UA65523C2 - Actin-resistant variant of human dnase i, isolated nucleic acid, a method for the treatment of patients suffering of pulmonary diseases, a pharmaceuticakl composition - Google Patents
Actin-resistant variant of human dnase i, isolated nucleic acid, a method for the treatment of patients suffering of pulmonary diseases, a pharmaceuticakl composition Download PDFInfo
- Publication number
- UA65523C2 UA65523C2 UA97084356A UA97084356A UA65523C2 UA 65523 C2 UA65523 C2 UA 65523C2 UA 97084356 A UA97084356 A UA 97084356A UA 97084356 A UA97084356 A UA 97084356A UA 65523 C2 UA65523 C2 UA 65523C2
- Authority
- UA
- Ukraine
- Prior art keywords
- avr
- tuk
- uai
- bek
- aza
- Prior art date
Links
Classifications
-
- C—CHEMISTRY; METALLURGY
- C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
- C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
- C12N9/00—Enzymes; Proenzymes; Compositions thereof; Processes for preparing, activating, inhibiting, separating or purifying enzymes
- C12N9/14—Hydrolases (3)
- C12N9/16—Hydrolases (3) acting on ester bonds (3.1)
- C12N9/22—Ribonucleases [RNase]; Deoxyribonucleases [DNase]
-
- A—HUMAN NECESSITIES
- A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
- A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
- A61P11/00—Drugs for disorders of the respiratory system
-
- A—HUMAN NECESSITIES
- A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
- A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
- A61P11/00—Drugs for disorders of the respiratory system
- A61P11/08—Bronchodilators
-
- A—HUMAN NECESSITIES
- A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
- A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
- A61P11/00—Drugs for disorders of the respiratory system
- A61P11/12—Mucolytics
-
- A—HUMAN NECESSITIES
- A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
- A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
- A61K38/00—Medicinal preparations containing peptides
Landscapes
- Health & Medical Sciences (AREA)
- Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
- Chemical & Material Sciences (AREA)
- Organic Chemistry (AREA)
- Engineering & Computer Science (AREA)
- Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
- General Health & Medical Sciences (AREA)
- Medicinal Chemistry (AREA)
- Wood Science & Technology (AREA)
- Molecular Biology (AREA)
- Zoology (AREA)
- Genetics & Genomics (AREA)
- Pulmonology (AREA)
- General Chemical & Material Sciences (AREA)
- Public Health (AREA)
- Veterinary Medicine (AREA)
- Animal Behavior & Ethology (AREA)
- Pharmacology & Pharmacy (AREA)
- Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
- Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
- Microbiology (AREA)
- Biotechnology (AREA)
- Biomedical Technology (AREA)
- Biochemistry (AREA)
- General Engineering & Computer Science (AREA)
- Enzymes And Modification Thereof (AREA)
- Medicines That Contain Protein Lipid Enzymes And Other Medicines (AREA)
- Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
Description
Цей винахід відносять до результатів, які одержані при дослідженні людської дезоксирибонуклеази (ДНази І), фосфодіестерази, яка здатна гідролізувати полідезоксірибонуклеїнову кислоту. Воно відноситься головним чином до модифікованих (мутантних) форм людської дезоксирибонуклеази | (ДНази І) і їх одержанню способами рекомбінантних ДНК, до фармацевтичних композицій, за допомогою котрих їх корисні властивості можуть бути використані клінічно, і до способів використання цих варіантів ДНази | і їх композицій.
ДнНаза І представляє собою фосфодіестеразу, здатну гідролізувати полідезоксірибонуклеїнову кислоту.
ДнНаза І виділена з різних видів тварин з різним ступенем повноти.
Добре вивчена у біохімічному відношенні бичача ДНаза І. Див. також Мооге, іп Те Епгутез (Воуег", Р.
О., ед), рр. 281-296, Асадетіс Ргез5, Мем Моїк (1981). Відома повна амінокислотна послідовність для бичачої ДНази І (Гіао, єї аї., 9. Віої. Спет. 248:1489-1495 (1973); Оеєїпег, єї. аї., 9). Мої. Віої. 192:605-632 (1986); їапт, еї. аїЇ., 9У. Мої. Віої. 221:645-667 (1991), ії ДНК що кодує бичачу ДНазу І, клонована і експресована (Уоїтаї|, еї аї., У. Віої. Спет. 265:21889-21895 (1990)). Структуру бичачої ДНази І! вивчено за допомогою рентгенівської кристалографії. БисК, еї аі., ЕМВО 4). 3:2423-2430 (1984); БискК, еї аї., Машге 321:620-625 (1986); Оєїпетг, вї. а)ї., У. Мої. Вісі. 192:605-632 (1986).
ДНК, кодуючу людську ДНазу І, було ізольовано і секвеновано, і така ДНК була експресована у рекомбінантних клітинах "господаря", таким шляхом даючи можливість регенерації людської ДНази І у серійно використовуваних кількостях. Зпак, еї а!., Ргос. Маї. Асай. 5ві. 87:9188-9192 (1990).
ДНаза І має цілий ряд відомих корисних властивостей і її використують у лікувальних цілях. ї принципове терапевтичне використання до цього часу укладалось у зниженні в'язкоеластичністі легеневих виділень (слизу) при таких захворюваннях, як пневмонія і муковісцідоз (СЕ), що сприяє таким чином очищенню респіраторних шляхів. См. також І ошгепсо, евї аї., Агоп. Іпіегтт. Меа. 142:2299-2308 (1982); З5Нпак, єї а!., Ргос. Маї. Асад. ві. 87:9188-9192 (1990); Нирбрага, єї аї., Мем Епаді. У. Мей. 326:812-815 (1992); Еиснв, єї аІ., Мем Епаі. У. Мед. 331:637-642 (1994); Вгузоп, єї аіІ., Опидев 48:894-906 (1994). Слиз також підвищує ризик виникнення таких захворювань, як хронічний бронхіт, астматичний бронхіт, бронхоектаз, емфізема, гострий і хронічний сінусіт і навіть звичайна простуда.
Легеневі виділення осіб, що мають такі захворювання, представляють собою складні матеріали, які містять слизисті глікопротеїни, мукополісахариди, протеазу, актин і ДНК. Деякі з матеріалів у легеневих виділеннях вивільняють з лейкоцитів (нейтрофілів), які інфільтрують легеневу тканину у відгук на появу мікробів (наприклад, штамів бактерій псевдомона, пневмокока або стафілокока) або інших подразників (наприклад, тютюнового диму, квіткового пилку). В процесі взаємодії з такими мікробами або подразниками лейкоцити можуть дегенерувати і розкладатись і додавати вагому складаючу у в'язкоеластичність легеневих виділень.
Здатність ДНази І знижувати в'язкоеластичність легеневих виділень була приписана ензіматичному розщепленню нею великої кількості ДНК, що вивільняється нейтрофілами. Зпак, еї а!., Ргос. Маї. Асай. 5ві. 87:9188-9192 (1990); Айкеп, єї аб, у. Ат. Мед. Ав5ос. 267:1947-1951 (1992).
Нещодавно було зроблено припущення про інший механізм муколітичного ефекту ДНази І, заснованому на дезагрегації актину. МазсопсеїІо5, еї аїІ., Зсівпсе 263:969-971 (1994). Актин - один з білків, які мають найбільш високий зміст у еукаріотичних клітинах (наприклад, у загальної кількості білків лейкоцита актин становить 1095), і які найкращим образом вивчені. Карзси, єї аі., Апп. Нем. Віорпувз. Віотої. Біписі. 21:49-76 (1992); ЗПпеїепіпе, еї аї., Ргої. Ргойе 1:1-121 (1994). Актин існує у двох формах: монорозмірній формі (0- актин) і нитчастій формі (Б-актин), яка створюється з мономерів С1-актина. Полімерні нитки актина володіють високою в'язкоеластичністю і надають значний вплив на в'язкість легеневих виділень. Могпеї, єї а!І., Ргос. Маї. Асай. ві. 81:3680-3684 (1984); Мем/тап, єї а!., Віоспетівігу 24:1538-1544 (1985); даптеу, єї а!., Віоспетівігу 27:8218-8226 (1988); МазсопсеїП Іов, єї аі., Зсіепсе 263:969-971 (1994).
Оскільки ДНаза І, як відомо, пов'язує актин (І агагідев, єї а!., Ргос. Маї. Асай. 5ві. 71:4742-4746 (1974);
Карзси, еї аї., Майте 347:37-44 (1990)) і деполімеризує нитки актина (а також інгібує полімеризацію (- актина у нитки) (Мапнега, єї аіІ., РЕЕВ5З І ей. 60:34-38 (1975); Ніїспсоск, еї аї., Сеї! 7:531-542 (1976); Ріпаег, єї аі., Віоспетівігу 21:4886-4890 (1982); Мебег, еї аї!., Віоспетівігу 33:478/3-4786 (1994)), було зроблено припущення, що муколітичний вплив ДНази І! на харкотиння і інші легеневі виділення зумовлено скоріше дезагрегацією (деполімеризацією) актина, ніж гідролізом ДНК. Мазсопсе!їІов5, еї аї., Зсіепсе 263:969-971 (1994). Цієї точки зору відповідає той відомий факт, що у присутності актина гідролітична активність ДНази по відношенню до ДНК інгібується. І агагідев, єї аї., Ргос. Маї. Асад. 5ві. 71:4742-4746 (1974); (Маппега, єї аі!., Еицг. 9. Віоспет. 104:367-379 (1980). Цієї точки зору відповідає також повідомлення, що білки, пригнічуючі актин (наприклад, гельзолін |деїІвоїїп|) ефективно знижують в'язкоеластичність харкотиння при муковісцідозі. Мавзсопсеїюв5, єї аі!., Зсієпсе 263:969-971 (1994); 5іюо556ї, єї аі., РСТ публікація Мо. УУО 94 /22465 (опубліковано 13.10.1994).
Цей винахід частково засновано на дослідженні винахідників по визначенню біохімічної основи муколітичної активності ДНази І. Це дослідження включало конструювання і синтез різних варіантів людської ДНази І і оцінку здатності цих варіантів гідролізувати ДНК, пов'язуватись з актином і знижувати в'язкоеластичність харкотиння іп міо. Винахідники створили декілька класів варіантів людської ДНази І.
Один клас варіантів (актиностійкі варіанти) мають знижену здатність пов'язувати актин, але все-таки володіють муколітичною активністю, а у деяких випадках -- підвищеної муколітичною активністю в порівнянні з природною людською ДНазою І. Ці актиностійкі варіанти мають приблизно таку ж гідролітичну активність по відношенню до ДНК, як природна ДнНаза І, але така активність менше чутлива до інгібування актином. Другий клас варіантів пов'язує актин з спорідненістю, яка подібна виявленої для природної людської ДНази І але має знижену муколітичну активність і знижену ДНК-гідролітичну активність в порівнянні з природною людською ДНазою |.
Ці результати показують, що лікувальна ефективність людської ДНази І у зниженні в'язкоеластичністі легеневих виділень заснована скоріше на її каталітичної, ДНК-гідролітичної активності, ніж на її здатності деполімерізувати нитки актина. Згідно з цим, варіанти людської ДНази І, які пов'язують актин з більш низькою спорідненістю, ніж природна людська ДНаза | але все-таки володіють ДНК-гідролітичною активністю, можуть бути придатні у якості лікувальних речовин, особливо при лікуванні пацієнтів з легеневими виділеннями, включаючими відносно велику кількість актина. Оскільки такі варіанти мають знижену спорідненість до актина, їх ДНК-гідролітичної активності менше інгібуються у присутності актина, і отже, ці варіанти володіють більшою муколітичною активністю у присутності актина в порівнянні з природною людською ДНазою І.
Тому метою цього винаходу є створення варіантів людської ДНази І, які володіють ДНК-гідролітичною активністю, але пов'язують актин з більш низькою спорідненістю в порівнянні з природною людською
ДНазою І.
Другою метою цього винаходу є створення нуклеїнових кислот, що кодують такі актиностійкі варіанті людської ДНази І, рекомбінантних векторів, включаючих такі нуклеїнових кислот, рекомбінантних клітин "господаря", трансформованих цими нуклеїновими кислотами або векторами, і способів синтезу варіантів людської ДНази І шляхом технології рекомбінантних ДНК.
Винахід також направлено на створення фармацевтичних композицій, включаючих актиностійкі варіанти людської ДНази І, можливо, з фармацевтично сприйнятним наповнювачем.
Винахід також направлено на створення способу зниження у пацієнта в'язкоеластичністі або в'язкої консистенції матеріалу, що містить ДНК, включаючого введення пацієнтові терапевтично ефективної дози актиностійкого варіанту ДНази І.
Винахід, зокрема, направлено на створення способу лікування пацієнтів, страждаючих такими захворювань, як муковісцідоз, хронічний бронхіт, пневмонія, бронхоектаз, емфізема, астма або системний червоний вовчак, який містить введення пацієнту терапевтично ефективної кількість актиностійкого варіанту
ДнНази І.
Винахід також направлено на використання актиностійких варіантів людської ДНази І у діагностичних дослідженнях іп міо проб в'язкого матеріалу (тобто харкотиння) від пацієнта для визначення кількості присутнього актина і прийняття рішення, чи слід призначити даному пацієнтові лікування актиностійким варіантом ДНази І.
Ці і інші мети винаходу будуть зрозумілі фахівцям по мірі розгляду опису винаходу у цілому.
Короткий опис малюнків
Фіг. 1 показує амінокислотну послідовність людської зрілої ДНази І (ЕС). 10. МО). Цифри показують позиції амінокислотних залишків у послідовності.
Фіг. 2-6 показують дані для наступних варіантів:
А114С Посл.Мо 68 (49) Посл.Мо 36
АЇ 14Е Посл.Мо 69 а49К Посл.Мо 37
А1140 Посл.Мое 70 аа9в Посл.Мо 38
АІ 14Н Посл.Мо 71 а49У Посл.Мо 39
А114К Посл.Мо 72 НАЯА Посл.Мо 7
А1141 Посл.Мо 73 нас Посл.Мо 28
А114М Посл.Мо 74 надо Посл.Мо 8
А1140 Посл.Мо 75 НАЯЕ Посл.Мо 86
А1148 Посл.Мо 76 над Посл.Мо 79
А114М Посл.Мо 77 наго Посл.Мо 29
А114У Посл.Мо 78 Нам Посл.Мо 10
О5ЗА Посл.Мо 11 надзу Посл.Мо 9 0р53С Посл.Мо 43 1456 Посл.Ме 30 о5ЗК Посл.Мо 12 І45К Посл.Мо 31
О5З Посл.Мо 44 458 Посл.Мо 32 розм Посл.Мо 45 І 526 Посл.Мое 40 о5ЗА Посл.Мо 13 І52К Посл.МьЬ 41
О53У Посл.Мо 14 І 52М Посл.Мо 42 о587 Посл.Мое 80 І 52М Посл.Мо 90
Е1ЗА Посл.Мое 2 І 52 Посл.Мо 91
ЕїЗН Посл.Мо З М56о Посл.Мо 46
ЕїІЗА Посл.Мо 4 М56о Посл.Мое 92
ЕТ Посл.Мо 5 М5бЕ Посл.Мо 47
Ет1з3У Посл.Мо 6 М5бЕ Посл.Мо 93
ЕбЗА Посл.Мое 65 М5ОбК Посл.Мо 94
ЕбОС Посл.Мо 66 М5ОбК Посл.Мо 48
ЕбОК Посл.Мо 21 М5еА Посл.Мо 49
ЕбОМ Посл.Мо 67 М5еА Посл.Мо 95
ЕбОВА Посл.Мо 22 М5бУУ Посл.Мо 50 с49с Посл.Мо 35 МБОбМ Посл.Мо 96 зб8К Посл.Мо 62 М65Е Посл.Ме 87 5бЗМ Посл.Мо 63 Ук Посл.Мое 52 зва Посл.Мо 64 У65М Посл.Ме 53
Уавс Посл.Ме 33 Уб5Р Посл.Мое 97 мУавк Посл.Мо 34 У658 Посл.Мое 16 мУавА Посл.Мо 89 У655 Посл.Мо 54
У6бМ Посл.Ме 83 У65У Посл.Мо 17
М67А Посл.Мое 18 О5ЗАЕбОА Посл.Мо 25
У676 Посл.Ме 55 О5ЗА:НАЯ4А Посл.Мое 23
У670 Посл.Ме 56 О5З3А:У65А Посл.Мо 24
М67Е Посл.Мо 19 неаМ:УбеТ Посл.Мо 81
У67н Посл.Мое 57 ЗБ8М:Р7ОТ Посл.Мо 98
У67Кк Посл.Ме 20 594М:У96Т Посл.Мо 85
У67М Посл.Ме 58 М67М:ЕбОТ Посл.Мо 84
У67Р Посл.Ме 59 У65М:У67Т Посл.Мое 82
У67в Посл.Ме 60 О53А:У65А:ЕбЗА Посл.Мо 88"
У675 Посл.Мо 61 Н4А4А:053А:У65А Посл.Мо 26
У65А Посл.Мое 15 Н4А4А:У65А:ЕбОА Посл.Мо 27
У65с Посл.Мо 51
Фіг. 2А-ЮО показують відносну питому активність природної людської ДНази І! і її варіантів. "Вуса" характеризують стандартне відхилення (при п-зважуванні). Відносна питома активність людської ДНази
Ри!тогутефФ (Сепепіеси, Іпс., Бош Зап Егапсізсо, СаїШогпіа ОБА) прийнята за 1,0. Відносна питома активність природної людської ДНази | більше, ніж у РиітогутеФ, оскільки у РитогутефФ міститься деамідірована форма людської ДНази І, володіюча зниженої ДНК-гідролітичною активністю (Егеп?, еї аї.,
РСТ публікація Мо. УУО 93 /25670 (опубліковано 23. 12. 1993).
Фіг. З показує ДНК-гідролітичну активність у присутності актина природної людської ДНази І і варіантів людської ДНази | з мутацією одного залишку, яка визначена гіперхроматичним аналізом. "Відсоткова активність" означає відсоткову ДНК-гідролітичну активність ДНази І! (природної або мутантної), розраховану, як описано у Прикладі 3; ДНК-гідролітична активність ДНази І у відсутності актина прийнята за 100- відсоткову активність. "Вуса" характеризують стандартне відхилення.
Фіг. 4 показує ДНК-гідролітичну активність у присутності актина природної людської ДНази І і варіантів людської ДНази І! з мутаціями багатьох залишків, визначену гіперхроматичним аналізом або реакцією на метіловий зелений. "Відсоткова активність" означає відсоткову ДНК-гідролітичну активність ДНази (природної або мутантної), розраховану, як описано у Прикладі 3; ДНК-гідролітична активність ДНази І у відсутності актина прийнята за 100-відсоткову активність. "Вуса" характеризують стандартне відхилення.
Фіг. 5А-О показують відносну спорідненість варіантів людської ДНази | до актина, що визначена при дослідженні зв'язування актина методу ЕГІ5А (як описано у Прикладі 3). Величина ЕСзо представляє собою концентрацію ДНази І (природної або мутантної), яка вимагається для одержання половини максимального відгука у аналізі. "Вуса" характеризують стандартне відхилення. Величини ЕСво для Риітогутефб і природної людської ДНази | становлять 67 х 23рм (п - 31) і 87 ж 14рМ ( п - 32), відповідно. Відносна спорідненість зв'язків, показане на малюнку, представляє собою відношення величині ЕС5О, яка визначена для варіанту людської ДНази І, до величини ЕСбхо, яка визначена для природної людської ДНази І. Варіанти, для котрих величина ЕСзо опинилась більше, ніж могло бути вимірено при кількісному аналізі, позначені як маючі співвідношення (ЕСзо (варіант ДНази І) / ЕСзо (природна ДНаза І)) більше ніж визначена величина (наприклад, » 10, » 100, » 300, » 2000, » 20 000, » 35 000).
Фіг. 6 показує муколітичну активність природної людської ДНази І і варіантів людської ДНази І у зразках харкотиння від пацієнтів, страждаючих муковісцідоза, визначену методом стиснення. "Вуса" характеризують стандартне відхилення.
Фіг. 7 схематично представляє дослідження зв'язування актина методом ЕГІ5А, описане у Прикладі 3.
Докладний опис
І. Визначення
Використовувані тут терміни "людська ДНаза !", "природна людська ДНаза !" і "натуральна ДНаза !" відносяться до поліпептидів, які мають амінокислотну послідовність людської зрілої ДНази І, представлену на Фіг.1. "Варіант" або "варіант амінокислотної послідовності" людської ДНази І означає поліпептид, який містить амінокислотну послідовність, відмінну від природної людської ДНази І. В основному, варіант буде володіти як мінімум 8095 ідентичності послідовності (гомологічністі), переважно як мінімум 9095 ідентичності послідовності, більш переважно як мінімум 9595 ідентичності послідовності і найбільш переважно як мінімум 9895 ідентичності послідовності з природною людською ДНазою |. Частка ідентичності послідовності визначається, наприклад, методом, запропонованим Ріїси, єї аі!., Ргос. Маї. Асай. 5еії. ОБА 80:1382-1386 (1983), по версії алгоритму, описаної Меедієтап, еї аї., У. Мої. Вісі. 48:443-453 (1970), після суміщення послідовностей для забезпечення максимальної гомологічністі.
Терміни "актиностійкий варіант людської ДНази І!" і "актиностійкий варіант" відносяться до варіанту природної людської ДНази І, який має (1) ДНК-гідролітичну активність і (2) знижену спорідненість до актина. "ДНК-гідролітична активність" відносять до ензіматичної активності природної людської ДНази | у гідролізуючому (що розчіплює) субстракті ДНК з виходом кінцевих продуктів у вигляді 5' - фосфорільованих олігонуклеотидів. ДНК-гідролітична активність легені визначають по будь-якої з декількох різних методик, відомих у даної області, включаючи аналіз методом електрофореза геля поліакріламіда і агарози, гіперхроматичного аналізу (Кипії, У. Сбеп. Ріпувіої. 33:349-362 (1950); (Кипії:, У. Сеп. РНузіо!. 33:363-377 (1950)) або реакцію на метіловий зелений (Кигпіск, Агсп. Віоспет. 29:41-53 (1950); Біпісгорі, еї аї.,
Апа!.Віоспет. 222:351-358 (1994)). "Спорідненість зв'язків" природної людської ДНази І або актиностійкого варіанту людської ДНази І до актина відносить до здатності ДНази | створювати нековалентні зв'язки з актином. Спорідненість зв'язків може бути визначено будь-яким з різних способів, відомих у даної області, наприклад, описаним у Маппнег", еї аї., Еиг. У. Віоспет. 104:367-379 (1980). Як альтернатива, відносна спорідненість зв'язків різних Дназ (наприклад, природної людської ДНази І і її варіантів) визначають шляхом кількісного аналізу зв'язування
ДНаз з імобілізованим актином методом ЕГІБА (описаним у Прикладі 3), або шляхом порівняння ДНК- гідролітичної активності ДНаз у присутності і у відсутності актині (метод також описаний у Прикладі 3).
Методики, описані у Прикладах, особливо зручні при відборі варіантів людської ДНази | для швидкої ідентифікації тих варіантів, які мають знижене спорідненість зв'язків до актина.
Актиностійкий варіант людської ДНази І, який має "знижену спорідненість зв'язків до актина" - такий, який має спорідненість зв'язків до актина відносно менше, ніж спорідненість, з яким природна людська
ДНаза І! пов'язує актин, при вимірюванні у порівнюваних умовах. Якщо для дослідження спорідненості зв'язків людської ДНази І (природної або її варіанту) до актина використують метод ЕГІ5ЗА, описаний у
Прикладі 3, то актиностійким варіантом, що має "знижену спорідненість зв'язків до актина" буде той, який має величину ЕСзо більше, ніж ЕСзо природної людської ДНази І. В цьому методі аналізу актиностійкий варіант, як правило, буде мати величину ЕСво У 5-100 разів більше, ніж ЕСзо природної людської ДНази І, проте легко можуть бути одержані і актиностійкі варіанти, що мають величину ЕСбо У 500 разів більше, ніж
ЕСвхо природної людської ДНази І, зокрема, при зміненні багатьох амінокислотних залишків амінокислотної послідовності природної людської ДНази І (див., наприклад, Фіг. 5). "Муколітичну активність" відносить до зниження в'язкоеластичністі (в'язкості) харкотиння або інших біологічних матеріалів, наприклад, яку спостерігають при обробці матеріалу природною людською ДНазою
Ї. Муколітичну активність легко визначають по будь-який з декількох різних методик, відомих у даної області, включаючи аналіз методу стиснення харкотиння (РСТ публікація Мо. УУО 94/10567, опубліковано 11.05.1994), методики, що використують торсійний маятник (Чатпеу, у). Віоспет. Віорпув. Меїйпод» 22:41-53 (1991) або інші геологічні методики. "Реакція ланцюга полімерази " або "РЦП " звичайно відносить до способу збільшення бажаної послідовності нуклеотидів іп міо, як описано, наприклад, у патенті США Мо. 4, 683, 195. Як правило, спосіб
РЦП містить повторні цикли синтезу розширень праймерів, що використовують олігонуклеотидних праймерів, здатні до гібридизації переважно з матричною нуклеїновою кислотою. "Клітка", "клітка "господаря", "клітчаста лінія" та "клітчаста культура" використують тут взаємозамінювано, і всі ці терміни слід розуміти як потомство, одержане при вирощуванні або культивуванні клітки. "Трансформація" та ""трансфекція" використовують взаємозамінювано та означають процес введення ДНК у клітку. "Оперативно пов'язані" відносить до ковалентних сполук двох або більш послідовностей ДНК шляхом ензіматичного легування або інших зв'язків, у деяку конфігурацію відносно один одного, так, що може здійснюватись нормальне функціонування послідовностей. Наприклад, ДНК, овідповідаюча за препослідовність або секреторний лідер, оперативно пов'язана з ДНК, відповідаючої за поліпептид, якщо вона виражена як препротеїн, який бере участь у секреції поліпептида; ген-підсилювач або промотор оперативно пов'язаний з кодувальною послідовністю, якщо він впливає на транскрипцію послідовності; ділянка зв'язування у рибосомі оперативно пов'язана з кодувальною послідовністю, якщо він розташований так, щоб полегшувати трансляцію. У цілому, "оперативно пов'язані" означає, що пов'язувані послідовності
ДНК є суміжними і, на випадок секреторного лідера, суміжними і, що знаходяться у фазі зчитування.
Зв'язування виконують шляхом легування у зручних обмежувальних ділянках. Якщо таких дільниць не існує, використовують синтетичні олігонуклеотидні адаптери або зв'язуючі речовини, згідно з стандартними методиками рекомбінантних ДНК.
Амінокислоти ідентифікують тут такими трьохлітерними або однолітерними позначеннями:
Азр 0 аспарагінова кислота Не І ізолейцин
ТНг Т треонін Ї ем Ї лейцин
Зег 5 серии Туг У тирозін
Спу Е глутамінова кислота Ре Е фенілаланін
Рго Р пролін Нів Н гістидін ау С гліцин Гуз К лізин
Ада А аланін Аго КЕ аргінін
Суз С цістеін Тір М/ триптофан
Ма! М валін Сіп О глутамін
Меї М метіонін Азп М аспарагін
ІІ. Вибір актиностійких варіантів
Цей винахід засновано на вивченні споруди, актинозв'язуючих властивостей, ДНК-гідролітичної активності і муколітичної активності варіантів амінокислотних послідовностей людської ДНази І. Актиностійкі варіанти у цьому винаході володіють ДНК-гідролітичною активністю, але пов'язують актин з меншою спорідненістю, ніж природна людська ДНаза І. Зменшення зв'язування актина переважно досягають здійсненням мутацій тих (та/або навкруги тих) амінокислотних залишків усередині природної людської
ДнНази І, які мабуть, впливають на зв'язування актина, включаючи, наприклад, залишки Сс11и13, Нівз44, І ец45,
Ма!48, Спу49, Геиб2, Авр53, Авзп5б, АврБ58, Нібзб4, Тугб5, Ма!б7, Зегб8, Сс11и69, Рго70, бег94, Туг96 і АІа114 природної людської ДНази | (цифри, після літерного позначенням амінокислот, позначають конкретну позицію амінокислотного залишку у послідовності Фіг. 1).
Існує багато способів створення актиностійких варіантів людської ДНази І. В одному варіанті здійснення даного винаходу актиностійкий варіант створюють шляхом введення одиноких або множинних амінокислотних заступників, вставок та/(або делецій у районі тих амінокислотних залишків природної людської ДНази І, які впливають на зв'язування актина, або поруч з ними (тобто у лімітах п'яти суміжних амінокислотних залишків). Деякі наочні приклади таких мутацій: Ю5З3А, 05З3К, 053, ОБЗА, М6б5А, У65БЕ,
У658, М67Е, М67К, ЕбОВ, О53А:У65А, О5З3А:ЕБбОВ, Н44А:О53А:У65А, Ні44А:У65А:ЕВОНВ (див. Фіг. 2-6).
В другом варіанті здійснення даного винаходу актиностійкий варіант створюють шляхом введення мутації (мутацій), яка створює нову ділянку глікозилації у районі тих амінокислотних залишків природної людської ДНази І, які впливають на зв'язування актина, або поруч з ними (тобто у лімітах п'яти суміжних амінокислотних залишків). Наприклад, для введення однієї з трипептидних послідовностей, аспарагіна-х- серин або аспарагін-Х-треонін (де Х - будь-яка амінокислота, окрім проліна), які є розпізнавальними послідовностями для ензіматичного приєднання вуглеводної частини до бокового ланцюга аспарагіна, використовують сайт-специфічного метагенезу. Стгеідніоп, Ргоїєїп5, рр. 76-78 (МУ. Н. Егеетап, 1984).
Стеричні перешкоди, виникаючі між вуглеводною частиною результуючий М-гликозилированого варіанта
ДнНази І та актином, можуть знижувати або взагалі не допускати зв'язування з актином і, отже, інгібування
ДНК-гідролітичної активності ДНази І в порівнянні з природною людською ДНазою І. Деякі наочні приклади таких мутацій з метою введення нової ділянки глікозилації: Н44М, 0585, 058Т, М6б6М, Н4А4М:Т465,
НбаМ:Уб665, НбаМ:МббТ, Уб5М:М675, У65М:М67Т, Уб66М:568Т, М67МЕбО5, М67МЕБОТ, 568М:Р7О5, 5Б8М:Р7ОТ, 594М:У965, 594М:у96Т.
Допускають, у зв'язку з такими мутаціями, створюючими нову ділянку глікозилації, знищення природних дільниць глікозилації у позиціях 18 та/або 106 у середині амінокислотної послідовності природної людської
ДнНази І, залежно від бажаного ступеня глікозилації у актиностійкому варіанті.
В наступному варіанті здійснення винаходу сайт-специфічний метагенез використовують для введення у районі тих амінокислотних залишків природної людської ДНази І, які беруть участь у зв'язуванні актина, або поруч з ними (тобто у лімітах п'яти суміжних амінокислотних залишків), залишків, які зручні для пост- трансляційних модифікацій біологічно або хімічно (див. нижче). Меапв, єї аї., Спетіса! Модаійсайоп ої
Ргоїєїпе (НоІдеп-Оау, 1971); Сіагег, єї аі., Спетіса! Моадісайоп ої Ргоїєїпе:5еЇесієй Мешоадз апа Апаїуїіса!
Ргоседигев (ЕІземієтї, 1975); Стеідніоп, Ргоїєїп5, рр. 76-78 (МУ. Н. Егеєтап, 1984); І ипаріад, Спетісаї!
Веадепів ог Ргоїєїп Модіїсайоп (САС Ргев5, 1991). За допомогою таких пост-трансляційних модифікацій можна вводити у ДНазу І стеричні перешкоди або змінювати її електростатичні властивості, що знижує або повністю запобігає зв'язування з актином і, отже, інгібування ДНК-гідролітичної активності ДНази | в порівнянні з природною людською ДНазою І. Наприклад, на місці залишку природної ДНази І, що бере бере участь у зв'язуванні актина, або поруч з ним, може бути введений залишок цістеіна. Вільний тіол цистеїнового залишку може утворити міжмолекулярний дисульфідний зв'язок з іншим таким ж варіантом
ДНази І з створенням димера ДНази І або може бути модифікований, наприклад, тіол-специфічним алкілуючим агентом. Деякі наочні приклади таких мутацій:Н44С, 1450, М48С, 3490, 1520, 0530, М56С,
У65С, М67С, Еб9С, А1146.
Для зручності, заміщення, вставки та/або делеції у амінокислотної послідовності природної людської
ДНази | звичайно здійснюють шляхом введення мутацій у відповідну нуклеотидну послідовність ДНК, кодувальну природну людську ДНазу І. наприклад, шляхом сайт-специфічного мутагенеза. Потім у результаті експресії мутованої ДНК походить виробку мутантної людської ДНази І, що має бажану (неприродну) амінокислотну послідовність.
Оскільки для виконання сайт-специфічного мутагенеза може бути використана будь-яка технологія, відома у даної області, наприклад, як описано у Затбгоок, єї а!., МоіІесшаг Сіопіпд:А І арогаїюгу Мапциаї,
Зесопа Едйоп (Со 5ргіпд Нагбог І арогаїюгу Ргез5, Мем Хогк (1989)), переважним способом одержання варіантів людської ДНази І у даному винаході є олігонуклеотид-специфічний мутагенез. Цей спосіб, добре відомий у даної області (20Пег, еї аі., Меп. Епг. 100:4668-500 (1983); 20оПег, єї аІ., Мей. Епг. 154:329-350 (1987); Сапег Меїйп. Епг. 154:382-403 (1987); Кипкеї, єї аІ., Меп. Епгутої. 154:367-382 (1987); Ногмія, вї аї.,
Меїй. Епг. 185:599-611 (1990)), особливо зручний для створення заміщених варіантів, хоч він може також використатись і для створення варіантів, одержуваних шляхом делецій і вставок.
Технологія сайт-специфічного о мутагенеза звичайно залучає вектор фага, який існує як у одноланцюговій, так і у двохланцюговій формі. Типові вектори, придатні для сайт-специфічні мутагенези, містять такі вектори, як фаг М13, а також вектори плазмидів, які містить одноланцюгове фагове джерело реплікації (Меззіпо, еї а!., Ме. Епгутої. 101:20-78 (1983); Меїга єї аі!., Мей. Епгутої. 153:3-11 (1987); ЗНО, еї аї.,, Мис. Асіаз. Нез. 16:7583-7600 (1988)). Реплікація цих векторів у придатних клітках "господаря" зумовлює синтез одноланцюговий ДНК, яка може бути використана для сайт-специфічного мутагенеза.
У короткому викладенні, при проведенні сайті-специфічного мутагенезу ДНК, кодувальній природну людську ДНазу І (або її варіанти), ДНК змінюється спочатку шляхом гібридизації олігонуклеотида, кодувальної бажаної мутації, з однією ниткою ДНК. Після гібридизації ДНК-полімераза використовують для синтезу повної другої нитки, з використанням гибридизованого олігонуклеотида у якості ініціатора, а першої нитки ДНК у якості матриці. Таким чином, олігонуклеотид, кодуючий бажану мутацію, вбудовувається у результуючу двохланцюгову ДНК.
Олігонуклеотиди для використання у якості гібридизаційних зразків або ініціаторів можуть бути одержані будь-яким придатним способом, таким як очищення природної ДНК або синтез іп міо. Наприклад, олігонуклеотиди легко синтезуються з використанням різних технологій органічної хімії, наприклад, описаних Магапад, еї аїІ., Ме. Епгутої!. 68:90-98 (1979); Вгомп, еї аІ., Ме. Епгутої. 68:109-151 (1979);
Сагаїегв», єї а)., Мей. Епгутої!. 154:287-313 (1985). Загальний підхід до вибору придатного гібридизаційного зразку або ініціатора добре відомий. Кеїег, єї аІ., ОМА Ргобез, рр. 11-18 (Біоскюп Ргезз, 1989). Як правило, гібридизаційний зразок або ініціатор містить 10-25 або більш нуклеотидів і містить як мінімум 5 нуклеотидів з кожної сторони послідовності, кодувальної бажаної мутації, щоб гарантувати гібридизацію олігонуклеотида з матричною молекулою одноланцюгової ДНК переважно у бажаному місці.
Звичайно, для введення множинних заміщень, вставок або делецією у початкову ДНК може бути використаний сайт-специфічний мутагенез. Якщо ділянки, що піддаються мутація, розташовані близько один до одного, мутації можуть проводитись одночасно з використанням одного олігонуклеотида, який кодує всі бажані мутації. Якщо, але, ділянки, що мутуються, розташовані на деякому відстані один від одного (поділені більше ніж десяттю нуклеотидами), стає важче генерувати один олігонуклеотид, який кодує всі бажані зміни. Замість цього можуть бути задіяні один або два альтернативних способи.
В першому способі генерується окремий оолігонуклеотид для кожної бажаної мутації. Потім олігонуклеотиди одночасно гибридизують з одноланцюговий матричний ДНК, і друга нитка ДНК, яка синтезується з матриці, кодує всі бажані амінокислотні заміщення.
Альтернативний спосіб для одержання бажаного варіанту містить два або більш циклів мутагенеза.
Перший цикл проводять також, як описано для проведення одинокої мутації. Другий цикл мутагенеза використовує мутантну ДНК, одержану у першому циклі мутагенезу, у якості матриці. Таким чином, ця матриця вже містить одну або більш мутацій. Олігонуклеотид, кодуючий додаткове бажане амінокислотне заміщення (заміщень) потім гибридизують з цією матрицею, а результуюча нитка ДНК тепер кодує мутації з першого та другого циклів мутагенеза. Ця результуюча ДНК може бути використана у якості матриці у третьому циклі мутагенеза, і т. д.
Мутагенез методом РЦП (Нідиснпі, іп РОСА Ргоїосо!5, рр. 177-183 (Асадетіс Ргев5, 1990); МаПекце, еї аї.,
Мис. Асіав Вев. 17:723-733 (1989)) також придатний для одержання варіантів людської ДНази І. В короткому викладенні, коли мала кількості матричної ДНК використовують у якості початкового матеріалу у РЦП, ініціатори, які декілька відрізняються у послідовності від відповідної ділянки у матричної ДНК, можуть бути використані для генерування відносно великих кількостей специфічного фрагмента ДНК, який відрізняється від матричної послідовності тільки у тих позиціях, де ініціатори відрізняються від матриці. Для введення мутації у ДНК плазміда, наприклад, послідовність одного з ініціаторів містить бажану мутацію і побудована так, щоб гібридизуватись з однією ниткою ДНК плазміда у позиції мутації; послідовність іншого ініціатора повинна бути ідентичною нуклеотидної послідовності усередині протилежної нитки ДНК плазміда, але ця послідовність може бути розташована у будь-якому місці уздовж ДНК плазміда. Переважно, проте, щоб послідовність другого ініціатора розміщувалась у лімітах нуклеотидів від послідовності першого ініціатора, так, щоб потім мігла легко секвенірована вся подовжувана ділянка ДНК, межуючої з ініціаторами. Таке подовження методом РЦП з використанням пари ініціаторів у результаті приводить до одержання популяції фрагментів ДНК, які відрізняються у позиції мутації, що визначає ініціатора, і, можливо, у інших позиціях, оскільки матричне копіювання декілька підвладно помилкам. УМадпег, еї аЇ, їп РОСА Торісв5, рр.69-71 (Зрііпдег-Мепад, 1991).
Якщо співвідношення матриці і кінцевої подовженої ДНК вкрай низько, більша частина фрагментів кінцевої ДНК містить бажану мутацію (мутації). Цю кінцеву ДНК використують для заміни відповідної ділянки у плазміді, який слугує у якості матриці РЦП, з застосуванням стандартної методики рекомбінантних ДНК.
Мутації у окремих позиціях можуть проводитись одночасно, або з використанням другого мутантного ініціатора, або з виконанням другий РЦП з різними мутантними ініціаторами, з подальшим одночасним лигуванням двох результуючних фрагментів РЦПОМ з фрагментом плазміда за допомогою тристоронньої (або з великим числом сторін) зшиття.
Другий спосіб одержання варіантів, касетний мутагенез, заснований на технології, описаної М/еїІв5 вї аї.,
Сепе, 34:315-323 (1985). Початковим матеріалом є плазмід (або другий вектор), що містить послідовність
ДНК, що піддається мутації. Кодон (и) у початковій ДНК, що піддається мутації, ідентифікується. На кожній стороні ідентифіковуваної ділянки (дільниць) мутації має бути унікальна обмежувальна ділянка ендонуклеази. Якщо таких обмежувальних дільниць не існує, їх можна генерувати з використанням вищеописаного способу олігонуклеотид-опосередкованого мутагенеза, щоб ввести їх у відповідні місця у
ДНК. ДНК плазміда у цих місцях розрізають для лінеаризації. З використанням стандартних технологій синтезується двохланцюговий олігонуклеотид, кодувальна послідовність ДНК між обмежувальними ділянками, але, що містить бажану мутацію (мутації), причому дві нитки олігонуклеотида синтезують окремо, а потім гибридизують разом з використанням стандартних технологій. Цей двохланцюговий олігонуклеотид і називається касетою. Ця касета сконструйована таким чином, що вона містить кінці 5' та 3", сумісні з кінцями лінеаризованого плазміду, так що її можна безпосередньо зшивати з плазмідом.
Результуючий плазмід містить мутантну послідовність ДНК.
Наявність мутації (мутацій) у ДНК визначається способами, добре відомими у даної області, включаючи обмежувальне картування та/або секвенювання ДНК. Переважним способом секвенювання ДНК є методика дідезоксі - обриву ланцюга Заподег, еї а!., Ргос. Маї. Асад. 5вї. ОБА 72:3918-3921 (1979).
ДНК, кодувальний варіант людської ДНази І, вставляється у відтворюваний вектор для подальшого юіонування або експресії. "Вектори" -- це плазміди та інші ДНК, здатні до реплікації у клітці "господаря" і у зв'язку з цим придатні для виконання двох функцій у з'єднанні з сумісними клітками "господаря" (система вектор -- "господар"). Одна функція -- забезпечувати клонування нуклеїнової кислоти, яка кодує варіант людської ДНази І, тобто випрацьовувати необхідні кількості нуклеїнової кислоти. Інша функція -- керувати експресією варіанту людської ДНази І. Одна або обидві ці функції виконуються вектором у визначеної клітці "господаря", яку використовують для юіонування або експресії. Вектори будуть утримувати різні компоненти залежно від функції, яку вони повинні виконувати.
Щоб створити варіант людської ДНази І, вектор експресії буде містити ДНК, кодувальний варіант, як описано вище, оперативно пов'язану з промотором і ділянкою зв'язування рибосоми. Тоді варіант виражається безпосередньо у рекомбінантній клітчастій культурі або у вигляді злиттю з гетерологічним поліпептидом, переважно сигнальною послідовністю або з іншим поліпептидом, що має специфічну ділянку розщеплення у місці переходу між гетерологічним поліпептидом і варіантом людською ДНазою І.
Переважними клітками -- "господарями" для початкового етапу клонування по даному винаходу є прокаріоти (наприклад, Е. соїї і інші бактерії). Вони особливо зручні для швидкого виробництва великих кількостей ДНК, для виробництва одноланцюгових матриц ДНК, використовуваних для сайт-специфічного мутагенеза, і для секвенювання ДНК, варіантів що генеруються. Прокаріотичні клітки -- "господаря" можуть також бути використані для експресії ДНК, кодувального варіанту людської ДНази І. Поліпептиди, яки продуцують прокаріотични клітки, звичайно не глікозильовані.
Крім того, варіанти людської ДНази І по даному винаходу можуть бути виражені у еукаріотичних клітках - "господарях", включаючи еукаріотичні мікроби (наприклад, дріжджові) або клітки, виведені з твариних або інших багатоклітчастих організмів (наприклад, клітки яєчників кітайського ховраха і інші клітки ссавців) або у живих ссавців (наприклад, коровах, козах, вівцях).
Методики клонування і експресії добре відомі у даної області. Приклади прокаріотичних і еукаріотичних кліток -- "господарів" і векторів експресії, придатних для використання у продукуванні варіантів людської
ДНази І! по даному винаходу описані, наприклад, у 5пак, РСТ публікація Мо. УУО 90/07572 (опуликовано 12.07.1990).
Якщо у якості кліток -- "господар" використовують прокаріотичні клітки або клітки, які мають міцну структуру клітчастої стінки, переважні способи трансфекція кліток ДНК є метод кальційова обробка, описаний Сопеп еї аї., Ргос. Маї. Асад. 5вї. 69:2110-2114 (1972) або поліетиленгліколь метод Спипод еї аї.,
Мис. Асій5. Нез. 16:3580 (1988). Якщо у якості "господаря" використовують дріжджі, трансфекції звичайно виконують з використанням поліетиленгліколю, по Ніппеп еї аї., Ргос. Маї. Асай. 5еї. 0. 5. А., 75:1929-1933 (1978). Якщо у якості "господаря" використовують клітки ссавців, трансфекці звичайно проводять по методиці осідання фосфатом кальцію, Сстганат, еї а!., Мігоїоду 52:546 (1978), Соптап еї аї., ОМА апа Ргоївїп
Епа. Тесп. 2:3-10 (1990). Проте, для використання у даному винаході придатні також інші відомі методики введення ДНК у прокаріотичні і еукаріотичні клітки, такі як ядерна інжекція, електропорація або злиття протопласти.
Особливо корисні для даного винаходу вектори експресії, які забезпечують транзитну експресію у клітках ссавців ДНК, кодувальних варіантів людської ДНази І. Як правило, транзитна експресія містить використання вектора експресії, здатного до ефективної реплікації у клітці "господаря", так що клітка "господаря" накопичує багато копій вектора експресії і, в свою чергу, синтезує високі рівні бажаного поліпептида, кодуючого вектора експресії. Системи транзитної експресії, включаючі придатний вектора експресії і клітки "господаря", надають можливість зручній достовірній ідентифікації поліпептидів, які кодуються клонуємимі ДНК, а також швидкого відбору таких поліпептидів по бажаним біологічним або фізиологічним властивостям. У/опо, еї а!., Зсіепсе 228:810-815 (1985); І ее, єї аї!., Ргос. Маї. Асай. ві. ОБА 82:4360-4364 (1985); Мапо, еї аї., Сеї! 47:3-10 (1986). Таким чином, системи транзитної експресії зручно використати для експресії ДНК, кодувальних варіантів амінокислотної послідовності природної людської
ДнНази І, у сполученні з методами аналізу, ідентифікуючими ті варіанти, які пов'язують актин з меншою спорідненістю, ніж природна людська ДНаза І, а також з методами аналізу, що визначають ДНК-гідролітичну активність варіантів.
Варіант людської ДНази І переважно секретуєтея з клітками "господаря", у якій він виражений, і у цьому випадку варіант вилучають з живильного середовища, у якій вирощують клітки "господаря". При цьому може бути бажано вирощувати клітки у безсироватковому живильному середовищі, оскільки відсутність сироваткових білків та інших компонентів сироватки у середовищі може полегшити очищення варіанту.
Якщо він не секретується, тоді варіант людської ДНази | вилучають з лізатів кліток "господаря". Якщо варіант виражений у клітках "господаря", відмінних від кліток людських походжень, варіант буде абсолютно чистий від білків людського походження. В будь-якому випадку необхідне очищення варіанту від рекомбінантних клітчастих білків для одержання практично гомогенних препаратів варіанту людської ДНази
І. Для терапевтичного використання варіант переважно має бути очищений більше ніж на 9995 (тобто будь- які інші білки мають становити менше 195 загального білкового вмісту у очищеної композиції).
Як правило, очищення варіанту людської ДНази | виконують шляхом використання тієї переваги, що фізико-хімічні властивості варіанту і сторонніх речовин, які можуть бути з ним пов'язані, розрізнюють.
Наприклад, на першому етапі живильне середовище або лізат клітки "господаря" центрифугують для віддалення часток зруйнованих кліток. Потім варіант людської ДНази І очищають від сторонніх розчинених білків і поліпептидів, наприклад, шляхом осідання сульфата амонія або етанола, геля-фільтрації (молекулярною ексклюзійною хроматографією), іонообмінною хроматографією, гідрофобною хроматографією, імуноафінною хроматографією (тобто, що використовує стовпець, що містить антитіла проти людської ДНази І, розташовані на Зерпагозе), щупальцевою катіонообмінною хроматографією (Егеплг, еї аі,, РОСТ публікація Мо. МО 93/25670 (опубліковано 23.12.1993), НРІС з зверненої фазою та/або електрофорезом у гелі.
Звичайно, фахівцеві буде зрозуміло, що способи очищення, використовувані для природної людської
ДнНази І, можуть зажадати деякої модифікації для очищення варіанту людської ДНази І, з урахуванням структурних та інших розбіжностей між природним і мутантними білками. Наприклад, у деяких клітках "господаря" (особливо бактеріальних клітках "господаря") варіант людської ДНази І може бути початково виражений у нерозчиненої, агрегованої формі (званими тільцями включень або вірусними включеннями), і у цьому випадку по ходу очищення варіанту людської ДНази | виникає необхідність солюбілізувати і ренатурувати його. Способи солюбілізації і ренатурації рекомбінантних білкових тілець включень відомі у даної області (див., наприклад, Вийде", єї аі., патент США Мо. 4,511,502).
В іншому варіанті здійснення даного винаходу варіанти людської ДНази І одержують шляхом створення ковалентних модифікацій безпосередньо у природному або мутантному білку людської ДНази І!. Такі модифікації здійснюють для зміни здібності пов'язувати актин або інші властивості білка (наприклад, сталості, біологічного півперіоду існування, імуногенності) і можуть бути проведені замість або на доповнення до заміщень, вставкам або делеціям у амінокислотній послідовності, описаним вище.
Ковалентні модифікації можуть здійснюватись за допомогою реакцій цільових амінокислотних залишків природної або мутантної людської ДНази | з органічним деріватизуючим агентом, здатним реагувати з обраними амінокислотними боковими ланцюгами або М- або С-кінцевими залишками. Придатні деріватизуючі агенти і способи добре відомі у даної області.
Наприклад, цистеінільні залишки звичайно реагують з са-галоацетатами (і відповідними амінами), такими як хлороцтова кислота або хлорацетамід, з створенням карбоксіметильних або карбоксіамідометилових похідних. Цистеінільні залишки також дериватизують реакцією з бромтрифторацетоном, а-бром-В-(Х-имидозоил) пропіоновою кислотою, хлорацетілфосфатом, /-М-
алкілмалеімідами, З-нитро-2-пиридилдисульфидом, р-хлормеркурібензоатом, 2-хпормеркури-4- нитрофенолом або хлор-7-нитробензо-2-окса-1, З-диазолом.
Гистидильні залишки дериватизують реакцією з диетілпірокарбонатом при рН 5,5 - 7,0, оскільки цей реагент відносно специфічний для бокового ланцюга гістиділа. Також придатний пара-бромфенацилбромід; реакцію переважно проводить у 0,1М розчині какоділата натрія при рН 6,0.
Лізинільні і амінокінцеві залишки реагують з сукциновими або іншими ангідрідами карбонових кислот. В результаті деріватизації цими реагентами відбувається зміна заряду лізинільних залишків на зворотний.
Інші придатні реагенти для деріватизації а-аміномістящіх залишків містять складні імідоефіри, такі як метилпіколінімідат, піридоксалфосфат, пиридоксал, хлорборгідрид, тринітробензолсульфонова кислота, про-метилізосечовину, 2, 4-пентандион, а також реакція з гліоксилатом, що катализують трансаміназою.
Аргінільні залишки модифікують реакцією з одним або декількома звичайними реагентами, такими як фенілгліоксаль, 2,3-бутандион, 1,2-циклогександион, нінгідрин. Деріватизація аргининових залишків вимагає, щоб реакція проводилась у лужних умовах зза високої рКа функціональної групи гуанідіна. Крім того, ці реагенти можуть вступати у реакцію з групами лізина, а також з епсілон -- аміногрупою аргініна.
Карбоксильні бокові групи (аспартіл або глутаміл) вибірково модифікують реакцією з карбодиімідами (8й-М-С-М-А), де В і А -- різні алкільні групи, такі як 1-циклогексил-3-(2-морфолинил-4-етил) карбоїмід або 1-етил-3-(4-азоний-4,4-диметилпентил) карбодиімід. Крім того, залишки аспартіла і глутаміла перетворюють у залишки аспарагініла і глутамініла шляхом реакції з іонами амонія.
Ковалентні з'єднання глікозидів з амінокислотними залишками білка можуть бути використані для модифікації або збільшення числа або профіл вуглеводних заступників, особливо у районі тих залишків, які беруть участь у зв'язуванні актина, або поруч з ними. Залежно від використовуваного режиму з'єднання, цукор (а) може (можуть) приєднуватись до (а) аргініну та гістидіну, (б) вільним карбоксильним групам, (с) вільним сульфогідрільним групам, таким як сульфогідрільні групи цістеіну, (4) вільним гідроксильним групам, таким як гідроксильні групи серину, треоніну або гідроксипроліну, (є) ароматичним залишкам, таким як ароматичні залишки фенілаланіну, тирозіну або триптофана або (0 амідогрупі глутаміну. Придатні методики описані, наприклад, у РСТ публікації Мо. У/О 87/05330 (опубліковано 11. 09. 1987), і у Аріїп, еї аї.,
СВО сії. Веу. Віоспет. , рр. 259-306 (1981).
Ковалентне приєднання реагентів, таких як поліетиленгліколь (ПЕГ) або альбуміна людської сироватки до варіантів людської ДНази | може знижувати імуногенність та/або токсичність варіанту та/або подовжувати його півперіод існування, як спостерігалось у інших білках. Ариспомувкі, еї аї., у. Віої. Спет. 252:3582-3586 (1977); Рогпапзку, єї а!., РЕЕВ5 І ецЦег5 239:18-22 (1988); Сооаззоп, єї аї., ВіоїесппоЇоду 8:343- 346 (1990); Каїге, 9. Іттипої. 144:209-213 (1990); Наїтіз, Роїуєїпуіїєпе Сіусо! Спетівігу (Ріепит Ргевзв, 1992).
Крім того, модифікація природної людської ДНази І або її варіанту цими агентами у районі тих залишків, які беруть участь у зв'язуванні актина, або поруч з ними (тобто у лімітах п'яти амінокислотних залишків) може привести до створення актиностійкого варіанту.
У іншому варіанті здійснення винаходу актиностійкий варіант людської ДНази І може містити мутацію у районі залишку Авп, який розташований у позиції 74 амінокислотної послідовності природної людської
ДНази І (наприклад, мутацію М740, М74К або М745), щоб знизити або повністю запобігти деамідування варіанту ДНази І.
Егепг, єї аі., РСТ публікація Мо. УУО 93/25670 (опубліковано 23.12.1993). В якості іншого прикладу, актиностійкий варіант людської ДНази | може містити мутацію амінокислотної послідовності або іншої ковалентної модифікації знижаючу сприинятливость варіанту до деградації протеазами (наприклад, нейтрофілеластазою), які можуть бути у харкотинні та іншим біологічних матеріалах.
ДНК-гідролітична активність і спорідненість зв'язків до актина варіантів людської ДНази І, одержані, як описано вище, легко визначають з використанням методів аналізу, відомих у даної області і описаних тут.
Будь-який з таких варіантів, володіючий ДНК-гідролітичною активністю і знижених спорідненістю зв'язків до актина (згідно з приведеними вище визначеннями), є актиностійким варіантом по даному винаходу.
Актиностійкі варіанти людської ДНази !/ по даному винаходу використовують для зниження в'язкоеластичністі матеріалів що містять ДНК-, таких як харкотиння, слиз або інші легеневі виділення. Такі варіанти особливо корисні для лікування пацієнтів з легеневими захворюваннями, які мають аномально в'язкі або згущені виділення і такі стан, як гострі або хронічні бронхіально-легеневі розлади, включаючи інфекційну пневмонію, бронхіт або трахеобронхіт, бронхоектази, муковісцідоз, астма, туберкульоз і грибкові інфекції. Для їх лікування розчин або тонкоподрібнений сухий препарат актиностійкого варіанту вводять по краплях звичайним способом у дихальні шляхи (тобто, бронхи) або у легені пацієнта, наприклад, аерозольний спосіб.
Актиностійкі варіанти також корисні у якості допоміжного засоба при лікуванні абсцесів або тяжких інфекцій закритих дільниць у таких станах, як емпієма, менінгіт, абсцес, перітоніт, сінусіт, отіт, періодонтіт, перікардіт, панкреатіт, холелітіаз, ендокардіт і септичний артріт, а також при місцевому лікуванні різних запальних і інфікованих органів, таких як інфіковані ділянки шкір і слизистої оболонки, хірургічних ран, язви та опіки. Актиностійкі варіанти можуть підвищити ефективність антибіотиків, використовуваних при лікуванні таких інфекцій (наприклад, активність гентаміцина помітно знижують при створенні зворотних зв'язків з непошкодженими ДНК).
Природна людська ДнНаза | і її варіанти також можуть бути корисні при лікуванні системного червоного вовчака (СЧВ), небезпечних для життя аутоімунних захворювань, що характеризують продукуванням різних антитіл. ДНК представляють собою основний антигенний компонент імунних комплексів. У цьому випадку людська ДНаза І! (природна або мутантна) може вводитись пацієнтові систематично, наприклад, шляхом внутрішньовенних, підшкірних, внутрішньооболонкових або внутрішньом'язових ін'єкцій.
Природна людська ДнНаза | і її актиностійкі варіанти також можуть застосовуватись для запобігання нового розвитку та/або загострення респіраторних інфекцій, яке може відбутись у пацієнтів, страждаючих муковісцідоза, хронічного бронхіту, астмою, пневмонією або іншими легеневими захворюваннями, або у пацієнтів, дихання яких підтримують вентилятором або іншим медичним приладом, або у інших пацієнтів з ризиком розвитку респіраторних інфекцій, наприклад, післяопераційних хворих.
Препарати актиностійких варіантів можуть бути приготовлені згідно з відомими способами приготування лікувальних композицій. Переважна лікувальна композиція представляє собою розчин актиностійкого варіанту у буферізованому або небуферізованому водному розчині і переважно представляє собою ізотонічний сольовий розчин, такий як 150мМ розчин хлоріда натрія, що містить 1,0мМ хлоріда кальція при рН 7. Ці розчини особливо підходять для використання серійно, випускаючих аерозольних упаковках, включаючи струмінні і ультразвукові розпилювачі, придатні для введення препарату безпосередньо у дихальні шляхи або легені пацієнта.
В іншому варіанті здійснення винаходу, лікувальна композиція містить сухий порошок актиностійкого варіанту, переважно приготовлений шляхом розпилювальної сушки розчину актиностійкого варіанту, згідно з заявкою СІНА Мо. 08/206,020 від 04. 03. 1994.
В іншому варіанті здійснення лікувальна композиція містить, активно продукуючі актиностійкого варіанту людської ДНази І. Такі клітки можуть безпосередньо вводитись у тканину пацієнта або можуть бути включені у капсули з пористою оболонкою, які потім імплантують пацієнтові, у цьому випадку забезпечуючи подачу актиностійкого варіанту у ті області усередині тіла пацієнта, де вимагаються підвищені концентрації
ДНК-гідролітичної активності. Наприклад, можуть бути трансформовані власні клітки пацієнта, як іп мімо, так і ех мімо, ДНК, кодувального актиностійкого варіанту людської ДНази І, і потім використані для продукування
ДнНази І безпосередньо усередині пацієнта.
Терапевтично ефективна кількість актиностійкого варіанту людської ДНази І буде залежати, наприклад, від кількості ДНК і актина у, матеріалі що обробляється , терапевтичних цілей, курсу застосування і стану пацієнта. Керуючись цими факторами, терапевт повинен встановити титр дозування і відповідним чином модифікувати курс лікування для одержання оптимального лікувального ефекту. Ввиду зниженої спорідненості до актина та, отже, підвищеної ДНК-гідролітичної активності у присутності актина в порівнянні з природною людською ДНазою І, кількість актиностійкого варіанту, потрібне для досягнення лікувального ефекту, може бути менше, ніж кількість природної людської ДНази І, необхідного для досягнення такого ж ефекту у таких ж умовах. У загальному випадку, терапевтично ефективна кількість актиностійкого варіанту буде забезпечувати дозування приблизно від 0,1мкг до 5мг варіанту на кілограм ваги тіла пацієнта, при прийманні у складі фармацевтичних композицій, описаних тут.
Актиностійкий варіант ДНази | може сполучатись або прийматись в злагоді з одним або декількома іншими лікарськими засобами, використовуваними для лікування зазначених вище станів, такими як антибіотики, бронхолітичні засоби, протизапальні засоби, муколитіки (наприклад, п-ацетил-цістеїіном), які пов'язують або пригнічують актин білками (наприклад, гельзолін; Маїзидаїга єї аї!., Се! 54:139-140 (1988);
Зіоз5еї, еї аі., РСТ публікація Мо. УУО 94/22465 (опубліковано 13.10.1994)), інгібіторами протеази або продуктів генної терапії (наприклад, що містять ген регулювання трансмембранної проводимості муковісцідоза (СЕТ), Віогаап, єї аї!., Зсіепсе 245:1066-1073 (1989)).
Наступні приклади приводять тільки для ілюстрації і ні в якому разі не обмежують даний винахід. Всі згадані патенти і літературні джерела, на які існують посилання, ясно включені.
Приклад 1
Мутагенез людської ДНази
Штам Б. соїї Су236 (Віойбай Іарогаюгієвз, Віснтопа, Саїїйотіа БА) трансформували плазмідом рРАК.ОМазе.З3 з використанням методу Спипа еї аї., Мис. Асіа5. Нез. 16:3580 (1988). Використання плазміда рРАК.ОМазе.З3 у даному винаході аналогічно опису у РСТ публікації Мо. УУО 90/07572 (опубліковано 12.07.1990), за вийнятком того, що нуклеотидна послідовність, кодуюча людську ДНазу І, відповідає показаної на Фіг. 1. Трансформовані клітки висіяли на ІВ-агарові платівки, що містять 5О0мкг/мл карбеніцилліна, і вирощували протягом ночі при 37"С. В 27 -бульйон (5мл), що містить 50мкг/мл карбеніцилліна і їОмкл фага-помічника МС5МІ1З (Зігаїадепе, а доМа, Саїйогліа ОБА), внесли окрему колонію з агарової платівки і вирощували протягом ночі при 37"С при струшуванні. З цієї культури ізолювали одноланцюгову ДНК і використали у якості матриці для подальшого мутагенеза.
Сайт-специфічний мутагенез виконували з використанням синтетичних олігонуклеотидів згідно з методикою КипкКеї, еї аї., Ме. Еп2утої. 154:367-382 (1987). Мутагенні олігонуклеотиди представляли собою 21-міри або 24-міри, що містять 9 або 12 точних основних співпадінь 5' з неспівпадаючим кодоном і 9 точних основних співпадінь 3' з неспівпадаючим кодоном. Після мутагенеза одноланцюгову ДНК з окремих клонів піддали дідезоксі-секвенуванню (Заподетг, єї аі., Ргос. Маї. Асад. беї. ОБА 74:5463-5467 (1977)). ДНК, що має мутантну нуклеотидну послідовність, потім трансформували, як описано вище, у штам БЕ. соїї Хі 1
Вісе МАЕ (5ігаїадепе). Після висівки і ізолювання окремих колоній, як раніше, окремі колонії використали для внесення у 0,5л І В бульйона, що містить 50мкг/мл карбеніцилліна. Після вирощування протягом ночі з струшуванням при 37"С клітки були зібрані за допомогою центрифугування, і мутантну ДНК (у векторі експресії) очистили з використанням стовпців Оіадеп їр-500 (Оіадеп Іпс., Спаївмопій, СаїМогпіа ОА).
Фіг. 2-6 ідентифікують різні варіанти людської ДНази І, які були одержані. На малюнках та у всьому списі винаході мутація або мутації, які маються у варіанті ДНазі І, позначають абревіатурами, у яких перша літера відповідає однолітерному позначенню амінокислотного залишку у природній людській зрілій ДНазі І (нумерація - як показано на Фіг. 1), а друга літера відповідає однолітерному позначенню амінокислотного залишку у цієї позиції у варіанті Днази І. Наприклад, у варіанті ДНази І, що містить мутацію О5З3А, залишок аспарагінової кислоти (0) у позиції 53 у природній (натуральній) людській зрілій ДНазі І був замінений залишком аргініна (ВК). Множинні мутації у одному варіанті позначають подібним чином, з двокрапкою (:), що відділяє кожну з різних мутацій, що маються у варіанті. Наприклад, позначення О5ЗНА:УБбБА означає, що варіант містить мутацію О5ЗА і мутацію Уб5А.
Приклад 2
Експресія варіантів людської ДНази
Клітки людської зародкової нирки 293 (АТСС СВІ 1573, Атегпісап Туре Сийштге СоїІесііоп, НоскміПе,
Магуіапа ОБА) вирощували у середовищі, що містить сироватку у 150ММ пластикових чашках Петрі. В логарифмічній фазі клітки були піддані спільній транзитній трансфекції 22,5мкг очищеного варіанту ДНК (одержаного, як описано вище) та 17 мкг аденовірусної ДНК, з використанням методики осідання фосфатом кальція (Согптап еї ам, ОМА апа Ргоїєїп Епд. Тесп. 2:3-10 (1990)). Приблизно через 16 годин після трансфекції клітки промили 15мл фосфатного буферізованого сольового розчину і змінили середовище на безсиркову. З кожної чашки зняли два врожаю клітчастої культури, перший - через 24 або 72 години, а остання - через 96 годин після заміни сироваткового середовища. Таким чином одержали супернатант клітчастої культури, що містить варіант ДНази І, загальною кількістю близько 5бмл. Пул супернатанта культури, зібраного з кожної чашки, піддали концентруванню у 5-50 разів з використанням концентраторів
Сепігіргер 10, та піддали концентрати аналізу для визначення різних біохімічних і біологічних активностей варіантів ДНази І.
Концентрати, що містять природну людську ДНазу І одержували таким же способом, з тим відрізненням, що клітки 293 було піддано транзитній трансфекції плазмідом РАК.ОМавзе.3.
Приклад З
Біохімічні та біологічні активності варіантів людської ДНази І 1. Відносна питома активність
Відносна питома активність варіантів ДНази | оцінювалась шляхом порівняння активності варіанту з активністю природної людської ДНази І у двох різних методах аналізу. Зокрема, відносну питому активність варіантів характеризують відношенням концентрації варіанту (у мкг/мл), визначеної реакцією на метіловий зелений (5іпісгорі, еї аї., АпаІ.Віоспет. 222:351-358 (1994); Кигпіск, Агсп. Віоспет. 29:41-53 (1950)) до концентрації варіанту (у мкг/мл), визначеної аналізом ДНази І по методу ЕГІЗА (описаному нижче). В обох методах аналізу активності (реакція на метіловий зелений і ЕЇГІЗА) стандартні криві будували з використанням людської ДНази | Ри!тогутеФф). Відносні питомі активності природної людської ДНази | і варіантів показані на Фіг. 2А-0.
Реакція на метіловий зелений (5іпісгорі, єї аі., АпаІ.Віоспет. 222:351-358 (1994); Киптіск, Агсп. Віоснет. 29:41-53 (1950)) використовує барвник метіловий зелений, який впроваджується приблизно у кожних 10 основ у ДНК, утворюючи зелений субстрат. По мірі того як ДНК розщепляється ДНазою І, барвник метіловий зелений вивільняється і окислюється у безколірну форму. Таким чином, втрата зеленого кольору пропорційна кількості ДНази І, що додають до, зразку який аналізують. Кількість ДНази І, присутня у зразку, оцінюють потім кількісно шляхом порівняння з стандартною кривою, яку будують за результатами реакції з відомими кількостями ДнНази І.
Аналіз активності ДНази І ЕГІБА містить покриття пластин мікротітратора козячим поліклональним антитілом анті-ДНази І, додавання зразка, що досліджується, і виявлення будь-якої результуючої пов'язаної
ДнНази І за допомогою кролячого пс тіклонального антитіла анті-ДНази І, копьюгованого з пероксидазою хріна (НАР). При додаванні субстрату НАР і кольорового реагента колір проявляється пропорційно кількості
ДнНази І, присутній у зразку. Потім кількість ДНази І, присутньої у зразку, оцінюєть шляхом порівняння з стандартною кривою, яку будують за результатами взаємодії з відомими кількостями ДнНази І.
По обом методиках досліджувалась велика кількість розведених розчинів зразків, і по тим величинам, які попали у середній діапазон стандартної кривої, було розраховано середнє значення і потім вираховані стандартні відхилення.
Крім того, концентрація ДНази І визначена по методу ЕГІЗА, використалась для стандартизації концентрацій ДНази | в інших методах аналізу, у яких досліджувались варіанти ДНази І! (наприклад, у дослідженнях по інгібуванню актином, описаних нижче).
І. Інгібування актином гідролітичної активності ДНази
Сх-актин (Карзсн, єї а!., Апп. Нем. Віорпув. Віотої. бігисі. 21:49-76 (1992) був приготовлений менше ніж за 10 днів до використання шляхом діаліза протягом ночі 1мг/мл розчину препарата актина, що випускається серійно, (бідта, 51. І оців, Мізвошгі ОБА) на 5ММ НЕРЕ5, рН 72, 0,2мМ Сасі», 0,5мММ АТР, 0,5мММ В-меркаптоетанола при 4"С. Після центрифугування при 130009 протягом 5 хвилин кількість (- актина визначалась шляхом вимірювання захоплення при 290нм; Імг/мл розчину мав захоплення 0,66 оптичної щільності. Кількість препарату С-актина, потрібного для істотного (25095 інгібування), але не повного інгібування ДНК-гідролітичної активності природної людської ДНази І, визначалась у попередніх експериментах у одних і тих ж умовах для всіх аналізів.
Чутливість до інгібування актином оцінювали шляхом вимірювання ДНК-гідролітичної активності варіантів у присутності або у відсутності актина одним з двох різних методів аналізом, реакцією на метіловий зелений, описаної вище, і гіперхроматичним аналізом, який заснований на збільшенні абсорбції при 260нм після денатурації і деполімеризації ДНК (Кипіїя, 9. Сеп. Рпузіо!. 33:349-362 (1950); (Кипія, 9. Сеп.
Рпузіої. 33:363-377 (1950)). Відсотковий вираз інгібування обраних варіантів у цих аналізах показано на Фіг.
З та 4.
В гіперхроматичному аналізі концентровані супернатанти культури (приготовлені як описано вище, що містять варіанти ДНази І) інкубували без додавання або з додаванням 2-3-кратного молярного надлишку актина у буфері А (25мММ НЕРЕФБ, рн 7,5, 4мМ Сасі», 4мММ Масі», 0,195 В5А) протягом години при кімнатній температурі перед додаванням у кювету, що містить 40мкг ДНК у загальному об'ємі для аналізу 1,Омл.
Кінцева концентрація варіанту ДНази І у зразку склала приблизно 26бнм, за результатами аналізу ЕГІ5А.
Були вимірені ступені гідролізу ДНК варіантами ДнНази І у присутності і у відсутності актина. Відсотковий вираз активності, показаний на Фіг. З та 4, розраховувалось шляхом визначення відношення ДНК- гідролітичної активності людської ДНази | (природної або мутантної) у присутності актина до її ДНК- гідролітичної активності у відсутності актина і множення на 100.
При дослідженні реакцією на метілові зелені концентровані супернатанти культури (приготовлені як описано вище, що містять варіанти ДНази І) інкубували без додавання або з додаванням 1000-кратного молярного надлишку актина у буфері В (25мММ НЕРЕ5, рн 7.5, 4мМ Сасі», 4мММ Масі», 0,195 ВБА, 0,0195 тимеросала) протягом 16 годин при кімнатній температурі. Концентрацію активного ензима у кожному випадку оцінювали шляхом порівняння з стандартною кривою Ри!тогуте. "Відсоток активності" залишеного варіанту прийняли як 100 одиниць відношення активності у присутності актина до активності у відсутності актина.
Як показано на фіг. З та 4, ДНК-гідролітична активність природної людської ДНази І істотно знижується у присутності актина. Різні варіанти природної людської ДНази І з мутаціями одного і багатьох залишків при порівнянні надаються відносно стійкими до інгібування актинами, оскільки володіють більшою ДНК- гідролітичною активністю у присутності актина в порівнянні з природною людською ДНазою |.
І. Аналіз зв'язування актина м тодом ЕГІБА
Метод аналізу, який використовує мікротітратор, був розроблений для вимірювання здатності природної людської ДНази І і варіантів ДНази І! пов'язуватись з імобілізованим актином. Спочатку лунки пластини Махібогр (Мипс, Іпс. , Марегміе, Шпоїв, ОА) покрили 100мкл на лунку людського СсС-глобуліна (СаІріоспет, Га доПа, Саїйогпіа О5А), білка, що пов'язує актин (СюїазсптіаСтіегтопі, еї аї., Віоспет. .). 228:471-477 91985), Мо! еод, еї аї., у. Віої. Спет. 264:1260-1267 (1989), Ноштеіаа, еї аї., Еиг. У. Віоспет. 203:499-503 (1992)), з концентрацією 1О0мкг/мл у 25мММ НЕРЕ5, 4ММ Масі»г, 4мМ Сасі», рН 72, при 4"С, на 16-24 години. Після віддалення сС-глобуліна надмірні реактивні ділянки блокували шляхом додавання 200 мкл на лунку буфера С (буфер С аналогічний вищеописаному буферу В, з добавкою 0,5мММ аденозинтрифосфата; буфер С використовувся у якості розріджувача, зразка що аналізують у всіх подальших етапах, якщо не вказано інше) і інкубували пластину на шейкері протягом 1-2 години при кімнатній температурі. Кожен подальший етап інкубації проводився при кімнатній температурі протягом 1 години на шейкері Міпі Огрїа! Зпакег (Веїсо Віоїесппоіоду, Міпеіапа, Мем дегзеу О5А); між всіма етапами пластину спустошували і промивали 6 раз фосфатним буферізованим сольовим розчином, що містить 0,0595 Тмеєп 20 за допомогою устрою промивання пластин Місгожавзіп ІІ (ЗКаїгоп А/5, Могпмау). Далі, (- актин, приготовлений, як описано вище, розбавили до 50мкг/мл у буфері С, та 100мкл додали у кожну лунку; пластини інкубували і промили, і 100мкл різних розведених розчинів Риітогуте і середовища клітчастих культур, що містять природні людсьї ДНази І або її варіанти, додавали у лунки і потім пластини інкубували і промивали. Нарешті, 1ОО0мкл розведеного 1/25000 розчину кон'югату кролячого поліклонального антитіла проти людської ДНази І з пероксидазою хріна (початкова концентрація штаму становила 465мкг/мл) додали у кожну лунку. Після інкубації і промивання ініціювали проявлення кольору шляхом додавання 100мкл кольорового реагента (про-фенілендиамін і таблетку січовини/НгО» бідта Раві, разчинними згідно з рекомендаціями виробника) і потім зупинили його шляхом додавання 100мкл 4,5М
На5О»х Абсорбцію при 492нм записали і побудували криву залежності від концентрації ДНази І, початково доданої у лунку. Для природної людської ДНази | та тих варіантів, які пов'язувались з актином, були одержані сигмоїдні криві; ці криві шляхом регресивного аналізу привели у відповідність з рівнянням з чотирма параметрами (Магапагаї, 9. ос. Іпацві. Аррі. Майй. 11:431-441 (1963); концентрацію кожної ДНази І (природної або мутантної), потрібну для досягнення половини максимального відгука у аналізі, розрахували по кривим і результат прийняли як величину ЕСво. Передбачувана молекулярна маса природної людської
ДнНази І і варіантів склала 37,000Да.
Відносна спорідненість зв'язків до актина кожного варіанту ДНази | розраховували шляхом поділення величини ЕСзо варіанту на величину ЕС5зо природної людської ДНази І визначену методом ЕГГІ5А; результати представлені на Фіг. 5А-О. Наприклад, якщо розрахована відносна спорідненість до актина варіанту людської ДНази І дорівнює 5, ця величина означає, що ЕСзхо варіанту у 5 раз більше, ніж ЕС5о природної людської ДНази І, або, іншими словами, що варіант має спорідненість до актина у 5 раз менше, ніж спорідненість природної людської ДНази І до актина у аналізі ЕІ І5А.
ІМ. Дослідження методом стиснення харкотиння
Метод стиснення харкотиння (РСТ публікація Мо. УХО 94/10567, опубліковано 11.05.1994) використали для вимірювання відносної в'язкоеластичністі харкотиння від пацієнтів, страждаючих муковісцідоза ("СЕ- харкотиння") до і після інкубації з природною людською ДНазою І! і різними варіантами ДНази І. Після змішування СЕ-харкотиння з зразком ДнНази І і інкубації протягом 20 хвилин при кімнатній температурі напівстверджені розчини завантажили у капілярні трубки, які потім центрифугували при 12000об/хв протягом 20 хвилин. Після центрифугування висоту гранул вимірили і порівняли з висотою розчину разом з гранулою. Ці вимірювання потім використали для розрахунку відсотка стиснення харкотиння, яке корелює з в'язкоеластичністю харкотиння.
Відсоток стиснення, визначений після обробки СЕ-харкотиння природної людської ДНази | і актиностійкими варіантами людської ДНази І, представлений на Фіг. 6. Ці результати показують, актиностійкі варіанти людської ДНази | більш ефективні, ніж природна людська ДНаза І, у зниженні в'язкоеластичністі СЕ-харкотиння, визначеної методу стиснення харкотиння.
СПИСОК ПОСЛІДОВНОСТЕЙ
(1) ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ () Заяшійик: Джінеїіпех, Інк. (ї) Назва винаходу: Варіанти людської ДНази І (ії) Кількість послідовностей: 98 (м) Ночтопйа адреса: (А) Адресат: Джінситех, Інк. (В) Вулиця: 460 Гіоіїнт Сан Бруно Бульвар (С) Місто: Сауз Сан Фрапціско (0) Штат: Каліфорнія (Е) Країна: США (Р) Р 94080
(му) Форма комп'ютерного зчитування: (А) Тип носія: флоппі-диск 3,5 дюймов, 1.44 Мб (В) Комп'ютер: ІВМ РО-сумісний (С) Операційна система: РО-0О5/М5-005 (0) Програмне забезпечення: М/іпРайіп (Сепепіесі) (мі) Дані цій заявки: (А) Помер заявки: (В) Дата заповнення: (С) Класифікація: (мії) Дані пріоритетної заявки: (А) Номер заявки: РСТ/О595/02366 (В) Дата заповнення: 02/24/95 (мії) Інформація про повіреного агента: (А) Ім'я: Джонстон, Сіп А. (В) Репстраційний помер: 35,910 (С) ДіломеР0925РІ1ТРСТІ1 (їх) Інформація про зв'язок: (А) Телефон: 415/225-3562 (В) Телефакс 415/952-9881 (С) Телекс 910/371-7168 (2) Інформація про послідовність Ме1 () Характеристика послідовності: (Д) Довжина: 260 амінокислот (В) Тип: амінокислота (ОС) Топологія: лінейна (ї) Тип молекули: амінокислота (хі) Опис послідовності Ме1
Бец був І1їе Аза Аїа Ре Авп ЇТе бів Тк Ре б1у Сіо ТвкоБув 1 5 ї0 неї
Мес зек АБ Аіа Тпх Без Уаї бек Тук Тіе Уа) бів ї16 рез бег
20 5 30
Акч тук Авр о т1е Аіз Пец уді біп БІ Уаї Ак АБр бех Ні Гей 35 40 45 тТВЕ Аіа Маї СТУ Був Пец дею Авр Авп Гео Ава Чіп Ар Аза ро 50 5 БО
Авр оте Тух Ніє Тук Уаї Ма) бек бій Рго Пе с1у Аху АвБооБех 55 70 75
Тух Був сій Ахч Тук цей Рре Уаї Тук Ак Рго АБр бій Уаї 5ех 80 85 50
А1їа Маї Авр Бех Тух Туг Тук Авр. Авр Сіу Сув 01 рхо Суб 1У 95 109 05
Азп одер тк Ре Ап Аа біо рРко Аза 118 Маї Ах Ре Рре Бех 110 115 150
Ака с рпе тах бій уаї Ака 017 Рпе лів 11 Уаї рРко їеюв Нів Аіа 175 138 335
Аіа Ро піу Авр діа Уаї Аза сім її АзроАза ей Тук АвроУаі 140 145 159
Тук рез Азр УМаї біп Ти Бу Тер сту ей бі Авр ові Меб Бей 155 і60 165
Мес 01у АБр Рпе Аби Діа б0іу Суб бег Тук Уві ДхЯ рго Бек біп 76 ї75 їво
Ттр Бек Бек Т1еє Аха Сей ТЕр ТВЕ бек Рко Тік РБе бій Ткр Бей 185 То 155
Т1е Рхо Авр о беїг Аза Авр Твх ТК Аза ТБгорко тах нів Сув лій 20 205 каще тук Авр АкЧ їіє Уаї Уа1ї Аіїа б1іу Меб Гец їеип Ахо с1у Аза Уві 215 ай 225
Уаї Рко Авр бек Аіа Пец Рго Рре деп о рРле біп Аіа діа Тук ТУ , 239 7535 25х4о
Шву Бек Авр біп Пец Дій біп Аза ї16 Бет Авр нів Тук рхо Уаї 45 250 255 біз Уа1 Меб рез був 2и6о0 (2) Інформація про послідовність М82 ! (І) Характерніствка ноелідовності: (СА) Довжина: 260 амінекислої (В) Тни: амінокислота (1) Топологів: лінейна (й) Тзні молекули: амінокислота
Сх) Опис послідовності Ле й рец Був І1е Азіа Аза Ре Авп о ї116є біп ТК Ре біу Аза ТК Був 1 5 10: 5
Меє чех Авподіа ТВ Пен уаї бек Тух ІЗ Уаї біп 116 Пец Зех 20 25 30 дку Тук дер тів дів ей уаї біп бу) Уа) дДкЯ АБО бек нів пев 45 чо 45
Твк діа Уаї зіу Був цез реч Дер АвБа» цем АБ ОЗій АБр Діва ркго ва 55 бо дер тк тТук нів тує Уаї Уаї бек бі» рхб Без Біу Аху Ав Бек 65 7о 75
Тук Був сій Аху Тук рей Ре Уаї Тук Акч Рго Анр бів Уві Зех но 85 за
А1їа чаї Авр бек тує Тук Тук АБр АБр осіу Сув біс рко Сув с1у 35 100. 105
Авп одер ТВу Ре лаз Ах 10 Рто Аза ї16 Узі Аку Ре РБе бек 110 115 126
Ажа Ре Так Пій Узі дк бій Рре діа 116 Уаї рРкго цей Нів Аїа 125 130. 135
Аза рхо Шу Авр одів Уа! Аза біц 116 Авр діа без Тух АвроУаї 140 ї55 159
Тух йеч Авр о Уаії бів біч Був ТЕр біу Бей бій двр Уві Меб печу 155 150 165
Мек с1у Авр РПе Авп Аїа біу Сув бек Тух Уаі Ак Рго Бех біп 175 78 180
Тюкр Бех бек Ті Ак реч Тктр ТБх Бек Рто Тих рре біп Тер Бей ; 1855 і9550 ща5
ТТ Рхо Авр бек Аза Ар ТЬІ Тк Аза ТБ орРго тик оНів Суб Азїа 200 205 210
Тук Авр Ака їїє Уаї Уаї Аїа Б1у Мес цех пе Ага сту Аїа Маї 215 220 ; Ва5 чаї во АБр бег Аза печ Рго Ре Авп о рПє біп діа діа Тух біу 230 2358 йо
Тем Бех Авр біп Пец Аїа бій Аза Ї1е бег Авр Нів Тух Рго Ууаї 248 250 255 пі Уаї Меб йдем цув 260 (2) Таформація про послідовність ЛОЗ
() Характеристика послідовності: (А) Довжина; 260 амінокислої (8) Твіг амінокислота (0) Топологія; лінейна в (п) Ти молекули: амінокислоїа (хі? Опис послідовності Ме; еч Був Ї12 Дів Діва ре Ав ІТ1е сів ТВк Ре біу Нів ТНкобув
М 5 10 ї5
Меї чек дян Аіа ТИПУ пец уві бек Тук її Уа) біп Ті теп Бе 20 25 о
Ак тТук Ар от1є діа рей уаї сіп біз Уві Аху Авр бек Нів 168 35 40 «5 тк дія Маї Сіу пув Пец пбец АзроАеп це) Двпобіп Ар Лід всо 50 55 60
Аве о тТбкК Тук Нів Тук Уві Уаї бек бій рго Бей пку АхчЧ АБпоЗех е5 70 75
Тук Ппув 15 Ага Ту Бей рія Уді Тух Ах Рко Азр біп Уді ех во 85 ва
Аіа Уві АБр бек Тук Тук Тух Авр АБр бІу Суб б) Рго Сув У 0 55 лой 05
Авп Ар Тахо рРде Авп ока бій Рг Аіз ї1е Уві Ака4 РБе Ре бек 110 хе 120
Акч Ре Тк біо Маї Ак біз РБе Аїа Т1е Уві рРто рей Нів Ада 1255 139 135
Аїа го піу Авр Аза уаії діа 010 ті др Аіа Бей Тух АБр Уві з 140 145 М 5О
Тух Пец Авр оУаі біп бій ув Туробіу цем бій Авр-Уаі Меб Цей ї55 ї15О 165
Мес бі Авр Ріє Азп Аїа б1у Сув бек Тух Уа1і Дкд Рго бек бій
Зо 170 і75 ше,
Тхр Бех Бек Її16 Аг Пец Тер ТНЕ Бех рРко Тих Рпе бій Тер пеу ї85 цзо ща
Ї1е Рхо Авр бек Аїа Авр ТНК ТВгоАіа ТВж Рко тв нів Суб діа 200 295 210 Тук Авр Ако І16 Уаї Уаі А1а біу Меб цей Пец Агу біу Аїа Ммаї : 215 220 255 чаї Ро Ар бек АІа рем о рго Ріе АвпорБе біп о АТа Аза Тук СУ 230 235 240 ївц бек Авробіп цей Аза біп Аза ї16 бек Авр Нів Тук Рхо уаї
245 250 238 біц Уаї Меб ем був (2) Інформація про послідовність. Мо4 (0 Характеристика послідовності: (АХ Донжинча: 260 аміпокислеї
СВ) Тин: амінокислота (13) Топологія: лінейна (й) Тип молекули: амінокислота о с й дян еянй Кб ; (94) Опис послідовності Же
Без цув І1е Аза Віа Рре Ап отіє сій ТВх Ре біу дка Тр Був
ЗХ 5 Мо 5
Мек бек Ап о Аїа ТНК цем Маї бек Тух Із Ма! піп Х1е Пе бех а 25 30 ї5 Аха ТУК Ав лів діа печ уаї сїл сій Уаї Ахч Авробек Нів Пей 35 40 45
Тих Аїз Уаї с1у пув цей Бей АБр о Ав ем Ай бів АвроАїа рхо
Бо 5» 50
АвротТву тус Нів тТух уаї Уа) бек біб Рто ей О1у Ах Ав Бех 2й 65. ГБ Т5
Тух ув біз АхЯ Тук ей Ре Уаї Ту АхФ рко Авр о біп Маії бехг ' во 85 зо
Аза Чаї Ар Бек Тук Тут Тух Авр оАвр О1уУ Суз Сів Рко Сув біу з5 щОао 105
Авп о Авр оТНЕ Ре Авподто біз Рко діа Ії18 Уві Ага рРпе БНе бек ка 115 129
Ахч Ре Тих бій уаї Аке бі РБе діа ї1еє уві Ро Пец Нів Дів 125 135 135 віза Рго 01у Ар Аїа Маї Аїа О1ч ї1е Авр діа гей Ту др чаї 40 140 Т45 150
Тук Бей АвроМаї біп бій Був Тер о біу Пес бій Авро Узі Меє Бей 155 їв 165
Меї піу АвроРБе Авп о Аїіа б1у Сув бех Туг Ма1ї Аку Руб бек бід 170 175 180
Ткр бек бек Ії Акдф Пец Тер Тйх Чек Рко Так РБо бій Тер їєи хв5 т50 95
Т1є Рго Авр Бек Аїа Дяр ТВх Так Аїа Тру оРкго Тк оНів Сув Ліва 290 205 210
Туг дер Ак т1е Маї маї діа б1іу Мей гей їеци Акад біу Аа МУаї 215 220 225
Уаї Рго Авр бек А1а Бей Рко ре д5ип Ре біп діа Азіа Тух б1у 230 235 240 цен Бех Ар бів без Аза біп Аза їі Бек Авр Нів Тух Рко Уаї 245 50 255
Зі уаї Меб пем Був во (2) Інформація: про послідевність: Ява хо (8) Характернекика послідовності: (А) Довжина: 260 амінокислої (В) Тняи: аміпокислоїа (0) Топологія: ліненна (хі) Ойно послідовності Мо бем був Тіе Аза Аіа Ре деп 11 п1п ТВ» Рів біу Тур ТЕ Був 4 5 10 15
МеЄ бех АвпоАіа Тік ей Маї Бек Туг ї1є Уві біп ї1іє бец Бех зо 25 35. " Ак тТук Ар ї1е Аза Пе Уаї бпіп сій Уа) Агу Дер бек Нів їв жу 35 40 5
Тих Аїа Узі біу Шув Пец Бей Авр Ази Пе АБ біп АБр Аза ВКо 50 55 бо дероТпЕ Тук Нів Тук Уаї Уві Бех бій Рго цес П1у АкЧ Аза бех 65 то 75 тує Був сім Агу Тує рей Ре Уаї Тук Ач рхо Абвр біп Уві Бех но 5 що
Аіїа маї Авр бек Тух Тук тТух Авр Авр О1у Сує іш Рг Суб О1У 95 100 105.
Авп о АБр ТЕ Ре деп Ага бій Ро діа ів Уаї Аха Рде Ре бех що 115 що
Ак Ре Тк бій Уві Ак біц рРБе діа хі Уві ро безй Ні діа 125 130: 335
Аїа Рко бСіу Ашр Аїа Уаї Аїа січ Ізе Авр Аза без тух Авроуаї 140 ї45 150
Тук йем Авр Уаї біп бІй пуб Тгр о біу йез 01) Або Уаї Мебє бец 155 160 ї65
Меє б01у Авр Ріе АвпоАіа спіу Сув бек Тук Уві Агро Рко бег бів ї7О 175 189
Тер бек Бех Ї1е Ах Пем о Тгр Тк бек оВро Тк опе біп Тхр Бей 185 190 195
І1е Рхо ДБр бек А1їа АБО ТВ Тих Аза ТВ оРро ТВх Нів Сув Аза ! 200 205 210
Тук Авр о Ауа ї1є уаї чаї Аза біу мес пеи Беш Аа б1іу Аїа Уві зі ей 2725
Мазї рРто Ар бек Аза Без рго Ре дп Рпе біп діа лів Тух піу 230 235 540 їва бег Авр СїІп Цей Аів Сіп Аза 116 Бег Авр Нів Тух РКО Маї 245 250 255 біз Уаї Ммебє Ппей був 260 (2) Інформація про послідовність Лоб (0) Характеристика послідовності: 35 (А) Довжина: 260 амінокислот
СВ) Тит: амінокислота (0) Топологія: ліпейтн (хі) Опис послідовності Леб
Бен пцув ї1їе Діа діа Рпе Ав ї1їє бід ТВЕ РВе піу Тук ТпЕ Був о ї. 5 35 ї5
Мес Бех Авп о АБа Тпх Пец Маї Бех Тук І1є Уаї біп хів Без бех що 5 30
Ата Тух Дер І11е Аїа Пец Уаї бій бій Уві Ак Авр бек Нів цец 35 35 45
Та АТїа Маї біу Бу рез цей Дб5о Депп Пе) Ап біп Дер діа РКО
Бо | 55 во
Авр тих Тук Нів Тук Маї Уаіїі Бек сій РО рей б1у Ак АБап ЗУ 65 то 75 тус Був бій Акад Тук рей Ре Уаї Тут АкЯ Рхо Дер біп Уві Бех во 85 зо
Аїа маї Авр Бех Туг Тук Тук Авр АвБр о біу Сув сій рко Су Ху
ЗБ 100 105
АзпоАвр отак Ріє Авп Аху сім Рхо Аіа ї1є Уві Аху РБе Рі бех 110 115 120
Ака Ре тах бі: Уаі Ака біц ре Аза ї11е Уаї Рго Пец Нів Аїв 1855 130 135
Аїа рко сіу Авр Аїа Чаї Аза біб 11е Авродіа пец Тук Авр Уві то 145 150
Тух Гез двр чаї б1іп 910 пуб Ткр б1у Бем бій Ар Ууаії Меє ем 155 160 165 меє сіу Авр Ре. Ав діа Фу Сув шек Тук Уаї АкчЧ Рко бек бій 170 175 : 180
Тер бек Вес т1є дк Пец Тер їТнНу бек рРко То о РНе біб Тхр ей 185 хзо 195 тіє рРго Авр Бек діа дер Тих Тк Аза ТВх о Бко Тпх Нів Сув Аа 250 205 27510 -
Тук Авр дДкЯ ї16 уУаї Чаї діа біу Мес реч Бею духо СІіу Аіа УВї
Ж 2 и
Уаї Рхо АБр бех Аіа Бей Рхо Рне Або Ре бій А1за діа Тук 01У 736 235 240
Бека бек АБр біт печ Аза біо Аіз ї1їє Бех Авр Нів Тух Рхо Маї1ї 24 250 255 5 Сім Уаї Меє без Був 250 . (2) Інформація про нослідовність Ме? (І). Характеристика послідовності: (А) Довжина: 260-амійокислот, (В) Тин: амінокислота (Б) Топологія: ліценна (хі) Опис послідовності Де і
Гей цув ї11є АТа Аіа Ре деп Тіє бір Тв Ве біу біо ТНК Був 1 5 10 15 Меб бек Аза Аіа ТВг Пен Уві бек Тук ЇІ1е Маї сій їі Пец бех 20 5 39
АкЧФоТук Авр ї1іе Аїа Пец Уаї біп біц о Уаі Ахо Авробек Ліа во 45 20 45
ТЕ Аїд Узі сту Був Бей Пец дер Абп їн Абпобіп Авр о Аза РЕо зо 59 55 во
Авр о ТВу Тух Нів Тук Уаії Уві Бег бій рго Пен біу Ака4 о Авпобех 65 70 75
Тук Був бій Ахч Тух Ше Рбе Маї Туг Ах Рго Двр сій Уві баг во 85 50
Аза Уаї АБр Бех Тук Туг Тух Авр Авр спіу Сує піц рго Суз (ІУ 35 оо " 305
АбподвроТах Рпе Азп о АкЯ Сі Бкго Аза І)є Уві Ах рРре рве бак 110 хо ї50
Акч РБе Тцкобів Уві Аа бій рРЧе Аза Щї18 Уаї Руб бем Нів Аїа 125 130 135
Аїа БРго біу Авр діа Узі Аза біч ЇІз6 Авр Аїа цем Тук Авр о Маї ї40 145 І50 тТук цей дер Хаї біп бій був Ткр сіу пез бій Авр уві Меє цем 155 160 165
Мес б1іу Авр Ріє Аєп Аіа йіу Сув бех Тук чаї Ака Ро Бех біп ї7о ї75 180
Ткер Бех бек Ії Ахд Бей Тгтр ТИЖ бек ро Тах Рре біп Тур їм 785 155 185
Іїе рхо дер бек Аза Авр оту Тву діа Ти вхо Твх Нів Суз діа (щі 205 10
Тук дер Ага Тіе Уаї Уаії діа біу Меб зебри дку біу діа Уа) 215 220 225 Уаї РхосАБр Бех А1їа реп Рхо БВе Авю Ре біп Аза Аза Тук б1у: 30 235 240 еч Бек Авробіп Пемй Аза біп діа Іїе Бех Дер Ніб Тук Рко Уві 245 250 255. бій Уаї Мебє дец Був о 50 (2) Інформація про послідовність Жо8. (0 Характеристика послідовності: (А) Довжина: 260 амінокислот (В) Тит: амінокислота (0) Топологія: лінейна (хі) Опис послідовності еВ реч пув тіє дів АТ РНе АП Їїе бід ТП ре сіу біц Тпж пух 1 5 що 15
Меє Бех Авп йіа Тпх Пем Уві бек Тук ї1е Уаї сіп ї16 Бей бег зо 29 25 30
Ака Тук двр тів Аїа це чаї біп біз Уві Дто Дер бек о дДвробей 0 45
Твх Аіза Ма)з с1іу Був їєц Пец Авр Дяп Бец Депо сіп Азродіа рег
Б 55 во 35 Авр Твх Тух Нів Тук Уаі Маї бек й1ци Рко ви біу дку Авп бех 65 7 75
Тухк був сій Ак Тук о їей Рре Маїі Тух Акд рго дер біп УМаї 5ех що 85 50
А1а Уа! Авр бек Тук тТук Тук Ар Ав о біу Сув бім Рко Сув Ху 55 | 106 05
АвпоАБр тТійх РИе доп о дкЯ бій Реб Аза ї11іе Уа АкЯ Рпе РВЕ Бех 110 115 130
Ах рРВе Трх сі) Чаї Ах сій рре Аїа тіє Уві Рко цец Нів лій 125 130 135
Аїа Рхо біу Ар Аза Маї Азїа біз Т1е Авр Аза їец Туг Авр Мах 140 145 ї59
Тух вч Авр Уаї біп обі) вує Ткропіу бец сі АБр Маї Мебє цей ув 155 То 165
Меб Ф1у АвроБпа Аво оАТа оїу Суз бек Тус Уаії АкЗ Рус Бех сій ї70 175 тво
Тхробег Бек Ше Акч ей Ткр ТВвх Бек Рко ТВк Ре бій Тер ей 185 130 385
Т16 вго Авробех Дів АБр отак Так оАТа Тс о Бго Тас Нів Сув Аіа 296 205. 210
Тухк Авр Ак ї1є Узі маії Алі с1іу Мебс ем йем АкУ О1у Аза Маї 215 320 225
Чаї Рхо Авр бег А1а пес Рхо Ре Авп о рРпе біп о Аіа діа Тут діу 230 гук 240
Бей Бех Авр о біп Пе» іа бів Діа ї1е бех Авр о Нів Тух Рго Уді 745 250. 555 бій Уаії Меє Бе Гуз. 250 (23 Інформація прос послідовність МО: (і) Характеристика послідовності (А) Довжина: 260 амінокиєлої (В) Ти: амінокислота (3) Топологія: лінейна зо чі о,
С) Опис нослідовності МУ : їей цпув ї1іе ліз Аіа РВе Авп о т1їе с1п ТЕ РБе бу бій так Бу ї 5 10 15
Меї бек Ап Аїа ТВК оцей маї бек Тут І1с Уві б)п І16 рем бек що 20 25 30 с Аку Тух Авр о ї1е Аза Шец Уа) б1іп бі Уві дДко Авр обек Тук Грей 35 40 45
ТВ А1Та маї Ф1у був ес Бей Авро АБИ цем Дяп дів Або діа ро о)
АвротТвВк Тух Нів Тух Маї ау чек бі) ро ев біу АхЯ Авпп Бех 55 70 75
Тух цу січ АЕЧ Тух Це Ре Уаї Тук ді рРхо Авробіп Маї бек . во : 85 зо
КІ Аіїз уві Авр Беї Тук Тух Ту Авр Абр о сіу Сув сій Ро Суб бху 25 00 105
Авподвр ТБ ре деп Ага бій Рго Аїа І1є УМаї Ахч Рне Рпе Бах 310 1х5 150
Акта Рре Три бій Маї Аку Стій РБе Аза т1 УА) РКО пез НівсАїа з В 25 139 135
Аїа рго біу Авр Аіа Уві ліз. с1м5 16 Азр Аза ви Тук дер маї 140 145 50 ; тТук еп Авр о Уаї сіп 010 Був Тур БІу без б1ч Авроуаї Меє цей 155 160 165
Меб біу Авр ве Двпо'Ала біу Суб Бех Тук чаї АкЯ рко Бек бід 170 175 | 180
Ткр бек Бех Хіє Аху цей Тер Так бек рРго Тпх РІВ біп Ткроїео 385 150 ї95
Іі хо Ар беж дія Ар ТВж Так діа тре орго ТйК оНів Суб Аїа о 200 295 219
Тут Авр о Ахо І1е Маї Узі діа сіу Мебє ей рей Ако біу діа Увї щі КР вав
Уаї Рго АБр бек діа Бей Рко Рпє АБп о рРБЄ бій Аза діа Тук біу 230 235 2540 25 Ше бек Авр сів рец Аіз біп діа ї1ї6 бет двр о Нів Тук Рко Уаї 245 250 , 55 що сій Уаї Меє Бей Був 260 (2) Інформація цро послідовністі» Лето 30 (1) Характеристика послідовності: ! (А) Довжина: 260 амінокислої
В) Вин амінокислота ї СО) Топологія: лінейна (хі) Опис послідонності Мо10 . Ї 35 їез був Т1е Аїа- Аїа Рпе Авп Т1е біп ТбК оРце біу сви Так Був
Її 5 15 15
Меє бек АвпоАїа тТіх їз Уаї бех Тук ї1є Уаї бій ї16 рец Бех
Аха Тук Авр 112 Аза пем уУаї біл біз Уаї Ак Абр бек Ткр Без 35 40 45
ТНК Аїа Маії сЇу був ев пес Авр Ав їей Авпобіп Авр діа ржб ко 55 во
Авр їни Тук Ні Тук Маї Уаз Бех бій ро без сі1у Аху БИ бек 65 7о 75
Тук цув сім Акуу тТухк їв Ре Уа! Тук Ах Рко Авробіп Уаї Бех во 85 чо
Аіа Уаії Авр Бех Тух Тук Тух Авр Авр біу Сув с1ч Рго Сув ЩУ 35 оо 05
АвпоАвротТнх РВе АБ Аго б1іц Ро Діаз ї11е Маї лк Рре Бе бег 150 115 129
Ака Рпе ТВ 1) Уаї Аха біб Ре Аза І16 Уаі Ро во Нів ослів 125 | 1ї30 135 діа Вхо біу дДвр діа чаї Діа біз Ії дер діа їв Тук Авр оУаї 140 145 ї50
Тук рез Авр о Маї біп 91 цув Тер о Сіу ем Яга АБроУві Меб без 155 жо 85
Меб біу Ар РНе Азп Аза біу Сув бЗеї Туг Уві Ак Рко Бех бід 179. 175 і8о
Тхр Бек бек Т1е АтЯ Пец Тхр Так бек Рхо Тих РБе бій Тер ем . 185 150 195
Іі Рко Авр беї Аза Дюр ТК ТВх ДЗіа Тих Рго Так Нів Су Діаз жо 505 в
Туг Авр о Ака їїе уаї Уаї Аїа С1у Меє рец Геч Ага біу діа Уаї 215 220 25
Уаї Рхо Авр бек Аіа Пец Рго Ріе Авп оре біп діа Аїа Тук біу
Мт) 235 йо еп бет Авр біп цен Аза бів Аза ї1е бЗех Авр Нів Тух Рго Уаї 245 250 255 сіш Уаї Меє Пец Був 260 ; (2) Тиформація про послідовність Мо (С) Характеристика послідовності: (А) Денжина: 200 аміпокиелої (В) Тин: аміпокислота (2) Топологія: лінейна
Сх Спте послідовності М
Іжа Був ї1е Аіа діа Ре Ап оїіє біп Тпх Ре сіу біз тТВх Був 3 5 10 15
Мес, бек Авподіа ТПж Пец Уаї бек Тук Ії Маї біп І1с це Бех 20 25 30
Б Ахча Ту дер І1е діа тво Уаї б01п 510 Уві Акч АвроЗек Нів Пец. 15 40 45
Так о АтТа Маї Шіу Буп Ше» би Лія Ава їбц два бій Апроліа РКО 50 55 60
Ав отв Тух Ніз Тух Чаї Чаї Бех бій рРто бей б1іу Ага Авпобех 5 70 8 тТук Був 510 Акоа Тух ей Рре Маї Туг АкчЯ рРхо Ар о біп уаї ех во 85 зо
Аїа Мазі АБр Бек Тук Тук Тук Адяр Ар обіу Сув бі ро Су У 95 100 що
АБ "Ар Тіх Рре дво оАка бі руб діз ї1е Уаї Ах Рре Ре Бех 110 115 120
Ака Рце ТаКобіч Уаі Аа бішц Ре діа 1318 Ууаї рРхо пез нів діа « 125 30 135
Аїа Ро біу Авр Аїа Узі Аіа бій ї1е Абр Аза рей Тук Абвр оМаї 140 145 150
Тух йем Авр Уаї сіп бій був Тер сіу цей біц Авр Маії Меб Без ї55 169 ї55
Мес біу Ар бпе АБп оА1а біу Сув Бех тТук Уаї АкЯ Рго бек біп 170 Ма ї8о ТЕр Бах Зек ї1їе Акд цей Тер Тік Зес Рго Таж Ре біп Тер їец 185 150 155
І1е рго Авробег Аіа Авр отак ТНх Азіа Те оРго Таж нів Сув Аїа 20 205 219
Тух Авр Акч ї1е уУаї Уаі діа с1у Меб їв їви Агу З1у А1а Маї з 215 220 225
Чаї Рго Авр Бех Аза Пей рРго Бе Дей рРпе бі» Азія діа Тук сб1у 230 235 240 рей беж АБр біп Пец Аза біп Аза її бебі Авр о Нів Тук Ро Уаї 245 250 255 бій Уаї Меє Пей Був
І 2650 (2) Інформація про нослідовність Ме с) Характеристика лосдовноєті:
(АХ Довжния 260 аміокислот (В) Тин: амінокислота (0) Тонолокія: ліпейна (ХО Онис послідовності Мн Беч Був Іі Аіа Аїй Рпе Авп о Ї1е біб ТВк Ре Ф1у бі Трх Був ї 5 10 15
Мес бек двп Аіа Твг беж Уді Бех Тук 116 Уаї бів їі1іє рей бек 20 25 30 дгЧч Тух Авр о ї16 Аїа печ уаї Сів біз уві Аку Авробек нів 18 хо 35 40 45
ТЕ Аіа Узі сіу Був Пец ей Був Авпобем Або бій Авродіа РКО 50 55 КО
Авр отак тує Нів Тук Уаї Маі бек бі ро ем сту Ак Авп обБекг 85 То 75
Ту Був бія Ага Ту Пес рпе Уаї Тух АкаЯ Ро д5р обіп Уві 5еЕ во 5 50 дІа Уві Авр бех Тук Тук Тук Авр Авр сіу Сув сій РЕО Сув біу 55 оо ща5
Ап оАБротикК Вде АвподхЯ сії рхо Аза т16 Уаї АкчЧ Ріє РБе ех о 115 129
Ака Ре Тну біц Уаї да с15 РНе тя ті Уві рко рей ніз діа 125 хо 135
Азїа Рко біу Авр о лів Уаї Аза сій т116 Авр Аїа їва Ту Авроуаї 140 145 х50
Тук ем Авр Узі сіп сію Пув о Ткробіу Бен 81іц йвБр Уві Меб ем ї55 60 185
Ме Б1у АБр Рпе Авп о Аіа сіу Сув бек Тук Уві Ака рРхо бех біп
Ма т 150
ТЕр бек бек Т1е Ак Пец Тур ТБкЕ Бех ркго Тк Ре біп Тгр Бах 185. 1850 195
І1є Рко дер бек А1їа Авр Тік ТВк Аза ТБ РКО ТЬк нів Сув Аїа 200 225 210
Тук Авр АгУ І1є Маї Уаї Ліз 0піу Мес цей пец Аха б)у лів Хаї 215. 220 225
Уві рго Авр бек Аза Пез ркб РБе Ази рБе сіп Аїа ліз Тук с1У 230 х35 240
Пец бек двр біп рез Аїа сіб Аз 116 Зех Авронів Тух ро уді 245 259 255
Фіз Уві Мех Пец Буз (2) Інформація про послідовність Меї3 (р) Характеристика послідовності: (А) Довжина: 250 амінокислот (В) Тип: амінокислота
Є) Топологія: жена (ХО) Опис послідовності Ле ї. їец Був І16 Аїа діа Рае Авп Ії сій ТВг оре біу бій ТЕ Був то Во 5 то 15
Меб бек Аєп Аіїа тв рез Чаї Бер Тук її уаї б1їв Х1е цей век й 25 Зо
АхчЧ Тук Авр Ії діа Бей уді б1п бтш узі духа Авр бег Нів Без 35 40 415 ї5 тве Атїа Уаї сту цу Пе рей АкФ АБИ Печ Авробій Авр о Аіа РКО -О 5 во
Авр Тв Тук Нів Туг Ма) Узі Бек сім рхо Шен Чіу АхЯ Ава баг 65 то 75
Тук Був біп Ахо Тух це Ре Уві Тук Аху Рго Авр біп Уві бек о 85 90 діа Уаї Авр бах Тух туї тук Ар Ар біу Сув бій РХо Сув Щіу 95 100 105
Азп о АБротТИК Рле Ап одку бі рго Аїа ЇІ1їе Уа1ї Ак ВББе рів бех 310 115 120
Ахч Рпе ТБк бі: Уві Ага бі Ре Аз 112 Маії Рго реп Нія Аїд 185 30 135 діа рРго біу Авр Ата Уаї діа бій Ї16 Авр діа без Туко дер Уаї 140 145 БО
Тух Пец Авр Уаф Сіп бІй Був Тер біу ви 0)1М Авр о уаї Мес їв 310 155 160 165 о МеєЄє біу Дер Ре Аа діа біу Сув бек тух Уаї Акч Рко Бек сі ї70 ї75 180
Ткр Зек Чех Їїе Ак цей Ткр о ТБжх бек Рго Трж Ре бій Тер ем ха5 190 195
Тіе Рто АЛюер Бек Аїа Авр ТВю Те Аза ТБ о Рхо Тпг ОНів Сув Вій 200 205 216
Тук Авр Ак І1е Маї Маї А1їа сіу Меб рбец бе» Аку Сіу Аїа Уа1 185 т 220 ти5
Уаї Рго АБр обех діа Гей рко Ре АБИ РБе біп діа Аза Тук біу 230 235 го із бек Авр бій їйви Аза бів діа ї1е бев АвроНів Тух Бхо Уві 245 250 255 бій Уаї Меї Пец Був , 260 (2) Інформація про послідовність МА (0) Характеристика послідовності:
СА) Донжина: 260 амінокислот 18 (В) Тни: амінокислота (03) Топологія: ліцейна хі) Опис послідовності МТА . пен Був тіє Аза Аїа рРБе Авп їіе біп ТВ о РБе біу бі Тк Був ї 5 Іо й 15
Меб Бех Вп о Аіа Тв цей Уаї бек Тук І1є Уаї біп т11іе цей бек
Акч тТух Авр о т1іе Азїа цей ді сів січ Маї Ака АвБр беж Нів у
ТВ А1ї5 Узі біу був Бей Ге Тук Аяп Пец Двй біз АЕр о Аїа РКО 29 5о 55 БО
Авр ТВк Тук Ніз Тух уаї Уаї бек бій Рго Пей 01у Ако Авпобех
І ; 65 та т
Тук Був січ Акта Тук Бе РПе Уді Тух дку рхо Дер бІп Уаї бек ва ВЕ зо 25 А1з Маї Ар бек Тух Тук Тук Авр Авр біу Суб бій рко Суб сіу 35 100 105
Авподер о ТВг РБе Ап Аку 01 Рко А1з Ї1е Уаії Аку Ре Ре бег 110 щі 129
АкЯ Рне Тпу сії Уаї дк біб Ре Азія І1е Уві Рго реп Нів Аїа 30 та ї13а 135
Аіїа Рко 51у АБ Аза Уаї Афа 01 Ї1е АБр о АТа без Тук АБр Уві 140 145 150
Тух тез АвроУаї б)іп о бзи ув Тер о біу Бей 010 Авр Уаї мек їеи 155: 166 165 15 Мек сіу Авро Ріє Авп Аза біу Сув баг Тук Маі Акя Рго бек бір 170 У5 180
Тир Бей бек Ії АкЧ ей Тур Тіт бЗех Рхо ТНЕ Ре бів Тер Пец
ІВ5 390 із
І1е Рто Авр Бех Аза Авр ТВ ТВе Аїа Тк Рко ТвкОНів. Су Аїа 290 205 219
Тухк Авр Ак І1е Уаї Маї Аза біу Мес бен ем Акчтобіу Аіз Уаї 215 22а 45
Уаї Вго Адробех Аїа Пец ро Рпе Дб ре піз діа Аа Тук О1У 30 235 240
Пей бек Авр біл цем АтТа сіб Аза ЩХ1іе Бех АДвро' нів Тук РЕОо Уаї 245 зво 255 січ Чаї Меє бен ув 260
С) (нформація про послідовність Ме (0) Характеруєтака послідовності:
СА) Довжик 260'амінокислог (8) ТТН: амніокислога
СО Топологія: зіпсйна (хі) Опис послідовності Ме15
Без Сув Т1е Аїа вів Ре АвБи їіє бів ТЕ Ре сСіу біз Так Був і 5 ї0 15
Мес беж Авп Аїа Ту Без Уа1 Бег Тук І1їє Уа! біп т11е цей бек жо 29 5. 30
Ак Тук Ар ої116є Аба пем Уаї біп біз Уа) Ак Авробег Ні Бей 35 40 45
ТвВЕ Аза чаї біу був цем цем дБроАво без Аєв бів Авр Аїа Рко
Бо 55 50 АБр ТВт Тут Нія Аза Уді Уа) бек біз Ркго йец Сіу Ач АБ: 5ег 65 79 75 тТук йув Січ Ахя Тук Пец Рпе Уаї Тух Аху рго Авр сів уаї дех
Во 85 за
А1а Уаї Авр бек Тук Тук Тук Авр двр Сіу Сув пї18 ро Сув Ф1У 95 їбо 105
АБпоАвроТпк Рпе Депо оАгу сій ро Азя І16 Уві АкУ Ре Рпе бег їх ва 120 дк Ре Тв сій Маз АгЯ сій Рре Аза ї1їе уді рго бев Нів діа ї25 130 їз діа рко сіу Авр АтТа Маї Д1а бій ІЇї8 дер Аіа їй Туг Авр уз 149 145 і5й
ХТух їеч АБр о Маї біп сій бує Ттробіу цен бій дер Ууаї Мебоцев 155 160 ї1655
Меє Сіу дер рРВе Азп ліз біу Суб Бех Тук Уаї Дг4 Рхо бек бій 179 175 180
Тур беї бек її Аха йейш ТЕрВ Тр бек РКО тат овВе бір ТЕр Бей 385 150 195
Т16 рко АБр бек Аза дер тиж Так АТа тик РКО ТВс Нів Сув діа 200 5. 219 тТук Ар АкЧЯ І1е уві уаї Аїіа сіу Ме рен Пец АхЯ п1у Аза Узі 235 йо а уаї рхо дер Зек діа б рро рів деп о бре біп АТа Аіа Тук Фіу хо 230 235 240 їеви Бек дар ІЙ цей, діа сіл діа їіє Бех Авр Ні Тух Рко Чаї 245 250 255 сів уві Меє печ цув
Е 360 (2) Інформація про послідовність Ле16 (І) Характеристика послідовності: (СА) Довжни: 250 амінокислот (В) Тип: амінокислота (Б) Топологія: лений ою Я Й я год ! (хі) Овис послідовності Ле16 рей цуз їіє Аїа Аїда ріе дяпої1є бій ТвВкК о РМе сту біз таж Був 1 ? 10 15
Меїє бек Ап Аза Тнх їей Уаї Бер тук їі Уаї біп ї1ї6є Бей беб 20 25 Зо
Ак Тут АБроТ1е А1а бец Уа! бій біс Уаї дея дБр бек Ні Ббец 35 жо 45
Тавх Аїа Уаї б1у бує реч ей ДвроАви Бей Азп сів Ар Аза Ро - 50 55 Бо
Авр о Тпх Тук Нів Ах Уві Уаі Бех сій Рхо цез 51Уу Аг Ап обек 5 то 75
Тук Був бій Ака Тух йем Ре Уа) Тук Ак Рко йдр біп о уаї бек що 85 чо
Атїа Уаї Авр Бех Тук Туг Тук Авр Авр біу Сув сти Рго Суб Ту 100 105 35 дви Авр Тбк Ре Авп Аку б)й Рго А1а І1е Уві дтд Ре ре бег 110 1185 120
Аху Ре Так бій уаї Аке Сіш Ре Аіїа ї1е Маї РгО йем Ків діа 155 130 і135
Аза Рго Сіу Авр Аіз Уаії Аза Сьш її Двр Аза печ ТУук Абр чаї 150 ї45 180
Тук Пе Ар о Уаї біп бій Ппув Тер ЯТу Бе 010 Азр Уві Меб ей ї85 150 165 мес с1у дер ре Ап діа Ч1у Сув беж тук чаї Ат Рко Бех віп 70 175 180
Ткр Бек бек 116 Аху Мей Тгр оту бек рхо ТОЖ Ре біб Ттробез 185 180 185
Іїє вхо дер Бех Аіа Дар ТЕ ТВу Аіа Так оБго Тпх Нівз Сук дід 16 200 205 З1о
ТУК о АБр Аку іє Уаї уаії діа сіу Меє цей гей Ака с1у АтТа Уві 215 220 225 уаї Рхо АБр о зах Аїа Пец рко Бе Авпо оре бів Аза Аїа Тух ТУ 230 235 ко їец бек дер о біп оцей діа Зіп діа ї11є бек Авр о Нів Тук ко Уві 245 250 255 біч Уаі Меб Бей бує ! 260 І (2) інформація про послідовність 17 () Характеристика послідовності: (А) Довжини: 280 аміпюкислот (В) Тюшк амінокислота (0) Топологія: ліненна (ХО) Опйне послідовпості Ме17 їес був т1е Аза Аза Ре Ап ої16 бід Так ВБе Біу біш Таж Був ї 5 10 | 15
Мек Бех Авп дія Тих Пец уаї Бек Ту Ії Мві (іп тіе Пем Бег жо о 30
Ахч Тук Авр 116 А1їа Пейп Уаії біп біз Уаі Аку Авробеу Нів Ббеу
З5 40 45 о ТВ Аіа Уаї біу Гуя Пем цез Ар Ав їжи А5п бій Авр АТа РО 50 55 60
Авр Тах тТук Нів Тер Уаії Уаїі Бех бій рхо Пец біу Ака Аби бег 65 79 75 тук Був біч Аха Тук Пец Ре Чаї Туг Дуд рго Авробів Уа1ї бех ! що 85 90
Аїа узі Авр Бек Тук Тут Тук Авр Авр Су Су біц рко Сув Ч1У 9У5 06 105 деп о АБор ТИХ Ре дип лю 15 Рко Аїз їі Узі дея РБе Ре Ббвк 118 715 120 дка Ре Тих с010 Уві дтЗ бій рпе Аїа І1їі6 уаї рко рез Нів Аза " 125 130 135
Аїа Рко сіу АвроАїТа Уаї АкМа СТО Ті Авр йія Пец Тук Авр уаї 140 145 150
Тух цеи Авр Уві б1в сі ув Тхр шіу ем біз Авр о Уаї Меє Бей. 155: 160 165 ме б1у Авр Ре Авп о Аїа піу Сув бек Тук Уві Ач вго Беж б о 475 і59
Ткр бех бек Ше АхЯ цез Ткр тик бек Рко Таж Рне бій ТЕр Бей 185 90 5
Ті РКО АБО Зех А1а АБр отв Тв Аза Тс о Рко ТНЕ Нів Сув Аза 200 205 259
Тук Вер АкЯ Ії Уаі Маї Діз с0їу Меб Без пен АкаЯ біу Аїа Уві 215 о 85
Уаї рРко Авр о бек Аїд йей Рго Рье дД5п Ре біп Аїа Аза Тух 61у 230 235 240
БПечш вет АБр Зіп без ліз біп Аіа ї1є бех Авр Ні Тук Рео Маї 29 245 250 255 зіш уаїії Меб цей Був
Бо (2) Інформація про послідовність М518 (0) Характеристика послідовності: 25 САУ Довжина: 260 амінокислот
СВ) Тип: амінокислота (2) Топологія: лінейна (хі) Опис послідовності 518 : цен був ї1є Аза Аїа Ріе Аби Ї1їе бів ТП Вб б1у 61 тах Був
Кт, 1 5 10 15
Мес бег АБ лЛіа Тих Пец уаї Бех Тух ї16 Уві бій Ії рей Зег
Ак Тут Ар І16 Віа Пец уаї Єва сід уаї Акч Ар о бБех нів рей
ЗБ 40 45
Ти діа уві біу пує цей бец дер ДБ пем дяй сій Авродій бге 5 50.
Авр Таг Тук Ні Тук уаї АТЗ бек бій РКО бемобіу Ак Ази Бех 65 79 5 тук ув бійш Ах Тук пев Ріе Уаії Тух Вга ро Авр біп Уаї Бех во 85 29 діа Маї АБр Бех Тух Тух Тук Авр Двр о Ч1у Сув біз Рго Суз Фу 95: то 105
АБпоАвр Тит рРНе АБп Аху Сім РКО А1а ї16 Уаї Аку рве Ре Бех 110 115 ї29
АкЯЧ Ре Тих бім уві дкЯ бі рве Аза ї1Ле Маї Рко цем нів діз 125 130 135.
Аїа рхо біу Авр Аза Уаі Аза бій 116 Ар Аїа цем Тук Авр чУуаї 140 145 150
Тук ви Ар оуаї біп 015 цув Ттр Зіу Бей 01: Авзр о Уві Мек Пец 155 150 165
Меє б1іу Авр Ре Авп А1а біу Суб бег Тук Уаї Ако Рко Бех біп
Мо. 175 180 Ткр Бех Бех І1в Акад цем Ткр ТБу Бех Рхо ТНр рве біп Тер Геч 185 190 195
Іїе Рко Дер бек Аїз Авр о ТВк ТВх Аза так Вко Тк оНів Сув Аза 200 205 29
Тук Авр дкЧч І1е У3ї Узі Аїа Бу Мес цец цей Ако б1у Аїа Уді 215 220 235
Уві Рго Авр о Зек Аїа еп Ро ББе Ап о Рпе біп Аза Аза Тух Шу 230 235 240
Бецш бех Авр біп цем Аза біп Діа І1їе Бек Авр Ні Тук рРго Уві 245 250 жу бій Уаї Меє Беч бує 250 (2) Інформація про послідовність МоТ9 (Ю) Характеристика послідовності; (А) Довжина: 260 амінокислот 39 (В) Тис амінокислота (0) Топологія: лінейно їх) Опис послідовності Ме19 0118:
Тео пуб І11ї8 Аза Аза РБе Ав І16є біп ТБж РНе сіу бій ТВ Буз в в 19 ї5 Меє бек АБп діа ТПг Пем Маї бех Тух І1е узі біп Те їез вет 20 25 30
АхЧ Тук АвБр Ті Аза Цей уві біп біз Маї Акч АДвроЗеє Ні дей ї5 т 45
ТНх Аза Уві Б1іу Був пев Бен Авр.оАвцй Пец Авап бій АБроАфа РКО 50 5 50 дви Тк Тук Нів Тук Ма! 51 Бек бій Рго Бей біУу Аку Авп Бех 65 70 78
Тук був сій вЕч Туг їеи вве уяі тТук Аку Рго Азробів Уві бек во 85 зо діа уві Авр бек тТук Тут тук Авр о Азр біу Сук бі Рко Сув бу 95 100 305
Авп о Авр ТВ Ре Ап Ако 1 ро діа ї1іе узі Агу Ре рре бех
То ка 135 20
Ахч Ре ту обі) Уві дка б1а Ре Аза їтіе Маї рхо ПемоНіє А1а 125 30 135
Аїа Рхо Сіу АДвр Ата Уві Аза біц ї11е дер Аза пен Тук АвроУді 140 145 50
Тук йез АвроМаії біп біц Муз Тер біу пей бій АвроУа! Меб Бем 155 360 165
Меб біу Авр Ре Авп Віз б1іу Суз Бех Тук Маї Ага Рко Бек біп 170 175 180
Тер бех Бех її Ахд Без Тур Три беж рРко ТВк Не сіп оТхро ем о 185 180 чуз5
Ті РКО АвроБек Аза Авр ота ТВжЖ дів Те орто ТВЕ о Кіє Сув Дів 200 205 210
Тук Авр о АкЯд Т1іе баз уаї діа сіу Меб Бей Пец Ак біу діа Уві 215 220 225
Уаї Вко Авр о Бех Аза цей РхО рНе Ав Рпе сій АтТа ліа тТух Фіу 230 235 240 їєц Чек Авр біп їжи Аза Сіп діа 11е бек Авр нів Тух Рго Уа) 545 250 255 стій Маї Меб ей Був 39 50 (2) Інформація про ноблідовцість Ме20 (1) Характеристика послідовності: (А) Довжица: 260 амінокислот
ОВ) Ти: амінокислота (023 Топодогія: лінейна
Сх Опис вослідоїності Ае20
Бей бу Іїе Ата Аза ріе Аеп ї16 біп ТНК вРБе біу бій Тк Був 1 5 10 15
(хі) Опис послідовності Ме
Бей Пув її Аіїа Дія РБе Ап о Тіє бій ТВ РБе біу б1й Тк Був ї 5 хо 15
Мебє бек АБп діа Тпх Бен Узі беж Тук Ії Уаї біп тів Бей ех 20 ; 25 30
Акц Тук Авр ї1є діа реч Уаї бій бій Уаї Ак Авр бег Нів Сей 35 40 45
Тих діа Хаї біу Бує пей Пем Аєр Авп о рей Депо бів Авр АТа рхо зо 55 БО 19 Авр тТОк Тук Нів Тух хаі Уаї Бех пув ркго ви Сіу Ага Азп бек 65 то з5
Тук Пув бі Ака Туг Ге Ре Уа1ї Тух Аху рго Авробів Чаї Бех 8о ве зб
Аїа Узі Ав бек Тук Тук тТук Авр Абврв о біу Сув піц рхо Сув С1у 55 100 105
АвпоАБр оТву Рпе АвпоАтЯ бі Рко діа 11іє Маї Аха Рпе Рце бек 110 їх5 120
Атха РВе ТЬх осів Маї Ага бі РБе Аїа їзїе Уаї Рко Бей Ніз Аїа 1255 130 135
Азїа рко З1у Авр Аїа Уві Аза бій ї1е Абвр о Аіїв цей Тук Авр Уві 140 145 І 150
Тух йем дер чаї бій бій Був Тгр б1у цей 012 Ар Маї Меб Пей 155 160 155
Меє б1у Авр Рпе А5подіа піу Сув Зег Тук Уаі Акч Рго бек бій 170 175 180
Тхр век Бек їі Акта Бей Ткр ТНжх бек Ро Тпх РБе біп ТгроБецй 185 ї50 135
Тїіе Рко Авр бек Аза Ар Трх Твк о діа Тв во Тв Нів Суб діа 260 205 210 тТухк Авр Акча т1е Уа) Уаї Аза біу Меє ей Пе) Ака Сіу діа Уаї 215 229 225
Уаї Рхо Авр обех Аїа Пец Рко РВе Депо Рбе Сіп Ліза Аїа Тух Ф1у 230 235 24 їецш бех Ар піп Бей Аіа сів діа І16 бек Авр Ніє Тук рго Ууді 4 250 255 бій Уаї Меє цен Був 25О (23 Інформація про послідошнсть Мода:
(І) Характеристика послідовності: (СА) Довжина: 250 амінокислот
СО Те амінокислота
СО Топологія: ліпейна ! (хі) Опне послідовності Ме22 йдем цуз І1е А1а діа РНе дви І1е біп Твк рме сіу бім Таг пуб ї З 19 15 ме бек АвпоАїа ТВ пей уаї ех Тужк їіє Уві іп 116 Пео бех 20 25 зо
Акч Тух Авр І1е Аза ей Уаї біп біш Уві Аку Авробекг Нів ем 35 40 45
Тк Аза Уаі біу Був пей Пео ДвБроДвпп Гей дбо бій йвр Аза РКО . 50 | 55 БО
Авр о тТВк Тук Ні Туг Маї Уаї бех Ага Рко ем с1у АгЯ Авпобех 15. в5: то 75
ТУух цув 010 Аку Тух пе Ре Уаї Тух Ах Рхо АБросів Маії бек о 85 За
Віз Маї АБр бек Тух Тут Тук Авр Авр сіу Сув бій рго Сув біу 85 . 100 | 1:05 о д5п Двр ТБк Ре Азп дк 13 Рго Аіа ї1е Уві Ду Ре Рів беїг 110 її5 2о
Ака рРпе Так сі Узі дЕЯ біч рпе діз тів уаї ро Беу Ніб діа 130. 135
Азїа рРхо Сіу Авр дів Уаї Аїа сіб Іі6е Дер дів цей о Тух Ар хв 25 | 140 145 150
Тук Бей АвроМаї бів січ був тТко БіУу Бе ЗМ Авр о уві Меб ех 55 зо 365
Ме бІ1у АвБр орпе АвБпоЛіа біу Сук Бех Тук Уаії АкаЯа Рко Бех біп 170 175 ї850
Ткр бек дек Х1є Дуб Бец Тер Тйг бек рго Те Рре біп Тер ем 85 50 1855 ' ТІ Ро Авробех Аза АвБр отв Так о Діа Тих орго ТЕ Ні Сбуз діа 209 205 | 518
Тук Авр Ах їі Уаї Уаї Аза біу МеЄ Бех ей Ата аіїу Аза уві дії 220 аз
Уві Рхо Авр бек Афа їжи Рго Райс Дяп Ре бій Аза Аїа ту щу 230 235 840 їей бек Авросбіп пев діа бій Аза ч116 Бех Авр Нів Тук Ро Уа) : 245 250 255
Зі мМаї Меє цей Цув (2) Тнформація про послідовність МОЗ () Характеристика нослідовності:
З СА) Довжина; 260 амінокислої (ВО Та амінокислота (133 Тонологін: лінейна. (хі) Онис. послідовності 7623
Пец був ї1е Аза Аіа РБе Ап ої1іє бід То РБе сту 1 ТНк обу: ї 5 10 15
Меє бек АвпоАіа Тк опе Ущі бек Тук ІТ1іе Уаї Сіп 116 Бей бвЕ 29 23 30 дк Тух дво Ї1е Аза ей Уаї Сіп б1іц; Маї Ах Авробек Діа ем 35 40 45
ТВІ Аїв Уаї біу пуб цец ем АкЯ Авп оїбеч Ап обі Авр о А1а РКО 50 55 Бо
Авр о тТапг оТук Нів Тук Уві Уаії бек Біб рРко бец піу Аж АБа бБег 55 79 78
Тук Був біз Аку Тухг Пем РНе Уві Тук АхЯ рго Авр бі Уві ех во 85 95 діа Маі Авр бек Тук Тух Тук Авр Авр сбіу Сув Ф1ц Рго Сув ЩУ з5 оо ї85
Азп АвроТВх Рпе Авп о АхаЯ сім Рхо діа І12 Хаї Ако Рпе рпе бех 10 315 ї28
Ахч Рпе Тк бі» Маї АжаЯ бін РБе Аїа їіє чаї ро ей Ні Ата 125 . 130. 135
Аїа рто СТу двр Аїд Хбаї Аза бі Т1е Авр Аза бец Тук Авр о Уаї 340 Я 150
Тук По Авр о Уаї біп сїч пу Ткр о Біу Пен бій Авр Уаї Меб їеи 155 160 1655 мес 1у АБр о РПпе Ап Аа біу Сув Зех Ту УК Ак Рко бек біп 170 175 ї80
Ткр зех Бек Тіе Ак Бей Тер Тлю Бек.рхо ТВХ Вре сій Ткр Без 85 196 195.
І1їє Рко Двр бек А1а Авр Тйг Так діа ТВ РКО ТВ Нібв Сув Д1а 260 205 210
Тух АвроАкч Ї1е Уві Маї Аїа б31у Меб рем Без дк с1у Ата ах 215 220 | 225
Маї Рго АДвр Бех дія пе) Рго ре Авп оре біп Аза Аїа тук Б1У 239 | 215 240 цец беї АвБробіп Бей Аїа бій Атїв Те бек дер Нів тТух РКО ХУаі1 245 250 255 сі Уаї Ме Ппеш Був 250 (2) Інформація нро послідовиість МОЯ С (2) Характеристика послідовності:
СА) Довжина: 250 амінокиелот
То (В) Ті; амінокислота, (2) Топологія: лінейна (хі) Опне послідовності Лео цеч ГПув хіе Аза Аза РБе АБп обів ЗІБ тих Ре 5іу Піо Тр Був 1 я 10 ї5
Меє бек Ап о Аза Тр ей уаї бек Ту І18 Уаї іп Ліє рей 5ег
Зо
Ата Тук Авр Ті Аза Бех Уаї біб сі Уа! Ак Авр Бех Нів ей
І 35 40 45
ЧСвх А1їа Уаї Ту був пейп пецп Акту Два бе Авп осів АБр діа ро 20 50 5О БО
АвроТБк Тук нів діа Уа! Уаї бег б1Ч Рто пей сіу Дкч Авп бек 65 то 78
Тук Буя сій АхЯ Тух Пец РБе Уаї Тук Акт Руо Авробів Уаї баг во 85 930 25 діа Уаї АБр бах Тук Тух Тук Авр Авр біу Сув біб рхго Сув 01У й 25 оо то5
Авп АвроТБк пе Авп Ага біш ро Аіа 11е Уаї Ак Вре РБе бех
Не 115 й за
Акч Ре ТБг обі Уаії ду 01 Ре Аіа Іїе. Маї рго без Нів діва 39 125 . 139 135 діа Рго біу Авр Лів Уаї А1їа бій ї1е Авр Аіа Бей о Тук Авроуаї 140 45 155
Тук без Авр Маї біп біч пух Укр біу цем 010 Авроуді Меє рец 155 ї6о 165:
Мес біу Авр Вбе Аза Аза біу Сув бек Тук Уаї Акад ро Бех Ці 170 175 ї8о
Ткр бек Бек І16 Аха Бей Тур Тих бек Рхо Тву Вре біп Ткро Бей 185 180 95
Ії Рго Авр Бек Аіа Авр Тих Ту Аіа Тік рРго ТВх Ніє Суб А1а 290 205 10
Тук АБр Аха ї1їє Уаї Уаї діа сіу Мет їєц їжи дк О1у їв Уві 215 229 225 в Уаї рко Авр бек Аза Бе); ро Бве дя) ре сій Аза Азїа Тук Ту 30 ря чо їец бек Аво бій їжю діа біп дів Тіє бег о Абр нів Ту Рко Маї 245 5 255 бів Узі Мек Ббейо ту:
БО
(2) Інформація нро зіослідовність Ле25 () Характеристика послідовності: (САУ Довжина: 200 амінокислот:
СВ) Те аміпокислота (0) Тонолегія: лінейна (хі Опис послідовності 925 цей Був тів Аїа Ді Рпе Авй Ї16 бІй Так рре с1іу сто твх Був 1 5 10 15
МеЄ бек доп оАїа ТК о бец узі Бех тує Їте Уві б3)іп Її6 Пец Бах 26 25 30 йга Тук Аврої1ієе Атїа Бец уаї 10 бій Уаї дкУу АБр о беї нів Бей 35 4й 5 тах Аза Уві сіу Пув Бей цем Агу АБ; Би Ап обіп АвроАїа РКО 50 55 50
Авротих тТук Нів Тук Уві Уаї Бек Ак рго Пец сту АК Авй бек 65 7о 5
Тух був біз Ак Тух Бей рРце УМаї Тук Акч Ро Авр о біп Маї 5ег во 85 за
Аіз Уаї Ар обек Тук Тук Тук Авр АБр о сТіМ Сув бій Ркго Сув бТу я5 100 105
Ап Авр оТВх Впе Ав Ак біц Рго Азїа Її Уаї Аху Ре Рце бек. 115 115 429 дк Ре ТВх бій уаї дко бій Ве діа їі6 Маї ро їм нія Дів 125 139: 135
Аза рго біу Авр Аїа Уді Аїа бій І1іе дер дія Без Тук АвроМаї 130 145 150
Тух Пец АвроУаї пів сіб пуб Тер сіу йдем бі Авроуаї Меє Бей 155 160 165
Ме: біу АБр о рРпе Ап о АТїз б1у Суб бек Тук уаї Аку РКО Бех бій 170 175 1859
Тер бек бек І1є Акад ем Ткр Трх беж рго ТВу Бе біп Ткр ем 185 189 195
Тіе Рко Авр о бек Ата АБр о Тіх ту діа Тпк Ро ТВЕ Нів СувБ Аза 290 205 АЮ
Тух дво Ажха Її уві Уві Діа біу Меб ем їеи Ага сіу Аза Уаї 25 20 225
Уаії Рко Авшр бек діа Беи Рко Ре ДвпоРпе бСіп Аід Аіа Тук 01У
ЗО 230 35 4 іївги Бек Авр біп Бей Аїа біп Аіз І16е бер о Аво Нів Тух РКО Уаї 245 259 55 сії: Уаї Меб Пев Був 260 (2) Інформація про послідовність Легб (0) Характеристика послідовності: (А) Довжина: 260 амінокислог (В) Тип амінокислота (0) Топологія: ліпеїніа їхі) Опис послідовності Мо26 реч Пув Тіе Аіа Аіа РНе Авп оЇ16 біп о Твк Рпе біу сій ТНх Був ї 5 10 5
Мес бек Авп Аза Тих цей уаї Бек Тук її Уаії сій її ем Бек 0 5 39
Ак тук АБ Ї3е Аза ей Маї біп бів Уаї Ах АБробеї АтТа рей 35 40 45
Тих Аза Уаї П1у Був їєй Бей Агу Авпопей Авп сій Авр Аїа рЕгЗ
Бо 55 а
Авр ТВх Тух Нія дія Уа1ї Уаі бек біс Рко Пец біу Ага Авповех е5 70 75 ту був бін ака Тук Гец Ре Уаї Тук Ах рхо Авр сій Уві 5еї
Во 85 о
Аіа Маї Авр бек Тук Тук Туг Авр дер біу Сув біч Ро Сув су 5 Мою 105
Ап АБр о Тйх рве Аєп Аку біІч РКО Аза 16 Уаї дДкб Бе ре беї 110 115 120
Ака Рпе ТВЕ бій Уві Ак бій РбБе А1в І1е узі Рко цеч Нів Аїд 129 130 їі35
Вів Ргто Ф1у АБр'Аїа Маї Аїа сій ї16 дер Аіз ем Тух АвроУаї 140 145 ї59
ТуЖХ БПез АвБр о Маї сіп біз пув тур об1у еа бід Авроуаі Мек Без 155 150 155 ме біу Ар Ре АвБп Ада біу Суб бек Тук Уаї Ак Рго Бек сіп 170 175 їщО
ТЕр бек бек Іїїе АхЯ Пес ТЕротпх бек рРго ТЕ ОвРце бій Тер о ез 185 190 135
Хіє Рко Ар Бех Аїа Авр ТБж ТТН Аїа Тахо Рко ТВк Ні Су Аїа 300 205 210
Тут Авр о Ака ї1їє Уві Маї йіа біу Меє Пез рем дгЯ йіу АтТа Уві 215 229 225
Чаї рхо Авр Бех Ліа Бец Рго РБе Взп оре с1іп ліа Аза тТух Фу 230 335 240 35 йби Бех Авр бій Шец Аіїа 012 Аза Ї1е беї Ар Нів Тук Рхо Уві 248 250 255 сів Маї Мес дей Був -6О (2) Інформація про нослідошність Мо27 29 (іх Характеристика послідовності: ! (САУ Довжина: 2650 амінокислот
СВ) Тв: амінокислота «(0 Топологія: лінсйна (хі) Опис послідовності М5О7 цей пув т16 діа'діа Рпе Ап оті бів Тпх РБе Ффіу сій ТНЕ Був 1 | 5 10 - 15
Мес бек дз Аза ТНІ Пец уяії бек тую ті Уві бій ї1є Пен бе 29 25 39
Ак Тук Аєр Іїе Аїа Пец Маї ЗІй бін Уй1 Де Ар бех Дів зей
І 45 40 45
ТВх діа Маї б1у Був Цей Бей АББ ДЕЙ Пец Авл бій АБройта рхо 5о яв 60 дБ Та Тук Нів' Аїз Уаї Уаї беж АкЧ рхо цем піу дхд Дкп Бек , 55 709 75
Туг Пує 010 Агу Тух ви Ре Ха1ї Тух Ака Рго Авр о біп Маї бег ва 85 50
Аза Узі Авр бек Тук Тух ТУуХ Авр Авр біу Сув бій Рго сСув ФУ з5 190 105
Авип одбр ТиК где Азп Ах сін Рго діа т1їе Уві Дка ре Рае чех мо 15 129 ха Ріє ТЬх Пім Узі дру бій ре діа Ії уаї Бго ем Нів Діаз 125 ї30 135 діа РКО б1іу Авр діа Уаї Аа біз ї1їе Авр Аза Бей тТук Авр оУаї 140 145 х50 о Жук бейш о Авр уаї біп біб цув Тер б1у ей сії АБр оУві Меб ев 155 160 і 165
Мек п01у Авр Ре Авп Діа біу Сув бет Тук Уаї Ак Рго 5ек бій то "о 175 1850
Тгр Бех Бех Іі Ага цез Тур ТВх бет Руо Тк вБе сіб ТкЕр це) 155 155 135
Щи вхо АБр бек Аїа АБр о Тк Так оАзіа Тих о врко ТВ оНів Сув Аїа : 200 | 205 210 35. Тук Авр Ага Ії Уаї Чаї Аіїа біу Мек їй бец Акч біу Аза Хаї : 215 й 5
Ууаї Рто Авр бек Аіа Пец Рко Рпе Авп оРце біп Аїа Аза Тук б1у 230 235 40 ! їн Бех Авробів цей Аїа бів о діз їіє бек Авр Ніє Тук Рко Уві | 245 250 255 бі) Уві Мебє їв Пув 250 (2) Інформація про послідовність МеВ (Ха рактеристика послілдОВНОСТІ: 5 (А) Довжина: 260 амінокислот (В) Тип: аміноїзіслота (0) Топологія: лінейна (хі) Опис послідовності Ле28 їеч пуя Ті Аа Аїа бе Або ї1е бій тпх Ре сіу біз ТЕ Був ї 5 10 ; 15
Мес бек Абп діа Тигр Пец Уаї Бех Тух Іі Уаі біп 11 рецп-бех йо 28 30
Ахч Тут Авр І1е Аїа Пеб Уаї біп біш Уаі Аг Авробех Суб Бей 5 чо й 45
Тик Аіа узі б1і1у буяє Пец рей Дер Авпо рей Ави біп дер дів ро : 50 55 о
Авротве Тук Нів Тук Уа) Маї бек бі Ркго бе Зіу Ага Акп Бех 65 то 75
Тук Пцув сім Ака4 Тук Пес Ре Уаї Тук Ак Рго Авр бій Уаї Бек во 85 99
Аїа Узі Авр бех Тух Туг Тух Авр двр 01у Суя біо різ Сув 61У
За 100 105 я Аез Авротіс Ре АБ оАка піз рко Аїа т1є Уаї дк ре рРце бех їхо 315 155
Акч Рце Тк бій Маї Ага сій Ре Азїа т1е Уаї Рко цей Нів Аїа з 125 130 135
Аїв Рхо С1у Авр А1а Уаї діа сіб те двродіз рез Тух дврочаї 149 45 150
Тук рей Авр о Уаї бій біз Буз Тр бІїу Пец 1 Авроуві Меє Бей
І55 то їв
Меє біу Авр Ре Ай діа с1у Суб бек Тук Уві Ах РКО бек Ці 170 175 180
Ттр Бех Бек Ії АкЧ йецй Ткр Тих бек РКО ТЕ РБе бів тЕр ей їв 150 1935 її рхо Авр бек Аза Авр ТНК Так Аза Тк о рхо Тпх Ні Сув Аїа 200 295 210 -Тукх Абр о АкЧа Тіє Маї Маї діа б1іу Мебє Пец Гей Ах Сіу Віа Уді 215 его аз
Маї Рго Авр обех Аїв рев Рго Ре Ави Ре біп Аїа Аза Тух біу ясеня 235 280
Беч бек Авробій рей Аїа бів дів ї1е бек Авр нів Тук Рко Маї 245 250 255 25 бій Уаї Мебє їви був 250 (2) формацій про послідовність 2529 (І) Характеристика послідовності:
СА) Довжина: 260 аміюкислот (І) Тив: амінокислота
СО Топологія: ліцейна (хі) Онис послідовності. Ме29 йем Пув їі Аіа Аїз Ріє Авп 116 біп Твх Ра біу біч ТЕ Був » м 5 10 15
Меє Бек Авп Аїа Тпг опе Уві бех Ту Їіїєеє Уаї Сіп їі Бей баг 29 25 зо
АкЧ Тухк йвр 116 Аза Бйец Уаї біп біб Уві Ах Аб5р Зек біп Бен 35 40 45 так діа Маї б51уУу Був ем рем АвроАВип бе Або біп АвроАза Рго 50 | 55 бо
Авр о ТнІ Тух Ні Тук Маї Узі бек бій Рхо без сІ1у Аху Авп беж 55 70 75
Тук Був бів дку Тух Пец Ре Уві Тук Ах рРхо Авр о біп Уаї бек во 85 за діа Уаї АБр беїх Тук Тук Тук Авр АБробіу Сув хи вхо Сук сху: 95 100 105
Авп о Авро Те РБе Аби Ак біз Рго Аза 16 Хаї Аг вве Рре ех 160 110 115 ї2о
Аку впе Так сій Уаї Аху сій Ре Аза 116 Уаї рхо пе) Ні л1а8 125 Зо 135
Аїа Рхо біу Авр Ата Уаї Аїа 105 116 АвБр о Ата Бей Тук АвБроУаї 140 145 150
Тук їви Авроуаї біп біз пув Ткробту ей біз Авр Уаї Меб Бе 155 169 165
Меб біу Авр Ре Авп ліз б1у Сув бек тТук Уді дка Рко бек сів 170 175 зво
ТЕр бек Бех Т1е Ах Пес Ткр ТП Бех Рко Тпх Рре біпо тер вч 185 190 135
Ті Ркго Авробет дів Авр ТпЕ тТвх А1та тТвх Ро ТЕ Ні Сув А1в 200 205 210
Тук Авр о Аха Ї1їе Уаї Уді Аїа с1у Мес без Бех АхЯ З1у Аза Уві 215 220 225
Уаії рко Авробек Аїа ей руо Рпе Ан оРНе біп Аіа дід Тук 519 230 235 я
Гей Бек Ар Об Пен Аза біп Аза тТ1е беє Азр Ні тТук Рко Уві 245 250 2558 біч Уві Мес Бей цуз 260 (2) Інформація про послідовність Ме30 (0) Характеристика послідовності: (А) Довжина: 260 амінокислот
СВ) Тип: амівокновота
СТ) Топологія: лінейна ! (хі). Ониє послідовності. Ме30 ; їз ву тіе Аіа діа Ре Авп о тТіє бій ТВк рве б1у іч ТНЕ Був
Х 2 то її
Меб бех Ап Аіа тв ем уві бек Тух І1е Ма! бів 216 цей бе 20 5 30 дка тТух Авр т11е Аїз ей Уаї біп Ш)Ма Узі АкКЯ Ар оВек Нів Суз а 45 5 Тих Азїа Уаї біу пуб рей без Авр Авп цем Ап біп Авр АТа Рео 50 55 Б
Ар тйк Тук Ні Тут уаї уаї бек бій Рг Бей О1у АхЯ Ап ех 5 70 75
Тук пуз Ма дк Тук пе Ре уаї Тух о Аку Рхо АБр о б1п Уаї Беж ві 85 50
Ліз Уаї АДвр бек Тук Тук Тух Авр АБр біу Сув біз Рго Сув 1Уу 95 100 | 105
Аднп о АвротТвЕ Рпе а5п о АкЧЯа біа Рко Авіа ї1їе Уаї Ак РМе Рне Бек 110 115 120 Агу Рре Те біш уа1ї Аха4 си Ріж Аза 116 Уві РКО брео Нівз дів 125 ізо 135 діа Рхо с1іу Азр діа узі Аа біб Хі1іе Лвр А1іа бей Тук о Авр Уві 140 4145 150
Тук ем Авр уаї біп бій Був Тур біу йец сій Авр Чаї Меє Бей 155 160 165
Мек сіу Авр Ре АвпоДіа сіу Суб бетг Туд о Уаії Аха Бго Бех біп 170 М75 180
Тер бек Бек тіє Ака Без ТКкр ТК бек Рко Тик Рпе біп ТЕр Пец 185 190 195 їі Рко Авр бек Аіа Дер ТНх Твх Ада Тахо Рго Тк Нів Су Аїа 200 205 210
Тух Авр о дДкЯ І1є Чаї аї Аїа біу Меб цез рей Ако с1у Аза Уаї
ІБ 221 225 чуаї Рхо Авр бек Аїа Пец Рго ре Ап орце Сіп діа Діаз Туг БіУ 230 235 249 цеч бек Авр біп йси Дів біп'АЗа Ї1е бег АвроНів Тук Ро Уві 245 250 255 бі Уаї Меб рем Був 260 « 35. (2) інформація нро послідовність Ме31 (0) Характеристика послідовності; що ! (А) Дрвжина; 250 амиюкюислот (В) Тіне амінокислота (2) Тонологія: ліненнйа
(хі) Се нослідовпості Ме3і : їей буз ї1е Аїа діа ре Авпої1їе бін ТЕ Рпе бІ1у біз ТП Був 1 5 10 15
Ме бек Авподіа ТЕ Бей Ма1ї бек Тух її уаї біп їі Бей Бех о я 730 дкЯ4 ту АБроІ1їе дів Бец улі пів біз Уаї Яка АБробех НІВ Був 35 40 45
Тих Ата Уві біу Був рей мец дБр Авпопби АБИ бів Ар Аза РКО 50 55 бо
АвроТйк о Тук Нів Тук Узі УМаі бек бій ро Пес сіу Ак АБ оБех «5 70 і 75
Тук Був січ Ака Тук о тви Ре Ууаї Тук АкЯ Рго Авробіп Маї Бех о 85 90 : Аі1а Уві Авр бек Тук Тук Тук Авр Аярос1у Суз 01 Рхо Сув б1У їі5 55 100 ї05
Аяп о Авротбк Рне АвпоАко біз Рхо АтТа Ізе Уаї Ак Ре Ре 5ех 19 115 120 дхЯ Рне Тк біз Уві Ак біз рРБе Аза їі Уаї Рко беш Нів діа 125 139 135
Аїа Рго сбіу дер о Аів Маї Аіа січ Ті Авр Діаз бец Тух Авр Уві за0 145 ї5о
Тук Бей Авр Уаї сбіп сій Буб5 Тер сіу пе біз Авр Уаї Меб Бемц ї55 зво 155
Мес б1іу АврорБе АДви АЛіа б1у Сув бек Тук Маїі Ака Рко бек віп 75 175 175 3480
Тхр бек Зех Ііе Аку бем Ткр Тк обек Рко Тс рве бія Ткр Пез
І 185 ї8зо їх95
Ті Рго АвробЗех Аза Авр тТпх ТЛк Аза Тпх рРхо тах НівБ Сув А1їа 290 205 20 39 тТух АБр АкЯ І1е Уві Маї АТа О1у Мес Пец Пец дк о1у Аза Уві ! 215 220 225
Уаї Рго Авр бех Ата ей рхо Ре Аєп Ре біп Аїа діа Тух с1у 230 35 жо їв бек Авр сій бен діа біп Аїа Х1е бек Ар о Нів Ту рко Уві) 245 250 255
Сі) Уаї Меб пеш Був (2) Інформація нро послідовність ММ
() Характорнетика послідсвности
СА) Довжина: 260 амінокислог (8) Тип: амінокислота
СТЮ. Топологія: лина в (хі) Опис послідовності 832 :
Бей Був т11є Ата ліз рпе доп Ї1ї6 бів Тв Ве сіу віх тах Був ї Б Іо 15
Мес бех АБ Аза Тк Бей Узі бек Тук їіє Уаї сб1іп Ті Бем Бех 20 5 30
Ах тук Азр їїе Аїа без Узі біп бїй Ууаї Ако Авробек Ні АКУ 35 49 45 тв діа Маї біу Буд пей леви АБроАвБи Бей Аяй біло оАяр АТа о рКо 50 58 бо
АБр о ТНх Тук Нів Тук Уві Узі бек бі ро йец біу Ак Авпобех 55 7 75 тТук цув Бім АкЯ Тут Пец Рпе Уа) Тук Акод Рго Ав біп Уаї бек 80 о зо
Аїа Маї Авр бек Тук Тує Тух ДвроАкр Зіу Суб бій Ргро Субв Ш1У 35 190 185
ДвподЕр о ТЬБх ВБе Депо Ах біб Ро Аза тІ1іе Уві Дкц РНе рве Бах хо 115 120
Акч о Рве Тах бій Маї Аха бі Ре діа Т)е Уаї рго Пец Нів дІа 125 139 35 діа Рхо біу Авр діа Уа) діа сі ї1е дер Аїа реп Тук Ав; Уаї 140 145. 159
Тук бен Авр Уаі біп сій цув Тер С1у ей січ Авр Маї Мей гей - 155 160 165
Меє С1у Авр Ріє АвлоДіа С1у Сув Бех Тук Уві Ака Рхо бек бій 179 175 1850
Ткхр бек Бех ї1є Дуд Бей Тер Тйк бек ро Тв РНЕ СІВ тТЕрреч ї855 190 195
Ії рхо Дер Бех діа Авротак Тих Аза тнЕ Рко Те нів був дій 200 ОБ 230
Тук йвр Ака І1іе Уаї Уаї Аа б)у Меє Гїец рей Акч біу діа чаї 5 220 жав
Уаї Рго Авробек Аїа ей Руб Ре АвпоРВе біп діа А1їа Тух Су 230 235 240
Пес бек др біб рей Аза біп Аза 116 бек Авр о Ніє Туг рРуо Уві 245 250 255 сі: уві Мебє ей пуб (2) Піформація про послідовність Ме (1) Характеристика послідонності; (А) Довжина: 200 амінокислот
СВ) Тап: амітокислота (СОУ Топологія: аНейва ож Й са оквчу Н
Са) Опис послідовності: ЛеЗЗ їеч був 11е Аіа Аїа Рпе АвБп І16 Сіп Тк о Рбе сбіу бі Тк пуб ї 5 10 35
Меб бек Авп А13 ТБ бе Уаі Бек Тух їії6 чаї біп ї1іе Пец бег о 25 Зо
Ака о Тук Авр Т1е Аїа пен уві бій бій Хаї АкаЯ АвроБед Нів Гец 35 40 45
Тис Аїд сув сіу Був пецш без АДБр А5зп о ем Авп о бІїп Авр о дів Ре
Зо Бе БО
АвротТйк Тук Нів Тук Маї Уаї Бек бій Рхо йец С1у АкКу Авп бек 65 то 75 тТук Був сій Ага Тут їем Ре Маї Тук АкчЧ Руб Авр бій Уві бех що 5 90
Аіа Маі Авр бек Тухк Тук Тук дБр Авр с1у Сув СТО Рко Суб ФіУ 5 1090 105.
Авп о АБроТВх Ре Аєп оАху біц Ро Аза ї1е Уві Ако Рпе РНе бек 410 115 1270
Ахч ве Тк бЛи Уаї Ах 910 РБе Аїа ї1ї6є Уві рхо цей Нів ДІа 125 130 135
Аїа Рго сіу Азр-діа Маї Аіїз біз ї118 Дер лів Бей тук двр Уві 140 145 150
Тук йец Дер Маї біп'сїй пуб ТЕр су цей бій Авр уві Меє ву 155 жо 1655
Меє діу дер Ре Авп А1із с1у Суб бек Тук Ууаї Аку рго бек сій 179 175 150
Ткр Бех Бег І1їє Ак4 Печ Тер Тик бек РО ТВІ Ре біп Тр оБец "385 190 ; 195 їХ1е Рко йБр бек Аїа Дер ТВ ТЕ Аіа Тпг о Вро Так Нів Сув діа 200 205 21їа
Тук Ар АкЯ Ті Узі Уаї Аза біу Меє ей Бей Аха біу діа Уві
І ї5 290 225 чаї ро Авр Бех йіа Бей Рко Ре Авп Ре ціп ліва Аза Тук С1У 230 35 240 рей бек Авр біп рес А1їа бій дія ї1е бек дБр о Нів Тук Рко Уві 245 250 58 вів Чаї Мебє цей Був 26о (23 Паформація про послідовність Мед а» Характеристика послідовлості: (САУ Довжина: 200 амінокислої (В) Тип: амінокислота (0) Топологія: лінейна (хі) Опис нослідовності Ме3А цей буз Ті Атїа Аїа Ре Ап Ге сів ТБх ве вІу сів тн Був ї 5 що 15
Мес бек Авп Аїа ТБ Бей Уаі ек Тух їїе Уаї біп Ії рец Бех
Ага тТук Авр о хіе Аза цей Уві біп бій Ущі Ат АБробех Нів цей " 45
Тпт о Ата Був б1у Пує йем Пец Авр о Аяп без Авп о біп Аяр Азїа Ро 29 5О 55 во
Авротих Тук Ні Тук Маї Маї бех 10 рко без біу АхЯ АБИ щекг б то 75 тТук Був сіц Акч Тує цец Рре Уаії Тух АкЧ бхо Авр біп Уаії бех йо х зо 25 Аїа Маї Аєр бек Тук Тук Тух Авр Авр СІу Сув сім рко Суз Фу я 195 їій5
АвпоАвроТВх Рре.йБи Аг бій Рго Аіз І1е Уаї Ах Ре гне бу 139 115 120
Акч Ріє Тк бій Чаї дк сіб рае діа Ї1е Узі ро Бей нів дій 30 125 130 1135
Аза рРко б1іу Ар Аза Уві. Аїа біз 11е дер Аза їец Тук Азроув) 140 145 150 тТук тей Авр Уаї бій біЯ був Тср біу Пец би Авр Уві Меб пез 155 во 185, 35 Меє су дер рНе деп Аза біу Сус бек Тук Уаї Дха Бо бек біз
Й 170 175 ї80
ТЕр Бек Бех І1е Агу Пец Тр ТВх бек Руо Так Ре біп Тхр їеб 185 щ90 195
Їіїе Рго Азр Зех Аїа АБр Тк Тк Азія ТвВх ро Тр Нів Су дії 200 205 219
Тук Авр Ак Т1іе Маї УМа1 А1а біу Мек рей рем Ах сіу діа Уві 215 220 25
Чаї вхо дер беж Дія цей ро Бе дБ Рів піп Аїа дів Тух О1уУ 230 235 240 їй Беї Азр біп ей Аїз бій діа Те бетг Ар Нів Туг Рго Уві 545 250 255 пі уві мех цей Був
МО 250 (2) Ннфовмація про послідонність Ме35 (4) Характеристика послідоннюсті: (А) Довжина: 260 аміпокислот
І (В) Ти амінокислота ї5 (1) Топологія: лівейна (хі). Опйс послідовності М535 їем йув їїе Аїа Атїа Ре Ап о Ії піп Тнх Ре шіу біз тп пув ії 5 10 ї8
Ме бек АБп Аза Тк ев Уаї Бек Тук їі Уаї біп її їв Бех 2 20 25 30
Ага Тук Авр Т1іе Аза Пец Уаї біп біз Уаї дка Авробек Нів цец 35 45 45
Тпк Аза Уаії Сув був бе Пец АБр Аяп Ппез Ай бій Ар Аїя вхо 50 55 БО
Авр ТП Тук Нів Тук Уаї МХаі Бех бій рРро ей Сіу Ак Ай бе 85 шо) 75
Тук мує біз Ага Тук пбец РБе Уа) Туг Ак Рго Авр бій Уа) Бех 80 я5 в
Азїа Маї Адвр бек Тук Тук Туг Авр Ар бО1у Сув бі Рко Сув біу 36 95 100 105
АБ АвротТйк Рпе Авп о Аку сій Рко Аїа ї1їе Уаї Агу Ве Ре бек 110 Т5 120
Ак РВе Твх бій Мазі Аку бій РБе Аїа ІЇї6 Уаї Рго цей Нів Діва. 25 ї39 135 діа Рко біу дер Аіз Уаї Аіа б1ц Ї1є дер Аза Пец Тух Авр узі 146 145 ї50
Тук Бец Авр Уві біп сій Пуб Ттр діу ей СІЧ Двро Ууяї Меє бе 155 ї60: ї65
Меє біу Ар Ре Авп Аза біу Сув Бек Тух уаі Дюк Ро Бек біп. 170 175 450
Тур Бек Бек ІТ1іє Ахч Пйез Тхр Тпк Бех хо ТвВх ре бій Ткр цем 185 159 95 тжхіє рхо А5р Бех діа Авр ТВх Ту дія Твх о рРуо ТЕ Нів Сув Аїа 200 2705 за тТук Аво дя І1е Маї Уаї Аїа сІ1у Меб Пеп пе Ага біу діа Уві 215 220 225 чаї Рхо Абр Бех Аїа Пец ро ре двпорРне б1п Аїа Азїа тує ТУ ї6б 230 235 240
Пец бек АбБр о біп Бей Аїа піп Аза ї1ї6е бех АвроНів Тук рко Уаї 245 5О 85 біб Уаї Меє ви був 26 (2) Інформація нро послідовність М996 () Характеристика послідовності: (А) Довжина: 250 амінокислот (В) Ти: амінокислота (3 Топологія: лина (хі) Онис послідовності Зб
Бем цув ТзМе Аха Ат РНе АБпоТ1іє біп ТВх Ре с1у 614 Твх Був ї 5 10 15
Ме Бек Авп о Аїа ТБХ Бем Маі1ї Бех Тук Ії Маї Сіп їіє ей бег 5 30 25 АкЧ Тук АБр ї11іе Аїа Пец Узі біп бій Уаії Ак А5зробех нів рез
Кк о 5 - ЖМлЕ Аза Маї Тіє Був пед ви АвроАвпойез Або біп Авр о Аза ро 50 55 : 50
Авротик Тук нів Тук Уаї Уаї бек бі) Во пе) сіу Ак Авп Бех 65 Та ть
Тухк цув січ Аха Тухк Бей Рпе уаї Тук Аса рРко дер бів уві Бех во 85 5
Аіа Уаї Ввр Бех Тух Тук Тух Авр Авр біу Сув бій Рго Суб Фіу: 95 100 то05 дв Авр Тв Ре АБО о АкЯ біб Рго Аза Ії6 Уаї Аку ре ВНе Зег 0 115 120
Ака РБе Тих 5130 Маї Ака б51ім ВРНе діа Ї11і6 Маї рго цем Нів ДІВ 125 130 135 дта рРхо б1іу Авр Аїа Уаї Аїх б) Іїе Авр дів ей Тук Ар Уаї 140 145 159 ту еп Авр Уві б1б5 б1іч Губ Тер бІіу пе ба АБр Уві Меє пей 155 1650 1655
Мес Фу Авр Рпе Абі Аза біу Суб Бех Тух Уві Ахч Рхо Бех біп : 170 175 180
Ттр бек Вех їЇїв'Ака Бечш Тер ТЕ бек Рго ТВЕ Вре Чіп Ткр о ет . "385 зо 195
І1е Рко Авр Бех Аїа Авр Тк ТК оАТа Тк Рго ТБг Нів Сув діа
Ж.О. 205. 205 вико)
Тук Авр Ах ї1їе Уаї аї Аїа біу Мебє Бей беп АкЯ сту АТа Уа) 2715 220 з
Уаі Бко Анр о Бех Аїа еп рко рве АБ Рпе сій діа Аза Тук б1у 230 235 240 їви Бек Ввр сів Без діа 615 Аіа її6 бек двр НІВ тТУХ рко Маї 245 250 255 бій Уді Меї реч пуб
БО
(2) Інформація про послідовність Л537 (І) Характеристика послідовності: (А) Довхженні: 260 амінокнелої ще (ВО) Тир: амішекислота (0) Топологія: лінейна (хі) Опис послідовності 5837 їем Був їїе А1а Ліз РБе Ав І1іе бів Тбх Рце Б1у біз Твх ув ії 5 10 5
Мебє бек Авп Аїа Тпх Пец Уді Бех Тут Тіє Ууа1ї біп Її Бей ех о 25 ЗО
Ага Тук АБр її Аіа Пес уаї сі січ уві АкЯ Авровекх нів Бей о 35 40 5
Тк Аза Уві пув цув ей пед АвроАБпопцец Ап бій Ар Дія ро 50 55. Бо
Авр о ТтТВт Тух Нів Тух Уаї Уаї Бек 1 ро Бец біу Аку Ап бе . 655 то ' тв
Тух Був бій Ак Тух цец Ре Уді Тук Агу Рхо Дер бій Узі бек 8о 85 90
Аїа уаії Ар бек Тук тТух тТук Авр Авр Сіу Сув 015 рго Сув Б1У 35 100 хо5
Авп о АБротТВх рпе Ав Аку сій РО Аза їі6є Маї АхЯ рРре Ре Бех
Її 115 ЕЧА)
Аку Ре Тік обі Уаї Аху Біо бпе Аза Іїе Чаї Рго Пе Нів Аі1а 125 130 ї35
Аіа Рхо бБ1у Авр Аїа Маї діа бід тіє Авр Аза ем тТух АвБр ЧАЇ , 140 145 150
Тук Ба Авр Уаї 030 біз груз Тур о зіу ем бій АБр Узі Месє цех 155 160 165
Мес сіу Др ре Авп о АЛіа с1у Сув бек Тук Уаі Аку Ро Бех сів хо їт7о 175 ї8о
Тур бек беж їі Ахч Пен Ткр тах бек Рто Тпх РПе біп Тхр Бей 385 ї90 195 їїе Рхо АвробБек Аза Авр ТВ ТП Лів ТЕХ рко Тахо Нів Сув Аув жх0о 5 о ї5 Тук Авр Акч ї1іє Маї Маї діа біу меб ей пес Ах С1у дій Чаї 215 220 5
Маї Рхо Авр беж Діаз Бей ро ре Авп РБе біп Аїа Аза тТух ФУ 230 235 280 їєн Бек Дер біп бен Аза біп Аіз ї1е бек Авр НівБ Тух Рго Маї 245 250 155 бій Уаї Меб ец Пу5 2650 (2) Інформація чро послідовність ЛеЗ8. (і) Характеристика послідовності:
СА) Довжина: 260 аміюкислот (0) Тис амінокислота (0). Тонологія: ліпейна (хі) Опійе послідовіюєті Ме38 рец був їіє діа Вій Ре двп тіє біп Твк Ре 01у 1 ТБЕ Мув.
Те) 1 5 10 15
Меж Бех Аби Аіа Тік Пец Уді Бех Тут Ії Уаї біп її2е Пец ех 70 25 30
Ак тус Аер І1е діа йеч уаі біп бі Маї Ах Авробек Нів Шеу 30 45 35 Так Аїа Уаз Ах був пев без АвроАвзв о рей Ави бів о Аяр Аза Рго
Бо
Авр Тік Тук Нів Тує Маї Ууаї бек Зіз РЕО йец С1у ДК Авп о бег 65 73 ТЗ тук цув сім Акад Туг Ге ре уві Тух Ака рхо Авр біп Уа) Бех во 85 о діа маз Ар бек о Тух тТукотТух АБроАзробіу Суб б10 Ро Сув 91У 95 100: 105 сдвп Ар оТИт РБе Авп Ах біз Рко Аба ї116 Уві Ат Ве Ре Зех 110 15 120 ка Рпе ТВх бід Маї Ага бій Рре діа тіе Уаї Рго йем Нів Аіїа 125 130 135 ліа рхто б1у АДбр дій Маї діа бім т1іе АДвр Вів Гео Тук АБр о Уві о 140 іс ї50
Тух Бец Авромаї біп бій пуз Ткр с1у Цей сій Авр Уаї Меб цех 155 160 165
Ме біу двр Ре дп діа сіу Сув Бех Тух Чаї Акч Рко Бек біп 470 175 їво тТЕр Бек бек ї1є Акч без Тер ТВ бек ро Тах РБе зів ТкроБеч 185 150 195
Іїє Рхо Авробех Аза АвротТвк ТВк діа Тк орко ТвВх Нівз Сув Аїа 200 205 210 тухк Аве Акч о Іт11е Маї Уві Аба піу Мес пен їецш Ако 0іу Діаз Уді в) 2515 229 225
Уаїії Рхо Авр Бех А1їв Бей Рго РБе Азп о ре бЗіп Аза Аїа Тук 5Іу 230 235 240
Бей бБеїг Авр біп ем Атїа біп діа т1іє БехоА5р о Бів Тук Рхо чаї 245 250 255 5 Чі Уві Меє цей був 260 (2) Тиформація про послідовність Ме39 (0) Характеристика нослідовності:
СА) Допжина; 260 амінокислот (В) Тит: амінокислота
СО) Топологія: ліненна (хі) Опис послідовності Ле39 їв Цув бі Аза Аза Ре Авпої1)є Яі1ій Тег Рве біу б2а тах Був ї 5 ее шшИ ї5
Меб Бех Авп А1а ТБх Пей Уаї бек Тук Іїе Уаї біп т1е Пец бек о 25 30
Аго Тук Авр І11е Аїа Пеш Маї біп 010 Узі Аг Авр о бек Нів цем ча 45
Тье АтТа Уаї Туг Був Бец рей Авр Авпо бе» Авц біп о Авр діа рко
Азр так Тук нів Тух Уаї Уаі бек біз Рго ви бІу Аку Авй ВЕ 55 ЗО 5 тук ьув січ АкЧ Ту Гей Ре Чаї Тух Ака Рус Авр біп Уаї ек во 85 во
Аіїа Уаі Авр Бех Тук Тук Тук Авр Ар сіУ Сув Вій Рко був ЩУ 35 100 ЩО
АвпоАвр ТЕ Рпе АБпоАха біз рРго АТа діє Уаї Ак Ре Ре бек 19 " 30 155 1259
Аха Бе тре бій Ма1 Ака біз РБе діа їіє Уаї ро цес Нів Аза 125 30 35
Аіа РКО біу дБр А1а Узі Аза бій 12 с Авро Аза Бей Тух АвроУаї 140 145 150
Тух бем Авр Уаї біп бі Пує Тр 01у цем піз Авр Уві Меє цех 155 ї650 ї65
Мес сіу Авр Ре дБп діа Піу Сув беж Тух Маі Аку Рко бек бій 170 175 1850
Тур Бек Бех Ії Ак Пес ТКр тах бек ро ТЕ вБпе біп Тер Бем ща 155 їв їіе Рхо АБр бек Аза АсротТпх Те Ата Тих рхо тах нів Су Аза 200 о КО тТук Авр ОАку Ті Узі Уві Аза біу Меє пем Пец Ахо с1у діа Ма ; 215 220 225 уаї Рхо Авр Бек Аза ем Рго Ре Авп оре біп Аїа Аза тую зу 230 235 240 цей Бех Авр Стп іно Аіа біп Аіа І11с бек Двр Ні Тук рРго Уві 245 250 285 бій Уаї Мек грец Був зо -6О (2) пирормація про послідовивсть Ме4О (1) Характеристика послідовності: (А) Довжина: 200 зжінекислот (ВО Тий: амінокислота я (2) Топологія: ліпенна
Їхі) Опне послідовності Же
Тем Був Ії Аза Аїа Рре Авзп І11є біло ТВе рРБе біу іш Тік оБуз 1 5 ї10 і5
Мес Бех Авп А1а ТБЖ Беи Ма) дек Тук тів Маї бів тіє без бех о 25 30
Аку тТук Авр Хе Аіз Бей Уаї біп бій Уа) Ак АБробех НІВ Бей а5 аб 45
Тпу Азїа Маї б1у цує Бей Сув Абвр дей Бец деп бів АвроАїТа рко 50 Ба 60
Авр Так о Тух Нів Тук Ма1ї Уаї бек бій Ро Бей З1у АкаЯ Ав обЗеї 25 то 78
Тух був січ Акоа Тух Бен Ре Уві Тух Ак Бго Азробіп Уаф о бег ї9 ВУ 85 Зо
А1а Маі Авр бек Туг Тух Тук Дер Авросьу Сув СІ Рко Сує діу 55 100 105
Авп одер ТБІ Ре Ав о Аха бій рго Аза ї1е заї дДка Ре рере бек 115 120
Акч Ре тах січ Маї Ага піц ре Ді ІЗе Уаі рРко цеви Ні дів 125 130 135
Аїа Рго сту Абр Аза Уаї Аїа б3іц І1е Авр Аза рей Тух Авроуаї їй 145 ува
Тук Пей Авр Уаї біп бій уз Ткр біу цей бій Дер Уаї Меб ей о 355 150 65
Меє п3іу АвБр РНе Ава діа сіу Суя Бех Тук Уаії Ата4 РКО бек іп 170 175 і8б
Тгр Бех бех ї1їе Ак4 їнзи Ткр Трх Зехк ро ТБк Рае біб Тер Шем 185 380 195
ЇТфе Рхо Авр Бек Аіїаз Авр ТВї Тк діа Тр рго Тих Нів Сув діа 200 205 То
Жук Авр о Ахч І16е Уаї Уаї ліз біу Мес йец бе Ак біу діа чаї й 5 2259 2-5
Уаї Рхо Авр бех Аіа бей рко рРае Авп оре сій Аїа Аза Тут Ффіу 20 235 250
Без бек Авр сій цей Аїя С1іп Аза ї31е бек Дер Ні Тук Рко Уві 545 250 255 бій Уаї Мес Ббем Був 280 (у Гиформація про послідовність Мел (1) Характеристика послідовності: (А) Допжина: 260 аміюкислот (В) Тип: амінокнолота (13) Тонелогія: ліпенна
(хі) Опає послідовності МОЯ рец цує І1е Ліва Аза Ре Аєп ї1е біпоТвх Ре б1іу сів ТВх Був ке 5 10 15 мек ек Авп.оАзїа ТП: Пец Чаї бек Тук ч11іє Ууаї біп ї12 ец Баш їх 25 5 за
Агч Тук АБр о т1іЄ Лів їх Ма! бій бій о Маї Ат Авробех Нів це 15 40 45 те Ата Уві Ту Був реч Ммув АвроАвп Гей АБпобіп Ар АТ РКО 5 во
АБр о Тйх Тух НібБ Тут Маї Уаї бек б1іц Рсо їжи б1у АкЯ АвБпобег 65 7 та
Тук був бій Ако Тук без бе Уаї Тух Ак рРхо Авр Сіп Уаї Бех ва 85 в
Аїа Узі Авр бек Тухк Тук Тух ДБр и АБр сту Сув ОІВ ко Суз ШУ ї5 ЗБ 105 105 дна о АБр отТнк Ре Авц дхЯ січ РО Аза тіе Уа) Акта ре Ве бег о 115 1550
АхЯ вне Тнх бій Уаі Ака бі впе діа т11іе Уві рхо Пец Нів А1а 125 130 115 о Аза рРко біУу Авр А1в Ма1і Аза біб Т1е АБроАза реа Ту Авр оУді ї40 145 150 тут їви Авр Уаї біп Січ був Тер обту пе) іп АвроУві Меє Без 155 зво 155
Мес сп1іу Авр рре дво діа сіу Сув бек Тухк Маї дга Рхо Бех бій 2 179 ї75 ВО
Ткгр бек бек Це АхЯ Бей Ттр Тйх бек рко ТВк Рпе біп Ттр Гец ща 390 135
Т1е Рко Авр бек діа Авр Тк Твх Аїа тВЕ Рго ТНЕ Нів Сув діа оо 205 219
Тук Авр АкЯ Те Уаї Маї Аїа біу Мес цеч без Акч Сіу Аїа Уаї 215 290 25
Ма1ї Вго АвробБек Аза йец Рхо Ре Авп Рпе біп Аза діа Тук біу 239 235 740
Гей бех Авр обіп Гей Аїа бій Аза І1е Зек Авр Нів Тук Рко Уві тан 250 55 бій Маї Меб дез Був 250 (235 Таформація про послідовність ЩЬ4йХ
І () Характеристика послідолності: і (А) Довжина: 460 амінокислот (В) Тінс аміпоквелота (2) Топологія: зінейцй (Ж) Се послідовності Ма?
Пес Був Іїе Аза Атїа Ре Авп ої1іє біп ТВКоВре піу бів Тнпх пу ї 5 10 їх
Мебс бек Аби А1із ТП опе Уві бек о Тук І116 Уаії сій Т16 Би бе 20 25 зо 2
Ага Тук Авр о Т1е Аїа Пец Уаї біп біз Маї Ажа АБр о бех Нів цем 35 40 45
Ту діа Уаі біу був мем Ме Авр Двп рей Авпобіп Аєр йта Бо 50 ! 55 5
Ар ТВ Тук Нів Тук Уаї уаії бек бійш рхо ем сСіу Ага Авп о бег 65 70 В
Тук Мув бій Аху Тук ївиорБНе Уві Тук дха Рко Авробіп Уаї Бек 50 85 90
Аіїа Уаї Авр Бех Тук Туд Тук Аквр Авр б1у Сув іш Ркго Сув біу 35 оо 105 деп оАзр тах Ре Авп АкхчЯч Зі рт Атїа 1316 Уаї Ак рРБе Рце Зег 110 115 120
Агч РБе Так біз Уві Аха бій рРБе Аїа ї1е Уаі рко цем НівБ А1а 125 уза 135
Аїа с рхо б1іу Авр о Аїа Ууаї Аіа біб І16 АвроАїа пе тує АвроУаї 140 145 150
Тук печ Авр чаї бій Сім Був Тжр сіу Бей бім АБр Уаї Меб Бей ї55 150 155
Ме біу д5р рве Авподіа біу Сув Бех Тух Маї Ака Ркго бек піп ї79 175 180
Тхр сек бБет Т1е АхЯ Пес ТЕр Тпг обех рко Тпх Ре бій Тер Гей ї85 199 495
І1їе Рко Авр Бех ДАіа йвр Тк ТВг діа Тіт оРго Тк Нів Суз Аїа 200 205 210
Тук Авр и Акч ї1е Уаї Чаї Аїа сіу Меб ей Пец Ак біу Атїа Маї 215 220 225
Маї Рхо А5р бек дія Пей рго рве дві Ре сій діа діа Тук сту 230 235 240 о печ бек Авр бій рей Діз бій Аза їїє Бек Авр Нів Тух Рко ХМаї 245 250 255 бі Уаї Мебє Пей пув (2) нкформація про послідовність 43 (І) Характеристика послідовності: (А) Довжина: 200 амінокислот (В) Тип: амінокислота
ЦП Теполея; ліненниа
С) Ойне послідовіюсті Ме .
Печ Був І1їе діа Аїа Рре двп о ї1іе біп Тс РШЄ Ф1у БЖ ТпжЖ пу о 1 5 То ї5
Мес бек йвп Аза Тих Пец уаї бех Ту ІЗ Уа) бів Її1є6є Ппей Бек 20 З 395 дкЯ Тут Авр їз Аза Пец уві біб біз Уаії Акч АбБр о Бек Нів цей ї5 45 45
ТНх Аїа Уаї біу Був це Бен Суб АвпоБео АвБпобій Авродія рко во 55 по
АвротТвх тТух Нів тТук Уаї Уаї бек бі Рго бем біу Ак Ап бек 65 7о 15 тТук був 010 АкЯ Тук ей рНе Маі Тук Ахз Рто Авр бій Уаі 5ех во 85 50
Аїа Уаї Авр бек Туг Тук Тух Абр'двр б1у Суб біш Рхо Сув 1у 100 105
АвпоАвроТВке Ре АБ Ак біз Ро Аза їїе Уаї Аха ве Рне Зеї 110 115 120 35 Ак Ре Тк сій Маї Ак біз РБе Аза І1е Уа1ї Рко Ге Нів дій 125 ї3О 135
Аза Рхо сіу Ар Дія Уаї Атїа січ Ї1е6 Авр Аїа цец Тук Авр о Угї і40 145 150
Тух без Авроуаї біп сій зу Ткробіу Бей бі сАвроуаї Меб Бей
Зо 155 Бо 165
Мек піу Авр Рпе. АбБа Аза С1у Сув бек Тут Узі АкЯ РКО Бей сі 170 ї75 ї80
Ткр бек бег Те АкФ Бей Ткр ТНК бек Рко Ту ре біп Ткр цей
І85 150 ї35 35 Іїє Рко Авр Бех Аіа Авр тТВк ТБ о Аїа Таж о рбо Тк Нів Сув діа 200 205 210
Тук АвроАгУ І1е Уаї Уяі дія піу Меє Пец цей дкч сіу діа узі 215 220 225
Уаі рРко Авр Бех Аїа Шейп рхо рРВе Ди Ре сій дів Аза Тук б1У 230 235 245
Тем бек Авробіп без Аїа біз Аіа Тіе бек Авр Ні Тух рус Уві 245 259; 255 біш Уаї Мебє йеий Був 260 (2) Піформація. про послідовцкість Мей 5) Характеристика послідонності:
СА) Довжина: 260 аміцокислот 18 (В) Тніє амінокислота і (2) Топологія: лінейна (хх) Онисе послідовності Ме44
Тез Був 112 Аїа Аіа РНе Акп о І1е піп ТБк Ре б1іу бій Тв Був ії 5 10 ій
Меї бек Ап о Аїа Тпх Пен Уаі Бех Ту ї1є Маї бій їт1іе Пев бЗег 38
АкчЧч тТух Ар о т112е Аїа рез уді бій сій уаї Дгс Авробзек Нів Бей 35 40 45
Так о Аіа чаї сфу Був Б! теч Пе) Аєв о Бев Авб бід Ар діа РКО 29 во 55 о
Авр твЕ Тук Нів Тут Уаі Уаї Бех бій ро Пец сіу Ага Ап обег 65 70 5
Тух зув зи Аха Тук їва РБе Уві Тук Ак Рго Авр біп Уаї бех во 85 за 25 Аїа Узі Авр Бех Тук Тук Тук Дер Авр біу Сув бій рхо Сук б1іу з5 100 105
Авп одер Тих Ре деп Ак біз Рхо Аїа їі Уаї Ахщ Ре Рре бехг зю 115 120
АхЯ Ре ТІ біц Уаї АкЯ бій ББе Аза І1е Маї рРко Пец Нів Аїа 125 І30 135
А1а Рхо біу Авр Аїа Уаї Аїа сів ї1е Авр Аза Бей Тух АБр Маї 150 145 159
Тук пец Авр Маї біп біз Був Тер ПІу реп бій Авр уаї Меб Бей і55 60 1855
Мес біу Авр Ре дви Аїа піу Сув Бек Тук Уаї Ахп о рРко беї сі 170 175 іаб
Тгр бек Бек ї1є Аг пен Тср ТНК Бек ро Ту Ре бій Тер цец ; ї85 180 1955
ЖЯХ1е Рхо Авр бек Аза Ар Тйж тах АДіз Тк орто Тах нів Сув Аїв. 299 205 210 тук АБр о Акч І1е Уві Уа1ї Аїа Б1іУу Меб Пец Бей Ак бі1у Аіїа Уві 215 220 225
Ууаї Рго Ар бек Аза реп рго Ре дей Ве біп Аза Аїа Тук ЩІуУ 230 215 240
Без Бек АвБробій Бей діа ЇВ діа тї16 бек Авр оМПів Хух рхо Уаї 245 250 2558 сій Уаї Ме Тез пує
Що 2659 (2) Інформація нро вослідовність Ме45 (0 Хараєстеристика послідовності: (А) Довжина: 200 амінокислот ще (В) Ти амінокислота
Як свя ж х к » (5. «0 Топологія: лівенна (хі) Онис послідовності 545
Тео о мув 11іе діа Аїа Ре Авпої12е біп отак РБе біу біц Тпх Цув
Її 5 19 ї5
Меє бек АвпоАїа Тих Пен Уаі бег Тук Іїє Уаї біп 16 еп Бех 29 25 35 дгч Туг Ар Ї16 Аза цей Уа! біп біз чаї АкЯ Авр бек нів Бей 35 0 45
Тк Аїа Маї біу ув Без бец Мебє АвБип цей деп бів Абродіа вко 50 55 «0
Авр о ТнЕ тус Нів Тут Узі уа)ї Бех 10 Рхо еп 01у АКу Ави век
Б5 Кк 75 "Тук ув 'с1а дкб Тук рез рве Хаї Тук дуб Рго дер СІВ Уві 58
І во 85 чо
Аїа Узі Дзро бек Тук Тук Ту Ар Авр б1у Сув біш рРго Суб біу 95 180 105
Ав) одвротТНх Рае АвпоАго бім Рго діа їіє уві дкаЯ Ре Ре бек 110 її5 1260
Аха РНе тТВІ бій о Уаї Аху біз Рпе діа тів Уві Во ей Нія дів. їш5 130 35 діа рго біу Ар дія Уаї діа бі: 116 Двр Аза пев тує АБр Маї 140 Іїх45 х5о тТук емо Авр охаї 010 бі Му Тхр Б1іу Бей 010 АвБр о уаї Меб ем 155 о й 165
Мек біу Авр Рпе деп Аза сСіу Сув ек Тут Уаі Апуд РКО 58г сій 179 175 380
Ткр Зек дег т1е Ака рей Ткр ТВх Бех Рго Тік вБе біп Тур Тез х 85 199 195
ІТІе Бго Авр бег.Діа Авр ТНЕ Тк о Аїа Ту Ро ТВ Нів Сув дій 200 205 210 тТух Аєр Атч І1іе Уаї Уаї діа біу МеєЄ бев рей Ак біу АБа Уаї 215: 220 225
Чаї Рто Азр Бек Діа Бей Рхо Ре АБпоРпе біп Аза Аза Тух Сіу 9 239 235 280 печ бех Авр п1п пез діа бій Аіа Ії1е бек дер нів тує Рго Уаї 245 250 пз стіп Маї має ем Був 250 (2) Інформація про послідовність» М4б (Її) Характеристика послідовності: (СА) Довжина: 260 амінокислот
СВ) Тип: аміпокислота (0) Тоцологія: ліпейна 29 (хі) Опис послідовпості. Ме46 їецй Був І16 Аза Аїа ре Двп о тТіе б1п ТВх рРпе біу б5іц Та Був 1 5 10 5
Мес бек Авп о Ата тТиг о Бей Маї бек Тух їТіе Уві п)п ЇТ1е Без бек 7о 25 за
Акч Тукх Авр Тіе Аза Пец уві біп бій Уа1ї дкЯ АБр о бетх Нік Гей 35 40 45
Тих Аїа Уві сіу Був'мви Без АБр Авп оре Сув Сіп АБр оАіа ро 50 55 Бо
Авр Тих Тук Нів Тук Уаї Ма) бек бій Рхо їй Сіу АкУ Ап Бех | 55 зо 75
Жук пув бій АгЯ Тук Пе Ре Уві Тух ху Рто Авр сій Маї бек во 55 Зо
АТїа Маї Авр беї Тук Тук Тук Абвр Авр сіу Суз бій ро Сув Су з5 100 БОо5
Авп о Авр Так РБе АвлоАкаЯ біб Рко Аза ї1е Уа) Ак Ріе Ре бех
То 115 12
Ака Ре ТВк сій Ухі Агу бій Ре Аіїа І1е Уаї рхо цец Ців А1в її5 30 35 діа ро піу Авр дій Маї Діз біо Т1іе Авр о Аіа ей Тут Авр уай ле 145 150
Тук Без АБроуаї бів сій Був Ткр Фу вмч сіц Або Уні Меб шви 155 160 165 в Мес сбіу Абр о РБе Авп лів сту Суб бек Тук уаї дра рго Бех біп
Мо 175 350
Ткр бек бек Ііїє Ага Пез Тжр ТПк бек Рго ТВх РВе сія Тхр Беч 185 196 185 їїе рко Авр бек Аїа Авр Тих Тк діа ТЕ РКО Тв нів Сув А1а 206 205 іо тТУук Адвр АхкаЯ Ї1є узі уаї Аза б1у Ме ей цес йка біу Аза Чаї 215 220 жах уаї рго Авроб5еї Аіїа Бей ро Ре Аєп Рпе сій Аза Аза Тук 61 230 215 240
Сем Бек Авр с1п пен діва біп Аза ІЩе бек Авр о Нів Тук рхо Маї 245 250 255 ств Уаї Меє рец пуб 260 (9) Інформація про послідовність Мей о (3 Характеристика послідовності: (А) Довжина: 200 амінокислот (В) Тип амінокислота (У Топологія: лінейна (хі) Опиє нослідовності ЛеЯ? 25 рем цує Ії Діва Аіа Ре Аква оТіє біп Тк Рде бБіу піч ТВх був 1 5 Що ї5
Меб бех Авп о Діа Тих Бей Маї Бех Тук ї1е Уаії біп ї1є без б5ег 75 3
Аха Тух Авр ї1е Аїа Гей Уві біп біз Уаї Аху Дер беї нів Бей вто АТа Уві С1іу пуз цей Бец о Авр Авп їем ре біп Авр діа Рго о
Ар Ті: Тук Нів Тух Уаї Уа1 Бек бій рРко ви п1у Дкя АбБв о дехг 65 70 75 35 Жук був січ Ах Тух Гей Рбе Уаї Тук Аху Рго двр біп Узі ех
Аза Маї АБвробек Тук туг Туру Лор Авробіу Суб 019. ркго Сув Б1У 55 100 305
Ап АвБротТнк Рпе Ап одко 01 Ро діа ї1їе Мазі Ак рце ре бБег
То 145 о
Ака Бе Так піч Уаї АДка 515 РБе діа ї1е Маї рхо рем Нів Айва 125 130 ї35
Віа Бко сіу Абвр Аза Узі діа 010 ї16 дер дів без тук АвроУві 346 145 50
Тух Бем Авр Маї Сіп бі бує тр о сТ1у Без біш. Авр Маї Меб Бей 155 ї60 155 мес біу Авр Ре Авп діа Сіу Сує бек тух Маї Ака РКО бек бій 16 175. | 175 180
Ткр бек бек Ії Ага ес Тер Так бек ро ТВх Ре біп Ткр Беш 185 199 195
Ііе Рко АвроБек Аїа Авр ТАх Тр діа тиж Рко Ту Пів Сув Аіа 200 225 210
Тукх Авр о Аку 16 Маї Маї Аха біу Меб беш Бей дк Сіу Аза Уаї 215 220. 295
Уаї РКО Авр бек діа ре ро РрБесАБпоРБе біп ліз с АТа Тук С1у 230 235 240 їеп Бек Авр обід бец Аза біп Аза І1іе Чех АБр Нівз Тук Рко Уавї 245 5 255 бій Уві Мек Пец Пув
Ба (2) Інформація про послідовність е48
С) Характеристика нослідовності:
СА) Допжина: 260 амиюкнелої. (В) Те амінокислота
СОЮ Тонологія: ліпейна
Сх) Опис нослідомності МВ їеч Був Її Аїа Аза Бче Авпої1іе піп тах Ре біу бій Твх Був 1 5 39 15
Меє бек дяп діа Тк Пес Уаі бек тТук Ії1є Ууді бів ї116 Би бЗехг й 25 Зо
Ак Тук Авор Тіє Аіа пео Уді Сіп біз Уаі Аху Авр о Явхк Нів рез 35 Так Аїя Уаї Сіу Був ви Бен АвроАвпобез Був бій Авр діа Рко 8о 55 0
АвротТвх Тук Нів Тук Уаі Узі бек паї Ро ншм о сіу Ах Авпобек то 75
Тук Був бі дк Тук реп Ріє Маї Тук Ак Рго Авр бів Уа! Зех во 85 зо
Аїа Уаії Авр Бек Тук Тує Тук Авр Авр біу Суб 10 Бгто Сув ФУ 96. 100 105
Депо Авр о тТвк Ре лвп Ака Сім рко діа ї1їе уаї Аху Бве Вцпе Зек 110 ї3у5 129
АБУ Бре ТнЕ біц уаї Ага Сто Рре Аіз її Хаї Рто бец Ніж Аза 125 130 135
А1їа Рко Сбіу Авр.Аїа Узі Аза біз І1е Авр Аза Бен Тух АвБр Уаї що 140 145 50
Тухк Пец Авр Уві біп бін Був Ткр 5іу йец біц Авр о Уаї МебЄ Без 155 х6о їе5
Меє су Авр о Рпе Авп о Азїа біу Сув Бех Тух Уаі Ако Ркго бек біп 170 175 ІВО
Ттр бек ех Гіе Агкуд Без Ткр Ту бек рко ТБжх Вде піп Ткр без 155 189 М
І1е Рко Авр бек Аїа Дер ТБх ТВг о Аіа ТНх рРго ТЕ нів Сув Дій 200 205 хій
Тук Авр Аку І11е Уаї Уаї Аіфа біу Меб ев рез Ах б1у діа Уаї
У 2515 зо -25
Уві Рхо Авр Бек Аїа цей рго БВе Акп Ре сів діа діа Тук БіуУ 230 235 24 цео Зет Авр о біп цес Аза біп Аза ї1іе бек дер нів Тух Рго Ха 245 250 255 біз Уаї Меб рей Гув зо (2) формація про послідовність М49 () Характеристика послідовності:
СА) Девжицйа 260 амінокислої: (В) Тий: амінокислота (0) Топологія: лінейна їхі) Онисоспослідовності Ле цем цув її Ма Кіа ВБе Аа Те б1п Тву Рве б1у б3ц Тргорув 1 5 10 15
Меб Бек дей діа ТНУ Пец УТ дех Тук їїе Уаії бій її рем бдеї
Сл 25 30
АкЧ Тук Авр 16 іа тем Уаї біп бій уа1 Акч АБр Бех Нів Гей 35 4 45 тих діа узі біу Був цем Бей АвроАвп їжи Ак біп АвроАта Ро
БО 55 Бо дер ТВг Тук Нів Тух Маї Уаї бек бім Рко їеч Су Ат АвпоЗех 79 75 5 Тук ув бій Ак Тур йец Ре Маі Тук Ако рко Авр біп У81ї бек во 85. зо із уаї Азр бек Туг Ту Тук Авр Абро б1у Суб бі Бхо СувБ ЩІ1У 95 ї00 105
АБап дер Тих рце Азп о Аха біц ро Аіїа 116 Уді Аха4 ре Рпе Бек зо 115 Ме
Ага о рпе Тіж бій уаї Ага 01: Ре Аіз 116 Уді Рко Бен нів діа 125 ІЗО 135
Аїа Рго б1іу Авр Аїа Маї Аїа бій ї16 Авр Аза ей Ту АБр чаї
І 140 145 150
Тук рец Авр о Уаі біп бій Бу Ткр с1іу Пец біб Акр Уві Меб пе 155 160 165
Мес С1у Авр Рпае Авп о Аіз біу Суб бек Тук Маї Аку Рко бек іп 170 75 іно
Тхр Бек Бек І1е Ахч Бец Тр Тк бек Рко ТБК Рне біп Тгр о Шви 70 ї85 155 195
Іїе Рко Авробек А1їя АДвр Тр ТВроАза Так орКо Тк оНів Су діа 200 295 Що
Тук Авр Акч Іїе Узі Маї Аїа Сіу Мек Гей рей Акгч біу діа Маї 215 225 й
Уаї Рко Авр Бек Аза рей рко Ре Ап Ре бій АїТа ліа Тук 01у 230 их 35 240 їє) век Ар Фіп цес дів піп лів ї3е Бех дв нів Тухк РКО Уві 245 250 255 сій Маії Меє бец Був 26 (2) Тнформація проспослідовність М558 (0 Характеристика послідовності
СА) Девжина: 260 амінокислот (В) Тіп: амілокислога 15 (3) Тонологія: лінснна (хо Опле послідовності Мо їечзч був І1е Аїя Аіа Ре Авпої1їе бів ТВк РНе су б1а Тк пуб 1 5 10 15
Мес бех деп АТа Так о Тч Уаї бек Тух Т1є Маї біп л1є Бей 5еї 20 25 30
Акч Тук Авр І16 Азїа їеч уаї біп бій Уаї АЛкФ о АвробБех нів Гей і з5 що 45 твЕ Аза Маї сіу Був їей Пей Ар Авпо ес тер осів АБроАіза го 5О 55 во
Ар Тк Тук Нів Тук Укі Уаї Зех сій Бго Без сіу Ак АвпоЗех 55 7о 75
Тук Пув біз Аку Тук Гей Ре Уаї Тук АуЯ Рхо Авр б1п о Уаії Бех ка во й5 о
Аїа Уві Азр бек Тук Тук Тук дер Авр З1у Сув біц Рго Су5 Ту 5 ОО 105
АвпоАвв три рРпе Ап одка Бім бко діа їіе Уа) Аха рі Ре Бех ї10 115 120
Ака Ре тік біз Уаії Ак бій ре Аїа їЇ1е Узі РКо Пем Ні Аза 125 130 135
Аїа Рго Ф1у Азр Аза Уа) Аза піч ї11є Авр ліз бец Тут Авр Уві 140 145 і50
Тухк цен Авр Уа) піз 618 Був Тв біу респ біс Авр Маї Меб Шец 2 155 їй 165
Меє б1у Авр Ре деп Аза сіу Суб бек Тух Маї Акад Ргро бек бій. 170 175 « ЖВО
Тер Бек Бех ІЇ11є Акад Пен ТЕр Тих Бех Ре ТВк Ре сів Ттр реи 185 ї80 195
І1ї6 Рхо Авр о 5екг Аїа Авр Тік ТІ діа ТБ о Бго ТвгоНів Сув діа 200 205 жо. тух Авр ДкЧ Її6є Ма! Уві Аїа сіу Меє Беш'їец дк сіу діа Маї - Ві15 229 825 чаї Рхо Авр бек Аїа Пец Ро Ре Авп РБе біп Аіа Дія Тук Сіу 230 235 240
Бем Бех АДяр бів ви дій бій Аза ї1іє бек дер нів тую ргб уві , 245 250. | 255 січ Уаї Меб Бей цув 2650 300002) Інформація про послідонність Ме51 (3 Характеристика послідовності;
СА) Довжина 260 амінокислої (8) Ти: амінокислота (0) Топологія: ліпейна
(хі) Опис нослідовиості Ле їв Був Ії Аїа Аза рРпе АБП Іі біп їду Ре біу 0195 Тк Був ї З 10 ї5
Меє Бек Ап Аїа ТБг о Пец Маї Бех Тут І1е Уаї бів ї1є БейобБес 29 25 30
Ака Тук Авр ї1є АТа реч уаї бій біз аї дея Авр Бек НівБ Бей з5 40. Й 45 тат дйіа Маї б1у Був їз реч Авр Авпобем Ав біп Авр Аза рко 50 55 бо
Ано Тк Тух Ні Суб5 Маї Уа) бек біз Рко еп 81уУ Ак ДБп ех ев 78 Т5
Тук Був біб Ака Туг цец Впе Маї Тук Ак рРЕб Авр о біп Уах Бех о 85 50
Ата у81 Аср бек Ту Тух Тує Дяр Двр сіу Суб бій рго Сув 61уУ
З5 160 105
Ави Аве ТВу Рпе АвпоАтя ЯМ рРго Аза 116 Ма) АкЯ Рпе рРре бег хо 115 120
Ага Ре Тнг сій Уаї АкФобіб вве дія Т1е Уаї Рто Бей Нів вта ; 125 ї130 135
Аіїа Рко О1у Авр А1а Ма1 Ата сій ті Ар Аза пем Тух АвроУаї 140 145 155
Тухк пем АБр оУві бів о біц Пув Тур біу Пец 310 Авр Чаї МеєЄє Гей 155 160 165
Мес біу Авр Ре Авп о Аіа біу Сув бек Тук Уаі Дку Рго бВех дід 179 ї7Ь5 ї80
ТЕр о бех бек 116 Аку реч Ттр ТВх Бек РКО ТЕ РНе біп Тхр Бей 1855 ї80 195
Тіе Рго Ар бек Аїа Авр Тк ТВЕ АІа тк рго ТВк о Нів Сув діа 290 205 10 тТук Авр Ату 118 Маї Уа! А1а сп1у Меб рей Пец Ага біу діа Уві 215 720 425
Уаї Ркго Авр Бех Аза цем Рко РБе Авп Ре біп діа діа Ту 01У 230 . х45 ло пес Чех Авр сіп без А1а біп Аза Т16 бек Авр Нів Тух рКо Уа1 38 245 250 255 бій Узі Меб бец Був 250 (2) Інформація про послідовність Ле52
(0) Характеристика послідовності: (СА) Довжина: 250 амінокисної (В) Тв: амінокислота. (02) Топологія: яна (хі) Онне послідовності Ме реч пув ІТе Аїа діа Рре Авп Т1е біп бБх РБе біу 613 Ту був ї 5 но 15
Мес бек Авп Діа ТВх Пеи Уаї Бех Тук тіє Уаї біп Ії Те Бех о 25 за с Ауу Тух Ар І1е Аїд їжо Уві біз 010 уді дея дяро бек Ні Бей
ЗБ «о 45
Тих дія Маї біу Був їеч беш АБроАзп Гею Авпобіп Абр діа рхо 5О 55 Бо
АвротТвк Тук Нів Шуз уаї Хаї беж пі рло цем біу джу дБ ба 55 70 15
Тук мук б)з Аку Тук їмо Ре Уаї Тух Аку Рго АвроСіп Мах бек що 85 50
Кіа Маї Авр бек Тут Тук Тук Авр о Авр О1у Сув сій Рго Сув біу 85 00 105 с Авп АзроТцг рБе Ап Ак січ Ро Аїа Ї1е Уві Аку Ре Ре бехг 110 315 120
Ага Рпе Тк піц Ма) Ага бій Ріє Аза тТ1е Узі Рго пе Нів діа 125 130 ї35
Віа Рхо біу Авр діа Уаї А1їа бій І11е Авр дія Пец о Тух АвроУаї 5 140 145 150
Тух Сей Авр Уаі бід п1ій Був Ттроб1іу пец 616 Ар о уаі Мес Без 155 160: 165 мес сіу Авр вне дви Аїа сіу Сув Бех Тук Маї Ак РІО бЗех бів 179 175 " 186
Тхр бек бек Пе АкЧ Пец Ткр Тр обек Рко Тржх Рре біп Ткр рей 185 180 135
Ті Рко Авр бек діа Дер ТВ Тпх Аза ТОК оВуо Тит Нів Сув дід ме) рез 210 тух Авр Ахку 116 Уаї Чаї Аїа біу Меє Пец ей Ак біу Аза Уві) 215 і: 225
Ууаї рхо АвроБет діа цей рко рРНе Авп ор 0) Аіа діа Тух 5іу ай 235 о
Теч бек Ар Сіп йем Ата бій дія І16 беї Авр Нів Тук рго Уві 245 259 255 зЗіч Маї Меб ев мух гей (2) Інформація про нослідовноть Ме (2 Характеристика послідовності; (А) Довжина: 260 аміюкислот (В) Тип: амінокислота
СО) Топологія: лінейна (хі) Опис послідвиності МЬ53. їец був Т1е ДІіа Аза рРіпе Авп оті бій тк Ре біу бій Таж Був хо ї В що 15
Ме бек АвпоАза тТвг без Чаї Бех Тух тіє Уаї Сіп тіе цей ех о 25 30
Ахч о Тухк Аяр т1е Аза Бей Уа) біп бін Уз3 Ак Авр бек Нів Бей 35 40 45
Тих Аза Уаї б1у Був рей Пец Ар о А5побец Авп сій АвроАза ро зи 5 50
АБв Тйк Тук Ні Мебс Узі Маї бех шій Ро Печ біу Аха Авп бег 65 7о 75
Тук Був біз Ак тТух Гей Ре Уаї Тук Ах Бко Авр сСіп Уаї Бех во 85 о
Аіїа Маї Авр бек о Тух Тук Ту Ар о АБросіу Сув біч Рго Сув бБІ1У
З 160 95
АБп о Авр ТЕ Ре Азп оАкЯ бій Рто Дія Т1в Уа1ї Аха Рпе Ріє бехї їїо 5 170
АкЯ Ре ТвЕ ст Уаії Ага бій РБе діа їїє Уві Ро рей пів Аза ва5 130 135
Аіїа Рко сіу Авр Аіа Уаї Аза біч ї1іе Авр Аза реч Туг Акр Уві «ха 145 ї5о
Тук Бец Ар Уаї біп біо уз Тхр П1у пев п) Двроуаї Меб ей і155 150 ї65
Мек о сіу др ре Або Аза біу Сув Бех Тук Маї Ака РІО Бек пів 179 175 ІВО
Ткр Бех бек І1е6 дку Без Ткр Тк Зек Рко Таг оре бів Ткр Без 185 190 935
Ііє Рго Авр бек Аїа Авр ТНу ТЕ діа Твх ро ТвЕ оНів Сув дІта 200 Фо5 зю
Тух Авр АхЯ тій Ууаї Уаї Аза сіу мек їей Бей Ах б1у А1а Уві 215 250 225 уаї Бго др беж діа рем рко рРре Аа рБе бів Аза Аза Тук ФУ 232 335 чо їем бек дяхр біп фей Аза біп Аза 13е Бех Авр Нів Тук Рхо Уаї 245 250 255 сі Уаї! Меє печй Цув гео (2) Тнфбрмація про послідовність Ме (І) Характеристика послідонності:
СА) Довжина: 260 аміпокислот (В) Тип: амінокислота (0) Топологія: лінснна
Сх) Опис послідовності лез їей Був ЇІ1е Аїа діа Ре Аза Ї16 біб таж РБе сіу бім тк Був і Й 5 10 15
Месє бек АвпоАія Тих Без Уаї Бех тТук ЇТ1є Уаї біп Ще Пей 56
Агхч тТух Авр о Ї11е АТа Бей Уаї біп о біч Хаї Ак АвроБек НіБ ви «5
Тих Аїв Уаї бі1у пуб Пец Без АвроАБп Бей АБО біп АвроАїа рхо 29 50 55 БО
Авр оТах Тук Нів бек Уа1 Уаі бек бі Рро рей біу Ага Авп бех та 75 тТук пуб біз АкЧч Тух пес Рпе Уаі Тух Ак Рго Авр біп Узі Бех 80 85 зо 25 діа Маі Авр бек Тук Тук Ту АБр Ар о п1у Суб Піх рРго Суб ЩУ 95 100 105 дДвп Авр Тк Рбе Ап о Аху бій Рео Ата Т1е Уа) дк Ре рРИе ех 110 115 120
Ах Ре Тк біц Уаї Ак бра роде Аїа 116 Уаі Ркго ей Нів дів 30 125 130 435
Аіа Рхо б1у Авр Аза Чаї Аза бій І1їе Авр о Аїа Ппей Тух Айр уді їчо 145 ї50
Тук Бе Авр уаї біп бі Був Ткр С1у пед ФІ Авроуаї Мек тей 155 160 в 35 Меє біу Авр РцЦе АвБп о діа Сіу Сув бех Тук Уаї Ага Рго беж іп 170 ї75 189
Тер Зег Бек Ііе Аха ей Тер ТЬх Бек РЕО ТВх рРре біп Тур рей 185 150 155.
тїе рхо Дер зей діа дво Тк Тк Аза Тк Рхо ТВт нів СуБ дла 290 205 219 тТук Азр Ак Іїє Уаї Маїі діа піу Меє реш рев Вру біу Аїа Уві 215 220 225 в Ууаї рко Авр бек діа ви Ро рве Авп о рРце біп Аза Дів Тук б1у 230 235 249
Без бек Авробів цем діа біп о Аіа ті бек Абр Нів Тук Рко Уві 245 255 Й 25» сі) Уві Меє Гей був 10 280
С) Піфермація про нослідовність Мео5 «У Характеристика послідовності: (СА) Довжица: 260 змінокислот
ХВ) Тни; амінокислота
КО Топологія: лінейна (хі) Опис послідовності Мо55 їем пув Ї1е Аза діа Вре Авп Ї1е Сів Ту Рпе біу піч ТЕ Був 1 8 10 15
Ме беж АЕп Аїа Тк Бей Уаї бек Тук їіє хаї сСіп їїе ем бех 20 25 30
Ак Тук Авр 116 Аза реч Ма1ї сбіп сій Маїі Ак АвроБек Нів Гей 35 40 ах
Так АТа узі б1у був цей бей АБО дей рей дей сів дя діа. рРго 5О 55 бо Авр Тк Тук Нів Тух Уа) Сув Бек сій РКО це Сіу Аку АБпобБег 5 70 75 тТУук Був 910 Аку Тух їм Ре Маї Тук Аго Рко Двр о біп Маї бег о 85 о
Аіїа Маі АБр бек Тук Тук Тух Дер Авр б1у Суво бій рРго Сув б1У 5 00 195
Ап о АвроТак Рпе Азп Ага Я10 го Аз1а ї1іє Уаі Ага ре Бпе Зехг 110 МВ 120
Акуч Ре Тк бі Уаї АкаЯ біш ББе Діа Ії Чаї рко печп Ні діа 125 130 135 Афа Рго біу Авр Аіз Ма1 Аїа біц Х1е Авр Від їеи Тук Авр Маї 140 145 ' 150
Тух еп дев Ууаї бій сі Був. Ткр 1у Пец бі Абвр о Уаії Меє Баш 155 ї6бо 165
Ме біу АвробНе ДА5п о Азіа біу Суз бек Тук Уаї Ака Ро бек бій 170 115 ї8Оо
Тер Зек Бех Ті Ага Гей Тер ТБ беж Рго Тк Ре чіп ТЕр ем 185 ї88 155
Діє Рко Авр бек діа Авр Тік ТВ Діа ТВгоБро ТЕО Нів Суб Аа 200 205 219
Тух Авр Аку ї1е Уаї Маї Аіз біу Меб цем бен Аку б1у діа Уві 215 228 225
Уаї ркго Азр бек Аіа Гей рто ре дзп Ре біп дів діа Тук о біу 185 230 35 240
Гео бек Авр біл дес Аза сів Аза (16 Бех Авр Нів тує Рго Уві 285 250 255 січ Уві Ме пев Був 280 (2) Інформація про послідовність Моб (0 Характеристика послідовності; (А) Довжина: 260 змінокислот
СВ) Тип: амінокислота (0) Топологія: лінейна ще супддшй спи куке (хі) Опис послідовності Моб
Пе бух Ії1є Аза Аза рРБе Ап охіе бій тТЬг о Впе біу біс твк Був ' 1 5 10 15
Мек дек Аєп Аза Тіт їеи Уаї Бек Тук І1е узі біп І1е цей бег й 25 " 30
Акч Тух Авр 16 діа Тем Маї біп сій Уа3і Ак АБо бек Нів Би
Тих Аїа Уаї СТУ Пув'їжуц Бей Авр Двп Тез АбБаобСіп вро діа рго
Ба ген
Авр Тв Тук Нів Тух МУаї Авр бег Ми рго рей біу АКЯ АБИ Бех 39 65 70 з
Тух Був бій АгФ Тук йецш Ре уді Тук Ахка Вко АБр біп Уаї бек ву 85 80
Аїа Уві Абр бек Тук тук Тух Авр Авр біу Сув 1 Рго сСув 1іу 35 100 105 35 АвпоАвр Тр РБе АвпоАху сій рго Аїіа Т1е Уаї Аку Бре Рре о бех ї1о 115 120
Аху Рпе Тпх бім Уаії Ак Сі» Ре Аза Тіе Уві Рго цей Нія дів 125 130 135 ліа РО Пір дар Аїа хМаї Аза с10 Хі дер діа пеб Тук АБр Уві 140 145 У5о
Тух цей А5р уаї с1й б1і0 Був ТК с1у рей біб Абр о Уві Меб без ї55 160 155
Мек с1у дер Рце дп АДіа С1у Сує бек тую Уа1ї АкКЧ Рко Бех дів 70 їт5 ї8о
ТЕр Бех Бак Іїе Акч Бей Тур Ту Бек РЕО ТК РЦе біп Тр о'пви (85 ї80 й ва ї1е рхо Авр бек Віз АвротнЕ ТВгоАїа Так орхо ТНх нів Сув Аїа ов 205 219
Тук Авр Ах І1е Уаї Уаї Аїз сіу Меє рем пе Аку б1у Аза Уаї 215 У ве
Уаї Бгто Авр бек Аїа Іво рко Ре Авп РБе біп Атїа Ата Тух Ту 230 235, 49 реч бек дер біп бец Аз1а біп Аіз 116 бек Авр Ні Тух Рго Уві 745 50 255 біз Уві Меє Бей пуз 260 (2) Іаформація про послідсйість Ле57 о (й) Характеристика послідовності;
ГА) Довжина: 250 амінокислот (В) Ти амиюкнслета ! (2) Топологія: ліпсйна
Сх» Опис послідовності 557 25 Бец Був Х1іє Аіз Аза РБе Авп т1іе біп Тпк ре б1у бій ТЕ був 1 5 10 15
Меє Бех Авп діа тах Бец Уві) бек Тук Ії Уві біп 16 їецй бБет
Ахч Тухк Авр о Т1е Аїа рей Узі біп бін Уаї Аку Авр бек Нів Бей 38 35 40 45 тих Атїа ві біу ув Бей без Авр Аби їеч Авв бів Авр о дів РКО 50 55 во
АБр тих Тук Нія Тук Ма! Ні бек Сій Рко Пец сіу АкЯ Авп о бех 5 То 15 за Тук Був біц Агу Тух Бей Рне Маі Тук Аха Рго Авр бів Маї бек о 85 ЗО діа Уві Ар Бек Тук Тук Тук Авр Авросіу Сув біо РКО Суб ФУ 160 105 дей дер Те Ре вопоАкя Січ Рго Аза ї3іе Уві Ах Ре Рпе Бех 119 115 120
Ага ре ТВ 913 Маї Ак 510 Ре А1їа їїе Уаї ркго рей Ні ка . 125 139 35 діа руо С1у дво о діа мМаї діа біз ї16 Авр о Аїа Бей Тук АБр чаї 140 145 ї50
Тук печ дев уаї бів 019 Був Тер СРу Тез біз Авр Уві Мебє ем . 155 160 165
Меб біу дер ре Авп о Аїа біу Сув бек Тук Маї Ак Рко 5ег сій 170 375 180
Тер бек бек 11е Агу Бей Ткр Тпх Бек РКО тТвВЕ Бре біп Тхр їй і 185 8 АВО 195
Тіе рРкго Авр Бех дів дер Тк Тв дія Тк о Рхо ТВК нів Суз діа
ДН о »І0
Тут Авр АгЧ Ії Уаї узі Аїа сіу Меб пе йдеш Ага сту Аіїа Узі 215 220 225 чаї ро дБ5о бек діа пед рРгОо рРре Ави оРпе сіп діа Аїа Тух Ту 230 235 го
Шцеч бех дер біп Без діа бір діа ї11е бек АвроНія Тух Рго Уві га5 250 55
Фі уаї Мебє рем пув і 260 709 Інформація про послідовність Мо58 КЕ () Характеристика послідовності: (А) Довжина; 260 амінокислот (В) Тип: амінокислота : (0) Топологія: лінейна хі) Опне послідовності Ме58 пев пуд ї16є Аза Аіз ре АБпої1є бій тах рпе біу с1м Так пув зо 1 5 | 10 хї5
Ммек дек деп Аїз Тв йеч Уві бе Тук Ії уУаї бів Іі їец Бех 20 25 30
Ак тус Авр Ї1е Аїа цем Маї біп січ Уаї Ака Авр о бех Нів Цец 35 Твх Аза Уаї біу цуз Шен Бей Авр АБ Пец Де5п бій Ар одів рго 50
Авро Тк Тух Нів Тух Уаії Меє бек бі рго Бец сіу Акч АБп обег
БЕ 70 75 тут рув сім Ага Тут рей Рве Уаї Тут аку Рго Ар біп Уа! Бех во 85 зо діа заз двр обеї Тус Тук Тух Авр Авр щіу Сує ОМ Рхо Суб пу 85 100 105 двп Авр Тк Ре Авп о Аку бій Рто діа 116 Уаї Ах РНе ББе бег хо 5 ї20
Дтч рце Тнжх бій Уві Ак бій Рпе Аза 11е Чаї рго Меч Ні Аїа 125 х39 115 діа Рхо сіу Авр Ліа уаї Аіїа бій їїе Авр А1а Пей Тук Авр Уві ї40 145 150 тук їз Авр аї біп сів був тТтр 01у пез о біц Авр Уві Меє бем шо 155 160 185
Меж йіу дар ре дей Аза сбіу Сув бек Тух Уа) Ако Рко бек бів 170 75 во. тТкр бек Бек ті Ака Бей ТгтроТбу беж го Тк РБе біп Ткр Сех ї855 хо 295 їіїе РрРко АДвробек Діва АзротТвЕ ТЕ Лів ТВЕ Бко Та нів Сув Аїа 209 205 га
Тух Авр АгЯ 116 уаї Уаї Азїв сіу Меб Цез Тен дхя біу Аза Узі 29 -7ії5 229 225
Уаї рРго АвробБек Азіа Бей рго Бе Авп о Рре сій Аза Аїа Тук б1у 235 235 240 "фїес Бек Авробіп пе Аїз бій Дів ті Бег АБронів Тук рго Хді 7545 І 250 255 бім Уаїі Меб би Був 285 (2) Інформація про нослідовність 559 (0) Характеристика послідонності:
СА) Довжина: 00 амійокислої зо (В) Тир; амінокислота (0) Топологія: лінейна (хі) Опис послідовності Ме59 ви Був 116 Аза діа рре Ап о І16 бій ТВк ББе біу біц ТЕ Був ї 5 10 5 Меє Бех Ап Азча Тлх Пец Уві бех Тук іє Уаї біп Ї1е реч ех га 25 30
Ахч Тук АБр ЇїТе А1з Пем Узі сів біз Уві Акч Азр Бех Нів Пец 35. 40 45
Тв Аїа Уаі бу був ей Бей Авродвп пей Ав біп Авр Ліа РКО 50 55 5о
Авр о тТНхІ Тук Нав Тук Узі Бко Бек сії Рго Гео Су дж Авпобех 65 7а 75
Тук ув бій Ага тує пе Рпе Маії Тук Акд Рко Азробіп Уаї Бетг но 85 90
Аіа Маї Авр бБег Тук Тух Тух АБроАвр С1уУ Сув сій Рко Суп С1У з5 що 105
Авп о Авр отих Ре Ап АхЯ Сі ро ліз Т1е Маї Ахо Ре Ре ех
КН: 110 415 ї59 пс Рбе Тит сій Маї Аху бій Ре Аїа Ї16є Маї РЕбо пейш нів ліз 125 130 ї35
Аїа Рко біу Авр Аза Маї Ліа бій І11е АДвр Аза ви Тух АвроУуаї 140 145 159
Тук ей Авр Майї біп бій був ТкЕр п1у без бі АБроуаї Меб Бех 155 185: 4ле5
Мей б1іу АвБр рРле Ап оАіа біу Сує Бек Тух Уаі Ака Рко бек бій 170 175 180
Тер бех бех І16 Акч Бец Тгр Тк бех Рко ТНЕ Ре біп Ткр Цен 185 180 15
І16 Ро АДвр дек А1іа Авр ТК Трх Дів Ту рто ТНЕ Ні Сув діа 299 05 219 тТук АБр Аху 118 Уаї Уаії Аїа біу Меб Ппем Пео Ака сту Аїа чаї 215 220 225
Уаї Рхго Авробекх Дія Шем рко Ре Аби РВЄ бів Аіа діа Тух сту 230 235 220 їем Бек Авр обіп Меч Аіз біп Аза ї11е6 Бех Авр нів Тух Ро Уаї 245 250 255 біз узі Меє без Був 260 (2) Інформація про послідовність МЬ60 (Кі) Характеристика послідовності: (А) Довжина: 260 аміпокислох (8) Ти: амінокислота (12) Тепологін: луієнна (и) Опнне послідовності МБО рем о цув І1є Аїа Аза Ріє дп оІ16 бій Тахо рве сту бі ТВг Був ї В 10 15
Меб бех Ап о Аза тТх Пей уаї Бех Тух І1іє Уві бій ті ем бек 2о 25 Зо дта Тук Авр І18 Аїа Пей Уа) бій сти Уаї АК Авробег Нів цеч 35 йо 45
Так Аїа Уаї біу цув йей ем Авр о Авпо Бей Авп обі АвзроАза Ро во в5 ба
Аво о тТвкЕ Тук Ніє Тух Уві дДгб Бех 01) ро цей біу Аку Авлй Бех 65 70 75
Тух цуб Січ АкЧ Ту без Рае уаї Тух Ак Рко др обіп Уаї беж во 85 50
Аза аз Авр бек Тук Тує Тук АБр дЕр о Сіу Сув бід рРжо Сув б1у 5 100 ї05
Депо АвротТак о РНе Авп о Аку бій реко Аза тТіє Узі Акад Ре Ре Бек 110 115 120
Акч Рце Твк обі у! Акч біз рйе Аза т1-е Уаї Рко цей Ні Діва 125 130 135
Аіа вхо бі АБр о Аїа Маї Аїа Зі Т16 Ар Аїз Бей Тух Авр о Маї 140 145 І50
Тух Пец Авр о Уаї бій бій був Ткр біу ен біз Дер Уаї Мебє пед ї5Б5 180 165
Меє біу Авр ре Ап Аіа біу Сув Бех Тур Уаї Ахка Рго бек бій 179 175 Іво
Ттр Бех бег т11є Аку Пец Тер Тк бех рго Тк РБе біп Тгро ев ї85 199 ї85 т1е РЕо Авр о 5ек дів АвротТвЕ ТИХ Аза ТВкКорРхо ТВ нів Сув АТа 200 205 216
Тух Авр Ага Ї1е Уа1 Уаї Аїа б1у Меб цем без дхй сіу діа чаї - 815 220 225
Чаї рРко Дер бек Аза Пец РЕо Рі Ап ре Сіп діа А1а Тук біу 230 235 240
Бей бек дБр біз Без діа біп Аїа її бегоАвр Нів Тух РКО Уаї 245 250 255. біч Уа Мебє цей Був 250 (2) Інформація про послідовністе Хеб1 шх арактеристика послідовності: (А) Довжина: 260 амінокислот (В) Тнв: амінокислота 0) Тополя: лінОйНа
(хі). Опиб послідовності Ме
Без мух І1е діа Аіа Ре Аа Тіе біп Тс ВБе 1у сій тТпх Був ї 5 10 ї5
Мес ет деп Діаз ТБх їси Уаі бек Тук їіє6 Уаї біп Т1є пез Бек
Ко 25 30
Агу Тук Авр І1є Дія їй уві біп бім Уаї Ак Авр Бек Нів це» 35 40 45
ТЕ Аїа уаї йіу Був рем рес Авр о Авп о Пец двпобіп АвроАїа Рго 50 55 бо АБр ТВе Тук Ні Тук Узі Бек бек бій Бко Гец С1у Акч Авп Бех 5 7 тя тТук Був сім вка Тух Без ВБе маї Тух Авод Рго Авр біп Маї Бех а до 85 90 . Аіа Уаі двр бек Тук Тук Тук Авр Авр Сіу Сув Бій ТтТко був : в1іу 5 З ї099 305
ВепоДвр Тк Ре АБп о Ака біМм Рко Аза Ті Уаї Ах Ре Рбе бех й їТо 115 ї20 лЕЧ РНе Тіт біс уаї дку біш Ре Аза Ії уаї РКО цеч Нів о ліа 125 730 35 70 Аза РтО біу Авр Аїа Уві Аїа сій т1е Авр Аза пем Тут Авр Уві 140 іа 150
Тук ем Авр о Уаї біп 510 Був Ттр б1у цей бі дер Уаї Меж їеч 155 ї6о0 те5 мес Сіу Ар РПЄ Ап Ада сіу Суб бек Тух Уаї Аку рРко Бех іп ї70 175 180
Ткр бек Бех тів Ах Без Тер ТВх бек Рко Тк рРпе біп Ткр рей 185 195 . 5
Ії Рго АвробБех Аїа Авр Тих ТВх Аза Тих Рко Тк Нів Сув дія 300 205 10
Тух Авр Ак 11є Маї Маї Аїа п1у Меб Пеп Бец лтЯ4 с1у Ата уві 215 250 225
Маї РкосАвр Бек Аза цем Рко Рпе Ап оРНе сій Аїяа дта тТук Щіу 230 235. 240
Пе бек дер бій рей лів сій лів тів бер АБр Ні Тух Рко Уаї 245 250 255 січ уаї МеЄ Бей Був 260 (2) Інформація про послідовність Мебо
(1) Характеристика послідовності: (А) Довжний: 260 амінокислот (В) Ти амнюкислота (1) Тонологія: ліцейна (хі Опис ноблідовності Кеб2 ем пув її2 Аза Ата рас Аза Тїє іп ТвЕ Рпе біу біз ТБ ув ї Кі 10 я
Ммег бех дян Аїн о тТВІ Гео Уаі Бек Тук 116 Уді бій ї1ї16 Беви Баш 20 25 зо в) Акч Тут Авр Ті Аіа Бей Уві сіп бій аз) Аку Ар Беєг Нів Бе 35 40 45 так Аза уаі біу Був ем Без Авро Ав рей Азпосів Авровіа рхо 5О 55 во
Авротвх тує нів Тук Маї Маї руз біз Рко Бей Сіу АхЯ АвпоЗех 65 зо 75
Тук Був бій Ак Тук цей рів уді тує Аку ро Авр о біп Ма) Бех во 85 90 діа уаї Авр Бех Тук Тух Тук Азр Авр о Сіу Сув 1 Рго Сув Щ1У 56 199 105 2о АвпоАБротТвВхІ Ре Ап АкаЯ бід ВБго Аза ї1ї- Уві АхЯ Рпе ре Бех 110 115 129
Ага Рпе Тк бій Уаі дкЯ біз рРНе Аїа ї16 Уді Рго йец Нів діа 125 130 ї35 -Аїа Рто біу Авр Аїа уаї Аїа сії Ті д5р АТа цем Тукг Авр Уві 88 140 145 ї5О
Тук печй Авр Уаії бів Сі Був Тер ШЩіІУу бе йій АБр Уаї Меї бец ї55 їва 165
Мес сіу Авр Ре АвпоАіїз біу Суб бек Тук Маі Ара рхо бек іп 370 ' 175 | 180
ТгробБех бек І1е Акд їз Тер ТВг бек руб Тк Ре бів Ткр Бенц ї85 195 195
І1е Рго АБр Бек Ада Авр Тах ТВ ОАЇа ТВг оРго Тахо Ніво Сув Аза 200 205 210
Тук Авр АхЧч Її1е Уаї Маї АТїа біу Меб во Пец Ако Сіу діа Уві 215 о 225
Маї Рхо АБр зек Аіа йем Рго Рне АБп Ре біп Аза діа Тук Ф1у 230 215 чо
Тей бег Авр біп ей Аза біп Аїа Ті бек о Авр Нів Туг Рго Уві 245 250 55
Січ Уаі Меб цей Був (ОХ Тнформація про послідовність ЛОВІ ' (і) Характеристика послідовності: (А) Дошжкипа: 2650 амінокислот (В) Тшг амінокислота (3 Теологія: лінейна (хі) Сніе вослідовності Ме6У ей був те дій Аїа РНе АБ Ї1ів бій ТВх вВбе сіу біч Тк Був їо ії 5 16 ї5
Меє бех А5п діа ТВх Бец Маї бек Тут Ії Уа) бІп ї1е Бей бех о й 30
Ага тТук Вер І1 діа цем уаї біп бі» Уві Акч Авр Бек Нів цем 435 о 45 тТвх діа уві с1у мув ен рез Ар оАбп Без Ав сіп Авр Аза Рко 50 З Бо
Авр Тик Тук Ні Тух Маі Маї Мек бій Рго цей біу Ах Авповег 5 79 75
Тук пу бІа АгЯя Тук пей Ріє Уаі Тук Акч Рхо Абвр бів Уаі Бек о ве по
Аїа Маі АБробех Тук Тук Тук Авр Авр біу Сув бій Рго Сув б1у 5 1600 105
АнпоАвр ТП о Бпе Або Ах бій Рко Аза ї1іе Ма) Ак рРне Рів Бек 110 5 1259
Ага Рпе Тк обіш Ма1ї Ахка бій Ре Атїа Т1е Уді Рко беч Нів Аза 1725 130 145
А1їа Рго біу Авр Аїз Уаї Аза сіб Іїє Авр о діа Гео Тук Авроуаї 140 145 150 тук цей Авр Уаї сіп бій ГЦув Ткр о б1у ей п1й Авромаї Мес пецй 155 169 165
Мес б1у Авр рЦе Дбп Аія біу Сув бек Тух узі Аху Ро Бах бій 179 175 їво
Ткр бек Бек ті АкЯ Бей тТЕр ТНЕ деї Ро ТЕ орБе бій ТкроБем . 185 ї90 155
Ії РКО Авр бек АТа Авр ТВт ТВхк Аіа Так оРео Тв онНів Сув А1а 200 205 210
Ттух АбБр Агу тів ХУаї Уаї Аїа сіу Меб Пес» пес» Ага біу діа Уді 215 220 285
Маї Рго Авр Бех Аїа Пец Рко РБе Авп Рре Сіп Лія Аїа Тук біу 30 235 249 "рен Бех Бр біл їєч діа біп Аза ї1їє бек Авр Нів Туг рко Маї «аз ВО 255
Січ Уа! Меб ец Був ' 250 (2) формація про послідовність Меб1 () Характеристика послідонності;
СА) Довжних 260 аміпокаслот (В) Тип: аміпокислота (0) Топологія: ліненнй (їх) Опис послідовності МеВ І цей пув т12 Аїа діа Ре Ав І1ї6 бід ТНК РЕ зі Біш ТК оБув ї 5 10 15
Ме бех Авп Аіа Тк цем Уаі бек Тук ї11їе уУаї біп 118 Бе Бех как 30
Аве Тук Авр Т16. А1іа Бей Уаї бій бін Уа) Аху Авробек Нів реч
І 35 о ' 45
Ті Аіз Узі 01у Буб Пец рей Авр о Азп Бей АвпоСіп Авродіта РКО 20 50 5 50
Авр Тих Тук Нів Туг Маї Уа) Ату О1и Ркб Бо б1у Ако Аозпобех 55 ТО а
Тук Був січ Ауу Тук пеб о РБе Уаї Тух Ах Ро Азро бій уаї ве
Вб 55 | Зо ліз Маї Аврозек Тухк Тук Тук АБО Авр біу Сув сів Ро Сув піу 95 100 1055
Ашп о Авр ТНЕ Ре Авп одКаЯа сі рко діа І11ї6є Узі АкаЯа рНе ре бехг 110 115 1955
Аха Ре Тих біб Маї Ахо біб ре Аїа Іі Уві ро Пец Нів діа зо 125 30 135
Аіа Рко б1у Авр. Аїа Уа) Аза Сів І16 Адвер Аза пе тус Ввр Маї 140 145 159 ' тТук їви Авр о Уаї біп бій був Тер біу рем біц АБр Уаї Меб їец 1255 150 165 35. Меє сіу АБр о Ре Авп Аіа біу Суб бек Тук Маї АхЯ рго Бех ПІП 170 175 180
Ткр бЗех Зего І1їє Ак Бец Ткр Ту Бех Рго Тви Ре біп Ткр Бец 185 ї96 7 195
Ізїе рхо дДвр бек діа АБротвх Тру Аза ТВЖ о рхо Тпт Ніє Сув Аза 290 205 шко
Тук Авр.Акч їіе Маї Уаї діа сіу Меб беш Бей Аку біу Аза Уві 215 220 225 чаї вко Авробех дІа їєц Руго Рпе АБп Рпе біп Дія Ата Тус віу 139 335 240 рей бек Авр біп цез діа піп діа І1є бек Д5роНів Тук Рко Уві 245 о 255 сій Уаї Меб рев Був 259 (2) Інформація лро послідовтйїсть Моб55 (0 Характеристика послідовності: (А) Довжина: 260 амінокислот (ВО тя: амінокислота (03) Топологія: лінейна (хі) Опис послідовності 965 їеч пуб І16 дів Аза ве Або ої18 біп тах Ре 01у бій ТНЕ Був і 5 10 15
Мес бек Аєп ліз ТПх Пес Уаї бек Тух І1їє Маї біп Ї1їс їй 5ехг 20 25 30
Ах Тух Авр їі Аіїя рез уаї Сіп бій уаі Ак Дер бек Нів Пец 35 40 45
Тих діа Уаї біу бує цей ви Ар АБПпопез Ав сів АвБр Аїа РКО во 55 бо
АвБр тах тТук нів Хук Уаї Уаї бек Аіїа рго Бе сСіУ Ака дДвпоБеїх 55 78 та
Тук був біз Лку Тух цей Рае Маї Тук Аха Рхо Авр бів Уад бек и во 85 50 ліа Маї АБр Бек Тук Тук Тук Авр Авр о біу Сув сім Рго Суб Шу " ех) 100 305
АБп Дер о ТВх Ре Двп АкЯ Січ бкго Атїа І16 Маі да Ре Рне бег 110 15 1250
Ак Ре ТрЕ сій уаї Ак бій вНе дія І1е Уаії рро Пе Нів діа 125 130 15 діа Рко 01у Авродіа Уаї Аза біб їіе Авродіа рей тух Авр ові 140 145 ї5О
Тук Пез АвроМаії бів СІ Був ТЕр бу Бей бів Ар узі Меє Бем 155 і160 1655
Мек сіу Авр Бце Авподіа Оу Суб бек Тук Уві Акч Рхо Бех бій 170 ї75 180 тур дес баб тіє Вку Бей тер тах Бех рРтОо Так РВе Філ Тер без 185 ї1Зо 135 шЩ1є РКО Авр бек діа Дер ТП тТвХ Аза ТЕ Рко Твк нів Суз Аза 200 205 210
Тук Аер АхЯ ї16 Маї уаї Аїа піу Меб Бец опем Ака біу діа Уаї 215 229 285 уаї рго Дер Бек Аза реч рРео рре Ази Ре біп Аза Атїа тТух 1у 239 235 240
Пец бек Авр бій бей Аза бів оАіа іє Беї Ар о Нів тТух Рко чаї 245 250 255 сі) Уаї Ме пес уз 250 0) Інформація про послідовність Ме06 (І) Характеристика послідовності: ' (А) Допжина" 260 амінокислот (В) Тш: амінокислота
СО) Топологія: лиейна гуси, , кни (хо) Оинсе послідовності Меб6 їм Був 116 діа Аіа Ріпе Аза о ЇїЗе бій тв Ре бі бід Тато Був ії 5 10 ї5
Меє Зек Ап Аза ТНх печ Маї бек Тук 116 Маї бій Ї16 Бей бег о 25 зо
Ахч туї Ар о т1є Аза їец уаї біп біз Узі Ака АБробег Нів пей 35 4а 45
ТІ А1їа Уаї б1у Був Без ей АвроАвй Пец АвпоСіп АвроАіа рко "50 55 бо
Авр о ТВЕ Тух Нів Тух Чаї Уаї Бек Суб Рхо рез біу Аку Авп о бех 65 то 75
Тух уз біз дхчЧ Тук йей ре Маії ТуУК Аха Ро АБр о біп Ууді ех но в5 90
Аіа Маї Ар оБех Тук Тук тус Ар Авр біу Сув сім Рго Суб Сіу 95 100 105 дп Авр отТНЕ Ре Ави Аку бій Рко Аїа Ті Уві Дкє Ре БНе бег ї50 15 120
Ату Рпе тн бій Маї Ак сій Ре Аза т1іе Ууаії рго Пец Нів діа 125 130 135
Аїа Рхо Сбіу Авр діа Уаії Аїа бій 116 Авродіа Пе Тух Авр Уві 1430 145 750
Тукх ей дБроуаї біп бій Був ТЕР сіу рем би Ар уаї Меє цей: 155 160 їв
Мес 1у Авр рРПе Аа дія біт Суб Зежї Тух Уаї АкУ Рко Бех б185 70 175 180
Ткр бек бек ї1є Акач цез ТкротТих Бек робо Тну Рпе біп Ткроцед 185 | 1980 55
ТТе Рго Двр Бех Аза Авр ТВ Тпх Аза Тк РКО ТНгоОНів Сув Ата 200 205 зіо
Луг Авр Агу І)е уаї уаї діях сіу Меб ем дей Ах Сіу Аза Уві 215 90 225
Уаї вхо АБр бек Аїа Пеи Рго Ре двпоБпе біп Аїа Аза Тук 01у 230 235 75740 ї5 їжи Бех Ар біп ен Аза біп Аїа 16 бех АДвронів Тук Рхто Уді жа 250 255 бій Уві Меє беч Був 260 (2) Інформація кро послідовність 2о67 (3 Характеристика поелідоВнОсті: (А) Довжина: 260 аміпокислот
ХВ) Ти: амінокислота (0) Топологія: лінення: (хі) Ос нослідовності Мб ей був ї1і6 Аіа Аза Ре АБп о ї16є біп ТВ Ре С1у бін Тк Був ня 8 10 15
Мек бек Авп АїастТВх ен Маї бек Тук їТ1е Уді бій т11іє йечп беж 20 и 30
Агу Тук Авр Іїе Аїа цем Маї Чіп бій Уаї Ак Азробех Нів Цей «0. 45.
Так Азїз Маї с1у був цей рей Авр Авп о дец Авпобів Дер діа бго 5О 55 о
Авр отак Тут Нів Тук Уаї УМаї бек Мек Рго реч біу Ак А5п о Бех: «5 то 75. 35 Тук Був бій АкЯ Тух без Ріє Уві Тут Ак Ркго АЛювробіп туаї бек во 85 90
А1їа Чаї Авр о бЗет Тук тТук Тухк Авр о Авр о біу Сув 015 Ро Сув Фіу 100 105 дай АБО Тік Ре АбпоАку біш рко діа іє Уві Ах Рре Рце Бех 110 115 120
Акч Ре ТВк біц Уаї дк бій Ре Аза Т1є Ха) рго рем Нів діа 125 хо 135
Аїа Рго біу Авродіа Уаї Аїя бій її АвроАїа пез Тук АБр Уг1 140 ї45 1590
Тух цец Авр уаї біп сій Був Ткр бТу рец бій Авр Уаї Меб Бец ї55 190 . 1655
Мех сІу Ар Ре доп Аза О1у Сув бек Тух Уві АкЯ ро Бек біп 170 175 189
Тер бек Бек І1є Ахд реп Тр ТНу бек Руо ТПх Ре бій Тгр цей 1855 185 195.
Ііе ркго Ащробех Діаз АвроТВх Ту Аіїіа Тахо Рго Тис оНів Суб Ата 200 205 210
Тук АБ Ака Іт11е Маї Уаі Аїа сіу Меб ви Бей Агу б1іу Аза Уаї 215 220 885 уаії рхо Аяр бек діа ем Рко ре Ав рве біп діа діа Тук біу 230 235 . 240
Без бек Авр біп цец Аїа біо А1їа 116 бек Авроніз ТуУукК Ро Маї о 245 25 255 сіз маі Меб Бей Був
Бо (2) Тиформація: про послідовність ЛебВ (0) Характеристика послідовності: 25 (АХ Довжина: 260 амінокислот (8) Ти: аміпокислота (0) Топологія: Дінейна (хі) Опис послідовності Меб8 ївнц цу Ії Аїа діа Рпе дв ї1є бій Ту РВе: сбіУу іш ТВЕ Був
З0 ї Б Мо 15
Мес бех Аби Аїа Тлх Бе Уві бек тух тіє Уаї сіп тіє Пей бек до
Ата Тук Авр Тіє Аза пев Уаї Пій сін уч) да двр о бек нів ей: 35 Тих Аза Уві біуУу пує цей Бец АБр АБ пей Аби сій Авр діа РІО 5О 55 бо
Авр ТВу Тук Нів Тук Уаї Уаї бег сім рко реч сІ1у Аху Абп бе 5 7 75
Тут Був бім Ат Тук Бей Бре Уаі Тух Ага Ро Авр бій уаї Бех но 85 зо діа Маї дер бех тухг Тук Туг Дер Авр Піу Сув бій Рго Сув сіу
З 09 105
Авп дер Тйх Ре Ап дко іч рко Сув 116 Уаї Яка рРпйе Рме бе мо 115 120
Аха Вне ТнЕ бій Ма) дкЯ бій Ре діа Із: Уаї Рхо Печ НіБ Віа 125 130 | 135
Аїа то біу Авр Аза Маї Аіа б5ізч Тїе ДвроАїа ех Тук дер'Уаї. 140 145 50
Тук їем Авр Уаї сіп бій Був Тур біу Без біз Авр Маї Мес Бей ї55 160 165 о Меб біу двр Ре АвпоА1а біу Сув бек тТух Уаі АкУу Рко Бех біп 138 УТ 180
Ткр бек бех Ії Ару Гей Тр ТА бек Рго Таг оре біп Тер ен 4і85 150 їз
Тіє рРхо Авр бек Аїд Авр ТВг о ТНх Аїа Так орхо ТВрОНів Су Аїа 200 205 210
Тух Авр.Акч Т1іє Ма! Маї Аза біу Меб ей Без Ак біу Аза Маї 215 220 225 узі Рко Двр Бех діа Пец орто Ра деп ре сій діа дій тТуг ЧУ 230 235 240 ем Бех Аєробіп Бей Аїа бів» Ага Ті бек Авр Нів Тут РКО Уві 245 250 255 біз Ууаї Меє бец Був 250 (2) Інформація пре: послідовність Меб9 (0) Характеристика послідовності: (А) Довжина: 260 амінокислот
КВ) Ті: амінокислота (0) Топологія: лінейна їхі) Спвіс послідовності Леб9
Пем цу їі1е діа Аїа Ре Азп Ії біп Тбк РБє Сіу біш Трк цу ії 5 ї0 15
Меє бвту Авп діа Тк пе) чаї бе Тут ї11ї1е Уаї біп Ії Гей бех ий 25 ЗО
АуЧ Тук Авр 116 Аза Пец Уві бій бій Уаі дку Авр бек нів Ген 35 що 35
Твк діа узі біу був цей цем Авр Ав це деп обіп АБроАїв Рто 50 55 во
Авр Тпг Тук Ні тус маї Уаї бек бій Рго цем біу Ах Авп Бех 65 то тв Яуг дув СІЧ Ага тук цец рНе уаї Тук Асо Ро Авр біп Уаї бе во «5 30
Аза чаї дар бек Туї Тух Тух вор Авроску Суз б1з рго Суз бІ1У з5 400 105 два Авр Тйк ре Аби АкЯ СІЙ Рсо бій ї1е Уаї Ах Рке Ре Зех 40 110 115 120
Дга Рре Три біц Уаї Акд бій Рре Аза 116 Уаї Бгто Бен нів Аїа 125 135 158 діа ро біу дДвродіа Уаї Аза бій І1іє Авродів зви Ту АвроУа) 140 145 156
Тук цез Двр о Уаї біп бій уз Тер б1іу цес біц АБр Маї Мес Бей 155 150 155 меє піу Авр Рйє дяп діа біу Суб беу Тух Маї Аху Рго бек біп 170 175 Зо тЕр Зеї бек їїє дкчЯ рей Тгр оТВх бек Рко тих Ре о біп ТЕр о їей 85 190: ї55 її Рго Авр бек Ліа Аво ТК отТнк діа Тк рко Твх онів Сув Аза 290 205 210
Тук АБр Ак І1е Уаї Ма1ї діа сіу Мес цен рей Ако сіу Ата Маї 215 220 5 28 Уаії Рго Авр бек Дія ее Рго Ре Авп оре біп діа Аза Тухк біу 235 240 їм зех Ар обіп Пемн Аза біп іа 116 Бех Авр нів Тук рРЖОо Уаї "7 345 250 255 січ Уві Меє їв Був 30 260 (2) Інформація про послідовність Хе70 (У Характеристика послідовності:
СА) Довжина: 280 амінокислот
І (В) Тип: амінокислота:
КО) Топологія: лінейна ; (хі) Опис послідовності МТ їем йув Тіє Аіа Аза рРіе Авпоїіє біп Так рРре с1у ФІ ТЕ Був 1 в о ІБ
Мекс беж Авп Ліа ТВ Тем Уаї Зех Тух Ї1е Маї Сіл ї1їе Шеч Бех 2 8 Зо дхч тух Аяв ї116 Аза їейч Узі бів біз уаї дує Авр Бек НІВ Бей ше: г» ВИ 45
ТВЕ Аза Уаї сіу Був Бей спец АвроАвп їеа Ап бів оАзр о Аїа рго
Ба в І БО
АвроТнт Тук Нів Тук Маї Уаї Бех сій рхо Бей бтіу АкУ ДБ Бек в5; 70 | «75
Тук цує біз Ага Тук цей Ре Узі Тук Ага Рхо Дер біп Уаї Бе во 85 що
Аза Уаї Авр Бех Тух Тух Тух Авр Авр 1у Сув їм Бго Суз ШУ
І | 95 100 ца5 деп о Авр ТБк Ре деп о дкЯ їй Рко біу її Уві Ах Вбе Рпе Зек 110 5 120
Ак вре ТнНг бів Уаї Ака сій Ре діа Т1і6 Уаї Рко пей Нів Аїа ї35 ї3а 38
Аїа рхо біу Авр Аза Уаї ліз бі ї1іе Авр олія бе Тут Абвр о уді 140 145 150
Тук реч Авр Уаї біп сіб ПЦує Тер фу тем 910 АБр Уаї Меє ех 155 Бо 155
Меє сіу Ар РНЄ АВ дій сСіу Суб его Тук узі Акч РКО бек сій 170. 175 180
Тер. Бек Бех Ії Ага Же Тгр Тік бег рго тТрІ Ре бів Тхр їви 185 1990 195 Щїе ро АБО бек Аза Дер Тих тах Віз ТВк ро ТБт Ніз Суб Аїа 200 205 219 туж Авродкч І1е Узі Уаї Аїа Сіу Мес цей еп Ата біу діа Уві 15 220 5 чаї Бхо Авр Бек Аїа Пе Бко рРпе Авпорйе біп Аза діа Тух бі1у | 230 245 240 цез дек Адвр зіп цен Аїя біп Аза те бек Дер Нів Тук Вхо Уаї 245 250 355 сій Уаї Меб Бей Був 250 (2) Інформація про послідонність Ме7 () Характеристика послідевноєті: (АЮ Довжина: 260 аміпокислот
С) Тя: аміпюкислота :
ЧО. Топологія: ліпейна
(Сх) Онас послідовності ДЕЙ
Пец Був іе АЇа Аза Ре АБпої1ї6 бій Тах Ре С1іу бій Тк Був
Ї 5 10 15
Мес Бех Авп о Аїа ТП о пей Уаї Зех Тук Ті Узі бЗіп г1іє цей оБеє шк 20 25 Зо
Акч Тук Ар Ті Аза без уаї біп біб Уа) го Абробек Нів їей 35 40 45
Тип: Аза Уві біу був рем йец Авр Депо бец Авп бій Ар Аіа РКО
Ба 55 БО то Авр ТЬх Тук Нів Тук Уа) Уа1ї бек бі рко бен біу АкЯ Авкп бех 65 то та
Тук Був 1 Асоа Тук Бей Впе Узі Тук Ах Рго Авр обід Уві Зехг во 85 за ліз Маї дБр Беї Тук Тух Тук АБр АБО ОС1у Сув сій Рхо Сув Фу я 5 ящетв! 105
АвпоАвр Тк о РНе Авп о АкУ сіб рро Нів їїе Уа! АкЧ Ра Ре чех 119 115 120
АхЧ Ре Так обіц Чаї АкЧ біч Рйе Аа лів уаї ро їй Ні діа ї-55 о 135 іа Ргбо о біу Авр Аїа уаї АТа сій 116 Авр о Аіа Бей Тук Авроуаї 140 145 150
Тух пей двр Уві Сів 010 пуб Тр біу Тем біз АвроУуді Меє тей 155 і 160 65
Меє сіу ДАзр Бе Авп о діа с1у Суб бек Тук Уаї Дуч Рто Бех сіп їто 75. 180
Ттр Бек Бех Ї1є АкчЧ Пеий Тер ТВ бек оРго ТБх Ре бів Ткр Бей ї85. 155 195
Т1е Рко Авр бек Аза Авр о тТбу ТНх Аза Ту РКО стТЬЕ Нів Сук дія 200 205 гій тТукє Авр Ага Іїе Уаї Маї Ата сіу Мек пей ей дк Стіу Аза Уві 215 320 225
Чаї рхо Авр Бех Аза їч рРуо Ре АБпоРре біп Аїа Ата Тук Ту 230 235 з4о їйеп бех Авр оСіп Без Ата біп Аза 116 Бех Авр нів Тук Ро Уаї 245 250 з55 сі уаї Меб пез був , 25о0 (2) Інформанія про послідовлість Мет»
(І) Характеристика йпослідонності! я; Допжина: 260 амінокислот (В) Те амінокислота (0) Товологія: ліпейна (хі) Онис нослідовпості М572 їй Був І1е6 Атїа Аїа РПе Абп оті біп ТвкоРце біу бій тп Був 3 5 10 15
Меї бек Депо Аза Тк Пец Ма! бет Туг 11е Уві біп ч1)е: реч бехг 20 25 за
Агч Тусг Авр 116 АтТа бец Уаї Сів біз Маї Ака Авр бек Нів їв 35 0 5
Тис діа Маї Сіу Буї ба їй Абвр Або опеї Авп о біп АвроАїа рго 5О За БО
Ав» отТнк Тук Нів тТук аї Уа! беж бій ро Бем сіу Ар Авй 525 5 Та Та тТух Був бій дхчЯ Тук цем рРпе Уаї Тух Ак Ро Авр біп Уві 5еу ва ВЕ 90
Аїа Маї АбБр бек Тує Тух Тук Авр Авробіу Сув сїш РКО Сув 1їу 95 100 105 Авп АБр Тк Ре Авп Аку бій ко руб її Уаї Дку Ре БНе 8ег 116 115. 20 дкч вне Твк обі) Уаї Аге бій бБе АТ ї1е Хаї хо пез Нів А1а 175 130 135
АТа Рко сіу Авр Аїа Маї Аіа бін їіє Авр Аїд йез Тук дер о Уді 140 ї45 ї150
Тук рез Ар Уаї сіб біз був Ткр біу бей біч АБр уаї Мебє Беш ; 55 360 1655
Ммеє біу Авр ре Авп Аїа Сбіу Сув Бех Тук Уа) Ага рРко Бек о сІО 170 175 Іво
Ткр Бех Бех її Ах ей Тур ТВх беж Руб ТвК рРпе сіп Тур ей ї85 1і130 ча
Ті рРхо Ар бех Аїа Авр о ТБІ ТВгоАїд Так Рго ТАК Нів Сув АДіа 200 205 238
Тух Азр Ак 11 Уді чаї Аїа Сіу Меє Беч пе Аку п1у Аза Уаї 215 220 шиЗ
Уві ро дяр бех Аїд Бей рго Рре Дей рРіе Сів діа дів Тук б1у 230 235 гай рей бек Авр о біп Пе» А1їа біп діа її бек од5р Ні Тух ро Уаї 245 во 55 сіш чаї Меб Пез Був (2) Мпформація нро поєлідевніств Ле (І) Характеристика послідовності:
СА) Довжина: 260 зміпекнслогт ( 23, Те амінокислота:
СУ Топологія: лінейни (хі) Онис послідовності Ае7З
Мей обув 116 АЇїа діа РПЄ Ап отіе бзп ТвхУ бе б1іу 65195 ТНк уз 1 5 їо 15
Мек Бет Ап діа ТК цен Уаї бек Тук Т1е Уві біп Ті Беш бБет
Акч Тук Аврої1е Аіа цей Маї сіп бфц Маі АкУу Авр о бе нів пей 5 ТВ діа Маї біу буз їез рем Авр о АвпоБе) Ап обі АвроАїа рко 5 55 БО
Аво о Твк Тук Нів Тух Уаї Ууаї бех Сі) Рго Пец піу АкЯ АвпоБек. в т: Кс
Тує був біч Ак Тух пец Рпе Уаї Тух Ак Рго АБр біп Уа) бек 20 Во 85 0
Аїа Уаї Авр обех Тук Тук Туюк Авр АбБр о Чіу Сув бій рго Сув Сіу
З5 1855 105
АБп Авр о ТвкК о рНе АБ дхя біз хо Пе їіе та) Аху рБе Рре Бех їхо 135 129 285 Акч Бе Тк бій Чаї АкаЯ б3и Рпе діа ї3Зє Уві Рхо рей Нія Аза 135 130 335
Аіа Рхо піу двр А1із Маї Аза бій т11е Авр Аза Бех отух Авр чаї 140 їа5 І50 тук пен АБр Чаї біп біб пуб Тгр Б1у цец бій Дер Уаї Меб 165 30 155 160 165
Меє ХУ Авр о РПе АБпоАїа б3іу Сув Зек Тук маї Аха Рко Беж біп. у7о 175 | 180
Ткр бек бек Х16 Ах Пец Тур ТВк бег Рко Тіх Ве сій Ткр ей 185 190 185 35 Ті Рго А5р о беї ліз Авр Ту ТВк Дів Тих, Рко Тк Ні Суб Аїа 200 ії 8О5 зо
Тух Авр Ак 131е Уаї Уаї Аза біу Меє Пец Пец Аку Сіу Аїа Хаї 215 280 275 уаї Ро Дкр бек Аза пцец Рко Рце Авп о рйе біп Віз Аза Тух 01у 230 235 40 реп Бех Двробіп Бей Аза біб Аза ї16 бек Авр Нів Тук рхо Уаї 745 я 259 255 іч Уаї Меє ей Був 250 (2). Інформація про пюслідовність Де (1) Характеристика. послідовності;
СА) Довжина: 260 амінокислот хо СВ) Тни: амінокислота (3) Топологія: ліцейна їхі) Опис послідонності Ме74 їжи мує І1е Дів Азїа Ре Аєп І1іє біп' тах РОБ 5іуУ 10 тах Був ї В ї0 15
Мебє бек Авв діа ТБх Пе Уаі Бег Тук І1е уаї бій 1 їеци 58 зо 25 30
Ага Тук Авр о ї1е Аза Пец Маї біп бій Уаї АгЯ б8р беж Нів Пи 35 40 45 тах Аза Уаї б1у був пен Бей Авр Авп о їй Абпосіп Абр Аза РКО 20. ' 50 55 во
АБр Тк Тук Нів Тух Уаі Уаії бек бій Рхго йей піу Ак Авпобег 65 70 75
Тук цпув біч АгЯ Тук Без РБе Уаї Тух Аку Ро Авр біп Уві Бех ! 8о0 85 90
А1а Уаї АДвр Бех Тукх Тут Тук Авр дев 01у Сув бій рко Сув б1У 95 109 105
АвпоАБр тп РНе АБа Акч сій Рко Меї Т1є Уаї Ат РБе Рпє Бех ії1о 135 120
Акч Рпе ТВ біб Уаї Аха СТ РБе Аза ї1їе Уві Рго Пец Нія Діа 125 1306 35 діа рРхо піу АвБр діа аз Дія ст: ї1є Авр Аза пед Тух Ар о Уаї 140 ї45 МБО
Тук Пец АвроУаї піп бій Був Ткр б1у рез бій Азр Уді мех ей 155. 160 155
Мес біу Авр РБе Авп о Аїа С1у Сув бек Тук Ма) Ах рхо бек цій ї7а ї75 То
Тер Бек бек 118 Ак Пец Тхр ТЬК бек Рго Ту Ре біп Ткр Гей їн 150 і 195
Їїе Бго дер Бек Аїа дор ТЕ Тако лЛіа Тк Рго Тахо Нів Сув й1а 200 205 59 тут Авр Вха ті Уаї уаї діа Чіу Мес Бех рем Ат сіу діа. хай, 215 220 245 уаї Ро АЕр Зех діа еп Рго Рпе Ап Ре біп Аіа Аза Тук б1у 230 235 240 цемш дек дей Сів пей дія бій йіа тіє бек Аер Ні Тух Ро Уві 245 255 55 сій уаї Меб Беа ру 19 2850 (2) Інформащия про послідовність. Ме75 (0) Характеристика послідовності:
СА) Довжина: 260 амінокислот (ВУ Тип: амінокислота 15 (Б) Тонологія: ліпоний (Сх) Опис послідовності Аб7З їм цуз ї1їє Аза Аза рРпе д5пої1іе біп ТВх Рбе біу біз Тв Був 1 5 18 15
Меб бек АБп Діаз Так Пец Уаї бек Тук 116 Уа) біп ІЗ Пешж Бех 20 20 5 30
АкЧч о Тук Азр ї1іе Аіа рез Уді біп біб Узі Аку Авробек Нія Цей 5 45 45
Тих діа уаї б1у Був без це Ар АБО» пед АБбобій Авр Аза ргб
БО 55 о 25 Авр так тТух Нів тТук Уаї Уаї бек 61 Рго ей б1у дк Авппобек 5 то 5
Тух був біч Ахч Тук цем Рне Уаї Тухк Акад РКО Авробіп Уаї бек во 85 Зо
Аза чаї Авр бек Тух Тук Тук ДБр о Авр З1у Сув ПІЧ РО Сув б1іу 30 95 00 105
Ап оАБротТВх Рре Авлодка бій ро біп їіе Маї Акта Ре ре Бех 115 - ї20
Ах Ре Таж Січ Уаї гу сій Ре Аза їі Уві рРго бец нів діа 125 130 ІЗ5 дів Рго сіу Двр Аїа Уві А1а сім їі Дер Аз їв Тук двр Уа 140 45 155
Тух їец Авр Уві Сіп біз дб ТЕр біу ем бій Авр уаї Мебє ей 155 ї6О 165
Ммеє піу"Авр РБе Авп Аїа Сіу Сув бех Тух Уді Ах РКО Бек бір 1790 ї75 їі
Тер Зет ек Ії Ак Печ Тер Тбг о бех Рго Ту ВВе бів ткр о їео 185 190 1955
Ї1е го АвБр бек дія АбБр Тк Ту Аїа ТБк Рко Тк Нів Сув Аїа 299 295 219
Тух Бр о дка їїе Уді Уаї Аїа Чіу Меб Пем Пехм Ак біу Віа Уаї 215 52 235
Уаї рРхо Авр бек діа рес о рго ри АбБпоББбе біп Аіа Аза Тух в1У 23й 235 280 пез бек АвробСійп Пец діа бій Дів ї1і6 бек Авр Нів Тує Рго Уаї 245 250 295 піч Маї Має Бей Був 255 (2) Нформація про послідовність М576 (0) Характеристика нпослідевності: (А) Довжина: 260 амінокислот (В) Тип: амінокислота (0) Топологія: дінейна 29 (хі) Спис послідовності Ме76 ем цув ї1е Аіїа Аїа рпе АБп о ї1е 01п ТЕ РБе біу сії Тс Був ї 5 10 ї5
Меї бек Авп діа Тих ей уаї бетх Тут І1е Уаі Сіп її2 Бев бе 25 Аха Тук ДБр ї1е Аіа їви Маї біп біз Уві дкЧ дБр бек Нів їв
Тік Азіа Маї біу був бем йей Авр деп беч Ап бій Авр Аза ро 50
Авр о тТнЕ Ту Ні Тухк уаї Чаї Беж біз Рко їеч б1у Ат Депо Бех
ЗИ 65 то 7
Тук Був сій Ато Тухк пем Рі Уа1 Ту Ах Рго Авр сій Уаї бех 80 85 ка
Аїа уаї Адвробек Тук Тук Тух Авр др біу Сув би вро Сув 51У ав 100 105 35 Авп о АвроТвВЕ Рае дп оАко біц рго Ах 116 Маї Акта рве Ріє Зекг 110 115 ї2а
Агу Вре ТНК бій Уаії Ах Сі Ре діа Ізіе Уві рго во Нів Аїа 125 136 135
Азїа ро П1у Двроліа Уаї Аза 015 їі Двр ліз Пец Тук Авро чаї 149 145 Іо тух їжи дер узі біп бій Був Тер біу Тео бів Авр Уві Меє Беч 155 їкй 165 з меб біу Авр Ре Ап Аза біу Сув Бек Тух Маї Ака рго бек віп 179 175 ї8о
Ткр вет бег ї1е Ася без Тер Тих Бек Рко Трж о Рпе бій Ткр Бе 185 ї55 Ії 195 ї1е рко Авр бек Аїіа дер ТВ Тпе діа Та рго ТйкоНів Сув Аза то 2060 205 210
Тух Авр Аку І1е Уаї Маі Аїа біу Мей бец цей Ату сту Ата Маї 215 220 225 уаї рхо Авр бек Аза Гей рхо Рре АвпорБе біп Аза Ліа Тук 4У 230 235 ча ї5 реп дек Двр біл рез діа біп Аза тзе бек Авр Нів тук Рхо Уаї 245 25 ж сію Уаї МеЄ Бен Був
Бо (23 Інформація про послідовність Леї (й) Характеристика послідовності:
СА) Довжина: 260 ампюкислот
СВ) Тип: амінокислота (0) Топологія: лінекна (хі) Овис послідовності 577 25: йдеш рук 112 Аза діа Ре Авп Пе бій так Ре біу біз тах Був ї 5 15 15
МебЄ бех Аєп діа Тйг цен Уаї беу Тук її Уві біп Ії цем Бех 20 25 зо
Ака Тук Дер Іїе Азіа Пец Ууаії бів біч Уаї Аху Авробек Нів їв 3о 35 40 45
Тит о Аі1а Уві сіу бує меч цец Ар о АБп о бей Авпосів Авролів рго
ЗО Ба во
Авр ТВк Тух Ні Тує Маі Уаї бБес бій Рко ви с1у дра Дей 5ех 65 то 75 Тух Був бій Ак Тук Гео Рре Уаї Тух Аку ро Авр Сів Уаї бек
Е-38) 85 во
Аза Узї Авр бек Тук Тух Туг АвБр о Авр С1іу Сує бід Рго Сув сіу 35 00 105
Ап АБроТВЕ Рпе Авп Ах бід реко Тер о ї1ї6 Маї Акч рве рБе Бех їЩо 115 ї20
Ату Ре Тк б1й Уя) АкЯ Сід рРае Ата ЇІ1їе УуУді ро ей Нів Аіа 175 130 135 діа Рко біу Авр Аїа Чаї Аїа бій ї11є Авр Аїа без Тук Авр Уаї ї4о 745 150 тТух ем дар уві Сіп б)3ч Був Тгр біу ви біц Аєр Уаї Мех їей 155 | 160 165
Мес сСіу дер Бре Авп Аіа 01у Сув Бех Тух Маї Атху Рхо Бех обід о 70 75 ї850
Тер Бех беж Тіе Дка їви Тур ТВУ Бех рто ТБ ре бій Теросеу їв5 190 195
ІТ1е Рго Авр бек дІа дер Так Тв дів Так РКО Тих Нів Сун Аза 200 205 310 45 Тук дер Ак І12 Маї уаї Аїа Сту Мек пе цен одуч Сіу Аїа Уві 25 220 ее
Маї Бхб Авр бек Аїа песо. Рко Рпе деп РН ів Діа Атїа Тут бту 230 235 248 їси Бек Авросіп Пе Аза бій Аза їїе Беж АбБр оНів Тук рко Уаї 245 250 255 сій уві Меб Бен бук 260 (23 Тиформація про послідовність Ме78 (0) Характеристика послідовності: (А) Довжина: 290 аміпокислотї (ТО Тип: амітокислота (03 Топологія: лінейна їхі) Опне послідовності е78 ! йем пув їїе Аїа Аїа РНе Ав о ї1іє біп ТНЕ рр піу схо Тех Був а 5 ня 15
Меб бех Дей Аїа Тлк Пец уаї бек Тук ї16е уві Пій ті ей бдех 29 25 хо
Аха Тух АБр т16 Аїа Пен Маї БІБ бі Уаї АхЯ Авр бек Нів Тец о 48 35 Тік А1а Уаї біу ув йей реп дер Дяп о їеип депо бів Авр Аза рРго 5О 55 6о
Авр тіж Тук Нів Тух Ма) Уаї бе сій Рго йей біу Аку Ап бек 655 та . 75
Тух Був біш Ах Тук пес вре Узі Тук о Аха Рко Авр бів Уаї Бех 80 85 30
Аіїа Уві Авр обер Тух Тук Туг Авр дДвр спіу Сув бій рРго Сув сіУ
З5 хоо 165
Авп о АвроТвах РВе Авй Аку січ Рко Тук т1е Уаї Дка рле рве Зек 135 115 129 вка Ре Твк бій Уаї Аке бій Ре Ліа Ї1їє Уаїі Рхо пезо нів Аїа ї25 130 135.
Міа Рхо біу Авр Аза Уаї Аїа біз 112 АБролів цен Туг Авр о Маї 140 ща5 156
Ту пей Ар Уа1ї бів бій був Тгр Шіу ем бі Абвр Уаз Мек Гец 155 169 165
Меє біу А5р о Рпе Абп Аза біу Сус бек Тук Уаі Ака4 Рко бек біп ї70 їто 155
Ткр бек бек Т1е Акад Гей Ткр Тк бек Рго Три Ре біп Тхр Бей 185 130 195
ЇТе Рго Ар обек Аза Дво Тих тв діа тТвх ріго ТВх Ні Су діа 200 205 210
Тут Ар о АкчЯ їі Маї Уві Аза біу Меб Пец пей АДку б1у Діа Уві 215 о 225
Маї Бхо Авр Бек Аїа Цей Рко Ре Азпорре сб1п Аза діа Тухк б1у 230 235 240
Пец бек Авр о піп о цез діа біп діа Ті бех Дер Нів Тук Ркго Уві 245 5 255 85 бій Уві Має бец гув 250 (2) Інформація про послідовність 2979 с Характеристика послідовноєті:
СА) Донжина: 260 аміпокислої (ВУ Тни: амінокислота (03 Топологія: ліпейниа (хі) Оннє послідовності Ле?
Бец цув І1їє діа Аїа РБе Деп Ії1іє бів тБх Бе Сіу Я1ц тТву був
Кк. 5 10 15
Меб бег деп Аза Тих Пец Маї бек Тух Ії Уа1ї біл т16 пви Зв 20. 25 30
ВАха Тух АБр Ії11е Лів цей маї біп біо Уаї Ахе Авр бек Ав Бей 35 40 45
ТВк Аза Узі біу пув Бби йем Авр Авп цем Авп біб Авр діа Бко ко 55 во
Авр Тк Тут Нів Тух Уаії Маї бек біч Рхо Пец біу Ако Авпобеу 65. то 75
Тук Пцув бій Аха Тук Бей вне ді Ту АгЯ рРго Авр бій уаї 5ех во 0 вВ5 зо
Аїа ма) Авробек Тук Тух тТук Авр о Авр піу Суб біб Бгто Сув с1у 95 100 І 105
А5п АБО Тк Рпе АБп АкЯ бій рго Аза І16 Уаї Ака Ре Рцне бег 110 Мо 120
Аку Бе Тпх бій Уві Акту Сі Рпе діа ї1іе ві рРго пев Нів Аїа 125 130 135
Аїз Рко піу Авр АтТа Маії Аїа бій їІ1ее Авр о Аза бе Тук Авр Уві 140 145 150 тТук Бенц АБр Уа) біп біб Бує Ткр 01у Шем біш Авр Уаї Меє ев 155 160 165
Мес сіу Авр рНе Авподіа С1у Сув беж тую Чаї дк рхо бек бір у7о 175 180
Ткр бек бег Іїє АхЧ реи Тир Тк обех ро ТВлЕ Бе біп Тер їви 85 195 ї95
Іїе рРго Авр обек Аїа Авр о тТВу ТНх Аїа Ти рео тах Ні Суб Аїд 20 295 10
Тух АБр Ах Їїе Уаї Уа1ї Аза сіу Меє Бей пйец Ака 61у Аза Уа) 215 Бе; 225
Уаї Бко Авр бек діа Бе Рто Рре дей Ве Сіп Ата Аїа тух біу 230 235 240:
Іва бек Авр біп беч діа біп Аза І1е бек АвроНів Тук РЕо Уаї 245 25О 255 іч Маї Меб бе» Був 250 (2) Тнформація про послідовність Ме80 (0 Характеристика послідовності:
СА) Довжина: 260 амінокнолот (В) Тни: амінокислота
С) Топологія: Ліжейна (ХО) Ойне послідовності Ме80 і цеч Був Іт11е АїтТа діа Ре АБИ тіє бів Таж Ре біу піз Тк Був 1 5 10 15
Меє Бек Ав Аза ТБК без Узі бек оТук Тіе Уа) СОіп 116 Пе Бех 2о 25 30
Дтч Тук Аврої1е Аїа ей Уаї СО1п 01 Маії дкЧ АБр оБек Нів Пем 35 4а 45
Твх о Аів Маї піу пуб пеи без Авродап Пец Авп біп Твг о АТа рго 50 55 во
Авр ТВ Тук Нів Тут Маії Уаії бек бій Рко Без С1іу Ах АБп Бех ва 70 | 75
Тут був біз Ак Туг без Бве Узі Тук Абу Рго Авр Чіп Маї бек: 8о 85 90
Аїа уаії АвроЗех Тук тТук Тух Авр Авр біу Сує Сто рко Сув сту 95 100 105:
А5поАвор ТВ Бе АвпоАгу бі Рго Дія Ї16 Уаї дк Ре ре бех хїо 115 129 АкФ Ре Тах Сі Уа1ї Ага бЗіш Ре АЇа І1е Маї Ро без Нів Аїз 125 130 ї35
Аїа Рго біу Авр о діз Уаії А1а бі їіе ДероДіа без Тух Двр Уві 140 145 ї50
Тук тез Авроуаї бійпобіш був Тр б1у Пен 033 АвроУаї Меб тей 155 160 1655 мес біу Авр Ре АБп діа сіу Сув бек Тук Уаї ДкЯ рго бек бій что 75 180
Ткр Зех бек Ії1е Ака рев Ткр ТНК Бек рхо ТВЕ вце бів Тер ем 185 190 195 ті ВКо Авробех Аза Аво о ТВК Твт Аза ТТН о рко ТвВх іє Сувз Аїа 200 205 2то
Тухк Авр АгЯ т1е чаї Маї діа б1іу Мес Бе Бей ку біу Аіа Маї 215 290 225
Чаї Ро Авр Бех Аза ем БКко Рре Авп ре бій Аза лів Тук С1уУ 3 235. 240
Тжчз бек Авр сіп ем Аіа бій АЗа Ії бех Ар Ніє Туг рко Уві ав : 250 255 біз Маї Меє їв цув 260 (2) Інформація про послідовність ЛеДІ (0) Характеристика послідовності. (А) Довжина: 200 амінокислот:
СТІ Ти: амінокислота
КО) Топологія: ліненна
(хі) Описснослідоніюєті МОВІ
Тем Був І16 Аза АТа Рре Авп о ї1е біп Тв Ре біу б2й Тік обу 1 5 Я 10 ї5
Мех бек Авп Аза Тк цец Уві бех Тух І1е Маї біп ї1є їз бек 20 5 За
АгЯ Тук Авр І16 Аїа рез Уаї бїп Сі) Уаї Ах Авробек ців Бец 15 40 45
Так оАіа Уаї СІу пув Бемш їПез Дер Ал ей Авп бів двзроАїа РКО о 55 бо
Акр ТБг Тук АБпотук ТБ Уаї бет бімш рРго Пе) біу Ако Авпобек 55 78 75
Тук Був бі Ак Тук Бей Рпе Уаії Тух Аку ро Ар біб Уві бег що 855 з0
Аїа уаї Авробех Тук Тук Тук Авр о Авр СіУу Сув 1 ре Сув о біу 95 00 То
Асп одер ТВ РаЄ Асп лу бій рго їз І16 Уаї дкд ріе РНе бе»
І , 110 115 І 120
Акеа Рпе Так бій уаї Дку біз РВе Аза І16 Узі Ро ем Нів ліва 125 130 135
Віа рхо б1іу Авр Ліва Уаї Аїв Са Із1е Авр Аїа пей Тук АБр уах ї40 145 1559
Тух рей Ар Уві біп пі) Пув Тер біу Пес біч о Авр Маї Меб цей 155 160 "- 165
Ме сбіу Авр Ре Ав оА1іа біу Сув бек Тух Уві дДуд РКО бек бів 170 175 ї8о
Тер бек Бек 116 Ах ем Тур Тр беж Рго тлу Рпе бір Ткроїем ї155 | 190 1955
Ііїе рхо Авр бек Віа двр ТВг оте Аза ТВу Вхо ТВх Нів Сув Аза 200 205 219 зо Тух дБро Ак її хаї уаї Віа Піу Меб цем без Агу 01у діа Уаї 215 220 зав
Маї рРхо Авр. бек діа пе» Рхо Ре дво Ре сій ДІЗ діа Тух 01у 230 235 240 ей бек дер о йів без Аза сіп діа 116 Бех АБр о Нів Тух Рхо Уді
І 245 250 255 біз Уаї МебЄ їжи Був 260 (2) Інформація про послідовність Ме82
Я) Хорактераєтнка послідовності:
СА) Довжина 250 аміпокислої (В) Тни: амінокислота (ТУ Топологія: ліпеійа (Сх) Опис послідовності МеВ. ївши Бу Хіє А13 Аза Рре Ав ЇїТе бів ТВ Рйе сту бів Тахо Був ї 8. 10 15.
Мес Бек Авп Аїв Тдк опе Маї бек Тук їіє Ууаї біп Ті Бей бек 20 25 30 дка Ту Авр Пе Аїіа без уві бір біц Маї Аку АвроБех нія При 35 49 45
ТВі Аза Узі ЗІіу Був ем Пец дер Ап оїви Азов бід Авр о Аіїіа Бго 50 55 50
Авр ТНх тус нів АБИ Ууаї Те бек піл рко їжи с1у Акч Аби овех 65 то 75 туп Був січ Ака Тут рез РБе Маї Тут Акд Ро АБр бій Маї Бех во 85 во
Аіа Маї Авр бек Тук Тук Тук о АБр Авр 01у Суб б1ц рго Сув 01У 95 180 105
Авп Аєр о ТБк Ре Азп о Ах ЗТ Рго Аза 116 Уаї АкаЯ Ре ре Бех 110 115 20
Ака Рде ТК сій уді АкЯ біо РВе Аіа ї1є уді Бо рей Ні дія 125 їзо 135
Аіа рко Б1у Авр Аїа Уві Аза СІЧ ї1їе Азр діа без Тук Авро Уві 55 140 145. 150
Тук песо Авр оМмяі 415 бій цув Тер об51іу Бем січ Дер Уві Меб Бей 155 169 165
Ме б1у Авр ріе дво» діа сіу Суб бек Тук маї Дхй рхо Бет біп 170 175 180 36 Тер бек бек Ті Агд їеиа Ткр ТК Бек Рко Тк рве б1іп Тхр Гви 185 Нв) 195
І1їє РКО Авробек Аіфа Авр ТЕ Так Аза Тих о ВкКо ТВ нів Сув діа 200 205 219
Тук Авр Ахо т11е Уві Уві Аза Сіу Мей Цей їецп о Аху б1іу Аїа Уаї 215 2520 225
Маі Ро Авр Бех Аіа пен Рхо ве деп вне біп Аза Аїа стук Фу 230 235 2ча їемл Бех Авр бів цей ліз бів Аза т1і6 Бех Авр Ніз Тук Рго Уді 245 250 аз бів Ма1ї Меб Бей був (2) Інформація про послілювийсть МІ (о) Характеристика послідовності: (А) Довжина: 260 пміпокнелогт (9У Те амінокислота (33 Топологія: лінейня (хі) Опне послідовності ЛеВО :
Сем Був ї11е Аза Аза рРре лави ї1е бій ТВ Ре біу сїи ТВЕ Був іо в 5 10 15.
Мес Бек Авп о Аїа Тіт о Ппейз Уаі бек Тук 1386 Уві біп Ті Пец бек раз 25 зо
Акч Тух Авр т16е Аза Бе Ууді бів бій Уаї Агу Абробег Нів Бей 35 40 45 ї5 ТНЕ Аза Маї СІі1У Пув ви Пем Авр деп Гей Авв обіп АБроАїа РКО 59 55 бо
Авр Тпт Тух Нів Тук Авип Уві бек біл ро ви б1у Аха Д5п бехг 5 та 75 тук цув біз Ах Тук пем Рре Маї Тук Ах Рго Авр біп Ууді бех 26 о 85 що дій Маії Ар Бек Тук Тук Тук Авр Авр біу Сув п1ім РгО Сух с1їу 95 160 105
АБп о АвБр о ТВх Рпе Ап Ака біц Рхо діз ї1е Уві Дку Ре Ре бек мо 115 129
Ак рРре ТНЕ сій уаі Аку біц рРБе дта Ії Уві Рго цей Ніз Дів 125 130 155
Кіа Рхо Біу Авр Аіа Уаї Аїа бій ї16е АБроАЗіа Без Тук Авр Уві 140 345 ї50
Тух пем Авр Уаї бів 01й Був Ткр біу Пеп б) Авр Уа) Меб їей 155 160 ї85
Мес сіу др Рре деп Аіа Ч1у Сук Бех Тух Узі Ака руб Бех бій 179 х75 180
Тер бек Бех Ізїє Ак ец Ткр Трах беж рРго Тк рр бій Ткр би 185 180 135 її6 ркго Апр бек Аїв Авр Тк Тік одів Тк орко Тв о нів: Сув Аїа 290 205 230
Тух дер Аху ї1е Уаї Уаї Аїа біу Меб ей цей дга біу дів уві лік 290 225 чаї Рго Авр Бех Аіа Пем Бко Це дп о ре бзв Аза Аза Тук с1у 230 235 240 їеп бек Авр З1ій йем Аза бів Аза ї1їе бех Абр о Ніє Тук рко Маї . 2а5 250 255 січ Уаї Мех Бей Мув 26о (2) Тнформація про послідовність МеВ (І) Характеристика посліловності: (А) Донжий:е 260 аміпокиснот
СВ) Тнис амінокислота (ОО Тевологія: ліпейна хі) Опис послідовності Ме
Пец Пцуб Ії Аза Ага Рпе Авп о тТіе 5іп ТК о РБе б1іу бі ТНЕ Був 1 5, 10 15. 15: Мебс бег Авп діа ТНК Бец Маї бек Тук 112 Уві біп її6 цец бег 25 25 30
Ахку Тух Аврої1є Аїа рей узі бій січ Уаї Аку Авробех нів Гей 35 40 45
Тк о Аїа Хаї піу Пув Пей бе) Дер Ази Пез Авб обіп Аяр Аза ро 50 І 55 БО
Авр о ТВЕ Тук ніє Тук УМаї Авп беж Тну Ро ви С1Уу Аку Депо Бек 65 то 75
Тух Був біз Аке Тукх цео РБе Уаї Тук Ака рго Авробій уаї бег во 95 80
АтТа уаїі Авр бек Тук Тук Тух Авр Авр біу Су біо Рго Суб 01У
З5 1600 о5
АвпоАвроТВЕ Ре Авап Ага бі) Рго Ага 1і1іе Уві Ата Ре РБе ех 130 135 120
Аху ве Твх с1й Маі Акч біз ре Аіа їі Уві рко гемо Нів дій 123 130 115
А1їа Рго б1у Авр Аіа Уаї Аіз біш ї1є двр Ліа їео Тух Авр Уві ї40 145 Бо
Тук цей Авр Уаї бів бій пув Ттр б1у без буц йвроуаї Меб о геи 155 ї60 185 Мес сіу Авр рРре АвпоАза Біу Суб бек Тук Узі Дкд Рхо бек бів 170 175 180
Тхр бек Бех Іїє АхФ Бей Ткр Тих бек Рко Тих це Сів Тр обец 185 1950 195
ІЗе рко Азр Бех Аіа Ар ТВх ТВХ Аіа тТйх Рто Тпх Нів Су ка 200 205 210
Тух Авр АкяЯ Ї1е Уаї Маї Аіа біу МеєЄ Пец йей Аг біу Аза хуаї 215 270 225
Уаї Рко Авр и бЗех Аіїа Бей Рго рБе дяп оре Піп Аза діа ТУух О1Ту 230 245 зай ївц бек Дер о біп пей Аіа біп Аіа І1е бек Авр о Нів Тук Рго Уаї 245 250 | 255 бій уві Меб ей Був о 260 (23 Інформація про послідовність ЛеНо (0) Характеристика послідовності; (А) Довжина: 250 аміпокислої
СВУ Тис амінокнелота: (р Тошениїя: дДіДейна; (хі) Опис послідотюєті Ме85 ' цем Був ї1е Аза Аїа Рпе АвБнотів біп Тв рпе б1у 010 Тит Був 1 10 15
Меє бек АБподіа Ти Бец Уаї бек Туг І1е УВї біп о ї116 цем Бек 20 25 зо
Акч тут Авр ї12 Аїа Пеп Уаї біп обіш Уді ду Авр Бер Ні Бех 35 «0 45
Тв діа Уаі 1у мує рем ви АБроАва рем Ап о біп Авро Аза ро 50 55 во
Авр о тТпх Тук Нів Тук Уаї Узі Бех сій Рко цев бОіу Ак Авп Бех 65 7 75 тТух Був січ АхЯ Туг Мем Ре Уаї Тук Ак Рко Авр Чіп чаї бех во 85 50 діа Уаі др о АвпотТухк Тнх Тук АвроАвр о спіу Сув бів ро Сув біу 100 105
Авп о АвротТВЕ Ре Авп Ак с1м Рго Аія ї1і6 уаї Ак Рае Ре бек:
То їхав 1950
Аха Ре ТВж бій Уаї ку бі Ре АтТа І1е чаї ко БецонНів діа 125 130 135 35 Аїа РгГО біу Авр Аїа Маї Ага бій Їіе Авр о Аїз Те) Тук АвроУаї 140 145 159
Тук рез Адвр о Маі біп бій Мув'ТкЕр бі Бей 01 Ар Уаі Межб пей ї855 ївО 155
Меє Сіу бар оБпе деп діа сіу Суб бер Тут Уаї Дку рРхо; зех біп 170 75 189 тер бЗег Бек І1є Ахо Пем ТкроТВк бек Бхо тк рве біп Ткр Без 185 190 135 16 Руб ляр Бек АІЯ дер Твг отну дія ТВ рко Ту Ні Сув Аза зо 205 210 тух Ар Аху ї1їе Уді Маї дія біу Меє рем без Агу Сіу Атча Уві 215 220 й 225
Уаї рхо Авр бек Аїя рей Ро Ре Аяп о рРре іп Аза Аза Тух 91У 230 235 240 ей чего двросіп їв Аза піп діа 11 Бех дер Ні Тук ко Уві 245 250 255 сії уаї Мек пем Бук 260 (23 Івформація про нослідовціеств МОВО.
С) Характеристика послідовності: (А) Довжина: 200 яміпіюкнолот (В) Ти: амінокислота (12) Топологія: ліпейнй (хі) Опис. послідовності е86
Без йув ї1єе Аіа Аза Рпе Аєп Іїе біп Тпх Бпе сіу 019 ТйЕ Був 1ї 5 16 15
Меє бек Ап одіа ТТН Ббец Уаї беж Тук ІЇ11е Уві біп ї1іе без бек 20 25 30
Вк Тук Авр ї1іє Аїа їй баї біпобію Уаї Ахо Авробех с10 рец о 45
Тк Ада Маї Сіу бує рей цей Авр Депо Пей Ап сій Ахр Аїта рго 59 55 бо
Авр тТПйЕ Тук о Нів Тук уаї Уаії Бек дін Рго рей б1іу Ага Ав ех: тТук пув січ лкд тук Пец Ре Маї Тук Лкд Вго Авр бів Маї беж во ве зо
Кіа Чаї Авр бек Тукх Туг Тух Авр Авр о Сіу Суа СМі рхо Сув б1у 35 00 105 35 АБИ АБр о ТБХ РНЕ АБп оду б1и ро Азіа її Уаї Ага Ре ре бег
Що 115 ї250 дта РНе Так сій с узі Ахе біз ре АТа І1е Маї рго реп Нів АТа 125 130 135
Аза Рхо Зку Аєр дів уаї Аза біш І1е Авр Аза їв Туг о двр Уві 1490 145. 150
Тух рем Авр о Уаї Сіп бій Був Тур о біу йем сій АвроМаї Меє Бей 155 . 1560 165
Ме сіу дяр Ре Авп діа піу Суз Зек Тук Уаї Ак Рхо Бех 010 170 175 Во
Тер Бек Зех Ізїе Ак їм Тхр Тк Бех рРго Тв орне біп Тхр Бех . 185 190 І 195
І1е рко Азр бех Аза Ар Тих ТВу діа Тих Рхо Тк Нів Суб Аїа 290 205 2310
Тук Авр АжхЯ І16 узі уаї Аїа біу Мес рез ву Аку біу ліз Уві аа
Узі РТО Авр бек Аза рем Ркго Рпе деп РБе біп Аіїа діа тук У 830 і5 240 15 ей беї Авр о біп Тен Аха біп Аза Т)е Бек Авзронів Туг рРко Уаї. 245 250 255 бі Маф МеЄ беи Був 250 (2) Інформація про послідовність Меб7 зо (І) Характеристика послідовності: (АХ Допжина: 260 амінокислот (В) Тип: амінокислота 4) Топологія: ліненна бхі) Опис послідовності МеВ? ше пез пу Хіе Діаз Аза РБе Авп т1є біз» твпЕ оре біу бій тн Бу ї 5 10 15
Мек дек Авп оАіа ТВК ей уаї бек Тук Ї1е Уві біп їТіє цем Бех 20 ав 30
Атха Тух Авр 116 Аза цей Уаії біп б01ш Уві Ак Авр бек Нів ви 10 45
Тв Аїа уаї Сіу пув пес цеш Авр Авп о цез АБп біп Авр діа Ро 5 бо
Авр о тВЕ Тук Ні бій Уаї Уаі бех 01 рго Пец сіу Ак Авап Бех 65 а 7В 35 Тук Пув січ Аха Тук Пец Ре Уаї Тух Ак Рго Двр біп Уаї бег во 5 то
А1їа Маії Адвр Бех Тує Тук Тук Авр Авр б1іу Суб біц рго Суб сіу 95 100 105
: Авподер ТВ рБе АвлоАгаЯ бім рко Аїа І1їє Чаї Аг Вле Ре бех 110 ЗІ5 126
Акч Ре ТВх біз Уаї Ату бій Рпе Аза Ті Уаї Рхо пе НіБ Аїа 125 130 135 діа Ро біу Аяр АТа Мяї Аза біз Ті Авр Аза Бе Тук АБр уаї: 1560 145 ї50
Тук Беш Ар уаї сіп січ Був Тер біу цем б) АвБр Хаї Мех ем 155 | 160 Е 765
Мес Сіу Дер Ре двп Аіа б1іу Сув 5еж Тук чаї Ахуа ро Бех біп: то 170 х75 ї8о
Тр бек бек Т1е Ату Без Тер ТИХ Бек ро Так ве сій Тхр Гей. ї85 189 7 5
ЇІїе Рго Авр бек Аїа Авр ТНх Тіт Аза ТВх вхо ТЕ Нів Сув АЕа 200 205. 210
Тух Авр лЛюкЧ Ії Уаї уаї Аза біу Меб цем Без Аке біу Азла-чаї 215 вав 225
Таї Рхо Авр бек Аїв Це ро Ре Авп Рпе біп Аза Аза Тух С1у 230 235 240 еп бек двр сів Бен Аа біп Аза ї16є Бех дер Нів Тут Рко Уг1 245 250 255 із Уві Меб ем Був - ВИ (2) Тиформація вро послідовність МеВ (0) Х арактернстика послідовності: зе (А) Довжина; 260 амінокислот
СВ) Тни: амінокислота . (0) Топологія: ліпейна : (хі) Спи послідовності. МеВ.
Гей пув т1е Аза діа РБе АБп І11е біп Тс Ре б1у сії ТВе Був 1 5 16 і 15
Меж бек Авп Аїа Тк рей Майї бех Тук Ії Уаі біп Іїє беи Бег 20 25 30
Акч Тук Авр І1є Аза беч Уа1ї сій бій Уаї Ак Авр бек Ата їжи 15 40 45
ТНК Аіз Узі сту Бу цей Пей Аг АвпоПев АБп осів АБроАта рго о 55 во
Авр отих тТук Нів діа Уаї Уаії бек Ак РКО це оїіу Акч Авп бек обБ т 75
Тук цух біч дк Тух реш Рре Уд)і Тук Ак Рто АБробіп Маї Бех 80 85 зо діа маї Авр Бек Ту Тук Тук Авр Авробіу Суб бра рРЕе Сув С1У 85 100 195
Авп о ДвроТВк Ре Дер дк бію Рко діа ї1е Узі Дгу Ре рРре Бех їо 115 120
АкЧ РНе ТПК бій Маї Ака біб Ре Діа І16є Уві рхо без Ніє Аза 125 130 н 135 діа рРго сІу Абр АТа уаї Дій 015 їіе АвроДіа Пец Тук Авроуаї 140 ла5 150
Тух пем Авр Уаї біп бій Пуз Ттр б1у Без бід Ар Уві Меб (ей 55 1650 165
Меє сбіу дер Ре Авоп Аза сіу Сув бег Туг Уаї дтЯ Рхго бех б5іп ї70 175 і8о
Тгр и Зех бек Ізїе Ак Пец ТЕр ТЬБх беж Рко ТВх Рре біп Ткр рей їі 190 5
І1е рко Авр бек Аза Авр Тах ТВт Аїа Тк о рРго Ту Ні Сув діа
ВЕК) 205 210
Тух Авр Ахч І11е Маї Маї Аїа б1у Мей без Пец Ага біу Аїа Чаї 2515 ше баз чаї Рко Авр бек Аза бечш Рко Рре Авп рпе біп Аіа Аза Тух б1у 230 2135 тай ів Бех Авр біп Печ Аїа біп Аїа Ізе бек Дер нів Тух Рго Уаї 245 250 255 ій уаї Меб Пец був о (2) Інформація: про послідовінсть Лео (0) Характеристика послідовності: (СА) Довжина: 250 амінокислот 39 (В) Те амінокислота (0) Тонологія: ліпейна (хі) Опис нослідовності Ле89. ви пу хів Діаз діа РНе двпоЇ16 бій Тк врде біу сів Тйк пу 1 5 16 5
Ммеє бек АБ Аїз Тк опеп Маї бек Тух Ії11е Маї бів її Бей бек 20 5 30
Аку Тут с Авр ї1іе АЛіа Пец Уа) бій біч Уві Ака дБр бек Нів Бей 35 йо 45
Твк Аза Аху о1у ЦувБ рем їем дер дви Бен дев біп дер вза бхо
Азр ТВт Тут Нів Тук Уаї Уаї бек бій Рго цем біу Агу ДЕЙ бег 65 70 ЗБ
Лук Мув СІ Ату Тук рен Ре Уді Тук Ака РКО Авр Сіп Уаї бех во 85 86
Аза чаї АБр Бех Тухк Тук тук Авр о Авр о сіу Сув піз Рго Суз 01у 5 1 195
Щ Аби Авр Тк РБе Або Аху Сім Бгто дія Іі Уві Ато рр рРБе 5ег 110 115 120
Ака4 Ре Тв біз Уві Яку біз рРае діа ї16 Уаї руо Бей Нів Аїа 1275 ї30 135
А)а Рко сіу Ар Аїа Уаї Аїа сім т1іє АБр Ат1а їжи Тук Ар Хаї 140 145 350
Тух їй Авр о Уаї біп біш бує Ткр о б1у Пец біц двБр Уаї Мебє стей 155 169 165
Меє Сіу йвр Рпе Ап Аїа Сіу Сує Бек Тук Уаї АкЧ Рго бек піп 70 ї7а ї8о
Тер бек Зекх Т16 АкЧч Бе Ткр Тк Бех Рхо ТВх Рре біп Ттр Ге 185 МО 155 тів ро Авр бек Аіа АвротВк ТВг Аза тТпх вто ТБ нів Сув діа 250 205 210
Тухк Авр Аг Т11е уаї Уві Азїв біу Мес пес Бей Ату б1у діа Уві 215 вий жав уаї Рго Азр обер о Аїа пцецз рхо Ре Авп ре сбіп ліз Аза Тук 01у 230 235 о ей Бак. Авр біп Бей діа піп. Азїа Іїе бек о АбБр Нів Тук РКО Маї 245 50 5
Сто уві мес фей Був 260 (2) Інформація про послідовність М290 (і) Характеристика послідовності:
СА) Довжини: 260 амійокислої ' (В) Тни: аміпокислота 15 (33 Топологія: ліненна їх) Опис послідовності Меч
Беха Був ї1їе Ата Ата вБре Авп Тіє са ота Рпе біу щіз тв Бу ї 5 10 15
Меб Бех Авип Аїа Тк опе маї Вес Тук 116 Уаї бі» 116. без бех 29 25: 30
Ако Тук Авр ї16 Аза пей чаї біп біз Маі Аху лЛюр Бек Нів Бей 35: 40 45
ТнНЕ АТа Маї сіу цув ей Ди йБр Аяпореу Авпобів АвБр АТа ро 50 55 бо
Аяр о ТЬк Тук Ні Тук Уві Маі Бек біз Рго пем біу Аку Ап оВек 65 то ! те
Тух цук біц Аг Туг без Ре Уа) Тухк Агу Ркгб Авр бій Уаї дек
То во 55 за
Аїа Уві Др бег Тук Тухк Тух Авр АБр біу Су січ рРхо був 01У 95 00 105
Авп Дер Тк Рбе Авп о Ака біз Рхо АТа І1е Чаї Агя Рів рре Бег 120 15 дкч рве ТВЕ Стій Уаї АхЯ біз Ре Аза ї1їє Уаї Бко цей Нів діа 125 130 135 діа рхко бФіу Авр діа Уаї діа біз їТїе Дер Аза ем Тук Авр о Уаї 140 145 50
Тукх цею Двр Ма1і біп біб ру Тер обіу цей біб бро Уві Меб бе 155 169 185
Меє С1у Азр Ріє Авп діа біу Сув бек Тух Маї дкч Рхо бех бій 70. 378 їв
Ткробех Бех їїе Ака печ Тер ТВгобек Рко Ту рРбе біп Тгр Бец 185. 90 195
Т1їє Рхо Авр бек Діа АвБр Тйт Таро Аїа ТНе РКО ТВЕ Нів Су А1а 209 205 210
Тук Дер Ама ї1е Уві Ма1ї діа біу Меє Бей Цей Ага Сіу Аїа Узі 215 жа 225
Угз1 Рко Авробек Аза Печ орто Ре АзпорРре біп Аіа Аїа Тук біу 30 235 -4о їем Бех Авр бій Пемо Аза біп о Аза Т)е бек Авр Ні Тук ро Уді. 745 250 У січ Уаі Ме Беч Був 260
ОХ Інформація про послідевність Лоб (9 Характеристика послідовності:
У Довжина: 200 аміпокислої (В) Тип: аміпокислота (0) Топологія: лінейна хі) Опис послідовності Ле їец бувстїв Аїд Аза Ріє Авп їїе біп Твг оРВе сіу біб ТНЕ пуб 1 5 То 15
Меб Бех Ап о Аіа Таж Пен Уві бек о Тух 116 Ма) біп 116 Пем бег
За
Ата Тук Авр Ііз діа цец уаї біп 14 Уаї Акч о Авр бек Ні ем 35 40 45
Тип; діа уаї 51у Був рей Аку АвроАБоп ем Дяп біп АвроАіта РКО 5о 55 60 1о Авр о ТЬг Тук Нів Тур Маї Уа) бек біб Рхо Гей біу АкЧ о Авпобех 55 7о 75 тут Був ШТ АгЯ Тухк пецй Ре Узі Тух АкчЯ РЕ Авр іп Уаї Бех 8 5 0
Аза Маї АБр бек Тух Тух Тук Авр Азр біу Сув 010 Рхо Суб іу 15. 95 100 105
Ап АБО Так ВНе Дай АхЯ бій рко Аіа ї1е Маї Аха Рре Рле Бех 110 115 120
Аха впе тк 01 Уаії Ак сій РБе Аза ї1іе Уаї Рго Пез Нів дів 125 130 35 20 Аза Рго біу Аво Аза Маї Аїа біч І16е Ар оАів ем Тук Ар Уді 140 145 150
Тук цей Авр Узі сіп біз руб Тр о с1у цей біш Авр оУаї Меб цей 155 Ба ї65
Ме 0Ху Авр Ре АвпоАіа Сіу Суб бес Тук уаї дк рРЕо бек бій 25 170 175 180
Тхкробех Бек Іі Аку Пез ТЕротву Бек ро ТВж Ве бій Тр рез "185 150 195
Іїе Ркхо Авр Бех діа Авр ТЕ Ту Аїа ТВЕ Ро ТНЕ НІВ Сув діа 200 205 2
Тук Авр Агу її уаї Маї Аїза сіу Мек їв їец Ак 01у Аза уаї 218 20 225
Чаї Рко Авр Бех А1а ем Рго Рре Авп Ре біп Аіа діа Тук піу 239 235 240
Пен бБет АБроСсійп ем Аіа біп ліз 112 беу Авр Нів тую рт Чаї за | 5 250 255 січ Маї Ме Пец Був 260
С Іефрормація про послідопність М592
0» Харшеериєтика послідовпоєз і;
СА) Довжина: 260 амінекислої
СВО Тис амінокислоти (ІЗК Теполегія: лінесйцнй (хі) Спніє послідовності Ме92
Без Був о ї1їє дія діа рнє Авп Іі біпотах Бе с1іу бій Тпх Був 1 5 10 ї5
Меє Зах деп діа ТВ Тем уаї бех Туг Іі6 Уві піп ї1є ем бек 20 25 30
АкЧ Тут АБр о їїє діа бей Уаї бій біз Уаі Ате АвБробех НІВ тва 35 49 45
Твх Аза уаї 5Ту був ей Бей АвБр деп цео Суз біп АБроАтТа РКО 50 55 БО
АвротТбк Тук Ні Туг Уаї Уа) бех біц Рго їви б1у Ак АвооБех ба то 75
Тукг Був обі Аку Тух Твц рРре уаї Ту дхЯ Рко Авр сій Уаї Бех 50 85 90
Аха Маї Авробек Тук Тук Тук Авр Авр Сіу Сув с3ій Рго Сув б1у
Б 100 105 29 Авп о Авр о ТВх Рпе АБп АК біз Рго Аїа ї1і6є уаї Ак Рне Рпе Бех що 115 ї20
Акч Рце Тк бій Уві Ака 10 Ре Аза ї1їе Уаї Рхо Пей нів Дів ї28 138 135 діа Бхо сіу Авр Аїа Уаї Аїа бБО ї118 АвБр о Аіа цей Тує Авр о Уаї 149 «145 150
Тух Бей Азр Уді біп біч Буб5 Ткр СІуУ Пе» бі АвроУві Меє Бей 155 160 185
Мес бІу Абр Бе деп Аіа 03у Сув Бех Тук уа1ї Ака Рко Бек бід 170 175 180
Зо Ткр бек Бек Ііе АкФ Пец ТЕр ТЕ Зех рго так Ре бій Тр о гей ів5 19595 195 їіє Рко АБробег Діва Авр Тпк Тахо Аза ТВх рго Тпк нів Сув діа 200 205 210
Тук АБр АкЯ ї16 Уаї Уа) Аїа біУ Меб Пей пес дкч Є1їу Аїа Уаї 215 229 225.
Уаї РКО Ар обекх АТ1а ГПеу Рко Ре Аза ре біп Азча діа Тук Біу 230 235 240
Те бек Авробіп Меч Аза біп Аза 116 Бех д5р Ніз Тук Рго Уві 245 250 255 сіш Уаїі Меб ей пуч (23 Інформація про послідонцієть М (ХХ практеристика послідовності;
СА) Дюижина: 250 амінокислот
СВО Ти; аміпокислота 0) Топологія: липений їх) Опнне послідовності 593 ; їви Був 116 Аїа Аїа Ра Авпої1є біп Так Ре бім бі Тк Був 1 5 ке: 15
Меб бек АвБпоАТза тах пен Маї Бех Тут Ті Маї сіп Ще Бец бек жо - 25 30 дгч тТук Авр ї16 Аа Бей узі біп 01 Маї Аху АхробЗех Нів цей 35 40 45 тп Аїа Уві сту Був цем цей АбБродбп Бей рпе біт Абвр одДіа рго 50 Б БО
Авр тТйх Тук Ні Тук Уаї Маї бех б)іч рРкЕо реч сіу Акч Авпобех 65 75 75
Тук Був біз Акч Тух цей рРНце Маї Ту АкЧ рхо АБр біп Маї Бех о во 5 а0 йіїа УМаї Авробех Тух Тух Ту Двр АБроб1іу Сув 610 рго Сув Б1У 5 05 105
Авп Авр ТЕ Ре Дяп Акта С1б Рго Дів Ті Уві АкЯ Бре Рре: бех 110 115 120
АкЧ Ре Так бі Уа1 Ах бій Бе Аза І16 Уаї Рхо пецоНів дів 125 15 135 діа Ркто сту Б5р о АтТа Маії Аза сій ї11е Авр Аза без Тух АвроУві 140 145 155
Тух Бей Авр Уаї біп бі) Пує Ткробіу пей б1з Авр Уві Мебє Пец зо 155 160 165
Мес біу двр Ріє АБп о Аза сіу Суб Бек Тут уаї Ах рхо бек біл 170 175 180
ТІр бек бек І1їе Ах Пес Ткр ТК бек Рко ТП вде сіп Тгр дей 155 Іо ї85 ж1е ро АБр Зек Аза Авр Тк Тх Ліз Те обго ТвВу Нів Сув діа 200 295 210 тТук АБр Ак тІїе Уаї Маї Аїда Ссіу Мек Пец цей дуа Сіу діа узї 215 220 275 чаї рРЕо Др Бек АТа рей Ро Ре Ай РВе біп діа Ліва тук сту 239 235 240 їжи бек Авробіп цеч Аза біп Аіа ті бек Авр Нів Тук Рко Ма1ї 245 250 ве бі Уаї Мес без Буб 250 (2) Тиформація пре послідовність МЬОЯ (1) Характеристика послідовності: (А) Довжина: 260 аміпокислот 40 СВ) Тип: аміюокислота (0) Топологія: лійеннй (хі) Опие послідовності Ме цец Був І1є Аїа Аза Ре Ав ої18 біп ТНК рРВе біу бій Таж Був ї Б 10 15 Меє бек Авп Аза Тих цен Уаї бех Тук т11іе Уаї б)ію Іт1іе Бей бег зо
Ак Тух Азр ї1їе Аіа Бей уді біп біо Уаї Аку Авробех Нів Бей 35 40 485
Тк о Аів Уаї б1іу муз ем без Авродвюо Без пу біп АвроАТа БРхо 2 5б 55 о
І Ар ТВ Тух Ніз Тух Уаї Уаі бек 0) рго Пец біу АкЯ4 Ап бехг 65 79 75
Тук Ів січ Аха Тук Без РБе Чаї Тух АхкчЯ рко Авр о біп Уві Бех о 8 50 25 Ді Уві Дер бек Тук Тук Тук Авр Авр Сіу Сув біш Рго Сув Шу з5 оо 105
Авп одер Тих РНе Ап АкЯ бій Ро Аіа Т1іе Уді Аку РБе РНе бех 110 115. 120 дкЯ Рпе ТіК ст Уаї Аху 14 Ре Аза їіе ЗМаї Рго цем Нів ДІ1а 125 130 135 діа Рхо біу Авр Лія Уаї Аїа бів І1е Авр Аза Гей Тух Авр Уві 140 145 50
Тук Тем Авр Маї бів бій цув Тер обіу ем бій Ар маї Меб Бей 155 160 1655 35: Меї 01у Авр РБе Ав Аіа біу Сув бек Тух Уаї Ака Рто Бех бід 170 175 жа
Тер Бек бек І1е Аку Гей Тер оТБг бек орго Тк Ре біп Ттр Шев 185 139 195
12 РКО АвБр 5ех Аза АвБр Тк ТБ Ата ТБ ро ТВЕ Нів Сув А1а 290 205 210
Тук дер Ахо Іїе Ві Маї Аїа сіу Меє рей цез дк 01у Аза Уві й 215 220 2285.
БІ Уаї ве сАвр Бех Аїя їеб Вксо Бе Ави ве пів лїа АТа тук 1У 230 235 240.
Тен Бек Авр бій цес дів бів Аза 316 Бех Ан Ні Тух Рко Уві 245 850 І 255. біз Уаї! Меє ем Був ой (2) Пеформація про. послідовність Лео 0 жЖарактористнка послідоттоєсті: (А) Довжина: 260 'аміокнолот (В) Тина: иміновислогва (І) Топологія: лення (хі) Опис пюслідовності ЛОЗУ з їехй пуд ї1е Аїа Азїа Бі Депо тїе біп Ту Бе сіу бі ТВх Був 1 5 Нео) 15 .
Ме бек Авп А1я Тк їви Уаї бек Тук її Маї бір І1ї6 Беи бех 29 я Зо
Ат Тухк Авр ї1« Аза Пец уді бід біз Ув1їі Ака4 Авр о бех Нів це 35 а 45
Ти Аза Уаї біу пув йец Бем Авр Депо Гу Аку бїп Двр діа рхо 56 55 , бо
Аязв тах Тут Нів Тух Маї Уді бех сій Ро Пей сту АгЯ Авії бег 65 то 75. тую Був с1ц ка тТук Бей Ре Уаї Тук Ак Рто Авр сіп Уаї бек
Во 85 во
Атїа Чаї В5р Бех Тук Тук Тух дер двр С1У Суб сій Рго Сув бІу 36 25 100 105
Ачй АвротТвЕ РНе деп Адже біз Рго Аза Т1е Маії Або Рре Ре бе 110 115 120
Акач Ріпе ТВ бій Уві Акад біз Ре Аза Їїе Уві Рто Бец Нів А1а 125 130 135 з5 Аїва Рхо сіу Абвр Аза Маї Діз Сі ї1е дер діа пес Тук АБр узі 140 145. 150
Тук без дер Уаі біп Бім Мув Тхр біу пес с15 Авроуаї Меї це 155 160 ї65
Меб сіу двр Рпе Ап Аза біу Суз Бек Тук Уаї АкЯ Рто Бех бій 170 | 175 1во
Тур Бек Зек І1е Акд ем Тер Тк бек Рго ТВЕ РБе біп Тер о їеи 185 ї90 195
Т16є Рко Авр Бех Діз Авр ТБх ТБК о д1їа Так оРго ТВх нів Суб А1а 200 205 210
Тух Авр Агу Її Уаї Уві Діа йіу Мей їєц без Ага С1у Аза Уві 215 ей 285
Маї Рго Авр Бех Аїа цем Рго Рпе АБИ Рів бій Азія Аза Тух І їо 230 235 з40 пе бек Авр йіп рецш діа біп діа її бек дер Нія Тук рхо Уаї 45 250 255 сій уаї Меб пе Був
Бо 15: (2) Інформація про послідовність 596 (0) Характеристика послідонності: (А) Довжина: 260 амінокислої (В) Тип; амінокислота (0) Топологія: лінейна 29 (хі) Онне послідовності Ле96. їедо бує їі діа Аза рРцЦе Авй Тіє біт ТВх Рюе біу Ти ТНх Був 1 5 10 15
Мес дек Авп о Аїа Тахо цео Уві беж Тук тів Уді бій Ї1їє рей беж 2 25 30
Ага тТух Азр І11е Аза Пе» уві біп бі; Уаі Ага АБр о Явк Нів Цец «5
ТВх Аіїа уаї Б1у був Бей пем АвроАвп Пец ТеробМі Ар оАїа рхо з Бо 55 о
Авр тп Тук Ні Тук Уаї Уаї бек бій Бко Бей бі Аг Авип бек зо 55 70 75
Жук пу біз Аку Тує рей Ре Уаії Тук Ак Рго Двр о біп Уаї Бек що 85 Зо
А1а Хаї АБр бех Тук Тук Тух Авр Авр б1іу Сув Сіш Рго Суб 01у 5 105 105 35 АвпоАвр Тйк о Рре Або Ах біз реко Аза Ії Уді дуд Рре рРпЄє бек: 150 115 150
Ата Рпе Тк о біч Маї Акае сій: Ре діа І1ї6 Чаї ро пейз нів діа 125 130 135
Аіа Рго біу АБр діа Уаї діа сім хїє АБр дів Беоотує Або Уа 140 145 ї50 тут Пес Ар оМаї бів бїін о Буз Тор о біу цес піз Авр Уаї Меб Бем 155 1659 165 з Меє б1у Авр Впе Авп Аза біу Сув бех Тух Уа)ї Ат Рго бех біп 170 ї75 й 180
Тер Бех бе тіе АхаЯ їжи Тер ТНх бек Во Таг рпе бій Ткр о бем і85 190 | 195 іє ркЕо ДбБробетг Діа Аво Таж тТВж діа ТЕ Бо ТИЖ Нів бук АїТа 160 200 205 га
Тук Авр Ах Ії Уаї Маї Ата піу Меб ьемоїєв Аж біу Ата Увї і | 215 І 229 -25
Ууаї Рко Авр бек Аза Бей РО РІЄ дви РБе біп дія дів Тух 01у 239 235 | 240
Без Зех двр осів пе Аза бів Аза їЛе бег АкронНів Тук РКО Уві 245 250 255 бій Уаї Мек Бей Був : . 260 0) Інформація про послідовність Ле97 : (0) Характеристика послідевності: (А) Довжина: 250 амінокнолої (В) Тк амінокнелота (І) Тонологів: ліпейна
Сх) Онис послідовності ХБ9У7 пцем мув 116 діа діа ре Авпої1є біп ТВ о Бде біу біш Тк Був 1 5 10 15
Ме Бек дДвп діа, Тпк Пез Уаї бек Тук Ї1е Уаі біп Тіве Беч Бех 20 25 306
Акч Тук Авр ї16е Аїа рей хаї бій біз Ууаї Ахо АвроЗех Нів Пе тих діа аї біу ук Бей їей Авр Аввопей Авпобів Авр АТ Рго 5о 55 бо
АБр Тк Тух Нів Рхо Маїі Маї Бех бішо рко Пе) Сту Ат йвпоБек ва ТО 75 35 Тут Був Сім дк Тук йец Ріє Уаї Тук Ак Рхо Авр біп Уаї 5Зек во 85 90 діа узі дер Бех тук Тук Туг Авр Авр біу Сув СТИ Рго сув Ту 95 100 105
АвпоАБротТЬк Ре Ап о лкЧ бій Ро діа ї1е хХаї Дха рве Ре бек 139 їх ВВ
Ак рРНе тНк біз Уаї Ах біз РНе Аза ї16 Уві Рго ей Нів Аза 125 ІЗО 135.
Аїв рт біу АБр оАТїа Маї Аза пра її6 АвБродів пев» Тух Авр Уві 140 145 Зо
Тух ем Дкв Уяі бій бій Був Тер біу цен бій Авр о УМаї Меє пей 155 160 ! 165
Меб С1у АвроРБе Ап о діа біу Сув бек тТук Уз1ї Аку Рко бек сп то 170 175 180
Ткр беж бек ї11е Агу Пез Ткр ТБ бек Рго Так РБе сіл оТкр цей 185 90 Мя5
Її рРхо Даробек Діа Дар ТВг тах Аза ТВг орто Так Нів Суз Ма
ЗО 205 ХО
Тух Авро'Ака І1е Маі Уа) Аїа біу Меє рец бев Аха С1у Аїа Уді 215 йо 225
Уаї Рхо Авр о Бех Аіа цем Рхо РНе Азп Ре біп Аза Аза Ту Фу 23а 35 ай цез Зех Авр обіп ем дія біп Аїа І1їе бек Авр Ніє Тук Рко Маї 245 25О 255
Сії Уаї Меє Беб був збо (2) Інформація: про послідовність Ме9В (13 Характеристика послідовності". з5 (АХ Довжина: 260 амінокислот (В) Те амінокислота (0) Топологія: лішениа
Сх) Ониє послідовпості Ме98
Пец був Т16 Аїа АТа Ріє Ав ї1е біп Тих Рпе біу бін Так Цує 38 1 5 10 18
Мес бек Ав Азїа ТВ ей Уді бех Тук їїє Уві біп їїє Бец дехг 20 25 30
Аху Тук Авр 116 Аїв Тео Уаї Сбіп бій Уаї Ака Авробек Лів цей йо 45 35 Твк Аїя Маю о б3іу ув пецш цей юр оАбпопей Ап о Сій вро Аза ро
БО
Авр о Тах Тук Нів Тук МУаї Узі Ав бі Тк їн 01у ка Авпобег 55 7 75 й ТтТук був січ Ахо Тук їец Ре Узі Тухк Аху Ртго АБрозіп Уві Бех во 85 за
Аїза Чаї Ав бек Тух Тут Тук Авв Аво піу Сув сім рРго Сув оіу з5 100 Ща5
АвпоАвротТвк Ре Авпо Ага бій Рко Лів Х1е Уаї Ак РБе рне Бех 130 115 120
АкЧч Ре Тиг біз аз Агу біш пе Аза їі Маї Ро Цей нів Аза 185 1530. ї35
Аіїа рго біу Авр Аїа чаї Аїа 01й т1е-Авр Аза Пе Тух Авр Уві 36 1490 145 Бо
Тукг реп Авр Уа) бій бій був тТкр біу ем бій Авр Уа) Меб ей ї55 180 і65
Мес сіу Авр Ре Авполіа біу Сув бек Тук Уаї Ах5 Вго бек бів
Її 175 180
Тер бек бек І1є Ак Пем Тур ТБх бех рРхо ТВХ РБе сій Тхр Цей ї85 150 що їіе рхо Абвр Бех Аїа Авр Тржх ТБж діа ТвЕ РКО Ту Нів Сув діа 200 , 205 210
Тух Авр Аку їі6є Уаї Уаї діа Сіу МеЄб Пец пев Аку 01у Аза ув 215 220 225
Маї Рхо Авр бек Аїа цей Руо РНе деп РБе сів Аза діа Тук бїу 230 235 240 їйеч Бек Авр Сіп їеи Аза біп Аза їі бех Авр Нів Тук Рко ув) 745 250 255 січ Уаї Меє Пец Був - /
10 25 30 4 20
ІКІААЕМНІОТЕСЕТКМОМАТОУВУТУМІСОКХОТАБУОКУКОНОТАУОК бо | 70 ВО за 100
ІЛЮМЬМОрАРОТУнУУУ ЕРЬОСКНОХКЕВУ КУТОМ БАУрВуІХхрОО 110 120 130 110 150
СЕРСОМОТКМВЕРАТУКЕКВЕКТЕУВЕКАТУРІНААРОРАМАКІСА БУХ
160 170 180 150 200
УГОМОВБКИОСЕВОУМІОМООЕМНАССБУУВРООМООІВСМТВРТКОМЬТРОоБА
РИ! 2 230 240 250
ПТІТАТРТНСАУрЕТУУАОМІГВОАМУРОЗАБРЕМКОДАХОГОВООБАОАТО 250
ОНУХРУКУМЬК
2.5 щі
Е Ї | - щ Ії зав у | ! т Го я 15 НН ! | Не с: | | й шІш Ї ше ПНЯ ННІ в і : і | І і ! | Пр т ! | ! | ! | ,
І шини нння НИВИ ЯНИ Ще
Те 0.5 ! Ї
І і й ІЗ
НО | г .
МИНННИНИНИНИ Нива еИнинининня
Фнн«пиквинеча»ичаМминаииЕчЧшкими«ч« о
Бема в Ж 0 0 рало я
УДВОХ БЕРН й В Варізн ДНази 1 вае р; в! й ЖЖ
Гай ож їх, ЖЕ д І . : я 15 я : щ : т чле Аг і
ІЗ ЗКУ ЯСНІ т г НОЯ Ратне
ЩЕ т й Е СЕ че ній Мр Те кс У й -г. й З
В ВІННІ ЩЕ ДІНІК й ЯК Че. я ї п ї МІНІ нання ВЕ
А й Я ЗА. - ВІННІ в ПА ЕВ ЕІ мів я НЯ ї Е 05 ВЕ УНН Е БІ Вин нн ! 5
До еееетня | шо ВО ВОошШЖтш
Я ЕЕ
Тіт 53555655573558895595 . ЕЩ
Є 5 : Варіант ДНазв
В. їх й Іа. 2в 2 й : ше : 18 - | ї хі те в У й ВІШІнеи т От.
В І. ІНН Че ЯГА ИНА Ох х. МІЖНЯЕ ке А Ат еНе АН ВІ ев Ана НЕ; ще
В НИ я ї. лю АНУ Те | У. й ИН
ТЯ МІК АК КН Ух й г пен еВАВА УА ВА ННІ
МОНТЕ БО ИТАЯе це Не А ТЕХ ЕМ:
АНІ НО В ще мое сту ся : ці шов х
ВАНН ЕЕ БЕНЕЕЕОН Є
ПЕУМУ УББ РОДЯШНШЕ ЕЕ в 8 ' " Варіднт ДНазн т
Я. 3 . ;
Я Ра. 2 в г ! їх і ! -к 7 і
Е ши
ЕО0015 т-о
Т-я а х В ЩЕ ру Її я 2 р же Б у Н ще й с :
Вб их в воно є Ге Ії Гея Ге) Моя 50:88 588 9
В ЕЕ хо Б 5 ' ше з Варіант ДНазн Ї шо а. 20 в бо | З : Є 4 х 50 і Кк у г пе На ! 5 ЮК тя й і Ура ю 1 , - ї Варіант ДНази 1 що г.
Ма. З й ШЕ біперхвоматичністю пт .
ОС) кейлевий М Й 0 г зелений хо пт
ОН
: Я о- ох
Вово йо У | й що .
І ним и ее 20 | Бл щ | Я
Г о 07- сну ще а сь й у «ВИ є
Ощ хм щі У; ш
Не У « що Ж я т Ф ш ю ' В. в С о о
Варізит ДНази І за - є
Бе е що аАВ З що лот ї й : 7 й їн оо
А: | вп я й ХХ
Е ло 2 у
В ЛО є Я з АГ 8 | Я (
Є ово І НЕ що То '
З | п | ІН у т й - о Б Ще п . що к | ї - ТІЇ а я 1 й ш в ; : пр - Я с й де пали нити и и и : Ши ше песо ни ма пан зв вх Пани Ли и шо во ко дол ЗЕЕБЕНІо Есе д ре ОТІЗЕТрроповодоввОвУвЬ ХВ я вк па о МЕ мшші о ш ж ж шт ши пе
ЕТ й вавкх шо іант ДЛНази І ж 8. і Варіачт ДНази п
В. й - є
В
« па
КІ . « ! я обр
Ем і-Я щ і в - и Е е З -
Не : ФО, о І
М. | Ї 2 й е ме а в чк п в- ОКХ с тре : ше ше
ЗА с Я ІН т
Кк ! ; ОО я ї Я Г о ще е г г І кі Не Еш І т т 1 х г Е
З і Ве З НЕ Ї ЧЕ що до Й М я по Е В їе | ОС В. І і 5 ен З й ОН па К Й тт з Ше ї фей нене нфрнся но ! я й ср пр ех ші 2
ЗЕВС ВЕВВ ЕЕ х ВУЗи понад ве до шли
ЕФ ! дв ' Варіант ДНази 1 : 5 ї с. 5В с, НО.
р ! -н-
Як . 3
Б т о : « ве я : а е в в а. 2 т |! 0 ; Бак) о
В : вов Хео ха . - -- - є з й (в евв 5 5 5 о 2 аз Ше те оте
Я | ех АЛЛА ОН гам і е вро Не че 1 ОО - 009 З а о АОС р Проуене ще й ж не нн | А ще
В В г а А Бе и А ЕН пр че Я щ т т МНН Я ЯМ ЯСЯ ОБ в 100 п Х ше ЧЕМ КЕ ще ся 7 ООН те ОН ік Я Ех три ОБ фУБУрО ОО Лев
БО 10 ви А ще я і: З ее до й синя ши а ен ШИ АТ ЗОН Я - КИТИ Ноя о ДЕ, РОН дах в. 4 дя Ве ВН Ге ще що Из етя о щ ДЕ НА щ з аке пини тик пиши ПИ ши сини сн, Ши зи пеня Я нон нн: зв зв п св ин з Б ох сок вон ки ин вив или ян З ф-- ї з. пс сохОошОожшм ніш
ЕзабЕшБОсокЕккоюаюви каововодююююююровосгиисиу ав пірат ПЛОТІ» ; й В Варіант ДНазн І
ІЗ ,
я ! й
З
Е . ! в Ь ; в г е
Ек Е й х : вн Я ПУХ 1000 ех 1, за я 8008
В. 100 Не Ф ве п Еш а Е Ег лк А ет в ши бути х ше ор и й ШИ меня кн Ан ки
ОО У ци
Е | Е З : АВМ ПТ яр ну
ЕН рег с у ОМС ПО 8 Ф і є 7 5 5 в Є 8 5 Б 5 й тб ха 5 5 ВО Е 5 ів ЕЕ й, Ф Фю 5 пої о б В Ж хх ре б Мед)
Нооей и в Варіант ДНави ма. 50 шини ниннях клав княчи (з ж 10 г т -- пу й Й ї-й т : х я я м зак А ше х ков 1 Хі яд т Ж Н н.
В я о х що не 20 Ух Її 1 х
Ж бКя | - їх Го г. ее Ж
Ж ою: ї 5 ав во Кк на ! виь - е : і тот, ву й і 4 о. з ін ж х Її - й Й 5
І Що. ше шишще «5 : : ли 0.01 0 1 10
Концентрація варіанту ДНази І (мкг мл) -е- природна ДЮаза Ї » -к 0 ДМ --- УВК --8-- 0538: У65А «ж ДБЗН:ІКбОА -- НАДАН: ТВА ня НаДАТУВБАЕВЯН
Кролячий поликдональний кой югат НЕР апті«ЛНазя Ї '
ОС-тяобулін зі СС- глобулін
Claims (10)
1. Актиностійкий варіант людської ДНКази І, що містить амінокислотну послідовність, яка має щонайменше 9095 ідентичності з амінокислотною послідовністю природної людської ДНКази І: ІКІААЕМІОТЕСЕТКМОМАТІУВБУІМУОТІЗКУРІАТМОЕУМКОВНІТАМОСК 60 70 80 90 100 ІСОМІМОРАРОТУНУУУЗБЕРІОКМОУКЕКХПЕУМУКРРОМБОБАУрБУХТрОС 110 120 130 140 150 СЕРСОМОТЕМКЕРАЇУКЕЕЗКЕТЕУКЕКЕАТУРІНААРОДРАМАВБІРА ТУ ОМ 160 170 180 190 200 УБОМОЕКМОПЕРУМІМОРЕМАССЗУУКРЗОМЗБІКІМТЗРІКОМІІРОБА 210 220 "230 240 250 ОТТАТРІНСАХУХОКІУУАСМІКСОСАМУРІОБАГРЕМЕОАДАТУСІБрОГАОКАІ 260 оНУРУБУМІК та щонайменше одне наступне амінокислотне заміщення: НІА4С, НЯ40, НАМ, 145С, 145К, ІА5УК, У48С, Ма8К, У48К, О049С, С49І, 049К, 049К, С49У, 1,52С, 152К, 152М, 152М, І152К, 053С, 0531, О53М, М56С, М5бЕ, М56К, М56Е, М5еМ, ЮО58Т, НбЯМ, Уб5С, Уб5К, Уб5М, Уб655, Уб5УМ, Уб5Е, Уб5Р, Уб6Т, УбБМ, М67С, М670, М67Н, М67М, М67Р, У67К, Мб675, М67Т, У67М, 568К, 568, 568М, 568М, ЕбОК, ЕбОК, ЕбОА, ЕбОС, ЕбОМ, ЕбОТ, Р7ОТ, 594М, У9БбТт, А114С, А114Е, А1140, А114Н, А114К, А114Ї, А114М, А1140, А114К, А114ХМ/ або А114У.
2. Варіант за п. 1, що містить амінокислотну послідовність що має щонайменше 9595 ідентичності з амінокислотною послідовністю природної людської ДНКази І: 10 20 30 40 50 ІКІААЕМІОТЕСЕТКМОМАТІУВУІУОТІОВХрІАТУОЕУВОЗНІТАМСК, 60 70 80 90 100 ІГІОМІОМОрАРОТУНУУУЗЕРСОКМНВУКЕВУГЕЧУВРРОУВБАУрВУХУрОС 110 120 130 140 150 СБРСОМОТЕМКЕРАІЇУКЕЕЗКЕТЕУКЕКАІУРІНААРОРАМАКІРАПІрУ 160 170 180 190 200 УБОМОБКИСТЕВОУМІМООЕМАОСЗУУКРБОМООІВКІМТОРТЕОМНГІРОБА 210 220 230 240 250 ОТТАТРІНСАУОКІУУАСМІІЇКОАУУРОЗБАБРЕМЕОАДА УСІ БрГОБАОХДІВ 260 ОНХУРУБУМІК
3. Варіант за п. 1, що містить амінокислотну послідовність:
ІКІААЕМІОТЕСЕТКМОУМАТІУВУТМОТПОКУрІАЦПУОВЕУКОЗНІТАМУСК 6о0 70 80 90 100 ІПОМІМОрАРОТУНУУМЗБЕРІСКМОУКЕКУПЕУУКРРОУБАУрБУХУрОС 110 120 130 140 150 СЕРССМОТЕМНКЕРАТУКЕЕЗКЕТЕУКЕКАІЇУРІНААРСОБАМАБІБАТУрВУ 160 170 180 190 200 УПОМОЕКИСПЕРУМІМСОЕМАССЗУУАРОЗОМОБЗІКІМТОРТЕКЕОМІОІРОБА 210 220 230 240 250 ОТТАТРІНСАУРКІУУАДОМІТКСАУУРОБАГСРЕМЕОААУСІ5РОБАОАІВ 260 оНУРУБУМІЖ та щонайменше одне наступне амінокислотне заміщення: НЯА4С, Н4А40, НАМ, 1450, ІА5ЗК, ТА5Е., М48С, У48К, У48Е, 049С, 0491, С49К, С49К, 049У, 1520, 152К, 152М, 152М, 152К, Ю53С, 0531, Ю53М, М56С, М5бЕ, М56К, М56К, М56М, 058, НОМ, Уб5С, Х65К, У65М, Уб655, Уб5М, Уб5Е, Уб5Р, М66Т, У66М, М67С, Уб670, У67Н, У67М, У67Р, 678, У675, М67Т, М67М, 568К, 568К, 568М, 568М, БУК, ЕбОК, Еб9А, Еб69С, Е69М, Еб69Тт, Р7ОТ, 594М, У96тТ, А114С, А114Е, А1140, А1 14Н, А114К, А 141, АП14М, А1140, А114Е, А114ХУ або А114У.
4. Варіант за будь-яким з пп. 1-3, що має щонайменше одне наступне амінокислотне заміщення: (53498, О53С, М56В, А11402 або А114Н.
5. Ізольована нуклеїнова кислота, яка кодує варіант людської ДНКази І за будь-яким з пп. 1-4.
6. Спосіб лікування пацієнтів, що страждають легеневими захворюваннями або розладами, що включає введення пацієнту терапевтично ефективної кількості варіанту людської ДНКази І за будь-яким з пп. 1-4.
7. Спосіб за п. 6, у якому захворюванням або розладом є муковісцидоз.
8. Спосіб за п. 6, у якому захворюванням або розладом є хронічний бронхіт.
9. Фармацевтична композиція, що включає варіант людської ДНКази І! за будь-яким з пп. 1-4 та фармацевтично прийнятний носій.
10. Фармацевтична композиція за п. 9, яка є у вигляді рідини або порошку.
Applications Claiming Priority (2)
| Application Number | Priority Date | Filing Date | Title |
|---|---|---|---|
| PCT/US1995/002366 WO1996026278A1 (en) | 1995-02-24 | 1995-02-24 | HUMAN DNase I VARIANTS |
| PCT/US1996/002421 WO1996026279A1 (en) | 1995-02-24 | 1996-02-21 | Human dnase i variants |
Publications (1)
| Publication Number | Publication Date |
|---|---|
| UA65523C2 true UA65523C2 (en) | 2004-04-15 |
Family
ID=22248728
Family Applications (2)
| Application Number | Title | Priority Date | Filing Date |
|---|---|---|---|
| UA97084355A UA66749C2 (en) | 1995-02-24 | 1995-02-24 | Actin-resistant variants of human dnase i, isolated nucleic acid, a method for treatment of patients suffering from pulmonary diseases |
| UA97084356A UA65523C2 (en) | 1995-02-24 | 1996-02-21 | Actin-resistant variant of human dnase i, isolated nucleic acid, a method for the treatment of patients suffering of pulmonary diseases, a pharmaceuticakl composition |
Family Applications Before (1)
| Application Number | Title | Priority Date | Filing Date |
|---|---|---|---|
| UA97084355A UA66749C2 (en) | 1995-02-24 | 1995-02-24 | Actin-resistant variants of human dnase i, isolated nucleic acid, a method for treatment of patients suffering from pulmonary diseases |
Country Status (22)
| Country | Link |
|---|---|
| EP (1) | EP0811068B1 (uk) |
| JP (1) | JPH11505408A (uk) |
| AT (1) | ATE230027T1 (uk) |
| AU (1) | AU720635B2 (uk) |
| BG (1) | BG64061B1 (uk) |
| BR (1) | BR9510323A (uk) |
| CA (1) | CA2210871C (uk) |
| CZ (1) | CZ288633B6 (uk) |
| DE (1) | DE69529235T2 (uk) |
| DK (1) | DK0811068T3 (uk) |
| ES (1) | ES2188653T3 (uk) |
| HU (1) | HU223272B1 (uk) |
| MX (1) | MX9706428A (uk) |
| NO (1) | NO326612B1 (uk) |
| PL (1) | PL180773B1 (uk) |
| PT (1) | PT811068E (uk) |
| RU (1) | RU2215787C2 (uk) |
| SI (1) | SI9520153B (uk) |
| SK (1) | SK283850B6 (uk) |
| UA (2) | UA66749C2 (uk) |
| WO (1) | WO1996026278A1 (uk) |
| ZA (1) | ZA961419B (uk) |
Families Citing this family (5)
| Publication number | Priority date | Publication date | Assignee | Title |
|---|---|---|---|---|
| SK284191B6 (sk) * | 1995-02-24 | 2004-10-05 | Genentech, Inc. | Aktín-rezistentný variant humánnej DNázy I |
| US6391607B1 (en) * | 1996-06-14 | 2002-05-21 | Genentech, Inc. | Human DNase I hyperactive variants |
| EP1433842B1 (en) | 2002-12-18 | 2011-01-05 | Roche Diagnostics GmbH | Recombinant bovine pancreatic desoxyribonuclease I with high specific activity |
| ATE494367T1 (de) | 2002-12-18 | 2011-01-15 | Hoffmann La Roche | Rekombinante desoxyribonuclease i aus rinder- pankreas mit hoher spezifischer aktivität |
| US9603906B2 (en) | 2012-02-01 | 2017-03-28 | Protalix Ltd. | Inhalable liquid formulations of DNase I |
Family Cites Families (2)
| Publication number | Priority date | Publication date | Assignee | Title |
|---|---|---|---|---|
| WO1990007572A1 (en) * | 1988-12-23 | 1990-07-12 | Genentech, Inc. | HUMAN DNase |
| US5464817A (en) * | 1990-04-11 | 1995-11-07 | Brigham And Women's Hospital | Method for reducing the viscosity of pathological mucoid airway contents in the respiratory tract comprising administering actin-binding compounds with or without DNASE I |
-
1995
- 1995-02-24 AU AU19703/95A patent/AU720635B2/en not_active Ceased
- 1995-02-24 HU HU9800180A patent/HU223272B1/hu not_active IP Right Cessation
- 1995-02-24 CZ CZ19972677A patent/CZ288633B6/cs not_active IP Right Cessation
- 1995-02-24 EP EP95912611A patent/EP0811068B1/en not_active Expired - Lifetime
- 1995-02-24 ES ES95912611T patent/ES2188653T3/es not_active Expired - Lifetime
- 1995-02-24 MX MX9706428A patent/MX9706428A/es not_active IP Right Cessation
- 1995-02-24 PT PT95912611T patent/PT811068E/pt unknown
- 1995-02-24 DE DE69529235T patent/DE69529235T2/de not_active Expired - Lifetime
- 1995-02-24 UA UA97084355A patent/UA66749C2/xx unknown
- 1995-02-24 AT AT95912611T patent/ATE230027T1/de active
- 1995-02-24 SK SK1147-97A patent/SK283850B6/sk not_active IP Right Cessation
- 1995-02-24 JP JP8525640A patent/JPH11505408A/ja not_active Withdrawn
- 1995-02-24 DK DK95912611T patent/DK0811068T3/da active
- 1995-02-24 BR BR9510323A patent/BR9510323A/pt not_active IP Right Cessation
- 1995-02-24 CA CA002210871A patent/CA2210871C/en not_active Expired - Fee Related
- 1995-02-24 WO PCT/US1995/002366 patent/WO1996026278A1/en not_active Ceased
- 1995-02-24 SI SI9520153A patent/SI9520153B/sl unknown
-
1996
- 1996-02-21 RU RU97115780/13A patent/RU2215787C2/ru not_active IP Right Cessation
- 1996-02-21 UA UA97084356A patent/UA65523C2/uk unknown
- 1996-02-22 ZA ZA9601419A patent/ZA961419B/xx unknown
-
1997
- 1997-07-18 PL PL95321890A patent/PL180773B1/pl not_active IP Right Cessation
- 1997-08-21 BG BG101846A patent/BG64061B1/bg unknown
- 1997-08-22 NO NO19973876A patent/NO326612B1/no not_active IP Right Cessation
Also Published As
| Publication number | Publication date |
|---|---|
| MX9706428A (es) | 1997-11-29 |
| BG64061B1 (bg) | 2003-11-28 |
| NO326612B1 (no) | 2009-01-19 |
| EP0811068B1 (en) | 2002-12-18 |
| UA66749C2 (en) | 2004-06-15 |
| CA2210871A1 (en) | 1996-08-29 |
| BG101846A (bg) | 1998-07-31 |
| CA2210871C (en) | 2009-04-07 |
| NO973876D0 (no) | 1997-08-22 |
| WO1996026278A1 (en) | 1996-08-29 |
| ATE230027T1 (de) | 2003-01-15 |
| PT811068E (pt) | 2003-04-30 |
| CZ288633B6 (cs) | 2001-08-15 |
| PL180773B1 (pl) | 2001-04-30 |
| PL321890A1 (en) | 1997-12-22 |
| RU2215787C2 (ru) | 2003-11-10 |
| SK114797A3 (en) | 1998-02-04 |
| DE69529235D1 (de) | 2003-01-30 |
| SI9520153A (sl) | 1998-06-30 |
| AU720635B2 (en) | 2000-06-08 |
| SI9520153B (sl) | 2004-10-31 |
| ZA961419B (en) | 1997-08-22 |
| AU1970395A (en) | 1996-09-11 |
| HUT77422A (hu) | 1998-04-28 |
| DE69529235T2 (de) | 2003-09-04 |
| CZ267797A3 (cs) | 1998-01-14 |
| SK283850B6 (sk) | 2004-03-02 |
| DK0811068T3 (da) | 2003-03-10 |
| ES2188653T3 (es) | 2003-07-01 |
| JPH11505408A (ja) | 1999-05-21 |
| NO973876L (no) | 1997-10-24 |
| BR9510323A (pt) | 1997-11-11 |
| EP0811068A1 (en) | 1997-12-10 |
| HU223272B1 (hu) | 2004-04-28 |
Similar Documents
| Publication | Publication Date | Title |
|---|---|---|
| Matsumoto et al. | Packaging of Proteases and Proteoglycans in the Granules of Mast Cells and Other Hematopoietic Cells: A CLUSTER OF HISTIDINES ON MOUSE MAST CELL PROTEASE 7 REGULATES ITS BINDING TO HEPARIN SERGLYCIN PROTEOGLYCANS (∗) | |
| JP3626753B2 (ja) | Cd18に対するヒト化抗体 | |
| JP3383307B2 (ja) | 精製形態のdnアーゼ | |
| Terada et al. | Recognition of β-lactam antibiotics by rat peptide transporters, PEPT1 and PEPT2, in LLC-PK1 cells | |
| Qi et al. | Tissue inhibitor of metalloproteinases-3 peptides inhibit angiogenesis and choroidal neovascularization in mice | |
| Stigger et al. | Reconstitution of functional human single-stranded DNA-binding protein from individual subunits expressed by recombinant baculoviruses. | |
| JPH03501484A (ja) | ヒトFcγレセプター3 | |
| KR102456795B1 (ko) | 세타-디펜신들로 염증성 프로테아제들의 차단 | |
| WO1992019646A1 (en) | Analog of endothelial leukocyte adhesion molecule (elam) | |
| Devajyothi et al. | Inhibition of interferon-gamma-induced major histocompatibility complex class II gene transcription by interferon-beta and type beta 1 transforming growth factor in human astrocytoma cells. Definition of cis-element. | |
| JPH08508884A (ja) | マクロファージ炎症蛋白変種 | |
| BR112021008832A2 (pt) | Proteínas de núcleo de mininucleossoma e uso em distribuição de ácido nucleico | |
| US20100022401A1 (en) | Avidin-like proteins from symbiotic bacteria | |
| US6630313B2 (en) | Phosphatidyl serine receptors and uses thereof | |
| US5217864A (en) | Replication initiator protein complex and methods of use thereof | |
| Walkinshaw | Protein targets for structure‐based drug design | |
| Jaber et al. | The Rebif® new formulation story: It’s not trials and error | |
| AU2256097A (en) | A g protein-coupled receptor with an enlarged extracellular domain | |
| Katznelson et al. | Degradation of microinjected methylated and unmethylated proteins in hepatoma tissue culture cells. | |
| US20140186372A1 (en) | Compositions targeting pkc-theta and uses and methods of treating pkc-theta pathologies, adverse immune responses and diseases | |
| US20060088897A1 (en) | Modulators | |
| Black | Drug products of recombinant DNA technology | |
| US20230372434A1 (en) | Method of treating fibrosis with a combination therapy | |
| Plager et al. | A novel human homolog of eosinophil major basic protein | |
| EP0412105A1 (en) | Stem cell inhibitors |