UA130281C2 - Сухий порошковий склад зі смаком тютюну, спосіб його одержання та порошкова система - Google Patents

Abstract

Винахід належить до сухого порошкового складу зі смаком тютюну, який містить множину частинок, які містять матеріал-основу та композицію, що надає смак та/або аромат тютюну, при цьому відношення суми маси бета-іонону та маси бета-дамасценону до маси фенолу у порошковому матеріалі становить більше ніж 0,25. Винахід також належить до способу одержання порошкового матеріалу зі смаком та/або ароматом тютюну, який включає наступні етапи: одержання вихідного тютюнового матеріалу; нагрівання вихідного тютюнового матеріалу при температурі екстракції від 100 до 160 градусів Цельсія протягом щонайменше 90 хвилин; збирання летких сполук, які вивільняються з вихідного тютюнового матеріалу на етапі нагрівання; одержання рідкої композиції, що надає смак та/або аромат тютюну, яка містить зібрані леткі сполуки; об’єднання матеріалу-основи та рідкої композиції, що надає смак та/або аромат тютюну, з одержанням частинок зі смаком та/або ароматом тютюну; при цьому на етапі отримання вихідного тютюнового матеріалу зазначений вихідний тютюновий матеріал не піддають будь-якій обробці, призначеній для зміни pH тютюну.

Description

Даний винахід належить до сухого порошкового складу зі смаком тютюну для інгаляції, який може знайти застосування в якості компонента порошкової системи, яка містить як частинки, що містять нікотин, так і частинки, що містять ароматизуючу речовину, таку як, наприклад, система, в якій частинки ароматизуючої речовини, більші ніж частинки нікотину. Крім того, даний винахід відноситься до способу одержання частинок порошку зі смаком тютюну.

Інгалятори сухого порошку (ІСП) відомі та використовуються для лікування респіраторних захворювань шляхом доставки сухого порошку, який містить фармацевтичний препарат у формі аерозолю, у дихальні шляхи пацієнта шляхом інгаляції. Як правило, ІСП являє собою пристрій, що приводиться в дію шляхом дихання, яке доставляє лікарський засіб у вигляді частинок, що містяться у капсулі або блістері, який проколюється перед застосуванням. Оскільки лікарський засіб піддають обробці, зважують та пакують у порошкову форму, ризики, які пов'язані з розкладанням, розділенням і мікробіологічним забрудненням є мінімальними у порівнянні з вологими складами.

Для доставки в легені переважними є частинки з розміром в діапазоні від 1 до 5 мікрометрів. У фармацевтичних сухих порошках активний фармацевтичний інгредієнт (АФІ) може бути агломерований на поверхні великих несучих частинок, таких як лактоза. Фармацевтичні сухі порошки, які містять лактозу в якості носія, можуть мати розмір частинок в діапазоні від 20 до 100 мікрометрів. В

ІСП керують складними механізмами, які забезпечують розсіювання, розщеплення або руйнування таких агломератів перед тим, як АФІ можна бути вдихнути в легені.

ІСП базуються на силі вдиху пацієнта, при якому відбувається захоплення порошку з інгаляційного пристрою з подальшим розщепленням порошку на частинки, які досить малі, щоб потрапити в легені.

Для забезпечення правильного дозування та повної дезагрегації порошку необхідні досить високі рівні швидкості інгаляції. Як правило, велика кількість АФІ зазвичай залишається прилиплою на поверхні носія й осідає у верхніх дихальних шляхах через неповну дезагрегацію порошку. Швидкості інгаляції існуючих ІСП зазвичай знаходяться в діапазоні від 20 до 100 літрів/хв (л/хв). Таким чином, існуючі ІСП придатні лише для доставки користувачам сухих порошків способом, який відрізняється від швидкості інгаляції, що пов'язана з курильними виробами.

Таким чином, існуючі ІСП зазвичай не підходять для доставки частинок сухого порошку в легені способом, що відповідає звичайним режимам паління. Наприклад, ІСП часто намагаються забезпечити всю дозу сухого порошку за один вдих. На відміну від цього, звичайні режими паління включають декілька комфортних затяжок.

Було запропоновано рішення для вирішення даної проблеми, наприклад, у документі УМО 2019/003118, в якому описані контейнер або капсула, порошкова система та інгалятор, який виконаний з можливістю доставки частинок в легені при рівнях швидкості інгаляції або швидкості потоку повітря, що знаходяться в межах рівнів швидкості інгаляції або швидкості потоку повітря при звичайному режимі паління. Споживач може здійснювати множину вдихів або "затяжок" при цьому кожна "затяжка" доставляє постійну дозовану кількість сухого порошку, який міститься в контейнері або капсулі, що міститься у порожнині капсули інгалятора, який описаний у УМО 2019/003118. Такий інгалятор може мати форму, яка аналогічна до звичайної сигарети, та може імітувати ритуал традиційного паління, а також може надавати задоволення або розвагу завдяки доставки нікотину.

Згідно з деякими варіантами реалізації виріб у вигляді інгалятора виконаний з можливістю доставки порошкової системи, яка містить першу множину частинок і другу множину частинок. Перша множина частинок має розмір частинок, який більший, ніж розмір частинок другої множини частинок. Перша множина частинок може не містити нікотину та містити ароматизуючий компонент, при цьому зазначені частинки є переважно вільно текучими. Друга множина частинок містить нікотин, при цьому зазначені частинки є переважно вільно текучими

Відомий з патенту 5 6056949 спосіб одержання по суті сферичного, практично безпилкового ароматичного та пахучого гранульованого матеріалу, який є вільно текучим, механічно стабільним і має вузький розподіл гранул за розміром. Згідно з 5 6056949, при одержанні такого сухого порошку можна застосовувати будь-який звичайний ароматизатор або ароматизовану речовину, включаючи запах фруктів, наприклад, цитрусів, ягід, тютюну, квітів, дерева, прянощів та бурштину. Частинки порошку, одержані способом згідно з 05 6056949, описані як частинки, що мають розмір від 0,2 міліметра до 1 міліметра.

В ЕР 3393451 запропонована порошкова система, яка включає частинки, що містять нікотин, і частинки, що містять ароматизуючу речовину, де частинки ароматизуючої речовини більші, ніж частинки нікотину. Розмір більшості частинок ароматизуючої речовини у зазначеній системі становить приблизно 20 мікрометрів або більше, переважно приблизно 50 мікрометрів або більше. Крім того, розмір частинок ароматизуючої речовини у зазначеній системі переважно становить приблизно 150 мікрометрів або менше.

В ЕР 3478264 розкритий нікотиновий порошок, що містить цукор й амінокислоту. В ЕР 3478265 розкритий нікотиновий порошок, одержаний шляхом розпилювального висушування та подрібнення.

Було би бажано одержати новий сухий порошок зі смаком тютюну, зокрема, для застосування в інгаляційному пристрої, який виконаний з можливістю забезпечення рівнів швидкостей інгаляції, які зазвичай пов'язані з курильними виробами, де вміст небажаних сполук, одержаних із тютюну, зведений до мінімуму. У той самий час, було би бажано одержати такий покращений сухий порошок зі смаком тютюну, який мав би високий рівень бажаних ароматичних сполук, асоційованих з тютюном.

Було би бажано одержати такий покращений сухий порошок зі смаком тютюну, який можна легко використовувати в інгаляційному пристрої, що пов'язаний із звичайним режимом паління, або при виготовленні порошкової системи для використання в одному такому інгаляційному пристрої.

Аналогічно, було би бажано забезпечити спосіб виготовлення такого покращеного сухого порошку зі смаком тютюну, зокрема такого, який може здійснюватися ефективно з використанням існуючого пристрою та технологій.

Даний винахід відноситься до покращеного сухого порошку зі смаком тютюну, який містить множину частинок. Зазначені частинки можуть містити матеріал-основу та тютюнову ароматизуючу композицію. Перше відношення за вагою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (фенолу) у сухому порошковому складі зі смаком тютюну може становити більше 0,25.

Крім того, даний винахід відноситься до способу одержання порошкового складу зі смаком тютюну.

Спосіб може включати етап одержання вихідного тютюнового матеріалу. Спосіб може включати етап нагрівання вихідного тютюнового матеріалу за температури екстракції від 100 градусів Цельсія до 160 градусів Цельсія протягом щонайменше 90 хвилин. Спосіб може включати етап збирання летких сполук, які вивільняються з вихідного тютюнового матеріалу протягом етапу нагрівання. Спосіб може включати етап одержання рідкої тютюнової ароматизуючої композиції, що містить зібрані леткі сполуки. Спосіб може включати етап об'єднання матеріалу-основи та рідкої тютюнової ароматизуючої композиції з одержанням частинок зі смаком тютюну.

Крім того, даний винахід відноситься до порошкової системи, яка містить першу множину частинок і другу множину частинок. Перша множина частинок може мати розмір частинок щонайменше приблизно 20 мікрометрів. Друга множина частинок може мати розмір частинок приблизно 10 мікрометрів або менше. Перша множина частинок може містити матеріал-основу та тютюнову ароматизуючу композицію. Перше відношення за вагою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (фенолу) в запропонованій ароматизуючій композиції може становити більше ніж 0,25. Друга множина частинок може містити нікотин. Крім того, друга множина частинок може містити цукор й амінокислоту.

Крім того, даний винахід відноситься до порошкової системи, яка містить першу множину частинок зі смаком тютюну. Частинки зі смаком тютюну можуть мати розмір частинок щонайменше приблизно мікрометрів. Порошкова система може містити другу множину частинок. Друга множина частинок може мати розмір частинок приблизно 20 мікрометрів або менше. Перше відношення за вагою (бета- іонону - бета-дамасценону) до (фенолу) у частинках зі смаком тютюну з першої множини може становити більше ніж 0,25.

Згідно з даним винаходом, запропонований сухий порошковий склад зі смаком тютюну, що містить множину частинок, які містять матеріал-основу та тютюнову ароматизуючу композицію. Перше відношення за вагою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (фенолу) у сухому порошковому складі зі смаком тютюну становить більше ніж 0,25.

Згідно з даним винаходом, запропонований також спосіб одержання порошкового складу зі смаком тютюну. Спосіб включає перший етап одержання вихідного тютюнового матеріалу. Зазначений спосіб включає другий етап нагрівання вихідного тютюнового матеріалу при температурі екстракції від 100 градусів Цельсія до 160 градусів Цельсія протягом щонайменше 90 хвилин. Спосіб включає третій етап збирання летких сполук, які вивільняються з вихідного тютюнового матеріалу протягом етапу нагрівання. Спосіб включає четвертий етап одержання рідкої тютюнової ароматизуючої композиції, яка містить зібрані леткі сполуки. Спосіб включає п'ятий етап об'єднання матеріалу-основи та рідкої тютюнової ароматизуючої композиції з одержанням частинок зі смаком тютюну.

Згідно з даним винаходом додатково передбачена порошкова система, що містить першу множину частинок і другу множину частинок. Перша множина частинок може мати розмір частинок щонайменше приблизно 20 мікрометрів. Друга множина частинок може мати розмір частинок приблизно 10 мікрометрів або менше. Перша множина частинок містить матеріал-основу та тютюнову ароматизуючу композицію. Перше відношення за вагою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (фенолу) в запропонованій ароматизуючій композиції становить більше ніж 0,25. Друга множина частинок містить нікотин.

Згідно з даним винаходом, додатково запропонована порошкова система, яка містить: першу множину частинок зі смаком тютюну, що мають розмір частинок щонайменше приблизно 20 мікрометрів, і другу множину частинок, що мають розмір частинок менше ніж приблизно 20 мікрометрів, причому перше відношення за вагою (бета-онону - бета-дамасценону) до (фенолу) частинок зі смаком тютюну з першої множини становить більше ніж 0,25.

Слід розуміти, що будь-які ознаки, описані нижче з посиланням на сухий порошковий склад зі смаком тютюну згідно з даним винаходом, або на спосіб одержання сухого порошкового складу зі смаком тютюну згідно з даним винаходом або на порошкову систему згідно з даним винаходом, рівною мірою застосовні до будь-якого іншого порошкового складу, способу та порошкової системи.

При застосуванні у цьому документі з посиланням на даний винахід термін "сухий порошковий склад" означає склад, який містить дрібнодисперсні тверді частинки, що мають певний розподіл частинок за розміром, які можуть бути легко дисперговані в інгаляторі або за допомогою інгалятора та введені суб'єкту за допомогою інгаляції таким чином, щоб частина зазначених частинок досягала тканини порожнини рота або верхніх дихальних шляхів, таких як, наприклад, глотки або горла в цілому. В залежності від розміру частинок, який визначається їхніми аеродинамічними діаметрами, частинки сухого порошкового складу можуть також підходити для введення пульмональним способом.

Розмір частинки, зазначений у даному документі, переважно відноситься до аеродинамічного діаметру частинки. Аеродинамічний діаметр частинки визначають як діаметр сфери, що має щільність 1 грам на кубічний сантиметр, яка осідає у нерухомому повітрі з такою самою швидкістю, яка розглядається.

Зокрема, у випадку порошкової системи зазвичай посилаються на масовий медіанний аеродинамічний діаметр (ММАД), один із показників, найбільше широко прийнятих в якості єдиного числового дескриптора аеродинамічного розподілу частинок за розміром. ММАД являє собою статистично одержане значення для зразка частинки: як приклад, ММАД, що становить 5 мікрометрів, означає, що 50 відсотків від загальної маси зразка представлені частинками з аеродинамічними діаметрами менше ніж 5 мікрометрів, при цьому 50 відсотків від загальної маси зразка, що залишилися, будуть представлені частинками з аеродинамічним діаметром більше ніж 5 мікрометрів.

У контексті даного винаходу при описі порошкової системи термін "розмір частинок" переважно відноситься до ММАД порошкової системи.

ММАД порошкової системи переважно вимірюють за допомогою каскадного імпактора. Каскадні імпактори являють собою прилади, які широко використовують для відбору зразків і розділення зведених у повітрі частинок для визначення аеродинамічної класифікації за розміром аерозольних частинок. На практиці каскадні імпактори розділяють зразок, що надходить, на дискретні фракції на основі інерції частинок, що є функцією розміру, щільності та швидкості частинок. Каскадний імпактор, як правило, містить ряд ступенів, кожний з яких містить пластину з конкретним розташуванням сопла та поверхню для збирання. Оскільки розмір сопла та загальна площа сопла зменшуються зі збільшенням числа ступенів, швидкість насиченого зразком повітря збільшується в міру його проходження через вказаний прилад. На кожному етапі частинки з достатньою кількістю інерції вириваються з превалюючого потоку повітря та стикаються з поверхнею для збору. Отже, при будь- якій заданій швидкості потоку кожний етап пов'язаний з діаметром відсікання, величиною, яка визначає розмір зібраних частинок. При збільшенні числа етапів швидкість збільшується, і таким чином, діаметр відсікання етапу зменшується. Таким чином, діаметр відсікання, пов'язаний із заданим етапом, є функцією швидкості повітряного потоку, яка використовується для випробування. Для оцінки експлуатаційних якостей небулайзери зазвичай тестують за швидкості 15 л/хв., а інгалятори сухого порошку можна тестувати при швидкостях потоку до 100 л/хв.

Переважно, у контексті даного винаходу ММАД порошкової системи вимірюють за допомогою імпактора нового покоління (МОЇ) 170 (який поставляється компанією Соріеу Зсіепіййс АС). МОЇ являє собою високопродуктивний, точний каскадний імпактор, для класифікації частинок, який має сім етапів плюс колектор з мікроотворами (МОСС). Характеристики та принцип роботи МОЇ описані, наприклад, в

Мафіє ега!., доигпа! ої Аегозої Медісіпе - том 16, номер З (2003). Більше переважно вимірювання здійснюють при 20:53 градусах Цельсія та відносній вологості 35.45 відсотків.

Сухий порошковий склад, зазвичай, містить менше або приблизно 15 відсотків за масою вологи, переважно менше або приблизно 10 відсотків за вологою, ще більше переважно менше або приблизно 6 відсотків за масою вологи. Найбільше переважно сухий порошковий склад містить менше або приблизно 5 відсотків за масою вологи або навіть менше або приблизно З відсотка за масою вологи або навіть менше або приблизно 1 відсоток за масою вологи.

У деяких варіантах реалізації сухий порошковий склад може містити від приблизно 1 відсотка за масою вологи до приблизно 15 відсотків за масою вологи, переважно від приблизно З відсотків за масою вологи до приблизно 15 відсотків за масою вологи, ще більше переважно від приблизно 5 відсотків за масою вологи до приблизно 15 відсотків за масою вологи. В інших варіантах реалізації сухий порошковий склад може містити від приблизно 1 відсотка за масою вологи до приблизно 10 відсотків за масою вологи, переважно від приблизно З відсотків за масою вологи до приблизно 10 відсотків за масою вологи, ще більше переважно від приблизно 5 відсотків за масою вологи до приблизно 10 відсотків за масою вологи. У додаткових варіантах реалізації сухий порошковий склад може містити від приблизно 1 відсотка за масою вологи до приблизно 10 відсотків за масою вологи, переважно від приблизно З відсотків за масою вологи до приблизно 10 відсотків за масою вологи, ще більше переважно від приблизно 5 відсотків за масою вологи до приблизно 10 відсотків за масою вологи.

У деяких особливо переважних варіантах реалізації сухий порошковий склад може містити від приблизно 1 відсотка за масою вологи до приблизно 6 відсотків за масою вологи або від приблизно З відсотків за масою вологи до приблизно 6 відсотків за масою вологи або від приблизно 5 відсотків за масою вологи до приблизно 6 відсотків за масою вологи.

Частинки можуть мати мікро-розмір або нано-розмір. Частинки можуть мати вузький розподіл частинок за розміром.

Термін "мікро-розмір" використовується стосовно частинок складу згідно з даним винаходом для широкого позначення частинок, що мають середній розмір частинок від приблизно 1 мікрометра до приблизно 10 мікрометрів. Розмір частинок може відноситися до діаметра частинок, де вони є по суті сферичними. Частинки можуть бути несферичними, і розмір частинок може відноситися до еквівалентного діаметра частинок стосовно сферичних частинок.

Термін "нано-розмір" використовується у даному документі стосовно частинок складу згідно з даним винаходом для широкого позначення частинок, що мають середній розмір частинок менше приблизно 1000 нанометрів, зокрема від приблизно 50 нанометрів до приблизно 1000 нанометрів.

У контексті даного винаходу термін "вузький розподіл частинок за розміром" використовується для позначення того факту, що величина діапазону розмірів частинок в складі згідно з даним винаходом становить менше приблизно 2. Величину діапазону визначають як Діапазон- (діаметр частинок, який сумарно має 90 відсотків частинок|-Їдіаметр частинок, який сумарно має 10 відсотків частинокіІ)/Ідіаметр частинок, який сумарно має 50 відсотків частинок| або визначають арифметично як (090-010/050.

Як коротко описано вище, на відміну від існуючих сухих порошкових складів, сухий порошковий склад зі смаком тютюну згідно з даним винаходом містить множину частинок, що містять матеріал- основу, та тютюнову ароматизуючу композицію, при цьому перше відношення за масою (бета-іонону х бета-дамасценону) до (фенолу) у сухому порошковому складі зі смаком тютюну становить більше ніж 0,25.

Таким чином, перевага даного винаходу полягає в забезпеченні сухого порошкового складу зі смаком тютюну, який дозволяє максимально збільшити вміст сполук, які пов'язані із смаком тютюну, при одночасному зниженні вмісту менше бажаних сполук, які одержані з природного тютюну, таких як фурани та тютюно-специфічні нітрозаміни (Т5МАв5). Крім того, авторами даного винаходу було виявлено, що порошковий склад зі смаком тютюну згідно з даним винаходом є більше наближеним за смаком до натурального тютюну, ніж порошкові склади, одержані зі штучних сумішей, які містять синтетичні сполуки.

Крім того, згідно з переважними варіантами реалізації, які будуть докладно описані нижче, перевагою є можливість зменшення неприємного відчуття в роті та регулювання рівня нікотину у запропонованому сухому порошковому складі зі смаком тютюну.

Як коротко описано вище, сухий порошковий склад зі смаком тютюну може бути одержаний способом, що включає перший етап одержання вихідного тютюнового матеріалу. Переважно, вихідний тютюновий матеріал являє собою натуральний тютюновий матеріал.

Термін "натуральний тютюн" використовується в даному документі з посиланням на даний винахід для опису будь-якої частини будь-якої рослини, що відноситься до роду Місоїйапа, включаючи без обмеження, листя, середні жилки, стебла і черешки. Зокрема, натуральний тютюновий матеріал може включати тютюновий матеріал трубовогневої сушки, тютюновий матеріал Берлей, тютюновий матеріал східного типу, тютюновий матеріал Меріленд, темний тютюновий матеріал, темний тютюновий матеріал вогневої сушки, тютюновий матеріал з Рустика, а також матеріал з інших рідких або спеціальних видів тютюну або їх сумішей. Як буде докладніше описано нижче, тютюновий матеріал може бути суцільним (наприклад, у вигляді цілого листя тютюну), скошеним, різаним, подрібненим або витриманим. У деяких варіантах реалізації тютюновий матеріал може являти собою комбінацію з одного або більше тютюнового матеріалу, який вибраний з суцільного скошеного, різаного, подрібненого та витриманого.

У контексті даного документа з посиланням на спосіб згідно з даним винаходом термін "рідка тютюнова ароматизуюча композиція" описує безпосередній продукт процесу екстракції, який здійснюється із застосуванням вихідного тютюнового матеріалу. Таким чином, тютюновий екстракт, зазвичай, включає суміш натуральних компонентів, відділених, вилучених або одержаних з натурального тютюнового матеріалу шляхом умов і технологій обробки тютюну шляхом екстракції.

Таким чином, в одному з таких процесів екстраговані тютюнові компоненти вилучають з натурального тютюнового матеріалу та відділяють від неекстрагованих тютюнових компонентів.

Відомо декілька способів одержання рідкого тютюнового екстракту, застосовуваного в якості рідкої тютюнової ароматизуючої композиції. Наприклад, у документі УМО 2017/144705 описаний спосіб, згідно з яким тютюновий матеріал нагрівають до температури від 50 до 250 градусів Цельсія, і збирають леткі сполуки, що вивільняються з нагрітого тютюнового матеріалу, з одержанням рідкого складу (що часто називається рідиною для електронних сигарет) для застосування у пристрої для паління електронних сигарет.

Також відомі способи мацерації, при яких тютюновий матеріал витримують у суспензії в екстракційній рідині протягом періоду до декількох тижнів або навіть місяців. Одержану в результаті суспензію потім фільтрують, після чого зібрану таким чином рідку фазу можна використовувати для одержання рідкого складу, який випаровується. В одному з таких способів, так званим "способом холодної мацерації, зазвичай відсутня можливість регулювання умов екстракції (наприклад, температури та тиску). В одному варіанті способу мацерації, який був описаний, наприклад, в 05 2012/192880, суспензію нагрівають до 100 градусів Цельсія або більше.

Рідка фаза, зібрана при фільтрації суспензії яка являє собою первинний продукт процесу мацерації, є сильно розведеною та зазвичай має низький вміст аполярних сполук зі смаком тютюну...

Додатково, рідка фаза, як правило, містить незначну кількість нікотину або зовсім не містить його.

Таким чином, перед застосуванням в рідкому складі, який випаровується, в рідкі екстракти, одержані способом мацерації, у загальному випадку необхідно додавати додаткові інгредієнти, такі як солі нікотину та гліцерин.

Відомі альтернативні способи, в яких тютюновий матеріал по суті кип'ятять у воді протягом періоду декількох годин або навіть днів з утворенням парової фази та дистилят, одержаний шляхом конденсації парової фази, збирають у посудині. З часом на поверхні дистиляту накопичується маслянистий восковий шар, що містить велику частку аполярних сполук.

З одного боку, водну частину, над якою накопичується восковий шар й яка містить нікотин та інші водорозчинні сполуки, повертають шляхом рециркуляції у бойлер. Аполярний допоміжний розчинник можна необов'язково подавати у водонагрівач з водною частиною для збільшення виходу продукту екстракції. З іншого боку, воскову фазу збирають та в результаті вона утворює первинний продукт одного з таких процесів гідродистиляції. Такий продукт часто називають "ефірною олією тютюну", при цьому він містить велику частку аполярних сполук, що зустрічаються в тютюні, таких як жирні кислоти, неофітадієн тощо. Ефірна олія тютюну, одержана шляхом одного з таких способів, зазвичай, не містить нікотин. Також відоме піддавання тютюнового матеріалу процесу екстракції, що включає застосування леткого аполярного розчинника. Прикладами відповідних розчинників є циклічні або ациклічні короткі алкани, а також хлоровані розчинники, такі як дихлорметан. В одному з таких процесів надлишковий розчинник може бути випарений шляхом керованого нагрівання у вакуумі. Як правило, такий процес здійснюють у присутності етанолу, який має більше високу температуру кипіння, ніж екстракційний розчинник, так що можна виявити навіть слідові кількості екстракційного розчинника.

Первинний продукт одного такого процесу екстракції із застосуванням розчинника часто називають "абсолютом тютюну", при цьому він може містити слідові кількості етанолу. Зазначений продукт являє собою воскоподібний продукт і містить висококонцентровану суміш більшості аполярних сполук, які можуть бути екстраговані за допомогою певного розчинника, які зазвичай включають нікотин, який зазвичай присутній у відносно високих концентраціях.

Альтернативний процес екстракції включає приведення тютюнового матеріалу в контакт з розчинником в надкритичних умовах, наприклад з діоксидом вуглецю у надкритичному стані. Один із таких процесів розкритий в 05 2013/160777, і принцип його роботи заснований на тому, що леткі речовини в матеріалі, що подається, який контактує з надкритичним текучим середовищем, можуть відокремлюватися у надкритичну фазу. Після розчинення будь-якого розчинного матеріалу можна видалити надкритичне текуче середовище, яке містить розчинені речовини, і розчинені компоненти матеріалу, що подається, можна відділити з надкритичного текучого середовища. Первинний прод укт процесу надкритичної екстракції являється по суті аналогічним "абсолюту тютюну", одержаного у процесі екстракції із застосуванням розчинника, що протікає при нижчих температурі та тиску, не містить залишкового розчинника і зазвичай, характеризується високим рівнем воскоподібних аполярних сполук і містить нікотин, який зазвичай присутній у порівняно високих концентраціях.

Проте, всі тютюнові екстракти, які одержуються способами, відомими вданій області техніки зазвичай мають дуже низький рівень, якщо взагалі мають, сполук, асоційованих зі смаком нагрітого тютюну, наприклад, фуранеолу.

Згідно з даним винаходом, етапи екстракції для одержання рідкої тютюнової ароматизуючої композиції включають в себе нагрівання вихідного тютюнового матеріалу при конкретних умовах нагрівання та збирання летких сполук, які утворюються. Такий етап нагрівання природного тютюнового матеріалу може включати нагрівання натурального тютюнового матеріалу у потоці інертного газу або у потоці комбінації інертного газу з водою або парою. В якості альтернативи, етап нагрівання натурального тютюнового матеріалу може включати нагрівання натурального тютюнового матеріалу у вакуумі.

Таким чином, рідка тютюнова ароматизуюча композиція складається з суміші натуральних компонентів тютюну, одержаних з вихідного тютюнового матеріалу й екстрагованих або утворених під час процесу екстракції, зазвичай в комбінації з одним або більше матеріалами, відмінними від вихідного тютюнового матеріалу, такими як екстракційний неводний розчинник, що застосовується у процесі екстракції.

Як буде описано більше докладно нижче, леткі сполуки, що вивільняються з вихідного тютюнового матеріалу, можуть збирати із застосуванням метода конденсації, в якому леткі сполуки видаляють з газового потоку при насиченні газового потоку зазначеними леткими сполуками. Як приклад, потік інертного газу, що містить леткі сполуки, можна направити в звичайний кожухотрубчастий конденсатор, який може мати або водяне або повітряне охолодження. Оскільки екстракція зазвичай виконується при температурі екстракції від 100 градусів Цельсія до 160 градусів Цельсія, як більше докладно описано нижче, навіть індукування невеликого зниження температури газового потоку, що містить леткі сполуки, шляхом приведення газового потоку в контакт із навколишнім повітрям може бути достатньо для утворення конденсації летких сполук.

При застосуванні у цьому документі з посиланням на даний винахід термін "речовина для утворення аерозолю" відноситься до сполуки або суміші сполук, які при використанні полегшують утворення аерозолю й які переважно по суті стійкі до термічної деградації за робочої температури генеруючого аерозоль виробу або пристрою. Приклади підходящих речовин для утворення аерозолю включають: багатоатомні спирти, такі як пропіленгліколь, триетиленгліколь, 1,3-бутандіол і гліцерин; складні ефіри багатоатомних спиртів, такі як моно-, ді- або триацетат гліцерину; й аліфатичні складні ефіри моно-, ди- або полікарбонових кислот, такі як диметилдодекандіосат і диметилтетрадекандіосат.

В способі згідно з даним винаходом використовують температуру екстракції в конкретному діапазоні в комбінації зі спеціально визначеною тривалістю нагрівання, що з успіхом забезпечує покращену рідку тютюнову ароматизуючу композицію, що характеризується значно покращеним балансом бажаних сполук і небажаних сполук. Зокрема, умови екстракції способу згідно з даним винаходом дозволяють одержувати рідку тютюнову ароматизуючу композицію, що має максимальне відношення бажаних сполук до небажаних сполук для вихідного тютюнового матеріалу. Наприклад, застосування визначеної конкретної комбінації температури та часу екстракції, дозволяє мінімізувати рівні небажаних сполук, таких як фурани, карбоніли, феноли та ТОМА.

Спосіб згідно з даним винаходом дозволяє одержувати рідку ароматизуючу композицію тютюну, яка містить необхідні рівні сполук зі смаком тютюну, без необхідності додавання таких сполук після екстракції.

Зокрема, автори даного винаходу виявили, що, на відміну від існуючих способів екстракції таких як способи, які обговорювалися вище, в способах згідно з даним винаходом перевагою є одержання рідкої тютюнової ароматизуючої композиції, що має значно більше високий вміст сполук, асоційованих зі смаком нагрітого тютюну, наприклад, фуранеолу. Такі сполуки по Суті відсутні або присутні в слідових кількостях в рідкій тютюновій ароматизуючій композиції, одержаній у процесі мацерації, яка також містить незначну кількість нікотину або не містить нікотин. Зазвичай, зазначені сполуки також відсутні або присутні в слідових кількостях в рідкій тютюновій ароматизуючій композиції, одержаній із застосуванням розчинника, в тому числі в надкритичних умовах Подібним чином, ефірна олія тютюну, одержана шляхом процесу дистиляції, також, зазвичай, має дуже низький, якщо взагалі має, вміст таких сполук, пов'язаних зі смаком нагрітого тютюну. Згідно зі способом, запропонованому у даному винаході, рідку тютюнову ароматизуючу композицію, одержану на етапах екстракції, об'єднують з матеріалом-основою з одержанням частинок зі смаком тютюну, які переважно мають значно покращений баланс бажаних сполук і небажаних сполук.

Як обговорювалося вище, рідкі тютюнові ароматизуючі композиції, одержані та використовувані в способі згідно з даним винаходом, мають суттєві відмінності за складом у порівнянні з тютюновими екстрактами або рідкими тютюновими ароматизуючими композиціями, одержаними за допомогою існуючих способів екстракції. Таким чином, їх можна об'єднати з матеріалом-основою з одержанням частинок зі смаком тютюну, які мають відмінний склад і смакоароматичні властивості, у порівнянні з доступними на сьогодні частинками зі смаком тютюну. Зокрема, рідкі тютюнові ароматизуючі композиції, які одержані та використовуються в способі згідно з даним винаходом, можна використовувати для одержання частинок зі смаком тютюну, що забезпечують смак тютюну, який більше нагадує смак аерозолю, що генерується звичайними сигаретами або при нагріванні тютюну у пристрої нагрівання без згоряння порівняно з частинками зі смаком тютюну, які одержані з рідких тютюнових ароматизуючих композицій.

Спосіб одержання сухого порошкового складу зі смаком тютюну згідно з даним винаходом можна ефективно застосовувати з усіма типами та сортами тютюну в якості вихідного тютюнового матеріалу, включаючи тютюн Берлей, тютюн трубовогневого сушіння та тютюн східного типу. Етапи екстракції запропонованого способу можна легко регулювати таким чином, щоб забезпечити для різних сумішей тютюну одержання однорідної рідкої тютюнової ароматизуючої композиції. Спосіб також підходить для різних форм вихідного тютюнового матеріалу.

У багатьох випадках вихідний тютюновий матеріал можна нагрівати без необхідності проведення серйозних етапів попередньої обробки. Таким чином, зазначений спосіб можна здійснювати ефективним чином Спосіб може бути переважно здійснений із застосуванням існуючого пристрою та технологій, які можна легко модифікувати для реалізації етапів способу згідно з даним винаходом.

У сухому порошковому складі зі смаком тютюну згідно з даним винаходом відношення за масою (бета-іонону ї- бета-дамасценону) до (фенолу) становить більше ніж 0,25. Цього можна дося!ти, наприклад, шляхом об'єднання матеріалу-основи з тюотюновою ароматизованою композицією, що має відношення за масою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (фенолу) більше ніж 0,25. Зазначене відношення тим вище, чим більша кількість бажаних ароматизуючих сполук бета-іонону та бета- дамасценону або чим менша кількість фенолу.

Відношення за масою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (фенолу) переважно становить більше ніж 0,5. Більше переважно, відношення за масою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (фенолу) становить більше ніж 1. Ще більше переважно, відношення за масою (бета-іонону ж бета- дамасценону) до (фенолу) становить більше ніж 1,5.масою Найбільше більше переважно, відношення за масою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (фенолу) становить більше ніж 2.

У сухих порошкових складах зі смаком тютюну згідно з даним винаходом відношення за масою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (фенолу) переважно становить менше або рівне приблизно 10.масою Більше переважно, відношення за масою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (фенолу) становить менше або рівне 5.

Згідно з деякими варіантами реалізації відношення за масою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (фенолу) становить від приблизно 0,25 до приблизно 10, більше переважно від приблизно 0,5 до приблизно 10, ще більше переважно від приблизно 1 до приблизно 10, особливо переважно від приблизно 1,5 до приблизно 10, найбільше переважно від приблизно 2 до приблизно 10. Згідно з іншими варіантами реалізації відношення за масою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (фенолу) становить від приблизно 0,25 до приблизно 5, більше переважно від приблизно 0,5 до приблизно 5, ще більше переважно від приблизно 1 до приблизно 5, особливо переважно від приблизно 1,5 до приблизно 5, найбільше переважно від приблизно 2 до приблизно 5.

Частинки, в яких відношення за масою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (фенолу) знаходиться в діапазонах, описаних вище, можна одержати шляхом об'єднання матеріалу-основи з тютюновою ароматизуючою композицією, в якій відношення за масою (бета-іонону ї- бета -дамасценона) до (фенолу) знаходиться в діапазонах, перерахованих вище.

У сухому порошковому складі зі смаком тютюну згідно з даним винаходом відношення за масою (бета-іонону жї- бета-дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(З-піридил)-1-бутанону - (К,5)-М- нітрозоанатабіну «ж (К,5)-М-нітрозоанабазину я М-нітрозонорнікотину я (2-фуранметанолу)/600)) може становити більше ніж 0,2. Переважно, відношення за масою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (4- (метилнітрозаміно)-1-(3З-піридил)-1-бутанону ж- (К,5)-М-нітрозоанатабіну ж- (К,5)-М-нітрозоанабазин ж

М-нітрозонорнікотину ї- ((2-фуранметанолу)/600)) переважно становить щонайменше приблизно 0,5.

Наведене вище відношення тим вище, чим більша кількість бажаних ароматизуючих сполук бета- іонон та бета-дамасценон або чим менша кількість Т2МА та 2-фуранметанолу.

Більше переважно, у сухому порошковому складі зі смаком тютюну згідно з даним винаходом відношення за масою (бета-іонону ї- бета-дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(З-піридил)-1- бутанону ї- (К,5)-М-нітрозоанатабіну - (К,5)-М-нітрозоанабазин - М-нітрозонорнікотину - ((2- фуранметанолу)/600)) становить більше ніж 1.

Згідно з переважними варіантами реалізації відношення за масою (бета-іонону ж бета- дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(3З-піридил)-1-бутанону «т (К,5)-М-нітрозоанатабіну ж (К,5)-М- нітрозоанабазин «з М-нітрозонорнікотину я ((2-фуранметанолу)/600)) становить більше ніж 1,5.

Як приклад, відношення за масою (бета-іонону я бета-дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(3- піридил)-1-бутанону ж (К,5)-М-нітрозоанатабіну ж (К,5)-М-нітрозоанабазин ж М-нітрозонорнікотину ((2-фуранметанолу)/600)) може становити від приблизно 1 до приблизно 10 або від приблизно 1,5 до приблизно 6. Згідно з особливо переважними варіантами реалізації відношення за масою (бета-іонону я бета-дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(3З-піридил)-1-бутанону ж (К,5)-М-нітрозоанатабіну х (К,5)-М-нітрозоанабазин т М-нітрозонорнікотину ї ((2-фуранметанолу)/600)) становить від приблизно 2 до приблизно 4.

Частинки, в яких відношення за масою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)- 1-(З-піридил)-1-бутанону ж (К,5)-М-нітрозоанатабіну «т (К,5)-М-нітрозоанабазин «- М-нітрозонорнікотину - (2-фуранметанолу)/600)) знаходиться в діапазонах, описаних вище, можна одержати шляхом об'єднання матеріалу-основи з тюотюновою ароматизуючою композицією, в якій відношення за масою (бета-іонону жї- бета-дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(З-піридил)-1-бутанону - (К,5)-М- нітрозоанатабіну ж- (К,5)-М-нітрозоанатабіну ї- М-нітрозонорнікотину ж- ((2-фуранметанолу)/600)) знаходиться в діапазонах, перерахованих вище, масою.

Частинки сухого порошкового складу зі смаком тютюну згідно з даним винаходом можуть додатково містити інші бажані сполуки, одержані безпосередньо з природного тютюну, багато з яких являють собою ароматизатори. Як приклад, сухий порошковий склад зі смаком тютюну може містити один або більше компонентів, які вибрані з фуранеолу, 2,3-діетил-5--метилпіразину, оцтової кислоти, ваніліну, 2-етил-3,5-диметилпіразину, 2-метилбутанової кислоти, З-метилбутанової кислоти, 3-метил- 2,4-нонанедіону, 2-метоксифенолу, 2-фенілетанолу, евгенолу та сотолону.

Частинки сухого порошкового складу зі смаком тютюну згідно з даним винаходом містять бета- іонон. Сухий порошковий склад зі смаком тютюну може містити щонайменше 0,100 мікрограма бета- іонону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, переважно щонайменше 0,200 мікрограма бета- іонону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, більше переважно щонайменше 0,300 мікрограма бета-іонону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, найбільше переважно щонайменше 0,400 мікрограма бета-іонону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну. Згідно з переважними варіантами реалізації сухий порошковий склад зі смаком тютюну містить щонайменше 0,500 мікрограма бета-іонону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, більше переважно щонайменше 0,600 мікрограма бета- іонону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, ще більше переважно щонайменше 0,700 мікрограма бета- іонону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, найбілоше переважно щонайменше 0,800 мікрограма бета-іонону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну. Згідно з особливо переважними варіантами реалізації сухий порошковий склад зі смаком тютюну містить щонайменше 0,9 мікрограма бета-іонону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, переважно щонайменше 1,00 мікрограм бета-іонону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, більше переважно щонайменше 1,10 мікрограма бета-іонону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, ще більше переважно щонайменше 1,20 мікрограма бета-іонону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, найбільше переважно щонайменше 1,30 мікрограма бета-іонону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну.

Відношення за масою (бета-іонону) до (фенолу) у сухому порошковому складі зі смаком тютюну згідно з даним винаходом може становити щонайменше приблизно 0,150, наприклад, щонайменше приблизно 0,200, переважно щонайменше приблизно 0,400, більше переважно щонайменше приблизно 0,600, найбільше переважно щонайменше приблизно 0,800, наприклад, щонайменше приблизно 1,200.

Частинки, в яких відношення за масою (бета-іонону) до (фенолу) знаходиться в діапазонах, описаних вище, можна одержати шляхом об'єднання матеріалу-основи з тюотюновою ароматизуючою композицією, в якій відношення за масою (бета-іонону) до (фенолу) знаходиться в діапазонах, перерахованих вище.

Відношення за масою (бета-іонону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(З-піридил)-1-бутанону ж (К,5)-М- нітрозоанатабіну ж ((К,5)-М-нітрозоанабазину ж М-нітрозонорнікотину ї- ((2-фуранметанолу)/600) у сухому порошковому складі зі смаком тютюну згідно з даним винаходом може становити щонайменше приблизно 0,300, наприклад, щонайменше приблизно 0,500, переважно щонайменше приблизно 0,750, більоше переважно щонайменше 1,00, найбільше переважно щонайменше приблизно 1,20, наприклад, щонайменше приблизно 1,80.

Частинки, в яких відношення за масою (бета-іонону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(3-піридил)-1- бутанону - (К,5)-М-нітрозоанатабіну ж- (К,5)-М-нітрозоанабазину ж- М-нітрозонорнікотину - ((2- фуранметанолу)/600) знаходиться в діапазонах, описаних вище, можна одержати шляхом об'єднання матеріалусоснови з тютюновою ароматизуючою композицією, в якій відношення за масою (бета- іонону) до (4-(метилнітрозаміно))-1-(З-піридил)-1-бутанону - (К,5)-М-нітрозоанатабіну - (К,5)-М- нітрозоанатабіну -ж- М-нітрозонорнікотину ж ((2-фуранметанолу)/600) знаходиться в діапазонах, перерахованих вище.

Частинки сухого порошкового складу зі смаком тютюну містять бета-дамасценон. Сухий порошковий склад зі смаком тютюну може містити щонайменше 0,100 мікрограма бета-дамасценону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, переважно щонайменше 0,350 мікрограма бета- дамасценону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, більше переважно щонайменше 0,600 мікрограма бета-дамасценону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, найбільше переважно щонайменше 0,850 мікрограма бета-дамасценону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну. Згідно з переважними варіантами реалізації сухий порошковий склад зі смаком тютюну містить щонайменше 1,10 мікрограма бета-дамасценону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, більше переважно щонайменше 1,35 мікрограма бета-дамасценону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, ще більше переважно щонайменше 1,60 мікрограма бета- дамасценону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, найбільше переважно щонайменше 1,85 мікрограма бета-дамасценону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну. Згідно з особливо переважними варіантами реалізації сухий порошковий склад зі смаком тютюну містить щонайменше 2,10 мікрограма бета-дамасценону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, переважно щонайменше 2,35 мікрограма бета-дамасценону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, більше переважно щонайменше 2,60 мікрограма бета- дамасценону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, ще більше переважно щонайменше 2,75 мікрограма бета-дамасценону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну, найбільше переважно щонайменше 2,90 мікрограма бета-дамасценону на грам сухого порошкового складу зі смаком тютюну.

Згідно з деякими варіантами реалізації тютюнова ароматизуюча композиція, об'єднана з матеріалом-основою з одержанням частинок сухого порошкового складу зі смаком тютюну згідно з даним винаходом, може містити неводний розчинник. Це може бути у випадку, наприклад, якщо на етапах екстракції для збору летких сполук, що виділяються при нагріванні вихідного тютюнового матеріалу, використовували неводний розчинник. Неводний розчинник може являти собою речовину для утворення аерозолю. Таким чином, порошковий склад зі смаком тютюну згідно з даним винаходом може містити неводний розчинник, переважно неводний розчинник, який являє собою речовину для утворення аерозолю.

Згідно з такими варіантами реалізації неводний розчинник може являти собою одну або більше сполук, які вибрані з гліцерину, пропіленгліколю, триацетину та 1,3-пропандіолу.

Згідно з переважними варіантами реалізації сухий порошковий склад зі смаком тютюну містить менше ніж 5 відсотків за масою неводного розчинника. Більше переважно сухий порошковий склад зі смаком тютюну містить менше ніж З відсотки за масою неводного розчинника. Ще більше переважно сухий порошковий склад зі смаком тютюну містить менше 1 відсотка за масою неводного розчинника.

Згідно з деякими особливо переважними варіантами реалізації сухий порошковий склад зі смаком тютюну по суті не містить ніякого неводного розчинника.

Згідно з деякими варіантами реалізації сухий порошковий склад зі смаком тютюну може додатково містити одну або більше водорозчинних органічних кислот. При застосуванні у даному документі з посиланням на даний винахід термін "водорозчинна органічна кислота" описує органічну кислоту, що характеризується розчинністю у воді за 20 С, яка більша або рівна приблизно 500 мг/мл.

Без обмеження теорією зрозуміло, що деяка кількість водорозчинної органічної кислоти може бути екстрагована з вихідного тютюнового матеріалу та потрапляти в ароматизуючу композицію, яку об'єднують з матеріалом-основою для одержання частинок ароматизатора.

Згідно з деякими варіантами реалізації водорозчинна органічна кислота являє собою оцтову кислоту.

Як правило, частинки сухого порошкового складу зі смаком тютюну згідно з даним винаходом можуть містити щонайменше приблизно 0,001 відсотка за масою нікотину в перерахунку на масу сухого порошкового складу зі смаком тютюну.

Частинки сухого порошкового складу зі смаком тютюну згідно з даним винаходом переважно містять менше або приблизно 5 відсотків за масою нікотину в розрахунку на масу сухого порошкового складу зі смаком тютюну. Більше переважно, частинки сухого порошкового складу зі смаком тютюну згідно з даним винаходом переважно містять менше або приблизно З відсотків за масою нікотину в розрахунку на масу сухого порошкового складу зі смаком тютюну.

Згідно з переважним варіантами реалізації частинки сухого порошкового складу зі смаком тютюну згідно з даним винаходом містять менше або приблизно З відсотки за масою нікотину у перерахунку на масу сухого порошкового складу зі смаком тютюну, більше переважно менше або приблизно 2.5 відсотка за масою нікотину в розрахунку на масу сухого порошкового складу зі смаком тютюну, ще більше переважно менше або приблизно 2 відсотки за масою нікотину у перерахунку на масу сухого порошкового складу зі смаком тютюну.

Згідно з особливо переважними варіантами реалізації частинки сухого порошкового складу зі смаком тютюну згідно з даним винаходом містять менше або приблизно 1,5 відсотка за масою нікотину в розрахунку на вагу сухого порошкового складу зі смаком тютюну, переважно менше або приблизно 1 відсотка за масою нікотину у перерахунку на масу сухого порошкового складу зі смаком тютюну, ще більше переважно менше або приблизно 0,5 відсотка за масою нікотину в розрахунку на масу сухого порошкового складу зі смаком тютюну.

Згідно з деякими варіантами реалізації частинки сухого порошкового складу зі смаком тютюну згідно з даним винаходом містять щонайменше приблизно 0,01 відсотка за масою нікотину в розрахунку на масу сухого порошкового складу зі смаком тютюну або щонайменше приблизно 0,02 відсотка за масою нікотину в розрахунку на масу сухого порошкового складу зі смаком тютюну, або щонайменше приблизно 0,05 відсотка за масою нікотину в розрахунку на масу сухого порошкового складу зі смаком тютюну. Як приклад, частинки сухого порошкового складу зі смаком тютюну згідно з даним винаходом містять щонайменше приблизно 0,06 відсотка за масою або 0,07 відсотка за масою, або 0,08 відсотка за масою, або 0,09 відсотка за масою, або 0,1 відсотка за масою нікотину в розрахунку на масу сухого порошкового складу зі смаком тютюну.

Згідно з деякими варіантами реалізації рідку тютюнову ароматизуючу композицію можна піддати додатковому етапу екстракції, такому як, наприклад, спосіб рідинно-рідинної екстракції, для селективного видалення нікотину або інших алкалоїдів або і того, й іншого, з рідкої тютюнової ароматизуючої композиції (денікотинізація). Такий процес може переважно забезпечувати регулювання рівня нікотину в частинках сухого порошкового складу зі смаком тютюну згідно з даним винаходом з тим, щоб частинки сухого порошкового складу зі смаком тютюну містили менше приблизно 1 відсотка за масою нікотину в розрахунку на масу сухого порошкового складу зі смаком тютюну. Способи та умови для досягнення денікотинізації рідкого тютюнового екстракту відомі фахівцям у даній галузі.

Згідно з іншими варіантами реалізації вихідний тютюновий матеріал можна піддати попередньому процесу денікотинізації. Денікотинізація тютюну є відомим способом, який описаний у документі О5 200855А й 5 3110315 А.

Згідно з додатковими варіантами реалізації вихідний тютюновий матеріал може являти собою матеріал, що має низький вміст нікотину. Приклади вихідного матеріалу з низьким вмістом нікотину були описані в 05 2017/0166913, 05 2017/0145432 та А 2015/202209. Переважно, відношення за масою (фуранеолу «з (2,3-діетил-5--метилпіразину)х100)) до (нікотину) у сухому порошковому складі зі смаком тютюну переважно становить щонайменше приблизно 5х107. Більше переважно, відношення за масою (фуранеолу « (2,3-діетил-5--метилпіразину)х100)) до (нікотину) у сухому порошковому складі зі смаком тютюну становить щонайменше приблизно 8х10-. Ще більше переважно, відношення за масою (фуранеолу «з (2,3-діетил-5--метилпіразину)х100)) до (нікотину) у сухому порошковому складі зі смаком тютюну становить щонайменше приблизно 1 х103.

Переважно, відношення за масою (фуранеолу « (2,3-діетил-5--метилпіразину)х100)) до (нікотину) у сухому порошковому складі зі смаком тютюну становить менше або рівне приблизно 9х103. Більше переважно, відношення за масою (фуранеолу « (2,3-діетил-5--метилпіразину)х100)) до (нікотину) у сухому порошковому складі зі смаком тютюну становить менше або рівне приблизно 5х107.

Згідно з деякими варіантами реалізації відношення за масою (фуранеолу «ж (2,3-діетил-5- метилпіразину)х100)) до (нікотину) у сухому порошковому складі зі смаком тютюну становить від приблизно 5х10-7до приблизно 9Ух103. Більше переважно, відношення за масою (фуранеолу « (2,3- діетил-5-метилпіразину) х100)) до (нікотину) у сухому порошковому складі зі смаком тютюну становить від приблизно 8х107 до приблизно 9х103. Ще більше переважно, відношення за масою (фуранеолу (2,3-діетил-5--метилпіразину) х100)) до (нікотину) у сухому порошковому складі зі смаком тютюну становить від приблизно 1х103 до приблизно 9х103,

Згідно з іншими варіантами реалізації відношення за масою (фуранеолу «ж (2,3-діетил-5- метилпіразину) х100)) до (нікотину) у сухому порошковому складі зі смаком тютюну становить від приблизно 5х1077 до приблизно 5х1073. Більше переважно, відношення за масою (фуранеолу « (2,3- діетил-5-метилпіразину)х100)) до (нікотину) у сухому порошковому складі зі смаком тютюну становить від приблизно 8х107 до приблизно 5х103. Ще більше переважно, відношення за масою (фуранеолу (2,3-діетил-5--метилпіразину) х100)) до (нікотину) у сухому порошковому складі зі смаком тютюну становить від приблизно 1х103 до приблизно 5х103. Частинки, що мають відношення за масою (фуранеолу « (2,3-діетил-5--метилпіразину)х100)) до (нікотину) у вищеописаних діапазонах, можуть бути одержані шляхом об'єднання матеріалу-основи з тютюновою ароматизуючою композицією, де відношення за масою (фуранеолу « (2,3-діетил-5--метилпіразину)х100)) до (нікотину) знаходиться в діапазонах, описаних вище.

Сухий порошковий склад зі смаком тютюну, описаний вище, можна одержати за допомогою способу, який включає перший єтап одержання вихідного тютюнового матеріалу. Переважно, вихідний тютюновий матеріал являє собою натуральний тютюновий матеріал.

Як буде детально пояснено нижче, шляхом регулювання комбінації температури та часу екстракції можна регулювати склад рідкої тютюнової ароматизуючої композиції в залежності від необхідних характеристик сухого порошкового складу зі смаком тютюну. Зокрема, частку конкретних сполук, що містяться в тютюні, у сухому порошковому складі зі смаком тютюну можна до певної міри регулювати шляхом вибору параметрів екстракції для збільшення до максимуму співвідношення бажаних і небажаних сполук, що містяться в тютюні, в рідкій тютюновій ароматизуючій композиції, яка одержана на етапі екстракції запропонованого способу.

Зазначений спосіб включає другий етап нагрівання вихідного тютюнового матеріалу при температурі екстракції від 100 градусів Цельсія до 160 градусів Цельсія протягом щонайменше 90 хвилин. Було виявлено, що нижче такого діапазону деякі ароматичні сполуки вивільняються з вихідного тютюнового матеріалу в недостатній кількості, тому одержаний рідкий тютюновий екстракт не має необхідних смакоароматичних властивостей. З іншого боку, при нагріванні вихідного тютюнового матеріалу до температури вище зазначеного заданого діапазону можуть вивільнятися неприйнятно високі рівні деяких небажаних сполук, що містяться в тютюні. Зазвичай, при нагріванні натурального тютюнового матеріалу будь-яка волога, яка присутня у натуральному тютюновому матеріалі, також виділяється з леткими сполуками у вигляді пари.

Переважно температура екстракції становить щонайменше приблизно 110 градусів Цельсія, більше переважно щонайменше приблизно 115 градусів Цельсія, більше переважно щонайменше приблизно 120 градусів Цельсія, більше переважно щонайменше приблизно 125 градусів Цельсія.

Переважно, температура екстракції становить менше або рівна приблизно 150 градусів Цельсія, більше переважно менше або дорівнює приблизно 145 градусів Цельсія, більше переважно становить менше або рівна приблизно 140 градусів Цельсія, найбільше переважно становить менше або рівна приблизно 135 градусів Цельсія.

Наприклад, температура екстракції може становити від приблизно 110 градусів Цельсія до 150 градусів Цельсія, або від приблизно 120 градусів Цельсія до приблизно 140 градусів Цельсія, або від приблизно 125 градусів Цельсія до приблизно 135 градусів Цельсія, або приблизно 130 градусів

Цельсія. Було виявлено, що температура екстракції приблизно 130 градусів Цельсія забезпечує в запропонованій рідкій тютюновій ароматизуючій композиції особливо оптимальне відношення бажаних і небажаних сполук.

Наприклад, температура екстракції може становити від приблизно 110 градусів Цельсія до 130 градусів Цельсія, або від приблизно 115 градусів Цельсія до приблизно 125 градусів Цельсія, або приблизно 120 градусів Цельсія.

Температура екстракції може становити від приблизно 125 градусів Цельсія до приблизно 155 градусів, більше переважно від приблизно 135 градусів Цельсія до приблизно 145 градусів Цельсія, або приблизно 140 градусів Цельсія.

Вихідний тютюновий матеріал нагрівають при зазначеній температурі екстракції протягом щонайменше приблизно 30 хвилин, або протягом щонайменше приблизно 60 хвилин, або протягом щонайменше приблизно.90 хвилин, більше переважно протягом щонайменше приблизно 120 хвилин.

Такий час екстракції є досить тривалим для того, щоб можна було ефективно екстрагувати бажані сполуки зі смаком тютюну з одержанням рідкої тютюнової ароматизуючої композиції, яку можна об'єднувати з матеріалом-основою для одержання сухої порошкової композиції зі смаком тютюну, що має необхідні смакоароматичні властивості.

Переважно вихідний тютюновий матеріал нагрівають за температури екстракції протягом не більше ніж приблизно 270 хвилин, більше переважно не більше ніж приблизно 180 хвилин.

Наприклад, вихідний тютюновий матеріал можуть нагрівати протягом від приблизно 90 хвилин до приблизно 270 хвилин, або від приблизно 120 хвилин до приблизно 180 хвилин.

Час нагрівання, вказаний вище, відповідає тривалості часу, протягом якого вихідний тютюновий матеріал нагрівають при температурі екстракції та не включає час, необхідний для підвищення температури вихідного тютюнового матеріалу до температури екстракції.

Температура екстракції та тривалість нагрівання можна вибрати в межах діапазонів, визначених в залежності від таких факторів, як тип тютюну, можливі інші компоненти вихідного тютюнового матеріалу, необхідний склад рідкого тютюнового екстракту. Необов'язково температуру екстракції та тривалість нагрівання можна вибрати в межах діапазонів, визначених вище, в залежності від необхідного рівня нікотину в сухому порошковому складі зі смаком тютюну.

Для конкретної сполуки, що міститься в тютюні, можна легко визначити залежність рівня виділення зазначеної сполуки від температури екстракції у процесі екстракції для будь-якого даного вихідного тютюнового матеріалу.

Також було виявлено, що рівень бажаних смакоароматичних сполук зі смаком тютюну, таких як р- дамасценон і р-іонон, що виділяються з тютюнового матеріалу, буде збільшуватися при підвищенні температури екстракції до певної пікової температури екстракції, після чого цей рівень почне зменшуватися. Пікова температура екстракції для таких ароматичних сполук зазвичай знаходиться в діапазоні від 100 градусів Цельсія до 160 градусів Цельсія, так що в способі екстракції згідно з цим винаходом можна ефективно оптимізувати рівень бажаних ароматичних сполук.

Було виявлено, що рівень багатьох небажаних сполук тютюну повільно збільшується при підвищенні температури екстракції до граничної температури, вище якої спостерігається швидке збільшення. Це є застосовним, наприклад, до рівнів фенольних сполук, ТОМА та піразинів, а у випадку світлих сортів тютюну - до рівня фуранів і формальдегіду. У багатьох випадках, гранична температура знаходиться в діапазоні від 100 градусів Цельсія до 160 градусів Цельсія та, таким чином, рівень небажаних сполук можна ефективно контролювати, регулюючи умови екстракції у способі виробництва згідно з даним винаходом.

Згідно з деякими варіантами реалізації, температура екстракції вибрана таким чином, щоб забезпечити в запропонованій ароматизуючій композиції відношення за масою (бета-іонону я бета- дамасценону) до (фенолу) щонайменше приблизно 0,25.

Переважно, температуру екстракції або час екстракції, або як температуру екстракції, так і час екстракції вибирають таким чином, щоб забезпечити в запропонованій рідкій тютюновій ароматизованій композиції відношення за масою (бета-іонону ї- бета-дамасценону) до (фенолу) щонайменше приблизно 0,5, ще більше переважно щонайменше приблизно 1, найбільше переважно щонайменше приблизно 1,5. Більше переважно, температура екстракції або час екстракції, або як температура екстракції, так і час екстракції вибирають таким чином, щоб забезпечити в запропонованій рідкій тютюновій ароматизуючій композиції відношення за масою (бета-іонону т бета- дамасценону) до (фенолу) щонайменше приблизно 2, при цьому найбільше переважно щоб в запропонованій рідкій тютюновій ароматизуючій композиції відношення за масою (бета-іонону т бета- дамасценону) до (фенолу) становило від приблизно 2 до приблизно 10 або від приблизно 2 до приблизно 5.

Р-дамасценон та р-іонон є бажаними сполуками, асоційованими зі смаком тютюну. Також було виявлено, що кількість Д-дамасценону та р-іонону, які вивільняються з тютюнового матеріалу, буде збільшуватися при підвищенні температури екстракції до певної пікової температури екстракції, після якої рівень почне зменшуватися. Пікова температура екстракції таких ароматичних сполук зазвичай знаходиться в діапазоні від 100 градусів Цельсія до 160 градусів Цельсія, так що при виробництві рівень бажаних ароматичних сполук у сухому порошковому складі можна ефективно підлаштовувати та регулювати.

Згідно з деякими варіантами реалізації, температуру екстракції або час екстракції, або як температуру екстракції так і час екстракції вибирають таким чином, щоб забезпечити в запропонованій тютюновій ароматизуючій композиції відношення за масою (бета-іонону ж бета- дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(3З-піридил)-1-бутанону «т (К,5)-М-нітрозоанатабіну ж (К,5)-М- нітрозоанабазин - М-нітрозонорнікотину «т ((2-фуранметанолу)/600)) щонайменше приблизно 1,5. Таке відношення вище, коли більша кількість бажаних ароматизуючих сполук бета-іонон і бета-дамасценон або коли менша кількість ТОМА та 2-фуранметанолу.

Відношення за масою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(3-піридил)-і- бутанону - (К,5)-М-нітрозоанатабіну - (К,5)-М-нітрозоанабазин - М-нітрозонорнікотину - ((2- фуранметанолу)/600)) в запропонованій тютюновій ароматизуючій композиції може становити щонайменше приблизно 0,2, наприклад, щонайменше приблизно 0,5.

Згідно з деякими варіантами реалізації, відношення за масою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(З-піридил)-1-бутанону «т (К,5)-М-нітрозоанатабіну «ж (К,5)-М-нітрозоанабазину я М-нітрозонорнікотину ж- ((2-фуранметанолу)/600)) в запропонованій тютюновій ароматизуючій композиції становить щонайменше приблизно 1. Переважно, відношення за масою (бета-іонону бета-дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(3З-піридил)-1-бутанону ж- (К,5)-М-нітрозоанатабіну хз (К,5)-М-нітрозоанабазину - М-нітрозонорнікотину ж- ((2-фуранметанолу)/600)) в запропонованій тютюновій ароматизуючій композиції переважно становить щонайменше приблизно 1,5. Більше переважно, відношення за масою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(3- піридил)-1-бутанону я (К, 5)-М-нітрозоанатабіну - (К, 5) -М-нітрозоанабазин «я М-нітрозонорнікотину 5 (2-фуранметанолу)/600)) в запропонованій тютюновій ароматизуючій композиції становить щонайменше приблизно 2. Ще більше переважно, відношення за масою (бета-іонону ж бета- дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(3З-піридил)-1-бутанону «т (К,5)-М-нітрозоанатабіну ж (К,5)-М- нітрозоанабазин ж- М-нітрозонорнікотину жї- ((2-фуранметанолу)/600)) в запропонованій тютюновій ароматизуючій композиції становить щонайменше приблизно 2,5.

Переважно, відношення за масою (бета-іонону « бета-дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(3- піридил)-1-бутанону ж (К,5)-М-нітрозоанатабіну ж (К,5)-М-нітрозоанабазину я М-нітрозонорнікотину (2-фуранметанолу)/600)) в запропонованій тютюновій ароматизуючій композиції переважно становить менше або рівне приблизно 10. Більше переважно, відношення за масою (бета-іонону т бета- дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(3З-піридил)-1-бутанону «т (К,5)-М-нітрозоанатабіну ж (К,5)-М- нітрозоанабазин ж- М-нітрозонорнікотину жї- ((2-фуранметанолу)/600)) в запропонованій тютюновій ароматизуючій композиції становить менше або рівне приблизно 6. Ще більше переважно, відношення за масою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(3-піридил)-1-бутанону ж (К,5)-

М-нітрозоанатабіну ж (К,5)-М-нітрозоанабазин ї- М-нітрозонорнікотину ї- ((2-фуранметанолу)/600)) в запропонованій тютюновій ароматизуючій композиції становить менше або рівне приблизно 4.

Згідно з переважними варіантами реалізації відношення за масою (бета-іонону ж бета- дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(3З-піридил)-1-бутанону «т (К,5)-М-нітрозоанатабіну ж (К,5)-М- нітрозоанабазину ж М-нітрозонорнікотину ї- ((2-фуранметанолу)/600)) в запропонованій тютюновій ароматизуючій композиції становить від приблизно 1,5 до приблизно 10, більше переважно від приблизно 2 до приблизно 10, ще більше переважно від приблизно 2,5 до приблизно 10. Згідно з іншими варіантами реалізації, відношення за масою (бета-онону ї- бета-дамасценону) до (4- (метилнітрозаміно)-1-(3-піридил)-1-бутанону ї- (К,5)-М-нітрозоанатабіну ж (К,5)-М-нітрозоанабазину -

М-нітрозонорнікотину ж- ((2-фуранметанолу)/600)) в запропонованій тютюновій ароматизуючій композиції становить від приблизно 1,5 до приблизно б, більше переважно від приблизно 2 до приблизно б, ще більше переважно від приблизно 2,5 до приблизно б. Згідно з додатковими варіантами реалізації відношення за масою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (4- (метилнітрозаміно)-1-(3-піридил)-1-бутанону ї- (К,5)-М-нітрозоанатабіну ж (К,5)-М-нітрозоанабазину -

М-нітрозонорнікотину ж- ((2-фуранметанолу)/600)) в запропонованій тютюновій ароматизуючій композиції становить від приблизно 1,5 до приблизно 4, більше переважно від приблизно 2 до приблизно 4, ще більше переважно від приблизно 2,5 до приблизно 4.

Температуру екстракції або час екстракції або як температуру екстракції, так і час екстракції, переважно вибирають таким чином, щоб забезпечити запропонованій тютюновій ароматизуючій композиції відношення за масою (фуранеолу «ж (2,3-діетил-5--метилпіразину) х100)) до (нікотину) щонайменше приблизно 5х107. Більше переважно, температуру екстракції або час екстракції або як температуру екстракції, так і час екстракції, вибирають таким чином, щоб забезпечити запропонованій тютюновій ароматизуючій композиції відношення за масою (фуранеолу « (2,3-діетил-5--метилпіразину) х100)) до (нікотину) щонайменше приблизно 8х107, ще більше переважно щонайменше приблизно

1х103. Температуру екстракції або час екстракції або як температуру екстракції, так і час екстракції, переважно вибирають таким чином, щоб забезпечити запропонованій тютюновій ароматизуючій композиції відношення за масою (фуранеолу «з (2,3-діетил-5--метилпіразину) х100)) до (нікотину), що становить менше або рівне приблизно 9х103, більше переважно становить менше або рівне приблизно 5х103. Згідно з деякими переважними варіантами реалізації, температуру екстракції або час екстракції або як температуру екстракції, так і час екстракції, вибирають таким чином, щоб забезпечити в запропонованій тютюновій ароматизуючій композиції відношення за масою (фуранеолу т (2,3-діетил-5-метилпіразину) х100)) до (нікотину) від приблизно 8х107 до приблизно 9х103 або від приблизно 8х107 до приблизно 5х10-3 або від приблизно 1х103 до приблизно 9х103 або від приблизно від їх103 до приблизно 5х103.

Етап нагрівання переважно проводять в інертній атмосфері. Переважно потік інертного газу, наприклад азот, пропускають через вихідний тютюновий матеріал під час етапу нагрівання. В якості альтернативи інертний газ можна використовувати в комбінації з водою або парою. На етапі нагрівання летких сполук, що містяться в тютюні, виділяються у потік інертного газу або потік інертного газу води або пари, так що інертний газ діє як носій для летких компонентів.

Потік інертного газу допомагає виводити пару з обладнання для екстракції пари, що утворена в результаті випаровування вологи, яка міститься в натуральному тютюновому матеріалі, і леткі сполуки, включаючи, зокрема, нікотин, або сполуки, які асоційовані зі смаком, або і те, й інше.

Крім того, використання потоку інертного газу, такого як азот, під невеликим підвищеним тиском в обладнанні для екстракції має перевагу, яка полягає в запобіганні попаданню кисню в обладнання для екстракції. Це також можна досягнути шляхом нагрівання натурального тютюнового матеріалу у вакуумі. Така перевага є бажаною, оскільки вона запобігає ризику будь-якого, навіть часткового займання натурального тютюнового матеріалу на етапі нагрівання. Неконтрольоване займання натурального тютюнового матеріалу очевидно було би небажаним, оскільки буде представляти велику загрозу для безпеки у виробничих умовах. Однак автори даного винаходу виявили, що навіть обмежене часткове займання натурального тютюнового матеріалу може призвести до погіршення якості тютюнового екстракту, одержуваного за допомогою способу, що було би небажано.

Не обмежуючись теорією, слід розуміти, що шляхом запобігання займанню натурального тютюнового матеріалу, також відбувається запобігання утворенню будь-яких небажаних побічних продуктів займання. Крім цього, так як відбувається запобігання умовам, що сприяють займанню натурального тютюнового матеріалу, зазначений натуральний тютюновий матеріал ефективно нагрівається в умовах, які в деякій мірі імітують умови, в яких тютюновмісний субстрат (наприклад, гомогенізований тютюновий матеріал) зазвичай нагрівається у виробах "для нагрівання без спалювання". В результаті, переважним чином здійснюється селективна екстракція летких сполук, які обумовлюють смак, який споживачі асоціюють з нагрітим тютюном.

Таким чином, проведення етапу нагрівання в інертній атмосфері переважно підвищує ефективність екстракції, якість продукту та виробничу безпеку.

Швидкість потоку інертного газу може бути оптимізована на підставі масштабу та геометрії екстракційної камери. Відносно висока швидкість потоку інертного газу може переважним чином додатково підвищувати ефективність екстракції з вихідного тютюнового матеріалу.

Було виявлено, що додавання води або пари в тютюн у процесі екстракції збільшує вихід екстрагованих компонентів. Проте надмірне додавання води або пари ускладнює обробку, наприклад призводить до липкості тютюнового матеріалу.

Етап нагрівання необов'язково проводити у вакуумі.

Підходящі способи нагрівання для реалізації нагрівання вихідного тютюнового матеріалу відомі фахівцям і включають без обмеження суху дистиляцію, гідродистиляцію, вакуумну дистиляцію, рівноважну дистиляцію та гідродистиляцію на тонких плівках.

Рідку тютюнову ароматизуючу композицію можна одержати з вихідного тютюнового матеріалу, який складається з натурального тютюну одного типу. Альтернативно, вихідний тютюновий матеріал може містити суміш натурального тютюну двох або більше типів. Відношення різних типів тютюну можна регулювати в залежності від необхідних смакоароматичних характеристик сухого порошкового складу зі смаком тютюну, який припускають одержати з рідкої тютюнової ароматизуючої композиції.

Наприклад, при необхідності забезпечення відносно високого рівня нікотину можна збільшити частку тютюну Берлей.

Якщо необхідно одержати рідку тютюнову ароматизуючу композицію з комбінації з двох або більше різних типів тютюну, такі типи тютюну можуть бути нагріті окремо при різних температурах екстракції у певному діапазоні від 100 градусів Цельсія до 160 градусів Цельсія, або суміш типів тютюну може бути нагріта разом при одній температурі екстракції в зазначеному діапазоні.

Вихідний тютюновий матеріал може являти собою твердий тютюновий матеріал, такий як порошок, обрізки або шматочки листя або цілий лист. Альтернативно вихідний тютюновий матеріал може являти собою рідкий тютюновий матеріал, такий як пастоподібна маса, гель, пульпа або суспензія.

Вихідний тютюновий матеріал може бути одержаний з будь-якого підходящого тютюнового матеріалу, включаючи, але без обмеження, тютюновий лист, тютюнове стебло, відновлений тютюн, формований тютюн, екструдований тютюн або одержані з тютюну гранули.

Переважно на етапі одержання вихідного тютюнового матеріалу тютюн подрібнюють або ріжуть для зменшення розміру частинок тютюну у вихідному тютюновому матеріалі. Це може переважно покращити однорідність нагрівання вихідного тютюнового матеріалу й ефективність екстракції.

Вихідний тютюновий матеріал може необов'язково бути висушений перед етапом нагрівання для зменшення вмісту води у вихідному тютюновому матеріалі. Висушування вихідного тютюнового матеріалу може бути виконано за допомогою будь-якого відповідного хімічного або фізичного процесу висушування. Альтернативно, вода може бути додана у вихідний тютюновий матеріал перед етапом нагрівання для збільшення вмісту води у вихідному тютюновому матеріалі.

Згідно з певними варіантами реалізації даного винаходу, етап одержання вихідного тютюнового матеріалу може включати етап просочування вихідного тютюнового матеріалу речовиною для утворення аерозолю. При проведенні такого просочування вихідного тютюнового матеріалу перед етапом нагрівання, воно може переважно збільшувати кількість певних бажаних сполук тютюну, які вивільняються з вихідного тютюнового матеріалу при нагріванні. Наприклад, було виявлено, що просочування вихідного тютюнового матеріалу гліцерином переважно збільшує кількість нікотину, що екстрагується з вихідного тютюнового матеріалу. В іншому прикладі було виявлено, що просочування вихідного тютюнового матеріалу полярною речовиною для утворення аерозолю, такою як суміш поліетиленгліколю та рослинного гліцерину або триацетину, дозволяє ефективно збільшити кількість ароматичних сполук, що екстрагуються з вихідного тютюнового матеріалу.

Необов'язково, вихідний тютюновий матеріал може бути ферментований перед етапом нагрівання.

Було виявлено, що така обробка забезпечує істотне збільшення виходу певних ароматичних сполук з вихідного тютюнового матеріалу.

Вихідний тютюновий матеріал може необов'язково бути підданий аналізу перед етапом нагрівання з метою визначення складу, наприклад, вмісту відновлювальних цукрів або алкалоїдів. Ця інформація про склад може бути корисною для вибору відповідної температури екстракції.

Переважно на етапі одержання натурального тютюнового матеріалу тютюн не піддають будь-якій обробці, що призначена для зміни рН тютюну. Зокрема, на етапі одержання натурального тютюнового матеріалу тютюн не піддають будь-якій обробці, що призначена для істотного збільшення рН тютюну.

Наприклад, натуральний тютюновий матеріал не вступає в контакт з водним розчином, який містить сіль лужного або лужноземельного металу. Переважним чином було виявлено, що збереження тютюнового матеріалу в менше модифікованому стані може забезпечувати більше аутентичний або більше натуральний смакоароматичний профіль, який може цінуватися споживачем. Крім цього, автори даного винаходу виявили, що реалізації обробки натурального тютюнового матеріалу, призначеної для збільшення рН тютюну, наприклад обробки лугом, перед нагріванням тютюнового матеріалу в ході процесу екстракції призводить до більше низьких рівнів бажаних сполук зі смаком нагрітого тютюну в рідкому тютюновому екстракті. Як приклад було виявлено, що відсутність лужної обробки природного тютюнового матеріалу призводить до істотного збільшення масового відношення (бета-іонону ї- бета-дамасценону) до (фенолу) в рідкому тютюновому екстракті порівняно з еквівалентним природним тютюновим матеріалом, обробленим лугом.

Під час нагрівання вихідного тютюнового матеріалу леткі сполуки, вивільнені з вихідного тютюнового матеріалу, збирають із застосуванням будь-якого підходящого методу. Якщо вихідний тютюновий матеріал нагрівається у потоці інертного газу, як описано вище, з потоку інертного газу збирають леткі сполуки. Фахівцю в даній галузі техніки добре відомі різні способи збирання. З врахуванням етапу збирання нагрівання натурального тютюнового матеріалу у потоці інертного газу або потоку, що містить інертний газ і воду або потік, має додаткову перевагу, яка полягає в тому, що потік інертного газу, що містить леткі сполуки, може легше спрямовуватися в тару, яка містить екстракційний розчинник, такий як неводний екстракційний рідкий розчинник.

Етап збору летких сполук переважно проводять із застосуванням методу конденсації, в якому леткі сполуки конденсують та збирають конденсат.

Згідно з деякими варіантами реалізації одержаний конденсат додають до рідкої речовини для утворення аерозолю, переважно пропіленгліколю (Ро).

Додавання рідкої речовини для утворення аерозолю та, зокрема, додавання РО переважним чином може запобігти розділенню летких сполук на дві фази або утворенню емульсії, як схильні робити деякі складові тютюну. Не бажаючи обмежуватися теорією, автори даного винаходу виявили, що розчинність складових тютюну в гідроляті (тобто у водній фракції одержаного з натурального джерела рідкого тютюнового екстракту) у першу чергу залежить від їх полярності, від їх концентрації та від рН гідроляту, які можуть варіюватися в залежності від типу тютюну. В результаті, якщо кількість речовини для утворення аерозолю є недостатньою, на поверхні рідкого тютюнового екстракту натурального походження зазвичай утворюється маслянистий шар. Такий маслянистий матеріал може накопичуватися в різних місцях обладнання, що використовується для виконання процесу екстракції. Додавання рідкої речовини для утворення аерозолю, наприклад Ро, допомагає запобігти утворенню такого шару та сприяє гомогенізації рідкої тютюнової ароматизуючої композиції.

Крім цього, рідка речовина для утворення аерозолю переважним чином допомагає уловлювати асоційовані зі смаком сполуки незалежно від їх полярності та летучості. Використання РО в якості речовини для утворення аерозолю на етапі конденсації та збирання має додаткову перевагу, яка полягає в тому, що завдяки зменшенню активності води у водних розчинах, РО здійснює протимікробну дію. Таким чином, шляхом регулювання вмісту РО в запропонованій рідкій тютюновій ароматизованій композиції також можна гарантувати, що зазначена композиція по суті не піддається будь-якій мікробній активності.

Метод конденсації являє собою спосіб, що дозволяє видаляти леткі сполуки з газового потоку при насиченні газового потоку зазначеними леткими сполуками. Системи конденсації, охолодження та кріогенні системи зазвичай використовують з газоподібними потоками, які містять тільки леткі органічні сполуки. Насиченість (температура точки роси) відбувається, коли парціальний тиск леткої сполуки рівний тиску її пари. Після досягнення насичення відбувається розділення за допомогою конденсації або шляхом підвищення тиску системи при постійній температурі (відомій як конденсація шляхом стиснення), або шляхом зниження температури при постійній температурі (відома як конденсація шляхом охолодження).

Переважно, у способах згідно з даним винаходом етап збору летких сполук виконують із застосуванням метода конденсації шляхом охолодження. Така конденсація може бути забезпечена шляхом прямого контакту між газовим потоком, що містить леткі сполуки, й охолоджуючу рідину.

Альтернативно, це може бути досягнуто шляхом непрямого контакту через теплообмінник між газовим потоком, що містить леткі сполуки, й охолоджувальне середовище. Для застосування шляхом прямого контакту у газовий потік можна вводити кріогенний газ, такий як рідкий азот. Конденсація при непрямому охолодженні може бути переважною, оскільки конденсація при прямому охолодженні може потребувати додатковий етап розділення.

Як приклад, у способах згідно з даним винаходом конденсацію летких сполук можна здійснити з використанням будь-якого підходящого пристрою, наприклад в охолоджувальній колоні.

Проте, оскільки процес екстракції зазвичай здійснюють при температурах від приблизно 130 градусів Цельсія до приблизно 160 градусів Цельсія, помірне охолодження газового потоку повітрям при кімнатній температурі є достатнім для забезпечення конденсації екстрагованих летких сполук.

Згідно з альтернативним варіантом реалізації на етапі збирання летких сполук можна використовувати метод абсорбції, в якому леткі сполуки уловлюють в рідкий розчинник. Наприклад, потік інертного газу, який містить леткі сполуки, може бути направлений в ємність з рідким розчинником. Рідкий розчинник може являти собою речовину для утворення аерозолю, таку як триацетин, гліцерин, поліетиленгліколь або їх комбінації. Переважно, рідкий розчинник витримують за температури менше 0 градусів Цельсія для оптимізації переносу летких сполук в рідкий розчинник.

Додатково, як альтернатива, етап збирання летких сполук можна здійснювати з використанням методики адсорбції, в якій леткі сполуки адсорбуються на поверхні твердого адсорбувального матеріалу, такого як активоване вугілля. Потім адсорбовані сполуки можна перенести в рідкий розчинник.

В способі згідно з даним винаходом наступним етапом даного способу є одержання рідкої тютюнової ароматизуючої композиції із зібраних летких сполук. Характер такого етапу може залежати від способу збирання. Термін "зібрані леткі сполуки" може знаходитись у формі розчину летких сполук, одержаних з тютюну, в рідкому розчиннику або носії.

Коли леткі сполуки збирають шляхом конденсації етап одержання рідкої тютюнової ароматизованої композиції може включати додавання конденсату до рідкого розчинника, такого як речовина для утворення аерозолю.

Як альтернатива, коли леткі сполуки збирають шляхом абсорбції в рідкому розчиннику, як описано вище, етап утворення рідкої тютюнової ароматизованої композиції переважно включає в себе висушування розчину летких сполук в рідкому розчиннику для концентрування розчину. Така процедура може бути здійснена, наприклад для досягнення необхідної концентрації ароматизованих сполук. Висушування можна проводити із застосуванням будь-яких засобів, включаючи, але не обмежуючись ними, десикацію, молекулярні сита, ліофілізацію, фазовий поділ, перегонку, проникнення через мембрану, регульовану кристалізацію води та фільтрацію, зворотне вологопоглинання, ультрацентрифугування, рідинну хроматографію, зворотний осмос або хімічне висушування.

Згідно з переважними варіантами реалізації розчин летких сполук в рідкому розчиннику концентрують шляхом десикації.

Необов'язково, етап утворення рідкої тютюнової ароматизуючої композиції включає етап фільтрування.

Необов'язково, етап утворення рідкої тютюнової ароматизуючої композиції включає етап змішування, на якому об'єднують екстракти, одержані з різних вихідних тютюнових матеріалів.

Необов'язково, етап утворення рідкої тютюнової ароматизуючої композиції включає додавання однієї або більше добавок, таких як органічна кислота до розчину летких сполук. Однак у багатьох випадках рідка тютюнова ароматизуюча композиція придатна для застосування без включення добавок.

У способах згідно з даним винаходом, тютюнову ароматизуючу композицію об'єднують з матеріалом-основою з одержанням множини частинок сухого складу зі смаком тютюну.

Матеріал-основа може містити одну або більше камедей, таких як аравійська камедь, гуарове макушеве борошно, борошно плодів ріжкового дерева, хатая, гатті, трагакантова камедь, ксантанова камедь; крохмаль, гідролізований крохмаль, такий як мальтодекстрини та суха кукурудзяна патока або глюкозні сиропи, хімічно модифікований крохмаль, карбоксиметилцелюлоза, цукор, такий як моносахарид, дисахарид або полісахарид. Приклади підходящих цукрів включаючи, без обмеження, лактозу, сахарозу, рафінозу, трегалозу, фруктозу, декстрозу, глюкозу, мальтозу, маніт або їх комбінації. Особливо переважні цукри включають трегалозу або маніт.

Моно та дисахариди, такі як сахароза, лактоза та глюкоза або цукрові спирти, такі як сорбіт, можна застосовувати у сумішах з хімічно модифікованим крохмалем або аравійськими камедями для забезпечення покращеної стабільності щодо окиснення тютюнового екстракту. Гідролізовані крохмалі характеризуються незначним утримуванням ліпофільних летких речовин, але дуже добре підходять як носії для гідрофільних летких речовин. Емульгувальні крохмалі мають кращі ліпофільні властивості та забезпечують емульгувальні властивості та відмінне утримування летких речовин під час розпилювального висушування, але поганого захисту від окиснення тютюнового екстракту. Арабська камедь є відмінним інкапсуляційним матеріалом, дуже гарним емульгатором і забезпечує гарне утримання летких речовин під час процесу сушіння одержаних порошків зі смаком тютюну. Особливо переважними є матеріали-основи з хорошими властивостями інкапсуляції, такими як мальтодекстрин і цикломальтодекстрин.

Згідно з одним варіантом реалізації етап об'єднання матеріалусоснови та тютюнової ароматизуючої композиції з одержанням частинок зі смаком тютюну включає перший етап одержання суміші матеріалу-основи та рідкої тютюнової ароматизуючої композиції; другий етап заморожування зазначеної суміші; третій етап висушування замороженої суміші; та четвертий етап подрібнення висушеної суміші з одержанням частинок зі смаком тютюну.

Згідно з іншим варіантом реалізації етап об'єднання матеріалу-основи та тютюнової ароматизуючої композиції з одержанням частинок зі смаком тютюну включає одержання суміші матеріалусоснови та рідкої тютюнової ароматизуючої композиції та розпилювальне сушіння зазначеної суміші з одержанням частинок зі смаком тютюну.

Частинки сухого порошкового складу зі смаком тютюну, як описано вище, можуть знаходити застосування у порошковій системі, що містить додаткову множину частинок. Згідно з деякими варіантами реалізації, порошкова система, згідно з даним винаходом, може містити першу множину частинок, як описано вище або одержану способом, описаним вище або обома, та мати розмір частинок щонайменше приблизно 20 мікрометрів в комбінації з другою множиною частинок, що містять нікотин і мають розмір частинок приблизно 10 мікрометрів або менше.

Безвідносно до теорії, зрозуміло, що більші частинки, зі смаком тютюну, виконані з можливістю відкладення в роті споживача, тоді як більше дрібні, нікотиновмісні частинки виконані з можливістю попадання в легені споживача при вдиханні.

Згідно з переважними варіантами реалізації, частинки другої множини частинок містять нікотин, цукор або амінокислоту або і те, й інше. Переважно, частинки другої множини частинок містять нікотин, цукор й амінокислоту. Термін "амінокислота" використовують з посиланням на даний винахід для опису окремого немодифікованого або модифікованого амінокислотного залишку, переважно немодифікованого.

Згідно з іншим варіантом реалізації, порошкова система, згідно з даним винаходом, містить першу множину частинок, ароматизованих тютюновим тютюном, що мають розмір частинок зі смаком тютюну, розмір яких становить щонайменше приблизно 20 мікрометрів, і другу множину частинок, розмір яких становить менше приблизно 20 мікрометрів, при цьому перше відношення за масою (бета- іонону - бета-дамасценону) до (фенолу) в частинках зі смаком тютюну з першої множини становить більше ніж 0,25.

Переважно, відношення за масою (бета-іонону - бета-дамасценону) до (фенолу) у частинках зі смаком тютюну з першої множини переважно становить більше ніж 0,5.

Переважно, відношення за масою (бета-іонону « бета-дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(3- піридил)-1-бутанону ж (К,5)-М-нітрозоанатабіну ж (К,5)-М-нітрозоанабазину я М-нітрозонорнікотину (2-фуранметанолу)/600)) у частинках зі смаком тютюну з першої множини переважно становить більше ніж 1,5.

Крім того, частинки зі смаком тютюну з першої множини можуть містити один або більше компонентів, які вибрані з фуранеолу, 2,3-діетил-5-метилпіразину, оцтової кислоти, ваніліну, 2-етил-

3,5-диметилпіразину, 2-метилбутанової кислоти, З-метилбутанової кислоти, 3-метил-2,4-нонандіону, 2-метоксифенолу, 2-фенілетанолу, евгенолу та сотолону.

Порошкова система згідно зданим винаходом може містити щонайменше приблизно 5 відсотків за масою перших частинок. Переважно, запропонована порошкова система містить щонайменше приблизно 10 відсотків за масою перших частинок. Більше переважно, запропонована порошкова система містить щонайменше приблизно 15 відсотків за масою перших частинок.

Запропонована порошкова система може містити менше або приблизно 50 відсотків за масою перших частинок. Переважно, запропонована порошкова система містить менше або приблизно 45 відсотків за масою перших частинок. Більше переважно, запропонована порошкова система містить менше або приблизно 25 відсотків за масою перших частинок.

Згідно з деякими варіантами реалізації запропонована порошкова система містить від приблизно 5 відсотків за масою до приблизно 50 відсотків за масою перших частинок, більше переважно від приблизно 10 відсотків за масою до приблизно 50 відсотків за масою та ще більше переважно від приблизно 15 відсотків за масою до приблизно 50 відсотків за масою перших частинок. Згідно з іншими варіантами реалізації, запропонована порошкова система містить від приблизно 5 відсотків за масою до приблизно 45 відсотків за масою перших частинок, більше переважно від приблизно 10 відсотків за масою до приблизно 45 відсотків за масою та ще більше переважно від приблизно 15 відсотків за масою до приблизно 45 відсотків за масою перших частинок. Згідно з додатковими варіантами реалізації, запропонована порошкова система містить від приблизно 5 відсотків за масою до приблизно 25 відсотків за масою перших частинок, більше переважно від приблизно 10 відсотків за масою до приблизно 25 відсотків за масою та ще більше переважно від приблизно 15 відсотків за масою до приблизно 25 відсотків за масою перших частинок.

Запропонована порошкова система може містити щонайменше приблизно 50 відсотків за масою других частинок. Переважно, запропонована порошкова система містить щонайменше приблизно 65 відсотків за масою других частинок. Більше переважно, запропонована порошкова система містить щонайменше приблизно 75 відсотків за масою других частинок.

Порошкова система може містити менше або приблизно 95 відсотків за масою других частинок.

Переважно, порошкова система містить менше або приблизно 90 відсотків за масою других частинок.

Більше переважно, запропонована порошкова система містить менше або приблизно 85 відсотків за масою других частинок.

Згідно з деякими варіантами реалізації, запропонована порошкова система містить від приблизно відсотків за масою до приблизно 95 відсотків за масою других частинок, більше переважно від приблизно 65 відсотків за масою до приблизно 95 відсотків за масою та ще більше переважно від приблизно 75 відсотків за масою до приблизно 95 відсотків за масою других частинок. Згідно з іншими варіантами реалізації, запропонована порошкова система містить від приблизно 50 відсотків за масою до приблизно 90 відсотків за масою других частинок, більше переважно від приблизно 65 відсотків за масою до приблизно 90 відсотків за масою та ще більше переважно від приблизно 75 відсотків за масою до приблизно 90 відсотків за масою других частинок. Згідно з додатковими варіантами реалізації, запропонована порошкова система містить від приблизно 50 відсотків за масою до приблизно 85 відсотків за масою других частинок, більше переважно від приблизно 65 відсотків за масою до приблизно 85 відсотків за масою та ще більше переважно від приблизно 75 відсотків за масою до приблизно 85 відсотків за масою других частинок.

У порошковій системі згідно з даним винаходом відношення за масою другої множини частинок до першої множини частинок може становити щонайменше приблизно 1:1, переважно щонайменше 2:11, більше переважно приблизно 3:1.

У порошковій системі згідно з даним винаходом відношення за масою другої множини частинок до першої множини частинок може бути менше або рівне приблизно 10:1, переважно менше або рівне 8:1, більше переважно менше або рівне 6:11, ще більше переважно менше або рівне 5:1.

Згідно з деякими варіантам реалізації, відношення за масою другої множини частинок до першої множини частинок переважно становить від приблизно 1:1 до приблизно 8:1, більше переважно від приблизно 2:1 до приблизно 8:1, ще більше переважно від приблизно 3:1 до приблизно 8:1. Згідно з іншими варіантами реалізації, відношення за масою другої множини частинок до першої множини частинок переважно становить від приблизно 1:1 до приблизно 6:1, більше переважно від приблизно 2:11 до приблизно 6:11, ще більше переважно від приблизно від 3:11 до приблизно 6:1. Згідно з додатковими варіантами реалізації відношення за масою другої множини частинок до першої множини частинок переважно становить від приблизно 1:1 до приблизно 5:1, більше переважно від приблизно 2:11 до приблизно 5:11, ще більше переважно від приблизно 3:11 до приблизно 5:1. Як приклад, відношення за масою другої множини частинок до першої множини частинок може становити приблизно 4:1.

Переважно, перша множина частинок і друга множина частинок становлять щонайменше приблизно 90 відсотків за масою, або щонайменше приблизно 95 відсотків за масою, або щонайменше приблизно 99 відсотків за масою, або 100 відсотків за масою відносно загальної маси порошкової системи.

Розмір частинок у першій множині частинок може становити щонайменше приблизно 20 мікрометрів, переважно щонайменше приблизно 50 мікрометрів, більше переважно щонайменше приблизно 75 мікрометрів, ще більше переважно щонайменше приблизно 100 мікрометрів. Розмір частинок у першій множині частинок переважно становить менше або рівний приблизно 200 мікрометрів. Більше переважно, розмір частинок у першій множині становить менше або рівний приблизно 150 мікрометрів.

Розмір частинок у першій множині частинок переважно становить від приблизно 20 мікрометрів до приблизно 200 мікрометрів, більше переважно від приблизно 50 мікрометрів до приблизно 200 мікрометрів, ще більше переважно від приблизно 75 мікрометрів до приблизно 200 мікрометрів. Згідно з іншими варіантами реалізації, розмір частинок у першій множині частинок становить від приблизно мікрометрів до приблизно 150 мікрометрів, більше переважно від приблизно 50 мікрометрів до приблизно 150 мікрометрів, ще більше переважно від приблизно 75 мікрометрів до приблизно 150 мікрометрів.

Розмір частинок у другій множині частинок може становити менше або рівний приблизно 10 мікрометрів, переважно менше або рівний приблизно 5 мікрометрів, більше переважно - менше або рівний приблизно З мікрометрів.

Як коротко описано вище, частинки з другої множини частинок переважно містять нікотин, цукор й амінокислоту. Амінокислота може зменшувати сили адгезії частинок і послаблювати або запобігати агломерації частинок під час їх одержання або наступній обробці. Друга множина частинок може являти собою вільнотекучий матеріал, і вона може мати стабільний відносний розподіл частинок за розміром під час обробки, транспортування та зберігання.

Придатні амінокислоти можуть включати лейцин, аланін, валін, ізолейцин, метіонін, фенілаланін, тирозин, триптофан або їх комбінацію. Однією з переважних амінокислот є лейцин або ізомер лейцину, такий як І -лейцин. Прикладом переважного пептиду є трилейцин.

Запропонована частинка може містити цукор. Цукор відноситься до простих цукрів, моносахаридів, дисахаридів і полісахаридів. Без обмеження, прикладами підходящих цукрів є лактоза, сахароза, рафіноза, трегалоза, фруктоза, декстроза, глюкоза, мальтоза, маніт або їх комбінації. Переважні цукри включають трегалозу або маніт.

Друга множина частинок може містити менше або рівно приблизно 30 відсотків за масою нікотину.

Переважно, друга множина частинок містить менше або рівно приблизно 10 відсотків за масою нікотину. Більше переважно, друга множина частинок містить менше або рівно приблизно 7 відсотків за масою нікотину. Ще більше переважно, друга множина частинок містить менше або рівно приблизно 6 відсотків за масою нікотину.

Друга множина частинок переважно містить щонайменше приблизно 1 відсоток за масою нікотину.

Більше переважно, друга множина частинок містить щонайменше приблизно 2 відсотки за масою нікотину. Ще більше переважно, друга множина частинок містить щонайменше приблизно З відсотки за масою нікотину. Найбільше переважно, друга множина частинок містить щонайменше приблизно 4 відсотки за масою нікотину.

Згідно з деякими варіантами реалізації, друга множина частинок містить від приблизно 1 відсотка за масою нікотину до приблизно 10 відсотків за масою нікотину, переважно від приблизно 2 відсотків за масою нікотину до приблизно 10 відсотків за масою нікотину, більше переважно від приблизно З відсотків за масою нікотину до приблизно 10 відсотків за масою нікотину, ще більше переважно від приблизно 4 відсотків за масою нікотину до приблизно 10 відсотків за масою нікотину.

Згідно з іншими варіантами реалізації, друга множина частинок містить від приблизно 1 відсотка за масою нікотину до приблизно 30 відсотків за масою нікотину, переважно від приблизно 2 відсотків за масою нікотину до приблизно 25 відсотків за масою нікотину, більше переважно від приблизно З відсотків за масою нікотину до приблизно 20 відсотків за масою нікотину, ще більше переважно від приблизно 4 відсотків за масою нікотину до приблизно 15 відсотків за масою нікотину.

Згідно з іншими варіантами реалізації, друга множина частинок містить від приблизно 1 відсотка за масою нікотину до приблизно 7 відсотків за масою нікотину, переважно від приблизно 2 відсотків за масою нікотину до приблизно 7 відсотків за масою нікотину, більше переважно від приблизно З відсотків за масою нікотину до приблизно 7 відсотків за масою нікотину, ще більше переважно від приблизно 4 відсотків за масою нікотину до приблизно 7 відсотків за масою нікотину.

Згідно з додатковими варіантами реалізації, друга множина частинок містить від приблизно 1 відсотка за масою нікотину до приблизно 6 відсотків за масою нікотину, переважно від приблизно 2 відсотків за масою нікотину до приблизно б відсотків за масою нікотину, більше переважно від приблизно 3 відсотків за масою нікотину до приблизно б відсотків за масою нікотину, ще більше переважно від приблизно 4 відсотків за масою нікотину до приблизно 6 відсотків за масою нікотину.

Нікотин у частинках нікотину може являти собою фармацевтично прийнятний нікотин у вигляді вільної основи або нікотинову сіль, або гідрат нікотинової солі. Придатні нікотинові солі або гідрати нікотинової солі включають, наприклад, піруват нікотину, цитрат нікотину, аспартат нікотину, лактат нікотину, бітартрат нікотину, саліцилат нікотину, фумарат нікотину, монопіруват нікотину, глутамат нікотину або гідрохлорид нікотину. Сполука, яка змішується з нікотином з одержанням солі або гідрату солі, може бути вибрана на основі її очікуваного фармакологічного ефекту.

Вміст нікотину розраховують на основі загальної кількості нікотину, незалежно від форми нікотину.

Наприклад, друга множина частинок може містити 8,4 відсотка за масою солі нікотину, такої як лактат нікотину, але вміст нікотину в другій множині частинок, таким чином, становить 5 відсотків за масою.

Фахівцеві в даній галузі техніки доступні способи оцінки того, чи являється порошкова система порошковою системою згідно з даним винаходом. Один такий спосіб включає перший етап оцінки того, чи містить порошкова система першу множину частинок, що мають розмір частинок щонайменше приблизно 20 мікрометрів в комбінації з другою множиною частинок, що мають розмір частинок менше ніж приблизно 20 мікрометрів, наприклад розмір частинок становить приблизно 10 мікрометрів або менше. Як приклад, один такий перший етап може включати застосування лазерної дифракції або лазерного розсіювання з метою визначення спочатку того, чи має порошкова система розподіл за розміром, який є бімодальним або полімодальним, і чи присутня популяція частинок, яка має розмір частинок 20 мікрометрів або більше.

Крім того, один із таких способів, включає другий етап відділення множини частинок, що мають розмір щонайменше приблизно 20 мікрометрів від частинок меншого розміру. Один із таких других етапів може, наприклад, включати застосування імпактора або сита для відокремлення частинок від їх розміру, так щоб можна було поєднати частинки, розмір яких становить щонайменше приблизно 20 мікрометрів.

Крім того, один із таких способів включає третій етап аналізу частинок, що мають розмір частинок щонайменше приблизно 20 мікрометрів, для визначення, чи відношення за масою (бета-іонону «т бета- дамасценону) до (фенолу) у частинках з першої множини становить більше ніж 0,25.

Далі, виключно як приклад, буде докладно описаний один із варіантів реалізації даного винаходу.

Приклад 1

Вихідний тютюновий матеріал одержували зі світлих сортів тютюнового матеріалу вогневої сушки.

Тютюновий матеріал нарізали з одержанням шматочків тютюну розміром 2,5 міліметра на 2,5 міліметра та шматочки тютюну завантажували в екстракційну камеру, без стиснення. Вихідний тютюновий матеріал нагрівали в екстракційній камері до температури 130 градусів Цельсія протягом періоду З годин. Під час нагрівання пропускали через екстракційну камеру потік азоту зі швидкістю приблизно 40 літрів на хвилину.

Леткі сполуки, які вивільняються з вихідного тютюнового матеріалу під час етапу нагрівання, збирали шляхом абсорбції в рідкий розчинник, утворений пропіленгліколем, за температури мінус 10 градусів Цельсія та при перемішуванні зі швидкістю 750 об./хв.

Таким чином, рідку тютюнову ароматизуючу композицію одержували безпосередньо у процесі екстракції за температури 130 градусів Цельсія протягом З годин. Така рідка тютюнова ароматизуюча композиція забезпечувала оптимальний рівень бажаних ароматичних сполук, таких як бета- дамасценон і бета-іонон відносно небажаних сполук, таких як фенол, 4-(метилнітрозаміно)-1-(3- піридил)-1-бутанон, (К,5)-М-нітрозоанатабін, (К,5)-М-нітрозоанабазин, М-нітрозонорнікотин і 2- фуранметанол. Зазначена рідка тютюнова аромазуюча композиція також додатково забезпечувала рівень бажаних ароматичних сполук, таких як фуранеол і 2,3-діетил-5-метилпіразин, відносно нікотину.

Для зниження рівня вологи в рідкому тютюновому екстракті приблизно 15 відсотків концентрували у розчин пропіленгліколю із зібраними леткими сполуками у процесі десикації.

Приклад 2

У даному прикладі представлені дві рідкі тютюнові ароматизуючі композиції, обидві з яких були одержані безпосередньо у процесі екстракції при температурі 130 градусів Цельсія протягом З годин.

Приклад 2а

Приклад 2а відноситься до рідкої тютюнової ароматизуючої композиції, одержаної зі світлих сортів тютюнового матеріалу вогневої сушки. Склад концентрованої рідкої тютюнової ароматизуючої композиції згідно з прикладом 2а наведений нижче: - Нікотин: 0,53 95 мас/мас. - Пропіленгліколь: 91,8 95 мас/мас. - Вода: 6,3 95 мас/мас. - Залишок (включаючи ароматизатори, як показано в таблиці 1 нижче): 1,57 У мас/мас.

Приклад 2р

Приклад 26 відноситься до рідкої тютюнової ароматизуючої композиції, одержаної з тютюнового матеріалу Берлей. Вміст концентрованої рідкої тютюнової ароматизуючої композиції згідно з прикладом 25 наведений нижче: - Нікотин: 1,82 95 мас/мас. - Пропіленгліколь: 89,6 95 мас/мас. - Вода: 5,7 95 мас/мас.

- Залишок (включаючи ароматизатори, як показано в таблиці 1 нижче): 2,88 95 мас/мас. міст вибраних ароматичних сполук в рідкій тютюновій ароматизуючій композиції (всі значення наведені в мікрограмах на кілограм рідкої ароматизуючої ком 3-

Оцтова(бета- бета- 2,3З-діетил-5-Ю 0.0. | 2-етил-3,5- 2- метил | З-метил-

Приклад . фуранеол . Ванілін : метилбутанова| бута 2,4- кислотаіононідамасценон метилпізазин диметилпіразин Ме! кислота нова |Інонандіон кислота о 2р 3868247 7939| 1139 | 154 | 478 | 340 | 1980 | 16209 |36356| 69

Рідкі композиції зі смаком тютюну згідно з даним винаходом, одержані у прикладах 2а і 20, містили прийнятно низькі рівні небажаних сполук, таких як фенол, 4-(метилнітрозаміно)-1-(З-піридил)-і- бутанон, (К,5)-М-нітрозоанатабін, (К,5)-М-нітрозоанабазин, М-нітрозонорнікотин і 2-фуранметанол.

Приклад З

У даному прикладі були одержані три рідкі тютюнові ароматизуючі композиції згідно з даним винаходом, кожна з яких являла собою рідку тютюнову ароматизуючу композицію, одержану безпосередньо в результаті процесу екстракції при температурі 130 градусів Цельсія протягом З годин.

Приклад За

Приклад За відноситься до рідкої тютюнової ароматизуючої композиції, одержаної з світлого сорту тютюнового матеріалу східного типу. Склад рідкої тютюнової ароматизуючої композиції з прикладу За наведений нижче: - Нікотин: 0,4 95 мас/мас. - Пропіленгліколь: 84 95 мас/мас. - Оцтова кислота: 1,0 95 мас/мас. - Вода: 12,5 95 мас/мас. - Залишок (включаючи ароматизатори): 2,1 95 мас/мас.

Приклад ЗБ

Приклад ЗБ відноситься до рідкої тютюнової ароматизуючої композиції, одержаної зі світлого сорту тютюнового матеріалу вогневої сушки. Вміст рідкої тютюнової ароматизуючої композиції з прикладу ЗБ наведений нижче: - Нікотин: 1,2 955 мас/мас. - Пропіленгліколь: 84 95 мас/мас. - Оцтова кислота: 1,0 95 мас/мас. - Вода: 12,5 95 мас./мас. - Залишок (включаючи ароматизатори): 1,3 95 мас/мас.

Приклад Зс

Приклад Зс відноситься до рідкої тютюнової ароматизуючої композиції, одержаної з тютюнового матеріалу Берлей. Вміст рідкої тютюнової ароматизуючої композиції згідно з прикладом Зс наведений нижче: - Нікотин: 2,6 95 мас/мас. - Пропіленгліколь: 84 95 мас/мас. - Оцтова кислота: 0,5 95 мас/мас. - Вода: 12,5 95 мас/мас. - Залишок (включаючи ароматизатори): 0,4 95 мас/мас.

Рідкі тютюнові ароматизуючі композиції згідно з прикладом З забезпечують оптимізований рівень бажаних ароматичних сполук, таких як р-дамасценон і р-іонон відносно небажаних сполук, таких як фенол, 4-(метилнітрозаміно)-1-(3З-піридил)-1-бутанон (К,5)-М-нітрозоанатабін, (К,5)-М- нітрозоанабазин, М-нітрозонорнікотин і 2-фуранметанол. Рідкі тютюнові ароматизуючі композиції додатково забезпечують необхідний рівень ароматичних сполук, таких як фуранеєол і 2,3-діетил-5- метилпіразин, відносно нікотину.

Приклад 4

Рідку тютюнову ароматизуючу композицію, одержану у прикладі 1, концентрували у процесі десикації для зниження рівня вологи в рідкому тютюновому екстракті до приблизно 15 відсотків.

До одержаного концентрованого рідкого тютюнового екстракту додавали гліцерин для того, щоб рідка тютюнова ароматизуюча композиція в кінцевому рахунку містила 20 відсотків за масою гліцерину та 80 відсотків за масою рідкого тютюнового екстракту в розрахунку на вагу рідкої тютюнової ароматизуючої композиції.

Приклад 5

Рідкі тютюнові ароматизуючі композиції, одержані у прикладах 1-4, поєднували з матеріалом- основою, що складається з мальтодекстрину. Відношення за масою рідкої тютюнової ароматизуючої композиції до матеріалусгоснови становило 30:70. Більше конкретно, З грами кожної з рідких тютюнових ароматизуючих композицій, одержаних у прикладах 1-4, зважували у відповідних склянках, після того, як в кожній із зазначених склянок зважували 7 грамів мальтодекстрину.

Два таких інгредієнти перемішували з одержанням однорідної пастоподібної суміші. Пастоподібну суміш розподіляли на чашці Петрі, накривали алюмінієвою фольгою та зберігали у морозильній камері протягом щонайменше 2 годин. Потім заморожену пастоподібну суміш, вводили у ліофілізаційну камеру (сублімаційну сушарку) для зневоднювання пастоподібної суміші. Зазначену процедуру здійснювали у двоетапному процесі. На першому етапі первинного висушування пастоподібну суміш висушували протягом приблизно 12 годин, щоб забезпечити сублімацію льоду. На другому етапі вторинного висушування пастоподібну суміш висушували протягом ще 2 годин, щоб забезпечити можливість видалення незаморожених молекул води.

Для полегшення видалення води з пастоподібної суміші перед початком процесу сушіння перфорували алюмінієву фольгу, розміщену поверх чашки Петрі.

Потім зневоднену пастоподібну суміш переносили у ступку з оксиду алюмінію та подрібнювали з одержанням частинок зі смаком тютюну. Таким чином, одержували сухий порошковий склад зі смаком тютюну, середній розмір частинок якого становив від приблизно 50 мікрометрів до приблизно 60 мікрометрів.

Приклад 6

У прикладах б одержували частинки сухого порошкового складу зі смаком тютюну, аналогічні частинкам, які одержані у прикладі 5. На відміну від частинок за Прикладом 5, масове відношення рідкої тютюнової ароматизуючої композиції та матеріалусоснови в частинках за Прикладом 6 становило 50:50 (Приклад ба) і 20:80 (Приклад 66).

Приклад 7

У прикладі 7 одержували частинки сухого порошкового складу зі смаком тютюну, що аналогічні частинкам з прикладу 5. На відміну від частинок за прикладом 5 екстракт за Прикладом 7 одержували шляхом конденсації без додавання пропіленгліколю або іншого розчинника. Відповідно, концентрація ароматичних сполук в рідкій тютюновій ароматизуючій композиції зі смаком тютюну була значно високою та з огляду на це відношення за масою рідкої тютюнової ароматизуючої композиції до матеріалу-основи у частинках згідно з прикладом 7 становило 10:90 (Приклад 7а) і 15:85 (Приклад 76).

Приклад 8

Одержували три вихідних тютюнових матеріали зі світлого сорту тютюнового матеріалу вогневої сушки (2А), тютюнового матеріалу Берлей (28) та тютюнового матеріалу східного типу (23), відповідно.

Кожний з трьох тютюнових матеріалів нарізали для утворення шматочків тютюну розміром 2,5 міліметра на 2,5 міліметра та шматочки тютюну завантажували в екстракційну камеру, без стиснення.

Кожний з вихідних тютюнових матеріалів нагрівали в екстракційній камері до температури 130 градусів Цельсія протягом 120 хвилин. Під час нагрівання через екстракційну камеру пропускали потік азоту зі швидкістю 2 літри за хвилину.

Леткі сполуки, вивільнені з кожного вихідного тютюнового матеріалу на етапі нагрівання, збирали шляхом абсорбції в рідкий розчинник, утворений з поліпропіленгліколю, за температури 0 градусів

Цельсія.

Рідкий тютюновий екстракт безпосередньо одержували в результаті такого процесу екстракції.

Потім кожний рідкий екстракт, одержаний з кожного з трьох вихідних тютюнових матеріалів, концентрували у вакуумі (520 мбар) за температури 55 градусів Цельсія до тих пір, поки не буде досягнутий вміст вологи величиною 12 відсотків - 2 відсотки.

Таблиця 2

Значення вибраних відношень за масою бажаних сполук тютюну до небажаних сполук тютюну в рідких тютюнових екстрактах (бета-іонон «я бета- (бета-іонон «з бета- (фуранеол -- (2,3-діетил-5-| дамасценон) до 4-(метил

Приклад дамасценон) до метилпіразин)"100)) до | нітроза міно)-1-(З-піридил)-1- (фенолу) (нікотину) бутанону « (К,5)-М- нітрозоанатабіну «- (К,5)-М-

нітрозоанабазину з М- нітрозонорнікотину «5 ((2- фуранметанолу/бо0))

У всіх трьох рідких екстрактах згідно з даним винаходом 2А, 2В і 2С відношення за масою (бета- іонону - бета-дамасценону) до (фенолу) було постійним і значно вище 2,0. Крім цього, у всіх трьох рідких екстрактах згідно з даним винаходом 2А, 2В і 2С відношення за масою (фуранеолу « (2,3- діетил-5-метилпіразину)х100)) до (нікотину) було постійним і значно вище 1х103. Крім того, у всіх трьох рідких екстрактах згідно з даним винаходом 2А, 2В, і 2С відношення за масою (бета-іонону бета-дамасценону) до (4-(метилнітрозаміно)-1-(3З-піридил)-1-бутанону ж- (К,5)-М-нітрозоанатабіну хз (К,5)-М-нітрозоанабазину ї- М-нітрозонорнікотину ї ((2-фуранметанолу)/600)) було постійним і значно вище 3.

Claims (15)

1. Порошковий матеріал зі смаком та/або ароматом тютюну, який містить множину частинок, які містять матеріал-основу та композицію, що надає смак та/або аромат тютюну, при цьому відношення суми маси бета-іонону та маси бета-дамасценону до маси фенолу у порошковому матеріалі становить більше ніж 0,25.

2. Порошковий матеріал за п. 1, який відрізняється тим, що відношення суми маси бета- іонону та маси бета-дамасценону до маси фенолу у порошковому матеріалі становить більше ніж 0,5.

3. Порошковий матеріал за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що відношення суми маси бета-іонону та маси бета-дамасценону до суми маси 4-(метилнітрозаміно)- 1-(3-піридил)-1- бутанону, маси (К,5)-М-нітрозоанатабіну, маси (К,5)-М-нітрозоанабазину, маси /М- нітрозонорнікотину та поділеної на 600 маси 2-фуранметанолу становить більше ніж 1,5.

4. Порошковий матеріал за будь-яким із попередніх пунктів, який містить також один або більше з наведеного нижче: фуранеолу, 2,3-діетил-3-метилпіразину, оцтової кислоти, ваніліну, 2-етил-3,5-диметилпіразину, 2-метилбутанової кислоти, 3-метилбутанової кислоти, 3-метил-2,4-нонандіону, 2-метоксифенолу, 2-фенілетанолу, евгенолу та сотолону.

5. Спосіб одержання порошкового матеріалу зі смаком та/або ароматом тютюну, який включає наступні етапи: одержання вихідного тютюнового матеріалу; нагрівання вихідного тютюнового матеріалу при температурі екстракції від 100 до 160 градусів Цельсія протягом щонайменше 90 хвилин; збирання летких сполук, які вивільняються з вихідного тютюнового матеріалу на етапі нагрівання; одержання рідкої композиції, що надає смак та/або аромат тютюну, яка містить зібрані леткі сполуки; об'єднання матеріалу-основи та рідкої композиції, що надає смак та/або аромат тютюну, З одержанням частинок зі смаком та/або ароматом тютюну; при цьому на етапі отримання вихідного тютюнового матеріалу зазначений вихідний тютюновий матеріал не піддають будь-якій обробці, призначеній для зміни рН тютюну.

6. Спосіб за п. 5, який відрізняється тим, що вихідний тютюновий матеріал нагрівають при температурі екстракції від 120 до 140 градусів за Цельсієм.

7. Спосіб за п. 5 або 6, який відрізняється тим, що зазначений вихідний тютюновий матеріал нагрівають при температурі екстракції протягом щонайменше 120 хвилин.

8. Спосіб за будь-яким із пп. 5-7, який відрізняється тим, що температуру екстракції вибирають таким чином, щоб забезпечити в композиції, що надає смак та/або аромат тютюну, відношення суми маси бета-іонону та маси бета-дамасценону до маси фенолу щонайменше 0,25.

9. Спосіб за будь-яким із пп. 5-8, який відрізняється тим, що температуру екстракції вибирають таким чином, щоб забезпечити в композиції, що надає смак та/або аромат тютюну, відношення суми маси бета-іонону та маси бета-дамасценону до суми маси 4- (метилнітрозаміно)- 1-(3-піридил)-1-бутанону, маси (К,5)-М-нітрозоанатабіну, маси (В.,5)-М- нітрозоанабазину, маси М-нітрозонорнікотину та поділеної на 600 маси 2-фуранметанолу щонайменше 1,5.

10. Спосіб за будь-яким із пп. 5-9, який відрізняється тим, що температуру екстракції вибирають таким чином, щоб забезпечити в композиції, що надає смак та/або аромат тютюну, відношення суми маси фуранеолу та помноженої на 100 маси 2,3-діетил-5- метилпіразину до маси нікотину щонайменше 5х107.

11. Спосіб за будь-яким із пп. 5-10, який відрізняється тим, що матеріал-основа містить один або більше з камеді, крохмалю, гідролізованого крохмалю, хімічно модифікованого крохмалю, карбоксиметилцелюлози, моносахариду, дисахариду.

12. Спосіб за будь-яким із пп. 5-11, який відрізняється тим, що етап збору летких сполук, які вивільняються з вихідного тютюнового матеріалу під час етапу нагрівання, включає конденсацію летких сполук шляхом охолодження.

13. Спосіб за будь-яким із пп. 5-12, у якому етап об'єднання матеріалу-основи та рідкої композиції, що надає смак та/або аромат тютюну, з одержанням частинок зі смаком та/або ароматом тютюну включає: одержання суміші матеріалу-основи та рідкої композиції, що надає смак та/або аромат тютюну; замороження суміші; висушування замороженої суміші; та подрібнення висушеної суміші з одержанням частинок зі смаком та/або ароматом тютюну; або у якому етап об'єднання матеріалу-основи та рідкої композиції, що надає смак та/або аромат тютюну, з одержанням частинок зі смаком та/або ароматом тютюну включає: одержання суміші матеріалу-основи та рідкої композиції, що надає смак та/або аромат тютюну; розпилювальне сушіння зазначеної суміші з одержанням частинок зі смаком та/або ароматом тютюну.

14. Порошкова система, яка містить:

першу множину частинок за будь-яким із пп. 1-4, розмір яких становить щонайменше 20 мікрометрів; 1 другу множину частинок, розмір яких становить 10 мікрометрів або менше, які містять нікотин.

15. Порошкова система, яка містить: першу множину частинок зі смаком та/або ароматом тютюну, розмір яких становить щонайменше 20 мікрометрів, і другу множину частинок, розмір яких становить менше ніж 20 мікрометрів, при цьому відношення суми маси бета-іонону та маси бета-дамасценону до маси фенолу для першої множини частинок зі смаком та/або ароматом тютюну становить більше ніж 0,25.

ТВеге 15 ргоуідей а (обассо Пахуошгей агу рохудег ТоппшШайоп сотргівіпе а рішгансу ої рагисіев сотргівіпе а Баве тагсегіа! апа а юБбассо Пахопгіпе сотро5іНоп, хупегеїп а Пт гайо Бу хеї2 ої (р-топопе -- р-датавсепопе) (0 (ріепої) іп (пе (обассо Пауоцгей агу рохудег Тогтшайоп 15 ртеа(ег ап 0.25. Ригфег, (пеге 15 ргоуідед а тефодй ої ргодисіпе опе 5исі (обассо Пауоцгей рохудег Тогптшаноп.

Те тефодй сотргіве5 (пе «ер ої: ргерагіпе, а (обассо «агіпе тагепаї!; Пеайпе (пе юбассо «агіпе тагепа! аг ап ехітасцоп (етрегайте ої бебуееп 100 дертее5 Сеї5ішв апа 160 дертее5 Се1515 Гог аг Іваві 90 тіпшев; соПесипе Фе уоЇайе сотроипав геІеавзей їтот (Ве (обассо «агіпе тагсегіаї Яшгіпе Фе БПеайпе (ер; Тогптіпр а Подша (обассо Паухошіпея сотро5Шоп соптргівіпе (Ве соПесіед уоЇашШе сотройпа»5; сотбіпіпе а Ббахзе тасепа! апі Фе Падша (обассо Пахошіпе сотрозШоп (о Тогт (обассо Пахошгей рагисіев.