UA46032C2 - (r)-(z)-1-азабіцикло[2.2.1]гептан-3-он, o-[3-(3-метоксифеніл)-2-пропініл]оксим малеат як фармацевтичний агент - Google Patents

Abstract

Даний винахід стосується кристалічної солі (R)-(Z)-1-азабіцикло[2.2.1]гептан-3-он, O-[3-(3-метоксифеніл)-2-пропініл]оксиму та малеїнової кислоти (у співвідношенні 1:1). Ця сіль має унікальні властивості порівняно з іншими солями цієї сполуки, що забезпечує її використання у фармацевтиці для полегшення болю або для лікування симптомів занепаду пізнавальної здатності.

Description

Опис винаходу

Даний винахід стосується кристалічної солі (КО-(2)-1-азабіцикло|2.2.1|гептан-3-он, 2 О-І3-(3-метоксифеніл)-2-пропінілюоксиму та малеїнової кислоти (у співвідношенні 1:1) (сполука), яка є фармацевтичною формою, що за властивостями перевершує вільну основу чи будь-яку іншу фармацевтичну прийнятні сольові форми цієї сполуки.

Ця сіль має таку хімічну структуру: 0 осн,

Н нос, угон ян С Б . С--о і пен сс / х ї н н м 12 Сполуки наведеної нижче Формули І, а більш конкретно, підгрупа сполук, що мають наведену нижче формулу

Ії, описані у патенті США Мо 5306718 та у його частковому продовженні патенті США Мо 5346911, як мускаринові агоністи, які є корисними агентами при лікуванні болю та погіршення пізнавальної здатності, пов'язаний з холінергічними функціональними порушеннями головного мозку, такими як хвороба Альцгеймера.

Сполуки Формули ІІ, де Аг позначає фенільну групу, заміщену однією чи двома метоксигрупами, мають чи не найбільш цікаві характеристики фармакологічної активності іп міго (даеп та ін. | Ме Зсіепсез, 1995, 56: 845 - 852 (Таблиця | вказаної роботи)). Одна із цих сполук, зокрема, (1), що містить (З-метоксифеніл)пропаргіл оксим у боковому ланцюзі, була ідентифікована у цій та більш ранніх публікаціях (Оаміз К., та ін., Ргод.

Вгаїп Кез., 1993, 98: 439 - 445) як така, що має дуже сприятливі загальні характеристики фармакологічної активності, про що свідчать її висока спорідненість до мускаринових рецепторів кори мозочку, здатність с витісняти радіомічений ліганд агоніста (цис-метилдіоксолан) з мускаринових рецепторів у концентраціях, у 246 Ге) разів нижче за такі, що потрібні для витиснення радіоліганду антагоніста (хінуклідинил бензилат), та її здатність селективно стимулювати т1-підтип мускаринових рецепторів без значного стимулювання інших не-т!1 мускаринових рецепторів. сч т МОосНн.--- Аг со сг, (о «в)

М М

(Се) и «

М ОМе ' - с "з Сполука, що має наведену вище хімічну структуру 1, може існувати у формі будь-якого із чотирьох " стереохімічних ізомерів, представлених наведеними нижче формулами а, 16, 1с та 14. н н ч Й с» В то ( то (е)) м БЖ оме к Ж оме («в) оз 70 та ль

Ге (В)4(2)- стереоізомер (5)2)- стереоіїзомер н о що Н о

ГФ) | 5 оме | хх ОоМе 7 М М я М 60 1с 14 (Н)ЧЕ)- стереоізомер (8)4Е)- повага

Ізомери 1а та 16 є енантіомерами (тобто дзеркальними відображеннями один одного), і теж саме стосується ізомерів 1с та 14. Оскільки центр асиметрії цих молекул знаходиться на крайньому атомі вуглецю місточкового бо зв'язку, який не може епімерізуватись за будь-яких нормальних умов, розділення цих енантіомерних пар (тобто,

відокремлення 1а від 15 або відокремлення 1с від 14) може бути здійснено з використанням методів синтезу чи розділення, описаних у патенті США Мо 5346911, та є постійним. Це означає, наприклад, що Та не може перетворитись на його енантіомер 16, а 1с не може перетворитись на 14. З іншого боку, Та та 1с мають одну й ту саму абсолютну стереохімічну формулу у місточкового атома вуглецю, але є геометричними ізомерами один одного відносно оксимового подвійного зв'язку вуглець-азот. Таке ж саме співвідношення існує між 165 та 14.

Ефективність оксиму 1 як мускаринового агоністу забезпечується переважно ізомером та (даеп, ірід, та

Таблиця | нижче). Таблиці ІІ та І зазначеної роботи вказують на те, що ізомер Та (позначений як 5-8 у роботі даеп) проявляє більшу селективність щодо субтипу т1 рецепторів та має більшу активність щодо т?!, ніж 7/0 ізомер Б (позначений як 5-8). Невеличка активність, що її проявляє 16, може бути спричинена присутністю невеликої кількості Та у зразках 16. Порівняння між та та сумішшю 1с/14, наведене нижче у Таблиці І, вказує на те, що Та є більш сильним та більш ефективним мускариновим агоністом (як це визначено за більшими коефіцієнтами зв'язування хінуклідинил бензилату (ОМВ) порівняно з цис-метилдіоксоланом (СМО) для Та). У результаті цих та інших експериментів, Та було визначено як оптимальну сполуку (високоефективний /5 Мускариновий агоніст з високою селективністю щодо субтипу т! мускаринових рецепторів) для створення курсу лікування погіршення пізнавальної здатності, пов'язаного з холінергічними функціональними порушеннями головного мозку, такими як хвороба Альцгеймера.

ІСво (НМ) ЇСво (НМ) сч зв о

Деякі подвійні зв'язки вуглець-азот у оксимах є відносно стабільними, тоді як інші можуть зазнавати повільного перегрупування, звичайно у присутності кислотного каталізатора. Конкретний характер заміщень поряд з оксимною групою звичайно визначає хімічну стабільність оксим у (здатність гідролізуватись на кетонний сч зо Та гідроксиламінний компоненти), його стереохімічну цілісність (тенденцію кожного геометричного ізомеру залишатись у Е або 7 конфігурації), та точне положення термодинамічної рівноваги між обома стереохімічними со формами (коли хімічні умови є такими, що рівновага може бути досягнена). Як показано у Таблиці ІІ нижче, о

Сполука Та може зазнавати каталізуємої кислотою ізомеризації з утворенням її геометричного ізомеру 1с. Ця рівновага залежить від часу та значення рН. Ми визначили, що термодинамічне рівноважне співвідношення Таїїс з5 У розчині становить приблизно 85:15. « « ю З - ;»

Існує багато причин для того, щоб не вважати суміш цих двох ізомерів у співвідношенні 85:15 оптимальною ї» 15 для одержання фармацевтичного препарату: співвідношення ізомерів 85:15 не завжди кількісно точно відтворюється у різних партіях, інтерпретація фармакології, токсичності, клінічної ефективності такої суміші (о) буде значно сложніше, ніж при використанні однієї сполуки, і вартість розробки суміші з постійним складом як о клінічно корисного лікарського препарату буде також значно вищою; нарешті, фізичні властивості суміші ізомерів у співвідношенні 85:15 є менш оптимальними, ніж властивості чистого Та з погляду кристалічності, (95) 20 фізичної та хімічної стабільності.

Кз Розробка та як фармацевтичного лікарського препарату вимагала ідентифікації сольової форми чи вільної основи та, яка б мала оптимальні фізичні та хімічні властивості. Найбільш важливими властивостями є такі: простота та відтворюваність способу одержання, кристалічність, не-гігроскопічність, розчинність у воді, стійкість до видимого та ультрафіолетового світла, низька швидкість розкладу за умов температури та вологості, що використовуються для проведення прискорених випробувань стабільності, низька швидкість

ГФ) ізомеризації 1а на його ізомер 1с за цих умов, та безпечність при довгостроковому введенні людині.

ГФ Вільна основа та деякі фармацевтичне прийнятні солі описані у патенті США Мо 5306718 та його частковому продовженні 5346911. Перелічено такі солі: хлористоводнева, сірчана, фосфорна, оцтова, бензойна, лимоннокисла, малонова, саліцилова, яблучна, фумарова, оксалінова, бурштинова, винна, молочна, глюконова, бо аскорбінова, малеїнова, аспарагінова, бензолсульфонова, метан- та етансульфонова, оксиметан- та оксіетансульфонова. Немає ніяких свідчень чи припущень про те, що малеат є такою сольовою формою вищевказаної сполуки, що має кращі властивості. Очевидно, що чудові властивості малеїнової солі не були відомі чи оцінені до цього часу.

Було виявлено, що на усі солі є однаково корисними, якщо брати до уваги вищенаведений перелік бо властивостей. Зокрема, ми знайшли несподівано чудові властивості малеїновокислої солі Та (1:1), які чітко відрізняють цю сіль.

Із великої кількості одержаних та досліджених солей Сполуки Та цілком несподівано лише малеїнова (1:1) сіль задовольняла усім вимогам винахідників щодо фармацевтичне прийнятних та потрібної солі: простота одержання без ізомеризації, постійна та відтворювана стехіометрія, кристалічність, розчинність у воді, світлостійкість, не-гігроскопічність, нетоксичність, та загальна фізична та хімічна стабільність. Тому даний винахід стосується (1:1) солі Сполуки Та з малеїновою кислотою, її приготування таким чином, щоб одержувати великі за розміром кристали цієї солі, та способу застосування цієї солі для лікування погіршення пізнавальної здатності та болю. Ця сіль має таку хімічну назву: (К)-(2)-1-азабіцикло(|2.2.1|)гептан-3-он, 70. 9-ІЗ-(З-метоксифеніл)-2-пропініл|оксим, (2)-бутендіоєва кислота, (1:11 сіль). Більшість кристалічних часток мають розмір, більший за 10 х 10мкм; щонайменше половина часток більші за 10 х 10мкм.

Фігура 1 зображує розділення 1а та 1с методом рідинної хроматографії високого тиску (НРІ С).

Фігура 2 є електронною мікрофотографією кристалів Та, перекристалізованих із етилацетату.

Фігура З є електронною мікрофотографією кристалів та, одержаних осадженням із діетилового ефіру.

Фігура 4 зображує порівняння біологічної активності оксалатної та малеїнової солей 1а.

Процес вибору солі для використання як мускаринового агоністу за даним винаходом порушує проблеми, які є ключовими для фармацевтичних сполук.

До найбільш важливих властивостей належать: простота та відтворюваність способу одержання, кристалічність, не-гігроскопічність, розчинність у воді, стійкість до видимого та ультрафіолетового світла, го низька швидкість розкладу за умов температури та вологості що використовуються для проведення прискорених випробувань стабільності, низька швидкість ізомеризації та до його ізомеру 1с за цих умов, та безпечність при довгостроковому введенні людині.

Було перевірено солеутворюючі властивості багатьох протиіонів. Дивись Таблицю І нижче. Наведені у

Таблиці ІІЇ дані відповідають на такі запитання: (1) чи утворюється твердий осад солі у ефірі при обробці сч ов Вільної основи Та кожною кислотою?; (2) які розчинник! використовуються для перекристалізації солі після збирання солі шляхом фільтрації чи випарювання ефіру, та чи одержують кристалічну сіль із кожного і) розчинника?; (3) інформація про точку плавлення; і (4) загальна оцінка кожної солі з урахуванням простоти утворення та кристалічності. с зо Таблиця ПЇ

Оцінка солей приєднання кислоти (К)-(2)-1-азабіцикло(2.2.1)гептан-3-ону, О-І3-(З-метоксифеніл)-2-пропініл)!оксиму (зе)

Аніон кислоти Результати: Розчинник для перекристалізації| Результати | Точка Загальна о

Осадження плавлення оцінка із ефіру солі Ге)

Зо 1. Гідробромид Так 1. ЕеО Осадження Аморфна Низька - робр тверда речовина (дуже гігроскопічна) « 2. Гідрохлорид Так 1, Е2О Осадження Біла тверда 158-160 Висока 2. Еодс Перекристалізація речовина 159 - 160 ші с Біла тверда речовина . и» Утворення

Е-ізомеру 3. Ацетат Ні! 1. гЕБО Випарювання Масляниста рідина Низька т» 2. Петролейний ефір Тритурування Масляниста рідина 3. ІРА/Петролейний ефір Кристалізація Масляниста рідина

Фо 4. Бензоат НІ Его Випарювання Масляниста рідина 86-88) Висока 2. Пентан Тритурування Білі кристали 88-89 («в) нд ВО с. 3. т-бутил метиловий ефір Кристалізація Білі кристали

ОО 20 Б. н-Бутирата ні 11Б5О Випарювання Масляниста рідина Низька 2. Пентан Тритурування Масляниста рідина о) 6. трет-Бутирата ні 1, Е2О Випарювання Масляниста рідина Низька 2. Пентан Тритурування Масляниста рідина 7. (ю)-Лактат Ні (меОн) 1.меОоНн Випарювання Масляниста рідина Низька 2. Пентан Тритурування Масляниста рідина 8. 1-нафтоат ні 1, Е2О Випарювання Масляниста рідина Низька (Ф) 2. Пентан Тритурування Масляниста рідина ка 9. 2-Нафтоат НТ. ЕЕБОо Випарювання Смола Низька 2. Пентан Тритурування) Смола 3. Толуол Кристалізація) Осад не утворюється 6бо 4. Ацетон Кристалізація) Осад не утворюється 5. т-Бутилметиловий ефір Кристалізація) Осад не утворюється 6. Циклогексан Кристалізація) Тверда речовина - 2-нафтойна кислота а Було використано рацемічний оксим 10. Пропіонат ні 1, еЕ2О Випарювання Масляниста рідина - Низька 65 2. Пентан Тритурування Масляниста рідина

11. Стеарат ні 1, Е2О Кристалізація) Тверда речовина - стеаринова Низька кислота оп2оуУкдевняЧ НО ЗБоО| Випарювання Маслянистарідина| | низька

Й

14. Фумарат Ні (меОнН) 1. меон Випарювання Смола 79-109 | Середня (О,Бекв.) 2. ЕОАс Тритурування Тверда речовина 106 - 108 3. ЕОАс: Пентан Тритурування Тверда речовина (17) Кристалізація Смола 4. НОАдс Кристалізація Осад не утворюється 5. НОАсІ Кристалізація Осад не утворюється 6. ІРА/ Кристалізація Осад не утворюється 7. ЕЮН Кристалізація Осад не утворюється 8. ІРА Кристалізація 9.

Циклогексан/СНСІЗз 15. Фумарат (Текв.) Так 1, Е2О Осадження Аморфна тверда речовина Низька 2. ЕоН/Пентан |Перекристалізація Масляниста рідина 3. РА/Пентан |Перекристалізація Масляниста рідина 4. Еон Перекристалізація Масляниста рідина 5. ІРА Перекристалізація Масляниста рідина 6. ЕІОАдс Перекристалізація Масляниста рідина 16. Малеат Так1вьо Випарювання Білі кристали | 115 - 116 Висока 2. ЕОАс Перекристалізація Білі кристали | 118 - 119 3. ІРА/Е(Н/Пентан |Перекристалізація Білі кристали) 116,5 - 118 4. ЕЮН/Пентан Перекристалізація Білі кристали | 118,5 - 121 5. СНСІзЗ/Пентан Перекристалізація Білі кристали | 118 - 119,5 6. ЕЮН Перекристалізація Білі кристали | 115 - 118 с 17. Малат Такт. ЕБо Осадження Біла смола Низька Ге) 3. ІРА/Е(Н/Пентан |Перекристалізація Масляниста рідина 4. ЕЮН/Пентан Перекристалізація Масляниста рідина 18. Оксалат Так 1, Е2О Осадження Біла тверда речовина непостійної|Змінна, Середня стехіометрії 110 - 113 Ге для солі 1:1 19. Сукцинат Ні (меонН), 1. меон Випарювання Масляниста рідина Низька (зе) 2. Кристалізація Масляниста рідина т-Бутилметиловий Кристалізація Масляниста рідина (ав) ефір/Пентан 3. ЕрО/Пентан іс), 20. Тартрат Ні (меОнН)) 1. меон Випарювання Смола 58 (скло), Низька ч;Е (-(ю 2. Пентан Тритурування) Липка смола (О,Бекв.) 3. Меон/Ефір Кристалізація) Аморфна біла тверда речовина

А. Кристалізація) Осад не утворюється т-Бутилметиловий Кристалізація) Утворюється маслянистий осад « ефір Кристалізація) Осад не утворюється 5. ЕОАс Кристалізація) Осад не утворюється 6. Ес в с 7.

ЕЮН/Петролейний ;з» ефір 21. Тар трат Ні (меОнН)) 1. меон Випарювання Масляниста рідина Низька ()-(ю) (Текв.) 2. Кристалізація Осад не утворюється

ЕЮН/Петролейний т» ефір 22. Тар трат Ні (меОнН) 1.МеОон Випарювання Смола Низька ме) (0)-(-) (О,Бекв.) 2. Кристалізація Осад не утворюється

ЕЮН/Петролейний о ефір

ОМИНЕ КБ ИБП НИ ПИШЕ Бі (0)-9) (екв)

І» 24. ні 1, Е2О Випарювання Масляниста рідина Низька

Бензол-сульфонат 2. Пентан Тритурування Масляниста рідина

Сульфонат (Ф. 25. Ні (ЕЮАС/МеОнН)| 1. ЕоФАС/М2ОН Випарювання Масляниста рідина Низька

ГІ Мм-ацетилгліцинат 2. ЕБО та пентан Тритурування 60 26. Сахарин Ні (меон) 1. мМеон Випарювання| Масляниста рідина Низька 2. Пентан Тритурування) Масляниста рідина 3. Ефір Тритурування)| Осад не утворюється

А. Кристалізація) Утворюється маслянистий осад т-Бутилметиловій Кристалізація ефір 5. Ацетон/Пентан б5

Їз більш ніж 26 досліджених солей лише чотири солі утворювались у достатньо кристалічній формі:

гідрохлорид, оксалат, малеат та бензоат.

Нижче у Таблиці ІМ наведено величини поглинання вологи трьома із цих чотирьох солей. Сіль з НСІ має найбільшу швидкість поглинання вологи і поглинає найбільшу її кількість; малеат має найнижчі показники.

Загалом, гігроскопічність є важливим, але не критичним фактором у виборі солі. У виробництві можуть бути прийняті застережні міри для запобігання різноманітних факторів. З іншого боку, за прочих рівних умов, негігроскопічній формі надається дуже велика перевага.

Для Сполуки Та тот факт, що хлористоводнева сіль є дуже гігроскопічною, має велике значення, оскільки поглинання вологи знижує значення рН у мікросередовищі навколо твердої речовини, що призводить до 7/о утворення 1с, навіть у твердому стані. Попередні дослідження показали, що перетворення Та на 1с відбувається за низьких значень рН. Крім того, хлористоводнева форма погано перекристалізується без перетворення Та на 1с.

Для фармацевтики високі точки плавлення є більш бажаними, ніж низькі, оскільки сполуки з високими точками плавлення звичайно мають більшу стабільність, як фізичну, так і хімічну, під час виготовлення 7/5 фармацевтичних препаратів. Як малеїнова, так і хлористоводнева сіль мають бажані з цієї точки зору характеристики.

Оксалатна сіль, хоч і має нижчу гігроскопічність, ніж гідрохлорид, не може бути одержана з постійним стехіометричним складом, що обмежує можливості її використання для розробки препаратів. Крім того, існує значне занепокоєння стосовно токсичності щавлевої кислоти при її довгостроковому введенні пацієнтам (Те Мегск Іпаех, 10 Едйіоп, Мегск й Со., Іпс., Капуау, Мем/ дегзеу 1983: 6784; та Созвзеїїп К.Е. та ін., Еай.,

Сіїпіса! Тохісоїоду ої Соттегсіа!| Ргодисів. ММШіатв 8 УМіІКіпз, ВаШтоге, ді Едйіоп, 1976; розділ ІІІ: 260 - 263). сч 51000 0000 Малу Пдроююрд о а Гігроскопічність при відносній вологості; витримування при відносної вологості 8195 протягом 16 днів у горрованих чашках для ДСК с со

Дія температури, відносної вологості та світла на кристалічні солі Та

У Таблиці М нижче підсумовано результати дослідження стабільності найменш гігроскопічних кристалічних (ав) солей та. Солі малеїнової та бензойної кислот було досліджено найбільш детально. Ніякої зміни властивостей с під дією температури/вологості при проведенні прискорених випробувань на стабільність при 30"С/6095 відносної вологості протягом 2 тижнів, виявлено не було; як малеат, так і бензоат залишались стабільними при 25"С/6095 «І відносної вологості та при 30"С/6095 відносної вологості. « 11000000 Малеаг Бензоат; // Оксалату 2 с осі відносної золот отикн 00000 Невизначалось . 00 еюквюдн 00011100 є о 1 Флусресценця Ббмісяців. 0 Не визначалось) Не визначалось)

Де: Е - присутність 2 - 495 1с. Солі малеїнової та бензойної кислот було перекристалізовано із етилацетату «» та т-бутилметилового ефіру, відповідно. Опромінювання ксеноновим світлом проводили за допомогою пристрою б» АйШаз ЗипСпех при (0,4 ж 0,1)Вт/м2. Опромінювання флуоресцентним світлом проводили при 10764 « 1076,4лк (1000 хз 100 фут-свічок). О - присутності Е не було виявлено. (ав) Розчинність кристалічних солей 1с у воді о 50 Сполуки, такі як мускариновій агоніст та, що призначені для довгострокового перорального прийняття, звичайно мають кращу системну біодоступність після перорального прийняття, якщо вони є легкорозчинними у що) воді. Таким чином, розчинність у воді є ще одним фактором, що має ключове значення при визначенні придатної солі Та. Як показано у Таблиці МІ, розчинність малеїнової солі та у воді приблизно у 15 разів більше, ніж бензойнокислої солі 1а. о ю 110 Малевтівннюву,

Розчинність у воді (мг/мл. кімнатна температура)) 891. 60

Як свідчать усі раніше наведені дані, малеїновокисла сіль Та є єдиною кристалічною сіллю, що відповідає усім критеріям, що задовольняють вимогам оптимального використання Та у фармацевтиці. Хоч малеїновокислі солі широко використовуються у фармацевтиці, той факт, що лише малеїновокисла сіль Та із більш ніж 25 досліджених солей має бажані фізичні та хімічні властивості, що забезпечують можливість фармацевтичного 65 застосування За, є зовсім несподіваним відкриттям.

ФІГУРА 1. Тест на селективність щодо ізомерів

Для аналітичних цілей було проведено розділення Сполуки Та від 1с за допомогою колонки 7ограх ЗСВМ 5мкм розміром 4,6 х 250тт (РМ 880975.905) на системі НР-1090 з трьома резервуарами для розчинників.

Умови проведення розділення були такими:

Рухома фаза: А - 8095 БОММ триетиламіну, доведеного до рН З за допомогою НзРоОд.

В - 1095 СНЗСМ. с - 1095 МеОН.

Швидкість подання рухомої фази: 1,Бмл/хв

Температура: кімнатна

Обсяг ін'єкції: 10Омкл

Швидкість випускання: 83,Змкл/хв.

Фігура 1 зображує типовий приклад розділення зразка малеата та, що містить деяку кількість мелеата 16с.

Перший пік при З,З3хв. викликаний протиіоном малеата, а пікі 11,3 та 13,0 спричинені Та та 1с, відповідно. 75 Така ідентифікація підтверджується даними ЯМР. Хроматограма показує, що майже рівноважне співвідношення 1а до 1с становить 85,5:14,5.

ФІГУРИ 2 та 3. Вплив розміру часток

Фігури 2 та З зображують різницю у порядку величин розміру часток для малеїновокислої солі сполуки, перекристалізованої із етилацетату (Фігура 2), порівняно з продуктом, одержаним осадженням із ефіру (Фігура 3). Для Фігури 2 діапазон розмірів часток змінюється від 150 х 1Омкм до менш ніж 10 х 1О0мкм; для осадженого із ефіру продукту на Фігурі 3, усі частки були менше ніж 10 х 1їОмкм. Цей продукт утворюється, коли розчин сполуки у формі вільної основи у діетиловому ефірі змішують з розчином малеїнової кислоти у діетиловому ефірі. Такий тип утворення солі іп зі дозволяє одержувати дуже тонкодисперсні частки завдяки швидкому осадженню. сем

Продукт, одержаний осадженням із ефіру (Фігура 3), розчинявся у сорбованій з повітря волозі та через 2 о тижня витримування в умовах прискорених випробувань на стабільність - 40"С/7595 відносної вологості - повертався до свого рівноважного співвідношення 2- та Е-оксимів (85902 - 1590Е). Продукт, одержаний перекристалізацією із етилацетату (Фігура 2), який описано у Таблиці ІІ, був більш стабільним. Ця підвищена стабільність форми продукту, одержаної кристалізацією із етилацетату, викликана, найбільш імовірно, відносно СМ малою загальною площею поверхні більш великих перекристалізованих часток (Фігура 2) порівняно з меншими с за розміром осадженими частками (Фігура 3).

ФІГУРА 4. Біологічна активність | «в)

Фігура 4 показує порівняння здатності оксалатної та малеатної солей 1а підвищувати результати тестування с мишей з недостатністю гіпокампа у водному лабіринті для мишей (дивись даеп та ін., робота у І Ме Збсі. та посилання у ній для більш детального опису цього тесту). «І

Цей тест визначає здатність сполуки скорочувати час, потрібний мишам для знаходження прихованої платформи у басейні з водою.

Графік зображує результати двох експериментів, кожен з яких проводився зі своєю власною контрольною « групою. Наведені дані демонструють, що оксалатна сіль Сполуки Та, яку було раніше використано для визначення впливу Та при проведенні тестування мишей у водному лабіринті, може скорочувати час, потрібний - с для знаходження платформи, приблизно на 18 секунд (при дозі мг/кг). Використаний у якості позитивного ч контролю інгібітор ацетилхолінестерази такрин (ТНА) призводив до покращення приблизно на 27 секунд. У -» окремій серії експериментів, малеїновокисла сіль Та при дозі 1їмг/кгс призводила до покращення періоду латентності приблизно на 20 секунд, тоді як у контрольній групі, що одержувала такрин, покращення становило 24 секунди. Ці дані демонструють, що малеїновокисла сіль Та не спричинює втрати біологічної активності т» порівняно з іншими дослідженими солями. бо Для оцінки потенціалу малеїновокислої солі сполуки щодо утворення поліморфних модифікацій, було досліджено кристалізацію у п'яти різних сумішах розчинників: ізопропанол/етанол/пентан, етанол/пентан, («в) етанол, хлороформ/пентан та дихлорметан/пентан. Об'єм використаного розчинника, відсоток виходу, точка сю 50 плавлення до перекристалізації та точка плавлення після перекристалізації наведені у Таблиці МІ. Для кожного із експериментів у Таблиці МІ 1,0г малеїновокислої солі оксиму сполуки розчиняли за звичайних умов у більш

Ко) полярному із розчинників, що входить до суміші. Після цього повільно додавали зростаючу кількість пентана доти, поки не з'являлись дрібні частки. Після цього суміш запечатували та зберігали у холодильнику протягом ночі, після чого здійснювали холодну фільтрацію, споліскували пентаном, та піддавали дії високого вакууму.

Усі продукти були чистими за даними елементного аналізу та аналізу методом рідинної хроматографії високого о тиску. Було проведено рентгенівські дифракційні дослідження порошкоподібних зразків з цих партій, які засвідчили, що малеїновокисла сіль сполуки, перекристалізована з різних розчинників, мала одну й ту саму ко дифракційну картину і одну й ту саму кристалічну форму. Загалом, розчинники, які забезпечують повільну кристалізацію малеїновокислої солі, призводять до одержання матеріалу з більшим розміром часток, який має 60 більшу стабільність за умов проведення прискорених випробувань на стабільність.

Малеїновокисла сіль, як було описано раніше, була ідентифікована як така, що має властивості, значно кращі за усі інші досліджені сольові форми. вв

Суміш розчинників | Об'єм (мл/г)/95 виходу Точка плавлення до перекристалізації Точка плавлення після перекристалізації

Одержання малеата та може бути здійснено різними способами. Наприклад, чистий ізомер та може бути одержаний методом хроматографії на колонці суміші та та 1с у співвідношенні приблизно 1:11, одержаної шляхом /о0 Синтезу (США Мо 5306718, США Мо5346911, і Тесіе та ін., Віо. Огд. Мед. Спет. І ейеге. 1995(5): 631 - 636).

Вільну основу Та одержують типово у вигляді маслянистої рідини або маслянистої твердої речовини. Цю вільну основу можна зберігати охолодженою до -47С протягом кількох днів без помітного розкладу або ізомеризації до утворення 1с. Приготування малеїновокислої солі типово включає розчинення Та у органічному розчиннику і додання розчину приблизно одного молярного еквівалента малеїнової кислоти у тому ж самому розчиннику.

Придатними для цього органічними розчинниками є, наприклад, розчинники-ефіри, такі як діетиловий ефір, тетрагідрофуран і т.ін., етилацетат, ізопропілацетат і т.ін., спиртові розчинники, такі як метанол, етанол, ізопропанол і т.ін., вуглеводневі розчинники, такі як гексан, бензол, толуол і т.ін., ті будь-які інші органічні розчинники, які не реагують з Та. Розчинники, яким надається перевага, включають діетиловий ефір, етилацетат і етанол. У залежності від обраного розчинника, сіль або буде осаджуватись безпосередньо із органічного розчинника (такого як діетиловий ефір), або може бути виділена послідуючим доданням другого розчинника (таким як доданням діетилового ефіру або гексану до розчину солі у етанолі), або випарюванням розчинника при зниженому тискові. Солі, одержані за цими методиками, звичайно мають кристалічні частки малого розміру. Оскільки малий розмір часток призводить до підвищеної гігроскопічності, одержаний вихідний малеат та може бути перекристалізований із органічного розчинника або суміші розчинників, звертаючи при сч ов Цьому увагу на використання розчинників, які не потребують нагрівання для розчинення солі. Прикладами придатних для цього розчинників є етилацетат, ізопропанол і діетиловий ефір, хоч можуть бути використані і (о) інші нереакційноздатні розчинники, включаючи воду та суміші води зі змішуваними з водою органічними розчинниками. Температури проведення перекристалізації звичайно підтримуються на рівні кімнатної температури або нижче її для обмеження можливості ізомеризації оксиму. У деяких випадках, таких як при с зо використанні апротонних розчинників, таких як етилацетат, температура перекристалізації може бути вищою за кімнатну температуру. о

За іншим варіантом, суміші вільних основ Та та 1с з різним співвідношенням компонентів можуть бути о перетворені на відповідні суміші малеїновокислих солей за методиками, подібними до тих, що були описані раніше для чистого Та, які можуть бути перекристалізовані із органічних чи водних розчинників або сумішей |се) розчинників для одержання чистого малеату Та. Розчинники, придатні для проведення перекристалізації «т сумішей малеїновокислих солей 1а/1с включають, наприклад, ізопропанол, етанол, хлороформ, дихлорметан, пентан, гексан, етилацетат і т.ін.

Фізичні властивості малеату та мають вплив на його хімічну стабільність. Важливою початковою подією при цьому є, мабуть, розпливання під дією атмосферної вологи. Але розпливання під дією атмосферної вологи у « 20 великій мірі залежить розміру часток солі завдяки тому, що маленькі частки мають більшу площу поверхні, що з с контактує з вологою. Крім того, забруднення малеату 1а, який має вищу точку плавлення, малеатом 1с з нижчою точкою плавлення сприяє розпливанню часток під дією атмосферної вологи. Таким чином, підвищення :з» стабільності твердого малеату та можна досягти шляхом зменшення кількості домішкового ізомеру 1с та проведенням перекристалізацією малеату та таким чином, щоб забезпечити утворення кристалів з великим розміром часток. їз ПРИКЛАД 1

Одержання 1111 малеїновокислої солі ІК-(2)1-1-азабіциклої|2.2.1|гептан-3-он. (22) О-ІЗ-(З-метоксифеніл)-2-пропінил|оксиму о Вільну основу (К-(2)|-1-азабіцикло|2.2.1)гептан-З-он. / О-І3-(3З-метоксифеніл)-2-пропінил|оксиму (Та) (6б,8г, 0,025моль) розчиняли у ефірі. Деяку кількість нерозчинної твердої речовини білого кольору відокремлювали на о фільтрі та викидали. Малеїнову кислоту (2,942г, 0,025моль) розчиняли у ефірі. Розчин малеїнової кислоти по

ГЕ краплям додавали до ефірного розчину вільної основи при енергійному перемішуванні. Осад, що утворюється, відокремлювали на фільтрі, сушили у вакуумі при 407С протягом 16 годин, одержуючи 8,93г (вихід 92965) малеату 1а, точка плавлення 116,5 - 118,07; | а|-10,7"(с - 0,646, Меон); Масс-спектр: т/2 272 (МУ, 271, 174, 145, дв 109, 99;

ІЧ (КВог): 2926, 2237, 1697, 1618, 1606, 1576, 1487, 1360, 1294, 1208, 1173, 1055, 1030, 916,870,779см7; о ТН ЯМР (ДМСО-йв): 5 7,31 (1Н, т, У - 7,7Гц), 7,00 (м, ЗН), 6,04 (с, 2Н), 4,92 (с, 2Н), 4,09 (дд, 2Н, / де -2,АГЦц, У - 16,4Гц), 3,76 (с, ЗН), 3,52 (д, 1Н, У - 0,001), 3,36 (м, 6Н), 2,24 (м, 1Н), 1,75 (м, 1Н);

ІЗСЯМР (ДМСО-йв): 5 26,0, 51,6, 55,7, 55,8, 59,5, 62,4, 85,9, 86,3, 115,9, 116,8, 123,2, 6о 124,4, 130,4, 136,0, 158,5, 159,6, 167,6; Елементний аналіз: (С16Ні8М205С3Н4О,)

С, 62,17; Н, 5,74; М, 7,25;

Знайдено: С, 61,97; Н, 5,77; М, 7,15.

Аналіз методом рідинної хроматографії високого тиску: 10095 Та, час утримування - 6,18хв (Колонка - АМКесп акта СМ 4,5 х 150см, 5мкм; Рухома фаза - 15965 Меон:АссСМ (1:1) та 85956 5Оммоль розчину ЕМ у НьО; бо 1,Бмл/хв).

ПРИКЛАД 2 Перекристалізація Та із етилацетату

Малеїновокислу сіль Та (0,6297г, 1,6ммоль) розчиняли у 1Змл киплячого етилацетату. Після охолодження до кімнатної температури утворювались білі кристали. Залишали суміш у холодильнику на 14 годин. Одержані білі

Кристали відокремлювали на фільтрі, сушили під високим вакуумом при 507"С, одержуючи 0,528г (вихід 84905) перекристалізованого матеріалу, точка плавлення 118 - 11972;

Рідинна хроматографія високого тиску: 99,89о Та, 0,290 1с, (Колонка - 7ограх СМ 4,5 х 250см, 5мкм; Рухома фаза - 1596 МеоН:АссмМ (1:1) та 8595 5оммоль розчину ЕБМ у Н»0б; 1,5мл/хв;

І(о1-9,57 (с - 0,503, МеОН); Масс-спектр: п/2 272 (МУ, 174, 145, 99, 82;

ІЧ (КВог): 2926, 2237, 1697, 1618, 1606, 1576, 1487, 1360, 1294, 1208, 1173, 1055, 1030, 916,870,779см7;

ТН ЯМР (ДМСО-йв): 5 7,31 (1Н, т, У - 7,7Гц), 7,00 (м, ЗН), 6,04 (с, 2Н), 4,92 (с, 2Н), 4,09 (дд, 2Н, / -2,АГЦц, У - 16,4Гц), 3,76 (с, ЗН), 3,52 (д, 1Н, У - 0,01), 3,36 (м, 5Н), 2,24 (м, 1Н), 1,75(м,1Н); 13С ЯМР (ДМСО-йв): 5 26,0, 51,6, 55,7, 55,8, 59,5, 62,4, 85,9, 86,3, 115,9, 116,8, 123,2, 124,3, 1304, 136,1, 158,6, 159,5, 167,6;

Елементний аналіз: (С16Ні8М20250С;НаО»)

С, 62,17; Н, 5,74; М, 7,25;

Знайдено: С, 61,98; Н, 5,69; М, 7,14.

ПРИКЛАД З Перекристалізація малеату 1а при кімнатній температурі

Малеїновокислу сіль Та (15,02г) розчиняли у 800мл абсолютного етанолу при перемішуванні за звичайних умов. Додавали пентан (50О0мл) порціями по 100мл до початку візуального спостереження кристалізації.

Починалось швидке утворення осаду білої кристалічної твердої речовини. Суміш розводили додатковою порцією бООмл абсолютного етанолу при енергійному перемішуванні до одержання гомогенної суміші. Пентан (1,25л) додавали порціями до візуального спостереження кількох маленьких кристалів. Кристалізаційну колбу запечатували та залишали на ніч у морозильнику. с 29 Білі кристали збирали фільтруванням під вакуумом та сушили у високовакуумнії печі (приблизно 1Омм.рт.ст, (У 407С) протягом 2 годин, одержуючи 11,96г (вихід 8095) Та у вигляді безбарвної кристалічної твердої речовини; точка плавлення 118 - 1197С. Рідинна хроматографія високого тиску: 99,9395 Та, 0,0795 1с (Колонка - АКесп акта СМ 4,5 х 150см, 5мкм; Рухома фаза - 15965 Меон:АссСМ (1:1) та 85956 5О0ммоль розчину ЕїзМ у Н2гО; 1,5мл/хв); с

ТН яЯМР (400МГц, ДМСО-йв): 5 7,31 (1Н, т, у - 7,7Гц), 7,04 - 7,00 (м, 2Н), 6,99 (с, 1Н), 6,06 (с, 2), «о 4,93 (с, 2Н), 4,19 - 4,03 (м, 2Н), 3,77 (с, ЗН), 3,52 (д, 1Н, 9 - 41ГцЦ), 3,45 - 3,29 (м, 4Н), 2,27 - 2,20 о (м, 1Н), 1,78 - 1,72 (м, 1Н)млн";

Масс-спектр (хімічна іонізація) (М'-Н1) - 271; ісе)

ІЧ (КВг): 2926 (ш), 2237 (ш), 1697 (ш), 1575 (с), 1360 (с), 1293 (середн.), 1207 (с), 1172 (середн.), « 1054 (середн.), 1029 (середн.), 960 (ш), 915 (середн.), 871 (середн.), 780 (середн.), 755 (ш), 685 (ш), 647 (ш), 584 (ш) см"; 13С ЯМР (100МГц, ДМСО-йв): 5 167,67, 159,60, 158,62, 136,19, 130,41, 124,37, 123,18, 116,82, 115,87, « 86,33, 85,92, 62,40, 59,48, 55,79, 55,69, 51,58, 26,02 млн".

Елементний аналіз: (С16Ні8М2020С3Н/О)) о) с С, 62,17; Н, 5,74; М,7,25; "» Знайдено: С, 62,27; Н, 5,86; М, 7,23. п

Claims (4)

1. Формула винаходу щ» бо 1. (К)-(2)-1-Азабіциклої|2,2,1|гептан-3-он, О-І3-(3-метоксифеніл)-2-пропініл|оксим малеат як фармацевтичний агент. (ав)
2. 2. Сполука за п. 1, у якій більшість кристалічних часток має розмір більш ніж 10х10 мкм. сю 50
3. 3. Фармацевтична композиція, придатна для полегшення болю або для лікування симптомів погіршення пізнавальної здатності, що включає терапевтично ефективну кількість сполуки за п. 1 разом з фармацевтично Ко) прийнятним носієм.
4. 4. Спосіб полегшення болю або лікування симптомів погіршення пізнавальної здатності у ссавця, що включає введення вказаному ссавцю сполуки за п. 1. Ф) іме) 60 б5