UA128183C2

UA128183C2 - Похідні моно- або дизаміщених індолів як інгібітори реплікації вірусів денге

Info

Publication number: UA128183C2
Application number: UAA201909970A
Authority: UA
Inventors: Барт Рудольф Романі Кестелейн; Жан-Франсуа Бонфанті; Тім Хьюґо Марія Йонкерс; П'єр Жан-Марі Бернар Рабуасон; Дороте Аліс Марі-Ев Бардіо; Арно Дідьє М. Маршан
Original assignee: Янссен Фармасьютікалз, Інк.; Католіке Універсітейт Левен
Priority date: 2015-05-08
Filing date: 2016-05-04
Publication date: 2024-05-01
Also published as: US10919854B2; MY198339A; TW201704208A; TW202041499A; US20180346419A1; WO2016180696A1; KR102610491B1; NI201700137A; ECSP17073878A; PH12017502000A1; ECSP22023220A; JOP20160086B1; UY39706A; EP3294738B1; GT201700234A; SI3294738T1; US12172959B2; EP3896072A1; JP7451626B2; IL255430B

Abstract

Даний винахід стосується моно- або дизаміщених індольних сполук, способів попередження або лікування вірусних інфекцій, які спричиняються вірусом денге, із застосуванням вказаних сполук, а також стосується вказаних сполук для застосування як лікарського засобу, більш переважно для застосування як лікарського засобу для лікування або попередження вірусних інфекцій, які спричиняються вірусом денге. Даний винахід додатково стосується фармацевтичних композицій або комбінованих препаратів на основі таких сполук, композицій або препаратів для застосування як лікарського засобу, більш переважно для попередження або лікування вірусних інфекцій, які спричиняються вірусом денге. Даний винахід також стосується способів одержання таких сполук.

Description

Передумови створення винаходу

Флавівіруси, які переносяться комарами або кліщами, спричиняють інфекції у людини, які становлять загрозу життю, такі як енцефаліт і геморагічна гарячка. Відомо чотири різних, але тісно пов'язаних серотипи флавівірусу, який спричиняє денге, так званих ОЕММ-1, -2, -3 та -4.

Денге є характерною для більшості тропічних і субтропічних регіонів усього світу, переважно в міських і напівміських районах. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (М/НО), 2,5 мільярда людей, з яких 1 мільярд дітей, наражаються на ризик інфікування ОЕММ (МУНО, 2002). За оцінками, щорічно в усьому світі відбувається від 50 до 100 мільйонів випадків гарячки денге (ОРІ, півмільйона випадків захворювання денге в важкій формі (тобто геморагічної гарячки денге (ОНР) і синдрому шоку під час геморагічної гарячки денге (055), а також більш ніж 20000 смертей. ОНЕ стала основною причиною госпіталізації та смерті серед дітей в ендемічних регіонах. Загалом денге є найбільш поширеним арбовірусним захворюванням. Через нещодавні великі спалахи у країнах, розташованих у Латинській Америці, Південно-Східній Азії і західній частині Тихого океану (у тому числі в Бразилії, Пуерто-Рико, Венесуєлі, Камбоджі, Індонезії,

В'єтнамі, Таїланді), кількість випадків денге за останні роки значно збільшилася. Число випадків денге не лише збільшується по мірі поширення захворювання в нових районах, але спалахи мають тенденцію ставати більш важкими.

Для попередження та/або контролю захворювання, пов'язаного з вірусною інфекцією денге, в даний час єдиними доступними способами є стратегії, спрямовані на знищення комарів з метою контролю чисельності переносника інфекції. Хоча й у розробці вакцин проти денге має

Зо місце наявний прогрес, існує багато труднощів. Вони включають існування явища, що називається антитілозалежним підсиленням (АОЕ). Одужання після інфекції, спричиненої одним серотипом, забезпечує довічний імунітет проти даного серотипу, однак надає тільки частковий і тимчасовий захист проти наступної інфекції, спричиненої одним із трьох інших серотипів. При наступному інфікуванні іншим серотипом попередньо наявні гетерологічні антитіла формують комплекси із серотипом вірусу денге, що знову інфікує, але не нейтралізують патоген. При цьому передбачається, що полегшується проникнення вірусу в клітини, що призводить до неконтрольованої реплікації вірусу та підвищення піку титрів вірусів. Як під час первинної, так і під час вторинної інфекції підвищення титрів вірусу пов'язане із захворюванням денге в більш важкій формі. Оскільки материнські антитіла можуть легко передаватися немовлятам під час грудного годування, - це може бути однією з причин того, що діти є більш схильними до захворювання денге у важкій формі порівняно з дорослими.

У місцевостях із двома або більше серотипами, котрі циркулюють одночасно, які називаються також регіонами з підвищеною ендемічністю, ризик захворювання денге в серйозній формі значно вищий через підвищений ризик перенесення вторинної, більш важкої інфекції. Крім того, в умовах підвищеної ендемічності ймовірність появи більш вірулентних штамів є підвищеною, що в свою чергу підвищує ймовірність геморагічної гарячки денге (ОНЕ) або синдрому шоку денге.

Комарі, які переносять вірус денге, у тому числі Аєдез аеадурії та Аєдез аіІрорісіи5 (тигровий комар), рухаються по земній кулі на північ. Згідно з даними Центрами контролю і профілактики захворювань (СОС) Сполучених Штатів (США), обидва види комарів в даний час є поширеними в південному Техасі. Поширення на північ комарів, які переносять вірус денге, не обмежується поширенням у США, а спостерігається також і в Європі.

Нещодавно (грудень 2015 року) вакцина проти вірусу денге, одержана Запоїї Равзіеиг, була вперше схвалена в Мексиці. Вакцина також була схвалена в Бразилії, Філіппінах і Сальвадорі.

Процеси регуляційного тестування продовжуються в інших країнах, де денге є пріоритетом громадської охорони здоров'я. | все ж, вакцина залишає широкі можливості для покращення у зв'язку з обмеженою ефективністю, особливо проти ЮЕММ-1 ії -2, низькою ефективністю в суб'єктів, які раніше не були заражені флавівірусами, і тривалою схемою прийому препарату.

Незважаючи на ці недоліки, вакцина являє собою кардинальну зміну в ендемічній ситуації, 60 оскільки вона забезпечує захист для більшої частини населення, але ймовірно не для немовлят, які страждають від денге більше за всіх. Крім того, схема прийому препарату та дуже обмежена ефективність у суб'єктів, які раніше не були заражені флавівірусами, робить її непридатною та недоцільною/нерентабельною для мандрівників з неендемічних районів у денге-ендемічні райони. Вищезгадані недоліки вакцин проти вірусу денге є причиною того, чому існує потреба в противірусному засобі проти збудника денге для передінфекційної профілактики.

До того ж у поточний час відсутні конкретні противірусні лікарські речовини для лікування або попередження вірусної інфекції денге. Очевидно, що все ще існує велика нереалізована потреба медицини в терапевтичних засобах для попередження або лікування вірусних інфекцій у тварин, більш конкретно в людей, а особливо вірусних інфекцій, спричинених флавівірусами, більш конкретно вірусом денге. Надзвичайно необхідними є сполуки з доброю противірусною активністю, які не мають побічних ефектів або мають низькі ступені прояву побічних ефектів, характеризуються широким спектром активності проти багатьох серотипів вірусу денге, низькою токсичністю та/або добрими фармакокінетичними або фармакодинамічними властивостями.

Даний винахід передбачає сполуки, похідні моно- або дизаміщених індолів, які проявляють високу ефективну активність проти всіх чотирьох (4) серотипів вірусу денге. Також сполуки згідно з даним винаходом мають добрий фармакокінетичний профіль, і несподівано ці конкретні сполуки проявляють покращену хіральну стійкість.

Короткий опис винаходу

Даний винахід заснований на несподіваному відкритті того, що щонайменше одна з вищезгаданих проблем може бути розв'язана за допомогою наявних сполук за даним винаходом.

В даному винаході представлені сполуки, які, як було показано, мають високу противірусну активність проти всіх чотирьох (4) серотипів, відомих на сьогоднішній день. До того ж у даному винаході продемонстровано, що всі ці сполуки ефективно інгібують проліферацію вірусу денге (ОЕММ). Таким чином, дані сполуки являють собою придатний клас високоактивних сполук, які можна застосовувати в лікуванні та/"або попередженні вірусних інфекцій у тварин, ссавців і людей, більш конкретно для лікування та/або попередження інфекцій, спричинених вірусами денге.

Зо До того ж даний винахід стосується застосування таких сполук як лікарських засобів і їх застосування для виготовлення лікарських препаратів для лікування та/або попередження вірусних інфекцій, які зокрема спричиняються вірусами, що належать до родини вірусів денге, у тварин або ссавців, більш конкретно в людей. Даний винахід також стосується способів одержання всіх таких сполук і фармацевтичних композицій, що включають їх в ефективній кількості.

Даний винахід також стосується способу лікування або попередження вірусної інфекції денге в людей за допомогою введення ефективної кількості однієї або декількох таких сполук або їхніх фармацевтично прийнятних солей необов'язково в комбінації з одним або кількома іншими лікарськими засобами, наприклад з іншим противірусним засобом або вакциною проти вірусу денге, або обома, пацієнту, який потребує цього.

Одним аспектом даного винаходу є забезпечення сполук формули (1):

СІ

--0 о ОСН»з 7 у с (Я М й з 0) їх стереоїзомерної форми, фармацевтично прийнятної солі, сольвату або поліморфу, які містять моно- або дизаміщену індольну групу; при цьому вказана сполука вибрана з групи, де:

А: являє собою Н, Е» являє собою Е і Ез являє собою Н або СНЗз,

Ві являє собою Н, СНз або Е, Е2 являє собою ОС» і Ез являє собою Н,

А: являє собою Н, Е2 являє собою ОСнНз і Ез являє собою СН»,

Ві являє собою СН», В2 являє собою Е і Ез являє собою Н,

Ві являє собою СЕз або ОСЕ», Рг являє собою Н і Ез являє собою Н,

Ві являє собою ОСЕ:», В2 являє собою ОСнНз і Ез являє собою Н, і

Ві являє собою ОСЕ», Р2 являє собою Н і Ез являє собою СН».

Зокрема, сполуки за даним винаходом або їхня стереоізомерна форма, фармацевтично прийнятна сіль, сольват або поліморф вибрані з групи:

СІ СІ

Мео / ОМе Мео ФВ, ОМе

С З

М М

Н х н -83 В 2 ох М о 5

Е М о Е Н

СІ СІ мео / ОМе мео / ОМе о о

М М х х

М о М о

Мео Н Мео Н

СІ СІ

Мео / ОМе Мео ФВ ОМе

У -О

М

Е М Н х н А х З ох М о Ь

Мео М о МеО Н

СІ СІ мео / З ОМе мМмео ФВ ОМе

М ЕЗС М

З

Со 4 ОВ от ол

Е М о М о

Н ; Н ;

СІ СІ

Мео ФВ ОМе Мео ФІ, ОМе о «і о

ЕЗСО М ЕзСО М

Фі У о (я У ов

І У

М о М о

Н Мео Н

СІ

Мео З ОМе

ЕЗСО М

ГА У о. х

М о

Н

Іншим аспектом даного винаходу є застосування сполуки, представленої наступною структурною формулою (1):

СІ о ОСН»з " ух с (З М А

Е. - з ,() її стереоїзомерної форми, фармацевтично прийнятної солі, сольвату або поліморфу, що містять моно- або дизаміщену індольну групу, при цьому вказана сполука вибрана з групи, де:

А: являє собою Н, Е» являє собою Е і Ез являє собою Н або СН»,

Ві являє собою Н, СНз або Е, Е2 являє собою ОСНз і Ез являє собою Н, і

А: являє собою Н, Е2 являє собою ОСнНз і Ез являє собою СНЗз,

Ві являє собою ОСЕ», Р2 являє собою Н і Ез являє собою СНЗз, для інгібування реплікації вірусу(-ів) денге в біологічному зразку або у пацієнта.

Частиною даного винаходу також є фармацевтична композиція, що містить сполуку формули (І) або її стереоїзомерну форму, фармацевтично прийнятну сіль, сольват або поліморф разом з однією або кількома фармацевтично прийнятними допоміжними речовинами, розріджувачами або носіями.

Фармацевтично прийнятні солі сполук формули (І) включають їхні солі приєднання кислот та основні солі. Придатні солі приєднання кислот утворюються з кислот, які утворюють нетоксичні солі. Придатні основні солі утворюються з основ, які утворюють нетоксичні солі.

Сполуки за даним винаходом також можуть існувати в несольватованій і сольватованій формах. Термін "сольват" застосовується в даному документі для опису молекулярного комплексу, що містить сполуку за даним винаходом і одну або декілька молекул фармацевтично прийнятного розчинника, наприклад етанолу.

Термін "поліморф" стосується здатності сполуки за даним винаходом існувати в більш ніж одній формі або кристалічній структурі.

Сполуки за даним винаходом можна вводити у вигляді кристалічних або аморфних продуктів. Вони можуть бути одержані, наприклад, у вигляді твердої пресованої маси, порошків або плівок за допомогою таких способів як осадження, кристалізація, сублімаційне висушування, висушування розпиленням або висушування випарюванням. Їх можна вводити окремо або в комбінації з однією або кількома іншими сполуками за даним винаходом або в комбінації з одним або кількома іншими лікарськими речовинами. Як правило, їх будуть вводити у вигляді складу з однією або кількома фармацевтично прийнятними допоміжними речовинами.

Термін "допоміжна речовина" використовується в даному документі для опису будь-якого інгредієнта, відмінного від сполуки(сполук) за даним винаходом. Вибір допоміжної речовини значною мірою залежить від таких факторів як конкретний спосіб уведення, вплив допоміжної речовини на розчинність і стабільність, а також природа лікарської форми.

Сполуки за даним винаходом або будь-яка їхня підгрупа можуть бути складені в різні фармацевтичні форми для цілей введення. Як придатні композиції можуть бути згадані всі композиції, які зазвичай застосовуються для лікарських речовин, що вводяться системно. Для одержання фармацевтичних композицій за даним винаходом ефективну кількість конкретної сполуки, необов'язково у формі солі приєднання, як активний інгредієнт об'єднують в однорідну суміш із фармацевтично прийнятним носієм, при цьому носій може набувати великого різноманіття форм залежно від форми препарату, потрібного для введення. Дані фармацевтичні композиції переважно представлені у вигляді одиничної лікарської форми, придатної наприклад для перорального або ректального введення. Наприклад, під час одержання композицій у пероральній лікарській формі може застосовуватися будь-яке зі звичайних фармацевтичних середовищ, таких як, наприклад, вода, гліколі, масла, спирти тощо, у випадку рідких препаратів для перорального введення, таких як суспензії, сиропи, настоянки, емульсії та розчини; або твердих носіїв, таких як крохмалі, цукри, каолін, розріджувачі, змащувальні засоби, зв'язуючі речовини, розпушувачі тощо, у випадку порошків, пігулок, капсул

Зо і таблеток. Завдяки простоті їх введення таблетки і капсули є найбільш переважними одиничними лікарськими формами для перорального введення, у випадку застосування яких безумовно використовуються тверді фармацевтичні носії. Також включені препарати у твердій формі, які можуть бути перетворені безпосередньо перед застосуванням у рідкі форми.

Особливо переважним є складання вищезгаданих фармацевтичних композицій у вигляді одиничної лікарської форми для простоти введення та рівномірності дозування. Одинична лікарська форма, застосовувана в даному документі, стосується фізично окремих одиниць, придатних як одиничні дози, при цьому кожна одиниця містить попередньо задану кількість активного інгредієнта, розраховану для одержання потрібного терапевтичного ефекту, у поєднанні з необхідним фармацевтичним носієм. Прикладами таких одиничних лікарських форм є таблетки (у тому числі подільні або вкриті оболонкою таблетки), капсули, пігулки, пакетики з порошком, пластинки, супозиторії, розчини або суспензії для ін'єкцій тощо, а також окремі сукупності з них.

Фахівці в галузі лікування таких захворювань зможуть визначити ефективну кількість з урахуванням результатів тестів, представлених у даному документі далі. Загалом передбачається, що ефективна добова кількість буде становити від 0,01 мг/кг до 50 мг/кг ваги тіла, більш переважно від 0,1 мг/кг до 10 мг/кг ваги тіла. Доцільним може бути введення необхідної дози у вигляді двох, трьох, чотирьох або більше частин дози через відповідні інтервали протягом доби. Вказані частини дози можуть бути складені у вигляді одиничних лікарських форм, наприклад таких, що містять від 1 до 1000 мг їі, зокрема, від 5 до 200 мг активного інгредієнта на одиничну лікарську форму.

Точне дозування і частота введення залежать від конкретної застосовуваної сполуки формули (І), конкретного стану, лікування якого здійснюють, важкості стану, лікування якого здійснюють, віку, ваги і загального фізичного стану конкретного пацієнта, а також від іншого медикаментозного лікування, яке індивідуум може одержувати, що добре відомо фахівцям у даній галузі техніки. До того ж очевидно, що ефективну кількість може бути знижено або збільшено залежно від реакції суб'єкта, лікування якого здійснюють, та/або залежно від оцінки лікаря, який призначає сполуки за даним винаходом. Таким чином, вищевказані діапазони ефективної кількості є лише рекомендаціями і не призначені для обмеження в тій чи іншій мірі обсягу або застосування даного винаходу.

Мається на увазі, що дане розкриття також включає в себе будь-які ізотопи атомів, що наявні в сполуках за даним винаходом. Наприклад, ізотопи водню включають тритій і дейтерій, а ізотопи вуглецю включають С-13 і С-14.

Дані сполуки, що застосовуються в даному винаході, можуть також існувати в їхній стереохімічно ізомерній формі, охоплюючи всі можливі сполуки, складені з тих самих атомів, які зв'язані за допомогою такої ж послідовності зв'язків, однак мають різні просторові структури, які не є взаємозамінними. Якщо не згадано або не вказано інше, то хімічне позначення сполук охоплює суміш усіх можливих стереохімічно ізомерних форм, які можуть мати вказані сполуки.

Вказана суміш може містити всі діастереомери та/або енантіомери з основною молекулярною структурою вказаної сполуки. Передбачається, що всі стереохімічно ізомерні форми сполук, застосовувані в даному винаході або в чистому вигляді, або в суміші одна з одною, призначені для включення в обсяг даного винаходу, у тому числі будь-які рацемічні суміші або рацемати.

Чисті стереоізомерні форми сполук і проміжних сполук, вказаних у даному документі, визначаються як ізомери, які практично не містять інших енантіомерних або діастереомерних форм тієї ж основної молекулярної структури вказаних сполук або проміжних сполук. Зокрема, термін "стереоїзомерно чистий" стосується сполук або проміжних продуктів, що характеризуються стереоїзомерним надлишком, що становить щонайменше від 8095 (тобто мінімум 9095 одного ізомеру і максимум 1095 інших можливих ізомерів) до стереоізомерного надлишку, що становить 10095 (тобто 10095 одного ізомеру і відсутність іншого), більш конкретно, сполук або проміжних продуктів, що характеризуються стереоїзомерним надлишком від 9095 до 10095, ще більш конкретно, що характеризуються стереоїзомерним надлишком від 9495 до 100905, і найбільш конкретно, що характеризуються стереоїзомерним надлишком від 97905 до 10095. Терміни "енантіомерно чистий" і "діастереомерно чистий" потрібно розуміти подібним чином, але в такому разі щодо відповідно енантіомерного надлишку та діастереомерного надлишку суміші, що становить інтерес.

Чисті стереоїзомерні форми сполук і проміжних сполук, що застосовуються згідно з даним винаходом, можна одержати за допомогою процедур, відомих із рівня техніки. Наприклад, енантіомери можна відокремлювати один від одного шляхом селективної кристалізації їхніх

Зо діастереомерних солей з оптично активними кислотами або основами. їхніми прикладами є винна кислота, дибензоїлвинна кислота, дитолуоїлвинна кислота та камфорсульфонова кислота. Як альтернатива, енантіомери можна відокремлювати за допомогою хроматографічних методик із застосуванням хіральних нерухомих фаз. Вказані чисті стереохімічно ізомерні форми також можна одержувати з відповідних чистих стереохімічно ізомерних форм придатних вихідних матеріалів за умови, що реакція перебігає стереоспецифічно. Переважно, якщо потрібний конкретний стереоіїзомер, то вказана сполука буде синтезована за допомогою стереоспецифічних способів одержання. У даних способах переважно застосовують енантіомерно чисті вихідні матеріали.

Загальні підходи синтезу

Синтез сполук загальної формули І можна здійснювати, як викладено на схемі 1. 2-(4-хлор- 2-метоксифеніл)уоцтова кислота (І) може бути перетворена на відповідний 2-(4-хлор-2- метоксифеніл)ацетилхлорид (ІІ) із використанням реагенту для хлорування, наприклад такого як тіонілхлорид. Реакцію Фріделя-Крафтса хлориду кислоти ІІ із заміщеним індолом загальної формули ІМ можна здійснювати із застосуванням реагенту, що являє собою кислоту Льюїса, наприклад такого як ЕСАЇСІ або ТісСіх, у придатному розчиннику, наприклад такому як СНеСі» або 1,2-дихлоретан, і за придатних умов реакції, які зазвичай (але не виключно) включають охолодження, з одержанням З-ацильованого індолу загальної формули М. Введення в карбонільний фрагмент сполук загальної формули М анілінового фрагмента в альфа-положенні можна здійснювати за допомогою послідовності реакцій, яка включає наприклад бромування М реагентом, наприклад таким як трибромід фенілтриметиламонію, у придатному розчиннику, наприклад такому як ТНЕ, з одержанням сполук загальної формули Мі, і наступне введення в реакцію сполук загальної формули МІ з З-метокси-5-(метилсульфоніл)аніліном (МІ). у придатному розчиннику, наприклад такому як СНзСМ, і зазвичай із застосуванням основи, наприклад такої як ТЕА або ОІРЕА, з одержанням сполук загальної формули І у вигляді рацемічних сумішей. Хіральне розділення сполук загальної формули | можна здійснювати за допомогою, наприклад, хіральної хроматографії з одержанням енантіомерів А і В загальної формули І.

Схема 1 є

К, і ча і і ек 7 нір. шк ---Ь6;2 с а М

Ї те й и Кк, т сі ах с

І ці - г ном в п ; х. В ва М ке ення в. ч н Щ- : т о ее 4 еЕ і че еЕ. Но Е. й І ран шкзжв ре УЯ

Епзктісцеви КАЗіКЕХ

У деяких випадках синтез проміжної сполуки загальної формули М за методом синтезу

Фріделя-Крафтса залежить від наявності захисної групи (РО) в індолі-М на стадії реакції

Фріделя-Крафтса, як вказано на схемі 2. З даною метою заміщений індол загальної формули ЇМ може бути спочатку перетворений на М-захищену проміжну сполуку загальної формули МІ, наприклад таку як М-тозильована проміжна сполука загальної формули МІ (РО - Т5), із застосуванням реагенту, наприклад такого як тозилхлорид, за присутності основи, наприклад такої як гідрид натрію. Реакцію Фріделя-Крафтса заміщеного індолу загальної формули ІМ з хлоридом кислоти ЇЇ можна здійснювати із застосуванням реагенту, що являє собою кислоту

Льюїса, наприклад такого як ЕСАЇСІ або Тісії, у придатному розчиннику, наприклад такому як

СНеСіг або 1,2-дихлоретан, і за придатних умов реакції, які зазвичай (але не виключно) включають охолодження, з одержанням З-ацильованого М-захищеного індолу загальної формули ІХ. Видалення захисної групи РО індолу-М проміжної сполуки загальної формули ІХ може здійснюватися за допомогою реагенту, наприклад такого як ГІОН (для РО - Т5), у суміші розчинників, наприклад такій як ТНЕ/вода, і при прийнятній температурі реакції з одержанням 3- ацильованого індолу загальної формули М.

Схема 2 б ів їж Я ; а г Гчк

Е. Кк. ПІ Кк: тк, ее - -- 0 -- ке В ке й ве М Ка Я

КЕ Ка ще в. ще Ка

ГУ ЗП ІХ х

Як альтернативний підхід, проміжну сполуку загальної формули М також можна одержати так, як викладено на схемі 3. М-Вос-захищений заміщений індол-3-карбальдегід загальної формули Х можна перетворити на відповідну проміжну сполуку за типом сполуки з реакції

Штрекера загальної формули ХІ шляхом проведення реакції з морфоліном у присутності реагентів, наприклад таких як ціанід натрію та бісульфіт натрію, і в придатному розчиннику, наприклад такому як суміш води і органічного розчинника, змішуваного з водою, наприклад такого як діоксан. Алкілування сполуки загальної формули ІХ 4-хлор-2-метоксибензилхлоридом можна здійснювати за присутності основи, наприклад такої як гексаметилдисилазан калію, і в

Зо придатному розчиннику, наприклад такому як ОМЕ, з одержанням сполуки загальної формули

Х. Дія на сполуку загальної формули Х придатного водного кислого гідролітичного фактора, наприклад такого як обробка водним розчином хлороводневої кислоти, при підвищеній температурі дає проміжну сполуку загальної формули М.

Схема З сі (З є С

Оу ін нм хх см в, 7 С» о-

З по у З пою С х в М о Р М в М

Аз оо см Аз оо па вто х Х- хі Х- ХІЇ Х- сі м о

Со в М

Аз У

Приклади

Способи І С/М5

Вимірювання під час здійснення високоефективної рідинної хроматографії (НРІС) проводили за допомогою насоса для І С, детектора на діодній матриці (БАС) або УФ-детектора та колонки, як описано у відповідних способах. За необхідності використовували додаткові детектори (див. наведену нижче таблицю способів).

Потік із колонки спрямовували до мас-спектрометра (М5), який був оснащений джерелом іонізації при атмосферному тиску. У компетенції фахівця в даній галузі знаходиться встановлення настроюваних параметрів (наприклад, діапазону сканування, часу витримки тощо) з метою одержання іонів, які забезпечують визначення номінальної моноізотопної молекулярної ваги (ММ) сполуки. Збір даних здійснювали за допомогою відповідного програмного забезпечення.

Сполуки описували за їхніми значеннями експериментального часу утримування (К)) і іонами. Якщо не вказано інше, то в таблиці даних вказаний молекулярний іон відповідає (МАНІ: (протонована молекула) та/або ІМ-НІ (депротонована молекула). У випадку якщо сполука не була безпосередньо здатна до іонізації, - вказують тип аддукту (тобто |МАМНАЇ, (МАНСООГ тощо). Для молекул зі складними ізотопними розподілами (Вг, СІ) описане значення є таким значенням, яке одержане для найменшої ізотопної маси. Усі результати одержували з експериментальними похибками, які зазвичай пов'язані із застосовуваним способом.

Далі в даному документі "БОЮ" означає одиничний квадрупольний детектор, "МБО" означає мас-селективний детектор, "КТ" означає кімнатну температуру, "ВЕН" означає містковий гібрид етилсилоксану/діоксиду кремнію, "САЮ" означає детектор на діодній матриці, "Не" означає діоксид кремнію підвищеної міцності.

Коди способів І СМ5 (потік виражений у мл/хв.; температура колонки (Т) в "С; час аналізу в хвилинах).

Прилад Колонка Рухома фаза Градієнт -------- | аналізу способу

Т колонки | (хв.)

А: 10 мМ .

Умаїегв: Умаїіетв: ВЕНІ. СНІСООМНа в Від во ло 5 те 0,8 мл/хв.

ІС-А |Асдийу? ОРІ С2С18 (1,7 мкм) 95 95 НгОч5 95 за 1,5 хв. пштштн-- 2 -ВАО-500. |2,1 х 50 мм) сНнІСМ поЯгОМ От хв БОС в: СНніСМ р "хв.

Т колонки | (хв.)

А: 10 мМ Від 100 95 А до

Ууаїегв: Маеів:НеВІ СНІСООМН» | 5 95А за 2,10 хв., | 0,7 мл/хв.

І0-В (|Асдийу? ОРІ С ТЗ (1,8 мкм, | в 95 95 НгО--5 95 до 0 95 А за ттттятння 3,5 -ВАО-5БОЮ |(|21 х 100 мм) СНнзсМ 0,90 хв., 55'с

В: СНзЗСМ до 595 А за 0,5 хв. 84,2 95 А протягом 0,49 хв. до 10,5 95

А за 2,18 хв.

Маїегв: А: 95 95 7 мМ ' ' 0,343 . Магегв: ВЕН утримування '

І 6-6 Асаціу" ОРІ-Ст св (1,7 мкм, СсНІСоОМН; / протягом 1,94 хв., мл/хв. 62 - РАО-Оманто | х1300мм) СНОМ, о зновудо84,296А| 777

Місготм ' в: СНіСМ удо ьо 402с за 0,73 хв., утримування протягом 0,73 хв.

А: 10 мМ . д Ууаїегв: сі Маїеі5: ВЕН! СНнНІСООМНА Від 506 Адо 0,5 мл/хв.

І 6-0 сапу" РІС С18 (1,7 мкм, (доведено до рН 10 96 А за 3,5 хВ., тяяяятяння 5 - ОАО-Асдийу? й " имування о

Ч утриму

ТО детектор 2,1,х50 мм) 19) протягом 1,5 хв 407с

В: СНзЗСМ ' "

Способи ЗЕС-М5

Вимірювання під час 5ЕС проводили із застосуванням аналітичної системи хроматографії з надкритичною рухомою фазою, укомплектованою бінарним насосом для доставки діоксиду вуглецю (СО2) і модифікатором, автоматичним дозатором, термостатом для колонок, детектором на діодній матриці, обладнаним проточною кюветою для роботи під високим тиском, що витримує значення до 400 бар. За умови оснащення мас-спектрометром (М5) потік із колонки спрямовували до (М5). У компетенції фахівця в даній галузі знаходиться встановлення настроюваних параметрів (наприклад, діапазону сканування, часу витримки тощо) з метою одержання іонів, що забезпечують визначення номінальної моноізотопної молекулярної ваги (МУ) сполуки. Збір даних здійснювали за допомогою відповідного програмного забезпечення.

Аналітичні способи 5ЕС-М5 (швидкість потоку, виражена в мл/хв.; температура колонки (Т) в "С; протитиск (ВРЕ) в барах).

Потік т /|Час аналізу

Код способу Колонка Рухома фаза Градієнт тт тт колонки ВРА 5095 В з З 7

МУНЕГК-О1 (5, 5) 5 мкм А: СО»

ЗЕС-А . , утримуванням | --------- птн ово Кн вм Метання | т . . 40 95 В з З 7

Колонка Оаїсеї! СпігаїрактУ А: 602 зЗЕо-В , утримуванням | --------- птн вв ние вм Метуееняи с 6О 90 В з З 9

МУНЕГК-О1 (5, 5) 5 мкм А: СО» зЕо-б . , утримуванням | --------- птн ово КН вм Метання . . 5095 В з З 7

Колонка Оаїсеї! СпігаїрактУ А: 602 зЕС-0 , утримуванням | --------- птн ово Крат вм Метання

Колонка Озісеї Спігаїраке ВО 1050 ов 95

ЗЕС-Е АБЗ (3,0 мкм, о юн за 6 хв., З ттттттння ттттттння 150 х 4,6 мм) 0,2 ув ІРІМН» |утримуванням 40 110 " -3 96 НгО 3,5 хв.

Колонка Оаїсеї! СпігаїрактУ А: 602 ЗО 95 В з З 7

ЗЕС-Е АР-Н (5,0 мкм, 150 х В: ІРОН утримуванням| /---------- ттяттнння 4,6 мм -0,3 965 ІРИМН» 7 хв. 35 100

Точки плавлення

Значення являють собою або максимальні значення, або діапазони температур плавлення, і їх одержують з експериментальними похибками, які зазвичай пов'язані з даним аналітичним способом. рзсо823е (позначений як ОС)

Для ряду сполук точки плавлення визначали за допомогою 0О5С0823е (МешШег- ГоїІедо). Точки плавлення вимірювали з градієнтом температури 10"С/хвилина. Максимальна температура становила 3007С.

Кути оптичного обертання

Кути оптичного обертання вимірювали на поляриметрі Регкіп-ЕІтег 341 з натрієвою лампою і позначали наступним чином: | (АХ, с г/100 мл, розчинник, ТС).

ІЯ12 - (1000) / (І х с), де І означає довжину пробігу в дм і с означає концентрацію в г/100 мл для зразка при температурі Т (С) і довжині хвилі А (в нм). Якщо використовувана довжина хвилі світла становить 589 нм (О-лінія натрію), то замість цього можна використовувати символ 0.

Завжди необхідно наводити знак напрямку обертання (- або -). У випадку застосування цього рівняння концентрацію і розчинник завжди наводять в круглих дужках після кута обертання. Кут обертання вказують у градусах, а одиниці концентрації не наводять (вважають, що вони виражені в г/100 мл).

Приклад 1. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(б-фтор-1Н-індол-з3-іл)-2-(З-метокси-5- (метилсульфоніл)феніл)аміно)етанону (сполука 1) і хіральне розділення на енантіомери 1А і 18 чл ГУ» г. . й а 4. стат ОСЬ а а пи кт що п бай Ву к те дач доч» їх | АХ п Її й З т | СЕ В. но ЧУ щ веліС ашня їх тНЕ ЕЙ Ти їв Сни ОО Зк з позна чїе с та в С ОЙ й вмінні поодеке « їх чик ре - СХМЕИВЕІ вхагиеагеямю сетнттнтеттттттетт тт тттттттттттттттттеттсв сив, не | ЯН Еозокннма а ап В дете Ж стік « Яр

СсНеВТНЕ, РО, За я '

Синтез проміжної сполуки Та 2-(4-Хлор-2-метоксифеніл)оцтову кислоту |(САБ 170737-95-8) (5,8 г, 28,9 ммоль) додавали невеликими порціями до тіонілхлориду (50 мл) і одержаний розчин перемішували протягом ночі при 60"С. Розчинник концентрували при зниженому тиску і випарювали спільно з толуолом з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніллу'ацетилхлориду та (6б,5г) у вигляді маслянистого залишку, який застосовували без додаткового очищення на наступній стадії.

Зо Синтез проміжної сполуки 16

Додавали по краплях 1 М діетилалюмінійхлорид у гексані (37,1 мл, 37,1 ммоль) при 0"С до розчину 6-фтор-1Н-індолу |(САЗ 399-51-91 (3,34 г, 24,76 ммоль) у СНоСі» (100 мл). За 30 хв. при

ОС розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)ацетилхлориду Та (6,3 г, 28,76 ммоль) у СНоСі2 (100 мл) повільно додавали при 0"С. Реакційну суміш перемішували при 0"С протягом З год. Додавали воду з льодом і осад відфільтровували, промивали водою та невеликою кількістю СНесСі».

Тверді речовини висушували під вакуумом при 70"С протягом ночі з одержанням 2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-(6-фтор-1 Н-індол-З3-іл)етанону 15 (4,9 г).

Синтез проміжної сполуки 1с

Додавали по краплях розчин триброміду фенілтриметиламонію (СА 4207-56-1| при 0"С (5,68 г, 15,4 ммоль) у ТНЕ (65 мл) до суміші 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(б-фтор-1Н-індол-3- іл)етанону 16 (4,9 г, 15,4 ммоль) у ТНЕ (60 мл). Суміш перемішували при 0"С протягом 1 год. і при кімнатній температурі протягом 2,5 год. Осад відфільтровували і промивали за допомогою

ЕТАс. Об'єднані фільтрати концентрували при зниженому тиску. Залишок поглинали за допомогою ЕТОАс і промивали водою. В органічному шарі з'являвся осад і його відфільтровували та висушували з одержанням першої партії 2-бром-2-(4-хлор-2-

метоксифеніл)-1-(6-фтор-1Н-індол-З-іл)уетанону 1с (4,6 г). Органічний шар відокремлювали, висушували над Ма5О5, фільтрували і розчинник випарювали при зниженому тиску. Залишок кристалізували з ЕІОАс, осад відфільтровували, промивали ЕСО і висушували під вакуумом з одержанням другої фракції 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-фтор-1Н-індол-З3-іл)уетанону 1с (1,6 г).

Синтез сполуки 1 і хіральне розділення енантіомерів ТА і 18

Суміш 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-фтор-1Н-індол-З3-іл)етанону 1с (Зг, 7,56 ммоль), З-метокси-5-(метилсульфоніл)аніліну (СА 62606-02-4)| (2,28 мг, 11,35 ммоль) і діззопропілетиламіну (1,95 мл, 11,35 ммоль) у СНзСМ (60 мл) і ТНЕ (30 мл) перемішували при 70"С протягом 24 год. Реакційну суміш розбавляли ЕІОАс. Органічний шар промивали 1 н. НСІ (двічі) та водою, висушували над Мо5О».5, фільтрували і розчинник концентрували при зниженому тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (15- 40 мкм, 80 г, рухома фаза: СНоСІг/МеонН 99,5/0,5). Виконували друге очищення за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 80 г, рухома фаза: СНСІг/мМеон 99,7/0,3). Чисті фракції об'єднували та концентрували при зниженому тиску з одержанням 2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-(6-фтор-1Н-індол-З-іл)-2-((З-метокси-5-(метилсульфоніл)феніл)аміно)етанону (сполука 1, 2 г) у вигляді рацемічної суміші.

Енантіомери сполуки 1 розділяли за допомогою хіральної 5ЕС (нерухома фаза: Спігаїракт?

А0-Н 5 мкм 20 х 250 мм, рухома фаза: 5095 СО», 5096 Меон) з одержанням 740 мг першого елюйованого енантіомеру та 720 мг другого елюйованого енантіомеру. Перший елюйований енантіомер кристалізували з СНЗСМ/ЕСО. Осад відфільтровували і висушували з одержанням енантіомеру 1А (645 мг). Другий елюйований енантіомер кристалізували з СНЗСМ/ЕРО. Осад відфільтровували і висушували з одержанням енантіомеру 18 (632 мг").

Сполука 1

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ5О-ав) б ррт 3,09 (5, З Н) 3,72 (5, З Н) 4,00 (5, З Н) 6,24 (й, 9-7,9 Гц, 1

Н) 6,58 (5, 2 Н) 6,91 (5, 1 Н) 6,97 (аа, 9-8,7, 1,9 Гц, 1 Н) 7,02 - 7,09 (т, 2 Н) 7,12 (а, 9-1,9 Гц, 1 Н) 7,27 (аа, 9-9,5, 1,9 Гц, 1 Н) 7,35 (а, У-8,5 Гц, 1 Н) 8,14 (ад, 9-8,7, 5,5 Гу, 1 Н) 8,44 (5, 1 Н) 12,10 (Бг. 5.,1 Н)

Г.С/М5 (Спосіб ГС-С): В. 3,08 хв., МН" 517

Зо Температура плавлення: 174"7С

Енантіомер ТА

Н) 6,59 (5, 2 Н) 6,91 (5, 1 Н) 6,97 (аа9, 9-88, 2,2 Гц, 1 Н) 7,02 - 7,10 (т, 2 Н) 7,12 (а, 2-22 Гц, 1 Н) 7,27 (аа, 9-96, 2,2 Гц, 1 Н) 7,35 (а, У-8,2 Гц, 1 Н) 8,14 (ад, 2-8,8, 5,7 Гу, 1 Н) 8,44 (5, 1 Н) 12,10 (бг. 5.,1 Н)

Г.С/М5 (Спосіб ГС-С): В. 3,09 хв., МН" 517

ІФо-о: 130,37 (с 0,277, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб БЕС-0): Ве 3,41 хв., МН" 517, хіральна чистота 10095.

Температура плавлення: 220"7С

Енантіомер 18

ІН ЯМР (400 МГц, ОМ5О-ав) б ррт 3,09 (5, З Н) 3,72 (5, З Н) 4,00 (5, З Н) 6,24 (й, 9-7,6 Гц, 1

Н) 6,53 - 6,65 (т, 2 Н) 6,91 (5, 1 Н) 6,97 (аа, 9-8,6, 2,0 Гу, 1 Н) 7,01 - 7,09 (т, 2 Н) 7,12 (й, 9-2,0

Гу, 1 Н) 7,27 (ад, 9-9,6, 2,0 Гу, 1 Н) 7,35 (а, 9-81 Гу, 1 Н) 8,14 (да, 9-86, 5,6 Гц, 1 Н) 8,43 (5,1 Н) 12,09 (рг. в5., 1 Н)

Ї С/М5 (Спосіб І С-0): Вк 3,09 хв., МН" 517

ІФо-о: -135,37 (с 0,283, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб БЕС-0): В. 4,89 хв., МН" 517, хіральна чистота 99,35965.

Температура плавлення: 2187С

Приклад 1,1. Хіральна стійкість енантіомеру 1А при рН 7,4

Хіральну стійкість енантіомеру 1А (К - ОМе) оцінювали шляхом визначення енантіомерного надлишку (е.н.9о) після інкубування протягом 24 год. і 48 год. у буферному розчині при рН 7,4 при 40"С і 60"С. Для оцінки впливу метокси-замісника енантіомеру ТА (К - ОМе) на стійкість до рацемізації тестували хіральну стійкість енантіомеру ТА (К - Н) за тих самих умов.

З даною метою одержували 5 мкМ буферні (рН-7,4) розчини ТА ії ТА за допомогою змішування 25 мкл 100 мкМ розчину ТА або ТА в ЮОМ5О з 475 мкл водного буфера рнН 7,4.

Зразки поміщали на 24 год. і 48 год. після інкубування при 407С і 60"С. Аналітичні зразки аналізували за допомогою хіральної БЕС (визначення М5) і хіральну чистоту виражали як енантіомерний надлишок (е.н.Уо - Уеенантіомеру А - 9енантіомеру В). Обидва енантіомери 1А і

ТА до їх інкубування характеризувалися хіральною чистотою 10095. 60

СІ

- е-

О, ж

М х 38- м сь

Р Н

1А (К - ОМе)

ТА (НВ: Н) ведо

Сполука Температура Моменти часу відбору проб (год.) 24 48 407 100 100

ТА

60 95 88 407 21 10

ТА

60 0 0

Приклад 2. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-фтор-7-метил-1Н-індол-З3-іл)-2-((3- метокси-5-(метилсульфоніл)феніл)аміно)етанону (сполука 2) і хіральне розділення на енантіомери 2А і 28

С Ге 4 ФІ

І ; І і с уві Є С с -- 13 ВГ

Б

Її М ? 0-02 З пот, їх

Е Й вас Е Н ТНК, т. го. Е н

СНИ ОО, з гек. н Н та зо

Ге в су я чо а- нон пн ої: Хікдтьне рохлілавня я су Евхнзіонедк 24 28 тт Н - сН.сн,ТНЕ а ал

Бігкоолектпьккное вжтусівквант Е Й та

МККС, ЗО хв.

Синтез проміжної сполуки 2а

Додавали по краплях 1 М діеєтилалюмінійхлорид у гексані (20 г, 20,0 ммоль) при 0"С до розчину б-фтор-7-метил-1 Н-індолу |(СА5 57817-10-4) (1,50 г, 10,1 ммоль) у СНоСі» (45 мл). Через

ЗО хв. при 0"С повільно додавали розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)ацетилхлориду (3,30 г, 15,1 ммоль, синтез: див. приклад 1) у дихлорметані (30 мл). Реакційну суміш перемішували при 0"С протягом З год. Потім додавали 1 М розчин сегнетової солі (50 мл) і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 1 год. Тверді речовини відфільтровували та розподіляли між ЕТОАс і 1 н. НСІ. Фази розділяли. Водну фазу екстрагували за допомогою

ЕЮАс. Органічні фази об'єднували, промивали сольовим розчином, висушували над Ма5Оха, фільтрували і концентрували при зниженому тиску. Залишок розтирали в порошок з ЕОАсС і гептаном. Осад відфільтровували з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(б-фтор-7-метил- 1Н-індол-З3-іл)етанону га (2,00 г).

Синтез проміжної сполуки 25

Додавали по краплях при 0"С розчин триброміду фенілтриметиламонію ІСАЗ 4207-56-11) (2,49 г, 6,6 ммоль) у ТНЕ (45 мл) до розчину 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(б-фтор-7-метил-1 Н- індол-З-іл)уетанону 2а (2,00 г, 6,0 ммоль) у ТНЕ (65 мл). Суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Осад відфільтровували і промивали за допомогою ЕЇОАс. Об'єднані фільтрати концентрували при зниженому тиску. Залишок поглинали за допомогою мінімальної кількості ацетонітрилу. Осад відфільтровували, промивали ацетонітрилом і висушували під вакуумом з одержанням першої партії 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-фтор-7-метил-1 Н- індол-З-іл)уетанону 25 (1,51 г). Фільтрат концентрували при зниженому тиску. Залишок поглинали за допомогою мінімальної кількості ацетонітрилу. Осад відфільтровували, промивали ацетонітрилом і висушували під вакуумом з одержанням другої фракції 2-бром-2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-(6-фтор-7-метил-1 Н-індол-З3-іл)/етанону 25 (0,70 г).

Синтез сполуки 2 і хіральне розділення енантіомерів 2А і 28

Суміш 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-фтор-7-метил-1Н-індол-З-іл)летанону 2Ь (1,8 г, 4,36 ммоль) і З-метокси-5-(метилсульфоніл)аніліну (СА 62606-02-4) (2,6 г, 13,0 ммоль) у ТНЕ (9 мл) ії СНСМ (9 мл) нагрівали під дією мікрохвильового випромінювання при 1007С протягом 50 хв. Реакційну суміш розбавляли ЕІОАс і промивали 1 н. НСІ. Фази розділяли. Органічну фазу промивали водним насиченим розчином Мансоз і сольовим розчином, висушували над Ма5О», фільтрували та концентрували при зниженому тиску. Залишок поглинали за допомогою мінімальної кількості ацетонітрилу. Осад відфільтровували, промивали ацетонітрилом і висушували під вакуумом з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-фтор-7-метил-1Н-індол-

З-іл)-2-((З-метокси-5-(метилсульфоніл)феніл)аміно)етанону (сполуки 2, 1,/г) У вигляді рацемічної суміші.

Хіральне розділення енантіомерів сполуки 2 (1,59г) здійснювали за допомогою препаративної ЗЕС (нерухома фаза: (5,5)-М/пеіКк-О1 5 мкм 250 х 21,1 мм, рухома фаза: 5095

Со», 5095 Меон). Фракції, що містять продукт, об'єднували і випарювали при зниженому тиску.

Перший елюйований енантіомер (746 мг) додатково очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 24 г, рухома фаза: СНоСІг/Меон 99,5/0,5). Чисті фракції об'єднували і випарювали при зниженому тиску (560 мг). Залишок отверджували за допомогою розтирання із сумішшю ЕБСО і декількох крапель СНІзСМ. Тверді речовини відфільтровували і

Зо висушували під вакуумом з одержанням енантіомеру 2А (473 мг). Другий елюйований енантіомер (732 мг) додатково очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 24 г, рухома фаза: СНоСІг/МеонН 99,5/0,5). Чисті фракції об'єднували і випарювали при зниженому тиску (550 мг). Залишок отверджували за допомогою розтирання із сумішшю

ЕСО і декількох крапель СНІСМ. Тверді речовини відфільтровували і висушували під вакуумом з одержанням енантіомеру 2В (457 мг).

Сполука 2

ІН ЯМР (300 МГц, ОМ5О-адв) 6 ррт 2,38 (й, 9У-1,5 Гц, З Н) 3,10 (5, З Н) 3,73 (5, З Н) 4,01 (5, З

НІ 6,27 (а, 9-7,9 Гц, 1 Н) 6,55 - 6,63 (т, 2 Н) 6,93 (т, 1 Н) 6,94 - 7,09 (т, З Н) 7,13 (а, 9-1,9 Гц, 1

Н) 7,35 (а, 9У-8,3 Гц, 1 Н) 7,97 (да, У-8,7, 5,3 Гц, 1 Н) 8,45 (5, 1Н) 12,23 (Брг. 5, 1 Н)

Г.С/М5 (Спосіб І С-0): В: 1,68 хв., МН" 531

Енантіомер 2А

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ5О-ав) 6 ррт 2,37 - 2,39 (т, З Н) 3,09 (в, З Н) 3,72 (в, З Н) 4,01 (з, З Н) 6,26 (а, 97,9 Гц, 1 Н) 6,54 - 6,63 (т, 2 Н) 6,92 (5, 1 Н) 6,97 (ай, 9У-8,4, 1,9 Гу, 1 Н) 7,02 (да, 9-9,9, 9,0 Гц, 1 Н) 7,07 (а, 9-7,9 Гц, 1 Н) 7,13 (а, 9-1,9 Гц, 1 Н) 7,35 (й, 9-84 Гу, 1 Н) 7,96 (аа, 9-8,5, 5,4

Гц, 1 Н) 8,45 (5, 1 Н) 12,24 (бБг. 5., 1 Н)

Г.С/М5 (Спосіб ГС-С): В 3,20 хв., МН" 531

ІФо-о: 104,57 (с 0,2545, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5БЕС-А): В: 4,22 хв., МН" 531, хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 28

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ5О-дв) 6 ррт 2,36 - 2,41 (т, З Н) 3,09 (5, З Н) 3,72 (5, З Н) 4,01 (в, З Н) 6,26 (а, 9-7,9 Гц, 1 Н) 6,57 - 6,64 (т, 2 Н) 6,92 (5, 1 Н) 6,97 (ай, 9У-8,2, 1,9 Гу, 1 Н) 6,99 - 7,04 (т, 1

Н) 7,07 (а, 9-7,9 Гц, 1 Н) 7,13 (й, 9-1,9 Гу, 1 Н) 7,35 (а, 9-8,2 Гц, 1 Н) 7,96 (ай, 9-8,7, 5,2 Гц, 1 Н) 8,45 (5, 1 Н) 12,24 (рг. 5., 1 Н)

Г.С/М5 (Спосіб ГС-С): Ве 3,20 хв., МН" 531

ІФо-о: -104,17 (с 02536, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-А): В, 5,12 хв., МН" 531, хіральна чистота 99,53965.

Приклад 3. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-метокси-1 Н-індол-3-іл)-2-((З-метокси-5- (метилсульфоніл)феніл)аміно)етанону (сполука 3) і хіральне розділення на енантіомери ЗА і ЗВ я і З ме в щї си

Ме ма насконантнх ИЙ р кн нео к

Х- «вок. Діоксея, за АХ ДМК вів ФС дек. т. зв ще жот. З ві Зо тод. А- і- мех н Мт | се

Незхеае, Же і;

С, ато. КС но кт їдтов за ат Ф нан ої5, « Ку спа тера зве . "нини фня Егемчість: ЗБ ча ЗЕ шини, же пФ мех Й 7 пи сНИСМ, БО тов.

Синтез проміжної сполуки За

Розчин Манзоз (5,7 г, 54,5 ммоль) у воді (45 мл) додавали до перемішуваного розчину трет- бутил-3-форміл-б-метокси-1Н-індол-1-карбоксилату ІСАЗ 847448-73-1| (10г, 36,3 ммоль) у діоксані (45 мл). Через 15 хв. додавали морфолін (4,8 мл, 54,5 ммоль) і через 35 хв. додавали ціанід натрію (Масм) (1,96 г, 40 ммоль). Одержану в результаті суспензію перемішували при кімнатній температурі протягом З днів до завершення реакції. Продукт відфільтровували і промивали сумішшю 1/1 діоксан/вода (Зх 35 мл) і потім водою (Зх 45 мл), і висушували під вакуумом при 60"С. Тверді речовини збовтували в ЕСО (125 мл), відфільтровували, промивали за допомогою Еб2О (Зх) і висушували під вакуумом при 507"С з одержанням трет-бутил-3- (ціано(морфоліно)метил)-б-метокси-1 Н-індол-1-карбоксилату За (12,3 г).

Синтез проміжної сполуки ЗБ

Суміш трет-бутил-3-(ціано(морфоліно)метил)-б-метокси-1Н-індол-1-карбоксилату За (6,0 г, 16,2 ммоль) у сухому ОМЕ (80 мл) перемішували в атмосфері М2 при охолодженні на льодяній бані. Додавали по краплях розчин 0,5 М КНМОЗ5 у толуолі (35,5 мл, 17,8 ммоль) протягом 10 хв.

Після перемішування протягом додаткових 10 хв. додавали 4-хлор-1-(хлорметил)-2- метоксибензол |ІСАБ 101079-84-9| (3,09г, 16,2 ммоль) і одержану в результаті суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 20 год. Реакційну суміш виливали в холодну воду (400 мл) і продукт екстрагували за допомогою Его (2х). Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином, висушували над Мо95О»:, фільтрували, випарювали при зниженому тиску і випарювали спільно з ксилолом. Залишок очищали за допомогою флеш- хроматографії (нерухома фаза: силікагель Сгасе КемеїегізФ 120 г, рухома фаза: гептан/г(ОАс, градієнт від 100/0 до 20/80). Потрібні фракції об'єднували, випарювали при зниженому тиску та випарювали спільно з діоксаном з одержанням трет-бутил-3-(2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-ціано- 1-морфоліноетил)-6-метокси-1Н-індол-1-карбоксилату ЗЬ (7,75 г).

Синтез проміжної сполуки Зс

До перемішуваної суспензії трет-бутил-3-(2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-ціано-1- морфоліноетил)-6-метокси-1 Н-індол-1-карбоксилату ЗБ (7,75 г, 14,7 ммоль) у діоксані (40 мл) і

Зо воді (20 мл) додавали розчин НСІ б М в ізопропанолі (36,8 мл, 220 ммоль). Одержану в результаті суміш перемішували при 60"С протягом 4 год. і потім при 807С протягом 1 год. Після охолодження до кімнатної температури суміш залишали на 20 год. для забезпечення кристалізації продукту реакції. Продукт відфільтровували, промивали сумішшю 1/1/1

ІРОН/НгО/діоксан (2 х 15 мл) і висушували під вакуумом при 507С з одержанням 2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-(6-метокси-1 Н-індол-З3-іл)етанону Зс (3,67 г).

Синтез сполуки З і хіральне розділення енантіомерів ЗА і ЗВ

Перемішувану суміш 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(б-метокси-1Н-індол-З-іл)/етанону Зс (2Гг, 6,07 ммоль) у ТНЕ (80 мл) охолоджували на льодяній бані в атмосфері М». Додавали трибромід фенілтриметиламонію ІСА5 4207-56-11) (2,39 г, 6,37 ммоль) і перемішували реакційну суміш при 0"С протягом 1 год., а потім при кімнатній температурі протягом 1,5 год. Додавали З-метокси-5- (метилсульфоніл)анілін (СА 62606-02-4| (3,66 г, 18,2 ммоль) і випарювали розчинник при зниженому тиску. Залишок розчиняли в СНзСМ (100 мл). Додавали діїзопропілетиламін (2,09 мл, 12,1 ммоль) і нагрівали реакційну суміш при 557С протягом 27 год. Забезпечували охолодження реакційної суміші до кімнатної температури і виливали у воду з перемішуванням (400 мл).

Продукт екстрагували за допомогою 2-МетНЕ (2х). Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином, висушували над Мд5О5, фільтрували і випарювали при зниженому тиску.

Залишок (8 г) очищали за допомогою флеш-хроматографії (нерухома фаза: силікагель сгасе

Кемеїегізб 120 г, рухома фаза: гептан/Е(ОАс, градієнт від 100/0 до 0/100). Потрібні фракції об'єднували і випарювали при зниженому тиску. Залишок (5,4 г) додатково очищали за допомогою препаративної НРІ С (нерухома фаза: КР ХВгіддеє Ргер С18 ОВО - 10 мкм, 50 х 150 мм, рухома фаза: 0,2595 розчин МНаАНСО» у воді, СНзСМ). Фракції, що містять продукт, об'єднували і випарювали при зниженому тиску, а потім випарювали спільно з МеОоН. Залишок кристалізували із суміші ЕТОАс (15 мл), СНзСМ (2мл) і Меон (2 мл). Тверді речовини відфільтровували, промивали за допомогою Е(ОАс (З х) і висушували під вакуумом при 507С з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-метокси-1 Н-індол-З3-іл)-2-((З-метокси-5- (метилсульфоніл)феніл)аміно)етанону (сполука 3, 681 мг) у вигляді рацемічної суміші.

Хіральне розділення енантіомерів сполуки З (0,63 г) здійснювали за допомогою хірального розділення з використанням нормальної фази (нерухома фаза: А5 20 мкм, рухома фаза: 100 9о метанол). Фракції, що містять продукт, об'єднували і випарювали при зниженому тиску. Перший елюйований енантіомер очищали за допомогою колонкової хроматографії (нерухома фаза: силікагель Сгасе Кемеїегізб 12 г, рухома фаза: гептан/н(Ас/ЕЮН, градієнт від 100/0/0 до 40/45/15). Потрібні фракції об'єднували, випарювали, а потім випарювали спільно з ЕОАс.

Масло, що залишилось, отверджували шляхом перемішування в НО (4 мл) і повільного додавання Меон (1,6 мл). Після перемішування протягом 20 хвилин продукт відфільтровували, промивали (Зх) сумішшю 1/2 Меон/нго і висушували під вакуумом при 507"С з одержанням енантіомеру ЗА (168 мг) у вигляді аморфної твердої речовини. Другий елюйований енантіомер очищали за допомогою флеш-хроматографії (нерухома фаза: силікагель Сгасе КемеїегізФ 12 г,

Зо рухома фаза: гептан/ЕБ(ОАс/ЕН, градієнт від 100/0/0 до 40/45/15). Потрібні фракції об'єднували, випарювали при зниженому тиску і випарювали спільно з ЕОАс. Піну, що залишилась, отверджували шляхом перемішування в НО (4 мл) і повільного додавання МЕеон (2 мл). Після перемішування протягом 15 хвилин продукт відфільтровували, промивали (зх) сумішшю 1/2 Меон/нго і висушували при 50"С під вакуумом з одержанням енантіомеру ЗВ (146 мг) у вигляді аморфної твердої речовини.

Сполука З

ІН ЯМР (400 МГц, ОМ50-ав) б ррт 3,09 (5, З Н) 3,72 (5, З Н) 3,77 (5, З Н) 4,01 (5, З Н) 6,21 (й, 97,9 Гу, 1 Н) 6,54 - 6,64 (т, 2 Н) 6,83 (ай, 9-8,7, 2,3 Гц, 1 Н) 6,91 (І, 9-1,4 Гу, 1 Н) 6,94 - 6,99 (т, 2 Н) 7,04 (а, 9-7,7 Гц, 1 Н) 7,12 (а, 9-2,0 Гц, 1 Н) 7,35 (а, 9-8,1 Гу, 1 Н) 8,02 (а, 9-8,8 Гц, 1 Н) 8,30 (5, 1 Н) 11,84 (5, 1 Н) І С/М5 (Спосіб І С-А): Ві 1,20 хв., МН" 529

Енантіомер ЗА "Н ЯМР (360 МГц, ОМ50-ав) б ррт 3,09 (5, З Н) 3,72 (5, З Н) 3,77 (5, З Н) 4,01 (5, З Н) 6,22 (а, 9-81 Гу, 1 Н) 6,55 - 6,61 (т, 2 Н) 6,84 (дай, 9У-8,8, 2,2 Гц, 1 Н) 6,91 (І, 9У-1,8 Гу, 1 Н) 6,94 - 7,00 (т, 2 Н) 7,07 (а, 9-7,0 Гц, 1 Н) 7,13 (а, 9-1,8 Гц, 1 Н) 7,35 (а, 9У-8,4 Гу, 1 Н) 8,02 (а, 9-8,8 Гц, 1 Н) 8,32 (а, 9-2,9 Гц, 1 Н) 11,87 (а, 9-26 Гц, 1 Н)

І С/М5 (Спосіб І С-А): В: 1,08 хв., МН" 529

ІФЧо-о: 134,97 (с 0,545, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб БЕС-Е): В: 4,31 хв., МН" 529, хіральна чистота 10095.

Енантіомер ЗВ "Н ЯМР (360 МГц, ОМ50-ав) 6 ррт 3,09 (5, З Н) 3,72 (5, З Н) 3,77 (5, З Н) 4,01 (5, З Н) 6,21 (а, 9-81 Гу, 1 Н) 6,54 - 6,62 (т, 2 Н) 6,83 (ад, У-8,6, 2,4 Гц, 1 Н) 6,91 (ї, 9-1,5 Гц, 1 Н) 6,94 - 6,99 (т, 2 Н) 7,07 (а, У-7,0 Гц, 1 Н) 7,13 (а, 9-1,8 Гц, 1 Н) 7,35 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 8,02 (а, 9У-8,8 Гц, 1 Н) 8,32 (а, 9-29 Гц, 1 Н) 11,87 (бг а, 5-22 Гц, 1 Н)

І С/М5 (Спосіб І С-А): В: 1,08 хв., МН" 529

ІФЧого: -116,77 (с 0,51, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб БЕС-Е): В: 4,63 хв., МН" 529, хіральна чистота 94,7905.

Приклад 4. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-2-((З-метокси-5- (метилсульфоніл)феніл)аміно)-1-(б-метокси-5-метил-1Н-індол-З-іл)етанону (сполука 4) і хіральне розділення на енантіомери 4А і 48 60

І С в сі а їх а то н вас ча Її 7 ТНЕ -а снить С, зтяво й Пес і едово т. Мт. " ай Я ат с ди те ном з о я . : сто ї Кі Мдальне ЕЛИНнх о. Н сіре т щ Г ї аЯг Енжеінмрк А 14

Синтез проміжної сполуки 4а

Додавали по краплях 1 М діеєтилалюмінійхлорид у гексані (13,5 мл, 13,5 ммоль) при 0"С до розчину б-метокси-5-метил-1Н-індолу |(СА5 1071973-95-9| (1,45 г, 9 ммоль) у СНоСі» (45 мл).

Через 30 хв. при 0"С повільно додавали розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)ацетилхлориду Та (2,4 г, 10,9 ммоль) у СНоСі» (45 мл) при 0"С. Реакційну суміш перемішували при 0"С протягом

З год. Додавали воду з льодом і осад відфільтровували та промивали водою. Тверду речовину висушували під вакуумом з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-метокси-5-метил-1 Н- індол-З-іл)етанону 4а (2,1 г).

Синтез проміжної сполуки 4р

Додавали по краплях при 0"С розчин триброміду фенілтриметиламонію |ІСАЗ 4207-56-11) (2,4 г, 6,4 ммоль) у ТНЕ (65 мл) до суміші 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-метокси-5-метил-1 Н- індол-З-іл)етанону 4а (2,1 г, 6,1 ммоль) у ТНЕ (60 мл). Суміш перемішували при 0"С протягом 1 год. і при кімнатній температурі протягом 2,5 год. Осад відфільтровували і промивали за допомогою ЕАс. Фільтрат концентрували при зниженому тиску. Залишок поглинали за допомогою мінімальної кількості дізопропілового етеру. Осад відфільтровували і висушували під вакуумом з одержанням 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(б-метокси-5-метил-1Н-індол-3- іл)етанону 45 (2,36 г).

Синтез сполуки 4 і хіральне розділення енантіомерів 4А і 48

Суміш /2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6б-метокси-5-метил-1Н-індол-З-іл)оетанону 45 (4,0 г, 9,46 ммоль), З-метокси-5-(метилсульфоніл)аніліну (СА5 62606-02-4| (2,86 г, 14,2 ммоль) і діззопропілетиламіну (2,44 мл, 14,2 ммоль) у СНЗСМ/ТНЕ (1/1) (100 мл) перемішували при 457 протягом 72 год. Розчинники видаляли при зниженому тиску. Залишок розчиняли в ЕАСс.

Органічний шар двічі промивали 1н. НСІ, промивали водою, висушували над Мазох, фільтрували і концентрували при зниженому тиску. Сполуку кристалізували з

СНазсСМ/діїзопропілового етеру з одержанням /2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-2-((3З-метокси-5- (метилсульфоніл)феніл)аміно)-1-(6-метокси-5-метил-1 Н-індол-3З-іл)уетанону (сполука 4, 1,1 г) у вигляді рацемічної суміші.

Зо Хіральне розділення енантіомерів сполуки 4 здійснювали за допомогою препаративної хіральної ЗЕС (нерухома фаза: (5,5)-МУпеїКк-О1 5 мкм 250 х 21,1 мм, рухома фаза: 4595 СО», 5595 МеоН) з одержанням 500 мг першого елюйованого енантіомеру і 531 мг другого елюйованого енантіомеру. Перший елюйований енантіомер кристалізували з СНзСМ/ЕРО з одержанням енантіомеру 4А (401 мг). Другий елюйований енантіомер кристалізували з

СНіСМ/ЕРгО з одержанням енантіомеру 4В (396 мг).

Сполука 4

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50О-дв) 6 ррт 2,21 (5, З Н) 3,09 (5, З Н) 3,72 (5, З Н) 3,79 (5, З Н) 4,01 (5,

З Н) 6,20 (а, 9-7,9 Гц, 1 Н) 6,58 (5, 2 Н) 6,88 - 6,93 (т, 2 Н) 6,96 (аа, У-8,5, 1,9 Гц, 1 Н) 7,02 (а, 9У-7,9 Гу, 1 Н) 7,12 (а, 9У-1,9 Гц, 1 Н) 7,34 (й, 9-8,5 Гц, 1 Н) 7,89 (5, 1 Н) 8,24 (5, 1 Н) 11,78 (Бг. 5., 1

Н)

Г.С/М5 (Спосіб І С-С): В, 3,16 хв., МН" 543

Температура плавлення: 2087

Енантіомер 4А

ЗН)б20 (а, ю9-7,6 Гц, 1 Н) 6,58 (а, 9У-1,6 Гц, 2 Н) 6,87 - 6,93 (т, 2 Н) 6,96 (аа, 9-82, 1,9 Гц, 1 Н)

7,02 (а, 97,6 Гу, 1 Н) 7,12 (а, 9-1,9 Гу, 1 Н) 7,34 (а, 9-8,2 Гц, 1 Н) 7,89 (5, 1 Н) 8,25 (5, 1 Н) 11,78 (Бг. 5.,1 Н)

Ї С/М5 (Спосіб І С-0): В; 3,15 хв., МН" 543

ІФого: 141,82 (с 0,3936, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб БЕС-О): В. 4,95 хв., МН" 543, хіральна чистота 10095.

Температура плавлення: 1737

Енантіомер 48

З Н) 6,20 (а, 9-7,9 Гц, 1 Н) 6,58 (5,2 Н) 6,688 - 6,93 (т, 2 Н) 6,96 (аа, У-8,2, 1,9 Гц, 1 Н) 7,02 (а, 9уУе7,9 Гу, 1 Н) 7,12 (а, 9-1,9 Гц, 1 Н) 7,34 (а, 9-82 Гц, 1 Н) 7,90 (5, 1 Н) 8,25 (5, 1 Н) 11,79 (Буг. 5., 1

Н)

Ї С/М5 (Спосіб І С-0): В; 3,15 хв., МН" 543

ІФо-о: -142,27 (с 0,3909, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб БЕС-О): В. 6,84 хв., МН" 543, хіральна чистота 10095.

Температура плавлення: 174"7С

Приклад 5. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-фтор-б-метокси-1Н-індол-3-іл)-2-((3- метокси-5-(метилсульфоніл)феніл)аміно)етанону (сполука 5) і хіральне розділення на енантіомери 5А і 5В с ві

М з іс з с а С | о с г т їз Е Вих Е Вт та Й ВВС - Й, ТНЕ та М

ЄнсВ С зв Н о Н за з ат ге гі то а- нон ой а с Хірапьне дезрілення -8686868686868И3ИШЗУЮ--О-- Р Н з нний Енхнзінари В КВ д ати сне Ус, ІШднв З Й 9 20 .

Синтез проміжної сполуки 5а

Додавали по краплях 1 М діеєтилалюмінійхлорид у гексані (15,7 мл, 15,7 ммоль) при 0"С до розчину 5-фтор-6-метокси-1Н-індолу |(СА5 1211595-72-О0| (2 г, 12,1 ммоль) у СНесСіг (50 мл).

Через 30 хв. при 0"С повільно додавали розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)ацетилхлориду Та (3,2 г, 14,6 ммоль) у СНоСі» (50 мл) при 0"С. Реакційну суміш перемішували при 0"С протягом

З год. Додавали воду з льодом і осад відфільтровували, промивали водою та за допомогою мінімальної кількості СН2СіІ». Тверду речовину висушували під вакуумом з одержанням 2-(4- хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-фтор-6-метокси-1 Н-індол-З3-іл)етанону 5а (2,82 г).

Зо Синтез проміжної сполуки 50

Додавали по краплях при 0"С розчин триброміду фенілтриметиламонію |ІСАЗ 4207-56-11) (3,5 г, 8,1 ммоль) у ТНЕ (20 мл) до розчину 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-фтор-6-метокси-1 Н- індол-З-іл)етанону 5а (2,82 г, 8,1 ммоль) у ТНЕ (46 мл). Суміш перемішували при 0"С протягом 1 год. і при кімнатній температурі протягом 4 год. Осад відфільтровували і промивали за допомогою Е(ОАс. Фільтрат концентрували при зниженому тиску. Залишок розчиняли в ЕОАсС і промивали водою. Органічну фазу висушували над МоезО», фільтрували і розчинник випарювали при зниженому тиску. Залишок поглинали за допомогою мінімальної кількості

ЕЮОАс. Осад відфільтровували і висушували під вакуумом з одержанням 2-бром-2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-(5-фтор-б-метокси-1Н-індол-З-іл)етанону 56 (2,5 г).

Синтез сполуки 5 і хіральне розділення енантіомерів 5А і 5В

Суміш //2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-фтор-б-метокси-1Н-індол-З-іл)оетанону - 5р (2,5 г, 5,86 ммоль), З-метокси-5-(метилсульфоніл)аніліну (СА5 62606-02-4) (1,415 г, 7,03 ммоль) і діззопропілетиламіну (1,515 мл, 8,79 ммоль) у СНізСМ (55 мл) і ТНЕ (100 мл) перемішували при 50"С протягом 10 днів. Розчинники видаляли при зниженому тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 80 г, рухома фаза: СНгСІ/СнНЗОнН

99,25/0,75). Чисті фракції об'єднували і випарювали. Сполуку розчиняли в ЕАс і перемішували з 1 н. НСІ протягом 15 хв. З'являвся осад і його відфільтровували та висушували під вакуумом з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-фтор-6б-метокси-1 Н-індол-З-іл)-2-((3- метокси-5-(метилсульфоніл)феніл)аміно)етанону (сполука 5, 1,3 г) у вигляді рацемічної суміші.

Хіральне розділення енантіомерів сполуки 5 здійснювали за допомогою препаративної хіральної 5ЕС (нерухома фаза: СпігаІракф ІС 5 мкм, 250 х 20 мм, рухома фаза: 5595 СО», 4590

Меон). Фракції що містять продукт, об'єднували і випарювали. Перший елюйований енантіомер отверджували шляхом розтирання за допомогою гептану/діїззопропілового етеру.

Тверді речовини відфільтровували і висушували під вакуумом з одержанням енантіомеру 5А (502 мг) у вигляді аморфного білого порошку. Другий елюйований енантіомер отверджували шляхом розтирання за допомогою гептану/дізопропілового етеру. Тверді речовини відфільтровували і висушували під вакуумом з одержанням енантіомеру 58 (490 мг) у вигляді аморфного білого порошку.

Сполука 5

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50О-дв) б ррт 3,09 (5, З Н) 3,72 (5, З Н) 3,85 (5, З Н) 4,00 (5, З Н) 6,21 (а, 97,9 Гц, 1 Н) 6,58 (а, 9-1,3 Гу, 2 Н) 6,90 (5, 1 Н) 6,97 (ад, 9-82, 1,9 Гц, 1 Н) 7,06 (й, 9-7,9 Гу, 1

Н) 7,10 - 7,18 (т, 2 Н) 7,34 (а, 9-8,2 Гу, 1 Н) 7,82 (й, 9-12,0 Гц, 1 Н) 8,35 (5, 1 Н) 11,98 (бБг. 5., 1 Н)

Ї С/М5 (Спосіб І С-0): Ве 3,01 хв., МН" 547

Температура плавлення: 18270

Енантіомер 5А

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50-ав) б ррт 3,09 (5, З Н) 3,72 (5, З Н) 3,85 (5, З Н) 4,00 (5, З Н) 6,21 (а, 97,9 Гц, 1 Н) 6,58 (а, 9-1,3 Гц, 2 Н) 6,90 (5, 1 Н) 6,97 (да, 9-82, 2,0 Гц, 1 Н) 7,07 (а, 9-7,9 Гу, 1

Н) 7,11 - 7,17 (т, 2 Н) 7,34 (а, 9-8,2 Гу, 1 Н) 7,82 (й, 9-11,7 Гц, 1 Н) 8,35 (5, 1 Н) 11,98 (бБг. 5., 1 Н)

Ї С/М5 (Спосіб І С-0): Ве 3,00 хв., МН" 547

ІФо-о: 136,47 (с 0,28, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-В): Вк 3,43 хв., МН" 547, хіральна чистота 10095.

Енантіомер 5В

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50О-дв) б ррт 3,09 (5, З Н) 3,72 (5, З Н) 3,85 (в, З Н) 4,00 (5, З Н) 6,21 (й, 97,9 Гц, 1 Н) 6,58 (а, 9-1,3 Гц, 2 Н) 6,90 (5, 1 Н) 6,97 (да, 9-82, 2,0 Гц, 1 Н) 7,07 (а, 9-7,9 Гу, 1

Зо Н) 7,11 - 7,19 (т, 2 Н) 7,34 (а, 9-8,2 Гу, 1 Н) 7,82 (й, 9-11,7 Гц, 1 Н) 8,35 (5, 1 Н) 11,95 (бБг. 5., 1 Н)

Ї С/М5 (Спосіб І С-0): Ве 3,00 хв., МН" 547

ІФого: -126,37 (с 02755, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-В): В: 4,80 хв., МН" 547, хіральна чистота 98,06965.

Приклад 6. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-2-((З-метокси-5- (метилсульфоніл)феніл)аміно)-1-(6-метокси-7-метил-1Н-індол-З-іл)етанону (сполука 6) і хіральне розділення на енантіомери 6А і 6В а а 4 в 1 З і: з а о (в І о

У їа / Вгх Вг то і о вжсі -д те -в з

СН. ЗМІ гад к.з. ГЕ. вдос до... год.

Ба б ат а г "а 0-

Нам пе о «З Хехльне рзгділення

Й в -5Б..6.мМБ.МБМЩ.Щ 0 ЕнаншюЮмоивА ів

ПІРЕА, ота

СНАСТ негріввния і зворотним о Й Е о зХхлемунетЕ ня ко. 1 г.

Синтез проміжної сполуки ба

Додавали по краплях 1 М дієтилалюмінійхлорид у гексані (32,8 мл, 32,8 ммоль) до охолодженого (-30"С) розчину б-метокси-7-метил-1Н-індолу |САБ 19500-05-1| (3,53г, 21,9 ммоль) у СНеСіг (150 мл). Після перемішування протягом 15 хв. при -30"С повільно додавали розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)уацетилхлориду Та (6,71 г, 30,6 ммоль) у СНоСі» (150 мл) при -30"С. Реакційну суміш перемішували при -30"С протягом 1 год. і забезпечували нагрівання до кімнатної температури при перемішуванні протягом 2 год. Реакційну суміш виливали в воду з льодом/розчин сегнетової солі. Суміш фільтрували через тонкий шар

ОісаШеФфФ і осад на фільтрі декілька разів промивали за допомогою ТНЕ. Шари розділяли.

Водний шар екстрагували за допомогою ТНЕ. Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином, водою, висушували над Ма5О54, фільтрували і випарювали при зниженому тиску.

Твердий залишок суспендували в СНеСі» (50 мл) і тверді речовини відфільтровували та промивали невеликою кількістю СНесСі», і висушували під вакуумом при 507С з одержанням 2-(4- хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-метокси-7-метил-1 Н-індол-З3-іл)етанону ба (6,85 г) у вигляді біло-сірої твердої речовини.

Синтез проміжної сполуки бр

Додавали по краплях при 0"С розчин триброміду фенілтриметиламонію |ІСАЗ 4207-56-11) (8,2 г, 21,8 ммоль) у ТНЕ (150 мл) до розчину 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(б-метокси-7-метил- 1Н-індол-З3-іл)етанону ба (6,8 г, 19,8 ммоль) у ТНЕ (250 мл). Суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 2 год. Осад відфільтровували і промивали за допомогою ТНЕ. Фільтрат концентрували при зниженому тиску. Залишок кристалізували з СНоСі». Осад відфільтровували, промивали СНесСіг» (2 х) і висушували під вакуумом при 507С з одержанням 2-бром-2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-(6-метокси-7-метил-1 Н-індол-З3-іл)етанону 6Ь (5,38 г).

Синтез сполуки 6 і хіральне розділення енантіомерів 6А і 6В

Суміш /2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6б-метокси-7-метил-1Н-індол-З-іл)оетанону бБ (1,96 г, 4,65 ммоль), З-метокси-5-(метилсульфоніл)аніліну (СА 62606-02-4) (1,40 г, 6,97 ммоль) і дізопропілетиламіну (1,20 мл, 6,97 ммоль) у СНзСМ (50 мл) нагрівали зі зворотним холодильником протягом ночі. Розчинники видаляли при зниженому тиску. Залишок розчиняли в СНесСі» і промивали 0,5 н. НСІ і водою, висушували над Мд5О5», фільтрували і випарювали при зниженому тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (нерухома фаза: Віоїадеж 5МАР Шпга 100 г, рухома фаза: Е(Ас : ЕІЮН (3:1)/гептан, градієнт від 0/100 до 50/50). Чисті фракції об'єднували і випарювали при зниженому тиску з одержанням 2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-2-((З-метокси-5-(метилсульфоніл)феніл)аміно)-1-(6-метокси-7-метил-1 Н-індол-3- іл)етанону (сполука 6, 1,0 г) у вигляді рацемічної суміші.

Хіральне розділення енантіомерів сполуки б (1,0г) здійснювали за допомогою

Зо препаративної хіральної 5ЕС (нерухома фаза: Спігаісекю біасе! ОО 20 х 250 мм, рухома фаза:

СО», ЕЮН, що містить 0,295 ІРГМН»г). Фракції, що містять продукт, об'єднували і випарювали.

Перший елюйований енантіомер отверджували шляхом розтирання за допомогою суміші

МеонН/вода (1/1). Тверді речовини відфільтровували і висушували під вакуумом при 507С з одержанням енантіомеру бА (368 мг) у вигляді аморфного білого порошку. Другий елюйований енантіомер отверджували шляхом розтирання за допомогою суміші МеОН/вода (1/1). Тверді речовини відфільтровували і висушували під вакуумом при 50"С з одержанням енантіомеру 6В (303 мг) у вигляді аморфного білого порошку.

Енантіомер бА

ІН ЯМР (360 МГц, ОМ50О-4в) 6 ррт 2,29 (5, З Н) 3,10 (5, З Н) 3,72 (5, З Н) 3,80 (5, З Н) 4,02 (5, 40. З Н) 6,24 (а, 97,7 Гу, 1 Н) 6,56 - 6,59 (т, 1 Н) 6,59 - 6,62 (т, 1 Н) 6,92 (Її, 9-1,6 Гц, 1 Н) 6,93 - 6,99 (т, 2 Н) 7,06 (а, 9-7,7 Гц, 1 Н) 7,13 (а, 9-1,8 Гц, 1 Н) 7,35 (й, 9-84 Гц, 1 Н) 7,94 (а, 9-84 Гц, 1 Н) 8,35 (5, 1 Н) 11,91 (рг 5, 1 Н)

І С/мМ5 (Спосіб І С-А): Ві 1,18 хв., МН" 543

ІФЧого: 122,97 (с 0,468, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-Е): В: 4,15 хв. МН" 543, хіральна чистота 10095.

Енантіомер 68

ІН ЯМР (360 МГц, ОМ5О-дв) 5 ррт 2,29 (в, З Н) 3,10 (в, З Н) 3,72 (5, З Н) 3,80 (в, З Н) 4,02 (5,

З Н) 6,24 (а, 2-7,7 Гц, 1 Н) 6,57 - 6,59 (т, 1 Н) 6,59 - 6,62 (т, 1 Н) 6,92 (І, 9У-1,8 Гц, 1 Н) 6,93 - 7,00 (т, 2 Н) 7,06 (а, У-7,7 Гц, 1 Н) 7,13 (9, 9-1,68 Гц, 1 Н) 7,35 (й, 9-81 Гц, 1 Н) 7,94 (а, 2-8,8 Гц, 1 Н) 8,35 (й, 9-22 Гц, 1 Н) 11,91 (рг 5, 1 Н)

І С/мМ5 (Спосіб І С-А): Ві 1,22 хв., МН" 543

ІФЧого: -120,67 (с 0,2755, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб БЕС-Е): В. 4,50 хв., МН" 543, хіральна чистота 99,3595.

Приклад 7. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-фтор-5-метил-1Н-індол-З-іл)-2-((3- метокси-5-(метилсульфоніл)феніл)аміно)етанону (сполука 7) і хіральне розділення на енантіомери 7А і 78 с ач а й ФІ т я то 1а ГГ Еге Ег

Е Н АКІ Е ц ТНЕ Е н

СН, Відео х. т. І год. й ввЄч дек. Год. й га ТЕ ат с нен я в м С Хіральне досдіпення пІРЕК я Н а сНУСм, МС лрисягоє ночі І! т

Синтез проміжної сполуки 7а

Розчин б-фтор-5-метил-1Н-індолу (СА 162100-95-0) (1,7 г, 11,4 ммоль) у СНеСіг (100 мл) охолоджували до 0"С в атмосфері М2. Додавали по краплях 1 М розчин діеєтилалюмінійхлориду в гексані (17,1 мл, 17,1 ммоль) і одержану в результаті суміш витримували при 0"С протягом 15 хв. Додавали по краплях розчин 2-(4-хлор-2-метоксифенілляуацетилхлориду та (3,50 г, 16 ммоль) у СНеСі» (50 мл). Перемішування продовжували при 0"С протягом 1 год. і при кімнатній температурі протягом 2 год. Реакційну суміш виливали в перемішуваний розчин льоду/сегнетової солі. Після того, як лід розтанув, суміш фільтрували через Оісаїйеф і осад на фільтрі декілька разів промивали за допомогою ТНЕ. Фільтрати об'єднували. Шари розділяли і органічний шар промивали сольовим розчином, висушували над Мо9зоО»4, фільтрували і випарювали при зниженому тиску. Твердий залишок суспендували в СНеСіг (30 мл), осад відфільтровували і висушували під вакуумом при 50"Сб з одержанням 2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-(6-фтор-5-метил-1 Н-індол-3-іл)уетанону 7а (2,76 г).

Синтез проміжної сполуки 7Б

Перемішуваний розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-фтор-5-метил-1 Н-індол-3-іл)етанону та (2,76 г, 8,32 ммоль) у ТНЕ (350 мл) охолоджували до 0"С. Додавали по краплях розчин триброміду фенілтриметиламонію (САЗ 4207-56-11 (3,44 г, 9,15 ммоль) у ТНЕ (50 мл). Реакційну суміш перемішували при 0"С протягом 2 год. і при кімнатній температурі протягом 2 год. Тверді речовини видаляли за допомогою фільтрації і промивали за допомогою ТНЕ. Об'єднані фільтрати випарювали при зниженому тиску. Залишок змішували з ЕТАс (50 мл). Тверді речовини виділяли за допомогою фільтрації, промивали невеликою кількістю ЕюАс і висушували під вакуумом при 507С з одержанням 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-фтор-

Б-метил-1Н-індол-З-іл)етанону 7р (3,21 г) у вигляді білої твердої речовини, яку застосовували без додаткового очищення на наступній стадії.

Синтез сполуки 7 і хіральне розділення енантіомерів 7А і 7В

Суміш 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-фтор-5-метил-1 Н-індол-З-іллетанону 7Ь (1,6 г, 3,90 ммоль), З-метокси-5-(метилсульфоніл)аніліну ІСАБ 62606-02-4| (1,18 г, 5,84 ммоль) і

Зо діззопропілетиламіну (671 мкл, 3,90 ммоль) у СНЗСМ (100 мл) перемішували протягом ночі при 85"С. Реакційну суміш концентрували при зниженому тиску. Залишок розчиняли в СНесСіг (100 мл), промивали 1 н. НСІ (100 мл) і водою (100 мл), висушували над М95О», фільтрували і випарювали при зниженому тиску. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії (нерухома фаза: силікагель Сгасе КемеїегібФ 120 г, рухома фаза: ЕІЮАс: ЕН (3:1у/гептан, градієнт від 0/100 до 50/50). Потрібні фракції об'єднували і випарювали при зниженому тиску.

Залишок осаджували з СНесСі» / гептану. Тверді речовини виділяли за допомогою фільтрації і промивали СНесСі» / гептаном (1/1). Неочищений продукт додатково очищали за допомогою препаративної НРІ С (нерухома фаза: ОріїзрпегеФ С18 О0В - 10 мкм, 200 г, 5 см, рухома фаза: 0,2595 розчин МНАНСО: у воді, СНІСМ). Фракції, що містять продукт, об'єднували і випарювали при зниженому тиску. Твердий залишок змішували з Е(ЮАс (20 мл) і тверді речовини виділяли за допомогою фільтрації та промивали невеликою кількістю ЕЮАс з одержанням 2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-(6-фтор-5-метил-1 Н-індол-З3-іл)-2-((З-метокси-5- (метилсульфоніл)феніл)аміно)етанону (сполука 7, 341 мг) у вигляді рацемічної суміші. Фільтрат випарювали при зниженому тиску і залишок поглинали за допомогою МеонН. Після перемішування протягом 30 хв. тверді речовини виділяли за допомогою фільтрації з одержанням другого виходу сполуки 7 (92 мГ).

Хіральне розділення енантіомерів сполуки 7 (402 мг) здійснювали за допомогою хірального розділення з використанням нормальної фази (нерухома фаза: (5,5)-М/пеіІКк-О1, рухома фаза: 10095 метанол). Фракції, що містять продукт, об'єднували і випарювали з одержанням енантіомеру 7А як першого елюйованого продукту та енантіомеру 7В як другого елюйованого продукту. Енантіомер 7А додатково очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (нерухома фаза: силікагель Сгасе Кемеїегі5Ф 12 г, рухома фаза: гептан/Ег(ОАсС/ЕЮН від 100/0/0 до 40/45/15). Потрібні фракції об'єднували і випарювали при зниженому тиску. Залишок розтирали в порошок з НгО (1,75 мл) і МеонН (0,75 мл). Тверді речовини відфільтровували, промивали НгО/Меон 7/3 (2х) і висушували під вакуумом при 507С з одержанням енантіомеру

ТА (48 мг). Енантіомер 7В додатково очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (нерухома фаза: силікагель Сгасе Кемеїегі5Ф 12 г, рухома фаза: гептан/Ег(ОАсС/ЕЮН від 100/0/0 до 40/45/15). Потрібні фракції об'єднували і випарювали при зниженому тиску. Залишок розтирали в порошок з НгО (1,75 мл) і МеонН (0,75 мл). Тверді речовини відфільтровували, промивали НгО/Меон 7/3 (2х) і висушували під вакуумом при 507С з одержанням енантіомеру 7В (43 мг).

Сполука 7

ІН ЯМР (400 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 2,30 (й, 9У-0,9 Гц, З Н) 3,09 (5, З Н) 3,72 (5, З Н) 4,00 (5, З

Н) 6,22 (й, 9-7,7 Гц, 1 Н) 6,54 - 6,63 (т, 2 Н) 6,92 (Її, 9-1,5 Гц, 1 Н) 6,97 (аа, 9У-8,3, 1,9 Гц, 1 Н) 7,01 (а, 97,7 Гц, 1 Н) 7,12 (а, 9-1,68 Гц, 1 Н) 7,22 (а, 9-10,2 Гц, 1 Н) 7,35 (а, У-8,4 Гц, 1 Н) 8,02 (а,

УТ, Гц, 1 Н) 8,37 (5, 1 Н) 11,97 (рг 5, 1 Н)

І С/М5 (Спосіб І С-А): В 1,19 хв., МН" 531

Енантіомер 7А

ІН ЯМР (400 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 2,30 (а, 9У-1,5 Гц, З Н) 3,09 (в, З Н) 3,72 (в, З Н) 4,00 (5, З

Н) 6,22 (а, 20-7,9 Гц, 1 Н) 6,56 - 6,60 (т, 2 Н) 6,91 (1, 9У-1,7 Гц, 1 Н) 6,97 (да, У-8,5, 2,1 Гц, 1 Н) 7,01 (а, 9У-7,7 Гц, 1 Н) 7,12 (а, 90-2,0 Гц, 1 Н) 7,22 (а, 9У-10,1 Гц, 1 Н) 7,34 (а, 5-81 Гц, 1 Н) 8,02 (а, 9-7,7 Гц, 1 Н) 8,37 (5, 1 Н) 11,96 (5,1 Н)

І С/М5 (Спосіб І С-А): В1,15 хв., МН" 531

ІЩО20: -163,27 (с 0,435, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-Е): НВ: 4,26 хв., МН" 531, хіральна чистота 10095.

Енантіомер 7В

Н) 6.22 (а, 20-7,7 Гц, 1 Н) 6,57 - 6,61 (т, 2 Н) 6,92 (І, 9У-1,8 Гц, 1 Н) 6,97 (да, 9-81, 2,0 Гц, 1 Н) 7,01 (а, У-7,7 Гц, 1 Н) 7,12 (а, 2-2,0 Гц, 1 Н) 7,22 (а, 2-10,0 Гц, 1 Н) 7,35 (а, 9У-8,4 Гц, 1 Н) 8,02 (а, 9-7,9 Гц, 1 Н) 8,37 (й, 9-2,4 Гц, 1 Н) 11,97 (5,1 Н)

І С/М5 (Спосіб І С-А): В1,15 хв., МН" 531

ІФого: 166,67 (с 0,5, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-Е): В: 3,78 хв., МН" 531, хіральна чистота 10095.

Приклад 8. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-2-((З-метокси-5- (метилсульфоніл)феніл)аміно)-1-(5-(трифторметил)-1Н-індол-3-іл)етанону (сполука 8) і хіральне розділення на енантіомери 8А і 88 й СІ - З сут - а , Р - ех хо 7 1а ' А че -----ї "нині о нан н те, ія Н

Н ПМ. т.,ЗгоВ. га ТЕ 1уд-пюхлоретан, Кк... З год. зв те г СІ то н з сюн о, С я, Е й й Е Е г Е Кт

ТНЕНОЮ,ЗРС, ігор! ТНЕ, ТС, г, ! н

Н кт. З год. Н ве за т «І нон аа а Хіралюм розщяення 0, а ЕЕ н га; Енанзіска 315

СНІСМ, ТНЕ, МС, 4 тех, н во

Синтез проміжної сполуки ва

Гідрид натрію додавали частинами при 0"С в потоці М» (2,48 г, 64,8 ммоль) до суміші 5- (трифторметил)-1Н-індолу |(САБ 100846-24-0|) (10г, 54,0 ммоль) у ОМЕ (150 мл) і суміш перемішували при 0"С протягом 30 хв. По краплях додавали розчин тозилхлориду (11,3 г, 59,4 ммоль) у ОМЕ (50 мл) і одержану в результаті суміш перемішували при кімнатній температурі протягом З год. При 0"С суміш гасили за допомогою додавання води. Осад відфільтровували і висушували протягом ночі під вакуумом при 707С з одержанням 1-тозил-5- (трифторметил)-1Н-індолу ва (18,4 г).

Синтез проміжної сполуки 8Б

По краплях додавали хлорид титану(ІМ) (2,4 мл, 21,9 ммоль) при кімнатній температурі до розчину 1-тозил-5-(трифторметил)-1Н-індолу ва (3,7г, 10,95 ммоль) і 2-(4-хлор-2- метоксифеніл)ацетилхлориду 1а (4,8 г, 21,9 ммоль, синтез: див. приклад 1) в 1,2-дихлоретані (120 мл). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 2 год. Додавали воду з льодом. Реакційну суміш екстрагували за допомогою ЕІОАс. Органічний шар висушували над Моа50О5, фільтрували і розчинник концентрували при зниженому тиску. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 80 г, рухома фаза: СНгСІг/МеОн 99,5/0,5). Фракції, що містять сполуку 80, об'єднували і розчинник випарювали при зниженому тиску. Сполуку поглинали СНз3СМ/діїзопропіловим етером. Осад відфільтровували і висушували з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(1-тозил-5-(трифторметил)-1Н-індол-3-іл)уетанону 8р (2,8 г).

Синтез проміжної сполуки 8с

Додавали гідроксид літію (0,64 г, 15,3 ммоль) до розчину 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(1- тозил-5-(трифторметил)-1Н-індол-З3-іл)етанону 85 (3,2 г, 6,13 ммоль) у ТНЕ (18 мл) і воді (6 мл).

Суміш перемішували при 30"С протягом 1 год. Додавали воду та ЕАс. Органічний шар відокремлювали, висушували над Ма5О», фільтрували і розчинник випарювали при зниженому тиску. Тверду речовину поглинали дізопропіловим етером. Осад відфільтровували і висушували З одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-«трифторметил)-1Н-індол-3-

Зо іл)етанону 8с (2,1 г).

Синтез проміжної сполуки 8а

Додавали по краплях при 0"С розчин триброміду фенілтриметиламонію |ІСАЗ 4207-56-11) (21 г, 5,7 ммоль) у ТНЕ (60 мл) до суміші 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-(трифторметил)-1Н- індол-З-іл)етанону 8с (2,15 г, 5,7 ммоль) у ТНЕ (60 мл). Суміш перемішували при 0"С протягом 1 год. і при кімнатній температурі протягом 4 год. Осад відфільтровували і промивали за допомогою ЕОдАс. Об'єднані фільтрати концентрували при зниженому тиску. Залишок розчиняли в ЕІОАс. Органічний шар промивали водою, висушували над Мд5О», фільтрували і розчинник випарювали при зниженому тиску. Залишок поглинали діізопропіловим етером. Осад відфільтровували і висушували з одержанням 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5- (трифторметил)-1Н-індол-З3-іл)етанону ва (2,5 г).

Синтез сполуки 8 і хіральне розділення енантіомерів 8А і 88

Суміш 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-«трифторметил)-1Н-індол-З-іл)етанону 8а (1 г, 2,24 ммоль), З-метокси-5-(метилсульфоніл)аніліну |(САБ 62606-02-4| (496 мг, 2,46 ммоль) і діззопропілетиламіну (0,38 мл, 2,24 ммоль) у СНІСМ (50 мл) і ТНЕ (25 мл) перемішували при 70"7С протягом 24 год. Розчин концентрували при зниженому тиску. Залишок розчиняли в ЕЮАсС і розчин промивали 1 н. НСІ. Органічний шар відокремлювали, висушували над Мозох, фільтрували і розчинник випарювали при зниженому тиску. Сполуку кристалізували з діізопропілового етеру/СсНз3СМ з одержанням /2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-2-((З-метокси-5- (метилсульфоніл)феніл)аміно)-1-(5-(трифторметил)-1Н-індол-З3-іл)етанону (сполука 8, 310 мг) у вигляді рацемічної суміші.

Енантіомери сполуки 8 розділяли за допомогою препаративної хіральної 5ЕС (нерухома фаза: Спігаїраке А0-Н 5 мкм 250 х 20 мм, рухома фаза: 7095 СО», 3095 ІРОН «0,395 ІР/МН»г) з одержанням після кристалізації в петролейному етері/дізопропіловому етері 122 мг першого елюйованого енантіомеру 8А і 128 мг другого елюйованого енантіомеру 88.

Сполука 8

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ5О-ав) б ррт 3,10 (5, З Н) 3,72 (5, З Н) 3,99 (5, З Н) 6,29 (й, 9-7,9 Гц, 1

Н) 6,56 - 6,62 (т, 2 Н) 6,92 (5, 1 Н) 6,98 (ай, 9-8,4, 2,0 Гц, 1 Н) 7,09 (а, 9-7,9 Гц, 1 Н) 7,13 (а, 9у-1,9 Гц, 1 Н) 7,36 (а, 9-8,5 Гу, 1 Н) 7,54 (аа, У-8,5, 1,6 Гц, 1 Н) 7,69 (а, 9-8,5 Гу, 1 Н) 8,48 (5, 1

Н) 8,61 (5, 1 Н) 12,45 (рг 5, 1 Н)

Г.С/М5 (Спосіб ГС-С): В, 3,19 хв., МН" 567

Температура плавлення: 1687С

Енантіомер ВА

І"Н ЯМР (400 МГц, ОМ5О-адв) б ррт 3,09 (5, З Н) 3,73 (5, З Н) 3,99 (5, З Н) 6,29 (а, 9-76 Гц, 1

Н) 6,60 (ріг 5, 2 Н) 6,92 (5, 1 Н) 6,98 (ай, 9У-8,3, 1,8 Гц, 1 Н) 7,07 (а, 9-81 Гу, 1 Н) 7,13 (а, 9-1,5 Гц, 1 Н) 7,36 (а, 9-81 Гу, 1 Н) 7,54 (а, 9-81 Гу, 1 Н) 7,69 (а, У-8,6 Гц, 1 Н) 8,49 (5, 1 Н) 8,60 (5, 1 Н) 12,41 (рг 5,1 Н)

Г.С/М5 (Спосіб ГС-С): В, 3,25 хв., МН" 567

ІФого: -119,27 (с 02727, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5БЕС-Е): Ве 2,64 хв., МН" 567, хіральна чистота 10095.

Енантіомер 88

ІН ЯМР (400 МГц, ОМ50-ав) б ррт 3,09 (в, З Н) 3,73 (в, З Н) 3,99 (5, З Н) 6,29 (а, 9-81 Гц, 1

Н) 6,60 (5, 2 Н) 6,92 (5, 1 Н) 6,98 (аа, 9-86, 2,0 Гц, 1 Н) 7,07 (а, 9-8,1 Гу, 1 Н) 7,13 (а, У-2,0 Гц, 1

Н) 7,36 (й, 9-8,6 Гц, 1 Н) 7,54 (да, 2-86, 1,5 Гу, 1 Н) 7,69 (а, 9-8,6 Гц, 1 Н) 8,49 (5, 1 Н) 8,60 (5, 1

Н) 12,40 (рг 5, 1 Н)

Г.С/М5 (Спосіб ГС-С): Ве 3,25 хв., МН" 567

Іо: 125,12 (с 0,2455, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-РЕ): В, 3,44 хв., МН" 567, хіральна чистота 10095.

Приклад 9. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-2-((З-метокси-5- (метилсульфоніл)феніл)аміно)-1-(5-(трифторметокси)-1Н-індол-З-іл)етанону (сполука 9) і хіральне розділення на енантіомери 9А і 98 с с сш КІ В мл я ох по 7 1 а СТ І Бі " 7 гло шо Вт

То БАК Ці є ТНЕ в

ЄсНАЛЬ в МС век. з го. НО вій док т. Х топ, Н за ар ат С

Го у ном й д є г с Хірапкне розпілавня - БЕК й ді 07-Н-Н БнжнтІнимрв ка ТВ

ПІР ЕВ. Її щ от

СНИ, КС паовжен воді Н а

Синтез проміжної сполуки За

Розчин 5-(трифторметокси)-1Н-індолу |(САЗ 262593-63-5) (З г, 14,9 ммоль) у СНеСіг (150 мл) охолоджували до 0"С в атмосфері М2. Додавали по краплях 1 М розчин діеєтилалюмінійхлориду в гексані (22,4 мл, 22,4 ммоль) і одержану в результаті суміш витримували при 0"С протягом 15 хв. Додавали по краплях розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)яуацетилхлориду Та (4,57 г, 20,9 ммоль) у СНеСі» (100 мл). Перемішування продовжували при 0"С протягом 1 год. і потім реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 4 год. Реакційну суміш виливали в перемішуваний розчин льоду/сегнетової солі. Після того, як лід розтанув, суміш фільтрували через ОісаійефФ і осад на фільтрі декілька разів промивали за допомогою ТНЕ.

Фільтрати об'єднували. Шари розділяли і органічний шар промивали сольовим розчином, висушували над Мд5О5, фільтрували і випарювали при зниженому тиску. Залишок розтирали в порошок з СНоСі» (50 мл). Одержаний у результаті осад відфільтровували і висушували під вакуумом при 507С з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-(«трифторметокси)-1 Н-індол-3- іл)етанону За (4,39 г).

Синтез проміжної сполуки 90

Перемішуваний розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-(трифторметокси)-1Н-індол-3- іл)етанону 9а (4,39 г, 11,4 ммоль) у ТНЕ (200 мл) охолоджували до 0"С.

Додавали по краплях розчин триброміду фенілтриметиламонію (СА 4207-56-1| (4,73 г, 12,6 ммоль) у ТНЕ (100 мл). Одержану в результаті суспензію перемішували при кімнатній температурі протягом 2 год. Тверді речовини видаляли за допомогою фільтрації і промивали за допомогою ТНЕ. Об'єднані фільтрати випарювали при зниженому тиску. Залишок змішували з

ЕЮАс (30 мл). Тверді речовини виділяли за допомогою фільтрації, промивали невеликою кількістю ЕТОАс і висушували під вакуумом при 50"С з одержанням 2-бром-2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-(5-(трифторметокси)-1Н-індол-З-ілуетанону 95 (5,0 г) у вигляді білої твердої речовини, яку без додаткового очищення застосовували на наступній стадії.

Синтез сполуки 9 і хіральне розділення енантіомерів 9А і 98

Суміш 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-«(трифторметокси)-1Н-індол-З-іл)етанону 95 (2,5 г, 5,40 ммоль), З-метокси-5-(метилсульфоніл)аніліну (СА5 62606-02-4| (1,49 г, 7,38 ммоль) і діззопропілетиламіну (931 мкл, 5,40 ммоль) у СНЗСМ (100 мл) перемішували протягом ночі при

Зо 90"С. Реакційну суміш концентрували при зниженому тиску. Залишок розчиняли в СНесСіг (100 мл), промивали 1 н. НСІ (100 мл) і водою (100 мл), висушували над Ма5О5, фільтрували і випарювали при зниженому тиску. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії (нерухома фаза: силікагель Сгасе КемеїегібФ 120 г, рухома фаза: ЕІЮАс: ЕН (3:1у/гептан, градієнт від 0/100 до 50/50). Потрібні фракції об'єднували і випарювали при зниженому тиску.

Залишок осаджували з ЕТОАс (10 мл) при перемішуванні. Тверді речовини виділяли за допомогою фільтрації і промивали невеликою кількістю ЕТОАс з одержанням 2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-2-((З-метокси-5-(метилсульфоніл)феніл)аміно)-1-(5-(трифторметокси)-1 Н-індол-

З-іл)етанону (сполука 9, 477 мг) у вигляді рацемічної суміші. Фільтрат випарювали при зниженому тиску і залишок поглинали за допомогою ЕОАс (5 мл). Після перемішування протягом ночі тверді речовини виділяли за допомогою фільтрації та промивали за допомогою

ЕКОДАс з одержанням другого виходу сполуки 9 (216 мг).

Хіральне розділення енантіомерів сполуки 9 (663 мг) здійснювали за допомогою хірального розділення з використанням нормальної фази (нерухома фаза: А5 20 мкм, рухома фаза: 10090 метанол). Фракції, що містять продукт, об'єднували і випарювали з одержанням енантіомеру ЗА як першого елюйованого продукту та енантіомеру 9В як другого елюйованого продукту.

Енантіомер 9А перемішували в Н2О (2мл) і Меон (З мл) при 40"С. Тверді речовини відфільтровували, промивали НгО/МеоН 1/1 (Зх) і висушували під вакуумом при 45"7С з одержанням енантіомеру 9А (151 мг). Енантіомер 9В додатково очищали за допомогою флеш- хроматографії на силікагелі (нерухома фаза: силікагель Сгасе КемеїегізФ 12 г, рухома фаза: гептан/єЕ(ОАсС/ЕОН від 100/0/0 до 40/45/15). Потрібні фракції об'єднували, випарювали при зниженому тиску і випарювали спільно з ЕЮАс. Залишок перемішували в Меон (5 мл) і осаджували за допомогою повільного додавання Н2О (4мл). Тверді речовини відфільтровували, промивали НгО/МеоН 1/1 (Зх) і висушували під вакуумом при 50"С з одержанням енантіомеру 9В (132 мг).

Сполука 9

І"Н ЯМР (400 МГц, ОМ5О-адв) б ррт 3,09 (5, З Н) 3,73 (5, З Н) 3,99 (5, З Н) 6,26 (а, У-7,9 Гц, 1

Н) 6,57 - 6,62 (т, 2 Н) 6,91 (І, 9-1,9 Гц, 1 Н) 6,98 (аа, 9У-8,4, 2,0 Гц, 1 Н) 7,07 (а, 9-7,9 Гц, 1 Н) 7,13 (9, 9-2,0 Гу, 1 Н) 7,22 (да, 9-8,6, 2,2 Гу, 1 Н) 7,36 (а, 9У-8,4 Гц, 1 Н) 7,59 (а, 9-88 Гц, 1 Н) 8,06 (а, 90,9 Гц, 1 Н) 8,55 (5, 1 Н) 12,28 (рг 5, 1 Н) бо І С/мМ5 (Спосіб І С-А): Ві 1,31 хв., МН" 583

Енантіомер 9А "Н ЯМР (400 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 3,09 (в, З Н) 3,73 (в, З Н) 3,99 (5, З Н) 6,26 (а, У-7,9 Гц, 1

Н) 6,55 - 6,62 (т, 2 Н) 6,91 (1, 9У-1,5 Гц, 1 Н) 6,98 (ад, 9У-8,4, 2,0 Гц, 1 Н) 7,07 (а, У-7,9 Гц, 1 Н) 7,13 (9, У-2,0 Гу, 1 Н) 7,21 (ад, У-8,8, 1,8 Гу, 1 Н) 7,36 (а, 9У-8,4 Гц, 1 Н) 7,59 (а, 2-8,8 Гц, 1 Н) 8,07 (а, 9-0,9 Гц, 1 Н) 8,55 (5, 1 Н) 12,29 (рг 5,1 Н)

І С/мМ5 (Спосіб І С-А): В: 1,20 хв., МН" 583

ІФого: 130,3 (с 0,555, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-Е): В: 3,10 хв., МН" 583, хіральна чистота 10095.

Енантіомер 98 "Н ЯМР (400 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 3,09 (в, З Н) 3,73 (в, З Н) 3,99 (5, З Н) 6,26 (а, У-7,9 Гц, 1

Н) 6,56 - 6,62 (т, 2 Н) 6,92 (1, 9-20 Гц, 1 Н) 6,98 (аа, У-8,1, 2,0 Гц, 1 Н) 7,07 (а, У-7,9 Гц, 1 Н) 7,13 (9, У-2,0 Гу, 1 Н) 7,22 (ад, У-8,8, 1,8 Гу, 1 Н) 7,36 (а, 9У-8,4 Гц, 1 Н) 7,59 (а, 2-8,8 Гц, 1 Н) 8,07 (а, 9У-0,9 Гц, 1 Н) 8,55 (5, 1 Н) 12,30 (Бі 5, 1 Н)

І С/мМ5 (Спосіб І С-А): В: 1,20 хв., МН" 583

ІФЧого: -133,27 (с 0,5, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-Е): Ве 3,50 хв., МН" 583, хіральна чистота 10095.

Приклад 10. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-2-((З-метокси-5- (метилсульфоніл)феніл)аміно)-1-(б-метокси-5-(трифторметокси)-1Н-індол-З-іл)етанону (сполука 10) ї хіральне розділення на енантіомери 10А і 108 а

Нанжо ит о но коплян вда й нн

ГА б ввнжат, ме ТА и жагріввиня зі мео ТД мевнне -1Е, тел. вт. 12 год. Ша 8 шЕоротним їзь

КТ гед. є с ук

А У, воли есо т т 13 св С ве.

Се, ООН БЕ код. ме Й ЕБНІСІ мео Й ТНЕ вій кек. т. їве її СНО, БВ да. х.. їх 1 гак. ігор.

Я ом щі я ч я що ни г. а ре дкть ее

Ве І ва со и «З розділення БЕнавтювнерк ВА ЕЕ

ВІРЕХ мес и ой я СН, ко рн І

Синтез проміжної сполуки 1ба

Розчин Маокї (0,69 моль, одержаний із 15,9 г Ма і 700 мл ЕЮН) протягом періоду 2 год. додавали по краплях до охолодженого (-157С) розчину З-метокси-4- (трифторметокси)бензальдегіду (СА5 853771-90-11 (50 г, 230 ммоль) і етилазидоацетату (89 г, 690 ммоль) в ЕЮН (400 мл). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Після охолодження на льодяній бані реакційну суміш гасили насиченим розчином МНС (1,2 л) і перемішували протягом 10 хв. Осад відфільтровували, промивали водою і висушували

Зо з одержанням (7)-етил-2-азидо-3-(З-метокси-4-"-трифторметокси)феніл)акрилату 1Оа (32г) у вигляді жовтуватої твердої речовини.

Синтез проміжної сполуки 106

Розчин (2)-етил-2-азидо-3-(3-метокси-4-(трифторметокси)феніл)акрилату 10а (З г, 10 ммоль) у ксилолі (40 мл) нагрівали зі зворотним холодильником протягом ночі. Після охолодження до кімнатної температури розчинник випарювали до сухого стану. Залишок розтирали в порошок із гексаном (50 мл) і осад відфільтровували з одержанням метил 6б-метокси-5-(трифторметокси)- 1Н-індол-2-карбоксилату 105 (вихід: 1,4-1,6 г) у вигляді жовтої твердої речовини.

Синтез проміжної сполуки 10с

До суміші / метил-б-метокси-5-(трифторметокси)-1Н-індол-2-карбоксилату 105 Ж (25г, 87 ммоль) у Меон/Ннго (2/1, 300 мл) додавали Маон (7 г, 175 ммоль) і суміш нагрівали зі зворотним холодильником до одержання прозорого розчину. Після охолодження до кімнатної температури більшу частину метанолу видаляли при зниженому тиску і водний розчин, що залишився, підкислювали конц. НСІ до рН 3-4. Продукт екстрагували за допомогою ЕОАс (2х 250 мл). Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином, висушували і випарювали при зниженому тиску з одержанням б-метокси-5-(трифторметокси)-1Н-індол-2-карбонової кислоти 10с (22,7 г) у вигляді сірої твердої речовини.

Синтез проміжної сполуки 104

Суспензію /б-метокси-5-(трифторметокси)-1Н-індол-2-карбонової кислоти 10с (7,5г, 27 ммоль) і Си (1,22 г, 0,7 екв.) у хіноліні (150 мл) нагрівали до 220-230"С в інертній атмосфері протягом 12 год. Після охолодження до кімнатної температури суміш розбавляли метил-трет- бутиловим етером (МТВЕ, 400 мл) і промивали насиченим водним розчином Манзох (2х 500 мл). Органічний шар висушували над Мд5О5, фільтрували через тонкий шар силікагелю і випарювали при зниженому тиску. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії з одержанням б-метокси-5-(трифторметокси)-1Н-індолу 104 (3,75г) у вигляді жовтої твердої речовини.

Синтез проміжної сполуки 10е

Розчин б-метокси-5-(трифторметокси)-1Н-індолу 104 (1,61 г, 6,96 ммоль) у СНоСі» (150 мл) охолоджували до 0"С в атмосфері М2. Додавали по краплях 1 М розчин діеєтилалюмінійхлориду в гексані (10,4 мл, 10,4 ммоль) і одержану в результаті суміш витримували при 0"С протягом

ЗО хв. Додавали по краплях розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)яуацетилхлориду Та (2,28г, 10,4 ммоль) у СНоСі» (75 мл). Перемішування продовжували при 0"С протягом 1 год. і при кімнатній температурі протягом 1 год. Реакційну суміш охолоджували до 0"С і додавали по краплях розчин тартрату калію-натрію тетрагідрату (сегнетова сіль, 3,93 г, 13,9 ммоль) у воді (б мл). Реакційну суміш перемішували протягом 30 хв. при 0"С. Додавали ТНЕ (200 мл) і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 20 хв. Додавали Маг5О4 (25 г), суміш перемішували протягом ночі, фільтрували через Оісаїйеф і осад на фільтрі декілька разів промивали за допомогою ТНЕ (4х 150 мл). Фільтрати об'єднували і випарювали при зниженому тиску. Твердий залишок перемішували в суміші діїзопропілового етеру (25 мл) і

ЕЮАс (2 мл). Тверді речовини відфільтровували, промивали за допомогою ОІРЕ (35) і висушували під вакуумом при 507"С з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(б-метокси-5- (трифторметокси)-1Н-індол-з3-іл)етанону 10е (3,6 г).

Зо Синтез проміжної сполуки 107

Перемішуваний розчин /2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6б-метокси-5-(трифторметокси)-1 Н- індол-З-іл)етанону 10е (3,6 г, 6,53 ммоль) у ТНЕ (130 мл) охолоджували до 0"С в атмосфері Ме».

Додавали трибромід фенілтриметиламонію (СА 4207-56-1| (2,58 г, 6,85 ммоль) і реакційну суміш перемішували при 0"С протягом 45 хв. і при кімнатній температурі протягом 1,5 год.

Тверді речовини видаляли за допомогою фільтрації і промивали за допомогою ТНЕ (2х).

Об'єднані фільтрати випарювали при зниженому тиску з одержанням 2-бром-2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-(6-метокси-5-(трифторметокси)-1Н-індол-З-іл)оетанону 107 (4,16 г), який застосовували без додаткового очищення на наступній стадії.

Синтез сполуки 10 і хіральне розділення енантіомерів 10А і 108

Суміш 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-метокси-5-(трифторметокси)-1 Н-індол-3- іл)етанону 107 (4,16 г, 6,50 ммоль), З-метокси-5-(метилсульфоніл)аніліну |ІСАБ 62606-02-4) (2,62 г, 13,0 ммоль) і діззопропілетиламіну (2,24 мл, 13,0 ммоль) у СНСМ перемішували при кімнатній температурі протягом 2 днів у атмосфері азоту Мо. Додавали воду (250 мл) і продукт екстрагували за допомогою ЕТО (2х). Об'єднані органічні шари висушували над Мозох, фільтрували і випарювали при зниженому тиску. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії (нерухома фаза: силікагель Стасе Кемеїегієб 100г, рухома фаза: гептан/Е(ОАсС/ЕКН, градієнт від 100/0/0 до 40/45/15). Потрібні фракції об'єднували і випарювали при зниженому тиску. Залишок додатково очищали за допомогою препаративної НРІС (нерухома фаза: ЕР ХВгіддефФ Ргер С18 ОВО - 10 мкм, 50 х 150 мм, рухома фаза: 0,2595 розчин

МНаАНСО:» у воді, СНзСМ). Потрібні фракції об'єднували і випарювали при зниженому тиску.

Залишок, що містить рацемічний 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-2-((З-метокси-5- (метилсульфоніл)феніл)аміно)-1-(6-метокси-5-«трифторметокси)-1Н-індол-З-іл)етанон (сполука 10, 380 мг), піддавали хіральному розділенню за допомогою препаративної 5ЕС (нерухома фаза: СпігаракФф Оіасе! А5 20 х 250 мм, рухома фаза: СО», ЕН -- 0,495 іІРІМН»). Фракції, що містять продукт, об'єднували, випарювали при зниженому тиску і потім випарювали спільно з

Меон із одержанням енантіомеру 10А як першого елюйованого продукту та енантіомеру 108 як другого елюйованого продукту. Обидва енантіомери осаджували із суміші розчинників Мен і води, відфільтровували і висушували при 50"С під вакуумом з одержанням енантіомеру Т10А (135 мг) та енантіомеру 108 (144 мг). бо Енантіомер 10А

ІН ЯМР (360 МГц, ОМ50-ав) б ррт 3,09 (5, З Н) 3,72 (5, З Н) 3,87 (5, З Н) 3,99 (5, З Н) 6,22 (й,

УТ, Гу, 1 Н) 6,55 - 6,59 (т, 2 Н) 6,88 - 6,91 (т, 1 Н) 6,98 (ай, 9-81, 1,8 Гц, 1 Н) 7,08 (а, 9-7,7 Гц, 1 Н) 7,13 (а, 9-22 Гц, 1 Н) 7,21 (5, 1 Н) 7,34 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 8,02 (а, 9-1,5 Гц, 1 Н) 8,41 (5,1 Н) 12,05 (рг 5, 1 Н)

І С/М5 (Спосіб Спосіб І С-А): Ві 1,20 хв., МН" 613 (Фо: ї81,47 (с 0,29, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-Е): В; 3,34 хв., МН" 613, хіральна чистота 10095.

Енантіомер 108

ІН ЯМР (360 МГц, ОМ50-ав) б ррт 3,09 (5, З Н) 3,72 (5, З Н) 3,87 (5, З Н) 3,99 (5, З Н) 6,22 (й, 10. уе7,7 Гц, 1 Н) 6,55 - 6,60 (т, 2 Н) 6,90 (ї, У-1,6 Гу, 1 Н) 6,98 (аа, 9-82, 2,0 Гц, 1 Н) 7,08 (а, У-7,8

Гц, 1 Н) 7,13 (й, 9У-2,2 Гу, 1 Н) 7,21 (5, 1 Н) 7,34 (й, 2-84 Гц, 1 Н) 8,01 (а, 9-11 Гц, 1 Н) 8,41 (5,1

Н) 12,08 (ріг 5, 1 Н)

І С/М5 (Спосіб Спосіб І С-А): Ві 1,20 хв., МН" 613

ІФог-о: -99,67 (с 0,261, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-Е): В; 3,69 хв., МН" 613, хіральна чистота 10095.

Приклад 11. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-2-((З-метокси-5- (метилсульфоніл)феніл)аміно)-1-(7-метил-5-(трифторметокси)-1Н-індол-З-іл)етанону (сполука 11) ї хіральне розділення на енантіомери 114А і 118 є с

Мак 5 АЛ

ЗК. ВСІ, рев 7 з Са навн: ва м нн. чик нн чно но | н ЕКАКІ ме | відп с до зеепервтури ЗБ ії вов. " СНАСТЬ, вів Ж во тУТЕСрення флегик. Я год. та що їв Кот ЕТО. с - т оме в то іс за п я о ме 7 С Бе: з ни Б в С

Ї Й - во ЕІ я Еш и щ н ТНЕ відОЧ: да Ж. т. . г ! 15 тод, ; енема тої дві ; а й іо 1

Хірапьне деорілення т

Екзктіснеарк ЕД ЕВ

Синтез проміжної сполуки 11а

Суміш 1 М хлориду бору(І) у СНеоСі2 (25,5 мл, 25,5 ммоль) і хлориду алюмінію!!!) (3,40 г, 25,5 ммоль) розбавляли СНоСі» (20 мл) і охолоджували на льодяній бані в атмосфері М».

Додавали по краплях розчин 2-метил-4-«трифторметокси)аніліну (СА 86256-59-91| (4,88 г, 25,5 ммоль) і хлорацетонітрилу (3,24 мл, 51,0 ммоль) у СНеСіг (7,5 мл). Після додавання, льодяну баню прибирали і суміш нагрівали зі зворотним холодильником протягом 8 год. Суміш знову охолоджували до 0"С із застосуванням льодяної бані. Додавали по краплях 2 н. НСІ (75 мл), що викликало сильне осадження. Одержану в результаті суспензію нагрівали зі

Зо зворотним холодильником протягом 90 хв. і охолоджували до кімнатної температури. Тверді речовини видаляли за допомогою фільтрації. Осад на фільтрі промивали за допомогою СНесСі» (4х). Фільтрати об'єднували і фази розділяли. Органічний шар виділяли, промивали водним розчином МансСо»з, висушували над Мд5О5, фільтрували і випарювали при зниженому тиску.

Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії (нерухома фаза: силікагель Віоїадетж

З5 0 ЗМАР Ша 100 г, рухома фаза: гептан/СНегСіг, градієнт від 100/0 до 0/100). Потрібні фракції об'єднували і концентрували до залишкового об'єму 30 мл. Осад відфільтровували, промивали гептаном і СНоСі» і висушували під вакуумом при 507"С з одержанням 1-(2-аміно-3-метил-5- (трифторметокси)феніл)-2-хлоретанону 11а (1,37 г). Фільтрат концентрували при зниженому тиску. Твердий залишок перемішували в суміші гептану (20 мл) і діїззопропілового етеру (З мл), відфільтровували, промивали гептаном (Зх) і висушували під вакуумом при 507С з одержанням другої фракції 11а (0,24 г).

Синтез проміжної сполуки 116

Борогідрид натрію (326 мг, 8,61 ммоль) додавали до перемішуваного розчину 1-(2-аміно-3- метил-5-(трифторметокси)феніл)-2-хлоретанону 11а (1,92 г, 7,17 ммоль) у трет-бутанолі (50 мл) і воді (5 мл). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 30 хв. і при 90"С протягом 2,5 год. Додавали воду (50 мл) і продукт екстрагували за допомогою діетилового етеру (2х). Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином, висушували над Ма5Оа, фільтрували і випарювали при зниженому тиску. Залишок очищали за допомогою флеш- хроматографії (нерухома фаза: силікагель ВіоїадежЖ ЗБМАР та 25г, рухома фаза: гептан/ЕОАс, градієнт від 100/0 до 20/80). Потрібні фракції об'єднували, концентрували при зниженому тиску, випарювали спільно з гептаном і висушували під вакуумом при 50"С з одержанням 7-метил-5-(трифторметокси)-1Н-індолу 1165 (1,2 г).

Синтез проміжної сполуки 11с

Механічно перемішуваний розчин 7-метил-5-(трифторметокси)-1Н-індолу 116 (1,5г, 6,97 ммоль) у СНоСі» (100 мл) охолоджували до 0"С в атмосфері М2. Додавали по краплях 1 М розчин діеєтилалюмінійхлориду в гексані (10,5 мл, 10,5 ммоль) і одержану в результаті суміш витримували при 0"С протягом 25 хв. Додавали по краплях розчин 2-(4-хлор-2- метоксифеніл)ацетилхлориду Та (2,29г, 10,5 ммоль) у СНеСіг (40 мл) при підтриманні температури реакції нижче 6"С. Перемішування продовжували при 0"С протягом 1 год. і реакційну суміш потім перемішували при кімнатній температурі протягом 1 год. Реакційну суміш охолоджували до 0"С і додавали по краплях розчин сегнетової солі (ІСАБ 6100-16-91 (3,94 г, 13,9 ммоль) у воді (4 мл). Після перемішування протягом 1 год. реакційну суміш фільтрували через Рісаїйеф і осад на фільтрі промивали за допомогою ТНЕ (5х 100 мл). Об'єднані фільтрати випарювали при зниженому тиску. Залишок отверджували при відстоюванні протягом ночі.

Тверді речовини перемішували в СНзСМ (5 мл), відфільтровували, промивали за допомогою

СНазСМ (3х 1,5 мл) і висушували під вакуумом при 50"С з одержанням 2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-(7-метил-5-(трифторметокси)-1Н-індол-з3-іл)уетанону 11с (1,9 г).

Синтез проміжної сполуки 114

Перемішуваний розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(7-метил-5-«трифторметокси)-1 Н-індол-

З-іл)етанону 11с (2,13 г, 5,35 ммоль) у ТНЕ (80 мл) охолоджували до 0"С в атмосфері М».

Додавали трибромід фенілтриметиламонію (СА 4207-56-1| (2,11 г, 5,62 ммоль) і реакційну

Зо суміш перемішували при 0"С протягом 40 хв., а також при кімнатній температурі протягом 2 год.

Об'єднані фільтрати випарювали при зниженому тиску з одержанням 2-бром-2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-(7-метил-5-(трифторметокси)-1Н-індол-3-іл)уетанону 11а (3,45 г), який застосовували без додаткового очищення на наступній стадії.

Синтез сполуки 11 і хіральне розділення енантіомерів 11А і 118

Суміш 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(7-метил-5-(трифторметокси)-1Н-індол-3- іл)етанону 114 (3,45г, 6,87 ммоль), З-метокси-5-(метилсульфоніл)аніліну (СА5 62606-02-4) (2,76 г, 13,7 ммоль) і діізопропілетиламіну (2,37 мл, 13,7 ммоль) у СНІЗСМ (60 мл) перемішували при кімнатній температурі протягом 2 днів у атмосфері М». Додавали воду (125 мл) і продукт екстрагували за допомогою ЕСО (2х). Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином, висушували над Мд5О»5, фільтрували і випарювали при зниженому тиску. Залишок очищали за допомогою препаративної НРС (нерухома фаза: КР ХВгіддеб Ргер С18 ОВО - 10 мкм, 50 х 150 мм, рухома фаза: 0,2595 розчин МНАНСО: у воді, СНІСМ). Фракції, що містять продукт, об'єднували і випарювали при зниженому тиску з одержанням рацемічного 2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-2-((З-метокси-5-(метилсульфоніл)феніл)аміно)-1-(7-метил-5-(трифторметокси)- 1Н-індол-З3-іл)етанону (сполука 11, 1,74 г). Хіральне розділення енантіомерів сполуки 11 (1,74 г) здійснювали за допомогою препаративної ЗЕС (нерухома фаза: СПігагракФ ОіасеІ! А5 20 х 250 мм, рухома фаза: СО», ЕІЮН -- 0,495 іРІМНг). Фракції, що містять продукт, об'єднували і випарювали при зниженому тиску з одержанням енантіомеру 11А як першого елюйованого продукту та енантіомеру 1188 як другого елюйованого продукту. Обидва енантіомери осаджували із суміші розчинників Меон і води, відфільтровували і висушували при 507С під вакуумом з одержанням енантіомеру 11А (777 мг) та енантіомеру 118 (712 мг).

Енантіомер 11А

ІН ЯМР (600 МГц, ОМ50О-дв) б ррт 2,50 (5, З Н) 3,09 (5, З Н) 3,72 (5, З Н) 4,00 (5, З Н) 6,28 (а, уЕТ7,8 Гц, 1 Н) 6,56 - 6,63 (т, 2 Н) 6,92 (рі 5, 1 Н) 6,97 (ай, 9У-8,4, 1,9 Гу, 1 Н) 7,05 (Бг 5, 1 Н) 7,07 (а, 9-7,9 Гц, 1 Н) 7,13 (а, 9У-1,9 Гц, 1 Н) 7,35 (а, У-8,4 Гц, 1 Н) 7,90 (рг 5, 1 Н) 8,53 (5, 1 Н) 12,41 (бг 5, 1 Н)

І С/М5 (Спосіб Спосіб І С-А): Ві 1,26 хв., МН" 597

ІФо-о: я81,37 (с 0,3455, ОМЕ) 60 Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-Е): В: 2,96 хв., МН" 597, хіральна чистота 10095.

Енантіомер 118

І"Н ЯМР (600 МГц, ОМ50-ав) б ррт 2,51 (5, З Н) 3,09 (5, З Н) 3,72 (5, З Н) 4,00 (5, З Н) 6,28 (й, 97,9 Гу, 1 Н) 6,58 - 6,60 (т, 2 Н) 6,92 (І, 9-1,8 Гу, 1 Н) 6,97 (аа, 9У-8,4, 1,9 Гу, 1 Н) 7,05 (Бг 5, 1 Н) 7,06 (а, 9-7,9 Гц, 1 Н) 7,13 (й, 9-21 Гу, 1 Н) 7,35 (а, 9-8,2 Гц, 1 Н) 7,89 (Бг 5, 1 Н) 8,53 (5, 1 Н) 12,37 (рг 5,1 Н)

Ї С/мМ5 (Спосіб І С-А): Ві 1,26 хв., МН" 597

ІФЧого: -87,42 (с 0,342, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб БЕС-Е): Вк 3,44 хв., МН" 597, хіральна чистота 10095.

ПРОТИВІРУСНА АКТИВНІСТЬ СПОЛУК ЗА ДАНИМ ВИНАХОДОМ

Аналіз противірусної активності щодо ОЄММ-2

Тестували противірусну активність усіх сполук за даним винаходом проти штаму 16681

РЕММ-2, який мітили підсиленим зеленим флуоресцентним білком (есЕР, таблиця 1).

Середовище для культивування складалося з мінімального підтримувального середовища, доповненого 295 термічно інактивованої фетальної телячої сироватки, 0,0495 гентаміцину (50 мг/мл) і 2 мМ І-глутаміну. Клітини Мего, одержані з ЕСАСС, суспендували в середовищі для культивування та додавали по 25 мкл у 384-лункові планшети (2500 клітин/лунка), які вже містили противірусні сполуки. Зазвичай ці планшети містили 5-кратне серійне розбавляння, що складалося з 9 стадій розбавляння, тестованої сполуки при 200-кратній кінцевій концентрації в 10055 ОМ5О (200 нл). Крім того, концентрацію кожної сполуки тестували в чотирьох паралельних аналізах (діапазон кінцевої концентрації: 25 мкм - 0,000064 мкМ або 2,5 мкМ - 0,0000064 мкМ для найбільш активних сполук). У результаті кожний планшет містив лунки, які визначали як контролі з вірусом (які містять клітини та вірус без сполуки), контролі з клітинами (що містять клітини без вірусу та сполуки) та контролі із середовищем (які містять середовище без клітин, вірусу та сполук). У лунки, які визначали як контролі із середовищем, додавали 25 мкл середовища для культивування замість клітин Мего. Після того, як клітини додавали у планшети, планшети інкубували протягом 30 хвилин при кімнатній температурі для забезпечення рівномірного розподілу клітин у лунках. Далі планшети інкубували у повністю зволоженому інкубаторі (37"С, 595 СО») до наступного дня. Потім штам 16681 ОЕММ-2, мічений есСЕР, додавали при множинності зараження (МОЇ), що становила 0,5. Таким чином, 15 мкл

Зо вірусної суспензії додавали у всі лунки, що містили тестовану сполуку, і у всі лунки, які визначали як контролі з вірусом. Паралельно до контролів із середовищем та клітинами додавали 15 мкл середовища для культивування. Далі планшети інкубували протягом З днів у повністю зволоженому інкубаторі (37"С, 595 СО»2). У день проведення зчитування вимірювали флуоресценцію есЕР із застосуванням автоматизованого флуоресцентного мікроскопа при 488 нм (блакитний лазер) Застосовуючи службову систему ГІМ5, розраховували криві залежності інгібування від дози для кожної сполуки та визначали напівмаксимальну ефективну концентрацію (ЕСвхо). Таким чином, розраховували відсоток інгібування (І) для кожної тестованої концентрації із застосуванням наступної формули: І - 1005(5т1-5сс)/(Змо-Осс); при цьому 5т, сс і

Зус являють собою рівень сигналу есЕР у лунках із тестованими сполуками, контролями з клітинами та контролями з вірусом, відповідно. ЕСв5о являє собою концентрацію сполуки, при якій реплікація вірусу інгібується на 5095, що виміряно за допомогою 5095 відновлення інтенсивності флуоресценції есЕР порівняно з контролем із вірусом. Розраховували ЕсСбо із застосуванням лінійної інтерполяції.

Паралельно оцінювали токсичність сполук у тих самих планшетах. Після того, як проводили зчитування сигналу есгЕР, у всі лунки 384-лункових планшетів додавали 40 мкл АТРІЙе, барвника, який є індикатором життєздатності клітин. АТР присутній у всіх метаболічно активних клітинах, і у випадку якщо клітини піддаються некрозу або апоптозу, - його рівень різко знижується. Система аналізу АТРІ Це грунтується на виробленні світла, викликаного реакцією

АТР із доданою люциферазою та ЮО-люциферином. Планшети інкубували протягом 10 хвилин при кімнатній температурі. Потім планшети вимірювали на МієулЛих. Також визначали напівмаксимальну ефективну концентрацію (ССвзо), визначену як концентрацію, необхідну для зменшення люмінесцентного сигналу на 5095 порівняно з лунками контролю з клітинами. У результаті визначали індекс вибірковості (5І) для сполук, який розраховували так, як вказано нижче: 5І - СС5о/ЕСво.

Таблиця 1

ЕСво, ССбво і 5І для сполук за даним винаходом в аналізі противірусної активності щодо ОЕММ-2 1 0,00052 5 5,5 А 11500 4

ТА 0,00026 8 4,3 8 19700 8 1в 0,012 б 6,5 б 530 б 2 0,00060 А 5,0 4 8410 4 2А 0,00026 4 4,8 4 22000 4 28 0,026 4 74 4 285 4

З 0,00058 А 11 б 37700 4

ЗА 0,00025 5 7,2 5 29800 5 зв 0,0038 З 29,7 5 2480 З

А 0,00039 А 5,9 А 14900 4

АА 0,00027 11 42 13 16900 11

Ав 0,036 5 12 5 ЗА 5 0,00062 А 5,5 А 8780 4

БА 0,00041 5 5,0 5 12900 5 5в 0,068 А 13 4 206 4 бА 0,000068 8 225 8 »65500 8 6в 0,019 4 11 4 63 4 7 0,00047 4 32 З 27040 З тА 0,013 З 6,8 З 538 З 7в 0,00020 5 3,2 5 18500 5 8 0,00013 б 2,9 7 30400 б в8А 0,0030 З 7.А З 2510 З 8в 0,000069 5 3,4 5 240900 5 9 0,000074 б З 8 239100 б 9А 0,000067 9 2,9 9 237500 9 9в 0,0038 5 б2 б 1480 5 10А 0,00012 З 2,6 З 22600 З 1ов 0,0039 З 9,8 З 2530 З 11А 0,000085 З 2,6 З 30100 З 118 0,0041 З 9,2 З 2220 З

М - кількість незалежних експериментів, у яких тестували сполуки.

Аналіз із кількісною ПЦР зі зворотною транскриптазою (КТ-ДРСК) щодо квадривалентної вакцини: протокол А. 5 Тестували противірусну активність сполук за даним винаходом проти штаму ТС9748666

РЕММУ-1 (МСРУ; таблиця 6), штаму 16681 ЮЕММ-2 (таблиця 7), штаму НВ7 СЕММ-3 (МСРУ; таблиця 8) і штамів Н241 ОЕММ-4 (МОСРУ; таблиця 9А) ї 565/06К22700К1/2005 СЕММ-4 (ЕРЕМ; таблиця 9В) в аналізі з КТ-ДРСК. Таким чином, клітини Мего інфікували або за допомогою штаму ОЕММ-Ї1, або -2, або -3, або -4 у присутності або відсутності тестованих сполук. На З день після інфікування клітини лізували і клітинні лізати застосовували для одержання кДНК як вірусу-мішені (З'ШТК ОЕММ; таблиця 2), так і еталонного гена клітини (В-актин, таблиця 2).

Згодом здійснювали дуплексну ПЦР у режимі реального часу на пристрої Гідпісусіег480.

Генерований рівень Ср є обернено пропорційним відносно кількості експресованої РНК цих мішеней. Інгібування реплікації ОЕММ за допомогою тестованої сполуки спричинило зсув Ср для гену З'ЮТК. З іншого боку, якщо тестована сполука є токсичною щодо клітин, то буде спостерігатися схожий ефект щодо експресії ВД-актину. Для обчислення ЕСхо застосовували порівняльний спосіб ДАср, який грунтується на відносній генній експресії гена-мішені (З'ОТЕ), нормалізованого конститутивним геном клітини (В-актином).

Таблиця 2

Праймери та зонди, застосовувані для кількісної КТ-РСЕК у режимі реального часу а Елементи репортерних барвників (ГАМ, НЕХ) і гасників люмінесценції (2ЕМ і ІАВКЕО) виділені жирним і курсивом. ь Вибирали нуклеотидну послідовність праймерів і зондів із консервативної ділянки в області

З'ЮТК геному вірусу денге на підставі вирівнювання 300 нуклеотидних послідовностей чотирьох серотипів вірусу денге, депонованих у Сепрапк (сопо еї аї., 2013, Меїтоа» Мої Віої,

СНарівг 16).

Середовище для культивування складалося з мінімального підтримувального середовища, доповненого 295 термічно інактивованої фетальної телячої сироватки, 0,0495 гентаміцину (50 мг/мл) і 2 мМ І-глутаміну. Клітини Мего, одержані з ЕСАСС, суспендували в середовищі для культивування і додавали по 75 мкл/лунка в 96-лункові планшети (10000 клітин/лунка), які вже містили противірусні сполуки. Зазвичай дані планшети містили 5-кратне серійне розбавляння, що складалося з 9 стадій розбавляння, тестованої сполуки у 200-кратній кінцевій концентрації у 100595 ОМ5О (500 нл; діапазон кінцевої концентрації: 25 мкм - 0,000064 мкМ або 2,5 мкМ - 0,0000064 мкМ для найбільш активних сполук). Крім того, кожний планшет містив лунки, які визначали як контролі з вірусом (що містять клітини та вірус без сполуки) і контролі з клітинами (що містять клітини без вірусу та сполуки). Після додавання клітин у планшети, планшети інкубували у повністю зволоженому інкубаторі (37"С, 595 СО») до наступного дня. Серотипи 1, 2,

З і 4 вірусу денге розбавляли з метою одержання Ср «22-24 в аналізі. Таким чином, 25 мкл вірусної суспензії додавали в усі лунки, що містили тестовану сполуку, а також в усі лунки, які визначали як контролі з вірусом. Паралельно до контролів із клітинами додавали 25 мкл середовища для культивування. Потім планшети інкубували протягом З днів у повністю зволоженому інкубаторі (37"С, 595 СО»). Після З днів видаляли надосадову рідину з лунок і двічі промивали клітини РВ5 із льодом (100 мкл). Згустки клітин у 96-лункових планшетах зберігали при -80"С протягом щонайменше 1 дня. Потім екстрагували РНК із застосуванням набору для лізування СеїІ5-о-СТ"М згідно з інструкціями виробника (Ге Тесппоіодібє5). Клітинні лізати можна зберігати при -80"С або відразу ж застосовувати на стадії зі зворотною транскрипцією.

При підготовці до стадії зі зворотною транскрипцією одержували суміш А (таблиця ЗА) і розподіляли по 7,57 мкл/лунку в 9б-лунковому планшеті. Після додавання 5 мкл клітинних лізатів здійснювали п'ятихвилинну стадію денатурації при 75"С (таблиця ЗВ). Згодом додавали 7,АЗ мкл суміші В (таблиця ЗС) та ініціювали стадію зі зворотною транскрипцією (таблиця 30) з метою утворення кДНК.

У результаті одержували суміш С (таблиця 4А), - суміш для КТ-ДРСВ, - і розподіляли по 22,02 мкл/лунка в 96-лункових планшетах для ДРСЕ ГГ ідпіСусієг, до яких додавали З мкл кКДНК і

Зо здійснювали ДРСЕ на ГідпіСусіег 480 згідно з умовами в таблиці 48.

Криві залежності від дози для кожної сполуки розраховували із застосуванням програмного забезпечення ГГ ідпіСусіег і службової системи ГІМ5, і визначали напівмаксимальну ефективну концентрацію (ЕСзо) і напівмаксимальну цитотоксичну концентрацію (Ссво).

Таблиця З

Синтез кДНК із застосуванням суміші А, денатурації, суміші В і зворотної транскрипції

А Смішна

Планшети . і ЇМ. реакнінної

Зразки вія ОркНено в суміш сМмиКлі

Елемент й , й я, Концентрація Об'ємічмклі темні

Олинння я. ще : , Енхізна |Вінцева 1 звазок х зразків кимірювання

Взшкох |нкМ

Васйав?б |нкАї 0 |в Доля

КР сумішпилунка туї імлі

Клінвнніліннини

В денатурації

Стадія

Денатурація що ст УТримува

Утримування же

С Сумі В

Зразки

Елемент о . . с. Коннентранція зеємімкл) суміші

Сізнниця . щі х . Бнхізна Кінцева і зразок , винірювання зразків

Бефер о Ехраві І . й 7 Хх 13 0о 10 з 17250

ВІКІ і7ва ідгнитов РНК- ШИ . щи що ди

Загальний об'єм сумні 743 тА кл)

В Протоколннтезу , Яке КБ занеквинція

Зтримування Се ння

Таблиця 4

Суміш для ФРСК і протокол

А ЄхмінЄ (СЮ. пезкційної

Зразки ЖЖ стумітні з імклі суміші внУуйнованНня зразків

Низ для

ПІР від тла зу Я

Косне

Сумни

Еосне х й і 12.50 1917 о

Сем сумішіпробівка 2303

ГаЕБо

Протокол

В ЗРК зЗвіни інкупІленат. ш никліІВ

Аналіз із кількісною ПЦР зі зворотною транскриптазою (КТ-ДРСК) щодо квадривалентної вакцини: протокол В.

Тестували противірусну активність сполук за даним винаходом проти штаму Сііроші СОЕММ-1 (О1/НЛМТ55А/98/606; таблиця 6), штаму МОС ОЕММ-2 (таблиця 7), штаму Н8В7 ОЕММ-3 (таблиця 8) і штаму 565/06К22700К1/2005 РЕМУ-4 (таблиця 9В) в аналізі з КТ-ДРСВ. Клітини

Мего-В або Мего-М (5 х 107) висівали в 9б-лункові планшети. За день середовище для культивування клітин замінювали 100 мкл середовища для кількісного визначення, що містило 2х, Зх або 5х серійне розбавляння сполуки (діапазон концентрації: 50 мкг/мл - 0,00038 мкг/мл, 50 мкг/мл - 0,0076 мкг/мл і 50 мкг/мл - 0,00013 мкг/мл, відповідно) та 100 мкл інокуляту вірусу денге (ОЕММ). Після 2-годинного інкубаційного періоду З рази промивали клітинний моношар середовищем для кількісного визначення з видаленням залишкового неадсорбованого вірусу та додатково інкубували протягом або 4 днів (ФЕММ-2 МОСС), або 7 днів (штам бБіброції р1/НИЛМТ55А/98/606 СЕМУ-1, прототип, який являє собою штам НВ7 СЕММ-3, штам Н241 ОЕММ- 4 і штам ЕОЕМ ОЕММ-4) у присутності інгібітора. Збирали надосадову рідину та визначали РНК- навантаження за допомогою кількісної КТ-РСК у режимі реального часу. 5095 ефективну концентрацію (ЕСзо), яку визначали як концентрацію сполуки, що необхідна для інгібування реплікації вірусної РНК на 5055, визначали із застосуванням логарифмічної інтерполяції.

РНК виділяли зі 100 мкл (або в деяких випадках 150 мкл) надосадової рідини за допомогою набору Мисіеобріп 96 Міги5 (Рійег БЗегмісе, Дюрен, Германія), як описано виробником.

Послідовності праймерів ТадмМап (прямий праймер для ОЕММ, зворотний праймер для ОЕММ; таблиця 5) і зондів ТадМап (зонд для ОЕММУ, таблиця 5) вибирали з неструктурного гена З (М53) або М55 відповідних флавівірусів із застосуванням програмного забезпечення Ргітег Ехрге55 (версія 2.0; Арріїєдй Віозузієт5, Леннік, Бельгія). Зонд ТадМап флуоресцентно мітили за допомогою б-карбоксифлуоресцеїну (ГАМ) на 5'-кінці як репортерного барвника і речовини, яка зв'язується з малою борозною (МОВ), на 3'-кінці як гасника люмінесценції (таблиця 5).

Проводили одностадійну кількісну КТ-РСЕ. у загальному об'ємі 25 мкл зі вмістом 13,9375 мкл

НО, 6,25 мкл мастер-міксу (Енгодепієс, Серен, Бельгія), 0,375 мкл прямого праймера, 0,375 мкл

Зо зворотного праймера, 1 мкл зонду, 0,0625 мкл зворотної транскриптази (Еигодепіес) і З мкл зразка. Проводили КТ-РСК із застосуванням системи АВІ 7500 для швидкої ПЦР у режимі реального часу (Арріїєї Віозузіет5, Бренчбург, Нью-Джерсі, США) та із застосуванням наступних умов: 30 хв. при 489С і 10 хв. при 952С, з наступними 40 циклами по 15 с при 959С і 1 хв. при 602С. Дані аналізували з використанням програмного забезпечення АВІ РКІЗМ 7500

ЗО5 (версія 1.3.1; Арріїєй Віозузієт5). Для повного кількісного аналізу складали стандартні криві із застосуванням 10-кратного розбавляння одержаної матриці з відомими концентраціями.

Таблиця 5

Праймери і зонди, застосовувані для кількісної КТ-РСК у режимі реального часу для ОЕММ

Зворотний праймер для ТСТТААСОСТоСасссСАТОАТ (5ЕО І М.2)

РЕМУ

Таблиця 5

Праймери і зонди, застосовувані для кількісної КТ-РСК у режимі реального часу

ЗондОЕММ |(РАМ-АТТССАСАСААТаТОсСсСАТ-МаВ(ЗЕО МУ) | 77777177

Оепі5І-3 |САТТОСАТТТТСТОССОтТтс(ЗЕОІО МБ) 0 | ОЕМУЛ.З

Оепіа54 |СААТССАТСТІОСОсСОСтТо(5ЕОІЮ М.Є | ОЕММЯ

Зонд РЕМ 1-3 Ц|РАМ-САССАТСАТТССАСОСАСАЄ-МОВ(ЗЕОІО М.) | ОЕМУ-,.З (ЗондОЕМ 4 |РАМ-СААСАТСААТССАСОСАСАС-МОВ(ЗЕОІО М.8) | ОЕММЯ а Елементи репортерного барвника (ЕГАМ) і гасника люмінесценції (МОВ/ТГАМКА) виділені жирним і курсивом.

Ьь Нуклеотидну послідовність і положення для праймерів і зондів у геномі виводили з нуклеотидної послідовності МОСС СЕММ 2 (номер доступу в сСепВапк М29095; Ігіє вї аї., 1989), штаму біїроції О1/НЛМТ5ЗА/98/606 серотипу 1 вірусу денге (номер доступу в зепрапк

АР298808), прототипу, який являє собою штам Н8В7 серотипу З вірусу денге (с93130), штаму

Н2г41 серотипу 4 вірусу денге (немає доступних послідовностей), штаму ЕОЕМ серотипу 4 вірусу денге (немає доступних послідовностей).

Аналіз на цитотоксичність

Оцінювали потенційні цитотоксичні ефекти сполук у неінфікованих клітинах Мего-В або Мего-

М, які перебували у стані спокою. Клітини висівали при 5 х 107 клітин/лунка в 96-лунковий планшет при двох-, трьох- або п'ятикратних серійних розбавляннях (у діапазоні відповідно 50 мкг/мл - 0,0038 мкг/мл, 50 мкг/мл - 0,0076 мкг/мл і 50 мкг/мл - 0,00013 мкг/мл) сполуки та інкубували протягом від 4 до 7 днів. Відбирали середовище для культивування і в кожну лунку додавали 100 мкл 3-(4,5-диметилтіазол-2-іл)-5-(3-карбоксиметоксифеніл)-2-(4-сульфофеніл)- 2Н-тетразолій/феназинметосульфату (МТ5/РМ5; Рготеда, Лейден, Нідерланди) в РВ5. Після 2- годинного періоду інкубування при 37"С визначали оптичну густину при 498 нм. Розраховували цитотоксичну активність із застосуванням наступної формули: 96 життєздатних клітин - 100 х (ООсполук/ОЮсс), де ОЮсполуки Її ОЮсс відповідають оптичній густині при 498 нм неінфікованих культур клітин, оброблених за допомогою сполуки, та неінфікованих, необроблених культур клітин, відповідно. 5095 цитотоксичну концентрацію (тобто концентрацію, яка зменшує загальну кількість клітин до 50905; ССво) розраховували із застосуванням лінійної інтерполяції.

Таблиця 6

ЕСово, ССво і 5І для сполук проти серотипу 1 в аналізах із застосуванням КТ-ДРСВ

Мо ЕСво ССво ЕСво ССво

ТА 0,025 9 5,0 9 1950 9 |«0,015 З 8 б 2533 З 2А 0,024 6 5,3 б 2190 б |«0,014 ЩОЧЯМ 7,3 З 2523 2

ЗА 0,042 6 5,5 5 1360 5 Н.В. Н.В. Н.В. Н.В.|Н.В. Н.В.

А |0,00097 8 Б 8 4400 8 |-0,014 З 4,3 А 2306 З

БА 0,0036 (6 52 б 1460 б 1|-0,014 2 92 2 2658 2 бА 0,0016 6 210 б »8160 б |«0,014 Щ2д » 92 З 56571 ДЩД 622 7в 0,00040 З 2,2 2 660 2 Н.В. Н.В. Н.В. Н.В.|Н.В. Н.В. 8в 0,00045 5 1,9 б 3130 4 нН.в. Н.В. Н.В. Н.В.|Н.В. Н.В.

ЗА 0,00011 4 1,7 5 13300 (4 нН.в. Н.В. Н.В. Н.В.|Н.В. Н.В. 10А 10,00027 2 1,6 2 5670 2 нН.в. Н.В. Н.В. Н.В.|Н.В. Н.В.

Т11А (0,00013 2 »2,5 2 |»22100 2 Н.В. Н.В. Н.В. Н.В.|Н.В. Н.В.

М - кількість незалежних експериментів, у яких тестували сполуки. Н. В.: не визначено.

Таблиця 7

ЕсСово, ССво і ЗІ для сполук проти серотипу 2 в аналізах із застосуванням КТ-ЯРСВ

Протокол А

ВТ-аРСК 16681 серотипу 2 ВТ-аРСА Мас-ТопаоаїїйКе серотипу 2

Мо

ЕСБО Со50 ЕСБО Со50

ТА І0,00028 7 3,8 12 15300 8 («0,00027 4 11 4 240470 4 2гА І10,00024 5 4,9 6 21500 5 («000024 1 11 1 245833 1

ЗА 1000030 6 5,0 6 9970 б н.в. Н.В. Н.В. Н.В.| Н.В. Н.В. 4А І0,00020 7 3,9 10 25400 б 10,00032 1 6,6 1 20339 1

БА 10,00034 (5 5,8 6 19000 5 («000023 1 Н.В. н.В.| Н.В. Н.В. бА |0,00011 7 10 б 5142306 6 «0,00024 1 » 92 1 2383333 1 7 10,00017 З 2,9 5 23600 З н.в. Н.В. Н.В. Н.В.| Н.В. Н.В. 88 10,00031 (4 2.2 б 23400 (4 н.в. Н.В. Н.В. Н.В.| Н.В. Н.В.

ОА 0,000057 З 2,2 4 31700. З н.в. Н.В. Н.В. Н.В.| Н.В. Н.В.

ТОА 0,000057 З 1,6 З 28200 З н.в. Н.В. Н.В. Н.В.| Н.В. Н.В. 11А 0,000051 З 2,5 З 269000 З Н.В. Н.В. Н.В. Н.В.| Н.В. Н.В.

Таблиця 8

ЕСово, ССво і 5І для сполук проти серотипу З в аналізах із застосуванням ЕТ-ДРСВ

АТ-аРСК Н8В7 серотипу З АТ-аРСК Н8В7 серотипу З

Мо ЕС5О Со50 ЕС5БО Со50 (мем) М «мем У (мем) М (мкм) М

ТА 0,023 7 3,7 5 169 5 |«0,015 З 8,0 6 2533 З 2А 0,019 4 43 З 224 З «0014 1 7,3 З 2521 1

ЗА 0,048 4 41 З 67 З н.в. н.в.| Н.В. Н.В. Н.В. Н.В.

А4А 0,015 б З 4 195 4 |-0014 1 4,3 4 2307 1

БА 0,053 4 44 2 75 2 0,022 1 9,2 2 422 1 бА 0,019 4 6,7 З 318 З «0014 1 » 982 З 256571 1 7в 0,0078 З 1,6 З 240 З н.в. н.в.| Н.В. Н.В. Н.В. Н.В. 8в 0,058. Ю 4 21 З 609 З н.в. н.в.| Н.В. Н.В. Н.В. Н.В. 9А 0,0021. З 1,6 1 474 1 н.в. н.в.| Н.В. Н.В. Н.В. Н.В.

ТОА 10,0037 З 1,0 З 280 З н.в. н.в.| Н.В. Н.В. Н.В. Н.В.

ТА |0,0012 З 22,9 З 52630 З н.в. н.В.| Н.В. Н.В.| Н.В. Н.В.

Таблиця 9

ЕСово, ССво і 5І для сполук проти серотипу 4 в аналізах із застосуванням КТ-ДРСВ

А

АТ-аРСК Н241 серотипу 4

ЕСБ5О (мкМ) М СС50 (мкМ) М

ТА 0,093 10 3,0 9 Зо 9 2А 0,083 6 3,7 6 42 6

ЗА 0,11 б 3,8 4 37 4

А4А 0,053 11 2,5 11 54 11

БА ОО 6 4,0 6 39 6 бА 0,095 7 7,7 5 69 5 7 0,044 5 2,2 5 53 5

Зб

Таблиця 9

А

АТ-аРСК Н241 серотипу 4

ЕСБ5О (мкМ) М СС50 (мкМ) М 8в 0,015 5 1,7 З 122 З 9А 0,012 5 1,5 5 121 5 1ОА 0,011 З 1,6 2 127 2 11А 0,011 З 3,1 З 2250 З

АТ-аРСК ЕОЕМ серотипу 4

Ме сполуки ЕС50 (мкм) М СС50 (мкм) М

ТА 0,0024 5 4,6 5 1927 5 2А 0,0013 2 5,0 2 3913 2

ЗА 0,0030 2 5,4 2 1802 2

АА 0,00055 2 » 2,5 1 » 4520 1

БА 0,0029 2 5,5 2 1878 2 бА 0,00042 2 » 10 2 » 24085 2

ПЕРЕЛІК ПОСЛІДОВНОСТЕЙ

«1105» Уапззеп Рпаптасецісаї!5, пс

КаїпоїїеКе Опімегейей І еимеп «1205» ПОХІДНІ МОНО- АБО ДИЗАМІЩЕНИХ ІНДОЛІВ ЯК ІНГІБІТОРИ РЕПЛІКАЦІЇ ВІРУСІВ

ДЕНГЕ

-130» ТІР 328 РСТ -1505 ЕРІ5166900.9 -1515 2015-05-08 -1505 ЕРІ6163342.5 -1515 2016-03-31 -160» 14 «-170» ВІЗ5АР 1.2 «21051 «2115 20 «212» ДНК -213» вірус денге «220»

Зо «221» джерело «222» 1..20 «223» /організм-"вірус денге" /лип молекули-"невизначена ДНК" «4005 1

Ісддадсс99 адшасааа 20

«2115» 20 «212» ДНК -213» вірус денге «220» «221» джерело «222» 1..20 «223» /організм-"вірус денге" /лип молекули-"невизначена ДНК" «40052

Існаасаїс сдсссаюаї 20 -2105 З «211519 «212» ДНК -213» вірус денге «220» «221» джерело «222» 1..19 «223» /організм-"вірус денге" /лип молекули-"невизначена ДНК" «4005 З айссасаса адюаодсаї 19 «2105» 4

Зо «2115 23 «212» ДНК -213» вірус денге «220» «221» джерело «222» 1.23 «223» /організм-"вірус денге" /лип молекули-"невизначена ДНК" «400» 4 ддаїадасса дадаїссідс щі 23 «21055 «2115» 20 «212» ДНК -213» вірус денге «220» «221» джерело «222» 1..20 «223» /організм-"вірус денге" /лип молекули-"невизначена ДНК" «4005 5 сайссаш ісдсанс 20 «2105 6 «2115» 20 «212» ДНК бо «213» вірус денге

«221» джерело «222» 1..20 «223» /організм- "вірус денге" /лип молекули-:"невизначена ДНК" «4005 6 саагссаїсі дсадсосіс 20 «2105 7 «2115» 20 «212» ДНК -213» вірус денге «220» «221» джерело «222» 1..20 «223» /організм-"вірус денге" /лип молекули-"невизначена ДНК" «4005 7 садсаїсай ссаддсасад 20 -2105» 8 «2115» 20 «212» ДНК -2135» вірус денге

Зо «220» «221» джерело «222» 1..20 «223» /організм-"вірус денге" /лип молекули-"невизначена ДНК" «400» 8 саасаїсааї ссаддсасад 20 «2105 9 «211519 «212» ДНК -213» вірус денге «220» «221» джерело «222» 1..19 «223» /організм-"вірус денге" /лип молекули-"невизначена ДНК" «4005» 9 сдонададо адассссіс 19 210510 «2115 21 «212» ДНК -213» вірус денге «220» «221» джерело 60 «222» 1..21

«223» /організм-"вірус денге" /лип молекули-"невизначена ДНК" «4005 10 дадасадсазд даїсісідді с 21 «2105 11 «2115» 28 «212» ДНК «213» вірус денге «220» «221» джерело «222» 1..28 «223» /організм- "вірус денге" /лип молекули-:"невизначена ДНК" «4005 11 ааддасіада допададда дасссссс 28 «210512 «211518 «212» ДНК -213» вірус денге «220» «221» джерело «222» 1..18 «223» /організм-"вірус денге" /лип молекули-"невизначена ДНК"

Зо «4005 12 ддссаддіса ісассаї 18 210513 «2115 21 «212» ДНК -213» вірус денге «220» «221» джерело «222» 1..21 «223» /організм-"вірус денге" /лип молекули-"невизначена ДНК" «4005 13 ащіссасаої сасасісаї д 21 «2105» 14 «2115 21 «212» ДНК -213» вірус денге «220» «221» джерело «222» 1..21 «223» /організм-"вірус денге" /лип молекули-"невизначена ДНК" «400» 14 бо Нссдсідсс сщадчосісі с 21

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Сполука формули (1): СІ о осн, о Ще - М З Кк З ;() її стереоїзомерна форма або фармацевтично прийнятна сіль, при цьому вказана сполука вибрана з групи, де: А: являє собою Н, Е» являє собою Е і Ез являє собою Н або СНЗз, Ві являє собою Н, СНз або Е, Е2 являє собою ОСНз і Ез являє собою Н, і А: являє собою Н, Е2 являє собою ОСнНз і Ез являє собою СН», Ві являє собою СН», В2 являє собою Е і Ез являє собою Н, Ві являє собою СЕз, В2 являє собою Н і Ез являє собою Н, Ві являє собою ОСЕ:», В2 являє собою ОСнНз і Ез являє собою Н, і Ві являє собою ОСЕ», Р2 являє собою Н і Ез являє собою СН».

2. Сполука або її стереоїзомерна форма або фармацевтично прийнятна сіль за п. 1, де вказана сполука вибрана з групи: СІ СІ Мео / ОМе Мео / ОМе іа; щу М М Н со у у О7 М о М Е М о Е М о Н Н з з СІ (Фі мМмео Фі ОМе Мео / 5 ОМе о о М М і У о і У о М М М о М о МеОо Н Мео Н

СІ СІ Мео ФІ ОМе Мео ФВ ОМе СО -нО М Е М Н х Н А З Р: ох М о ь Мео їв о Мео Й СІ СІ МеОо ФВ ОМе Ммео / 5 ОМе Уа о М ЕС М З Ох ол Е М о М о Н з Н з с Мео / ОМе -О ЕЗСО М Ся У ок х М о в Мео Н СІ Мео Г ОМе У-О ЕЗзЗСО М і У о. х М о

Н

3. Фармацевтична композиція, яка містить сполуку формули (І) або її стереоїзомерну форму або фармацевтично прийнятну сіль за п. 1 або 2, разом з однією або кількома фармацевтично прийнятними допоміжними речовинами, розріджувачами або носіями.

4. Сполука формули (І) або її стереоізомерна форма або фармацевтично прийнятна сіль за п. 1 або 2, або фармацевтична композиція за п. З для застосування як лікарського засобу.

5. Сполука формули (І) або її стереоїзомерна форма або фармацевтично прийнятна сіль за п. 1 або 2, або фармацевтична композиція за п. З для застосування при лікуванні денге.

6. Застосування сполуки, представленої наступною структурною формулою (1):

СІ о осн, о - е А М АВ" 2 н о ХХ Кк З ; (І) її стереоїзомерної форми або фармацевтично прийнятної солі; при цьому вказана сполука вибрана з групи, де: А: являє собою Н, Е» являє собою Е і Ез являє собою Н або СНЗз, Ві являє собою Н, СНз або Е, Е2 являє собою ОСНз і Ез являє собою Н, і А: являє собою Н, Е2 являє собою ОСнНз і Ез являє собою СН», Ві являє собою СН», В2 являє собою Е і Ез являє собою Н, Ві являє собою СЕз, В2 являє собою Н і Ез являє собою Н, Ві являє собою ОСЕ:», В2 являє собою ОСнНз і Ез являє собою Н, і Ві являє собою ОСЕ», Р2 являє собою Н і Ез являє собою СНЗз, для інгібування реплікації вірусу(ів) денге в біологічному зразку або у пацієнта.

7. Застосування сполуки за п. 6, яке додатково передбачає спільне введення додаткового терапевтичного засобу.

8. Застосування за п. 7, де вказаний додатковий терапевтичний засіб вибраний із противірусного засобу або вакцини проти вірусу денге або їх обох.

9. Спосіб синтезу сполуки за п. 1 або 2, відповідно до якого здійснюють наступні стадії: а) перетворення 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)оцтової кислоти (ІІ) на відповідний 2-(4-хлор-2- метоксифеніл)ацетилхлорид (Ії) за допомогою реагенту хлорування; б) реакція Фріделя-Крафтса заміщеного індолу загальної формули (ІМ) з хлорангідридом кислоти (ІІ), яку проводять з використанням реактиву кислоти Льюїса у розчиннику та за відповідних умов реакції, щоб одержати 3-ацильований індол загальної формули (М), де Кі, В2 і Аз мають таке саме значення, як у п. 1; в) бромування (М) з реагентом у придатному розчиннику, щоб одержати сполуки загальної формули (МІ); г) взаємодія сполук загальної формули (МІ) з З-метокси-5-(метилсульфоніл)-аніліном (МІ). у придатному розчиннику і з використанням основи для одержання сполук загальної формули (І) у вигляді рацемічних сумішей; д) хіральне розділення сполук загальної формули (І) для одержання енантіомерів А і В Зо загальної формули (І) СІ 5 Кк о х о М Ї СІ ) СІ й Н в дО АХ -- 205 -- но СІ по й И ШІ па м

СІ СІ о МІ М з г сх 7 с Р о о ни 57 /х в Вг оо в їх тт х - х 5 во М во М | о ваз МІ Кз Хіральне розділення Енантіомери КА) і (В) І

10. Спосіб синтезу сполуки за п. 1 або 2, відповідно до якого здійснюють наступні стадії: ї) перетворення заміщеного індолу загальної формули (ІМ) на М-захищену проміжну сполуку загальної формули (МІ) з використанням реагенту в присутності основи, де К", В? і КЗ мають те саме значення, що й у п. 1, і РО є захисною групою; і) реакція Фріделя-Крафтса заміщеного індолу загальної формули (МІ) з хлорангідридом кислоти (ІІ), яку проводять з використанням реактиву кислоти Льюїса у придатному розчиннику та за відповідних умов реакції, щоб одержати 3-ацильований індол загальної формули (ІХ); ії) видалення групи РО, яка захищає індол-М, проміжної сполуки загальної формули (ІХ) за допомогою реагенту в суміші розчинників і при відповідній температурі реакції для одержання 3- ацильованого індолу загальної формули (М); їм) бромування (М) з реагентом у придатному розчиннику, щоб одержати сполуки загальної формули (МІ); м) взаємодія сполук загальної формули (МІ) з З-метокси-5-(метилсульфоніл)-аніліном (МІ!) у придатному розчиннику і з використанням основи для одержання сполук загальної формули (І) у вигляді рацемічних сумішей; мі) хіральне розділення сполук загальної формули (І) для одержання енантіомерів А і В загальної формули (І) сі СІ і в х х С) сі о З в Х Кк Х ШІ в хо од са ко Н ко х М "з ка РО в. М 5 Не в, РО та М ми ІХ М

СІ СІ о7 -9У вд 5-0 о ра о ни /ВХ в Вг оо в М х х " 8-7 - м от 2 Н ве Н І о І М з Хіральне розділення Енантіомери (А) і (В) ,

11. Спосіб синтезу сполуки за п. 1 або 2, відповідно до якого здійснюють наступні стадії: 1) перетворення М-Вос-захищеного заміщеного індол-3-карбальдегіду загальної формули (Х) на відповідний проміжний продукт типу Штрекера загальної формули (ХІ) шляхом реакції з морфоліном у присутності реагентів у придатному розчиннику, де К', ЩВ2 і КЗ мають таке ж значення, як у п. 1; 2) алкілування сполуки загальної формули (ХІ) з 4-хлор-2-метоксибензилхлоридом у присутності основи у придатному розчиннику з одержанням сполуки загальної формули (ХІЇ); 3) піддавання сполуки загальної формули (ХІЇ) відповідним водно-кислим гідролітичним умовам для одержання проміжної сполуки загальної формули (М); 4) бромування (М) з реагентом у придатному розчиннику з одержанням сполук загальної формули (МІ); 5) взаємодія сполук загальної формули (МІ) з З-метокси-5-(метилсульфоніл)-аніліном (МІ!) у придатному розчиннику і з використанням основи для одержання сполук загальної формули (І) у вигляді рацемічних сумішей; 6) хіральне розділення сполук загальної формули (І) з одержанням енантіомерів А і В загальної формули (І) СІ Р о щ о / н ни ц уро сі Фо Кк в М о-- х М о сі м ж З 1 -іВ см 7 Ле ом 7 | Ці З Аз о в о М о З Кк Д- 5 7 ко яз о х х! дД- дД- ХІІ! сі сі х х о о о о в з Х в фі х Вг о М Кк М 2 Н у в Н М Ра па

СІ 07 сх . о с) Р о нм 87 /к оо М Кк Х Н р » З - ' щі Ко н І Кз Хіральне розділення Енантіомери КА) ії (В)