UA78035C2

UA78035C2 - Piperazine benzothiazole for treatment of cerebral ischemic disorders or cns disorders

Info

Publication number: UA78035C2
Application number: UA20041008647A
Authority: UA
Original assignee: Applied Research Systems
Priority date: 2002-04-25
Filing date: 2003-04-25
Publication date: 2007-02-15
Also published as: US7314878B2; SI1501828T1; EA009682B1; WO2003091249A1; JP4523289B2; MXPA04010474A; PT1501828E; EA200401423A1; ES2297165T3; IL164796A; KR20040104572A; CA2481763A1; IL164796A0; BRPI0309594A8; HK1075664A1; AU2003233067B2; ATE383356T1; RS51407B; CY1107204T1; ZA200408023B

Description

Опис винаходу

Цей винахід стосується похідних піперазинбензотіазолу, особливо похідних, призначених для застосування 2 при лікуванні та/або профілактиці церебральних ішемічних розладів або розладів центральної нервової системи (ЦНО). Крім того, цей винахід стосується способів одержання вищезгаданих сполук.

Клітини організму ссавців реагують на деякі позаклітинні подразники активуванням сигнальних каскадів, які опосередковуються різноманітними протеїнкіназами, що активуються мітогенами (МАРК). Незважаючи на відмінності в реакціях на подразники, що діють на попередніх стадіях шляху передачі сигналів, каскади 70. МАР-кіназ організовані аналогічно один одному і включають кінази кіназ МАР-кіназ (МАРККК або МЕКК), кінази

МАР-кіназ (МАРКК або МКК) та МАР-кінази (МАРК). МАР-кінази являють собою широку групу кіназ, до якої належать с-)Ип М-кінцеві кінази (МК), відомі також як "протеїнкінази, що активуються стресом" (ЗАРК), а також кінази, що регулюються позаклітинними сигналами (ЕКК), та рЗ8 МАР-кінази. Кожна з цих трьох підгруп

МАР-кіназ бере участь щонайменше у трьох різних, але паралельних шляхах передачі інформації, які активуються 79 позаклітинними подразниками. Сигнальний шлях МК активується при впливі на клітини чинників навколишнього середовища (наприклад, хімічних токсинів, радіації, гіпоксії та осмотичного шоку), а також при дії на клітини факторами росту або запальними цитокінами, наприклад, А-фактором некрозу пухлин (ТМЕ-А) або

В-інтерлейкіном-1 (1-18).

Дві кінази МАР-кіназ (відомі як МКК або МАРКК), а саме МККА (відома також як /МККІ1) та МКК7, активують

МК шляхом подвійного фосфорилування специфічних залишків треоніну та тирозину, розташованих у межах послідовності Тиг-Рго-Туг у контурі активації ферменту, під впливом цитокінів та сигналів стресу. Відомо, що на ще вищих стадіях сигнального каскаду МККА активується також під впливом кінази кінази МАР-кінази МЕКК1 шляхом фосфорилування у залишках серину та треоніну.

Будучи активованою, МК зв'язується з М-кінцевою ділянкою мішеней транскрипційного фактора та с фосфорилує домени транскрипційної активації, що призводить до підвищеної експресії різних генних продуктів, (9 які можуть викликати апоптоз, запальні реакції або онкогенні процеси |11.

До деяких транскрипційних факторів, відомих як субстрати МК, належать дип-протеїни (с-дУип, дОпВ та допо), аналогічні транскрипційні фактори АТЕ2 та АТЕА, Еі8-транскрипційні фактори, наприклад, ЕЇК-1 та Зар-1, пригнічувач пухлин рБ5З та протеїн домену смерті клітин (ОЕММ). о

Три різних ферменти УМК ідентифіковано як продукти генів МК, ОУМКа2 та УМКЗ; ідентифіковано десять різних с ізоформ ОМК(2). УМКІ та )УМК2 повсюдно експресуються в тканинах організму людини, в той час як ОМКЗ селективно експресується у мозку, серці та тестикулах І2)1. Кожна ізоформа зв'язується із субстратами з о різними значеннями спорідненості, що вказує на специфічне залежне від субстратів регулювання шляхів передачі со сигналів іп мімо різними ізоформами МК. 3о Активацію провідного шляху МК виявлено при численних хворобливих процесах, що вказує на доцільність в розглядання цього шляху як мішені при створенні лікарських засобів. Крім того, молекулярно-генетичні підходи підтверджують патогенну роль цього шляху при різних захворюваннях.

Наприклад, автоіїмунні та запальні захворювання виникають внаслідок неадекватної активації імунної « системи. Активовані імунні клітини експресують численні гени, які кодують молекули чинників запалення, в тому цислі цитокіни, фактори росту, поверхневі клітинні рецептори, молекули адгезії клітин та ферменти розкладу. З с Відомо, що багато таких генів регулюються провідним шляхом ОМК через посередництво активації

І» транскрипційних факторів с-дУип та АТЕ-2.

Інгібування активації УМК у макрофагах, стимульованих бактеріальними ліпополісахаридами ефективно модулює продукування основного запального цитокіну ТМРЕА |З). Інгібування активації УМК послаблює активацію транскрипційного фактора, який спричиняє індуковану експресію матричних металопротеаз (ММР) |4), які, як і відомо, відповідають за посилення ерозії хрящових та кісткових тканин при ревматоїдному артриті та за о генералізоване руйнування тканин при інших автоїмунних захворюваннях.

Каскад ОМК активується також у Т-клітинах під впливом антигенної стимуляції та сумісної стимуляції о рецептора СО28 ІБ) і регулює продукування промотора 1! -2 І6Є). Неадекватна активація Т-лімфоцитів ініціює та со 20 підтримує численні автоїмунні захворювання, в тому числі астму, синдром подразненої кишки та розсіяний склероз. сл Протеїн УМКЗ сильно експресується у схильних до пошкодження нейронах при хворобі Альцгеймера, та в нейронах САТ у пацієнтів, що страждають на гостру гіпоксію І7|. З'ясовано, що ген /МКЗ експресується у пошкоджених ділянках мозку хворих на хворобу Альцгеймера (8). Крім того, з'ясовано, що нейрони мишей лінії 29 |МКЗ КО стають більш резистентними до нейронного апоптозу, індукованого каїновою кислотою, у порівнянні з

ГФ) нейронами мишей дикого типу.

На основі цієї інформації вважається, що сигнальний шлях МК, особливо шлях УМК2 та ОМКЗ, відіграє певну о роль у нейродегенеративних захворюваннях, що регулюються апоптозом, наприклад, у хворобі Альцгеймера, хворобі Паркінсона, епілепсії та епілептичних нападах, хореї Гантінггона, розладах ЦНС, травматичних 60 пошкодженнях мозку, а також в ішемічних розладах та геморагічних нападах.

Як модулятори провідного шляху МК запропоновано кілька типів низькомолекулярних сполук |дивись МО 00/35909; УУО 00/35906; УУО 00/3592; МО 00/64872; УМО 01/12609; УМО 00/75118; УМО 01/126211.

ГУ УМО 01/479201 описано як інгібітори МК похідні бензотіазолу формули (А). б5 в (А)

І

М с нд

Х СМ

Загальною проблемою при лікуванні розладів ЦНС, наприклад, церебральних розладів, є транспортування /о0 терапевтичних сполук у центральну нервову систему, тобто у мозок. Добре відомо, що транспорту лікарських засобів у ЦНС заважає гематоенцефалічний бар'єр (ВВВ).

Гематоенцефалічний бар'єр (ВВВ) є бар'єр, що складається зі стінок капілярів та оточуючих нейроглій, який обмежує рух речовин між кров'ю та мозковою тканиною.

Гематоенцефалічний бар'єр (ВВВ) підтримує гомеостатичне середовище у центральній нервовій системі (ЦНО). Капіляри, по яких кров надходить у мозок, мають щільні з'єднання, які блокують проходження більшості молекул через мембрани ендотелію капілярів. В той час як ці мембрани допускають проходження жиророзчинних матеріалів, наприклад, героїну та інших психотропних засобів, водорозчинні матеріали, наприклад, глюкоза, протеши та амінокислоти, не проходять через ВВВ. Існують опосередковані транспортні механізми, які забезпечують проходження глюкози та незамінних амінокислот Через ВВВ. Активні транспортні механізми забезпечують видалення з мозку молекул, наявних у надлишковій кількості, наприклад, калію. Загальний огляд проблеми подано |в роботах Гольдштейна та Бетца (Соїдзівїп апа Ве, 1986) та Бетца та ін. (1994)3), включених до цього опису в повному обсязі шляхом посилання (14; 15).

Цей винахід стосується похідних піперазинбензотіазолу, особливо похідних, призначених для застосування при лікуванні та/або профілактиці церебральних ішемічних розладів або розладів ЦНС. Крім того, цей винахід сч дв стосується способів одержання вищезгаданих сполук. о й ї () х .

М : в и то «В ю 60 оруійно-о со их Е си

Кк о

Нижче подано визначення термінів, що означають різноманітні хімічні фрагменти та групи, з яких со складаються сполуки за цим винаходом; ці терміни призначені для однозначного застосування в тексті описутау пунктах формули винаходу, якщо інше подане в явному вигляді визначення не, передбачає більш широкого значення.

Термін "С4і-Св-алкіл" означає одновалентну алкільну групу, що містить від 1 атому до б атомів вуглецю.

Прикладами значень цього терміну є такі групи, як метил, етил, м-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, « 70 трет-бутш, н-гексил тощо. -ш с Термін "арил" означає ненасичену ароматичну карбоциклічну групу, що містить від б атомів до 14 атомів вуглецю і включає один цикл (наприклад, феніл) або кілька конденсованих циклів (наприклад, нафтил). До )» арилів, яким віддається перевага, належать феніл, нафтил, фенантрил тощо.

Термін "С.-Св-алкіларил" означає С.і-Срв-алкіл, які має арильний замісник, в тому числі бензил, фенетил тощо.

Термін "гетероарил" означає моноциклічну гетероароматичну групу або біциклічну чи трициклічну -І гетероароматичну групу, що містить конденсовані цикли. До конкретних прикладів гетероароматичних груп со належать факультативно заміщені піридил, піроліл, фурил, тієніл, імідазоліл, оксазоліл, ізоксазоліл, тіазоліл, ізотіазоліл, піразоліл, 1,2,3-триазоліл, 1,2,4-триазоліл, 1,2,3-оксадіазоліл, 1,2,4-оксадіазоліл, ав! 1,2,5-оксадіазоліл, 1,3,4-оксадіазоліл, 1,3,4-триазиніл, 1,2,3-триазиніл, бензофурил, |2,3-дигідроЇбензофурил, ізобензофурил, бензотієніл, бензотриазоліл, ізобензотієніл, індоліл, ізоіндоліл, о ЗН-індоліл, бензимідазоліл, імідазо|1,2-а|піридил, бензотіазоліл, бензоксазоліл, хінолізиніл, хіназолініл, сл фталазиніл, хіноксалініл, цинолініл, нафтиридиніл, піридоїЇЗ,4-б|піридил, піридоїЇЗ,2-б|піридил, піридо(|4,3-б|піридил, хіноліл, ізохіноліл, тетразоліл, 5,6,7,8-тетрагідрохіноліл, 5,6,7,8-тетрагідроізохіноліл, пуриніл, птеридиніл, карбазоліл, ксантеніл та бензохіноліл.

Термін "С.-Св-алкілеетероарил" означає С.і-Св-алкіл, який має гетероарильний замісник, в тому числі 2-фурилметил, 2-тієнілметил, 2-(1Н-індол-З3-іл)етил тощо. о Термін "Со-Св-алкеніл" означає алкенільну групу, яка містить переважно від 2 атомів до 6 атомів вуглецю і ко включає щонайменше 1 ділянку або 2 ділянки алкенільної ненасиченості. До алкенільних груп, яким віддається перевага, належать етеніл (-СНАСН»-), м-2-пропеніл (аліл, -«СНЬСНАСН»О-) тощо. во Термін "Со-Св-алкеніларил" означає Со-Св-алкенільну групу, яка має арильний замісник, в тому числі 2-фенілвініл тощо.

Термін "Со-Св-алкенілгетероарил" означає Со-Св-алкенільну групу, яка має гетероарильний замісник, в тому числі 2-(З-піридиніл)вініл тощо.

Термін "Со-Св-алкініл" означає алкінільну групу, яка має переважно від 2 атомів до б атомів вуглецю і 65 включає щонайменше 1 ділянку або 2 ділянки алкінільної ненасиченості. До алкінільних груп, яким віддається перевага, належать етиніл (-С-СН-), пропаргіл (-СНьС-СН-) тощо.

Термін "Со-Св-алкініларил" означає Со-Св-алкінільну групу, яка має арильний замісник, в тому числі 2-фенілетиніл тощо.

Термін "Со-Св-алкінілтетероарил" означає Со-Св-алкінільну групу, яка має гетероарильний замісник, в тому числі 2-тієнілетиніл тощо.

Термін "С3-Св-циклоалкіл" означає насичену карбоциклічну групу, яка містить від З атомів до 8 атомів вуглецю і включає один цикл (наприклад, циклогексил) або кілька конденсованих циклів (наприклад, норборніл).

До циклоалкілів, яким віддається перевага, належать циклопентил, циклогексил, норборніл тощо.

Термін "гетероциклоалкіл" означає С3-Св-циклоалкільну групу згідно з поданим вище визначенням, в якій 70 вуглецеві атоми в кількості до З замінені гетероатомами, вибраними з групи, до якої входять О, 5, МК, причому

К є водень або метил. До гетероциклоалкілів, яким віддається перевага, належать піролідин, піперидин, піперазин, 1-метилпіперазин, морфолін тощо.

Термін "С.-Св-алкілциклоалкіл" означає С.-Св-алкіл, який має циклоалкільний замісник, в тому числі циклогексилметил, циклопентилпропіл тощо.

Термін "С.-Св-алкілгетероциклоалкіл" означає С.і-Св-алкіл, який має гетероциклоалкільний замісник, в тому числі 2-(1-піролідиніл)етилу, 4-морфолінілметил, (1-метил-4-піперидиніл)метил тощо.

Термін "карбокси(л)" означає групу С(ІФООН.

Термін "С.-Св-алкілкарбокси(л)у" означає С.і-Св-алкіл, який має карбоксильний замісник, в тому числі 2-карбоксіетил тощо.

Термін "ацил" означає групу -С(О)К, де К є " С.і-Св-алкіл", "арил", "гетероарил", " С.-Св-алкіларил" або "С1-Св-алкілгетероарил".

Термін "С.4-Свд-алкілацил" означає С.і-Св-алкіл, який має ацильний замісник, в тому числі 2-ацетилетил тощо.

Термін "ацилокси(група)" означає групу -ОС(ОК, де К є "С1-Св-алкіл", "арил", "гетероарил", "С4-Св-алкіларил" або "С.і-Св-алкілгетероарил". с

Термін "С.-Св-алкілацилокси(група)" означає С.--Св-алкіл, який має ацилоксигрупу як замісник, в тому числі 2-(ацетилокси)етил тощо. і)

Термін "алкокси(група)" означає групу -О-К, де К є "С.і-Св-алкіл", "арил", "гетероарил", "Сі-Св-алкіларил" або "С1-Св-алкілтетероарил". До алкоксигруп, яким віддається перевага, належать, наприклад, метокси-, етокси-, феноксигрупа тощо. ю зо Термін "С.-Св-алкілалкокси(група)" означає С.-Св-алкіл, який має алкоксигрупу як замісник, в тому числі 2-етоксіетил тощо. і,

Термін "алкоксикарбоніл" означає групу -(ООК, де К є "С.-Св-алкіл", "арил", "гетероарил", "Сі-Св-алкіларил" о або "С.і-Св-алкілгетероарил".

Термін "С.-Св-алкілалкоксикарбоніл" означає С.і-Св-алкіл, який має алкоксикарбоніл як замісник, в тому со

Зв числі 2-(бензилоксикарбоніл)етил тощо. ч-

Термін "амінокарбоніл" означає групу -С(О)МАКК, де кожний з К, К' незалежно від іншого є водень або "С.-Св-алкіл", "арил", "гетероарил", "С.-Св-алкіларил" або "С.-Св-алкілгетероарил".

Термін "С.і-Св-алкіламінокарбоніл" означає С--Св-алкіл, який має амінокарбоніл як замісник, в тому числі 2-(диметиламінокарбоніл)етил тощо. «

Термін "ациламіно(група)" означає групу -«МКС(О)К, де кожний з К, К' незалежно від іншого є водень або (/(-) с "С.-Св-алкіл", "арил", "гетероарил", "С.-Св-алкіларил" або "С.-Св-алкілгетероарил".

Термін "С.-Св-алкілациламіно(група)" означає Сі-Св-алкіл, який має ациламіногрупу як замісник, в тому )» числі 2-(пропіоніламіно)етил тощо.

Термін "Уреїдо(група)" означає групу -МКС(О)МА'К", де кожний з К, К' та К" незалежно від інших є водень або "С.і-Св-алкіл", "арил", "гетероарил", "Сі-Св-алкіларил" або "С.-Св-алкілгетероарил", "циклоалкіл" або -і "гетероциклоалкіл", і де К' та К" спільно з атомом азоту, до якого вони приєднані, можуть факультативно утворювати 3-8-ч-ленний гетероциклоалкіл. бо Термін "Сі-Св-алкілуреїдо(група)" означає С.--Св-алкіл, який має уреїдогрупу як замісник, в тому числі о 2-(М'-метилуреїдо)етил тощо.

Термін "аміно(група)" означає групу -МКК, де кожний з К, К незалежно від іншого є водень або о "Сі-Св-алкіл", "арил", "гетероарил", "Сі-Св-алкіларил" або "С.і-Со-алкілгетероарил", або "циклоалкіл" або с "гетероциклоалкіл", і де К та К' спільно з атомом азоту, до якого вони приєднані, можуть факультативно утворювати 3-8-ч-ленний гетероциклоалкіл.

Термін "С.і-Св-алкіламіно(група)" означає Сі-Св-алкіл, який має аміногрупу як замісник, в тому числі 2-(1-піролідиніл)етил тощо.

Термін "амоній" означає позитивно заряджену групу -«М'ВВ'К", де кожний з ЕК, ЕК та КЕ" незалежно від інших є о "С.-Св-алкіл", "С4--Св-алкіларил" або "С.-Св-алкілгетероарил", "циклоалкіл" або "гетероциклоалкіл", і де К та іме) К спільно з атомом азоту, до якого вони приєднані, можуть факультативно утворювати 3-8-ч-ленний гетероциклоалкіл. 60 Термін "галоген" означає атом фтору, хлору, брому або йоду.

Термін "сульфонілокси(група)" означає групу -0505-К, де К вибраний з групи, до якої входять Н, "С1-Св-алкіл", "С1-Св-алкіл", заміщений галогенами, наприклад, група -0О505-СЕз, "арил", "гетероарил", "С1-Св-алкіларил" та "С.-Св-алкілгетероарил".

Термін "С.-Св-алкілсульфонілокси(група)" означає Сі-Св-алкіл, який має сульфонілоксигрупу як замісник, в 65 тому числі 2--"метилсульфонілокси)етил тощо.

Термін "сульфоніл" означає групу -505-К, де К вибраний з групи, до якої входять Н, "арил", "гетероарил",

"С.-Св-алкіл", "Сі-Св-алкіл", заміщений галогенами, наприклад, група -505-СЕз, "Сі-Св-алкіларил"' та "С1-Св-алкілгетероарил".

Термін "С4-Св-алкілсульфоніл" означає Сі-Св-алкіл, який має сульфоніл як замісник, в тому числі 2-(метилсульфоніл)етил тощо.

Термін "сульфініл" означає групу -5(0)-К, де К вибраний з групи, до якої входять Н, "С 4-Св-алкіл", "Сі-Св-алкіл", заміщений галогенами, наприклад, група -505-СЕз, "арил", "гетероарил", "Сі-Свд-алкіларил" та "С1-Св-алкілгетероарил".

Термін "С.--Св-алкілсульфініл" означає С.-Св-алкіл, який має сульфініл як замісник, в тому числі 70. 2-(метилсульфініл)етил тощо.

Термін "сульфаніл" означає групу -5-К, де К є "С1-Св-алкіл", "арил", "гетероарил", "С--Св-алкіларил" та "Сі-Св-алкілтетероарил". До сульфанільних груп, яким віддається перевага, належать метилсульфаніл, етилсульфаніл тощо.

Термін "С.-Св-алкілсульфаніл" означає С.-Св-алкіл, який має сульфаніл як замісник, в тому числі 75 2-(етилсульфаніл)етил тощо.

Термін "сульфоніламіно(група)" означає групу -МК5О»-К, де кожний з К, К' незалежно від іншого є водень або "С.і-Св-алкіл", "арил", "гетероарил", "Сі-Св-алкіларил" або "С.-Св-алкілгетероарил".

Термін "С.-Св-алкілсульфоніламіно(група)" означає Сі-Св-алкіл, який має сульфоніламіногрупу як замісник, в тому числі 2--етилсульфоніламіно)етил тощо.

Термін "заміщений або незаміщений": якщо визначення індивідуального замісника не обмежене іншим чином, то вищезазначені групи, наприклад, "алкіл", "алкеніл", "алкініл", "арил", "гетероарил" тощо можуть бути факультативно заміщені замісниками в кількості від 1 до 5, вибраними з групи, до якої входять "С 4-Св-алкіл", "С2-Св-алкеніл", "Со-Св-алкініл", "циклоалкіл", "гетероциклоалкіл", "С4-Св-алкіларил", "С41-Св-алкілгетероарил", "Сі-Св-алкілциклоалкіл", "С.і-Св-алкілгетероциклоалкіл", "аміно(група)", "амоній", "ацил", "ацилокси(група), с оре "ациламіно(група)", "амінокарбоніл", "алкоксикарбоніл", "Ууреїдо(група)", "арил", "гетероарил", "сульфініл", "сульфоніл", "алкокси(група)", "сульфаніл", "галоген", "карбокси(л)", тригалогенметил, ціаногрупа, гідроксил, о меркаптогрупа, нітрогрупа тощо. В альтернативних варіантах таке заміщення може охоплювати також випадки, коли сусідні замісники можуть бути піддані замиканню циклу, особливо коли сусідні функціональні замісники введені в реакцію з утворенням, наприклад, лактамів, лактонів, циклічних ангідридів, але також і ацеталів, юю тіоацеталів, аміналів, що утворюються шляхом замикання циклу, наприклад, із метою утворення захисної групи.

Термін "фармацевтично прийнятні солі або комплекси" означає солі або комплекси визначених нижче сполук Шк формули (І) та формули (І), які зберігають бажану біологічну активність. Необмежувальними прикладами таких «з солей є солі кислот, утворені з неорганічними кислотами (наприклад, із хлористоводневою, бромистоводневою, сірчаною, фосфорною, азотною кислотами тощо) та солі, утворені з органічними кислотами, наприклад, з оцтовою, со щавлевою, винною, бурштиновою, яблучною, фумаровою, малеїновою, аскорбіновою, бензойною, дубильною, ч- памовою, альгіновою, поліглутаміновою, нафталінсульфоновою, нафталіндисульфоновою та полігалактуроновою кислотами. Вищезгадані сполуки можна застосовувати також у формі фармацевтично прийнятних четвертинних солей, відомих фахівцям; до яких, зокрема, належать четвертинні амонієві солі формули -МКЕЕ'К"77, де кожний « з К, К та К" незалежно від інших є водень, алкіл або бензил, С4-Св-алкіл, Со-Св-алкеніл, Со-Св-алкініл,

Сі-Св-алкіларил, Сі-Св-алкілгетероарил, циклоалкіл, гетероциклоалкіл, а 7 є протиїон, в тому числі хлорид, - с бромід, йодид, -О-алкіл, толуолсульфонат, метилсульфонат, сульфонат, фосфат або карбоксилат (наприклад, у» бензоат, сукцинат, ацетат, гліколят, малеат, малат, фумарат, цитрат, тартрат, аскорбат, цинамоат, манделоат та дифеніл ацетат).

Термін "фармацевтично активна похідна" означає будь-яку сполуку, яка при введенні в організм здатна забезпечити прямим або непрямим шляхом дію, описану в цьому документі. -і Термін "енантіомерний надлишок (ее)" стосується продуктів, одержаних шляхом асиметричного синтезу, тобто со синтезу із застосуванням нерацемічних вихідних матеріалів та/або реагентів або синтезу, який включає щонайменше одну енатнтіоселективну стадію, причому одержують надлишок одного енантіомеру порядку («в) щонайменше 529; ее. сю 50 Вищезгадана формула охоплює також таутомери, геометричні ізомери, оптично активні форми, наприклад, енантіомери, діастереомери, та рацемічні форми, а також фармацевтично прийнятні солі згаданої сполуки. Серед сл фармацевтично прийнятних солей формули (І) перевага віддається солям із фармацевтично прийнятними кислотами, наприклад, гідрохлориду, гідроброміду, сульфату або бісульфату, фосфату або гідрофосфату, ацетату, бензоату, сукцинату, фумарату, малеату, лактату, цитрату, тартрату, глюконату, метансульфонату, бензолсульфонату та ияря-толуолсульфонату. о Сполуками за цим винаходом є сполуки формули ко й ; () х . б рурчосоя в" - Е Си бо У формулі (І) К вибраний з групи, яку складають або до якої входять водень, заміщений або незаміщений

С.-Св-алкіл, заміщений або незаміщений С.--Св-алкіларил, заміщений або незаміщений гетероарил, заміщений або незаміщений С1-Св-алкілгетероарил, заміщений або незаміщений Со-Св-алкеніл, заміщений або незаміщений

Со-Св-алкеніларил, заміщений або незаміщений С»о-Со-алкенілгетероарил, заміщений або незаміщений

Со-Св-алкініл, заміщений або незаміщений Со-Св-алкініларил, заміщений або незаміщений

Со-Св-алкінілтетероарил, заміщений або незаміщений С3-Св-циклоалкіл, заміщений або незаміщений гетероциклоалкіл, заміщений або незаміщений С.--Св-алісілциклоалкіл, заміщений або незаміщений

С.1-Св-алкілгетероциклоалкіл, заміщений або незаміщений С.і-Св-алкілкарбоксил, ацил, заміщений або незаміщений С.і-Сфв-алкілацил, ацилоксигрупа, заміщена або незаміщена С.-Св-алкілацилоксигрупа, заміщена або 70 незаміщена С.-Се-алкілалкоксигрупа, алкоксикарбоніл, заміщений або незаміщений С.-Св-алкілалкоксикарбоніл, амінокарбоніл, заміщений або незаміщений С.-Св-алкіламінокарбоніл, ациламіногрупа, заміщена або незаміщена

С.-Св-алкілациламіногрупа, уреїдогрупа, заміщена або незаміщена С.-Св-алкілуреїдогрупа, аміногрупа, заміщена або незаміщена С.-Св-алкіламіногрупа, сульфонілоксигрупа, заміщена або незаміщена

С.1-Св-алкілсульфонілоксигрупа, сульфоніл, заміщений або незаміщений С.-Св-алкілсульфоніл, сульфініл, 75 заміщений або незаміщений С.-Св-алкілсульфініл, сульфаніл, заміщений або незаміщений

С.-Св-алкілсульфаніл, сульфоніламіногрупа, заміщена або незаміщена С.-Св-алкілсульфоніламіногрупа. в! вибраний з групи, яку складають або до якої входять Н, галоген, ціано-, нітро-, аміногрупа, заміщений або незаміщений С.-Св-алкіл, зокрема, С1-Сз-алкіл, наприклад, метил, етил або -СЕз, заміщений або незаміщений

Со-Св-алкеніл, заміщений або незаміщений С.-Св-алкініл, заміщений або незаміщений С.-Срв-алкіларил, 20 заміщений або незаміщений арил або заміщений або незаміщений гетероарил, заміщений або незаміщений

С.-Св-алкілгетероарил, -С(0)-ОВ2, -С(0)-82, -С(0)-Ме282, -802)82, де

В2 та 22" незалежно один від одного вибрані з групи, яку складають або до якої входять водень, незаміщений або заміщений С.-Св-алкіл, незаміщений або заміщений Со-Св-алкеніл, незаміщений або заміщений

Со-Св-алкініл, незаміщений або заміщений арил, незаміщений або заміщений гетероарил, незаміщений або с 29 заміщений С.-Св-алкіларил, незаміщений або заміщений С.-Св-алкінгетероарил. За варіантом, якому віддається Ге) перевага, В є Н. п є ціле число від 1 до 3, за варіантом, якому віддається більша перевага, 1.

За варіантом, якому віддається більша перевага, похідними піперазинбензотіазолу за цим винаходом є сполуки, де К є водень, С.--Сз-алкіл, амінокарбоніл, С.-Св-алкілалкоксикарбоніл, С.-Свд-алкілалкоксигрупа, о 30 С.1-Св-алкілацилоксигрупа, алкоксикарбоніл, С4-Св-алкіламінокарбоніл. Більш конкретно, К є Н або С.-Сз-алкіл, со зокрема, метил або етил, або С.-Св-алкілалкоксигрупа.

Цей винахід охоплює також відповідні таутомери, які мають формулу о

Ії со соди» | Й пар С - М в 5 сн « 40 З с Конкретні похідні піперазинбензотіазолу за цим винаходом вибрані з групи, до якої входять такі сполуки:

Із» 1,3-бензотіазол-2-ілІ2-(14-(4-метилпіперазин-1-іл)уметил|бензилюкси)-піримідин-4-іліацетонітрил 1,3-бензотіазол-2-ілІ2-(14-(4-бензилпіперазин-1-іл)уметилІбензилюкси)-піримідин-4-іл)іацетонітрил 1,3-бензотіазол-2-іл(2-Щ14-(піперазин-1-ілметил)бензилі|окси)-піримідин-4-іл)ацетонітрил 1,3-бензотіазол-2-ілІ2-(14-К4-формілпіперазин-1-іл)уметил|бензилюкси)-піримідин-4-іліацетонітрил - (2-44-(4-ацетилпіперазин-1-іл)уметил|бензилюкси)піримідин-4-іл)|(1,3-бензотіазол-2-іл)ацетонітрил (ее) (ЗН-бензотіазол-2-іліден)-12-І4-(4-11,2,4оксадіазол-3-ілметил-піперазин-1-ілметил)-бензилокси|-піримідин- 4-іл)у-ацетонітрил о Метиловий складний ефір (4) 50 4-(4--4-((ЗН-бензотіазол-2-іліден)-ціанометил/|-піримідин-2-ілоксиметил)-бензил)-піперазин-1-карбонової кислоти 2-І4-(4--4-((ЗН-бензотіазол-2-іліден)-ціанометил/|-піримідин-2-ілоксиметил)-бензил)-піперазин-1-іл|-ацетамід сл (2--4--4-(2-аміноацетил)-піперазин-1-ілметил|-бензилокси)-піримідин-4-іл)-(ЗН-бензотіазол-2-іліден)-ацетонітрил

Метиловий складний ефір

І4-(4--4-(ЗН-бензотіазол-2-іліден)-ціанометилі|-піримідин-2-ілоксиметил)-бензил)-піперазин-1-іл|-оцтової кислоти 99 (ЗН-бензотіазол-2-іліден)-(2-14-(4-(-2-метоксіетил)-піперазин-1-ілметил|-бензилокси)-піримідин-4-іл)-ацетонітрил гФ) Диметиламід т 4-(4--4-((ЗН-бензотіазол-2-іліден)-ціано-метилі|-піримідин-2-ілоксиметил)-бензил)-піперазин-1-карбонової кислоти (ЗН-бензотіазол-2-іліден)-12-І4-(4-етил-пшеразин-1-ілметил)-бензилокси|-піримідин-4-іл)-ацетонітрил (ЗН-бензотіазол-2-іліден)-(2-14-(4-(2-гідроксіетил)-піперазин-1-ілметил)|-бензилокси)-піримідин-4-іл)-ацетонітрил 60 Цей винахід охоплює також геометричні ізомери, оптично активні форми, енантіомери, діастереомери сполук формули І, а також їхні рацемічні форми, а також фармацевтично прийнятні солі, а також фармацевтично активні похідні піперазинбензотіазолу формули І.

Сполуки за цим винаходом є інгібіторами УМК, зокрема, УМКЗ, і тому можуть бути застосовані при лікування розладів, опосередкованих ОМК. Сполуки за цим винаходом виявляють неочікувано високу здатність до бо проходження через гематоенцефалічний бар'єр (ВВВ) і тому є корисними, зокрема, при лікуванні церебральних ішемічних розладів або розладів ЦНС. Отже, подальший аспект цього винаходу полягає в застосуванні похідних піперазинбензотіазолу за цим винаходом при лікуванні та/або профілактиці церебральних ішемічних розладів або розладів ЦНС.

Ще один аспект цього винаходу стосується застосування похідних піперазинбензотіазолу формули | або формули ІЇ для виготовлення лікарських засобів для лікування церебральних ішемічних розладів або розладів

ЦНе.

Ще одним предметом цього винаходу є спосіб одержання нових похідних бензотіазолу формули І або формули

ЇЇ. Загальний шлях синтезу сполук формули І показано на. 70 Схема | Щі й М, в, г. ,

НН Шк : їі

М: -, т ев десни В ам сч -е са і ШИ

А | Ше і о са я

Як показано на Схемі І, вихідні сполуки формули І вводять у реакцію з відповідно заміщеними (активованими) піримідинами, наприклад, із галогенпіримідинами, наприклад, з 2,4-дихлорпіримідином формули що)

МІ, і одержують піримідинбензотіазоли ІМ. Ці реакції за варіантом, якому віддається перевага, виконують у с присутності придатних основ, наприклад, гідриду натрію, гідриду калію тощо, в безводній інертній атмосфері, за варіантом, якому віддається перевага, в полярному розчиннику, наприклад, ОМЕ, ОМА, Месм або ТНЕ, при о температурі в межах від приблизно -782С до 100260. со

Бензотіазоли формули ІІІ або є наявними на ринку, як, наприклад, продукти фірми Маубгідде Спет. Со. Ца,., або можуть бути одержані з наявних на ринку сполук відомими способами. -

Галогеновані піримідини, наприклад, 2,4-дихлорпіримідин формули МІ, також або є наявними на ринку, як, наприклад, продукти фірм Аїагісн, Ріка, 5ідта тощо, або можуть бути одержані відомими способами.

Для одержання кінцевих продуктів - піперазинбензотіазолів формули (І) проміжні сполуки формули (ІМ) за « варіантом, якому віддається перевага, вводять в реакцію з придатними спиртами формули (М), як показано на З 70 Схемі |. с Схема ЇЇ )» АЖ вт й -4ф з Хибна сн же ; і й й ее ще КЕ. те й я сен вв Її. ж се ДВІ Я Ж. й а ПІД жін

Ве ше ав! А - І о 50 сл дн о в Бк юю Цю реакцію проводять за варіантом, якому віддається перевага, у присутності розчинників, наприклад, ОМЕ,

ОМА, ММР, ОМ5О або АСМ, за варіантом, якому віддається більша перевага, в ОМА або мМесм, у присутності придатної основи, наприклад, трет-ВИОК, С5»СО»з (карбонату цезію), у присутності або у відсутності Си, Ман 60 тощо, за варіантом, якому віддається найбільша перевага, Ман, при температурі в межах від приблизно 252 до 1202б. За способом, якому віддається перевага, вихідні сполуки нагрівають при 25-100 «С у розчині в ОМА у присутності Ман.

Проміжні сполуки формули (М) можна одержати шляхом синтезу, показаного на Схемі І. Згідно зі Схемою б ІП, вихідним матеріалом для одержання бензилового спирту є метиловий складний ефір п-толуїлової кислоти. У випадку синтезу фенетилового спирту або фенілпропілового спирту метиловий складний ефір п-толуїлової кислоти можна замінити придатними вихідними матеріалами, наявними на ринку або одержаними за відомими способами.

Схема ПІ ол ве ' 70 нез

І" " -. '

У значенні, вживаному в цьому описі, термін "лікування" означає пригнічення або припинення розвитку захворювання, розладу або стану, та/або спричинення послаблення, ремісії або зворотного розвитку симптомів сч захворювання, розладу або стану. Для фахівців зрозуміло, що для оцінювання розвитку захворювання, розладу ге) або стану можуть бути застосовані різноманітні методологічні підходи та випробування і що, аналогічно, для оцінювання послаблення, ремісії або зворотного розвитку симптомів захворювання, розладу або стану можуть бути застосовані різноманітні методологічні підходи та випробування.

При застосуванні сполук за цим винаходом як лікарські засоби їх, як правило, вводять в організм у формі й 3о фармацевтичних композицій. Отже, фармацевтичні композиції, що містять сполуки формули | та фармацевтично «У прийнятні носії, розріджувачі або наповнювачі, також охоплюються цим винаходом. Фахівцю зрозуміло все різноманіття таких носіїв, розріджувачів або наповнювачів, придатних для виготовлення фармацевтичних о композицій. Цей винахід пропонує також сполуки для застосування як лікарські засоби. (ее)

Сполуки за цим винаходом спільно зі звичайно застосовуваними допоміжними речовинами, носіями, розріджувачами або наповнювачами можуть бути введені до складу фармацевтичних композицій та їхніх - дозованих одиниць і в цих випадках можуть застосовуватися у вигляді твердих форм, наприклад, таблеток або заповнених капсул, або у вигляді рідких форм, наприклад, розчинів, суспензій, емульсій, еліксирів або капсул, заповнених такими формами, для перорального застосування, або у формі стерильних ін'єкційних розчинів для « дю парентерального (в тому числі підшкірного) введення. Такі фармацевтичні композиції та їхні дозовані одиниці 7 можуть містити інгредієнти у звичайних співвідношеннях, спільно з додатковими активними сполуками або с діючими речовинами або без них, причому такі дозовані одиниці лікарських форм можуть містити будь-яку 1» придатну ефективну кількість активного інгредієнта, співмірну з очікуваним діапазоном призначених для застосування добових доз.

Фармацевтичні композиції за цим винаходом можна вводити в організм різноманітними шляхами, в тому числі - 15 пероральним, ректальним, черезшкірним, підшкірним, внутрішньовенним, внутрішньом'язовим, внутрішньооболонковим, внутрішньоочеревинним та назальним. Залежно від передбачуваного шляху введення, (ее) згадані сполуки вводять за варіантом, якому віддається перевага, в композиції для ін'єкцій, для місцевого або о перорального застосування. Композиції для перорального застосування можуть мати форму нефасованих рідких розчинів або суспензій, або нефасованих порошків. Більш широким, однак, є застосування композицій у формі (95) 20 дозованих одиниць із метою спрощення точного дозування. Термін "дозовані одиниці" означає фізично дискретні сп одиниці, придатні як одиничні дози для людей та інших ссавців, причому кожна одиниця містить заздалегідь визначену кількість активного матеріалу, розраховану на досягнення бажаного терапевтичного ефекту, в комбінації з придатним фармацевтичним наповнювачем. До типових дозованих одиниць належать заздалегідь заповнені ампули або шприци з відміряною кількістю рідкої композиції або пілюлі, таблетки, капсули тощо у випадку твердої композиції. В таких композиціях похідна піперазинбензотіазолу є звичайно неосновним (Ф) компонентом (від приблизно 0,195 (мас.) до приблизно 5095 (мас), або за варіантом, якому віддається більша

ГФ перевага, від приблизно 195 (мас.) до приблизно 4095 (мас.)), а решту складають різні середовища або носії та технологічні допоміжні речовини, які сприяють виготовленню бажаної дозованої форми.

Рідкі форми, придатні для перорального застосування, можуть містити придатний водний або неводний носій з бо буферними сполуками, суспензаторами та диспергаторами, барвниками, ароматизаторами тощо. Тверді форми можуть містити, наприклад, будь-які з перелічених нижче інгредієнтів або сполук аналогічної природи: в'яжучі, наприклад, мікрокристалічну целюлозу, трагантову камедь або желатин; наповнювачі, наприклад, крохмаль або лактозу; дезінтегратори, наприклад, альгінову кислоту, Ргітоде! або кукурудзяний крохмаль; змащувальні агенти, наприклад, стеарат магнію; ковзні агенти, наприклад, колоїдний діоксид кремнію; підсолоджувачі, 65 наприклад, сахарозу або сахарин; або смакоароматичні домішки, наприклад, м'яту, метилсаліцилат або апельсиновий ароматизатор.

Композиції для ін'єкцій звичайно виготовляються на основі стерильного сольового розчину або сольового розчину з фосфатним буфером, або інших носіїв для ін'єкцій, відомих у галузі. Як вказано вище, похідні Ппіперазинбензотіазолу формули І у таких композиціях є, як правило, неосновними компонентами, вміст яких часто лежить у межах від 0,0595 (мас.) до 1095 (мас), а решту складає згаданий носій для ін'єкцій та аналогічні допоміжні речовини.

Вищезазначені компоненти композицій для перорального застосування та для ін'єкцій згадані лише як типові приклади. Подальші матеріали, а також способи виготовлення тощо подано |у Частині 8 монографії Кетіпдюп'в 70 РІагтасеціїса| Зсіепсев, 176 Едйіоп, 1985, Магск Рибіїзпіпуд Со., Еавіоп, Реппвзуїмапіа|) яка включена до цього опису шляхом посилання.

Сполуки за цим винаходом можна застосовувати також у формах із модифікованим вивільненням або у терапевтичних системах із модифікованим вивільненням. Опис типових матеріалів із модифікованим вивільненням також можна знайти в монографії Кетіпдіоп'з Рпагтасеціїса! Зсіепсез, включеній до цього опису 75 шляхом посилання.

Цей винахід буде ілюстровано нижче кількома прикладами, які не слід розглядати як такі, що обмежують обсяг винаходу.

Дані високоефективної рідинної хроматографії (НРІ С), ядерно-магнітного резонансу (ЯМР) та мас-спектроскопії (М5), подані нижче, одержано в таких умовах:

НРІ С: колонка У/а(егз Зуттейну С8 50Х4,бмм, умови елюювання: а) МеСМ/НьОО, 0995 ТЕА, 0-10095 (1Охв.); Б) месм/ньо, 5-10095 (вхв.); максимальна чутливість на довжині хвилі 230-40Онм.

Мас-спектри: прилад РЕ-5СІЕХ АРІ 150 ЕХ (АРСІ - хімічна іонізація під атмосферним тиском та Ев5І - іонізація електронним ударом).

Ї С/М5 (рідинна хроматографія в комбінації з мас-спектроскопією): колонка Умаїегз 27МО (ЕІ). Ге

ТН-ЯМР: прилад Вгикег ОРХ-ЗООМГЦ. о

Очищення сполук здійснювали в таких умовах: препаративна рідинно-хроматографічна система У/айегв Ргер

ЇС 4000, обладнана колонками Ргер Моха-РакеРКк С18, бмкм, 6ОА, 40х30мм (до 100мг) або 40Х300мм (до г).

Усі операції очищення виконували при градієнтному елююванні Месм/НьО-0,0995 ТЕА.

Приклад А: Одержання проміжної сполуки (М) (дивись Схему 1) Щео, 1,3-бензотіазол-2-іл(2-хлор-4-піримідиніл)-ацетонітрил со

До суспензії Ман (6095 у маслі, 9,2г, 0,2Змоль) у безводному ТНЕ (200мл) додавали краплями при перемішуванні в інертній атмосфері розчин 1,3-бензотіазол-2-іл-ацетонітрилу (20г, О,15моль) у безводному ТНЕ о (200мл). Після перемішування протягом год. ЗОхв. при кімнатній температурі додавшій краплями розчин со 2,4-дихлорпіримідину (17,1г, О0,15моль) у безводному ТНЕ (200мл). Перемішували реакційну суміш в інертній

Зо атмосфері при кімнатній температурі до повного зникнення вихідного матеріалу. Гасили реакцію доданням води і в. випарювали ТНЕ. Додавали воду, і злегка підкислювали суспензію водним розчином НСЇІ (1М). Одержаний осад відділяли фільтруванням і ретельно промивали водою до нейтральної реакції, а потім гексаном для видалення масла. Неочищений твердий продукт сушили у вакуумі при 402С, і одержували 28г (84965) вказаної в заголовку « сполуки у вигляді світло-коричневого порошку. Т.пл. 2462 із розкладом. Ме: 286,8 (М-'-1); НРІ С (умови а, 268нм) З 70 9795, час витримування 5,ббхв.; "Н ЯМР (0М50-дв) 5 13,25 (Бг 5, 1Н, взаємозамінний), 8,09 (а, 9У-4,14ГцЦ, 1Н), с 7,90 (а, 0-7,53Гц, 1), 7,61 (а, 9-7,92ГЦ, л1Н), 7,39-7,34 (т, 1Н), 7,20-7,15 (т, 1Н), 6,96 (рг а, тн). 1» Елементний аналіз: С13Н7СІМ45: Обчислено: С, 54,1995, Н 2,4895, М 19,4595; знайдено: С 53,35905, Н 2,779, М 17,6290

Приклад В: Одержання проміжної сполуки (Ма) (дивись Схему З) - (4-(4-метилпіперазин-1-ілметил-феніл)-метанол

Стадія 1: Метил-п-толуат (ее) До розчину п-толуїлової кислоти (175г, 1,28моль) у метанолі (2л) додавали краплями при перемішуванні о тіонілхлорид (612г, 5,14моль) при 520. Суміш нагрівали зі зворотним холодильником протягом ночі, після чого випарювали розчинник. Одержаний залишок обробляли 10956 водним розчином Мансо з (рН"8). Продукт о екстрагували етилацетатом, промивали водою і сушили. Видаляли розчинник, неочищений продукт очищали с хроматографією на колонці (елюент суміш петролейного ефіру з етилацетатом) і одержували метил-п-толуат у вигляді безбарвної рідини (180г, 9390).

Стадія 2: 4-метоксикарбонілбензилбромід

До суміші метил-п-толуату (180г, 1,2моль) та М-бромсукциніміду (235г, 1,32моль) у ССІ) (2л) додавали порцією при 502 пероксид бензоїлу (18г). Суміш нагрівали зі зворотним холодильником протягом 5год. Потім давали о суміші охолодитися до 40 2С, і відфільтровували тверду речовину. Фільтрат концентрували, і одержували ко 4-метоксикарбонілбензилбромід (252г, 9195) у вигляді рідини світло-жовтого кольору.

Стадія 3: М-метил(4-метоксикарбонілбензил)піперазин 60 До розчину М-метилпіперазину (80г, О,9їмоль) та триетиламіну (232г, 2,29моль) в абсолютному спирті (175О0мл) додавали краплями при 02С розчин 4-метоксикарбонілбензилброміду (252г, 1,1034моль) в абсолютному спирті (25О0мл). Перемішували суміш протягом ночі при кімнатній температурі. Потім суміш концентрували, одержаний залишок розчиняли в 1,5-н. НСІ (Зл), промивали діетиловим ефіром (тричі) і етилацетатом. Розчин нейтралізували 1095 водним розчином МаонН і підлуговували до рН-8 за допомогою 1095 водного розчину 65 Мансо». Продукт екстрагували СНСЇз, промивали водою і розсолом і сушили над Ма»Ж5Оу. Видаляли розчинник, і неочищений продукт очищали хроматографією на колонці (елюент СНеСіІзЗ/Меон), одержуючи

М-метил(4-метоксикарбонілбензил)піперазин (150г, 70905) у вигляді рідини коричневого кольору.

Стадія 4: (4-(4-метилпіперазин-1-ілметилфеніл)-метанол

До суміші ГАН (36бг, 0,957моль) у безводному ТНЕ (175О0мл) додавали краплями при 09 розчин

М-метил(4-метоксикарбонілбензил)-піперазин (150г, 0,63вмоль) у безводному ТНЕ (250Омл). Перемішували суміш протягом ночі при кімнатній температурі в атмосфері М», після чого гасили 1095 водним розчином Маон. Тверду фазу відділяли фільтруванням, а фільтрат концентрували. Залишок розчиняли в ОСМ (Тл) і промивали водою.

Випарювали розчинник, і одержували (4-(4-метилпіперазин-1-ілметил-феніл)-метанол) (96г, 73905) у вигляді рідини світло-жовтого кольору. 70 М'(ЕБ5):221,2

ТН ЯМР (0М8О-йв) 5 7,26-7,19 (т, 4Н), 5,11 (6 9-565ГЦ, 1Н), 4,45 (й, 9-5,65Гц, 2Н), 3,40 (в, 2Н), 3,39-2,20 (т, 8Н), 2,12 (в, ЗН).

Аналогічним способом можна одержати перелічені нижче проміжні сполуки. (3-(4-метилпіперазин-1-ілметил-феніл)-метанол 12 "ЯН ЯМР (ОМ8О-йв) 5 7,27-7,11 (т, 4Н), 5,17-5,13 (т, 1Н), 4,48-4,46 (т, 2Н), 3,41 (з, 2Н), 2,41-2,21 (т, 8Н), 2,13 (в, ЗН).

Трет-бутиловий складний ефір 4-(4-гідроксиметилбензил)-піперазин-1-карбонової кислоти

М'(ЕЗ8): 307,2.

ТН ЯМР (0М8О-йв) 5 7,27-7,21 (т, 4Н), 5,12 (6 9-565ГЦ, 1Н), 4,46 (й, 9-5,65Гц, 2Н), 3,43 (в, 2Н), 3,28 (ргї, 4Н), 2,27 (ї, 9-4,9ГЦ, 4Н), 1,40 (в, 9Н).

Т1А-К(4-етилпіперазин-1-іл)метил| феніл)уметанол

Вихід-7895, М'(Е8): 235,3;

ТН ЯМР (0М5О-йв) 5 7,26-7,19 (т, 4Н), 5,12 (5 9У-5,6ГЦ, 1Н), 4,46 (рг а, 2Н), 3,33 (з, 2Н), 244-220. КС (т, 8Н), 2,27 (а, 9-7,2Гц, 2Н), 0,95 (і, 9-7,2Гц, ЗН). о (4-44-(2-метоксіетил)піперазин-1-ілметил)феніл)метанол

Вихід-6695, М'(Е5): 265;

ТН ЯМР (0М8О-йв) 5 7,23-7,22 (т, 4Н), 5,11 (Б 9-5,7Гц, 1Н), 4,45 (Бг й, 2Н), 3,40 (в, 2Н), 3,38 (ї,

У5,9ГЦ, 2Н), 3,20 (в, ЗН), 2,42 (І, 9-5,9Гу, 2Н), 2,48-2,25 (т, 8Н). й (4-Ч4-бензилпіперазин-1-ілїметилуфеніл)метанол со

Вихід-7895, МА(Е5): 297.

Приклад 1: Одержання о 1,3-бензотіазол-2-ілІ2-(14-(4-метилпіперазин-1-іл)уметил|бензиліюкси)-піримідин-4-іліацетонітрилу (се) (тримезилату) (дивись Схему 2)

До суспензії Ман (6095 у маслі, 1,68г, 69,75ммоль) у безводному ОМА (8Омл) додавали розчин - (4-(4-метилпіперазин-1-ілметил-феніл)-метанолу (сполука формули М у Схемі 2) (7,68г, 34,8вммоль) у безводному

ОМА (8Омл). Одержану суспензію перемішували протягом год. при кімнатній температурі в інертній атмосфері.

Додавали краплями розчин ІМ (5г, 17,44ммоль) у ОМА (80мл), і суспензію перемішували при 1002 в інертній « 20 атмосфері. Через 4год. реакційну суміш охолоджували і гасили доданням води. Випарювали розчинники, і залишок шо розчиняли у воді (10Омл). Додавали їОмл ЕЮдАс та циклогексан для вловлювання залишкового масла від Ман, і с витримували розчин при 42 протягом дня. Осад, що утворювався, відфільтровували і промивали водою до і» нейтрального значення рн, а потім циклогексаном, одержуючи 6,17г неочищеної основи.

З,5г цієї неочищеної основи розчиняли у воді (125мл), і додавали 1,25мл метансульфонової кислоти.

Одержаний розчин ліофілізували, одержуючи оранжево-жовту тверду речовину, яку промивали АСМ і сушили у -І вакуумі при 302С; одержували 4,99г (вихід 66905) вказаної в заголовку сполуки у вигляді порошку жовтого кольору.

М'(Е5І): 469.1; М'(Е51І): 471.16; НРІ С (умови Б, максимальна чутливість) 95, час витримування 2,01хв. со ТН ЯМР (0М8О-йв) 5 10,30 (дуже широкий 5, 1Н), 8,06-8,03 (т, 2Н), 7,82 (9, 9-8,3Гц, 1), 7,76 (а, о У-7,9Гц, 2Н), 7,69 (а, 9-7,9Гц, 2Н), 7,56-7,51 (т, 7Н), 7,40-7,35 (т, 71Н), 6,88 (рг а, 1Н), 5,82 (в, 2Н), сю 20 4,52 (8, 2Н), 3,85-3,57 (т, 4Н), 3,48-3,26 (т, 4Н), 2,95 (в, ЗН), 2,48 (в, 9Н).

Приклад 2: Одержання сл 1,3-бензотіазол-2-ілІ2-(14-(4-бензилпіперазин-1-іл)уметилібензилюкси)-піримідин-4-іл)іацетонітрилу (димезилату)

Вказану в заголовку сполуку одержували за методикою, описаною вище у Прикладі 1, із застосуванням (4-(4-бензилпіперазин-1-ілметил-феніл)-метанолу замість (4-(4-метилпіперазин-1-ілметил-феніл)-метанолу.

ТН ЯМР (0М5О-йдв) 5 7,95-7,93 (т, 2Н), 7,73 (й, 9-7,9ГЦ, 1Н), 7,67-7,64 (т, 2Н), 7,56-7,40 (т, 8Н),

ГФ) 7,29-71,24 (т, 1Н), 6,75 (Бг а, 1Н), 5,73 (в, 2Н), 4,45-4,15 (т, 4Н), 3,60-3,30 (т, 4Н), 3,25, 2,90 (т, 4Н).

Приклад З: Одержання о (ЗН-бензотіазол-2-іліден)-12-(4-(4-етил-піперазин-1-ілметил)-бензилокси|-піримідин-4-іл)-ацетонітрилу

Вказану в заголовку сполуку одержували за методикою, описаною вище у Прикладі 1, із застосуванням 60 Т1А-К(4-етилпіперазин-1-іл)метил|феніл)-метанолу замість (4- (4-метилпіперазин-1-ілметил-феніл)-метанолу.

Вихід-8395, М'(Е5): 485,18; НРІ С (умови Б, максимальна чутливість) 97,895, час витримування 2,06хв.

ТН ЯМР (0М5О-йв) 5 7,95 (й, 9-7,9Гц, 1Н), 7,90 (рг а, їн), 7,74 (а, 9-7,9Гц, 1Н), 7,67 (а, 9У-7,9Гц, 2), 7,58 (а, 9-7,9ГЦ, 1Н), 7,45-7,40 (т, 1Н), 7,30-7,24 (т, 71Н), 6,73 (Бг а, тн), 5,73 (в, 2Н), 4,32 (в, в5 2Н), 4,42-4,23 (т, 2Н), 3,76-3,38 (т, 4Н), 3,32-2,89 (т, 4Н), 1,21 (5 9-7 1Гу, ЗН).

Приклад 4: Одержання

(ЗН-бензотіазол-2-іліден)-(2-14-(4-(-2-метоксіетил)-піперазин-1-ілметил|-бензилокси)-піримідин-4-іл)-ацетонітри лу (три-ТЕА)

Вказану в заголовку сполуку одержували за методикою, описаною вище у Прикладі 1, із застосуванням 0 (4-Ц4-(2-метоксіетил)піперазин-1-іл|метил)-феніл)-метанолу замість (4-(4-метилпіперазин-1-ілметил-феніл)-метанолу.

Вихід-3395, М'(Е5): 515,06; НРІ С (умови Б, максимальна чутливість) 99,595, час витримування 2,10хв.

ТН яЯМР (0М8О-йв) 5 7,93 (а, 9-7,9Гц, 1Н), 7,87 (рг а, 1Н),7,74 (9, 9-8,3Гц, 1Н), 7,63 (4, 9-7,9ГЦц, 2Н), 7,50 (а, -7,9ГЦц, 2Н), 7,44-7,39 (т, 1Н), 7,28-7,23 (т, 1Н), 6,70 (рг а, 1Н), 5,71 (в, 2Н), 4,10 (в, 2Н), 70 3,63-3,60 (т, 2Н), 3,50-2,90 (т, 13Н).

Приклад 5: Одержання 1,3-бензотіазол-2-іл(2-ЩЧ4-(піперазин-1-ілметил)бензилі|окси!-піримідин-4-іл)ацетонітрилу (три-ТЕА)

Вказану в заголовку сполуку одержували за методикою, описаною вище у Прикладі 1, із застосуванням 4-(4-Вос-піперазин-1-ілметил-феніл)-метанолу замість (4-(4-метилпіперазин-1-ілметил-феніл)-метанолу. Таким 75 чином, одержано неочищену основу, захищену Вос.

Неочищену основу, захищену Вос, розчиняли в суміші ОСМ/ТЕА (9:1) і перемішували протягом 2год. при кімнатній температурі. Випарювали ОСМ при кімнатній температурі. Залишок розтирали в діетиловому ефірі, фільтрували і сушили у вакуумі при кімнатній температурі протягом ночі. Після очищення препаративною НРІС чисті фракції об'єднували та ліофілізували, одержуючи З3,0Зг (3495) вказаної в заголовку сполуки у вигляді порошку жовтого кольору.

Вихід-3495; М-(Е5) 455,2; М'(Е5) 457,4; НРІ С (умови Б, максимальна чутливість) 99,795, час витримування 1,98хв.;

ТН ЯМР (0М8О-йв) 5 9,00 (рг в, 1Н), 7,93 (а, 9У-7,6Гц, 1), 7,87 (рг а, 1Н), 7,74 (0, 9-7,9Гц, МН), 7,63 (а О-7,9Гц, 2), 7,51 (а, ю-7,9ГЦ, 2Н), 7,45-7,39 (т, 1Н), 7,28-7,23 (т, 1), 6,72 (а, 9-64ГцЦ, 1Н), 5,71 с 29 (8, 2Н), 4ДО (в, 2Н), 3,32-3,18 (т, 4Н), 3,13-2,92 (т, 4Н). ге)

Приклад 6: Одержання 1,3-бензотіазол-2-ілІ2-(14-(4-формілпіперазин-1-іл)уметил|бензил)окси)-піримідин-4-іліІацетонітрилу (ди-ТЕА)

Неочищену основу, одержану в Прикладі З (0,6бг, 1,31ммоль) суспендували в 15мл метилформіату в закритій посудині. Реакційну суміш перемішували при 402С протягом 15 діб, після чого охолоджували до кімнатної о температури. Осад, що утворювався, відділяли фільтруванням і промивали водою, і неочищений продукт очищали Ге) препаративною НРІ С. Чисті фракції об'єднували та ліофілізували, одержуючи 0,26г вказаної в заголовку сполуки о у вигляді порошку жовтого кольору.

Вихід-2895; М-(Е5) 483,3; М'(Е5) 485,5; НРІ С (умови б, максимальна чутливість) 99,795, час витримування со 2,18хв. їм

ТН ЯМР (0М5О-йв) 5 9,95 (рг 8, 1Н), 8,03 (в, 1Н), 7,93 (0, 9-7,9Гц, 1Н), 7,96-7,84 (дуже широкий ад, 1), 7,73 (а, о-7,9Гц, 1), 7,68 (а, о-7,9Гц, 2), 7,54 (а, 9У-7,9Гц, 2Н), 7,47-7,40 (т, 1Н), 1,29-1,24 (т, 1Н), 6,73 (Бг й, 1Н), 5,73 (85, 2Н), 4,36 (в, 2Н), 4,05-2,80 (т, 8Н). «

Приклад 7. Одержання 40. (2-А-(4-(2-аміноацетил)-піперазин-1-ілметил|-бензилокси)-піримідин-4-іл)-(ЗН-бензотіазол-2-іліден)-ацетонітри -ш с лу (димезилат) (три-ТЕА)

До розчину неочищеного продукту з відщепленою групою Вос, одержаного у Прикладі 5 (2,9г, З,б5ммоль), в і» ОМА (40мл) додавали смолу Атрбегіузі А21 (0,7г, З3,7бммоль), і розчин перемішували при кімнатній температурі протягом 20хв. Відділяли смолу фільтруванням, а до фільтрату додавали розчин Вос-гліцину (0,74г, 4ммоль),

НОВІ (0,73г, 5,47ммоль), ЕОС (1,05г, 5,47ммоль) та ОІРЕА (1,9г, 14,бммоль) у ОМА (ЗОмл). Одержаний розчин -І перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Після випарювання розчинника під зниженим тиском одержаний залишок суспендували в суміші МеОнН та Ес і залишали на ніч при 42С. Залишок відфільтровували, со промивали ЕАс і сушили у вакуумі при 402С, одержуючи 1,04г вказаної в заголовку сполуки у вигляді твердої («в речовини жовтого кольору. оо 20 Вихід-1095, М'(Е5): 514,06; НРІ С (умови Б, максимальна чутливість) 99,995, час витримування 2,00хв.

ТН ЯМР (0М5О-йв) 5 8,13-8,02 (т, 2Н), 7,94-7,91 (т, 2Н), 7,73 (рг а, 1), 7,67 (94, 9-7,9Гц, 2Н), 7,54 сл (а, оО-7,9ГЦ, 2Н), 7,45-7,40 (т, 1Н), 7,29-7,24 (га, 1Н), 6,74 (рг а, 1Н), 5,74 (8, 2Н), 4,34 (в, 2Н), 3,89 (8, 2Н), 3,73-3,10 (т, 8Н).

Приклад 8: Одержання 59 (2-44-(4-ацетилпіперазин-1-іл)уметил|бензил)-окси)піримідин-4-ілІ(1,3-бензотіазол-2-іл)ацетонітрилу (ди-ТЕА) гФ) До розчину неочищеного продукту з відщепленою групою Вос, одержаного у Прикладі 5 (0,3г, О,ббммоль), в т ОМА (бмл) додавали триетиламін (0,0Умл, 0О,ббммоль) та ацетилхлорид (0,09мл, 1,3їммоль), і розчин перемішували при кімнатній температурі 5хв. Реакційну суміш концентрували майже досуха, і одержаний залишок очищали препаративною НРІ С. Чисті фракції об'єднували та ліофілізували, одержуючи 0,1г (2195) вказаної в бо заголовку сполуки у вигляді порошку жовтого кольору.

М'(Е5) 496,9; М'(Е5) 499,1; НРІ С (умови Б, максимальна чутливість) 9995, час витримування 2,19хв.

ТН ЯМР (0М8О-4йв) 5 10,05 (рг в, 1), 7,93 (д, 9-7,9ГЦ, 1Н), 7,93-7,84 (дуже широкий а, 1Н), 7,74 (а,

У-7,9Гу, 1), 7,67 (а, о-8Гц, 2Н), 7,54 (а, 9У-7,9ГцЦ, 2Н), 7,45-7,39 (т, 1Н), 7,29-7,24 (т, 1Н), 6,72 (г а, бе 1Н), 5,73 (в, 2Н), 4,36 (5, 2Н), 4,02-3,87 (т, 1Н), 3,42-2,75 (т, 7Н), 2,01 (в, ЗН).

Приклад 9: Одержання диметиламіду

4-(4--4-((ЗН-бензотіазол-2-іліден)-ціано-метилі|-піримідин-2-ілоксиметил)-бензил)-піперазин-1-карбонової кислоти (ди-ТЕА)

До розчину неочищеного продукту з відщепленою групою Вос, одержаного у Прикладі 5 (0,5г, О,бЗммоль), в

ОМА (12мл) додавали смолу Атрбегіувзі А21 (1,12г, 5,35ммоль) та диметилкарбамоїлхлорид (0,12мл, 1,31ммоль), і розчин перемішували при 09С протягом год. Оскільки продукт не утворювався, то розчин нагрівали до кімнатної температури і витримували протягом 12 діб до повного вичерпання вихідного матеріалу. Відділяли фільтруванням смолу Атрбегіузі, а до фільтрату додавали воду. Оскільки осад не утворювався, розчинники випарювали під зниженим тиском, і залишок розчиняли у воді та ліофілізували. Одержаний залишок очищали 7/0 препаративною НРІ С. Чисті фракції об'єднували та ліофілізували, одержуючи 85мг вказаної в заголовку сполуки у вигляді твердої речовини жовтого кольору.

Вихід-1895, М'(Е5): 528,09; НРІ С (умови Б, максимальна чутливість) 98,995, час витримування 2,32хв.

ТН яЯМР (0М5О-йв) 5 9,82 (дуже широкий 5, 1Н), 7,94-7,86 (т, 2Н), 7,73 (а, 9-7,9Гц, 1), 7,67 (а,

У-7,9Гц, 2Н), 7,55 (90, 9-7,9Гц, 2Н), 7,44-7,39 (т, 1Н), 7,28-7,23 (т, 71Н), 6,72 (рг а, 1), 5,73 (в, 2Н), 75 4,37 (в, 2Н), 3,65-3,48 (т, 2Н), 3,32-3,18 (т, 2Н), 3,11-2,90 (т, 4Н), 2,74 (в, 6Н).

Аналогічним чином можна одержати вказану нижче сполуку.

Метиловий складний ефір 4-(4--4-(ЗН-бензотіазол-2-іліден)-ціано-метил|-піримідин-2-ілоксиметил)-бензил)-піперазин-1-карбонової кислоти (ди-ТЕА)

Вихід-3295, М'(Е5): 514,85; НРІ С (умови Б, максимальна чутливість) 9995, час витримування 2,36бхв.

ТН ЯМР (0М5О-йв) 5 7,94-7,91 (т, 2Н), 7,73 (бг а, 1), 7,66 (а, 9-7,9Гц, 2Н), 7,53 (а, 9-7,9Гц, 2Н), 7,46-7,40 (т, 1), 7,29-7,24 (т, 2Н), 6,73 (рг а, 1Н), 5,73 (в, 2Н), 4,34 (в, 2Н), 4,13-3,92 (т, 2Н), 3,63 (85, ЗН), 3,60-2,94 (т, 6Н). п 10: Одержання с риклад дер; (ЗН-бензотіазол-2-іліден)-12-І4-(4-(11,2,4|-оксадіазол-3-ілметил-піперазин-1-ілметил)-бензилокси|-піримідин-4-і (о) л)-ацетонітрилу (три-ТЕА)

ОМА (10мл) додавали смолу Атрбегіузі А21 (0,7г, З3,7бммоль), і розчин перемішували при кімнатній температурі ою протягом 20хв. Відділялли смолу фільтруванням, а до фільтрату додавали 3-(хлорметил)-1,2,4-оксадіазол та карбонат калію. Одержану суспензію перемішували при кімнатній температурі протягом 48год. Повневичерпання (с вихідного матеріалу досягалося після З діб перемішування при кімнатній температурі та додання 2,4екв. о

З-(хлорметил)-1,2,4-оксадіазолу. Після фільтрування та видалення розчинника під зниженим тиском одержаний залишок очищали препаративною НРІ С. Чисті фракції об'єднували та ліофілізували, одержуючи 11О0мгвказаноїв 09 заголовку сполуки у вигляді твердої речовини жовтого кольору. м

Вихід-2095, М'(Е5): 538,94; НРІ С (умови Б, максимальна чутливість) 9795, час витримування 2,31хв.

ТН яЯМР (0М8О-йв) 5 9,62 (в, 1Н), 7,93-7,91 (т, 2Н), 7,73 (а, 9-7,9Гц, 1Н), 7,65 (й, 9-7,9Гц, 2Н), 7,53 (а, 9-7,9Гц, 2Н), 7,44-7,39 (т, 1Н), 7,27-7,22 (т, 1Н), 6,72 (рг а, 1), 5,72 (в, 2Н), 4,32 (в, 2Н), 3,85 (в, « 2Н), 3,34-3,17 (т, 2Н), 3,12-2,88 (т, 4Н), 2,58-2,41 (т, 2Н).

Аналогічним чином можна одержати вказані нижче сполуки. - с (ЗН-бензотіазол-2-іліден)-(2-14-(4-(2-гідроксіетил)-піперазин-1-ілметил)|-бензилокси)-піримідин-4-іл)-ацето нітрил (три-ТЕА) )» Вихід-2295, М'(Е5): 500,92; НРІ С (умови Б, максимальна чутливість) 99,395, час витримування 2,03хв. "ЯН ЯМР (О0М8О-йв) 5 7,93 (а, 9У-7,9Гц, 1Н), 7,86 (дуже широкий 4, 1Н), 7,74 (Бг а, 1Н), 7,58 (Бг а, 2Н), 743-736 (т, ЗН), 7,28-7,23 (т, 1), 6,71 (рг а, 1Н), 5,69 (з, 2Н), 4,20-3,60 (т, 4Н), 3,70-3,67 (т, 2Н), - 3,52-3,34 (т, 2Н), 3,20-2,92 (т, 4Н). о Метиловий складний ефір 4-(4--4-((ЗН-бензотіазол-2-іліден)-ціано-метилі|-піримідин-2-ілоксиметил)-бензил)-піперазин-1-карбонової о кислоти (три-ТЕА) оз 250 Вихід-1495, М'ЄЕ5): 528,85; НРІ С (умови Б, максимальна чутливість) 9895, час витримування 2,38хв. сп ТН ЯМР (0М5О-йв) 5 7,94-7,91 (т, 2Н), 7,73 (рг а, 1), 7,65 (9, 9-7,9Гц, 2), 7,53 (а, 9У-7,9Гц, 2Н), 7,44-7,39 (т, 1Н), 7,28-7,23 (т, 2Н), 6,71 (рг а, 1), 5,72 (в, 2Н), 4,30 (рг 8, 2Н), 3,62 (в, ЗН), 3,49-3,36 (т, 2Н), 3,30-3,15 (т, 2Н), 3,10-2,85 (т, 4Н),2,73-2,54 (т, 2Н). 2-І4-(4-4-((ЗН-бензотіазол-2-іліден)-ціано-метилі|-піримідин-2-ілоксиметил)-бензил)-піперазин-1-іл|-ацетам ід (три-ТЕА)

Ф) Вихід-1695, М'ЄЕ5): 513,95; НРІ С (умови Б, максимальна чутливість) 9395, час витримування 2,08хв. ко ТН ЯМР (0М8О-йв) 5 7,93 (а, 9-7,9ГЦ, 1Н), 7,88 (рг а, тн), 7,73 (9, 9-7,9Гц, 71Н), 7,61 (49, 9-7,9ГЦ, 2Н), 7,46 (бБг а, 2н), 7,45-7,40 (т, 1Н), 7,28-7,23 (т, 1Н), 6,72 (Бг д, 1Н), 5,71 (в, 2Н), 4,30-2,65 (т, 12Н). 60 Приклад 11: Приготування фармацевтичних композицій

Подані нижче приклади приготування лікарських форм ілюструють типові фармацевтичні композиції за цим винаходом, не обмежуючи обсяг винаходу.

Лікарська форма 1 - Таблетки

Похідну піперазинбензотіазолу формули І у вигляді сухого порошку змішують із сухим желатиновим в'яжучим у 65 масовому співвідношенні приблизно 1:2. Додають незначну кількість стеарату магнію як змащувального агента.

Суміш формують на таблетувальному пресі в таблетки масою 240-27О0мг (80-9О0мг активної похідної піперазинбензотіазолу на таблетку).

Лікарська форма 2 - Капсули

Похідну піперазинбензотіазолу формули І у вигляді сухого порошку змішують із крохмалем як розріджувачем у масовому співвідношенні приблизно 1:11. Суміш фасують у капсули місткістю 250мг (125мг активної похідної піперазинбензотіазолу на капсулу).

Лікарська форма З - Рідина

Похідну піперазинбензотіазолу формули І (1250мг), сахарозу (1,75г) та ксантанову камедь (4мг) змішують, пропускають через сито 10 меш за стандартом США (розмір отворів 2,Омм), після чого змішують із заздалегідь 7/0 приготованим розчином мікрокристалічної целюлози та натрієвої солі карбоксиметилцелюлози (11:89, 5Омг) у воді. Бензоат натрію (1Омг), ароматизатор та барвник розводять водою і додають до вищезгаданої суміші при перемішуванні. Потім додають воду в кількості, достатній для одержання кінцевого об'єму 5мл.

Лікарська форма 4 - Таблетки

Похідну піперазинбензотіазолу формули І у вигляді сухого порошку змішують із сухим желатиновим в'яжучим у /5 масовому співвідношенні приблизно 1:2. Додають незначну кількість стеарату магнію як змащувального агента.

Суміш формують на таблетувальному пресі в таблетки масою 450-900мг (150-300мг активної похідної піперазинбензотіазолу на таблетку).

Лікарська форма 5 - Розчин для ін'єкцій

Похідну піперазинбензотіазолу формули | розчиняють у стерильному сольовому розчині з фосфатним буфером для ін'єкцій у концентрації приблизно 5мг/мл.

Приклад 12: Біологічні випробування

Сполуки за цим винаходом можна піддавати таким випробуванням: а) Проба на інгібування УМК2О та -3 іп міго:

Сполуки за цим винаходом є інгібіторами УМК, зокрема, УМК2 та ОМКЗ. Фосфорилування с-)ип під впливом сч УМК2 або УМКЗ можна визначити шляхом спостереження за інкорпоруванням ЗЗР у с-дцп, застосовуючи подану нижче методику. Пригнічувальну активність сполук формули І відносно фосфорилування с-)Шп під впливом МК і9) визначають шляхом обчислення активності фосфорилування у присутності та за відсутності сполук формули Її.

Випробування пригнічення /МКЗ та/або УМК2 виконують у 96-лункових планшетах МТТ шляхом інкубування

О,5мкг рекомбінантної попередньо активованої С5Т-)МКЗ або 55Т-/МК2 з мкг рекомбінантного біотинільованого зо 5Т-с-Уцп та 2мкМ З9Г-АТР (2нКі/мкл) у присутності або у відсутності сполук формули І в реакційному об'ємі 5Омкл, який містить 5ХОмММ Трис-НСІ, рН8В,О; 10ММ МасіІ»; 1ММ дитіотреїтолу та 100мкМ Мамо,. Інкубування о виконують протягом 120Охв. при кімнатній температурі і припиняють доданням 200мкл розчину, що містить 250мкг «2 покритих стрептавідином гранул ЗРА (Атегзпат, Іпс.), змММ ЕОТА, 0,195 Ттйоп Х-100 та 5О0мкМ АТР у сольовому розчині з фосфатним буфером. со

Після інкубування протягом бОхв. при кімнатній температурі гранули осаджують центрифугуванням при 15009 ї- протягом 5хв., знов суспендують у 200мкл сольового розчину з фосфатним буфером, який містить 5мММ ЕОТА, 0,195 Топ Х-100 та 5ОмкМ АТР, і вимірюють радіоактивність у сцинтиляційному В-лічильнику після осадження гранул, як описано вище. «

Випробовувані сполуки формули | виявляють інгібування (ІС во) стосовно до /МКЗ менше за 1ОмкМ, за варіантом, якому віддається більша перевага, менше за 1мкМ і за варіантом, якому віддається ще більша - с перевага, менше за 0,25мМкМ.

Б) Випробування при глобальній ішемії хом'яків )» Здатність інгібіторів МК формули І! захищати клітини від загибелі під час ішемічного нападу можна оцінити за описаною нижче методикою.

Двостороння оклюзія сонних артерій у хом'яків є добре описаною тваринною моделлю гострого ішемічного -і нападу і потребує відносно простих хірургічних операцій. бо Нейронна дегенерація в гіпокампі розвивається протягом кількох діб і часто описується як "відкладена нейронна смерть". Крім того, нейродегенерація легко виявляється при гістологічних дослідженнях і легко (ав) оцінюється кількісно (11). Далі, гістопатологія, що спостерігається у хом'яків, аналогічна патології ділянки с 50 САТ гіпокампу мозку людини після зупинки серця. На хомяках можна спостерігати навіть зміни поведінки, наприклад, виконувати тестування пам'яті. Цей тип тестів для оцінки ступеня видужання складніше виконувати на сл інших піддослідних тваринах, наприклад, на пацюках, які мають значно нижчі здатності до навчання (121.

Нейропротекторний ефект сполук формули | можна оцінювати, застосовуючи модель глобальної ішемії у хом'яків і подану нижче методику. -1- МЕТОД "Хірургічні процедури о - Анестезія ізофлураном (0,5-4965). іме) - Вивільнення сонних артерій (лівої та правої) з тканини. - Оклюзія згаданих артерій із застосуванням мікрозатискачів "Бульдог" протягом 5хв. 60 - Зняття затискачів (реперфузія). - Витримування тварин під нагрівальною лампою до пробудження. - Витримування тварин у віварії в індивідуальних клітках. "Умертвлення тварин - Через 7 діб після ішемії (обезголовлювання або передозування фенобарбіталу). 65 - Відбирання проб крові. "Гістологічні параметри - Заморожування мозку в ізопентані (-202С).

- Одержання зрізів гіпокампу із застосуванням кріо-мікротому (20мкм). - Забарвлення крезиловим фіолетовим. - Оцінювання пошкоджень (у підполях СА1/СА?2 гіпокампу) із застосуванням модифікованого методу підрахунку за Герхардом та Бостом (Сетага 8. Воаз0О. -2- ЛІКУВАННЯ - Введення (внутрішньоочеревинно) сполуки формули І або носія: через 15хХв., 24год. та 48год. після реперфузії (через 5-10хв. після виходу з анестезії). - Стандартна методика. 70 Загальна кількість тварин у досліді 40; ці тварини розділені на 5 груп по 8 тварин.

Група А: Контроль (сольовий розчин).

Групи В-О: Введення випробовуваної сполуки у трьох різних дозах (1Омг/кг; 20мг/кг; 4Омг/кг).

Група Е: Сполука порівняння (оротова кислота, ЗхЗ0Омг/кг, внутрішньоочеревинно).

Для випробовуваної сполуки, описаної в Прикладі 1 (тобто 75..1,3-бензотіазол-2-іл(2-(14-(4-метилпіперазин-1-іл)уметил|бензил)окси)-піримідин-4-іл|Іацетонітрилу), при застосуванні в описаному вище випробуванні в концентрації 4Омг/кг визначено інгібування нейронної смерті приблизно на 60905. с) Оцінка проходження через ВВВ: відбирання проб мозку та плазми

Сполуки за цим винаходом є корисними при лікуванні та/або профілактиці церебральних ішемічних розладів або розладів ЦНС. Конкретно, сполуки за цим винаходом виявляють добру здатність до проходження через гематоенцефалічний бар'єр (ВВВ). Здатність сполук формули І або формули ІІ до проходження через ВВВ можна оцінити, застосовуючи описані нижче методики. Метою цих випробувань є кількісне визначення випробовуваних сполук формул І або ІІ у мозку пацюків після внутрішньовенного введення.

Шість самців лінії Сп:СОб(ЗО)Вг Зргадцче ОаулЛеу (вік приблизно 8 тижнів, маса тіла приблизно З00г) були суч розділені на З нижчезазначених групи:

Група 1 о 2 тварини для внутрішньовенного введення (1Омг/кг сполуки формули І у 0,995 Масі для ін'єкцій).

Випробовувану сполуку вводили одиничною дозою (в режимі дозування). Відбирання проб виконували через 0,25год. після омертвляння. ю

Група 2 2 тварини для внутрішньовенного введення (1Омг/кг сполуки формули І у 0,995 Масі для ін'єкцій). о

Випробовувану сполуку вводили одиничною дозою (в режимі дозування). Відбирання проб виконували через Га»)

О,Бгод. після омертвляння.

Група З со 2 тварини для внутрішньовенного введення (1Омг/кг сполуки формули І у 0,995 Масі для ін'єкцій). -

Випробовувану сполуку вводили одиничною дозою (в режимі дозування). Відбирання проб виконували через 1год. після омертвляння.

В кожний призначений момент омертвляння тварин відповідної групи піддавали глибокій анестезії діетиловим ефіром. Кров для відповідних проб відбирали в гепаринізовані пробірки і центрифугували для видалення клітин «

Крові, одержуючи плазму. Проби плазми, одержані в кожний момент відбирання (тобто при ї1-0,25год., 0,5год., ш

Гані год.) від пацюків кожної групи після введення випробовуваної сполуки формули І об'єднували для одержання однієї загальної проби з кожної групи у кожний момент відбирання. Потім пацюків умертвляли шляхом )» знекровлювання.

Для відбирання проб мозку у мертвих пацюків видаляли весь мозок (мозок та мозочок). Мозки двох тварин із

Кожного моменту відбирання (тобто при (1-0,25год., 0,5год., 1год. після введення випробовуваної сполуки) -І об'єднували для одержання однієї загальної проби для кожного моменту відбирання. Кожну загальну пробу гомогенізували у суміші розчинників (ацетонітрил/метанол/диметилсульфоксид, 50:48:2 за об'ємом), бо центрифугували і аналізували надосадову рідину на вміст випробовуваної сполуки. ав! Концентрації у пробах плазми та гомогенізату мозку кількісно визначали методом НРІ С/М5-М5, індивідуально розробленим для даної сполуки. о У цьому випробуванні застосовували сполуку, описану в Прикладі 1 (тобто с 1,3-бензотіазол-2-ілІ2-(14-(4-метилпіперазин-1-іл)уметил|бензил)окси)-піримідин-4-іл| ацетонітрил).

Концентрації випробовуваної сполуки у пробах плазми та гомогенізату мозку, визначені методом НРІ С/М5-М5, подано в Таблиці 1. м г сполуки (У формі три-ТЕА) у плазмі та у мозку, визначені після внутрішньовенного введення в дозі 1Омг/кг 60 нг/мл нг/г пит ши ши по б5

Дані Таблиці 1 посвідчують значний та тривалий ступінь проходження випробовуваної сполуки в мозок.

Посилання: 1. Оаміз Кодег 9. 5ідпа! Тгапвдисіоп Бу Пе МК Сгоир ої МАР Кіпазез. СеїЇ, 2000, 103: 239-252. 2. Сиріа 5. еї аїЇ. Зеїесіме іпіегасіоп ої МК ргоївіп Кіпаве ізоїогте м/ййп ігапвсгіріоп Тасіогв. Те

ЕМВО доигпаї, 1996, 158(11): 2760-2770.

З. ЮОЮштйги Сайп 0. сеї а). ТМЕ-аірпа іпдисйоп бу ІРБ ів гедшайеайа розйцгапвсгіріопанйу міа а

Трі2/ЕКК-дерепаепі раїйугау. Се! 2000, 103: 1071-1083. 4. Нап 7. ей а). С-д)цп М-їептіпа! Кіпазе із гедцігей їог тейаПоргоїеіпазе оехргезвіоп апа (|оїпі девігисіоп іп іпїатгтпайогу агійгійв. Те дошгпаї ої Сіїіпіса!| Іпмевіїдайоп 2001, 108 (1):73-81. 70 5. Мівпіпа Н., еї аїЇ. Ітраіїгей СО28-теадіайтей іпіепеикіпй 2 ргодисіоп апа ргоїїйегайоп іп вігез5 Кіпазе

ЗАРК/ЕККІТ Кіпазе (5ЕКІМтйодеп-асіїмайей ргоївіп Кіпазе Кіпазе 4 (МКК4)-деїісіепі Т ІуУтрпосуїев. Уоцгпа! ої

Ехрегітепіа! Медісіпе 1997, 186(6): 941-953. б. Кетріак Зберпап 4). ей аі. Те дип Кіпазе Сазсаде із гезропзіріе їТог асіїмайпд (Ше СО28 Кезропзе еетепі ої Ше 1І/-2 Рготоїег: ргоої ої сговзв-їаіїк м/ййп (Ше ІКВ Кіпазе Сазсаде, Тпе дошигпа! ої Іттипоіоду, 75 1999, 162: 3176-3187. 7. Ое Іа Мопіе 5.М. еї а). Охудеп їтеєе гадіса! іпішгу ів звийісіепі о сацзе зоте АЇІгПеітег-(уре тоіесціаг арпогтаїйевз іп питап СМЗ пеишгопаї сеїІв. /. АІ2Неїтегв Оів. 2000, 2(3-4): 261-281. 8. йпи ХХ. Асіїмайоп апа гедівііршіоп ої с-Ууп о М-Фептіпа!| Кіпазе/вігез5 асіїмайед! ргоївіп Кіпаве іп дедепегаїйпд пешгопз іп АІ2гНеїітегз дізеазе. дошигпаї! ої Меигоспетівігу 2001, 76: 435-441. 9. Хи Її. еї аЇ Аввзевзв (Ше іп мімо асіїмайоп ої відпа! (гапзаисіоп раїйймжауз м/ййп Раїпаеєїеске герогііпа зувіветзв, бігагедієз 2001, 14 (1): 17-19. 10. бупа М. апа МасКтап М. І Р іпдисіоп ої депе ехргезвіоп іп питап топосуїез, СеїЇІшаг Зідпаїййпоу 2001, 13: 85-94. 11. Нипіег 9. еї аїЇ., Апіта! тодеї5 ої асціе ізспетіс звігоКке: сап (Пеу ргедісі сіїпісайу зиссезвіці сч об пешгоргоіесіїме дгиде? ТІРЗ 1995, 16:123-128. 12. ВіІоск Р. СіІобаї Ізвспетіа Апа Вепаміочгаї! Оеїйсіїв5, Ргодгезз іп Меигобіоіоду 1999, 58: 279-295. о); 13. Сетага 5.С. апа Воавзі С.А. Вепаміога! Мейгозсіепсе 1988, 102: 301-303. 14. Веї» еї аї.,, 1994. Віоса-Вгаіп-Сегебгозріпа! Ріцід Ваїгтіеге. Спаріег 32 іп Вавіс Меийгоспетівігу (58

Еайоп, Едз Зіедеї!, АІрегвг, Адгапоїї, Моїїпой), рр. 681-701. ю зо 15. Со|двівїіп апа Ве, 1986. Тне Віоса-Вгаїп Ваїгтіег. Зсіепійс Атегісап, Зеріетрбег, 1986, рр. 74-83. 16. МО 01/47920 і. «в)

Claims

Формула винаходу со , й й -

1. Похідне піперазинбензотіазолу формули ЩО) дм Х » "о М -к То Щі Госмв но А ч, 1» З СМ - є (ее) а також його таутомери, його геометричні ізомери, його оптично активні форми, наприклад, енантіомери, о діастереомери, та його рацемічні форми, а також фармацевтично прийнятні солі згаданої сполуки, де К вибраний з групи, яку складають або до якої входять водень, С 4-Св-алкіл, С--Св-алкіларил, гетероарил, (95) 50 Сі-Св-алкілгетероарил, Со-Св-алкеніл, Со-Св-алкеніларил, Со-Св-алкенілгетероарил, Со-Св-алкініл, сп Со-Св-алкініларил, Со-Св-алкінілеетероарил, С3-Св-циклоалкіл, гетероциклоалкіл, Сі-Св-алкілциклоалкіл, С4-Св-алкілгетероциклоалкіл, С.-Св-алкілкарбоксил, ацил, С.-Св-алкілацил, ацилоксигрупа,

С.-Св-алкілацилоксигрупа, С1-Св-алкілалкоксигрупа, алкоксикарбоніл, С.-Св-алкілалкоксикарбоніл, амінокарбоніл, С.-Св-алкіламінокарбоніл, ациламіногрупа, С.-Св-алкілациламіногрупа, уреїдогрупа, С4-Св-алкілуреїдогрупа, аміногрупа, С4-Св-алкіламіногрупа, сульфонілоксигрупа, С4-Св-алкілсульфонілоксигрупа, (Ф) сульфоніл, С.--Св-алкілсульфоніл, сульфініл, С.--Свд-алкілсульфініл, сульфаніл, С.-Св-алкілсульфаніл, ГІ сульфоніламіногрупа, С.--Св-алкілсульфоніламіногрупа; в! вибраний з групи, яку складають або до якої входять Н, галоген, ціано-, нітро-, аміногрупа, С 4-Св-алкіл, 60 Со-Св-алкеніл, Со-Св-алкініл, С.і-Св-алкіларил, арил або гетероарил, С.-Св-алкілгетероарил, -с(0)-оК2, -с(0)-82, -С(0)-МВ2в2, -805)82, де В2 та 22 незалежно один від одного вибрані з групи, яку складають або до якої входять водень,

С.-Ср-алкіл, Со-Св-алкеніл, Со-Св-алкініл, арил, гетероарил, С.і-Св-алкіларил, С1-Св-алкілгетероарил; п є ціле число від 0 до 3. бо

2. Похідне піперазинбензотіазолу за п. 1, де В! є водень.

3. Похідне піперазинбензотіазолу за п. 1 або п. 2, де К вибраний з групи, яку складають водень, С.-Сз-алкіл, амінокарбоніл, С.-Св-алкілалкоксикарбоніл, С.-Св-алкілалкоксигрупа, С.-Св-алкілацилоксигрупа, алкоксикарбоніл, С4-Св-алкіламінокарбоніл.

4. Похідне піперазинбензотіазолу за п. З, де К є Н або С.-С3-алкіл, зокрема, метил або етил, або

С.1-Св-алкілалкоксигрупа.

5. Похідне піперазинбензотіазолу за будь-яким із попередніх пунктів, де п--1.

6. Похідне піперазинбензотіазолу за будь-яким із попередніх пунктів, вибране з групи, до якої входять такі сполуки: 76 1,3-бензотіазол-2-ілІ2-(14-(4-метилпіперазин-1-іл)уметил|бензилюкси)піримідин-4-іл|етонітрил, 1,3-бензотіазол-2-ілІ2-(14-(4-бензилпіперазин-1-іл)уметилІбензилюкси)піримідин-4-іл|ацетонітрил, 1,3-бензотіазол-2-іл(2-ЦЧ4-(піперазин-1-ілметил)бензилі|окси)піримідин-4-іл)ацетонітрил, 1,3-бензотіазол-2-ілІ2-(14-(4-формілпіперазин-1-іл)уметил|бензиліокси)піримідин-4-іл)Іацетонітрил, (2-44-(4-ацетилпіперазин-1-іл)уметил|бензилюкси)піримідин-4-ілІ|-(1,3-бензотіазол-2-іл)ацетонітрил, (ЗН-бензотіазол-2-іліден)-12-(4-(4-11,2,оксадіазол-3-ілметилпіперазин-1-ілметил)бензилокси|піримідин-4-і л)ацетонітрил, метиловий складний ефір 4-(4--4-(ЗН-бензотіазол-2-іліден)ціанометиліпіримідин-2-ілоксиметилібензил)піперазин-1-карбонової кислоти, 2-І4-(4-4-((ЗН-бензотіазол-2-іліден)ціанометилі|піримідин-2-ілоксиметилібензил)піперазин-1-іліацетамід, (2--4--4-(2-аміноацетил)піперазин-1-ілметил|бензилокси)піримідин-4-іл)-(ЗН-бензотіазол-2-іліден)ацетонітрил, метиловий складний ефір І4-(4--4-(ЗН-бензотіазол-2-іліден)ціанометил|піримідин-2-ілоксиметил)бензил)піперазин-1-іл|оцтової кислоти, (ЗН-бензотіазол-2-іліден)-(2-14-(4--2-метоксіетил)піперазин-1-ілметил|бензилокси)піримідин-4-іл)ацетонітрил, диметиламід с дв 4-(4-44-((ЗН-бензотіазол-2-іліден)ціанометил)|піримідин-2-ілоксиметил)бензил)піперазин-1-карбонової кислоти, (ЗН-бензотіазол-2-іліден)-12-І4-(4-етилпіперазин-1-ілметил)бензилокси|піримідин-4-іллацетонітрил, і) (ЗН-бензотіазол-2-іліден)-(2-14-(4-(2-гідроксіетил)піперазин-1-ілметил|бензилокси)піримідин-4-іл)ацетонітрил.

7. Похідне піперазинбензотіазолу за будь-яким із попередніх пунктів для застосування як лікарський засіб.

8. Застосування похідного піперазинбензотіазолу за будь-яким із пп. 1-7 для виготовлення лікарського ю зо засобу для лікування церебральних ішемічних розладів або розладів ЦНС.

9. Спосіб одержання похідного піперазинбензотіазолу за будь-яким із пп. 1-7, який включає таку стадію: ме) Її" 2 Н Ус но -- то со шк не м-к й -- | у ЕЕ -Щж 5 СМ « -7 (м) (м З І» ' -1 р М (о) Н ра Шк о п- п М () і ра о, 1 мні 5 см сл Е: дек, В тап відповідають поданим вище визначенням. о Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2007, М 2, 15.02.2007. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і де науки України. 60 б5