UA80160C2

UA80160C2 - Derivatives of [6,7-dihydro-5h-imidazo[1,2-?]imidazole-3-sulfonylamino]-propionamide

Info

Publication number: UA80160C2
Application number: UAA200505014A
Authority: UA
Inventors: Terence Alfred Kelly; Jin Mi Kim; Rene Marc Lemieux
Original assignee: Boehringer Ingelheim Pharma
Priority date: 2002-10-30
Filing date: 2003-10-27
Publication date: 2007-08-27
Also published as: HRP20050387A2; ZA200502701B; NO20052579L; CA2504219A1; JP4366477B2; DE60309344T2; US7589115B2; NZ540269A; WO2004041827A2; PE20040782A1; UY28049A1; US20050165027A1; CY1106258T1; DK1560830T3; MXPA05004480A; US20040127534A1; EA008443B1; AR041854A1; US20080090819A1; RS20050327A

Description

Опис винаходу

Даний винахід стосується в основному класу похідних 9 Іб, 7-дигідро-5Н-імідазо|1,2- 4|імідазол-3-сульфоніламіно|-пропіонаміду, синтезу цих сполук, їх застосування для лікування запального захворювання та фармацевтичних композицій, що включають такі сполуки.

Дослідження останнього десятиріччя допомогли вивчити зміни на молекулярному рівні, що супроводжують клітинні взаємодії в організмі, особливо зміни в русі й активації клітин імунної системи. |Див. огляд

Зргіпдег, Т. Маїшге, 1990, 346, 425-434). Білки поверхні клітин та особливо молекули адгезії клітин ("САМ") і то "лейкоінтегрини", включаючи ГЕА-1, МАС-1 та др150,95 (названі за номенклатурою, відповідно, як МУНО срі8в/с01т1а, СО18/С0116 та СО18/С011с) становили предмет фармацевтичного дослідження та розробок, що дозволяли б втручатися в процеси виходу лейкоцитів на ділянки ушкодження й руху лейкоцитів до інших мішеней. Наприклад, у даний час передбачається, що до виходу лейкоцитів, яке є обов'язковим компонентом запальної реакції, відбувається активація інтегринів, що в основному експресуються у лейкоцитах і потім т відбувається тісна ліганд/рецепторна взаємодія між інтегринами (наприклад, І РА-1) і однією або декількома різними міжклітинними адгезійними молекулами (ІСАМ), що позначені як ІСАМ-1, ІСАМ-2, ІСАМ-3 або ІСАМ-4, які експресуються на поверхнях ендотеліальних клітин кровоносних судин й в інших лейкоцитах. Взаємодія САМ з лейкоіїнтегринами є важливою стадією нормального функціонування імунної системи. Імунні процеси, такі як вироблення антигенів, цитотоксичність, що опосередковується Т-клітинами та вихід лейкоцитів, потребують клітинної адгезії, що опосередковується взаємодією ІСАМ з лейкоіїнтегринами. |Див. огляд Кізпітоїйо, Т.К.;

КоїпПіеїп; К.К. Аду. Рпагтасої. 1994, 25, 117-138 й Оіатопа, М.; Зргіподег, Т. Ситепі Віоіоду, 1994, 4, 506-517.

Була виявлена група пацієнтів у яких спостерігався недолік необхідної експресії лейкоінтегринів, стан, який називається "дефіцит адгезії лейкоцитів" (Апдегзоп, О.С. та ін., Ред. Ргос. 1985, 44, 2671-2677 й

Апаегзоп, ЮО.С.; та ін., У. Іпїесї Оі5. 1985, 152, 668-689). У цих пацієнтів не вироблялась нормальнайї) сч 29 запальна і/або імунна відповідь(відповіді) через нездатність їх клітин адгезувати з клітинними субстратами. Ге)

Ці дані показали, що імунні реакції менш виражені при нездатності лімфоцитів адгезувати нормальним чином через недолік функціональних адгезійнних молекул СО18 сімейства. Через той факт, що у ГАО пацієнтів, у яких спостерігається недостатня кількість СО18 не може вироблятися запальна відповідь, передбачається, що антагонізм СО18, взаємодій СО11/ЛСАМ буде також інгібувати запальну реакцію. о 3о Було показано, що антагонізм взаємодії САМ і лейкоінтегринів може бути реалізований агентами, (« спрямованими проти будь-якого компонента. Конкретно, блокування САМ, такого як, наприклад, ІСАМ-1, або лейкоінтегринів, таких як, наприклад, І РА-1, антитілами, спрямованими проти однієї або обох цих молекул, - ефективно інгібує запальні реакції. Моделі запалення іп міо та імунна відповідь, що інгібується антитілами (ав) до САМ або лейкоінтегринами, включають проліферацію лімфоцитів, що викликається антигеном або мітогеном, гомотипічну агрегацію лімфоцитів, опосередкований Т-клітинами цитоліз та антиген-специфічну індуковану со толерантність. Релевантність досліджень іп мійго підтверджується дослідженнями іп мімо з антитілами, спрямованими проти ІСАМ-1 або І ЕА-1. Наприклад, антитіла, спрямовані проти І ЕА-1, можуть запобігати відторгненню тироїдного трансплантата та продовжувати життя в миші з пересадженим серцем (|СогекКі, А.; « дю Іттипоіоду Тодау, 1994, 15, 251-255). Що більш важливо, антитіла, спрямовані проти ІСАМ-1, проявили з ефективність іп мімо як протизапальні агенти при захворюваннях людини, таких як відторгнення трансплантата с нирки та ревматоїдний артрит |КоїйіІеїп, К.К.; Зспагзсптіаї, /., іп: Адапезіоп тоіесцієв; МУедпег, СО., Еа.; :з» 1994, 1-8, Совіті, СВ.; та ін., У. Іттипої. 1990, 144, 4604-4612 та Камапацой, А.; та ін., Агійгйів Кпеит. 1994, 37, 992-1004) та антитіла, спрямовані проти І ГА-1, проявили імунопригнічувальну дією при трансплантації кісткового мозку та при запобіганні раннього відторгнення трансплантата нирки (Різспег, А.; та ін., І апсеї, бо 75 1989, 2, 1058-1060 та І е Мації, В.; та ін., Тгтапзріапіайоп, 1991, 52, 291-295).

Також було показано, що рекомбінантна розчинна форма ІСАМ-1 може виступати як інгібітор взаємодії (ав) ІСАМ-1 з ГРА-1. Розчинний ІСАМ-1 виступає як прямий антагоніст взаємодій СО 18, СО11/ЛСАМ-1 у клітинах і - проявляє інгібуючу активність у моделях іп міїго імунної реакції, таких як змішана лімфоцитна реакція людини, цитотоксичні Т-клітинні реакції та Т-клітинна проліферація в пацієнтів, що хворі діабетом, у реакціях

Ге) 50 острівців клітин (ВескКег, .).С.; та ін., У. Іттипої. 1993, 151, 7224 та Коер, В.О.; та ін., І апсеї, 1994, 343, 1590). о Таким чином, у рівні техніки було показано, що більші молекули білків, які антагонізують зв'язування САМ з лейкоінтегринами, мають терапевтичний потенціал для зниження запальних й імунологічних реакцій, часто пов'язаних з патогенезом багатьох аутоїмунних або запальних захворювань. Однак, білки мають істотні недоліки як терапевтичні агенти, включаючи їх нездатність вводитися перорально та можливу імунореакційність, що 59 обмежує застосування цих молекул для постійного введення. Крім того, лікування білками звичайно потребує

ГФ) немалих коштів. 7 Отже, невеликі молекули з аналогічною здатністю більших молекул білків прямо та селективно антагонізувати зв'язування САМ з лейкоінтегринами, є кращими терапевтичними агентами.

Деякі невеликі молекули, які беруть участь у взаємодії САМ і лейкоінтегринів, були описані в рівні бо техніки. Наприклад, ОЗ 6,355,664 і відповідна МО 98/39303 розкривають клас невеликих молекул з гідантоїновим ядром, які є інгібіторами взаємодії І РА-1 та ІСАМ-1. Найближчим аналогом даного винаходу є УМО 01/07440 АЇ, що розкриває сполуки, які мають 6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2- д)імідазольне ядро. Хоча сполуки, які конкретно описані в МУО 01/07440 АЇ, проявляють більш високу інгібуючу дію при взаємодії САМ і лейкоінтегринів у в5 порівнянні з гідантоїнами з 05 6,355,664 і відповідного МО 98/39303, все-таки вони не є ідеальними терапевтичними агентами через те, що швидкість їх метаболізму є неприйнятно високою.

Отже, метою даного винаходу є виявлення невеликих молекул, які не тільки мають гарну інгібуючу активність щодо взаємодії САМ і лейкоінтегринів, але також метаболюють зі швидкістю, що не є занадто високою.

Винахід включає підмножину або вибраний ряд 6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2- д)імідазолів, які конкретно не описані в МО 01/07440 АІ. Несподівано сполуки, що включені у винахід, не тільки виявили гарну інгібуючу активність щодо взаємодії САМ і лейкоінтегринів, але й метаболюють набагато повільніше, ніж сполуки, конкретно описані в УУО 01/07440 А. Сполуки згідно винаходу вирішують проблему занадто швидкого метаболізму.

Винахід включає сполуки формули І дк я і К. у вх У 5 Вена й». ДЯ. р. де:

В" являє собою лінійний або розгалужений алкіл з 1-3 атомами вуглецю, що необов'язково моно- або с 29 дизамещений групами, які незалежно вибрані із групи, яка включає: Ге) (Ї) оксо та (ії) морфоліно;

В? та КЗ кожен незалежно вибраний із групи, яка включає: о 20 (А) водень та (Б) лінійний або розгалужений алкіл з 1-4 атомами вуглецю, де алкільна група є моно- або дизаміщеною «(0 групами, що незалежно вибрані із групи, яка включає: - () СОМН» та (ї) ОН, | «в) або В? та ВЗ разом з атомом азоту між ними утворюють піперазинове кільце; і со

В" являє собою: (А) ціано, (Б) піримідин, що є моно- або дизамещений МН» або (В) трифторметокси. «

Кращими сполуками згідно винаходу є сполуки формули І, де: шщ с В" являє собою метальну групу; в В? та ЕЗ кожен незалежно вибраний із групи, яка включає: я (А) водень та (Б) лінійний або розгалужений алкіл з 1-4 атомами вуглецю, що є моно- або дизамещений групами, які незалежно вибрані із групи, яка включає: (ее) () СОМН» та о (ї) ОН;і

В" являє собою: - (А) ціано або бу 70 (Б) трифторметокси.

Більше кращими є сполуки формули І, де: с В" являє собою метальну групу;

В? та КЗ кожен незалежно вибраний із групи, яка включає: (А) водень та 59 (В) лінійний або розгалужений алкіл з 1-4 атомами вуглецю, що є моно- або дизамещений групами, що

ГФ) незалежно вибрані із групи, яка включає: з () СОМН» та (ї) ОН;і во В" являє собою трифторметокси.

Передбачається, що сполуки формули | мають принаймні два хіральних центри. В остаточному кращому варіанті здійснення винахід включає сполуки формули | з абсолютною стереохімією, що представлена далі у формулі 1". б5 ч. ой ле й Я: " Я

Ж се -І:

Бе. М як ее ді 17 шк кв пін ій

В джу.

Особливо кращими є сполуки формули І, що вибрані з групи, яка включає: (5)-2-КК)-5-(4-ціанобензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазої|1,2- о,

Імідазол-3-сульфоніламіно|-пропіонамід; (5)-2-КК)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-5-(4-трифторметоксибензил)-6,7-дигідро-5Н-імідазої|1,2-о|імід азол-3-сульфоніламіно)|-М-(2-гідрокси-2-метилпропіл)-пропіонамід; (5)-2-КК)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-5-(4-трифторметоксибензил)-6,7-дигідро-5Н-імідазої|1,2- о,

Імідазол-3-сульфоніламіно|-пропіонамід та (5)-М-карбамоїлметил-2-((К)-5-(4-ціанобензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазої|1,2- а|Іімідазол-3-сульфоніламіно|-пропіонамід. Даний винахід також включає фармацевтично прийнятні солі сполук формули |.

Даний винахід також включає фармацевтичні композиції, що включають сполуку формули І! і принаймні один фармацевтично прийнятний носій, розріджувач або ексципієнт.

Даний винахід також включає сполуки формули І для застосування як лікарські засоби й застосування сполук сч 29 формули І для одержання фармацевтичних композицій для лікування запалення або запального стану пацієнта. Го)

Тут описані конкретні приклади запального стану, який можна лікувати.

Сполуки згідно винаходу можуть бути одержані звичайними способами, що описані далі. Звичайно, за протіканням реакції при необхідності можна спостерігати за допомогою тонкошарової хроматографії (ТСХ). При о необхідності, проміжні сполуки та продукти можуть бути очищені за допомогою хроматографії на силікагелі і/або перекристалізацією та охарактеризовані одним або декількома з наступних методів: ЯМР, мас-спектроскопія та «0 точка плавлення. Вихідні матеріали та реагенти є або комерційно доступними, або можуть бути одержані будь-яким середнім спеціалістом у даній галузі техніки способами, що описані в хімічній літературі. -

Сполуки формули | можуть бути одержані із проміжної сполуки Ії. Синтез проміжної сполуки І Цописаний МУи «з та ін., у заявці ОЗ 09/604,312 та Егціоз та ін., О5 6,441,183), обидві з яких наведені тут як посилання. ті. щі ча . м (я. (ее) с лише ВИ па шя ОО чркй З с І. а уч о 4. щЕ с / в й я че ч а и?

Ії Ї со 395 Проміжна сполука ІЇ може бути одержана способом, що наведений на схемі І. "Схемсї о Жести С денної в) 00000 ба 6-0 ж чуйною 0000ВИННВ, с к ч | т край, Му каслоте о уж Й в її

Ш т я що

В: а й: В. в КО ш лак р, ї т ов - А се с І їде Й. пи їж Я ке Тк -ш-е8Н ж ння ій грек ВИС. бо це й дк і че Бл б5 й ш-т- з кідувияня хх М нгнох з чш й.

Як представлене вище, проміжну сполуку І депротонують придатною основою, такою як біс(триметилсиліл)амід літію, приблизно при температурі від -209С до -302С, і потім алкілують заміщеним бензилгалогенідом, краще бензилбромідом (ІМ) з одержанням сполуки М. Гідроліз трифторацетамідної групи сполуки М, наприклад, шляхом обробки 4095 водним гідроксидом бензилтриметиламонію в суміші діоксан/5095

Ммаон, з наступною обробкою кислотою, такою як НОСІ, приводить до одержання сполуки МІ. Обробка сполуки МІ тіокарбонілдіїмідазолом у присутності основи, такої як 4-(М,М-диметиламіно)піридин, приводить до одержання сполуки МІІ. Обробка сполуки МІЇ розчином диметилацеталю аміноацетальдегіду та трет-бутилгідропероксиду, з наступною обробкою проміжної сполуки ацеталем з кислотою, такою як п-толуолсульфонова кислота, приводить до одержання сполуки МІЇЇ. Йодування сполуки МІ обробкою йодуючим агентом, таким як М-йодсукцинамід, приводить до одержання сполуки ЇЇ.

Спосіб, що використовується для одержання проміжної сполуки ІЇЇ, шляхом обробки аміду, одержаного з

М-Вос-О-аланіну, та 3,5-дихлораніліну трифтороцтовою кислотою для зняття захисної Вос-групи, з наступною обробкою триметилоцтовим альдегідом й ацилуванням одержаного імідазолодону трифтороцтовим ангідридом, описаний у зазначеному вище 05 6,414,161 та у хімічній літературі (М.Мее, Ого Гей., 2000, 2, 27811.

Синтез сполук формули І із проміжної сполуки ІЇ представлений на схемі ІІ. с

Схема ІЇ Го) біда о ій ев а щ но зо у в йо . и обі Ві Кві; | пр лев, с беєенн о 0/ ЗІКЕхпюораукцинівд шен о

І їх (ее) з, и Я ак

Чи Я ше ще 2 що пий Я біси с х К. ше. о ій

Як показано вище, обробка сполуки ІІ реактивом Гріньяра, таким як циклопентилмагнійбромід або хлорид, з -й наступною обробкою одержаної солі магнію 50» і потім М-хлорсукцинімідом приводить до одержання

Фу 50 сульфонілхлориду ІХ. Обробка сполуки ЇХ потрібним аміном (Х) у присутності придатної основи, такої як триетиламін, приводить до одержання потрібного продукту формули (І). Проміжні сполуки Х є або комерційно (42) доступними, або їх легко можна одержати із комерційно доступних вихідних матеріалів способами, відомими з рівня техніки. Вихідний продукт формули | може бути далі модифікований способами, відомими з рівня техніки, з одержанням додаткових сполук згідно винаходу. Деякі приклади представлені в розділі прикладів синтезу. 29 Необхідний 7 у сполук формули І може бути одержаний вибором придатної заміщеної проміжної сполуки ІМ (ФІ у схемі І. Альтернативно, проміжна сполука МІ, у якій К7-Вг (МПа) може бути перетворена в проміжні сполуки, т у яких Е7-СМ або заміщена 5-піримідильна група, як показано на схемі ПІ.

Схема ПІ 60 б5

Вінс жи а 2 ве жа

ІЙ ватні негрів віннх. Шия чом

ЕД В сен 2. ща Ї - "ко

З ов і ше; Я шив

Ві хнгаєветов Уше ЩЕ ще т т М

Як зазначено вище, арилбромід МШа обробляють ціанідом, краще СиСМ і нагрівають у придатному розчиннику, такому як ДМФА, з одержанням ціанопроміжної сполуки МІВ. Обробка сполуки МШа с піримідинборонатом, таким як 5-(4,4,5,5-тетраметил-|1,3,2|діоксаборолан-2-іл)-піримідин у присутності о паладієвого каталізатора, такого як І1,1-бісбідифенілфосфіно)фероцені|дихлорпаладій (1)-СНьСІ» (РасСІ(арр)-СНьСІ») та основи, такої як карбонат калію, у придатному розчиннику (реакція Зигикі), наприклад, диметоксіетані, приводить до одержання піримідинової проміжної сполуки МППс. Проміжні сполуки

МІЇЬ та МІШс потім можуть бути перетворені в потрібні сполуки формули | способами, що описані на схемах! (Ф та М. Реакція Зигикі для перетворення Б 7-Вг в Б7- необов'язково заміщений піримідин також може «я здійснюватися на сполуці формули І. Реакція Зи2иКі також може здійснюватися у зворотному напрямку. Бромід

МПа (або сполука формули ! з БК7-Вг) може бути перетворений у боронат, наприклад, обробкою - біс(пінаколято)дибороном у присутності паладієвого каталізатора, такого як РасСІ о(дррі), і потім реакцією з «3 потрібним піримідилбромідом.

Зо Даний винахід далі описаний за допомогою наступних прикладів синтезу. со

Приклади синтезу

Приклад 1: Синтез (К)-5-(4-бромбензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2-а|імідазол-3-сульфонілхлори « дУ те ; Тахо «В 4 дн ден ий 8 ч " ' Н й . жчч. -. . з Мр 7 , о 1 -3з Розчин (К)-3-(4-бромбензил)-1-(3,5-дихлорфеніл)-3-метил-1Н-імідазо|1,2-а|мідазол-2-ону в ТГФ (012М) обробляли М-йодсукцинімідом (1,О5еквів.) і п-тголуолсульфонатом піридинію (0,1еквів.). Суміш перемішували при

Ге») 20 кімнатній температурі впродовж 17год., потім розбавляли ЕІЮАс і промивали 1095 розчином Ма»52О»з і водою.

Об'єднані водні шари екстрагували ЕЮАс. Об'єднані органічні фази промивали насиченим водним розчином с хлориду натрію, висушували над Ма»зО,, відфільтровували та концентрували. Сире масло очищали хроматографією на силікагелі з одержанням потрібного йодиду.

Розчин зазначеного вище йодиду в ТГФ (0,12М) охолоджували до -402С в міру додавання по краплях 59 циклопентилмагнійхлориду (1,0беквів.) впродовж 7Охв. Після перемішування при -40 С впродовж год.,

ГФ) додавали 50» (газ) за допомогою введення голки над поверхнею реакційної суміші впродовж 1,5хв. Світло-жовту з суміш нагрівали до -202С впродовж год. і потім перемішували при кімнатній температурі впродовж год. Через суміш барботували Мо (газ) впродовж 20Охв., потім концентрували та витримували при високому вакуумі во Впродовж 12год. Одержану жовту піну розчиняли в ТГФ (0,1М) і охолоджували до -202С в міру додавання по краплях розчину М-хлорсукциніміду (1,2еквів.) у ТГФ (0,3М) впродовж 5хв. Після перемішування при -20 С впродовж год. суміш виливали на лід й екстрагували двома порціями ЕТОАс. Об'єднані органічні шари промивали охолодженим льодом насиченим водним розчином хлориду натрію, висушували над Ма»5о,, відфільтровували та концентрували. Очищення хроматографією на силікагелі приводило до одержання 65 (К)-5-(4-бромбензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2-а|імідазол-3-сульфонілхлори ду у вигляді твердої речовини.

Є; . ї що с ще І». А: о які | сей о

МЕ и о

Во «Го й Є ; я Ге) ше ше ше -

І: Шк о й

Зо До суспензії гідрохлоридной солі (5)-2-аміно-М-(2-гідроксіетил)-пропіонаміду (0,53г, 3,2ммоль, Зеквів.) в со 10мл ДМФА додавали ДМАП (4еквів.) та одержану суміш перемішували при кімнатній температурі впродовж год. До цього розчину додавали (К)-5-(4-бромбензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2-а|імідазол-3-сульфонілхлори « д (0,58Омг, 1,0бммоль) в 2мл ДМФА при кімнатній температурі. Після перемішування при кімнатній температурі впродовж 15хв. суміш розчиняли в ЕІАс і промивали водою, розв. НСІ, насиченим Мансо 3 та насиченим З с водним розчином хлориду натрію, висушували над Ма»5О), відфільтровували та концентрували. Очищення "» сирого продукту хроматографією на силікагелі приводило до одержання 0,305мг потрібного продукту. п .

Суміш (5)-2-КК)-5-(4-бромбензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2-а|імідазол-3-сульфон

Іламіно|-М-(2-гідроксіетил)-пропіонаміду (0,310г, 0,47Зммоль), біс(пінаколято)диборону (0,240г, 0,946ммоль) і со КОАс (0,140г, 1,419ммоль) в 29мл діоксану насичували М2 впродовж 15хв. Додавали Расіз(аррі) «(0,039Гг, о 0,047ммоль) і реакційну суміш нагрівали при 802С впродовж Збгод. Після охолодження до кімнатної температури суміш концентрували та залишок розбавляли 150мл Е(Ас, промивали водою та насиченим водним розчином - хлориду натрію, висушували над М950О0, і концентрували. Залишок очищали хроматографією на силікагелі з

Ге»! 20 одержанням 0,204г (62965) боронату.

Суміш зазначеного вище боронату (0,204г, 0,295ммоль), 5-бром-2-амінопіримідину (0,078г, 0,443ммоль) та м КСО» (0,122г, 0,885ммМмоль) в мл диметоксіетану та 1,22мл води насичували Мо впродовж 20Охв. Додавали

Расіз(аррі) (0,025г, О,0З3Оммоль) і реакційну суміш нагрівали при 802 впродовж 2год. Після охолодження до кімнатної температури суміш розбавляли ЕАс, промивали водою та насиченим водним розчином хлориду 25 натрію та концентрували. Залишок очищали хроматографією на силікагелі та препаративною ТСХ з одержанням

ГФ) 0,062г (3290) зазначеної в заголовку сполуки (660,4, Ма1).Наступну сполуку одержували методом, що юю аналогічний описаному в прикладі 2: (5)-2-КК)-5-(4-(4-амінопіримідин-5-іл)-бензил/д-7-(3,5 - дихлорфеніл)-5-метил-б-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазо|/1,2-а|імідазол-3-сульфоніламіно|-М-(2-гідрокси-2-метилпропі 60 л)-пропіонамід (687,1, М.-1): б5 ж (з її - Є онну

Ж - я 5 п. н; дено ль

Б сени, АВЕ Ар 70 п Я

Приклад З: Синтез (5)-2-КК)-5-(4-ціанобензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2-а|імідазол-3-сульфо ніламіно|-пропіонаміду "т СЯ ге, Ще 20 Сікснвей ! Св лть й 25 д--й й. ан щ - сінна У я з

До розчину (Кк)-3-(4-бромбензил)-1-(3,5-дихлорфеніл)-3-метил-1Н-імідазо|1,2-д|імідазол-2-ону (3,Ог, о зо б,бммоль) у ДМФА (бомл) додавали 2п(СМ)» (0,47г, 4,0ммоль). Одержаний розчин дегазували сильним потоком

Мо впродовж 2год. Додавали Рагдва»з та аррі і реакційну суміш нагрівали при 1202 впродовж 2год. Розчинник «(о упарювали та залишок розчиняли в Е(Ас, потім промивали водою та насиченим водним розчином хлориду - натрію, потім сушили та відфільтровували і залишок очищали за допомогою Ріогізі з одержанням 2,42г потрібного продукту. Цей продукт потім обробляли способом, що аналогічний описаному в Прикладі 1, з (ав) зв одержанням со (Кк)-5-(4-ціанобензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2-а|імідазол-3-сульфонілхлор иду.

І-Аланінаміду гідрохлорид (0,151г, 1,209ммоль) розчиняли в безводному ДМФА та до розчину додавали

ДМАП (0,197г, 1,612ммоль). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі впродовж год. Потім до « 20 реакційної суміші додавали ---у с (Кк)-5-(4-ціанобензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6-оксо-6,7-дигідро-5К-імідазо|1,2-а|імідазол-3-сульфонілхлор ид (0,24г, 0,4в84ммоль) у безводному ДМФА та перемішували впродовж додаткових 10хв. Реакційний розчин :з» розбавляли ЕОАс та промивали водою, 1М НОСІЇ і потім водою. Органічну фазу висушували над Ма 550, і концентрували при зниженому тиску. Сирий продукт очищали колоночною хроматографією на силікагелі з одержанням 0,211г зазначеної в заголовку сполуки у вигляді білої шаруватої твердої речовини (М--1, 547 2). со Приклад А: Синтез (5)-М-карбамоїлметил-2-((К)-5-(4-ціанобензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазої|1,2-а) (ав) імідазол-3-сульфоніламіно| -пропіонаміду - б 50 (42)

Ф) іме) 60 б5 іш: ро ї о р чини ля деАподМеХ РА тек тико їй зано еТООК НІ, ор бут й щі

СЯ іт б Її є пречейніння ж ие й ОА в й

Гідрохлорид трет-бутилового ефіру І -аланіну (0,88г, 4,84ммоль) розчиняли в безводному ДМФА (1Омл) і до розчину додавали ДМАП (0,79г, 6,4бммоль). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі впродовж год. та до реакційної суміші додавали (Кк)-5-(4-ціанобензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2-а|імідазол-3-сульфонілхлор ид (0,80г, 1,61ммоль) у ДМФА. Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі впродовж додаткових сч 10хв. Реакційну суміш промивали водою (х3), 1М НСІ і насиченим МансСОз. Органічну фазу висушували над. (3

Ма»зО,) та концентрували. Сирий продукт очищали колоночною хроматографією на силікагелі, використовуючи

СНоСІ.-Меон (98:2) як елюент, з одержанням 0,94г сульфонаміду трет-бутилового ефіру. Одержаний продукт обробляли трифтороцтовою кислотою (бмл) в СН 2Сі» (1Омл) при кімнатній температурі впродовж Згод. о зо Реакційний розчин розбавляли СН Сі» і промивали водою. Органічну фазу висушували над Ма»зо, і потім концентрували з одержанням 0,б7г (Се) (5)-2-КК)-5-(4-ціанобензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2-а|імідазол-3-сульфо - ніламіно|-пропанової кислоти у вигляді білої піни.

Одержану вище карбонову кислоту (0,05г, 0,091ммоль) розчиняли в безводному ДМФА (2мл) та до (ав) реакційного розчину додавали бензотриазол-1-ілокситрис(піролідино)фосфонійгексафторфосфат (РУВОР) со (0,071г, 0,137ммоль). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі впродовж 1Охв. і до суміші додавали гідрохлорид гліцинаміду (0,015г, 0,137ммоль), а потім М,М-діізопропілетиламін (0,03У9мл, 0,227ммоль).

Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі впродовж додаткових 15хв. Суміш потім розбавляли

ЕЮОАс (10мл) і промивали водою (2 рази), 1М НСЇЇ, насиченим Мансо» і потім водою (1 раз). Органічну фазу « висушували над Ма»5О, та концентрували. Сирий продукт очищали препаративною тонкошаровою -о ! і ! і . хроматографією на силікагелі, використовуючи СНоСІ».-Меон (95:5) як елюент, з одержанням 0,043г зазначеної в с заголовку сполуки у вигляді білої піни (М--1, 604,2). :з» Наступна сполука була одержана способами, що аналогічні описаним у зазначеному вище прикладі: (5)-2-КК)-5-(4-Ціанобензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2-о|імідазол-3-су 15 льфоніламіно)|-М-(2-гідрокси-2-метилпропіл)-пропіонамід: (М--1, 619). о й У ві - да: ЯН. ду шк Ло м З й як о Приклад 5: Синтез (5)-М-(К)-1-карбамоїлетил)-2-((К)-5-(4-ціанобензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазо іме) П1,2-а|імідазол-3-сульфоніламіно|-пропіонаміду бо с «Кук ще

В. височині, іч ву є хе Кев «я щ х ДьА. що. пай г я Желх. оф в ; й еВ це 65 не Ян най і й жк ю г

(5)-2-КК)-5-(4-Ціанобензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2-а|імідазол-3-су льфоніламіно|-пропанову кислоту (див. приклад 14) (0,05г, О0,091ммоль) розчиняли у безводному ДМФА (2мл) і до реакційного розчину додавали ТВТИ (0,044г, 0,137ммоль). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі впродовж 1Охв. і до суміші додавали гідрохлорид О-аланінаміду (0,017г, 0,137ммоль), потім

М,М-діїзопропілетиламін (0,03Омл, 0,227ммоль). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі впродовж додаткових 15 хв. Суміш потім розбавляли ЕЮАс (1Омл) і промивали водою, 1М НОСІ, насиченим

Мансо»з і потім водою. Органічну фазу висушували над Ма»5О, і концентрували. Сирий продукт очищали препаративною тонкошаровою хроматографією на силікагелі з одержанням 0,035г зазначеної в заголовку 7/0 бполуки у вигляді білої піни (М.-1, 618,2).

Приклад 6: (5)-2-КК)-5-(4-ціанобензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2-а|імідазол-3-сульфо ніламіно|-М-(2-гідроксіетил)-пропіонамід я НЕ лидкотацй: - ой уж «-ВШКСНОВЬ, нору рн сту вікове де: р. ше

НК, дич ВНУ НОЇ Ї ОСНО дрекит ЯН і сорт І ств дя ща : о

Суміш І-Вос-аланіну (0,40г, 2,11ммоль), етаноламіну (0,15мл, 2,54ммоль) та НОВІ (0,29г, 2,11ммоль) у безводному СНьСМ (9мл) охолоджували до 092Сб і до реакційної суміші додавали гідрохлорид о 1-«3-диметиламінопропіл)-З-етилкарбодіїміду (ЕОС) (0,49г, 2,54ммоль). Реакційну суміш нагрівали до кімнатної температури й перемішували впродовж 19год. Реакційну суміш розбавляли Е(ЮАс і промивали 595 лимонною ее, кислотою. Водний шар екстрагували ЕОАс. Об'єднані органічні фази промивали насиченим МанНСОз і "пе насиченим водним розчином хлориду натрію. Органічну фазу висушували над Ма»5зО, і концентрували з одержанням 0,38г відповідного продукту у вигляді безбарвного масла. о

Зазначений вище спирт (0,34г, 1,45ммоль) розчиняли в СН Сі» (Змл) і до розчину додавали 4М НСІ У «з діоксані (Змл). Реакційний розчин перемішували при кімнатній температурі впродовж 2год. і потім концентрували з одержанням гідрохлориду (5)-2-аміно-Н-(2-гідроксіетил)-пропіонаміду.

До розчину зазначеної вище солі аміну (0,043г, 0,254ммоль) у безводному ДМФА додавали ДМАП (0,037тг, 0,30Зммоль). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі впродовж год. До реакційної суміші « потім додавали шщ с (Кк)-5-(4-ціанобензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2-а|імідазол-3-сульфонілхлор й ид (0,036г, 0,07Зммоль) і перемішували впродовж додаткових 2год. Реакційну суміш розбавляли ЕАс та «» промивали 1М НСІ ії насиченим МансСоОз. Органічну фазу висушували над Ма»зО, і концентрували. Залишок очищали препаративною тонкошаровою хроматографією на силікагелі з одержанням 0,035г зазначеної в

Заголовку сполуки у вигляді білої піни (М'-1, 591,1). о Пример т. амід (5)-2-КК)-5-(4-ціанобензилуУ 7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6-оксо-6,7-дигідро-5К-імідазо|1,2-а|імідазол-3-сульфон о іламіно|-5-морфолін-4-іл-5-оксопентанової кислоти - -Н. -. мийні " ці ще во і Т ї- лкне й я Її рек Мов я ! КЕ

Гу св г п 52 Щ в І де. ве

КВ ек клидеркнні те 60 З

До суміші 1-бензилового ефіру (5)-2-трет-бутоксикарбоніламінопентандіонової кислоти (4,5г, 13,4мМмоль), морфоліну (1,29мл, 14,8ммоль), НОВІ (1,89г, 14,О0ммоль) в СНоСі (1вмл) при 02С повільно додавали розчин ДЦК (2,89г, 14, О0ммоль) в СНьЬСІ» (18мл). Одержану суміш нагрівали до кімнатної температури та перемішували впродовж ночі. Одержаний осад відфільтровували і потім фільтрат розбавляли СН Сі». Розчин промивали 62 насиченим Мансо», 1М НОЇ ї потім насиченим водним розчином хлориду натрію. Органічний шар висушували над Ма»зоО, і потім відфільтровували. Випарювання розчинника приводило до одержання потрібного аміду (5,42г) у вигляді білої твердої речовини.

Суміш зазначеного вище аміду (6,17г, 152ммоль) та 10956 Ра/С (0,52г) в ЕЮАс (5Омл) гідрували при атмосферному тиску впродовж 24год. Суміш відфільтровували та концентрували з одержанням (5)-2-третбутоксикарбоніламіно-5-морфолін-4-іл-б--оксопентанової кислоти (3,12г) у вигляді піни, що використовували без додаткового очищення.

Газоподібний аміак барботували через розчин одержаної вище карбонової кислоти (3,12г, 9,8бммоль) та

О-(7-азабензотриазол-1-іл)-М,М,М',М'-тетраметилуронійгексафторфосфату (НАТИ) (5,25г, 13,6ммоль) у ДМФА 7/0 (ЗОмл) при перемішуванні впродовж 20 хвилин. До одержаної жовтої суспензії шприцом додавали

М,М-діїізопропілетиламін (5,15мл, 29,5ммоль). Суміш перемішували в атмосфері азоту впродовж ночі. Реакційну суміш відфільтровували та концентрували у вакуумі. Одержаний залишок розчиняли в СН Сі», промивали насиченим Мансо», 1М НСЇ і потім насиченим водним розчином хлориду натрію. Органічний шар висушували над Ма»5О), відфільтровували та концентрували. Одержаний залишок перекристалізовували з ЕЮАс з /5 одержанням аміду (1,16г) у вигляді білої твердої речовини.

Захисну Вос групу видаляли Не в ЕЮАс та одержаний гідрохлорид аміду (5)-2-аміно-5-морфолін-4-іл-5--оксопентанової кислоти збирали вакуумною фільтрацією та використовували без додаткового очищення. До розчину, що перемішується, (Кк)-5-(4-ціанобензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2-а|імідазол-3-сульфонілхлор

МДУ (76бмг, 0,1Зммоль) у ДМФА (4мл) додавали М,М-діїзопропілетиламін (бОмкл, 0,39ммоль) і гідрохлорид аміну (100мг, О4ммоль). Після перемішування впродовж ночі ДМФА видаляли у вакуумі й одержаний залишок хроматографували на силікагелі. Продукт потім очищали напівпрепаративною ВЕРХ із одержанням 32мг зазначеної в заголовку сполуки у вигляді білої твердої речовини (М--1, 674,04).

Приклад 8: Синтез сч (5)-2-КК)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-5-(4-трифторметоксибензил)-6,7-дигідро-5К-імідазо|1,2-а|імідазол -З-сульфоніламіноі-пропіонаміду і) --йї я: с. ча (я ли я жен ай пу ФК не о : | «в) сту че п ще Я (ге)

ДНА Яка 0 ЯетоК ох, і. Щ й її « дю я, ад х -о с Синій ! я. Що и, Усі Нео в ;» В. ще «ян борт петій ноя Не ДЕ щи юний Кз я БУ со Ши ен Б п вний и

Шо ! ск, ен пек, о ! . й т До розчину / (25,5К)-2-трет-бутил-3-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-1-(2,2,2-трифторацетил)-імідазолідин-4-ону (о) 20 (10,0г, 25,17ммоль) в бОмл ТГФ при -202С повільно по краплях додавали біс(триметилсиліл)амід літію (ГІНМО5) о (38,0мл, 1М у ТГФ) впродовж 25хв. Після перемішування при -20 «С впродовж 20хв. по краплях додавали впродовж 20хв. розчин 4-трифторметоксибензилброміду (6,04мл, 37,7бммоль) в ЗОмл ТГФ. Суміш перемішували при -202С7 впродовж 45хв., нагрівали до -59С6 впродовж год. і потім виливали в 5Хбмл охолодженого льодом в насиченого розчину МНАСІ. Одержану суміш екстрагували ЕІЮАс. Об'єднані органічні фази промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, висушували над Ма»5О,, відфільтровували та концентрували. Сирий продукт (Ф) обробляли гексаном з одержанням 12,5Г (8790) ка (2кК,5К)-2-трет-бутил-3-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-1-(2,2,2-трифторацетил)-5-(4-трифторметоксибензил)-імідазол ідин-4-ону у вигляді білої твердої речовини. 60 До розчину зазначеного вище імідазолідинону (6б,0г, 10,5ммоль) в 40мл діоксану додавали 4095 водний гідроксид бензилтриметиламонію (6,59г, 15,75ммоль) при кімнатній температурі. Під час, коли суміш нагрівали до 402С, повільно по краплях додавали 5095 водний гідроксид натрію (1,68г, 21,0ммоль) впродовж 5хв. Суміш перемішували при 402 впродовж 18год., потім повільно по краплях додавали розчин б,4г конц. НСІ в З,Змл води впродовж 10хв. Суміш нагрівали до 5023 та перемішували впродовж додаткових 5год., потім охолоджували 65 до кімнатної температури та концентрували. До залишку додавали 5Омл толуолу та двофазову суміш ретельно перемішували при додаванні повільно по краплях 5095 водного гідроксиду натрію (З,О0г) (рН водної фази 510).

Водний шар екстрагували толуолом й об'єднані органічні фази промивали водою та насиченим водним розчином хлориду натрію, висушували над Ма»5О), відфільтровували та концентрували з одержанням 4,24г (К)-2-аміно-М-(3,5-дихлорфеніл)-2-метил-3-(4--рифторметоксифеніл)-пропіонаміду у вигляді світло-коричневого масла.

До розчину зазначеного вище пропіонаміду (4,24г, 10,41ммоль) в ЗОмл ТГФ додавали тіокарбонілдіімідазол (2,81г, 15,7/ммоль) та 4-диметиламінопіридин (ДМАП) (0,127г, 1,04ммоль). Суміш нагрівали при кип'ятінні зі зворотним холодильником впродовж 17год., охолоджували до кімнатної температури та концентрували.

Жовтогарячий маслянистий залишок розчиняли в 5О0мл толуолу й повільно по краплях обробляли 20мл 590 7/0 Водного розчину НС. Після перемішування суміші впродовж 1Охв. водний шар відокремлювали й екстрагували толуолом. Об'єднані органічні фази промивали водою та насиченим водним розчином хлориду натрію, висушували над Ма»зО,, відфільтровували та концентрували з одержанням 4,48г (Кк)-3-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-2-тіоксо-5-(4-трифторметоксибензил)-імідазолідин-4-ону у вигляді оранжевої піни.

До розчину зазначеного вище тіогідантоїну (4,47г, 9,95ммоль) і диметилацеталю аміноацетальдегіду (6,50мл, 59,7мМмоль) в 2Омл МеоОН по краплях додавали 7/,бОмл (59,/ммоль, 7095 у воді) розчину трет-бутилгідропероксиду впродовж 25хв. Під час процесу додавання та впродовж наступної год. зовнішню температуру суміші підтримували нижче 202С за допомогою крижаної водної бані. Суміш перемішували при кімнатній температурі впродовж 8бгод. і повільно по краплях додавали 25мл насиченого розчину Манзо з, підтримуючи зовнішню температуру нижче 2023 за допомогою крижаної водної бані. Одержану мутну білу суміш концентрували. До залишку додавали Е(Ас і цю суміш концентрували знову. Маслянистий залишок розподіляли між Ес і водою та водну фазою відокремлювали й екстрагували Е(Ас. Об'єднані органічні шари промивали водою та насиченим водним розчином хлориду натрію, висушували над Ма»5О), відфільтровували та концентрували з одержанням 5,21г Га (К)-3-(3,5-дихлорфеніл)-2-КЕ)-2,2-диметоксіетиліміно|-5-метил-5-(4-трифторметоксибензил)-імідазолідин-4-ону у вигляді жовтого масла. о

Розчин зазначеного вище сирого оацеталю (520г, 9,9бммоль) в ЗОмл ацетону обробляли п-толуолсульфоновою кислотою (1,89г, 9,9бммоль). Суміш нагрівали при кип'ятінні зі зворотним холодильником впродовж 2год., потім охолоджували до кімнатної температури та концентрували. Одержане темне оранжеве «3 масло розчиняли в 40мл ЕІАс та обережно обробляли розчином 2,3г Мансо з в 23мл води. Після припинення виділення газу водну фазу відокремлювали й екстрагували двома порціями Е(Ас. Об'єднані органічні шари іш промивали насиченим розчином МансСо»з, двома порціями води та насиченим водним розчином хлориду натрію, "че висушували над Ма»зО,, відфільтровували та концентрували. Маслянистий залишок очищали хроматографією на силікагелі Кк! одержанням 1,58г о (К)-1-(3,5-дихлорфеніл)-3-метил-3-(4-трифторметоксибензил)-1Н-імідазо|1,2-а|мідазол-2-ону (456,2, М'-1). ее

Розчин /(К)-1-(3,5-дихлорфеніл)-3-метил-3-(4-трифторметоксибензил) (- 2 1Н-імідазо|1,2-а|мідазол-2-ону (приклад 1) (1,54г, З,Збммоль) в ЗОмл ТГФ обробляли М-йодсукцинімідом (0,846г, 3,7бммоль) і п-толуолсульфонатом піридинію (0,086г, 3,7/бммоль). Суміш перемішували при кімнатній температурі впродовж « 17год., потім розбавляли ЕФОАс і промивали 1095 розчином Ма 25203 та водою. Об'єднані водні шари екстрагували 1О0мл ЕЮАс. Об'єднані органічні фази промивали 25мл насиченого водного розчину хлориду - с натрію, висушували над Ма»5О), відфільтровували та концентрували. Сире оранжеве масло очищали ц хроматографією на силікагелі Кк) одержанням 1,27г (6590) "» (К)-1-(3,5-дихлорфеніл)-5-йод-3-метил-3-(4-трифторметоксибензил)-1Н-імідазо|1,2-а|мідазол-2-ону у вигляді білуватого масла (582,0, М'-1).

Розчин зазначеного вище йодиду (1,24г, 2,13ммоль) в 1бмл ТГФ охолоджували до -402С при додаванні по (ее) краплях циклопентилмагнійхлориду (1,17мл, 2М у діетиловому ефірі) впродовж 10Охв. Після перемішування при о -40аС7 впродовж 1год., додавали ЗО» (г) шляхом поміщення кінчика голки над поверхнею реакційної суміші впродовж 1,5хв. Світло-жовту суміш нагрівали до -209С впродовж год. і потім перемішували при кімнатній - температурі впродовж год. Барботували через суміш впродовж 2Охв. Мо (газ), потім концентрували та б 20 упарювали при високому вакуумі впродовж 12год. Одержану жовту піну розчиняли в 1бмл ТГФ та охолоджували при -202С7 при додаванні по краплях розчину М-хлорсукциніміду (0,341г, 2,5бммоль) в вВмл ТГФ впродовж 5хв. с Після перемішування при -202С впродовж 1год., суміш виливали на лід й екстрагували двома порціями Е(ЮАс.

Об'єднані органічні шари промивали охолодженим льодом насиченим водним розчином хлориду натрію, висушували над Ма»зО,), відфільтровували та концентрували. Очищення хроматографією на силікагелі приводило до одержання 0,975г (8396)

ГФ) (К)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-5-(4-трифторметоксибензил)-6,7-дигідро-5К-імідазо|1,2-а|імідазол-3-суль фонілхлориду у вигляді масла (554,2, М.-1). де Розчин НСЇ солі І-аланінаміду (0,097г, 0,782ммоль) в б,бмл ДМФА обробляли триетиламіном (0,16Змл, 1,17ммоль) при кімнатній температурі. Після перемішування впродовж 1Охв. швидко по краплях додавали 60 розчин зазначеного вище сульфонілхлориду (0,217г, 0,391ммоль) в їмл СНоСі», і мутну суміш перемішували при кімнатній температурі впродовж Бгод. Потім додавали ЕфОАс, органічний шар промивали водою, потім насиченим водним розчином хлориду натрію, висушували над Ма»5зО), відфільтровували та концентрували.

Сирий продукт очищали хроматографією на силікагелі з одержанням 0,193г (8195) зазначеної в заголовку сполуки у вигляді білої твердої речовини (606,3, М--1). бо Наступна сполука була одержана способом, що аналогічний описаному в прикладі 8:

(кО-2-(К)-7-(3,5-Дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-5-(4-трифторметоксибензил)-6,7-дигідро-5Н-імідазої|1,2-а|імід азол-З-сульфоніламіно)-пропіонамід (606,4, М'н1):

С обстой : ' їй і, в- й тя. 70 гл ав й 75 ще й і | й з ї ве Я

Приклад 9: Синтез (5)-2-КК)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-5-(4-трифторметоксибензил)-6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2-а|імідазол 7З-сульфоніламіно)-М-(2-гідроксіетил)-пропіонаміду ль кри сек сч

Щ бвшеср ат вь ше ня о «в) то бін о в те;

Н бор Я «- -к зт (ее) ше

До суспензії М-Вос-І -(М'-гідроксіетил)аланінаміду (0,188г, О,809ммоль) в імл діоксану додавали НОСІ « (2,Омл, 4М у діоксані), та одержану мутну суміш перемішували при кімнатній температурі впродовж 2,5год. Суміш з 70 концентрували, потім додавали СНоСі» і цей процес повторювали двічі. Кінцеве випарювання при зниженому с тиску впродовж 12год. приводило до одержання безбарвного масла. Сиру НеСі-сіль аміну розчиняли в 1,5мл :з» ДМФА та обробляли триетиламіном (0,157мл, 1,13ммоль). Після перемішування при кімнатній температурі впродовж 10хв. швидко по краплях через шланг додавали розчин (К)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-5-(4-трифторметоксибензил)-6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2-а|імідазол-3-суль : не й й й Но й бо фонілхлориду (0,125г, 0,225ммоль) в Змл СНоСіо. Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі впродовж 4год. Після додавання Е(Ас органічний шар промивали трьома порціями 595 розчину Масі, потім (ав) насиченим водним розчином хлориду натрію, висушували над Ма»зО,, відфільтровували та концентрували. - Сирий продукт очищали препаративною ТСХ із одержанням 0,118г (8195) зазначеної в заголовку сполуки у вигляді білої піни (649,9, М'-1). ние в. (22) Наступна сполука була одержана способом, що аналогічний описаному в прикладі 9: о (5)-2-КК)-7-(3,5-Дихлорфеніл)-5-метил-6-оксо-5-(4-трифторметоксибензил)-6,7-дигідро-5Н-імідазої|1,2-а|імід азол-З-сульфоніламіно)|-М-(2-гідрокси-2-метилпропіл)-пропіонамід (678,3, М'н1):

Ясне не ся у

Ж в кЯ я ше Ми зоор,

Опис біологічних властивостей бо Біологічні властивості деяких сполук формули І досліджували за допомогою описаної далі експериментальної методики.

Аналіз для визначення інгібування зв'язування І ГА-1 з ІСАМ-1

Мета аналізу:

Ця методика аналізу розроблена для дослідження прямого антагонізму взаємодії САМ, ІСАМ-1 з лейкоіїнтегрином СО18/СО114а (І РА-1) сполукою, що тестується.

Опис методики аналізу:

ІГРА-1 піддавали імунному очищенню за допомогою 152/4 антитіл з 20г клітин УМ або ЗКМУЗ людини, використовуючи раніше описану методику (Юивііп, М.9У.; та ін., У. ІттипоЇї. 1992, 148, 2654-2660). І ЕА-1 7/0 очищали з ЗКМУЗ лізатів імуноафінною хроматографією на 152/4 ГРА-1 тАБ сефарозі та елюювали при рН11,5 у присутності 2иМ Мосі» та 195 октилглюкозиду. Після збирання та нейтралізації фракцій з Т52/4 колонки, зразки об'єднували та попередньо очищали за допомогою білку С на агарозі.

Конструювали розчинну форму ІСАМ-1, експресували, очищали й охарактеризовували як описані раніше

ІМагпіп, 5.; та ін., Майте, 1990, 344, 70-72 і див. Агтида, А.; та ін., Апійтісгор. Агенти СПпетоїПег. 1992, 7/5 36, 1186-1192). Стисло, ізолейцин 454, що розташований на передбачуваному зв'язку між доменом 5 ектодомену та трансмембранним доменом, повертали до стоп-кодону стандартним олігонуклеотид-спрямованим мутагенезом. Це конструювання приводило до одержання молекули, що ідентична за першими 453 амінокислотами до мембрано-зв'язаному ІСАМ-1. Вектор експресії створювали за допомогою дигідрофолатного гена редуктази хом'яка, неоміцин-резистентного маркера, та ділянки, що кодує, вІСАМ-1 конструкції, що описана вище, із промотором, подвоєними сигналами та сигналом поліаденілювання ранньої ділянки 5М40.

Рекомбінантну плазміду трансфецювали в СНО ОХ клітини за допомогою стандартних способів з використанням фосфату кальцію. Клітини пропускали в обране середовище ((3418) і колонії, що секретують 8ІСАМ-1, ампліфіцювали за допомогою метотрексату. зІСАМ-1 очищали з несироваткового середовища звичайними неафінними хроматографічними методами, включаючи іонообмінну хроматографію та сч об Хроматографію залежно від розміру.

За зв'язуванням І ГА-1 з ІСАМ-1 спостерігали при першому інкубуванні зІСАМ-1 в 4Омкг/мл у фосфатному і) буферному соляному середовищі ЮшШрессо з кальцієм і магнієм, додатково 2г МаоСі!»о та 0,1г РМ5Е (промивні буфери) в 96-комірковій плашці впродовж ЗОхв. при кімнатній температурі. Плашки потім блокували додаванням 295 (мас/об.) бичачого сироваткового альбуміну у промивному буфері при 372 впродовж год. Блокувальний о розчин видаляли з комірок і сполуки, що тестували, розбавляли та потім додавали приблизно 25нг імуноаффінно очищеного І ЕА-1. І ЕА-1 інкубували в присутності сполуки, що тестували, й ІСАМ-1 при 372 впродовж год. о

Комірку промивали З рази промивним буфером. І ГА-1, що зв'язався, визначали додаванням поліклонального -- антитіла, спрямованого проти пептиду, що відповідає цитоплазматичному залишку СО 18 при розведенні 1:100 промивним буфером й 195 В5А та інкубували впродовж 45хв. при 372С. Комірку промивали З рази промивним о буфером і поліклональні антитіла, що зв'язалися, визначали при додаванні розведеної 1:4000 пероксидази коня, (оо) коньюгованої з козячим імуноглобуліном, спрямованим проти щурячого імуноглобуліну. Цей реагент інкубували впродовж 20хв. при 372С, комірку промивали як описано вище та додавали субстрат для пероксидази коня в кожну комірку для вироблення кількісного колориметричного сигналу, що пропорційний кількості ГЕА-1, яка « зв'язалась із вІСАМ-1. Розчинний ІСАМ-1 (бОмкг/мл) використовували як позитивний контроль для інгібування взаємодії ГРА-1ЛСАМ-1. Недостатнє додавання І ГА-1 в аналіз на зв'язування використовували як базовий - с контроль у тих же зразках. Для всіх сполук, що тестуються, будували залежності сигналу від дози. и Всі сполуки, одержані в наведені вище прикладах, тестували в цьому аналізі та всі сполуки мають Ка«1ОмкмМ. є» Аналіз для визначення метаболізму мікросомальними ферментами печінки людини

Мета аналізу:

Ця методика аналізу розроблена для вимірювання метаболізму іп мйго сполук, що тестуються, (ее) мікросомальними ферментами печінки людини. Одержані дані аналізували для визначення часу напівжиття о (Це, хв.) для сполук, що тестуються.

Опис методики аналізу: - Аналіз здійснювали в 50г буферу з фосфатом калію, рН7,4, і 2,5г МАОРН. Зразки, що тестуються, розчиняли в

Фу 50 ацетонітрилі до кінцевої концентрації для аналізу 1-ТОмкМ. Мікросоми печінки людини розбавляли в буфері для випробування до кінцевої концентрації для аналізу їмг білка/умл. Об'єм 25мкл розчину сполуки та 5Омкл 62 суспензії мікросом додавали до 825мкл буфера для випробування. Сполуку інкубували впродовж 5хв. при 372 у водній бані. Реакцію ініціювали додаванням 100мкл МАОРН. Об'єми 8Омкл відбирали з суміші, що інкубується через 0, 3, б, 10, 15, 20, 40 та бОхв. після початку реакції та додавали до 1бОмкл ацетонітрилу. Зразки струшували впродовж 20 сек. і потім центрифугували впродовж Зхв. при ЗО0боб/хв. Об'єм 200мкл супернатанту

Ге! переносили на 0,25мм фільтри зі скляного волокна та центрифугували впродовж бхв. при З0ООоб/хв. Ін'єкційні об'єми 1Омкл звичайно додавали на 72ограх ЗВ С 8 ВЕРХ колонки з мурашиною кислотою у воді або ацетонітрилі де при швидкості потоку 1,5мл/хв. Відсоток втрати вихідної сполуки розраховували із площі в кожній точці часу для визначення часу напівжиття. 60 Сполуки, одержані в наведених вище прикладах, тестували в цьому аналізі і як правило мали і4;2250 хвилин.

Нові невеликі молекули формули І! згідно винаходу інгібують ІСАМ-1/Л БА-1 залежну гомотипічну агрегацію лімфоцитів людини та злиття лімфоцитів людини з ІСАМ-1. Ці сполуки терапевтично корисні для модулювання активації/проліферації імунних клітин, наприклад, як конкурентні інгібітори реакцій зв'язування позаклітинних лігандів/рецепторів, включаючи САМ та лейкоінтегрини. Будучи більш специфічними, сполуки згідно винаходу бо можуть використовуватися для лікування деяких запальних станів, включаючи стани, що викликані реакцією неспецифічної імунної системи в ссавця (наприклад, респіраторний дистресовий синдром у дорослих, шок,

киснева токсичність, синдром множинних ушкоджень органів, вторинний до септицемії, синдром множинних ушкоджень органів, вторинний до травми, реперфузійне ушкодження тканини обумовлене серцево-легеневим шунтом, інфаркт міокарду або застосування з тромболітичними агентами, гострий гломерулонефрит, васкуліт, реакційний артрит, дерматоз із гострими запальними компонентами, інсульт, термічна травма, гемодіаліз, лейкаферез, виразковий коліт, некротичний ентероколіт і синдром, пов'язаний з переносом гранулоцитів і стану, що викликаний реакцією специфічної імунної системи в ссавця (наприклад, псоріаз, відторгнення трансплантата органа/тканини, реакції хазяїна проти трансплантата й аутоїмунні захворювання, що включають синдром

Каупаца, аутоїмунний тироїдит, дерматит, розсіяний склероз, ревматоїдний артрит, інсулін-залежний цукровий 7/о Діабет, ювеїт, запальне захворювання кишечнику, включаючи хворобу Крона та виразковий коліт, та системний червоний вовчак). Сполуки згідно винаходу можуть також використовуватися для лікування астми або як додатковий засіб для зниження токсичності при цитокіновій терапії при лікуванні раку. Взагалі, ці сполуки можуть використовуватися для лікування захворювань, які звичайно лікуються шляхом проведення стероїдної терапії.

Так, іншим варіантом здійснення винаходу є спосіб лікування або профілактики описаних вище станів за допомогою введення терапевтичної або профілактичної кількості однієї або декількох сполук формули І.

Відповідно до способу за винаходом, нові сполуки формули | можуть вводитися в профілактичних або терапевтичних цілях окремо або з іншими імунопригнічувальними або протизапальними агентами. При профілактичному введенні імунопригнічувальна сполука (сполуки) є активною проти будь-якої запальної реакції 2о або симптому (наприклад, до, одночасно або відразу після пересадження органа або тканини, для лікування будь-якого симптому відторгнення органа). Профілактичне введення сполуки формули І служить для запобігання або усунення будь-якої відповідної запальної реакції (такої як, наприклад, відторгнення трансплантованого органа або тканини й т.д.). Терапевтичне введення сполуки формули | можливе і для усунення будь-якого гострого запалення (такого як, наприклад, відторгнення трансплантованого органа або тканини). Так, відповідно с г до винаходу, сполука формули | може вводитися до початку запалення (для усунення можливого запалення) або о після початку запалення.

Нові сполуки формули І, відповідно до винаходу, можуть вводитися в одній або роздільних дозах перорально, парентерально або місцево. Потрібне пероральне дозування сполуки формули | може становити в межах від

О,Тмг до 10г на день. В парентеральних складах сполук придатна дозована форма може містити від 0,1 до 250мг о зо зазначених сполук, тоді як для місцевого введення кращими є склади, що містять від 0,01 до 195 активного інгредієнта. Ясно, однак, що оптимальна доза для пацієнта може змінюватися, й доза для будь-якого конкретного ікс, пацієнта буде залежати від призначення лікаря, що використовує як критерій для фіксованого необхідного «- дозування вагу і стан пацієнта, а також реакцію пацієнта на лікарський засіб.

Коли сполуки даного винаходу вводяться перорально, вони можуть вводитися як лікарський засіб у формі о фармацевтичних сполук, які містять їх у суміші з придатними фармацевтичними носіями. Такими носіями можуть со бути інертні органічні або неорганічні носії, що придатні для перорального введення. Прикладами таких носіїв є вода, желатин, тальк, крохмаль, стеарат магнію, гумміарабік, рослинні масла, поліалкіленгліколі, вазелін та їм подібні.

Фармацевтичні сполуки можуть бути одержані звичайним способом і кінцевими дозованими формами можуть « бути тверді дозовані форми, наприклад, таблетки, драже, капсули та їм подібні, або рідкі дозовані форми, ств) с наприклад, розчини, суспензії, емульсії та їм подібні. Фармацевтичні сполуки можуть піддаватися звичайним фармацевтичним діям, таким як стерилізація. Крім того, фармацевтичні сполуки можуть містити звичайні з ад'юванти, такі як консерванти, стабілізатори, емульсифікатори, віддушки, зволожувальні агенти, буфери, солі для зміни осмотичного тиску та їм подібні. Тверді носії, які можуть використовуватися, включають, наприклад,

Крохмаль, лактозу, маніт, метилцелюлозу, мікрокристалічну целюлозу, тальк, оксид кремнію, діосновний фосфат

Го! кальцію та високомолекулярні полімери (такі як поліетиленгліколь).

При парентеральному застосуванні сполука формули | може вводитися у водному або неводному розчині, о суспензії або емульсії у фармацевтично прийнятному маслі або суміші рідин, які можуть містити - бактеріостатичні агенти, антиоксиданти, консерванти, буфери або інші розчини для надання розчину бор Ізотонічності щодо крові, загусники, суспендувальні агенти або інші фармацевтично прийнятні добавки. Добавки

Ме, такого типу включають, наприклад, тартратні, цитратні й ацетатні буфери, етанол, пропіленгліколь, о поліетиленгліколь, складні наповнювачі (такі як ЕОТА), антиоксиданти (такі як бісульфіт натрію, метабісульфіт натрію та аскорбінова кислота), високомолекулярні полімери (такі як рідкі оксиди поліетилену) для регулювання в'язкості та сорбітні ангідридні похідні поліетилену. Також при необхідності можуть додаватися консерванти, ов такі як бензойна кислота, метил- або пропілпарабен, хлорид бензалконію й інші сполуки, що містять четвертинний амоній. (Ф, Сполуки за даним винаходом можуть також вводитися у вигляді розчинів для назального застосування та ка можуть містити крім сполук даного винаходу придатні буфери, регулятори тонічності, мікробні консерванти, антиоксиданти та агенти, що підвищують в'язкість, у водному носії. Прикладами агентів, що використовують для во підвищення в'язкості, є полівініловий спирт, похідні целюлози, полівінілпіролідон, полісорбати або гліцерин.

Мікробні консерванти, що додають, можуть включати хлорид бензалконію, тримеросал, хлорбутанол або фенілетиловий спирт.

Крім того, сполуки згідно винаходу можуть наноситися місцево або за допомогою свічок.

Сполуки формули | можуть бути об'єднані в склади для терапевтичного введення рядом способів. Описи 65 деяких складів, що ілюструють винахід, наведені нижче.

Крок боже | Динапецін фовфат: "вові зт Мжрокриеі: цежннщяа 0 Жіхкрокрінте пенкхіня Ух

Натрійгліко м тваний: а ми» Єтварниюваиснса, Заг 1

Спеврет когвіїнх мг Натрийглікольсувинні ЛЮег- | крохмаль Й

Повій вашйднян Км "Танкай, вошуюннй ий

Сполуку формули І подрібнювали в порошкову суміш із попередньо змішаними ексципієнтами, що визначені вище, за винятком лубриканту. Лубрикант потім домішували й одержану суміш спресовували в таблетки або поміщали у тверді желатинові капсули. "Нврентеральні: рознини сч

Інгреяієни ЛЛШБККТЕ . «- "ОДН ВоУчнВ: Боян емоке о : й й сні іди й - (ге)

Ексципієнти змішували та потім додавали до однієї зі сполук формули | в об'ємі, що необхідний для розчинення. Перемішування продовжували до одержання чистого розчину. Розчин потім відфільтровували в придатні посудини або ампули та стерилізували в автоклаві. « 0 «Суспензія; а с й й ЕЕ п МАР с т її . ї - Це я т п о Хпаридіунзаяконіку бак ва масою -

Фо Вр Од ваткиноска о Полівініловий о Трей зісмасою

Вода дозіЇ. ми 1

ГФ) Ексципієнти змішували з водою і потім додавали одну з сполук формули І і перемішування продовжували до юю одержання гомогенної суспензії. Суспензію потім переносили в придатні посудини або ампули. 60 б5

Й Тебе фу Гуті загмаеою.

Ятярафіновеківсло 0 Явбнкнйсаю рашапаривен (ВИ) 4, ОБ згжеею: «я: звіт я ' сан І ю на ноіввній Воді ацо

Необхідні кількості Тетозе 63, І абгаїй! М 1944 С5, парафінового масла та води змішували та нагрівали при 759С до розплавлювання всіх інгредієнтів. Суміш потім охолоджували до 502С, продовжуючи перемішування.

Додавали метилпарабен і пропілларабен при перемішуванні та суміш охолоджували до температури су навколишнього середовища. До суміші додавали сполуку формули І і добре перемішували. о

Claims

Формула винаходу «в)

1.Сполука формули І со СІ : СІ " «- «в) г) г « х М ші с о о, п --е | М со до о З ЕЕ - де: бу 50 В" є лінійний або розгалужений алкіл з 1-3 атомами вуглецю, що є необов'язково моно- або дизаміщений групами, що незалежно вибрані із: 62 (ї) оксо та (і) морфоліно; В2 та ЕЗ кожен незалежно вибраний із групи, яка містить: (А) атом водню та ГФ! (Б) лінійний або розгалужений алкіл з 1-4 атомами вуглецю, де алкільна група є моно- або дизаміщеною групами, що незалежно вибрані із: о () СОМН» та (ї) ОН, 60 або 2 та ВЗ разом з атомом азоту між ними утворюють піперазинове кільце; і В є: (А) ціано, (Б) піримідин, що є моно- або дизаміщений МН», або (В) трифторметокси; бо або її фармацевтично прийнятна сіль.

2. Сполука формули | за п. 1, де: В! є метильною групою; В2 та ЕЗ кожен незалежно вибраний із групи, яка містить: (А) атом водню та (Б) лінійний або розгалужений алкіл з 1-4 атомами вуглецю, що є моно- або дизаміщений групами, що незалежно вибрані із: () СОМН» та (ї) ОН;і 70 В є: (А) ціано або (Б) трифторметокси; або її фармацевтично прийнятна сіль.

3. Сполука формули І за п. 1 або 2, де: 19 В! є метильною групою; В? та ЕЗ кожен незалежно вибраний із групи, яка містить: (А) атом водню та (Б) лінійний або розгалужений алкіл з 1-4 атомами вуглецю, який є моно- або дизаміщений групами, що незалежно вибрані із: () СОМНЬ» та (ї) ОН; і В" є трифторметокси; або її фармацевтично прийнятна сіль. я с

4. Сполука формули | за будь-яким з пп. 1, 2 або 3, що має абсолютну стереохімію, яка представлена формулою 1": о СІ ї СІ що «в) «со «- - г) ух що 2 по бе Ме / о М М ші с - ! Н ве ;» КЗ ові

5. Сполука за будь-яким з пп. 1, 2, З або 4, що вибрана із групи, яка містить: со 45 (в) (5)-2-КК)-5-(4-ціанобензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазо|1,2- «Ж |імідазол-3-сульф о оніламіно|пропіонамід; - (б) Ге») 20 (5)-2-КК)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-5-(4-трифторметоксибензил)-6,7-дигідро-5Н-імідазо(1,2- сх |імідаз о ол-3-сульфоніламіно|-ІМ-(2-гідрокси-2-метилпропіл)пропіонамід; (в) (5)-2-КК)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-5-(4-трифторметоксибензил)-6,7-дигідро-5Н-імідазо(1,2- «їх |імідаз 22 ол-З-сульфоніламіно|пропіонамід та ГФ) (7 (5)-М-карбамоїлметил-2-((К)-5-(4-ціанобензил)-7-(3,5-дихлорфеніл)-5-метил-6б-оксо-6,7-дигідро-5Н-імідазої|1,2- о сії Імідазол-3-сульфоніламіно|пропіонамід, во або їх фармацевтично прийнятні солі.

6. Сполука за будь-яким з пп. 1, 2, 3, 4 або 5 для застосування як лікарський засіб.

7. Фармацевтична композиція, що містить сполуку за будь-яким з пп. 1, 2, 3, 4 або 5 і принаймні один фармацевтично прийнятний носій, розріджувач або ексципієнт.

8. Застосування сполуки за будь-яким з пп. 1, 2, 3, 4 або 5 для одержання фармацевтичної композиції для бе лікування запалення або запального стану у пацієнта.

9. Застосування за п. 8, де станом, що лікується, є респіраторний дистресовий синдром у дорослих, шок,

киснева токсичність, синдром множинних ушкоджень органів, вторинний до септицемії, синдром множинних ушкоджень органів, вторинний до травми, реперфузійне ушкодження тканини, що обумовлене серцево-легеневим шунтом, інфаркт міокарда або застосування тромболітичних агентів, гострий Гломерулонефрит, васкуліт, реакційний артрит, дерматоз із гострими запальними компонентами, інсульт, термічна травма, гемодіаліз, лейкаферез, виразковий коліт, некротичний ентероколіт і синдром, що пов'язаний з переносом гранулоцитів.

10. Застосування за п. 8, де станом, що лікується, є псоріаз, відторгнення трансплантата органа/тканини, реакції хазяїна проти трансплантата або аутоїмунні захворювання, що включають синдром Каупаца, аутоїмунний 7/0 тироїдит, дерматит, розсіяний склероз, ревматоїдний артрит, інсулінозалежний цукровий діабет, увеїт, запальне захворювання кишечнику, хвороба Крона, виразковий коліт і системний червоний вовчак.

11. Застосування за п. 8, де станом, що лікується, є астма.

12. Застосування за п. 8, де станом, що лікується, є токсичні прояви цитокінової терапії.

13. Спосіб одержання сполуки формули І за п. 1, при якому проводять реакцію сполуки формули ІХ що СІ СІ п) -и4о ух с щі 6)

5О.СІ «в) зо т (Се) де В" є таким, як визначено в п. 1, - зі сполукою формули Х о со о рд2 (ее) о МН. ра в - с Я :з» де ЕК, В? та ВЗ є такими, як визначено в п. 1, з одержанням сполуки формули |.

14. Спосіб за п. 13, у якому сполука формули ІХ одержана способом, при якому проводять реакцію сполуки формули ЇЇ 7 с сі 00 (ее) («в) - І (о) (42) М М шо - їх іме) 60 де БК" є такими, як визначено в п. 13, з реактивом Гриньяра з наступною обробкою 5О 5 та М-хлорсукцинімідом з одержанням сполуки формули ІХ. бо мірних ч сдтоя ч Я Я - Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2007, М 13, 27.08.2007. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

с о «в) «со «- «в) г) - с з

(ее) («в) - б 50 (42)

Ф) іме) 60 б5