UA79229C2 - 3-nitrogen-6,7-dioxygen steroids and uses related thereto - Google Patents

Description

Опис винаходу

Даний винахід відноситься до 3-аміно-6,7-дикисеньвмісних стероїдів, композицій, що включають ці стероїди, 2 атакож до їх терапевтичного застосування.

Запальна реакція (запалення)

Запалення являє собою найважливішу локалізовану реакцію організму-хазяїна на вторгнення мікроорганізму або пошкодження тканини, ця реакція пов'язана з клітинами імунної системи. Класичні ознаки запалення включають почервоніння (еритему), розпухання (набряк), біль і збільшене продукування тепла (гіпертермію) в 70 зоні запалення. Запальна реакція дає можливість організму специфічно розпізнавати і знищувати мікроорганізм, що вторгся, і/або відновлювати пошкодження тканини. Багато гострих видозмін в зоні запалення є або прямим, або непрямим наслідком масивного припливу лейкоцитів (наприклад, нейтрофілів, еозинофілів, лімфоцитів, моноцитів), який властивий даній реакції. Інфільтрація і акумуляція лейкоцитів в тканинах приводить до їх активації і послідовного вивільнення медіаторів запального процесу, таких як І ТВ 4, простагландини, фактор некрозу пухлин ТМЕ-о, інтерлейкіни І-р, 1-8, 1-5, 1-4, гістамін, протеази і, наприклад, реакційноздатні форми кисню.

Звичайне запалення являє собою надзвичайно регульований процес, який постійно контролюється на декількох рівнях для кожного типу клітин, що беруть участь в цій реакції.. Наприклад, експресія прозапального цитокіну ТМЕ-у контролюється на рівні генної експресії, трансляції, пост-трансляційної модифікації і вивільнення готової форми з клітинної мембрани. Множина білків, активованих при запаленні, контролюється фактором транскрипції, МЕ-КВ. Супутні запаленню реакції в деяких випадках регулюються ендогенними протизапальними механізмами, наприклад, такими як генерування інтерлейкіну 1-10. Характерною особливістю звичайної запальної реакції є те, що вона тимчасова за своєю природою і після неї наступає фаза припинення запальних явищ, в якій тканини повертаються в свій первинний стан. Як вважають, фаза припинення запальних см 29 явищ пов'язана з позитивною регуляцією і дією протизапальних механізмів, наприклад, з участю інтерлейкіну о

І--10, а також з негативною модуляцією процесів, супутніх запаленню.

Запальне захворювання

Запальне захворювання відбувається в тому випадку, коли запальна реакція ініціюється тоді, коли в цьому немає необхідності, або не припиняється нормальним чином, а продовжується і переходить в хронічний Ф запальний стан. Запальне захворювання може відноситися до всього організму (наприклад, вовчак) або бути Ге! локалізованим в конкретних тканинах або органах, і таким чином бути жахливим тягарем для особи і важким економічним тягарем для суспільства. Приклади деяких найбільш поширених і проблемних захворювань с включають астму, алергію, ревматоїдний артрит, запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, псоріаз, Ге) емфізему, коліт, захворювання, пов'язані з реакцією "трансплантат проти хазяїна", контактний дерматит і пов'язані з ішемією порушення кровообігу. Інші хворобливі стани, такі як імунологічна недостатність, як - відомо, пов'язані зі змінами регуляції в системі хемокін/цитокін і відповідних рецепторах, що може видозмінити реплікацію вірусів і привести до синдрому набутого імунодефіциту - патогенезу при СНІД.

Повідомлялося про множину процесів в тканинах, клітинах, а також біохімічні процеси, які порушуються при « дю запальних захворюваннях, і це враховувалося при розробці експериментальних моделей і підходів для того, щоб -о звести до мінімуму такі хворобливі стани. Такі дослідження іп міо і іп мімо надали можливість для відбору і с скринінгу сполук, які з високою імовірністю є терапевтично ефективними для відповідних запальних :з» захворювань. Наприклад, здатність сполуки інгібувати алерген-індуковану акумуляцію клітин зони запалення, таких як еозинофіли і лімфоцити, в промивній рідині, одержаній від сенсибілізованих тварин, є показником протиастматичної активності. Зокрема, ця модельна система корисна для оцінки впливу сполук при лікуванні на - 15 пізніх стадіях запальної реакції і при гіперчутливості, яка характерна для астми, в тих випадках, коли виявляється запалення легені. (Се) Астма і алергія т Астма і алергія тісно пов'язані, переконливим підтвердженням чому є дані клінічних досліджень, що свідчать про те, що є певна кореляція між вираженістю астми і мірою атопії (алергії). Чутливість до ко 50 алергенів, як вважають, є найбільш важливим фактором ризику астми як у дітей, так і у дорослих, приблизно у с 9095 випадків астми виявляється атопія.

Алергія характеризується підвищенням вмісту ІДЕ (антитіл) в сироватці крові. Для того, щоб ініціювати атопію і подальшу астматичну або алергічну реакцію, звичайно необхідні повторні впливи алергенів, в процесі, названому сенсибілізацією. Як тільки В-клітини зазнають впливу алергенів, вони починають продукувати антитіла, які зв'язуються з поверхнею огрядних клітин. Зшиття двох антитіл за участю антигену запускає серію

ГФ) реакцій, що приводять до дегрануляції і вивільнення ряду медіаторів, які модулюють запальну реакцію. 7 Медіатори, які вивільняються або генеруються при астматичній або алергічній реакції, включають гістамін, лейкотрієни, простагландини, цитокіни і триптази.

Астма характеризується гіперчутливістю дихальних шляхів, епізодичними періодами бронхоспазма і бо хронічним запаленням легень. Обструкція дихальних шляхів є оборотною у часі або внаслідок реакції на лікарську терапію. Пацієнти з нормальною прохідністю дихальних шляхів можуть бути гіперчутливими до різних природних подразників, наприклад, таких як холодне повітря, фізичне навантаження, хімічні продукти і алергени. Найбільш поширеним явищем, що викликає астматичну реакцію, є безпосередня алергічна реакція на загальновідомі алергени, включаючи пилок амброзії, пилок трав, різні грибки, плісняву, пил, тарганів і 65 домашніх тварин. Симптоми даного захворювання включають ускладнення дихання, хрипи, недостачу повітря і кашель. Захворюваність астмою і пов'язана з цим смертність зростають у всьому світі, подвоївшись за останні двадцять років, незважаючи на сучасні способи лікування.

Реакція дихальних шляхів на алергени є комплексною і складається з початкової астматичної реакції (ЕАК), пік якої припадає на час через 20-3Охв. після впливу подразника, вона характеризується наявністю бронхостенозу і звичайно припиняється через 1,5-2 години. Пізня астматична реакція (ГАК), як правило, відбувається через 3-8 годин після первинного впливу подразника, і включає як наявність бронхостенозу, так і розвиток запалення і набряку в легеневій тканині. Таке запалення часто стає хронічним, з наявністю пошкодження епітелію і інфільтрації легень клітинами зони запалення, такими як еозинофіли і нейтрофіли. 70 Сучасні методи лікування астми

Глюкокортикоїди (стероїди) являють собою найбільш ефективний засіб тривалої терапії для лікування астми.

Наприклад, внаслідок наявності запалення дихальних шляхів навіть при легкому перебігу астми, вдихання стероїдів використовують навіть на ранніх стадіях лікарської терапії. Хоча стероїди є ефективними протизапальними засобами, вони не дуже придатні для усунення гострого астматичного приступу. Введення /5 стероїдів перорально пов'язане зі значними побічними ефектами, внаслідок чого їх постійне застосування для усунення гострого астматичного приступу є мінімальним. Комбінована терапія часто використовується у разі перорального введення стероїдів, в цьому випадку комбінована терапія може бути поділена таким чином: протизапальні лікарські засоби (наприклад, стероїди для інгаляції або перорального використання), бронходилаторні засоби (наприклад, ро-агоністи, ксантини, антихолінергіки) і інгібітори медіаторів (наприклад, антагоністи кромолінів і лейкотрієну). Взагалі кажучи, арсенал медикаментозних засобів, що є в цей час, не дуже добре допомагає пацієнтам, які страждають астмою, що знаходяться в стані від середньої важкості до важкого. Лікарські засоби, які безпечні, лише в найменшій мірі ефективні, в той час як ефективним лікарським засобам властиво неприйнятна побічна дія, пов'язана з необхідністю всебічного контролю за станом пацієнта. Продукти, що знаходяться в стані розробки, повинні задовольняти вимогам відносно небажаних с побічних ефектів (наприклад, таких як побічний ефект - блювота у випадку деяких інгібіторів фосфодіестерази 4), і виключати погані фармакокінетичні характеристики, а також незадовільні параметри метаболізму. Є істотна о необхідність в терапевтичних коштах, які дозволять здійснити безпечне і ефективне лікування запальних захворювань, таких як астма і алергія. Даний винахід забезпечує досягнення цього і інших корисних результатів, як показано в даному описі. Ге»!

Згідно з першим аспектом даний винахід відноситься до сполук формули (1) і їх фармацевтично прийнятних солей, сольватів, стереоізомерів і проліків, окремо або в суміші, с с (22) і -

Е т « - с ;» 0 - - в якій, в кожному випадку незалежно один від одного: ї-о В ї 2 вибирають з водню, кисню таким чином, щоб утворити нітро або оксим, аміно, -5О3-К і органічних ко груп, які містять 1-30 атомів вуглецю і необов'язково містять 1-6 гетероатомів, вибраних з азоту, кисню, 7 50 фосфору, кремнію і сірки, і де В? може представляти прямий зв'язок з атомом під номером 3, або Б'Ї В? можуть разом з атомом М, до якого вони обидва приєднані, утворювати гетероциклічну структуру, яка може бути іЧе) частиною органічної групи, що містить 1-30 атомів вуглецю і необов'язково містить 1-6 гетероатомів, вибраних з азоту, кисню і кремнію; і де В! може представляти ланцюг з 2-ох або 3-х атомів, приєднаний до атома під номером 2 таким чином, що -МА 1- утворює частину конденсованої біциклічної структури, що включає ядро А; 25 вів вибирають з прямих зв'язків з атомами під номерами 6 і 7, відповідно, таким чином, щоб утворилися (Ф) карбонільні групи, з водню або із захисної групи, за умови, що ВЗ і/або 7 представляють частину захисної групи з гідроксилу або карбонілу; номери від 1 до 17 кожний представляють атом вуглецю, де атоми вуглецю під номерами 1, 2, 4, 11, 12, 15, во 16 їі 17 можуть бути незалежно заміщені: (а) однією з груп: 0, «С(В?ХЕУ), «С-С(ВРХВУ), «СЕЗ п- і «О(С(ВРХ2У))п0)-, де п змінюється в діапазоні від 1 до приблизно 6; або (Б) двома з наступних груп, які вибирають незалежно: - Х, - (ВЕ Х22), -85 і-О85; і де атоми вуглецю під номерами 5, 8, 9, 10, 13 і 14 можуть бути незалежно заміщені однією з груп -Х, -В5, - 65 МВ ХВ) або -ОВ; в доповнення до груп -ОБ З і «ОК, як показано, кожний з атомів вуглецю під номерами 6 і 7 може бути незалежно заміщений однією з груп -Х, - (ХВ), -2? або -ОВ; кожне з ядер А, В, С і О є незалежно повністю насиченим, частково насиченим або повністю ненасиченим;

ВЕ? в кожному випадку незалежно вибирають з Н, Х і С..зо-органічного фрагмента, який необов'язково може містити, щонайменше, один гетероатом, вибраний з групи, що складається з бору, галогену, азоту, кисню, кремнію і сірки; де дві гемінальні групи Е? можуть разом утворювати ядро разом з атомом вуглецю, до якого вони обидві приєднані; 25 представляє Н або захисну групу, таку, що -О25 представляє захищену гідроксильну групу, де віцинальні групи -ОБУ можуть разом утворювати циклічну структуру, яка захищає віцинальні гідроксильні групи, і де то гемінальні групи -ОБЗ можуть разом утворювати циклічну структуру, яка захищає карбонільну групу; і

Х представляє фторид, хлорид, бромід і йодид.

Згідно з іншим аспектом даний винахід відноситься до фармацевтичної композиції, що включає стероїдну сполуку, як указано вище, фармацевтично прийнятний носій, наповнювач або розріджувач.

Згідно з іншим аспектом даний винахід відноситься до способу лікування запалення, що включає введення т суб'єкту, який потребує такого лікування, терапевтично ефективної кількості стероїдної сполуки, як указано вище.

Згідно з іншим аспектом даний винахід відноситься до способу профілактики запалення, що включає введення суб'єкту, який потребує цього, профілактично ефективної кількості стероїдної сполуки, як указано вище.

Відповідно до іншого аспекту даний винахід відноситься до способу лікування астми, який включає введення суб'єкту, який потребує такого лікування, терапевтично ефективної кількості стероїдної сполуки, як указано вище.

Відповідно до іншого аспекту, даний винахід відноситься до способу лікування алергічного захворювання, що включає, але не обмежується цим, наявність шкірних і очних показань, що включає введення суб'єкту, який потребує такого лікування, терапевтично ефективної кількості стероїдної сполуки, як указано вище.

Відповідно до іншого аспекту, даний винахід відноситься до способу лікування хронічного обструктивного с легеневого захворювання, який включає введення суб'єкту, який потребує такого лікування, терапевтично Го) ефективної кількості стероїдної сполуки, як указано вище.

Відповідно до іншого аспекту, даний винахід відноситься до способу лікування алергічного дерматиту, який включає введення суб'єкту, який потребує такого лікування, терапевтично ефективної кількості стероїдної сполуки, як указано вище. Ф

Відповідно до іншого аспекту, даний винахід відноситься до способу лікування твердого новоутворення, який са включає введення суб'єкту, який потребує такого лікування, терапевтично ефективної кількості стероїдної сполуки, як указано вище. с

Відповідно до іншого аспекту, даний винахід відноситься до способу лікування СНІД, який включає введення Ге) суб'єкту, який потребує такого лікування, терапевтично ефективної кількості стероїдної сполуки, як указано вище.

Відповідно до іншого аспекту, даний винахід відноситься до способу лікування порушення кровообігу при - ішемії, який включає введення суб'єкту, який потребує такого лікування, терапевтично ефективної кількості стероїдної сполуки, як указано вище.

Відповідно до іншого аспекту, даний винахід відноситься до способу лікування серцевої аритмії, який « дю включає введення суб'єкту, який потребує такого лікування, терапевтично ефективної кількості стероїдної з сполуки, як указано вище. с Ці і ті, що мають до них відношення, аспекти даного винаходу описані більш детально нижче. :з» На Фігурах 1А і 18 наведені схеми синтетичних перетворень, які можуть бути використані для перетворення

З-аміностероїду в З-азотвмісний стероїд даного винаходу.

На Фігурах 2А, 2В і 2С наведений набір стовпчикових діаграм, що показують вплив сполуки 89 (реакція на - 35 дозування, 4 дози щоденно, перорально) на індуковану овальбуміном акумуляцію клітин зони запалення в легеневій промивальній рідині, одержаній від сенсибілізованих пацюків лінії Вгомуп Моглау. На Фігурі 2А (Се) показана акумуляція еозинофілів, на Фігурі 28 показана акумуляція нейтрофілів і на Фігурі 2С показана акумуляція лімфоцитів. іме) . й - й й .

На Фігурах ЗА, ЗВ і ЗС наведений набір стовпчикових діаграм, що показують вплив сполуки 28 (реакція на ко 50 дозування, 4 дози щоденно, перорально) на індуковану овальбуміном акумуляцію клітин зони запалення в с легеневій промивальній рідині, одержаній від сенсибілізованих пацюків лінії Вгомуп Моглау. На Фігурі ЗА показана акумуляція еозинофілів, на Фігурі ЗВ показана акумуляція нейтрофілів і на Фігурі ЗС показана акумуляція лімфоцитів.

На Фігурі 4 представлений графік, що показує вплив сполук 281 895, що тестуються, при введенні перорально один раз на день протягом 4 днів до введення провокуючої проби, на індуковані алергеном зміни опору легені у

ГФ) сенсибілізованих морських свинок. 7 На Фігурі 5 представлений графік, що показує вплив сполук 28 і 89, що тестуються, при введенні перорально один раз на день протягом 4 днів до введення провокуючої проби, на індуковані алергеном зміни еластичності легені у сенсибілізованих морських свинок. бо На Фігурі 6 представлений графік, що показує тривалість анти-бронхоспастичної активності сполуки 89, що тестується, при введенні перорально в кількості їмг/кс один раз на день протягом 4 днів до введення провокуючої проби, на індуковані алергеном зміни опору легень у сенсибілізованих морських свинок.

На Фігурі 7 представлений графік, що показує тривалість анти-бронхоспастичної активності сполуки 89, що тестується, при введенні перорально в кількості їмг/кс один раз на день протягом 4 днів до введення бо провокуючої проби, на індуковані алергеном зміни еластичності легень у сенсибілізованих морських свинок.

Даний винахід відноситься до сполук, композицій і способів, придатних для лікування і/або профілактики різних хворобливих станів. Наприклад, відповідно до одного з аспектів, даний винахід надає спосіб лікування мМабо профілактики запального захворювання. Спосіб включає введення суб'єкту, який потребує цього, ефективної кількості сполуки формули (1) або її фармацевтично прийнятних солі, сольвату, стереоізомеру або проліків, або ефективної кількості композиції, що містить сполуку формули (1) або її фармацевтично прийнятну сіль, сольват, стереоізомер або проліки.

Перед тим, як описувати винахід більш детально, деяким термінам, які використовуються в даному описі, будуть дані наведені нижче визначення, а також будуть розкриті деякі позначення, що використовуються в /о даному описі.

А. Визначення термінів

При використанні в даному описі наведені нижче терміни мають вказане значення, якщо не вказане інше. "Алкіл" являє собою моновалентну насичену або ненасичену, лінійну, розгалужену або циклічну, аліфатичну (тобто не ароматичну) вуглеводневу групу. Відповідно до різних втілень винаходу, алкільна група містить 1-20 /5 атомів вуглецю, тобто являє собою С1-С20 (або С 4-С2о) групу, або являє собою С1-С18 групу, С1-С12 групу,

С1-С6 групу або С1-СА4 групу. Незалежно, в різних втіленнях винаходу, алкільна група: містить нуль розгалужень (тобто являє собою лінійний ланцюг), одне розгалуження, два розгалуження або більше, ніж два розгалуження; є насиченою; є ненасиченою (де ненасичена алкільна група може містити один подвійний зв'язок, два подвійних зв'язки, більше, ніж два подвійних зв'язки і/або один потрійний зв'язок, два потрійних зв'язки або більше,

Ніж два потрійних зв'язки); являє собою або включає циклічну структуру; є ациклічною. Приклади алкільних груп включають С.алкільні групи (тобто, -СН»з (метил)), Соалкільні групи (тобто, -СНоСнН» (етил), -СНАСН» (етеніл) і -С-СН (етиніл)) і Сзалкільні групи (тобто, -СНоСНоСН»з (н-пропіл), -СН(СНЗз)» (ізо-пропіл), -«СНАСН-СН»з (1-пропеніл), -С-С-СНуз (1-пропініл),, -СН»-СНАСНЬ (2-пропеніл), -СНЬ-С-СН о (2-пропініл), -С(СНьз)-СНьо (1-метилетеніл) і -СН(СН»)» (циклопропіл)). с "Арил" являє собою моновалентну ароматичну вуглеводневу циклічну систему. Ця циклічна система може о бути моноциклічною або конденсованою поліциклічною (наприклад, біциклічною, трициклічною і т.д.). У різних втіленнях моноциклічні арильні ядра складаються з С5-С10, або С5-С7, або С5-С6б, де ці числа при атомах вуглецю означають кількість атомів вуглецю, які утворюють циклічну систему. Переважною арильною групою є

Сб циклічна система, тобто фенільне ядро. У різних втіленнях поліциклічне ядро являє собою біциклічнуарильну «Ф) групу, де С8-С12 або С9-С10 є переважними біциклічними арильними групами. Переважною поліциклічною арильною групою є нафтильне ядро, яке складається з 10 атомів вуглецю. с "Гетероалкіл" являє собою алкільну групу (як визначено раніше), в якій щонайменше, один з атомів вуглецю Ге заміщений гетероатомом. Переважними гетероатомами є азот, кисень, сірка і галоген. Гетероатом може, хоча звичайно це і не так, мати таку ж кількість валентних зв'язків, як і вуглець. Відповідно, в тому випадку, Ф коли вуглець замінюється на гетероатом, може зажадатися збільшити або зменшити кількість атомів водню, - пов'язаних з гетероатомом, з тим, щоб їх кількість відповідала кількості валентних зв'язків гетероатома.

Наприклад, якщо вуглець (валентність чотири) замінюється на азот (валентність три), то один з атомів водню, раніше приєднаний до заміненого вуглецю, повинен бути видалений. Аналогічним чином, якщо вуглець « замінюється на галоген (валентність один), то три (тобто всі) атоми водню, раніше приєднані до заміненого вуглецю, повинні бути видалені. - с "Гетероарил" є одновалентною ароматичною циклічною системою, що містить вуглець і, щонайменше, ч одному гетероатом в ядрі. У різних втіленнях гетероарильна група може містити один гетероатом або 1-2 ,» гетероатоми, або 1-3 гетероатоми, або 1-4 гетероатоми в ядрі. Гетероарильні ядра можуть бути моноциклічними або поліциклічними, причому поліциклічне ядро може містити конденсовані, спіро або місточкові сполуки ядер. У одному з втілень гетероарил вибирають з моноциклічних і біциклічних ядер. Моноциклічні гетероарильні ядра -і можуть містити приблизно 5-10 атомів--ленів (вуглець і гетероатоми), переважно, 5-7, і найбільш переважно, с 5-6 атомів--ленів в ядрі. Біциклічні гетероарильні ядра можуть містити приблизно 8-12 атомів--ленів або 9-10 атомів--ленів в ядрі. Гетероарильне ядро може бути заміщеним або незаміщеним. У одному з втілень ко гетероарильне ядро є незаміщеним. У іншому втіленні гетероарильне ядро є заміщеним. Приклади т 50 гетероарильних груп включають бензофуран, бензотіофен, фуран, імідазол, індол, ізотіазол, оксазол, піперазин, піразин, піразол, піридазин, піридин, піримідин, пірол, хінолін, тіазол і тіофен. іЧе) "Гетероатом" являє собою атом галогену, азоту, кисню, фосфору, кремнію або сірки. Групи, що містять більше одного гетероатому, можуть містити різні гетероатоми. "Вуглеводневі групи" являють собою хімічні групи, утворені тільки воднем і вуглецем; "галогенвуглецеві групи" являють собою хімічні групи, утворені тільки галогеном і вуглецем; і "галогенвуглеводневі групи" являють собою хімічні групи, утворені тільки воднем, галогеном і вуглецем. о Терміни "органічні групи" і "органічні фрагменти" використовуються як синоніми і відносяться до іме) стабільних структур, які складаються з вказаного числа атомів вказаного типу. "Фармацевтично прийнятна сіль" і "ї солі" у разі сполук даного винаходу відноситься до адитивних солей 60 кислоти і до адитивних солей основи.

Термін "адитивна сіль кислоти" відноситься до солей, одержаних із сполук згідно з даним винаходом і неорганічних кислот, таких як хлористоводнева кислота, бромистоводнева кислота, сірчана кислота, азотна кислота, фосфорна кислота і ним подібних, і/або органічних кислот, таких як оцтова кислота, пропіонова кислота, гліколева кислота, піровиноградна кислота, щавлева кислота, малеїнова кислота, малонова кислота, 65 янтарна кислота, фумарова кислота, винна кислота, лимонна кислота, бензойна кислота, корична кислота, мигдалева кислота, метансульфонова кислота, етансульфонова кислота, п-толуолсульфонова кислота,

саліцилова кислота і ним подібних кислот.

Термін "адитивна сіль основи" відноситься до солей, одержаних із сполук згідно з даним винаходом і неорганічних основ, таких як солі натрію, калію, літію, амонію, кальцію, магнію, заліза, цинку, міді, марганцю, алюмінію і ним подібних. Відповідні солі включають солі амонію, калію, натрію, кальцію і магнію, одержані з фармацевтично прийнятних органічних нетоксичних основ, і включають солі первинних, вторинних і третинних амінів, включаючи заміщені аміни природного походження, циклічні аміни і основні іонообмінні смоли, такі як ізопропіламін, триметиламін, діетиламін, триетиламін, трипропіламін, етаноламін, 2-диметиламіноетанол, 2-діетиламіноетанол, триметамін, дициклогексиламін, лізин, аргінін, гістидин, кофеїн, 70 прокаїни, гідрабамін, холін, бетаїн, етилендіамін, глюкозамін, метилглюкамін, теобромін, пурин, піперазин, піперидин, М-етилпіперидин і ним подібні.

У тих випадках, коли яка-небудь змінна зустрічається частіше, ніж один раз в якому-небудь компоненті або сполуці формули (1), її визначення в кожному випадку є незалежним від її визначення в будь-якому іншому випадку. Допустимі тільки такі комбінації замісників і/або змінних, які приводять до стабільних сполук. 7/5 Сполуки, придатні для використання в способах і в композиціях згідно з даним винаходом, також як і сполуки даного винаходу можуть містити асиметричні центри або знаходитися у вигляді рацематів, рацемічних сумішей і індивідуальних діастереомерів, або енантіомерів, і всі їх ізомерні форми входять в об'єм даного винаходу.

Рацемат або рацемічна суміш не має на увазі суміш стереоізомерів у співвідношенні 50:50.

Згідно з іншим аспектом даний винахід відноситься до фармацевтичної композиції, що включає сполуку го формули (1), як указано вище, в поєднанні з фармацевтично прийнятним носієм, наповнювачем або розріджувачем. Такі композиції можуть бути корисні для лікування запалення або інших станів, як показано в даному описі. Дані композиції можуть бути також представлені у вигляді лікарської форми, яка може бути корисна, наприклад, для лікування запалення.

Дані композиції корисні, наприклад, як зразки для дослідження, зручні для насипання, придатні як сч фармацевтичні композиції. Необхідна для випробувань кількість сполуки згідно з даним винаходом являє собою о кількість, яку легсо можна виміряти, використовуючи загальноприйняті методики і процедури кількісного аналізу, які добре відомі і зрозумілі фахівцям в даній області техніки. Необхідна для випробувань кількість сполуки згідно з даним винаходом буде, як правило, варіюватися від приблизно 0,001мас.бо до приблизно 100мас.бо від сумарної маси композиції. Інертні носії включають будь-яку речовину, яка не розпадається або б зр Іншим чином ковалентно не взаємодіє зі сполукою формули (1). Прикладами відповідних інертних носіїв є вода; водні буфери, такі як буфери, що звичайно використовуються в аналізах методом високоефективної рідинної с хроматографії (ВЕРХ); органічні розчинники, такі як ацетонітрил, етилацетат, гексан і подібні ним розчинники; с і фармацевтично прийнятні носії. "Фармацевтично прийнятні носії" для терапевтичного застосування добре відомі у фармацевтиці і описані, Ме

З5 Наприклад, в |Кетіпдіоп5 РНагтасеціїса! Зсіепсез, Маск Рибіїзпіпд Со (А. К. Сеппаго едії. 1985)). Наприклад, Кк. можуть бути використані стерильний сольовий розчин і забуферений фосфатом сольовий розчин з фізіологічним значенням рН. Консерванти, стабілізатори, барвники і речовини, що додають смак і запах, можуть бути включені у фармацевтичну композицію. Наприклад, як консерванти можуть бути додані бензоат натрію, сорбінова кислота і складні ефіри п-гідроксибензойної кислоти |там же, с.144914. У доповнення, можуть бути використані « антиоксиданти і суспендуючі агенти |див. там же). з с Стероїдні сполуки даного винаходу містять, щонайменше, чотири ядра, що звичайно позначаються як А, В, С . і О, як показано нижче, де ядро А може бути конденсовано з додатковим ядром: и? є св) -І се) . іме)

В. Сполуки о Даний винахід відноситься до сполук формули (1) і їх фармацевтично прийнятних солей, сольватів,

Ге) стереоізомерів і проліків, окремо або в суміші, ш я й :

Ф) з . 60 б5 (і -

де, в кожному випадку незалежно:

В ї 2 вибирають з водню, кисню таким чином, щоб утворити нітро або оксим, аміно, -5О3-К і органічних груп, що містять 1-30 атомів вуглецю і необов'язково містять 1-6 гетероатомів, вибраних з азоту, кисню, фосфору, кремнію і сірки, і де В? може представляти прямий зв'язок з атомом під номером 3, або Б'їЇВ2 можуть разом з атомом М, до якого вони обидва приєднані, утворювати гетероциклічну структуру, яка може бути частиною органічної групи, що містить 1-30 атомів вуглецю і необов'язково містять 1-6 гетероатомів, вибраних з азоту, кисню і кремнію; або де В! може представляти ланцюг з 2-х або 3-х атомів, приєднаний до атома під номером 2 таким чином, що -МВ 1- утворює частину конденсованої біциклічної структури, що включає ядро А; вЗів7 вибирають з прямих зв'язків з атомами під номерами 6 і 7, відповідно, таким чином, щоб утворилися карбонільні групи, з водню або із захисної групи, за умови, що ВЗ і/або 7 представляють частину захисної групи гідроксилу або карбонілу; номери від 1 до 17, кожний, представляє атом вуглецю, де атоми вуглецю під номерами 1,2, 4, 11, 12, 15, 16і 17 можуть бути незалежно заміщені: й (а) однією з груп: 20, -С(В?ХЕУ), «С-С(ВРХ(ЕУ), -«С(ВХвХС(ВХАУ)а- і «О(С(ВРХЕ))п0)-, де п змінюється в діапазоні від 1 до приблизно 6; або (Б) двома з наступних груп, які вибирають незалежно: -Х,-А ХЕ), -85 ї-оК; 20 і де атоми вуглецю під номерами 5, 8, 9, 10, 13 і 14 можуть бути незалежно заміщені однією з груп -Х, -В5, -ЩВХе22) або -ОБ; в доповнення до груп -ОВ З і -ОБ7, як показано, кожний з атомів вуглецю під номерами 6 і 7 може бути незалежно заміщений однією з груп -Х, - (ХВ), -? або -ОВ; кожне з ядер А, В, С і О є незалежно повністю насиченим, частково насиченим або повністю ненасиченим; с 29 ВЕ? в кожному випадку незалежно вибирають з Н, Х і С..зо-органічного фрагмента, який необов'язково може Ге) містити, щонайменше, один гетероатом, вибраний з групи, що складається з бору, галогену, азоту, кисню, кремнію і сірки; причому дві гемінальні групи КЕ? можуть разом утворювати ядро разом з атомом вуглецю, до якого вони обидві приєднані; б» 30 25 представляє Н або захисну групу, таку, що «ОК З представляє захищену гідроксильну групу, де віцинальні групи -ОК можуть разом утворювати циклічну структуру, яка захищає віцинальні гідроксильні групи, і де с гемінальні групи -ОБЗ можуть разом утворювати циклічну структуру, яка захищає карбонільну групу; і с

Х представляє фторид, хлорид, бромід і йодид.

Відповідно до одного з аспектів даного винаходу, вів вибирають з водню і органічних груп, що містять іа 35 1-30 атомів вуглецю і необов'язково містять 1-6 гетероатомів, вибраних з азоту, кисню, фосфору, кремнію і рч- сірки. Необов'язково, К представляє прямий зв'язок з атомом під номером 3. Згідно з іншим аспектом групи

КТ, в ї атом М, до якого вони обидві приєднані, утворюють гетероциклічну структуру, яка може бути частиною органічної групи, що містить 1-30 атомів вуглецю і необов'язково містять 1-6 гетероатомів, вибраних з азоту, « кисню і кремнію. Відповідно до іншого аспекту, В може представляти ланцюг з 2-х або 3-х атомів, приєднаний 70 до атома під номером 2 таким чином, що -МЕ!- утворює частину конденсованої біциклічної структури, що н- с включає ядро А, і 2 або З атоми вибирають з С, М ії ОО таким чином, щоб утворилася стабільна структура. хз Необов'язково, відповідно до даних і інших аспектів даного винаходу, органічна група містить 1-20 атомів вуглецю, тоді як в іншому необов'язковому втіленні винаходу органічна група містить 1-10 атомів вуглецю.

Згідно з переважним аспектом даного винаходу, кожний з ВЕ в представляє водень. Дані стероїди не -1 тільки володіють необхідною біологічною активністю, але також є зручними сполуками-попередниками для одержання інших стероїдів згідно з даним винаходом, в яких В ї/або 22 не є воднем. і, Наприклад, згідно з одним з втілень, винахід відноситься до сполуки формули (1), в якій К 1 в ко представляють водень, вЗів вибирають з прямих зв'язків з атомами під номерами 6 і 7, відповідно, таким 7 50 чином, щоб утворилися карбонільні групи, з атома водню або захисної групи, таким чином, щоб ВЗ і/або В" були частиною захисної групи гідроксилу або карбонілу; і в доповнення до наведених груп -ОВ З | «ОБ, як показано, ср кожний з атомів вуглецю під номерами 6 і 7 заміщений атомами водню в тих можливих випадках, коли -ОВЗ3 або -О87 представляє карбонільну групу; атоми вуглецю під номерами 1, 2, 4, 11, 12, 15 і 16 кожний заміщений двома атомами водню; атоми вуглецю під номерами 5, 8, 9 і 14 кожний заміщений одним атомом водню; атом 99 вуглецю під номером 10 заміщений метилом; атом вуглецю під номером 13 в тому випадку, коли він не є

ГФ) частиною ненасиченого зв'язку, заміщений метилом; атом вуглецю під номером 17 заміщений (а) однією з груп: юю хо, «(5 ХвУ), хос(веу(ве), -«С(ВРувуС(ВХУ) п і «О(С(ВРХВУ))1О)-, де п змінюється в діапазоні від 1 до приблизно 6; або (Б) двома з наступних груп, які вибирають незалежно: - Х, - (В ХВ), -5 і-ОБ5; кожне з ядер во А, В, С і О є незалежно повністю насиченим, частково насиченим або повністю ненасиченим; В? в кожному випадку незалежно вибирають з Н, Х і С..30-органічного фрагмента, який необов'язково може містити, щонайменше, один гетероатом, вибраний з групи, що складається з бору, галогену, азоту, кисню, кремнію і сірки; причому дві гемінальні групи ЕР можуть разом утворювати кільце разом з атомом вуглецю, до якого вони обидві приєднані; ЕЗ представляє Н або захисну групу, таку, що -«О2З представляє захищену гідроксильну групу, 65 де віцинальні групи -ОКЗУ можуть разом утворювати циклічну структуру, яка захищає віцинальні гідроксильні групи, і де гемінальні групи -ОКЗ можуть разом утворювати циклічну структуру, яка захищає карбонільну групу; і

Х представляє фторид, хлорид, бромід і йодид.

Згідно з іншим втіленням, винахід відноситься до сполуки формули (1), в якій вВ'їв2 представляють водень,

ВЗ їв вибирають з водню або захисних груп таким чином, щоб ВЗ і/або Б" були частиною захисної групи гідроксилу; атоми вуглецю під номерами 1, 2, 4, 11, 12, 15 і 16 кожний заміщений двома атомами водню; атоми вуглецю під номерами 5, 8, 9 і 14 кожний заміщений одним атомом водню; атом вуглецю під номером 10 заміщений метилом; атом вуглецю під номером 13 в тому випадку, коли він не є частиною ненасиченого зв'язку, заміщений метилом; атом вуглецю під номером 17 заміщений (а) однією з груп: «С(В2ХЕЗ), -С-С(В2ХЕУ); або (Б) двома з наступних груп, які вибирають незалежно: -Х, -МЩ(В 22) і -У; кожне з ядер А, В, С і О є незалежно повністю насиченим або частково насиченим; К? в кожному випадку незалежно вибирають з Н, Х і

С, зо-вуглеводневої, галогенвуглецевої і галогенвуглеводневої груп; і Х представляє фторид, хлорид, бромід і йодид.

Згідно з ще одним втіленням, винахід відноситься до сполуки формули (1), в якій К 1ів2 представляють водень, ВЗ і 27 вибирають з атома водню або захисних груп таким чином, щоб ВЗ і/або Б? були частиною захисної групи гідроксилу; атоми вуглецю під номерами 1, 2, 4, 11, 12, 15 і 16 кожний заміщений двома атомами водню; атоми вуглецю під номерами 5, 8, 9 і 14 кожний заміщений одним атомом водню; атом вуглецю під номером 10 заміщений метилом; атом вуглецю під номером 13 в тому випадку, коли він не є частиною ненасиченого зв'язку, заміщений метилом; атом вуглецю під номером 17 заміщений (а) однією з груп:

ЕС(ВУХеУ), -С-С(В2(ЕУ); або (Б) двома групами -В2; кожне з ядер А, В, С і О є незалежно повністю насиченим або частково насиченим; ЕВ? в кожному випадку незалежно вибирають з Н і С. зо-вуглеводневої групи.

Конкретні сполуки даного винаходу в яких К і К представляють водень, включають наступні: с з (8)

А (о) , с ; с

І - і Фу би ь Х ча ' - с з» , ож, г; що т -І се) ко. іме) во 70 іЧе) й о ьи ко Згідно з іншим аспектом, винахід відноситься до стероїдів, які є З-азотзаміщеними, де 3-азот заміщений органічною групою. Наприклад, винахід відноситься до стероїдних сполук, в яких В ! вибирають з -С(-0)-87, 60 -С(БО)МН-В ії -805-87; де ВК" вибирають з алкільної, гетероалкільної, арильної і гетероарильної груп. У спорідненому втіленні в представляє водень і Кк 2 представляє -СН 2-87, де в' вибирають з алкільної, гетероалкільної, арильної і гетероарильної груп. У одному з втілень В вибирають з Сі 1о-вуглеводневих груп. У іншому втіленні -С(-0)-К' включає біотин. У іншому втіленні К/ вибирають з алкілзаміщеного фенілу, 65 галогензаміщеного фенілу, алкоксизаміщеного фенілу, алкоксизаміщеного фенілу, арилоксизаміщеного фенілу і нітрозаміщеного фенілу.

Згідно з іншим аспектом, (В)(К2)М- представляє гетероцикл, тобто М, що входить в (В )(К2)М-, може бути частиною гетероциклічного ядра. Приклади включають: | | Й ; ; т " зи

Згідно з іншим аспектом, один або обидва з В! і В2 включають гетероциклічне ядро або карбоциклічне ядро.

Переважним гетероциклічним ядром є ди і переважним карбоциклічним ядром є феніл, включаючи заміщений феніл, такий як З-метилфеніл, 4-гідроксифеніл і 4-сульфонамідфеніл.

Згідно з іншим аспектом, В' може представляти ланцюг з 2-х або 3-х атомів, приєднаний до атома під Га номером 2 таким чином, що -МЕ- утворює частину конденсованої біциклічної структури, що включає ядро А. о

Таким чином, даний винахід дозволяє одержати сполуки формули, наведеної нижче, де 7 представляє 2 або З атоми, вибраних з С, М, і О. Ядро, що включає 7, може бути насиченим або ненасиченим. (о) 3о І сч с (о) м. ч - с Приклади таких сполук з конденсованими ядрами включають: - и?

І

-І се) іме) ; во 70 ! іЧе) й

Згідно з іншим аспектом, В представляє водень і В? включає Сі. 1овуглеводневу групу.

Згідно з іншим аспектом, в! представляє водень і 2 представляє гетероалкіл. Відповідний гетероалкіл включає, без обмежень, Сі.ралкіл-М/-Сізоалкілен, де МУ вибирають з ОО і МН; НО-С). оралкілен-; і

ГФ) НО-С. 1ралкілен-Му-С 1. 1далкілен-, де МУ вибирають з О і МН. г Згідно з іншим аспектом, кожний з ВК! і Б? незалежно вибирають з галогену і органічних груп, що містять 1-20 атомів вуглецю і необов'язково містять 1-5 гетероатомів, вибраних з азоту, кисню, кремнію і сірки. во Згідно з іншим аспектом, кожний з Б' ії К2 незалежно вибирають з водню, КУ, КУ, 29, в і в, де КЗ вибирають з С. зралкілу, С..огетероалкілу, що містить 1, 2 або З гетероатоми, Св.лрарилу і Сз 15гетероарилу, що включає 1, 2 або З гетероатоми; КЕ? вибирають з (КЗ),-Сі зралкілену, (К9),-С. 1огетероалкілену, що включає 1, 2 або З гетероатоми, (К2)-Св.1оарилену і (28)-Сз 15гетероарилену, що включає 1, 2 або З гетероатоми; КО вибирають з (К9У)-Сіралкілену, (КУ)-Сіогетероалкілену, що включає 1, 2 або 3 гетероатоми, б5 (29)-Свлоарилену і (29) Сз 15гетероарилену, що включає 1, 2 або З гетероатоми; Б'!! вибирають з

(2793,-С лралкілену, (В79У),-С4 чогетероалкілену, що включає 1, 2 або З гетероатоми, (Б/9)-Сврарилену і (879),-Сз 15гетероарилену, що включає 1, 2 або З гетероатоми; Б"? вибирають з (К/7),-С..зралкілену, (877),-Су зогетероалкілену, що включає 1, 2 або З гетероатоми, (К117),-Св 1оарилену і (К17),-Сз 1Бгетероарилену, 9 що включає 1, 2 або З гетероатоми, і г вибирають з 0, 1, 2, 3, 4 і 5, з тією умовою, що В'ї в: можуть приєднуватися до спільного атома таким чином, щоб утворити з вказаним спільним атомом кільце.

Згідно з іншим аспектом, винахід відноситься до стероїдів, структура яких описана вище, в якій: кожний з в' і Кк? незалежно вибирають з водню, КЗ, БК, КО, в і вг, де КЗ вибирають з алкілу, гетероалкілу, арилу і уд Гетероарилу; КО вибирають з (Б8).-алкілену, (БЗ)-гетероалкілену, (ЕЗ),-арилену і (БУ);-гетероарилену; КО вибирають з (Б) -алкілену, (К9)-гетероалкілену, (БУ)-арилену і (ВУ)-гетероарилену; БК! вибирають з (2 79),-алкілену, (ВЕУ) -гетероалкілену, (К19),-арилену і (ВЕ 79)-гетероарилену; К'2 вибирають з (В 9),-алкілену, (1) «гетероалкілену, (7) -арилену і (В) -гетероарилену. і г вибирають з 0, 1, 2, 3, 4 і 5, заумови, що Кі 2 можуть приєднуватися до спільного атома таким чином, щоб утворити з вказаним спільним атомом кільце; 75. КЗ Ї ВК вибирають з атома водню і захисних груп таким чином, щоб ВЗ і/або 7 були частиною захисної групи гідроксилу; атоми вуглецю під номерами 1, 2, 4, 11, 12, 15 і 16 кожний заміщений двома атомами водню; атоми вуглецю під номерами 5, 8, 9 і 14 кожний заміщений одним атомом водню; атом вуглецю під номером 10 заміщений метилом; атом вуглецю під номером 13 в тому випадку, коли він не є частиною ненасиченого зв'язку, заміщений метилом; атом вуглецю під номером 17 заміщений (а) однією з груп: «С(В2ХЕУ) і -С-С(ВР(ВЕ); або (в) двома групами -В9; кожне з ядер А, В, С і О є незалежно повністю насиченим або частково насиченим; Во в кожному випадку незалежно вибирають з Н і С..40 вуглеводневих груп.

Наприклад, Б' і Б? вибирають з атома водню, СНа-, СНа(СНо)»-, СНа(СНо)д-, СНзСО-, СеНьБСО-, (сСн3у)»сНзЗоО,-, СеНьзО»-, СеНнБМНОоО-, СнНау(СснНа)з»МнеО-, СНу(сНг»МН(СН»2)»-, (СНу)»М(СН2)»-, НОСНоСН»-, сч ов НОоСнНхСН2)-, НОСНоСНоМНоНоСН»-, 3-(СНз)СеНа-, 4-(НО)сСвНА-, 4(НМ5О2)СеНа-, 4-(СНЗІСНІСЬНа-СНе-, 2-"-)СеН,-СН»-, 3-(СЕ3)СеНА-СН»-, 2--СНУЗзОСеН,-СН»о-, 4-(СЕ3О)СеН,-СН»-, 3-(«СеНн5О)СьнНу-СН»-, і) 3--МО2)СеН,-СН»-, (22) ох : . й в ці сч

А, - о ' щі ч- ' І або Б! ії 22 можуть об'єднуватися разом з атомом азоту, до якого вони обидва приєднані і утворювати « гетероцикл, вибраний з: ші с - з 45 . їм і У" Ж,і се)

Конкретні сполуки даного винаходу в яких КЕ представляє водень, але К2 не є воднем, включають: іме) г) 50 іЧе)

Ф) іме) 60 б5 ч ; ; то , | ' чі ' '

НИ ; 1

Таким чином, в одному з сімейств переважних сполук згідно з даним винаходом К' представляє водень, але

В2 не є воднем.

У стероїдних сполуках даного винаходу, як показано вище, відповідно до одного аспекту К Зв представляють водень, тобто стероїд є гідроксизаміщеним у кожного з атомів вуглецю, що знаходяться під с номерами 6 і 7. В відповідному варіанті, одна або обидві гідроксигрупи у атомів вуглецю, що знаходяться під о номерами 6 і 7, знаходяться в захищеній формі, тобто пов'язані з групою, що є захисною для гідроксигрупи.

Такі захисні групи добре відомі в даній області техніки, і розкриті, наприклад, в |Огеепе апа УУців, "Ргоїесіїме.Сгоцрз іп Огдапіс Зупіпезів", дойп УМіеу 5 оп, Мем ХогКк). Відповідна захисна група являє собою кетальну групу, внаслідок чого даний винахід відноситься до сполук наступної структури: Ге»)

Зо сч ка се й у їй 1 їч- / - з» Як вказувалося вище, даний винахід відноситься до стероїдних сполук, які включають сполуки певної стереохімії. Одна з таких сполук має стереохімію, наведену у вигляді наступної структури для В ЗО- і В7О-: -і се) іме) іме) т. іЧе)

Щі о Як також вказувалося вище, даний винахід відноситься до сольових форм стероїдних сполук згідно з даним винаходом, переважно, фармацевтично прийнятних солей. Згідно з одним з втілень, -Щ(В (22) знаходиться в де сольовій формі. Іншими словами, -М(Е (22) є протонованим таким чином, що М несе позитивний заряд. В такому випадку стероїдна сполука даного винаходу являє собою адитивну сіль кислоти, як визначено вище в 60 даному описі. Відповідно до переважного аспекту, даний винахід відноситься до гідрохлоридних солей сполуки стероїдної структури, наведеної вище. Відповідно до переважного аспекту, даний винахід відноситься до ацетатних солей сполуки стероїдної структури, наведеної вище.

Як також вказувалося вище, даний винахід відноситься до проліків конкретних сполук, представлених формулою (1). Згідно з одним з аспектів, даний винахід направлений на одержання проліків будь-якої з бо конкретних сполук, представлених формулою (1). Відповідно до іншого аспекту, з даного винаходу виключені проліки конкретних сполук, представлених формулою (1), тобто один з аспектів даного винаходу направлений на одержання сполук формули (1) і фармацевтично прийнятних солей, сольватів, стереоізомерів, але не проліків вказаних сполук, окремо або в суміші.

У стероїдних сполуках даного винаходу як вказувалося вище, в переважному втіленні, атом під номером 17 заміщений групою -С(БР)), і ВО вибирають з водню, галогену, С. валкілу, Су вгідроксіалкілу |і -С0.-С, валкілу. У іншому переважному втіленні, атом 17 заміщений С. валкілом або С. вгалогеналкілом; або атом під номером 17 заміщений -О85 або 50, де 5 представляє водень.

У стероїдних сполуках даного винаходу як вказувалося вище в переважному втіленні, щонайменше, один з 70 атомів під номерами 10 і 13 заміщений метилом.

У стероїдних сполуках даного винаходу як вказувалося вище, в переважному втіленні, атоми під номерами від 1 до 16 кожний представляють водень, де атоми вуглецю під номерами 1, 2, 4, 11, 12, 15 і 16 можуть бути незалежно заміщені: (а) однією з груп: 0, «С(ВХЕ), «С-С(ВХУ), -«С(ВРХА?ХС(ВУа- і «О(С(ВРХеР)пО) -, де п змінюється в діапазоні від 1 до приблизно 6; або (б) двома з наступних груп, які вибирають незалежно: 19. х,-Ще"Хв2)-, -85 і -ОБ5; і атом під номером 17 представляє атом вуглецю, заміщений: (а) однією з груп: -Ф(Квадрвва), -с-с(втадвза) і «с(втаувзадс(ваувтза)),-, де п змінюється в діапазоні від 1 до приблизно 6; або (Б) двома з наступних груп, які вибирають незалежно: - Х, -МЩ(В 82) і -25а; де Бра в кожному випадку незалежно вибирають з Н, Х і С. .3о органічного фрагмента, який необов'язково може містити, щонайменше, один 20 гетероатом, вибраний з групи, що складається з бору, галогену, азоту, кремнію і сірки; де дві гемінальні групи во можуть разом утворювати кільце з атомом вуглецю, до якого вони обидві приєднані. Необов'язково, Б За в кожному випадку незалежно вибирають з Сі. зовуглеводневої, С. зогалогенвуглецевої, Сі зогалогенвуглеводневої груп, Н і Х. В альтернативному необов'язковому втіленні, Ба в кожному випадку незалежно вибирають з

С. 4овуглеводневої, С)/.1огалогенвуглецевої, С. огалогенвуглеводневої груп, Н і Х. Необов'язково, кожне з с 25 перерахованих втілень згідно з даним винаходом передбачає подальше втілення, в якому В! і К? вибирають з о водню, кисню таким чином, щоб утворилася нітрогрупа або оксим, аміногрупи, -50 3-К і органічних груп, що містять 1-30 атомів вуглецю і незалежно містять 1-6 гетероатомів, вибраних з кисню, фосфору, кремнію до сірки, де В2 може бути прямим зв'язком з атомом під номером 3, або в'їв2 разом з атомом М, до якого вони обидва приєднані, можуть утворювати гетероциклічну структуру, яка може бути частиною органічної групи, що Ме. 30 містить 1-30 атомів вуглецю і необов'язково включає 1-6 гетероатомів, вибраних з кисню і кремнію; або Б' може с представляти ланцюг з 2-х або 3-х атомів, приєднаний до атома під номером 2 таким чином, що -МВ 1- утворює сч частину конденсованої біциклічної структури, що включає ядро А. Необов'язково, в кожному з перерахованих втілень даним винаходом пропонується подальше втілення, в якому атоми вуглецю під номером 1, 2, 4, 11, 12, Ге) і 16, в тому випадку, коли вони не є частиною ненасиченого зв'язку, кожний заміщений двома атомами водню; м 35 атоми вуглецю під номерами 5, 8, 9 і 14, в тому випадку, коли вони не є частиною ненасиченого зв'язку, кожний заміщений одним атомом водню; атом вуглецю під номером 10 заміщений метилом; і атом вуглецю під номером 13 в тому випадку, коли він не є частиною ненасиченого зв'язку, заміщений метилом. Необов'язково, в кожному з перерахованих втілень даним винаходом пропонується подальше втілення, згідно з яким атоми вуглецю під « номерами 1, 2, 4, 11, 12, 15 і 16 кожний заміщений двома атомами водню; атоми вуглецю під номерами 5, 8, 9 і -в 14 кожний заміщений одним атомом водню; атом вуглецю під номером 10 заміщений метилом; і атом вуглецю с під номером 13 в тому випадку, коли він не є частиною ненасиченого зв'язку, заміщений метилом. :з» У стероїдних сполуках даного винаходу як показано в даному описі, відповідно до переважного втілення кожний з В! і 82 представляє водень; і/або кожний з вЗів7 представляє водень; і/або атом вуглецю під номером 17 заміщений (а) однією з груп: «С(ВРаутра), ос(Ваутре) і -«с(взауваус(врацва)),-, де п змінюється в - І діапазоні від 1 до приблизно 6; або (б) двома з наступних груп, які вибирають незалежно з: - Х, -Щ(В 82) і-в7а; с де Ка в кожному випадку незалежно вибирають з Н, Х і С. 39 органічного фрагмента, який необов'язково може містити, щонайменше, один гетероатом, вибраний з групи, що складається з бору, галогену, азоту, кремнію і де сірки; причому дві гемінальні групи Е? можуть разом утворювати кільце разом з атомом вуглецю, до якого вони г) 50 обидві приєднані.

У стероїдах даного винаходу якщо не указано інше, кожне з ядер А, В, С і О є незалежно повністю

Ме) насиченим, частково насиченим або повністю ненасиченим. Таким чином, атоми водню, приєднані до атомів вуглецю в положеннях 1-17, можуть бути опущені таким чином, щоб зробити можливим ненасиченість ядер А, В,

С і/або Ю. Наприклад, в тому випадку, коли указано, що атоми вуглецю під номерами 5, 8, 9, і 14, заміщені одним атомом водню, і також указано, що кожне з ядер А, В, С і О є незалежно повністю насиченим, частково о насиченим або повністю ненасиченим, в цьому випадку який-небудь один або більше з атомів водню, приєднаних до атомів вуглецю під номерами 5, 8, 9, і 14, може бути виключений для того, щоб зробити о можливою ненасиченість у атома вуглецю.

Сполуки даного винаходу передбачається застосовувати як фармацевтичні засоби. Переважно, молекулярна 60 маса сполуки згідно з даним винаходом є відносно невисокою, тобто менше, ніж приблизно 5000г/моль, звичайно, менше, ніж приблизно 4000г/моль, більш типово, менше, ніж приблизно З000Ог/моль, ще більш типово, менше, ніж приблизно 2000г/моль, і зовсім типово, менше, ніж приблизно 1000г/моль, де мінімальна молекулярна маса сполуки згідно з даним винаходом становить приблизно ЗО0Ог/моль, і кожний їх таких типових інтервалів представляє окреме втілення даного винаходу. бо Стероїдні сполуки даного винаходу включають фармацевтично прийнятні солі, сольвати, стереоізомери і проліки, З-азот-6,7-дикисеньвмісних стероїдів, описані вище, окремо або в суміші один з одним.

Стероїдні сполуки даного винаходу можуть, і звичайно існують у вигляді твердих речовин, включаючи кристалічні тверді речовини, які можуть кристалізуватись із загальноприйнятих розчинників, таких як етанол,

М,М-диметилформамід, вода і подібні ним розчинники. Процес кристалізації може, в залежності від умов Кристалізації, приводити до одержання різних кристалічних структур. Звичайно, термодинамічно більш стабільна поліморфна форма більш вигідна для виробництва стероїдної сполуки згідно з даним винаходом в промисловому масштабі, і є переважною формою сполуки.

Часто процес кристалізації приводить до одержання сольвату стероїдної сполуки згідно з даним винаходом, що має структуру, показану вище. При використанні в даному описі термін "сольват" відноситься до агрегатів, 7/о які включають одну або більше 3-азот-6,7-дикисеньвмісну стероїдну сполуку даного винаходу і одну або більше молекул розчинника. Розчинник може являти собою воду, в цьому випадку сольват може бути гідратом. Як альтернатива, розчинник може являти собою органічний розчинник. Таким чином, сполуки даного винаходу можуть існувати у вигляді гідрату, включаючи моногідрат, дигідрат, напівгідрат, півторагідрат, тригідрат, тетрагідрат і подібні ним сполуки, а також у вигляді відповідних сольватованих форм. Стероїдні сполуки можуть /5 бути істинними сольватами, хоча в інших випадках можуть просто утримувати випадкову кількість води або являти собою суміш з водою плюс з деякими випадковими розчинниками.

При використанні, в даному описі термін "фармацевтично прийнятний сольват" відноситься до сольвату, який зберігає біологічну ефективність і властивості біологічно активної З-азот-6,7-дикисеньвмісної стероїдної сполуки згідно з даним винаходом. Приклади фармацевтично прийнятних сольватів включають, але не обмежуються цим, сольвати, що містять воду, ізопропанол, етанол, метанол, ДМСО (диметилсульфоксид), етилацетат, оцтову кислоту і етаноламін. Фахівцям в даній області техніки зрозуміло, що сольватовані форми еквівалентні несольватованим формам і, як передбачається, входять в об'єм даного винаходу. |ЗуКев, Р. А.,

Сцідерсок о Меспапізт іп Огдапіс Спетівігу, бій Еа (1986, допп УМіеу « опе, М.У.))| є прикладом посилання, в якому описані сольвати. с

Сполуки даного винаходу можуть існувати у вигляді окремих стереоізомерів, рацематів, і/або сумішей енантіомерів і/або діастереомерів. Всі такі окремі стереоізомери, рацемати і їх суміші, як передбачається, і) входять в об'єм даного винаходу. Відповідно до переважного аспекту, сполуки даного винаходу використовують в оптично чистій формі. "Фармацевтично прийнятні проліки", як мається на увазі, означають сполуку, яка може бути перетворена у б зо фізіологічних умовах або шляхом сольволізу в біологічно активну 3-азот-6,7-дикисеньвмісну стероїдну сполуку, описану вище. Таким чином, термін "проліки" відноситься до метаболічного попередника стероїдної сполуки с згідно з даним винаходом, який є фармацевтично прийнятним. Проліки можуть бути неактивними в той момент, с коли їх вводять суб'єкту, але іп мімо перетворюватися в активну З3-азот-6,7-дикисеньвмісну стероїдну сполуку даного винаходу. Проліки, як правило, швидко трансформуються іп мімо з одержанням материнської сполуки Ме

Зв вищезгаданої формули, наприклад, при гідролізі в крові. М

Обговорення проліків наведене у ІТ. Нідиспі, М. Зіеїйа, "Ргодгидз аз Моме! Оеїїмегу Зувіетв", МоІ.14, АС5

Зутрозішт Зегіев, а також в: Віогемегвібіе Сагпієегз іп Огид Оевзідп, ей. Ейжшага В. Коспе, Атегісап

РПпагтасеціїса| Аззосіайоп апа Регдатоп Ргезз, 1987), обидва ці джерела інформації включені в даний опис як посилання. Типові проліки являють собою похідне стероїдної сполуки згідно з даним винаходом, яке містить « "Трупи, що хімічно або метаболічно розщеплюються, і перетворюється, в результаті сольволізу або гідролізу у з с фізіологічних умовах, в сполуки згідно з даним винаходом, які є фармацевтично активними іп мімо. Проліки в похідній формі часто мають переваги в розчинності, сумісності з тканинами або характеризуються уповільненим ;» вивільненням в організмі ссавця див. Випадага, Н., Оевідп ої Ргодгидв, рр. 7-9, 21-24, ЕІвеміегт, Атвіегдат 1985). Переважні проліки являють собою сполуку, заміщену у З-азоту стероїду даного винаходу, причому

Замісник відщеплюється іп мімо з одержанням фармацевтично активної сполуки. -І Стероїди згідно з даним винаходом, заміщені азотом у СЗ і заміщені киснем у атомів в положеннях 6 і 7, володіють несподіваними властивостями, які посилюють ефективність таких сполук. Наприклад, стероїд даного і, винаходу володіє прекрасною метаболічною стабільністю у 59 фракції печінки людини. Наприклад, 10095 сполук ко 28, 89, 139 і 143 залишаються незміненими після 15 і навіть 40хв. інкубування з фракціями 59 людини.

Несподівано було виявлено, що азотні замісники, розташовані у атома С3, значно знижують глюкоронідацію ко молекул в плазмі. У доповнення, стероїди даного винаходу, які містять азотні замісники, розташовані у атома

Ге) СЗ, такі як сполуки 28, 89, і 83, добре розчинні у водних розчинах, виявляючи розчинність у воді »1О0Омг/мл. Крім того, ефективність і фармакокінетичний профіль стероїдів згідно з даним винаходом, що містять азотні замісники, розташовані у атома ССЗ, вельми підходять для фармацевтичного використання. Для доз «1,Омг/кг, один раз на день, відтворено показана значна протизапальна активність іп мімо на моделях запалення. У разі пацюків сполуки 28 і 89 характеризуються середнім значенням періоду напівперетворення 7,5 години і оральною

Ф) біодоступністю «10095, тоді як у мавп значення періоду напівперетворення становить 15 годин, і оральна ка біодоступність становить 25-3095. Максимальна концентрація в плазмі для обох видів передбачувана і змінюється згідно з лінійним законом. во С. Одержання сполук

Сполуки згідно з даним винаходом можуть бути одержані способами з проведенням стадій, відомих фахівцям в даній області техніки або аналогічних ним стадій. Загальні методики проведення реакцій стероїдів можуть бути знайдені в ("Зіегоїій Кеасіпе", С. Біегазві, Ей. Ноїдеп ЮОау, Зап Егапсізсо, Саїїї., 1963 і в наведених там посиланнях). Загальні методики синтезу можуть бути знайдені в |"Сотргепепзіме Огдапіс ігапзіогтайопв", 65 К. С. Гагоск, МСН Рибіївпеге, Мем/ МогК. М. М. 1989 і в наведених там посиланнях). Додаткові літературні посилання, корисні для синтезу сполук даного винаходу є наступними: |Т. Кеїспзіеїіп; С.Н. Меувзіге, Нем. Спіт.

Асіа, 1932, 22, 728; Н. МУевіті|ге; Н. Кіеуп; Р. Мегтеег; Г.А. мап ОіЇсК, геї ІЇен. 1980, 21, 2665; К.

РгелемжомузКу; К. УММіеспег, 05 Раї. Мо. 3,682,983; Р. Казраг; Н. УУйгеї!ї, У. 5б(егоїй Віоспет. 1985, 23, 259;

М.О. ЮБацйреп; Т. ргооКпагі, У. Ат. Спет. бос. 1981, 103, 237; А.). Мапгоп еї аї., У. Мед. Спет. 1963, 6, 1;

К.О. Сііпюп егї а)ї., У. Ат. Спет. ос. 1961, 83, 1478; і 9.А. 7дегіс еї аі., Спет. Апа Іпа. 1960, 1625).

У переважному способі як вихідні речовини або проміжні сполуки використовують С3, Сб, С7 і С17 поліоксигеновані стероїди. Методики введення Сб і С7 атомів кисню в комерційно доступні вихідні речовини описані в (патенті США 6046185)|. У цьому патенті США також розкрита множина способів, згідно з якими заміщення, з переважною стереохімією може бути здійснено в положеннях С1, С2, С4, С5, С8, С9, С10, С11, С12, 70 С13, С14, С16 ії С17. Відповідно до даного винаходу атоми кисню у Сб і С7 можуть бути присутніми у вигляді гідроксилів або у вигляді захищених гідроксилів. 6- і 7-гідроксили можуть бути захищені індивідуально або вони можуть становити частину ядра. Відповідні захисні групи перераховані в |Сгеепз апа МУців, "Ргогесіїме

Сгоирз іп Огдапіс Зупіпевів", допп УМіеу 5 Зопв, Мем/ Хогкі.

Як показано на схемі А, кетони, що являють собою сполуки 2, або аналогічні ним сполуки, можуть бути /5 проалкіловані різними алкілуючими групами з одержанням стероїдів даного винаходу, що містять, але, не обмежуючись вказаним, алкільні, циклоалкільні, арильні і гетероарильні замісники. Наприклад, алкілування 17-кетону, що являє собою сполуку 2, аніоном ацетилену приводить до одержання 17 р-етиніл-17 Д-гідроксильної проміжної сполуки З. Інверсія стереохімії замісника у атома С17 може бути здійснена утворенням спочатку метансульфонату з подальшою обробкою нітратом срібла (І) в тетрагідрофурані «ТГФ) і воді. Дегідратація сполуки З з використанням РОСІЇ з в 2,4-лутидині дає сполуку 4. Фторид тетрабутиламонію в ТГФ видаляє трет-бутилдиметилсилільну (ТВ5) захисну групу З-гідроксилу з одержанням сполуки 5. Обробка Зо-гідроксильної сполуки 5 з використанням 7пМ в.2ру, трифенілфосфіну і діїізопропілазодикарбоксилату (СОІАО) в толуолі приводить до Зр-азидосполуки 6. 2пМе.2ру одержують взаємодією 2п(МО53)» і МаМз з подальшою обробкою піридином відповідно до опублікованої методики |М.С. са

Міаца, Р. Коїййп, Зупіпевзів, 1990, 130). Відновлення азиду алюмогідридом літію в діетиловому ефірі (Еб2О) дає о амін 7. Обробка з використанням НСІ в ТГФ і води приводить до видалення ацетонідної групи і утворення амонійнохлоридної солі 8. (22) сч с 4. -. -. й м. : ж ї й - с ! - » -. чині -ї. ' -І ,' 41 7 се) іме) шщ ', іме) іЧе) . ї) КССН; її) РОСІ», 2,4-лутидин; ії) ВиаМЕ, ТГФ; ім) 7иМе.2ру, РАзР, ОВІАбС, толуол; м) ГІАІН;, ЕБО, вода, МесМ.

Як показано на схемі В, стероїди даного винаходу, що мають аленову функціональну групу, можуть бути (Ф) одержані з проміжної сполуки, аналогічної сполуці З. Прикладом є реакція сполуки З з ГіАІН,; і АІСІз в ТГФ з г одержанням алену 9. Фторид тетрабутиламонію в ТГФ видаляє захисну групу З-гідроксилу з утворенням при цьому сполуки 10. Обробка Зр-гідроксильної сполуки 10 з використанням 2пМ 6.2ру, трифенілфосфіну і во діїізопропілазодикарбоксилату (СОІАО) в толуолі приводить до Зр-азидосполуки 11. Відновлення азиду 11 алюмогідридом літію в ЕБО дає амін 12. Обробка з використанням НСІ в ТГФ і води приводить до видалення ацетонідної групи і утворення амонійнохлоридної солі 13. б5

70 г ; й з Ше - щ - : вок лев тва: в: 5 Ж... я оче ї) ПАН», АїІСіз, ТГФ; ії) ВЦА МЕ, ТГФ; ії) 2пМе.2ру, РАзР, ОПІАО, толуол; ім) ГІАІН», ЕБО; ху) НСІ, вода, Месм.

Як показано на схемі С, стероїди даного винаходу, що містять алкінільну функціональну групу, можуть бути одержані з аленових проміжних сполук. Прикладом є обробка сполуки 9 з використанням н-Виїі в ТГФ, що приводить, до одержання 17 р-етинільної сполуки 14. Фторид тетрабутиламонію в ТГФ видаляє захисну групу

З-гідроксилу з утворенням при цьому сполуки 15. Обробка З о-гідроксильної сполуки 15 з використанням с

ЯпМе2ру, трифенілфосфіну і СІАО в толуолі приводить до Зр-азидосполуки 16. Відновлення азиду 16 о алюмогідридом літію в ЕБО дає амін 17. Обробка з використанням НС1 в ТГФ і води приводить до видалення ацетонідної групи і утворення амонійнохлоридної солі 18.

Що . . ме)

Ї | ЩЕ сч 70 нд «гар рн, ід не) с СХ фа а г» вв аа ев 4, «ж З а й - «кр пе, ні ї) Н-Виїі, ТГФ; ії) Ви. МЕ, ТГФ; ії) 2иМе.2ру, РАзР, ПІАбО, толуол; ім) ГАІН»а, ЕБО; хм) НСІ, вода, Месм. ї-о Як показано на схемі О, стероїди даного винаходу і які містять алкенільну функціональну групу, можуть ко бути одержані з алкінових проміжних сполук. Прикладом є гідрування сполуки 14, що контролюється, з використанням як каталізатора Ра-Сасо з з одержанням алкену 19. Фторид тетрабутиламонію в ТГФ видаляє о захисну групу З-гідроксилу з утворенням при цьому сполуки 20. Обробка о-гідроксильної сполуки 20 з «с використанням 2пМ 6.2ру, трифенілфосфіну і СІАО в толуолі приводить до Зр-азидосполуки 21. Відновлення азиду 21 алюмогідридом літію в ЕБО дає амін 22. Обробка з використанням НСІ в ТГФ і води приводить до видалення ацетонідної групи і утворення амонійнохдоридної солі 23.

Ф) іме) 60 б5

" я М пе веж ме за. 70 у Яке и тя т їз - ї) Н», Ра-СасСо»; ії) Ви МЕ, ТГФ; ії) 2иМе.2ру, РАзР, ОІАб, толуол; ім) ГІАІНа, ЕБО; м) НСІ, вода, Месм.

Сполука 2 може бути використана у множині реакцій одержання олефінових сполук, включаючи реакцію типу реакції Віттіга, з одержанням сполук даного винаходу і які містять екзоциклічну олефінову групу у С17.

Наприклад, як показано на схемі Е, сполука 2 може бути оброблена етилтрифенілфосфонійбромідом і трет-бутоксидом калію (КОЇВи) з одержанням сполуки 24, у якої БК 4-метил і БКо-водень. Фторид СМ 259 тетрабутиламонію в ТГФ видаляє захисну групу З-гідроксилу з утворенням при цьому сполуки 25. Обробка ге)

Зо-гідроксильної сполуки 25 з використанням 2пМ 6-2ру, трифенілфосфіну і БІАО в толуолі приводить до

Зр-азидосполуки 26. Відновлення азиду 26 алюмогідридом літію в Еб2О дає амін 27. Обробка з використанням

НОЇ в ТГФ ії води приводить до видалення ацетонідної групи і утворення амонійнохлоридної солі 28, у якої

К/-:метил і Ко-водень б

Аналогічно з синтезом, показаним на схемі Е, кетони, такі як сполука 2, можуть бути піддані взаємодії з сі іншими реагентами типу реагентів Віттіга, такими як (але не обмежуючись вказаним) метил-, пропіл-, бутил-, пентил- або гексилтрифенілфосфонійбромід з одержанням стероїдів даного винаходу і аналогічних сполуці 28, у с яких Ко-водень і К/-водень, етил, пропіл, бутил або пентил. Ге)

Самі В у й СХ АД 0 АЩУ з о КД о о Шо шо. а" є Я та. 45 . : зась -І ' і, ! ь т - ї" ; юю Її я ва о Ще гу : Фа Ж

Ф пава жави. їй з жк а

Ф) | Я й о. і ше з ї) ЕТРРАзВг, КО'Ви, толуол; ії) ВциМЕ, ТГФ; ії) 7иМе.2ру, РАЗР, ОІАбС, толуол; ім) ГІАІНа, ЕБО; м) НСЇ, вода, месм.

Стероїди даного винаходу можуть містити екзоциклічні подвійні зв'язки Е і/або 7 геометрії. Наприклад, як 60 показано на схемі Е, 2-олефін 24 в циклогексані може бути підданий УФ опроміненню в присутності дифенілдисульфіду, що приводить до ізомеризації в Е-олефін 29. Фторид тетрабутиламонію в ТГФ видаляє захисну групу З-гідроксилу з утворенням при цьому сполуки 30. Обробка З о-гідроксильної сполуки 30 з використанням 2пМ в-2ру, трифенілфосфіну і СІАО в толуолі приводить до утворення З р-азидосполуки З1. в Відновлення азиду 31 алюмогідридом літію в Еб2О дає амін 32. Обробка з використанням НСІ в ТГФ і води приводить до видалення ацетонідної групи і утворення амонійнохлоридної солі 33.

Щ й г «г веж волшисфий м є Дн є в я ДИ я, г іх кв. ! ж Ж ї УЖ. д І «сип абшесвся 2 і. в а шини МИ, ! Ш . ши. ї) (РАБ)», пу, циклогексан; ії) Ви. МЕ, ТГФ; їїї) п Ме.2ру, РИзР, ОПІАб, толуол; ім) ГІАІНУ, ЕБО; м) НОСІ, вода, Месм.

Множина стероїдів даного винаходу з функціоналізованими бічними ланцюгами може бути одержана з су об використанням таких способів, як промотована кислотами Льюїса конденсація з альдегідами і акцепторами

Міхаєля. Наприклад, як показано на схемі С, сполука 24 може взаємодіяти з метилпропіолатом в присутності о діетилалюмінійхлориду з утворенням при цьому сполуки 34. Подвійні зв'язки можуть бути піддані гідруванню з використанням каталізатора, наприклад, такого як платина, з одержанням сполуки 35. Фторид тетрабутиламонію в ТГФ видаляє захисну групу З-гідроксилу з утворенням при цьому сполуки 36. Обробка З о-гідроксильної Ф сполуки Зб з використанням 7пМ в.2ру, трифенілфосфіну і СІАО в толуолі приводить до утворення

Зр-азидосполуки 37. Відновлення азиду 37 алюмогідридом літію в ЕбБ2О дає амін 38. Обробка з використанням с

НОЇ в ТГФ і води приводить до видалення ацетонідної групи і утворення амонійнохлоридної солі 39. с г. . Ї Ф з5 Щ Я. е : що | а й м о У дн; б ах й. З :» Що . и, У во, ОА з а (г) | п і сявь 63 діди т айчї шк, а Бе г) 50 - (Че) | . Н й ' шо .

Си В (Щі о мій ж"

Її НСССООМе, ЕБАЇСІ; її) Не, РЕ ії) ВиАМЕ, ТГФ; ім) 7пМе.2ру, РИзЗР, ОІАСО, толуол; м) Нео, Ра, ЕЮАсС; уї) во 8090-на оцтова кислота.

Використовуючи З-аміностероїд, такий як будь-який зі стероїдів, одержаних відповідно до схем А-о, може бути синтезована множина сполук даного винаходу і утримуючі повторні і третинні аміногрупи. На Фігурах ТА і 18 наведені деякі напрями синтезу, які можуть бути використані для одержання 3-аміносполук даного винаходу.

Наприклад, методи відновного амінування можуть бути використані для конденсації первинних (див. Фігуру 1А) і 65 Вторинних (див. Фігуру 18) амінів з альдегідами (КС(-О)Н) і кетонами (ВС(-ОВ). Хоча це не показане на

Фігурах ТЛА і 18, сполуки, що містять дві альдегідні групи, тобто діальдегіди загальної формули

НОТ(-ОК-С(-О)Н, можуть взаємодіяти з З-аміностероїдами з утворенням при цьому стероїдів, що містять гетероциклічні структури, в положенні 3. В доповнення (або як альтернатива) методи відновного амінування можуть бути використані для конденсації З-кетостероїдів з вторинними гетероциклічними амінами. При використанні таких підходів даний винахід дозволяє одержати сполуки, в яких вВ'їв2 можуть разом з атомом М, до якого вони обидва приєднані, утворювати гетероциклічну структуру, яка може бути частиною органічної групи, що містить 1-30 атомів вуглецю, і необов'язково містить 1-6 гетероатомів, вибраних з азоту, кисню і кремнію.

Комерційні джерела і посилання на хімічну літературу роблять доступними для звичайного фахівця в даній області техніки одержання множини альдегідів (включаючи діальдегіди) і кетонів, які можуть бути використані 70 для одержання стероїдних сполук даного винаходу. Методи відновного амінування описані, наприклад, в

Ізупіпевзіз 1975, 135; 9ЮУ. Ат. Спет. Бос. 1971, 93, 2897; М. ЕгеїеїІдег іп "Сагамйіс Нуагодепайоп іп Огдапіс зЗупіпевів" У. МУПеу 5 опе 1978, Сп. 10; Кивзв. Спет. Кеу. 1980, 49, 14, а також в наведених там посиланнях).

ІДив. також 7. Спет. ос. Регкіп Тгапз 1 1998, 2527; і 5упіей 1999 1781, а також наведені там посилання).

Первинні (див. Фігуру ТА) і вторинні (див. Фігуру 18) аміни можуть бути піддані конденсації з арильними 75 сполуками (АгХ) для одержання множини арилзаміщених амінних сполук даного винаходу. Комерційні джерела і посилання на хімічну літературу роблять доступними для звичайного фахівця в даній області техніки одержання множини арильних сполук, які можуть бути використані для одержання стероїдних сполук даного винаходу.

Приклади методів амінування арильних сполук можуть бути знайдені в |У. Ога. Спет. 2000, 65, 1158, а також в огляді, опублікованому в Апдем/. Спет. Іпі. ед. 1998, 37, 2046 і в наведених там посиланнях).

Методики проведення взаємодії первинних (див. Фігуру ТА) і вторинних (див. Фігуру 18) амінів з хлорангідридами (КС(ОСІ) і сульфонілхлоридами (К5О»СІ) з утворенням при цьому амідних і сульфонамідних похідних даного винаходу відповідно, добре відомі фахівцям в області органічної хімії, в контексті інших амінних сполук, і ті ж самі методики можуть використовуватися відносно амінних похідних згідно з даним винаходом. Комерційні джерела і посилання на хімічну літературу роблять доступними для середнього фахівця в Га даній області техніки одержання множини хлорангідридів і сульфонілхлоридів, які можуть бути використані для одержання стероїдних сполук даного винаходу. о

Методики проведення взаємодії первинних (див. Фігуру ТА) і вторинних (див. Фігуру 18) амінів з ізоціанатами (КМ-АС-О) і з ізотіоціанатами (КМ-С-5) для одержання похідних сечовини і тіосечовини, відповідно, добре відомі фахівцям в області органічної хімії, в контексті інших амінних сполук, і ті ж самі методики Ге»! можуть використовуватися відносно амінних похідних згідно з даним винаходом. Комерційні джерела і посилання на хімічну літературу роблять доступними для звичайного фахівця в даній області техніки одержання множини с ізоціанатів і ізотіоціанатів, які можуть бути використані для одержання стероїдних сполук даного винаходу. с

Оглядова стаття в |Киз5. Спет. Кему. 1985, 54, 249 і наведені в ній посилання), в яких описані приклади синтезу множини заміщених сечовин і тіосечовин, можуть бути використані при здійсненні винаходу. о

Таким чином, при використанні відповідним чином вибраних альдегідів, кетонів, арильних сполук, рч- хлорангідридів, сульфонілхлоридів, ізоціанатів і/або ізотіоціанатів фахівець в даній області техніки може одержати стероїдні сполуки, в яких Б! і Б? вибирають з водню і органічних груп, що містять 1-30 атомів вуглецю і необов'язково містять 1-6 гетероатомів, вибраних з азоту, кисню, фосфору, кремнію і сірки. «

Стероїди даного винаходу можуть містити конденсовані гетероцикли, наприклад, такі як піразол, ізоксазол і піримідин (але не обмежуючись ними). Як показано на схемі Н, сполука 43 являє собою приклад конденсованого - с піразолу згідно з даним винаходом, для якого синтез вихідної сполуки 40 описаний в (патенті США 6046185). ч Обробка сполуки 40 етилформіатом в піридині в присутності МаОМе приводить до одержання ,» гідроксиметиленової проміжної сполуки 41. Взаємодія сполуки 41 з гідразингідратом в ЕН приводить до утворення піразольного похідного 42, обробка якого фторидом тетрабутиламонію в ТГФ дає сполуку 43. щі См -І

І«е) Кк іме) мо Ш-ж м шк і іЧе) . а м « '

ГФ) - ю -й. 60 й ї) ЕФЬСН, Маоме, піридин; ії) М»На, ЕН; ії) Ви.МЕ, ТГФ. Як показано на схемі І, проміжні сполуки, такі як сполука 41, можуть бути перетворені в ізоксазоли, прикладом яких є сполука 44. Обробка гідроксиметиленової 65 проміжної сполуки 41 гідроксидом амонію в піридині з подальшим видаленням захисту 6- і 7-гідроксилів з використанням фториду тетрабутиламонію в ТГФ приводить до ізоксазолу 44.

Сина а Я ' - й, ч , . і. п ий

Її) НОМН».НСІ, піридин; ії) ВиаМЕ, ТГФ.

Як показано на схемі у), проміжні сполуки, такі як сполука 41, можуть бути перетворені в піримідини, прикладом яких є сполука 44а. Обробка гідроксиметиленової проміжної сполуки 41 гідрохлоридом бензамідину і гідроксидом калію в етанолі з подальшим видаленням захисту 6- і 7-гідроксилів з використанням фториду тетрабутиламонію в ТГФ приводить до піримідину 44а. й

Си / с «М. о (22) м Ша с ї) гідрохлорид бензамідину, КОН, ЕН; ії) ВО)МЕ, ТГФ. Га

Крім того, при використанні як проміжних сполук таких сполук, які містять кетозамісники у атома вуглецю в положенні З і «СНОН замісники у атома вуглецю в положенні 2, даний винахід дозволяє одержати множину б» сполук, в яких В! може представляти ланцюг з 2-х або 3-х атомів, приєднаний до атома під номером 2 таким че чином, що -МВ 1- утворює частину конденсованої біциклічної структури, що включає ядро А.

Взаємодія З-кетостероїдів з гідроксиламіном і піридином може бути використана для одержання оксимів стероїдів даного винаходу. Оксим стероїду містить БК? у вигляді прямого зв'язку з атомом під номером 3, « забезпечуючи таким чином подвійний зв'язок між атомом вуглецю під номером 13 і М, а В представляє ОН.

Первинні аміни можуть бути окислені до нітросполук з використанням, наприклад, диметилдіоксирану. Таким не) с чином, В! і В? можуть представляти кисень. Способи одержання функціональної нітрогрупи описані в |). Ога. :з» Спет. 1989, 54, 5783). Взаємодія З-кетонів з диметилгідразином приводить до М,М-диметилгідразонових похідних стероїдів, що є предметом даного винаходу, в яких 2 представляє прямий зв'язок з атомом під номером З, ав' представляє ММе». Обробка диметилгідразонових похідних стероїдів гідразином приводить до -І одержання гідразонових похідних стероїдів даного винаходу. Опис способів синтезу М,М-диметилгідразонів і гідразонів можна знайти в |). Огу. Спет. 1966, 31, 677). Первинні аміни також можуть бути піддані взаємодії со згідно з методиками, відомими в даній області техніки, з сульфоновою/сірчаною кислотами і складним ефіром з

ГІ одержанням сульфаматних похідних, тобто стероїдів, в яких атом під номером З пов'язаний з -М-5О 3-К, а К 5р представляє Н або органічну групу, що містить 1-30 атомів вуглецю і необов'язково містить 1-6 гетероатомів, де вибраних з азоту, кисню, фосфору, кремнію і сірки.

Ге Ор. Фармацевтичні композиції

Даний винахід дозволяє одержати фармацевтичні або ветеринарні композиції (тут і далі просто вказуються як фармацевтична композиція), що містять сполуку формули (1), як описано вище, в суміші з фармацевтично прийнятним носієм. Винахід також дозволяє одержати композицію, переважно, фармацевтичну композицію, що містить ефективну кількість сполуки, як описано вище, в поєднанні з фармацевтично прийнятним носієм. (Ф. Фармацевтичні композиції даного винаходу можуть знаходитися в будь-якій формі, яка дозволяє здійснити ко введення композиції пацієнту. Наприклад, композиція може знаходитися у вигляді твердої речовини, рідкої речовини або газоподібної речовини (аерозолю). Типові способи введення включають, не обмежуючись ними, бо пероральне, місцеве, парентеральне, сублінгвальне, ректальне, вагінальне, очне і інтраназальне введення.

Термін парентеральне введення при використанні в даному описі означає підшкірні ін'єкції, внутрішньовенні, внутрішньом'язові, інтрастернальні ін'єкції або методику вливання. Фармацевтичні композиції даного винаходу можуть бути складені таким чином, щоб активний інгредієнт, що міститься в ній, був біодоступним при введенні композиції пацієнту. Композиції, які будуть вводитися пацієнту, мають форму однієї або більше одиничних в5 дозованих форм, причому, наприклад, таблетка може являти собою одиничну дозовану форму, а контейнер зі сполукою формули (1) в аерозольній формі може містити множину одиничних дозованих форм.

Речовини, що використовуються для одержання фармацевтичних композицій, повинні бути фармацевтично чистими і нетоксичними в кількостях, що використовуються. Фахівцеві в даній області техніки буде зрозуміле, що оптимальне дозування активного інгредієнта(інгредієнтів) у фармацевтичній композиції буде залежати від

Множини факторів. Визначальні фактори включають, не обмежуючись цим, вид суб'єкта (наприклад, людина), конкретну форму активного інгредієнта, спосіб введення і композицію, що використовується.

Як правило, фармацевтична композиція включає одну або більше активних сполук формули (1), як описано вище, в суміші з одним або більш носіями. Носій (носії) можуть бути такими, що композиції, знаходяться, наприклад, у формі таблетки або порошку. Носій (носії) можуть бути рідкими, так що композиція, наприклад, 70 буде представляти сироп для перорального введення або рідину для ін'єкцій. У доповнення, носій (носії) можуть бути газоподібними, щоб, таким чином, одержати аерозольну композицію, придатну, наприклад, для інгаляційного введення.

У тому випадку, коли композиція призначається для перорального введення, вона переважно знаходиться або в твердій, або в рідкій формі, причому напівтверді, напіврідкі форми, суспензії і гелеві форми також 7/5 ВХОДЯТЬ в число форм, які розглядають в даному описі як тверді, або як рідкі форми.

Що стосується твердої композиції для перорального введення, то композиція може бути приготована у вигляді порошку, гранул, пресованого таблеток, пілюль, капсул, жувальної гумки, вафель або у вигляді подібних ним форм. Така тверда композиція буде звичайно містити один або більше інертних розріджувачів або їстівних носіїв. Додатково може бути присутнім один або більше з наступних ад'ювантів: зв'язуючі речовини, наприклад, го такі як карбоксиметилцелюлоза, етилцелюлоза, мікрокристалічна целюлоза або желатин; наповнювачі, такі як крохмаль, лактоза або декстрини; засоби, які сприяють розпаду лікарської форми, такі як альгінова кислота, альгінат натрію, Примогель, кукурудзяний крохмаль і подібні ним речовини; змащуючі речовини, такі як стеарат магнію або стеротекс (Зіегоїех); засоби, що поліпшують ковзання, такі як колоїдний діоксид кремнію; підсолоджуючі речовини, такі як сахароза або сахарин; речовини, що додають смак і запах, такі як м'ятне с о; масло, метилсаліцилат і апельсиновий ароматизатор; і забарвлюючий засіб.

У тому випадку, коли композиція знаходиться у формі капсули, наприклад, желатинової капсули, вона може і) містити, в доповнення до вищезгаданих типів речовин, рідкий носій, такий як поліетиленгліколь, циклодекстрин або жирні (нелеткі) масла.

Композиція може знаходитися у формі рідини, наприклад, у вигляді еліксиру, сиропу, розчину, емульсії або б зо суспензій.

Рідина може бути призначена для перорального застосування або для введення за допомогою ін'єкції, у с вигляді двох зразків. У тому випадку, коли композиція призначена для перорального введення, переважні с композиції містять, в доповнення до сполук, що є предметом даного винаходу, одну або більше підсолоджуючих речовин, консервантів, підфарбовуючу речовину/барвник і підсилювач смаку і запаху. У тому випадку, коли Ме композиція призначена для введення за допомогою ін'єкції може бути включена одна або більше М поверхнево-активна речовина, консервант, засіб для поліпшення змочуваності, диспергуючий агент, суспендуючий агент, буфер, стабілізатор і ізотонічний засіб.

Рідкі фармацевтичні композиції даного винаходу незалежно від того, чи знаходяться вони у вигляді розчину, суспензії або іншої подібної форми, можуть включати один або більше з наступних ад'ювантів: стерильні « розріджувачі, такі як вода для ін'єкцій, сольовий розчин, переважно, фізіологічний розчин, розчин Рінгера, з с ізотонічний розчин хлориду натрію, жирні (нелеткі) масла, такі як синтетичні моно- і дигліцериди, які можуть . служити як розчинник або суспендуюче середовище, поліетиленгліколі, гліцерин, циклодекстрин, пропіленгліколь ит або інші розчинники; антибактеріальні засоби, наприклад, такі як бензиловий спирт або метилпарабен; антиоксиданти, такі як аскорбінова кислота або бісульфіт натрію; комплексоутворюючі агенти, такі як етилендіамінтетраоцтова кислота; буфери, такі як ацетатні, цитратні або фосфатні буфери, і засоби для -І регулювання ізотонічності, такі як хлорид натрію і декстроза. Препарат для парентерального введення може бути взятий в ампули, одноразові шприци або флакони, що містять багаторазову кількість разових доз, виконані і, зі скла або пластика. Фізіологічний розчин є переважним ад'ювантом. Композиція для ін'єкцій переважно є

ГІ стерильною.

Рідка композиція, призначена або для парентерального, або для перорального введення, повинна містити о таку кількість сполуки формули (1), щоб було одержане відповідне дозування. Звичайно, ця кількість становить,

Ге) щонайменше, 0,0195 сполуки даного винаходу в композиції. У тому випадку, якщо передбачається пероральне введення, ця кількість може варіюватися від 0,195 до приблизно 8095 від маси всієї композиції. Переважні композиції для перорального введення містять від приблизно 495 до приблизно 5095 активної сполуки формули дв МЛ), Переважні композиції і препарати відповідно до даного винаходу приготовляють таким чином, щоб одинична дозована форма для парентерального введення містила від 0,0195 до 29омас. активної сполуки.

Ф) Фармацевтична композиція може призначатися для місцевого застосування, і в цьому випадку носій може ка відповідним чином складатися з розчинової, емульсійної, мазевої або гелевої основи. Основа, наприклад, може включати одне або більше з наступного: вазелін, ланолін, поліетиленгліколі, бджолиний віск, мінеральне масло, бо розріджувачі, такі як вода і спирт, і емульгатори і стабілізатори. У фармацевтичній композиції для місцевого застосування можуть бути присутніми згущувачі. У тому випадку, якщо передбачається трансдермальне введення, композиція може включати трансдермальний пластир або пристрій для лікарського електрофорезу.

Склади для місцевого застосування можуть містити сполуку формули (1) в концентрації від приблизно 0,195 до приблизно 1095 мас/об, (одиниця маси на одиницю об'єму). 65 Композиції можуть бути призначені для ректального введення, у вигляді, наприклад, супозиторію, який розплавляється в прямій кишці і вивільняє лікарський засіб. Композиція для ректального введення може містити масляну основу як відповідний наповнювач, що не викликає подразнення. Такі основи включають, не обмежуючись цим, ланолін, масло какао і поліетиленгліколь.

Композиції можуть включати різні речовини, які модифікують фізичну форму твердої або рідкої разової дозованої форми. Наприклад, композиція може включати речовини, які утворюють покриваючу оболонку навколо активних інгредієнтів. Речовини, які утворюють покриваючу оболонку, звичайно є інертними і можуть бути вибрані, наприклад, з сахарози, шелаку і інших засобів, які утворюють ентеросолюбільну оболонку. Як альтернатива, активні інгредієнти можуть бути вміщені в желатинову капсулу.

Композиції в твердій або рідкій формі можуть включати агент, який зв'язується з активним компонентом 7/0 (компонентами) і таким чином сприяє доставці активних компонентів. Відповідні агенти, які можуть виступати в цій якості, включають моноклональне або поліклональне антитіло, білок або ліпосому.

Фармацевтична композиція даного винаходу, може знаходитися у вигляді газоподібної дозованої форми, наприклад, знаходитися у вигляді аерозолю. Термін "аерозоль" використовується для позначення різноманітності систем, що варіюють між колоїдними природними системами і системами, укладеними в упаковці 7/5 Під тиском. Доставка може бути здійснена за допомогою зрідженого або стислого газу або відповідною насосною установкою, яка розподіляє активні інгредієнти. Аерозолі сполук даного винаходу можуть бути доставлені в однофазній, двофазній або трифазній системі для того, щоб здійснити доставку активного(их) інгредієнта(ів).

Система доставки аерозолю включає необхідний контейнер, активатори, клапани, субконтейнери, фіксуючі пристрої і тому подібне, які разом можуть утворювати набір. Переважні аерозолі можуть бути визначені фахівцем

В даній області техніки, без зайвих експериментів.

Незалежно від форми - твердої, рідкої або газоподібної, фармацевтична композиція даного винаходу може містити один або більше фармацевтичних засобів, що застосовуються при лікуванні запалення (включаючи астму, алергію, ревматоїдний артрит, множинний склероз і т.д.), проліферативні порушення (новоутворення), захворювання, що підлягають лікуванню за допомогою регулювання кальцію (включаючи гіпертензію, серцеву с аритмію і синдром набутого імунного дефіциту (СНІД).

Фармацевтичні композиції можуть бути одержані згідно з методиками, добре відомими в області і) фармацевтики.

Композиції, призначені для введення за допомогою ін'єкцій, можуть бути одержані при змішуванні сполуки формули (1) з водою таким чином, щоб одержати розчин. Для полегшення одержання гомогенного розчину або Ф зо суспензії може бути додана поверхнево-активна речовина. Поверхнево-активні речовини являють собою сполуки, які не ковалентно взаємодіють із сполукою формули (1) таким чином, щоб полегшити розчинення або с гомогенізацію суспензії активної сполуки у водній системі доставки. с

Е. Біологічна активність

Сполуки, розкриті в даному описі до представлені формулою 1, або композиції, що включають одну або Ме

Зз5 більше з цих сполук і фармацевтично прийнятний носій, розріджувач або наповнювач, можуть бути використані М. при здійсненні способу лікування або профілактики запального стану або захворювання пацієнта, причому вказаний спосіб включає введення пацієнту, який потребує цього, сполуки або композицій згідно з даним винаходом, в кількості, яка є ефективною для лікування або профілактики запального стану або захворювання пацієнта. «

Запальний стан або захворювання може включати респіраторне запалення (наприклад, де респіраторне в с захворювання являє собою астму, або де респіраторне захворювання являє собою хронічне обструктивне легеневе захворювання; або де респіраторне захворювання являє собою емфізему); запальний стан може бути ;з» аутоїмунним станом або захворюванням; запальний стан або захворювання може бути червоним вовчаком; запальний стан або захворювання може включати гостре або хронічне запалення кісток і/або хрящового

Відділення суглобів; запальний стан або захворювання може являти собою артрит, вибраний з ревматоїдного -І артриту, подагричного артриту, хвороби Стілла; запальний стан або захворювання може являти собою захворювання центральної нервової системи; стан або захворювання може бути пов'язане з інфільтрацією іс, лейкоцитів; стан або захворювання може бути пов'язане з набряком; стан або захворювання може бути ко пов'язане з ішемічним порушенням кровообігу; стан або захворювання може бути пов'язане з підвищеним рівнем цитокінів зони запалення (наприклад, де цитокін зони запалення являє собою інтерлейкін (1І)-4, або де цитокін ко зони запалення являє собою 1І/-5, або де цитокін зони запалення являє собою 1-10, або де цитокін зони

Ге) запалення являє собою ІІ -13, або де цитокін зони запалення являє собою || -9, або де цитокін зони запалення являє собою ІІ -1, або де цитокін зони запалення являє собою ІІ -2, або де цитокін зони запалення являє собою

І/-6, або де цитокін зони запалення являє собою ІІ -18, або де цитокін зони запалення являє собою І! -3, або де цитокін зони запалення являє собою ІІ -8, або де цитокін зони запалення являє собою ІІ -12, або де цитокін зони запалення являє собою фактор некрозу пухлини ТМЕ- о, або де цитокін зони запалення являє собою ТОБ-рД, або (Ф, де цитокін зони запалення являє собою ЗМ-СЗЕ, або де цитокін зони запалення являє собою ІЕМ- у, або де ко цитокін зони запалення являє собою І ТВ4, або де цитокін зони запалення являє собою член сімейства цистеніллейкотрієнів, або де цитокін зони запалення являє собою цитокін, що виділяється неімунними Т бо клітинами при активації (КАМТЕ5), або де цитокін зони запалення являє собою еотоксин 1, 2, або 3, або де цитокін зони запалення являє собою запальний білок макрофагів (МІР)-1у, або де цитокін зони запалення являє собою хемоатрактант моноцитів - білок-1, 2, З або 4); стан або захворювання може бути пов'язане з рівнем молекул адгезії, що змінився, при запаленні (наприклад, де молекула адгезії являє собою молекулу адгезії судинного ендотелію (МСАМ-1 або 2), де молекула адгезії являє собою молекулу міжклітинної адгезії (ІСАМ-1 65 або 2), де молекула адгезії являє собою антиген-4 найпізніших стадій (МІ А-4); де молекула адгезії являє собою антиген-1, асоційований з функцією лейкоцитів (І ЕА-1); де молекула адгезії являє собою селектин); запальний стан або захворювання може являти собою розсіяний (множинний) склероз; запальний стан або захворювання може являти собою легеневий саркадоз; запальний стан або захворювання може являти собою очне запалення або алергію; запальний стан або захворювання може являти собою алергічний риніт; запальний стан або захворювання може являти собою запальне захворювання шлунково-кишкового тракту (наприклад, гранулемотозну хворобу - хворобу Крона або неспецифічний виразковий коліт); запальний стан або захворювання може являти собою шкірне запальне захворювання (наприклад, псоріаз або дерматит); запальний стан або захворювання може являти собою реакцію "трансплантат проти хазяїна"; запальний стан або захворювання може бути васкулярним (наприклад, васкуліт); запальний стан або захворювання може являти 7/0 собою атеросклеротичне захворювання.

Крім того, даний винахід надає спосіб лікування або профілактики захворювання або стану пацієнта, де захворювання або стан пацієнта пов'язаний з патологічними станами, які включають інфільтрацію лейкоцитів, причому вказаний спосіб включає введення пацієнту, який потребує цього, сполуки або композицій згідно з даним винаходом в кількості, яка є ефективною для лікування або профілактики захворювання або стану, /5 пов'язаного з патологічними станами, які включають інфільтрацію лейкоцитів.

Крім того, даний винахід надає спосіб лікування або профілактики астми у пацієнта, що включає введення пацієнту, який потребує цього, сполуки або композицій даного винаходу в кількості, яка є ефективною для лікування або профілактики астми.

Крім того, даний винахід надає спосіб лікування або профілактики алергії у пацієнта, що включає введення 2о пацієнту, який потребує цього, сполуки або композицій даного винаходу в кількості, яка є ефективною для лікування або профілактики алергії.

Відповідно до способу згідно з даним винаходом сполука формули (1) або композиція, що включає сполуку формули (1) і фармацевтично прийнятний носій, розріджувач або наповнювач, можуть, хоча це і не потрібно, приводити до досягнення одного або більше з наступних бажаних результатів у суб'єкта, якому введена сполука с формули (1), як визначено вище, або композиція, що містить одну з вказаних сполук і фармацевтично прийнятний носій, розріджувач або наповнювач: і) 1. Інгібування інфільтрації лейкоцитів (наприклад, нейтрофілів, еозинофілів і т.д.); 2. Інгібування активації лейкоцитів;

З. Зміна співвідношення лімфоцитів (наприклад, співвідношення клітин ТНІ1 і ТНг); б зо 4. Інгібування хемотаксису лейкоцитів; 5. Інгібування продукування і/або вивільнення ТМЕ-х; с 6. Інгібування продукування і/або вивільнення хемокіну (наприклад, еотаксину і т.д.); Га 7. Інгібування продукування, вивільнення і/або функціонування молекули адгезії (наприклад, МСАМ, МІ А-4 і т.д.); Ф 8. Інгібування набряку; че 9. Інгібування продукування і/або вивільнення цитокіну - інтерлейкіну (наприклад, 1-1, 11/-2, 11 -3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-8, 1-8, 1-9, 11-10, 1-12, 1-13, 1-18); 10. Інгібування вивільнення протизапального медіатора (наприклад, лейкотрієнів, триптази, аденозину і т.п.); 11. Інгібування вивільнення гістаміну; « 12. Інгібування виявів астми; - с 13. Інгібування виявів алергії. й Сполуки, представлені в даному описі формулою (1), (тобто сполуки формули (1) або інакше, сполуки даного «» винаходу) або композиції, що включають одну або більше з даних сполук і фармацевтично прийнятний носій, розріджувач або наповнювач, можуть бути використані при здійсненні способу лікування або профілактики проліферативного порушення у пацієнта, причому вказаний спосіб включає введення пацієнту, який потребує -І цього, сполуки або композицій згідно з даним винаходом в кількості, яка є ефективною для лікування або профілактики проліферативного порушення у пацієнта. При використанні в даному винаході термін о проліферативне порушення включає, без обмежень, всі види лейкемії і твердих новоутворень, які сприйнятливі ка до проходження процесу диференціювання або апоптозу з перериванням їх клітинного циклу.

Сполуки, представлені в даному описі формулою (1) (тобто сполуки формули (1) або інакше, сполуки даного де винаходу) або композиції, що включають одну або більше з даних сполук і фармацевтично прийнятний носій, (Че) розріджувач або наповнювач, можуть бути використані при здійсненні способу лікування або профілактики захворювань, що піддаються лікуванню за допомогою регулювання кальцію у пацієнта, причому вказаний спосіб включає введення пацієнту, який потребує цього, сполуки або композицій згідно з даним винаходом в кількості, яка є ефективною для лікування або профілактики захворювання у пацієнта. При використанні в даному винаході термін "захворювання, що піддаються лікуванню за допомогою регулювання кальцію у пацієнта" включає, без іФ) обмежень, серцеву аритмію, фібриляцію передсердь, гострий коронарний синдром, гіпертензію, ішемічне ко порушення кровообігу, раптовий приступ, "удар", епілепсію, демієлінізуючі захворювання, такі як множинний (розсіяний) склероз, біль, епілептичний стан, атеросклероз і діабет. во Сполуки, представлені в даному описі формулою (1) (тобто сполуки формули (1) або сполуки даного винаходу) або композиції, що включають одну або більше з вказаних сполук і фармацевтично прийнятний носій, розріджувач або наповнювач, можуть бути використані при здійсненні способу лікування або профілактики синдрому набутого імунодефіциту (СНІД) у пацієнта, причому вказаний спосіб включає введення пацієнту, який потребує цього, сполуки або композицій згідно з даним винаходом в кількості, яка є ефективною для лікування 65 або профілактики синдрому набутого імунодефіциту у пацієнта. При використанні в даному винаході термін "синдром набутого імунодефіциту" при інфікуванні вірусом імунодефіциту людини типу | включає, без обмежень,

пов'язані з ним ускладнення, такі як комплекс недоумства при синдромі набутого імунодефіциту і нейросиндроми набутого імунодефіциту.

Таким чином, спосіб згідно з даним винаходом може бути корисний для лікування запалення, включаючи як гостре, так і хронічне запалення, а також проліферативні порушення (ракові захворювання, новоутворення), захворювання, що піддаються лікуванню за допомогою регулювання кальцію у пацієнта, і СНІД. При використанні в даному описі термін "запалення" включає, без обмежень, анкілозуючий спондилоартрит, артрит (де цей термін включає більше 100 різновидів ревматичних захворювань), астму, хронічне обструктивне захворювання легень, алергію, алергічний риніт, хворобу Крона, синдром фіброміалгії, подагру, запалення мозку (включаючи 70 множинний склероз, комплекс недоумства при синдромі набутого імунодефіциту, енцефалопатію Дайма, герпетичний енцефаліт, хворобу Крейтцфельда-Якоба і церебральний токсоплазмоз), емфізему, запальне захворювання шлунково-кишкового тракту, слизовий коліт, ішемічне порушення кровообігу, алергічний дерматит, юнацький еритематозний легеневий саркоїдоз, хворобу Кавасакі, остеоартрит, запальне захворювання ниркових мисок, псоріатичний артрит (псоріаз), ревматоїдний артрит, псоріаз, трансплантат тканини/органу, реакцію /5 трансплантат проти хазяїна", склеродермію, спондилоартропатію, системний червоний вовчак, легеневий саркоїдоз, васкуліт, атеросклероз, кардіоміопатію, аутоімунний міокардит і неспецифічний виразковий коліт.

Спосіб даного винаходу передбачає введення терапевтично ефективної кількості сполуки формули (1), включаючи її солі, композиції і т. д. При використанні в даному описі фактична кількість, що позначається терміном "терапевтично ефективна кількість", буде залежати від способу введення, типу теплокровної тварини, що піддана лікуванню, і фізичних характеристик конкретної теплокровної тварини, що розглядається. Ці фактори і їх взаємодія при визначенні такої кількості добре відомі фахівцеві в області медицини. Ця кількість і спосіб введення можуть бути задані таким чином, щоб досягнути оптимальної ефективності, але будуть залежати від таких факторів, як вага, дієта, супутнє лікування і інші фактори, які відомі фахівцеві в області медицини. с

Ефективної кількості сполуки або композиції згідно з даним винаходом вистачить для лікування запалення, проліферативних захворювань, захворювання, що підлягає лікуванню за допомогою регулювання кальцію, або і)

СНІД у теплокровних тварин, таких як людина. Способи введення ефективної кількості протизапальних засобів добре відомі в даній області техніки і включають введення за допомогою інгаляції, пероральні або парентеральні форми. Такі дозовані форми включають, але не обмежуються ними, парентеральні розчини, б зо таблетки, капсули, імплантати уповільненого вивільнення і системи трансдермальної доставки; або дозуючі системи лікарських форм для інгаляції, що використовують пульверизатори для сухого порошку, або дозуючі с пристрої під тиском, що дозволяють ввести множину доз. с

Величину дози і частоту вибирають таким чином, щоб досягнути ефективний вміст засобу без шкідливого впливу. Така кількість, як правило, варіюється між дозуванням, що дорівнює приблизно від 0,001 до Ме) 10Омг/кг/день, і звичайно, від приблизно 0,01 до 1Омг/кг/день, при пероральному або внутрішньовенному М введенні. Дозування також варіюється приблизно від 0,0001 до 1Омг/кг/день при інтраназальному або інгаляційному введенні.

Сполуки формули (1), включаючи сполуки, що використовуються згідно зі способами і в композиціях, вказаних вище, можуть бути одержані відповідно до схем, наведених в наступних прикладах. Наступні приклади « призначені для ілюстрації і не є такими, що обмежують об'єм винаходу. з с Якщо не вказане інше, флеш-хроматографію і колонкову хроматографію здійснюють, використовуючи силікагель бО фірми Мегск (230-400меш). Флеш-хроматографію можна провести відповідно до методики, з наведеної в ("Ригійсайоп ої І арогаїгу СПетісаів", Зга еайіоп, ВиЧепмогй-Нететапп (Я. Ожхога (1998),

Еаз. 0. 0. Реїтіп апа МУ. І. Р. Агтагедо, раде 23). Колонкова хроматографія відноситься до способу, при якому

Швидкість проходження потоку елюенту через матеріал - наповнювач визначається гравітацією. У всіх випадках -І флеш-хроматографія і радіальна (кругова) хроматографія можуть використовуватися взаємозамінно. Радіальну хроматографію здійснюють, використовуючи силікагель на приладі Спготайсігоп Модеїй7924т |Наїтізоп ісе) Кезеагсі, Раїо АЮ, Саїйогпіа). Якщо не вказане інше, вказані значення К; одержують методом тонкошарової ко хроматографії, використовуючи силікагель 60 фірми Мегек |Зіїса бе! 60 Ровл, МегсК КдаА, 64271, Оагтвіаді,

Септапу). Розсіл являє собою насичений розчин хлориду натрію. о Також, якщо не вказане інше, хімічні продукти і реагенти одержують від загальновідомих фірм -

Ге) постачальників хімічної продукції, таких як фірми Аїагісп |Мім'аиКее, МУМІ; м/млиу.аїагіснп.віаІ.соті|; ЕМ

Іпдивігіев, Іпс (Намійпогпе, МУ; м/мли. етвзсіепсе. соті; Рівпйег Зсіепіййс Со. |(|Натріоп, МН; м/млиЛвНегі.соті; і

І.апсазіег Зупійевів, Іпс. (МУіпайат, МН, /м/умлуІапсавзіег.ср.иКІ. Сульфо-МНО-біотин одержують від в РіегседКоскога, ІС, хмумлу.ріегсепебсот). Смолу МР-Т5ОН, смолу РЗ-ПОІЕА, смолу РЗ-Тгізатіпе і смолу

РЗ-ВепгаІдепуде одержують від Агдопаці Тесппоіодієз (Зап Сагіоз, СА, ммлу.агдоїесп.соті. Гази одержують від

Ф) Ргахаїг |Мапсошмег, В.С.|. Лінії клітин, якщо не вказане інше, одержують з державних або комерційних джерел, ка наприклад, з Американської колекції культур тканин (АТСС, КоскКміМПе, МО.

Приклади синтезу во Приклад 1

З-аміно-6б,7-дигідрокси-17-етиліденстероїд

Сполуку 49, типовий представник сполуки даного винаходу одержують відповідно до схеми 1. Немало сполук, споріднених сполуці 49, може бути одержано при використанні подібної методології. Вихідна сполука 45 може бути одержана згідно з методикою, описаною в (патенті США 6046185). Олефінування кетону 45 здійснюють з 65 використанням етилтрифенілфосфонійброміду і КО ЇВи в толуолі. Обробка Зр-гідроксильної сполуки 46 з використанням 2пМ 85.2ру, трифенілфосфіну і СІАО в толуолі приводить до утворення З 5-азидосполуки 47.

Відновлення азиду алюмогідридом літію в Еб2О дає амін 48. Обробка з використанням НСІ в ТГФ і води приводить до видалення ацетонідної групи і утворення амонійнохлоридної солі 49.

Слові оо я. сс н.Ш « | « іі ант 1 ж- . - як

Ї) СНЗУСНоРєРНзВг, КО!Ви, толуол; ії) 2иМе.2ру, РАзР, ОСІАб, толуол; ії) ГІАІН», ЕСО; ім) НСІ, ТГФ, вода.

Синтез сполуки 46 ря Розчин, що містить КОЇВи (0,24г, 2,0ммоль), ЕЇРРНзВг (0,75г, 2,О0ммоль) і толуол (2,5мл) перемішують при с кімнатній температурі в атмосфері аргону. Через 1 годину темно--ервоний розчин охолоджують на льоду і (о) додають кетон 45 (184г, О0,508ммоль), одержаному розчину дають нагрітися до кімнатної температури. Після перемішування протягом ночі реакційну суміш гасять додаванням 1Омл води, розбавляють бОмл етилацетату (ЕЮоАсС), розділяють і промивають 2 х1Омл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над М95О), фільтрують ФУ зо і концентрують. Після очищення колонковою хроматографією з елююванням сумішшю ЕАс/гексан у співвідношенні 1:11 одержують 171мг (9095) сполуки 46 у вигляді безбарвної плівки. с

Синтез сполуки 47 сч

ПІАО (0,44мл, 2,14ммоль) додають краплями протягом 10 хвилин до розчину, що знаходиться при кімнатній температурі, що містить Зр-гідроксисполуку 46 (400мг, 1,07ммоль), 2пМе.2ру (246мг, О,8Оммоль), РизР. (56Омг, б» 2,14ммоль) і толуол (10,7мл) в атмосфері аргону. Через 4 години реакційну суміш завантажують на колонку, ї- заповнену силікагелем в суміші 10956 етилацетат/гексан і елююють сумішшю 2090 етилацетат/гексан з одержанням 422мг (9995) сполуки 47 у вигляді білої твердої речовини.

Синтез сполуки 48

Алюмогідрид літію (42мг, 1,04ммоль) додають до охолоджуваного льодом розчину азиду 47 (415мг, « 1,04ммоль) в 5,2мл ЕБО в атмосфері аргону. Реакційній суміші дають нагрітись до кімнатної температури. пе) с Після 2 годин охолоджування на льоду розчин розбавляють 25мл діетилового ефіру і повільно гасять додаванням 2мл насиченого розчину Ма»5зО»). Через 10 хвилин утворюється білий осад, і розчин розбавляють ;» 5Омл етилацетату, промивають Зх1Омл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над Мо9505, фільтрують і концентрують. Неочищену речовину очищають, використовуючи колонку з силікагелем, заздалегідь заповнену в суміші 196 ЕВМ/СН2СІ» і промиту сумішшю 595 Меон/СНосСі». Неочищену речовину завантажують в СНосСі», -і елююють сумішшю 590 Меон/СНьсСІ» і потім сумішшю у співвідношенні 95:5:2 СНьЬСІ»:Меон:ЕзМ, одержуючи білу піну, яка, за даними "Н ЯМР спектроскопії, містить сліди ЕБМ. Речовину вміщують в 5Омл гексану, ї-о промивають 2х 20мл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над М950О5, фільтрують і концентрують, ко одержуючи 322мг (83905) сполуки 48 у вигляді білої піни. т 50 Синтез сполуки 49

Розчин, що містить ЗА-аміносполуку 48 (317мг, 0,850ммоль), 4М НОЇ в діоксані, (255мкл, 1,02ммоль), ТГФ іЧе) (13,бмл) і воду (З4мл), перемішують при кімнатній температурі протягом ночі. Розчин концентрують досуха, розтирають з ацетоном порціями Зх1Омл, випаровуючи ацетон після кожного розтирання. Після концентрування одержують З01мг (9695) сполуки 49 у вигляді білої твердої речовини. Рідинна хроматографія/мас-спектроскопія (РХ/МС, І С/М5 - пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН.ОАс в суміші води з Месм у співвідношенні

ГФ! 4:1); 334,16, С24Нз6МО».

Приклад 2 іме) З-аміно-6б,7-дигідрокси-17-метиліденстероїд

Додатковий приклад алкенів, споріднених сполуці 49, наведений на схемі 2. Олефінування кетону 45 з 60 використанням метилтрифенілфосфонійброміду і КО Ви в тетрагідрофурані приводить до 17-метиліденової сполуки 50. Обробка з використанням 7пМе.2ру, РР» і СІАО в толуолі приводить до утворення Зу-азидосполуки 51. Відновлення алюмогідридом літію в ТГФ приводить до утворення З у-азидосполуки 52. Обробка 8095-ною оцтовою кислотою приводить до видалення захисної ацетонідної групи і утворення амонійноацетатної солі 53.

Альтернативно, сполуку 52 обробляють хлористоводневою кислотою в ацетонітрилі і водою, одержуючи бо гідрохлоридну сіль 54.

См же Е з г Зоя "

Ї він ваштльня і щі е а . їх " ши "ії я . ЩЕ ї) СНЗРР ЗВГ, КОо!Ви, ТГФ; її) 2аМе.2ру, РАзР, ОІАО, толуол; іїї) ГІАІНУ;, ЕБО; ім) 8095о-на оцтова кислота або

НОСІ, вода, МесМ.

Синтез сполуки 50

Розчин, що містить КОоїВи (2,0г, 16б,9ммоль), МеРРзВг (6б,0г, 16б,6ммоль) і 27мл ТГФ, перемішують при кімнатній температурі в атмосфері аргону. Через 1 годину до жовтого розчину додають кетон 45 (2,00г, су ов 5,52ММоОлЬ), одержаний розчин кип'ятять із зворотним холодильником протягом 1 години. Реакційну суміш гасять додаванням 5Омл насиченого розчину хлориду натрію, розбавляють 100мл етилацетату (Е(ОАс), розділяють і о промивають 25мл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над Ма95О,), фільтрують і концентрують. Після очищення колонковою хроматографією з елююванням сумішшю ЕАс/гексан у співвідношенні 1:11 одержують 1,90г (9595) сполуки 50 у вигляді білої твердої речовини. Ф

Синтез сполуки 51

ПІАО (0,85мл, 4,10ммоль) додають краплями протягом 15 хвилин до розчину, що знаходиться при кімнатній с температурі, що містить Зр-гідроксильну сполуку 50 (739мг, 2,05ммоль), 2пМе.2ру (473мг, 1,54ммоль), РІзЗР. сч (1,075мг, 4,10ммоль) і толуол (20мл), в атмосфері аргону. Через 4 години реакційну суміш завантажують на колонку, заповнену силікагелем в суміші 10906 етилацетат/гексан, і елююють сумішшю 2090 етилацетат/гексан з б 3з5 одержанням 74Змг (9495) сполуки 51 у вигляді білої піни. -

Синтез сполуки 52

Алюмогідрид літію (77мг, 1,93ммоль) додають до охолоджуваного льодом розчину Зо-азиду 51 в бмл ТГ/Ф і

БбБмл діетилового ефіру в атмосфері аргону. Реакційній суміші дають нагрітися до кімнатної температури. Через 4 « години розчин охолоджують на льоду, розбавляють 25мл діетилового ефіру і повільного гасять додаванням бмл насиченого розчину Ма»ЗО,). Через 10 хвилин утворюється білий осад, і розчин розбавляють 50мл етилацетату, - с промивають Зх1!Омл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над Мо5О), фільтрують і концентрують. ч Неочищену речовину очищають на колонці з силікагелем, заздалегідь заповнену в суміші 195 ЕВБМ/СН»Сі» і -» промиту сумішшю 595 Меон/СНьЬсі». Неочищену речовину завантажують в СНоСі»?, елююють сумішшю 590

Меон/сне»есі» і потім сумішшю у співвідношенні 95:52 СНЬСІ»:Меон:ЕвМ, одержуючи 6Збмг (9290) сполуки 52 у вигляді білої твердої речовини. -і Синтез сполуки 53 с Розчин, що містить Зо-амін 52 (287мг, 0,799ммоль) і ТОмл 8095-ної оцтової кислоти, нагрівають при 402С протягом 1 години. Реакційну суміш концентрують, одержуючи білу піну. Додають ацетон (1Омл) і розчин ко піддають впливу ультразвуку для того, щоб розчинити речовину, а потім упарюють. Додають ще 1Омл ацетону, з 50 піддають впливу ультразвуку і упарюють, одержуючи З01мг (9995) сполуки 53 у вигляді білої твердої речовини.

РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН 5ОАс в суміші води з МесСМ у співвідношенні 4:1):

Ме, 320,19; СооНза МО».

Синтез сполуки 54

Розчин 4М НОЇ в діоксані додають до розчину аміну 52 в 1мл ацетонітрилу і 5Омкл води. Одержану гумоподібну тверду речовину розбавляють 2мл ацетонітрилу і енергійно перемішують, доти, поки не

Ге! утворюється тверда речовина. Тверду речовину відфільтровують і сушать, одержуючи 5Омг (6390) сполуки 54.

РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН 5ОАс в суміші води з МесСМ у співвідношенні 4:1): ко 320,19; СооНза МО».

Приклад З 60 З-аміно-6,7-дигідрокси-17-метиліденстероїд (альтернативний синтез)

Проміжну сполуку 52 також синтезують, використовуючи альтернативний підхід, показаний на схемі-3.

Азидування спирту 45 з використанням 2пМ в.2ру, трифенілфосфіну і СІАДО в толуолі приводить до утворення

Зо-азидосполуки 55. Гідрування азиду з використанням як каталізатора паладію (Ра) на вуглеці дає амін 56.

Олефінування сполуки 56 з використанням метилтрифенілфосфонійброміду і КО "Ви в тетрагідрофурані бо приводить до 17-метиліденової сполуки 52.

сеиі ія 1 зо і. зо іш живці Піпициній пи 70 .: ш нн ще

Й ке ші - ї) 7иМе-2ру, РАЗР, ОІАО, толуол; її) Но, Ра, ЕОАС; ії) СНЗРРАЗВГ, КО!Ви, ТГФ.

Синтез сполуки 55

ІА (2,4мл, 11,бммоль) додають краплями протягом 20 хвилин до розчину, що знаходиться при кімнатній температурі, що містить Зр-гідроксильну сполуку 45 (2,108г, 5,81ммоль), 2пМе-2ру (1,34г, 4,3бммоль), РизР (3,05г, 11,6ммоль) і толуол (58мл), в атмосфері аргону. Після взаємодії протягом ночі реакційну суміш с завантажують на колонку, заповнену силікагелем і елююють сумішшю 2095 етилацетат/гексан з одержанням о 1,14г (5095) сполуки 55 у вигляді білої піни.

Синтез сполуки 56

Розчин, що містить азид 55 (1,10г, 2,84ммоль), 1095-ний Ра на вуглеці (бОмг, 0,057моль) і 28вмл етилацетату, перемішують при кімнатній температурі протягом ночі в атмосфері водню. Розчин фільтрують (22) через целіт, елююючи етилацетатом. Після очищення методом радіальної хроматографії з елююванням сч сумішшю СНьЬСІ»:Меон:ЕБЬМ у співвідношенні 95:5:2 одержують 892мг (81905) сполуки 56 у вигляді білої твердої речовини. с

Синтез сполуки 52 Ф

Розчин, що містить КОЇВи (175мг, 1,48ммоль), МеРРИзВг (528мг, 1,48ммоль) і Змл ТГФ, перемішують при кімнатній температурі в атмосфері аргону. Через 1 годину до жовтого розчину додають кетон 56 (10Омг, - 0,277ммоль) і одержаний розчин залишають при перемішуванні при кімнатній температурі протягом ночі.

Реакційну суміш гасять додаванням 5мл води, розбавляють 50мл етилацетату (Е(ОАс), розділяють і промивають 10мл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над М95О5, фільтрують до концентрують. Після очищення « радіальною хроматографією з елююванням сумішшю СНоСіІ»:Меон:ЕвМ у співвідношенні 95:5:2 одержують 9бмг 50 (9795) сполуки 52 у вигляді білої твердої речовини. не) с Приклад 4 ч» З-аміно-б,7-дигідрокси-17-фторетиліденстероїд " Галогеновані аналоги, споріднені сполуці 49, можуть бути одержані з використанням для олефінування галогенованих реагентів. На схемі 4 показаний синтез 20-фторвмісного аналога сполуки 64. Гідроксильну групу в сполуці 45 захищають за допомогою обробки трет-бутилдиметилсилілхлоридом і імідазолом в і диметилформаміді (ДМФ). Олефінування кетону 57 з використанням аніону триетил-2-фторо-1-фосфоноацетату (Те) приводить до одержання суміші сполуки 58 і його геометричного ізомеру. Сполуки можливо розділити хроматографією на силікагелі. Відновлення алюмогідридом літію складноефірної групи в середовищі ЕГ2О дає де аліловий спирт 59. Обробка комплексом триоксиду сірки і піридину в ТГФ з подальшим додаванням ка 20 алюмогідриду літію дозволяє одержати дегідроксильовану сполуку 60. Тетрабутиламонійфторид в ТГФ видаляє захисні групи З-гідроксильної сполуки з одержанням сполуки 61. Азидування з використанням 2пМ в.2ру, РР» і с РІАО в толуолі приводить до утворення Зу-азидосполуки 62. Відновлення азиду алюмогідридом літію в ТГФ дає

Зо-амін 63. Обробка з використанням НС в ТГФ і води приводить до видалення захисту 6-і 7-гідроксильних груп і утворення амонійнохлоридної солі 64.

Ф) іме) 60 б5

Ситі й

І нндднннння ой Го шва Й й то ці ; т Її. а ! . т а ь - ' - т чі й: в й и (о) ї) ТВЗСЇІ, імідазол, ДМФ; її) (ЕЮ)2Р(ОСНЕСО БЕ ГІМ(ТМ5)», ТГФ; іїї) ПАІНУ, ЕБО; ім) БОзРУ, ТГФ, ПАЇН»,; х)

Ви МЕ, ТГФ; мі) 2пМе.-2ру, РИзР, ОІАб, толуол; мії) ГІАІНа, ЕБО; мії) НСІ, ТГФ, вода.

Синтез сполуки 57 (о)

Розчин, що містить кетон 45 (4,73г, 13,1ммоль), ТВ5С1 (3,01г, 19,бммоль), імідазол (2,67г, 39,2ммоль) і сч

ДМФ (52мл), перемішують при кімнатній температурі протягом ночі. Білу суспензію розбавляють 250мл ЕОАс, промивають 2х50мл води і 5Омл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над Мо5О), фільтрують і С концентрують, одержуючи 5,97г (96905) сполуки 57 у вигляді білої твердої речовини. б

Синтез сполуки 58

Зо Біс(триметилсиліл)амід літію (10,О0мл 1,0М розчину в ТГФ, 10,О0ммоль) додають до розчину ї- (ЕС)ОР(О)СНЕСО»ОЕЇ (2,65г, 10,5ммоль) в ТГФ (22мл) в атмосфері аргону, що знаходиться при кімнатній температурі. Через 1 годину додають розчин кетону 57 (2,50г, 5,25ммоль) в ТГФ (20мл) і одержаний розчин кип'ятять із зворотним холодильником протягом 4,5 години, після чого перемішують при кімнатній температурі « протягом ночі. Реакційну суміш гасять додаванням 1,5мл насиченого розчину Мансо 3з і потім частково концентрують для того, щоб видалити велику частину ТГФ. Залишок розбавляють 200мл Е(ОАс, промивають о, с Зх20мл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над Мо950у5, фільтрують і концентрують. Неочищену "» речовину очищають колонковою хроматографією, елююючи сумішшю спочатку 2,595, а потім 596 ЕЮАс/гексан, " одержуючи 1,50г (50905) сполуки 58 у вигляді білої твердої речовини.

Синтез сполуки 59

Алюмогідрид літію (10бмг, 2,6бммоль) додають до охолоджуваного льодом розчину складного ефіру 58 це. (1,50г, 2,6бммоль) в ЕБО (1Змл) в атмосфері аргону. Розчину дають нагрітися до кімнатної температури. Через З

Те) години розчин охолоджують на льоду і повільно додають 20мл насиченого розчину Ма»ЗОу. Через 10 хвилин розчин розбавляють 150мл ЕТОАс, промивають водою і насиченим розчином хлориду натрію, сушать над о Ма5о,, фільтрують і концентрують, одержуючи 1,44г (вихід кількісний) сполуки формули 59 у вигляді білої піни. ма 70 Синтез сполуки 60

Комплекс триоксиду сірки і піридину (69,5мг, 0,428ммоль) додають до охолоджуваного льодом розчину с алілового спирту 59 (149мг, 0,285ммоль) в ТГФ (2,8мл) в атмосфері аргону. Через 6 годин додають алюмогідрид літію (б8мг, 1,7Тмоль), після чого розчину дають нагрітися до кімнатної температури протягом ночі. Розчин охолоджують на льоду і повільно додають бмл насиченого розчину Ма»5О). Через 10 хвилин розчин 22 розбавляють 75мл ЕАс, промивають водою і насиченим розчином хлориду натрію, сушать над Моб5О 4, (ФІ фільтрують і концентрують, одержуючи 109мг (7695) сполуки формули 60 у вигляді білої твердої речовини.

Синтез сполуки 61 ді Розчин, що містить сполуку 60 (41Омг, 0,810ммоль), ВиАМЕ (0,89мл 1,0М розчину в ТГФ, 0, 89ммоль) і ТГФ (бмл), кип'ятять із зворотним холодильником в атмосфері аргону. Через 1,5 години розчин охолоджують до 60 кімнатної температури, розбавляють 75мл ЕЮАс, промивають водою (20мл) і насиченим розчином хлориду натрію (2х20мл), сушать над М9503, фільтрують і концентрують. Залишок фільтрують через силікагель, елююючи ЕОАс, і одержують З318мг (10095) сполуки формули 61 у вигляді білої твердої речовини.

Синтез сполуки 62

ПІАО (0,3Змл, 1,599ммоль) додають краплями протягом 10 хвилин до розчину З Д-спирту 61 (З312мг, бо 0,79бммоль), 2пМе.2ру (18Змг, 0,597ммоль), РЕзР (417мг, 1,59ммоль) і толуолу (8,О0мл) в атмосфері аргону, що знаходиться при кімнатній температурі. Через З години реакційну суміш завантажують на колонку, заповнену силікагелем в суміші 1090 Е(ОАс/гексан, і елююють сумішшю 20956 ЕЮАс/гексан, одержуючи 322мг (9795) сполуки 62 у вигляді кристалічної речовини.

Синтез сполуки 63

Алюмогідрид літію (29мг, 0,75ммоль) додають до охолоджуваного льодом розчину азиду 62 (З314мг, 0,753ммоль) в ЕББО (7,5мл) в атмосфері аргону. Розчину дають нагрітися до кімнатної температури при перемішуванні протягом ночі. Розчин охолоджують на льоду і повільно гасять додаванням 1Омл насиченого розчину Ма»5Од. Через 10 хвилин утворюється білий осад, і розчин розбавляють 75мл етилацетату (Е(АсС), 7/0 промивають 20мл води, 2х20мл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над М95О), фільтрують і концентрують. Неочищену речовину очищають, використовуючи колонку з силікагелем, заздалегідь заповнену в суміші 1956 ЕБМ/СНьЬСІ» і промиту сумішшю 595 Меон/СнНьЬсСі». Неочищену речовину завантажують в СН»осСі», елююють сумішшю 590 Меон/СНе»СІі» і потім сумішшю СНьЬСіІ»:Меон:ЕїзМ у співвідношенні 95:52, одержуючи білу тверду речовину. За даними аналізу методом "Н ЯМР спектроскопії речовина містить сліди ЕМ, тому 75 речовину вміщують в 75мл СНьоСі» і промивають водою (2х25мл), сушать над МазО), фільтрують і концентрують, одержуючи 137мг (4795) сполуки 63 у вигляді безбарвної плівки.

Синтез сполуки 64

Розчин, що містить Зо-аміносполуку 63 (137мг, 0,35ммоль), 4М розчин НСЇ в діоксані (1О05мкл, 0,42мМмоль),

ТГФ (5,бмл) і воду (1,4мл), перемішують при кімнатній температурі протягом ночі. Розчин концентрують, залишок

Двічі вміщують в Змл метанолу і концентрують, одержуючи 13Омг (9695) сполуки 64 у вигляді не зовсім білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН ;ОАс в суміші води з МесМ у співвідношенні 4:1): 352,14; С24Нз35БЕМО».

Приклад 5

З-аміно-6,7-дигідрокси-17-карбометоксіетиліденстероїд с

Олефінування сполук, споріднених сполуці 57, також можна проводити для того, щоб синтезувати о 21-карбоалкоксизаміщені аналоги. На схемі 5 показаний приклад синтезу 21-карбометоксизаміщеної сполуки 69.

Олефінування кетону 57 з використанням аніону триметил-2-фосфоноацетату дає суміш сполуки 65 і її геометричного ізомеру. Вказані сполуки можна розділити хроматографією на силікагелі.

Тетрабутиламонійфторид в ТГФ видаляє захисні групи З-гідроксильної сполуки з утворенням сполуки 66. (22)

Введення азидної групи з використанням 7пМ бв.2ру, РРиз і СІАО в толуолі приводить до утворення сч

Зо-азидосполуки 67. Гідрування азиду з використанням Ра на вуглеці дає Зу-амін 68. Обробка з використанням 809о-ної оцтової кислоти приводить до видалення захисту 6б- і 7-гідроксильних груп і утворення с амонійноацетатної солі 69. Ге! зв Схлнці к

С Я ш- ніших « - - "й чі я и? , М т я ко я вінки се) ко щи му « й а 7 ї) (МеО2О Р(ІООСНЕСО Ме, ГІМ(ТМ5)», ТГФ; її) ВЦаМЕ, ТГФ; ії) 7пМе.2ру, РАзР, ПІАО, толуол; ім) Но, Ра, ЕЮоАс; с у)8096-на оцтова кислота.

Синтез сполуки 65

Біс(триметилсиліл)амід літію (2,00мл 1,0М розчину в ТГФ, 2,00ммоль) додають до розчину 29 (Ме Р(ОСНЬСО»Ме (390мг, 2,10ммоль) в ТГФ (22мл) в атмосфері аргону, що знаходиться при кімнатній (ФІ температурі. Через З години додають розчин кетону 57 (509мг, 1,07ммоль) в ТГФ (2мл) і одержаний розчин кип'ятять із зворотним холодильником протягом З днів. Реакційну суміш гасять додаванням бмл води, о розбавляють 75 мл ЕЮАс, промивають 2 х1!5бмл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над Ма95О)4, фільтрують і концентрують. Неочищену речовину очищають колонковою хроматографією, елююючи сумішшю 590 60 ЕЮАс/гексан, одержуючи 3З07мг (5495) сполуки 65 у вигляді безбарвної плівки. Також виділяють 119мг (21905) 2-ізомеру.

Синтез сполуки 66

Розчин, що містить сполуку 65 (296мг, 0,550ммоль), ВиАМЕ (0,6імл 1,0М розчину в ТГФ, О0,біммоль) і ТГФ (Змл), кип'ятять із зворотним холодильником в атмосфері аргону. Через 1 годину розчин охолоджують до 62 кімнатної температури, розбавляють 20мл Е(ОАс, промивають 1Омл води і 2х10мл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над М9505;, фільтрують і концентрують, одержуючи 23Омг (100905) сполуки 66 у вигляді білої твердої речовини.

Синтез сполуки 67

ПІАО (252мкл, 1,28ммоль) додають краплями до розчину, що знаходиться при кімнатній температурі, що містить Зр-спирт 66 (23Омг, 0,55ммоль), 2пМе.2ру (147мг, 0,48ммоль), РизР (З335мг, 1,28ммоль) і толуол (б,4мл), в атмосфері аргону. Через 2 години реакційну суміш очищають радіальною хроматографією, елююючи сумішшю 1595 Е(ОАс/гексан, і одержуючи 20Змг (8495) сполуки 67.

Синтез сполуки 68

Розчин, що містить азид 67 (20Змг, 0,45ммоль), 1095-ний Ра на вуглеці (48мг, 0,045ммоль) і 4,5мл ЕЮАс, перемішують при кімнатній температурі в атмосфері водню протягом З днів. Розчин фільтрують через целіт, використовуючи як елюент Е(Ас і Меон, і одержуючи 165мг (8895) сполуки 68.

Синтез сполуки 69

Розчин, що містить амін 68 (165мг, 0,4Оммоль) і 2 мл 8095-ної оцтової кислоти, нагрівають при 402С протягом 75 1 години. Реакційну суміш розбавляють 1Омл толуолу, після чого концентрують для того, щоб видалити залишкову оцтову кислоту. Розтирання залишку з їОмл циклогексанону з подальшою фільтрацією і сушінням дозволяє одержати 117мг (6790) сполуки 69 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення тме, 10ММ МН.ОАс в суміші води з Месм у співвідношенні 4:1): 378,17; Со»НзеМО».

Приклад 6

Сіль оцтової кислоти Зо-аміно-бо, 7 рД-дигідроксіандростан-17-ону

Аналогічну методику можна використати для одержання сполук з різними функціональностями у атома С17.

Наприклад, 17-кетозаміщену сполуку одержують обробкою сполуки 56 8090о-ною оцтовою кислотою з одержанням солі оцтової кислоти Зо-аміно-бо.7 рД-дигідроксіандростан-17-ону (70) (див. таблицю 2).

Синтез сполуки 70 Ге

Розчин, що містить кетон 56 (67мг, О,1бммоль) і Тїмл 8095-ної оцтової кислоти, нагрівають при 402 протягом о 1 години. Реакційну суміш розбавляють 1Омл толуолу, після чого концентрують з одержанням бЗмг (10090) сполуки 70. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН 5ОАс в суміші води з МесМ у співвідношенні 4:1): 322,18; С19Нз32МО»з.

Приклад 7 Ге)

З-аміно-6б,7-дигідрокси-17-гідроксистероїд сч 17-Гідроксилзаміщені аналоги можуть бути одержані з кетонів, споріднених сполуці 56, таким чином, як показано на схемі 6. Карбонільну групу в сполуці 56 відновлюють за допомогою МавВнНу в метанолі, одержуючи ЄМ виключно 17р-гідроксильний ізомер 71. Обробка 80956-ною оцтовою кислотою приводить до видалення о ацетонідної захисної групи і утворення амонійноацетатної солі 72.

Спи б - : - с ли з ш в. І. ШО ї) Мавнуа, мМеон; 11)8095 оцтова кислота.

Синтез сполуки 71 35 Охолоджуваний льодом розчин кетону 56 (100мг, 0,28ммоль), Мавн; (1бмг, 041ммоль) і 14мл Меон - піддають взаємодії протягом 2,5 годин. Реакційну суміш гасять додаванням 1мл води і концентрують для того, (Се) щоб видалити велику частину МеОоН. Залишок розбавляють 40мл СН 2Сі», промивають 2х1Омл насиченого т розчину хлориду натрію, сушать над МазО»54, фільтрують і концентрують, одержуючи 9Омг (9095) сполуки 71.

Синтез сполуки 72 іме) 20 Розчин, що містить амін 71 (9Омг, 0,25ммоль) і 2 мл 8095-ної оцтової кислоти, нагрівають при 402С протягом 2 с годин. Реакційну суміш розбавляють 10мл толуолу, після чого концентрують для того, щоб видалити залишкову оцтову кислоту. Залишок розчиняють в Тмл Меон і 5мл гексану, концентрують і сушать, одержуючи 8бмг (90965) сполуки 72 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення кме, 10ММ МН ОАс. в суміші води з МесмМ у співвідношенні 4:1): 324,19; С19НзАМО»з.

Приклад 8

ГФ) Солі Зо-аміно-6,7-дигідрокси-17-метиліденстероїду ко 6- і 7-гідроксильні групи можуть бути захищені з використанням різноманітних захисних груп. Відповідні захисні групи перераховані в |(ОСгеепе апа УУців, "Ргоїесіїме Сгоимрз іп Огдапіс Зупіпевів", допп УМіеу 5 Бопв, Мем во МогКк|Ї. На схемі 7 показані приклади аналогів, які можуть бути синтезовані з використанням 6- і 7-гідроксильних груп, захищених як простий метиловий ефір. Вихідна сполука 73 описана в |патенті США 6046185). Генерування діаніону сполуки 73 з використанням Ман в диметилформаміді з подальшим алкілуванням метилиодидом дозволяє одержати сполуку 74. Обробка 8095-ною оцтовою кислотою приводить до видалення захисних груп, як циклічних кетальних, так і трет-бутилдиметилсилільних простих ефірних захисних 65 груп. Олефінування кетону 75 з використанням метилтрифенілфосфонійброміду і КО ІВи в ТГФ приводить до 17-метиліденової сполуки 76. Азидування з використанням 2пМе.2ру, РР» і СІАО в толуолі дає Зо-азидосполуку

77. Відновлення алюмогідридом літію в ТГФ приводить до Зо-аміну 78. Обробка з використанням НСІ в т/ф і води приводить до утворення амонійнохлоридної солі 79. Після обробки сполуки 78 оцтовою кислотою одержують амонійноацетатну сіль 80. лі " б. " сек - и я чний. 70 . ' р щи г. ок щі рі й а їй І-й ж- ій с че ч о ї)Мман, Меї, ДМФ; її) 8095 оцтова кислота; ії) СНЗРРАзВГг, КОЇВи, ТГФ; їм) аМе.2ру, РиИзР, ОІАС, толуол; м)

ПАНА, ЕБО; мі) НСІ, ЕБО, Меон; або оцтова кислота.

Синтез сполуки 74 б зо До розчину діолу 73 (1,49г, З Л1Оммоль) в ї5мл ДМФ в атмосфері азоту додають гідрид натрію (0,50Гг, 12, 4ммоль). Через 2 години розчин охолоджують на льоду і додають краплями протягом ЗО секунд Меї (1,9Змл, с

З0,9ммоль). Реакційній суміші дають нагрітися до кімнатної температури при перемішуванні протягом ночі. с

Реакційну суміш розбавляють 100мл ЕБО, промивають 10мл води і 2х10мл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над М950О,, фільтрують і концентрують, одержуючи 1,73г неочищеної сполуки 74 у вигляді блідо-жовтого о масла. ча

Синтез сполуки 75

Розчин, що містить неочищену сполуку 74 (1,73г, З,1Оммоль) і 15мл 8095-ної оцтової кислоти, перемішують протягом 4 годин при кімнатній температурі. Розчин концентрують, залишок вміщують в 5ХОмл Е(Ас, промивають 2х2О0мл насиченого розчину МансСоОз і 2х1О0мл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над Мо5оО,, « фільтрують і концентрують, одержуючи 1,18г неочищеної сполуки 75 у вигляді білої піни. - с Синтез сполуки 76 « Розчин, що містить КОЇВи (1,09г, 9,20ммоль), МеРРзВг (3,30г, 9,20ммоль) і 15мл ТГФ, перемішують при ,» кімнатній температурі в атмосфері азоту. Через 2 години до жовтого розчину додають неочищений кетон 75 (1,17мг, 3, 0вммоль) і одержаний розчин залишають при перемішуванні при кімнатній температурі протягом ночі.

Реакційну суміш гасять додаванням 2мл води, розбавляють 100мл етилацетату (Е(Ас), промивають З х1Омл - насиченого розчину хлориду натрію, сушать над М950О5, фільтрують і концентрують. Після очищення колонковою со хроматографією з елююванням сумішшю 8095 ЕІЮАс/гексан одержують 890мг забрудненої домішками сполуки 76 у вигляді білої твердої речовини. їмо) Синтез сполуки 77 7 50 БІАО (1,05мл, 5,08ммоль) додають краплями протягом 10 хвилин до розчину З Д-спирту 76 (885мг, 2,54ммоль), 2пМе-2ру (585мг, 1,9О0ммоль), РИзР (1,33г, 5,08ммоль) і толуолу (25мл) в атмосфері аргону, що с знаходиться при кімнатній температурі. Через 11 годин реакційну суміш очищають колонковою хроматографією, елююючи сумішшю 1590 Е(Абс/гексан, і одержуючи 594мг (6395) сполуки 77 у вигляді кристалічної твердої речовини. 59 Синтез сполуки 78

ГФ) Алюмогідрид літію (0,79мл 1М розчину в ЕБО, 0,79ммоль) додають до охолоджуваного льодом розчину азиду 77 (588мг, 1,57ммоль) в 15,7мл ЕБО в атмосфері аргону. Через 10хв. розчину дають нагрітися до кімнатної ді температури, продовжуючи перемішування протягом ночі. Через 1 годину охолоджування на льоду розчин повільно гасять додаванням 1Омл насиченого розчину Ма 2505. Через 10 хвилин утворюється білий осад, і 60 рідину декантують. Залишок промивають 2х25мл ЕЮАс і промивальні рідини об'єднують з раніше декантованим ефірним розчином. Розчин промивають ЗхіОмл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над Мо5оО,, фільтрують і концентрують. Після очищення колонковою хроматографією з елююванням сумішшю

СНоСІ»:Меон:ЕЬМ у співвідношенні 95:5:2 одержують 434мг (79905) сполуки 78 у вигляді білої твердої речовини.

РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН 5ОАс в суміші води з МесСМ у співвідношенні 4:1): 65 348,20; СооНавМО».

Синтез сполуки 79

Хлористий водень (0,2бмл 1,0М розчину в ЕБО, 0,2бммоль) додають до розчину аміну 78 (бОмг, 0,17ммоль) в 2мл ЕБО. Одержану гелеподібну речовину розчиняють в 5мл метанолу і концентрують. Залишок розчиняють в мл метанолу, розбавляють 5мл циклогексану і концентрують, одержуючи ббмг (10095) сполуки 79 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН ;ОАс в суміші води з МесМ у співвідношенні 4:1): 348,20; Со2НзвМО».

Синтез сполуки 80

Розчин, що містить амін 78 (бімг, 0,17ммоль) і їмл оцтової кислоти, залишають стояти при кімнатній 7/0 температурі протягом 30 хвилин. Розчин розбавляють б5мл толуолу і концентрують. Залишок вміщують в б5мл гексану, концентрують, потім одержаний залишок сушать протягом 2 годин, використовуючи прилад

Абдерхальдена для висушування, із зрошуванням ацетоном, і одержують 71мг (10095) сполуки 80 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН ;ОАс в суміші води з МесМ у співвідношенні 4:1): 348,20; Со2НзвМО».

Приклад 9

Солі Зр-аміно-6, 7-дигідрокси-17-метиліденстероїду

Стереохімія у атома СЗ може бути змінена з одержанням похідних З р-амонійних солей різноманітних сполук, споріднених сполуці 49. Стереохімія у атома СЗ може бути піддана інверсії в З стадії синтезу, як показано на схемі 8 для синтезу сполук 28 і 83. ЗД-Гідроксильну сполуку 46 перетворюють в Зр-мезилат 81, використовуючи метансульфонілхлорид і піридин. Нагрівання сполуки 81 і обробка ацетатом цезію в ДМФ при 1002С приводить до утворення З х5-ацетатної сполуки 82. Послідовність перетворень для інверсії завершується метанолізом ацетатної групи в сполуці 82 з використанням метоксиду натрію і одержанням З о-гідроксильної сполуки 25.

Обробка сполуки 25 7пМе.2ру, трифенілфосфіном і СІАО в толуолі приводить до одержання З р -азидосполуки 26. Відновлення азиду алюмогідридом літію в Еб2О приводить до утворення З Д-аміносполуки 27. Обробка з с використанням НСЇІ в ТГФ і води приводить до видалення ацетонідної групи і утворення амонійнохлоридної солі Ге) 28. Подібним чином, внаслідок обробки сполуки 27 8096-ною оцтовою кислотою, видаляють ацетонідну групу і одержують амонійноацетатну сіль 83. При використанні методів, показаних на схемі 8, сполуку 50 перетворюють в сполуку 89, а сполуку 61 перетворюють в сполуку 95 (див. таблицю 1). Сполуки 26, 27, 87, 88, 89, 93, 94 і 95 являють собою приклади сполук даного винаходу і мають Зр стереохімію. о : і сч с (22)

Є ж. і - 1 А - пий ше щі и ж « й й о, с в

І.Й 2 їх т їх нив янь вили вишшшик -І

Е| и в й се) іме) м) - пі с щі щі їні

ГФ! Ї) М5сСїІ, піридин; ії) СвОАс, ДМФ, 1002С; ії) МаОМе, Меон; ім) 7пМе.2ру, РІЗР, СІАбО, толуол; М) ГАЇІНа, ЕБО;

Мі) 4М НОЇ в діоксані, ТГФ, вода або 8095-на оцтова кислота. де Синтез сполуки 81

Метансульфонілхлорид (1,2мл, 1бммоль) додають до охолодженого льодом розчину Зр-гідроксильної бо сполуки 46 (З3,0г, 8,Оммоль) в піридині (2Омл) в атмосфері аргону. Через 4 години розчин охолоджують льодом і додають 20мл насиченого розчину МансСоО»з. Через 15 хвилин розчин розбавляють 15О0мл ЕЇЮАс і промивають

Зх25мл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над М95О5, фільтрують і концентрують, одержуючи 3,6бг (10095) сполуки 81 у вигляді не зовсім білої піни.

Синтез сполуки 82 бо Розчин, що містить мезилат 81 (З3,бг, 8,О0ммоль), ацетат цезію (4,6бг, 24ммоль) і 4АОмл ДМФ, нагрівають при

10022 протягом 24 годин. Розчин розбавляють 100мл води, екстрагують 2 х'0б0мл ЕБО, промивають 2х50мл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над М9505, фільтрують і концентрують, одержуючи приблизно Зг неочищеної сполуки 82.

Синтез сполуки 25

Розчин, що містить Ма (398мг, 17,ммоль) в Меон (21,5мл) додають до Зо-ацетату 82 (1,8г, 4,3Мммоль) в

ТГФ (1О0мл). Через 2 години додають 20мл води і одержаний розчин розбавляють 100мл Ес, послідовно промивають насиченим розчином МансСоО»з, водою і насиченим розчином хлориду натрію, сушать над Ма5О», фільтрують і концентрують, одержуючи 1,58г (9895) неочищеної сполуки 25 у вигляді жовтої спіненої речовини.

Синтез сполуки 26 рІАО (1,70мл, 8,24ммоль) додають краплями протягом 10 хвилин до розчину З о-спирту 25 (1,54Гг, 4,12ммоль), 2пМе.2ру (0,94г, 3, 99ммоль), РзР (2,16г, 8,24ммоль) і толуолу (44мл) в атмосфері аргону, що знаходиться при кімнатній температурі. Після перемішування протягом ночі реакційну суміш завантажують на колонку, заповнену силікагелем в суміші 1095 ЕфКАбс/гексан, і елююють сумішшю 1090 ЕАс/гексан, з 75 одержанням 0,89г (6195) сполуки 26 у вигляді білої твердої речовини.

Синтез сполуки 27

Алюмогідрид літію (14бмг, З3,6бммоль) додають до охолодженого льодом розчину азиду 26 (1/46г, 3,6бммоль) в 18,3мл ЕБО в атмосфері аргону. Реакційній суміші дають нагрітися до кімнатної температури. Через 1,5 години розчин охолоджують на льоду, розбавляють 25мл ЕБО і повільно гасять додаванням 20мл насиченого розчину Ма»5О). Через 10 хвилин утворюється білий осад, розчин розбавляють 5О0мл ЕЮАс, промивають

Зх1Омл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над Мо5О5, фільтрують і концентрують, одержуючи 1,31г (9695) сполуки 27 у вигляді білої піни.

Синтез сполуки 28

Розчин, що містить Зр-аміносполуку 27 (227мг, 0,609ммоль), 4М НОЇ в діоксані (18З3мкл, 0,/Зммоль), ТГФ с (9,7мл) і воду (2,4мл), перемішують при кімнатній температурі протягом ночі. Після упарювання ТГФ і води Ге) залишок вміщують в 5мл метанолу, потім концентрують, розтирають з 5мл ацетону, внаслідок чого одержують 224мг (10095) сполуки 28 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення «ме, 10мММ МН/ОАс в суміші води з Меси у співвідношенні 4:1): 334,10; С2-НзеМО».

Синтез сполуки 83 Ме

Розчин, що містить амін 27 (412мг, 1,1О0ммоль) і 5 мл 8095-ної оцтової кислоти, перемішують при кімнатній с температурі протягом 4 годин. Реакційну суміш розбавляють 5мл толуолу, після чого концентрують. Залишок у другий раз розчиняють в бмл толуолу і концентрують, для того, щоб видалити залишкову оцтову кислоту. с

Одержаний залишок двічі розтирають з 1Омл СНеоСі», після чого концентрують, одержуючи 43ЗОмг (9995) сполуки Ге»! 83 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН ;хОАс в суміші 32 води з МесмМ у співвідношенні 4:1): 334,19; Со4НзвіМО». -

Синтез сполуки 84

Метансульфонілхлорид (0,3Змл, 4,2ммоль) додають до розчину, що охолоджується льодом

Зр-гідроксильної сполуки 50 (754мг, 2,09ммоль) в піридині (5,3мл) в атмосфері аргону. Через 4 години розчин « охолоджують на льоду і додають 5мл насиченого розчину МансСо»з. Через 15 хвилин розчин розбавляють бОмл 7 70 етилацетату і промивають З рази насиченим розчином хлориду натрію, сушать над Мо5зО»;, фільтрують і с концентрують, одержуючи 86бОмг (9495) сполуки 84 у вигляді не зовсім білої твердої речовини. хз Синтез сполуки 85

Розчин, що містить мезилат 84 (8бОмг, 1,9бммоль), ацетат цезію (1,13г, 5,8в8ммоль) і ТОмл ДМФ, нагрівають при 9523 протягом 32 годин. Розчин розбавляють 5Омл води, екстрагують 2 хіб0мл ЕБО, промивають 2х30мл - 15 насиченого розчину хлориду натрію, сушать над М950О5, фільтрують і концентрують. Після очищення колонковою хроматографією з елююванням сумішшю 595, а потім 890 Е(ЮАс/гексан, одержують 558мг (7190) сполуки 85 у (се) вигляді білої твердої речовини. т Синтез сполуки 86

Розчин, що містить Ма (128мг, 5,5бммоль) в Меон (7мл), додають до Зо-ацетату 85 (558мг, 1,38ммоль). ко 50 Через 2 години додають 5мл насиченого розчину МанСОз і одержаний розчин розбавляють 100мл ЕЮАс. с Розчин промивають водою (2х20мл) і насиченим розчином хлориду натрію (2х20мл), сушать над Мазо,, фільтрують і концентрують, одержуючи 491мг (99965) сполуки 86 у вигляді білої твердої речовини.

Синтез сполуки 87 рІАО (0,57мл, 2,74ммоль) додають краплями протягом 15 хвилин до розчину Зо-гідроксисполуки 86 (49Змг, 1,37ммоль), 2пМе.2ру (З15мг, 1,0Зммоль), РизР (718мг, 2,74ммоль) і толуолу (13,7мл) в атмосфері аргону, що (Ф, знаходиться при кімнатній температурі. Через 3,5 години реакційну суміш завантажують на колонку, заповнену ко силікагелем в суміші 10950 Е(ЮАс/гексан, і елююють сумішшю 1095 Е(Ас/гексан, з одержанням З9Омг (7490) сполуки 87 у вигляді в'язкого масла. во Синтез сполуки 88

Алюмогідрид літію (40мг, 1,0їммоль) додають до охолоджуваного льодом розчину азидосполуки 87 (З390Омг, 1,01ммоль) в бмл діетилового ефіру в атмосфері аргону. Реакційній суміші дають нагрітися до кімнатної температури. Через 2 години розчин охолоджують на льоду, розбавляють 25мл діетилового ефіру і повільно гасять додаванням 2мл насиченого розчину Ма 2505. Через 10 хвилин утворюється білий осад, після чого 65 розчин розбавляють 40мл етилацетату, промивають Зх15мл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над

МаЗО), фільтрують і концентрують. Неочищену речовину очищають колонковою хроматографією,

використовуючи колонку з силікагелем, заздалегідь заповнену в суміші 195 ЕВБМ/СН»СІ» і промиту сумішшю 590 мМеон/сньсі». Неочищену речовину завантажують в СНоСі», елююють сумішшю 595 Меон/СН»осСі» і потім сумішшю СН»оСіІ»сМеон:ЕїЇЗМ у співвідношенні 95:5:2, одержуючи 277мг (7695) сполуки 88 у вигляді білої твердої речовини.

Синтез сполуки 89

Розчин, що містить аміносполуку 88 (27Омг, 0,752ммоль) і ТОмл 8090-ної оцтової кислоти, нагрівають при 402С протягом 1 години. Реакційну суміш концентрують, одержуючи білу піну. Додають ще 1Омл ацетону, піддають впливу ультразвуку і упарюють з одержанням 285г (10095) сполуки 89 у вигляді білої твердої речовини. 70 РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МНАСАС в суміші води з МесМм у співвідношенні 4:1): 320,26; С2оНзаМО».

Синтез сполуки 90

Метансульфонілхлорид (0,20мл, 2,5бммоль) додають до охолоджуваного льодом розчину Зр-гідроксильної сполуки 61 (501мг, 1,28ммоль) в піридині (З,2мл) в атмосфері аргону. Через 4 години розчин охолоджують на 75 льоду і додають бмл насиченого розчину МанНСОз. Через 15 хвилин розчин розбавляють 5О0мл Ес і промивають З рази насиченим розчином хлориду натрію, сушать над Мо5О), фільтрують і концентрують, одержуючи 59Омг (9895) сполуки 90 у вигляді білої піни.

Синтез сполуки 91

Розчин, що містить мезилат 90 (59Омг, 1,25ммоль), ацетат цезію (722мг, З,/бммоль) і б,2мл ДМФ, нагрівають при 1002С протягом 24 годин. Розчин розбавляють 5О0мл води, екстрагують з використанням 2 х5Омл ЕБО, промивають 2хЗ3Омл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над Ма5О54, фільтрують і концентрують. Після очищення колонковою хроматографією з елююванням сумішшю 8905 ЕАс/гексан, одержують 297мг (5590) сполуки 91 у вигляді білої твердої речовини.

Синтез сполуки 92 с

Розчин, що містить Ма (бЗмг, 2,7/ммоль) в Меон (3,4мл), додають до Зо-ацетату 91 (297мг, 0,684ммоль) в о

ТГФ (мл). Розчин перемішують протягом ночі. Додають 5мл води і ВОмл Е(ЮАс, промивають двічі водою і двічі насиченим водним розчином хлориду натрію, сушать над М95О»), фільтрують і концентрують, одержуючи 251мг (94965) сполуки 92 у вигляді білої твердої речовини.

Синтез сполуки 93 (22)

ІКАО (0,26бмл, 1,24ммоль) додають краплями протягом 10 хвилин до розчину, що знаходиться при кімнатній сч температурі, що містить Зо-спирт 92 (24Змг, 0,620ммоль), 2пМе.2ру (14З3мг, 046б5ммоль), РізР (325мгГ, 1,24ммоль) і толуол (6б,2мл), в атмосфері аргону. Через 4 години реакційну суміш завантажують на колонку, с заповнену силікагелем в суміші 1096 Е(ОАс/гексан, і елююють сумішшю 2095 Е(Ас/гексан, з одержанням 209мг.ЙЛГ(БОУ неочищеної сполуки 93 у вигляді жовтого масла.

Синтез сполуки 94 -

Алюмогідрид літію (20мг, О,50ммоль) додають до охолоджуваного льодом розчину неочищеного азиду 93 (209мг, 0,5О0ммоль) в 5мл ЕБО в атмосфері аргону. Реакційній суміші дають нагрітися до кімнатної температури.

Через 4 години розчин охолоджують на льоду, розбавляють 25мл діетилового ефіру (ЕТ20) і повільно гасять « додаванням 2мл насиченого розчину Ма 2505. Через 10 хвилин утворюється білий осад, після чого розчин розбавляють 5О0мл етилацетату (ЕІЮАс), промивають З х1Омл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над в с МазО), фільтрують і концентрують. Неочищену речовину хроматографують, використовуючи колонку з з» силікагелем, заздалегідь заповнену в суміші 1950 ЕБМ/СН»СІ» і промиту сумішшю 595 Меон/СНьосСі». Неочищену речовину завантажують в СНЬСІ», елююють сумішшю 590 Меон/СН»еСІі» і потім сумішшю СНЬСІ»:Меон:ЕзМм у співвідношенні 95:5:2, одержуючи 97мг неочищеної сполуки 94 у вигляді білої твердої речовини.

Синтез сполуки 95 7 Розчин, що містить Зр-аміносполуку 94 (97мг, 0,25ммоль), 4М НОЇ в діоксані (74мкл, О,ЗОммоль), ТГФ (4мл) (Се) і воду (мл), перемішують при кімнатній температурі. Через 4 години розчин концентрують, залишок вміщують в

БбБмл метанолу і концентрують. Одержаний залишок двічі розтирають з 5мл ацетону і концентрують. Білу тверду о речовину розчиняють в приблизно О,5мл води і повільно додають ацетон (бмл), доти, поки не з'являться ко 20 кристали. Кристали відфільтровують, промивають ацетоном і сушать, одержуючи ббмг сполуки 95 у вигляді безбарвних тонких голок. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення «ме, 10ММ МНАОАс в суміші води з Месм шо у співвідношенні 4:1): 352,09; С24Нз5ЕМО».

Приклад 10

З-аміно-б,7-дигідрокси-17-алкілстероїд 99 Будь-які сполуки, що містять 17(20)-алкенільну функціональну групу, можуть містити подвійний зв'язок,

ГФ) який підлягає гідруванню з використанням Н ою в присутності каталізатора, такого як 1095 Ра на вуглеці. т Наприклад, сполуку 96 одержують зі сполуки 28, як показано на схемі 9. Аналогічним чином, сполуку 97 одержують зі сполуки 49, використовуючи ту ж саму методику, яка показана на схемі 9 (див. таблицю 2) 60 б5

Схема?

І файний юка в 18 ж "я.

Ї) Нь, Ра на вуглеці, метанол

Синтез сполуки 96

Розчин, що містить олефін 28 (52мг, 0,14ммоль), 1095 Ра на вуглеці (15мг, 0,014ммоль) і метанол (Змл), перемішують при кімнатній температурі протягом ночі. Розчин фільтрують через целіт, елююючи 50мл метанолу, 1 концентрують, одержуючи 5Омг (96905) сполуки 96 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення тме, 10ММ МН.ОАс в суміші води з Месм у співвідношенні 4:1): 336,24; С24НзвМО».

Синтез сполуки 97

Розчин, що містить олефін 49 (844мг, 2,28ммоль), 1095 Ра на вуглеці (24Змг, 0,228ммоль) і метанол (11мл), перемішують при кімнатній температурі протягом ночі. Розчин фільтрують через целіт, елююючи 5О0мл метанолу, СМ потім концентрують. Залишок розтирають з 1Омл ацетону, фільтрують і сушать, одержуючи 801мг (94965) сполуки (5) 97 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН ;хОАс в суміші води з Мескм у співвідношенні 4:1): 336,21; С24НзвМО».

Приклад 11

З-втор-аміно-6,7-дигідрокси-11-метиліденстероїд Ге»)

Будь-які аміни, споріднені сполуці 52, можуть бути піддані конденсації з альдегідом або кетоном для того, щоб одержати вторинні або третинні аміни. Взаємодія сполуки 52 з розчином 4-ізопропілбензальдегіду і см ізопропоксидом титану в ТГФ з подальшим відновленням боргідридом натрію приводить до одержання сполуки са 99. Обробка 8095-ною оцтовою кислотою приводить до видалення ацетонідних груп і утворення амонійноацетатної солі сполуки 100. Сполуки прикладів 101-107 були синтезовані з використанням методів, Ф показаних на схемі 10 (див. таблицю 6). -

Сина Ю з й « - с под ннцй - г» що. | - щі -І 1) 4-ізопропілбензальдегід, Т(О'Рг)/, ТГФ; Мавн;, меон; ії) 8095-на оцтова кислота.

Синтез сполуки 99 ї-о Ізопропоксид титану (ІМ) (120мкл, 0,42ммоль) додають до розчину, що знаходиться при кімнатній ко температурі, що містить амін 52 (100мг, 0,28ммоль), 4-ізопропілбензальдегід (4бмкл, 0,Зіммоль) і 1,4мл ТГФ в атмосфері азоту. Через 12 годин додають розчин Мавн, (29мг, 0,7в8ммоль) в їмл ЕЮН і взаємодію проводять о протягом ще 8 годин. Реакційну суміш гасять додаванням Змл насиченого розчину хлориду натрію, розбавляють (Че) ЗОмл Е(ОАс, розділяють, промивають насиченим розчином хлориду натрію, сушать над Мо950 у, фільтрують і концентрують. Після очищення радіальною хроматографією одержують 5Омг (3695) сполуки 99.

Синтез сполуки 100

Розчин, що містить амін 99 (5Омг, 0,1Оммоль) і 1 мл 8095-ної оцтової кислоти, перемішують при 402С протягом

З годин. Реакційну суміш двічі обробляють порціями толуолу по 5мл, після чого концентрують, а потім по одному о разу обробляють ацетоном і гексаном, одержуючи 25мг (5196) сполуки 100. РХ/МС (пряме введення, іме) електророзпилення тме, 10ММ МН.ОАс в суміші води з Месм у співвідношенні 4:1): 452,27; СзоНабМО».

Синтез сполуки 101 60 Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 99, амін 52 (100мг, О0,28ммоль) піддають взаємодії з 2-фторбензальдегідом (32мкл, 0,32ммоль), одержуючи 4Змг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку обробляють, використовуючи мл 8090о-ної оцтової кислоти, при 402С протягом З годин. Реакційну суміш розбавляють 5мл толуолу і концентрують. Одержаний залишок розчиняють в мл ацетону, розбавляють 5мл гексану і концентрують, одержуючи 49мг (3790) сполуки 101 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме 65 введення, електророзпилення ме, 10ММ МН 3ОАс в суміші води з МесСмМ у співвідношенні 4:1): 428,22;

С27НзоЕМО».

Синтез сполуки 102

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 99, амін 52 (100мг, О0,28ммоль) піддають взаємодії з

З-(трифторметил)бензальдегідом (41мкл, 0,3їммоль), одержуючи бімг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку обробляють, використовуючи Імл 8095-ної оцтової кислоти, при 402С протягом З годин.

Реакційну суміш розбавляють 5мл толуолу і концентрують. Одержаний залишок розчиняють в 1мл ацетону, розбавляють 5мл гексану і концентрують, одержуючи б4мг (4595) сполуки 102 у вигляді білої твердої речовини.

РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН 5ОАс в суміші води з МесСМ у співвідношенні 4:1): 478,18; СовНзоЕзМО». 70 Синтез сполуки 103

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 99, амін 52 (100мг, О0,28ммоль) піддають взаємодії з о-анісовим альдегідом (42мг, 0,3!ммоль), одержуючи ЗОмг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку обробляють, використовуючи мл 8090о-ної оцтової кислоти, при 409С протягом З годин. Реакційну суміш розбавляють 5мл толуолу і концентрують. Одержаний залишок розчиняють в мл ацетону, розбавляють 5мл 75 гексану і концентрують, одержуючи 18мг (1495) сполуки 103. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10мММ МН/ОАс в суміші води з Меси у співвідношенні 4:1): 440,23; СовНл»МО.

Синтез сполуки 104

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 99, амін 52 (100мг, О0,28ммоль) піддають взаємодії з 4-(трифторметокси)бензальдегідом (44мкл, 0,Зїммоль), одержуючи 8бмг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку обробляють, використовуючи 1,5мл 8090-ної оцтової кислоти, при 409 протягом З годин.

Реакційну суміш розбавляють 5мл толуолу і концентрують. Одержаний залишок розчиняють в 1мл ацетону, розбавляють 5мл гексану і концентрують, одержуючи 84мг (5795) сполуки 104 у вигляді білої твердої речовини.

РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН 5ОАс в суміші води з МесМм у співвідношенні 4:1): 494,15; СовНзоЕзМО»з. се

Синтез сполуки 105 о

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 99, амін 52 (100мг, О0,28ммоль) піддають взаємодії з

З-феноксибензальдегідом (бОмг, 0,32ммоль), одержуючи 7Змг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку обробляють мл 80965-ної оцтової кислоти, при 402С протягом З годин. Реакційну суміш розбавляють 5мл толуолу, і концентрують. Одержаний залишок розчиняють в імл ацетону, розбавляють 5бмл гексану, і (о) концентрують, одержуючи 87мг (5895) сполуки 105 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, сч електророзпилення тме, 10ММ МН4ІОАС в суміші води з Месм у співвідношенні 4:1): 502,20; С33НАа МО».

Синтез сполуки 106 с

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 99, амін 52 (100мг, О0,28ммоль) піддають взаємодії з Ф

З-нітробензальдегідом (4бмг, 0,3їммоль), одержуючи 18мг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку обробляють, використовуючи їмл 8090-ної оцтової кислоти, при 409С протягом З годин. Реакційну суміш - розбавляють 5мл толуолу і концентрують. Одержаний залишок розчиняють в мл ацетону, розбавляють 5мл гексану і концентрують, одержуючи 18мг (1495) сполуки 106 у вигляді не зовсім білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН ;ОАс в суміші води з Месм у співвідношенні 4:1): 455,20; «

С27НзоМ2О».

Синтез сполуки 107 т с Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 99, амін 52 (200мг, О0,55ммоль) піддають взаємодії з ч З-піридилкарбоксальдегідом (82мкл, О,біммоль), одержуючи 100мг амінної проміжної сполуки. Суспензію, що » містить Амінну проміжну сполуку, 4М НСЇ в діоксані (бб5мкл, 0,2бмоль), 110мкл води і 2,2мл ацетонітрилу, перемішують при кімнатній температурі протягом 1 години. Розчин фільтрують і сушать тверду речовину, одержуючи 77мг (30965) сполуки 107 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, - електророзпилення яме, 10ММ МН.ОАс в суміші води з Месм у співвідношенні 4:1): 411,21; СовНзоМ2О». о Приклад 12

З-циклоаміно-6б, 7-дигідрокси-17-етиліденстероїд іме) Будь-який кетон, споріднений сполуці 108, може бути піддадуть конденсації з аміном з використанням 7 50 способів, показаних на схемі 11. Синтез вихідної сполуки 108 описаний в (патенті США 6046185). Взаємодія сполуки 108 з піперидином і ціаноборгідридом натрію в метанолі дає сполуку 109 у вигляді суміші ізомерів у

Ме, атома С3. Обробка 80956-ною оцтовою кислотою приводить до видалення захисних ацетонідних груп і утворення амонійноацетатної солі 110. Сполуку 111 згідно з прикладом синтезують з використанням способів, показаних на схемі 11, за виключенням того, що замість оцтової кислоти використовують хлористоводневу кислоту (див. таблицю 5). 3-Циклоамінна група є групою, приєднаною в положенні 3, де атом вуглецю в положенні З о приєднаний безпосередньо до атома азоту, а даний атом азоту являє собою частину гетероциклічного кільця. з Сема бо ; яд я! .

Ї. ть нитьняй Ї. ттттттттй бо я - в ї) піперидин, ТО РЕ), ТГФ; Мавн,, меон; її) 8095-на оцтова кислота

Синтез сполуки 109

Розчин, що містить кетон 108 (200мг, О,54ммоль), піперидин (26бмкл, 2,68ммоль), 100мг молекулярних сит,

З, Мавнзсм, (24мг, 0,3вммоль) і 5,4мл Меон, перемішують при кімнатній температурі протягом 24 годин.

Реакційну суміш розбавляють 20мл води і екстрагують 2 х2о0мл СНьЬСі». Об'єднані екстракти промивають 1Омл насиченого розчину хлориду натрію, сушать над Мо5О), фільтрують і концентрують. Неочищену речовину очищають радіальною хроматографією, елююючи 2096 Меон/СН»есІі» і одержуючи 112мг (4795) сполуки формули 109 у вигляді білої твердої речовини.

Синтез сполуки 110

Розчин, що містить аміни 109 (102мг, 0,2Зммоль) і 5мл 8095-ної оцтової кислоти, нагрівають при 402С протягом 1 години. Розчин концентрують, залишок вміщують в 2мл МеонН, розбавляють 15мл толуолу і концентрують. Залишок розтирають з 5мл ацетону, фільтрують і сушать з одержанням 44мг (4295) сполуки 110 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення «ме, 10ММ МНІОАС в суміші води з 75 мескм у співвідношенні 4:1): 402,31; СобНааМО».

Синтез сполуки 111

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 109, кетон 108 (200мг, 0,54ммоль) піддають взаємодії з морфоліном (234мкл, 2,68ммоль), одержуючи 5бмг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку обробляють, використовуючи бмл 8095-ної оцтової кислоти, при 402С протягом 1 години. Розчин концентрують, розбавляють мл Меон і концентрують. За допомогою "Н і С ЯМР-дослідження виявляють, що ацетонідна група була видалена, але солі утворилося трохи, або взагалі не утворилося. Речовину обробляють 4М розчином НСІ в діоксані (32мкл, 0,1Зммоль) і 2мл ацетону з одержанням білого осаду. Суспензію розбавляють 2мл ацетону, фільтрують і сушать з одержанням 48мг (2095) сполуки І у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення жує, 10ММ МН 5ОАс в суміші води з МесмМм у ЄМ співвідношенні 4:1): 404,20; СоБНа»МОз. о

Приклад 13

Перетворення З-оксостероїду у З-втор-аміностероїд

Будь-які кетони, споріднені сполуці 108, можуть бути піддані конденсації з аміном з використанням методології, показаної на схемі 12. Метиламін додають до розчину, що містить сполуку 108 і ізопропоксид (2) титану в ТГФ, з подальшим відновленням боргідридом натрію. Розчин фільтрують і елююють через с

МР-Т8ОН-смолу, одержуючи сполуку 112, у вигляді суміші ізомерів у С3. Обробка з використанням НОСІ в ацетонітрилі і води приводить до утворення амонійнохлоридної солі 113. Сполуки 114-129 згідно з прикладом с були синтезовані з використанням методик, показаних на схемі 12, за тим винятком, що замість Ф хлористоводневої кислоти використовують оцтову кислоту у разі прикладів, відповідно до яких одержують амонійноацетатні солі (див. таблицю 5). -

Слюн.ій . . і « щвоеа: Фовоння

ГІ " «В ,» є. | - й шо - ш- їі ї) гідрохлорид метиламіну, ТО РЕ)а, ТГФ; Мавну, Меон; її) НСІ, вода, ацетонітрил. 7 Синтез сполуки 112 (се) Ізопропоксид титану (ІМ) (27Омкл, О0,92ммоль) додають в атмосфері азоту до розчину, що знаходиться при кімнатній температурі, що містить кетон 108 (25Омг, 0,б7ммоль), гідрохлорид метиламіну (41мг, 0,б1ммоль) і де 1,5мл ТГФ. Через 12 годин додають розчин Мавнуа (б5мг, 1,/ммоль) в 2,3мл ЕЮН і взаємодію проводять ка 20 протягом ще 10год. Реакційну суміш гасять додаванням 0,5мл води і відфільтровують для того, щоб видалити білий осад. Розчин завантажують на колонку, що містить ббО0мг МР-ТзОН-смоли, і елююють Змл Меон, потім с 4мл 2М МН» в Меон. Фракцію в МНіу/Меон концентрують, одержуючи 7бмг (32905) сполуки 112.

Синтез сполуки 113

Суспензію, що містить сполуку 112 (7бмг, 0,21ммоль), 4М НСЇ в діоксані (/5мкл, 0О,ЗОмоль), 5Омкл води і 29 Амл ацетонітрилу, перемішують при кімнатній температурі протягом 1 години. Розчин фільтрують і сушать

ГФ) тверду речовину, одержуючи З8мг (1395) сполуки 113 у вигляді сірої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення тме, 10ММ МН.ОАс в суміші води з Месм у співвідношенні 4:1): 348,19; Со»НзвМО». о Синтез сполуки 114

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 112, кетон 108 (200мг, 0,5З3ммоль) піддають 60 взаємодії з гідрохлоридом пропіламіну (47мг, 0,49ммоль), одержуючи 72мг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку обробляють, використовуючи 75мкл розчину НСІ, одержуючи Замг (1795) сполуки 114. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН ;ОАс в суміші води з Месм у співвідношенні 4:1): 376,22;

СоаНа2МО».

Синтез сполуки 115 бо Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 112, кетон 108 (250мг, 0,б7ммоль) піддають взаємодії з аміламіном (7Омкл, О,б1ммоль), одержуючи 82мг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку обробляють, використовуючи 75мкл розчину НСІ, одержуючи 75мг (2895) сполуки 115 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН о 5ОАс в суміші води з МесмМ у співвідношенні 4:1): 404,28; СовНавМО».

Синтез сполуки 116

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 112, кетон 108 (250мг, 0,б7ммоль) піддають взаємодії з циклопентиламіном (бОмкл, 0,б1ммоль), одержуючи З9Омг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку обробляють, використовуючи 200мкл оцтової кислоти протягом 1 години, і двічі розбавляють, а потім 7/0 Концентрують з порцій толуолу об'ємом їмл. Залишок розтирають з їмл циклогексану, фільтрують і сушать з одержанням 98мг (3595) сполуки 116. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення «ме, 10ММ МН ;ОАс в суміші води з Мескм у співвідношенні 4:1): 402,27; СобНіаа МО».

Синтез сполуки 117

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 112, кетон 108 (250мг, 0,б7ммоль) піддають /5 взаємодії з циклогексиламіном (7/Омкл, 0,6б'ммоль), одержуючи 120мг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку обробляють, використовуючи 0,5мл оцтової кислоти протягом 1 години, і двічі розбавляють, а потім концентрують з порцій толуолу об'ємом тмл. Одержаний залишок розтирають з їмл циклогексану, фільтрують і сушать з одержанням 101мг (3295) сполуки 117. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення «ме, 10мММ МН/ОАс в суміші води з Меси у співвідношенні 4:1): 416,25; С27НавМО».

Синтез сполуки 118

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 112, кетон 108 (250мг, 0,б7ммоль) піддають взаємодії з піролідином (5імкл, 0,біммоль), одержуючи 7Омг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку обробляють, використовуючи 5Омл оцтової кислоти протягом 1 години, і додають мл циклогексану, одержуючи тверду речовину, яку фільтрують і сушать з одержанням б5мг (2290) сполуки 118. РХ/МС (пряме с г введення, електророзпилення ме, 10мММ МН )ОАс в суміші води з МесСмМ у співвідношенні 4:1): 388,28;

СовНА2МО». о

Синтез сполуки 119

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 112, кетон 108 (200мг, 0,5З3ммоль) піддають взаємодії з М-пропілетилендіаміном (бОмкл, 0,49ммоль), одержуючи 9З9мг амінної проміжної сполуки. Амінну б зо проміжну сполуку обробляють, використовуючи 75мкл розчину НСІ, одержуючи 47мг (2090) сполуки 119. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН ;ОАс в суміші води з Месм у співвідношенні 4:1): 419,32; с

СовНатМ20». с

Синтез сполуки 120

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 112, кетон 108 (250мг, 0,б7ммоль) піддають Ме) взаємодії з М,М-диметилетилендіаміном (б5мкл, 0,61ммоль), одержуючи 93 г амінної проміжної сполуки. Амінну М проміжну сполуку обробляють, використовуючи 75мкл розчину НСІ, одержуючи 77мг (2995) сполуки 120 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН.АОАс в суміші води з МесмМ у співвідношенні 4:1): 405,28; СобБНа5М2О».

Синтез сполуки 121 «

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 112, кетон 108 (250мг, 0,б7ммоль) піддають з с взаємодії з піперазином (52мг, 0,61ммоль), одержуючи ЗЗмг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку . обробляють, використовуючи 20Омкл оцтової кислоти протягом 71 години, і двічі розбавляють, а потім а концентрують з порцій толуолу об'ємом їмл. Одержаний залишок розтирають з мл циклогексану, фільтрують і сушать з одержанням ЗОмг (1490) сполуки 121. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення «ме, 10мММ МН 2ОАс

В суміші води з Меси у співвідношенні 4:1): 403,23; СоБНазіМ2О»2. -І Синтез сполуки 122

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 112, кетон 108 (250мг, 0,б7ммоль) піддають і, взаємодії з етаноламіном (ЗЗмкл, 0,6б1ммоль), одержуючи 13бмг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну ко сполуку обробляють, використовуючи 75мкл розчину в НСІ, одержуючи 124мг (50905) сполуки 122 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН ;ОАс в суміші води з МесМ у о співвідношенні 4:1): 378,19; СозНаоМО»з.

Ге) Синтез сполуки 123

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 112, кетон 108 (250мг, 0,б7ммоль) піддають взаємодії з 5-аміно-1-пентанолом (бЗмг, О,біммоль), одержуючи 129мг амінної проміжної сполуки. Амінну ов проміжну сполуку обробляють, використовуючи 75мкл розчину в НС, одержуючи б5мг (2490) сполуки 123 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення електророзпилення ме, 10ММ МН 2ОАс в суміші води з

Ф) мескм у співвідношенні 4:1): 420,25; СобНавМО»з. ка Синтез сполуки 124

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 112, кетон 108 (250мг, 0,б7ммоль) піддають 6о взаємодії з 2-(2-аміноетиламіно)етанолом (б2мкл, 0,6'ммоль), одержуючи 9Омг амінної проміжної сполуки.

Амінну проміжну сполуку обробляють, використовуючи 75мкл розчину НСІ, одержуючи 7Омг (2895) сполуки 124 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення «ме, 10ММ МН хОАс в суміші води з мескм у співвідношенні 4:1): 421,24; СоБНа5М»2Оз.

Синтез сполуки 125 65 Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 112, кетон 108 (200мг, 0,5З3ммоль) піддають взаємодії з м-толуїдином (52мкл, 0,49ммоль), одержуючи 95мг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку обробляють, використовуючи 75мкл розчину НСЇ, з одержанням 4Змг (1995) сполуки 125. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення жме, 10ММ МН 5ОАс в суміші води з МесмМ у співвідношенні 4:1): 424,23;

СовНа2МО».

Синтез сполуки 126

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 112, кетон 108 (250мг, 0,б7ммоль) піддають взаємодії з 4-амінофенолом (6б7мг, 0,61ммоль), одержуючи 138мг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку обробляють, використовуючи 75мкл розчину НСЇ, з одержанням 41мг (1495) сполуки 126. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10мММ МН 5ОАс в суміші води з МесСмМ у співвідношенні 4:1): 426,18; 70. ЄгтНаоМО».

Синтез сполуки 127

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 112, кетон 108 (250мг, 0,б7ммоль) піддають взаємодії з сульфаніламідом (105мг, О,б1ммоль), одержуючи, після очищення радіальною хроматографією, 24мг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку обробляють, використовуючи 7бмкл розчину НСЇ, з 7/5 одержанням 2Змг (796) сполуки 127. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, Л10ММ МН 2ОАс в суміші води з Мескм у співвідношенні 4:1): 489,17; С27Н4л41М20,у5.

Синтез сполуки 128

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 112, кетон 108 (250мг, 0,б7ммоль) піддають взаємодії з З-амінометилпіридином (б2мкл, О,б1ммоль), одержуючи 108мг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку піддають взаємодії з їмл 8090-ної оцтової кислоти при 402С протягом 1 години. Реакційну суміш концентрують і двічі розбавляють, а потім концентрують з їмл толуолу. Одержаний залишок розтирають з 1мл циклогексану, фільтрують і сушать з одержанням 117мг (4195) сполуки 128. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення яме, 10ММ МН.ОАс в суміші води з Месм у співвідношенні 4:1): 425,24; Со7Нуіл3М2О».

Синтез сполуки 129 с

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 112, кетон 108 (250мг, 0,б7ммоль) піддають о взаємодії з гістаміном (б8мг, О,6б1ммоль), одержуючи 120мг амінної проміжної сполуки. Амінну проміжну сполуку піддають взаємодії з тїмл 8095-ної оцтової кислоти при 402С протягом 1 години. Реакційну суміш концентрують і двічі розбавляють, а потім концентрують з 7мл толуолу. Одержаний залишок двічі розтирають з мл циклогексану, фільтрують і сушать з одержанням 128мг (3895) сполуки 129. РХ/МС (пряме введення, Ге») електророзпилення «ме, 10ММ МН.АОАс в суміші води з Месм у співвідношенні 4:1): 428,23; СовНа»Ма3О».

Приклад 14 сч

Перетворення З-аміностероїду в З-ациламіностероїд Ге

Амідні і сульфонамідні аналоги можуть бути одержані з якого-небудь аміну, спорідненого сполуці 52. На схемі 13 показаний синтез аміду 131. Ацетилування аміну 52 в СНоСі», з використанням хлорангідриду оцтової б

Кислоти і діетиламіну, пов'язаного зі смолою, приводить до одержання аміду 130. Обробка 80956-ною оцтовою - кислотою приводить до видалення ацетонідних груп з одержанням дигідроксіаміду 131.

Самі « - с і і кишить нині ;» 45 . т щі - і) хлорангідрид оцтової кислоти, РУ-ОІЕА, СНоСІ»; РЗ-Тгізатіпе; ії) 8096- на оцтова кислота. со Синтез сполуки 130

Розчин, що містить амін 52 (10Омг, 0,28ммоль), хлорангідрид оцтової кислоти (5Омкл, 0,7Оммоль), 44Омг ко смоли РБЗ-ОІЕА і 24мл СНоСІ», перемішують при кімнатній температурі протягом 16 годин. Смолу г) 50 відфільтровують, і фільтрат інкубують протягом 2 годин з 260мг смоли РоЗ-Тгізатіпе. Смолу відфільтровують і фільтрат концентрують. Після очищення радіальною хроматографією одержують бУмг (6295) сполуки 130.

Ме, Синтез сполуки 131

Розчин, що містить амід 130 (бОмг, О,17ммоль) і тїмл 8095 оцтової кислоти, нагрівають при 402С протягом 1 години. Реакційну суміш двічі розбавляють і концентрують з 5мл толуолу, потім один раз з 5мл Меон і один раз 22 з 1мл ацетону і 5мл гексану, з одержанням б2мг (6295) сполуки 131 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС

ГФ! (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН ;ОАс в суміші води з Месм у співвідношенні 4:1): 384,16;

С22Нз5ММаос»з, 362,20; С22НзеМО»з, 344,18; С29НзАМО». о Синтез сполуки 132

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 130, амін 52 (88мг, О0,24ммоль) піддають взаємодії з 60 бензоїлхлоридом (бб5мкл, 0,5бммоль), одержуючи б4мг амідної проміжної сполуки. Розчин, що містить амідну проміжну сполуку і 2мл 8095-ної оцтової кислоти, нагрівають при 402С протягом 1 години. Реакційну суміш двічі розбавляють і концентрують з 5мл толуолу, потім один раз з 5мл Меон і один раз з мл ацетону і 5мл гексану, з одержанням 55мг (5595) сполуки 132 у вигляді білої твердої речовини (див. таблицю 3). РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, Т0ММ МН 2ОАс в суміші води з МесСмМ у співвідношенні 4:1): 446,18; С27НаММаосз, бо 424,29; СотНзвМОз, 406,19; Со7Нзв МО».

Синтез сполуки 133

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 130, амін 52 (10Омг, О,28ммоль) піддають взаємодії з ізопропілсульфонілхлоридом (бЗмкл, О,5бммоль), одержуючи З8мг сульфонамідної проміжної сполуки. Розчин,

Що містить судьфонамідну проміжну сполуку і 1,5мл 8095-ної оцтової кислоти, нагрівають при 402С протягом 1 години. Реакційну суміш двічі розбавляють і концентрують з 5мл толуолу, потім один раз з 5мл Меон і один раз з мл ацетону і 5мл гексану, з одержанням З5мг (2995) сполуки 133 у вигляді не зовсім білої твердої речовини (див. таблицю 3). РХ/МС (пряме введення, електророзпилення яме, 10ММ МН ;ОАс в суміші води з МесМ у співвідношенні 4:1): 426,14; СозНаоМО, З. 70 Синтез сполуки 134

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 130, амін 52 (10Омг, О,28ммоль) піддають взаємодії з бензол сульфонілхлоридом (9Омкл, 0,7О0ммоль), одержуючи 105мг сульфонамідної проміжної сполуки. Розчин, що містить сульфонамідну проміжну сполуку і 2мл 8095-ної оцтової кислоти, нагрівають при 402 протягом 5 годин. Реакційну суміш двічі розбавляють і концентрують з 5мл толуолу, потім один раз з Бмл Меон, і один раз 75 З мл ацетону і 5мл гексану, з одержанням 8Змг (6595) сполуки 134 у вигляді білої твердої речовини (див. таблицю 3). РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН /ОАс в суміші води з МесмМ у співвідношенні 4:1): 482,11; СобНз;ММаО,5, 477,17; СовНА1М2О45, 460,15; СобНзаМО,у5.

Приклад 15 3-Ациламінобіотін-б, 7-гідрокси-17-етиліденстероїд

На схемі 14 показаний синтез аміду 135. Взаємодія аміну 83 з триметиламіном і водорозчинною формою складного біотинового ефіру М-гідроксисукцишміду в метанолі і воді приводить до одержання біотинільованого амідного аналога 135. 25 . м г р й ї о вай Й ї : в ч й Ф ; Ф ий шсайа ЯЙ сей Як й айв сч и - й -щ с ї) сульфо-МНз-біотин, ЕБМ, Месон, вода

Синтез сполуки 135 о

Розчин, що містить сполуку 83 (97мг, 0,25ммоль), ЕВМ (104мкл, 0,75ммоль), сульфо-МНз-біотин (12Омг, 0,27ммоль), 2,5мл Меон і 2,5мл води перемішують при кімнатній температурі протягом ночі. Реакційну суміш концентрують і очищають, використовуючи колонкову хроматографію із зверненою фазою і елююючи сумішшю « 595 води/Меон, з одержанням 89мг (6490) сполуки 135 у вигляді не зовсім білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН )ОАс в суміші води з МесСМ у співвідношенні 4:1): 560,30; ші с Сз1НвоМ3О,. "» Приклад 16 " З-сечовина-6,7-гідрокси-17-метиліденстероїд

Будь-які аміни, споріднені сполуці 52, можуть бути піддані взаємодії з ізоціанатами або ізотіоціанатами з одержанням сполук, що містять сечовинні або тіосечовинні функціональні групи. Сполуки 136, 137 і 138 являють - собою приклади сечовин, які були синтезовані з використанням способів, показаних на схемі 15 (див. таблицю 3). с Слеаш 15 іме) ма 70 і и шин миші іЧе) а

ЕІ І т- ї) фенілізоціанат, РЗ-Тгізатіпе, СН»СІ»; ії) 8096-на оцтова кислота. о Синтез сполуки 136

Розчин, що містить амін 52 (10Омг, 0,28ммоль), фенілізоціанат (/бмкл, О,/Оммоль) і 24мл СНеоСІі», ко перемішують при кімнатній температурі протягом 16 годин. Розчин інкубують протягом 2 годин з 260мг смоли

РЗ-Тгтіватіпе. Смолу відфільтровують, і фільтрат концентрують. Після очищення радіальною хроматографією 60 одержують 95мг (7195) сполуки 136.

Синтез сполуки 137

Розчин, що містить сечовину 136 (95мг, О0,20ммоль) і 2мл 80965 оцтової кислоти, нагрівають при 802 протягом 2 годин. Реакційну суміш розбавляють і концентрують з 5мл толуолу, потім з бмл Меон і після цього з 5мл гексану. Після очищення радіальною хроматографією з елююванням сумішшю СН о 25Сі»:Меон'ЕїьМ у бо співвідношенні 95:5:2 одержують 4Омг (3395) сполуки 137. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення «ме, 10мММ МНАОАс в суміші води з МесСмМ у співвідношенні 4:1): 461,18; С27НзяМоМаОз, 439,22; С27НзоМ2Оз,

421,25; С27Ні7М20».

Синтез сполуки 138

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 137, амін 52 (10Омг, О,28ммоль) піддають взаємодії з пропілізоціанатом (52мкл, 0,5бммоль), одержуючи 72мг сечовинної проміжної сполуки. Розчин, що містить сечовинну проміжну сполуку і 2мл 8095-ної оцтової кислоти, нагрівають при 802 протягом 2 години. Реакційну суміш двічі розбавляють і концентрують з 5мл толуолу, потім один раз з мл Меон, і один раз з б5мл гексану, з одержанням 5імг (4595) сполуки 138 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН 2ОАс в суміші води з МесМ у співвідношенні 4:1): 427,21; С24НаоМоМаосз, 405,25; Со24НАзМ2Оз.

Приклад 17

З-сечовина-6,7-гідрокси-17-диметилненасичений стероїд

Будь-які сполуки, споріднені сполукам 88 або 89, можуть зазнавати перегрупування з використанням методики, наведеної на схемі 16. Обробка сполуки 88 нагрітим до 509 розчином хлористоводневої кислоти в 75 метанолі і води приводить до видалення ацетонідних захисних груп, сприяючи міграції 18-метильної групи до атома С17 і утворення амонійнохлоридної солі 139. Обробка сполуки 89 в тих же самих умовах приводить до сполуки 139. Сполуки відповідно до прикладів 140-148 були синтезовані способом, наведеним на схемі 16 (див. таблицю 4). ба мі с ле ТТ - пійртрннння що й ж і а т)

Кк - Б

Ї) НСІ, вода, метанол, 502

Синтез сполуки 139

Розчин, що містить сполуку 88 (З0Омг, 0,834ммоль), 4 краплі концентрованої НС, 2мл метанолу і 2мл води, Ф нагрівають при 5092С протягом 72 годин. Реакційну суміш концентрують і залишок двічі розбавляють і Ге концентрують з 5мл метанолу. Залишок обробляють, використовуючи 2мл метанолу, розбавляють 15мл ацетону сч і концентрують. Одержаний залишок розтирають з 5мл ацетону, фільтрують і сушать, одержуючи 286бмг (96905) сполуки 139 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МНАОАс в ФУ суміші води з Меси у співвідношенні 4:1): 320,20; С2оНз/ МО». і -

Синтез сполуки 139

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 139 зі сполуки 88, ! піддають взаємодії сполуку 89, одержуючи 145мг (7790) сполуки 139 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення «ме, 10ММ МНАОАс в суміші води з МесМ у співвідношенні 4:1): 320,20; СгоНза МО». « 20 Синтез сполуки 140 -в

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 99, амін 88 (200мг, О0,55ммоль) піддають взаємодії з с м-толуїловим альдегідом (9Омкл, О0,б1ммоль). Після очищення радіальною хроматографією з елююванням :з» сумішшю 596 Меон/ЕЮАс одержують 127мг амінної проміжної сполуки. Розчин, що містить амінну проміжну сполуку, 4 краплі концентрованої НСІ, ТтТмл Меон і 1мл води, нагрівають при 502С протягом 20 годин. Реакційну суміш тричі розбавляють, а потім концентрують з мл Меон, і один раз з 5мл ацетону, одержуючи 74мг (30905) -І сполуки 140 у вигляді не зовсім білої піни. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН 54ОАс в суміші води з Меси у співвідношенні 4:1): 424,24; СовНл»МО». іс) Синтез сполуки 141 з Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 99, амін 88 (200мг, О0,55ммоль) піддають взаємодії з 3,4-дифторбензальдегідом (б7мкл, О0,біммоль). Після очищення з використанням радіальної хроматографії, ко елююючи сумішшю 30906 Е(ЮдАс/гексан одержують 88мг амінної проміжної сполуки. Розчин, що містить амінну

Ге) проміжну сполуку, 4 краплі концентрованої НСІ, їмл Меон і мл води, нагрівають при 50923 протягом 20 годин.

Реакційну суміш тричі розбавляють, а потім концентрують з 5мл Меон і один раз з 5мл ацетону, одержуючи 7Змг (2895) сполуки 141 у вигляді не зовсім білої піни. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ

МНАІОАС в суміші води з Мескм у співвідношенні 4:1): 466,42; Со7НзвЕМО».

Синтез сполуки 142

Ф) Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 59, амін 49 (200мг, О0,55ммоль) піддають взаємодії з ко 3,4-диметоксибензальдегідом (7Омкл, О,б1ммоль). Після очищення з використанням радіальної хроматографії, елююючи сумішшю 4095 Е(ОАс/гексан, одержують 6б7мг амінної проміжної сполуки. Розчин, що містить проміжний во амін, 4 краплі концентрованої НСІ, їмл Меон їі мл води, нагрівають при 509 протягом 20 годин. Реакційну суміш концентрують і залишок тричі розбавляють, а потім концентрують з 5мл Меон, і один раз з 5мл ацетону, одержуючи 4Змг (1695) сполуки 142 у вигляді жовтої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення тме, 10ММ МН.ОАс в суміші води з Месм у співвідношенні 4:1): 470,27; СооНаа МО».

Синтез сполуки 143 65 Розчин, що містить сполуку 28 (200мг, 0,540ммоль), 4 краплі концентрованої НСЇ і Змл води, нагрівають при 502 протягом 72 годин. Реакційну суміш концентрують і залишок тричі розбавляють, а потім концентрують з 5мл метанолу. Одержаний залишок обробляють Змл метанолу, розбавляють 20мл ацетону і концентрують.

Одержаний залишок розтирають з 10мл ацетону, фільтрують і сушать, одержуючи 179мг (9095) сполуки 143 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення «ме, 10ММ МН хОАс в суміші води з

Месм у співвідношенні 4:1): 334,20; С24НзеМО».

Синтез сполуки 144

Ізопропоксид титану (ІМ) (27О0мкл, 0,92ммоль) додають до розчину, що знаходиться при кімнатній температурі, що містить кетон 108 (250мг, 0,6б7ммоль), анілін (5бмкл, О,біммоль) і 1,5мл ТГФ в атмосфері аргону. Через 12 годин додають розчин Мавн,»а (бомг, 1,7ммоль) в 2,3мл ЕЮН і взаємодію проводять протягом у/о0 ще 8 годин. Реакційну суміш гасять додаванням 0,5мл води і фільтрують для того, щоб видалити білий осад.

Розчин завантажують на колонку, що містить ббОомг МР-ТзОН-смоли і елююють Умл Меон, потім Умл 2М МН» в

Меон. Фракцію в МНз/Меон концентрують, залишок вміщують в 4мл ТГФ, обробляють, використовуючи 500мг смоли, що містить Ро-бензальдегід, і відфільтровують, для того, щоб видалити залишковий анілін. Розчин концентрують, залишок вміщують в 2мл суміші у співвідношенні 9:11 ТГФ і води і 100мкл концентрованої НОЇ. 7/5 Після перемішування при кімнатній температурі протягом ночі реакційну суміш концентрують. Залишок розтирають з їмл циклогексану, фільтрують і сушать, одержуючи б2мг сполуки 144 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН о 5ОАс в суміші води з МесмМ у співвідношенні 4:1): 410,03; С27НаоМО».

Синтез сполуки 145

Використовуючи методику, описану для синтезу сполуки 144, сполуки 108 (25Омг, О,б7ммоль) піддають взаємодії з З--трифторметил)аніліном. Проміжний продукт очищають з використанням радіальної хроматографії, після чого піддають взаємодії зі Т0О0мкл концентрованої НСІ в 2мл суміші ТГФ і води у співвідношенні 9:1.

Після перемішування при кімнатній температурі протягом ночі реакційну суміш концентрують, і одержаний залишок розтирають з їмл циклогексану, фільтрують і сушать, одержуючи 2Змг сполуки 145 у вигляді білої сч твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН ;ОАс в суміші води з МесМ у співвідношенні 4:1): 477,94; СовНзоєзМО». і)

Синтез сполуки 146

Ізопропоксид титану (ІМ) (216бмкл, 0,7Зммоль) додають до розчину, що знаходиться при кімнатній температурі, що містить кетон 108 (200Омг, 0,54ммоль), бензиламін (5Змкл, 0,49ммоль) і 1,2мл ТГФ в атмосфері б зо аргону. Через 12 годин додають розчин МавВн» (52мг, 1,4ммоль) в 1,7мл ЕН ї взаємодію проводять протягом ще 6 годин. Реакційну суміш гасять додаванням 1мл води і відфільтровують для того, щоб видалити білий осад. с

Розчин розбавляють 7Омл СН»Сі», промивають 1Омл води і 20мл насиченого розчину хлориду натрію, сушать с над МазоО,, фільтрують і концентрують. Після очищення радіальною хроматографією, елююючи послідовно 2090

ЕЮАс/гексан, ЕЮАс і потім сумішшю СНьСІ»/Меон/ЕззМ у співвідношенні 95:52, одержують 127мг Зо-амінної Ме

З5 проміжної сполуки і 26мг Зр-амінної проміжної сполуки. Розчин, що містить 127мг Зо-амінної проміжної сполуки, ча 1мл суміші ТГФ і води у співвідношенні 9:1 і О0,їмл концентрованої НСІ, перемішують при кімнатній температурі протягом ночі. Реакційну суміш концентрують, залишок вміщують в бмл Меон і концентрують. Одержаний залишок розтирають з їмл циклогексану, фільтрують і сушать, одержуючи 118мг (9595) сполуки 146 у вигляді « білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН.АОАс в суміші води з МесмМ у співвідношенні 4:1): 424,20; СовНа2МО». - с Синтез сполуки 147 є Розчин, що містить 2б6мг Зр-амінного похідного, синтез якого був описаний при синтезі сполуки 146, 1 мл "» суміші ТГФ і води у співвідношенні 9:11 і О0,їмл концентрованої НСІ, перемішують при кімнатній температурі протягом ночі. Реакційну суміш концентрують, залишок вміщують в бмл Меон і концентрують. Одержаний залишок розтирають з їмл циклогексану, фільтрують і сушать, одержуючи 2бмг (10095) сполуки 147 у вигляді -і білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення ме, 10ММ МН.АОАс в суміші води з МесмМ у с співвідношенні 4:1): 424,21; СовНал2МО».

Синтез сполуки 148 ко Розчин сполуки 78 (бЗмг, 0,18ммоль), 4 краплі концентрованої НОСІ, Тмл метанолу і 1мл води нагрівають при юю 50 509С протягом 48 годин. Реакційну суміш концентрують, і одержаний залишок двічі вміщують в 5мл метанолу і концентрують. Залишок вміщують в 2мл гексану, концентрують і сушать протягом 2 годин, використовуючи 3е) прилад Абдерхальдена для висушування, із зрошуванням ацетоном, одержуючи бОмг (10095) сполуки 148 у вигляді білої твердої речовини. РХ/МС (пряме введення, електророзпилення «ме, 10ММ МН хОАс в суміші води з мескм у співвідношенні 4:1): 348,20; Со2НзвМО».

Ф) іме) 60 б5

Таблице!

І! . яд г 7 ж с що 70 ве ій бек ері ЖІ В ЖІ НА ТНепбм! Юиишией

Я зі: й чад со В , Й Що | и 1 а. 1 Ж Во колі я Я.

Ла | ве НГ ве 86 а ГА Гн іАонІ п о »Г ла її ап и ГасбІне 31 55 с у н о . «и ай : ве : - ча чу а г» й нує Зав Ж 1 І НА Пківи! Киця; - НЕ Гвииої Знгід рев тр се г й зн 7 Зв: ЗИ со і шЯ.. | «а РОН.) нн ІН 93 |. 6...

Ф) ко 60 65

Лави

З то | бе, сік. За в. Тихе В А Ї тя Ну Я Копи с дір лю Тангувмння та 20 рятрерорр т |. 7»

Слюсар ок

Ср ватру ; з БяТИтв я Ул 2 є ге рн ва и) ; ей ті я я СОН СЮ чі 50 с зв 1 | с | ні; сваноюя || 8 | о пяти рр ро юшки 4 Ф сч ші сч де в в.

ЗА, нау оай с ширині М ще А, а з в СБ п н- м шк Ж Імунна п ша - 7 ЩІ ївзв КВКи Ш БАсльЬсшев Юм: со І ш"7 о шщЕ но бБаснвльсяизьпІює п. ю мі ж ж юБонНя 77777 шЕ ща ку ни ші жна нин ав що па м щенню, 00 а! со Мб о їш5х:о ши льенИн ш-Нин. ща рр т вв ССО нази на 5 ЕЕ шив си

Ф) ко во 65 -АВ-

т 70 ГТ !

СІ чик : ! ; : тт е 1 реву рнчужееею

І , ом вві аЯре ЗЯИЛЕВ р! т с. Й зи) й як. кс з спр я я 35. тісенсьв вич і як - айв | ЖК | 51 | ВО ЇЇ к бро и рі" І 457 ие нанні я як й ко : п пістрння . сг й пін, й інв н й Дня 1 та ї- Ї й Й ри те с с; Я ГЕ: К нов я я т я о п ішвинн нн сити я ї І; ; 60 б5 -До-

я КИ Й ТА Не Ії ді Книдій Неї І : ла о нш Ді . ою 7. В 1 ще | АЩшй | Ши її Бі (і - | ВНОЮИВ | АН З 0 | ОО,

Н.в. - не визначалося

Н.а. - не активний

Приклади застосування

Приклад А

Вплив деяких сполук на індуковане алергеном запалення легень Га

Здатність сполуки інгібувати індуковану алергеном акумуляцію клітин зони запалення, таких як еозинофіли і нейтрофіли в промивальній рідині, одержаній від сенсибілізованих тварин, є ознакою того, що сполука володіє о антиастматичною активністю. Зокрема, ця модельна система придатна для оцінки впливу сполук, що тестуються, для лікування на пізніх стадіях запальної астматичної реакції коли запалення легень і бронхостеноз є явними. Тест проводили таким чином. Ге»!

Пацюків-самців лінії Вгомп Могмау сенсибілізували до овальбуміну одинарною інтраперітонеальной ін'єкцією 1мг овальбуміну, адсорбованого на 100мг АКОН)з в їмл стерильного сольового розчину (пацюки - група с контролю з сольовим розчином - одержували тільки стерильний сольовий розчин) в перший день (день 1)і Й ЩЦсУ враховували сенсибілізацію до дня 21. Сполуки, що тестуються, вводили перорально щодня, протягом трьох днів до введення провокуючої проби (дні 19, 20, 21) і один день після введення провокуючої проби (день 22), а о з5 третю дозу давали за 2 години перед введенням провокуючої проби, четверту денну дозу давали через 24 ч- години після введення провокуючої проби (об'єм-ЗО0Омкл/доза). Як провокуючу пробу для введення пацюкам використали 0,590 овальбумін в сольовому розчині, що генерується з використанням розпилювача Девілбіса протягом 60 хвилин в день 21. «

Через 48 годин після введення провокуючої проби тварин умертвляли з використанням надмірної дози перітонеально пентобарбітолу, що вводиться, після чого легені промивали 2 х7мл холодного забуференого с фосфатом сольового розчину. Одержану внаслідок промивання рідину вміщували на лід. Бронхоальвеолярну ч промивальну рідину центрифугували, супернатант видаляли. Осад ресупендували в забуференому фосфатом "» сольовому розчині при 49С. Цитоцентрифугуванням готували препарати і забарвлювали їх для диференціювання і підрахунку видів клітин.

Дані, які показують захисний вплив різних сполук, що тестуються, на індуковане алергеном запалення -| легень, наведені в таблицях 7 і 8. Вплив дози на реакцію, що викликається, для деяких сполук показаний в с таблиці 9. Сполуки, що тестуються, вводили в ЗО0Омкл кукурудзяного масла (таблиці 7 і 8) або у воді (таблиця 9), які використали як носій. Контрольні тварини одержували З0Омкл кукурудзяного масла або тільки воду, тобто ко їм не давали лікарський засіб. Дані, наведені в таблицях 7, 8 або 9, представляють процент інгібування 7 50 акумуляції лейкоцитів по відношенню до інгібування у контрольних тварин. Негативні значення в таблицях 7, 8 або 9 свідчать про загострення ефекту в порівнянні з контрольними тваринами. іЧе) на індуковану овальбуміном акумуляцію клітин зони запалення в рідині для промивання легень, одержаної від сенсибілізованих пацюків лінії Вгомп Моглау о ю я 81180001 нт Інн І я о вв 49 52 36 73 -Б50-

на індуковану овальбуміном акумуляцію клітин зони запалення в рідині для промивання легень, одержаної від сенсибілізованих пацюків лінії Вгомп Моглау ї пи ПО Я ПО У НО ОО і на індуковану овальбуміном акумуляцію клітин зони запалення в рідині для промивання легень, одержаної від сенсибілізованих пацюків лінії Вгомп Моглау см 2 о б» |з 866000900в100300106000ю2 15115150 406601027000096000ю0 6505 51611630) 0116 мо0 900 зр ма 148 | 512164) 51 БТ 1.12 зт м. с

Приклад В

Вплив сполуки 83 на індукований подразнюючим засобом набряк вуха у мишей см

Деяку кількість мишей однозначно ідентифікували нанесенням мітки на хвіст за допомогою маркера для (о) нанесення незмивних міток. Мишам перорально вводили 15мг/кг сполуки, що тестуються, в 1О0Омкл м 4590 Д-циклодекстрину в сольовому розчині. Мишей нетривало піддавали анестезії з використанням 295 галотану і наносили на внутрішню і зовнішню сторони лівого вуха миші 2мкг форбол-12-міристату-13-ацетату в 25мМкл ацетону. На праве вухо миші точно таким же чином наносили ацетон, що служило контролем з носієм. З контрольними тваринами здійснювали ту ж процедуру, але без сполуки, що тестується. Через З часи мишей « 70 умертвляли за допомогою зміщення шийного відділу хребта, вирізали з кожного вуха стандартну пробу для ш-в біопсії і зважували з точністю до 1,10-тої мг. Одержані дані аналізували, визначаючи різницю між даними для с лівого і правого вуха і обчислюючи 95 інгібування набряку ((середнє значення Кх/середнє значення з :з» подразнюючим засобом))х100)-100.

Сполуки даного винаходу виявляють захисну дію відносно індукованого подразнюючим засобом набряку вуха 45. У мишей. Наприклад, сполука 83 інгібує індукований подразнюючим засобом набряк вуха у мишей на 3895 в -І порівнянні з контрольними тваринами.

Приклад С ісе) Вплив сполук на вивільнення гексоамінідази з огрядних клітин пацюків лінії (КВІ-2Н3)

ГІ Антиалергенний вплив сполуки даного винаходу оцінювали, вимірюючи індуковану антигеном секрецію гексозамінідази з пасивно сенсибілізованої лінії огрядних клітин пацюків. Здатність сполук, що тестуються, ко інгібувати вивільнення вмісту огрядних клітин, наприклад, гістаміну і гексозамінідази, є ознакою

Ге антиалергенної і/або антигістамінної активності сполуки. Гексозамінідаза вивільняється з огрядних клітин разом з гістаміном та іншими медіаторами при провокаційному введенні антигену. Тест здійснюють таким чином.

Клітини лінії КВІ-2Н3 вирощують в культурі і пасивно сенсибілізують протягом 71 години при 379С до ов динітрофенолу (ОМР), використовуючи антитіла людини до ОМР (І9Е). Клітини інкубують зі сполукою, що тестується, протягом ЗО хвилин при 372С і стимулюють, використовуючи 0,5мкг/мл ОМР-НЗА (антиген) протягом іФ) ЗО хвилин. Відбирають аліквоту супернатанту і використовують для вимірювання кількості гексозамінідази, що ко вивільняється при провокаційному введенні антигену. Кількість гексозамінідази, присутньої в супернатанті, визначають колориметрично за допомогою контролю за ферментативним метаболізмом бо п-нітрофеніл-М-ацетил- Д-О-глюкозамініду (р-МАЄ) протягом боОхв. при 405нм. Вплив кожної зі сполук, що тестуються, визначають як процентне відношення індукованої антигеном реакції (мінус фонове вивільнення) до реакції в присутності тільки ДМСО. Ці значення використовують для визначення міри інгібування індукованого антигеном вивільнення гексоамінідази з клітин.

Сполуки даного винаходу виявляють здатність інгібувати індуковане антигеном вивільнення гексоамінідази у 65 відповідь на стимуляцію антигеном. Сполуки тестували в концентрації 0,3, З, 10 і ЗОмкМ, і визначали величину

ІСво. Ці дані наведені в таблицях 1-6. Наприклад, сполука 119 в концентрації 6б,1мМкМ інгібує вивільнення гексоамінідази як реакції на стимуляцію антигеном на 50905.

Приклад О

Метаболічна стабільність деяких сполук у фракціях 59 людини

Терапевтична ефективність сполук, що тестуються, часто може бути безпосередньо пов'язана з їх метаболічною стабільністю іп мімо. Більшість відомих лікарських засобів, що є на ринку, зазнає метаболізму під дією групи ферментів, відомих як ферменти Р450. Фракція 59 печінки людини містить всі ферменти Р450, а також цитоплазматичні ферменти, які можуть брати участь в метаболізмі нових хімічних речовин. Дослідження метаболізму іп міго з використанням фракції 59 людини є загальноприйнятим дослідженням метаболічної 70 стабільності нових сполук. Тест здійснюють таким чином.

Реагенти розморожують на льоду і змішують для приготування еталонної суміші таким чином: фосфат калію (1ООММ, рН 7), 6Р (0,25мМ), О6РОН (2Од/мл), МАОРН (1мМ), СОР (0,25мММ), АРЗБ (0,25мММ) і фракція 59 (2мг/мл).

Еталонну суміш розподіляють по 498мкл в кожну пробірку для мікроцентрифугування. Сполуку, що /5 тестується, розподіляють в кількості 2мкл 2,9ММ розчину (кінцева концентрація 10мМмкМ) в центр кришки відповідної пробірки і кришки обережно закривають таким чином, щоб не допустити змішування. Синхронне змішування сполук, що тестуються, і еталонної суміші досягається за допомогою десятиразового перевертання пробірок, які потім інкубують при 312С і струшують при 150об./хв. протягом відповідного часу інкубування. У той час як здійснюється інкубування, всі вихідні зразки ("момент 0") окремо змішують, перевертаючи три рази,

З негайним додаванням 500мкл охолодженого на льоду ацетонітрилу і перевертанням три рази, для того, щоб зупинити реакцію. Відразу ж після закінчення кожних 15 хвилин і 30 хвилин інкубацію завершують, в кожну пробірку додають охолоджений на льоду ацетонітрил, і вміст пробірок перемішують, перевертаючи їх три рази.

Всі пробірки із зразками інкубують при -802С протягом мінімум 15 хвилин, розморожують і повторно перемішують, перевертаючи. Аліквоти б5О0мкл переносять в хроматографічно чисті пробірки фільтрувальної Га системи з мікроцентрифугуванням (нейлонова мембрана 0,2мкм, Сб616805) і центрифугують при 13000об./хв. протягом 48 секунд. Фільтрати зразків зберігають при -802С. о

Фільтрати зразків аналізують на приладі для І С/М5, і розраховують процент речовини, що залишилася після інкубування протягом 15 і 30 хвилин, відносно вмісту цієї речовини при інкубації в "момент 0".

Дані, що характеризують метаболічну стабільність, наведені в таблиці 10 як процент речовини, що (Ге) залишилася після інкубування протягом 15 і 30 хвилин з фракціями печінки людини 59. сч сч

Метаболічна стабільність деяких сполук після

Ф зв "а нини НИ ПО по ПО: спо « 00011116 з с г» п -

Ф ю нин пи ПИ с ЗНО му

Фо 5 о т Приклад Е

Розчинність деяких сполук у фізіологічно сумісних композиціях бо Сполуки даного винаходу володіють хорошою розчинністю у воді. Наприклад, сполука 83 розчинна у воді в концентрації 225мг/мл. Сполука 83, заміщена гідроксильною групою у ССЗ, має розчинність у воді менше, ніж бОомкг/мл. Сполуки 28 і 89 характеризуються розчинністю при кімнатній температурі, яка дорівнює «"ЗОмг/мл, яка може бути значно підвищена при нагріванні. Ці несподівано виявлені властивості свідчить про те, що

З-аміносполуки можуть бути легко введені до складу фармацевтичної композиції. бо Приклад ЕЕ

Вплив деяких сполук, що тестуються, на індуковане антигеном перенесення кальцію

Підвищення концентрації кальцію в цитоплазмі є звичайним і вирішальним явищем, яке супроводжує активацію багатьох видів рецепторів поверхні клітини. Підвищення внутрішньоклітинного вмісту кальцію, яке спостерігається після агоністичної активації гідролізу інозитліпідів, є наслідком вивільнення кальцію з ендоплазматичного ретикулуму і перенесення кальцію через клітинну мембрану. Підвищення концентрації кальцію в цитоплазмі пов'язане з множиною важливих реакцій клітини в запальному процесі, включаючи адгезію, рухливість, експресію гена, проліферацію і дегрануляцію. Зміни внутрішньоклітинної концентрації кальцію можуть впливати як на швидкі, так і тривалі реакції клітини. Методика дослідження, призначена для оцінки 7/0 Впливу сполук, що тестуються, на перенесення кальцію, полягає в наступному.

Клітини дигсаї сіопе Еб.1, вирощені в КРМІ середовищі, що підтримується 1095 ЕВ5З і 2мМ І -глутаміну, переносять в конічні пробірки місткістю 5О0мл і центрифугують протягом 5 хвилин при 90О0об./хв., для формування осаду клітин. Одержані супернатанти відкидають, а кожний осад промивають в ї0мл НВЗ5. Збирають суспензію клітин і центрифугують протягом 5 хвилин при 900об./хв., для формування осаду клітин. Одержаний супернатант 75 Відкидають, а осад ресуспендують в НВЗ5 при 1х10"клітини/мл. Суспензію клітин переносять в 20мм чашки

Петрі та інкубують при 37,52С, 595 СО» протягом 20 хвилин.

Один об'єм Рига 2АМ змішують з одним об'ємом детергенту Плюронік Е127 (РіІшгопіс Е127). У клітину вводять мітку, використовуючи по 4мкл розчину для введення мітки на кожний мл суспензії клітин. Чашку Петрі загортають в алюмінієву фольгу для того, щоб захистити від впливу світла, і вміщують в апарат для струшування планшетів на ЗОхв. при кімнатній температурі.

Подальші стадії проводять в ламінарному боксі при вимкненому флуоресцентному освітленні. Чашки Петрі виймають з апарату для струшування, мічену клітинну суспензію переносять в конічні пробірки місткістю 15мл і двічі промивають НВ5Зо5г як описано вище. Осад клітин ресуспендують в 12мл НВ55 і залишають загорненим у фольгу протягом ЗО хвилин при кімнатній температурі. Мічену клітинну суспензію у вигляді аліквот сі (10О0мкл/ямка) переносять в 96 ямковий білий непрозорий планшет для культур тканин фірми Дайнекс (Оупех). У о відповідні ямки додають по 5Омкл кожного зразка, що тестується, і потім разом інкубують протягом 10 хвилин при 372С в апараті для зчитування планшетів У/аїЇїас 1920 Місюг тм (зразки, що тестуються, приготовляють в

НВ5З5 при 20мММ, кінцева концентрація становить 20мкМ). Вибрані сполуки тестують у відношенні впливу дози на відповідну їй реакцію. Зразки, що тестуються, і активатор (анти-СОЗ тАБ з кінцевою концентрацією 4мкг/мл, (о)

Рпагміпдеп) додають вручну (50мкл) таким чином, що мінімальний час для одержання першого результату після сч стимуляції складав приблизно 30 секунд. Реакцію на перенесення кальцію у відповідь на анти-СОЗ тА вимірюють, проводячи дослідження в кінцевій точці. Повністю планшет зчитують за 100 секунд, при швидкості 1 сем ямка в секунду. б»

Планшет зчитують до додавання анти-СОЗ для того, щоб проконтролювати неспецифічний вплив зразки/лікарські засоби. Флуоресцентне випромінювання вимірюють при 51Онм при збудженні, що змінюється від /їЇче 340 до 380 кожну секунду з використанням фільтруючої пари збудження/випромінювання. Дані для цих парних довжин хвиль представляють у вигляді співвідношення, відповідного 2 (двом) довжинам хвиль збудження. Це співвідношення залежить від барвника, що знаходиться всередині клітини, і концентрації клітин, дозволяючи « провести реальне порівняння даних різних експериментів. Дані, що демонструють вплив деяких сполук на перенесення кальцію в підданих впливу алергену клітинах Чдигкаї сіопе Еб.1, наведені в таблицях 1-6. - с Наприклад, сполука 116 інгібує кальцій на 60,995 в концентрації 20мкМ. Значення ІСво для сполуки 119 менше ч або дорівнює 10мкМ, в тому випадку, коли досліджують вплив дози на реакцію у відповідь. Це свідчить про те, ,» що істотний вплив на перенесення кальцію міг би виявитися корисним у випадку деяких хворобливих патологій, при яких кальцій є важливим другим посередником або ефекторною молекулою, включаючи, але не обмежуючись цим, ішемію порушення кровообігу, такі як "удар" або інфаркт міокарда, запальні захворювання, -і такі як астма або алергія, нервові або м'язові розлади, такі як хвороба Паркінсона або епілепсія, серцева с аритмія або гіпертензія.

Приклад О ко Вплив деяких сполук на індуковані алергеном зміни функціонування легень т 50 При астмі початкова реакція на введення алергену характеризується бронхоконстрикцією, що відбувається безпосередньо після цього, яка досягає піка через 20-3Охв. після впливу подразника, і яка звичайно знімається 3е) через приблизно 2 години. Протизапальні засоби, як правило, не є активними бронходилаторними засобами і не дуже ефективні для контролю гострої астматичної бронхоконстрикції. Це приводить до необхідності проведення комбінованої терапії для лікування як бронхоконстрикції, так і запалення.

Морських свинок лінії Сат-НайШеу сенсибілізували до овальбуміну (ОА) в групах по 5-6 особнів, піддаючи о впливу розпиляного у вигляді аерозолю розчину 1956 ОА в сольовому розчині протягом 15хв. два дні підряд, використовуючи розпилювач Оеміїрізв в поєднанні з додатковою однократною інтрадермальною ін'єкцією Змкг іме) ОА в сольовому розчині в перший день (день 1). Як було виявлено, пік сенсибілізації тварин до антигену спостерігається через 14 днів після первинного впливу. На 14-ий день (день 14) тварин спочатку анестезували, 60 використовуючи кетамін (50мг/кг внутрішньоочеревинно) і ксилазином (10Омг/кг внутрішньоочеревинно), після чого підтримували, використовуючи 195 галотан, що вводиться за допомогою конічного наконечника в ніс. Ліву каротидну артерію канюлюють, використовуючи систему трубок РЕ9З9О, що містить 200Од./мл гепарину в сольовому розчині. Здійснюють трахеостомію і в стравохід вводять заповнену рідиною канюлю (РЕ 160) приблизно на 7см. Тварину розміщують в плетизмографі (приладі для реєстрації змін об'єму окремого органу) і 65 трахею приєднують до зафіксованої в корпусі апарату трахейної трубки з неіржавіючої сталі. Каротидну канюлю приєднують до датчика тиску для моніторингу тиску крові і частоти серцевих скорочень. У морської свинки викликають параліч, використовуючи панкуроній бромід (0,вмг/кг), і вентилюють повітрям з частотою бОГЦ і об'ємом Змл, що подається, використовуючи невеликий апарат Харварда для штучної вентиляції легень тварин.

Дані були одержані протягом 20-ти секундних періодів при частоті дискретизації 100Гц на приєднаному до

Комп'ютера фізіологічному реєструючому пристрої з використанням фізіологічного програмного забезпечення

ОПІКЕС і були проаналізовані з використанням програмного забезпечення АМАВАТ. Значення опору і динамічної податливості легень були одержані з даних сигналів, що характеризують об'єм, пластичність і тиск в легенях відповідно до методу Фон Нігуарда і Вірца (Моп Меедцага й МУіг2, 1927| з використанням для аналізу ізоволюметричної багатоточкової регресійної моделі (Гисм/ід, Кобацо еї аї. 1991) і обчислення абсолютних змін 7/0 В опорі легень (К,; см Н2О/мл/сек.) або податливості легень (Срум/ мл/см Н»О). Сигнали, що характеризують об'єм і тиск, калібрували перед кожним комплексом експериментів відповідно до загальноприйнятої методики.

Деякі вимірювання, споріднені функціонуванню легень, проводили через 5-10 хвилин, для упевненості в стійкості базисної лінії, після чого тварині вводили провокуючу пробу з ОА (2956 в сольовому розчині), що вводиться в 6 (шести) об'ємах повітря, що обмінюється за одне дихання, у вигляді розпиляного аерозолю при /5 Швидкості потоку зл/хв. Функціонування легень і судинної системи піддавали безперервному моніторингу протягом всього експерименту, хоча дані збирали в певних часових точках, після введення антигену (10сек., 1, 2, 3, 4, 5, 10, 20 і ЗОхв.).

Сполуки, що тестуються, вводили при легкій анестезії галотаном при введенні через зонд (0,1-1,Омг/кг/день, кожний день) в ЗООмл поліетиленгліколю-200 протягом 4 днів до провокуючої проби, причому 2о останню дозу вводили за 2 години до введення антигену провокуючої проби.

Захисний вплив вибраних сполук, що тестуються, на індуковану алергеном бронхоконстрикцію показано на

Фігурах 4 і 5. Тривалість активності сполуки 89 показано на Фігурах б і 7. Данні представлені у вигляді середнього значення «стандартне відхилення від середнього значення. Інгібування бронхоконстрикції за допомогою сполук, що тестуються, могло б бути корисним при деяких захворюваннях, при яких виявляється с сильне стиснення гладкої мускулатури у відповідь на введення алергену, таких як астма і алергія.

Всі публікації і патентні заявки, згадані в даному описі, приводяться як посилання в рівній мірі, як якби і) кожна окрема публікація і патентна заявка конкретно і окремо була включена як посилання. Наприклад, (книга в

Сотргепепзіме Огдапіс Тгапетогтайопе, А Сипціде о Рипсіопа! Сгоцр Ргерагайопв, Зесопа Едйоп, Кіснага с.

ГагосК, дойп УМіПеу апа бопв, Іпс., 1999 і наведені в ній посилання окремо включаються в даний опис як Ф

Зо посилання у всій своїй повноті).

Виходячи з викладеного вище, потрібно брати до уваги те, що хоча з метою ілюстрації в даному описі с наведені деякі конкретні втілення даного винаходу, можуть бути виконані різні модифікації, не відхиляючись Га від суті і об'єму даного винаходу. Отже, винахід обмежується тільки наведеною формулою винаходу. о

Claims (1)

1. 35 Формула винаходу -

   1. Сполука формули « 40 ї яр ч з й

   І.Й и? д" 14 ї5 -1 то шк Ше о и й 4 в в) Ф | ! -ч т в 1 в іме) в3 іЧе) і її фармацевтично прийнятні солі, сольвати, стереоізомери і проліки, де в кожному випадку незалежно: В ї 22 вибирають з водню і органічних груп, що містять 1-13 атомів вуглецю і необов'язково містять 1-5 Гетероатомів, вибраних з галогену, азоту, кисню і сірки, або В і 82 можуть разом з атомом М, до якого вони обидва приєднані, утворювати гетероциклічну структуру, яка о може бути частиною органічної групи, що містить 1-5 атомів вуглецю і необов'язково містить 1 гетероатом, іме) вибрані з азоту і кисню, або В! може являти собою ланцюг з 2-х або 3-х атомів, приєднаний до атома під номером 2 таким чином, що 600 -М-АКТ. утворює частину конденсованої біциклічної структури, що включає ядро А; ВЗ ї КЕ вибирають з водню або із захисної групи, таким чином, що ВЗ і/або В" є захисною групою гідроксилу, вибраною з С. валкілу і СНо-фенілу, необов'язково заміщеного по фенільній частині 1 або 2 групами Су валкіл, Сі валкокси, галоген і галоген-С. валкіл, або в ВЗ ї Е7 разом з атомом кисню, до якого вони приєднані, утворюють кеталь; номери від 1 до 17 кожний являє собою атом вуглецю, де атоми вуглецю під номерами 1 і 17 можуть бути -Б4-

   незалежно заміщені: (а) однією з груп: 20, «С(Е(ВЕ), -С-С(ВУ(ВЕУ); або (Б) двома з наступних груп, які вибирають незалежно з: -558; і де атоми вуглецю під номерами 10, 13 і 14 можуть бути незалежно заміщені однією з груп -К?; де В? в кожному випадку незалежно вибирають з водню, Х, Суі.валкілу, Сів алкіл-СО»-Сі валкілу, СО»-Сі 6 алкілу і ОН; і Х являє собою фторид, хлорид, бромід і йодид, кожне з ядер С і О є незалежно повністю насиченим або частково насиченим, і кожне з ядер А і В є повністю насиченим, але не включаючи 6,7-діацетат(б ДЕ, 7 В ) З-оксиму прегнан-б,7-діол-3-ону, З-семікарбазонілгелволеву кислоту, 2,4-динітрофенілгідразон метилгелволінату, 2,4-динітрофенілгідразон гелволевої кислоти.

   2. Сполука за п. 1, в якій номери від 1 до 16 кожний являє собою атом вуглецю, де атом вуглецю під номером 1 може бути незалежно заміщеним: (а) однією з груп: 0, «С(ВХВУ) і «С-С(ВУ) (ВУ); або (Б) двома з наступних груп, які вибирають незалежно з: -К У; і де атом вуглецю під номером 17 заміщений (а) однією з груп: 20, «С(ВР(ВЕ) і -С-С(ВЕХ(Е); або (Б) двома з наступних груп, які вибирають незалежно з: -В72; де Ра в кожному випадку незалежно вибирають з водню, Х і Сі валкілу, Сі.6 алкіл-СО»-Сі валкілу.-Ч і

   СО,.-С, валкілу; і Х являє собою фторид, хлорид, бромід і йодид.

   3. Сполука за п. 2, в якій Ка в кожному випадку незалежно вибирають з водню, Х і Сів алкілу.

   4. Сполука за будь-яким з пп. 1-3, в якій В! і ВК? вибирають з водню і органічних груп, що містять 1-13 атомів с 29 вуглецю і необов'язково містять 1-5 гетероатомів, вибраних з кисню і сірки, або Ге) В ї 82 можуть разом з атомом М, до якого вони обидва приєднані, утворювати гетероциклічну структуру, яка може бути частиною органічної групи, що містить 1-5 атомів вуглецю і необов'язково містить 1 гетероатом кисню, або о В! може являти собою ланцюг з 2-х або 3-х атомів, приєднаний до атома під номером 2 таким чином, що -М-К1. утворює частину конденсованої біциклічної структури, що включає ядро А. с

   5. Сполука за будь-яким з пунктів 1-4, в якій с атоми вуглецю під номерами 1, 2, 4, 11, 12, 15 і 16 кожний заміщений двома атомами водню; атоми вуглецю під номерами 5, 8, 9 і 14 кожний заміщений одним атомом водню; Ме атом вуглецю під номером 10 заміщений метилом; че атом вуглецю під номером 13 заміщений метилом.

   6. Сполука за пунктом 1, в якій В ї 82 являють собою водень; ВЗ ї КЕ? вибирають з водню або захисної групи, таким чином, що КЗ і/або К7 є частиною захисної групи « гідроксилу, вибраною з Сі. валкілу і СНо-фенілу, необов'язково заміщеного по фенільній частині 1 або 2 групами Сі валкіл, С. валкокси, галоген і галоген-С4 валкіл, або; - с ВЗ ї Е7 разом з атомом кисню, до якого вони приєднані, утворюють кеталь; "» атоми вуглецю під номерами 1, 2, 4, 11, 12, 15 і 16 кожний заміщений двома атомами водню; " атоми вуглецю під номерами 5, 8, 9 і 14 кожний заміщений одним атомом водню; атом вуглецю під номером 10 заміщений метилом; атомом вуглецю під номером 13 заміщений метилом; - атом вуглецю під номером 17 незалежно заміщений: со (а) однією з груп: «С(В2(КУ), «Сс-С(ВХ(ВУ); або юю (Б) двома з наступних груп, які вибирають незалежно з: -К7; В? в кожному випадку незалежно вибирають з водню, Х, Сувалкілу, Су валкіл-СО»-Су валкілу, іме) 20 СО.-С, «алкілу і ОН; і Х являє собою фторид, хлорид, бромід і йодид; 2771-6 , , , , Ге; кожне з ядер С і О є незалежно повністю насиченим або частково насиченим, і кожне з ядер А і В є повністю насиченим.

   7. Сполука за пунктом 6, в якій В! її 22 являють собою водень; ВЗ ї 7 вибирають з водню і захисних груп, таким чином, що КЗ і/або Б" є захисною групою гідроксилу, о вибраною з С. валкілу і СНо-фенілу, необов'язково заміщеного по фенільній частині 1 або 2 групами іме) Су валкіл, Сі валкокси, галоген і галоген-С. валкіл; атоми вуглецю під номерами 1, 2, 4, 11, 12, 15 і 16 кожний заміщений двома атомами водню; во атоми вуглецю під номерами 5, 8, 9 і 14 кожний заміщений одним атомом водню; атом вуглецю під номером 10 заміщений метилом; атом вуглецю під номером 13 заміщений метилом; атом вуглецю під номером 17 незалежно заміщений: (а) однією з груп: «С(ВХЕУ); або бо (Б) двома з наступних груп, які вибирають незалежно з : -В5;

   В? в кожному випадку незалежно вибирають з водню і Су валкілу і кожне з ядер С і О є незалежно повністю насиченим або частково насиченим, і кожне з ядер А і В є повністю насиченим.

   8. Сполука за одним з пунктів 1-7 наступної формули: : он ОН '

   9. Сполука за одним з пунктів 1-7 наступної формули: с (8) (22) с ня . он - с он б Зо 10. Сполука за одним з пунктів 1-7 наступної формули: - ші с ;» - - он (се) - ще ОН т 50 11. Сполука за одним з пунктів 1-7 наступної формули: те) у ща и Ф) іме) 60 І он он б5

   12. Сполука за одним з пунктів 1-7 наступної формули: -58в-

   КЗ нак ин он

   13. Сполука за одним з пунктів 1-7 наступної формули: / Е с о о - : он Ф нм 2 с іх сч

   14. Сполука за пунктом 1, в якій б» атом під номером 17 заміщений групою «С(К2)Х(Е); і 2? вибирають з водню, Х, Су валкілу і СО»-Су валкілу; | Х являє собою фторид, хлорид, бромід і йодид. ї-

   15. Сполука за пунктом 1, в якій атом під номером 17 заміщений С) вдалкілом або С. вгалогеналкілом.

   16. Сполука за пунктом 1, в якій атом під номером 17 заміщений -0.

   17. Сполука за пунктом 1, в якій БК! вибирають з -С(50)-К", -«С(5О)МН-К", -802-К'; де К'/ вибирають з. «Ф, органічної групи, визначеної в п.1. - т0 18. Сполука за пунктом 17, де В вибирають з Су валкілу. . Сполука за пунктом 17, в якій включає біотин. с 19. с 17, вякій В7 бї з 20. Сполука за пунктом 1, в якій (В'Х22)М- вибирають з: ій І

   В. Кк с М н Н іме) мо о н іЧе) но Я

   21. Сполука за пунктом 1, в якій В! являє собою водень і В? включає карбоцикл.

   22. Сполука за пунктом 21, в якій карбоцикл являє собою феніл.

   23. Сполука за пунктом 1, в якій В являє собою водень і В2 включає Су валкіл.

   24. Сполука за пунктом 71, в якій Б ! являє собою водень і Б 2 включає гетероалкіл, що містить 1-5 о гетероатомів, вибраних з галогену, азоту, кисню і сірки. ко 25. Сполука за пунктом 24, в якій в2 вибирають з С. валкіл-МУ-Сі валкілену-, де МУ являє собою О або МН; НО-С. 4ралкілену-. 60 26. Сполука за пунктом 1, в якій Б являє собою водень, а В ? являє собою -СН 5-В", де В/ вибирають з алкілу, гетероалкілу, арилу і гетероарилу.

   27. Сполука за пунктом 26, в якій Б / вибирають з Су валкілзаміщеного фенілу, галогензаміщеного фенілу, Сі валкоксизаміщеного фенілу і арилоксизаміщеного фенілу.

   28. Сполука за пунктом 1, в якій кожний з В її 82 являє собою водень. бо 29. Сполука за пунктом 1 або 28, в якій кожний з 23 і В? являє собою водень.

   30. Сполука за пунктом 28 або 29, в якій атом вуглецю під номером 17 заміщений: (а) однією з наступних груп: «С(ВРахва), -с-с(вауза); або (Б) двома з наступних груп, які вибирають незалежно з: - 72; де Ба в кожному випадку незалежно вибирають з водню, Х і С. .валкілу, С. валкіл-СО»-Сі валкілу і

   СО,.-С, валкілу; і Х являє собою фторид, хлорид, бромід і йодид.

   31. Сполука за пунктом 1, в якій ВЗ і В" разом утворюють кеталь наступної структури: ши ння 1 13 ж Ж | " шт з з т ї Із нини шк о Ж и ут 7к 4 є м; ї І 8-йї-

   32. Сполука за пунктом 1, в якій -ОВЗ і -ОВ7 мають стереохімію як показано: 1 Ії с сч ІЙ де «Я чу о 2 Но) Е і Ел шин Ф зо " 4 6 о, сч в: ї ві сч о ва Ф і -

   33. Сполука за пунктом 1, в якій -Щ(В (22) знаходиться в сольовій формі.

   34. Сполука за пунктом 1, в якій -М(ВЕ (22) знаходиться в сольовій формі, і сіль являє собою галогенідну або ацетатну сіль. «

   35. Сполука за пунктом 1, яка являє собою проліки формули, наведеної в пункті 1.

   36. Сполука за пунктом 1 і її бармацевтично прийнятні солі, сольвати, стереоізомери, але не її проліки. З с 37. Сполука за пунктом 1, в якій щонайменше один з атомів вуглецю під номерами 10 і 13 заміщений "» метилом. " 38. Сполука за пунктом 1, в якій Б і Б? вибирають з водню і органічних груп, що містять 1-13 атомів вуглецю і необов'язково містять 1-5 гетероатомів, вибраних з азоту, кисню і сірки.

   39. Сполука за пунктом 1, в якій їм ВЗ ї В? вибирають з водню і захисної групи таким чином, що З і/або В" є захисною групою гідроксилу; (се) атоми вуглецю під номерами 1, 2, 4, 11, 12, 15 і 16 кожний заміщений двома атомами водню; т атоми вуглецю під номерами 5, 8, 9 і 14 кожний заміщений одним атомом водню; атом вуглецю під номером 10 заміщений метилом; ко 50 атом вуглецю під номером 13 заміщений метилом; с атом вуглецю під номером 17 заміщений: (а) однією з груп: «С(ВХЕУ) або -С-С(ВЕ) (ВУ); або (Б) двома з -К5; В? в кожному випадку, незалежно, вибирають з Н і Сі 6ввуглеводневих груп.

   40. Сполука за пунктами 1 або 39, в якій В її 2 незалежно вибирають з водню, СНз-, СНУ(СН»)»-, СНзЗСО-, о СенНьСО-, (СНаз)»СНЗО»-, СеНьзО2-, СенН5МНСО-, СНУу(СНо»МнНеоеО-, СНУу(СНг)з»МН(СН2)2-, (СНу)»М(СН2)2-, ко нОосносСсНно-, нНОоСсНна(СНоа)-, 0 нНОосСнН.СНОМНоСнНоСсНо-, 3-(СНаз)СеНА-, 4-НО)сСеНІ-, 0 4-«НЬМ5О2)СеН,-, 4-(«СНЗз)СнсС ен, -СН»-, 2-()СенН,-СН»-, 3-(СЕз3)СеНА-СН»-, 2--«СНУЗОСеН,-СН»-, 4-«СЕ30)СеН,-СН»-, 60 0 3-«СвеНнБО)сСвНу-СН»е-, 3-«МО»2)СвНА-СН»о-, б5

   , , , М та М 4 Є | М де, Н сах вн 9 М ки М Н 5 або В! ї 22 можуть об'єднуватися разом з атомом азоту, до якого вони обидва приєднані, і утворювати гетероцикл, вибраний з: , , та . ух ни міні Мед еА а мн Га о н

   41. Сполука за пунктом 1 наступної формули: І (22) сч ; сч (22)

   м. Н « лп рин ва: т он - с Е ;» он

   42. Сполука за пунктом 1 наступної формули:

   45 . -І се) ю / г) 50 3е) 7 ве о Н ї он ГІ ї он бо 43. Сполука за пунктом 1 наступної формули: б5 й он

   44. Сполука за пунктом 1 наступної формули: с о і й он нн І т (22) зо Е он см

   45. Сполука за пунктом 1, в якій В являє собою ланцюг з 2-х або 3-х атомів, приєднаний до атома під с номером 2 таким чином, що -МЕ1- утворює частину конденсованої біциклічної структури, що включає ядро А, б» сполука має наступну формулу: Зо , - волю ї їй ж Ів дн Іов ит « 40 ї кт) 5 - вс кі и? я в в якій 7 являє собою 2 або З атоми, незалежно вибрані з С, М, О за умови, що утворюється стабільна структура, причому кільце, що включає 7, може бути насиченим або ненасиченим. і 46. Сполука за пунктом 45, вибрана з (Се) та . іме) г) 50 ' 3е) Шини Ши НМ о ще: х рення о х он ! он ка ш - Он он бо 47. Фармацевтична композиція для лікування запалення, астми та алергічного захворювання, що містить сполуку або її фармацевтично прийнятні солі, сольвати або стереоізомери, або проліки за будь-яким з пунктів 1-45 ії фармацевтично прийнятний носій, наповнювач або розріджувач.

   48. Спосіб терапевтичного лікування запалення, що включає введення суб'єкту, який потребує цього, терапевтично ефективної кількості сполуки або її фармацевтично прийнятної солі, сольвату або стереоізомера бо за будь-яким з пунктів 1-45.

   49. Спосіб профілактики запалення, що включає введення суб'єкту, який потребує цього, профілактично ефективної кількості сполуки або її фармацевтично прийнятної солі, сольвату або стереоізомера за будь-яким з пунктів 1-45.

   50. Спосіб лікування астми, що включає введення суб'єкту, який потребує цього, терапевтично ефективної кількості сполуки або її фармацевтично прийнятної солі, сольвату або стереоізомера за будь-яким з пунктів 1-45.

   51. Спосіб лікування алергічного захворювання, що включає, але не обмежуючись цим, симптоми шкірного і очного захворювання, що включає введення суб'єкту, який потребує цього, терапевтично ефективної кількості сполуки або її фармацевтично прийнятної солі, сольвату або стереоізомера за будь-яким з пунктів 1-45. 70 52. Сполука за п. 34, де сіль є гідрохлоридною сіллю або ацетатною сіллю. с з (8) (о) с с (о) і -

   -

   І.Й и? -і се) іме) іме) 3е) іме) 60 б5