UA74142C2

UA74142C2 - ПУРИНОВІ ІНГІБІТОРИ ЦИКЛІНОЗАЛЕЖНОЇ КІНАЗИ 2 ТА Ik-<font face="Symbol">a</font>

Info

Publication number: UA74142C2
Application number: UA2001085511A
Authority: UA
Inventors: Роберт Т. ЛАМ; Чері Лінн Блам; Річард Макмен; Майкл М. Уік; Стівен Р. Скоу; Джеффері А. Заблоцкі; Прабха Ібрагім
Original assignee: Сіві Серапьютікс, Інк.; СиВи СЕРАПЬЮТИКС, ИНК.
Priority date: 1999-02-01
Filing date: 2000-01-20
Publication date: 2005-11-15
Also published as: IL144675A0; CA2361518A1; NO20013751L; JP3681984B2; CZ20012765A3; WO2000044750A1; NZ513371A; TR200102714T2; EP1150982B1; ATE306487T1; PL350001A1; RU2001124352A; DE60023268T2; TW538044B; CN1353713A; GEP20033092B; DK1150982T3; KR20010093308A; IL144675A; HUP0200535A2

Abstract

2,6,9-тризаміщена пуринова композиція, придатна для пригнічення розладів проліферації клітин та як протигрибковий лікарський засіб.

Description

Опис винаходу

Цей винахід належить до 2,6,9-тризаміщених пуринів, які, як було відкрито, є вибірковими інгібіторами 2 кіназ клітинного циклу і як такі ці сполуки є інгібіторами проліферації клітин. Згадані 2,6,9-тризаміщені пурини є придатними, наприклад, для лікування автоїмунних захворювань, наприклад, ревматоїдного артриту, вовчака, діабету типу І, розсіяного склерозу тощо, для лікування раку, серцевосудинних хвороб, наприклад, рестенозу, реакції "трансплантату проти хазяїна", подагри, полікістозної хвороби нирок та інших проліферативних захворювань, патогенез яких залучає аномальну проліферацію клітин. 70 Цей винахід має також відношення до 2,6,9-тризаміщених пуринів, які, як було відкрито, є активними та специфічними інгібіторами ІкВ-о кінази, яка попереджає передачу сигналу, індукованого активацією МЕ-КВ та синтезом цитокінів іп омйго та іп омімо. Такі інгібітори, як очікується, інгібують синтез цитокінів та адгезивних білків, синтез яких транскрипційно регулюється МЕ- КВ. До молекул цього класу належать /5 протизапальні цитокіни, наприклад, И-, ІС-6, ТЕ (фактор некротизації пухлинних клітин) та адгезивні білки (наприклад, ІСАМ (фактор міжклітинної адгезії-1), МСАМ (фактор адгезії судинних клітин) та деякі іншії), і які, як гадають, бувають залученими до патогенезу запальних захворювань. Таким чином, активний інгібітор

ІкВ-о, кінази є придатним для клінічного лікування хвороб, де для індукування хвороби необхідною є активація

МЕ-кВ.

За останні декілька років, завдяки досягненням у галузі молекулярної та клітинної біології, було зроблено суттєвий внесок до розуміння механізмів проліферації клітин та специфічних випадків, які відбуваються під час проходження клітинами мітотичних циклів. |Дивись, наприклад, "Ргодгез5 іп СеїІЇ Сусіе Кезеагсп", том 1, редактори Л. Мейджер (І. Меїйег), С. Гіде (5. Сціаеєю, Г.І.Л. Танг (Н.М. Типо); видавництво Ріепит Ргевзв,

Нью-Йорк, 1995). Результати згаданих досліджень показали, що проходження клітиною клітинного циклу с об Контролюється сімейством серин/греонінкіназ, які називаються циклінзалежними кіназами. До складу цих ферментів входить (а) каталітичний білок, який називають циклінзалежною кіназою (СОК), який використовує о

АТФ як субстрат, та (Б) регуляторний білок, який має назву циклін. Різні комбінації цикліну-СОК контролюють такі явища, як ріст, реплікація ДНК та поділ клітин. Одним з ключових членів сімейства ферментів СОК є СОК2О.

Було показано, що активність СОК2 є незамінною для досягнення клітинним циклом ссавців межі 01 с зо (постмітотичний період)/5 (синтетичний період). Мікровпорскування антитіл, спрямованих проти СОК2, блокує перехід диплоїдних фібробластів людини до З періоду клітинного циклу. Подібний ефект має експресія « домінуючого негативного мутанту СОК2 у клітинах остеосаркоми людини. Дані згаданих досліджень, взяті разом, «- свідчать про те, що інгібування активності клітинної СОК2 буде перешкоджати проходженню клітин через мітотичний цикл та індукувати зупинку росту перед 5 періодом. Відповідно до цієї точки зору, результати « досліджень оломуцину (2-(гідроксіетиламіно)-6-бензиламіно-9-метилпурину) іп мйго показали, що ця сполука є ча специфічним інгібітором СОК2 з ІСьо, яка дорівнює приблизно 2,1мкг/мл Дж. Веслі (9). Мезеїу) та інші; Еишг.

У. Віоспет., 224, 771-786 (1994), Л. Мейджер (І. Меї|ег) "Спетіса! Іппіріоге ої Сусііп-Оерепаепі Кіпазев", стор.351-356 у "Ргодгез5 іп Се Сусіе Кезеагсй", том 1, редактори Л. Мейджер (І. Меїйег), С. Гіде (5.

Сціае), Г.І.Л. Танг (Н.У.Г. Типдо); видавництво Ріепит Ргезв, Нью-Йорк, 1995. Результати досліджень клітин « ссавців у культурі іп мімо показали, що оломуцин пригнічує проліферацію клітин у приблизній концентрації сту) с 5Омкг/мл.

Відповідно до цього винаходу ми одержали декілька сполук, біологічна активність яких є значно вищою за :з» біологічну активність оломуцину. Результати досліджень іп мімо з використанням клітин ссавців свідчать, що деякі з розкритих сполук інгібують проліферацію клітин у концентраціях, які є значно нижчими за концентрацію оломуцину. -І Нещодавно було описано активність І«В-5 кінази у цитоплазмі стимульованих ендотеліальних клітин пупкової вени людини |Беннетт (Веппей) та інші (1996), У. Віої. Спет. 271, 19680-19688). Деякі зі сполук за т- цим винаходом було ідентифіковано як активні та специфічні інгібітори І кКВ-х кінази, які перешкоджають - передавання сигналу, індукованого активацією МЕ- кВ та синтезом цитокінів іп мйго та іп мімо. Згадана ї» 50 активація гетеродимерного фактору транскрипції МЕ- кВ є складним процесом. У нестимульованих клітин, гетеродимер МЕ-КВ (рбБО/рб5) знаходиться у цитозолі, де утворює комплексну сполуку із пригнічувальною

І» субодиницею ІкВ-о; згадана ІкВ-о зв'язується із МЕ- кВ, маскуючи, таким чином, сигнал ядерної локалізації цього фактору та запобігаючи його переміщенню до ядра. У разі стимулювання клітин за допомогою різноманітних сигналів (наприклад, ліпополісахариду) ІкВ-5 швидко фосфорилюється, уніквітинується та 29 розщеплюється протеосомою. Розщеплення | кВ-о надає можливість переміщення МЕ- кВ до ядра, де він (ФІ активує транскрипцію ряду генів запальної реакції.

Результати цих спостережень дозволяють висунути припущення про те, що І кВ-о кіназа є привабливою по мішенню для ідентифікування інгібіторів, які могли б бути придатними при лікуванні запальних захворювань, де для індукування хвороби необхідною є активація МЕ-КВ. бо Ціллю цього винаходу є надання 2,6,9-тризаміщених пуринових сполук, які пригнічують циклінзалежну кіназу 2.

Іншою ціллю цього винаходу є надання 2,6,9-тризаміщених пуринових сполук, які є придатними для інгібування проліферації клітин.

Цей винахід також надає фармацевтичну композицію, до складу якої входять 2,6,9-тризаміщена пуринова бо сполука та фармацевтично прийнятний носій.

Цей винахід додатково надає спосіб інгібування проліферації клітин, який включає введення ссавцю, який цього потребує, ефективної кількості 2,6,9-тризаміщеної пуринової сполуки.

За одним із варіантів втілення цей винахід представляє собою А 2,6,9-тризаміщену пуринову композицію, яка має таку формулу я, ех ц тай М М

ДЮ Фо,

Ну й МА ву ен ч 2 я,

ФО

15 де Кі - галоген або К-Х, де Х-МН, О, 5, (05). У згаданій композиції КК - алкіл, гетероцикліл, арил, гетероарил, аралкіл, гетероарилалкіл, алкеніл та алкініл, кожен з яких має від одного атому до 20 атомів вуглецю, причому згадані алкіл, гетероцикліл, арил, гетероарил, аралкіл, гетероарилалкіл, алкеніл та алкініл факультативно заміщені 1-3 замісниками, які незалежно обирають із групи, до складу якої входять галоген, арил, СЕз, сгетероарил, сгетероцикліл, БК, 580, 5(0ОВК, 8087, 50МЕОВЗ, 50О2МЕ?СОВ, 20 ЗО МВОСОМА2ОВ23 0 8502МВ20СОо82!, МАеОВ?2З 0 МАеОСОВ?, 0 МеоСОв2, 0 МАОСОМе2ор2В,

М(К20)с(Ме2О3МНА?З, МАе2050282ї, Ов ОоСсОМе2ов23 ОоСОМе20802582", ОСОМе2ОвЗ, СМ, Сов,

СОМА20823, СОМА2050282! та СОВ2О, Також у згаданій композиції Бо - водень або вуглеводень, який обирають із групи, до складу якої входять алкіл, гетероцикліл, арил, гетероарил, аралкіл, гетероарилалкіл, алкеніл та сч 25 алкініл, кожен з яких має від одного атому до 20 атомів вуглецю, причому згадані алкіл, гетероцикліл, арил, гетероарил, аралкіл, гетероарилалкіл, алкеніл та алкініл факультативно заміщені 1-3 замісниками, які (о) незалежно обирають із групи, до складу якої входять галоген, арил, гетероарил, гетероцикліл, К 22 5820.

З(0)К21, 50282!, 5802МВ20в23, 5805МВ20СОВ2!, 502МВ2оСОМА 29823, 802МВ20с0282!, Ме20в23, МАоСОВ,

Ме?оСОовВ?!, МАоСОоМе?овЗ, М(К29)С(Ме2ОМНе?З, МАоВОов?, Ов? ОоСсОоМА?оВЗ, ОоСОоМА?оВОВ, с 30 ОСОМе?овЗ, СМ, СО2829, СОМАОВЗ, СОМе?950287! та СОКВ?О, Крім того, у згаданій композиції Ба - « галоген, гідроксил, тіогрупа, алкоксигрупа, алкілтіогрупа, алкіл, -МК.К» або компонент, який має формулу

Ах ій /, « зв ) ї- п жк о з де т-1-3, п-1-3, о-1,3, у-карбоніл, -МК. Р», гідроксил, тіол, алкоксигрупа, алкілтіол; «

К. та Кь кожен незалежно є водень, ОК», МКооКоз, або вуглеводень, який обирають із групи, до складу 7 якої входять алкіл, ацил, гетероцикліл, арил, гетероарил, аралкіл, гетероарилалкіл, алкеніл та алкініл, кожен с з яких має від одного атому до 20 атомів вуглецю, причому згадані алкіл, ацил, гетероцикліл, арил, з гетероарил, аралкіл, гетероарилалкіл, алкеніл та алкініл факультативно заміщені 1-3 замісниками, які незалежно обирають із групи, до складу якої входять галоген, арил, гетероарил, гетероцикліл, К 22 58420.

ЗО), 50?! ВОМ оВЗ, 502МВОСОвВ?!, ОМА осОоМА ВЗ, 502МАОСО»В?, МА?овЗ, МАРоСсОВ!, -І Ме?оСОовВ?!, МАоСОоМе?овЗ, М(К29)С(Ме2ОМНе?З, МАоВОов?, Ов? ОоСсОоМА?оВЗ, ОоСОоМА?оВОВ, їз ОоСОМе?оВ, СМ, СО2820, СОМВ?ОвЗ, СОМЕ?О50287 та СОВОО; 220 - член, який обирають із групи, до складу якої входять Н, Со 4.45 алкіл, Сов алкеніл, Сов алкініл, - гетероцикліл, арил та гетероарил, причому згадані алкіл, алкеніл, алкініл, гетероцикліл, арил та гетероарил їз 50 факультативно заміщені 1-3 замісниками, які незалежно обирають із групи, до складу якої входять галоген, алкіл, моно- або діалкіламіногрупа, алкіл або арил, або гетероариламід, СМ, О-С.4.6 алкіл, СЕз, арил та кі» гетероарил;

В?! - член, який обирають із групи, до складу якої входять Со 445 алкіл, Сов алкеніл, Сов алкініл, гетероцикліл, арил та гетероарил, причому згадані алкіл, алкеніл, алкініл, арил, гетероцикліл та гетероарил 22 факультативно заміщені 1-3 замісниками, які незалежно обирають із групи, до складу якої входять галоген,

Ф! гетероцикліл, арил, гетероарил, СЕз, СМ, ОБК29, 8820, Мщ(В232, (ОВ, 502822, 802Щ(829)5, 802МВ сов, 7 502чв?осоов??, 802 ?оСОоМм(22935, М(К233МА?осОовВ?, МАосСОоовВ??, МА?осОоМм(22935, МеЕгос(Ме?МНе г,

Сов, со, СОоМ(2О)о, СОМА?оВОов2?, МА?9502822, 502548 29С02??, ОВО, ОСОМеЕ?о5028?2, ОСОЖВУ, во С(ОФООСНоОС(ОВЮ, та ОСОМ(К?У);, та кожен факультативний гетероарильний, арильний та гетероциклільний замісники факультативно заміщені галогеном, алкілом, СЕз, аміном, моно- або діалкіламіном, алкілом або арилом, або гетероариламідом, МСОВ??, МЕ?9802822, СОВ?О, СО»820, соМм(В2935, МА?осОоМ(в 2935, ОС(ОВ2О, оСс(ОМ(229)5, 5829, (00822, 505822, 802МЩ(В29)», СМ або ОБ2О;

В? - член, який обирають із групи, до складу якої входять Со 445 алкіл, Сов алкеніл, Сов алкініл, б5 гетероцикліл, арил та гетероарил, причому згадані алкіл, алкеніл, алкініл, гетероцикліл, арил та гетероарил факультативно заміщені 1-3 замісниками, які незалежно обирають із групи, до складу якої входять галоген,

алкіл, моно- або діалкіламіногрупа, алкіл або арил, або гетероариламід, СМ, О-С.4.6 алкіл, СЕз, арил та гетероарил; та

ВЗ - 7 або Н.

Існують деякі обмеження обсягу композицій за цим винаходом. У разі, коли М - карбоніл, М та КК" 4 разом можуть бути одним атомом кисню, К/" та Кв" разом можуть бути одним атомом кисню, К/" та К;" разом можуть бути одним атомом кисню. У разі, коли Кз - 2-гідроксіетгиламіногрупа та Ко - метил, К.-Х не є аміногрупа, З-метил-2-бутеніламіногрупа, бензиламіногрупа або т-гідроксибензиламіногрупа, коли Кз не є 2-гідроксіетиламіногрупа. У разі, коли К»о - ізопропіл, К/-Х не є бензиламіногрупа, т-гідроксибензиламіногрупа 70 або З-метилбутиламіногрупа. У разі, коли Ка - 2-гідроксіетиламіногрупа та Ко - 2-гідроксіетил, К.-Х не є бензиламіногрупа, та у разі коли Кз обирають із групи, до складу якої входять 2-метил-2-гідроксипропіламіногрупа та 2-диметиламіноетиламіногрупа, та коли Ко - метил, тоді КУ-Х не є бензиламіногрупа.

За іншим варіантом втілення цей винахід є способом інгібування проліферації клітин у ссавців, який 75 включає введення терапевтично ефективної кількості сполуки за п.1 згаданому ссавцю. Згаданий спосіб є придатним для лікування порушень проліферації клітин, наприклад, ревматоїдного артриту, вовчака, діабету типу І, розсіяного склерозу, раку, рестенозу, реакції "трансплантат проти хазяїна" та подагри.

Ще за іншим варіантом втілення цей винахід є фармацевтичною композицією, до складу якої входить композиція, яку було наведено перед тим, у суміші з одним або декількома фармацевтичними наповнювачами.

Ще за іншим варіантом втілення цей винахід є композицією, придатною для лікування грибкових інфекцій (грибів) у людей, тварин та рослин.

На Фіг. наведено діаграму середньої площини неоінтими сонної артерії пацюка, обробленої сольовим носієм та сполукою З, одержаною за Прикладом 2, де незаштрихований стовпчик представляє собою необроблений розтин сонної артерії, у той час як заштрихований стовпчик представляє собою оброблений розтин сонної Га артерії.

Цей винахід має відношення до 2,6,9-тризаміщеної пуринової сполуки, яка має такі формули і9) , х в ' с зо Фо паж « а й річ ? ій

В, Ну М В, « о) м. де

Ку - галоген або К'/-Х, де ХАМН, О, 5, 5(О5).

КУ - алкіл, гетероцикліл, арил, гетероарил, аралкіл, гетероарилалкіл, алкеніл та алкініл, кожен з яких « має від одного атому до 20 атомів вуглецю, причому згадані алкіл, гетероцикліл, арил, гетероарил, аралкіл, - 70 гетероарилалкіл, алкеніл та алкініл ракультативно заміщені 1-3 замісниками, які незалежно обирають із групи, с до складу якої входять галоген, арил, СЕ з, гетероарил, гетероцикліл, К??, ЗК, (ОК?! 505877, 502МЕ 0223, :з» 502Мв?ОСОвВ?", ОМ осОоМеов3, 502М?ОСОов2, МА?ОВЗ, МАРОСОВ?!, МА?ОоСОоВ?!, МАОСОМе Ов,

М(В293С(Ме2У3МНеЗ, Ме2980287, Ов ОоСОоМеовЗ, ОоСсОоМео80о87, ОСОМеОВЗ, СМ, Сов, СОМК20823, СОМА2050282! та СОВ2О. -І Ко - водень або вуглеводень, який обирають із групи, до складу якої входять алкіл, гетероцикліл, арил, гетероарил, аралкіл, гетероарилалкіл, алкеніл та алкініл, кожен з яких має від одного атому до 20 атомів т вуглецю, причому згадані алкіл, гетероцикліл, арил, гетероарил, аралкіл, гетероарилалкіл, алкеніл та алкініл - факультативно заміщені 1-3 замісниками, які незалежно обирають із групи, до складу якої входять галоген,

Ф» 50 арил, гетероарил, гетероцикліл, Б? 58? 5(0ОБК7, 50287, 502МВОВЗ, 502 ?СОВ, во МвосОоМА ов, 502 ?9СО2в7, мА?оВг, МАСОВІ, мА?оСО7, мА?осОоМе ов, їз М(Н20)с(Мв2о)МНе?З, МОВО, ОВ, ОСОоМАОВ??, ОСсОМе?о8Оов?, ОСОМАоВ?З, СМ, СО,

СОМА20823, СОМА2050282! та СОВ2О.

Кз - галоген, гідроксил, тіогрупа, алкоксигрупа, алкілтіогрупа, алкіл, -МК.АК» або компонент, який має формулу о тки о п" бо е де т-1-3, п-1-3, о-1-3; У-карбоніл, -МК. Р», гідроксил, тіол, алкоксигрупа, алкілтіол;

К. та Кь кожен незалежно є водень, ОК», МКооКоз, або вуглеводень, який обирають із групи, до складу якої входять алкіл, ацил, гетероцикліл, арил, гетероарил, аралкіл, гетероарилалкіл, алкеніл та алкініл, кожен з яких має від одного атому до 20 атомів вуглецю, причому згадані алкіл, ацил, гетероцикліл, арил, бо гетероарил, аралкіл, гетероарилалкіл, алкеніл та алкініл факультативно заміщені 1-3 замісниками, які незалежно обирають із групи, до складу якої входять галоген, арил, гетероарил, гетероцикліл, Б 77, 5820,

Ме?оСОовВ?!, МАоСОоМе?овЗ, М(К29)С(Ме2ОМНе?З, МАоВОов?, Ов? ОоСсОоМА?оВЗ, ОоСОоМА?оВОВ, 9 ОСОМе2о823, СМ, СО2820, СОМА?ов23, СОМА2950282! та СОК?О; за умови, що коли У - карбоніл, М та Б разом можуть бути одним атомом кисню, К/" та Кв" разом можуть бути одним атомом кисню, К/" та КБ" можуть разом бути одним атомом кисню, та у разі, коли Кз - 2-гідроксіетиламіногрупа та Ко - метил, К.1-Х не є аміногрупа, З-метил-2-бутеніламіногрупа, бензиламіногрупа або т-гідроксибензиламіногрупа, коли Кз не є 2-гідроксіетиламіногрупа, коли К»о - ізопропіл, К/и -Х не є бензиламіногрупа, т-гідроксибензиламіногрупа або 70 З-метилбутиламіногрупа, коли Ка - 2-гідроксіетиламіногрупа та К»о - 2-гідроксіетил, К./-Х не є бензиламіногрупа, та у разі, коли Кз обирають із групи, до складу якої входять 2-метил-2-гідроксипропіламіногрупа та 2-диметиламіноетиламіногрупа, та коли К» - метил, тоді К/-Х не є бензиламіногрупа.

У згаданих композиціях 229 - член, який обирають із групи, до складу якої входять Н, С 4.45 алкіл, Сол5 алкеніл, Сов алкініл, гетероцикліл, арил та гетероарил, причому згадані алкіл, алкеніл, алкініл, гетероцикліл, арил та гетероарил факультативно заміщені 1-3 замісниками, які незалежно обирають із групи, до складу якої входять галоген, алкіл, моно- або діалкіламіногрупа, алкіл або арил, або гетероариламід, СМ, О-С 4.6 алкіл, СЕз, арил та гетероарил.

Також у згаданих композиціях 22 - член, який обирають із групи, до складу якої входять С 4.45 алкіл, Со 415 алкеніл, Сов алкініл, гетероцикліл, арил та гетероарил, причому згадані алкіл, алкеніл, алкініл, арил, гетероцикліл та гетероарил факультативно заміщені 1-3 замісниками, які незалежно обирають із групи, до складу якої входять галоген, гетероцикліл, арил, гетероарил, СЕ з, СМ, ОБО, 880, Мм(?О)», (0, 5082, 5Оо.Мщ(В25)», 5ОоМоСОоВ??, 502М80СОов??, 5О2МЕОСОоМ(203, М(29»МАсСОоВ?, МА?оСОоЖ,

МеОСОМ(20),, МеОСс(Ме?ОМНе?З, СО, сов, сСОоМ(В), сСОоМе?о502в??, МОВ, с

О.М оСО»вя, ОО ОосСОоМА?о5028??, ОоС(ОВ?, сС(ООСНоОС(ОВ?о, та ОСОМ(К?О)», та кожен о факультативний гетероарильний, арильний та гетероциклільний замісники факультативно заміщені галогеном, алкілом, СЕз, аміногрупою, моно- або діалкіламіногрупою, алкілом або арилом, або гетероариламідом,

МсСОов??, МА?о5082?, СОВО, Сов, СОМ, МА?осОоМ(В2)5, ОС(ОВ2О, осС(ОМ(В23, 5829, (ОВ, сч зо 50.87, 802МЩ(В9)», СМ або ОВ,

У згаданих композиціях 222 - член, який обирають із групи, до складу якої входять С 4.45 алкіл, Сов алкеніл, З

Со 15 алкініл, гетероцикліл, арил та гетероарил, причому згадані алкіл, алкеніл, алкініл, гетероцикліл, арил че та гетероарил факультативно заміщені 1-3 замісниками, які незалежно обирають із групи, до складу якої входять галоген, алкіл, моно- або діалкіламіногрупа, алкіл або арил, або гетероариламід, СМ, О-С..в алкіл, СЕз, арил та М гетероарил, та ВЗ - В! або Н. М

КУ за переважним варіантом - арил, заміщений арил, кожен з яких має 6 атомів вуглецю, де заміщення включає факультативне заміщення 1-2 замісниками, які незалежно обирають із групи, до складу якої входять галоген, СЕз, арил, К??, МОЗ, МА?ОСОВ?!, ОО, СМ; аралкіл, заміщений аралкіл, кожен з яких має 6-8 « атомів вуглецю, де заміщення включає факультативне заміщення 1-2 замісниками, які незалежно обирають із групи, до складу якої входять галоген, СЕз, арил, 222, МАЕ2ОВ23, МАв?оСОвВ2, ОВО, СМ; -СНо-феніл, де фенільне З с кільце факультативно заміщене 1-2 замісниками, які незалежно обирають із групи, до складу якої входять "з галоген, СЕз, 22, ов29 см; заміщений піридилалкіл; незаміщений піридилалкіл; піридил; заміщений піридил; та бензил, заміщений галогеном, алкоксигрупою, фенілом, піридилом або нітрогрупою. У деяких композиціях К 4 за переважним варіантом - СНо-арил або СНо-заміщений арил. За найпереважнішим варіантом К/ обирають із групи, до складу якої входять З-метилтіофеніл, 4-метилтіофеніл, 4-фенілбензил, 4-метоксибензил, 4-дифеніл, - З-метоксибензил, 4-(2-тієніл)бензил, 4-(4-метил)фенілбензил, 4-(4-трифторметил)фенілбензил, т» 4-(4-нітрило)фенілбензил, 4-(2-піридиніл)бензил, піпероніл, З-метоксибензил, 4-хлорбензил та 4-нітробензил. -3з Ко за переважним варіантом є водень або вуглеводень, який обирають із групи, до складу якої входять заміщений нижчий алкіл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, кожен з яких має від одного атому до 6 атомів т» 50 вуглецю, де заміщення включає факультативне заміщення 1-2 замісниками, які незалежно обирають із групи, до

Кз складу якої входять галоген, Б 22, МА?2ОК23, ОВ20: заміщений алкіл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, кожен з яких має від одного атому до б атомів вуглецю, де заміщення включає факультативне заміщення 1-2 замісниками, які незалежно обирають із групи, до складу якої входять галоген, ВК 22, МЕ2ОВ2З та ОБО, За більш переважним варіантом К» - ізопропіл.

Кз за переважним варіантом - -МК.АКь, де кожен з К, та К5 обирають із групи, до складу якої входять (Ф; водень, алкіл, гетероцикліл, ацил, арил, гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкілалкеніл та алкілалкініл, ко кожен з яких має від одного атому до 20 атомів вуглецю, причому згадані алкіл, ацил, гетероцикліл, арил, гетероарил, аралкіл, гетероарил алкіл факультативно заміщені 1-3 замісниками, які незалежно обирають із бо групи, до складу якої входять галоген, арил, гетероарил, гетероцикліл, БК 22, 50, 8(0)В"!, 5027, 5О.МА?ов2З, МА?ов2З, МА?оСОВ?!, МА?осО»В?, МАосОоМА ов28, МА?950»8!, ОВО, СМ, СОо, СОМ? З та СОоОК»оо. У деяких композиціях кожен з К ./ та Ке5 за переважним варіантом є Н, -СНОСНоООН, -«СНЕСНЬОН або -бЄн.снКк он, -СНоСНОМН»о, СНЕ"СНОМН», -«СНоСНЕ" МН», де КК - водень або алкіл, який має від 1 атома до 6 атомів вуглецю. б5 220 за переважним варіантом є член, який обирають із групи, до складу якої входять Н, С..в алкіл.

22 за переважним варіантом є член, який обирають із групи, до складу якої входять С .4.3з алкіл, де згаданий алкіл факультативно заміщений 1-2 замісниками, які незалежно обирають із групи, до складу якої входять галоген, СЕз, СМ, ОВО, 5829, ЩО), 222 за переважним варіантом є член, який обирають із групи, до складу якої входять С 4.3 алкіл, арил, гетероарил, де згадані алкіл, арил та гетероарил факультативно заміщені 1-3 замісниками, які незалежно обирають із групи, до складу якої входять галоген, алкіл, моно- або діалкіламіногрупа, алкіл або арил, СМ, О-С4.6 алкіл та СЕЗ. 2,6,9-тризаміщені пуринові композиції за цим винаходом, яким віддається перевага, включають 70...2-(2-гідроксіетил/(9У-(метилетил)-6-((4-(трифторметил)феніл|метил)аміно)пурин-2-іліаміно)етан-1-ол, 1(25)оксолан-2-іл)метилі|(6-((4-фторфеніл)метилі|аміно)-9-(метилетил)пурин-2-іл)амін,

І(2г)оксолан-2-іл)метил)(6-((4-фторфеніл)метилі|аміно)-9-(метилетил)пурин-2-іл)амін, (2-аміноетил)(6-1І3,5-дихлорфеніл)метил|аміно)-9-(метилетил)пурин-2-іл)амін, (2-аміноетил)(6-(14-хлор-3--трифторметил)феніл|метил)аміно)-9-(метилетил)пурин-2-іл|амін, 15. І (6-(4-(хлорфеніл)метиліІаміно)-9-(метилетил)пурин-2-іл)аміно|-3-метилбутанамід, (2-аміно-2-метилпропіл)(6-«(4-хлорфеніл)метилі|аміно)-9-(метилетил)пурин-2-іл)амін, 3-(2-(біс(2-гідроксіетил)аміно|-6-Ч4-хлорфеніл|метиліІаміно)пурин-9-іл)бутан-2-он, 2-К6-((4-хлорфеніл)метилі|аміно)-9-(метилетил)пурин-2-іл)аміно|-3-метилбутан-1-ол, 4-І42-К2-аміноетил)аміно|-9-(«метилетил)пурин-6-іліаміно)метил|бензолсульфонамід, 20. 2-К(2-гідроксіетил)(6--(4-метоксифеніл)метилі|аміно)-9-(метилетил)пурин-2-іл)аміно|етан-1-ол, 2-(2-гідроксіетил)(9-(метилетил)-6-((4-фенілфеніл)аміно|пурин-2-іліаміно)етан-1-ол, 12-К2-аміно-2-пропіл)аміно|-9-(метилетил)пурин-б-ілІ(4-хлорфеніл)метиліамін, 12-К2-аміноетил)аміно|-9-(метилетил)пурин-6б-ілІ(4-хлорфеніл) метиліамін, 12-К2-амінопропіл)аміно|-9-(метилетил)пурин-6б-іл)(4-хлорфеніл)метилі|амін та с 25 2-(2-аміноетил)(6-Ц4-хлорфеніл)метилі|аміно)-9-(метилетил)пурин-2-іл)аміно|етан-1-ол. о

Існують деякі обмеження обсягу К 4, Кі, Ко та Кз. Як згадувалось перед тим, у разі, коли Кз - 2-гідроксіетиламіногрупа та Ко - метил, Кі -Х не може бути аміногрупою, З-метил-2-бутеніламіногрупою, бензиламіногрупою або т-гідроксибензиламіногрупою. У разі, коли Кз - 2-гідроксіетиламіногрупа та Ко» - ізопропіл, БК./-Х не може бути бензиламіногрупою, т-гідроксибензиламіногрупою або З-метилбутиламіногрупою. СМ 30 У разі, коли Кз - 2-гідроксіетиламіногрупа та К» - 2-гідроксіетил, К./-Х не може бути бензиламіногрупою. У разі, « коли Кз - 2-пропанол-2-метиламіно- або 2-диметиламіноетиламіногрупа та Ко - метил, К.-Х не може бути бензиламіногрупою. --

Далі наведено визначення деяких термінів, які використано у цьому описі. « "Галоген", самостійно або у комбінації, означає усі галогени, а саме хлор (СІ), фтор (Р), бром (Вг), йод (1). 35 Термін "гідроксил" означає групу -ОН. -

Термін "тіол" або "меркапто" означає групу -ЗН. "Алкіл" самостійно або у комбінації означає алканпохідний радикал, до складу якого входить від 1 атому до атомів вуглецю, у переважному варіанті від 1 атому до 15 атомів вуглецю (якщо конкретно не визначено). Це « алкіл з прямим ланцюгом, алкіл або циклоалкіл з розгалуженим ланцюгом. У переважному варіанті прямі або розгалужені алкільні групи включають від 1 атому до 15 атомів вуглецю, у більш переважному варіанті від 1 т с атому до 8 атомів вуглецю, у ще більш переважному варіанті від 1 атому до 6 атомів вуглецю, у ще більш ч переважнішому варіанті від 1 атому до 4 атомів вуглецю, і у найпереважнішому варіанті від 1 атому до 2 атомів » вуглецю, наприклад, метил, етил, пропіл, ізопропіл, бутил, І-бутил тощо. Термін "нижчий алкіл" використано для опису алкільних груп з нерозгалуженим ланцюгом, опис яких було наведено безпосередньо перед цим. За переважним варіантом циклоалкільними групами є моноциклічні, біциклічні або трициклічні кільцеві системи з - 3-8, за більш переважним варіантом 3-6, членами кільця на кільце, наприклад, циклопропіл, циклопентил, їз циклогексил, адамантил тощо. Алкіл також включає алкільну групу з нерозгалуженим або розгалуженим ланцюгом, до складу якої входить або яка переривається циклоалкільною ділянкою. Алкільна група з - нерозгалуженим або розгалуженим ланцюгом приєднується до будь-якої доступної точки з утворенням стійкої їз 50 сполуки. Прикладами є, але ними не обмежуються, 4-(ізопропіл)у-циклогексил етил або 2-метилциклопропіллентил. Заміщеним алкілом є алкіл із нерозгалуженим ланцюгом, алкіл із розгалуженим

ІК) ланцюгом або циклоалкільна група, визначення якої було наведено перед тим, які незалежно заміщені 1-3 групами або замісниками, які обирають із групи, до складу якої входять галоген, гідроксигрупа, алкоксигрупа, алкілтіогрупа, алкілсульфініл, алкільсульфоніл, ацилоксигрупа, арилоксигрупа, гетероарилоксигрупа, аміногрупа, факультативно моно- або дизаміщені алкільною, арильною або гетероарильною групами, о амідиногрупа, сечовина, факультативно заміщена алкільною, арильною, гетероарильною або гетероциклільною групами, аміносульфоніл, факультативно М-моно- або М,М-дизаміщений алкільною, арильною або де гетероарильною групами, алкілсульфоніламіногрупа, арилсульфоніламіногрупа, гетероарилсульфоніламіногрупа, алкілкарбоніламіногрупа, арилкарбоніламіногрупа, 60 гетероарилкарбоніламіногрупа тощо. "Алкеніл" самостійно або у комбінації означає прямий, розгалужений або циклічний вуглеводень, до складу якого входить 2-20, у переважному варіанті 2-17, у більш переважному варіанті 2-10, у ще більш переважному варіанті 2-8, у найпереважнішому варіанті 2-4 атоми вуглецю та як мінімум один, у переважному варіанті 1-3, у більш переважному варіанті 1-2, та у найпереважнішому варіанті один вуглець-вуглецевий подвійний зв'язок. У 65 випадку циклоалкільної групи, спряженість більше ніж одного вуглець-вуглецевого подвійного зв'язку не є такою, щоб зробити кільце ароматичним. Вуглець-вуглецеві подвійні зв'язки можуть знаходитись або у межах циклоалкільної ділянки, за виключенням циклопропілу, або у межах прямої або розгалуженої ділянки ланцюга.

До прикладів алкенільних груп належать етеніл, пропеніл, ізопропеніл, бутеніл, циклогексеніл, циклогексенілалкіл тощо. Заміщеним алкенілом є алкеніл із прямим ланцюгом, алкеніл із розгалуженим ланцюгом або циклоалкенільна група, яку було визначено перед тим, які незалежно заміщені 1-3 групами або замісниками, до яких належать огалоген, гідроксигрупа, алкоксигрупа, алкілтіогрупа, алкілсульфініл, алкілсульфоніл, ацилоксигрупа, арилоксигрупа, гетероарилоксигрупа, аміногрупа, факультативно моно- або ди-заміщена алкільною, арильною або гетероарильною групами, амідиногрупа, сечовина, факультативно заміщена алкільною, арильною, гетероарильною або гетероциклільною групами, аміносульфоніл, 7/0 факультативно /М-моно- або М,М-ди-заміщений алкільною, арильною або гетероарильною групами, алкілсульфоніламіногрупа, арилсульфоніламіногрупа, гетероарилсульфоніламіногрупа, алкілкарбоніламіногрупа, арилкарбоніламіногрупа, гетероарилкарбоніламіногрупа, карбоксигрупа, алкоксикарбоніл, арилоксикарбоніл, гетероарилоксикарбоніл тощо, прикріпленими до будь-якої доступної точки з утворенням стійкої сполуки. "Алкініл" самостійно або у комбінації означає прямий або розгалужений вуглеводень, до складу якого входить 2-20, у переважному варіанті 2-17, у більш переважному варіанті 2-10, у ще більш переважному варіанті 2-8, у найпереважнішому варіанті 2-4 атоми вуглецю, які включають як мінімум один, у переважному варіанті один, вуглець-вуглецевий потрійний зв'язок. До прикладів алкінільних груп належать етиніл, пропініл, бутиніл тощо. Заміщений алкініл означає алкініл із прямим ланцюгом або алкініл із розгалуженим ланцюгом, які було го визначено перед тим, незалежно заміщені 1-3 групами або замісниками, до яких належать галоген, гідроксигрупа, алкоксигрупа, алкілтіогрупа, алкілсульфініл, алкілсульфоніл, ацилоксигрупа, арилоксигрупа, гетероарилоксигрупа, аміногрупа, факультативно моно- або ди-заміщена алкільною, арильною або гетероарильною групами, амідиногрупа, сечовина, факультативно заміщена алкільною, арильною, гетероарильною або гетероциклільною групами, аміносульфоніл, факультативно М-моно- або М,М-ди-заміщений сч ов алкільною, арильною або гетероарильною групами, алкілсульфоніламіногрупа, арилсульфоніламіногрупа, гетероарилсульфоніламіногрупа, алкілкарбоніламіногрупа, арилкарбоніламіногрупа, і) гетероарилкарбоніламіногрупа тощо, прикріпленими до будь-якої доступної точки з утворенням стійкої сполуки.

Термін "алкілалкеніл" означає групу -К-СКАСАК"К"", де К - нижчий алкіл або заміщений нижчий алкіл,

КУ КК" КК" можуть незалежно бути воднем, галогеном, нижчим алкілом, заміщеним нижчим алкілом, ацилом, с зо арилом, заміщеним арилом, гетарилом або заміщеним гетарилом, як визначено далі.

Термін "алкілалкініл" означає групу -КС-СК, де К - нижчий алкіл або заміщений нижчий алкіл, К' - водень, « нижчий алкіл, заміщений нижчий алкіл, ацил, арил, заміщений арил, гетарил або заміщений гетарил, як «-- визначено далі.

Термін "алкокси" означає групу -ОК, де К - нижчий алкіл, заміщений нижчий алкіл, ацил, арил, заміщений М 3з5 арил, аралкіл, заміщений аралкіл, гетероалкіл, гетероарилалкіл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, ра циклогетероалкіл або заміщений циклогетероалкіл, як визначено.

Термін "алкілтіо" означає групу -ЗК, -5(0)4-42-К, де К - нижчий алкіл, заміщдений нижчий алкіл, арил, заміщений арил, аралкіл або заміщений аралкіл, як визначено у цьому описі. «

Термін "ацил" означає групи -С(ОЖ, де К - водень, нижчий алкіл, заміщений нижчий алкіл, арил, заміщений 70 арил тощо, як визначено у цьому описі. - с Термін "арилокси" означає групи -ОАГ, де Аг - арил, заміщений арил, гетероарил або заміщена гетероарильна й група, як визначено у цьому описі. "» Термін "аміно" означає групу МКК, де К та К' можуть незалежно бути воднем, нижчим алкілом, заміщеним нижчим алкілом, арилом, заміщеним арилом, гетарилом або заміщеним гетарилом, як визначено у цьому описі 5 або ацилом. -І Термін "амідо" означає групу -С(О)МКК, де К та К можуть незалежно бути воднем, нижчим алкілом, заміщеним нижчим алкілом, арилом, заміщеним арилом, гетарилом або заміщеним гетарилом, як визначено у е цьому описі. - Термін "карбоксил" означає групу -С(О)ОК, де К - водень, нижчий алкіл, заміщений нижчий алкіл, арил, заміщений арил, гетарил та заміщений гетарил, як визначено у цьому описі. е "Арил" самостійно або у комбінації означає феніл або нафтил факультативно карбоциклічно сконденсований

Кз з циклоалкілом, який у переважному варіанті має 5-7, у більш переважному варіанті 5-6, членів кільця та/або факультативно заміщений 1-3 групами або замісниками, до яких належать галоген, гідроксигрупа, алкоксигрупа, алкілтіогрупа, алкілсульфініл, алкілсульфоніл, ацилоксигрупа, арилоксигрупа, гетероарилокси, аміногрупа, факультативно моно- або ди-заміщена алкільною, арильною або гетероарильною групами, амідиногрупа, сечовина, факультативно заміщена алкільною, арильною, гетероарильною або гетероциклільною групами,

Ф, аміносульфоніл, факультативно М-моно- або М,М-ди-заміщений алкільною, арильною або гетероарильною ко групами, алкілсульфоніламіногрупа, арилсульфоніламіногрупа, гетероарилсульфоніламіногрупа, алкілкарбоніламіногрупа, арилкарбоніламіногрупа, гетероарилкарбоніламіногрупа тощо. во Термін "заміщений арил" означає арил, факультативно заміщений однією або декількома функціональними групами, наприклад, галогеном, нижчим алкілом, нижчою алкоксигрупою, алкілтіогрупою, ацетиленом, аміногрупою, амідогрупою, карбоксилом, гідроксилом, арилом, арилоксигрупою, гетероциклом, гетарилом, заміщеним гетарилом, нітрогрупою, ціаногрупою, тіолом, сульфамідогрупою тощо.

Термін "гетероцикл" означає насичену, ненасичену або ароматичну карбоциклічну групу, яка має одне кільце 65 (наприклад, морфоліногрупа, піридил або фурил) або численні сконденсовані кільця (наприклад, нафтопіридил, хіноксаліл, хінолініл, індолізиніл або бензої|Бі|гієніл) та як мінімум один гетероатом, наприклад, М, О або 5 у згаданому кільці, який може факультативно бути незаміщеним або заміщеним, наприклад, галогеном, нижчим алкілом, нижчою алкоксигрупою, нижчою алкілтіогрупою, ацетиленом, аміногрупою, амідогрупою, карбоксилом, гідроксилом, арилом, арилоксигрупою, гетероциклом, гетарилом, заміщеним гетарилом, нітрогрупою, ціаногрупою, тіолом, сульфамідогрупою тощо. "Гетероарил" самостійно або у комбінації означає моноциклічну ароматичну кільцеву структуру, до складу якої входять 5 або 6 кільцевих атомів, або біциклічну ароматичну групу, яка має від 8 до 10 атомів, яка включає один або декілька, у переважному варіанті 1-4, у більш переважному варіанті 1-3, у ще більш переважному варіанті 1-2 гетероатоми, незалежно вибраних із групи, до складу якої входять О, 5 та М, та 7/0 факультативно заміщених 1-3 групами або замісниками, до яких належать галоген, гідроксигрупа, алкоксигрупа, алкілтіогрупа, алкілсульфініл, алкілсульфоніл, ацилоксигрупа, арилоксигрупа, гетероарилоксигрупа, аміногрупа, факультативно моно- або ди-заміщена алкільною, арильною або гетероарильною групами, амідиногрупа, сечовина, факультативно заміщена алкільною, арильною, гетероарильною або гетероциклільною групами, аміносульфоніл, факультативно М-моно- або М,М-ди-заміщений алкільною, арильною або гетероарильною /5 групами, алкілсульфоніламіногрупа, арилсульфоніламіногрупа, гетероарилсульфоніламіногрупа, алкілкарбоніламіногрупа, арилкарбоніламіногрупа, гетероарилкарбоніламіногрупа тощо. Передбачається, що гетероарил також включає оксидовані 5 або М, наприклад, сульфініл, сульфоніл та М-оксид третинного азоту кільця. Атом вуглецю або азоту є точкою прикріплення гетероарильної кільцевої структури, завдяки чому зберігається стійке ароматичне кільце. Прикладами гетероарильних груп є піридиніл, піридазиніл, піразиніл, хіназолініл, пуриніл, індоліл, хінолініл, піримідиніл, піроліл, оксазоліл, тіазоліл, тієніл, ізоксазоліл, оксатіадіазоліл, ізотіазоліл, тетразоліл, імідазоліл, триазиніл, фураніл, бензофурил, індоліл тощо. Заміщений гетероарил включає замісник, прикріплений до доступного атому вуглецю або азоту з утворенням стійкої сполуки. "Гетероцикліл" самостійно або у комбінації означає неароматичну циклоалкільну групу, яка має від 5 атомів сч ов до 10 атомів, у якої від 1 атому до З атомів вуглецю у кільці заміщені гетероатомами 0, 5 або М, які є факультативно бензозлитим або злитим гетероарилом з 5-6 кільцевими членами та/або факультативно і) заміщені, як у випадку циклоалкілу. Передбачається також, що гетероцикліл включає оксидовані 5 або М, наприклад, сульфініл, сульфоніл та М-оксид третинного азоту кільця. Точкою прикріплення є атом вуглецю або азоту. Прикладами гетероциклічних груп є тетрагідрофураніл, дигідропіридиніл, піперидиніл, піролідиніл, су зо піперазиніл, дигідробензофурил, дигідроїндоліл тощо. Заміщений гетероцикліл включає замінний азот, прикріплений до доступного атому вуглецю або азоту з утворенням стійкої сполуки. -

Термін "заміщений гетероарил" означає гетероцикл, факультативно моно або полізаміщений однією або "ж декількома функціональними групами, наприклад, галогеном, нижчим алкілом, нижчою алкоксигрупою, нижчою алкілтіогрупою, ацетиленом, аміногрупою, амідогрупою, карбоксилом, гідроксилом, арилом, арилоксигрупою, - з5 Гетероциклом, заміщеним гетероциклом, гетарилом, заміщеним гетарилом, нітрогрупою, ціаногрупою, тілом, М. сульфамідогрупою тощо.

Термін "аралкіл" означає групу -К-Аг, де Аг - арильна група та К - нижчий алкіл або заміщена нижча алкільна група. Арильна група може факультативно бути незаміщеною або заміщеною, наприклад, галогеном, нижчим алкілом, алкоксигрупою, алкілтіогрупою, ацетиленом, аміногрупою, амідогрупою, карбоксилом, « гідроксилом, арилом, арилоксигрупою, гетероциклом, заміщеним гетероциклом, гетарилом, заміщеним 7-3 с гетарилом, нітрогрупою, ціаногрупою, тіолом, сульфамідогрупою тощо. . Термін "гетероалкіл" означає групу -К-Неї, де Неї - гетероциклічна група та К - нижча алкільна група. а Гетероалкільні групи можуть факультативно бути незаміщеними або заміщеними, наприклад, галогеном, нижчим алкілом, нижчою алкоксигрупою, алкілтіогрупою, ацетиленом, аміногрупою, амідогрупою, карбоксилом, арилом, арилоксигрупою, гетероциклом, заміщеним гетероциклом, гетарилом, заміщеним гетарилом, нітрогрупою, -І ціаногрупою, тіолом, сульфамідогрупою тощо.

Термін "гетероарилалкіл" означає групу -К-НеїйАг, де НейАг - гетероарильна група та К - нижчий алкіл або ве заміщений нижчий алкіл. Гетероарилалкільні групи можуть факультативно бути незаміщеними або заміщеними, - наприклад, галогеном, нижчим алкілом, заміщеним нижчим алкілом, алкоксигрупою, алкілтіогрупою, ацетиленом, 5о арилом, арилоксигрупою, гетероциклом, заміщеним гетероциклом, гетарилом, заміщеним гетарилом, ве нітрогрупою, ціаногрупою, тіолом, сульфамідогрупою тощо.

Ге Термін "циклоалкіл" означає двовалентну циклічну або поліциклічну алкільну групу, до складу якої входять від З атомів до 15 атомів вуглецю.

Термін "заміщений циклоалкіл" означає циклоалкільну групу, яка включає один або декілька замісників, ов наприклад, галоген, нижчий алкіл, заміщений нижчий алкіл, алкоксигрупа, алкілтіогрупа, ацетилен, арил, арилоксигрупа, гетероцикл, заміщений гетероцикл, гетарил, заміщений гетарил, нітрогрупа, ціаногрупа, тіол,

Ф) сульфамідогрупа тощо. ка Термін "циклогетероалкіл" означає циклоалкільну групу, де один або декілька атомів вуглецю кільця заміщені гетероатомом (наприклад, М, 0, З або Р). во Термін "заміщений циклогетероалкіл" означає циклогетероалкільну групу, визначення якої наведено у цьому описі, до складу якої входять один або декілька замісників, наприклад, галоген, нижчий алкіл, нижча алкоксигрупа, алкілтіогрупа, ацетилен, аміногрупа, амідогрупа, карбоксил, гідроксил, арил, арилоксигрупа, гетероцикл, заміщений гетероцикл, гетарил, заміщений гетарил, нітрогрупа, ціаногрупа, тіол, сульфамідогрупа тощо. 65 Термін "алкілциклоалкіл" означає групу -К-циклоалкіл, де циклоалкіл є циклоалкільною групою, а К - нижчий алкіл або заміщений нижчий алкіл. Циклоалкільні групи можуть бути факультативно незаміщеними або заміщеними, наприклад, галогеном, нижчим алкілом, нижчою алкоксигрупою, алкілтіогрупою, ацетиленом, аміногрупою, амідогрупою, карбоксилом, гідроксилом, арилом, арилоксигрупою, гетероциклом, заміщеним гетероциклом, гетарилом, заміщеним гетарилом, нітрогрупою, ціаногрупою, тіолом, сульфамідогрупою тощо.

Термін "алкілциклогетероалкіл" означає групу -К-циклогетероалкіл, де К - нижчий алкіл або заміщений нижчий алкіл. Циклогетероалкільні групи можуть бути факультативно незаміщеними або заміщеними, наприклад, галогеном, нижчим алкілом, нижчою алкоксигрупою, алкілтіогрупою, аміногрупою, амідогрупою, карбоксилом, ацетиленом, гідроксилом, арилом, арилоксигрупою, гетероциклом, заміщеним гетероциклом, гетарилом, заміщеним гетарилом, нітрогрупою, ціаногрупою, тіолом, сульфамідогрупою тощо. 70 "Фармакологічно прийнятна сіль" - сіль, одержана традиційними способами, які є добре відомими фахівцям у цій галузі. Термін "фармакологічно прийнятні солі" включає основні солі неорганічних та органічних кислот, до яких належать, але ними не обмежуються, хлористоводнева кислота, бромистоводнева кислота, сірчана кислота, фосфорна кислота, метансульфонова кислота, етансульфонова кислота, яблучна кислота, оцтова кислота, щавлева кислота, винна кислота, лимонна кислота, молочна кислота, фумарова кислота, бурштинова /5 Кислота, малеїнова кислота, саліцилова кислота, бензойна кислота, фенілоцтова кислота, мигдалева кислота тощо. У разі, якщо сполуки формул І-Ш включають кислотну функціональну групу, наприклад, карбоксильну групу, тоді придатні фармацевтично прийнятні катіонові пари для карбоксильної групи є добре відомими фахівцям у цій галузі і включають лужні, лужноземельні, амонійні, четвертинні амонійні катіони тощо.

Додаткові приклади сполук тих типів, які є "фармакологічно прийнятними солями" |дивись у Бергі (Вегде) та інші, У. Рпагт. зсі. 66, 1 (1977).

У разі, якщо до складу кінцевої 2,6,9-тризаміщеної пуринової сполуки за цим винаходом входить основна група, може бути одержана сіль згаданої сполуки, яку одержують шляхом додання кислоти. Солі сполук за цим винаходом, які одержують доданням кислоти, одержують стандартним шляхом у придатному розчиннику з вихідної сполуки та надлишку кислоти, наприклад, але без обмеження ними, хлористоводневої, с бромистоводневої, сірчаної, фосфорної, оцтової, малеїнової, бурштинової або метансульфонової. Особливо о придатною є хлористоводнева сіль.

Якщо згадана кінцева 2,6,9-тризаміщена пуринова сполука вміщує кислотну групу, можуть бути одержані катіонні солі цієї сполуки. У типовому випадку вихідну кислотну сполуку обробляють надлишком лужного реактиву, наприклад, але без обмеження ними, гідроксиду, карбонату або алкоксиду, до складу якого входить с зо Відповідний катіон, наприклад, але без обмеження ними, Ма", К", Са"? та МН". Певні зі згаданих сполук утворюють внутрішньокомплексні солі або цвітер-іони, які також можуть бути прийнятними. З

Сполуки за цим винаходом є придатними для пригнічення проліферації клітин у ссавців, у тому числі людей. -- 2,6,9-тризаміщені пурини є придатними, наприклад, для лікування автоїмунних захворювань, наприклад, ревматоїдного артриту, вовчака, діабету типу І, розсіяного склерозу, раку, серцево-судинного захворювання, ч наприклад, рестенозу після пластичної операції на судинах із розширенням порожнини надувним балоном та ї- часткового видалення кровоносної судини, рестенозу після реконструювання кровоносних судин, реакції "трансплантат проти хазяїна", подагри, полікістозної хвороби нирок та інших проліферативних захворювань, патогенез яких залучає патологічну проліферацію клітин. Зокрема, композиції за цим винаходом є придатними « для лікування раків, у тому числі раків, до яких належить пухлина лімфоїдної тканини, рак товстої кишки, рак грудної залози, рак яєчника, рак підшлункової залози та ракові пухлини унаслідок ураження ендотеліальних - с клітин. а Спосіб лікування включає парентеральне або пероральне введення ефективної кількості обраної сполуки за "» цим винаходом, у переважному варіанті диспергованої у фармацевтичному носії. Терапевтично придатні кількості композиції за цим винаходом, як правило, становлять від приблизно О,01мг/кг до приблизно 1ООмг/кг, однак вони будуть легко визначатись фахівцем у цій галузі у залежності від шляху введення, віку та стану -і пацієнта. Терапевтично придатні кількості композиції за цим винаходом можуть вводитись від одного разу до 1» десяти разів на день у разі гострого або хронічного захворювання. Ніякі неприйнятні токсикологічні ефекти не очікуються у разі, якщо сполуки за цим винаходом вводяться у відповідності до цього винаходу. - Сполуки за цим винаходом є придатними також як протизапальні та протигрибкові засоби. Як такі композиції їз 50 за цим винаходом є придатними для лікування протизапальних та грибкових інфекцій у людей, тварин та грибкових інфекцій у рослин. до) Фармацевтичні композиції, до складу яких входять сполуки за цим винаходом та/або їхні похідні, можуть виготовлятись у вигляді розчинів або ліофілізованих порошків для парентерального введення. Порошки можуть відновлюватись шляхом додання придатного розчинника або іншого фармацевтично прийнятного носія перед використанням. У разі застосування у рідкій формі композиції за цим винаходом у переважному варіанті включають до складу забуференого ізотонічного водного розчину. Прикладами придатних розріджувачів є о нормальний ізотонічний фізіологічний розчин, стандартний 595 розчин декстрози у воді та забуферений розчин іме) ацетату натрію або амонію. Такі рідкі лікарські форми є придатними для парентерального введення, однак їх можна використовувати також для перорального введення. 60 Може виникнути необхідність додання до фармацевтичних композицій, які включають сполуки за цим винаходом, наповнювачів, наприклад, полівінілпіролідинону, желатини, гідроксицелюлози, аравійської камеді, поліетиленгліколю, маніту, хлориду натрію, цитрату натрію або будь-якого іншого наповнювача, відомого фахівцю у цій галузі У альтернативному варіанті фармацевтичні сполуки можуть інкапсулюватись, таблетуватись або виготовлятись у формі емульсії або сиропу для перорального введення. Фармацевтично 65 прийнятні тверді або рідкі носії можуть додаватись для підсилення або стабілізування композиції або для полегшення виготовлення композиції. До рідких носіїв належать, але ними не обмежуються, сироп, арахісова олія, оливкова олія, гліцерин, фізрозчин, спирти та вода. До твердих носіїв належать, але ними не обмежуються, крохмаль, лактоза, сульфат кальцію, дигідрат, біла речовина метлички абисинської, стеарат магнію або стеаринова кислота, тальк, пектин, аравійська камедь, агар або желатина. Носії можуть включати також матеріал уповільненого виділення, наприклад, але без обмеження ними, моностеарат гліцерину або дистеарат гліцерину, самостійно або у суміші з воском. Кількість твердого носія змінюється, але у переважному варіанті становить від приблизно 20мг до приблизно 1г на стандартну дозу.

Фармацевтичні дозовані форми виготовляють за допомогою традиційних способів, наприклад, але без обмеження ними, помелом, змішуванням, гранулюванням та пресуванням, за потребою, для таблетованих 7/0 форм; або помелом, змішуванням та заповненням для твердих желатинових капсульованих форм. У разі використання рідкого носія лікарська форма буде мати вигляд сиропу, еліксиру, емульсії або водної/неводної суспензії. Така рідка лікарська форма може вводитись безпосередньо або заливатись до м'якої желатинової капсули.

Наведені далі Приклади служать для ілюстрування цього винаходу. Ці Приклади ні у якому разі не призначені 7/5 для обмеження обсягу цього винаходу, але мають на меті лише демонстрацію того, яким чином одержувати та використовувати сполуки за цим винаходом. У згаданих Прикладах усі температури наведено у градусах за

Цельсієм. Скорочення КТ означає кімнатну температуру.

Приклад 1

Сполуки за цим винаходом можна одержувати традиційними способами органічної хімії. Наведена далі на реакційній схемі послідовність реакцій є загальним способом, придатним для одержання сполук за цим винаходом. 2,6-дихлорпурин розчиняють у бутанолі і додають відповідний К. амін. Після нагрівання впродовж декількох годин одержану реакційну суміш охолоджують і одержують сполуку 1. До сполуки 1 додають спочатку гідрид натрію, потім Ко і одержують сполуку 2. До сполуки 2 додають Кз у розчині з М-метилпіролідиноном.

Одержану суміш нагрівають впродовж відповідного часу з наступним очищенням та одержанням необхідної сч г сполуки. сі г (о)

КОСУ як ДУ а Іі бутанол . 4 аХ Ге! сч зо ' іа ї 2 п я. -- м " й А а З

Зо ве Фе М-метилпіролідинон син В ї- ва Ра з 2

Вказану далі сполуку було одержано за способом, опис якого було наведено перед тим. «

Одержання 2-хлор-6-(4-метоксибензиламіно)пурину (1) 2,6-дихлорпурин (4,06г, 21,5ммоль) суспендували у п-бутанолі (1І5Омл) та додавали 4-метоксибензиламін З с (3. 4мл, 2бммоль). Одержаний розчин спочатку просвітлювався і знову ставав каламутним через декілька хвилин. "» Згаданий розчин нагрівали при 1202С впродовж 2год, після чого охолоджували. Згаданий п-бутанол випарювали " з наступним суспендуванням одержаного залишку у суміші води та діетилового ефіру. Додавали розчин 2М

Маон (1,Змл, 2бммоль) і одержаний розчин перемішували впродовж 10хв перед фільтруванням. Одержаний відфільтрований осад промивали водою та невеликою порцією ефіру, після чого сушили під вакуумом.

Ше Одержану залишкову рідину витримували впродовж ночі, наступного дня збирали додаткову кількість кристалів і ї» промивали їх діетиловим ефіром.

Одержання 2-хлор-6-(4-метоксибензиламіно)-9-ізопропілпурину (2) - 2-хлор-6-(4-метоксибензиламіно)пурин суспендували у сухому диметилформаміді (бмл) та обробляли 6090 ї» 20 дисперсією гідриду натрію (82мг, 2,0бммоль). Одержану суспензію перемішували впродовж ЗОхв. За цей час згадана суспензія перетворилась на прозорий розчин світложовтого/зеленого кольору. Впродовж 5хв додавали їз 2-йодпропан (0,280мл, 1,7екв.) і одержаний розчин перемішували впродовж 2 днів. Додавали воду і одержаний розчин екстрагували етилацетатом. Одержаний органічний шар випарювали з одержанням цільового продукту ізопропілпурину. 29 Одержання 2-діетаноламіно-6-(4-метоксибензиламіно)-9-ізопропілпурину, (3) (ФІ Пурин (1,65г, 4,р98ммоль) розчиняли у диметилсульфоксиді (12мл) та діетаноламіні (4мл), нагрівали при юю 14022 впродовж (2-3) днів, потім при 1609 впродовж 1 дня. Одержаний розчин охолоджували і додавали насичений водою бутанол (100мл). Після цього розчин промивали водою (Зх5Омл) і випарювали з одержанням до Масла брунатного кольору. Одержаний залишок хроматографували на силікагелі з елююванням спочатку етилацетатом, потім 395 розчином метанолу у етилацетаті з одержанням цільового продукту. "Н-ММЕ (СОСІ»): 7,29 (рг 8, 1Н), 7,25 (й, 2Н), 6,94 (Брг в, 1Н), 6,83 (а, 2Н), 5,43 (Бг 85, «2Н), 4,63 (рг 8, 2Н), 4,53 (т, 1Н), 3,86 (ї,

АН), 3,76 (т, 7Н), 1,47 (4, 6Н).

У Таблиці 1 наведено сполуки за цим винаходом, які було одержано за способом синтезування, викладеним вв У цьому Прикладі.

ї і 2 сч 2 о сч зо « - - з ці « и з с г» 4 - т - во

Іо о ю во бо (4-нітрофеніл)метиламіно н СІ о і 20 см 5 о см зо « - « з к « ю нов) с

І» - 2 - я, щ їз о т бо 65

Циклобутламно Мети ла.

З-метоксипропіламіно Метил Діетаноламіно о ів сч

2 о сч зо їй

-

«

з ц

«

б з є г» в - ь - зо щ з зв о ю во 65

Приклад 2

У цьому прикладі наведено опис одержання сполук за цим винаходом відповідно до наведеної далі загальної схеми синтезу

ДУ сто т Й

Ь- в/х Гра; с М Етанол, нагрівання у с н колбі зі. зворотним 70 холодильником га диметилформамід

Кк к г со Аз ее в; М-метилпіролідинон, 140. с у п, кі

Одержання і2-хлорпурин-б-іл(4-хлорфеніл)метилі|аміну:

До суспензії 15г (0,0794моль) 2,6-дихлорпурину у 250мл абсолютного етанолу додавали 12,7мл (0,087Змоль) триетиламіну та 10,62мл (0,087З3моль) 4-хлорбензиламіну. Одержану суміш нагрівали у колбі зі зворотним холодильником при температурі 80 впродовж 16бгод (спостерігалось утворення кремоподібного осаду білого кольору). Одержану реакційну суміш охолоджували і одержаний осаджений продукт видаляли фільтруванням.

Одержаний осад промивали етанолом (З350мл) та сушили під високим вакуумом впродовж 24год. су

Характеристики продукту визначали за допомогою 1Н-ЯМР.

Одержання 42-хлор-9-(метилетил)пурин-6-іл(4-хлорфеніл)метилі|аміну: о

До розчину бг (0,020моль) 2-хлор-6-«4-хлорфеніл)уметиламінопурину у 41мл безводного диметилформаміду додавали 5,64г (0,041моль) безводного карбонату калію та 3,41мл (0,03Б5моль) 2-йодпропану і перемішували при кімнатній температурі впродовж 1бгод. До одержаної суміші додавали 500мл води і перемішували впродовж су год. Одержаний осад відфільтровували, промивали водою (З5Омл) і сушили у вакуумній печі при температурі 502 впродовж 16бгод. Цільовий продукт було одержано у вигляді твердої речовини не зовсім білого кольору з З визначенням характеристик за допомогою 1Н-ЯМР. «-

Одержання 412-((2-аміноетил)аміно)|-9-(метилетил)пурин-6-іл(4-хлорфеніл)метилі аміну:

До розчину 3,36бг (0,01моль) 42-хлор-9-(метилетил)пурин-6-іл)//4--хлорфеніл)метилІіаміну у 1Змл безводного З 1-метил-2-піролідинону додавали 4,б8Змл (0,7О0моль) 2-аміноетиламіну і одержану суміш нагрівали при |- температурі 14097 впродовж 24год. Одержану сполуку піддавали градієнтному гель-хроматографуванню з застосуванням сумішей дихлорметану/метанолу з одержанням 1-метил-2-піролідинону. Одержану суміш розчиняли у дихлорметані та екстрагували водою (520мл). Одержаний органічний шар сушили над безводним « сульфатом натрію та випарювали з одержанням твердої речовини не зовсім білого кольору. Характеристики цільового продукту визначали за допомогою 1Н-ЯМР; чистоту перевіряли за допомогою високоефективної - с хроматографії з оберненою фазою (колонка УМО С-18; 50х4,4мм; 5-5 120 А? 0,195 суміш трифтороцтової ч кислоти-води/0,195 суміш трифтороцтової кислоти-ацетонітрилу). -» У наведеній далі Таблиці 2 представлено сполуки за цим винаходом, які було одержано за загальним методом синтезу, який представлено у цьому Прикладі У Таблиці 2, М5-Мас-спеістгр та МНе-маса молекулярного іона- попередника плюс одного атому водню. -І в - че їз о з во бо (2-трифторметил-феніл)метиламіно Ізопропіл |(2-гідроксіетиламіно 395 о і 20 см 5 о сч зо « - « з й « ю З с

І» - 2 - я. щ з о т бо 65

Ізопропіл |2-гідрокси-1-(5)-метилетиламіно

Ізопро- 1 7 --тідрокси-1 -(5)-метилетиламіно (4-трифторметилфеніл)метиламіно Ізопропіл |2-гідрокси-1-(5)-метилетиламіно 403 о і 20 см що о (в фтор зтрифторметитфенїметилемно | пдроюиметилтронямне 1 а см зо « - « з й « ю з с

І» - 2 - я, щ їз о т бо 65

Ізопро-1 8--аміно-2-метилпропіламіно

Приклад З

Цей Приклад описує спосіб одержання сполук за цим винаходом. Спосіб, який розкривається у цьому

Прикладі, незначно відрізняється від способу, який було розкрито у Прикладі 1.

ДЮ шк Фе си М бутанол, З А, ч 70 І а ман пе п, я

У па Фе рови М а рах ч М -метилпіролідинон ан па пе в 5

Наведену далі сполуку було одержано за методом, який було наведено перед тим.

Одержання 2,6-дихлор-9-ізопропілпурину (4)

До розчину 0,67г 2,6-дихлорпурину у 5Бмл диметилформаміду при кімнатній температурі додавали 0,16г (1,1екв.) порошкоподібної суміші 5095 гідриду натрію/масла. Після припинення виділення водню до одержаного аніонного розчину додавали значний надлишок (2мл) ізопропілиодиду. Цей реакційний розчин перемішували с ов Впродовж трьох днів при температурі довколишнього середовища. Реакцію швидко припиняли шляхом додання

ЗОмл холодної води та екстрагували етилацетатом (З5Омл). Одержані органічні екстракти змішували та і) промивали зворотним струменем води (3З35Омл) із подальшим промиванням розсолом (20мл). Одержаний етилацетатний розчин сушили над безводним сульфатом магнію та випарювали. Одержану сполуку піддавали градієнтному гель-хроматографуванню з застосуванням сумішей гексану/етилацетату з одержанням продукту с

М-9 та ізомеру М-7.

Одержання 2-хлор-6-аніліно-9-ізопропілпурину (5) - 2,6-дихлор-9-ізопропілпурин (0,019г, О0,081ммоль) розчиняли у бутанолі (0,5мл) і додавали анілін (0,044мл, - 0,244ммоль). Одержану реакційну суміш нагрівали при температурі 1209 впродовж 10Огод, охолоджували, розбавляли ЕЮАс і тричі промивали водою. Одержану суміш сушили над Мо50, і концентрували з одержанням З

Зв твердої речовини не зовсім білого кольору. ча

Одержання 2-діетаноламіно-6-(4-феніланіліно)-9-ізопропілпурину (б)

Розчин б7мг 2,6-дихлор-М-9-ізопропілгіурину та 17ООмг 4-феніланіліну у їмл п-октанолу нагрівали при температурі 809 впродовж 24год. Видаляли іп масо п-октанол, після чого заміняли їмл 4095 розчину « діетаноламіну у диметилсульфоксиді. Одержаний розчин нагрівали при температурі 1309 впродовж 48год. Реакційну суміш охолоджували до температури довколишнього середовища, після чого розбавляли 1Омл води з /- с подальшим екстрагуванням етилацетатом (З хЗОмл). Одержані органічні екстракти змішували та піддавали ч зворотному промиванню водою (З3х20мл) та розсолом (1О0мл). Одержаний етилацетатний розчин сушили над ни безводним сульфатом магнію, фільтрували і розчинник випарювали. б5мг неочищеного продукту кристалізували з розчину тетрагідрофурану-ефіру.

У наведеній далі Таблиці З представлено сполуки за цим винаходом, які були одержані за загальним і методом синтезу, наведеним у цьому Прикладі. щі - че їз о з во бо (4-аміносульфоніл-феніл)метиламіно Ізопропіл СІ ю ів 2 сч 5 о сч з « - « з к « я З с

І» - т - з т. че о ю бо б5 (ахлоріюніпметнлемно 0 (вопропі20- (4-фторфеніл)метиламіно Ізопропіл Діетаноламіно о ів сч

2 о сч зо «

-

їй ц з

«

б З є г» в - ь - зо щ з зв о ю во 65

Приклад 4

У цьому Прикладі наведено опис методу одержання сполук за цим винаходом. Метод синтезу, який розкрито у цьому Прикладі, лише незначно модифіковано порівняно з методом, розкритим у Прикладі 1. сі а

Хл-- 5 5 хо и м м с, ї 2

Мт па в, н,

М М Ез, А, М-метилпіролідивон М М

Фе; або рф У в Н «сполучення" сі М М

А не А ва

Одержання 2,6-дихлор-9-ізопропілпурину (4) 2,6-дихлорпурин (5,00г, 26,4бммоль) суспендували у 5Ббмл сухого диметилформаміду при кімнатній температурі та обробляли гідридом натрію, 6095 дисперсія (1,27г, 31,75ммоль), яку додавали порціями. Після с об перемішування впродовж год. додавали 2-йодпропан (4,5мл, 44,98ммоль) і одержану реакційну суміш перемішували впродовж 2 днів. Одержану реакційну суміш виливали до діетилового ефіру і промивали один раз і) насиченим розчином бікарбонату натрію та один раз водою. Одержану суміш сушили над безводним сульфатом натрію та концентрували іп масо. Одержаний концентрат піддавали гель-хроматографуванню з елююванням 1096 розчином ацетону у дихлорметані з одержанням необхідного продукту алкілування М-9 у вигляді твердої с зо речовини білого кольору.

Одержання 2-хлор-6-(4-метилмеркапто)аніліно-9-ізопропілпурину (5А) - 2,6-дихлор-9-ізопропіллурин (0,15г, 0,649ммоль) розчиняли у п-бутанолі (4мл) і додавали - 4-(метилмеркапто)анілін (0,089мл, 0,714ммоль) та триетиламін (0,20мл, 1,4З3ммоль). Одержану реакційну суміш нагрівали при температурі 809 впродовж ночі. Охолоджену реакційну суміш розбавляли етилацетатом та - з5 промивали їх! НСІЇ, їІхнасиченим розчином бікарбонату натрію та Іхрозсолом перед висушуванням за ча допомогою безводного сульфату натрію та концентруванням іп масо. Одержаний залишок піддавали гель-хроматографуванню з елююванням 295 розчином метанолу у дихлорметані з одержанням необхідного продукту у вигляді твердої речовини білого кольору. «

Одержання 2-діетаноламін-6-(4-метилмеркапто)анілін-9-ізопропілпурину (бА)

Пурин (0,18г, 53Оммоль) розчиняли у М-метилпіролідиноні (Змл) та діетаноламіні (1мл), після чого - с нагрівали при температурі 1202 впродовж ночі. Охолоджену реакційну суміш виливали до діетилового ефіру та а тричі промивали водою перед висушуванням над безводним сульфатом натрію та концентруванням іп масцо. ,» Одержаний залишок піддавали гель-хроматографуванню з елююванням 595 розчином метанолу у дихлорметані з одержанням необхідного продукту у вигляді твердої речовини не зовсім білого кольору. "Н-ЯМР (5, СОСІ»): 8,08 (в, 1Н), 7,58 (й, 2Н), 7,47 (в, 1Н), 7,18 (9, 2Н), 4,95 (Бг 8, «2Н), 4,52 (га, 1Н), 3,94 (т, 4Н), 3,83 (т, 4Н), - 2,43 (в, ЗН), 1,47 (а, 6Н). їх Одержання 4-(2-тієніл)бензонітрилу

Деякі К./ групи повинні спочатку бути синтезовані перед реагуванням із 2,6-дихлор-9-ізопропілпурином. Ці - групи можна синтезувати за допомогою різноманітних методів сполучення та інших синтетичних процедур, їх 20 відомих фахівцям у цій галузі органічного синтезу.

До пробірки високого тиску додавали 4-бромбензонітрил (0,20Ог, 1,10ммоль), г» тетракіс(трифенілфосфін)паладій (0) (0,127г, О,1екв.) та 2-тіофенборонову кислоту (0,211г, 1,65ммоль).

Одержану реакційну суміш промивали під вакуумом та тричі продували сухим азотом. Після продування до пробірки додавали етиленглікольдиметиловий ефір (5,5мл) та водний розчин карбонату натрію (2,53мл, 1М). 29 Після цього пробірку герметизували та нагрівали при температурі 802С впродовж ночі. Охолоджену реакційну

ГФ) суміш розбавляли діетиловим ефіром та двічі промивали водою перед висушуванням над сульфатом натрію та концентруванням іп масо. Одержаний залишок піддавали гель-хроматографуванню з елююванням 1090 о розчином етилацетату у гексані з одержанням необхідного продукту у вигляді твердої речовини білого кольору.

Одержання 4-(2-тієніл)бензиламіну 60 4-(2-тієніл)бензонітрил (0,086г, 0,464ммоль) розчиняли у сухому тетрагідрофурані (1,бмл) перед додаванням крапля за краплею алюмогідриду літію (04бмл, 0,44б4ммоль, 1М розчин у тетрагідрофурані). Реакцію продовжували при перемішуванні при кімнатній температурі впродовж ночі. Дані тонкошарового хроматографування (595 розчин метанолу у дихлометані) все ще вказували на присутність вихідного матеріалу.

Додавали ще Текв. алюмогідриду літію. Через їгод реакцію швидко припиняли за методом Фізера (Ріезег) та бо Фізера (Гіезег) з використанням води (17,4бмкл), водного розчину гідроксиду натрію (17,4бмкл, 1595 розчин) та води (52,37мкл), які послідовно додавали до реакційної суміші. Після цього одержану реакційну суміш розбавляли діетиловим ефіром і водою та двічі екстрагували діегиловим ефіром перед висушуванням над сульфатом натрію та концентруванням іп масо. Одержаний залишок було використано без будь-якого додаткового очищення.

У наведеній далі Таблиці З представлено сполуки за цим винаходом, які було одержано за загальним методом синтезу, який представлено у цьому Прикладі. то ів сч о сч зо - - - з в « «о З - г» 47 ї. щ я. з їз з о ю 60

Приклад 5

У цьому Прикладі наведено опис методу одержання сполук за цим винаходом. Метод синтезу, який розкрито у цьому Прикладі, лише незначно модифіковано порівняно з методом, розкритим у Прикладі 1. б5

Сі с «м понопнноитрнть нин пи поданні ф

Ж ман Ж у; на м В на м М т в . 2

Е3-С пірндин сс,

СІ

Со

Язик М н а Ве

Одержання 2-аміно-б-хлор-9-метилпурину (7) 2-аміно-6-хлорпурин (1,08г, б4ммоль) суспендували у сухому диметилформаміді (/Убмл) та обробляли гідридом натрію, 6095 дисперсія (0,28г, 7ммоль). Одержану суспензію перемішували впродовж 15хв перед доданням йодметану (0,44мл, 7,0бммоль) і одержаний розчин жовтого кольору перемішували впродовж 105хв.

Одержану тверду речовину відфільтровували, одержаний фільтрат випарювали перед доданням води впродовж 10хв. Одержану -тверду речовину відфільтровували та сушили впродовж ночі з одержанням цільового продукту сч у вигляді суміші продуктів алкілування М-7 та М-9. Залишкову рідину відстоювали впродовж ночі; наступного дня було зібрано додаткову кількість кристалів, які висушували. о

Одержання б-хлор-2-(2-метоксіацетиламіно)-9-метилпурину (8)

Одержану суміш вищезгаданих ізомерів розчиняли у дихлорметані та піридині (2екв.) з подальшим обробленням метоксіацетилхлоридом (4екв.). Одержану реакційну суміш перемішували при кімнатній сч зо температурі до завершення реакції. Одержану реакційну суміш випарювали і фільтрували через шар силікагелю з елююванням 295 розчином метанолу у дихлорметані з подальшим очищенням засобами «І гель-хроматографування з елююванням 295 розчином метанолу у дихлорметані з виділенням необхідного - продукту.

У наведеній далі Таблиці 5 представлені сполуки за цим винаходом, які було одержані за методом синтезу, чІ який представлено у цьому Прикладі. ред у цьому Пр д їм

Сполуки, які були одержані за методом

Прикладу 5 « то - с . я Приклад 6

У цьому Прикладі наведено опис методу одержання сполук за цим винаходом. Метод синтезу, який розкрито у цьому Прикладі, лише незначно модифіковано порівняно з методом, розкритим у Прикладі 1. -І ! : в,

ЧК»

М т в вм Ї пні чн - т нор їз ! бутанол, й "з са й са Ме .- на,а 7 М -метилпіролідинон

Ф) т я, іме) й Со т СО ман ве у яз в 65 Наведену далі сполуку було одержано за методом, який було наведено перед тим.

Одержання 2-хлор-6-(4-фенілбензиламіно)пурину (9)

2,6-дихлорпурин (5,0г, 26,45ммоль) суспендували у п-бутанолі (5Омл) і додавали 4-фенілбензиламін (6,61г, 29,ммоль) та триетиламін (4,1мл, 29,1ммоль). Одержаний розчин нагрівали при температурі 12022 впродовж ночі, після чого охолоджували. Одержаний продукт відфільтровували за допомогою надлишку п-бутанолу і осад промивали 10б0мл 1М НСІ та 200мл води. Одержану тверду речовину сушили у вакуумі впродовж ночі при температурі 702 з одержанням необхідного продукту у вигляді твердої речовини блідо-жовтого кольору.

Одержання 2-діетиламіно-6-(4-фенілбензиламіно)пурину (10) 2-хлор-6-(4-фенілбензиламіно)дпурин (2,0г, 5,9бммоль) додавали разом із діетаноламіном (11,4мл, 119,2ммоль) і М-метилпіролідиноном (1Омл) та нагрівали при температурі 12097 впродовж ночі. Одержану 70 охолоджену реакційну суміш виливали до дихлорметану та двічі промивали водою. Одержаний органічний шар сушили безводним сульфатом натрію та концентрували іп масцо з одержанням необхідного продукту у вигляді твердої речовини блідо-зеленого кольору, яку додатково сушили у вакуумній печі при температурі 70 С впродовж 2 днів.

Одержання 2-діетаноламіно-6-(4-фенілбензиламіно)-9-метилпурину (11) 2-діетаноламіно-6-(4-фенілбензиламіно)пурин (0,050г, 0,124ммоль) розчиняли у сухому диметилформаміді і обробляли гідридом натрію впродовж год, 6095 дисперсія (5,5мг, 0,13бммоль). Додавали йодметан (0,009мл, 0,148ммоль) і одержаний розчин перемішували при кімнатній температурі впродовж ночі. Одержану реакційну суміш виливали до діетилового ефіру та двічі промивали насиченим розчином бікарбонату натрію перед висушуванням над безводним сульфатом натрію та концентруванням іп масою. Одержаний залишок піддавали гель-хроматографуванню з елююванням 595 розчином метанолу у дихлорметані з одержанням необхідного продукту у вигляді твердої речовини білого кольору. "Н-ЯМР (5, СОСІ 5): 7,55 (т, 4Н), 7,41 (т, 4Н), 7,35 (т, 4Н), 6,41 (рг 5, «1Н), 5,10 (Бг в, «2Н), 4,72 (рг 5, 2Н), 3,86 (т, 4Н), 3,74 (т, 4Н), 3,59 (в, ЗН).

У наведеній далі Таблиці 6 представлено сполуки за цим винаходом, які було одержано за методом синтезу, с який представлено у цьому Прикладі. о см

Зо « - « щі - « й й й й й т с

Із» Приклад 7

Композицію за цим винаходом було піддано наведеним далі аналізам.

СОК? аналізи;

Композиції за цим винаходом аналізували для визначення активності пригнічення СОК2. Аналітична система і (загальний об'єм 5Омкл) включала 50мМ Трис-СІ, рН 7,4, 10ММ МосСі», 5ММ дитіотреїтолу, мкг гістону НІ,

ЧК» ЗОмМкМ аденозин-5-трифосфату (1мкКі аденозин-5'-трифосфату, який було мічено гамма- ЗР), 1Омкг - сироваткового альбуміну великої рогатої худоби та Інг очищеної СОК2. Після інкубування при температурі 302С впродовж ЗОхв, реакцію швидко припиняли шляхом додання 1Омкл холодної 1095 трихлороцтової кислоти і т» 50 одержані зразки блотували на нітроцелюлозні фільтри. Згадані фільтри екстенсивно промивали 1090

Кз трихлороцтовою кислотою та аналізували на радіоактивність. У контрольних пробах ферменту не було. Для підтвердження активності різних сполук за цим винаходом, сполуки додавали до вищезгаданої аналітичної системи з концентраціями у межах від 10Омкг/мл до 0,02мкг/мл. Після інкубування впродовж ЗОхв аналітичні пробірки піддавали вищезгаданій обробці. Під час усіх аналізів додавали різні концентрації оломуцину і одержану суміш використовували як стандартний позитивний контроль. Значення ІСо (ферменту), які наведено (Ф) у Таблиці 7, визначаються як концентрація, необхідна для 5095 пригнічення активності СОКО. з Приклад 8 | шо

Аналізи проліферації клітин во Клітини гладких м'язів аорти пацюків початкових пасажів (музей клітин для серцево-судинної терапії) висівали на 48-лункові планшети (компанія РаЇсоп, мл/лунку) з густиною 2000Оклітин/мл до модифікованого за способом Дульбекко середовища Ігла, до складу якого було введено 595 інактивованої теплом сироватки великої рогатої худоби. Клітини інкубували у стандартному термостаті для культур тканин впродовж 48год. Живильне середовище відсмоктували і лунки поповнювали 0,2мл свіжого живильного середовища. Сполуки за цим б винаходом додавали з концентраціями у межах від 100мкг/мл до 0,37мкг/мл. Після інкубування впродовж 48год живильне середовище відсмоктували і культури обробляли 0,2мл фізіологічного розчину, до якого було додано

0,25мкл розчину фенозинметосульфату з МТЗ (аналітичний набір Се Тег 9654 Адцеоивз Моп-гадіасіїме сеї ргоїїТегайоп аззау Кі, номер за каталогом б 5430, компанія Рготеда, 2800 УМУсодз НоПом/ Коад, Мадізоп, УМІ 53711-5399). Значення ІС 5о для клітин, які наведено у Таблиці 6, було визначено як концентрацію, необхідну для 5096 пригнічення проліферації клітин. Додавали різні концентрації оломуцину і одержану суміш використовували як стандартний позитивний контроль. " (мкг/мл), (мкг/мл), фермент клітини пметокивенниламю 00003800 дн аметкоюбенилмно 1110 Ме 11111111001111111111111111111111111111116ю і ажлорбенитюи 11111186 дно п ервензилки 00000000 дя 2 пметосивензилемію 00 омели 00020000 см 2 о сч зо - - аметксибенилемно 0000 вопропл 000000 демо пдеюютеви о 00000000001006000250000 зв М ч 4 З с . г»

БО Піеронлемю 00000000 (впро 000000 Детнолемню 000000000000000000000800лНо - аметкснбениламно 0000 вопроліл 00000 Діеолроланоламио 11111111 080 дно м - жфенляняю 00000000 вопропл 000000 Детжнелмню 01111111111110000600 дно фО00 000 пліендбеняиламію 00000000 (впро 000000 Детнолемню 00000000000000000000000600лН пфенлвензиламно 000000 вопропл 000000 Земнолололяндоя 11111000 дно їз аа метипфенілбензиламіно вопропіл 00000 (Детаноламно 77777711 061 ДНО піатрифторметилфеніуюензиламно вопроліл 0000 Детжномне 11111110 дно 550 ятометюювняюю 00000000 (вет 00000606 но о з

Зметксибенилемно 00000 00020111111111111111111111000090 дно бо бо (д4-трифторметилфеніл)метиламіно Ізопропіл Діетаноламіно 0,56 дн

(іфтомфеняметиламіо 000 вопропл 000000 (01 ідрокойметил о метиттроліламіно 00000005 27 о (асульфонамідофенілметиламіно зопропіт (деміноетлемню 77711111 ДН і см 5 о сч зо « - деоданнеум 111М

ДН - Дані недоступні і -

Властивості пригнічення проліферації клітин сполук за цим винаходом демонструються їхньою здатністю до пригнічення проліферації клітин у межах від приблизно 0,05мкг/мл до 10Омкг/мл, за переважним варіантом менше ніж 0О,5мкг/мл. «

Подібні ж аналізи було здійснено з використанням наведених далі ліній клітин; РЗ88 - пухлина лімфоїдної тканини мишей; 11210 - лімфоцитарний лейкоз мишей; Сасо2 - аденокарцинома товстої кишки людини; МСЕ? - - с аденокарцинома грудної залози людини; РируУ5МС - клітини гладких м'язів аорти новонароджених пацюків; "з Омусаг - карцинома яєчника людини; Рапсі - аденокарцинома підшлункової залози людини; та НОМЕС - " ендотеліальні клітини пупкового канатику людини. Пригнічувальну активність декількох композицій за цим винаходом проти однієї або декількох ліній клітин представлено у наведених далі Таблицях 8 та 9. - в - (а-метоксисфеніл)метиламіно зопропіл/Детаноламіно 15 25 4580/0010 05 30 т (асфендфенюмно 00000 вопролі Детанолемно 10040 05 402070 10 (феніфенілетилямно 0 (вопропіл Детанолеміо 210 10 35 1013 20 їз (іметоксифеннумелиамно ОО вопроіл Межфелно 0 600000000000550 4011

Зсфеноксифеніл, З-бензилоксифеніп Ізопропіл Детаноламіно | 151. 1120 во о з 65 б5

Приклад 8

Ефективність сполуки за цим винаходом оцінювали за допомогою моделі лейкозу мишей. Модель лейкозу мишей є стандартною моделлю, яка застосовується для оцінки протипухлинних лікарських засобів. Мишам лінії

СОР внутрішньоочеревинно впорскували клітини 11210 (1х10Зклітин/мишу). Через 24 год цих мишей обробляли різними дозами (внутрішньоочеревинно) сполуки З Прикладу 71 у фізрозчині. Режим дозування, який було застосовано у цьому дослідженні, у загальних рисах наведено у представленій далі Таблиці 10. Мишам вводили сполуку З щоденно або через день. Контрольним мишам вводили фізрозчин. Через 7 днів введення сполуки припиняли і контролювали виживаність. в 1 |Моєредня чно виживанос (дні Орокаконттоль оо

Контоль (Фзрозчид 11111117 ловиМ) 1111116

ПИ ПНЯ ПО ПОН ПО ів 0 пмждвмнаданії, зл 00000000 0 рмомдвмнадніої 000 воля 10110000ю 11111 ямаєсянітьз ви засво 11111 вможсоднївви зиму

Наведені результати свідчать про те, що виживаність мишей, яким вводили сполуку З, перевищувала виживаність контрольних мишей.

Приклад 9

У цьому прикладі визначається ефект гострого місцевого введення сполуки З Прикладу 1 щодо скорочення с утворення неоіїнтими після пластичної операції на моделі сонної артерії пацюка за допомогою балонного катетера. У цьому прикладі ліві загальні сонні артерії статевозрілих пацюків-самців (п-10 на експериментальну о групу) піддавали хірургічному пошкодженню за допомогою катетера-балона Фогарті (Годапу). Негайно після пошкодження згадану загальну сонну артерію ділили на дві рівні частини за допомогою судинного затискача з утворенням, таким чином, сегмента, який піддається обробці, та сегмента, який обробці не піддається. Після Га цього до дистальної половини загальної сонної артерії вводили катетер для введення лікарського засобу. Після введення лікарського засобу катетер видаляли, а надлишок лікарського засобу вимивали шляхом видалення З судинного затискача та відновлення кровообігу перед перекриттям згаданої артерії. Тваринам було надано «-- період виздоровлення тривалістю у 14 днів перед початком відбору тканини зі згаданої загальної сонної артерії. Зібрану тканину розсікали, неоінтиму поділяли на проіндексовані ділянки з наступним вимірюванням за в допомогою комп'ютерної планіметричної системи. По кожній тварині 15 вимірів було усереднено для сегмента, ї- який обробці не піддавався, та 15 вимірів для сегмента, який було оброблено. 12-(2-аміноетил)аміно)|-9-«метилетил)пурин-6-ілІ(4-хлорфеніл)метилІіамін вводили у дозі 5мг/мл із приблизно 9096 зменшенням площини неоінтими, порівняно з 69о зменшенням у разі введення лише фізіологічного розчину.

Результати цього Прикладу наведено на Фіг. Відповідно до Фіг., введення сполуки З Прикладу 1 до « пошкодженої сонної артерії скорочувало площу неоінтими приблизно на 8890, порівняно до 695 зменшення, яке 8 с було викликано тільки сольовим носієм. й Приклад 10 "» Аналіз ІкВ-о. кінази:

Композиції за цим винаходом було піддано випробуванням із метою визначення активності пригнічення ІкВ-о,

Кінази. Ендотеліальні клітини пупкової вени людини (НОМЕС), які було використано у цих дослідженнях, було -і закуплено від компанії Сіопеїїсв (Сан Дієго, Каліфорнія). Життєдіяльність згаданих клітин забезпечували за їз допомогою середовища для вирощування ендотеліальних клітин, яке було доповнено 295 сироватки зародку великої рогатої худоби, 1Онг/мл рекомбінантного епідермального фактора росту людини, 1мкг/мл гідрокортизону, - Бомг/мл гентаміцину, 5Онг/мл амфотерицину В та 12мкг/мл екстракту головного мозку великої рогатої худоби при 372С у термостаті для культури тканин. Усі живильні середовища та додатки було закуплено від компанії е Сіопейісз (Сан Дієго, Каліфорнія). Ліпополісахарид Е. соїї серотип 0111:84 було закуплено від компанії Зідта що) (Сент-Луїс, Міссурі). Усі інші хімікати мали аналітичну чистоту.

Одержання клітинного лізату: Моношари (75см 7) клітин НОМЕС піддавали обробленню ліпополісахаридом (1ООнг/мл) впродовж бхв, після чого живильне середовище швидко видаляли і моношар тричі промивали забуференим фосфатом фізіологічним розчином (022). Згаданий клітинний шар зішкрібали до 1Омл

ГФ) забуференого фосфатом фізіологічного розчину і клітини осаджували центрифугуванням (З0ООоб/хв., хв, 42).

Клітинний лізат одержували шляхом інкубування клітинного осаду у О,2мл буфера для лізису клітин (20мММ ді ГЕПЕС-буфера, рН 7,3, 50мММ Масі, 7О0мМ МосСі», 1мМ етилендіамінтетраоцтової кислоти, 1мМ етиленбістетраоцтової кислоти, 1ММ ортованадату натрію, 10мММ Д-гліцерофосфату, 1ММ 60 фенілметилсульфонілфториду, 1мММ дитіотреїтолу, 0,596 Нонідету Р-40 (Мопідеї( Р-40) впродовж 15хв при 3720 з багаторазовим прокручуванням на вихровій мішалці. Дебріс зі зразка видаляли шляхом мікроцентрифугування (10000х9, 15хв, 43) і супернатант піддавали "попередньому освітленню" шляхом додання 1О00мл суспензії сефарози 4В у буфері для лізису клітин та обережного перемішування впродовж год при температурі 4 2б. 65 Кульки сефарози 48 видаляли мікроцентрифугуванням, супернатант поділяли на аліквотні проби та зберігали при 8026.

Твердофазний аналіз ІкВ-о, кінази: мкг глутатіонтрансамінази (551)-ІкВ-о, яка відповідала повномірній ІкВ-о, людського походження (компанія Запіа Сги Віоїеспоіоду), інкубували з 2Омкл 5095 суспензії глутатіон

З-сефарози 4ЩВ (компанія РІагтасіа) у реакційному буфері (20мММ ГЕПЕС-буфера, рН 7,3, 10ММ МОаСс!І 5, 15ММ Д-гліцерофосфату, 0,5мММ ортованадату натрію, О,5мММ етиленбістетраоцтової кислоти) впродовж ЗОхв при кімнатній температурі. Комплекс (з51-ІкВ-5 на кульках тричі промивали О,5мл реакційного буфера шляхом ресуспендування та мікроцентрифугування. Потім до комплексу О51-І кВ-о, на кульках додавали 1Омкг лізатного білка клітин НОМЕС у 10Омкл реакційного буфера і одержану суміш інкубували з обережним перемішуванням при температурі 49 впродовж год. Після цього згаданий комплекс на кульках тричі промивали реакційним 70 буфером, до складу якого входило 0,2М Масі, та один раз самим реакційним буфером. Нарешті згаданий комплекс на кульках ресуспендували у 20мкл реакційного буфера, до складу якого входило 5мккКі у-32Р| АТФ ("5О0О0ОКі/ммоль, компанія Мем Епдіапа Мисієаг Согр., Бостон, Массачусетс), та інкубували при кімнатній температурі впродовж 15хв. Реакцію було припинено шляхом додання 1Омкл буфера для зразка для проведення електрофорезу у поліакриламідному гелі у присутності додецилсульфату натрію (50О5-РАСЕ) та 79 кип'ятіння впродовж Зхв перед відокремленням за допомогою БОБ-РАСЕ (10-2095 градієнта Редігель (Кеадудеї), компанія ВіоКкад). Після електрофорезу згаданий гель фіксували (5095 метанолу, 1095 оцтової кислоти) впродовж 15хв, тричі (впродовж 5хв кожного разу) промивали дистильованою НО та обробляли 595 гліцерином впродовж 15хв із наступним висушуванням та експонуванням на плівці для авторадіографії (Х-ОМАТ ХАК-5 Кодак).

Аналіз кінази у гелі: Ізоферменти ІкВ-у випробували на активність за допомогою модифікованих попередньо опублікованих методів (11, 19, 20). Стисло, подвійні зразки згаданого комплексу ІкВ-о-глутатіонсефарози 4В на кульках одержували, як було описано перед тим, і відокремлювали за допомогою 1295 гелю 505-РАСЕ, який було полімеризовано у присутності 15мкг/мл 5Т-ІкВ-а. Після електрофорезу згаданий гель двічі (кожного разу впродовж ЗОхв) обережно промивали за допомогою 50мМ Трис-буфера-НСІ, рН 8,0, 5мМ р-меркаптоетанолу; сч 20906 ізопропанолу з метою видалення додецилсульфату натрію. Після цього білки у гелі було денатуровано шляхом інкубування впродовж 45хв у 100мл 50мМ Трис-буфера-НСЇ, рН 8,0; 5мМ р-меркаптоетанолу; 0,04905 Твін о 40. Після цього згаданий гель розрізали навпіл для відокремлення подвійних зразків; одну половину інкубували у 1ТОмл тільки реакційного буфера, а іншу - у їОмл реакційного буфера, до складу якого входило 1Омкг/мл 2-діетаноламіно-6(4-феніланіліно)-9-ізопропіллурину (сполука б Прикладу 2 ), впродовж год при кімнатній с температурі з подальшим доданням 1ОмкКі Іу-З"РІАТФ та додатковим інкубуванням впродовж год при кімнатній температурі. Після цього згадані гелі було піддано численним промивкам (кожна 1О00мл 595 трихлороцтової З кислоти з 195 пірофосфатом натрію та тривалістю 15хв), доки тїмл промивний розчин не забезпечив майже фонової радіоактивності. Після цього згадані гелі було висушено та експоновано на плівку для авторадіографії.

Одержання 2-діетаноламіно-6-(4-фенілбензиламіно)-9-ізопропілпуринової, активованої епоксидом. афінної до в

Зз5 сефарози 68 матриці. Ліофілізовану, активовану епоксидом сефарозу 68 (компанія Ріпагтасіа І КВ, Піскатавей, ї-

Нью-Джерсі) було обрано для реакції зв'язування завдяки її здатності до утворення ефірного зв'язку між гідроксилвмісним лігандом та епоксидною групою на сефарозі. Згаданий гель піддавали набуханню за інструкціями виробника, 100мг сполуки 6 Прикладу 2 розчиняли у 1мл зв'язувального розчину (1,2:1 (у об'ємному відношенні):0,1М Маон) та змішували з О,бмл набухлого гелю при рН (10-11) впродовж 72год при кімнатній « температурі з обережним перемішуванням. Надлишкові реактивні групи було блоковано 1М етаноламіном шщ с впродовж 4год при температурі 502 і гелеву суспензію виливали до їмл хроматографічної шприц-колонки. ц Смолу активізували трьома поперемінними циклами промивання буферами (по 20 об'ємів колонки кожного: 0,1М "» ацетату, 0,5М Масі, рН 4,0 та 0,1М Трис-буфера-НСІ, 0,5М Масі, рН 8,0) та реакційним буфером (двадцять об'ємів колонки: 20ММ ГЕПЕС, рН 7,3, 10мМ Мосіь, 15мМ р-гліцерофосфату, О,5мМ ортованадату натрію, 0,5мММ етиленбістетраоцтової кислоти). Згадані колонки зберігали при температурі 42С у реакційному буфері, до складу -і якого входило 0,595 азиду натрію та регенерували перед кожним використанням за допомогою поперемінного ї» промивання буферами з низьким та високим рН, як описувалось перед тим.

Активований лізат клітин НОМЕС (50Омкг білка у Тмл реакційного буфера) п'ять разів послідовно пропускали - над сефарозною матрицею СМТ-1545 зі збереженням наскрізної течії (незв'язаного матеріалу). Після цього їх 50 згадану матрицю тричі промивали мл реакційного буфера (промивка 1-3), потім тричі реакційним буфером, до складу якого входило 0,5М Масі (елюат 1-3). Аліквотні проби (2Омкл з їмл) кожного зразка випробували на що) здатність до фосфорилювання на комплексі З51-І кВ-сефароза на кульках та аналізували за допомогою

ЗОЗ-РАСЕ, як описувалось перед тим.

Аналіз афінности збагаченої ІкВ-о кінази. Згадані змішані О,5М Масі елюати зі згаданої афінної матриці 29 було використано як джерело ферменту для розробки фільтрувального аналізу І кВ-о; кінази. До складу кожної

ГФ) реакційної суміші входила афіннозбагачена ІкВ-о, кіназа (1мкг білка), тонг З51-ІкВ-о, кінази та 0,5мкКі (у-2РІДАТФ юю ("5О0О0ОКі/ммоль, компанія Мем/ Епдіапа Мисіеаг Согр., Бостон, Массачусетс) у 20мкл реакційного буфера.

Реакційну суміш інкубували впродовж 15хв при кімнатній температурі і реакцію припиняли доданням 2мкл 0,5М етилендіамінтетраоцтової кислоти. Реакційні суміші наносили на фосфоцелюлозні диски (компанія (зірсо ВК. 60 не ТесппоЇодіез, Гейтерсбург, Мериленд) і фільтри тричі промивали 0,15М фосфорної кислоти з обережним струшуванням впродовж 15хв (до десяти фільтрів було промито З0Омл 0,15М фосфорної кислоти). Після третьої промивки згадані фільтри сушили на повітрі, вносили до сцинтиляційної рідини та піддавали рідинній сцинтиляційній спектрометрії.

Аналіз електрофоретичного зсуву. За допомогою методу екстрагування буфером з високим вмістом солі було бо одержано ядерні екстракти. 1Опмоль двониткового МЕ- КВ конценсусного олігонуклеотиду

(5-АСТТОДООСОСБАСТТТСССАСОС-3) компанія Рготеда) було помічено на 5 кінцевій ділянці 5мкКі

Іу-?РІАТФ ("5000Кі/ммоль, компанія Мем/ Епдіапа Мисіеаг Согр., Бостон, Массачусетс) шляхом інкубування Т4 полінуклеотидкіназою впродовж год при 372. Невключені нуклеотиди було видалено шляхом пропускання реакційної суміші через їмл обертову хроматографічну колонку Зерпадех О-5. Реакції зв'язування здійснювали при кімнатній температурі впродовж год; до складу реакційної суміші входило 1Омкг ядерного екстрагованого білка, 1мкг ДНК з молок лососевих та 5Х107 імпульсів на хвилину ЗР-міченого конценсусного олігонуклеотиду у присутності або відсутності неміченого олігонуклеотиду, об'єм якого перевищував об'єм попередньо згаданого у п'ятдесят разів. ДНК-білкові комплекси розчиняли електрофорезом до 895 неденатурованого поліакриламідного 70 гелю; згадані гелі сушили на фільтрувальному папері та надавали їм видимої форми шляхом авторадіографування. 5 2 в см

Claims

Формула винаходу с

1. Сполука, вибрана з групи, до складу якої входять: « 12-К2-аміноетил)аміно|-9-(метилетил)пурин-б-ілІ(4-хлорфеніл)метиліамін; 12-К2-амінопропіл)аміно|-9--(метилетил)пурин-6б-іл)(4-хлорфеніл)метиліамін; «- 2-(2-аміноетил)(6-Ц4-хлорфеніл)метиліаміно)-9-(метилетил)пурин-2-іл)аміно|етан-1-ол; «т 2-К2-гідроксіетил)(6-(4-хлорфеніл)метиліаміно)-9-(метилетил)пурин-2-іл)аміно|етан-1-ол.

3 2. Сполука за п. 1, яка являє собою 42-|(2-аміноетил)аміно|-9-(метилетил)пурин-6-іл)|(4-хлорфеніл)метиліамін. в.

3. Сполука за п. 1, яка являє собою 12-К2-амінопропіл)аміно|-9--(метилетил)пурин-6б-іл)(4-хлорфеніл)метиліамін.

4. Сполука за п. 1, яка являє собою « 2-(2-аміноетил)(6-Ц4-хлорфеніл)метиліаміно)-9-(метилетил)пурин-2-іл)аміно|етан-1-ол.

5. Сполука за п. 1, яка являє собою - с 2-К2-гідроксіетил)(6-(4-хлорфеніл)метиліаміно)-9-(метилетил)пурин-2-іл)аміно|етан-1-ол. "»

6. Катіонна сіль сполуки за будь-яким з пп. 1-5.

"

7. Сіль сполуки за будь-яким з пп. 1-5, одержана доданням кислоти.

8. Спосіб пригнічення проліферації клітин у ссавців, який включає введення ссавцю терапевтично ефективної кількості сполуки за будь-яким з пп. 1-5.

- 9. Спосіб за п. 8, який відрізняється тим, що згадана терапевтично ефективна кількість становить від їз приблизно 0,001 мг/кг до приблизно 100 мг/кг маси ссавця.

10. Спосіб за п. 8, який відрізняється тим, що згадану сполуку вводять ссавцю, що страждає на розлад, - пов'язаний із проліферацією клітин, вибраний із групи, до якої входять ревматоїдний артрит, вовчак, діабет їз 20 типу І, розсіяний склероз, рак, рестеноз після пластичної операції на судинах із розширенням порожнини надувним балоном або часткове видалення кровоносної судини, рестеноз після реконструювання кровоносних кі» судин, реакція "трансплантат проти хазяїна" та подагра.

11. Спосіб за п. 10, який відрізняється тим, що розладом є рестеноз.

12. Спосіб за п. 10, який відрізняється тим, що розладом є рак. 52

13. Спосіб за п. 10, який відрізняється тим, що розлад вибраний із групи, до якої входять пухлина о лімфоїдної тканини, рак товстої кишки, рак грудної залози, рак яєчника, рак підшлункової залози та ракові пухлини, зумовлені ураженням ендотеліальних клітин. ю

14. Спосіб за п. 10, який відрізняється тим, що розладом є полікістозна хвороба нирок.

15. Спосіб за п. 10, який відрізняється тим, що ссавцем є людина. 60

16. Фармацевтична композиція, яка містить сполуку за будь-яким з пп. 1-5 та один або декілька фармацевтичних наповнювачів.

17. Протигрибковий засіб, придатний для лікування грибкових інфекцій у людей та тварин, який містить сполуку за будь-яким з пп. 1-5. б5