнянні з концентраціями сполуки, і значення ІСзо визначали по 4-параметричній стійкій підібраній моделі із програмним забезпеченням Ргібт. Результати були виражені як негативний логарифм значення ІСво, ріСво.

Тестовані сполуки, що мають більш високе значення ріСвхо у цьому аналізі, показують більше інгібування І--13 індукованого фосфорилування 5ТАТб. Сполуки за винаходом, протестовані в цьому аналізі, звичайно показують значення ріСзо від близько 7,5 до близько 8,5.

Аналіз 3. Аналіз цитотоксичності

Люмінесцентний аналіз клітинної життєздатності/ цитотоксичності СепТйег-сІо проводили в бронхіальних епітеліальних клітинах людини ВЕА5З-2В (АТСС) в умовах нормального росту.

Клітини вирощували при 37 "С в 595 СО» інкубаторі в середовищі 50 95 ЮОМЕМ/50 9 Б-12

Зо (бе ТесПппоїіодіеї), доповненому 1095 ЕВ5 (Нусіопе), 100 од./мл пеніциліну, 100 мкг/мл стрептоміцину (Сіїе ТесппоїЇодіе5) і 2 мМ СішамАХ (Се Тесппоїодіе5). На 1-й день аналізу клітини висівали при густині 500 клітин/ямку в білі 384-ямкові планшети для культивування тканин (Согппіпд) з 25 мкл середовища і давали прикріпитися протягом ночі в інкубаторі. На 2 день аналізу додавали 5 мкл середовища, що містить дозозалежні тестовані сполуки, і інкубували при 37 "С протягом 48 год. Потім додавали 30 мкл розчин для виявлення СеїТйег-

СіІо (Рготеда), перемішували на орбітальному шейкері протягом 5 хвилин і інкубували протягом додаткових 10 хвилин перед тим, як зчитували на рідері Епмізіоп. Сигнали люмінесценції реєстрували і обчислювали відсоткові контрольні значення ОМ5О.

Для аналізу доза-відповідь були побудовані графіки відсоткових контрольних даних ОМ5О у порівнянні з концентраціями сполук для одержання кривих залежності доза-відповідь по лініях, що з'єднують кожну точку даних. Концентрацію, при якій кожна крива перетинає 15 95 поріг інгібування, визначали як СС:і5. Результати були виражені як негативний логарифм значення

СС, рос.

Очікується, що тестовані сполуки, які мають більш низьке значення рос» у цьому аналізі, мають меншу ймовірність викликати цитотоксичність. Сполуки за винаходом, протестовані в цьому аналізі, звичайно показують значення росі від менше 5 до близько 6,6.

Результати аналізу іп міо

Усі сполуки прикладів 1-16 і таблиць 1-19 були протестовані в одному або більше аналізах, описаних вище. У наступних таблицях для аналізу ферментів УЗАКІ, УЗАК2, З9АКЗ ї Тук2, А

БО представляє значення рКі 210 (Кіс0,1 нМ), В представляє значення рК; від 9 до 10 (К; від 1 нм до 0,1 нМ), С представляє значення рК; від 9 до 9,5 (Кк від 1 нМ до 0,32 нМ), і О представляє значення рКі; від 8,5 до 9 (Кі від 32 нМ до 1 нМ). Для аналізу активності клітин ВЕА5-2В, А представляє значення ріСзо»8 (ІСвос10 нМ) і В представляє значення рісСбво від 7,4 до 8 (ІСво від 40 нМ до 10 нМ). Наступні сполуки тестували у всіх аналізах іп міго, описаних вище.

11117 1А 7 ФА ФА ів ФА //: 77712 ФА ФА ФА ів ІВ 77795 ТА 7 ТА 7 ІВ Ів ФА: 77717174 ЇА ТА 7 ІВ ів ФА С/Г 7775 ІА ТА 7 ІВ (С ФА 771776 ІА 7 ТА 7 ІВ Ів ФА: 727 ФА ФА ІВ с С ФА 71778 ТА 7 ТА ІВ Ів ФА: 77779 ІА ТА 7 ІВ (С ФА 77710 ФА 7 ТА ІВ Ів ФА: 2111 ІВв 77 ТА Ів С С ФА 7712 ФА 7 ФА ІВ С С ФА 72713 ТА ТА 7 ІВ С С ФА 77714. .ЇА ТА 7 ІВ ів ФА С/Г 72715. ІА 7 ТА ІВ (С С ФА 171716. А 7 ФА ФА Ів ФЇА//: 71-71 ТА 7 ТА ІВ с Ів 7718 ІА ТА 7 ФА с Ів 777123 ІА ФА 7 ІВ ів Ів 17830 А ТА 7 ІВ Ів ФА: 41 Ів Ів / |Єс 7777 ро ів 742 ФА ФА ФА (с в 1171778 ФА 7 ЇТА 7 ФА Ів ФА ///: 7791 ІА 7 ТА 7 ІВ (С 7777 Ів 714-7 ФА 7 ФА ФА с 77 |в

Було відзначено, що активність ферменту УЗАКІ1 була прогнозованою із клітинної активності в аналізі ВЕА5-2В. Тому всі інші сполуки випробовували у ферментному аналізі ЗАКІ1 і клітинному аналізі, і вони показували значення ферменту рК; від 9 до 10,5 і значення ріСво

ВЕАЗ-2В від 7,4 до 8,5, за винятком сполук 3-32, 4-8, 4-16 і 8-11, які показували інгібування УАК при значенні рК; ферменту від 8,5 до 9 і клітинну активність від 6 до 7,4.

Аналіз 4. Фармакокінетика в плазмі і легенях у мишей

Рівні тестованих сполук і їх співвідношення в плазмі і легенях визначали наступним чином. В аналізі використовували мишей ВАЇВ/с з Спапев Кімег І арогайогіеє. Тестовані сполуки були індивідуально приготовлені в 20 95 пропіленгліколі в цитратному буфері з рН 4 у концентрації 0,2 мг/мл і 50 мкл дозуючого розчину вводили в трахею миші шляхом пероральної аспірації. У різні моменти часу (звичайно 0,167, 2, 6, 24 години) після дозування, зразки крові брали за допомогою пункції серця і інтактні легені вирізали у мишей. Зразки крові центрифугували (центрифуга Еппендорфа, 5804) протягом 4 хвилин при приблизно 12000 об./хв. при 4 "С для збирання плазми. Легені промокали досуха, зважували і гомогенізували при розведенні 1:3 у стерильній воді. Рівні тестованої сполуки в плазмі і легенях визначали за допомогою аналізу

ЇС-М5 проти аналітичних стандартів, побудованих на стандартній кривій у перевірочній матриці. Відношення легені до плазми визначали як відношення АС легені в мкг год./г до АОС плазми в мкг год./мл, де АОС звичайно визначається як площа під кривою концентрації тестованої сполуки залежно від часу. Сполуки за винаходом демонстрували експозицію в легені від одного до двох порядків більше, ніж експозицію в плазмі миші. Усі сполуки, профільовані в цьому аналізі, мали період напіввиведення від близько 5 до близько 12 годин.

Аналіз 5. Щуряча (мишача) модель ІІ -13 індукованої роТАТЄ індукції в легеневій тканині

І-13 є важливим цитокіном, що лежить в основі патофізіології астми (Киаіасл еї аї. Єик. у.

Рпаптасої, 2008, 582,154-161). 1/-13 зв'язується з рецепторами клітинної поверхні, що активують члени сімейства дапив-кіназ (АК), які потім фосфорилують 5ТАТ і потім активують подальші шляхи транскрипції. В описаній моделі доза ІЇ-13 доставлялася локально в легені мишей, щоб викликати фосфорилування ЗТАТб (роТАТб), яке потім вимірювали як кінцеву

Зо точку.

В аналізі використовували дорослих мишей БаїІр/с з Нагіап. У день дослідження тварин злегка анестезували ізофлураном і вводили або носій, або тестовану сполуку (0,5 мг/мл, загальний об'єм 50 мкл на декілька вдихів) за допомогою пероральної аспірації. Тварин розміщали в лежаче положення на боці після введення дози і контролювали до повного відновлення від анестезії перед поверненням у їх домашню клітку. Через чотири години тварин знову короткочасно анестезували і вводили або носій, або 1/-13 (загальна доза, що доставляється, 0,03 мкг, загальний об'єм 50 мкл) за допомогою пероральної аспірації, контролювали до повного відновлення від анестезії і повертали в їх домашню клітку. Через годину після введення носія або ІІ -13 легені збирали для виявлення роТАТб, використовуючи анти-р5ТАТб ЕЇІБА (кроляче тАБб іммобілізованелзахоплююче антитіло; мишаче тА детекторне/репортерне антитіло: анти-роТАТб-руб41; вторинне антитіло: анти-мишачі Ідс-

НЕР) і аналізували на загальну концентрацію лікарського засобу, як описано вище в аналізі 4.

Відібрані сполуки за винаходом тестували в аналізі. Активність у моделі підтверджувалася зниженням рівня реТАТб, присутнього в легенях оброблених тварин, протягом 5 годин у порівнянні з обробленими носієм, контрольними тваринами з введеним 1-13. Різниця між контрольними тваринами, які були оброблені носієм, з введеним 1-13, і контрольними тваринами, які були оброблені носієм, з введеним носієм, обумовлювала 095 і 100 95 інгібувальний ефект, відповідно, у будь-якому конкретному експерименті. Ілюстративні сполуки за винаходом випробовували в аналізі, і вони проявляли інгібування фосфорилування 5ТАТ6 через 4 години після введення 1-13, як описано нижче. Сполуки 1-15 і 3-1 були відзначені як виключення в умовах аналізу.

Підтверджуючи актуальність шляху ЗАК-5ТАТ при запаленні дихальних шляхів, сполуки, які продемонстрували зв'язування з мішенню іп мімо в ІЇ-13 індукованій роТтАТб мишачій моделі, надалі були протестовані і доведено, що вони ефективні в мишачій моделі індукованого алергеном еозинофільного запалення.

Результати аналізу іп мімо

Вибрані сполуки за винаходом характеризувалися і у фармакокінетичному аналізі (аналіз 4), і у фармакодинамічному аналізі (аналіз 5). Гарна кореляція спостерігалася між концентрацією тестованої сполуки в легенях, визначуваною у фармакокінетичному аналізі і у

Зо фармакодинамічному аналізі в аналогічні моменти часу після дозування. Спостереження значної концентрації сполуки в легені миші у фармакодинамічному аналізі підтвердило, що спостережуване інгібування ІЇ/-13 індукованої ротТАТб індукції було результатом активності тестованої сполуки.

У наведеній нижче таблиці, для відношення вмісту речовини в легені до вмісту речовини в плазмі (аналіз 4), А позначає відношення »100, В позначає відношення від 50 до 100, і С позначає відношення від 10 до 50. Для відсотка інгібування ІІ -13 індукованої ротТАТб індукції (аналіз 5), А представляє 265 95 інгібування, В представляє від 50 95 до 65 95 інгібування, і С представляє від 33 95 до 50 95 інгібування.

1 ІВ 11111111111111111111111111111С1СТА шини нини 26 ІВ11111111111ІВв11111111111111

ІВ 1111111111111111111111111111С1СТА нишисннинниннннснининишишш 8ІВ11111111ІВв11111111111111 и ГИ Є: ООН Кс ОО нини нини нисли: нин Кс и ЕН Є: ЗОН Кс ОО ник пи Я КС: ЗО

Аналіз 6. Мишача модель АйКептагіа акпегпага-індукованого еозинофільного запалення легенів

Легенева еозинофілія є відмітною ознакою астми людини. АКегпагіа айегпага являє собою грибковий аероалерген, який може посилити астму у людей і викликає еозинофільне запалення в легенях мишей (Намаих еї аї., Сіп Ехр Іттипої. 2005, 139(2):179-886). У мишей було продемонстровано, що айегпагпа опосередковано активує вроджені лімфоїдні клітини резидентного типу 2 у легені, які реагують на (наприклад, ІІ -2 і 1-7) і вивільняють ЧАК-залежні цитокіни (наприклад, 1-5 ї І--13) ї кюсоординують еозинофільне запалення (Вагетез еї аї.,

Іттипої!. 2012, 188(3):1503-13).

У дослідженні використовували семи-дев'ятитижневих самців мишей С57 з Тасопіс. У день дослідження тварин злегка анестезували ізофлураном і вводили або носій, або тестовану сполука (0,1-1,0 мг/мл, загальний об'єм на декілька вдихів 50 мкл) за допомогою ротоглоткової аспірації. Тварин розміщали в лежаче положення на боці після введення дози і контролювали до повного відновлення від анестезії перед поверненням у їх домашню клітку. Через годину тварин знову короткочасно анестезували і давали або носій, або екстракт акегпагіа (загальна кількість екстракту, що доставляється, 200 мкг) і повертали в їх домашню клітку. Через сорок вісім годин після введення айегпагіа, збирали рідину бронхоальвеолярного лаважу (ВАГ), і підраховували еозинофіли в ВАГЕ з використанням системи Адміа 120 Нептаїйооду 5узіет (бБіетепв).

Вибрані сполуки за винаходом тестували в цьому аналізі анегпагіа. Активність у моделі підтверджується зниженням рівня еозинофілів, присутніх в ВАЇР-оброблених тваринах протягом 48 годин, у порівнянні з обробленими носієм контрольними тваринами з введеною анегпагіа. Дані виражали у вигляді відсотка інгібування відповіді оброблених носієм, підданих анегпагпа ВАГЕ еозинофілів. Для розрахунку відсотка інгібування, кількість еозинофілів ВАЇ ЕЕ для кожного стану перетворили у відсотки від середнього оброблених носієм, підданих акегпагіа еозинофілів ВАГ і віднімали зі ста відсотків. Ілюстративні сполуки за винаходом тестували в аналізі, і вони демонстрували інгібування кількості еозинофілів ВАГЕ протягом сорока восьми годин після введення акКегпагіа, як описано нижче.

Результати аналізу іп мімо

Усі тестовані сполуки продемонстрували діапазон інгібування (60-98 95) айегагіа- індукованих еозинофілів ВАР. Наступна таблиця відображує максимальний статистично значущий відсоток інгібування рівня індукції еозинофілів, оброблених носієм, з введеною апетагіа. 5О0

Номер прикладу Відсоток інгібування АГКегпагіа-індукованих еозинофілів ВАГ Е ни:нкєтининнишниннннш: нин 61811 ник шини: нин

Характеристика порівняльних сполук

Відповідність між порівняльними сполуками і сполукою за винаходом показана нижче.

Е но Ф ве

М - нав, й - М

Б НМ--М Н

Прикладме | В г | Прикладме | В р

М жк хх 7 7 ра б-2 м

Ми, М їх їз 30 сз То (6) (в) -

М

У са ХУ рн Х

Порівняльні сполуки були охарактеризовані у ферментному аналізі ЗАКТІ, клітинному аналізі

ВЕА5-2В8 і фармакодинамічному аналізі інгібування реоТАТб. Порівняльні сполуки С-1, С-2, С-3 і

С-4 були в 2 рази, в З рази, в 6 разів і в 2,5 разу менш ефективні, ніж відповідна сполука за винаходом у ферментному аналізі, і в 6 разів, 6 разів, З рази і б разів менш ефективні, ніж відповідна сполука за винаходом в клітинному аналізі ВЕА5Б-2В8. Порівняльні сполуки не проявляли інгібування роТАТб у фармакодинамічному аналізі. Крім того, у цьому аналізі сполуки не показали значну концентрацію в легені. Концентрація в легені, спостережувана для порівняльних сполук С-1, 0-2, 0-3 і С-4, була менше, ніж спостережувана для відповідної сполуки за винаходом в 36, 52, 13 і 23 рази, відповідно.

Хоча даний винахід описаний з посиланням на конкретні аспекти або варіанти його здійснення, фахівцям у даній галузі повинно бути зрозуміло, що можуть бути внесені різні зміни або можуть бути зроблені еквівалентні заміни, які не суперечать суті даного винаходу і не виходять за межі обсягу даного винаходу. Крім того, у рамках чинного патентного законодавства і дозволених положень, усі публікації, патенти і заявки на патенти, наведені в даному описі, включені в дану заявку за допомогою посилання у всій їх повноті так, ніби кожна індивідуальна публікація була зазначена для включення в дану заявку посиланням.

Claims (43)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Сполука формули (1): С я Я ше ші ї і НН ри в МАК Но () де: Х являє собою групу формули (І): вв! де М, т В К А я о й БЕ КО (у де п дорівнює 0 або 1; В' являє собою водень або С--залкіл; В2 являє собою водень або С--залкіл; ВЗ являє собою водень або С--залкіл; або КЗ: і КЗ, узяті разом, утворюють Сг-залкілен; або, коли п дорівнює 1, КЗ вибраний з водню, -ОН, -ОС.-залкілу, галогену, -С(О)ОС: залкілу і С- залкілу, де С:-залкіл необов'язково заміщений -ОН; В" являє собою водень або С.-залкіл; В» вибраний з водню, Сі-залкілу, -С(О)ОС залкілу і фенілу; або, коли п дорівнює 1, КЗ і КУ, узяті разом, утворюють С -залкілен; В? являє собою водень або С--залкіл; В" являє собою водень або С--залкіл, або, коли п дорівнює 0, В: і В", узяті разом, утворюють С. -залкілен, або В Її КУ, узяті разом, утворюють Сг--алкілен або Сіалкілен-О-Сгалкілен; або, коли п дорівнює 1, В: і В", узяті разом, утворюють Сгалкілен, необов'язково заміщений С-- залкілом або ЕХ, або Р ії ЕК", узяті разом, утворюють Сі-залкілен або -О-Сгалкілен; ВУ вибраний з: (а) водню, (р) метилу, необов'язково заміщеного -СМ, фенілом або Сз-єциклоалкілом; (с) Совалкілу, де Сговалкіл необов'язково заміщений одним або двома замісниками, вибраними з Ко) -ОН, -ОСізалкілу, -СМ, -5С1-залкілу, фенілу, Сзеєциклоалкілу, галогену, і необов'язково, додатково, двома замісниками на одному вуглецевому атомі, узятими разом з утворенням Сг- залкілену; (4) Сз-єциклоалкілу, де Сз-єциклоалкіл необов'язково заміщений -ОН, -СМ, -ОС.і-залкілом або Сч- залкілом, де Сі-залкіл необов'язково заміщений -ОС:-залкілом або одним або двома галогенами, (є) оксетанілу, (І) тетрагідропіранілу, (9) тетрагідротіофеніл-1,1-діоксиду, і (п) фенілу, або Кі 8, узяті разом, утворюють Сззалкілен або Сгалкілен-О-Сгалкілен; де Сз-галкілен необов'язково заміщений одним або двома ЕХ; Ах вибраний з -ОН, -СМ, -ОСі-залкілу, галогену, фенілу і Сі-залкілу, який необов'язково заміщений -ОС.:-залкілом або -ОН, або два замісники ЕХ, узяті разом, утворюють С.-5алкілен або -СНг2ОСНе-, або, коли п дорівнює 1 і Б: і В", узяті разом, утворюють Сгалкілен, Е- і замісник ЕХ на Сгалкілені, узяті разом, утворюють Сгалкілен; за умови, що два замісники ЕХ на одному і тому ж атомі вуглецю не є обидва фтором, і за умови, що, коли Ех приєднаний до атома вуглецю, суміжного з атомом азоту, ЕХ не є -ОН, -

ОС. залкілом або галогеном; або її фармацевтично прийнятна сіль.

2. Сполука за п. 1 або її фармацевтично прийнятна сіль, де Х вибраний з: ке ще В в Б А ДИ щу й зи ий В й МК АЙ ЛЬ, м: Ж оч с ох що де юний , : ще ей с вся ри, Б АЩІЕ; зо, и ше ка Шу . ем р ер М з ч З з х е і в. д Мк Що зв Зк оучаз ка ч щі: Арт Ж вач і Ме, ще й Еечи | Се І и о ТА, киев ей Ж Су М. дей зр х М. і ва зх ж, я х зЯ Т. нших Кк ез Я й ке в я ше ве жи м -і- їох Й дов ГО Кава Й ! і коки , де ВЗ являє собою водень або С.-залкіл; ВЗа вибраний з водню, -ОН, -ОС.-залкілу, галогену, -С(О)ОС: залкілу і С:-залкілу, де С:-залкіл необов'язково заміщений -ОН; В" являє собою водень або С.-залкіл; В? вибраний з водню, Сі-залкілу, -С(О)ОС.-залкілу і фенілу; В? являє собою водень або С--залкіл; В" являє собою водень або С--залкіл; і В? вибраний з: (а) водню, (р) метилу, необов'язково заміщеного -СМ, фенілом або Сз-єциклоалкілом; (с) Совалкілу, де Сговалкіл необов'язково заміщений одним або двома замісниками, вибраними з -ОН, -ОС;ізалкілу, -СМ, -5Сі-залкілу, фенілу, Сзеєциклоалкілу, галогену, і необов'язково, додатково, двома замісниками на одному вуглецевому атомі, узятими разом з утворенням Сг- залкілену; (4) Сз-єциклоалкілу, де Сз-єциклоалкіл необов'язково заміщений -ОН, -СМ, -ОС.і-залкілом або Сч- залкілом, де Сі-залкіл необов'язково заміщений -ОС:-залкілом або одним або двома галогенами, (є) оксетанілу, (І) тетрагідропіранілу, (9) тетрагідротіофеніл-1,1-діоксиду, і (п) фенілу.

3. Сполука за п. 2 або її фармацевтично прийнятна сіль, де: Зо ДзЗа вибраний з водню, -ОН, -ОС.-залкілу, галогену, -С(О)ОС.залкілу і Сі-залкілу; і ВУ вибраний з: (а) водню, (Б) метилу, необов'язково заміщеного Сз-єциклоалкілом, (с) Сг-далкілу, де Сгалкіл необов'язково заміщений одним замісником, вибраним з -ОН, -ОС-- залкілу, -СМ, -5С:-залкілу, Сзациклоалкілу і галогену, і необов'язково, додатково, двома замісниками на одному атомі вуглецю, узятими разом з утворенням Сгалкілену; (4) Сз..циклоалкілу, де Сз.ациклоалкіл необов'язково заміщений -ОН, -СМ, -ОС.і-залкілом або Сч- залкілом, де Сі-залкіл необов'язково заміщений -ОС:-залкілом або одним або двома галогенами,

(є) оксетанілу, (І) тетрагідропіранілу, і (9) тетрагідротіофеніл-1,1-діоксиду.

4. Сполука за п. 2 або її фармацевтично прийнятна сіль, де Х вибраний з: тю од ШЕ р; Й ж ЩА Й ще г в те ще Ви я ч в мое й -к ще : ох І; дов їх Вя яко Е Мн й . ве Тк ї- ку ва З Ух у ри де За являє собою галоген і ТУ І У . . . Ди М що . - піролідинове кільце "7" необов'язково заміщене С.-залкілом.

5. Сполука за п. 4 або її фармацевтично прийнятна сіль, де КЗ вибраний з: (а) водню, (Б) метилу, необов'язково заміщеного Сз-єциклоалкілом, (с) Сг-далкілу, де Сгалкіл необов'язково заміщений одним замісником, вибраним з -ОН, -ОС-- залкілу, -СМ, -5С:-залкілу, Сзациклоалкілу і галогену, і необов'язково, додатково, двома замісниками на одному вуглецевому атомі, узятими разом з утворенням Сгалкілену; (4) Сз-єциклоалкілу, де Сз.4циклоалкіл необов'язково заміщений -ОН, -СМ, -ОС.і-залкілом або Сч- злкілом, де С.і-залкіл необов'язково заміщений -ОС.-залкілом або одним або двома галогенами, (є) оксетанілу, (І) тетрагідропіранілу, і (9) тетрагідротіофеніл-1,1-діоксиду.

6. Сполука за п. 5 або її фармацевтично прийнятна сіль, де РЗ вибраний з водню, -СНз, -С2Н5, ізопропілу, циклопропілу, циклобутилу, -СН(СНз)СеН5, -«"СНг)2СМ, СНеСН»еЕ, -СНгізопропілу, - СНеациклопропілу, -«СНг)2ОН, (СНг)»-з3ОснНз, -«(СНг)235СНз, -«"СНггСН(СНз)ЗСН», тетрагідропіран- 4-ілу, піридин-4-ілу, Же - Ж тон Не, ше дов а щ з шк З - ху : не У їх ля х ! ! І " з с Ай дим гу З и і с І

7. Сполука за п. 5 або її фармацевтично прийнятна сіль, де Х вибраний з: Як Її т кА ЕК кож щу що 7 иа х я р Кк , де: Ве вибраний з водню, метилу, Солалкілу, Сзациклоалкілуі 0 .

8. Сполука за п. 1 або її фармацевтично прийнятна сіль, де сполука формули (І) являє собою сполуку формули (ІП):

Е дн ую і М Ї Ко Я чт ІщУ я дмею Є Не іч М (І) де КУ вибраний з: (а) водню, (Б) метилу, необов'язково заміщеного Сз-єциклоалкілом, (с) Сг-далкілу, де Сгалкіл необов'язково заміщений одним замісником, вибраним з -ОН, -ОС-- залкілу, -СМ, -5С:-залкілу, Сзациклоалкілу і галогену, і необов'язково, додатково, двома замісниками на одному атомі вуглецю, узятими разом з утворенням Сгалкілену; (4) Сз..циклоалкілу, де Сз.ациклоалкіл необов'язково заміщений -ОН, -СМ, -ОС.і-залкілом або Сч- залкілом, де Сі-залкіл необов'язково заміщений -ОС:-залкілом або одним або двома галогенами, (є) оксетанілу, (І) тетрагідропіранілу, і (д) тетрагідротіофеніл-1,1 -діоксиду.

9. Сполука за п. 8 або її фармацевтично прийнятна сіль, де КЗ вибраний з водню, -СНз, -С2Нб, ізопропілу, циклопропілу, -«СН(СНз)СеНв5, -«"СНг)25СМ, -СНаСН»Е, СНегізопропілу, -СНациклопропілу, (в пев Е я -«СНг)2ОН, (СНег)23ОСН», -««"СНег)2ЗСНз, -««"СНг)гСН(СНз)ЗСН з, в і -е .

10. Сполука за п. 8 або її фармацевтично прийнятна сіль, де КЗ вибраний з водню, метилу, С2- 4алкілу і Сзциклоалкілу.

11. Сполука за п. 1 або її фармацевтично прийнятна сіль, де сполука формули (І) являє собою сполуку формули (ІМ): З ГЕ ск . нак М м (ІМ) або її фармацевтично прийнятну сіль, де КЗ вибраний з водню, метилу, Сг--алкілу і Сз--циклоалкілу.

12. Сполука за п. 1 або її фармацевтично прийнятна сіль, де сполука формули (І) являє собою сполуку формули (М): е і іще Ж, у У А Ки М ще ЗЕ нн ї і ОО ую ня М І (М) або її фармацевтично прийнятну сіль, де: В" являє собою водень або Сі-залкіл і РЗ являє собою метил, Солдалкілабо "7 .

13. Сполука за п. 1 або її фармацевтично прийнятна сіль, де сполука формули (І) вибрана з: Зо Б-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилазетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|піридин-2-іл)- 1Н-індазол-б-ілуфенолу, 4-(3-(5-(азетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо(|4,5-с|піридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)-5-етил- 2-фторфенолу, Б-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-ізопропілазетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-індазолі4,5-с|піридин-2- іл)-1Н-індазол-б-ілуфенолу,

4-(3-(5-(1-(фторбутил)азетидин-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-індазолі4,5-с|піридин-2-іл)-1 Н- індазол-б-іл)-5--етил-2-фторфенолу, 4-(3-(5-(1-циклопропілазетидин-з3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-індазолі4,5-с|піридин-2-іл)-1 Н- індазол-б-іл)-5--етил-2-фторфенолу, Б-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-індазолій4,5-с|піридин-2-іл)- 1Н-індазол-б-ілуфенолу, 4-(3-(5-(2-(диметиламіно)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б6-іл)- Б-етил-2-фторфенолу, Б-етил-2-фтор-4-(3-(5-(2-((3-метоксициклобутил)аміно)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-індазолі4,5- с|піридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенолу, Б-етил-4-(3-(5-(2-(етил(метил)аміно)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-індазолі4,5-с|піридин-2-іл)-1 Н- індазол-б-іл)-2-фторфенолу, 4-(3-(5-(2-(фторбутил(метил)аміно)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-індазолі4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1 Н- індазол-б-іл)-5--етил-2-фторфенолу, (5)-5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіролідин-2-іл)метил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-індазолі4,5- с|піридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенолу, 4-(3-(5-(3-(диметиламіно)-2-фторпропіл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-індазолі4,5-с|піридин-2-іл)-1 Н- індазол-б-іл)-5--етил-2-фторфенолу, (5)-5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(морфолін-3-ілметил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-індазолі4,5-с|Іпіридин-2-іл)- 1Н-індазол-б-ілуфенолу, (А)-5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(морфолін-3з-ілметил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-індазолі4,5-с|Іпіридин-2- іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенолу, (5)-5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(2-(2-метилпіролідин-1-іл)етил)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-індазолі4,5- с|піридин-2-іл)-1Н-індазол-б-іл)уфенолу і їх фармацевтично прийнятних солей.

14. Сполука за п. 1, що має наступну структуру: Е НО, КО тк кий ка: ШИ: НИ або її фармацевтично прийнятна сіль.

15. Сполука за п. 1, що має наступну структуру: нос С С ше т М і й ві 5 ке Ман й ї рай КЕ - Мем о 00 зо тя ! або її фармацевтично прийнятна сіль.

16. Сполука за п. 1, що має наступну структуру: НО ж, І -к иа жен нк-й їх ки або її фармацевтично прийнятна сіль.

17. Кристалічний гідрат 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-ілуфенолу, де кристалічна форма характеризується порошковою рентгенівською дифрактограмою, що має дифракційні піки при значеннях 29 6,2020,20, 9,58:50,20, 17,53:50,20, 19,28:50,20 і 21,51:5-0,2.

18. Кристалічний гідрат за п. 17, де порошкова рентгенівська дифрактограма додатково характеризується наявністю двох або більше додаткових дифракційних піків при значеннях 26, вибраних з 10,3430,20, 11,54ж-40,20, 12,77510,20, 13,0130,20, 16,9420,20, 20,6150,20 і 22,10ж10,20.

19. Кристалічний гідрат за п. 17, де кристалічна форма характеризується порошковою рентгенівською дифрактограмою, у якій положення піків, по суті, відповідають положенням піків картини, показаної на фіг. 1.

20. Кристалічний гідрат за п. 17, де кристалічна форма характеризується графіком диференціальної скануючої калориметрії, зареєстрованим зі швидкістю нагрівання 10 С на хвилину, який показує максимум в ендотермічному тепловому потоці при температурі від близько 206 "С до близько 216 с.

21. Кристалічний гідрат за п. 20, де кристалічна форма характеризується графіком диференціальної скануючої калориметрії, по суті, відповідно до показаного на фіг. 2.

22. Фармацевтична композиція, яка містить сполуку за будь-яким з пп. 1-18 і фармацевтично прийнятний носій.

23. Спосіб одержання сполуки формули (1): КЕ НО не НН Я х КІ аа МИХ І ки Хм ме т І ОО : М ія і | нн й в «НИ Ко а Ж й В х Ше й ше і де Е Її м, Й де ник Ви ви ще 7 ен ! дов () . й де К2, ВУ, Ве, І, Не, В", ВВ ї п мають значення, як визначені в п. 1, або її фармацевтично прийнятної солі, який включає: (а) взаємодію сполуки формули 1 НО щі ЩЕ си Ж

Р. Мен - ав ВШ НА В КН М і зі сполукою формули 2 пкт нка м, ще Ще р Я і і шк до НЯ й їж в що ще ве І де Род являє собою амінозахисну групу, для одержання проміжної сполуки формули З Є

НО. діб най с . де роя а. 7 ї я я ще -ї ще Мора вч-мМ Оз в З з (Б) видалення захисної групи у проміжної сполуки З для одержання проміжної сполуки 4

Е НО, ч ! ну о о ій ій да от ще В кА ї ТО як, | ж І. т і Ей Ма ТА се УК ще о ЧК: осх Жов : сш Ше: . ї й фунт в же н НЕ- М х У 4, (с) взаємодію проміжної сполуки 4 з 8а-(3(-03)-Н8», де ра і 85 визначені таким чином, що К8а- С(Н)-В8В являє собою Р, для одержання сполуки формули (І) або її фармацевтично прийнятної солі.

24. Спосіб одержання сполуки формули (ІМ): Нех, - . С ти М не ух ! Ї У ії її ве ся не ОМ Н (ІМ) або її фармацевтично прийнятної солі, де КЗ вибраний з водню, метилу, Сг--алкілу і Сз4циклоалкілу, який включає взаємодію сполуки формули 1 Шк рр

І. К. В. а: а ко цін Ї їй У й зи Як НМ-к 8. Е зі сполукою формули 2" со ще ве МАЯ же для одержання сполуки формули (ІМ) або її фармацевтично прийнятної солі.

25. Спосіб одержання сполуки формули 1 Е Ку их Ноя, ри у ох і секр: Я ще й "вн З ї ТУ «у й мч що ес лих М Н Ї або її солі, який включає: (а) взаємодію сполуки формули 8:

ве я Й з у -ї й цк МК М. рон ЩИХ Е Дусі Й М ва ЯМ Н І Й М Ше У ІК вс з де Вп являє собою бензильну захисну групу, зі сполукою формули 9 ше бер ВЕЖ во з утворенням сполуки формули 10 В ен Гїй ! ск ди си з Ну чи ря «ВВ : Гей а я НК х ве

З . 10, ї (р) видалення захисної групи у сполуки формули 10, для одержання сполуки формули 1 або її солі.

26. Сполука формули 8 я б З щ ме: шк НМ Вр н | я або її сіль.

27. Сполука за п. 26, де сполука являє собою хлористоводневу сіль сполуки формули 8.

28. Спосіб одержання кристалічного гідрату 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)- 4,5,6,7-тетрагідро-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1 Н-індазол-б-ілуфенолу, який включає: (а) утворення суспензії 5-етил-2-фтор-4-(3-(5-(1-метилпіперидин-4-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1 Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-2-іл)-1Н-індазол-б-ілуфенолу в сольватованій або аморфній формі в розріджувачі, що включає від близько 1 до близько 30 95 об./0б. води разом з органічним розчинником, вибраним з метанолу, тетрагідрофурану, трет-бутилового спирту, ацетонітрилу, ізопропілацетату і ацетону; (5) нагрівання суспензії при температурі від близько 40 "С до близько 60 "С протягом від близько 1 години до близько 2 днів; і (с) виділення кристалічного гідрату із суспензії.

29. Сполука за будь-яким з пп. 1-16 або кристалічний гідрат за будь-яким з пп. 17 або 18 для застосування при лікуванні респіраторного захворювання у ссавця.

30. Сполука або кристалічний гідрат за п. 29, де респіраторне захворювання являє собою астму, хронічну обструктивну хворобу легенів, кістозний фіброз, пневмоніт, ідіопатичний легеневий фіброз, гостре ушкодження легенів, гострий респіраторний дистрес-синдром, бронхіт, емфізему або облітеруючий бронхіоліт.

31. Сполука або кристалічний гідрат за п. 30, де респіраторне захворювання являє собою хронічну обструктивну хворобу легенів.

32. Сполука або кристалічний гідрат за п. 30, де респіраторне захворювання являє собою астму.

33. Сполука або кристалічний гідрат за п. 30, де респіраторне захворювання являє собою облітеруючий бронхіоліт.

34. Застосування сполуки за будь-яким з пп. 1-16 або кристалічного гідрату за п. 17 або 18 для одержання лікарського засобу для лікування респіраторного захворювання у ссавця.

35. Застосування за п. 34, де респіраторне захворювання являє собою астму, хронічну обструктивну хворобу легенів, кістозний фіброз, пневмоніт, ідіопатичний легеневий фіброз, гостре ушкодження легенів, гострий респіраторний дистрес-синдром, бронхіт, емфізему або облітеруючий бронхіоліт.

36. Застосування за п. 35, де респіраторне захворювання являє собою хронічну обструктивну хворобу легенів.

37. Застосування за п. 35, де респіраторне захворювання являє собою астму.

38. Застосування за п. 35, де респіраторне захворювання являє собою облітеруючий бронхіоліт.

39. Спосіб лікування респіраторного захворювання у ссавця, який включає введення ссавцю фармацевтичної композиції, що містить сполуку за будь-яким з пп. 1-16 або кристалічний гідрат за п. 17 або 18 і фармацевтично прийнятний носій.

40. Спосіб за п. 39, де респіраторне захворювання являє собою астму, хронічну обструктивну хворобу легенів, кістозний фіброз, пневмонії, ідіопатичний легеневий фіброз, гостре ушкодження легенів, гострий респіраторний дистрес-синдром, бронхіт, емфізему або облітеруючий бронхіоліт.

41. Спосіб за п. 40, де респіраторне захворювання являє собою хронічну обструктивну хворобу легенів.

42. Спосіб за п. 40, де респіраторне захворювання являє собою астму.

43. Спосіб за п. 40, де респіраторне захворювання являє собою облітеруючий бронхіоліт. в і Щ В ща і ! шо ШУ фен. ! й х ї з і ; .

-Їь. ві ! ; 5 ! і : і ше щ- ш шк ши шщ- -щ ши ше ши ши ше ща : Її оз Ка -Е аа КК я ; Как Ес ку З і і: них нище и Є чув ЩО

ФІГ. 1 бо

Пп жит ке ; рон 2 ! | ї ща ; ШЕ: З а ж. В; ! ке -І5 | Я. що ! І - г Ці ЩО о що 20 ЩО ТЕМПЕРАТУРА (С

Фіг. 2

5. іх «ОА пня пня пеня пи пи пи Я В: ен Ме и НИ НК ТЕМПЕРАТУРА (С

ФІГ. З яна ПЕРША СОРЕЦІЯ р яяйи и ПЕРША ДЕСОРБЦІЯ жо 054 я«е- ДРУГА СОРБЦІЯ НЕ «ав ДРУГаА ДЕСОРБЦІЯ «і | дк ко у б й ж ж що ПК і і 4 ій хо я ВІДНОСНА ВОЛОГІСТЬ

І. Я