UA128210C2

UA128210C2 - Аналог glp-1

Info

Publication number: UA128210C2
Application number: UAA202006178A
Authority: UA
Inventors: Раджаманнар Тхеннаті; Раджаманнар Тхеннати; Нішітх Чатурведі; Нишитх Чатурведи; Вінод Сампатрао Бураде; Винод Сампатрао Бураде; Прадіп Дінеш Шахі; Прадип Динеш Шахи; Мутхукумаран Натараджан; Равішанкара Мадаваті Нагараджа; Равишанкара Мадавати Нагараджа; Рішіт Мансухлал Залавадія; Ришит Мансухлал Залавадия; Кунал Пандья; Бріджешкумар Пател; Бриджешкумар Пател; Дхірен Рамешчандра Джоші; Дхирен Рамешчандра Джоши; Крунал Харішбхай Соні; Крунал Харишбхай Сони
Original assignee: Сан Фармасьютікал Індастріз Лімітед; Сан Фармасьютикал Индастриз Лимитед
Priority date: 2018-04-05
Filing date: 2019-04-05
Publication date: 2024-05-08
Also published as: PL4122954T3; JOP20200251B1; US20240376175A1; WO2019193576A1; CO2020012425A2; PT4122954T; DK4122954T3; US11242373B2; CN120554480A; EP4740955A2; RS63523B1; JP7250814B2; SI4122954T1; LT4122954T; KR20200141469A; US11485766B2; SI3774862T1; JP2021520346A; EP4364751A3; CY1125528T1

Abstract

Винахід стосується нових аналогів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) (7-37), що мають амінокислотну послідовність із Leu або Ile на С-кінці. Нові аналоги є високоактивними агоністами GLP-1 зі зниженою кількістю небажаних ефектів і збільшеною тривалістю дії. Даний винахід також стосується ацильованих похідних нових аналогів, які характеризуються додатково збільшеною активністю і тривалістю дії і придатні для перорального введення. Аналоги за даним винаходом можуть знайти застосування у лікуванні діабету та ожиріння.

Description

Аналоги за даним винаходом можуть знайти застосування у лікуванні діабету та ожиріння.

СПОРІДНЕНІ ЗАЯВКИ

Дана заявка заявляє пріоритет на основі трьох попередніх заявок на патент Індії під номерами заявок ІМ 201821013109 (подана 05 квітня 2018 року); ІМ 201821040468 (подана 26 жовтня 2018 року) і ІМ 201821040474 (подана 26 жовтня 2018 року), які включені у даний документ за допомогою посилання.

ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ, ДО ЯКОЇ НАЛЕЖИТЬ ВИНАХІД

Даний винахід стосується нових аналогів глюкагоноподібного пептиду-1 (С Р-1) (7-38), що мають амінокислотну послідовність із Ї ей або Пе на С-кінці. Нові аналоги є високоактивними агоністами СІ Р-1 зі зниженою кількістю небажаних ефектів і збільшеною тривалістю дії. Даний винахід також стосується ацильованих похідних нових аналогів, які характеризуються додатково збільшеною активністю і тривалістю дії і придатні для перорального введення. Аналоги, розкриті у даному документі, ацильовані за допомогою пролонгувальних фрагментів, які збільшують тривалість активності сполук. Аналоги, розкриті у даному документі, можуть знайти застосування у лікуванні діабету й ожиріння.

РІВЕНЬ ТЕХНІКИ

Глюкагоноподібний пептид-і1 (СІ Р-1) являє собою гормон, який виробляється здебільшого ентероендокринними І-клітинами кишечника і секретується у кровоток, коли їжа, що містить жир, гідролізат білка і/або глюкозу, потрапляє у дванадцятипалу кишку. СІ Р-1 утворюється у результаті клітиноспецифічного посттрансляційного процесингу гена препроглюкагону.

Спочатку як результат даного процесингу ідентифікували пептид СІ Р-1(1--37), але були наявні два усічених на М-кінці продукти, (І Р-1(7--37) (ЗЕО ІЮО МО: 1) і СІ Р-1(7--36)амід, які, як було виявлено, розпізнаються рецептором підшлункової залози і які, як було встановлено,

Єактивними формами іп мімо. Було виявлено, що (Р-1 стимулює секрецію інсуліну, спричиняючи таким чином захоплення глюкози клітинами і знижуючи рівні глюкози у сироватці крові. Агоністи СІ Р-1 можна застосовувати для лікування цукрового діабету 2 типу (Т2ОМ) як переважні лікарські засоби, оскільки вони не призводять до гіпоглікемії і здійснюють позитивний вплив із погляду зниження ваги. Ендогенні речовини, СІ Р-1(7--37) і (І Р-1(7--36)амід, розщеплюються пептидазами і, таким чином, характеризуються дуже коротким періодом напіввиведення. Були здійснені спроби поліпшити їхні характеристики шляхом розробки аналогів СІ Р-1 зі збільшеним періодом напіввиведення. Першим лікарським засобом, схваленим у 2005 році, був ексенатид, що передбачає введення дози на рівні 10 мкг двічі на день, який, як було виявлено, демонстрував значне поліпшення показника НЬАїТс, маркера контролю глюкози. Окрім того, Момо МогаієК розробила ліраглутид (патент США Мо 6268343) (ЗЕБЕО ІЮ МО: 2), що передбачає введення дози 1,8 мг один раз на день, 5.с./день, і був схвалений у 2010 році. Завдяки подальшим дослідженням і розробкам було створено продукти для введення раз на тиждень, такі як албіглутид, розроблений О5К, і дулаглутид, розроблений

Еїї СШу. Останнім часом ОБЕБА схвалило аналог СІ Р-1, семаглутид (публікація міжнародної заявки Мо УМО 2006/097537 Аг). Семаглутид (5ЕО ІЮО МО: 3) реалізується під торговою маркою

ОетрісФф). Його вводять у вигляді підшкірної ін'єкції один раз на тиждень.

У літературі повідомляється про багато спроб створення аналогів Сі Р-1, які характеризуються збільшеною активністю і тривалістю дії. У патенті США Мо 7291594 В2 (патент

ОЗ "594) розкриті похідні СІ Р-1 (7-35), до С-кінця яких додані декілька залишків аргініну та/або лізину для забезпечення високої біодоступності через слизові оболонки. У патенті 05 "594 додатково розкрито, що цим похідним можна надати стійкості до дипептидилпептидази ІМ (ОРР-

ЇМ) шляхом заміни амінокислоти 8 у їхній амінокислотній послідовності | Р-1 на Зег або стійкості до трипсину шляхом заміни амінокислот 26 і 34 на Сіп їі Азп відповідно.

У патенті США Мо 7893017 В2 (патент 05 "017) розкритий ацильований аналог СІ Р-1, де аналог (СІ Р-1 стабілізований щодо дії ЮОРР-ЇМ шляхом модифікації щонайменше одного амінокислотного залишку в положеннях 7 і 8 порівняно з послідовністю (С Р-1 (7--37), і де вказане ацилювання являє собою двохосновну кислоту, приєднану безпосередньо до С- кінцевого амінокислотного залишку вказаного аналога СІ Р-1.

У патенті США Мо 8951959 В2 (патент 5 "959) розкритий стійкий до ОРР-ЇМ аналог СІ Р-1 (7-37), який має непротеїногенний амінокислотний залишок, що містить трифторметильну групу, у положенні 8 порівняно з послідовністю СІ Р-1, і він є ацильованим за допомогою фрагмента, що містить дві кислотні групи, за залишком лізину в положенні 26.

У патенті США Ме 7084243 В2 (патент 05 "243) розкриті аналоги СІ Р-1 (7--37), які мають Маї або Су в положенні 8 порівняно з послідовністю сі Р-1(7--37), як стійкі до ОРР-ЇМ пептиди.

У публікації міжнародної заявки Мо М/О 2017/149070 АТ (ММО "070) розкриті аналоги СІ Р-1, які мають триптофан у положенні, що відповідає положенню 8 у СІ Р-1 (7-37), і було показано, бо що дані сполуки з Тгр8 дуже стабільні щодо розщеплення під дією ОРР-ЇМ.

У публікації міжнародної заявки Мо М/О 2004/103390А2 (МО "390) розкрито, що модифікація за положенням Р'ї (відповідає положенню 9 у випадку СГ Р-1 (7--37)) може давати аналоги

СІ Р-1 зі значно зниженою чутливістю до опосередкованого ферментами (наприклад, ОРР-ЇМ) розщеплення порівняно з нативним субстратом, при цьому вони зберігають біологічну активність нативного субстрату. У УМО "390 додатково розкриті аналоги СІ Р-1 (7-37), які мають амінокислоту з чотиризаміщеним атомом вуглецю СВ (наприклад, трет-лейцин) у положенні 9, що забезпечує аналоги С Р, стійкі до руйнування під дією ОРР-ЇМ.

У публікації міжнародної заявки Мо М/О 2015/086686 А2 (публікація УМО "686) розкрито, що включення альфа-метил-функціоналізованих амінокислот безпосередньо в основний ланцюг аналогів СІ Р-1, як було встановлено, дає пептиди, стійкі до протеаз (у тому числі стійкі до ОРР-

ІМ).

Різні інші агоністи (І Р-1, стійкі до ОРР-ЇМ, розкриті в патентних публікаціях, таких як публікації міжнародних заявок Мо Мо УМО 2007/030519 А2, МО 2004/078777 Аг,

МО 2007/039140 АТ, МО 2014/209886 АТ, МО 2012/016419 АТ, МО 2017/211922 Аг,

МО 2016/198544 А1 і УМО 2013/051938 Аг.

У різних заявках на патент розкриті подовжені на С-кінці аналоги сі Р-1, які характеризуються підвищеною стабільністю і більшою тривалістю дії. Наприклад, патенти США

МоМо 7482321 В2, 9498534 В2 і 7897566 В2.

У різних заявках на патент розкриті ацильовані аналоги СІ Р-1, де аналоги СІ Р-1 приєднані до ліпофільного замісника, необов'язково через лінкер, для забезпечення більшої тривалості дії.

У патенті США Мо 8603972 В2 (05 7972) розкриті моноацильовані похідні аналогів СІ Р-1, де залишок ГГ у5 у положенні 37 або 38 аналога СІ Р-1 є ацильованим.

У патентах США МоМо 8648041 В2, 9758560 В2, 9006178 В2, 9266940 В2, 9708383 В2 і публікаціях заявок на патент США МоМо 5 2015/0152157 А1, 05 2015/0133374 А1 розкриті діацильовані похідні аналогів (І Р-1.

У публікації заявки на патент США Мо 05 2016/0200791 А1 розкриті триацильовані похідні аналогів СГ Р-1.

У публікаціях міжнародних заявок МоМо УМО 2016/083499 АТ, МО 2016/097108 А1 і

Зо МО 2014/202727 А1 розкриті ацильовані аналоги СІ Р-1, де залишок Гу5 в аналогах СІ Р-1 приєднаний до двох пролонгувальних фрагментів за допомогою розгалужувального лінкера.

У публікаціях міжнародних заявок МоМо УМО 2009/030771 А1 ії УМО 2018/083335 А1 розкриті різні ацдцилювальні засоби (бічний ланцюг), які можна приєднувати до залишку Гуз в аналогах

СІ Р-1 для забезпечення більшої тривалості дії.

У публікації міжнародної заявки Мо МО 2013/186240 А2 розкриті аналоги пептиду ексендину- 4, які мають Су, бег або функціоналізований Зег, наприклад, 5ек(ОСНз), О-Зег або функціоналізований О-бег, наприклад, О-5екКОСсСНЗ), АїЇб, Аіа або О-АІіа у положенні 2 амінокислотної послідовності ексендину-4.

Різні інші аналоги С Р-1 розкриті у патентних заявках, таких як публікації міжнародних заявок МоМо М/О 2005/027978 Аг, МО 1998/008871 АТ, МО 1999/043705 АТ, МО 1999/043706 АТ,

МО 1999/043707 АТ, МО 1999/043708 АТ, МО 2000/034331 Аг, МО 2009/030771 АТ,

МО 2011/080103 АТ, МО 2012/140117 АТ, МО 2012/062803 АТ, МО 2012/062804 АТ,

МО 2013/037690 АТ, МО 2014/202727 АТ, МО 2015/000942 АТ, МО 2015/022400 АТ,

МО 2016/083499 АТ, МО 2016/097108 А1 ї УМО 2017/149070 АТ.

Однак існує потреба у розробці аналогів СІ Р-1, які характеризуються оптимальними потрібними властивостями з погляду стабільності і тривалості дії.

СТИСЛИЙ ОПИС ВИНАХОДУ

В одному аспекті даного винаходу передбачений поліпептид, що містить амінокислотну послідовність: н-Хх2-х3-хХ4-а-Т-Е-Т-5-0-М-5-5--І -Х16-с-0-А-А-Х21-Е-Е-Х24-А-МУ-І -У-8-0-8-с-Х33-Х34, де Х2 являє собою 5ег, ЗепОМе), О-5ег, О-Зе((ОМе), Аа або АБ;

ХЗ відсутня або являє собою сп;

ХА являє собою сіи;

Х16 являє собою Сіи;

Х24 являє собою Іе;

ХЗ33 являє собою І еи, 0-І ви, О-ІПе або Іе;

ХЗ4 відсутня, і

Х21 являє собою Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гух ацильована за допомогою фрагмента: бо 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7,

де О і Т відсутні; и відсутня або являє собою -0(0)-СН2-0О-(СНг)2-0О-(СНг)2-МН-) де ) являє собою місце приєднання групи МУ;

МУ відсутня або вибрана з групи, яка складається з -С(0)-СН2г-О-(СНг)2-О-(СНг)2-МН-|, -С(0)-

МН-(СНг)з-4-МН-І, -С(0)-С(СНз)2-МН-| і стенд , де| являє собою місце приєднання групи У;

У являє собою -С(0)-(СНг)»-СН(СООН)МН--, де -- являє собою місце приєднання групи 2; 2 являє собою -С02(0)-(СНг)-СООН або -С(0)-(СНг)н-СНз, де п являє собою ціле число від 14 до 20.

Поліпептиди за даним винаходом є активними агоністами СІ Р-1 із меншою кількістю небажаних ефектів. Окрім того, поліпептиди за даним винаходом є стабільними і характеризуються великою тривалістю дії, а також придатні для перорального введення.

ОПИС ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

На фігурі ТА показано одержання фрагмента А-ОЗи (проміжна сполука 3). На фігурі 18 показано одержання фрагмента А-О5и (проміжна сполука 3).

На фігурі 2 показано одержання фрагмента С-О51.

На фігурі З показано одержання фрагмента О-О51.

На фігурі 4 показано одержання фрагмента Е-О5И.

На фігурі 5 показано одержання фрагмента Е-О51.

На фігурах 6А і 6В показані результати перорального тесту на толерантність до глюкози (ОСТІ) для сполуки 1 на щурах; однократна ін'єкція; 1 мг/кг; АОС 0--120 хв. глюкози (фігура бА - через 22 години, фігура 68 - через 46 годин).

На фігурі 7 показано зниження рівнів глюкози у крові у мишей ар/йдь із діабетом 2 типу після тривалої обробки сполукою 1.

На фігурі 8 показано зниження споживання їжі у мишей аБ/дЬ після обробки сполукою 1.

На фігурі 9 показана ефективність сполуки 1 у мишей ар/аБЬ у зниженні маси тіла.

На фігурі 10 показано зниження вмісту НЬТАс у мишей а/д після обробки сполукою 1.

СКОРОЧЕННЯ дір: 2-аміноїзомасляна кислота

АБО: 8-аміно-3,6-діоксооктанова кислота

ОСТ: пероральний тест на толерантність до глюкози

ПІРЕА: М, М'-діізопропілетиламін

НОВІ: 1-гідроксибензотриазол

ПІРС: М, М'-діїізопропілкарбодіїмід

НОЗи: М-гідроксисукцинімід

ІВСЕ: ізобутилхлорформіат

МММ: М-метилморфолін

ТНЕ: тетрагідрофуран

ОСМ: дихлорметан

ОМАР: 4-диметиламінопіридин рес: дициклогексилкарбодіїмід

ОМАс: диметилацетамід

ОПИС ВИНАХОДУ

У даному винаході передбачений стабільний аналог СІ Р-1 тривалої дії, який не потребує частого підшкірного введення дози, а також придатний для перорального введення.

Неочікувано було виявлено, що додавання додаткового І еи на С-кінці послідовності давало пептиди зі значно збільшеною активністю і тривалістю дії порівняно з вихідним пептидом.

Пептиди з додатковим Пе також показували аналогічний ефект збільшення активності і тривалості дії порівняно з вихідним пептидом. Додатково в даному винаході у даному документі показані фрагменти, які можна приєднувати до пептидів, що є аналогами СІ Р-1(7--37), за допомогою реакції адилювання для одержання сполук зі значно збільшеною активністю і більшою тривалістю дії. Пролонгувальні фрагменти розкритих сполук мають більш стабільні зв'язки, які менше піддаються розщепленню під дією біологічних ферментів. Таким чином, розкриті у даному документі сполуки є більш стабільними і потребують менш частого введення, що сприяє дотриманню пацієнтом режиму лікування. Відповідно, у деяких варіантах здійснення даного винаходу передбачений поліпептид, що містить амінокислотну послідовність: н-Хх2-х3-Х4-а-Т-Е-Т-5-0-М-5-5--І -Х16-с2-0-А-А-Х21-Е-Е-Х24-А-МУ-І -У-8-0-8-с-Х33-Х34

(ЗЕО ІЮО МО: 4), де Х2 являє собою 5ег, Зег(ОМе), О-5ег, О-Зе(ОМе), Аа або АБ;

ХЗ відсутня або являє собою сп;

ХА являє собою сіи;

Х16 являє собою сСіи;

Х24 являє собою Іе;

ХЗ33 являє собою І еи, 0-І ви, О-ІПе або Іе;

ХЗ4 відсутня, і

Х21 являє собою Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга І ух ацильована.

У деяких варіантах здійснення Х21 можна ацилювати за допомогою пролонгувальних фрагментів, про які повідомляється у патентах США МоМо 6268343, 8951959 В2, 8603972 В2, 8648041 В2, 9758560 В2, 9006178 В2, 9266940 В2, 9708383 В2 і публікаціях заявок на патент

США МоМо 05 2015/0152157 АТ ії О052015/0133374 А1; публікаціях міжнародних заявок

МоМо М/О 2009/030771 АТ, МО 2006/097537 А2 і УМО 2018/083335 А1.

У деяких варіантах здійснення Х21, що являє собою Іу5, ацильована за аміногрупою (Є-аміногрупою) її бічного ланцюга за допомогою фрагмента, що містить групу жирної кислоти.

Група жирної кислоти може бути приєднана до Х21, що являє собою І ух, за допомогою лінкера.

Відповідно, у деяких варіантах здійснення даного винаходу передбачений поліпептид, що містить амінокислотну послідовність: н-Хх2-х3-хХ4-а-Т-Е-Т-5-0-М-5-5--І -Х16-с-0-А-А-Х21-Е-Е-Х24-А-МУ-І -У-8-0-8-с-Х33-Х34, де Х2 являє собою 5ег, Зег(ОМе), О-5ег, О-Зе(ОМе), Аа або АБ;

ХЗ відсутня або являє собою сп;

ХА являє собою сіи;

Х16 являє собою Сіи;

Х24 являє собою Іе;

ХЗ33 являє собою І еи, 0-І ви, О-ІПе або Іе;

ХЗ4 відсутня, і

Х21 являє собою Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гух ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, де О і Т відсутні; и відсутня або являє собою -С(0)-СН2-О-(СНг)2-О-(СНег)2-МН-), де ) являє собою місце приєднання групи МУ;

МН-(СНг)з-4-МН-І, -С(0)-С(СНз)2-МН-| і сее--н- Я , де| являє собою місце приєднання групи У;

У деяких варіантах здійснення амінокислота у положенні Х2 вибрана з Зег, ЗекгОМе), О-561г, р-зек(омМе), Аа або діб.

У деяких варіантах здійснення Х2 являє собою АБ.

У деяких варіантах здійснення Х3З відсутня.

У деяких варіантах здійснення Х33 являє собою І еи.

У деяких варіантах здійснення Х33 являє собою Іе.

У деяких варіантах здійснення Х21 являє собою Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гу5 ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, де УМ вибрана з групи, яка складається з -С(0)-МН-(СНг)з-4-МН-І, -С(0)-С(СНз)2-МН- і стее--н- Яд

У деяких варіантах здійснення Х21 являє собою Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гу5 ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7,

де обидві Ш і ММ відсутні, а 7 являє собою -02(0)-(СНг)п-СНв, де п являє собою ціле число 14.

У деяких варіантах здійснення Х21 являє собою Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гу5 ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, де УМ являє собою -С(0)-СНе-О-(СНг)2-О-(СНг)2-МН-І.

У деяких варіантах здійснення Х21 являє собою Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гу5 ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, де М/ являє собою -С(0)-С(СНз)»2-МН-|.

У деяких варіантах здійснення Х21 являє собою Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гу5 ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, де УМ являє собою -С(0)-МН-(СНг)а-МН-І.

У деяких варіантах здійснення Х21 являє собою Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гу5 ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, де УМ являє собою -С(0)-МН-(СНг)з-МН-І.

У деяких варіантах здійснення Х21 являє собою Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гу5 ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, сте Яд де М являє собою .

У деяких варіантах здійснення Х21 являє собою Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гу5 ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, де 7 являє собою -С(0)-(СНг)н-СООН, де п являє собою ціле число 16.

У деяких варіантах здійснення Х21 являє собою Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гу5 ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, де 7 являє собою -С(0)-(СНг)п-СН»з, де п являє собою ціле число 14.

Зо У деяких варіантах здійснення Х2 являє собою Аа або АБ;

ХЗ відсутня;

ХЗ33 являє собою Іі еи;

И відсутня;

МІ відсутня;

У являє собою -С(0)-(СНг)»-СН(СООН)МН--, де -- являє собою місце приєднання групи 2; 27 являє собою -С(0)-(СНг)п-СН», де п являє собою ціле число 14.

У деяких варіантах здійснення даного винаходу передбачений поліпептид, що містить амінокислотну послідовність: н-Хх2-х3-хХ4-а-Т-Е-Т-5-0-М-5-5--І -Х16-с-0-А-А-Х21-Е-Е-Х24-А-МУ-І -У-8-0-8-с-Х33-Х34, де Х2 являє собою Ар;

ХЗ відсутня;

ХА являє собою сіи;

Х16 являє собою Сіи;

Х24 являє собою Іе;

ХЗ33 являє собою і еи;

ХЗ4 відсутня, і

Х21 являє собою Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гух ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7,

БО де О і Т відсутні;

О являє собою -С(0)-СН2г-О-(СНег)2-О-(СНг)2-МН-) де ) являє собою місце приєднання групи МУ;

МУ являє собою -6(0)-СН2-О-(СНг)2-0О-(СНг)2-МН-Ї, де| являє собою місце приєднання групи У;

У являє собою -С(0)-(СНг)»-СН(СООН)МН--, де -- являє собою місце приєднання групи 2; 2 являє собою -С(О)-(СНг)и-СООН, де п являє собою ціле число 16.

У деяких варіантах здійснення даного винаходу передбачений поліпептид, що містить амінокислотну послідовність: н-Хх2-х3-хХ4-а-Т-Е-Т-5-0-М-5-5--І -Х16-с-0-А-А-Х21-Е-Е-Х24-А-МУ-І -У-8-0-8-с-Х33-Х34, де Х2 являє собою АБ;

ХЗ відсутня;

ХА являє собою сСіи;

Х16 являє собою Сіи;

Х24 являє собою Пе;

ХЗ33 являє собою Іі еи;

ХЗ4 відсутня, і

Х21 являє собою І уз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга І уз ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, де О і Т відсутні;

УМ являє собою -С(0)-С(СНз)2-МН-|, де| являє собою місце приєднання групи У;

ХЗ відсутня;

ХА являє собою сіи;

Х16 являє собою сСіи;

Х24 являє собою Пе;

ХЗ33 являє собою Іі еи;

ХЗ4 відсутня, і

Х21 являє собою Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гух ацильована за

Зо допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, де О і Т відсутні;

М являє собою -С(0)-СНе-О-(СНг)2-О-(СНг)2-МН-), де ) являє собою місце приєднання групи

М;

УМ являє собою -С(0)-МН-(СНг)з-4-МН-Ї|, де| являє собою місце приєднання групи У;

ХЗ відсутня;

ХА являє собою сіи;

Х16 являє собою Сіи;

Х24 являє собою Пе;

ХЗ33 являє собою Іі еи;

ХЗ4 відсутня, і

Х21 являє собою Гу, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гух ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, де О і Т відсутні; бо О являє собою -С(0)-СН2г-О-(СНег)2-О-(СНг)2-МН-) де ) являє собою місце приєднання б групи МУ;

УМ являє собою -С(0)-МН-(СНг)4-МН-Ї|, де| являє собою місце приєднання групи У;

У деяких варіантах здійснення Х21 являє собою | ув, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гу5 ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, де 7 являє собою -С(0)-(СНг)н-СООН, де п являє собою ціле число 16.

У деяких варіантах здійснення Х21 являє собою І ух, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гу5 ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, де 7 являє собою -С(0)-(СНг)п-СН»з, де п являє собою ціле число 14.

ХЗ відсутня;

ХА являє собою сіи;

Х16 являє собою сСіи;

Х24 являє собою Пе;

ХЗ33 являє собою Іі еи;

ХЗ4 відсутня, і

Х21 являє собою Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гух ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, де О і Т відсутні;

М; стен

Зо М являє собою , де| являє собою місце приєднання групи

У;

У являє собою -С(0)-(СНг)2-СН(СООН)МН--, де -- являє собою місце приєднання групи 2; і 2 являє собою -С(О)-(СНг)п-СООН, де п являє собою ціле число 16.

У деяких варіантах здійснення даного винаходу передбачений поліпептид, що містить амінокислотну послідовність: н-Хх2-х3-хХ4-а-Т-Е-Т-5-0-М-5-5--І -Х16-с-0-А-А-Х21-Е-Е-Х24-А-МУ-І -У-8-0-8-с-Х33-Х34, де Х2 являє собою 5ег, ЗегОМе), О-5ег, О-5е((ОМе);

ХЗ відсутня;

ХА являє собою сіи;

Х16 являє собою сСіи;

Х24 являє собою Пе;

ХЗ33 являє собою Іі еи;

ХЗ4 відсутня, і

О являє собою -0(0)-СН»-О-(Снг)2-0О-(СН2)2-МН-) де ) являє собою місце приєднання групи МУ;

УМ являє собою -02(0)-СН»-О-(СНг)2-О-(СНг)2-МН-, -60(0)-МН-(СНг)з-А-МН-І, -С(0)-С(СНз)2-МН-

І, де| являє собою місце приєднання групи У;

У являє собою -С(0)-(СНг)2-СН(СООН)МН--, де -- являє собою місце приєднання групи 2; і 2 являє собою -С02(0)-(СНг)-СООН або -С(0)-(СНг)н-СНз, де п являє собою ціле число від 14 до 20.

У деяких варіантах здійснення Х21 являє собою І ух, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гу5 ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7,

де УМ являє собою -С(0)-МН-(СНг)з-4-МН-|.

У деяких варіантах здійснення Х21 являє собою Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гу5 ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, де УМ являє собою -С(0)-СНе-О-(СНг)2-О-(СНег)2-МН-.

У деяких варіантах здійснення Х21 являє собою модифікований ліпідом Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гу5 ацильована за допомогою фрагмента, 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, який представлений фрагментами, представленими у таблиці 1.

Таблиця 1

Типові фрагменти для групи 1-0-Т-0-М/-у-2

Н о о М чотки уки оту

Н о

Фрагмент А НО

З МН о Н оби о о би ОН

Ф В лк ур рагмент мит

Н о

Н о о Мини тот 7 нн о

Фрагмент С под МН о оби титтуоН о

Н о

Фрагмент Ю но з ОМН о аа ана ан ана о

Н нн о

О.М М.М -ит ни з киттоио 6)

Фрагмент Е НО

З МН о он аа ана ан ана о

Таблиця 1 (продовження)

СЯ о

Мр тот

О.М о

Фрагмент Е Т

НО. .. т МН он о оби о

В іншому варіанті здійснення даного винаходу передбачений поліпептид за будь-яким із попередніх варіантів здійснення, який вибраний із пептидів, представлених у таблиці 2.

Таблиця 2

Типові поліпептидні сполуки за даним винаходом

Структура" но но пд тететвомевутвесжаєк «У ек лото. 4 йе ЗЕОІЮ МО: 05

МН

Фрагмент А" о нзедоменв-отятермевжьвосААЄМ Лов АЖВІ ЛВ. 2 Ку 8ЕО ІЮ МО: 06

МН

Фрагмент А н о н с

Не авт ета ов ві я я «УввлАТ м вавяно.

З у ЗЕ Ю МО: 07

Фрагмент А-Й но но пон тететвоуввутЕоаААН «М твлама м в-о-я- орви 4 уч 5ЕОІЮ МО: 08

МН

Фрагмент А" нн о

НА-5-Е-О-Т-Б-Т-5-0-у-5-5-У-Ї Е-5-0-А-А--М «А сет твоя. 5 уч 5ЕОЮ МО: 09

АМН

Фрагмент А

Таблиця 2 (продовження) о н

Н-АА-Е-О-Т-Б-Т-5-0-У-5-5-4-1Ї -Е-5-0-А-А--М «М еко Во.

Ку ЕС ІЮ МО: 10

АН

Фрагмент В н о но нм ветктарувехтвоока -М А Е-Е-ЕАСМУ-І -У-В-6-В-В-Ї 7 у ЗЕОІЮ МО: 05

АН

Фрагмент В пн. ЕатитвоуввутвоакАя «екв В- во у ЗЕО О МО: 11 ан

Фрагмент А то

НАеовеномМмен-в-3-т-Б-Т-5-0-М-8-5-4-1-Б-8-0-А-А--М Ел А МВВ Ао. у ЗЕОЮ МО: 12 он

Фрагмент А: но

НАДЗегі-в-О-Т-Е-Т-5-0-у-8-8-Ж-1-Е-0-0-А-А-- М учета ето.

У ЗЕОІЮ МО: 13

МН

Фрагмент А но н о нон о тав атетвомввж ів вакА «Усе МОВ Ор во) 14 йо 5ЕОІЮ МО: 14

Ан

Фрагмент А чн о

Н-А-Е-О-Т-Б-Т-5-0-У-8-5-У-1 Е-6-0-А-А--М «(Авт У оої 12 Ко 5ЗЕО ІЮ МО: 10

Фрагмент уж

Таблиця 2 (продовження)

Структура" но но по ветктвомвехувоеакА «чека в-во 13 не ЗЕО ІЮ МО: 05 «МН

Фрагмент С н о

Н-5-Е-О-Т-Е-Т-5--М-5-5-У-4-Е-5-0-А-А--М я Е-Е-ГА-УУ- М. В-Ао-8-о-Ї 14 уч 5ЗЕОІЮ МО: 09

МН

Фрагмент С н а но мо тетктвоуввуцввокА у еевлАТА В-ВО 15 йо ЗЕОІЮ МО: 11

МН

Фрагмент С но но

Мо птететвомвеуцваакАК «М семан, 16 ке ЗЕО ІЮ МО: 05 «МА

Фрагмент І) но татетвомвехьваакА фани ню 17 йо 8ЕО ІЮ МО: 05

Фрагмент БАЧУ но но ко тотктвоуваутвоаКАН «вто 18 ке 8ЕО ІЮ МО: 05 «МН

Фрагмент Е «Якщо не вказано інше, всі амінокислоти у структурах мають І -конфігурацію в а-положенні. О у разі використання як префікса амінокислоти у послідовності означає Ю-конфігурацію амінокислоти. Наприклад, (Обег) означає, що амінокислота серин у послідовності має О-конфігурацію.

Якщо не вказано інше, даний винахід охоплює як І-, так і О-ізомери амінокислот у послідовностях. зеп(ОМе), як описано у даному документі, у даному винаході являє собою амінокислоту серин із метильованою гідроксильною групою і має наступну структуру

ОМе ж ж о.

У поліпептидних послідовностях, згаданих у даному винаході, амінокислоти представлені однобуквеним кодом, схваленим ІРАС.

О, т, Ш, УМ, М ї 7, застосовувані у даному документі для позначення ацилювального фрагмента у варіантах здійснення даного винаходу, відрізняються від однобуквеного коду амінокислоти, застосовуваного під час визначення поліпептидної послідовності.

Поліпептиди за даним винаходом неочікувано показали значне зниження рівня глюкози у крові під час проведення перорального тесту на толерантність до глюкози (ОСТ) у щурів 50.

Відсоткове зниження рівня глюкози у крові у щурів ЗО під час перорального введення проби глюкози виявилось значно більшим, ніж у відповідних поліпептидів, у яких відсутній додатковий

Ї ем або Іе у положенні Х33.

Даний винахід докладно проілюстровано далі з посиланням на наступні приклади. Бажано, щоб приклад у всіх розуміннях розглядався як ілюстративний, і вони не передбачають обмеження обсягу заявленого винаходу.

ПРИКЛАДИ

Загальні способи одержання

Поліпептидну сполуку за даним винаходом можна одержувати за допомогою способів, описаних у даному документі нижче. Процес включає два етапи, що включають одержання вихідного лінійного пептиду і наступне приєднання жирнокислотного ланцюга до вихідного пептиду.

Пептиди, описані у даному документі, можна одержувати за допомогою хімічного синтезу із застосуванням твердофазних методик, таких як описані у б. Вагапу апа К. В. Ме!тійе!їа, "ТНе Рерійдев: Апаїувів, Зупіпевзів, Віоїоду"; Моїйте 2 -«Зресіа! Метод іп Рерііде Зупіпевзів, Рагі

А", рр. 3-284, Е. Сго55 апа .). Меіепноїег, Едв»., Асадетіс Рге55, Мем ХогК, 1980; і в У. М. Зіемагі апа 9. О. Мойпо, "Зоїїа-Рназе Рерііїде 5упіпевів", 2па Еа., Ріеєтсе Спетіса! Со., ВоскКіога, І., 1984.

Потрібна стратегія основана на застосуванні Етос (9-флуоренілметилоксикарбонільної) групи для тимчасового захисту а-аміногрупи у комбінації із захисними групами, такими як трет- бутильна (-ІВи), трет-бутилоксикарбонільна (-Вос), тритильна (-Тг) групи, для тимчасового

Зо захисту бічних ланцюгів амінокислот (див., наприклад, Е. Аїепоп апа ЕК. С. Зперрагйі, "Те Ріногепуітеїпохусагропу! Атіпо Ргоїесіпуд ОСгоцр", у "Пе Рерійдев: Апаїузіз, Зупіпезвів,

Віоіоду"; Моїште 9-«5ресіа! Меййод5 іп Рерііїде Зупіпеві5, Рагі С", рр. 1-38, 5. Опаепітіепа апа

У. Меіепрогег, Ед5., Асадетіс Ргезв, Зап Оієдо, 1987).

Пептиди можна синтезувати поетапно на нерозчинній полімерній підкладці (також називаній "смолою"), починаючи з С-кінця пептиду. Синтез починається з приєднання С-кінцевої амінокислоти пептиду до смоли за допомогою утворення амідного або естерного зв'язку. Це забезпечує можливість кінцевого вивільнення одержаного пептиду з амідом або карбоновою кислотою на С-кінці відповідно.

Потрібно, щоб С-кінцева амінокислота і всі інші амінокислоти, застосовувані у синтезі, мали різний захист своїх а-аміногруп і функціональних груп бічних ланцюгів (якщо вони наявні), щоб захисну групу а-аміногрупи можна було селективно видалити під час синтезу. Зв'язування амінокислоти здійснюють шляхом активації її карбоксильної групи у вигляді активного естеру і її реакції з деблокованою а-аміногрупою М-кінцевої амінокислоти, приєднаної до смоли.

Послідовність зняття захисту і зв'язування а-аміногрупи повторюють доти, доки не збереться вся пептидна послідовність. Потім пептид звільняють від смоли з одночасним зняттям захисту з функціональних груп бічних ланцюгів, зазвичай у присутності відповідних акцепторів для обмеження побічних реакцій. Одержаний пептид остаточно очищують за допомогою зворотно- фазової НРІ С.

Потім вихідний пептид можна зв'язати з жирнокислотним ланцюгом шляхом зв'язування активованого жирнокислотного ланцюга з вихідним пептидом. Жирнокислотний ланцюг можна одержувати за допомогою способів, добре відомих в органічній хімії. Наприклад, жирнокислотний ланцюг можна одержувати із застосуванням способів твердофазного синтезу, які дозволяють одержувати лінійні жирнокислотні ланцюги.

Синтезовані лінійні пептиди очищали за допомогою процедури препаративної НРІ С, як стисло описано нижче.

Препаративна НРІС: модуль із четверним градієнтом УХАТЕК5 2555 (максимальний загальний потік: 300 мл/хв., максимальний тиск: 3000 фунтів на квадратний дюйм) або

ЗпПітайд2и І С-8А (максимальний загальний потік: 150 мл; максимальний тиск: 20 МПа);

Колонка: С18, 10 мкм;

Потік: 75 мл/хв.;

Рухома фаза: для першого очищення: рухома фаза А: фосфатний буфер, рН 7,5; рухома фаза В: ацетонітрил; градієнт: від 10 до 40 95 рухомої фази В за 300 хв.; для другого очищення: рухома фаза А: 1 95 оцтової кислоти у воді; рухома фаза В: 1 95 оцтової кислоти в ацетонітрилі:н-пропанолі (50:50); градієнт: від 15 до 45 95 рухомої фази В за 300 хв.

Кінцеві сполуки за даним винаходом очищали за допомогою процедури препаративної

НРІС, як стисло описано нижче.

ЗпПітайд2и І С-8А (максимальний загальний потік: 150 мл, максимальний тиск: 20 МПа);

Колонка: С18, 10 мкм;

Потік: 75 мл/хв.;

Рухома фаза: 77711117 Дляпершогоочищення.д///// | /////////// Длядруюгоочищення./://

Р - , 1 965 оцтової кислоти в ацетонітрилі:

Чистоту сполук за даним винаходом аналізували за допомогою методу ЕР-НРІ С, як стисло описано нижче.

НРІС спосіб В1:

Колонка: УМС Раск-Ри (4,6 мм Х 150 мм, З мкм);

Елюент: рухома фаза А: 0,1 95 трифтороцтової кислоти у воді; рухома фаза В: 0,1 95 трифтороцтової кислоти в ацетонітрилі;

Швидкість потоку: 1,5 мл/хв.;

Детектування: УФ-детектування за 210 нм;

Температура колонки: 50 "С;

Час виконання аналізу: 50 хв.;

Градієнт 117850 Г111111111111111111111201111111111111111171С111111111111111111118011 117400 Г111111111111111201111г1118во11 о 4о17Г11111901111111111111111С111111111111111о1 8500 Ї7777777111111111111111901111111111111111Г111111111111ю11 у

НРІС спосіб В2:

Колонка: УМСО-РаскК Рго С18 (4 мм х 250 мм, З мкм);

Елюент: рухома фаза А: буфер: ацетонітрил (900:100); рухома фаза В: буфер: ацетонітрил (300:700); буфер: дигідроортофосфат калію у воді, рН доведений до 3,0-50,1 ортофосфорною кислотою;

Швидкість потоку: 1,0 мл/хв.;

Детектування: УФ-детектування за 210 нм;

Температура колонки: 50 "С;

Температура лотка для зразків: 8 "С;

Час виконання аналізу: 38 хв.

01117110 51171Г7111111111111111111вю111111111111111г111о 801Г11111110111111111111111111711111111111111111лю1 82111101 81111111

Г8811Ї171111111111111111111лвю1111111111111сг11111111111о1

НРІС спосіб В3:

Колонка: Умаїег5 Х-5еЇІесї СЗН-С18 (150 мм Х 4,6 мм; 2,5 мкм);

Елюент: рухома фаза А: буфер: ацетонітрил (900:100); рухома фаза В: буфер: ацетонітрил (300:700); буфер: дигідроортофосфат калію у воді, рН доведений до 1,5-40,1 ортофосфорною кислотою;

Швидкість потоку: 0,9 мл/хв.;

Детектування: УФ-детектування за 210 нм;

Температура колонки: 40 "С;

Температура лотка для зразків: 5 "С;

Час виконання аналізу: 100 хв. 61175111 90111101

Сполуки за даним винаходом аналізували за допомогою І СМ, як стисло описано нижче.

Мас-спектри реєстрували за допомогою Ї/СМ5 із застосуванням УмМаїег5 Асдийу? Обаюф,

УМаїег5 Місготабє5 Оцайго Місго АРІ або Тпепто в5сіепіййс (СО РІєеї"М. Тестований розчин одержували шляхом розчинення відповідної кількості аналіту в розчиннику з одержанням кінцевої концентрації від 1 мкг/мл до 50 мкг/мл залежно від іонізації аналіту. Тестований розчин вводили зі швидкістю, що становить від приблизно 10 мкл до 50 мкл на хвилину, у Ї/СМ5 протягом 1 хв. і мас-спектри реєстрували у позитивному або негативному режимі іонізації електророзпиленням (Еб5І) і у відповідному діапазоні мас.

Активований жирнокислотний бічний ланцюг, фрагмент А-О5Зи, одержували шляхом твердофазного синтезу із застосуванням 2-хлортритилхлоридної смоли, як схематично

Зо представлено на фігурі 1А. 2-(2-(2-Етос-аміноетокси)етокси|оцтову кислоту (проміжна сполука- 1) прикріплювали до 2-хлортритилхлоридної смоли у присутності М, М'-діїззопропілетиламіну (СОІРЕА), що зумовило одержання 2-(2-(2-Етос-аміноетокси)етокси|оцтова кислота-2-СІ-Тп- смоли. Проміжну сполуку-1 можна одержати шляхом зв'язування 2-(2-(2- аміноетокси)етокси|оцтової кислоти з Етос-М-гідроксисукцинімідним естером. Альтернативно проміжна сполука-1 є комерційно доступною, та, отже, її можна придбати. Захисну групу Етос видаляли шляхом селективного деблокування аміногрупи 2-(2-(2-Етос- аміноетокси)етокси|оцтова кислота-2-СІ-Тй-смоли із застосуванням піперидину, а вільну аміногрупу потім приєднували до 2-(2-(-2-Ртос-аміноетокси)етокси|оцтової кислоти із застосуванням 1-гідроксибензтриазолу (НОВО і М, М'-дізопропілкарбодіїміду (ОІРС), що зумовило одержання 2-(2-(2-Ц2-(2-(2-Етос- аміноетокси)етокси|ацетилі|аміно|етокси|етокси|оцтова кислота-2-СІ-ТИи-смоли. Групу Етос потім видаляли шляхом селективного деблокування аміногрупи 2-(2-(2-Ц2-(2-(-2-Етос- аміноетокси)етокси|ацетиліІаміно|етокси|етокси|оцтова кислота-2-СІ-Тп-смоли із застосуванням піперидину, а вільну аміногрупу потім приєднували до Етос-С1и-ОїВи із застосуванням НОВІ і

Проміжну сполуку 2 потім відщеплювали від 2-СІі-Тй-смоли із застосуванням трифторетанолу!ОСМ (1:11). Потім одержану сполуку вводили в реакцію з М- гідроксисукцинімідом (НОЗи) у присутності ізобутилхлорформіату (ІВСЕ) ії М-метилморфоліну (МММ) із наступним зняттям захисту за допомогою трифтороцтової кислоти з одержанням вказаної у заголовку сполуки (фрагмент А-О5и, проміжна сполука-3). Весь процес також може бути зображений, як схематично представлено на фігурі 18. 2. Одержання М-пальмітоїл-І -у-глутамілсукцинімідного естеру (фрагмент В-О5И)

Фрагмент В-О51й о Оу ОН о ут КИ о.

М М о

Моїівїу В-О5и

Альфа-трет-бутиловий естер І-глутамінової кислоти (Н-СІи-ОЇВи) вводили у реакцію з пальмітиновою кислотою у присутності ІВСЕ ії МММ з одержанням СНз-(СНг)14-С(О)-С1и-ОЇВИи, який потім вводили у реакцію з НОБи у присутності ІВСЕ і МММ з одержанням СНз-(СНг)14-С(0)-

СіІшщОБ5и)-ОїВи, з якого потім знімали захист за допомогою трифтороцтової кислоти з одержанням фрагмента В-О51.

Активований жирнокислотний бічний ланцюг, фрагмент Сб-О5Би, одержували з використанням твердофазного синтезу із застосуванням 2-хлортритилхлоридної смоли, як схематично представлено на фігурі 2. 2-(2-(2-Єтос-аміноетокси)етокси|оцтову кислоту прикріплювали до 2-хлортритилхлоридної смоли у присутності ОІРЕА з одержанням 2-(2-(2-

Етос-аміноетокси)етокси|оцтова кислота-2-СІ-Ти-смоли. Захисну групу Етос видаляли шляхом селективного деблокування аміногрупи із застосуванням піперидину, а потім активували вільну аміногрупу із застосуванням п-нітрофенілхлорформіату в ТНЕ і СІРЕА з наступною реакцією з

Зо хлористоводневою сіллю Еітос-амінобутиламіну в ТНЕ: ОМАс і СІРЕА, що зумовило одержання 2-(2-(2-(4-Ртос-амінобутилкарбамоїламіно)етокси|етокси|оцтова кислота-2-СІ-Ти-смоли. Групу

Етос видаляли шляхом селективного деблокування із застосуванням піперидину, а вільну аміногрупу потім приєднували до Етос-С1Ш-ОїЇВи із застосуванням НОВІ і СІРС, що зумовило одержання 2-(2-(2-І4-((45)-4-Ртос-аміно-5-трет-бутокси-5- оксопентаноїліаміно|бутилкарбамоїламіно|етокси|етокси|оцтова кислота-2-С1-Ти-смоли.

Одержану 2-(2-(2-І4-І(45)-4-Етос-аміно-5-трет-бутокси-5- оксопентаноїліаміно|бутилкарбамоїламіно|етокси|етокси|оцтова кислота-2-С1-Ти-смолу селективно деблокували із застосуванням піперидину, а потім з'єднували з моно-трет- бутиловим естером октадекандіової кислоти з одержанням проміжної сполуки 2-(2-(2-І4-((45)-5- трет-бутокси-4-(18-трет-бутокси-18-оксооктадеканоїл)аміно|-5- оксопентаноїліаміно|бутилкарбамоїламіно|етокси|етокси|оцтова кислота-2-СІ-Ти-смоли... Потім проміжну сполуку відщеплювали від 2-С1-Тп-смоли із застосуванням трифторетанолу:ОСМ (1:1) з одержанням 2-(2-(2-І4-((45)-5-трет-бутокси-4-((18-трет-бутокси-18-оксооктадеканоїл)аміно|-5- оксопентаноїліаміно|бутилкарбамоїламіно|етокси|етокси|оцтової кислоти (І СМ5- маса/заряд: 814,56 (МАН). Потім одержану сполуку вводили в реакцію з НОБи у присутності дициклогексилкарбодіїміду (ОСС) з одержанням захищеної сукцинімідом проміжної сполуки, з якої знімали захист за допомогою трифтороцтової кислоти з одержанням вказаної у заголовку сполуки (фрагмент С-О51). 4. Одержання 18-Щ4Щ15)-1-карбокси-4-Г(2-(2-(2-(2-(2,5-діоксопіролідин-1-іл)окси-2- оксоетокси|етокси|етиламіно|-1,1-диметил-2-оксоетил|аміно|-4-оксобутилі|аміно|-18- оксооктадеканової кислоти (фрагмент О-О51И)

Жирнокислотний бічний ланцюг одержували з використанням твердофазного синтезу із застосуванням 2-хлортритилхлоридної смоли, як схематично представлено на фігурі 3. 2-(2-(2-

Етос-аміноетокси)етокси|їоцтову кислоту прикріплювали до 2-хлортритилхлоридної смоли у присутності СІРЕА з одержанням 2-(2-(2-Етос-аміноетокси)етокси|оцтова кислота-2-СІ-Тти-

смоли. Захисну групу Етос видаляли шляхом селективного деблокування аміногрупи із застосуванням піперидину з наступним зв'язуванням із Етос-А-ОН у ТНЕ: ОМАс із застосуванням ОІРС ої НОВІ що зумовило одержання /-2-(2-(2-К2-Етос-аміно-2- метилпропаноїл)аміно|етокси|етокси|оцтова кислота-2-СІ-ТИ-смоли. Групу Етос видаляли шляхом селективного деблокування із застосуванням піперидину, а вільну аміногрупу приєднували до Етос-С1и-ОїВи із застосуванням НОВІ і ОІРС з одержанням 2-(2-(2-Ц2-((45)-4-

Етос-аміно-5-трет-бутокси-5-оксопентаноїл|аміно|-2- метилпропаноїл|аміно|етокси|етокси|оцтова кислота-2-СІі-Ті-смоли... Групу Етос одержаної сполуки селективно деблокували із застосуванням піперидину, а вільну аміногрупу потім з'єднували з моно-трет-бутиловим естером октадекандіової кислоти з одержанням 2-(2-(2-(2-

І(45)-5-трет-бутокси-4-((18-трет-бутокси-18-оксооктадеканоїл)аміно|-5-оксопентаноїл|аміно|-2- метилпропаноїл|аміно|етокси|етокси|оцтова щ кислота-2-СІ-Тй-смоли. Потім проміжну сполуку відщеплювали від 2-СІ-Тп-смоли із застосуванням трифторетанолу:ОСМ (1:1) з одержанням 2- (2-(2-Ц2-(45)-5-трет-бутокси-4-(18-трет-бутокси-18-оксооктадеканоїл)аміно|-5- оксопентаноїліІаміно|-2-метилпропаноїлІіаміно|етокси|етокси|оцтової кислоти (І СМ5- маса/заряд: 786,39 (МН). Потім одержану сполуку вводили в реакцію з НОбЗи у присутності ОСС з одержанням захищеної сукцинімідом проміжної сполуки, з якої знімали захист за допомогою трифтороцтової кислоти з одержанням вказаної у заголовку сполуки (фрагмент О-О5И). 5. Одержання 18-41 5)-1-карбокси-4-(3-(2-(2-(2-(2,5-діоксопіролідин-1-іл)окси-2- оксоетокси|етокси|етилкарбамоїламіно|пропіламіно|-4-оксобутил|аміно|-18-оксооктадеканової кислоти (фрагмент Е-О51)

Жирнокислотний бічний ланцюг одержували з використанням твердофазного синтезу із застосуванням 2-хлортритилхлоридної смоли, як схематично представлено на фігурі 4. 2-(2-(2-

Етос-аміноетокси)етокси|їоцтову кислоту прикріплювали до 2-хлортритилхлоридної смоли у присутності СІРЕА з одержанням 2-(2-(2-Етос-аміноетокси)етокси|оцтова кислота-2-СІ-Тти- смоли. Захисну групу Етос видаляли шляхом селективного деблокування аміногрупи із застосуванням піперидину, а вільну аміногрупу потім активували із застосуванням п- нітрофенілхлорформіату в ТНЕ і ПІРЕА з наступною реакцією з 1,3-діамінопропаном у ТНЕ:

ОМАс у присутності ОІРЕА із застосуванням НОВІ з утворенням МНе-(СНг)з-МН-С(О0)-((2-(2- аміноетокси)етокси)оцтова кислота-2-СІ-Ті-смоли. Вільну аміногрупу потім приєднували до

Етос-С1и-ОїВи із застосуванням НОВІ і СІРС, що зумовило одержання 2-(2-(2-І3-І(45)-4-Етос- аміно-5-трет-бутокси-5-оксопентаноїл|іаміно|Іпропілкарбамоїламіно|етокси|етокси|оцтова кислота-2-СІ-Ти-смоли. Одержану 2-(2-(2-І3-І(45)-4-Етос-аміно-5-трет-бутокси-5- оксопентаноїліаміно|Іпропілкарбамоїламіно|етокси|етокси|оцтова кислота-2-С1-Ти-смолу селективно деблокували із застосуванням піперидину, а потім з'єднували з моно-трет- бутиловим етером октадекандіової кислоти з одержанням 2-(2-(2-І3-((45)-5-трет-бутокси-4-((18- трет-бутокси-18-оксооктадеканоїл)аміно|-5-оксопентаноїліаміно|- пропілкарбамоїламіно|етокси|)етокси|оцтова кислота-2-СІі-Ті-смоли. Потім проміжну сполуку відщеплювали від 2-СІ-Тп-смоли із застосуванням трифторетанолу:ОСМ (1:1) з одержанням 2- (2-(2-І3-(ІК45)-5-трет-бутокси-4-((18-трет-бутокси-18-оксооктадеканоїл)аміно|-5- оксопентаноїліаміно|Іпропілкарбамоїламіно|етокси|етокси|оцтової кислоти (СМ5- маса/заряд: 801,41 (МаАНУ). Потім одержану сполуку вводили в реакцію з НОБи у присутності дициклогексилкарбодіїміду (ОСС) з одержанням захищеної сукцинімідом проміжної сполуки, з якої знімали захист за допомогою трифтороцтової кислоти з одержанням вказаної у заголовку сполуки (фрагмент Е-О5И). б. Одержання 18-41 5)-1-карбокси-4-|4-(2-(2-(2-(2,5-діоксопіролідин-1-іл)окси-2- оксоетокси|етокси|етилкарбамоїламіно|-1-піперидил|-4-оксобутилі|аміно|-1 8-оксооктадеканової кислоти (фрагмент Е-О5И)

Жирнокислотний бічний ланцюг одержували з використанням твердофазного синтезу із застосуванням 2-хлортритилхлоридної смоли, як схематично представлено на фігурі 5. 2-(2-(2-

Етос-аміноетокси)етокси|їоцтову кислоту прикріплювали до 2-хлортритилхлоридної смоли у присутності СІРЕА з одержанням 2-(2-(2-Етос-аміноетокси)етокси|оцтова кислота-2-СІ-Тти- смоли. Захисну групу Етос видаляли шляхом селективного деблокування аміногрупи із застосуванням піперидину, а вільну аміногрупу потім активували із застосуванням п- нітрофенілхлорформіату в ТНЕ і ОІРЕА з наступною реакцією з 4-аміно-Вос-піперидином у ТНЕ:

ОМАс у присутності ОСІРЕА із застосуванням НОВІ, що зумовило одержання (2-(2-(2-(4-Вос- піперидилкарбамоїламіно)етокси|етокси|оцтова кислота-2-СІ-Ти-смоли. Під час відщеплення одержаної сполуки із застосуванням трифтороцтової кислоти одержали 2-(2-(2-(4- бо піперидилкарбамоїламіно)етокси|етокси|оцтову кислоту, у результаті подальшої реакції якої з

Етос-О5и у присутності триетиламіну (ТЕА) одержали 2-(2-(2-(4-Гтос- піперидилкарбамоїламіно)етокси|етокси|оцтову кислоту. Потім одержану сполуку додатково приєднували до 2-хлортритилхлоридної смоли у присутності ОІРЕА з одержанням 2-(2-(2-(4-

Етос-піперидилкарбамоїламіно)етокси|етокси|оцтова /кислота-2-СІі-Ті-смоли. Групу Етос видаляли шляхом селективного деблокування із застосуванням піперидину, а вільну аміногрупу потім приєднували до Етос-С1и-ОїВи із застосуванням НОВІ і СІРС, що зумовило одержання 2- (2-(2-(Ц1-К45)-4-аміно-5-трет-бутокси-5-оксопентаноїл|-4- піперидилікарбамоїламіно|єтокси|етокси|оцтова кислота-2-СІі-Ти-смоли. Одержану сполуку селективно деблокували із застосуванням піперидину і потім з'єднували з моно-трет-бутиловим естером октадекандіової кислоти з одержанням 2-(2-(2-(1-(45)-5-трет-бутокси-4-((18-трет- бутокси-18-оксооктадеканоїл)аміно|-5-оксопентаноїл|-4- піперидилікарбамоїламіно|етокси|етокси|оцтова кислота-2-СІ-Ти-смоли. Потім проміжну сполуку відщеплювали від 2-СІ-Тп-смоли із застосуванням трифторетанолу:ОСМ (1:1) з одержанням 2- (2-(2-(Ц1-К45)-5-трет-бутокси-4-((18-трет-бутокси-18-оксооктадеканоїл)аміно|-5-оксопентаноїл|-4- піперидилікарбамоїламіно|етокси|етокси|оцтової кислоти (ІСМ5- маса/заряд: 827,40 (МАН-)).

Потім одержану сполуку вводили в реакцію з НОзи у присутності ОСС з одержанням захищеної сукцинімідом проміжної сполуки, з якої знімали захист із застосуванням трифтороцтової кислоти з одержанням вказаної у заголовку сполуки, фрагмента Е-О51.

Приклад 2. Синтез сполуки 1

М-626-Г2-(2-(2-(2-(2-(2-І4-(17-карбоксигептадеканоїламіно)-4(5)- карбоксибутириламіно|єетокси)етокси|ацетиламіно)етокси)етокси|ацетилі| (АБУ, Аг9з, І виз СІ р- 1(7-38) пептид

Частина А. Синтез вихідного лінійного пептиду АЇБе, Агаз", Ї еиз8 (3 Р-1(7-38)

Вихідний пептид синтезували за допомогою твердофазного способу. Вихідна смола, застосовувана для синтезу, являла собою смолу Ванга. Етос-захищений лейцин застосовували для зв'язування зі смолою Ванга. Зв'язування проводили із застосуванням діізопропілкарбодіїміду, М-гідроксибензотриазолу (0ІС-НОВЮО як зв'язувального реагенту в присутності 4-диметиламінопіридину (ОМАР), що зумовило одержання Етос-І еи-смоли Ванга.

Селективне деблокування аміногрупи на Етос-І еи-смолі Ванга із застосуванням піперидину з

Зо наступним зв'язуванням з Етос-Сіу-ОН із застосуванням НОВІ і БІРС зумовило одержання

Етос-Сіу-еи-смоли Ванга. Так завершується один цикл. Оцтовий ангідрид («( діізопропілетиламін/ліридин застосовували для обмеження незв'язаних аміногруп під час кожного зв'язування амінокислоти. 2 вищезгадані стадії, тобто селективне деблокування Ртос-захисту з амінокислоти, прикріпленої до смоли, і зв'язування з амінокислотним залишком із Етос-захищеною аміногрупою, розташованим наступним у послідовності повторювали для інших 30 амінокислотних залишків. Селективне деблокування, тобто зняття захисту у вигляді групи Етос, виконували із застосуванням піперидину, а зв'язування з наступною Етос-захищеною амінокислотою проводили із застосуванням НОВИОІРС. Бічний ланцюг Етос-захищених амінокислот захищали ортогонально, наприклад, гідроксильну групу серину, тирозину або треоніну захищали за допомогою трет-бутильної (-ІВи) групи, аміногрупу і гуанідогрупу лізину та аргініну захищали за допомогою трет-бутилоксикарбонілу (-Вос) і /2,2,4,6,7- пентаметилдигідробензофуран-5-сульфонільної (-РБ) групи відповідно, імідазол у гістидині захищали за допомогою тритилу (-Тг), а карбоксикислотні групи аспарагінової кислоти або глутамінової кислоти захищали за допомогою групи -ІВи. Виконували дві вищезгадані стадії, тобто селективне деблокування, а потім зв'язування з наступною Етос-захищеною амінокислотою з одержанням Етос-Нів(Ти)-АЇр-СиіщОїВи)-Сту- ГТицІВи)-Рпе-ТипІВи)-5епІВи)-

Азр(ОїЇВи)-МаІ-зеціВи)-зепіВи)- ТГупїВи)-І еи-сІшщОїВи)-Спу-Стп-Аїа-Аїа-їЇ уз(Вос)-СсішщОїВи)-Рпе-

Пе-АїІа-Ттр-Геи-МаІ-Ага(РБ)-СТу-Ага(РБ)-Стпу-І еи-смоли.

Деблокування Етос-Нів(Ти)-АЇБ-СішщОїВи)-Спу- ТикІВи)-Рпе-ТипІВи)-зеціВи)-Азр(ОїЇВи)-Ма!- зепіВи)-5еціВи)- ТУКІВи)-Г ен-СІщОїВи)-Спу-с1п-Аїа-Аїа-Ї уз(Вос)-СІш(ОїВи)-РНе-Пе-Аїа-Ттр-ї еи-

Ма!І-Ага(РБИ)-СпПу-Ага(РБ)-СИПу-Геи-смоли із застосуванням піперидину з наступним відщепленням і зняттям захисту із застосуванням трифтороцтової кислоти з етан-1,2-дитіолом зумовило одержання неочищеного Н-Нівз-АЇр-Сспіи-с1у- Гпг-Рпе-Тнг-Зег-Азр-Ма!І-Зег-5ег- Гут-І ей-Спи-Спту-са1п-

Аа-Аїа-Ї уз-СИІШ-РПе-Пе-Аїа-Тгр-Ї еи-МаІ-Ага-Спту-Агд-спіу-Гец-ОН (АЇБе, Агоаз", ев (ЗІ Р-1 (7--38) пептиду), який очищали за допомогою НРІ С.

Частина В:

Прищеплення активованого жирнокислотного ланцюга, фрагмента А-О5Зи, на очищений (лінійний пептид) Н-Нібз-АЇр-сти-сСпту- Гпг-Рпе-Тнг-5ег-Авр-Ма!-Зег-Зег- Гут-Геиш-спти-с1у-с1п-Аїа-Аїа- 60 Гуз-СИи-РНе-Пе-Аїа- Ттр-І еи-МаІ-Ага-Сспіу-Агд-Спу-І еи-ОН, одержаний у частині А, в ацетонітрилі за рН приблизно 10 зумовило одержання неочищеного вказаного у заголовку пептиду, який очищали за допомогою препаративної НРІ С. Характеристики сполук представлені у таблиці 3.

Приклад 3. Одержання сполук 2, 3, 5, 9, 10 і 12

Лінійні пептиди сполук 2, 3, 5, 9, 10 і 12 одержували за допомогою твердофазного способу відповідно до аналогічного процесу, наведеного для прикладу 1, частина А. Прищеплення активованого жирнокислотного ланцюга, фрагмента А-О5и, із дотриманням процесу з прикладу 1, частина В, на відповідні лінійні пептиди забезпечило одержання сполуки 2, 3, 5, 9, 10 і 12.

Приклад 4. Одержання сполук 4 і 11

Лінійні пептиди сполук 4 і 11 одержували за допомогою твердофазного способу відповідно до аналогічного процесу, наведеного для прикладу 2, частина А, за винятком того, що у даному випадку зі смолою Ванга першим зв'язували Етос-захищений Ю-лейцин, а потім послідовно зв'язували інші амінокислоти. Прищеплення активованого жирнокислотного ланцюга, фрагмента А-О5и, на відповідний лінійний пептид відповідно до процесу з прикладу 2, частина

В, забезпечило одержання сполук 4 і 11.

Приклад 5. Одержання сполуки 8

Лінійний пептид одержували за допомогою твердофазного способу відповідно до аналогічного процесу, наведеного для прикладу 2, частина А, за винятком того, що у даному випадку зі смолою Ванга першим зв'язували Етос-захищений ізолейцин, а потім послідовно зв'язували інші амінокислоти. Прищеплення активованого жирнокислотного ланцюга, фрагмента А-О5Би, на лінійний пептид із дотриманням процесу з прикладу 2, частина В, забезпечило одержання сполуки 8.

Приклад 6. Одержання сполуки 6

Лінійний пептид одержували за допомогою твердофазного способу відповідно до аналогічного процесу, наведеного для прикладу 2, частина А. Прищеплення активованого жирнокислотного ланцюга, фрагмента В-О5и, на лінійний пептид із дотриманням аналогічного процесу з прикладу 2, частина В, забезпечило одержання сполуки 6.

Приклад 7. Одержання сполуки 7

Прищеплення активованого жирнокислотного ланцюга, фрагмента В-О5и, на лінійний пептид із прикладу 2, частина А, із дотриманням аналогічного процесу з прикладу 2, частина В,

Зо забезпечило одержання сполуки 7.

Приклад 8. Одержання сполуки 13

Прищеплення активованого жирнокислотного ланцюга, фрагмента С-О5и, на лінійний пептид із прикладу 1, частина А, із дотриманням аналогічного процесу з прикладу 1, частина В, забезпечило одержання сполуки 13.

Приклад 9. Одержання сполуки 14

Лінійний пептид одержували за допомогою твердофазного способу відповідно до аналогічного процесу, наведеного для прикладу 2, частина А. Прищеплення активованого жирнокислотного ланцюга, фрагмента С-О5и, на лінійний пептид із дотриманням аналогічного процесу з прикладу 2, частина В, забезпечило одержання сполуки 14.

Приклад 10. Одержання сполуки 15

Лінійний пептид одержували за допомогою твердофазного способу відповідно до аналогічного процесу, наведеного для прикладу 2, частина А, починаючи з Етос-захищеного ізолейцину, який першим зв'язували зі смолою Ванга, а потім послідовно зв'язували інші амінокислоти. Прищеплення активованого жирнокислотного ланцюга, фрагмента Сб-О5и, на лінійний пептид із дотриманням аналогічного процесу з прикладу 2, частина В, забезпечило одержання сполуки 15.

Приклад 11. Одержання сполуки 16

Прищеплення активованого жирнокислотного ланцюга, фрагмента 0-О5и, на лінійний пептид із прикладу 2, частина А, із дотриманням аналогічного процесу з прикладу 2, частина В, забезпечило одержання сполуки 16.

Приклад 12. Одержання сполуки 17

Прищеплення активованого жирнокислотного ланцюга, фрагмента Е-О5и, на лінійний пептид із прикладу 2, частина А, із дотриманням аналогічному процесу з прикладу 2, частина В, забезпечило одержання сполуки 17.

Приклад 13. Одержання сполуки 18

Прищеплення активованого жирнокислотного ланцюга, фрагмента Е-О5и, на лінійний пептид із прикладу 2, частина А, із дотриманням аналогічного процесу з прикладу 2, частина В, забезпечило одержання сполуки 18.

Характеристики синтезованих сполук за даним винаходом представлені нижче у наступній 60 таблиці 3.

Таблиця З

Характеристики типових сполук за даним винаходом 6 |маса/заряд -967,26(МН,"), розрахована маса: - 3865,01 98,6895(спосіб 83), КТ-44,04 хв. -З 8 |маса/заряд-1057,72(МН.; ") розрахована маса -4226,85 957095 (спосіб ВІ), КТ-16,б2хв. 9 маса/заряд -1061,67(МН; к). розрахованамаса -4242,65 |951596(спосіб ВІ), БТ-16,48хв. -:

Приклад 14. Пероральний тест на толерантність до глюкози (ОСТ) у щурів; однократна ін'єкція; 1 мг/кг

Тварин розділили на три групи -- нормальна контрольна група, група тестованої сполуки і третя група семаглутиду, по 4 тварини у кожній групі. Перед початком ОСТТ тварин не годували протягом 12 годин. Тваринам у групі тестованої сполуки підшкірно вводили сполуку 1 у дозі 1 мг/кг. Тваринам групи семаглутиду підшкірно вводили дозу 1 мг/кг. Через 22 години, 166 годин і 334 години після підшкірної ін'єкції тестованого лікарського засобу або семаглутиду рівень глюкози у крові вимірювали за допомогою глюкометра (вимірювання часу 0). Потім всім тваринам перорально вводили розчин глюкози з розрахунку 2 г/кг. Рівень глюкози у крові вимірювали через 20, 40, 60, 90 і 120 хвилин після введення глюкози. Реєстрували масу тіла і споживання їжі. Дані щодо рівня глюкози у крові аналізували із застосуванням двофакторного дисперсійного аналізу АМОМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні із застосуванням РКІЗМ (Стгарп Рай версії 5.03). Дані щодо АМсСо 120 хв глюкози у крові аналізували із застосуванням і-критерію.

Для поліпептидів за даним винаходом продемонстрований ефект значного зниження рівня глюкози порівняно з контрольною групою під час дослідження за допомогою перорального тесту на толерантність до глюкози (ОСТ) на щурах. Наприклад, на фігурі б показана залежність зміни рівня глюкози у крові від часу за період 0--120 хвилин у групі тестованої сполуки, якій вводили сполуку 1, і групі обробки семаглутидом через 22 години і 46 годин після їх введення.

Через 22 години після введення однократної дози сполуки 1 було показано статистично значуще зниження рівня глюкози у крові за р «0,001 порівняно з нормальним контролем за допомогою дисперсійного аналізу АМОМА з наступними апостеріорними критеріями

Бонферроні. Ефект зниження рівня глюкози у сполуки 1 перевищував ефект зниження рівня глюкози, спостережуваний із семаглутидом (див. фігуру 6А). Перевагу ефекту зниження рівня глюкози у сполуки 1 спостерігали навіть через 46 годин після підшкірного введення (фігура 68).

Окрім того, як для сполуки 1, так і для семаглутиду показано статистично значуще зниження споживання їжі порівняно з контролем під час спостереження у день 2, а також у день 4 (див.

Зо таблиці 4 і 5). Зниження споживання їжі, продемонстроване для сполуки 1 у день 4, було більшим, ніж у семаглутиду (див. таблицю 5). За показником зниження маси тіла тільки тестована сполука продемонструвала значне зниження маси

Таблиця 4

Ефект обробки на вживання їжі та масу тіла у день 2

Споживання їжі (г) Маса тіла (г) (від дня 0-- до дня 2) (день 2) до зміни

Середнє значення 50 Середнє значення 5О порівняно з вихідним рівнем 480,6 365,6 ви хр-0,05, ре0,01, ир«0,001 порівняно з нормальним контролем; однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні

Таблиця 5

Ефект обробки на вживання їжі та масу тіла у день 4

Споживання їжі (г) Маса тіла (г) (віддня 0 -- до дня 4) (день 4)

Середнє значення 50 Середнє значення 50 6 зміни порівняно з вихідним рівнем 491,3 аз 436,2

БИ 4272 хр-0,05, ре0,01, ир«0,001 порівняно з нормальним контролем; однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні йр-0,05, ййре0,01, ЯНЕреО0,001 порівняно із семаглутидом; однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні

Неочікувано було виявлено, що для сполук, у яких ХЗ3 представлена Г еи і Пе, показано значне зниження рівня глюкози у крові у даних дослідженнях, тоді як сполуки з амінокислотами, відмінними від ей ії Пе, мали значно менший ефект зниження рівня глюкози у крові. Для поліпептиду за даним винаходом показано значне зниження рівня глюкози у крові порівняно з контрольною групою. Також тестували сполуки з амінокислотами у положенні Х33, відмінними від І ем або Іе. Наприклад, І еи у положенні 32 у сполуці 1 (ЗЕО ІЮ МО: 05) заміняли на І уз і 5ег з одержанням сполук 514-1 і 5Іа0-2 відповідно. Для 519-1 і 5і0-2 показано тільки приблизно 35 і 95 зниження АОсо- 120 хв. ГЛЮКОЗИ У Крові (таблиця 6).

Таблиця 6

Відсоткове зниження АШМсСо. 420 хв. ГЛЮКОЗИ у Крові у тесті ОСТТ за дози 1 мг/кг через 24 години о, ї о, Й глюкози глюкози

З 8511 1711111107111111677777777771117711111758 77771117

Зі

Семаллуид | 493 | 0 |Лралуюд.07/ | - К45 | 9 щ

Аналогічним чином для сполуки 6, яка відрізняється від ліраглутиду наявністю додаткового 15 І еи у положенні 32, і сполуки 7, яка відрізняється від ліраглутиду тим, що амінокислота Аїа у положенні 2 замінена на АБ, і тим, що містить І еи як додаткову амінокислоту у положенні 32, продемонстрований ефект зниження рівня глюкози у крові через 24 години, який був значно вищий, ніж у ліраглутиду (таблиця 6).

Оскільки було визначено, що сполука 1 була значно ліпшою за показником зниження рівня глюкози, споживання їжі і зниження маси тіла, проводили експерименти з визначення тривалості дії сполуки за даним винаходом. Ефект типових сполук за даним винаходом (сполуки 1, 13 і 16) через 166 годин (7 днів) і 334 години (14 днів) вивчали і порівнювали з ефектом семаглутиду.

Сполуки тестували згідно зі способом, наведеним нижче.

Тварин розділили на три групи -- нормальна контрольна група, група тестованої сполуки і третя група семаглутиду, по 4 тварини у кожній групі. Перед початком ОСТТ тварин не годували протягом 12 годин. Тваринам у групі тестованої сполуки підшкірно вводили сполуку 1, сполуку 13 і сполуку 16 у дозі 1 мг/кг. Тваринам групи семаглутиду підшкірно вводили дозу 1 мг/кг. Через 22 години, 166 годин і 334 години після підшкірної ін'єкції тестованої сполуки або семаглутиду рівень глюкози у крові вимірювали за допомогою глюкометра (вимірювання часу 0). Потім всім тваринам перорально вводили розчин глюкози з розрахунку 2 г/кг. Рівень глюкози у крові вимірювали через 20, 40, 60, 90 і 120 хвилин після введення глюкози. Реєстрували масу тіла і споживання їжі. Дані щодо рівня глюкози у крові аналізували із застосуванням двофакторного дисперсійного аналізу АМОМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні із застосуванням РКІЗМ (Стгарп Рай версії 5.03). Дані щодо АМсСо 120 хв глюкози у крові аналізували із застосуванням і-критерію.

У таблиці 7 представлено зниження АС для глюкози у крові під дією типових сполук за даним винаходом (сполуки 1, 13 і 16) порівняно з контрольною групою через 1 день, 7 днів і 14 днів після введення.

Таблиця 7

Відсоткове зниження АсСо. 120 хв. ГЛЮКОЗИ У Крові у тесті ОСТТ за дози 1 мг/кг 11111111 Середнезначення./::.7/77/7/З/ |! 77777771

Експеримент 1

Експеримент 2

Сполуки 1 і 13 вивчали і порівнювали із семаглутидом в одному експерименті (експеримент 1), а сполуку 16 вивчали і порівнювали із семаглутидом в окремому експерименті (експеримент 2). Через 168 годин після ін'єкції для сполук 1, 13 і 16 за даним винаходом показано зниження АС глюкози у крові на приблизно 60 95 порівняно з рівнем глюкози у крові у нульовий момент часу. З іншого боку, для семаглутиду показано зниження рівня глюкози у крові на приблизно 25 95 порівняно з рівнем глюкози у крові у нульовий момент часу.

Аналогічні спостереження провели щодо кількості споживаної їжі і зміни маси тіла. Як можна побачити з таблиці 8 нижче, тварини, яким вводили типові сполуки (сполуки 1, 13 ї 16), споживали значно менше їжі порівняно з тваринами, яким вводили семаглутид. Для сполуки 16 показано суттєве зниження маси тіла, що демонструє його потенційну застосовність для лікування ожиріння.

Таблиця 8

Ефект щодо споживання їжі і маси тіла у тесті ОСТТ за дози 1 мг/кг 11111111 Середнезначення.д// | / Середнезначення/:З

Експеримент 1

Бсжршен: 00 ти 6 2 6 о

Експеримент 1 ля год/// | 77777770 69677777 Ї111111111111152С1

Таблиця 8 (продовження) 00000001 Середнєзначення. | Середнєзначення.

Експеримент 1

Експеримент 2

Приклад 15. Зниження НЬБАїТс у мишей ар/йь із діабетом 2 типу після тривалої обробки

Даний дослід проводили на мишачій моделі діабету. Тварин розділили на три групи обробки - контрольну групу з діабетом, групу тестованої сполуки і групу обробки семаглутидом.

Сполуку 1 за даним винаходом вводили підшкірно у дозі 0,3 мг/кг один раз на день протягом З днів (да"3), а потім у дозі 0,1 мг/кг через день для 7 доз (д2а"7), а потім у дозі 0,1 мг/кг один раз на чотири дні протягом двох циклів введення дози (д44"2). Таку саму схему введення доз застосовували у групі обробки семаглутидом. Щоденно проводили вимірювання рівнів глюкози у крові і маси тіла. 96 НБАїс вимірювали у день 0, день 7, день 14 і день 27 за допомогою колонкової хроматографії. Сукупне споживання їжі підраховували у день 27. Дані щодо 9о

НЬБАТС аналізували за допомогою двофакторного дисперсійного аналізу АМОМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні із застосуванням РКІЗМ (Сгарі Рай версії 5.03).

Для тварин у групі тестованої сполуки, яким вводили сполуку 1, показано статистично значуще зниження рівнів глюкози у крові порівняно з контрольною групою з діабетом (див. фігуру 7), та ефект перевищував ефект у групи обробки семаглутидом на останній фазі дослідження. Для тварин у групі тестованої сполуки, яким вводили сполуку 1, показано значне зниження споживання їжі, що можна побачити з результатів, представлених на фігурі 8. На фігурі 8 представлено сукупне споживання їжі від дня 0 до дня 27 контрольними мишами і мишами ар/ар, обробленими тестованою сполукою. Як для тестованої сполуки, так і для семаглутиду показали статистично значуще зниження споживання їжі порівняно з контрольною групою з діабетом. Окрім того, для тестованої сполуки показано значно нижче споживання їжі порівняно із семаглутидом. У тому самому дослідженні для сполуки 1 також показано значне зниження маси тіла порівняно з контрольною групою з діабетом. На фігурі 9 представлений результат 95 зміни маси тіла для контрольної групи і групи тестованої сполуки від дня 0 до дня 27. Для тестованої сполуки 1 показано значне зниження, що становить -16 95, порівняно зі зниженням, що становить -8 95, спостережуваним у групі обробки семаглутидом (див. фігуру 09).

У разі цукрового діабету вищі кількості НЬАТс, що вказують на слабший контроль рівнів глюкози у крові, були асоційовані із серцево-судинним захворюванням, нефропатією, нейропатією і ретинопатією. У 27-денному дослідженні для сполуки 1 показано статистично значуще зниження рівня НЬБАїс у мишей ар/аЬ із діабетом типу 2 після тривалої обробки. У таблиці 9 нижче і на фігурі 10 представлений рівень НЬАТс у дні 0 і 27 у контрольній групі з діабетом і групі після тривалої обробки сполукою 1. Ефект був статистично значущим навіть порівняно із семаглутидом.

Таблиця 9

Ефект обробки на 95 рівні НЬА1с у мишей аБ/а5

Момент часу 0 | ющ «о |052|16| 487 |05916Ї - | 505 |095515| -

І 27 | 730 |1л17|Ї6| зи Я |086|6| 2 щ-357 | 5037. |069)|5| -26 хр«е0,05, "р«0,01, и р«е0,001 порівняно з контролем із діабетом; двофакторний дисперсійний аналіз АМОМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні жр-0,05, йкре0,01, ЖЕкре0,001 порівняно із семаглутидом; однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні

В окремому дослідженні вивчали тестовані сполуки 1, 13 і 16 і порівнювали із семаглутидом щодо їхнього ефекту на рівень НЬБАТс та інсуліну і сукупне споживання їжі, зміну маси тіла та

АЦШС глюкози у крові. Дослідження проводили аналогічно тому, як описано вище, на мишачій моделі діабету. Тварин розділили на три групи обробки -- контрольну групу з діабетом, групу тестованої сполуки і групу обробки семаглутидом. Типові сполуки за даним винаходом, сполуку 1, сполуку 13 і сполуку 16, вводили підшкірно у дозі 3,04 або 6,078 нМ (через день аж до дня 28 (д2а"15)). Таку саму схему введення доз застосовували у групі обробки семаглутидом. Щоденно проводили вимірювання рівнів глюкози у крові і маси тіла. 96 НБАТс, вміст інсуліну вимірювали у день 0, день 14 і день 29. Сукупне споживання їжі і зміну маси тіла розраховували у день 14 і 29. Дані щодо 95 НБАТс, вмісту інсуліну аналізували за допомогою двофакторного дисперсійного аналізу АМОМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні із застосуванням РКІЗМ (Сгарп Рай версії 5.03). У той самий час дані щодо АОС глюкози у крові, зміни маси тіла і сукупного споживання їжі аналізували за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу

АМОМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні із застосуванням РКІЗМ (Сгарп

Рай версії 5.03). Від дня 29 до дня 45 тварини перебували у відновлювальному періоді, протягом якого не проводили обробку лікарськими засобами. Протягом даного періоду вимірювали рівень глюкози у крові і масу тіла. У день 45 вимірювали зміни маси тіла, 96 НБАТс, вміст інсуліну.

Результати представлені у таблицях 10, 11 і 12 нижче.

Таблиця 10

НЬАТОС (95): сполука 1 (6,078 нМ), сполука 13 (3,04 і 6,078 нМ), сполука 16 (3,04 і 6,078 нМ); (д24"15) (п--7) 95 НЬАТ1С

Мо- Контроль із Сполука 1, Сполука 13, Сполука 13, Сполука 16, Сполука 16, Семаглутид, мент діабе-том 6,078 нм, 3,04 НМ, 6,078 нм, 3,04 НМ, 6,078 нм, 12,15 НМ, часу рос деач5 дга15 деач5 дга15 деач5 дга15 т значення значення значення значення значення значення значення 01 77 |т72| 78 Щ|08| 77 751 783 0,76! 774 |127| 783 Щ|099| 766 ПЗ ово рю! 7 |о5, ве 09) ЗХ ов) Ту вв ту, 5155 ро 2 651 5 рові ее ву ру хЕр-«0,05, жр«е0,01, р«0,001 порівняно з контролем із діабетом, йр«0,05, йжре0,01, Яйяр«0,001 порівняно із семаглутидом; однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні

Таблиця 11

Інсулін (нг/мл): сполука 1 (6,078 нМ), сполука 13 (3,04 і 6,078 нМ), сполука 16 (3,04 і 6,078 нМ); (42415) (п-7)

Інсулін (нг/мл)

Момент! Контроль із Сполука 1, Сполука 13, Сполука 13, Сполука 16, Сполука 16, Семаглутид, час габетом 6,078 НМ, 3,04 НМ, 6,078 НМ, 3,04 НМ, 6,078 НМ, 12,15 НМ, (ані д агат агат агат агат дгач5 дгач5 значення значення значення значення значення значення значення о | 176 |5Б| 80 Щ|58| 21,7 |ї12и| 262 |140 139 /66| 21,8 Щ|96| 187 МОЗ 29 | 16,99 |66| Баш" |64| 544" |270| Бади |224| 5387 |23,5| бво" |271| 4817 |25,3) хЕр-«0,05, т ер«О0 01, т ер«0,001 порівняно з контролем із діабетом, йр«0,05, Жжр«0,01, Яййр«0,001 порівняно із семаглутидом; однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні

Таблиця 12

Сукупне споживання їжі, ЛОС глюкози у кровімидл'дні і ЗМіни маси тіла: сполука 1 (6,078 нМ), сполука 13 (3,0416,078 нМ), сполука 16 (3,04 і 6,078 нМ); (д2аи15)

Сукупне споживання АЦС глюкози у крові (день 0--29) Зміна маси тіла, день 29, їжі (г), день 0-29 (мг/дл"дні) до зміни порівняно з днем 0

Групи (п--7) до зміни

Середнє 50 Середне 50 порівняно з Середне 5О значення значення значення контролем

Контроль із діабетом 37,16 16948,1 28148 | ..иИиИЙ.р7ьИДИиЇї7в94 | 64

Сполука 1, 6,078 НМ 25,09 | етедеєи | 450,84 -45,75

Сполука 13, 3,04 НМ 18,45 | 95154 | 80521 -43,86

Сполука 13, 6.078 нм 10,85 | ваБі 7 як | 612,84 -Б0З

Сполука 16, 3,04 НМ 23,82 9399,0777 680,38 -44,54

Сполука 16, 6.078 нм 29,48 | вовбияи | 623,80 -Б2,29

Семаглутид, 12.155 НМ 867,9 | 832,73 41,78 хЕр«0,05, т ер«О001, т ер«0,001 порівняно з контролем із діабетом, Жр«е0,05, Жкре0,01, жАежра0,001 порівняно із семаглутидом; однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні

Для типових сполук за даним винаходом (сполуки 1, 13 і 16) у дозах приблизно З і 6 нм показано значне зниження НБАТс, вмісту глюкози у крові, споживання їжі і маси тіла порівняно з контролем (таблиця 12). Зниження було порівнянним із показником для семаглутиду у дозі приблизно 12 нМ. До того ж ефект спостерігали навіть через 29 днів (таблиці 13 ї 14), що демонструє потенціал сполук за даним винаходом для розробки лікарських засобів тривалої дії, які не потребують частого введення і, відповідно, поліпшують дотримання пацієнтами схеми лікування.

Таблиця 13

Дослідження відновлювального періоду -- АОС глюкози у крові (мг/дледні) о, 1 о, 1 дис глюкози у крові (день йо зміни АЦМС глюкози у крові (день йо зміни 30--37) (мг/дл"дні) порівняно З 38-45) (мг/дл"Ддні) порівняно З

Групи (п-:3) контролем контролем я в 00 1; 1 значення значення

Контроль із діабетом 3591,7 47,04 ви 3601,7 38,66 в

Сполука 1, 6,078 НМ 27873" 17,67 -22,39 3335,7 66,11

Сполука 13, 3,04 НМ 2588777 411,97 -27,93 3401,0 61,00

Сполука 13, 6,078 НМ 2875,7 436,87 -19,94 3361,0 205,83

Сполука 16, 3,04 нм 2420,077 89,71 -32,62 32840" 81,66

Сполука 16, 6,078 нм 2167,77 210,19 -39,65 3134,77 103,39 -12,97

Семаглутид, 12,155 НМ 3032,0 182,40 -15,58 3415,7 88,82 хр«0,05, р«0,01, и р«0,001 порівняно з контролем із діабетом і Жр«0,05, жжр«0,01, жАжр«к0,001 порівняно із семаглутидом; однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні

Таблиця 14

Дослідження відновлювального періоду -- 95 НБА1С і вміст інсуліну (нг/мл) ень - до зміни маси тіла

Групи (п-:3) 2 ньо Дельта НЬАТС о нсулініюмиу (нг/мл) лррміни маси тла | з днем 45

РУ Середнє порівняно з ОС Середнє Середнє зо ЗО зо значення значення значення

Контрольіздіабетом. | 85 | 04 | (| 206 | 120 | 78 | 108

Сполукаї,б0танмМ | 76 | 05 | 09 | 309 | 89 | 5 | з68

Сполукаї3,3б4нМ | 75 | 04 | -0 | 312 | 327 | 66 | 086

Сполука 13, 6.0788 НМ

Сполука 16, 3,04 НМ

Сполука 16, 6,078 НМ

Семаглутид, 12.155 НМ тр-0,05, ре0,01, иреб,001 порівняно з контролем із діабетом і йр«е0,05, Яжре0,01, ЖАжре0,001 порівняно із семаглутидом; однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні

Дані результати демонструють, що сполука за даним винаходом потенційно може застосовуватись для лікування діабету та ожиріння.

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Поліпептид, який містить амінокислотну послідовність: н-Хх2-х3-хХ4-а-Т-Е-Т-5-0-М-5-5--І -Х16-с-0-А-А-Х21-Е-Е-Х24-А-МУ-І -У-8-0-8-с-Х33-Х34, де Х2 являє собою 5ег, Зег(ОМе), О-5ег, О-Зе(ОМе), Аа або АБ; ХЗ відсутня або являє собою сп; ХА являє собою сСіи; Х16 являє собою Сіи; Х24 являє собою Пе; ХЗ33 являє собою І еи, -О-І еи, О-Пе або Пе; ХЗ4 відсутня, і Х21 являє собою Гуз, де аміногрупа (Є-аміногрупа) бічного ланцюга Гу5х ацильована за допомогою фрагмента: 1-9-Т-0-МУ/-хУ-7, де О і Т відсутні; О відсутня або являє собою -С(0)-СН2-О-(СНг)2-0О-(СНг)2-МН-), де ) являє собою місце приєднання групи УМ; УМ відсутня або вибрана з групи, яка складається з -С(0)-СН»-О-(СНг)2-0О-(СНг)2-МН-|, -С(0)-МН- (СНг)з-4-МН-1, -С(0)-С(СНз)2-МН-| і стее--н- Яд де | являє собою місце приєднання групи У; М являє собою -С(0)-(СНг)2-СН(СООН)МН--, і -- являє собою місце приєднання групи 72; 2 являє собою -С(0)-(СНг)-СООН або -С(0)-(СНег)н-СН»з, де п являє собою ціле число від 14 до

20.

2. Поліпептид за п. 1, де Х2 являє собою АБ; ХЗ відсутня; Зо ХЗ33 являє собою і еи; М являє собою -С(0)-СН2-О-(СНг)2-О-(СНг)2-МН-у; М/ являє собою -С(0)-СН2г-О-(СН2г)2-О-(СН2г)2-МН-І, і 2 являє собою -С(0)-(СНг)и-СООН, де п являє собою ціле число 16.

3. Поліпептид за п. 1, де Х2 являє собою АБ; ХЗ відсутня; ХЗ33 являє собою Іі еи; М являє собою -С(0)-СН2-О-(СНг)2-О-(СНг)2-МН-у; МІ являє собою -С(0)-С(СНз)2-МН-|, і 2 являє собою -С(0)-(СНг)и-СООН, де п являє собою ціле число 16.

4. Поліпептид за п. 1, де Х2 являє собою АБ; ХЗ відсутня; ХЗ33 являє собою Іі еи; М являє собою -С(0)-СН2-О-(СНг)2-О-(СНг)2-МН-у; МІ являє собою -С(0)-МН-(СНг)4-МН-І, і 7 являє собою -С(0)-(СНег)-СООН, де п являє собою ціле число 16.

5. Поліпептид за п. 1, де Х2 являє собою АБ; ХЗ відсутня; ХЗ33 являє собою Іі еи; М являє собою -С(0)-СН2-О-(СНг)2-О-(СНг)2-МН-у; УМ являє собою стее--н- Яд і 2 являє собою -С(0)-(СНг)и-СООН, де п являє собою ціле число 16.

6. Поліпептид за п. 1, де Х2 являє собою АБ; ХЗ відсутня;

ХЗ33 являє собою Іі еи; М являє собою -С(0)-СН2-О-(СНг)2-О-(СНг)2-МН-у; МІ являє собою -С(0)-МН-(СНг)з-МН-|, і 2 являє собою -С(0)-(СНг)и-СООН, де п являє собою ціле число 16.

7. Поліпептид за п. 1, де Х2 являє собою 5ег, зег((ОМе), О-5ег, О-5е(ОМе); ХЗ відсутня; ХЗ33 являє собою Іі еи; М являє собою -С(0)-СН2-О-(СНг)2-О-(СНг)2-МН-у; МУ являє собою -2(0)-СН2-0О-(СНг)2-0О-(СН2г)2-МН-І, -С(0)-МН-(СНг)з-а4-МН-1, -С(0)-С(СНз)2-МН-І ії 107 являє собою -2(0)-(СНг)-СООН або -С(0)-(СНг)п-СН»з, де п являє собою ціле число від 14 до

20.

8. Поліпептид за п. 1, де М/ вибрана з групи, яка складається з -С(0)-МН-(СНг)з-4-МН-І, -С(0)- С(СНз)2-МН-| і стее--н- Яд

9. Поліпептид за п. 1, де Х2 являє собою Аа; ХЗ відсутня; ХЗ33 являє собою Іі еи; МІ відсутня; 27 являє собою -С(0)-(СНг)-СН»вз, де п являє собою ціле число 14.

10. Поліпептид за п. 1, де Х2 являє собою АБ; ХЗ відсутня; ХЗ33 являє собою Іі еи; МІ відсутня; 27 являє собою -С(0)-(СНг)-СН»вз, де п являє собою ціле число 14.

ЗАЛ Тиссмола я ач Рмос-аміностокси )етокоміоцтова кислота У ПІРБА 3-12-(2-Еппос-амінаєтокси детоксніоцтава кислота-2-С1-ТиИ-емона у за вшерилину в ОМЕ 2-(2-(2-аміноетокси )стоксм оцтова кислота-2-С1-Ти-смола Я 24124 Етоюос-аміноетокосиетовсн оцтова кислота, РОС - НОВ 2-12-12-Ц2-12-62-Етос-аміиноетокснєтокси |апетил аміно етоксиістокснп оптова кислота-2-01- Ти-смола Зб вперилину в ЮМЕ 2-І12-12-1342-2-аміпоетоксиіетокся іннеталіяміно етокси |етокси оптова хислота-2-СЕтА- смола Евхюос-Отв-СНВі Я ТРОС я НОВІ 2-4242412-4242А Аня Я впос-аміно-З-трет-бутокси-5-оксопентаноїз аміно стоксиі естокси іацетнл аміно |стокси |етокси оптова кислота-2-С1- ПТ -смола у Зо пшевидину в ОМ 2-12-12-1172-12-12-П433-4-аміно-5-трет-бутокси-2-оксопенптаноїліаміно|стокси етокси іннетиліаміно |стокси |стокси |одтова кислота СІ Тті-смопа Моно-трет-бутиловий сестер октадекандіюної кислоти РО А НОВІ. Г2-12-12-4112-12-12-Н(45)-5-трет-бутокен-4-1И б-пірезм-бутокеи- 1 5-окоооктадеканої аміно 1-3- оксопентаноїліаміно |етокси |стоксиізнетиліамінсієтоконістокси оцтова хислотві-2-СЕТгИ- смола 3 ГриФфгоретаноя ЄМ (121) 2-12-12-2-12412-1К45)-5-трет-бутоксн-4- ЦО 8-трет-йутокси- 1 5-оксооктадеканої паміно |-3- оксопентаної п аміно |етоксн |стокси їанетил|аміноетокси етокси оцтова кислота у ІВСЕЕМММАНО Би трет-бутий-18- 0151 лнрет-бтетоксикароові-Я-2-412-А2-123-412-1245,5-дІюксотролідин-ї- ідюкси-2-окероетокси|етокси |етиламіно|-2-оксоетокси етокси |стиламіноЇ-4- оксобутийіаміно|- 1 К-оксороктадеканопе 3 ТКА Н т 2 пут ут, Н МОЙ - ш вит но С пе о діб Пи ти тк он а Фрагмент А-О5и

Фіг. 1А

2-С1-Ти-смола - 4(2-(2-Етос-аміноетокси)-етокси)-оцтова кислота т БІРЕА 10-(2-Етос-аміноетокси)-етокси)-оцтова кислота-2-С1-Тпі-смола Її 5095 піперидину 102-(2-аміноетокси)-етокси |-оцтова кислота-2-СІ-Тп-смола Щ(2-(2-Етос-аміноетокси)-етокси) оцтова кислота ж ПІРС -- НОВІ ЯЕтос-аміноетокси)-етокси)-ацетил-(-аміноетокси)-етокси!-оцтова кислота-2-СІ-Ти-смола і 5095 піперидину

- Ж. ГК(аміноетокси)-етокси | -ацетил- ((-аміногетокси)-етокси)-оцтова кислота-2-СІ-Ти-смола ФЕтос-Сін-ОїВи з ПІРС ї- НОВІ Етос-СТи(аміноетокси)-етокси і-ацетил- (-аміноетокси)-етокси|-онтова кислота-2-С1-Тп- смола)-ОЇВи : . 1 5095 піперидину піс. Ж . . МН2-Сій (аміноетокси)-етокси )-ацетил- /(-аміноетокси) етокси )-оцтова кислота-2-СІ-ТИ- мола)- і - - - смола)-ОсВи І Моно-трет-бутиловий естер октадекандіової кислоти УБІРС -- НОВІ «ве щи ще СІщ (аміноетокси)-етокси ї-ацетил- ((-аміноетокси)-етокси Ї-оцтова

74. кислота-2-СІ-Тп-смола)-ОЇВи (Проміжна сполука 2) «ТГрифторетанол. ОС МИ) МнЕЕ. «в біК іЇ(аміностокси)-етокси | -ацетил- 1(-аміноетокси)-етокси )-оцтова 00 кислота)-ОЇВи ї , ІВСЕНМММаНОВИО хз у . . кНВ кю сі Цаміностокси)-етокси) -ацетил- Ц-аміноетокси) етокси Ї-оцтова 085 КкИиСслота-естер ОМО-ОЇВИ і ТКА к Ж 2 рю пре яти рем ку ей хМ. Х В Хе Е и а о (Проміжна сполука 3)

Фіг. 18

Фіг. 2

2-С1.Та-смола я- 2-І2-(2-Етос-аміноетокси )етокси |оцтова кислота у, РІРЕА 2-І2-(2-Етос-аміноетокси )етокси |онтова кислота-2-С1-1пі-смола 3 5095 пінеридину в ОМЕ 2-і2-(-2-аміноетокси)етокси |оцтова кислота-2-СІ-Тгпі-смола Етос-АІЬ-ОН ПІРС я НОВІ 2-І2-І2-(02-Етос-аміно-2-метилпропаноїл)аміно |етокси |етокси |оцтова кислота-2-С1-Тті-смола 5095 піперидину Етос-Сі-ОїВи 4 ОТРС я НОВІ и 2-12-(12-(2-Н(453-4-Етос-аміно-5-трет-бутокси-5-оксопентаноїліаміно|-2- метилиропаноїл |аміно |етокси |Їетокси|оцтова кислота-2-СІ-Тп-смола 5095 піперидину в ОМЕ Моно-трет-бутиловий естер октадекандіової кислоти - ДРС - НОВІ 2-І2-І2-Ц2-П(45)3-5-трет-бутокси-4-( (1 5-трет-бутокси- 18-оксооктадеканоїліаміно |-3- оксопентаноїліаміно|-2-метилиропнаноїліаміно|етокси |етокси оцтова кислота-2-СІ-Тгі-смола ! Трифторетанол.ЮСМ (1:11) 2-І12-І2АЦ2-П(45)-5-трет-бутокси-4-К18-трет-бутокси-18-оксооктадеканоїл)аміно |-5- оксопентаноїліаміно|-2-метилиропаноїл |аміно |етокси |етокси |оцтова кислота о реСяНоОви трет-бутил-18-Ц(И15)- І-трет-бутоксикарбоніл-4-||2-12-І2-(2-02,5-діоксопіролідин- 1-іл)окси-2- оксоетокси |етокси |етиламіно|-1,1-диметил-2-оксоетил|аміно |-4-оксобутиліаміно|-18- оксооктадеканоат це ТКА о. Ж лю ої, . . ра - уки о но Мн о отити ууоН о Фрагмент 0-О5и

Фіг. З

ЗАС тн смола жо 34342 Етос-аміностокси )стокси оцтова кислота ГО БІРБА 2-24 тос-амійоєтоксизєтокси оптова кислота-2-С-ТИ-смона м 0» піперидину в ОМЕ 2--242-аміностоксн)етовси |снтова кислота-2-С1-Тті-смола 4-нітрофенілхлорфермів З ЛЕВА

1.Зхдівмінузрогтан я НОВІ Ж Епюс-січА Ви К БІРС - НОВІ 2-12-12-13-Н(953-4-Кизос-аміно-5-трет-бутокся-2-оксопентаноїпіаміної пронізкарбамоїпаміно етоксніетокен оцтова кислота-а-Сі Ти смола 50бо пвперидину в ВМ Мона-стрені-спутилоевий сестер октадекандіової кислоти ПТС Я НОВІ 2-12-12-13-Ц(45)-5-трет-бутоюст-4-| СТ К-трез-бутокори-15-оксооктадеканої щаміное|-5- оксопентанол вміно проніякарбвмоїзаміно іетокси |етоксн оптова кислота 2-1. -смола Трифторетано я Юм 2-12-42-423-Н(45)-5-трет-бутокси-4-Н 18-трет-бутокси- 1 8-оксооктадеканост аміно Ї-5- оксопентаної аміно птропіткарбамоїламіно Детокесністокси |онтова кислота 3 ресенови трет-бутна-154153-1-трет-бутоксякарокніил-4-443-412-412-12-42,5-діоксотролідни- 1 -4уоксн-г- зксостокси істокси |сти лкарбамої ламіно пропітаміноЇ-4-оксобутидівміної-18- оксооктадекановт ГО ТЕА

У о. н нон У ох чо го Ж оф чо под Мн 9 обои о Фрагмент К-О5и

Фіг. 4

ЗАС Тиссмола 0 24242 вос-аміностокси іетоксифонтова кнелота у БІРБА 2-12-4(42-Ктлюс-аміностокси )іетокст |онтова кислюта- 2-0 Гісем 4 5095 півериянну в ВМ 2-3, З-аміноетокси стокси оцтова кислота-2- СТ Тп-смола. 0 4 -ніхрофенізхлорформіат З ПІРБА, д-аміно-Вос-нщеридня МО ИРБА Я НОВІ (2-12-1244-Вос-піперидилкарбамоїламінозетокеністокся Юитова кислота-2-03- Ги-смола І ОТРА 2424244 інералилкароамоїпамінозетокси іетокси оптова кислота Етог-ОБи, ТКА 24 2-24 бпше-піперидняхароамоїнамахо втокоси стоком оцтова кислота 2-1 Гт-смола о ПІРБА 2-12-12-4 Таюс-ннериднлюавроамоїламіно етоконістокси іситова кислота-2-С1-Т-смола 3095 звнериднину з ДМЕ ОО Ето Ви ТРОС Я НОВІ 243424П1-Н45 Я аміно-з-трет-бутокси- 5-оксопентаої і. 4- піиперидилікаровмоїзаміно |стокси стоком оптова кислота СГ И-смона. 15095 пішериняину в ОМЕ ху Моно-трет-бутиловий естер окталекандіової кислоти ІРО НОВІ 2-13-42411-(945)-5-крет-букокен-Я 1 Б-трет-бутокси- | б-окоосоктадеканоцтаміно |-5- оксопентиноїл А-піперидилікавзоамоїламіно|стокеністокет оцтова кислота сі ТГи-смола ГО Трифторетано ВЄМИ 2-12412-41 3-45) 5-трет-бухокси 4-1 18-трет-бутокси-1к-оксозкталеканої п нміномо- сксопентаноїл І4-пперидилікарбамоїтаміно етокси іетокстіонтова кистота у ВССЕНОВБи трех-бутня-! 8-18) 1-трет-бутоксикарбонн4-14-12-1242 42. 5-діоксотіролідин- І пюкси-- океостокси |естокси|етилкюароамоїтяміно|-1-піперидня|-4-оксобутип аміно 1К- ожесоктадеканоат р ТА о. нн о 7 т опіум и у ОМ З а 4 й Об итти ит ро а Фрагмент Е-ОБИ

Фіг. 5

ОСТТ у щура 50), 46 годин після обробки; доза 1,0 мг/кг, 5. є. з40 Зміна рівня глюкози у крові (середнє значення - 503) і- Нормальний і роль Ї іа ; т Я пот ОВО 4 ен Ополука СЕ | -- Семаглутид (ВВ, рон нн ання ЖЕ ! ГНОЮ дня Ин ення нн др жа 8 90 нн пен а - Га во ---И и нення рення ГА О30 Яр офисе, з а й фев жжж я жкж : яке о жк я нини Іво 4 І ЖЖ іш 1 і о 20 46 60 во 100 120 Час (хв.) Горе ов, род ої, ред, 001 порівняно з нормальним контролем; двофакторний Її диснерсійний аналіз АМОХУА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні

Фіг. бА ОСТІ у їщура ЗО, 22 година після обробки: доза 10 мкг, 8. є. зар 22. Зміна рівня глюкози у крові (середнє значення З 50) ск | «вНормальний Е Ех ! сполука ОК ВЕ цен ОО пт -а ! ткесСемаслутид (2011745) БЕ зе їх і вх » і ї Ж о - і що і КІ кжж ОВО енд фр нннннннннннннннннннннннннннннннннннннннннннннннннннннннй й ї Н Т 7 БЕ і с Ї ух». І ДОБОЗ0 ин еф ння ях А М : очних що ; і і жк з : фе Ж 8 29 ча су) роя 1 поет й ЙО озон ііі ОЯЖЖ Час (хв) ко о, ж еко 00 порівняно з нормальним контролем; двофакторний дисперсійний аналіз АМОМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні

Фіг. 685

В ж я Б, , о м к і о т : ж ! -щ- її о ! оо ! и ши : - сек ве 8 : А етві й оса а ' Мк 8 ! 4 С Ех ' Б в ша | в д Соя вів, . ж ва. ВА, «КАК ОТ д | Бош ТЕ Й У ' -Щ чо г ' | ЛІ, -«- 8 ! Тр пшееи В тай ра - кі о р Ф - ві 5 М ове- в Е я, 7 ї ух р ЕЕ ' г Й м, х ! І що Я ся ї де БО. Ж вче : Бі ж хе чу я- 15 ет і 4 ки аб - и хі і, а«- І В ш і 5 | кт рт і що щі ожина: АБ ЕІ КЕ Я Бе В ває Ве В. я і нь : Ді ВО ня в са БЕ. ри т ув а ріа- ох в ве і хи ! ' Ж і , нти їі бен я БВ. х и" ЕЕ БІ ак шо ві М ! жо і пнях ! Ч ! Фф «є і оз я а в. Тит з 88 8 555 5 ' е- ча ча із се - : (кп/тк) таойм Х ихомопа чнЗя :

Фіг. 7

Сукунне споживання їжі (гутварина (середнє значення ї- 53), день 0-27 а - до 350 д Ен З к - 250 я 200 ж В ж ж 5 150 5 ОХ Ж 100 і

Б . х о 2 у ще ит т - . - Контрольїз | Сполука 1 Семаглутид діабетом хро, кр о ек р-О 001 порівняно з контролем із діабетом; однофакторний дисперсійний аналіз АМОХМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні

Фіг. 8 то зміни маси тіла 2 : т -72 іх ; -а- онтроль 13 : : | "я діабетом : ок г ; п

8. я те Сполука 1 : : ж - а ! 5-4 | " --Семаглутид ж ! - : : 0 1 734 567 8 9 10111213 41516 15151920 21 2223 2425 28 7 : День ! жр-д Ов, ро о екв О 001 порівняно з контролем із діабетом; двофакторний : с диснерсійний аналіз АМОХМА з наступними апостеріорними критеріями Бонферроні

Фіг. 9 то НЬА ТС (середнє значення 5 5) Контроль із Й пабетом В 4 шілолука ВСемаглутнл шо я І жов я 64 : тк і ж ! из я ши й с В 7 14 27 Дні обробки кро в ро ро 00 порівняно з контролем їз діабетом я р 05, Яр, ЯБЕреОюЮ! порівняно з семаглутидом; двофакторняй дисперсійний аналіз АМОУА з наступними апостерюрними критеріями Бонферроні

Фіг. 10