UA52191A - Спосіб лікування туберкульозного менінгоенцефаліту - Google Patents

Спосіб лікування туберкульозного менінгоенцефаліту Download PDF

Info

Publication number
UA52191A
UA52191A UA2002032005A UA200232005A UA52191A UA 52191 A UA52191 A UA 52191A UA 2002032005 A UA2002032005 A UA 2002032005A UA 200232005 A UA200232005 A UA 200232005A UA 52191 A UA52191 A UA 52191A
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
meningoencephalitis
tuberculous
patients
day
ethambutol
Prior art date
Application number
UA2002032005A
Other languages
English (en)
Russian (ru)
Inventor
Василь Павлович Мельник
Віктор Олексійович Панасюк
Виктор Алексеевич Панасюк
Мирослава Терентіївна Клименко
Мирослава Терентьевна Клименко
Original Assignee
Інститут Фтизіатрії І Пульмонології Ім. Ф.Г. Яновського Академії Медичних Наук України
Институт Фтизиатрии И Пульмонологии Им. Ф.Г. Яновского Академии Медицинских Наук Украины
Медичний Інститут Української Асоціації Народної Медицини
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Інститут Фтизіатрії І Пульмонології Ім. Ф.Г. Яновського Академії Медичних Наук України, Институт Фтизиатрии И Пульмонологии Им. Ф.Г. Яновского Академии Медицинских Наук Украины, Медичний Інститут Української Асоціації Народної Медицини filed Critical Інститут Фтизіатрії І Пульмонології Ім. Ф.Г. Яновського Академії Медичних Наук України
Priority to UA2002032005A priority Critical patent/UA52191A/uk
Publication of UA52191A publication Critical patent/UA52191A/uk

Links

Landscapes

  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)

Abstract

Спосіб лікування туберкульозного менінгоенцефаліту шляхом введення фармакологічних засобів антимікобактеріальної дії передбачає застосування етамбутолу у ректальних супозиторіях. При цьому кожний фармакологічний засіб антимікобактеріальної дії вводять у добовій дозі одноразово рівномірно протягом доби.

Description

Опис винаходу
Винахід належить до медицини, зокрема - фтизіатрії, і може бути використаний при лікуванні хворих на 2 туберкульоз оболонок мозку і центральної нервової системи.
В Україні за даними офіційних річних звітів з 1990р. по 2000р. кожен другий хворий на туберкульозний менінгоенцефаліт, в тому числі і діти, вмирає. Тому актуальним є питання підвищення ефективності лікування цієї недуги.
Відомий спосіб лікування туберкульозного менінгоенцефаліту шляхом введення дорослому хворому 70 основних 4-х протитуберкульозних препаратів: ізоніазид в добовій дозі О,бг на один прийом, бенеміцин 0,бг на один прийом (натще, вранці), стрептоміцин 1,0г внутрішньом'язево один раз на добу, етіонамід (протіонамід) 0,5-0,75 г в 2-3 прийоми на добу або етамбутол 1,2 г один раз на добу в гострий період захворювання (І етап) (див. Р.И. Кенс и соавт. "Диагностика и лечение туберкулезного менингознцефалита у взросльїх". Методические рекомендации. Львов. - 1982. - С. 18). 12 Недоліком зазначеного способу лікування туберкульозного менінгоенцефаліту є наступне: пероральний метод використання 3-х (ізоніазиду, бенеміцину, етіонаміду чи протіонаміду або етамбутолу) із призначених 4-х протитуберкульозних препаратів, що призводить до неможливості їх застосування в гострий період захворювання, зокрема блювоті, оглушенні, сопорозному і коматозному станах; застосування вранці, зокрема впродовж двох годин, в добовій дозі 3-х (ізоніазиду, бенеміцину, стрептоміцину) або 4-х (ізоніазиду, бенеміцину, стрептоміцину і етамбутолу) препаратів, що не дозволяє утримувати високу концентрацію препаратів у крові впродовж доби; використання етіонаміду (протіонаміду) в дозі 0,5 - 0,75г в 2 - З прийоми на добу, що не забезпечує високої концентрації цього препарату в крові; відсутність вказівок на дозування препаратів в залежності від маси тіла дорослого хворого; піразинамід авторами способу віднесений до резервних і може призначатися на І! етапі лікування замість « одного із основних препаратів.
Відомий також спосіб лікування хворих на туберкульозний менінгоенцефаліт шляхом застосування в гострий період недуги щоденно 4-х протитуберкульозних препаратів: ізоніазид і рифампіцин перорально, внутрішньовенно, стрептоміцин внутрішньом'язево і піразинамід перорально в максимальних добових дозах в -- поєднанні з кортикостероїдами (преднізолоном ЗОмг/добу) (див. "Туберкульоз позалегеневої локалізації / за Фд) ред. Ю.І. Фещенка, І.Г. Ільницького. - Київ: Логос. 1998. - С. 215.).
Найголовнішими складовими чинниками обмеженості застосування та незадовільних результатів вказаного (7 способу лікування вважаються: Га затруднения або неможливість використання рифампіцину (бенеміцину) в капсулах, піразинаміду у формі таблеток для перорального вживання у хворих на туберкульозний менінгоенцефаліт в гострий період хвороби, о який проявляється нудотою, блювотою, оглушенням, сопором, комою; наявність супутньої патології органів травлення; невдосконалений режим хіміотерапії, який не забезпечує рівномірного розподілу впродовж доби прийому « препаратів, відсутність вказівок на дозування препарату в залежності від маси тіла дорослого хворого, що не З дозволяє підтримувати стабільно високу їх терапевтичну концентрацію з чотирма піками; с резистентність мікобактерій туберкульозу до ізоніазиду, рифампіцину, стрептоміцину звужує вибір групи з» антимікобактеріальних препаратів, що утруднює виздоровлення хворих на туберкульозний менінгоенцефаліт.
В основу винаходу поставлено завдання удосконалити спосіб лікування туберкульозного менінгоенцефаліту, в якому шляхом додаткового застосування етамбутолу у формі ректальних супозиторій в комбінованій хіміотерапії і введення кожного фармакологічного засобу антимікобактеріальної дії в добовій дозі одноразово і-й рівномірно вранці, вдень і ввечері, що дозволяє створити впродовж доби стабільно високу їх терапевтичну ка концентрацію, досягається підвищення частоти зникнення клінічних проявів туберкульозного менінгоенцефаліту і частоти санації ліквора та скорочення термінів їх настання, що в цілому призводить до підвищення ефективності - лікування хворих на цю недугу. (Те) 20 Поставлене завдання вирішується тим, що у способі лікування туберкульозного менінгоенцефаліту шляхом введення фармакологічних засобів антимікобактеріальної дії, згідно з винаходом, додатково застосовують та етамбутол у ректальних супозиторіях, при цьому кожний фармакологічний засіб антимікобактеріальної дії вводять у добовій дозі одноразово рівномірно протягом доби.
Етамбутол в супозиторіях перевірявся на антимікобактеріальну активність. Досліди проводили на 25 живильному середовищі Проскауера-Бека з додаванням 1095 нормальної конячої сироватки. Тест штамом в. служив лабораторний штам мікобактерій туберкульозу (МБТ) Ні37КУ, вирощений на вказаному середовищі у вигляді плівки. Паралельним контрольним дослідженням визначали антимікобактеріальну активність етамбутолу в таблетках. Для обох форм етамбутолу мінімальна інгібуюча концентрація (МІК - та найменша концентрація препарату, яка повністю затримує ріст МБТ на живильному середовищі) виявилася однаковою - 5мкг/мл. 60 Була також досліджена мікобактеріостатична активність крові (МБСАК) у хворих (основна група) після введення тест-дози 0,4г етамбутолу в ректальній свічці та у хворих (контрольна група) після перорального вживання тест-дози 0,4г етамбутолу в таблетках. МБСАК через 2 - 6 годин після застосування етамбутолу у хворих основної і контрольної груп була також однаковою і становила від 1:16 до 1:64.
Для того, щоб мати правильну уяву про вираженість і тривалість антимікобактеріальної дії бо протитуберкульозних препаратів при додатковому застосуванні етамбутолу в ректальних супозиторіях була вивчена МБСАК при запропонованому способі лікування.
МБСАК була досліджена у 32 хворих на туберкульозний менінгоенцефаліт (з них 16 віднесені до основної і решта 16 -- до контрольної групи), які одержували відповідне антимікобактеріальне лікування. У кожного хворого
Кров на мікобактеріостатичну активність досліджувалася кілька разів - переважно 4 рази - протягом доби.
Результати дослідження МБСАК дали можливість судити про сумарну МБСАК - за рахунок застосування 4 - 5-ти протитуберкульозних препаратів.
Величини МБСАК у хворих основної і контрольної груп були впродовж доби різними. Так, рівень МБСАК був високим (затримка росту МБТ при розведеннях 1:32 - 1:256) у 14 (88,0 ї- 8,0)90 хворих основної групи і у 7 7/0 (43,0 ж 13,0)95 - контрольної групи, різниця між зазначеними величинами достовірна (Р « 0,05).
Це свідчить про наявність в органах і тканинах організму абсолютної більшості хворих основної групи дуже високого рівня концентрації протитуберкульозних препаратів, який дозволяє забезпечити виражений бактеріостатичний і певний бактерицидний ефект. Ні у одного хворого основної групи рівень МБСАК не був низьким (затримка росту МБТ при розведеннях 1:2 та 1:4). Середній рівень величини МБСАК (затримка росту 7/5 МБТ при розведеннях 1:8 та 1:16) виявилася лише у 2 (12,0 х 8,0)95 хворих основної групи. Щодо контрольної групи, то середній рівень МБСАК спостерігався достовірно частіше, виявляючись у 7 (43,0 хх 13,0)95 хворих (Р « 0,05).
Отже застосування етамбутолу у формі ректальних супозиторій в добовій дозі та введення кожного фармакологічного засобу антимікобактеріальної дії в добовій дозі одноразово рівномірно вранці, вдень і 2о ввечері, що дозволяє створити впродовж доби стабільно високу їх терапевтичну концентрацію, досягається підвищення частоти зникнення клінічних проявів туберкульозного менінгоенцефаліту і частоти санації ліквора та скорочення термінів їх настання, що в цілому призводить до підвищення ефективності лікування хворих на цю недугу.
Спосіб здійснюють наступним чином.
Хворим на туберкульозний менінгоенцефаліт в гострий період захворювання з моменту його виявлення і поступлення в стаціонар призначають чотири або п'ять протитуберкульозних препаратів, в першу чергу з « високою і помірною антимікобактеріальною активністю, до яких збереглася чутливість мікобактерій туберкульозу і які не викликають ускладнення при проведенні комбінованої терапії. При цьому додатково включають етамбутол в дозі 25мг/кг у лікарській формі свічок для ректального введення, в поєднанні з ізоніазидом - 5 - «- зо ЛОмг/кг, рифампіцином - 10 - 15мг/кг або рифогалом - 10 - 20мг/кг парентерально та стрептоміцином - 15мг/кг внутрішньом'язево, при цьому кожний препарат вводять у добовій дозі за один прийом рівномірно протягом доби б» (вранці, вдень, ввечері). «-
Наводимо конкретні приклади застосування способу.
Приклад 1. Хворий К., Зб років, з масою тіла 5О9кг, знаходився на лікуванні в Київській міській с туберкульозній лікарні Мо1 (КМТЛ Мо1) з приводу туберкульозного менінгоенцефаліту. В перші З тижні лікування ю застосовувалася така комбінована хіміотерапія: 2 рази на добу перорально рифампіцин ЗООмг в капсулах (08.30 і 13.30) і ізоніазид 0О,Зг в таблетках (09.30 і 14.30), стрептоміцин г внутрішньом'язево (11.30) і піразинамід О,5г в таблетках досередини після прийому їжі тричі на день (10.00, 15.00, 20.00).
Преднізолонотерапія впродовж перших б-ти тижнів. Сумарна МБСАК, яка вивчалася на МБТ штаму Н 37КУ, « бвідчить, ЩО вона перебувала на високих і середніх рівнях (1:16 - 1:256) в денні години та на низьких і з с середніх рівнях (1:4 - 1:8) - в нічний період доби без помітних пікових підвищень.
На 4-му тижні лікування через появу неусуваної побічної дії у вигляді дискомфорту шлунково-кишкового ;» тракту на піразинамід, останній був замінений на етамбутол, який вводився по 400мг в таблетках перорально тричі на день (вранці, вдень, ввечері).
Інтоксикаційний, оболонковий і енцефалітичний синдроми зникли на 11 - 13 тижнях, а в лікворі виявлялись с патологічні зміни і на 13-му тижні проведення комбінованої хіміотерапії.
Приклад 2. Хворий С., 38 років, з масою тіла 62кг, перебував у терапевтичному відділенні КМТЛ Мо1 з ю діагнозом - менінгоенцефаліт туберкульозної етіології, з приводу якого він отримував 4 препарати: рифампіцин - бООмг внутрішньовенно крапельно на фізіологічному розчині натрію хлориду вранці (08.00), ізоніазид 1095 розчин 5р мл внутрішньовенно (12.30), 1г стрептоміцину внутрішньом'язево (18.00) і 1,6г етамбутолу в ректальних ік супозиторіях (23.00). Сумарна МБСАК протягом доби перебувала переважно на високих рівнях (1:32 - 1:256) і як лише 2 - З години - в межах 1:16 - 1:32. Крім того проводилась преднізолонотерапія впродовж перших 6 тижнів.
Клінічні синдроми (інтоксикаційний, оболонковий, ураження черепних нервів і енцефалітичний) зникли на 8 - 11 тижні і наступила санація ліквора на 13 тижні проведення комбінованої хіміотерапії.
Запропонований спосіб лікування проведений у 16 хворих на туберкульозний менінгоенцефаліт, із них 9 - з першим, 5 - з другим і 2 - з третім ступенем важкості недуги (основна клінічна група). Контрольну клінічну
Р групу складали також 16 хворих з аналогічною формою патологічного процесу, які лікувалися за способом-прототипом. Зазначені основна і контрольна клінічні групи хворих не тільки за клінічною формою туберкульозу оболонок і речовини мозку, а й за віково-стетевим складом і супутньою патологією органів бо травлення ідентичні між собою, що дозволяє коректно порівнювати основні їх цифрові показники.
Порівняльні результати лікування хворих основної і контрольної клінічних груп протягом 12 - 13 тижнів наведені в таблиці.
Як видно з таблиці, через 12 - 13 тижнів зникнення проявів інтоксикаційного і менінгеального синдромів констатовано відповідно у 12 (75,0 ж 11,0)95 і 10 (62,0 ж 12,0)90 хворих основної клінічної групи і у 7 (43,0 ж 65 13,0)95 ії 5 (31,0 ж 12,0)956 - контрольної клінічної групи. Різниця між показниками основної клінічної групи та показниками контрольної клінічної групи достовірна (Р и « 0,05). Аналогічна закономірність спостерігається і щодо частоти зникнення проявів енцефалітичного синдрому і санації ліквора.
Таблиця 1
Порівняльні дані частоти зникнення клінічних проявів туберкульозного менінгоенцефаліту і нормалізації ліквора на тлі запропонованого способу (основна клінічна група хворих) з відомим способом (прототипом - контрольна клінічна група) лікування через 12 - 13 тижнів
Клінічні і лабораторні показники Клінічні групи хворих основна (п - 16) контрольна (п - 16) 70 Інтоксикаційний синдромі 00000012 75,0 мет АЗО ж 13,0
Синдром ураження черепних нервів 75,0 ме 8 56,0 ж 13,0
Енцефалітичний синдром. 00000010 62,0 в 31,0 ж 12,0
Примітка: " - різниця між аналогічним показником у хворих контрольної клінічної групи достовірна (Р. « 0,05)
Таким чином, співставлення результатів заявленого способу з даними контрольної клінічної групи хворих і величинами МБСАК дозволяє зробити такі висновки: застосування етамбутолу в формі свічок для ректального введення в поєднанні з ізоніазидом, рифампіцином (рифогалом) і стрептоміцином, що вводяться парентерально в добовій оптимальній дозі одноразово рівномірно вранці, вдень і ввечері дозволяє створити впродовж доби стабільно високу концентрацію застосованих протитуберкульозних препаратів, за рахунок чого підвищується частота зникнення клінічних проявів туберкульозного менінгоенцефаліту на (31,0 - 32,0 ж 12,0)956 і частота санації ліквора на (31,0 ж 12,0)95 та скорочуються терміни їх настання в середньому на три тижні порівняно з способом-прототипом; запропонований спосіб значно удосконалює режим комбінованої хіміотерапії хворих на туберкульозний 29 менінгоенцефаліт за рахунок дозування препарату в залежності від маси тіла та введення кожного « фармакологічного засобу антимікобактеріальної дії в добовій дозі одноразово рівномірно вранці, вдень і ввечері; встановлення достатньої мікобактеріостатичної активності крові після одноразового ректального введення етамбутолу в дозі 25мг/кг маси тіла дозволяє його форму в свічках включати в режим лікування хворих на - туберкульоз; розширяються можливості застосування етамбутолу у формі свічок для ректального введення в гострий Ге») період хвороби, при супутній патології кишково-шлункового тракту, при резистентності МБТ до одного із
Я «- протитуберкульозних препаратів.
Таким чином, запропонований спосіб може бути рекомендований для застосування в закладах практичної с охорони здоров'я фтизіатричного профілю.
І в)

Claims (1)

  1. Формула винаходу Спосіб лікування туберкульозного менінгоенцефаліту шляхом введення фармакологічних засобів З 50 антимікобактеріальної дії, який відрізняється тим, що додатково застосовують етамбутол у ректальних с супозиторіях, при цьому кожний фармакологічний засіб антимікобактеріальної дії вводять у добовій дозі "з одноразово рівномірно протягом доби. п Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2002, М 12, 15.12.2002. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і і-й науки України. іме) -
    се) -ь
    60 б5
UA2002032005A 2002-03-12 2002-03-12 Спосіб лікування туберкульозного менінгоенцефаліту UA52191A (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UA2002032005A UA52191A (uk) 2002-03-12 2002-03-12 Спосіб лікування туберкульозного менінгоенцефаліту

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UA2002032005A UA52191A (uk) 2002-03-12 2002-03-12 Спосіб лікування туберкульозного менінгоенцефаліту

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA52191A true UA52191A (uk) 2002-12-16

Family

ID=74284502

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA2002032005A UA52191A (uk) 2002-03-12 2002-03-12 Спосіб лікування туберкульозного менінгоенцефаліту

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA52191A (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Hoehn-Saric et al. Effects of clonidine on anxiety disorders
Raborn et al. Oral acyclovir and herpes labialis: a randomized, double-blind, placebo-controlled study
Hunter et al. Amantadine in parkinsonism
Shubin et al. Bacterial shock: A serious complication in urological practice
Field et al. Antibiotic treatment of epidemic bronchiolitis--a double-blind trial
Nisijima et al. Electroconvulsive therapy for the treatment of neuroleptic malignant syndrome with psychotic symptoms: a report of five cases
BR112020005998A2 (pt) uso de formulação de fenfluramina na redução em número e em frequências de crises convulsivas em populações de pacientes
JPS62106015A (ja) 抗痴呆薬
Nugent et al. Glucocorticoid toxicity: single contrasted with divided daily doses of prednisolone
McElroy et al. Randomized, double-blind, placebo-controlled study of divalproex extended release loading monotherapy in ambulatory bipolar spectrum disorder patients with moderate-to-severe hypomania or mild mania
Sloane et al. The use of imipramine (tofranil) for depressive states in open ward settings of a general hospital: a preliminary report
BARSA et al. Amitriptyline (Elavil), a new antidepressant
Doraiswamy et al. Anticholinergic drugs and elderly people: a no brainer?
Lee et al. Neuroleptic malignant syndrome associated with the use of risperidone, an atypical antipsychotic agent
KR20230050363A (ko) 질환의 치료에 있어서 btk 저해제의 용도
Boellner et al. Modafinil in children and adolescents with attention-deficit/hyperactivity disorder: a preliminary 8-week, open-label study
UA52191A (uk) Спосіб лікування туберкульозного менінгоенцефаліту
Montgomery et al. Acute dystonic reaction to perphenazine
Plaut et al. Toxic epidermal necrolysis due to E coli
CRANNY et al. The Use of Hydrocortisone in the Treatment of Tuberculous Meningitis: A Study of Steroid Concentrations in Cerebrospinal Fluid
Godwin-Austen et al. Effect of age and arteriosclerosis on the response of Parkinsonian patients to levodopa
Boopathi et al. Prolonged isoniazid-induced psychosis in a patient on DOTS therapy–A case report
Symes Monochlorimipramine: a controlled trial of a new antidepressant
Bentley et al. Lincomycin in the treatment of penicillin-resistant staphylococcal infections in children
BR112020013820A2 (pt) inibidores de pde10a para tratamento de sintomas negativos e comprometimentos cognitivos em um paciente sofrendo de esquizofrenia